CC BY
24
2. Official web-site of the State Treasury of Ukraine. URL: www.treasury.gov.ua/
3. Official web-site of the Ministry of Finance of Ukraine. URL: https://www.minfin.gov.ua/
4. The Budget Code of Ukraine dated 08.07.2010 № 2456-VI. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17
5. Adamenko, I. P., Sobchuk, S. I. (2018). Formuvannya vydatkiv byudzhetu v umovakh instytutsiynoyi modernizatsiyi ekonomiky [Formation of budget expenditures in the context of institutional modernization of the economy] Bisnes Inform - Business Inform, 5. 303-312 [in Ukr.].
6. Husarevyh, N. V. (2015). Byudzhet yak instrument sotsialno-ekonomichnoho rozvytku krayiny [Budget as an instrument of socio-economic development of the country] Ekonomichnyy visnyk universytetu - Economic Herald of the University, 27/1. 212-216 [in Ukr.].
7. Markuts, Y. I., Adamenko, I. P., Husarevych, N. V. (2018). Consolidated budget as a tool for social development. Financial and credit activity: problems of theory and practice. V. 3. No. 26. P. 493-500 [in Eng.].
8. Samoshkina, O. A., Adamenko, I. P. (2019). Byudzhetni vydatky yak instrument demohrafichnoho rozvytku [Budget expenditures as a tool for demographic development] Ekonomichnyy visnyk universytetu - Economic Herald of the University, 41/1. 202-212 [in Ukr.].
ДАН1 ПРО АВТОРА
Маркуц Юлiя IropiBHa, кандидат eKOHOMi4HMx наук, доцент кафедри фшанав Кшвського нацюнального торговельно-економiчного ушверситету e-mail: [email protected] orcid.org/0000-0002-5131 -1592 Researcher ID: M-5090-2016
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Маркуц Юлия Игоревна, кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов, Киевского национального торгово-экономического университета e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Markuts Yuliya, Ph.D. in Economics, Associate Professor Kyiv National University of trade and Economics e-mail: [email protected]
Подано до редакци 23.07.2019 Прийнято до друку 19.08.2019
УДК 338.23:336.74 https://d0i.0rg/l 0.31470/2306-546Х-2019-43-173-184
МОНЕТАРНА ПОЛ1ТИКА В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦИ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ *
Паычний М. Д.
Предметом досл'1дження е теоретичн!' засади та механiзми формування / реалУзацй' монетарной полiтики держави як '¡нструменту макроеконом'чного регулювання.
Метою досл'дження е визначення особливостей реалiзацii' вiтчизняноi' монетарной полiтики та систематиза^я етапв 11 становлення / розвитку в умовах трансформацП' економки.
Методи досл'дження. Для виршення поставлених завдань використано сукупн'!сть метод'в та п'дхо&в, що надало змогу забезпечити концептуальну едн'!сть дошдження. Застосовано дiалектичний, системний та структурний пдходи, методи узагальнення, аналiзу / синтезу, порiвняння, наукового абстрагування.
Результати роботи: визначено особливост/ формування / реалiзацii' монетарной полiтики УкраУни в умовах трансформаци економки. Систематизовано основн етапи становлення / розвитку вiтчизняноi' монетарной полiтики. Дослджено динамку монетизацП, обмнного курсу та '¡ндексу споживчих цн протягом 1992-2018 рок'т.
Галузь застосування результат¡в. Монетарна полтика держави та '¡нструменти 11реалiзацiУ
Висновки. Гоошово-кредитна полтика за сучасних умов мае сформований нститу^йний механiзм для виконання основно'1 цiлi / поставлених завдань. Виявлено етапи реалiзацiУ монетарноУ полiтики Украни: початковий етап становлення, на якому в'дбулось формування основних елементiв архтектонки грошово-кредитно'1 системи держави, визначення повноважень / завдань регулятора; етап функцюнального удосконалення в межах якого накладено обмеження щодо викупу центральним банком облiгацiй внутрiшньоУ державно'1 позики на первинному ринку, розпочато процес ремонетизацй' нацiональноУ економки, запроваджено режим валютного коридору; етап поступального розвитку
' Роботу виконано в межах фундаментальноУ науково-до^дно'У роботи «ApximeKmoHiKa фiнансовоУ системи як 1'нструмент суспiльного розвитку» (номер державноУ ресстраи^У 0117U000506).
© Паачний М. Д., 2019 Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 43 173
ознаменувався в'дносною курсовою стабтьнютю; розширенням iнструментарiю валютного контролю, поступовим пдвищенням рiвня монетизацИ; транзитивний етап модиф'каф', на якому продовжувалось зростання показника монетизацИ, зд'!йснювалось комб/'новане використання метод'т на валютному ринку задля його стабтзац'и, детермновано перспективн!' напрями оздоровлення банк'тсько)' системи краУни; етап ¡нституцшно)' модершзацИ, характеризуеться ухваленням монетарной стратеги, пдвищенням ¡нституцшно)' та ф'тансово)' незалежностi центрального банку, адаптовано режим нфля^йного таргетування, удосконалено основн засади здшснення валютних опера^й, розвинуто систему макропруденцйного регулювання задля забезпечення ф'тансово)' стабльностi.
Ключов'1 слова: монетарна полтика, цнова стаб'тьн'ють, iнфляцiйне таргетування, валютний курс, незалежнсть центрального банку.
МОНЕТАРНАЯ ПОЛИТИКА В УСЛОВИЯХ ТРАНСФОРМАЦИИ ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ
Пасечный Н. Д.
Предметом исследования являются теоретические основы и механизмы формирования и реализации монетарной политики государства как инструмента макроэкономического регулирования.
Цель исследования состоит в определении особенностей реализации отечественной монетарной политики и систематизации этапов ее развития в условиях трансформации экономики.
Методы исследования. Для решения поставленных задач использовано совокупность методов и подходов, что обеспечило концептуальное единство исследования. Применен диалектический, системный и структурный подходы, методы обобщения, анализа и синтеза, сравнения, научного абстрагирования.
Результаты работы: определены особенности формирования и реализации монетарной политики Украины в условиях трансформации экономики. Систематизированы основные этапы становления и развития отечественной монетарной политики. Исследована динамика монетизации, обменного курса и индекса потребительских цен в течение 1992-2018 годов.
Область применения результатов. Монетарная политика государства и инструменты ее реализации.
Выводы. Денежно-кредитная политика в современных условиях имеет сформированный институциональный механизм для выполнения основной цели и поставленных задач. Определены этапы реализации монетарной политики Украины: начальный этап становления, на котором состоялось формирование основных элементов архитектоники денежно-кредитной системы государства, определение полномочий и задач регулятора; этап функционального усовершенствования в рамках которого наложено ограничение по выкупу центральным банком облигаций внутреннего государственного займа на первичном рынке, начат процесс ремонетизации национальной экономики, введен режим валютного коридора; этап поступательного развития ознаменовался относительной курсовой стабильностью; расширением инструментария валютного контроля, постепенным повышением уровня монетизации; транзитивный этап модификации, на котором продолжалось рост показателя монетизации, осуществлялось комбинированное использование методов на валютном рынке для его стабилизации, детерминировано перспективные направления оздоровления банковской системы страны; этап институциональной модернизации, характеризуется принятием монетарной стратегии, повышением институциональной и финансовой независимости центрального банка, адаптировано режим инфляционного таргетирования, усовершенствованы основные принципы осуществления валютных операций, развито систему макропруденциальных регулирования для обеспечения финансовой стабильности.
Ключевые слова: монетарная политика, ценовая стабильность, инфляционное таргетирование, валютный курс, независимость центрального банка.
MONETARY POLICY UNDER ECONOMIC TRANSFORMATION IN UKRAINE
Pasichnyi M. D.
The research subject includes the theoretical basis and mechanisms of monetary policy formation and realization as an instrument of macroeconomic regulation.
The aim of the study is to determine the features of domestic monetary policy and to systemize the policy's stages under economic transformations.
Methods. In order to achieve the appropriate tasks, we used a set of methods and approaches, that helped to ensure the conceptual unity of our investigation. The dialectical, systemic and structural approaches, methods of analysis and synthesis, comparison, generalization, scientific abstraction are applied.
Results. The peculiarities of formation and realization of monetary policy of Ukraine under economic transformations are determined. The main stages of national monetary policy's development are systemized. The dynamics of monetization, exchange rate and index of consumer price from 1992 to 2018 is investigated.
Practical implications. Monetaryl policy and instruments of its implementation.
Conclusions. Nowadays, the monetary policy has a formed institutional mechanism in order to reach the main goal and tasks. We identified the main phases of monetary policy of Ukraine. In the initial stage the main elements of monetary architectonics are established, also the powers and tasks of central bank are defined. The stage of
functional improvement characterized by the restriction on central bank repayment of bonds on the primary market, decreasing the monetization of national economy, introducing the currency exchange corridor. At the steady development phase, we determined the exchange rate stability and gradual increasing of monetization level. Within the transitional stage of modification, the raising of monetization was continued, moreover, the combined using of methods on the currency market was carried out to stabilize it. Also, National bank defined the priority directions to enhance the bank system. The stage of institutional modernization is characterized by the monetary strategy formation, increasing the central bank institutional and financial independence, the adoption of inflation targeting regime, the improving of basic statements of currency transaction, the developing of macroprudential regulation to ensure financial stability.
