CC BY
64
УДК 336.64
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКСПОРТНОГО Ф1НАНСУВАННЯ В УКРА1Н1 13 ЗАЛУЧЕННЯМ
ЕКСПОРТНИХ КРЕДИТНИХ АГЕНТСТВ
®2014 НЕПРЯДК1НА Н. В.
УДК 336.64
Непрядкша Н. В. Перспективи розвитку експортного фшансування в YKpaiHi i3 залученням експортних кредитних агентств
Метою роботи е визначення перспектив розвитку експортного фшансування в УкраМ ¡з залученням експортних кредитних агентств. У cmammi зроблено висновок про доцльнсть належноi фiнанcовоi тдтримки експортноi дiяльноcтi в УкраЫ через отримання кредиту тд гаранты спецаль-нихоргаюзацШ, що допомагають нацональним виробникам збувати ix продукцю за кордон. З огляду на свтовий досв'д подiбнiоперацп здйснюють експортт кредитн агентства (ЕКА). У роботi визначено переваги та недол'жи торгового фшансування iз залученням ЕКА, серед яких, з одного боку, низька варткть фшансування для позичальниюв, доступтсть довгострокового фнансування, захист вiд майнового та фнансового ризитв (для експортера), урегулювання питань щодо застави шляхом можливого страхування заставного майна, пiдвищення вимог до ф'тансового стану 'шпортера, порвняно низький ризик для банкiв-кредиторiв; з ншого - незначн обсяги кредит'в у межах торгового фнансування, залучення до-даткових сторн, iмовiрнicть певних часових затримок. Зроблено висновок, що динамiчний розвиток економши Украни неможливий без активноi зовнiшньоекономiчноiЫяльностi держави. 3i свого боку, система державноiфшансово'1 тдтримки експорту (через ЕКА) дозволить: пол'тшити умо-ви для активiзаиiiзовншньо/ торгiвлi втчизняних тдприемств i тдтримати iх у конкурентнш боротьбi iз заруб'жними виробниками; вир'вняти торгiвельний баланскра/ни;розширитиринок бантського послуг, зокрема розвиваючи продукт торгового фнансування; наблизити '1нституц'1йно-оргамзаишн аспекти зовншньоторговельноi д'тльностi до свтових стандарт'в; актив'вувати процес розвитку втчизняноi фiнанcовоi системи. Ключов'! слова: страхування, кредитування, експортне кредитне агентство, зовншня торг'вля, експорт, торгове фшансування, банк, опера^я Табл.: 1. Ббл.: 10.
Непрядкна Наталiя Васил'юна - кандидат економiчниx наук, доцент, кафедра мiжнародниx економ'мних в'дносин, Хармвський нацональний ут-верситет iм. В. Н. Карата (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 336.64
Непрядкина Н. В. Перспективы развития экспортного финансирования в Украине с привлечением экспортных кредитных агентств
Целью работы является определение перспектив развития экспортного финансирования в Украине с привлечением экспортных кредитных агентств. В статье сделан вывод о целесообразности надлежащей финансовой поддержки экспортной деятельности в Украине через получение кредита под гарантии специальных организаций, помогающих национальным производителям сбывать их продукцию за границу. Учитывая мировой опыт, подобные операции осуществляют экспортные кредитные агентства (ЭКА). В работе определены преимущества и недостатки торгового финансирования с привлечением ЭКА, среди которых, с одной стороны, низкая стоимость финансирования для заемщиков, доступность долгосрочного финансирования, защита от имущественного и финансового рисков (для экспортера), урегулирование вопросов залога путем возможного страхования залогового имущества, повышение требований к финансовому состоянию импортера, сравнительно низкий риск для банков-кредиторов; с другой - незначительные объемы кредитов в пределах торгового финансирования, привлечения дополнительных сторон, вероятность определенных временных задержек. Сделан вывод о том, что динамичное развитие экономики Украины невозможно без активной внешнеэкономической деятельности государства. Со своей стороны, система государственной финансовой поддержки экспорта (через ЭКА) позволит: улучшить условия для активизации внешней торговли отечественных предприятий и поддержать их в конкурентной борьбе с зарубежными производителями; выровнять торговый баланс страны; расширить рынок банковского услуг, в частности, развивая продукт торгового финансирования; приблизить институционально-организационные аспекты внешнеторговой деятельности к мировым стандартам; активизировать процесс развития отечественной финансовой системы. Ключевые слова: страхование, кредитование, экспортное кредитное агентство, внешняя торговля, экспорт, торговое финансирование, банк, операция. Табл.: 1. Библ.: 10.
