CC BY
56
УДК 336.14
ДЖЕРЕЛА Ф1НАНСУВАННЯ ДЕФ1ЦИТУ БЮДЖЕТУ: ТЕНДЕНЩТ У ЗАСТОСУВАНН1 ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ СТАБ1ЛЬНОСТ1 ДЕРЖАВНИХ Ф1НАНС1В УКРА1НИ
© 2015
КОЛЯДА Т. А.
УДК 336.14
Коляда Т. А. Джерела фшансування дефiциту бюджету: тенденцм у 3acTocyBaHHi та виклики для стабшьносп державних
фiнансiв УкраУни
Мета cmammi полягае в досл/дженн складу та структуры джерел фшансування дефциту бюджету, виявленн тенденцш у /х застосуваннi та визначенн можливих ризишв для стаб'шьностi державних фшанав Украни в коротко- та довгостроковш перспективах. На основi анал'ву причин i чиннишв виникнення дефциту бюджету та напрямiв витрачання кошт'в на його покриття було визначено виклики для фшансовоiбезпеки держави. У результатi досл'дження було доведено, що жодне iз джерел фнансування дефциту бюджету не мае абсолютних переваг перед /ншими та не е повшстю нешфляцшним. Уряд, приймаючи ршення стосовно вибору способу фшансування дефiциту бюджету, мае виходити з позицИ економiчноi доцiльностi залучення кожного iз джерел фнансування, поеднуючи х та мш'ш/зуючи можлив/ негативн наслдки як для бюджету, так i для економки крани в цмому, у коротко- та довгостроковому пер'юдах. Узагальнюючи сучасн/ концептуальн тдходи до збалан-сування бюджету, об(рунтовано доцльнсть обрання для Укра/ни стратеги стабтзаци державних фшанав на основi функцюнування ф'нанав та з урахуванням впливу внутр'шн'х (iнституцюнальних та макроекономiчниx) iзовшшн'к (глобал'вацйних) чиннишв. Перспективою подальших досл'джень у даному напрям/ е доведення необxiдностi при розробц проект'в майбутн'х фшансових плашв держави акцентувати увагу на заходах щодо тдтримки довгострокового потенц/алу економiчного зростання, у тому чит й за рахунок скорочення дефiциту бюджету, що вимагае тонкого балансу м/ж податковою полтикою та реформами видатшв.
Ключов'! слова: дефщит бюджету, джерела ф/нансування, збалансування бюджету, фшансова стабшьн'кть. Табл.: 4. Ббл.: 11.
Коляда Тетяна АнатолИвна - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри ф/нанав, Нацюнальний ушверситет державноi податковоi служби Укра/ни (вул. Карла Маркса, 31, м. 1рпшь, Ки/вська обл., 08201, Украна) E-mail: t_kolyada@mail.ru
УДК 336.14
Коляда Т. А. Источники финансирования дефицита бюджета: тенденции в применении и вызовы для стабильности государственных финансов Украины
Цель статьи состоит в исследовании состава и структуры источников финансирования дефицита бюджета, выявлении тенденций в их применении и определении возможных рисков для стабильности государственных финансов Украины в коротко- и долгосрочной перспективах. На основе анализа причин и факторов возникновения дефицита бюджета и направлений использования средств на его покрытие были определены вызовы для финансовой безопасности государства. В результате исследования было доказано, что ни один из источников финансирования дефицита бюджета не имеет абсолютных преимуществ перед другими и не является полностью неинфляционным. Правительство, принимая решение относительно выбора способа финансирования дефицита бюджета, должно исходить из позиции экономической целесообразности привлечения каждого из источников финансирования, сочетая их и минимизируя возможные негативные последствия как для бюджета, так и для экономики страны в целом, в кратко- и долгосрочном периодах. Обобщая современные концептуальные подходы к сбалансированию бюджета, обоснована целесообразность выбора для Украины стратегии стабилизации государственных финансов на основе функционирования финансов и с учетом влияния внутренних (институциональных и макроэкономических) и внешних (глобализационных) факторов. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении является доведение необходимости при разработке проектов будущих финансовых планов государства акцентировать внимание на мероприятиях, касающихся поддержки долгосрочного потенциала экономического роста, в том числе и за счет сокращения дефицита бюджета, что требует тонкого баланса между налоговой политикой и реформами расходов. Ключевые слова: дефицит бюджета, источники финансирования, сбалансирование бюджета, финансовая стабильность. Табл.: 4. Библ.: 11.
Коляда Татьяна Анатольевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансов, Национальный университет государственной налоговой службы Украины (ул. Карла Маркса, 31, г. Ир-пень, Киевская обл., 08201, Украина) E-mail: t_kolyada@mail.ru
UDC 336.14
Koliada T. A. Sources of Financing the Budget Deficit-Trends in the Application and Challenges to the Stability of Ukrainian Public Finance
The article is aimed to study the composition and structure of sources for financing the budget deficit, reveal trends in their application and identify possible risks to the stability of public finance in the short-and long-term perspectives. Based on the analysis of reasons and factors of occurrence of the budget deficit and directions of use the funds for its covering, the challenges for the financial security of the State have been identified. As result of the study, it was proven that none of the sources for financing of the budget deficit does not have absolute advantage over others and is not completely non-inflationary. The Government, in deciding on the choice of the mode of financing the budget deficit, must proceed from the position of economic feasibility of each source of financing, combining them and minimizing the possible negative consequences for both the budget and the economy as a whole in the short and long run. Summing up the modern conceptual approaches to balancing the budget, the expedience of choosing for Ukraine strategies to stabilize public finances on the basis of the functioning of finance, taking into account the influence of the internal (institutional and macroeconomic) and the external (global) factors, has been substantiated. Prospect of further research in this area is to give reasons for necessity of focusing on activities to support long-term economic growth when projecting future financial plans of the State, taking into consideration the possible reduction of the budget deficit that can require a finer balance between fiscal policy and reforms of expenditures.
Key words: budget deficit, financing sources, balancing the budget, financial stability.
Tabl.: 4. Bibl.: 11.
