CC BY
14
О. П. Заруцька
д-р екон. наук,
Н. В. Осадча
д-р екон. наук,
В. В. Ченцов
д-р наук з держ. упр. Утверситет митног справи та фтанав, м. Днтро
ШЛЯХИ АКТИВ1ЗАЦП ШШОВАЦШШО1 ПОЛ1ТИКИ В УКРА1Ш
Постановка проблеми. EKOHOMi4Ha модель роз-витку Украши формуеться в умовах кризового стану виробництва, розриву економiчних зв'язив, спаду iнноващйно! та швестицшно! акгивностi. Коли в бшь-шостi краш 6С вщбуваеться поступовий перехщ вiд п'ятого до шостого технологiчного укладу, економiка Украши доа залишаеться, переважно, на рiвнi тре-тього, тобто спираеться на виробництво й експорт си-ровини. Зростае потреба у фшансовш пiцтримцi бiз-нес-iцей та ефективному механiзму сприяння розвитку прiоритетних iнновацiйних центрiв.
бдино! моцелi iнновацiйного розвитку, яка би спиралася на чiткi механiзми активiзащ! та фiнансово! пiцтримки в Украш, нажаль, не сформовано. Серед проблемних питань можна видшити недосконале за-конодавство щодо iнновацiйноl полiтики, фшансу-вання науки за залишковим принципом, корупщю державних органiв влади, розрив м1ж нацiональними та регiональними шновацшними програмами, що по-яснюеться рiзноманiтнiстю iнновацiйних потенцiалiв регiонiв.
Ключовим питанням шновацшного розвитку е джерела фшансування, осильки для розробки i забез-печення «start-up» потрiбнi, як правило, значш фшан-совi ресурси. Сучасний стан вгтчизняно! банк1всько! системи не сприяе пщтримщ iнновацiйного розвитку.
Необхщно цослiцити iншi можливi механiзми ак-тивiзацil iнновацiйноl цiяльностi Укра1ни в сучасних умовах. Важливу роль у розвитку шновацш мають вiцiгравати вищi навчальнi заклади, де зосерецженi фа-хiвцi рiзних спецiальностей, теоретики та практики, яи формулюють потреби у квалiфiкацil випускниив та цослiцжують перспективы проблеми. Саме на базi ви-шiв формуються бiзнес-iнкубатори та майданчики «start-up» у свiтовiй практицi.
Аналiз останн1х публiкацiй по проблемi. На даний час опублжовано значну ильисть робiт, присвячених проблемам модершзацп економiки та вдосконалення iнновацiйноl полiтики.
Серед учених, яи зробили найбшьший внесок у дослщження цих питань слщ вiцзначити О. I. Амошу [7], В. М. Гейця [8], В. I. Ляшенка [11], О. А. Мазура [12]. Але питання формування концепци фшансово1 тдтримки iнновацiйного розвитку держави потребуе подальшого вiцпрацювання. В. М. Геець зазначае, що «обмежешсть швестицшних ресурсiв в Украш вимагае змши полiтики активiзацil iнвестицiйноl дiяльностi спрямування зусиль на технологiчнi прориви» [8]. В. I. Ляшенко пропонуе «створення пшьгових режи-мiв регулювання (митних, податкових) та регулятор-ного режиму на пiдставi збалансування стимулiв та об-
межень, враховуючи множину iнтересiв, полiтик, ал-горитми (послщовшсть) операцш» [11].
0. I. Амоша називае «дieвим iнструментом пщви-щення шновацшно! активностi розвиток венчурного швестування, що передбачае створення державних, регюнальних i галузевих венчурних iнвестицiйних ш-ститутiв, формування регюнально! бази даних щодо илькосп та ефективностi уетх використаних шновацш» [7]. Свггсда банки активно працюють на ринку венчурного швестування, у той час, як банивська система Украши лише освоюе вщповщш фiнансовi ш-струменти.
Видiлення невир1шени\ ран1ше питань. Проблема фшансування шновацшного розвитку в умовах слаб-ко! банивсько! системи та вщсутносп адекватно! державно! тдтримки потребуе дослщження. Украшсьи банки накопичили багато проблемних активiв за остант роки i, внаслiдок рiзкого зростання резервiв пiд кредитнi ризики, мають збитаога фiнансовi резуль-тати. Рiвень процентних ставок за кредитами е надто високим. Дослiдження структурно-функцiональних характеристик банив, !х потенцiалу щодо розвитку кредитування та шновацшно! пiдтримки доцшьно проводити з використанням iнструментарiю самоорга-нiзацiйних карт Кохонена. Формування однорщних груп банив дозволяе визначати напрямки державно! пiдтримки.
