CC BY
7
УДК 005.21:005.591.61:336.71(5-11)(5-13)
ГЕНЕЗИС ФОРМУВАННЯ РЕПОНАЛЬНОГО Ф1НАНСОВОГО ПРОСТОРУ В АЗ1ЙСЬКОМУ МЕГАРЕГ1ОН1
© 2015
ШЛАПАК А. В.
УДК 005.21:005.591.61:336.71(5-111(5-131
Шлапак А. В. Генезис формування регюнального фiнансового простору в азшському MeraperioHi
Метою cmammi е дотдження етатв формування регюнального фшансового простору в азшському регюнi. У cmammi проанал'вовано процеси регюнально! ф'шансовоi штеграци в Азп, що розгорнулися тсля ф'шансовоi кризи 1997-1998 рр, яка повною м/рою показала величезну залежнсть економк держав регюну тд глобальних фшансових шошв та турбулентностi приплитв i в'дплитв фнансового капталу, а також дискредитувала рекомендацишоземнихфнансовихраднимв щодозабезпечення фшансовоi, монетарноiтагрошово-кредитноiр'юноваги. Охарактеризовано iн^а-тиви Ч'шнг-Май, що передбачають, кр'ш домовленостей про обмн нформа^ею щодо потошв капталу, розвитокзагальнорегюнальноiсистеми захисту вiд можливих фнансових потряань на основi нарощування сукупних обсягiв ф^ансовю':' пдтримки в регюн з 200 млн до 1 млрд дол. США, а також розширення сфери дПмiждержавних своп-угод в АСЕАН. Визначено, що фшансова нтегра^я в регюн ^вденно-С^дно'!'Азп, як i iiвплив на ди-версифiкацiю нацюнальних фшансових ринт держав регюну, докоршно тдр'вняеться тд нтеграцшних процеав на европейському континентi як з погляду застосовуваних механiзмiв та важел'в ф^ансовю':'конвергенцИкран - члешв регюнальних угруповань, так i iiнституцшно-регуляторного оформлення. Запропоновано клька сценарИв формування регюнального фшансового простору за участ'> кран ^вденно-С^дно'!' АзИ. Ключов слова: нтеграцшнеугруповання, фшансовий прост'р, азшський регюн, регюнальна фшансова нтегра^я. Рис.: 2. Ббл.: 10.
Шлапак Алла Васил'юна - здобувач кафедри м'жнародного облшу i аудиту, Кивський нацюнальний економiчний утверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Кив, 03068, Украна) E-mail: kirikma@ukr.net
УДК 005.21:005.591.61:336.71(5-11)(5-13) Шлапак А. В. Генезис формирования регионального финансового пространства в азиатском мегарегионе
Целью статьи является исследование этапов формирования регионального финансового пространства в азиатском регионе. В статье проанализированы процессы региональной финансовой интеграции в Азии, развернувшиеся после финансового кризиса 1997-1998 гг., который в полной мере показал зависимость экономик государств региона от глобальных финансовых шоков и турбулентности приливов и отливов финансового капитала, а также дискредитировал рекомендации иностранных финансовых советников по поводу обеспечения финансового, монетарного и денежно-кредитного равновесия. Охарактеризованы инициативы Чианг-Май, которые предусматривают, кроме договоренностей об обмене информацией по поводу потоков капитала, развитие общерегиональной системы защиты от возможных потрясений на основе наращивания общих объемов финансовой поддержки в регионе с 200 млн до 1 млрд дол. США, а также расширение сферы действия межгосударственных своп-соглашений в АСЕАН. Определено, что финансовая интеграция в регионе Юго-Восточной Азии, как и ее влияние на диверсификацию национальных финансовых рынков стран региона, в корне отличается от интеграционных процессов на европейском континенте как с точки зрения механизмов и рычагов финансовой конвергенции стран - членов региональных сообществ, так и ее институционально-регуляторного оформления. Предложено несколько сценариев формирования регионального финансового пространства при участии стран Юго-Восточной Азии. Ключевые слова: интеграционное сообщество, финансовое пространство, азиатский регион, региональная финансовая интеграция. Рис.: 2. Библ.: 10.
Шлапак Алла Васильевна - соискатель кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: kirikma@ukr.net
UDC 005.21:005.591.61:336.71(5-111(5-131 Shlapak A. V. Genesis of Formation of the Regional Financial Space within the Asian Mega-Region
The article is aimed at studying the stages of formation of the regional financial space within the Asian region. The article analyzes the processes of regional financial integration in Asia that unfolded after the 1997-1998 financial crisis, which fully showed the dependence of economies of the region's countries from the global financial shocks and turbulence of the tides of financial capital, as well as discredited the foreign financial advisors' recommendations regarding the financial, monetary, money-and-credit equilibrium. A characteristic of the Chiang Mai initiatives has been provided, which include, in addition to agreements on the exchange of information about capital flows, development of a region-wide system of protection from possible shocks through build-up of the total volumes of financial support in the region from 200 million up to 1 billion US-dollars, as well as extension of the inter-state ASEAN Swap Arrangements. It has been determined that financial integration in the region of Southeast Asia, as well as its influence on diversification of the national financial markets of the region's countries, is quintessentially different from the integration processes of the European continent, in terms of the mechanisms and instruments of financial convergence of the member countries of the regional communities and of its institutional-regulatory clearance. Several scenarios concerning formation of a regional financial space with participation of the countries in Southeast Asia have been proposed. Key words: integration community, financial space, Asian region, regional financial integration. Pic.: 2. Bibl.: 10.