Непрядкина Наталия Васильевна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра международных экономических отношений, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 336.64
Nepriadkina Nataliia V. Prospects of Development of Export Financing in Ukraine with Attraction of Export Credit Agencies
The goal of the article is identification of prospects of development of export financing in Ukraine with attraction of export credit agencies. The article makes a conclusion about expediency of the relevant financial support of export activity in Ukraine through obtaining loans under guarantees of special organisations, which assist national producers in selling their products abroad. Taking into account the world experience, such operations are carried out by export credit agencies (ECAj. The article identifies advantages and shortcomings of trade financing with attraction of ECA, among which, on the one hand, are low cost of financing for borrowers, accessibility of long-term financing, protection from property and financial risks (for the exporterj, regulation of the pledge issue through a possible insurance of pledged property, growth of requirements with respect to the importer's financial state, and a comparatively low risk for lending banks; on the other hand - low volumes of loans within the trade financing, attraction of other parties and probability of certain time delays. The article draws a conclusion that dynamic development of the Ukrainian economy is impossible without active foreign economic activity of the state. From its side, the system of state financial support of export (through ECAj would allow: improvement of conditions for activation of foreign trade of domestic enterprises and supporting them in competition with foreign producers; levelling the trade balance of the country; expansion of the market of banking services, in particular, developing the product of trade financing; bringing institutional and organisational aspects of foreign trade activity to the world standards; and activation of the process of development of the domestic financial system.
Key words: insurance, crediting, export credit agency, foreign trade, export, trade financing, bank, operation. Tabl.: 1. Bibl.: 10.
Nepriadkina Nataliia V.- Candidate of Sciences (Economicsj, Associate Professor, Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (pl. Svobody, 4, Kharkiv, 61022, Ukrainej E-mail: [email protected]
Miжнародна торпвля е стратегiчним напрямком розвитку будь-яко! кра!ни свггу. Експорт товарш розширюе межi торгiвлi, забезпечуе надходження коштш до кра!ни та збкьшення нацiонального доходу. Ак-туальшсть досл^ження обумовлена необхiднiстю модерш-зацп експортно! полiтики, забезпечено! сучасними формами фшансово! пiдтримки експортно! дiяльностi. Враховую-чи специфiкy зовнiшньоекономiчно! дiяльностi, динамки сальдо торговельного балансу, номенклатури експорту, свгговий досвiд зроблено висновок про необх^шсть за-провадження спецiальних шституцшно-фшансових заходов, спрямованих на тдтримку нацiонального експорту.
Проблему стимулювання експорту та тдвищення його ефективностi досл^жували такi вченi, як П. Анич [1], 6. Бойко [2], Р. Григоряк [3], М. Ковальчук [4], В. Сидяченко [5], I. Тивончук [6] тощо. Разом з тим питання розвитку вгг-чизняного експортного фшансування недостатньо висвгг-леш в шформацшних джерелах i потребують детальншого вивчення.
Метою роботи е визначення перспектив розвитку експортного фшансування в Украш iз залученням екс-портних кредитних агентств.
Фшансове стимулювання експорту досягло високого ршня в багатьох кра!нах свiтy. Вiдставання будь-яко! кра!-ни в цш сферi послаблюе мiжнароднy конкурентоспро-можнiсть, гальмуе розвиток експорту, зменшуе його ефек-тивнiсть, обмежуе можливост використання нащональ-них ресурав для зростання економiки та тдвищення ршня добробуту населення. Виходячи з досв^у iндyстрiальних кра!н, що практикують державну пiдтримкy експорту про-тягом останшх десятилiть, слiд вказати на прюритетшсть використання системних iнститyцiйно-фiнансових заходш у сферi державно! пiдтримки експортно! дiяльностi. Крiм того, саме кредитно-страховi механiзми державного стимулювання розвитку експорту стали ефективною замiною прямого субсидування нащонального товаровиробника, яке визнано неприпустимим в умовах проголошення вкь-ного доступу на ринки в межах СОТ.
