CC BY
17
УДК 330:3(669)
ТЕНДЕНЩТ РОЗВИТКУ Н1ГЕР1Т ЯК ВЕЛИКОГО ЕКОНОМ1ЧНОГО ЦЕНТРУ ЗАХ1ДНОТ АФРИКИ
© 2017 КОЛОМИЙЧУК Д. I.
УДК 330:3(669)
Коломийчук Д. I. Тенденцп розвитку HirepiV як великого eK0H0Mi4H0r0 центру Захiдноi Африки
У статтi здйснено анал'в тенденцй економ1чного розвитку Шгери. Дана крана представляв собою одну з найбльших економк Зах/дно: Африки i сильно залежить в'д видобутку нафти як основного джерела надходжень шоземноi валюти та державних кошт'в. На основi дослдження основних сощально-еконотчних показник/в Шгери зроблено висновок, що економка крани активно розвиваеться, хоча i зустрчае ряд проблем на своему шляху. Ц проблеми пов'язат, передут, iз низькою економiчною ефектившстю (в альському господарствi та нафтовидобутку), д'тльшстю т'шьового сектора, що посилюе кнующ труднощi, а також низьким р'внем життя населення. Проанал'вовано значення шдексу залученост'1 Hi-гери до мiжнародноi торгiвлi. Зроблено висновок, що у 2016 р. пор'вняно з 2014 р. погiршилися показники щодо внутршнього доступу до ринку, доступностi та якост'> транспортних послуг. Разом з тим, стан справ щодо зовшшнього доступу до ринку та використання iнформацiйно-комп'ютерно/ техн'жи пол'тшився. Вид'шено напрями пол'тшення ефективностiзовшшньоi торгiвлi Шгери. Ключов'! слова: африканський континент, шдексзалученост'>, твестицИ, кредити, сльське господарство. Рис.: 1. Табл.: 3. Ббл.: 8.
Коломийчук Дмитро 1ванович - старший лаборант кафедри мiжнародних економiчних в'дносин, Харювський нацюнальний ушверситет !м. В. Н. Карата (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украна) E-mail: Kubik-1@ukr.net
УДК 330:3(669)
Коломийчук Д. И. Тенденции развития Нигерии как крупного экономического центра Западной Африки
В статье проведен анализ тенденций экономического развития Нигерии. Данная страна представляет собой одну из крупнейших экономик Западной Африки и сильно зависит от добычи нефти как основного источника поступлений иностранной валюты и государственных средств. На основе исследования основных социально-экономических показателей Нигерии сделан вывод о том, что экономика страны активно развивается, хотя и встречает ряд проблем на своем пути. Данные проблемы связаны, в первую очередь, с низкой экономической эффективностью (в сельском хозяйстве и нефтедобыче), деятельностью теневого сектора, что усиливает существующие трудности, а также низким уровнем жизни населения. Проанализировано значение индекса вовлеченности Нигерии в международную торговлю. Сделан вывод, что в 2016 г. по сравнению с 2014 г. ухудшились показатели по внутреннему доступу к рынку, доступности и качеству транспортных услуг. Вместе с тем, состояние дел с внешним доступом к рынку и использованием информационно-компьютерной техники улучшилось. Выделены направления улучшения эффективности внешней торговли Нигерии. Ключевые слова: африканский континент, индекс вовлеченности, инвестиции, кредиты, сельское хозяйство. Рис.: 1. Табл.: 3. Библ.: 8.
Коломийчук Дмитрий Иванович - старший лаборант кафедры международных экономических отношений, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: Kubik-1@ukr.net
UDC 330:3(669) Kolomyichuk D. I. The Development Tendencies of Nigeria as a Major Economic Center in West Africa
The article carries out an analysis of Nigeria's economic development tendencies. This country is one of the largest economies in West Africa and is heavily dependent on oil production as the main source of both foreign currency earnings and public funds. On the basis of the study of Nigeria's main socioeconomic indicators, it has been concluded that the country's economy is being actively developed, although it is encountering a number of problems in its path. These problems relate primarily to low economic efficiency (in agriculture and oil production), activities of the underground sector, which exacerbate the existing difficulties and the low standard of living of the population. The value of the Nigerian index of involvement in international trade was analyzed. It has been concluded that in 2016 the indicators on the internal market access, accessibility and quality of transport services have deteriorated in comparison to 2014. However, the status of external access to the market and the use of information and computer technology has improved. The directions of improving the efficiency of Nigeria's external trade have been indicated. Keywords: African continent, index of engagement, investments, credits, agriculture.