Запропонований авторами структурно-функцю-нальний аналiз фiнансово! стiйкостi банив Грунту-еться на традицiйних тдходах до оцiнки причин втрати ними платоспроможносп i незабезпечення адекватного управлшня ризиками. Дослiдження етапiв розвитку банивсько! системи з використанням дано! методики свщчить про перспективнiсть розвитку прямого кредитування шновацшних програм.
Метою статп е аналiз стану шновацшно! поль тики, задекларовано! державно! системи пщтримки iнновацiйно! дiяльностi та реальних шляхiв шновацш-ного розвитку. З огляду на фшансовий стан вггчизня-но! банивсько! системи, визначаються перспективы пiдходи та iнструменти iнвестування коштав у шнова-цiйний розвиток. Зважаючи на активну перебудову ба-нивського бiзнесу в умовах сучасних шформацшних технологiй, роль вищих навчальних закладiв у шнова-цiйному розвитку тдвищуеться.
Виклад основних результатiв та 1х обГрунтування.
1. Головнi проблемнi аспекти гальмування шнова-ц1йного розвитку
Державна пщтримка науково! дiяльностi в Укра-!нi у 2015 р. складае 0,38% вiд ВВП, тодi як у розви-нутих кра!нах свиу цей показник вище на порядок: у
44
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРАШИ ф
США - 2,83%, Австрп - 2,75, Фiнляндiя - 3,87%. За 2015 р. експорт TOBapiB i3 Укра!ни скоротився на тре-тину, до 38 млрд дол. у 2015 р. Частка сировини та товарiв з мшмальною обробкою з 2010 по 2015 р. ви-росла з 55 до 62%. Слщ пщкреслити, що у структурi експорту тшьки 5% припадае на високотехнологiчну продукщю. Такий же показник мае Швденна Африка. У порiвняннi: експорт високотехнолопчно! продукцп Сiнгапура складае 47%, Казахстану — 37% [10].
Серед причин гальмування шновацшного розви-тку слщ вiдзначити складнi умови ведення бiзнесу в Укра!ш. Головними проблемними аспектами залиша-еться складна податкова система, несприятливе регу-лювання, у тому чист, стан та умови ведення мiжна-родно! торгiвлi, реестрацiя майна, вщкриття та за-криття бiзнесу на територп Укра!ни.
За оцiнками програми USAID «Лщерство в еко-номiчному врядувант» серед основних перешкод для розвитку бiзнес-середовища в Укра!ш у 2015 р. — вщ-сутшсть фiнансування —займае друге мiсце тсля не-сприятливо! економiчно! ситуацп в кра!ш. Брак фшан-сових можливостей пiдкреслили 29% респондентiв, висок! ставки кредита — 13% iз 2 тис. представниив малого та середнього тдприемництва [13].
Документ, який регулюе iнновацiйну дiяльнiсть у бвропейському Союз^ «Стратегiя для розумного, стш-кого та iнклюзивного розвитку, що сприяе громадсь-кому приеднанню — бвропа 2020», передбачае рефор-мування регюнальних та нацiональних бiзнес-систем та шновацшних систем за принципом розумно! спещ-алiзацi! (concept of smart specialization). Розумною спе-цiалiзацiею е виявлення унiкальних функцiй кожно1 кра1ни та регюшв, змiцнення регюнально! шновацш-но! системи. При цьому при входжент Укра1ни до 6в-ропейського простору важливо саме визначити ll роль в спецiалiзацi!, дослiдити, чи буде ця роль сприяти шновацшному розвитку само1 кра!ни. Розумна спещ-алiзацiя виступае в бврот як один з майбутшх гене-ральних напрямiв розвитку. «The goal of these strategies is to improve the use of the Structural Funds of the EU, by investing in prioritary areas and to ensure a certain synergy between the different communitary policies, between national and regional, or private and public investments» [15].
