CC BY
81
УДК 339.5
СУЧАСНИЙ СТАН I ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ М1ЖНАРОДНО1ТОРГ1ВЛ1 ТОВАРАМИ
© 2018
КОВТУН Т. Д., МАГАЛОВА В. А.
УДК 339.5
Ковтун Т. Д., Магалова В. А. Сучасний стан i перспективи розвитку мiжнародноi торгiвлi товарами
Метою cmammi е анал'з сучасного стану та визначення перспектив розвитку мiжнародноi торгiвлi товарами. Охарактеризовано duHaMiKy мiжнародноi торгiвлi товарами та розкрито причини iiуповЛьнення. Значну увагу придЛено анал'ву товарно:'та географiчноiструктури мiж-народноi торгiвлi товарами. На основi проведеного дотдження розкрито нов'тш тенденци та особливостi розвитку м'жнародно'1 торгiвлi товарами в сучасних умовах. Зокрема, авторами розглянуто тенденцю зростання впливу нетарифних бар'ер'в на динамку мiжнародного товарного обмну. На основi розрахунку експортноi квоти як показника штенсивностi зовншньо1 торгiвлi товарами зроблено висновки щодо сту-пеня в'дкритостi нацональних економк у сучасних умовах. Авторами зазначено, що найближчими роками прогнозуеться зростання фiзuчнuх i варткних обcягiв свтового товарного експорту в умовах зб'льшення свтових цн на сировинну продущю. Встановлено, що, найб'льш iмовiрно, подальший розвиток мiжнародноiторг'влi товарами в'дбуватиметься в умовах поглиблення торговельноi штеграци на мегарегональному рiв-ш. Прогнозуеться також зб'льшення ^mmi учаснимв мiжнародноi торгiвлi товарами в умовах подальшого поширення електронноi комерцИ у кранах, що розвиваються.
Ключов'! слова: мiжнародна торгiвля товарами, товарна та географ'мна структура, експорт, iмпорт, нетарифт бар'ери, експортна квота. Рис.: 2. Табл.: 4. Ббл.: 14.
Ковтун Тамара Дмитрiвна - старший викладач, кафедра мiжнародноiекономки та свтового господарства, Хармвський нацональний утверси-тет iм. В. Н. Карата (пл. Свободи, 4, Хармв, 61022, Украна) E-mail: kovtuntd@gmail.com
Магалова Валентина Армешвна - студент, Хармвський нацональний ушверситет iм. В. Н. Каразма (пл. Свободи, 4, Хармв, 61022, Украша) E-mail: valya.magalova@gmail.com
УДК 339.5
Ковтун Т. Д., Магалова В. А. Современное состояние и перспективы развития международной торговли товарами
Целью статьи является анализ современного состояния и определение перспектив развития международной торговли товарами. Охарактеризована динамика международной торговли товарами, и раскрыты причины ее замедления. Значительное внимание уделено анализу товарной и географической структуры международной торговли товарами. На основе проведенного исследования раскрыты новые тенденции и особенности развития международной торговли товарами в современных условиях. В частности, авторами рассмотрена тенденция роста влияния нетарифных барьеров на динамику международного товарного обмена. На основе расчета экспортной квоты как показателя интенсивности внешней торговли товарами сделаны выводы о степени открытости национальных экономик в современных условиях. Авторами отмечено, что в ближайшие годы прогнозируется рост физических и стоимостных объемов мирового товарного экспорта в условиях роста мировых цен на сырьевую продукцию. Установлено, что, скорее всего, дальнейшее развитие международной торговли товарами будет происходить в условиях углубления торговой интеграции на мегарегиональном уровне. Предполагается также увеличение количества участников международной торговли товарами в условиях дальнейшего распространения электронной коммерции в развивающихся странах.
Ключевые слова: международная торговля товарами, товарная и географическая структура, экспорт, импорт, нетарифные барьеры, экспортная квота. Рис.: 2. Табл.: 4. Библ.: 14.