Водночас у кра!нах СНД кредитних ресурсш не-багато, вони короткостроковi та дорогi, тому займати на внутршньому ринку не завжди доцкьно. У зв'язку з цим iмпортери мають пiдвищений попит на економiчно вигiднi схеми фшансування. Один з таких варiантiв - отримання кредиту тд гаранта спещальних органiзацiй, що допома-гають нащональним виробникам збувати !х продyкцiю за кордон. У багатьох розвинених кра!нах подiбнi операцп здiйснюють експортнi кредитш агентства (ЕКА). Це упов-новажеш органи, часто державнi фiнансовi шститути, що надають кредити, гаранта або страхування експортерам: CESCE SA (1спашя), COFACE (Францiя), EDC (Канада), EGAP (Чехiя), ERG (Швейцарiя), Ex-Im Bank of India (Iндiя), Ex-Im Bank (Тайвань), Ex-Im Bank of the Slovak Republic (Словаччина), Finnvera (Фiнляндiя), HERMES (Шмеччи-на), IFTRIC (1зра!ль), KUKE (Польща), МЕН1В (Угорщина), SAGE SpA (1талш), US Ex-Im Bank (США) тощо [7].
Найефективнше система державно! тдтримки експорту працюе у США. В iндyстрiально розвинутих державах дiе також розгалужена система фiнансyвання, гаранту-вання й страхування експорту. Навггь для суб'екпв малого й середнього бiзнесy в^крито доступ до iнформацiйних джерел i мехашзмш фiнансово! пiдтримки !х експортно! дь яльностi. У бiльшостi випадив ЕКА спецiалiзyються на поставках товарш, послуг, обладнання в кра!ни з економжою, що розвиваеться.
Страхування кредитш покупця стосуеться кредитш, наданих банком експортера заруб1жному покупцев1 або ж його банку. Воно покривае кредитний ризик сплати деб1-торських заборгованостей за наданими покупцев1 кредитами. Страхування в1д кредитного ризику захищае банк або шшу установу, що здшснюе ф1нансування, в1д ризику несплати дебггорсько! заборгованост1 закордонним по-купцем або його банком внасл1док територ1альних або не забезпечених ринковим способом комерцшних ризиюв. Договори страхування кредитних ризиив завжди уклада-ються в шдив1дуальному порядку 1 зважають на специфшу страхово! угоди. Страховий внесок сплачуеться, як правило, в одноразовому порядку як аванс. Застрахованою особою е банк, який 1 отримуе страхове в1дшкодування.
З огляду на те, що переважна бкьшють укра!нських виробникш продукцп з високою часткою додано! вартост1 не спроможна самостшно орган1зувати кредитування збуту свое! продукщ! на св1товому ринку, освоення нових експорт-них ринк1в збуту е першочерговим державним пр1оритетом у подоланш п1сля кризово! рецесГ!. Таким чином, виршення проблеми належно! фшансово! п1дтримки експортно! д1яль-ност1 е ключовим завданням на сучасному етат.
На жаль, експортне кредитування в УкраМ не набуло належного розвитку. Виходячи на зовншнш ринок, екс-портер повинен, як м1н1мум, мати доступ до фшансування не пршого, шж мають його конкуренти з шших кра!н. В1т-чизнян1 банки в умовах надзвичайно високих кредитних ризикш та дорогих 1 коротких пасив1в мають прш1 конку-рентш позицГ! у пор1внянн1 з банками розвинутих кра!н. Внасл1док цього обсяги та умови кредитно! п1дтримки екс-портер1в п1дпорядкован1 дГ! тих самих чинникш, що визна-чають умови кредитування, наприклад, короткостроково! торговельно! операци. Як насл1док, в1тчизнян1 банки не за-ц1кавленн1 у кредитуванн1 експортного виробництва.
Стабкьно у невеликих обсягах експортним креди-туванням займаеться лише Державний експортно-1мпортний банк. 1нш1 комерц1йн1 банки надають експортне фшансування вкрай р1дко. Зокрема, одним 1з найб1льших проект1в у ц1й галуз1 було надання з боку «Райф-файзен банк Аваль» кредит1в на побудову суден на замов-лення шоземних компан1й Микола!вському суднобуд1вно-му заводу 1меш 61 комунара («ОашепЗЫруа^Осеап») [8].