Keywords: monetary policy, price stability, inflation targeting, exchange rate, central bank independence.
JEL Classification: E31, Е52, F31.
Постановка проблеми. З 1991 року по сьогодшшнш час в^чизняна економка зштовхнулась i3 високою та волатильною шфля^ею впродовж трьох масштабних i глибоких рецесш. З 2015 року цшова стабтьнють е домшантною цтлю монетарноТ пол^ики, розроблено монетарну стратепю та здiйснено ряд важливих iнституцiйних змiн, що дозволили знизити шдекс споживчих цiн на ™i поступового вiдновлення темпiв економiчного зростання. На початковому етапi становлення незалежност та формування фшансовоТ системи одшею з основних причин галопуючоТ i ппершфляци було стрiмке зростання цш на енергоносп, вiдкладене зростання цш на споживчi товари, як регулювались державою. Однак, у подальшому, при досягненнi паритету внутрiшнiх та зовшшшх цiн на нафту i iншi вуглеводнi проблематика значного росту цш в краТнi зберiглась. Для багатьох економiчних агентiв важливим шдикатором результативностi заходiв монетарного регулювання е валютний курс та його динамка до основних резервних валют св^у, тому щентифковаш випадки рiзкоТ девальваци нацюнальноТ грошовоТ одиницi залишаються серйозним викликом для стшкого розвитку економки. Важливим е систематизацiя основних еташв становлення та розвитку вггчизняноТ грошово-кредитноТ полiтики, виявити особливостi використання ТТ iнструментiв, механiзмiв в контекст трансформаци та удосконалення iерархiчноТ' системи цтей i завдань.
Аналiз останшх наукових дослiджень. Питанням удосконалення методологiчних засад монетарноТ полiтики присвяченi прац О. Барановського [1], С. Буковинського, Т. УнковськоТ та М. Джус [2], О. Дзюблюка [3], В. Мщенко, С. НауменковоТ, С. Мщенко, В. 1ванова та I. Льон [4-5], К. ^мса [6], С. Хенсона та Дж. Штейна [7], Н. Шульги [8]. Значний штерес становлять науковi дослiдження, що присвячеш певним особливостям реалiзацiТ монетарноТ пол^ики у краТнах iз трансформацiйною економкою, зокрема Е. Гоша, Дж. Осщ та М. Чемона [9], В. Козюка i Л. Менкофа [10-11].
Предмет дослщження складають теоретичнi засади та мехашзми формування i реалiзацiТ монетарноТ полiтики держави як шструменту макроекономiчного регулювання.
Метою дослiдження е визначення особливостей реалiзацiТ в^чизняноТ монетарноТ пол^ики та систематизацiя етапiв ТТ становлення i розвитку в умовах трансформаци економiки.
Методи дослiдження. Для виршення поставлених завдань використано сукупнють методiв та пiдходiв, що надало змогу забезпечити концептуальну еднють дослщження. Застосовано дiалектичний, системний та структурний пщходи, методи узагальнення, аналiзу i синтезу, порiвняння, наукового абстрагування.
Результати дослiдження. Початковий етап становлення мехашзму формування монетарноТ полiтики держави проходив у складних макроекономiчних умовах, основною метою пол^ики стало зниження шфляци, яка з самого початку перейшла у стадiю гiперiнфляцiТ. Суттевий дефщит публiчних фiнансiв за умов рецеси та вiдсутнiсть доступу до ринш боргового капiталу обумовили ситуацiю фшансування дефiциту за рахунок збiльшення грошовоТ маси. Останнш захiд супроводжувався значними обсягами кредитноТ емiсiТ, яка здшснювалась з метою стимулювання економiки, натомють вищевказанi дiТ НБУ призвели до посилення шфляцшних очiкувань економiчних аген^в та вплинули на стрiмке зростання цш. Об'ективно слiд визнати, що значимий вплив на пщвищення темшв iнфляцiТ здiйснювали такi чинники немонетарного характеру як рют цiн на енергоноси, iснування природних монополiй, транзитивний перехщ до вiльного ринкового цшоутворення. Трансформацiя економiчних вiдносин та закладення фундаментальних основ арх^ектошки фiнансовоТ системи незалежноТ держави потребували запровадження власноТ грошовоТ одиницi. З листопада 1992 року введено купоно-карбованець в якосп перехщноТ' валюти до емiсiТ повноцшно'Т нацiональноТ грошовоТ одиницi. Вiдсутнiсть належного шституцшного середовища функцiонування монетарноТ сфери та управлшського досвiду в сферi емiсiТ', стагнацiя вiтчизняноТ' економiки i економiк краТн, куди експортувалась в^чизняна продукцiя, не сформованi мiжнароднi резерви сумарно спричинили знецшення карбованця у 6 разiв лише за два мюя^ свого iснування.
Перед монетарним регулятором постав широкий спектр завдань, на яю вш мав реагувати: досягнення цшовоТ стабiльностi, пiдтримка нацюнальноТ грошовоТ одиницi, формування стимулюючих iмпульсiв для вiдновлення позитивноТ економiчноТ динамки, координа^я дiй з центральними виконавчими органами влади в питаннях фшансування бюджетного дефщиту [13]. 1нтенци фшансових iнституцiй щодо iнтенсифiкацiТ дiловоТ активносп та змiни тренду економiчному спаду, формування точок економiчного росту не мали вщчутного ефекту. У 1993 ро^ видано Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання i контролю», який визначав засади та мехашзми здшснення валютних операцш на територи краТни. З листопада 1992 року розпочала свою роботу УкраТнська мiжбанкiвська валютна бiржа, яка стала важливою iнституцiею на
валютному ринку. Розпочато використання адмшютративних важелiв валютного регулювання - введено обов'язковий продаж валютно''' виручки експортерами в обсязi 50 %. Однак, падiння обсяпв експорту та наростаючий попит з боку економiчних агентiв на шоземну валюту, в тому числi за рахунок попадання кошлв вiд емiсiï на валютний ринок, зумовили подальше знецшення купоно-карбованця та появу тшьового сегменту валютного ринку. Недостатнiй рiвень незалежностi НБУ проявився у акцепци' позици' КМУ стосовно фiксацiï валютного курсу, а саме визначення його шдикативу Мшютерством економiки за яким експортери мають здiйснювати обов'язковий продаж валюти. Дiяльнiсть УкраТнськоТ мiжбанкiвськоï валютно''' бiржi було призупинено, що свщчило про повну вiдмову використання ринкових шструменлв формування обмiнного курсу. З 1994 року вектор грошово-кредитно''' пол^ики орieнтовано на обмеження темпiв зростання обсягу грошово''' маси та досягнення макроекономiчноï стабiлiзацiï. Одним iз визначальних чиннимв iнфляцiï залишався дефiцит бюджету, фшансування якого здiйснювалось виключно за рахунок грошово''' емiсiï. Нацiональний банк суттево удосконалив процентну полiтику, пщвищивши и адаптивнiсть до iнфляцiйноï динамки та структурних перетворень грошово-кредитного ринку. Держава вщмовилась вiд встановлення шдикативного обмiнного курсу, величина якого вщчутно рiзнилась у порiвняннi з ринковим, що призвело до зростання питомо' ваги бартерних операцш в структурi зовнiшньоï торгiвлi кра'ши.
У 1995 роц було пролонговано курс монетарное полiтики на кредитну рестрикцiю, обмеження обсяпв грошово' маси. Зменшено обсяги емiсiï для покриття бюджетного дефщиту, запроваджено механiзм його фiнансування за рахунок випуску ОВДП, залучено зовшшш державы запозичення на згадан цл затверджено першу програму stand-by iз МВФ. Реалiзованi заходи дозволили знизити економiчну невизначенiсть, iндекс споживчих цш у порiвняннi з минулими роками зменшився, хоча й залишався надто високим. 1996-й рк ознаменувався продовженням реалiзацiï шституцшних реформ у економщ^ послабленням впливу державного регулювання, сшвпрацею з мiжнародними фiнансовими iнституцiями. НБУ у вересн 1996 року вводить у об^ нацiональну грошову одиницю - гривню, яка мала ключове значення для пщвищення довiри економiчних агентiв до и використання в якост iнституту стабiльного засобу платежу i накопичення заощаджень, для досягнення фшансовоТ стабiльностi у цiлому.