Концепщя розумно1 спецiалiзацi! мае сво! недо-лжи, пов'язаш iз небезпекою концентрацп розвитку сучасних технологiй в найрозвиненiших регiонах, що може призвести до велико! поляризацп регюшв. Вва-жаемо, що в цих умовах Укра!ш доцшьно використо-вувати саме територiальний пiдхiд до розвитку, який, з одного боку, використовуе потенщал мюцевих та репональних суб'екив розвитку, з шшого, — завдання системного розвитку, функцюнальш зв'язки мiж рiз-ними сферами заходiв. На сьогоднi iнновацiйна поль тика в кожному регiонi рiзна. У захiдних регiонах та центрi бшьше уваги придшяють створенню наукових парив, на сходi — мережi iндустрiальних паркiв. Для усiх регюшв ключовою проблемою залишаеться вщсу-тшсть фiнансування.
Законодавством Укра!ни передбачена тдтримка iнновацiйного розвитку, але визначенi заходи фактич-но не реалiзованi. Так, визначена Законом Укра!ни «Про стимулювання швестицшно! дiяльностi у прю-ритетних галузях економiки з метою створення нових робочих мюць» [5] фшансова пiдтримка припинена. Надаються тшьки деяи фiнансовi преференцп шляхом
зниження ставки податку та окремi механiзми звшь-нення вiд мита i повернення iнвестицiй за рахунок за-стосування методу прискорено! амортизацп. Також тимчасово припинено надання державно! тдтримки, передбачено! законами Укра!ни «Про швестицшну дь яльнiсть» [1], «Про науковi парки» [3], «Про шнова-цiйну дiяльнiсть» [2]. Законом Укра!ни «Про режим iноземного iнвестування» пшьги не передбаченi, надаються тшьки державш гарант у разi змши законодав-ства, гарантуеться компенсацiя i вiдшкодування збит-ив iноземним швесторам [5].
Вiдсутнiсть державно! пiдтримки шновацш е предметом активного соцiального обговорення. Врегу-люванню цих питань може сприяти створення вщпо-вiдних шституцш, як Банку розвитку або спецiалiзо-ваного експортно-кредитного агентства, нацшеного на розвиток рiзноманiтних механiзмiв пiдтримки експорту як адмшстративного (мита, квоти), так i еконо-мiчного характеру (субсидп, ультацп, продукти спещ-алiзованих установ). Слiд зазначити, що формати дiя-льностi такого агентства е досить дискусшним.
11 жовтня 2016 р. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни № 711 створено Нацiональний комггет з про-мислового розвитку [6]. Визначено процедуру створення експортно! ради з фахiвцiв, якi мають досвiд у вирiшеннi питань шновацшного розвитку промисло-востi. Слiд зазначити, що розвиток вщповщних шституцш потребуе певного часу i залежить вiд чисельних соцiально-полiтичних чинниив.
Враховуючи вищезазначене, механiзми активiза-цп шновацш та вщповщш iнструменти необхiдно шу-кати в прямих iнвестицiях.
2. Фiнансовi джерела пщтримки шновацш
У сучасних умовах тдвищуеться важливiсть по-шуку прямих iнвестицiй у шновацшш технологи, зва-жаючи на поганий фшансовий стан банкiв. За перюд з 1 сiчня 2014 р. до 1 жовтня 2016 р. кшьисть банив скоротилася зi 175 до 100, попршилася структура ак-тивiв та зобов'язань, що призвело до збитив. Вщно-шення обсягу створених резервiв пiд кредитнi ризики до кредитного портфелю за твтори роки зросло з 13 до 31% [14].
Ушверситетом митно! справи та фшанав викори-стовуеться методика оцшки фiнансово! стiйкостi та групування банив iз близькими характеристиками ак-тивiв, пасивiв, доходiв i витрат, так званий струк-турно-функцiональний аналiз банивсько! системи, який дозволяе оцшювати фiнансовий стан окремих банкiв та системи в цшому, а також сприяти ранньому реагуванню на виявлення тдвищених ризиив. Дана методика використовуе математичний апарат нейрон-них мереж — самооргашзацшних карт Кохонена i за-безпечуе зручну вiзуалiзацiю розподшу ринку банив-ських послуг [9].