Koliada Tetiana A. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Deparment of Finance, National University of State Tax Service of Ukraine (vul. Karla Marksa, 31, Irpin, Kyivska obl., 08201, Ukraine)
E-mail: t_kolyada@mail.ru
о_
ьа
о
т о
о о_
о
=п <
Аля виконання державою законодавчо визначе-них i покладених на не! функцш у повному об-сязi необхiдна наявнiсть фiнансових ресурйв, ть яких акумулюеться через державний бюджет. ОскГльки бюджет складаеться з трьох основних частин -доходiв, видаткiв та фiнансування, то принциповою ви-могою до бюджетно! полiтики держави е забезпечення збалансованостi бюджету як на касовш основi, так i на основi зобов'язань, i визначення економiчно обгрунто-ваних джерел фшансування дефiциту бюджету в разi його виникнення. Тому затвердження збалансованого бюджету свiдчить про проведення урядом виважено! бюджетно! полiтики та е запорукою загально! фшансо-во! стшкосп держави.
Сучасна фiнансова теорiя передбачае три класич-нi концептуальнi шдходи до збалансування державного бюджету, а саме:
1) збалансування на щорiчнiй основу
2) збалансування в ходi економiчного циклу;
3) збалансування на основi функцiонування фшан-сiв [1, с. 191].
ОскГльки розвиток фГнансГв, у тому числi й дер-жавних, вiдбуваеться сьогоднi в умовах глобалГзацГ!, то професор А. I. Крисоватий видГляе додатково ще двi концепцГ! збалансування бюджету, а саме: концеп-цiю компенсацiйного бюджету та концепцш фккаль-но! консолiдацГ¿, де акцент робиться на впливi стану розвитку економж провiдних кра!н свпу на бюджетну полiтику кра!н «периферГ!» 6С та кра!н з ринками, що розвиваються [2, с. 17]. Зазначеш пiдходи та чинники безпосередньо впливають на вибiр джерел фшансування дефщиту бюджету, який щорiчно робить уряд кра!ни, при здшсненш збалансування бюджету.
Розробцi теорГ! й практики державних фiнансiв, вивченню концептуальних пiдходiв до збалансування бюджету та вибору способiв його фiнансування при-свячено працi представникiв рiзних напрямiв захiдних наукових традицiй, а саме: Ш. Бланкарта, Дж. Кейнса, Р. Масгрейва, Дж. Сакса, Т. Саржента, П. Самуельсона, Дж. СтГглГца, Н. Уоллеса, В. Танзi та шших.
Серед сучасних укра!нських вчених вагомий вне-сок у дослГдження питань еволюцГ! теоретичних пГдходГв до збалансування бюджету в умовах зростаючих вну-трГшнГх i зовнГшнГх викликiв для финансово! стабiльностi держави зробили О. Д. Василик, В. М. Геець, Т. I. бфи-менко, Ю. Б. 1ванов, А. I. Крисоватий, В. В. Корнеев, I. О. Лютий, I. О. Лунша, Ц. Г. Огонь, Л. Л. Тарангул, В. М. Федосов, С. I. Юрш та шш1
ВГддаючи належне науковим напрацюванням вГт-чизняних i зарубiжних вчених з дано! проблематики, слГд зауважити, що iснуе потреба в подальшому дослiдженнi сучасних пiдходiв до вибору джерел фiнансування дефГ-циту бюджету з метою його збалансування в умовах за-грозливого зростання державного боргу, обмеженост золотовалютних резервiв нацiонального банку, рецесГ! в економщ та складно! полГтично! ситуацГ! в Укра!нi.
Метою статтi е дослГдження складу та структу-ри джерел фшансування дефщиту бюджету, виявлення тенденцш у !х застосуваннi та визначення можливих ризикГв для стабГльносп державних фiнансiв Укра!ни в коротко- та довгостроковш перспективi.
Бюджетний дефщит е досить поширеним явищем, яке за своею суттю представляе перевищення ви-даткiв над постГйними доходами бюджету. Основною причиною виникнення бюджетного дефщиту е ви-переджаюче зростання бюджетних видаткш порГвняно зГ зростанням доходГв бюджету (табл. 1), що мае мГсце в УкраМ протягом останнГх рокГв, за виключенням 2011 р. Однак наявнГсть бюджетного дефщиту не свГдчить про незбалансовашсть бюджету, оскГльки при його складан-нГ та затвердженнГ встановлюються обгрунтоваш джере-ла фГнансування.
Прийняття бездефГцитного або профГцитного державного бюджету не е самоцГллю, оскГльки це означае, що каштальш видатки повинш бути фГнансованГ, в основному, за рахунок податюв, що не дозволить уряду пере-класти витрати для фГнансування швестицшних проек-тГв на майбутнГ поколГння платникГв податюв, коли буде вГддача вГд капггальних вкладень у виглядГ отриманих прибутюв Г сплачених податкГв або Гншого корисного ефекту для суспГльства в цГлому. За таких обставин уряд втрачае защкавлешсть у фГнансуваннГ довгострокових ГнвестицГйних проектГв, що породжуе вГдкладеш вигоди та значний розрив мГж обсягом поточних доходГв Г ви-даткГв бюджету.
Теоретично можливГ три способи фГнансування бюджетного дефщиту, а саме: державш запозичення, продаж державних активГв та монетизац1я дефГциту. Тому, залежно вГд джерел фГнансування, бюджетний дефщит - це обсяг бюджетних видатюв, яю здГйснеш урядом за рахунок:
+ внутршнГх та зовшшнГх фГнансових заоща-джень шших секторГв економГки, у тому числГ й мГжнародних, на добровГльних засадах про-тягом поточного року;
Таблиця 1
<
2 ш
Динамiка темшв змiни доходiв та видаткiв Зведеного бюджету УкраТни за 2008 - 2013 рр., %
Показник Рк
2008 2009 2010 2011 2012 2013
Темпи змши доходiв Зведеного бюджету Укра!ни, у % до попереднього року 35,4 -8,4 15,2 26,7 11,8 -0,6
Темпи змши видатюв Зведеного бюджету Укра!ни, у % до попереднього року 36,8 -0,6 22,9 10,3 18,1 2,7
Джерело: розраховано автором за даними Державно! казначейсько! служби Укра!ни (http://treasury.gov.ua).