Поступово здшснювалось iнституцiйне становлення вiтчизняного фондового ринку, ОВДП перетворились в основне джерело фшансування бюджетного дефщиту. Пщвищення частки неемiсiйних засобiв покриття дефщиту послабило вплив грошово''' експанси на шфляцшну динамiку. Стриманий оптимiзм фшансових iнституцiй щодо стану вiтчизняноï економки позначився на зростаннi iнтересу нерезидент до державних цiнних паперiв, як наростили свою частку в загальнш структурi держателiв ОВДП. Приплив валюти у кражи через механiзм боргового фшансування дефщиту позитивно вщобразився на незмшносл курсу гривнi до втьноконвертованих валют. Важливою дiею шституцп, вщповщально' за розробку i реалiзацiю монетарное полiтики стало оголошення валютного коридору, який став шдикативом для суб'еклв економiчних вiдносин. Фактично утримання стабшьносп курсу нацiональноï' грошово' одиницi стало першочерговим прюритетом полiтики. Проголошений валютний коридор на I пiврiччя 1998 року був у межах 1,75-1,95 грн за дол. США. У ачш 1998 року розширено межi валютного коридору до 1,80-2,25 грн за дол. США, враховуючи ситуацш на ринку. Облкова ставка у лютому була пщвищена до 44,0 %, що вщобразилось на зростанн вартосп обслуговування державного боргу. Рiзке збiльшення попиту на iноземну валюту, девальвацшш очiкування, падiння курсiв валют основних торгових партнерiв Укра'ни спричинили корекцш валютного коридору та збтьшення його дiапазону до 2,5-3,5 грн за дол. США. При чому швидкими темпами курс встановився на позначках, наближених до максимально' границ коридору. Означена ситуа^я призвела до збтьшення шфляцп яка за пщсумками року склала 20,0 %. Нерезиденти розпочали виведення кошлв з ОВДП, конвертувавши 'х у валюту, чим посилили валютну кризу. Незважаючи на пщняття облково''' ставки НБУ до 82,0 % з друго' половини року та пщвищення доходносл державних боргових паперiв iноземнi iнвестори масово продавали ОВДП на вторинному ринку, що суттево знижало лквщнють даного шструменту. Оголошення техшчного дефолту в Росшськш Федерацiï' значним чином порвало довiру до внутрiшнього ринку державних запозичень в цтому [14].
Слушно наголосити, що наведенi вище проблеми супроводжували економiку держави i в наступному роф, наклавши певнi обмеження на формування i реалiзацiю заходiв монетарно'' полiтики. Низька лiквiднiсть боргових цшних паперiв призвела до ситуаци, коли 'х первинне розмiщення на аукцюнах не забезпечувало залучення достатнього обсягу кошлв для обслуговування i погашення минулих випусмв облiгацiй. НБУ поступово перетворився в монопольного покупця ОВДП на первинному i вторинному ринках, отже фшансування бюджетного дефщиту фактично здшснювалось за рахунок емiсiï'. У 1999 ро^ ухвалено Закон Укра'ни «Про Нацюнальний банк Укра'ни», яким була заборонена участь монетарного регулятора в процедурах викупу ОВДП на первинному ринку. Проведено конвераю ОВДП, що сприяло зменшенню боргового навантаження на бюджет.
Посткризовий перюд розвитку нацюнально''' економки засвщчив завершення затяжно'' рецеси внаслщок глибинних сусптьних трансформацiй з переорiентацiею економiки вщ командно-адмiнiстративноï до ринково'' моделi та валютно'' кризи 1998-1999 рокiв. Розпочато процес валютно'' лiбералiзацiï, поступово змщуються акценти полiтики вiдносно визначення валютного коридору, валютний курс встановлюеться за результатами торговельно''' сеси на мiжбанкiвському валютному ринку. У 2000 ро^ розпочато програму реструктуризацiï державного боргу для зниження навантаження на бюджет, застосовано метод конверси iз замшою старих
облiгацiй на hobî з купонним доходом, po3Mip якого встановлювався з урахуванням прогнозних значень шфляци. Загалом, проведення ряду дш у сферi борговоТ реструктуризаци та макроекономiчнi умови не сприяли пщвищенню попиту на ОВДП на первинному ринку, про що свщчили дат залучення кошлв за результатами аукцюшв. 2001 рiк характеризувався позитивними макроекономiчними показниками. Базуючись на оперативних i прогностичних даних стосовно розвитку грошово-кредитного ринку, враховуючи iнфляцiйнi очкування НБУ поступово понижував облiкову ставку до рiвня 12,5 %. Вщповщно зменшувалась дохiднiсть ОВДП, що разом iз збалансованою бюджетною полiтикою дозволили послабити боргове навантаження на бюджет. Незважаючи на вщчутне зниження основноТ процентноТ ставки, ставки за кредитами в нацюнальнш валютi залишались високими, середне значення наведеного показника становило 32,28 %. Даний факт вказуе на значнi ризики у баншськш системi, недовiру економiчних агентiв до державно!' фшансовоТ пол^ики. Премiï за ризик вщповщним чином трансформувались у банмвсьм ставки, хоча iнфляцiя за пщсумками року склала 6,1 %. Позитивне сальдо платiжного балансу, викликане профiцитом РПО i надходжень шоземних iнвестицiй та зовнiшнього боргового капралу вiдобразилось на курсовiй стабiльностi та нарощуванн обсягу мiжнародних резервiв.
Зафксовано незначну ревальвацiю гривнi по вщношенню до основних вiльноконвертованих валют i збтьшення мiжнародних резервiв. За даних умов реалiзовувалась полiтика лiбералiзацiï валютного ринку, удосконалено правила проведення торговельноТ сеси, модернiзовано iнструментарiй контролю за валютними операцiями. Стримана фiскальна пол^ика, курсова стабiльнiсть, хороший врожай продовольства та послаблення шфляцшних очiкувань в суспшьсга позначились на досягненнi дефляцп, що було зроблено вперше. Розмiр облiковоï ставки в межах року переглядався чотири рази у бк зменшення, досягши свого мiнiмального значення - 7,0 % з 05.12.02 р. У сферi полггики управлшня боргом можна вiдзначити пiдвищення штересу до ОВДП, про що свщчить позитивна динамiка Тх первинного розмщення на аукцiонах, цiнова стабiльнiсть дозволила знизити середньозважену дохщнють облiгацiй до 10,81 %.
Спостерiгався процес збтьшення монетизаци економiки, темп зростання грошовоТ маси в порiвняннi з минулим роком склав 41,7 %. Частка голвка у ïï загальнiй структурi залишалась високою та становила -41,3 %, але наведений показник був на 1,4 в. п. нижчим ашж у минулому рощ що дае змогу констатувати про позитивы зрушення у монетарнш сферi та економiцi загалом. НБУ визначив, що основною метою грошово-кредитноТ полiтики на 2003 рiк е забезпечення стабтьносл нацiональноï грошовоТ одиниц як важливоТ монетарноТ умови для пщтримки стiйких темпiв економiчного розвитку. Потрiбно зауважити, що дана цть залишалась незмiнною i протягом 2004-2008 рош. 1з розвитком iнститутiв посилювалась необхщнють i доцiльнiсть ухвалення середньостроковоТ монетарноТ стратегiï' держави. Регулятор засвщчив готовнiсть трансформувати iнструментарiй грошово-кредитноТ пол^ики враховуючи змiну цiльових орiентирiв, пов'язаних iз транзитивним переходом до режиму шфляцшного таргетування та пiдвищення гнучкост полiтики валютного курсоутворення.
Незважаючи, що до 2008 року фксувались позитивна динамка економiчного розвитку, формування монетарноТ пол^ики у обраному часовому дiапазонi здiйснювалось вiдмiнним чином. У 2003-2004 роках продемонстровано високий темп росту реального ВВП на рiвнi 9,5 i 11,8 %. Одшею iз важливих детермiнант отриманого результату виступив наростаючий зовшшнш попит на в^чизняну продукцiю, а також збiльшення цш на свiтових ринках. Експорт товарiв i послуг у 2003 роц зрiс на 23,99 %, у 2004 роц на 42,60 %. Вiдповiдно профiцит РПО склав у 2003 роц 5,67 % по вщношенню до ВВП, у 2004 роц - 10,62 % вщповщно. Покращення економiчноï ситуаци позитивним чином вщобразилось на припливi iноземноï валюти як за рахунок експортноТ виручки так i швестицш, залучених зовшшшх запозичень приватним сектором економки. НБУ у даний перюд активно використовував валютш штервенци з метою поповнення мiжнародних резервiв i недопущення рiзкоï змiни валютного курсу. Процентна полггика НБУ мала тенденцiйне спрямування, у 2003 роц розмiр облковоТ ставки не переглядався, у 2004 роц на фон пiдвищення iнфляцiйних очкувань та стрiмкого пiдвищення виплат со^ального спрямування значення ставки градуально збтьшувалось до 9,0 %. Iнфляцiя у 2004 роц виявилась на 4,1 в. п. вищою в порiвняннi з минулим роком становивши 12,3 %. Економiчний стан дозволив державi залучати кошти на внутрiшньому ринку боргового кашталу з бiльшою строковютю, вiдтермiновуючи термiн погашення. Водночас посилення шфляцшних процеав i збiльшення облковоТ ставки позначилось на пiдвищеннi дохщносп ОВДП за всiма видами розмщень (у 2004 роцi в порiвняння з 2003 середньозважена дохiднiсть зросла на 1,4 в. п.). Монетиза^я економки збiльшувалась, при чому частка голвки у структурi грошовоТ маси зменшилась до рiвня 33,6 %.