Найбшьшу частку системи протягом усього перь оду займають банки центрально! групи iз вiдносно зба-лансованою структурою та стiйким фiнансовим станом. За останш роки кшьисть банкiв скорочуеться, хоча група залишаеться найбшьшою: за станом на 01.10.2016 р. це 36 банив iз загальними активами 929 млрд грн, що займае 73% вщ сукупного обсягу. Враховуючи високу частку кредита суб'ектам госпо-дарювання, групу можна було би розглядати як по-тенцшне джерело кредитування iнновацiйних про-грам, але залученi ресурси е одними з найдорожчих у
системi i ставки за кредитами, близько 20%, е надто високими.
Одна iз великих за розмiром активiв група сформована iз банив, що мають високу питому вагу по-точних зобов'язань i досить дешеву ресурсну базу. За станом на 01.10.2016 р. до групи входить 7 банив iз сукупними активами 163 млрд грн. Незважаючи на низьку вартють ресурсiв доходнiсть активiв е тдвище-ною — близько 27%.
Найдорожчi ресурси також припадають на групу малих банив iз високою часткою коштiв фiзичних осiб. Доходшсть активiв дано! групи наближаеться до 24%. За станом на 1 жовтня до ще! групи входить 18 банив iз сукупними активами 18 млрд грн.
Банки шших груп мають нестшкий фшансовий стан i суттeвi структурно-функцiональнi обмеження для розвитку кредитування. До таких груп належать банки iз значною часткою роздрiбних кредита, щнних паперiв у активах, надлишковими високолiквiдними активами, проблемнi банки iз неяисними активами i збитковим результатом та деяи iншi групи. Зважаючи на низьку рентабельшсть та загальний обмежений розвиток операцiй, банки вищезазначених груп не мають необхщних ресурсiв для кредитування бiзнесу.
Таким чином, банивська кредитна пщтримка шновацшного розвитку е вкрай обмеженою. Банки iз нестшким фiнансовим станом не мають потенщалу для розвитку кредитування, а бшьш стiйкi групи мають тдвищений рiвень процентних ставок. Найбшьш перспективними для розвитку iнновацiйного кредитування е велик! банки центрально! структурно-функщ-онально! групи. Саме щ банки мають потенцiал для розвитку новгтшх банивських технологiй i потребують державно! пщтримки.
В умовах обмеженого розвитку кредитних операцш банки розробляють продукти, спрямоваш на роз-ширення кола клieнтiв. Втрату процентного доходу компенсуе отримання комiсiйних винагород. Одним з таких продукпв виступае пряме фшансування шнова-цiйних програм безпосередньо швесторами. При цьому банки здшснюють пошук iнвесторiв, оцiнку кредитного ризику iнновацiйних програм та страху-вання вiдповiдних операцiй. Операщ! «прямого кредитування» на сьогодш активно розвивають у проектах «Альфа-Поток» в системi Альфа-Банк та КУБ При-ватБанка, де крiм фшансово!, враховуеться i соцiальна складова.
Вiдповiднi шструменти iнвестування коштiв в ш-новацшш проекти отримали широкий розвиток у ба-гатьох кра!нах як кредитування краудлендингу та краудфандингу, що розпочалося на початку 2000-х роив i вже сягнуло десятков млрд дол. США.
В Укра!ш розвиток шструменив прямого кредитування потребуе розробки вiдповiдно! нормативно! бази для урегулювання вiдповiдних взаeмовiдносин та обрахування фшансових ризиив.
3. Пщвищення ролi виши\ навчальних заклад1в
Передовi моделi iнновацiйно! полiтики багатьох кра!н формуються по принципу «потршно! стралЬ>, змют якого полягае у взаемодп ушверситетав, пщпри-емств i держави на вах етапах створення шновацш-ного продукту. При цьому ушверситет стае ядром шновацшно! дiяльностi, формування тако! моделi в европейських кра!нах сприяе переходу вщ шдус^аль-ного суспшьства до суспшьства знань. В Укра!ш вщ-
повiднi складовi елементи доа фактично не взаемодь ють. HayKOBi парки, бiзнес-iнкубатори, iншi бази для розробки «start-up» ще не отримали стратепчно! тдтримки наукових цен^в, що вщповщають за шнова-цшний розвиток держави. Розвиток iнновaцiйних про-ектiв розпочався саме за шщативою вищих навчаль-них зaклaдiв.