+ продажу активГв державно! власностГ; + викупу центробанком первинно! емГсГ! облГга-цГй внутрГшньо! державно! позики.
Бюджетний дефщит перманентно притаманний державним фшансам бГльшост кра!н свГту, як розвине-ним, так Г з ринками, що розвиваються, тому необхГдно дотримуватися певних правил щодо напрямкГв викори-стання бюджетних коштГв, отриманих за рахунок фшан-сування дефГциту бюджету. Важливо, щоб кошти, яю надходять до бюджету внаслГдок збГльшення державного боргу або продажу державних активГв, були спрямованГ на шновацшно-ГнвестицГйнГ проекти (створення або при-дбання нових активГв колективно! власностГ, у тому числГ й державно!) або на погашення основно! суми вже Гсную-чого державного боргу. Саме тому бГльшшть кра!н свГту у бюджетному законодавствГ запровадили обмеження, так зване «золоте правило», вГдповГдно до якого розмГр бюджетного дефГциту не може перевищувати обсяг бюджетних швестицш у вГдповГдному бюджетному перГодГ. Однак, незважаючи на Гснування аналогГчно! норми й у Бюджетному кодексГ Укра!ни, дотримуватися !! уряду не завжди вдаеться, особливо в останш роки (табл. 2).
Як свГдчать наведен данГ, економГка Укра!ни так Г не змогла подолати негативш впливи свГтово! фГ-нансово! кризи 2008 - 2009 рр. Г стабшзувати стан державних фшансш, тому, починаючи з 2009 р. Г по те-першнш час (крГм 2011 р.), обсяг дефГциту бюджету пе-ревищуе обсяг каштальних видаткГв зведеного бюджету. Фактично мова йде про спрямування позикових коштГв та коштГв вГд продажу державних активГв на поточне споживання. Таким чином, можна констатувати, що за напрямами дефщитного фГнансування в УкраМ прева-люе пасивний бюджетний дефщит, кошти вГд покриття якого спрямовуються на поточш видатки бюджету, як-то сощальш трансферти, виплата зарплати у бюджет-нГй сферГ тощо. Частка активного дефГциту бюджету, за рахунок яко! здГйснюеться фшансування швестицГйних потреб, е незначною Г мае тенденцш до зменшення.
ВГдповГдно до положень Бюджетного кодексу Укра!ни мГсцевий бюджет може затверджуватися з дефГ-цитом за загальним фондом у разГ використання вГльно-го залишку бюджетних коштГв, а також за спещальним фондом у разГ залучення до бюджету розвитку коштГв вГд мГсцевих запозичень, коштГв Гз загального фонду такого мГсцевого бюджету, надходження внаслГдок прода-жу/пред'явлення цшних паперГв, а також у разГ використання залишкГв коштГв спещального фонду мГсцевого
бюджету, крГм власних надходжень бюджетних установ (ст. 72). При цьому держава не несе вГдповГдальност за борговими зобов'язаннями Автономно! Республжи Крим Г територГальних громад (ст. 74) [3]. Тому розгля-немо структуру джерел фшансування дефГциту Державного бюджету Укра!ни (табл. 3).
Як свГдчать наведеш даш, починаючи з 2008 р., уряд надае перевагу внутрГшнГм запозиченням при виборГ джерел фГнансування. Так, у 2008 р. порГвняно з 2007 р. питома вага внутршшх запозичень зросла майже у 3,5 разу та склала 3/4 вГд загального обсягу фшансування дефГциту бюджету, що е абсолютним максимумом за останш роки. У подальшому джерела фшансування були майже порГвну диференцГйованГ мГж внутрГшнГми та зо-вшшшми запозиченнями, додаючи до останнГх у 2010 р. повернення коштГв з депозитГв або пред'явлення цшних паперГв у розмГрГ 5,0% вГд загального обсягу фшансування, у 2011 р. - надходження вГд приватизацГ! (12,4 % вГд загального обсягу фшансування) та у 2012 р. - використання залишкГв та шшГ операцГ! зГ змГни обсяпв бюджет-них коштГв (8,9 % вГд загального обсягу фГнансування). У 2013 р. знов вГдбулося зростання питомо! ваги вну-тршнГх запозичень у структурГ джерел фшансування на 15,4 % до 67,1 % за майже вцсутшстю шших джерел, крГм зовшшнГх запозичень, що свГдчить про посилення фГскально! напруги у держави та вГдсутнГсть маневру в уряду при виборГ джерел фГнансування.
Характерною особливГстю структури джерел фГ-нансування бюджету протягом 2007 - 2013 рр. е втрата фокального потенцГалу надходжень вГд приватизацГ! у формуваннГ доходш держави. РГзке падшня у 2008 р. частки надходжень вГд приватизацГ! державного майна у структурГ джерел фГнансування майже у 12 разГв порГвняно з 2007 р. вдалося лише частково компенсувати у 2011 р., однак утримати досягнуту тенденцш протягом наступних рокГв уряд не спромГгся. Це може свГдчити як про свГдомий крок уряду щодо небажання продавати ак-тиви держави, яю у майбутньому будуть забезпечувати стабгльш надходження до бюджету у виглядГ податкових Г неподаткових надходжень, або зазначеш пГдприемства мають стратегГчне значення та/або виробляють суспГльш товари та послуги; також це може бути результатам ви-мушеного кроку уряду через неможливГсть отримати на фондовому ринку розрахунковий обсяг коштГв в1д продажу державно! частки власностГ.
За характером впливу на шфляцшш процеси дже-рела фГнансування дефГциту бюджету класифГкують на
о
со о
о
о
=Л
<с
Таблиця 2
Показники капiтальних видаткiв та дефщиту Зведеного бюджету УкраТни за 2007 - 2013 рр., % вщ ВВП
Показник Р!к
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Питома вага капггальних видатш Зведеного бюджету Укра!ни, % вщ ВВП 5,4 4,3 2,2 2,8 3,2 2,9 2,0
Дефiцит (-), профщит (+) Зведеного бюджету Укра!ни, % вщ ВВП -1,1 -1,5 -4,1 -6,0 -1,8 -3,6 -4,4
<
О ш
Джерело: розраховано автором за даними Державно! казначейсько! служби Укра!ни (http://treasury.gov.ua).