Fig.: 1. Tbl.: 3. Bibl.: 8.
Kolomyichuk Dmytro I. - Senior Laboratory Assistant, Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svo-body Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: Kubik-1@ukr.net
На сьогодт Шгерш продовжуе грати роль лидера в Захцноафриканському регют та все бкьш вцверто претендуе на лидерство в рамках всьо-го континенту. Стратегш ниершсько! зовшшньо! поль тики нацкена на виправлення iмiджу ШгерГ1 на свгговш ареш, розширення мiжнародних торговельних зв'язюв. Провцна роль выводиться економiчнiй дипломати, политика яко! спрямована на залучення зовшшньо! допо-моги, шоземних швестицш, ослаблення боргового тяга-ря, повернення коштав, викрадених колишшми вшсько-вими правителями.
Низький рiвень науково-техшчного розвитку Hi-гери обумовлюе необхцшсть iмпортувати високотех-шчш товари, таю як машини, обладнання, транспорты засоби та хiмiчнi речовини, вироби електротехшчно!,
легко! промисловосй, яю не виробляються в краМ. Також у результата високого зростання населення Шгери активувалася необхцшсть iмпортувати продукти хар-чування, тварини, напо! та тютюновi вироби для того, щоб задовольняти внутршш потреби.
Дослцженням тенденцш економiчного розвитку кра!н африканського континенту, в тому чи^ Ш-гери, займалися таю вчеш як А. Фшпенко, Х. Зiберт, Ст. О'Коннел, Д. Б. Брадлей, М. Бюссе, Д. О. Мене, Д. Фж, Дж. Ннанн, Н. Нвоком та ш., проте дана проблема е ще не достатньо вивченою и потребуе подальших дотджень.
Отже, метою стати е аналiз господарсько! систе-ми Шгери як великого економiчного центру Захцноаф-риканського регюну.
Шд час колошально1 епохи Великобританiя була провцним торговим партнером Шгери. Шсля отриман-ня незалежностi (у жовтш 1960 р.) Нiгерiя диверсифжу-вала сво!х торгових партнерiв. У даний час вона торгуе в усьому свт (приблизно зi 100 крашами). Зараз осно-вним торговим партнером Шгери е Китай, торгiвля з ним складае приблизно 25% вйе! зовншньо! торгiвлi Ш-гери. 1ншими великими торговими партнерами е США, 1ндш, Бразилiя, Нiдерланди, ПАР, Бельгш та Iспанiя [1]. Роль мiжнародноl торгiвлi Шгери у свiтовiй економщ невелика через низький рiвень експорту та iмпорту в порiвняннi з шшими крашами свiту з розвинутою рин-ковою економiкою.
У даний час Шгери не вдаеться повнiстю забезпе-чувати власнi продовольчi запаси, на вцмшу вiд 1960-х рокiв, i тому вона е найбкьшим iмпорте-ром пшеницi США. Хоча потенщал розвитку скьсько-го господарства в Шгери дшсно великий, ефективнiсть виробництва знаходиться на досить низькому рiвнi, на-приклад з придатних орних земель використовуеться лише 50%, а зi зрошуваних - всього 7%. Таким чином, експерти заявляють, що в Шгери е потенщал як штен-сивного, так i екстенсивного розвитку. При цьому, смд зазначити, що Шгерш займае четверте мiсце у свт з експорту какао i какао продукпв.
Динамiка розвитку показниюв зовншньо1 торпв-лi Шгери у 2013-2015 рр. представлена в табл. 1.
чий вплив, коли досягаеться його 25% piBeHb до ВВП. Осккьки зовнiшньоторговельна квота Шгери не досягала 25% ВВП, то вона не здшснюе стимулюючого впли-ву на економiку краши.