У 2005 роцi вiдбулись структурш перетворення в економiцi, пiдвищено рiвень перерозподiлу ВВП через систему публiчних фiнансiв. Посилення податкового навантаження та певний спад дтовоТ активностi економiчних агентiв пригальмували темпи економiчного розвитку до рiвня 3,1 %. Експорт товарiв i послуг збiльшився на 7,5 %, а iмпорт - на 20,3 %. Причиною зазначеного виступили збтьшення платоспроможносл населення та потреби бiзнесу в проведеннi модершзаци технологiчних потужностей. В результатi профщит РПО скоротився до 2,92 % по вщношенню до ВВП, однак плалжний баланс зведений iз значним профщитом. Левову частку валютних надходжень склали прямi iноземнi iнвестицiï, у тому чи^ повторний продаж ВАТ «Криворiжсталь» та АППБ «Аваль». Пщняття соцiальних гарантiй та стандартiв, зростання цш на енергоносп виступали основними драйверами шфляци, рiвень якоТ склав 10,3 %. Протидiяли зростанню шфляци ревальва^я курсу гривнi та пщняття облковоТ ставки на 1 в. п., надлишкова лквщнють вилучалась за допомогою депозитних сертифкалв та операцш РЕПО (repurchase agreement). З серпня 2005 року НБУ
здiйснював операцп на мiжбанкiвськову валютному ринку у наступному коридорi 5,00-5,06 грн за дол. США. Маемо констатувати, що мiжнароднi резерви зросли на 99,5 % до рiвня 19390,6 млн дол. США. Ще одним важливим каналом заходу валюти у крашу залишався продаж державних боргових цшних паперiв нерезидентам, iз досягненням фшансово''' стабiльностi та покращенням iнституцiйного середовища попит на ОВДП та ПДВ-обл^аци зростав. За таких умов було скасовано вимогу обов'язкового продажу валюти та положення, за яким граничне вщхилення голвкового курсу вщ офщшного не мало перевищувати 2 %. Застосовувались заходи валютно'' лГбералГзацГ'' для учасниш зовнiшньо-економiчних вiдносин. Крiм того, змшено нормативи ризику вщкрито''' валютно'' позици для банш, що дозволило превентивно вщреагувати на недопущення росту спекулятивного попиту на шоземну валюту.
У подальшому ситуацГя на валютному ринку залежала вщ багатьох факторiв: невизначеностi цiн на вуглеводнi, нестабтьносл полiтичноï ситуацГ'', появi дефiциту РПО, вперше з 1999 року. Вищеназван фактори обумовили пщвищений попит на валюту в I кварталГ 2006 роцГ, НБУ зайняв позицГю щодо задоволення дефщиту валюти на ринку за рахунок валютних штервенцш, негативне сальдо яких склало за три мюяцГ понад 1,8 млрд грн. Згодом ситуацГя вирiвнялась, ажютаж на шоземну валюту знижувався, зокрема й на голвковому ринку, пропозицГя валюти перевищувала попит на не', що вщобразилось на подальшому зростанн мiжнародних резервiв, проте значна частка цього приросту була забезпечена за рахунок зовшшшх запозичень держави. Регулятор здшснював заходи щодо обмеження притоку короткострокового боргового кашталу, який за умов порушення фшансово' стабшьносп виступае деструктивним фактором впливу на розвиток економГки. Проте своечасно не запроваджено рестрикцшних заходiв у сферi кредитування банками клГенлв у iноземнiй валютi. З огляду на стабтьнють курсу i нижчГ ставки за кредитами у валют попит на них невпинно зростав. Дефщит РПО лиш збтьшувався та за пiдсумками 2007 року склав - 3,69% вщ ВВП, 2008 - 7,09 % вщ ВВП, тривалий час його вдавалось компенсувати за рахунок надходжень шоземних швестицш та запозичень.
1з розширенням впливу Велико' РецесГ'' ситуацiя кардинально змшилась, у IV кварталi 2008 року зафксовано подвГйний дефiцит: РПО та рахунку фшансових операцш. Даний факт суттевим чином вплинув на ситуацш на валютному ринку i значення обмшного курсу нацюнально' грошово'' одиницк Якщо у травн мюяцГ вГд6увся процес ревальвацiï, який обфунтовувався профГцитом валюти та доцГльнГстю протидГ'' зростанню цГн, то з середини вересня розпочався зворотнш процес - девальвацГ''. При чому стрГмке падшня галузей економГки, якГ забезпечували експортну виручку одночасно супроводжувалось зниженням цш на commodities, виходом нерезидентГв Гз державних облГгацГй, вГдтоком спекулятивного кашталу. НБУ маючи досвщ 2004 i 2006 ромв почав проводити активы валюты штервенци' з метою стабтГзацп ринку i забезпечення курсово' стабтьносл, однак продавши 10,3 млрд дол. США досягнути запланованого результату не вдалось. Слщ вГдмГтити, що фшансовий орган доволГ своечасно вГдреагував цтеспрямованими дГями щодо нейтралГзацГ'' негативних наслщш пГкового попиту: введено заборону на спекулятивн операцГ'' на мГжбанкГвському ринку, посилено дГевють валютного контролю, з метою пщвищення прозоросл ГнтервенцГй валюти розпочато проведення валютних аукцюшв.
Монетарний регулятор удосконалював свою процентну полГтику, запровадив щоденне оголошення ставок овернайт щодо розмГщення депозитних сертифкалв i пщтримки лГквГдностГ у банкГвськГй системк До 2008 року облГкова ставка знижувалась двГчГ з 10.06.06 р. на 0,5 в. п. та з 01.06.07 р. ще на 0,5 в. п. до рГвня 8,0 %. Для запобГгання розкручування шфляцшно''' сшралГ у 2008 роцГ плавно двГчГ було збГльшено ставку до 12,0 %. Продовжувався процес нарощування рГвня монетизацГ'' економГки та удосконалення структурно'' композицп грошово'' маси. Так частка голвки у структурГ грошових агрегатГв склала на кшець серпня 2008 року - 28,02 %, проте за кризових умов значення цього показника пщвищились до 29,97 % у грудш. Останнш квартал року засвГдчив наявнГсть комплексу негативних явищ у економщк що вщобразилось на динамщГ виконання показниш бюджету, та залученнГ коштГв у виглядГ державних запозичень, ставки доходносл ОВДП зростали Гз збГльшенням частки НБУ в структурГ 'х власниш.
Обов'язковГ резерви використовувались в якост дГевого Гнструменту регулювання грошово'' маси в обГгу та управлГння грошово-кредитним ринком у цтому. Вимоги щодо формування банками резервГв адаптивно змшювались в залежностГ вГд динамГки економГчного розвитку та завдань регулятора стосовно регулювання депозитно/кредитних операцГй у вГтчизнянш банкГвськГй системГ. Щодо процентно' полГтики нБу варто вГдзначити, що облГкову ставку визначено як базову по вщношенню до Гнших ставок, i и значення коректувались таким чином, щоб утримувати варлсть грошей на позитивному рГвня вГдносно Гндексу споживчих цш. У 20092013 роках облГкова ставка поетапно знижувалась Гз 12,0 до 6,5 %. Незважаючи не незмшнють значень цГе' ставки з 10.08.2010 р. по 23.03.2012 р. (7,75 %) значення уах ставок рефшансування коригувались в сторону пщвищення. Зазначене дозволило утримувати шфляцш в прогнозованих центральним банком межах та знижувати поступово и рГвень на фонГ вГдсутностГ значимого прояву дм' немонетарних факторГв. В 2009 роцГ Гндекс споживчих цГн склав 12,3 %, 2010 - 9,1 %, 2011 - 4,6 %, у 2012 роцГ зафГксовано дефляцГю на рГвнГ 0,2 %, у 2013 роцГ Гндекс споживчих цГн становив 0,5 %. Забезпечення стабтьносл грошово'' одиницГ виступило важливим сигналом для економГчних агентГв щодо використання гривы в якосл Гнструменту заощаджень, спГввщношення депозитГв юридичних i фГзичних осГб у нацГональнГй валютГ до ВВП у 2013 роцГ зросло до 35,33 %, а 'х частка в загальнГй структурГ становила 73,13 %. В 2014 роцГ, незважаючи на прогнознГ показники НБУ i КМУ, що Гндекс споживчих цш не перевищить позначку в 19,0 %, шфляцГя була вищою - на рГвнГ 24,3 %. ВГдповГдним чином тричГ в 2014 роцГ пГдвищувалась облГкова ставка до 14,0 % з 13.11.
Основна цть грошово-кредитноТ полiтики у 2009-2014 роках вщповщно до затверджених Основних засад була незмшною - забезпечення стабтьносл грошовоТ одиниц та створення фундаментальное основи для пiдтримки iнфляцiï у низькому за значеннями коридорк Враховуючи множиннють факторiв впливу на даний показник, регулятор означував основы загрози порушення цшовоТ стабтьносл та спектр шструменлв i заходiв, якi будуть застосовувати з метою недопущення надмiрного зростання цiн. Проте, слушно зазначити, що виокремлена мета стосовно поступового планового переходу плаваючого обмшного курсу з року в рк носила здебтьшого декларативний характер. Як свщчить досвщ, в краТнах iз трансформацшною економiкою властиве використання режиму фксованого валютного курсу, i перехiд до шшого режиму потребуе системних змш iнституцiйних засад фiнансовоï полiтики. У згаданому шестирiчному перiодi дiйсно було забезпечено цшову стабiльнiсть внаслiдок а) невисокоТ волатильностi валютного курсу (за виключенням 2014 року),
б) вщтермшування з боку КМУ та шших уповноважених шституцш рiшень стосовно пщняття адмшютративно регульованих тарифiв (на газ, електроенерпю, опалення тощо) до економiчно обфунтованого рiвня,
в) хороших врожаТв продовольчих товарiв.