Shlapak Alla V. - Applicant of the Department of International Accounting and Auditing, Kyiv National Economic University named after V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine) E-mail: kirikma@ukr.net
Витоки ¡де! щодо формування регюнального фЬ-нансового простору в азшському мегарегюш, як своерцно! штеграцшно! моделi диверсифжаци фшансових ринюв кра!н Швденно-Схцно! Ази (ПСА) та формування !х полггичного й фiнансово-економiчного альянсу, фактично беруть свш початок ще з 1960-х роив i пов'язаш i3 заснуванням у 1967 р. за участ п'яти азш-ських держав (1ндонези, Малайзи, Сшгапуру, Та!ланду i
Фшппш) такого штеграцшного угруповання, як Асоща-ц1я краш Швденно-Сх1дно! Ази (АСЕАН). Головною метою функцюнування даного блоку, членами якого е ниш 10 держав (Бруней, В'етнам, 1ндонез1я, Камбоджа, Лаос, Малайз1я, Фшппши, Сшгапур, Та'1ланд, М'янма (колиш-ня Б1рма), було визначено формування митного союзу краш-члешв у рамках укладено'1 угоди про преференцш-ну торпвлю, розбудову спкьних промислових об'екпв,
заснування ршного роду галузевих асоцгацш краш - ви-робник1в продукцГ! з метою нарощування конкуренто-спроможного впливу на св1тов1 ринки, створення форуму нових незалежних держав для обговорення шлях1в '!х економ1чного розвитку, а також протистояння геоеко-ном1чному тиску бкьш потужних економ1чних гравщв у св1т1 та збереження азшсько'! культурноi 1дентичност1.
Однак на тоИ час под1бш 1нтеграц1Ин1 1н1ц1ативи в силу обмеженост кап1тальних i фшансових ресур-с1в краiн Пiвденно-Сxiдноi АзГ!, а також недостатнього рiвня iнтернацiоналiзацii '!х фiнансовиx ринкiв не мали значного економiчного ефекту. Достатньо сказати, що в першi десятилiття юнування АСЕАН було реалiзовано ткьки 15 проекпв спкьного пiдприeмництва за участ iнвестицiИного капiталу кра'!н - члешв даного угрупо-вання, переважно у машинобудуванш та xiмiчнiИ про-мисловостЬ I хоча при цьому И було реалiзовано першиИ в ктори регiональниx iнтеграцiИниx процесiв у регюш ПСА фiнансовиИ меxанiзм пiдтримки мiждержавниx iнвестицiИниx проектiв (за яким до 60 % сукупних ви-трат покривались кра'!ною, на територГ! яко'! створю-вався об'ект, а 40 % дкились порГвну мГж державами-партнерами), однак говорити про формування на тоИ час зрко'! моделi фшансово'! iнтеграцii немае пiдстав. Так, ткьки у 1981 р. у структурГ АСЕАН було засновано першГ шституцГ! пГдтримки регюнально'! фшансово'! Гн-теграцГ! - фГнансову корпорацГю i корпорацГю «АББЛЫ -Japan Development Corp.» за участГ японського капталу [1], функцГональними компетенцГями яких були шдтрим-ка мГжкра'нового перемГщення швестицГИного капГталу, створення сприятливого середовища для внутрГшньо ре-гГонального транскордонного перемГщення фГнансового капГталу, а також нарощування масштабГв, катталшаци та лГквГдностГ нацюнальних фГнансових ринкГв кра'!н -членГв даного штеграцГИного угруповання.
ПовноцГннГ ж процеси регюнально'! фшансово'! Гн-теграцГ! в АзГ! розгортаються набагато пГзнГше, а саме - пГсля азшсько'! фшансово'! кризи 19971998 рр., яка повною мГрою продемонструвала величез-ну залежнГсть економГк держав регюну вГд глобальних фГнансових шокГв та турбулентностГ припливГв i вГд-пливГв фГнансового капГталу, а також дискредитувала рекомендацГ! Гноземних фГнансових радникГв (перш за все МВФ) щодо забезпечення фшансово'!, монетарно'! та грошово-кредитно'! рГвноваги. Саме азГИська фГнансова криза внесла суттевГ корективи у валютно-фГнансову полГтику кра'!н Швденно-СхГдно'! АзГ!, стала перелом-ним етапом в '!х економГчнГИ ГсторГ', поклавши краИ пе-рюдам '!х динамГчного зростання, економГчних «див» i давши старт важкому етапу реформування нацюнальних фГнансових секторГв i посилення регюнально'! ште-грацшно'! взаемодГ! у валютно-фГнансовГИ та банювськш сферах. Саме у вГдповГдь на кризу практично в усГх кра-'!нах ПСА було вжито ршучих заходГв щодо безпреце-дентного збГльшення обсягГв обов'язкових банкГвських резервГв, нарощування катташаци фондового ринку, а також розробки механГзмГв захисту вГд фГнансових ризиюв, покликаних у випадку попршення економГчно'! ситуацГ! в регГонГ забезпечувати фГнансову шдтримку
в1д кра1н-суад1в, а також ншелювати р1зк1 коливання валютних курйв без звертання за допомогою до м1жна-родних ф1нансових шституйв.