Прикладом e Регiонaльний центр iнновaцiйного розвитку банивсько! системи Украши, створений у 2015 р. на бaзi Ушверситету митно! справи i фiнaнсiв у Днiпрi з метою пiдвищення рiвня фiнaнсовоï гра-мотностi користyвaчiв банивських послуг, надання консyльтaцiй щодо проблемних питань при обслугову-вaннi у банках, впровадженш банивських продyктiв.
На спецiaлiзовaномy сaйтi Центру розмiщено ш-формaцiю про банивсьи послуги, що надаються у ре-гiонi, актуальш новини, рейтинги банив. Передбачено режим реестращ! заявок користyвaчiв банивських продукпв. Викладачами та студентами надаються кон-сyльтaцiйнi послуги iз роз'ясненням прав ктенпв, за-конодавчих норм, що регулюють порядок проведення банивських операцш, особливосп та переваги нових банивських продукпв. Науковщ-теоретики та практики провели серда семiнaрiв iз обговоренням шстру-ментaрiю прямого кредитування шновацшних програм у регiонi, сприяння впровадженню новiтнiх банивських технологш та зростанню фiнaнсовоï грамотности користyвaчiв банивських продyктiв.
Висновки та перспективи подальших дослщжень. Вiдсyтнiсть шновацшного розвитку в Укра!ш створюе загрозу для ïï економiчноï безпеки. Задеклароваш у за-конодaвствi заходи гальмуються, у першу чергу, через брак фшансування. Одним iз найбшьш перспективних шляхiв е розвиток прямого кредитування шновацшного бiзнесy.
Слабкий фшансовий стан банив обмежуе надання класичних кредитних продyктiв для тдтримки шновацшних програм. Для дослщження розвитку ринку банивських продукпв доцшьно використову-вати структурно-функщональний aнaлiз, який дозво-ляе формувати однорiднi групи банив, вивчати змши !х обсягiв та характеристик, визначати найбшьш перспективы напрямки держано! пiдтримки банивського кредитування.
Одним iз найбшьш перспективних шляхiв е розвиток прямого кредитування шновацшного бiзнесy. В Укра!ш вщкриваються програми прямого кредитування бiзнесy за рахунок коштiв iнвесторiв.
Використання методики групування однорiдних банив за !х мiсцем на ринку та рiвнем фiнaнсовоï стш-косп, так званий стрyктyрно-фyнкцiонaльний aнaлiз, дозволяе виявляти потенцшно вaжливi сегменти ринку для забезпечення державно! тдтримки ключових програм, у тому чист, розвитку шновацшного бiзнесy.
Реaльнi шляхи побудови цен^в iнновaцiйноï дь яльносп починаються з вiдкриття бiзнес-iнкyбaторiв та наукових парив у склaдi вищих начальник зaклaдiв. Прикладом може стати Регюнальний центр шновацш-ного розвитку банивсько! системи, створений у 2015 р. на бaзi Ушверситету митно! справи i фшанетв у Дншрь Науковщ-теоретики та практики сприяють впровадженню новггтх банивських технологш та зростанню фшансово! грамотносп користyвaчiв банивських продyктiв. У тому числi, поширюються мето-дичнi пiдходи до прямого фшансування шновацшних програм.
46
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАÏНИ ф
ИВАНОВ С. В., ВИШНЕВСКИЙ А. С.
Список використаних джерел
1. Про швестицшну дiяльнiсть: Закон Украши вщ 18.09.1991 р. № 1560-XII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // zakon.rada.gov.ua.
2. Про шновацшну дiяльнiсть: Закон Украши вiд 04.07.2002 р. № 40-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу:// zakon.rada.gov.ua.
3. Про науковi парки: Закон Украши вщ 25.06.2009 р. № 1563-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу:// zakon.rada.gov.ua.
4. Про режим шоземного швестування: Закон Украши вщ 19.03.1996 р. № 93/96-ВР [Електронний ресурс]. — Режим доступу: // zakon.rada.gov.ua.
5. Про стимулювання швестицшно! дiяльностi у прiоритетних галузях економiки з метою створення нових робочих мюць: Закон Украши вщ 06.09.2012 р. № 5205-VI [Електронний ресурс]. — Режим доступу: // zakon.rada.gov.ua.