М1неконом1ки Укра!ни через Торговельно-економ1чш м1сГ! Укра!ни встановило прям1 д1лов1 стосунки з кредит-ними агентствами Шмеччини (ГЕРМЕС), Польщ1 (КУКЕ), 1талГ! (САЧЕ), ЧехГ! (6ЕАП), 1спанГ! (СЕСЕ), РосГ! (Росекс1м-гарант), Угорщини (МЕХ1Б), 1зра!лю (1ФТР1К) [3].
Хоча в Укра!н1 в1дсутня розвинена системна тдтрим-ка експортно! д1яльност1 з боку держави, функщонування Державного експортно-1мпортного банку (ДЕ1Б) вказуе на наявн1сть !! окремих 1нституц1йно-ф1нансових елемент1в. ДЕ1Б був створений 4 с1чня 1992 р. за Указом Президента Укра!ни. Спещамзащя банку до сьогодн1шнього часу ви-значена як ф1нансування зовн1шньоеконом1чно! д1яльно-ст1 (ЗЕД), зокрема п1дтримка експорту. Проте на практищ державн1 органи, уповноважеш контролювати даний банк, використовують його як ушверсальний комерц1йний банк.
Важливим кроком у процес1 подальшо! розбудо-ви 1нституц1йно! 1нфраструктури експортно! тдтримки е програма спшробггництва ДЕ1Б з МБРР, що розпочалась у 1996 рощ тд назвою «Проект розвитку експорту». Метою проекту е «забезпечення середньо- та довгострокового ро-
бочого катталу та швестицшного фшансування для при-ватних тдприемств-експортерш 1 розвиток можливостей банивського сектору у цьому сектор1 [8].
За логшою згаданого проекту, Укрекс1мбанк мае по-ступово в1докремити б1знес з експортного фшансування та гарантування ризиив. Цей процес приведе до становлення державно! фшансово! установи - експортно-кредитного агентства тд епдою УЕ1Б. Це дасть можливкть сутте-во покращити асортимент, обсяги та яисть продукпв, доступних для фшансових посередниив та експортно-ор1ентованих компанш. Така установа також потр1бна для мш1м1зацц ризиив виникнення конфлшту штерес1в 1 не-чесно! конкуренщ!, що витшае 1з сучасного статусу УЕ1Б як уншерсального комерцшного банку.
Позитивним аспектом запропонованого тдходу до створення ЕКА е бкьша гнучисть у залученш шоземних запозичень. Проте необх1дшсть у залученш додаткових бюджетних витрат е серйозним стримуючим фактором у розбудов1 системи тдтримки експорту. Разом з тим, через нестачу або навпъ в1дсутшсть шших доступних джерел фь нансування, застаршстю технологш, що використовуються укра!нськими компашями, та потребують оновлення набага-то сучасншими технолопями, що виготовляються в розви-нених кра!нах (наприклад, в бвропейському Союз1 чи Спо-лучених Штатах Америки), торгове фшансування як шстру-мент е високо затребуваним в Украш. Можлив1 позитивш та негативш аспекти поширення торгового фшансування з використанням послуг ЕКА в УкраШ надаш в табл. 1.
Таблиця 1
Переваги й недолги торгового фiнансування iз залученням ЕКА
Переваги Недолiки
Низька варись фшансування для позичальникiв Незначнi обсяги креди^в у межах торгового фiнансу-вання
Доступысть довгостроково-го фiнансування Залучення додаткових сторш
Захист вщ майнового та фiнансового ризикiв (для експортера) lмовiрнiсть певних часових затримок
Урегулювання питань щодо застави шляхом можливого страхування заставного майна
Пщвищення вимог до фiнан-сового стану iмпортера
Порiвняно низький ризик для банюв-кредитсрв
Джерело: складено автором за даними [9; 10].
Головне призначення ЕКА полягае в тому, що вони забезпечують страхове покриття (гарантшне забезпечен-ня) банкам-кредиторам, чим суттево знижують кредит-ний ризик кредитора. Як правило, ЕКА ктотно зад1яш в процеа й школи не забезпечать страхового покриття й не нададуть дозвк на конкретне торгове фшансування, якщо структура угоди, трансакцшш документи, ф1нансовий стан позичальника, результати правового аудиту позичальника та загальна оц1нка ризик1в щодо тако! трансакцГ! не в1дпо-в1датимуть ч1тким вимогам.