Зцього часу на найвищому державному ршш кра1н
Пшденно-Сх1дно'1 АзГ1 остаточно утвердилась цея
про те, що функцюнування в рег1он1 ефективно'1 сис-теми валютно-ф1нансово'1 коопераци е життево необхц-ною не ткьки з погляду пом'якшення негативного впливу регюнальних економ1чних криз, але й у бкьш широкому контекст1 забезпечення регюнально'1 безпеки у фшансо-в1й сфер1 I це при тому, що ще на початку 1997 р. Япон1я на офщшнш зустр1ч1 представникш кра'1н - членш МВФ 1 Групи Свггового банку вперше внесла пропозицю щодо формування Азшського валютного фонду, центичного модел1 МВФ, яка хоча й не була пцтримана через протест США 1 МВФ [2], однак стала сигналом змш св1тово'1 спкь-ноти до це! рег1онально! финансово! штеграци в АзП.
Подальшого потужного 1мпульсу розвитку ф1-нансов1 1нтеграц1йн1 1н1ц1ативи отримали у Швденно-Сх1дн1й АзГ1 з 2002 р. шд впливом запровадження так званих тщатив Чiанг-Май, що передбачають, кр1м до-мовленостей про обмш 1нформац1ею щодо поток1в ка-шталу, розвиток загальнорег1онально'1 системи захисту в1д можливих ф1нансових потрясшь на основ1 нарощування сукупних обсяг1в фшансово'1 п1дтримки в рег1он1 з 200 млн до 1 млрд дол. США, а також розширення сфери дГ1 м1ждержавних своп-угод в АСЕАН, що передбачають «спкьне використання нацюнальних валютних резер-в1в шляхом укладення угод м1ж центральними банками кра1н-учасниць»[3]. У даному контекст1 сл1д вцзначити, що хоча под1бн1 угоди м1ж центральними банками кра-1н - учасниць АСЕАН юнували 1 рашше, однак ус1 вони укладались на невелик! суми ! на короткий (переважно тримюячний) термш, а вцтак - були нездатними сутте-во вплинути на процеси регюнально'1 фшансово'1 штеграци в регюш.
Кр1м того, в шщативах Ч1анг-Май були закладе-но мехашзми шдвищення гнучкост валютно1 полижи кра1н Швденно-Сх1дно'1 Аз!1, спкьного хеджування 1х центральними банками валютних ризиюв, нарощування л1кв1дност1 нацюнальних фшансових ринюв, а також ведення полпичного д1алогу та координаци м1ждер-жавних зусиль з шдтримки фшансово'1 стабкьност в азшському регюш. Однак, оцшюючи в загальному ре-зультатившсть штеграцшних шщатив Ч1анг-Май, сл1д в1дзначити 1х недостатнш р1вень в силу того, що кра1ни ПСА у випадку входження 1х економж у кризову фазу б1знес-циклу могли розраховувати на отримання ткьки 10 % загально1 суми укладених угод до моменту залучен-ня кредитного фшансування МВФ [4]. 1накше кажучи, навиь щ шщативи не давали змогу державам Швденно-Сх1дно'1 АзГ1 повшстю зшвелювати свою залежшсть в1д фонду, з огляду на обов'язковють бути учасницями його кредитних програм.
Усв1домлюючи наявш «вузью» мюця штеграцш-но1 фшансово'1 стратеги в рамках шщатив Ч1анг-Май, у 2009 р. вона була кардинально реформована, зокрема, у напрямку розвитку регюнально1 системи шдтримки лкв^ност! через запровадження багатосторонн!х своп-
угод. Йдеться про те, що всГ угоди Багатосторонньо' шщативи ЧГанг-МаИ були об'еднаш в единиИ загальниИ пул, що функцюнуе на основГ самокерувального резервного пула (Self-Managed Reserve Pooling Arrangement). Зпдно з даною угодою, що набула чинностГ у 2010 р., розмГр резервГв пула становить 120 млрд дол. США за умови такого крашового розподГлу фшансових ресурсГв: 20 % - для кра'н АСЕАН; 16 % - для Республжи Корея i по 32 % - для Япони та КНР. При цьому максимальниИ обсяг запозичень, на якиИ може претендувати кра'на, розраховуеться, виходячи з '!i частки у фондГ, а розмГр квоти, яким можна скористатись без звернення до МВФ, був шдвищениИ до 20 % [3].
Щ
нг про при
е одним важливим кроком у розвитку штегра-цшно1 фшансово'1 стратеги кра1н Швденно-Сх1дно'1 АзГ1 стало р1шення на найвищому р1в-н1 про пр^скорений розвиток фшансових ринюв кра1н -учасниць регюнального блоку АСЕАН + 16 [5]. На в1дм1-ну в1д уск попереднк 1н1ц1атив даний проект передба-чае заснування сп1льного ринку азшських обл1гац1йних позик у нац1ональних валютах з метою диверсифжаци ф1нансових ринюв 1 ресурйв, скорочення надм1рно'1 за-лежност1 суб'ект1в господарювання в1д кредит1в бан-к1вських установ, насамперед тих, що зазнають впливу кризових явищ.