Таблиця 3
Структура джерел фшансування Державного бюджету УкраТни за 2007 - 2013 рр., %
Показник Нк
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Внутршш запозичення 22,0 75,3 49,3 53,1 58,0 51,7 67,1
Зовншы запозичення 42,2 17,2 45,7 41,1 26,6 36,6 32,0
Надходження вiд приватизацп 15,1 1,3 0,6 0,8 12,4 5,3 0,9
Використання залишш та iншi операцп зi змiни обсягiв бюджетних коштiв 20,7 1,0 - - - 8,9 -
Повернення кош^в з депозитiв або пред'явлення цшних паперiв - 4,4 5,0 - - -
Фiнансування за рахунок Единого казначейского рахунку 5,2 - - - 0,5 -
Усього 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Джерело: [4, с. 38].
тфляцшт та нешфляцшт. При цьому шфляцшними вважаються: монетизацГя дефiциту, що вiдбуваeться за умови надання центральним банком позик уряду шляхом купiвлi державних цшних паперiв, а також завдяки додатковш емки грошей. До неiнфляцiйних джерел вГд-носять запозичення на внутршнгх i зовшшнгх фшан-сових ринках, залишки бюджетних коштiв на единому казначейському рахунку, зовншш трансферти, накопи-чення заборгованостi, пiдвищення податкового наван-таження, продаж державних активiв тощо.
Використання монетизаци бюджетного дефщиту, як способу фшансування, передбачае, що необ-хгдну уряду суму коштiв для покриття дефiциту бюджету надае центральний банк. За своею суттю це -позика центрального банку, що забезпечена державни-ми цшними паперами, емГтентом яких виступае уряд в особi мiнiстерства фiнансiв. Оскгльки центральний банк е державною установою, мiсiя яко'1 полягае у виконан-нi законодавчо визначених функцiй, а не у максимГзацГ' власних прибуткiв, то кошти для купiвлi державних цш-них паперiв акумулюються за рахунок емки грошей, що призводить до збгльшення грошово'1 маси в обiгу.
До переваг такого способу фшансування дефщиту бюджету можна вгднести таке:
+ збгльшення сукупного попиту та обсягу вироб-ництва за рахунок зростання грошово'1 маси в обиу;
+ зниження вiдсоткових ставок за кредитами, зростання iнвестицiй та сукупного випуску продук-цГ1 за рахунок збгльшення пропозицГ1 грошей; + вгдсутнкть часового лагу в надходженнi коштГв до бюджету та обмежень щодо обсягу емки грошей при здшсненш купГвлГ центральним банком державних цшних паперГв.
Головним недолшом емiсiйного способу фшансування дефщиту бюджету е шдвищення рГвня шфляци в краМ через збгльшення грошово'1 маси в обиу, що про-вокуе виникнення так званого «ефекту Танзi» - свгдо-ме вiдтермiнування сплати податкових платежiв до бюджету платниками податюв у результатi швидкого
знецiнення грошей. За таких обставин зростае дефщит бюджету та посилюеться фiскальна напруга у державЬ КрГм того, через розвиток неконтрольовано'1 шфляци в краМ вiдбуваеться скорочення о6сягГв iнвестицiй, зо-крема довгострокових, г починае розкручуватися цшова спiраль, що, у свою чергу, призводить до знецшення за-ощаджень населення та скорочення реально'1 заробГтно'1 плати. Тому цей спосГб фГнансування дефГциту бюджету вважаеться шфляцшним.
Що стосуеться емГсГ1 коштГв, то Дж. Кейнс зазначае, що «Будь-який уряд може Гснувати довгий час, друкуючи паперовГ грошГ. Це означае, що вГн може отримати таким чином розпорядження над реальними ресурсами - такими ж реальними, як Г тГ, яю надходять податковим шляхом. ЗасГб цей дискредитовано, але дГевГсть його у певних межах незаперечна. Уряд може за його допомогою Гснувати, якщо шшим шляхом вГн бгльше Гснувати не може. Воно е тГею формою податкового обкладення, ухилитися вГд яко'1 найважче, Г водночас доступною для проведення будь-яким найслабкшим урядом, якщо навГть вГн шчого бгльшого провести не може» [5, с. 798].
Тому в бюджетному законодавствГ Украши, як Г бгльшост кра'1н свГту, Гснуе пряма заборона щодо використання емкшних коштГв нацГонального банку як джерела фГнансування дефГциту бюджету. Оскгльки монетарна експанс1я держави призводить до зростання шфляци, як це мало мГсце в Укра'1нГ у 1992 - 1993 рр., а також у сучаснш вггчизнянш бюджетнГй практицГ у 2008 та 2014 рр., що дозволило уряду профшансувати бюджеты видатки за рахунок сеньйоражу, який виникае через перевищення темшв приросту грошово'1 маси над темпами зростання реального ВВП та спричиняе шдвищення середнього рГвня цш (табл. 4). У результата уа економГчш агенти сплачують своергдний ГнфляцГйний податок за рахунок перерозподглу частини '1хнгх доходГв на користь держави через збгльшення цш. Однак через негативний вплив на макроекономГчну стабгльнкть у державГ грошова емкш використовуеться дуже обмеже-но лише у випадках, коли усГ шшГ джерела фГнансування вже вичерпаш або недоступнГ уряду, наприклад, пГд час вГйни або тривало'1 кризи. Для цього в законодавствГ
бкьшост кра!н з ринковою економ1кою, як запоб1жний зайб, передбачена норма про незалежшсть нацюналь-ного банку в1д виконавчо! та законодавчо! гкок влади у прийнятт р1шень, зокрема щодо емки грошей.