Як було згадано ранше, ЕКА забезпечен1 кра!нами, що мають високий кредитний рейтинг (Шмеччина, Голлан-д1я, Франц1я, Швейцар1я, США), у той самий час сумшвно, що Укра!ну можна розглядати як одну з таких кра!н. Кр1м того, торгове ф1нансування, забезпечене ЕКА, спрямоване в основному на тдтримку виробництва та експорту високо-технолопчного обладнання, тод1 як в найближчому майбут-ньому Укра!на, скор1ш за все, здебкьшого буде активним споживачем, н1ж «постачальником» такого обладнання.
Усучасних умовах за в1дсутност1 страхування укра!н-ського ЕКА в1тчизнян1 експортери мш1м1зують сво! ризики несплати шляхом використання таких шстру-мент1в, як акредитив 1 передоплата. Проте альтернативи фь нансуванню, забезпеченому ЕКА, немае: будь-яи доступн1 ф1нансов1 1нструменти (гарант!!, документарш та резервн1 акредитиви та ш.) мають певн1 недол1ки у поршнянш з ф1-нансуванням, забезпеченим ЕКА, яке спещально призначе-не для цкей торгового ф1нансування. Кр1м того, дощльно зазначити, що зазначен1 шструменти використовуються банк1вськими установами в основному для фшансування 1мпортних операц1й. I осюльки значн1 ф1нансов1 ресурси зосереджеш на Заход1, так1 умови фшансування зовншньо! торг1вл1 завжди будуть означати для Укра!ни переважання 1мпорту над експортом. Таким чином, розвиваючи торго-вельне фшансування, украшсью банки сприяють збкьшен-ню торговельного деф1циту, тому застосування його 1нстру-ментар1ю зустр1чаеться з жорсткими обмеженнями з боку кер1вних орган1в. Тому в1тчизнян1 фшансов1 установи не мають можливост1 запропонувати довгостроков1 кредити чи гарант!! експортерам. Украшсьи компанГ! не можуть запропонувати конкурентш умови постачань за кордон.
Отже, враховуючи особливосп сучасного стану еко-ном1ки Укра!ни, де внасл1док обмеженого платоспромож-ного попиту на внутршньому ринку поставки товарш 1 послуг на експорт стали чи не единим засобом розвитку укра!нських тдприемств, необх1дн1сть створення в1дпо-в1дно! 1нституц1онально! 1 ф1нансово! державно! тдтримки для ефективно! реал1зацГ! експортного потенщалу Укра!ни через створення ефективно дшчого ЕКА набувае все б1ль-шо! актуальност1.
Кредитування п1д гарант!! експортних кредитних агентств можуть здшснюватися за двома схемами [2]:
+ кредит надаеться в1тчизняному банку для фшансування щльового контракту в1тчизняного екс-портера;
^ 1ноземний банк-кредитор надае прямий кредит вь тчизняному експортеру тд гарант!! в1тчизняного банку. Виб1р конкретно! схеми залежить в1д того, хто саме - банк або тдприемство-експортер - ко-ристуеться бкьшою дов1рою у банку 1 ЕКА. Система страхування, насамперед, базуеться на побу-дов1 взаемовиг1дно! ствпращ банк1в 1 страховик!в. Переваги експортного страхування для банив полягае у збкьшен-ш числа споживачш банк1вських продукт!в та !х розвиток завдяки можливосп надання кл1ентам взаемопов'язаних послуг з ЕКА (тобто в1дбуваеться розширення кл1ентських баз за рахунок !х власного перепл1тання).
Серед основних шструментш п1дтримки так1: ^ страхування 1 перестрахування експортних кре-дитш, наданих банком-резидентом як укра!нсько-му експортеров! так й 1ноземному покупцев1 для гарантування виконання умов зовншньоеконо-м1чного контракту;
+ надання гарантш украшським банкам-кредиторам за наданими кредитами украшським експортерам i зарубiжним iмпортерам; + страхування i перестрахування зовншньоеконо-мiчних контрактов вггчизняних експортерш вiд комерцiйних i некомерцшних ризикш пiд час ви-конання експортного контракту.