Зпдно з наявними даними ЮНКТАД серед осно-вних статей експорту послуг Шгери - транспорт, подо-рожi та комерцiйнi послуги. Останнi в загальному екс-портi послуг займають найбiльшу частку - близько 70% i бкьше. В iмпортi найбкьшу частку займають комерщй-нi послуги та транспорт [3].
Що стосуеться туризму, то вш недостатньо розви-нений у краМ, хоча i вважаеться на сьогоднi однiею з найприбутковших галузей для вск краш свiту.
Для бкьш детального вивчення ефективност ве-дення зовншньо! торгiвлi урядом Шгери проаналiзуемо значення шдексу залученостi краш свiту до мiжнародноí торгiвлi [4].
1ндекс залученостi краш сшту до мiжнародноl торгiвлi (The Global Enabling Trade Index) - це глобальне дослiдження i супроводжуючий його рейтинг краш свь ту за рiвнем ix залученостi до мiжнародноl торгiвлi, що випускаеться раз на два роки. Розрахований за методикою Всесвинього економiчного форуму (World Economic Forum) на основi комбшаци статистичних даних мiжна-родних i нацiональниx органiзацiй, а також результат глобального опитування бiзнес-керiвникiв - великого щорiчного дослiдження «Огляд думок менеджерiв» (Executive Opinion Survey), яке проводиться Всесвггшм
таблиця 1
Динам1ка розвитку показникiв зовнiшньоl торгiвлi Hirepii у 2013-2015 рр.
№ з/п Показник 2013 р. (млрд дол. США) 2014 р. (млрд дол. США) 2015 р. (млрд дол. США) 2014 р. до 2013 р., % 2015 р. до 2013 р., %
1 Експорт 97,00 81,9 46,90 84,43 48,35
2 1мпорт 54,90 61,00 53,40 111,11 97,27
3 Зовшшныоторговелыний оборот 151,90 142,90 100,30 94,08 66,03
4 Свтэвий експорт 18301,00 17779,00 18494,00 97,15 101,05
5 Свтэвий iмпорт 18409,00 18791,00 18641,00 102,08 101,26
6 Частка експорту Hirepii у свт 0,53 0,46 0,25 86,91 47,85
7 Частка iмпоpту Hiгepii у свт 0,30 0,32 0,29 108,85 96,06
Джерело: складено за [2].
Таким чином, наведен даш дозволяють зробити висновок про те, що Шгерш забезпечувала лише 0,53%; 0,46% i 0,25% усього свиового експорту в 2013, 2014 i 2015 рр. вцповцно. Що стосуеться iмпорту, то Шгерш забезпечувала 0,3%; 0,32% i 0,29% усього светового iм-порту у 2013, 2014 i 2015 рр. вцповцно. Експорт Шгери становить досить незначний вцсоток у загальносвио-вому експорт через однорiднiсть експорту краши.
У 2015 р. зовнiшньоторговельна квота Шгери склала 20,85%. Даний показник визначае, насккьки зо-внiшньоекономiчнi зв'язки дано1 краши стимулюють 'й загальне економiчне зростання. Прийнято вважати, що зовншньоторговельний оборот мае стимулюю-
економiчним форумом спкьно з мережею партнерських органiзацiй - провiдних дослiдницьких шституйв. До-слiдження проводиться з 2008 р. у рамках «Програми по залученост до мiжнародноl торгiвлi» Всесветнього еко-номiчного форуму i на даний момент представляе най-бкьш повний комплекс показникiв стану мiжнародноl торгiвлi по рiзних крашах свиу.
1ндекс вимiрюе полiтику держав i ефективнiсть роботи '1х установ у сферi ведення м1жнародно1 торгiвлi та розвитку економiчного спiвробiтництва. Дотджен-ня показуе, насккьки державнi iнститути, политика та iнфраструктура сприяють вкьному пересуванню това-рiв через кордони до мкць призначення.
Шгерш у 2014 р. займала 124 мксце 3Í 138 краш cbí-ту, а у 2016 р. - 127 мксце серед 136 краш cBiTy, тобто ситyацiя попршилася.