Як св1дчать наведен дан1, з 2012 р. почала зро-стати питома вага ОВДП, придбаних НБУ, у загальному обсяз1 внутршнк запозичень, як1 виступають основним джерелом покриття деф1циту бюджету. Якщо протягом 2008 - 2011 рр., кр1м кризового 2009 р., частка ОВДП,
придбаних нацюнальним банком, не перевищувала тре-тину загально! суми внутршни запозичень, то у 2012 р. вона складала вже майже половину та дещо зменшилася у 2013 р. - до 39,2%. Зазначений тренд св1дчить про викорис-тання кредитно! емши для покриття дефщиту бюджету.
Осюльки головним недолжом кредитно-емшшного способу ф1нансування деф1циту бюджету е зростання ш-фляцп в краМ, то за пер1од з 2007 по 2013 рр. найвищ1 темпи шфляци в УкраМ були у 2007 та 2008 рр., шдекс
Таблиця 4
Показники фiнансування дефiциту Зведеного бюджету УкраТни за 2007 - 2013 рр.
Показник Р!к
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Внутршн запозичення
Питома вага внутршшх запозичень у загальному фшансуванш, % 48,5 193,7 172,5 108,5 234,8 142,7 171,4
Питома вага внутршшх запозичень у ВВП, % вщ ВВП 0,5 2,9 7,0 6,5 4,2 5,1 7,5
Питома вага погашення внутршшх зобов'язань у внутршшх запозиченнях, % 66,7 14,7 28,0 28,2 59,8 53,0 38,9
Питома вага погашення внутршшх зобов'язань у ВВП, % в1д ВВП 0,4 0,4 2,0 1,8 2,5 2,7 2,9
у т. ч. монетизацт дефциту
Питома вага ОВДП, придбаних НБУ, у внутршшх запозиченнях, % - 32,8 45,7 33,7 22,1 48,1 39,2
Питома вага ОВДП, придбаних НБУ, у ВВП, % вщ ВВП - 0,9 3,2 2,2 0,9 2,5 2,9
Питома вага заборгованосп уряду УкраТни за ОВДП, у % вщ ВВП 1,3 3,1 9,4 12,6 12,1 13,2 17,3
Темпи зростання заборгованосп за ОВДП, % 119,5 317,4 293,5 158,9 115,7 117,9 135,8
Зовн'шт запозичення
Питома вага зовшшнього фшансування у загальному, % 57,9 22,0 120,2 72,9 62,9 21,1 21,9
Питома вага зовшшшх запозичень у ВВП, % вщ ВВП 1,2 0,7 6,4 5,0 2,3 3,0 3,6
Питома вага погашення зовшшшх зобов'язань у зовшшшх запозиченнях, % 48,8 49,9 23,0 13,0 51,1 75,1 73,2
Питома вага погашення зовшшшх зобов'язань у ВВП, % в1д ВВП 0,6 0,3 1,5 0,7 1,2 2,3 2,6
Сальдо поточного рахунку платяного балансу, % ВВП -3,7 -7,0 -1,5 -2,2 -6,2 -8,4 -9,1
Продаж актив'в державно)' власност!
Питома вага надходжень вщ приватизацп у загальнш сум1 фшансування дефщиту Зведеного бюджету УкраТни, % 31,9 3,4 2,2 1,7 49,8 13,3 2,3
Питома вага надходжень вщ приватизацп у ВВП, % в1д ВВП 3,4 0,05 0,09 0,1 0,9 0,5 0,1
Дов'дкова ¡нформацт
Облкова ставка НБУ, % 8,5 - 8,0 10,0 - 12,0 12,0 -10,25 10,25 -7,75 7,75 7,75 - 7,5 7,5 - 6,5
1ндекс ¡нфляцп за р1к 116,6 122,3 112,3 109,1 104,6 99,8 100,5
Темпи приросту готики в об1гу, % 14,3 39,3 10,1 17,4 4,7 6,3 17,5
Темпи приросту ВВП, % 7,9 2,3 -14,8 4,1 5,2 0,3 0
Питома вага каттальних ¡нвестицш за раху-нок бюджетних кошпв, % 9,5 9,2 7,1 9,2 10,5 8,9 5,1
о
т о
3
о
о
=п <
<
о
ш
Джерело: розраховано автором за даними Нацюнального банку УкраТни (http://www.bank.gov.ua/control/uk/doccatalog/ list?currDir=36453) та ДержавноТ казначейськоТ служби УкраТни (http://treasury.gov.ua).
Гнфляци за рГк становив вГдповГдно 116,6 % г 122,3 %. За ра-хунок шдвищення облГково! ставки НБУ з 8,0 % у 2007 р. до 12,0 % у 2008 р., разом ш застосуванням шших моне-тарних шструменив, нацГональному банку вдалося ско-ротити шдекс ГнфляцГ1 у 2009 р. до 112,3 % та навпъ вийти на показник дефляцГ1 у 2012 р. (-0,2%), що змусило НБУ у 2013 р. зменшити облжову ставку НБУ до 6,5 %.
Поряд з цим, монетизацГя дефГциту бюджету може реалГзовуватися й у шших формах, зокрема шляхом надання центральним банком кредипв дер-жавним пГдприемствам за пГльговими ставками або у формГ вгдстрочення платежГв. Незважаючи на те, що та-кГй спосГб фГнансування бюджетного дефГциту офщшно вважаються неГнфляцшним, оскГльки безпосередньо не вГдбуваеться емГс1я гойвки центральним банком, однак через накопичення вГдстрочених платежГв пГдприем-ствами державного сектора або несвоечасну оплату урядом наданих приватним сектором товарГв г послуг, вГдбуваеться зростання цш на продукцГю (товари та послуги), що також спричиняе виникнення ГнфляцГ1 в краМ.
Державт запозичення, як джерело фшансування дефГциту бюджету, нерГдко розглядаються як антшнфля-цшна альтернатива монетизацГ1 дефГциту. Проте борго-вий спосГб фГнансування лише створюе умови для тим-часового вгдтермшування зростання ГнфляцГ1 в кра'1нГ, однак не усувае загрози ц виникнення у довгостроковому перГодГ. При цьому, якщо розмщувати облГгацп державно'' позики серед населення Г комерцшних банкГв, то ш-фляцГйна напруга буде меншою, шж при купГвлГ первин-но! емки ОВДП безпосередньо центральним банком.