Велика Рецесiя спровокувала глибоку кризу лквщносл банкiвськоï системи, надаш обсяги рефiнансування спрямовувались багатьма одержувачами на валютний ринок, а не на пщтримку лквщносл. Врахувавши наслщки такоТ ситуацiï КМУ та НБУ сконсолщували своТ зусилля та ухвалили Постанову вщ 29.01.2009 р. № 44 «Про порядок рефшансування банш у перiод фiнансово-економiчноï кризи», якою запроваджено тендери на проведення рефшансування, на строк бтьше 14 дшв. Розпочато розробку комплексу заходiв щодо фiнансового оздоровлення банкiвськоï системи, яка передбачала наступш напрями: пщтримка та додаткова капiталiзацiя за рахунок державних кошлв визначених банкiвських установ, збтьшення статутних капiталiв банкiв i детермша^я перехiдного перiоду приведення Тх у вiдповiднiсть до нових обсяпв, удосконалення нормативiв розрахунку лiквiдностi, розроблення рекомендацш щодо реструктуризаци заборгованостi позичальнимв [15].
Внаслiдок суттевого погiршення суспiльно-економiчноï ситуаци у 2014 роцi розпочався процес вщтоку депозитiв iз банмвськоТ системи. Монетарний регулятор задля пщтримки лквщносл баншськоТ системи використовував спе^альш механiзми - проведення тендерiв на одержання стаб^зацшних кредитiв iз термшом кредитування до 360 днiв. Процентна ставка за даними кредитами встановлювалась у прив'язц до облковоТ ставки НБУ - на початку в трикратному розмiрi (19,5 %), з квггня - двократному (19,0 %), з червня -на рiвнi пiвтори облiковоï ставки (18,75 %). Криза вчергове оголила проблематику стшкосл та лiквiдностi банкiвськоï системи, перенасиченють ринку недiездатними установами щодо безперебшного введення своеТ дiяльностi вилилась у запуск процесу сершноТ лквщацп банш. Законодавчо затверджено порядок визначення системно важливих банш, основними критерiями виступили - його розмiр, напрями дiяльностi, глибина взаемозв'язкiв iз економiчними агентами. Ухвалено вщповщно методику детермшаци даних фшансових установ в контекстi Тх впливу на стабiльнiсть i стшкють нацiональноï банкiвськоï системи. Здiйснено важливi змiни в законодавствi, зокрема це стосуеться Закону Украши «Про банки та баншську дiяльнiсть» в напрямi удосконалення корпоративного управлiння в банмвському секторi, пiдвищення вiдповiдальностi керiвництва за результати дiяльностi вiдповiдного банку. Також пщвищено вимоги щодо розмiру статутного кашталу для новостворених банкiв до 500 млн грн., та надано 10 рош для приведення статутних капiталiв фактично дiючих банкiв для Тх збiльшення до затвердженого нормативу.
Наголошуемо, що серед цтьових iндикаторiв узгоджених з МВФ при надаш кредиту stand-by були розмiр мiжнародних резервiв та темпи приросту грошовоТ маси, яких було досягнуто, що сприяло утримання керованоТ ситуаци у економщк Також Меморандумом з МВФ зафксовано положення, що офщшний обмшний курс мав встановлюватись на рiвнi середньозваженого курсу на мiжбанкiвському валютному ринку в межах +/- 2 %, однак його виконання у 2009 роц прослщковувалось виключно в перюд стабiлiзацiï ситуацiï на валютному ринку (травень-серпень). 1з сезонним зростанням попиту на валюту, з вересня, НБУ проводив валюты штервенци для його задоволення i пщтримки курсовоТ стабтьносл. Водночас у даному часовому дiапазонi мiжбанкiвський та голвковий курс перевищував офщшний в межах до 10,0 %. У 2010 ро^ продовжувалось використання означеного мехашзму встановлення офщшного курсу валют. За 2009 рк обсяг валютних iнтервенцiй склав 10,4 млрд дол. США, 1,4 млрд з яких спрямовувалась у виглядi цтьових аукцюшв з продажу валюти населенню, яке взяло кредити в шоземнш валюл на придбання рухомого i нерухомого майна. Даний захщ з точки зору регулятора був спрямований на зменшення ажютажу на голвковому ринку валюти та пщтримки стшкосл баншськоТ i фшансовоТ системи. За умов падшня обсяпв валютноТ виручки вщ експорту та надходжень шоземних швестицш в крашу НБУ запроваджено ряд заходiв стосовно протиди безпщставному виведенню фiнансового кашталу закордон i завищенню курсу шоземноТ валюти продавцями, встановлено лiмiт на продаж валюти однш особi в один операцшний день. У ачш-вересш 2010 року пропозицiя iноземноï валюти перевищувала попит на неТ, що дозволило за рахунок штервенцш поповнити мiжнароднi резерви, у вереснi-груднi фксувалась обернена тенденцiя, регулятор здiйснював розпродаж валюти з резервiв задля подолання и дефiциту на ринку. Станом на кшець 2010 року обсяг резервiв збiльшився на 30,45 % до рiвня 34576,40 млрд дол. США. Проте, значний внесок у Тх поповнення належить кредитним ресурсам, зокрема завдяки одержанню траншiв вщ МВФ залучено суму ешвалентну 3,4 млрд дол. США i розмщенню обл^ацш зовнiшньоï державноТ позики в розмiрi 2,0 млрд дол. США. Залучення кредитних кошлв на зовшшшх ринках вдалось досягнути за рахунок досягнення макроекономiчноï стабтьносл,
виконання програми з мГжнародними фГнансовими ГнституцГями, що вщобразилось на пщвищенш кредитних рейтинпв держави.
З 2011-го градуально зростав дефщит РПО, який за пщсумками року склав по вщношенню до ВВП кражи - 6,28 %, вГдповГдно у 2012 роцГ даний показник сягнув - 8,14 %, у 2013 роцГ - 8,99 %. ДефГцит валюти внаслГдок перевищення темпГв росту експорту над Гмпортом певним чином компенсовано за рахунок надходжень боргового та ¡нвестицмного капГталу в крашу. Однак доволГ висока флуктуацГя РПО в розрГзГ кварталГв, пов'язана в тому числГ з сезоннютю Гмпорту певних категорГй товарГв (передусГм енергоносГ'в) у 4 кварталГ системно позначалась на перекос попиту i пропозицГ'' валюти на мГжбаншському валютному ринку. За даних умов НБУ здГйснював валютнГ ¡нтервенцГ'' з метою забезпечення курсово'' стабГльностГ, адже в рамках Меморандуму з МВФ залишалась позицГя стосовно функцюнування ринкового мехашзму встановлення обмГнного курсу грошово'' одиницк Так за вересень-грудень 2011 року мГжнародн резерви знизились на 6411,2 млн дол. США, у аналопчному перюдГ 2012 року зменшення склало 4708,7 млн дол США. ДГяльнють НБУ у 2011 роцГ була спрямована на проведення валютно'' лГбералГзацГ'' та пщтримки стабГльностГ функцюнування валютного ринку. Водночас значне пщвищення попиту на шоземну валюту напередодн парламентських виборГв 2012 року обумовило запровадження на термш шють мюяцГв положення щодо обов'язкового продажу 50 % валютно'' виручки експортерами, та вимоги продажу на мГжбаншському валютному ринку переказГв з-за кордону на користь фГзичних оСб, у сумГ що перевищували 150,0 тис. грн. 1дентична практика застосовувалась i в 2013 роцГ задля стабшГзацп' валютного ринку. Основним джерелом поповнення мГжнародних резервГв у 2012-2013 роках виступало розмщення державних запозичень, деномГнованих у шоземнш валютГ.
З грудня 2014 року частку обов'язкового продажу ¡ноземно''' валюти збтьшено до 75 % в зв'язку Гз збтьшенням и дефГциту та недостатнього обсягу мГжнародних резервГв для проведення валютних штервенцш. НБУ здГйснював продаж валюти для пщтримки платежГв НАК «Нафтогаз Украши» на мГжбаншському валютному ринку. Загалом, частка таких операцш склала 66,3 % вщ загального обсягу продажу регулятором валюти на ринку. Обсяг мГжнародних резервГв скоротився на 10272,26 млрд дол. США до критичного рГвня - 7533,33 млрд дол. США, мшГмуму з ачня 2004 року. Результатом дефГциту ¡ноземно'' валюти стало знецшення гривн (до долара США на 97,2 %, до евро - 74,2 %). ВисокГ темпи девальвацГ'' нацюнально' грошово'' одиницк втрата значного обсягу промислового потенцГалу та низький ¡нвестицшний попит обумовив падшня обсягу ¡мпорту товарГв i послуг на 27,6 %, в той час як експорт знизився на 19,8 %. Таким чином за пщсумками року було скорочено дефщит РПО до рГвня 3,42 % вщ ВВП.