Фактично ЕКА страхуватиме майновi права як фь нансових шститупв (банив), так i безпосередшх учасни-кш зовнiшньоекономiчноi торговельно! дiяльностi. Рiвень страхових виплат варiюe залежно вiд виду ризику: при отриманш збитку в разi комерцiйного ризику ЕКА в^-шкодуе експортеровi до 90% суми зовнiшньоекономiчного договору, а в разi некомерцiйного ризику (полiтичних ри-зикiв) - до 85 % [8].
Сьогодш для створення ЕКА в Укра!ш потрiбно вирь шити ряд проблем i завдань, до яких, у першу чергу, слд в^-нести проблеми законодавчого характеру, вiдсутнiсть серти-фжовано! в^пов^но до мiжнародних стандартов методологи оцшки ризикш, рейтингов, груп, термiнiв, лiмiтiв i недостатнiй ршень довiри учасникш ринку, вiдсутнiсть державних гарантш на вiдповiднi термiни i суми ризикових лiмiтiв, а також робочого мехашзму для обробки запитш з краш4мпортерш для надання украшськими банками довгострокового фшан-сування, i, звичайно ж, шфлящю гривнi i валютш коливання. Отже, першочерговими заходими щодо вирiшення питання формування системи державно! фшансово! пiдтримки екс-портно'1 дiяльностi в Украiнi мають стати:
+ розробка й впровадження нормативно-правово'1 бази щодо державно! пiдтримки страхування й кредитування експорту; + введення обмежень щодо максимально! суми кредиту;
+ визначення можливих джерел формування фон-дiв для фшансування нацiональних експортерш, що дасть змогу значно покращити експортно-iмпортну ситуацш в краiнi; + концентрацiя уваги на кредитуваннi високотехно-логiчноi продукцп, виробництво та реалiзацiя яко'1 е головним фактором економiчного зростання, та ш.
Таким чином, вирiшення на державному рiвнi вище-перелiчених проблем е першочерговим завданням та основою для створення ЕКА, основними цкями й завданнями дiяльностi якого повинш стати:
+ забезпечення стабiльностi експорту у формi товарного кредитування, перш за все високотех-нолопчних товарiв, укра'нських виробниюв на основi захисту укра'нських експортерiв вiд ризику неплатежiв, а також покращення доступу до обого-вого капiталу та здешевлення кредитних ресурсов; + забезпечення стабольносп банковсько! системи Укра'ни шляхом захисту укра'нських банков вiд ризику фшансових втрат; + пiдвищення конкурентоспроможност укра'нсь-ких товарiв на свогових ринках i, зокрема, у мож-народних тендерах; + використання механiзму, який забезпечуе дер-жавну пiдтримку експорту при одночасному за-хистi гарантiйних коштш держбюджету; + впровадження сучасних, визнаних СОТ i ОЕСР фiнансово-кредитних технологш у зовнiшнiй тор-гiвлi та мехашзмов державно! пiдтримки експорту.
Створення в УкраШ експортного кредитного агентства вплине не лише на фшансування i страхування експорту, що, у свою чергу, допоможе тдприемствам-експортерам нарощувати експорт, але це приведе до покращення соцiально-економiчного становища краши в цолому та роз-витку торгового фiнансування в банивському секторi.
ВИСНОВКИ
Динамiчний розвиток економши Украши неможли-вий без активно! зовнiшньоекономiчноI дiяльностi держа-ви. 3i свого боку, система державно! фшансово! тдтрим-ки експорту (через ЕКА) дозволить полшшити умови для активiзацiI зовнiшньоI торгiвлi вiтчизняних пiдприeмств i пiдтримати Ix у конкурентнiй боротаб iз зарубiжними виробниками; вировняти торгшельний баланс краши; роз-ширити ринок банивського послуг, зокрема розвиваючи продукт торгового фшансування; наблизити шституцшно-оргашзацшш аспекти зовнiшньоторговельноI дiяльностi до свиових стандартов; активiзувати процес розвитку вог-чизняноI фiнансовоI системи. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Анич П. Система стимулювання експортного виробництва / П. Анич // Економ^а - 2008. - № 6. - С. 57 - 59.