ОскГльки ОВДП - це борговГ цГннГ папери, то держава повинна сплачувати по них приватним утримува-чам облиацш вгдсотки (дохГд). Тому чим вище буде рГ-вень державного боргу, тим бГльшГ суми коштГв держава буде витрачати на його обслуговування. Зпдно з чинним законодавством на Нацюнальний банк Украши покла-дена функцГя щодо виконання операцГй з обслуговування державного боргу, яю пов'язаш з розмГщенням дер-жавних цГнних паперГв, !х погашенням Г виплатою доходу за ними. Використання рефшансування (додатково! емки державних облГгацГй) для управлГння державним боргом, у тому числГ й внутршшм, автоматично призво-дить для зростання витрат на його обслуговування (по-гашення г виплату доходу за ОВДП). При цьому випла-та вгдсотюв за ОВДП здшснюеться за рахунок коштГв бюджету та е частиною видатюв державного бюджету. У разГ !х постГйного зростання це також може призвести до ще бГльшого дефГциту бюджету.
Незважаючи на те, що боргове фГнансування дефГциту бюджету за рахунок випуску державних цГнних паперГв вважаеться нешфляцшним способом через вГдсут-шсть зростання грошово! маси в обГгу, однак у довгостроковому перюдГ його використання може призвести до ще вищо! шфляци, нГж емкГйний. ВГдповГдно до теореми Саржента - Уоллеса доведено, що фГнансування дефГциту бюджету за рахунок внутршнГх позик (випуск державних облГгацш), як правило, провокуе уряд до побудови фГнан-сово! пГрамГди (рефГнансування державного боргу), тобто розплачуватися за минулГ борговГ зобов'язання шляхом
зд1иснення нових позик у поточному перюд1, що призво-дить до зростання загального обсягу державного боргу, осккьки в маИбутньому повертати треба буде як саму суму боргу, так i высотки по ньому [6].
Якщо уряд буде надавати перевагу лише внутршшм запозиченням для фшансування дефщиту державного бюджету, то може виникнути ситуацiя, коли розмiр дефщиту буде таким значним, що Иого фшансування борговим способом буде неможливим i доведеться ви-користовувати ще И емiсiйне фшансування, що спричи-нить високий рiвень шфляци, як це мало мкце в УкраМ у 2014 р. Тому особливу стурбованкть з боку фахiвцiв викликае значне зростання заборгованостi Уряду Украши за ОВДП як перед нацюнальним банком, так i перед шшими економiчними агентами.
За перюд з 2007 по 2013 рр. обсяг заборгованост Уряду Украши за ОВДП збкьшився майже у 27 разiв i досяг розмiру 17,3 % в1д ВВП (для порiвняння - у 2007 р. частка заборгованост уряду за ОВДП становила 1,3 % вiд ВВП). У даному випадку мова Иде не лише про випуск ОВДП для покриття дефщиту бюджету, а також для погашення прострочено! бюджетно'1 заборгованост з податку на додану варткть, збкьшення статутного каш-талу та компенсацию збиткiв НАК «Нафтогаз Украши».
Головним недолiком боргового способу фшансування дефщиту бюджету е «ефект виткнення» приватних iнвестицiИ, який полягае в тому, що збкьшення кiлькостi державних облiгацiИ на ринку цшних паперiв призводить до спрямування частини заоща-джень домогосподарств та суб'екпв господарювання на кушвлю ОВДП, а не на швестици (купiвля корпоратив-них цiнних паперiв), якi забезпечують розширення ви-робництва та економiчний розвиток кра'1ни [7]. В умо-вах зростання пропозици державних цiнних паперiв на фондовому ринку вцбуваеться зниження !х ринково'1 вартостi. ОскГльки вартiсть облиаци мае зворотну за-лежнiсть зi ставкою вцсотка, то вiдбуваеться зростання ставки доходу по облиаци, що призводить до скорочен-ня обсягiв приватних швестицш. Таким чином, якщо уряд збкьшуе видатки бюджету за рахунок випуску державних облиацш для покриття дефщиту бюджету, то вцповцно приватш швестици зменшуються на суму, що дорiвнюе обсягу випуску ОВДП.
Зростання ставки высотка також призводить до виткнення чистого експорту, тобто до збкьшення дефiциту торгiвельного балансу. Це мае свш прояв у збкьшенш попиту на державнi цiннi папери з боку шо-земних iнвесторiв через зростання внутршньо! ставки вцсотка по них (прибутковостi ОВДП) порiвняно зi свь товими ставками. Одночасно вцбуваеться пiдвищення попиту на нацюнальну валюту кра'1ни - емiтента ОВДП, що спричиняе зростання обмшного курсу нацюнально! валюти, роблячи мiсцевi товари вцносно дорожчими для iноземцiв, а iмпортнi товари - вiдносно дешевшими для вiтчизняних споживачiв. За таких умов знижуеться експорт i зростае iмпорт, що обумовлюе дефiцит торго-вельного балансу. Так, за перюд з 2009 по 2013 рр. де-фщит поточного рахунку плайжного балансу в УкраМ збкьшився з 1,5 до 9,1 % в1д ВВП. З метою мiнiмiзацil
зазначеного негативного ефекту з 2011 р. в УкраМ за-проваджена практика випуску валютних ОВДП, однак у дуже обмеженому обсяз1
Кр1м того, що державш позики вимивають вкьн1 кошти на ринку позикових кап1тал1в, вони ще й звужу-ють можливост1 для отримання кредиту приватними ф1рмами-позичальниками через його подорожчання, що викликано зростанням облжово! ставки НБУ, яка е базо-вим индикатором оц1нки вартост грошових засоб1в. Тому для запоб1гання виникнення шфляци нац1ональний банк змушений застосовувати монетарн1 1нструменти, зокре-ма шдвищувати ставку реф1нансування, щоб зв'язати зростаючу грошову масу в об1гу, що автоматично при-зводить до подорожчання комерцшних кредит1в.