Ще розпочинаючи з 2008 року вщбулось розширення внутрГшнього ринку державних запозичень, зростаюча потреба в обслуговуванн та погашены державного боргу вплинула на полгтику випуску ОВДП, деномГнованих як у нацюнальнш так i у шоземнш валютк За аналГзований перюд (2009-2014 роки) обсяг ОВДП, якГ перебували в обГгу зрю у 15,7 рази до 457,7 млрд грн. Виключно у 2014 роцГ на первинному ринку було розмщено облГгацш на суму в 218,05 млрд грн.
Змша законодавчо' платформи дозволила посилити ¡нституцшну, фшансову та операцшну незалежнГсть монетарного регулятора, що в повнш мГрГ вГдповГдае його функцюнальному арсеналу для досягнення цшово''' та фшансово''' стабГльностГ у суспГльствГ. Законом Украши вщ 18.05.2015 № 541 -VI11 «Про внесення змш до деяких законодавчих актГв Укра'ни щодо розбудови ¡нституцшно''' спроможност НацГонального банку Укра'ни» модифГковано мехашзм розподГлу частини прибутку до державного бюджету, ¡нституцшне обмеження цГе'' суми е чггким сигналом щодо недопущення неконтрольовано' емГсГ'. СлГд вГдзначити, що прийнятп нововведення стосувались також посилення впливу та розширення повноважень Ради НБУ у визначенн орГентирГв та пщтримки курсу грошово-кредитно'' полГтики.
Визначальною подГею у монетарнГй сферГ стало затвердження Правлшням НБУ Постанови «Про основы засади грошово-кредитно' полГтики на 2016-2020 роки», що фактично виступило стратепею монетарное полГтики держави. Акцентована увага регулятора щодо досягнення цшово''' стабГльностГ виразилась означенням ¡ндикативу ¡ндексу споживчих цГн на середньострокову перспективу в розрГзГ 4 рокГв, вибору мехашзмГв реалГзацГ' зазначеного. Ï'' положення поступово удосконалювались та адаптувались до змши макросередовища. Ыдикативш кГлькГснГ цтГ ¡нфляцп деталГзовано поквартально. ПоставленГ завдання у сферГ пГдтримки фГнансово' стабГльностГ та гармошзацГя з фГскальною полггикою в контекстГ забезпечення стимулГв для розвитку економГки будуть виконуватись за умови не перешкоджання ц^ цшово''' стабГльностГ. Чггко зафГксовано, що ¡нфляцшне таргетування (далГ IT) е оптимальним монетарним режимом сприяння низькш ¡нфляцГ'' за умови реалГзацГ' ¡нституцГйних змш у фшансовш сферГ. Основним ¡нструментом полГтики закрГплено регулювання ключово'' процентной ставки, вГдтак ¡ншГ ¡нструменти грошово-кредитно' полГтики будуть допомГжними в процеа досягнення прГоритетно' мети. РеалГзацГя положень стратеги' посилила роль процентное' полГтики, регулятор керуючись прогностичним аналГзом макроекономГчно' ситуацГ' та тенденцГями грошово-кредитного ринку збтьшив облГкову ставку до 19,5 % з 06.02.2015, а через мюяць до 30,0 % за умов рГзкого попршення стану нацюнально' економГки пщвищено нормативи обов'язкового резервування. Позитивним кроком е бтьш тюна прив'язка ставок за активними i пасивними операцГями з регулювання лГквщносп банкГвсько'' системи до ключово' процентное ставки. У 2016 роцГ вщбулась синхронГзацГя ключово' процентное' ставки та ставки за двотижневими депозитними сертифГкатами, якГ виступають дГевим ¡нструментом регулювання лГквщностк РеалГзацГя наведеного е необхщною передумовою для повноцГнного функцГонування режиму IT. ОкрГм цього детермГновано коридор процентних ставок за ¡нструментами
постiйного доступу - кредитами овернайт i депозитними сертифкатами овернайт (+/- 2 в. п. вщ облковоТ ставки). Посилено щтьнють взаемозв'язку iз ставками доходносл державних боргових цiнних паперiв. Скорочено термш рефiнансування шляхом проведення тендеру з 360 до 90 дшв, модифковано перелк застав за кредитами рефшансування.
У 2015 роц шдекс споживчих цiн становив 43,3 %, головними причинами виступили девальвацiя нацюнальноТ валюти, суттеве пiдвищення регульованих тарифiв на газ та електроенергiю в рамках Угоди з МВФ. Останнш захщ мав вiдкладений характер, та постшно переносився. З послабленням шфляцшних ризиш НБУ пом'якшував грошово-кредитну пол^ику, передусiм знижуючи процентну ставку, у 2016 роц вона плавно зменшувалась до 14,0 % з 28.10. Варто вщзначити, що рiвень координаци монетарноТ з фiскальною полiтикою пщвищився. Доречним стало зниження дефiциту бюджету, забезпечення обфунтованого пiдвищення соцiальних стандарлв i гарантiй. Реалiзацiя зазначеного позитивно вщобразилась на зменшеннi шфляци до 12,4 %. Спадна тенденцiя значень ключовоТ ставки зберiгалась до кшця жовтня 2017 року, однак iз посиленням iнфляцiйного тиску НБУ прийняв виважене ршення щодо ï'ï пщвищення до 14,5 % у кшц року. 1ндекс споживчих цiн зрю до позначки 13,7 %, 2018 рк ознаменувався подальшим зростанням значень облковоТ ставки до 18,0 % з метою збереження цшовоТ стабтьносл.
Ситуа^я на валютному ринку залишалась напруженою з огляду на подальшу втрату промислового i експортного потен^алу, ескалацш вiйськового конфлiкту в I кварталi 2015 року, зниження мiжнародних резервiв (на кiнець лютого) до мУмального рiвня з травня 2003 року. На зазначен виклики НБУ вщреагував впровадженням адмiнiстративних обмежень - пролонговано дш вимоги щодо продажу 75,0 % обсягу валютноТ виручки експортерами, лiмiту на зняття кошлв у виглядi валюти з депозилв, заборонено купiвлю валюти для шенлв, у яких розмiщено депозитнi валютш рахунки, введена в дiю обов'язкова вимога щодо пщтвердження клiентом який мае намiр купити валюту або ж перерахувати ï'ï за межi краТни, що вiн е сумлшним платником податкiв тощо. В пщсумку пiдписання програми Extended Fund Facility з МВФ та одержання значимого за обсягом траншу iз реалiзацiею адмшютративних обмежень дозволили стабiлiзувати нацюнальний валютний ринок, пiдвищити ритмiчнiсть валютних надходжень та частково ревальвувати курс [16]. Водночас стратепчним прюритетом е поетапне проведення валютноТ лiбералiзацi'ï та удосконалення засад валютного регулювання. В наступному роц знято тимчасову заборону на репатрiацiю дивiдендiв, зменшено частку обов'язкового продажу валюти на 10 в. п. до 65,0 %, скорочено строк резервування гривш для купiвлi валюти. У 2017 роц пом'якшено вимоги щодо обов'язкового продажу валюти до 50,0 %, послаблювались обмеження щодо продажу валюти населенню на голвковому ринку. Ключовим стало ухвалення Закону Украши вщ 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту i валюты операци», який вступае у силу з лютого 2019 року. Даним нормативно-правовим актом оновлено шституцшш засади здшснення валютних операцш, валютного нагляду i регулювання. Передбачено, що iз забезпеченням стшкого економiчного розвитку поступово будуть скасован ва адмшютративш валюты обмеження. Валютне регулювання базуватиметься на принципах свободи валютних операцш, ризикоорiентованостi, прозоросл, достатносл та ефективносл; самостiйностi й ринкових засадах.
Протягом 2016 року НБУ здшснював валютш штервенци переважно у формi валютного аукцюну, крiм одноразовоТ штервенцГТ купiвлi шоземноТ валюти за единим курсом. Внаслщок покращення макроекономiчноï ситуаци, ситуаци на ринках commodities та пщтримки з боку мiжнародних партнерiв у формi надання кредитних ресурсiв i гарантш продовжувалось нарощування обсягiв резервiв на 16,84 % у 2016 роц до рiвня 15539,33 млн дол. США та на 21,07 % у 2017 роц до 18808,45 млн дол. США. Трансформацшний перехщ до режиму плаваючого обмшного курсу позначився на дiях регулятора на валютному ринку. 1з сезонним зростанням попиту на шоземну валюту нацюнальна грошова одиниця девальвувала по вщношенню до основних втьноконвертованих валют, проте з завершенням опалювального сезону i активiзацiï експорту -частково вщновлювала своТ позици. Завданням монетарного регулятора е згладжування рiзких флуктуацiй курсу на валютному ринку, однак жорстка прив'язка до визначених шдикативних показниш мiжнародних резервiв знижуе маневренiсть iнтервенцiй. Емпiричний досвiд засвщчив процес плавноТ девальвацiï нацiональноï валюти, що несе менш деструктивний ефект для економки, ашж ï'ï шоковий сценарш.