Бкьш детальнi данi щодо мшця в рейтингу та його оцшок щодо Нiгерiï за 2014 та 2016 рр. зведено в табл. 2.
Розбивка основних napaMeTpiB рейтингу залученост краш
Номiнальний ВВП Шгери бкьше обсягу економiки ПАР, яка ранше займала перше мiсце на африканському континентЬ Нiгерiя змогла обшти ПАР за розмiром ВВП переважно завдяки пiдвищенню активностi вiд онлайн-покупок до фiнансових послуг, що викликана полшшен-
Таблиця 2
CBiTy до мiжнародноï торгiвлi для Hirepiï за 2014 та 2016 рр.
Параметри Рейтинг за 2014 р. Рейтинг за 2016 р.
Суб'шдекс A: Доступ до ринку
Стовпчик 1: Внутршнш доступ до ринку Мкце 117 120
Оцшка 3,44 3,7
Стовпчик 2: Зовшшнш доступ до ринку Мiсце 127 123
Оцшка 2,39 2,43
Суб'шдекс B: Адм'шктративш обмеження
Стовпчик 3: Ефектившсть i прозорiсть управлшня кордонами Мкце 121 121
Оцiнка 3,35 3,32
Суб'шдекс C: 1нф )раструктура
Стовпчик 4: Доступысть i яюсть транспортно! iнфраструктури Мiсце 106 117
Оцшка 2,75 2,55
Стовпчик 5: Доступысть i якiсть транспортних послуг Мкце 94 118
Оцiнка 3,70 3,27
Стовпчик 6: Наявшсть i використання шформацшно-комп'ютерно'|' технiки Мiсце 108 102
Оцiнка 2,77 3,42
Субшдекс D: Робоче середовище
Стовпчик 7: Робоче середовище Мкце 127 126
Оцiнка 3,78 3,52
Джерело: складено за [1].
Отже, у 2016 р. порiвняно з 2014 р. попршилися показники щодо внутршнього доступу до ринку, до-ступност та якостi транспортно'1 шфраструктури та до-стyпностi та якост транспортних послуг. Разом з тим, стан справ iз зовнiшнiм доступом до ринку та наявност й використання 1КТ полiпшився.
Таким чином, серед основних проблем щодо залученосп Шгери до мiжнародноï торгiвлi можна видкити частку безмитного iмпортy, вiдповiднiсть обмеженням стосовно iмпортy та експорту, хабарi у сферi iмпортy та експорту, ефективнiсть змiни видiв транспорту, шд-ключення провiдного швидюсного 1нтернету, безпеку. Найбкьш позитивнi моменти вцображаються в iндексi митно'1 прозорост та вiдкритостi для iноземноï участ1
Cлiд зазначити, що за останш десять рокiв в еко-номщ Нiгерiï сталися iстотнi змiни в зовншнш полiтицi, а також у стрyктyрi ВВП. Якщо на початку тисячолггтя скьське господарство займало 40% вiд ВВП, нарiвнi з промисловктю, то сьогоднi промис-ловксть займае вже бкьше 70%, поткнивши скьське господарство. Це пов'язано з освоенням нових нафто-вих родовищ i iноземних iнвестицiй у промисловкть i енергетичну галузь. Акцент на розвитку нафтових галу-зей вивiв Нiгерiю на восьме мiсце у свт з експорту на-фти та нафтопродукпв, визначивши сировинну спрямо-ванiсть економiки.
ням у телекомушкащйно'1 галyзi. У 1990 р. у краМ пра-цювало 200 телефонних лiнiй, а зараз використовуеться близько 120 млн мобкьних телефонiв. Цей стрибок ак-тивностi бкьш шж компенсував складностi у виробни-чш та сiльськогосподарськiй галузях.
У 2016 р. у краМ вiдкрили заводи Yamaha i Nestlé Waters. Honda, Ford i Mitsubishi також висловили ба-жання побудувати виробництво в Шгери.