Боргове фшансування деф1циту бюджету також може здшснюватися шляхом зовнштх запози-чень. У цьому випадку дефщит бюджету покри-ваеться за рахунок позик м1жнародних ф1нансових ор-ган1зац1й та/або шших краМ Цей спойб ф1нансування також вважаеться нешфляцшним 1 дозволяе отримати одноразово значш суми кошт1в (валюти).
Як 1 у випадку 1з внутр1шн1ми запозиченнями, у раз1 використання зовншнього ф1нансування для по-криття дефщиту бюджету виникае державний борг, який необх1дно повертати, а також нести додатков1 витрати бюджету на його обслуговування. При цьому побудо-ва фшансово! п1рам1ди для виплати зовншнього боргу вже неможлива, осккьки кредитоспроможшсть держа-ви обмежуеться обсягом П золотовалютних резерв1в та м1жнародними кредитними рейтингами краши. Краши-кредитори та м1жнародш ф1нансов1 оргашзаци не бу-дуть надавати позики без в1дпов1дних гарант1й щодо 1х повернення, як-то наявшсть у краши-позичальника лжв1дних державних актив1в, як1 можна продати для погашення боргу, або можливкть кредитор1в вплива-ти на прийняття полггико-економ1чних р1шень урядом краши-позичальника. Посилюе негативний вплив на кредитоспроможн1сть краши наявн1сть деф1циту пла-т1жного балансу, що призводить до виснаження золотовалютних резерв1в та може спричинити дефолт. Тому це джерело фшансування мае об'ективш обмеження щодо потенцшних сум залучення. Кр1м того, наявшсть знач-ного обсягу зовн1шнього боргу та необх1дшсть його погашення та обслуговування спричиняе в1дтж валюти з краши, що призводить до скорочення швестицш, та, як насл1док, провокуе скорочення внутршнього обсягу ви-робництва та спад в економщЬ
Як св1дчать дан1, наведен1 в табл. 4, питома вага зовншнього фшансування в загальному фшансуванш дефщиту бюджету, починаючи з 2010 р., мае тенденщю до зменшення 1 протягом 2012 - 2013 рр. залишаеться фактично сталою на р1вш трохи бкьше 21 %. Поряд з цим в1дбуваеться пост1йне зростання обсяпв зовншнк запозичень, як в абсолютних сумах, так 1 у в1дсотках до ВВП. Так, з 2011 р. питома вага зовншшх запозичень у ВВП зросла з 2,3 до 3,6 % в1д ВВП 1 мае тенденщю до збкьшення. Уряд змушений займатися рефшансуван-ням зовншнього боргу 1 позичати значш суми кошт1в (валюти) для своечасного погашення зовншни запози-
чень, що поряд 1з хроннним в1д емним сальдо поточного рахунку плайжного балансу, який з 2010 р. мае тренд до зростання, робить фшансов1 позици держави нестшким. Протягом 2014 р. була навпъ загроза дефолту, що негативно вплинуло на показники сощально-економ1чного розвитку краши.
Наявшсть у держави внутршнк та зовншнк запозичень створюе державний борг, який в1дпов1дно до кла-сично! парадигми негативно впливае на темпи розвитку економжу. Поряд з цим, в1дпов1дно до теореми Барро -Ржардо - тягаря боргу не кнуе, осккьки 1 податковий, 1 позиковий методи залучення кошйв до бюджету е кен-тичними. Тому в пор1внянш з податками (збкьшення по-даткового навантаження для покриття дефщиту бюджету) та грошовою емгаею державш запозичення мають бкьше переваг, що й визначае прюритетшсть боргового фшансування видатюв бюджету в сучасних умовах.
Що стосуеться продажу державних активiв, як джерела фшансування дефщиту бюджету, то це досить р1дюсне явище, яке притаманно для перех1дних еконо-мж. Цей спойб ф1нансування е разовим через вичерп-н1сть такого виду ресурсу, як державш активи. В УкраМ до 2001 р. включно отримання кошт1в за рахунок про-цесу приватизацн державного майна було одним 1з дже-рел формування доход1в державного бюджету, та лише з 2002 р. щ надходження взнесено до джерел ф1нансуван-ня дефщиту бюджету.
Не можна стверджувати, що обсяги такого ресурсу, як державне майно, в УкраМ дуже значш й держава зможе продавати його ще протягом тривалого часу. Пор1вняно з шшими крашами наша держава волод1е дуже обмеженою часткою цього ресурсу, кр1м того, ефектившсть його використання викликае стурбовашсть у суспкьствЬ Так, частка власност1 держави у статутному каштал1 уси господарських това-риств за номшальною варт1стю пакет1в акц1й станом на початок року за перюд з 2010 по 2013 рр. становила в1д-пов1дно: 43,55; 39,66; 41,15 та 59,48 млрд грн [8].
Питома вага надходжень в1д приватизаци у за-гальн1й суш ф1нансування деф1циту Зведеного бюджету Украши в1др1зняеться волатильн1стю та значним д1а-пазоном коливань. Так, у 2007 та 2011 рр. частка надходжень в1д приватизаци становила 31,9 % 1 49,8 % в1дпо-в1дно у загальнш сум1 фшансування дефщиту, та р1зко знизилася до 1,7 % 1 2,3 % у 2010 та 2013 рр. Така неста-бкьшсть в обсягах надходжень в1д приватизаци харак-теризуе це джерело ф1нансування деф1циту бюджету як ненадшне, оскГльки мае мкце практика пост1йного не-виконання плану приватизаци державного майна через суттевий вплив пол1тичного (шституцюнального) чин-ника у цш сфер1.
ВИСНОВКИ
Розглянувши уа способи ф1нансування деф1циту бюджету, визначивши недолжи та переваги кожного з них, необх1дно наголосити, що жоден 1з способ1в ф1нан-сування не мае абсолютних переваг перед шшими та не е повшстю нешфляцшним. Уряд, приймаючи р1шення сто-совно вибору способу ф1нансування дефщиту бюджету,
мае виходити з позици економ1чно1 доц1льност1 залучен-ня кожного i3 джерел фшансування, поеднуючи 1х та мЬ-н1м1зуючи можливi негативнi наслiдки, як для бюджету, так i економки кра1ни в цкому, у коротко- та довгостро-ковому перюдах.