В контекстi забезпечення фшансовоТ стабiльностi увагу НБУ насамперед придтено пiдтримцi стiйкостi банкiвськоï системи. Зокрема дiяльнiсть спрямована на пiдвищення рiвня прозоростi в системi, проведеннi дiагностики фiнансового стану банкiв, виставлено вимоги щодо залучення додаткового каыталу, формування обов'язш резервiв. Розпочато роботу щодо удосконалення функцюнального механiзму макропруденцiйного регулювання, в тому чи^ стрес-тестування. Банки, яю не виконували вимоги щодо пщвищення якюного рiвня свого фшансового стану було визнано неплатоспроможними (59 банмв у 2015) та виводились з ринку. Високий рiвень шфляци, ризики неповернення кредитних кошлв, спад швестицшноТ активносл та платоспроможностi населення позначались на низькш кредитнiй активносл. В 2016 ро^ кiлькiсть банмв у системi зменшилась на 21, в тому чи^ визнано неплатоспроможними 9, решта виведена з ринку у зв'язку iз порушенням вимог фшансового мошторингу (3), самолквща^ею (3), непрозороТ структури власностi (4), неспроможнютю збiльшити статутний капiтал (1), конфлкту iнтересiв (1). Наприкiнцi року вщбулась нацiоналiзацiя ПАТ «Приватбанк», що вщобразилось на вагомому пiдвищеннi частки держави в банмвському секторi та окреслила новi ризики для збереження ï'ï стшкосл в довгостроковому перюдк 1мплементовано ризик-орiентовану технологiю банкiвського нагляду, система щентифкаци ризикiв спрямована на прискорення часу реагування НБУ в контексл вчинення дш пiдтримки фшансовоТ стабiльностi. Унiфiковано процес здiйснення
баншських nepeBipoK на 0CH0Bi Supervisory review and evaluation process, яка фунтуеться на ранжуванн банмв, категоризаци ризимв та ix наслiдкiв; аналiзi бiзнeс-мoдeлi банку; мошторингу показниш фiнансoвoгo стану банку; комплекснш oцiнцi pизикiв за обраними кластерами; наглядових дш. За пщсумками 2017 року зменшилась кiлькiсть баншських установ на 14 одиниць, зокрема 9 з них було визнано неплатоспроможними.
У пер^ 1992-2018 рош основну увагу монетарной шституци придтено таким показникам як: iндeкс споживчих цш, oбмiнний курс та монетиза^я. Вважаемо дoцiльним здiйснити аналiз змши i'x значень в poзpiзi щентифкованих eтапiв становлення i розвиту монетарной пoлiтики Укра'ни.
Таблиця 1. 1ндекс споживчих цш, монетизац1я та обм1нний курс
1992-1996 1997-1999 2000-2008 2009-2014 2015-2018
1ндекс споживчих цш, % 2555,70 (4320,94) 16,43 (5,50) 12,51 (8,11) 8,53 (9,37) 19,80 (15,75)
Офщшний курс гривш* до долара США 1,86 2,81 (1,78) 5,25 (0,14) 8,59 (1,62) 25,43 (2,52)
Монетиза^я (М2 до ВВП), % 26,27 (15,97) 15,01 (1,66) 37,85 (13,14) 56,41 (4,19) 43,44 (5,93)
* - у 1992-1995 роках купоно-карбованця зменшено у 100000 раз з огляду на деномнацю у вересн 1996 року, в nepiodi 1992-1996 poKie приведено середнш курс гривн 1996 року; ** - у дужках представлено значення стандартного вiдхилення; Джерело: розраховано автором за даними [156]
За результатами аналiзу даних таблиц 1 можна сформувати висновок, що шдекс споживчих цш поступово знижувався з 2555,70 % у 1992-1996 роках до 8,53 % у 2009-2014 роках, полм знову пщвищився до 19,80 % у 2015-2018 роках. Разом з тим, висок значення стандартного вщхилення у кожному з часових дiапазонiв свщчать про вщсутнють стабшьносп показника шфляци'. Доволi значима флуктуа^я шдексу споживчих цш е суттевим викликом для нацюнальноТ економiки, що посилюе необхiднiсть реалiзацiï комплексу монетарних та фiскальних заходiв для досягнення цшово' стабiльностi.
Щодо показника монетизаци' економiки слiд зауважити наступне: що на початковому етап становлення в^чизняноТ грошово-кредитно''' полiтики вiдбулось рiзке зниження значень аналiзованого показника з 50,00 % у 1992 роц до 11,07 % у 1996 роц (на що вказуе високе значення стандартного вщхилення). З 1997 року зафксовано обернений процес - ремонетизаци' нацюнально' економки. В 1997-1999 роках середне значення сшввщношення грошового агрегату М2 до ВВП становило 15,01 %, у 2000-2008 роках - 37,85 %, 2009-2014 роках - 56,41 %. У перiодi шституцшноТ модершзаци' монетарной' полiтики, який розпочався з 2015 року зафксовано поступальне зниження показника монетизаци до рiвня 40,52 %.
Висновки. Грошово-кредитна пол^ика за сучасних умов мае сформований шституцшний механiзм для виконання основно' цiлi i поставлених завдань. Виявлено етапи реалiзацiï монетарной' полiтики Укра'ни: початковий етап становлення (1992-1996 роки), на якому вщбулось формування основних елементв архiтектонiки грошово-кредитно' системи держави, визначення повноважень i завдань регулятора; етап функцюнального удосконалення (1997-1999 роки) в межах якого накладено обмеження щодо викупу центральним банком обл^ацш внутршньо''' державно!' позики на первинному ринку, що унеможливило процедуру емiсiйного фшансування дефщиту бюджету, розпочато процес ремонетизаци нацюнальноТ економiки, запроваджено режим валютного коридору; етап поступального розвитку (2000-2008 роки) ознаменувався вщносною курсовою стабтьнютю, регулятор орiентувався на режим фксованого валютного курсу; розширенням шструментарш валютного контролю, тенденцiйнiстю процентной' пол^ики до економiчних умов, поступовим пщвищенням рiвня монетизацiï; транзитивний етап модифкаци (2009-2014 роки), на якому продовжувалось зростання показника монетизацiï, здiйснювалось комбшоване використання методiв на валютному ринку задля його стаб^заци, детермiновано перспективы напрями оздоровлення баншсько''' системи кражи; етап шституцшно''' модершзаци' (з 2015 року), характеризуеться ухваленням монетарной' стратеги, пщвищенням шституцшно''' та фшансово''' незалежност центрального банку, адаптовано режим шфляцшного таргетування, удосконалено основнi засади здшснення валютних операцiй, розвинуто систему макропруденцшного регулювання задля забезпечення фiнансовоï стабтьносл.
Список використаних джерел
1. Барановський О. I. Таргетування iнфляцiï в забезпеченн iнфляцiйнoï безпеки. Вюник Хмельницького нацонального ун'терситету. Екoнoмiчнi науки. 2016. № 4, Т. 2. С. 18-24.
2. Буковинський С. А., Унковська Т. €., Джус М. О. До питання розробки стратеги монетарно'У пoлiтики Нацонального банку УкраУни. Економка УкраУни. 2015. № 8. С. 4-30.
3. Дзюблюк О. В. Монетарна пoлiтика як ключовий важль pеалiзацiУ антикризових заход'т в економini. Банювська справа. 2017. № 2. С. 3-26.
4. Mishchenko V., Naumenkova S., Mishchenko S., Ivanov V. (2018). Inflation and economic growth: the search for a compromise for the Central Bank's monetary policy. Banks and Bank Systems, 13(2), 153-163. doi: 10.21511/bbs. 13(2).2018.13
5. Мiщенко В. I., Льон I. М. Роль монетарного регулювання у стимулюванн економiчного розвитку. Фнанси Укра/ни. 2017. № 4. С. 75-93.
6. Sims, C. A. (2016). Fiscal policy, monetary policy and central bank independence. In Kansas Citi Fed Jackson Hole Conference. URL : https://www.kansascityfed.org/~/media/files/publicat/sympos/2016 /econsymposium-sims-paper.pdf
7. Hanson, S. G., Stein, J. C. (2015). Monetary policy and long-term real rates. Journal of Financial Economics, 115(3), 429-448.
8. Шульга Н. Рефнансування банк\в Укра/ни. Вюник КНТЕУ. 2016. № 3. С. 78-88.
9. Ghosh, A. R., Ostry, J. D., Chamon, M. (2016). Two targets, two instruments: monetary and exchange rate policies in emerging market economies. Journal of International Money and Finance, 60, 172-196.
10.Козюк В. Цнова стаб'тьн'ють i тергетування нфляци в сировинних економках: макроекономка чи пол'/теконом'я? Всник Нац'юнального банку Укра/ни. 2018. № 244. 2018. С. 4-25.
11.Menkhoff, L. (2013). Foreign exchange intervention in emerging markets: a survey of empirical studies. The World Economy, 36(9), 1187-1208.
12.Дзюблюк О. В. Валютна полтика як фактор макроеконом 'чно/' стабШзацИ Фнанси Укра/ни. 2016. № 11. С. 33-51.