2. Бойко €. Експортне кредитне агентство, як складова державного управлшня в пщвищенш експорту [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/NacGosp/2010/Boyko_EO.pdf
3. Григоряк Р. Кредитно-фiнансовi шструменти стимулювання експорту в УкраТ'ж [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. rusnauka.com/15_APSN_2010/Economics/67567.doc.htm
4. Ковальчук М. Система стимулювання експорту: стан та пер-спективи / М. Ковальчук // Вкник - 2009. - № 547. - С. 161.
5. Сидяченко В. Впровадження фшансових шструменш розвитку експорту в УкраТш i3 врахуванням досвщу дiяльностi Корпорацп Страхування Експортного Кредитування Польщi [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukraine-poland.com/u/publicystyka/ publicystyka.php?id=939
6. Тивончук I. Фiнансовоi мехашзми стимулювання експорту / I. О. Тивончук // Нау^ записки - 2009. - № 9. - С. 515 - 520.
7. Громов В. Экспортные кредитные агентства [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.fintradeppp.com/venture_business_ ru/index_insurance_premium_rates.htm.
8. Шаров О. Щодо окремих питань державноТ фшансовоТ пщ-тримки експортноТ дiяльностi в УкраТш / О. Шаров, Б. Соболев. Анал^ тична записка [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.niss. gov.ua/articles/1187/
9. Ярошенко С. Розвиток торгового фшаснування: необхщшсть створення експортного кредитного агенства в УкраТш [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://conferences.neasmo.org.ua/node/832
10. Торгове фшансування в УкраТш: запитання та вщповр
[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.avellum.com/_
files/2.12080915271438.Торгове%20фiнансування.pdf
REFERENCES
Anych, P. "Systema stymuliuvannia eksportnoho vyrobnytstva" [System to stimulate export production]. Ekonomika, no. 6 (2008): 57-59.
Boiko, IE. "Eksportne kredytne ahentstvo, iak skladova derzhavnoho upravlinnia v pidvyshchenni eksportu" [Export credit agencies, as part of public administration in increasing exports]. http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/NacGosp/2010/Boyko_E0.pdf
Gromov, V. "Eksportnye kreditnye agentstva" [Export credit agencies]. http://www.fintradeppp.com/venture_business_ru/index_insur-ance_premium_rates.htm
Hryhoriak, R."Kredytno-finansovi instrumenty stymuliuvannia eksportu v Ukraini" [Credit and financial instruments of export promotion in Ukraine]. http://www.rusnauka.com/15_APSN_2010/Economics/67567.doc.htm
Kovalchuk, M. "Systema stymuliuvannia eksportu: stan ta perspek-tyvy" [The system of export incentives : status and prospects]. Visnyk, no. 547 (2009): 161.
Sydiachenko, V. "Vprovadzhennia finansovykh instrumentiv roz-vytku eksportu v Ukraini iz vrakhuvanniam dosvidu diialnosti Korporatsii Strakhuvannia Eksportnoho Kredytuvannia Polshchi" [The introduction of financial instruments for export development in Ukraine, taking into account the experience of export credit insurance corporation of Poland]. http://www.ukraine-poland.com/u/publicystyka/publicystyka.php?id=939 Sharov, O., and Soboliev, B. "Shchodo okremykh pytan derzhavnoi finansovoi pidtrymky eksportnoi diialnosti v Ukraini" [Regarding the specific issues of public financial support export activities in Ukraine]. http:// www.niss.gov.ua/articles/1187/
Tyvonchuk, I. O. "Finansovi mekhanizmy stymuliuvannia eksportu" [Financial Incentives for export]. Naukovizapysky, no. 9 (2009): 515-520.
"Torhove finansuvannia v Ukraini: zapytannia ta vidpovidi" [Trade
Finance in Ukraine : Questions and Answers]. http://www.avellum.com/_
files/2.12080915271438.ToproBe%20$rnaHcyBaHHfl.pdf
Yaroshenko, S. "Rozvytok torhovoho finansuvannia: neobkhidnist stvorennia eksportnoho kredytnoho ahentstva v Ukraini" [The development of trade finance : the need for an export credit agency in Ukraine]. http://conferences.neasmo.org.ua/node/832
УДК 338.24:331.101.262(477)
ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРС1В У НАЦ1ОНАЛЬН1Й ЕКОНОМ1Ц1
© 2014
ковтун н. с.