Фшансова штеграцш в рег1он1 П1вденно-Сх1дно'1 Ази, як 1 11 вплив на диверсифжацш нац1ональних ф1-нансових ринк1в держав регюну, докор1нно вцрГзня-еться в1д 1нтеграц1йних процейв на европейському континент! як з погляду застосовуваних мехашзм1в та важел1в ф1нансово'1 конвергенци кра1н - член1в регю-нальних угруповань, так 1 11 шституцшно-регуляторного оформлення. Йдеться насамперед про переважну ор1ен-тац1ю 1нтеграц1йних процейв в АСЕАН на поглиблення м1крор1внево'1 взаемоди економ1чних суб'ект1в на основГ д1яльност1 аз1йських ТНК. П1дтвердженням цього е той факт, що левова частка зовшшньо'1 торг1вл1 кра1н-учасниць припадае на торпвлю м1ж м1сцевими ф1л1ями японських, американських, канадських, а також тайван-ських 1 п1вденнокорейських корпорац1й. Наприклад, у вси кра1нах АСЕАН на компани з японським кашта-лом припадае 40-70 % виробництва радюапаратури [6].
Ще одн1ею рисою фшансово'1 1нтеграц!1 в рег1он1 П1вденно-Сх1дно'1 АзГ1 е !1 «паралельн1сть» штеграцш-ним процесам у торговельнш та швестицшнш сферах. Йдеться як про укладення кра1нами рег1ону численних угод про вкьну торг1влю (дво- 1 багатостороннк, у тому числ1 трансконтинентальних), так 1 про реалГзацш низки загальнорегюнальних ф1нансових 1н1ц1атив. Тим не менше, р1вень взаемозалежност1 кра1н АзГ1 у ф1нансов1й сфер1 сьогодн1 суттево випереджае ступшь штеграцш-но1 взаемоди в торговельному й 1нвестиц1йному сшвро-б1тництв1, що дае п1дстави авторитетним мГжнародним експертам стверджувати про певну ушкальшсть азш-сько1 модел1 штеграци. Так, ще у середин! 1990-х роюв держави - лцери азшського регюну (насамперед Японш) неодноразово стверджували, що класичному типу штеграци в регюш Швденно-Сх1дно1 АзГ1 в обов'язковому порядку мае передувати фшансова штеграцш. Стосовно
регюну Швденно-Сх1дно1 АзГ1 шд нею розумшть, насамперед, зближення цш на фшансов! активи, обсяпв пропозици споживачам фшансових продукпв, а також показниюв 1х ефективност та доходность Досягнен-ня ще1 мети вимагае як гармошзаци фшансово1 шфра-структури кра1н, так ! конвергенци 1х плайжних систем ! систем управлшня фшансами, зближення регуляторних норм фшансового законодавства, фшансово1 звиносп, правил ведення бизнесу та ш.
Загальновцомо, що економ1чш ефекти регюналь-но1 !нтеграц!1 подкяються на статичш, економ1чш наслцки яких пов'язан! з1 зниженням !мпортних тариф1в кра1н-учасниць у взаемнш внутршньорегю-нальнш торпвл! та торпвл! з третши кра1нами, а в1д-так - виявляються в короткостроковому перюд! одразу шсля утворення зон в!льно1 торпвл! чи митних союз1в (так зваш ефекти «створення» або «вцхилення» торпвл!), а також динам1чш. Економ1чш наслцки останни випливають з впливу регюнально1 штеграци на таю ш-дикатори краш-штегранпв, як швестицшний кл1мат, науково-технолопчний та шновацшний розвиток, м1ж-народна конкурентоспроможшсть кра1н та продуктив-шсть 1х економжи, економ1чне зростання та р1вновага платшного балансу.
Що стосуеться штеграцшного угруповання АСЕАН та його розширених шституцшних формапв, то 1х штеграцшна политика (под1бно НАФТА, КОМЕСА, МЕРКОСУР та ш.) зор1ентована на розвиток поглибле-них форм регюнально1 !нтеграц!1 (спкьш ринки, еконо-м1чш та монетарн! союзи), !накше кажучи - на досягнен-ня динам1чних ефектш !нтеграц!1. Бкьше того, глобаль зацшш тенденци розвитку азшських економж, криза Ямайсько1 валютно1 системи, а також нагромадження глобальних фшансових дисбаланйв, сводками яких вс1 ми е в останне десятилптя, дають шдстави стверджувати, що на сьогодш практично склались об'ективн! пере-думови формування спкьного азшського фшансового простору. Вш вцкривае довол1 обнадшлив! перспективи поглиблення штеграцшних процейв у фшансовш сфер! та диверсифжаци нацюнальних фшансових ринюв азшських держав. Так, до фактор1в, яю сприяють фшансовш штеграци кра1н Швденно-Сх!дно1 Аз!1, сл1д вцнести, насамперед, под1бшсть господарських структур держав, 1х сощально-економ1чну взаемопов'язашсть, територ1аль-ну близьк1сть та високу динамжу макроеконом1чного зростання в регюш. Хоча абсолютний показник валового регюнального продукту регюнального блоку АСЕАН у перюд з 2000 р. до 2014 р. суттево поступаеться в1дпо-вцному показнику бвросоюзу, НАФТА та МЕРКОСУР (його частка вцносно вказаних угруповань на юнець перюду становила в1дпов1дно 8,4 %, 9,0 % ! 69,7 %), однак середньор1чш темпи його приросту за вказаний перюд суттево перевищували вцповцний показник для шших !нтеграц1йних угруповань ! становили 5,2 %, тод1 як у МЕРКОСУР - 3,5 %, КОМЕСА - 4,1 %, 6С ! НАФТА - по 1,9 % вцповцно [7].