Затверджений урядом План витрат на 2017 р. спря-мований на збкьшення iнвестицiй у буддвництво дорiг, портiв i енергетичну шфраструктуру з метою збкьшен-ня промислового виробництва та скьського господар-ства. Бюджет в 7,3 трлн найр (23,2 млрд дол. США) мае дефщит в розмiрi 2,36 трлн найр, причому половину ще'1 суми уряд плануеться «закрити» зовншшми запозичен-нями. За прогнозами МВФ, економжа Нiгерiï у 2017 р. виросте на 0,8%.
За даними огляду швидкозростаючих ринкiв, щни на нафту в реальному вираженш залишаться високими, Також очiкyеться, що щни на метали залишаться на в1д-носно високому рiвнi з огляду на збереження попиту з боку Китаю та шших краш Азшсько-Тихоокеанського регюну.
Економiчний розвиток найближчим часом зале-жатиме вiд результат переговорiв з МВФ i Клубом Па-ризьких Кредиторiв, а також в1д стану цiн на нафту на свиових ринках.
Ще на початку 2016 р. Мiжнародний валютний фонд у своему звт опублiкував рекомендацп з деваль-ваци нацюнально! валюти Hirepil - найри. Шсля чого Центральний банк Hirepil скасував прив'язку нацюнально! валюти до долара для залучення в крашу доларових швестицш, якi могли б шдтримати економiку.
Однак у результата долар миттево подорожчав по вцношенню до найри на 41,9%, що додатково стимулю-вало шфляцш - зростання з 9,5% наприюнщ 2015 р. до 15,6% у травш 2016 р. У в1дпов1дь Центробанку кра!ни довелося пiдвищити ключову ставку, яка зараз стано-вить 14%.
За прогнозами Bloomberg, у 2017 р. очжуеться piз-ке полiпшення стану економжи Hirepil. За прогнозами 62 економжи свiту у 2017 р. будуть мати тенденцш до полшшення в поpiвняннi з минулим роком, у той час, як у 33 кра!нах очжуеться падiння. У тош списку - Аргентина i Бpазилiя, обидвi кра'1ни, яю взяли курс з падш-ня на зростання. Поруч з ними розташувалася Hiгеpiя як енергетичний експортер. Й зростання пов'язане зi стрибком цши на нафту.
Bloomberg прогнозуе зростання економжи Hirepil у 2017 р. на 3%. Мiжнаpодний валютний фонд прогнозуе, що завдяки шдвищенню цш на нафту i вiдновленню стабiльностi в дельтi piчки Hiгеp економiка Hirepil зрос-те на 0,8%.
Таю можливоста приваблюють великi захiднi ком-пани, незважаючи на певнi ризики, пов'язанi з високим piвнем злочинностi в краМ.
Суттевою ознакою фiнансових надходжень до Hirepil е переважання ОДР (англ. - ODA - official development assistance) та шших офщшних пото-юв (OOF- other official flows [5]), головним чином креди-тав, над прямими iноземними швестиц1ями (далi - П11). Але piзниця мiж ними мае тенденцiю до зменшення. Так, у 2015 р. надходження кpедитiв та ОДР перевищують П11 приблизно у 2 рази, а у 1980-та pp. piзниця мiж ними була бкьше, шж у 5 pазiв. Кpiм того, за обсягами П11 в Hirepi'i зростають швидше, нiж ОДР. Причому, з 2001 р. у краМ спостериаеться тенденц1я стабкьного зростання притоку П11, на вiдмiну вц нестабкьних потокiв ОДР. Тобто П11 поступово набирають бкьшо! ваги у притоках шоземного капiталу в поpiвняннi з ОДР.
Слiд зазначити, що з уск кра!н Захцно! Африки стабкьне зростання притоку П11 спостериаеться саме в Hirepil, в шших крашах темпи приросту притоку П11 в^^зняються певними коливаннями, що пов'язано, в основному, з нестабкьшстю економiчно! та политично! ситуаца в цих кра!нах. Таким чином, на Шгерш при-падають найбiльшi обсяги П11.
Найбкьша питома вага шоземних iнвестицiй йде в нафтовий сектор. Уряд намагаеться спрямувати бкьшу частину швестицшних стимулiв iнвестоpiв на зрушення в бiк сектора природного газу i прискорити будiвництво енергетичних потужностей.