Обираючи для Укра1ни найбкьш прийнятну кон-цепцю збалансування бюджету, необхiдно вра-ховувати той факт, що, за оцшками англшських дослiдникiв, на темпи розвитку економки нашо1 кра1ни мають суттевий вплив iнституцiональнi чинники [9]. Зо-крема, було доведено, що за перюд з 2000 по 2014 рр., крiм циклiчного спаду в економщ, який вiдчули уа кра1ни свiту з рiзною глибиною просiдання у 2009 р., в УкраМ вiдбулися ще два спади - у 2004 та 2014 рр., яю мали суто внутршш причини виникнення, однак наслiдки були порiвнянi з глобальними кризами. Неза-вершенiсть структурно1 перебудови економiки, нероз-виненiсть демократичних iнститутiв та блокування про-ведення реформ у краМ служить тим шдгрунтям поси-лення протирiч, що перiодично «трясе» суспкьство та економiку держави.
Для УкраТни доцкьно обирати стратегiю стабшза-цГ1 державних фiнансiв, виходячи з необх1дносй збалансування бюджету на основГ функцiонування фiнансiв та з урахуванням впливу внутршнк (iнституцiональних та макроекономiчних) i зовншнк (глобалiзацiйних) чинни-юв. Тобто прiоритетом для уряду мае бути завершення ре-алiзацil реформ, спрямованих на модернiзацiю економки та розбудову суспкьних гнститутгв. При цьому бюджетна (фiскальна) полiтика мае бути спрямована на в1дновлення полГтичного простору (що дозволить усунути негативний вплив шституцюнальних чинникш), забезпечення фшан-совими ресурсами необхiдних трансформацiй у суспкь-ствГ, з одночасною пГдтримкою в1дновлення i перспектив економiчного зростання у довгостроковому мрюдГ за ра-хунок посилення жорсткостГ бюджетних правил i вимог до видкення бюджетних кошпв. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Фiнанси : пщручник / За ред. С. I. Юрiя, В. М. Федосова. - К. : Знання, 2008. - 611 с.
2. Налоги и налогообложение. Палитра современных проблем : монография для магистров, обучающихся по программе «Финансы и кредит» / [И. А. Майбуров и др.] ; под ред. И. А. Майбурова, Ю. Б. Иванова. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2014. - 375 с.
3. Бюджетний мониторинг: Аналiз виконання бюджету за 2013 рк [В. В. Зубенко, I. В. Самчинська, А. Ю. Рудик та ш.] ; 1Б-СЕД, Проект «Змщнення мкцевоТ фшансовоТ шщативи (ЗМФ1-11) впровадження», USAID. - К., 2014. - 80 с.
4. Бюджетний кодекс УкраТни : Закон УкраТни вщ 08.07.2010 р. № 2456-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-17
5. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. Избранное / Дж. М. Кейнс ; вступ. статья Н. А. Макашевой. -М. : Эксмо, 2008. - 960 с.
6. Sargent T. J. Some Unpleasant Monetarist Arithmetic / T. J. Sargent, N. Wallace // Federal Reserve Bank of Minneapolis Quarterly review, Fall, 1981. - P. 1 - 17.
7. Харрис Л. Денежная теория / Л. Харрис / Пер. с англ. ; общ. ред. и вступ. ст. В. М. Усоскина. - М. : Прогресс, 1990. - 750 с.
8. Реестр корпоративних прав держави // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.spfu.gov.ua/_layouts/ SPFUSiteDefinition/RegisterStateCorporateRights.aspx
9. Ukraine before the election. The battle for Ukraine's future / The Econonist. 23 October 2014 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.economist.com/news/europe/21627706-country-running-out-time-overcome-corruption-battle-ukraines-future?zid=307&ah=5e80419d1bc9821ebe173f4f0f060a07
10. Рiчний звгг Нацюнального банку УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/control/ uk/doccatalog/list?currDir=36453
11. Зв^шсть про виконання бюдже^в. Державна каз-начейська служба УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.treasury.gov.ua/main/uk/doccatalog/ list?currDir=146477
REFERENCES
Finansy [Finance]. Kyiv: Znannia, 2008.
Keyns, Dzh. M. Obshchaia teoriia zaniatosti, protsenta i deneg. Izbrannoe [The General Theory of Employment, Interest and Money. Favorites]. Moscow: Eksmo, 2008.
Kharris, L. Denezhnaia teoriia [Monetary theory]. Moscow: Progress, 1990.
[Legal Act of Ukraine] (2010). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/2456-17
Mayburov, I. A. et al. Nalogiinalogooblozhenie. Palitrasovre-mennykh problem [Taxes and taxation. The palette of contemporary issues]. Moscow: YuNITI-DANA, 2014.
"Reiestr korporatyvnykh prav derzhavy" [Register of state corporate rights]. http://www.spfu.gov.ua/_layouts/SPFUSiteDefi-nition/RegisterStateCorporateRights.aspx
"Richnyi zvit Natsionalnoho banku Ukrainy" [Annual Report of the National Bank of Ukraine]. http://www.bank.gov.ua/control/ uk/doccatalog/list?currDir=36453
Sargent, T. J., and Wallace, N. "Some Unpleasant Monetarist Arithmetic". Federal Reserve Bank of Minneapolis Quarterly review (1981): 1-17.
"Ukraine before the election. The battle for Ukraine's future". http://www.economist.com/news/europe/21627706-country-running-out-time-overcome-corruption-battle-ukraines-future?zid=307&ah=5e80419d1bc9821ebe173f4f0f060a07
Zubenko, V. V. et al. "Biudzhetnyi monitorynh: Analiz vyko-nannia biudzhetu za 2013 rik" [Budget Monitoring: Analysis of Budget 2013]. Zmitsnennia mistsevoi finansovoi initsiatyvy (ZMFI-II) vprovadzhennia, 2014.
"Zvitnist pro vykonannia biudzhetiv. Derzhavna kaznach-eiska sluzhba Ukrainy" [Reporting on budget execution. State Treasury Service of Ukraine]. http://www.treasury.gov.ua/main/uk/ doccatalog/list?currDir=146477