Другою передумовою формування регюнального фшансового простору в Швденно-Схцнш АзГ1 е в1д-носно високий р1вень торговельно1, технолопчно1 та
швестицшно1 взаемоди кра1н на регюнальному ршш. У даному контекст1 сл1д в1дзначити, що на сьогодн1 дер-жави АСЕАН беруть активну участь у процесах регю-нально'1 1нтеграцГ1 в Азшсько-Тихоокеанському рег1он1, а в1дтак - даний штеграцшний блок разом 1з зоною вкь-но'1 торг1вл1, яка формуеться в його рамках (АФТА), та багатостороншми торговельними зв'язками може стати основною «консол1дуючою» ланкою формування субконтинентального штеграцшного блоку кра'1н Швденно-Сх1дно'1 АзП. Достатньо сказати, що частка внутршньо-рег1онального експорту в загальних експортних поставках азшських кра'1н зросла з 35 % у 1980 р. до 45 % у 1990 р. 1 57 % у 2014 р. (рис. 1). Це суттево перевищуе в1дпов1д-ний показник НАФТА (40 % на кшець перюду), хоча й поступаеться бвросоюзу (70 % в1дпов1дно) [8].
Частка, %
70 65 60 55 50 45 40 35 30
1990 1992 1994 199619982000 2002 200420062008 2010 2012 2014 1 - Свропейський Союз; 2 - Азт; 3 - ГНвшчна Америка (НАФТА)
Рис. 1. Частка внутршньорепональноТ торгiвлi у загальних торговельних потоках репональних блоюв краТн протягом 1990 - 2014 рр., % [8]
Загалом, досягнут1 на сьогодн1 показники регю-нально'1 штеграцП кра'1н АзГ1 засв1дчують, що в останне десятил1ття вона суттево поглибилась завдяки нарощу-ванню обсяг1в транскордонно'1 торг1вл1 та швестицшних поток1в, внутр1шньо- 1 м1жрег1ональному володшню ф1-нансовими активами, а також мПращйним 1 туристич-ним потокам. Найбкьшо"! т1сноти м1ждержавно'1 вза-емодП досягнуто нин1 у таких субрегюнальних блоках на теренах аз1йського мегарегюну, як АСЕАН + 3 1 Гонконг (частка внутршньорегюнальних поток1в П11 - 53,9 %, торг1вл1 - 45,4 %, володшня акц1ями - 2,6 % 1 обл1гац1ями -11,0 %), Сх1дна (54,7 %; 33,5 %; 15,4 %; 7,9 %) та Пшденно-Сх1дна Аз1я (16,2 %; 24,2 %; 8,6 %; 11,0 % в1дпов1дно) [8; 4.] При цьому в низщ кра'1н ПСА, що мають брак ро-бочо'1 сили, у тому числ1 середньо- 1 висококваль фжовано"! (С1нгапур1, ЯпонП, МалайзП), ця проблема довол1 ефективно вир1шуеться за рахунок 1мпорту трудових ресурйв з кра'1н рег1ону, котр1 мають 'й надлишок (1ндГ1, Китаю, Ф1л1пп1н), що обумовлюе в1дносно високий р1вень розвитку внутршньорегюнального туризму. Натом1сть Центральна 1 Швденна Аз1я, Тихоокеанський рег1он 1 Океашя зор1ентован1 переважно на зо-вн1шньорег1ональну взаемод1ю з в1дносно низь-кими показниками внутршньорегюнально1 ко-операцП як у сфер1 реального виробництва, так 1 м1жнародно! й швестицшно! взаемодП, а також сп1вроб1тництва у фшансовш сфер1.
У той час як середня частка внутршньорегюналь-но1 торг1вл1 дае змогу оц1нити ступшь неоднор1дност1 1нтеграц1йного угруповання, 1ндекс симетричност1 тор-говельно! 1нтроверсГ1 (що розраховуеться як в1дношення р1зниц1 гомогенних шдексш внутршньо1 та зовншньо1 торг1вл1 до 1х суми) дозволяе пор1вняти штенсившсть внутр1шньо1 1 зовн1шньо1 торг1вл1 регюну. Так, у 2014 р., за нашими шдрахунками, 1ндекс 1нтенсивност1 вну-тр1шньорег1онально1 торг1вл1 в АСЕАН становив 3,75, в АСЕАН + 3 - 1,59 (для пор1вняння для 6С в1дпов1дний показник становив 1,73, для НАФТА - 2,4, для МЕР-КОСУР - 9,2); гомогенний шдекс штенсивносй вну-тр1шньорег1онально1 торг1вл1 становив в1дпов1дно 4,89 1 2,39 (3,79; 3,95 та 11,2 в1дпов1дно); гомогенний шдекс штенсивност1 зовн1шньорег1онально1 торг1вл1 - 0,75 1 0,70 (0,39; 0,69 та 0,79 в1дпов1дно); а шдекс симе-тричност1 торговельно1 штроверси - 0,69 та 0,51 (0,75; 0,68 та 0,80 в1дпов1дно). Примггно також, що у пер1од з 2010 р. до кшця 2014 р. ситуац1я щодо : динамжи 1нтенсивност1 внутр1шньорег1онально1 торг1вл1 аз1йських кра1н ще б1льше пог1ршилась: 11 показник знизився з 1,8 % до 1,5 % (рис. 2).