Також найбiльшi швестици в останнi роки головним чином спрямоваш на сектор продуктав харчуван-ня i напо!в, тютюново! пpомисловостi, скьського госпо-дарства. Уряд намагаеться залучити iнвестоpiв до при-
ватизаци деpжавноl частки в сектоpi твердих корисних копалин, видобутку (особливо вугкля) i пожвавлення роботи меpежi залiзниць.
Серед законiв, нацкених на покращення умов для залучення швестицш у Шгерш, необхцно шдкреслити реформи структурно! лiбеpалiза-ци для забезпечення бкьшо! вiдкpитостi та шдтрим-ки приватизаци (значна кiлькiсть шдприемств у кpа!нi знаходиться ще в державному володшш, проте тут активно вткюеться програма приватизаци [1]). Ключовi змiни в pегулюваннi умов для П11 в Hiгеpi! стосують-ся обмеження частки володiння бiзнесом iноземними iнвестоpами, експpопpiацi! та компенсаци, врегулю-вання споpiв, контролю за обмшним курсом, прозо-pостi, захисту прав власноста. Кpiм цього, кра!на при-едналася до мiжнаpодних шститутав, якi регулюють економiчне спiвpобiтництво з шоземними швестора-ми. До них належать Мiжнаpодний Центр по врегу-люванню iнвестицiйних споpiв (МЦВ1С, англ. - International Centre for Settlement of Investment Disputes -ICSID), членами якого е ва кра!ни Захiдно! Африки, кpiм Кабо-Верде; Агентство з багатостороннього гаран-тування швестицш Всесвптого банку (АБГ1, англ. -Multilateral Investment Guarantee Agency - MIGA), членами якого е ва кра!ни Зах^дно! Африки, ^м Hiгеpу; Всесвiтня Торгова Оргашзац1я (ВТО, англ. - World Trade Organization - WTO), членами яко! е ва кра!ни Захiдно! Африки, крш Кабо-Верде та Лiбеpi! [6].
Вплив свиових цiн на нафту на розвиток еконо-мiки кра!ни видно з поpiвняння темпiв зростання ВВП Hirepil та свиових цш на нафту (рис. 1).
Коефщент кореляци мiж даними показниками становить 0,80, що свцчить про досить сильний коре-ляцiйний зв'язок.
У результата побудовано регресшне piвняння за-лежностi ВВП вiд свiтових цш на нафту за пеpiод з 1994 по 2016 pp. у пpогpамi MS Excel: ВВП = -35,4941 + 4,395584 х CBimoBi цти на нафту.
Дане piвняння свцчить про те, що зi зростанням свиових цiн на 1 долар за барель нафти ВВП Hirepil зростае на 4,4 млрд дол. США.
У результата проведених розрахунюв трендових piвнянь в MS Excel здшснено пpогнознi розрахунки основних соцiально-економiчних показникiв розвитку Hiгеpi! на 2017-2020 pp. (табл. 3).
Таблиця 3
Прогнози основних показникiв на 2017-2020 рр. на 0CH0Bi побудованих регресiйних рiвнянь
PiK ВВП, млрд дол. США Тривалкть життя, роюв Валовий нацюнальний дохщ на душу населення, дол. США
2017 406,5028 53,1759 2608,948
2018 423,7697 53,50888 2733,831
2019 441,0367 53,84185 2858,713
2020 458,3037 54,17482 2983,596
Е? m о о
о
Q_
О <
СО
<
о
ш
Темп, %
Рис. 1. Порiвняння темшв зростання ВВП Нiгер¡í та свггових ц1н на нафту за перюд 1994-2016 рр.
Здiйсненi розрахунки також пiдтверджують тен-денци подальшого розвитку основних сощально-еко-номiчних показникiв Шгери та перспективи вкладання iноземних швестицш у розвиток дано! краши.