УДК 338.24:331.101.262(477)
Ковтун Н. С. Формування конкурентних переваг людських ресурав у нацiональнiй економiцi
У статт'1 розглядаеться проблема формування конкурентних переваг людських ресурав. Дотдження ц1е'1 проблеми в'дбуваеться на основi ви-користання системного тдходу, iнституцiонально¡ методологп, унiверсумiки. Проаналiзовано рiзнi тдходи щодо ролi людини в сустльному ви-робництвi. Об(рунтовано та розмежовано поняття, як визначають конкурентн переваги людських ресурав, серед яких визначено розвиток людського та со^ального каттал'в. Доводиться, що людський каттал е економ'нною формою реал'ваци людських ресурав. Виршального зна-чення в розвиткулюдського катталу набувае 'ттелектуальне виробництво, в якому формуються креативт якост'>людини, а людина-креатор стае ноаем креативного потенфлу людських ресурав, важливоi конкурентноi переваги нацiонально¡ економ'ши. Соцiальнi мереж'> та со^альний каттал розглядаються як необхiднi умови формування та реал'ваци людського катталу i складова частина людських ресурав. Наведено автор-ське визначення формування конкурентних переваг людських ресурав та ¡х основн чинники. Людськ ресурси розглянуто як в'дносно в'докремлену тдсистему национальноiеконом'ши, конкуренты переваги яких е чинником конкурентоспроможтсть национальноiекономки. Ключов'! слова: конкурентн переваги, людськ ресурси, людський каттал, людський потенц'шл, соц'шльний каттал Рис.: 1. Табл.: 1. Вбл.: 17.
Ковтун Наталiя Сергпвна- астрант, Академ'т митноiслужби Украни (вул. Рогальова, 8, Дтпропетровськ, 49000, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 338.24:331.101.262(477) Ковтун Н. С. Формирование конкурентных преимуществ человеческих ресурсов в национальной экономике
В статье рассматривается проблема формирования конкурентных преимуществ человеческих ресурсов. Исследование этой проблемы осуществляется с использованием системного подхода, институциональных методов и универсумики. Проанализированы различные подходы относительно роли человека в общественном производстве. Обоснованы и разделены понятия, которые определяют конкурентные преимущества человеческих ресурсов, среди них - развитие человеческого и социального капиталов. Человеческий капитал рассматривается как экономическая форма реализации человеческих ресурсов. Показано значение развития человеческого капитала в интеллектуальном производстве, в котором формируются креативные качества человека, а человек-креатор становится носителем креативного потенциала человеческих ресурсов и конкурентным преимуществом национальной экономики. Социальные сети и социальный капитал рассматриваются как необходимые условия формирования и реализации человеческого капитала, составляющая человеческих ресурсов. Дано авторское определение формирования конкурентных преимуществ человеческих ресурсов и их основные факторы. Человеческие ресурсы определены как относительно обособленная подсистема национальной экономики, конкурентные преимущества которых являются фактором конкурентоспособности национальной экономики. Ключевые слова: конкурентные преимущества, человеческие ресурсы, человеческий капитал, человеческий потенциал, социальный капитал. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 17.
Ковтун Наталья Сергеевна - аспирант, Академия таможенной службы Украины (ул. Рогалёва, 8, Днепропетровск, 49000, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 338.24:331.101.262(477) Kovtun Nataliia S. Formation of Competitive Advantages of Human Resources in the National Economy
The article considers the problem of formation of competitive advantages of human resources. The article studies this problem with the use of system approach, institutional methods and universumics. It analyses various approaches with respect to the role of a human being in public production. It explains and groups the notions that identify competitive advantages of human resources, among them - development of human and social capitals. The human capital is considered as the economic form of realisation of human resources. The article shows importance of development of human capital in intellectual production, which forms creative qualities of a human being, and the creative person becomes a bearer of the creative potential of human resources and competitive advantage of the national economy. Social networks and social capital are considered as necessary conditions of formation and realisation of human capital - a component of human resources. The article provides the author's definition of competitive advantages of human resources and their main factors. Human resources are defined as a relatively detached subsystem of the national economy, competitive advantages of which are a factor of competitiveness of the national economy. Key words: competitive advantages, human resources, human capital, human potential, social capital. Pic.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 17.
Kovtun Nataliia S.- Postgraduate Student, Ukranian Academy of Customs (vul. Rogalyova, 8, Dnipropetrovsk, 49000, Ukraine) E-mail: [email protected]