Под1бна ситуац1я, як 1 в1дставання АСЕАН+3 в1д 6С, НАФТА та МЕРКОСУР за гомогенним шдексом внутр1шньорег1онально1 торг1вл1 та 1н-дексом симетрично1 торговельно1 1нтроверсП, св1дчить про те, що кра1ни П1вденно-Сх1дно1 АзГ1 перебувають ниш на початковому еташ економ1ч-но1 1нтеграцГ1, а в1дтак - штеграцшш механ1зми диверсиф1кац!1 нац1ональних ф1нансових ринюв розвинут1 досить слабо.
Р1к
Ха
нС
' арактеризуючи передумови формування рег1о-нального ф1нансового простору в П1вденно-.Сх1днш АзП, не можна оминути увагою 1 наро-стаючу тенденц1ю щодо технологiчноi реструктуриза-ци нацюнальних економш кра1н П1вденно-Сх1дно1 АзП, високий р1вень розвитку в рег1он1 1нформац1йних тех-нолог1й та 1нфраструктурних об'ект1в. Шдтвердженням цього е, зокрема, динам1чний розвиток в останш деся-тил1ття таких нов1тшх 1нституц1йних форм рег1ональ-но1 1нтеграцП в АСЕАН, як трикутники економiчного зростання. 1х ядром, як в1домо, е п1дрозд1ли аз1йських ТНК, що працюють у прикордонних регюнах трьох держав з дешевою робочою силою, висококвал1фжованими
Динам1ка, %
3,0 2,8 2,6 2,4 2,2 2,0 1,8 1,6 1,4 1,2 1,0
Р1к
1990 1992 1994 1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014
1 - £вропейський Союз; 2 - Азт; 3 - ГНвнтна Америка (НАФТА)
Рис. 2. Динамка штенсивносп внутршньорепональноТ торгiвлi рiзних груп краТн протягом 1990 - 2014 рр., % [8]
3
2
професшними кадрами та розвинутою шфраструкту-рою. Серед найвцомших под1бних структур сл1д на-звати П1вденний трикутник (Сшгапур та штат Джохор -Малайз1я), пров1нц1я Р1ау (1ндонез1я), П1вн1чний трикутник (швдень Та1ланду, п1вн1ч МалайзП, остр1в Суматра), Платиновий трикутник (по р1чц1 Меконг з п1вдня Китаю через Камбоджу та В'етнам), а також Золотий трикутник (Та1ланд, М'янма, Лаос, Швденний Китай) [1].
Кр1м того, потужною руш1йною силою штеграцш-них процейв в АСЕАН е 1 динам1чний розвиток 1х тф-раструктурного забезпечення. Достатньо сказати, що сукупний обсяг запланованих кашталовкладень у розвиток регюнально1 1нфраструктури у перюд з 2010 р. до 2020 р. становить 320 млрд дол. США, половину з яко1 буде витрачено на розбудову регюнально1 транспортно1 та лопстично1 систем, решта - на розвиток транскор-донних шфраструктурних об'ект1в [9; р. 36]. Щ витра-ти включають насамперед буд1вництво 1 модерн1зац1ю Аз1йсько1 автодорожньо1 мереж1 та Транс-Аз1йсько1 мереж! зал1зничного транспорту, а також реалшацш вели-комасштабно1 програми Аз1йських контейнерних порт1в та транспортних й енергетичних проект1в. Уже сьогодн1 за 1ндексом ефективнот логктики Св1тового банку кра1ни П1вденно-Сх1дно1 АзГ1 (3,02 у 2012 р.) суттево ви-переджають як середньосв1товий показник (2,87), так 1 показники Центрально1 Аз!1 (2,51), азшських кра1н, що розвиваються (2,82), Латинсько1 Америки 1 Карибсько-го басейну (2,71), Близького Сходу на Швшчно1 Африки (2,58) [9; р. 40].