На сьогодш в Шгери спостерiгаються тенденци до актившаци роботи над розробкою власних програм в1д-новлення та розвитку економжи. Найперспективнши-ми напрямками е електронна торгiвля, сонячна енерге-тика i фiнансовi технолог!!. У 2016 р. 146 африканських старташв отримали швестици на загальну суму 129 млн дол. Компани з ПАР залучили 46,8 млн дол., з Шгери -46,5 млн дол., з Кени - 10,5 млн дол. Для порiвняння: у 2015 р. грошей було бкьше, а угод - менше. Очжуеться, що у 2017 р. показники будуть зростати.
Економжа Шгери активно розвиваеться, хоча i зу-стрiчае ряд проблем на своему шляху. Даш про-блеми пов'язанi, перш за все, з низькою економiч-ною ефективнiстю (у скьському господарствi та нафто-видобутку), дiяльнiстю тшьового сектора, що посилюе iснуючi труднощ^ а також з низьким рiвнем життя на-селення. Останнiй фактор сприяе розширенню впливу тшьово1 економжи, посиленню кримiнальних процесiв, мiжетнiчних i мiжрелiгiйних конфлiктiв.
На нашу думку, з метою полшшення ефективностi зовншньо! торгiвлi Шгери слiд:
+ по-перше, диверсифжувати свою експортну продукцiю. У Шгери скьське господарство е перспективним сектором, який може випуска-ти товари на експорт. Держава повинна розви-вати скьське господарство й обробну промис-ловiсть та спрямувати цi галузi на експорт; + по-друге, уряд Шгери мае допомагати малим i середнiм пiдприемствам, що здiйснюють екс-портнi операци, таким чином, щоб вони могли виробляти товари, яю можуть ефективно кон-курувати на световому ринку. Мають дiяти дер-жавнi програми, якi фiнансують, субсидують або дають кредит фiрмам, що займаеться екс-портною дiяльнiстю; + по-трете, уряд Шгери мае розвивати фшансо-ву й органiзацiйну шфраструктуру краши, щоб
сприяти бкьш легкому виробництву товарiв, якi будуть конкурентоспроможними на мiжна-родних ринках. Держава повинна запланувати заходи на полшшення шфраструктури краши вiдповiдно до напряму диверсифжаци експор-ту краши. Це приведе до шдвищення якостi та конкурентоспроможност продукци, розши-рення виробництва багатьох шдприемств при зниженнi вси видiв витрат; + по-четверте, уряд Шгери мае швестувати в освггу молодi та в закупiвлю високих техно-логiй для того, щоб забезпечити крашу висо-коквалiфiкованими пращвниками, якi здатнi управляти високими технолотми. Це дозволить краМ випускати конкурентоспроможш вироби на експорт.
На нашу думку, для Шгери доцкьно вткити кон-цепщю розвитку внутрiшнього попиту для економiчного зростання краши. Це пiдтверджуеться результатами до-слiджень економiстiв бвропейського центрального банку, яю показали, що зростання краш нафто-експортерiв Центрально: та Зешдно! Африки забезпечуеться завдя-ки внутрiшньому попиту, де провiдну роль вцирае при-ватне споживання [7].
Суттевим позитивним чинником для вткення концепци розвитку внутрiшнього попиту в Шгери е те, що вона орiентована на залучення вск верств населення, що е одним з факторiв у виршенш завдання економiч-ного зростання, а також забезпечення бкьш iнтенсивноí зайнятостi. У поеднанш з економiчним зростанням це повинно бути рушшною силою сталого економiчного розвитку [8].
Вирiшення завдання щодо пiдвищення продуктив-ностi скьського господарства, яке е головним джерелом доходу населення краши, дозволить виправити помилки попереднк проектш розвитку, в яких штереси скьсько-го населення, переважно, залишались поза увагою. Але саме пiдприемства з виробництва скьськогосподарських культур Шгери е головними чинниками, яю можуть по-кращити умови проживання фермерiв. Розв'язання про-блеми зайнятост в сiльськiй мiсцевостi та зростання надходжень бiдного скьського населення повинно спри-
яти шдвищенню цгнностг людського капiталу в селi та разом з цим - подоланню проблеми бiдностi.