6. Про утворення Нащонального комитету проми-слового розвитку: Постанова КМУ вщ 11.11.2016 р. № 711 [Електронний ресурс]. — Режим доступу:// zakon.rada.gov.ua.
7. Амоша О.1. Перший етап модершзацп еконо-мiки Украши: досвщ та проблеми: монографiя / О.М. Алимов, О.1. Амоша та ш.; за заг. ред. В.1. Ляшенка; 1ЕП НАН Украши, КПУ. — Запор1жжя: КПУ, 2014. — 798 с.
8. Геець В. Кластери i мережевi структури в еко-номiцi — тема досить щкава, але на сьогодш ще не до юнця вивчена / В. Геець // Економют. — 2008. — №10. — С. 10—11.
9. Заруцька О. П. Банювський нагляд з викорис-танням структурно-функцiонального аналiзу: теорiя, свiтовий i вiтчизняний досвiд: монографiя/ О. П. Заруцька. — Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ", 2013. — 379 с.
10. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть Украши. Державний комiтет статистики Украши // www.ukrstat.gov.ua/.
11. Ляшенко В.1. Регулювання розвитку економь чних систем: теорiя, режими, iнститути / В.1. Ляшенко. — Донецьк: ДонНТУ, 2006. — 668 с.
12. Мазур А.А. Технолопчш парки Украши: циф-ри, факти, проблеми / А.А. Мазур, С.В. Пустовойт // Наука та шновацИ. — 2013. — Т. 9. — № 3. — С. 59-72.
13. Проблеми малого i середнього бiзнесу: досль дження USAID [Електронний ресурс]. — Режим доступу: // imbalance.com.ua/news/Problemi-maloho-i-serednoho-biznesu-doslidzhennya-USAID.
14. Фшансова звггшсть банкiв Украши [Електронний ресурс]. — Режим доступу: // bank.gov.ua.
15. Enabling synergies between European Structural application: and Investment Funds, Horizon 2020 and other research, innovation and competitiveness-related Union programmes [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ec.europa.eu/regional_policy/sources/ docge ner/guides/synergy/ synergies_en.pdf.
С. В. Иванов
академик АЭН Украины, д-р экон. наук,
А. С. Вишневский
член-кор. АЭН Украины, канд. экон. наук Международный центр исследования социально-экономических проблем
модернизации и развития кооперации, г. Полтава
ЭЛЕКТРОННЫЕ ПЛАТФОРМЫ КАК ИНСТРУМЕНТ МОДЕРНИЗАЦИИ
ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ
Модернизации экономики Украины входит в число приоритетных проблем и активно изучается ведущими учеными-экономистами [1-6]. Ориентированная на индустриальную эпоху структура экономики Украины не позволяет создавать в достаточном объеме высокотехнологичные товары и услуги, которые были бы конкурентоспособны и востребованы на глобальном рынке. Как результат экспорт сокращается, традиционные последние десятилетия сектора экономики утрачивают свои позиции, а экономически активное население ищет возможности для трудоустройства за пределами Украины. Система образования и воспроизводства человеческого капитала, оставаясь ориентированной на эти морально устаревшие сектора экономики, закрепляет структурно-технологическую отсталость. Учитывая указанные тенденции неслучайно внутренний валовой продукт в Украине в 7 раз меньше, чем в США и, очевидно, преодоление такого разрыва требует ускоренной модернизации экономики Украины.
Обзор научных публикаций связанных с исследованиями проблем модернизации свидетельствует об акценте на уже сложившиеся экономические и промышленные районы Украины [2-3], определение методологических подходов [2], изучение процессов модернизации экономики с позиций неоиндустриализации [4], перспектив опережающего развития [5] и оценки роли инноваций [6]. При этом остаются без должного внимания глобальные и локальные процессы развития цифровой экономики и электронных платформ, а также потенциал их положительного влияния на обеспечение модернизации экономики и роста объёмов выпуска товаров и услуг. Согласно анализу Бостонской консалтинговой группы» (The Boston Consulting Group) на данный момент «дигитализация является ключевым драйвером роста ВВП» [7, с. 7].
Таким образом, не решенной остаётся проблема модернизации экономики Украины за счет развития её цифровой составляющей. Соответственно целью статьи является определение тенденций развития цифровых платформ, как части цифровой экономики,