Щ
кий пгвень
е одшею передумовою формування регю-нального фшансового простору у Швденно-Сх1дн1й Аз!1 е, на нашу думку, 1 вiдносно висо-кийрiвеHь iнституцiйного забезпечення штеграцтних процеав в регют, з огляду на культурну та кторичну по-д1бн1сть кра1н-учасниць; схожкть 1х нац1ональних моделей економ1чного розвитку, зор1ентованих на експортну експансш на св1тов1 ринки, 1нвестиц1йн1 джерела зо-вн1шнього ф1нансування економ1к та активну участь мк-цевих суб'ект1в господарювання в розбудов1 регюналь-них 1 глобальних виробничих ланцюг1в додано1 вартост1. Так, прикметною рисою штеграцшного блоку АСЕАН е його трансформац1я з класично1 зони вкьно1 торг1вл1 та форуму для обговорення найбкьш актуальних питань пол1тичного, економ1чного та сощально-культурного сп1вроб1тництва в повноц1нну економ1чну спкьноту аз1йських держав з делегуванням частини управлш-ських функц1й з нацюнального на наднац1ональний р1-вень. Так, хоча ще у 2003 р. л1дери кра1н рег1ону задекла-рували, що головною метою регюнально1 економ1чно1 1нтеграцГ1 на пер1од до 2020 р. е створення Економ1чного сшвтовариства (ЕС) АСЕАН [10], однак ткьки у 2007 р. на дванадцятому Самт даного рег1онального угрупо-вання було ухвалено так званий Проект заснування ЕС АСЕАН. Даний документ е по сут1 своерцною «дорож-ньою картою» для якнайскоршого досягнення постав-лених 1нтеграц1йних цкей 1 передбачае заходи щодо ш-теграцЦ нац1ональних ринк1в кап1талу 1 фшансових по-слуг, 1х поступово1 л1берал1зац!1 та конвергенцП, а також гармошзаци систем м1ждержавних розрахунк1в та ем1сГ1
обл1гац1й. Кр1м того, даний проект передбачае план л1бе-рал1зац!1 вси трансакц1й по рахунку поточних операц1й плат1жних баланйв кра1н (експортно-1мпортних опера-ц1й з товарами 1 послугами, виплата доходш за швестищ-ями та односторонн1ми переказами), фшансових послуг у банювському сектор1 АСЕАН, а також шституцшно-регуляторних систем з метою посилення м1ждержавно1 координаци у фшансовш сфер1 та розширення можли-востей надання кра1нами-учасницями даного регюналь-ного блоку взаемно1 фшансово-валютно! допомоги у ви-падку кризових явищ.
П1дтвердженням достатньо високого р1вня 1нсти-туц1онал1зованост1 в рамках АСЕАН е також функцю-нування в1дпов1дних наднац1ональних регуляторних 1н-ституц1й, яю над1лен1 довол1 широкими функц1ональни-ми повноваженнями. При цьому сам1 кра1ни - учасниц1 АСЕАН б!льшою м1рою зор1ентован1 на пошук консенсусу шд час ухвалення р1шень, а Економ1чне сп1втовариство АСЕАН розглядаеться як своерцна платформа для 1нте-граци кра1н-учасниць у глобальну економ1ку та фшансову систему. Цим АСЕАН принципово в1др1зняеться в1д 6С, зор1ентованого на поглиблення внутршньорегюнальних зв'язк1в та формування потужного рег1онального ринку товар1в, послуг, каштал1в та ф1нансових ресурйв.
ВИСНОВКИ
Шдсумовуючи, сл1д в1дзначити, що на сьогодш в субрег1он1 П1вденно-Сх1дно1 АзГ1 вже сформувались об'ективн1 передумови для поглиблення штеграцшних процейв з 1х переходом в1д найпрост1шо1 торговель-но1 форми м1ждержавно1 взаемодП до бкьш складних 1нвестиц1йно-кредитних та ф1нансово-валютних форм, що закладае шдвалини для штеграцшно1 диверсиф1кацП нац1ональних ф1нансових ринк1в кра1н рег1ону. На нашу думку, у перспектив! можлив1 кыька сценарив формування регюнального фшансового простору за участ1 кра1н П1вденно-Сх!дно1 Аз!1.
Перший сценарш - це повна ! системна фшансова штеграц1я в регюш за зразком европейсько1 континен-тально1 модел1 !нтеграц!1 у ф1нансов1й сфер!. Даний сценарш передбачае, зокрема, посилення м1ждержавно1 ко-ординац!1 та контролю у проведенш едино1 економ1чно1 та ф1нансово-валютно1 пол1тики; формування спкьного аз1йського ринку ф1нансових послуг на засадах вкьно1 та справедливо1 конкуренцп; забезпечення в!льного м1ждер-жавного руху кап1талу ! ф1нансових послуг; пом'якшення м1жкра1нових диспропорц1й соц1ально-економ1чного розвитку через регюнальний перерозпод!л ф1нансових ресурйв м1ж багатими ! б1дними кра1нами; досягнення монетарно1 едност1 !з запровадженням единого режиму курсоутворення та едино1 валюти хоча б у безгот1вкових (не кажучи вже про гот1вков1) розрахунках; «закриття» рег1онального ф1нансового ринку з метою недопущення можливих зовн1шн!х кризових вплив1в, а також формування наднацюнальних орган1в ф1нансово-валютного та грошово-кредитного регулювання.
Другий можливий сценарш регюнально1 ф1нансо-во1 !нтеграц!1 в Аз!1 - це максимальне використання по-тенц1алу фшансово1 !нтеграц!1, закладеного в континен-
тальних 1 трансконтинентальных зонах в1льно1 торг1вл1 за участ1 кра1н Швденно-Сх1дно1 АзГ1 1 держав 1нших рег1он1в (насамперед Швшчно1 Америки 1 Зах1дно1 6в-ропи). Так, на сьогодн1 в Азшсько-Тихоокеанському ре-г1он1 не юнуе жодного 1нтеграц1йного угруповання, яке б охоплювало вс1 кра1ни рег1ону, як 1 немае ч1тко1 стратеги щодо формування регюнального 1нтеграц1йного блоку з боку лидера рег1ональних 1нтеграц1йних процейв -Япони (на в1дм1ну в1д активно1 позици США у розвитку штеграцшних процейв у панамериканському регюш та найрозвинут1ших европейських кра1н щодо девелопмен-тизаци рег1онального угруповання 6С). Багато в чому це пов'язано з переважною ор1ентащею ЯпонГ1 на розвиток неглибоких (поверхневих) 1нтеграц1йних зв'язюв з кра-1нами Швденно-Сх1дно1 АзГ1 на р1вн1 й у формах, що не виходять за меж1 зони вкьно1 торг1вл1.