13. Паачний М. Методологiчнi засади формування фнансово/' полiтики кра/ни. Зовншня торгiвля: економка, фнанси, право. 2018. № 3. C. 116-130.
14. Монетарна полтика Нацонального банку Укра/ни: сучасний стан та перспективи зм/'н / За ред. В. С. Стельмаха. Ки/в : Центр наукових досл'джень Нацонального банку Укра/ни, УБС НБУ, 2009. 404 с.
15.Державне ф/'нансове регулювання економ'чних перетворень : монограф'я / I. Я. Чугунов, А. В. Павелко, Т. В. Канева, та н.; за заг. ред. А. А. Мазараю. Ки/в : Ки/в. нац. торг.-екон. ун-т, 2015. 376 с.
16.Чугунов I. Я., Паачний М. Д. Фнансова полтика Укра/ни в умовах глобал'зацИ економки. Всник КНТЕУ. 2016. № 5. С. 5-18.
References
1. Baranovs'kyj, O. I. (2016). Targetuvannja infljacii' v zabezpechenni infljacijnoi' bezpeky [Targeting inflation in providing inflation security]. Visn. Hmel'n. nac. un-tu-Bulletin of the Khmelnytsky National University, 4, Vol. 2, 1824 [in Ukr.].
2. Bukovyns'kyj, S. A., Unkovs'ka, T. Je. & Dzhus, M. O. (2015). Do pytannja rozrobky strategii' monetarnoi' polityky Nacional'nogo banku Ukrai'ny [On the issue of elaboration of the monetary policy strategy of the National Bank of Ukraine]. Ekonomika Ukrai'ny - Ukraine economy, 8, 4-30 [in Ukr.].
3. Dzjubljuk, O. V. (2017). Monetarna polityka jak kljuchovyj vazhil' realizacii' antykryzovyh zahodiv v ekonomici [Monetary policy as a key lever for implementing anti-crisis measures in the economy]. Bankivs'ka sprava - Banking, 2, 3-26 [in Ukr.].
4. Mishchenko, V., Naumenkova, S., Mishchenko, S., Ivanov, V. (2018). Inflation and economic growth: the search for a compromise for the Central Bank's monetary policy. Banks and Bank Systems, 13 (2), 153-163. DOI: 10.21511/bbs. 13(2).2018.13 [in Eng.].
5. Mishhenko, V. I. & L'on, I. M. (2017). Rol' monetarnogo reguljuvannja u stymuljuvanni ekonomichnogo rozvytku [The role of monetary regulation in stimulating economic development]. Finansy Ukrai'ny - Finance of Ukraine, 4, 75-93 [in Ukr.].
6. Sims, C. A. (2016). Fiscal policy, monetary policy and central bank independence. In Kansas Citi Fed Jackson Hole Conference. www.kansascityfed.org. URL: https://www.kansascityfed.org/~/media/files/publicat/ sympos/2016/econsymposium-sims-paper. pdf [in Eng.].
7. Hanson, S. G. & Stein, J. C. (2015). Monetary policy and long-term real rates. Journal of Financial Economics, 115 (3), 429-448 [in Eng.].
8. Shul'ga, N. (2016). Refinansuvannja bankiv Ukrai'ny [Refinancing of Ukrainian banks]. Herald of KNUTE, 3, 78-88 [in Ukr.].
9. Ghosh, A. R., Ostry, J. D. & Chamon, M. (2016). Two targets, two instruments: monetary and exchange rate policies in emerging market economies. Journal of International Money and Finance, 60, 172-196 [in Eng.].
10.Kozjuk, V. (2018). Cinova stabil'nist' i tergetuvannja infljacii' v syrovynnyh ekonomikah: makroekonomika chy politekonomija? [Price stability and inflation targeting in commodity economies: macroeconomics or political economy?] Visnyk Nac. banku Ukrai'ny - Bulletin of the National Bank of Ukraine, 24, 4-25 [in Ukr.].
11.Menkhoff, L. (2013). Foreign exchange intervention in emerging markets: a survey of empirical studies. The World Economy, 36 (9), 1187-1208 [in Eng.].
12.Dzjubljuk, O. V. (2016). Valjutna polityka jak faktor makroekonomichnoi' stabilizacii' [Foreign exchange policy as a factor in macroeconomic stabilization]. Finansy Ukrai'ny - Finance of Ukraine, 11, 33-51 [in Ukr.].
13.Pasichnyy, M. (2018). Metodolohichni zasady formuvannya finansovoyi polityky krayiny [Methodological principles of formation of financial policy of the country]. Zovnishnya torhivlya: ekonomika, finansy, pravo, 3. 116130 [in Ukr.].
14.Stelmakh, V. S. (2009). Monetarna polityka Natsionalnoho banku Ukrainy: suchasnyi stan ta perspektyvy zmin [The monetary policy of the National Bank of Ukraine: Current State and Prospects of changes]. Tsentr naukovykh doslidzhen Natsionalnoho banku Ukrainy, UBS NBU, Kyiv, Ukraine,404 [in Ukr.].
15.Chughunov, I. Y., Pavelko, A. V, Kanjeva, T.V. ta in. (2015) Derzhavne finansove reghuljuvannja ekonomichnykh peretvorenj [State financial regulation of economic transformations]. Kyiv National University of Trade and Economics, Kyiv, Ukraine, 376 р. [in Ukr.].
16.Chugunov, I. Ya., Pasichnyi, M. D. (2016). Finansova polityka Ukrainy v umovakh hlobalizatsii ekonomiky [The financial policy of Ukraine in the conditions of globalization of the economy]. Visnyk KNTEU - Herald of Kyiv National University of Trade and Economics, 5. 5-18. [in Ukr.].
ДАН1 ПРО АВТОРА
Паачний Микола Дмитрович, кандидат eкoнoмiчниx наук, доцент, доцент кафедри фшанав,
Ки'вський нацюнальний тopгoвeльнo-eкoнoмiчний ушверситет 02156, м. Кш'в, Юото 19 e-mail: [email protected] orcid.org/0000-0001-7663-776X
ДАННЫЕ О АВТОРЕ
Пасечный Николай Дмитриевич, кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансов
Киевский национальный торгово-экономический университет, 02156, г. Киев, Киото 19 e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Pasichnyi Mykola, Ph.D (Economics), Associate professor, Associate professor of Department of Finance, Kyiv National University of Trade and Economics 02156, Kyiv, 19, Kioto st. e-mail: [email protected]
Подано до редакцп 27.07.2019 Прийнято до друку 20.08.2019
УДК 336.14:351/354 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2019-43-184-196
ПРОГРАМНО-Ц1ЛЬОВЕ УПРАВЛ1ННЯ БЮДЖЕТНИМИ РЕСУРСАМИ У МЕХАН1ЗМ1 СУСП1ЛЬНОГО РОЗВИТКУ*
Самошкша О. А.
Актуальнсть теми досл'1дження. Розвиток суспльних в'дносин потребуе пдвищення результативност/ управлння бюджетними ресурсами при вирiшеннi проритетних завдань соц/'ально-економ'чного розвитку кра'Уни / отримання максимального суспльно-корисного ефекту в'д використання бюджетних коштiв. Актуального значення набувають питання стратег'чного програмно-цльового управлння бюджетними ресурсами у механiзмi суспльного розвитку, о^нки результативност/ бюджетних видатк'т, запровадження середньострокового бюджетного планування.
Постановка проблеми. Питання забезпечення рацонального формування, оптимального розподлу та ефективного / результативного використання бюджетних ресурсе для задоволення потреб суспльства потребують поглиблення дослджень теоретико-методологiчних засад програмно-цльового управлння бюджетними видатками у систем/ державного стратегчного планування, оцнки результативност/ i соцiально-економiчноУ ефективнот бюджетних видатк/'в / бюджетно'У д'яльност'!, середньострокового бюджетного планування з урахуванням критерУУв проритетнот / результативностI
Анал'з останшх досл'джень i публ'мацш. Питанням програмно-цльового управлння бюджетними ресурсами присвячен!' прац заруб'жних i втчизняних вчених К. Вайс, Е. Ведунга, А. Премчанда, В. Танз¡, Л. ВасютинськоУ, I. ЗапатрноУ, Н. Корненко, Л. Лисяк, Ю. Острщенко, В. Федосова, I. Чугунова та нших.
Видлення недосл'джених частин загально/ проблеми. Дослiдження програмно-цльового управлння бюджетними ресурсами у механiзмi суспльного розвитку актуалзуються у зв'язку '¡з необх'дн'ютю результативного виршення стратег'чних проритетних завдань розвитку кра'Уни у рiзних сферах суспльних в 'дносин, використання видатк/'в бюджету в якост/ ефективного /нструменту регулювання економ'чних i соц!'ально-демограф1'чних процес'т у краУнi.
* Роботу виконано в межах фундаментальноУ науково-досл/'дно'У роботи «Бюджетна стратег/'я економ/'чного зростання» (номер державноУ ресстрацУУ 0118U000128).
184 Екoнoмiчний вюник ушверситету | Випуск № 43 © Самошкша О. А., 2019