Що стосуеться перспектив для iнвесторiв, яю або вже вклали кошти в економгку Н1герГ1, або планують це зробити в найближчому майбутньому, то вони залиша-ються оптимгстичними в силу зростаючого попиту на сировиннг товари i залежностг бгльшостг держав свгту вгд поставок сировини. Ця обставина послужила осно-вним фактором, який зумовив економгчне зростання багатьох нафтовидобувних кра1н даного континенту, а також найбгднгших держав, що гснують на доходи вгд експорту гнших сировинних товаргв.
ВИСНОВКИ
Таким чином, можна зробити висновок, що глибо-кг структурнг перетворення, що торкнулися полгтично!, економгчно! та сощально! сторгн, сприяли виходу кра'ши зг статусу нерозвинено'1 африкансько'1 колони та поступо-вому залученню держави у свгтову економгку. На сьогод-нгшнгй день Нггергя е перспективною, динамгчною, хоча г дуже суперечливою державою. Процес реалшаци вели-чезного потенцгалу стикаеться з проблемами, з якими зу-стргчаються майже всг кра'1ни, що розвиваються, яю ма-ють природнг багатства (нафту г природний газ), а також з глибокими внутргшнгми соцгальними проблемами. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Africa in the World Economy. The National, Regional and International Challenges/Ed. by Jan Joost Teunissen and Age Ak-kerman. Seoul: FONDAD, 2006. 223 p.
2. Зовшшня торпвля Hirepil'. URL: http://atlas.media.mit. edu/ru/profile/country/nga/
3. UNCTAD. Handbook of Statistics 2008. N. Y. and Geneva. 468 p. URL: http://unctad.org/en/pages/PublicationArchive. aspx?publicationid=2371
4. Звтг про Ыдекс залученост кран свгту до зовнш ньоТ торггвлг за 2016 piK. URL: www3.weforum.org/docs/WEF_ GETR_2016_report.pdf
5. UNCTAD. Economic development in Africa. Reclaiming policy space. Domestic Resource Mobilization and Developmental States. N. Y. and Geneva, 2007. 116 p.
6. UNCTAD. World Investment Directory. Volume X. Africa 2008. UN. N.Y. and Geneva, 2008. 726 p.
7. Böwer U., Geis A., Winkler A. Commodity price fluctuations and their impact on Monetary and fiscal policies in Western And Central Africa // European Central Bank. Occasional paper series. April 2007. No. 60. 54 p.
8. Fick D. Africa. Continent of economic opportunities. Johannesburg, South Africa: STE Publishers, 2006. 515 p.
Науковий кер1вник - Казакова Н. А., кандидат географтних наук, професор, завщувачка кафедри мнжнародних економйних вщносин факультету мнжнародних економнчних вщносин та туристичного б1знесу Харгавського нацюнального ушверситету ¡м. В. Н. Каразша
REFERENCES
Africa in the World Economy. The National, Regional and International Challenges. Seoul: FONDAD, 2006.
Bower, U., Geis, A., and Winkler, A. "Commodity price fluctuations and their impact on Monetary and fiscal policies in Western And Central Africa". In European Central Bank. Occasional paper series, April, no. 60 (2007).
Fick, D. Africa. Continent of economic opportunities. Johannesburg, South Africa: STE Publishers, 2006.
UNCTAD. Economic development in Africa. Reclaiming policy space. Domestic Resource Mobilization and Developmental States. New York; Geneva, 2007.
UNCTAD. World Investment Directory. Volume X. Africa 2008. UN. New York; Geneva, 2008.
"UNCTAD. Handbook of Statistics 2008. New York; Geneva". http://unctad.org/en/pages/PublicationArchive.aspx? publication-id =2371
"Zovnishnia torhivlia Niherii" [Foreign Trade of Nigeria]. http://atlas.media.mit.edu/ru/profile/country/nga/
"Zvit pro indeks zaluchenosti krain svitu do zovnishnyoi to-rhivli za 2016 rik" [Report on the index of attraction of the countries of the world for foreign trade in 2016]. www3.weforum.org/docs/ WEF_GETR_2016_report.pdf
E?
CQ О О
О ^
Q_
О
<с
со
<
о
ш