I, нарешт1, третш можливий сценарш регюналь-но1 фшансово1 1нтеграцГ1 в АзГ1 - це так звана фрагментарна фшансова конвергенц1я «р1зних швидкостей», яка передбачае насамперед постадшне включення до штеграцшних стратегш, що 1х реал1зують найрозвинут1ш1 кра1ни рег1ону (Япон1я, Республ1ка Корея, Австрал1я, Нова Зеланд1я та Китай), в1дсталих держав Швденно-Сх1дно1 Ази. Це стимулюватиме кра1ни, котр1 нин1 мало включен1 в штеграцшш ф1нансов1 1н1ц1ативи в регюш або негативно 1х сприймають (Лаос, М'янма, Бруней, Сх1дний Тимор), активнше долучатись до м1ждержав-но1 штеграцшно1 взаемоди на теренах ПСА. ■
REFERENCES
"Asian Economic Integration Monitor. - Asian Development Bank, November 2014". http://www.adb.org/publications/asian-economic-integration-monitor-november-2014
"Asian Economic Integration Monitor, March 2013". http:// www.adb.org/publications/asian-economic-integration-monitor-march-2013
"Declaration of ASEAN Concord II (Bali Concord II)". http:// www.asean.org/news/item/declaration-of-asean-concord-ii-bali-concord-ii
Kenen, P. B., and Meade, E. E. "Monetary Integration in East Asia". http://www.frbsf.org/economic-research/files/Kenen.pdf
Lukianenko, D., Poruchnyk, A., and Stoliarchuk, Ya. Mizhnar-odna ekonomika [International Economics]. Kyiv: KNEU, 2014: 596.
Lukianenko, D., Poruchnyk, A., and Stoliarchuk, Ya. Mizhnar-odna ekonomika [International Economics]. Kyiv: KNEU, 2014: 597.
Osipova, M. G."Finansovaia integratsiia v Azii: ASEAN plius...?" [Financial Integration in Asia: ASEAN plus...?]. Yugo-Vostochnaia Azi-ia: aktualnye problemy razvitiia, no. 13 (2009): 66-70.
Park, Y. C., and Wyplosz, C. "Monetary and Financial Integration in East Asia: The Relevance of European Experience". http:// ec.europa.eu/economy_finance/publications/publication_sum-mary12720_en.htm
Trifonov, I. I., and Yagodkina, V. M. "Regionalnye initsiativy stran Vostochnoy Azii po razvitiiu valiutno-kreditnykh otnosheniy" [Regional initiatives of East Asian countries for the development of monetary and credit relations]. Izvestiia UrGEU, no. 4 (54) (2014): 20-26.
UNCTAD Stat. http://unctadstat.unctad.org
Л1ТЕРАТУРА
1. Мiжнародна економка : пщручник / Д. Лук'яненко, А. Поручник, Я. Столярчук. - К. : КНЕУ, 2014. - 762 с. - С. 596.
2. Park Y. C. Monetary and Financial Integration in East Asia: The Relevance of European Experience / Y. C. Park, C. Wyplosz / European Commission. Economic and Financial Affairs // European Economy. Economic Papers 329. Sept. 2008. - P. 70 [Electronic resource]. - Mode of access : http://ec.europa.eu/economy_finance/ publications/publication_summary 12720_en.htm
3. Трифонов И. И. Региональные инициативы стран Восточной Азии по развитию валютно-кредитных отношений / И. И. Трифонов, В. М. Ягодкина // Известия УрГЭУ. - 2014. - № 4 (54). - С. 20 - 26. - С. 21.
4. Kenen P. B. Monetary Integration in East Asia / P. B. Kenen, E. E. Meade / Federal Reserve Bank of San Francisco, 2004. - Р. 8 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.frbsf.org/eco-nomic-research/files/Kenen.pdf
5. Осипова М. Г. Финансовая интеграция в Азии: АСЕАН плюс...? / М. Г. Осипова // Юго-Восточная Азия: актуальные проблемы развития. - 2009. - № 13. - С. 66 - 70. - С. 69.
6. Мiжнародна економка : пщручник / Д. Лук'яненко, А. Поручник, Я. Столярчук. - К. : КНЕУ, 2014. - 762 c. - С. 597.
7. UNCTAD Stat [Electronic resource]. - Mode of access : http://unctadstat.unctad.org
8. Asian Economic Integration Monitor. - Asian Development Bank, November 2014 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.adb.org/publications/asian-economic-integration-monitor-november-2014
9. Asian Economic Integration Monitor, March 2013 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.adb.org/publica-tions/asian-economic-integration-monitor-march-2013
10. Declaration of ASEAN Concord II (Bali Concord II). - Bali, 2003 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.asean. org/news/item/declaration-of-asean-concord-ii-bali-concord-ii