Ковтун Тамара Дмитриевна - старший преподаватель, кафедра международной экономики и мирового хозяйства, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина)
E-mail: kovtuntd@gmail.com
Магалова Валентина Арменовна - студент, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина)
E-mail: valya.magalova@gmail.com
UDC 339.5
Kovtun T. D., Magalova V. A. The Current Status and Prospects for Development of International Trade in Goods
The article is aimed at analyzing the current status and determining prospects for international trade in goods. The dynamics of international trade in goods are characterized and the reasons for its slowdown are disclosed. A considerable attention is paid to the analysis of the commodity and geographical structure of the international trade in goods. On the basis of the conducted research the new tendencies and peculiarities of development of the international trade in goods in the contemporary conditions are disclosed. In particular, the authors consider the tendency of increasing the influence of non-tariff barriers on the dynamics of the international commodity exchange. Based on the calculation of the export quota as an indicator of the intensity of foreign trade in goods, conclusions have been drawn about the degree of openness of national economies in the current conditions. The authors have noted that in the coming years the growth of physical and value volumes of the world commodity exports is projected in the conditions of growth of the world prices for raw products. It has been determined that, most likely, further development of the international trade in goods will take place in conditions of deepening of trade integration at the mega-regional level. An increase in the number of participants in the international trade in goods is also expected in the context of further spread of e-commerce in the developing countries. Keywords: international trade in goods, commodity and geographical structure, exports, imports, non-tariff barriers, export quota. Fig.: 2. Tbl.: 4. Bibl.: 14.
Kovtun Tamara D. - Senior Lecturer, Department of International Economics and World Economy, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: kovtuntd@gmail.com
Magalova Valentyna A. - Student, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: valya.magalova@gmail.com
Miжнародна торпвля як провiдна форма мiжна-родних економiчних вiдносин вже протягом багатьох столпъ залишаеться рушiйною силою розвитку светового господарства. Сьогоднi конкуренты позици будь-яко1 держави на свитому ринку залежать, серед iншого, в1д ступеня 11 залученостi до мшнародно! торгiвлi товарами. Актуальнiсть теми зумовлена тим, що пiд впливом низки рiзноспрямованих факторiв на сучасному етат розвитку м1жнародно! торгiвлi товарами вцбуваеться процес формування принципово нових тенденцiй, якi визначають соцiально-економiчнi пер-спективи краш свiту.
Отже, метою стати е аналiз сучасного стану та визначення перспектив розвитку мiжнародноl торгiвлi товарами.
Сучасний стан мiжнародноl торгшл^ 11 динамiка, географiчна та товарна структура, основш тенденци розвитку дослджуються у наукових працях таких вчених-економiстiв, як: Дюмулен I. I. [1], Кокушкша I. В. [2], По-доба З. С. [2], Фролова Н. С. [5], Шуйський В. П. [6] та ш. Проте для м1жнародно! торгiвлi товарами характернi значнi коливання, яю потребують постiйного мошто-рингу, i вона е найбкьш чутливим шдикатором змiн, що вiдбуваються у св^вому господарствi в сучасних умо-вах. Своею чергою, трансформаций що вцбуваються в
Млрд дол. США 20000 18000 16000 14000 12000 10000 8000 6000 4000 2000
с»4 «# с?? ^ ^ ^ ^ ^ <£?> ^ ^ ^ ^ п.
Ф Ф 'У:г "Р5^ ПР^ V 'У Г Г Т Т Т Т Т Р^
мiжнароднlи торгiвлi товарами, iстотно впливають на краши свiту. Мiжнародний торговий обмiн е важливою умовою економiчного зростання краш св^ово! спкьно-ти, засобом, який кра1ни застосовують для розвитку та подальшо! спещалiзащí сво!х нацiональних економiчних систем, збкьшення продуктивностi працi й ефективно-го використання наявних ресурав. У цих умовах досль дження сучасного стану мiжнародноí торгiвлi товарами у контекст новини тенденцiй та визначення перспектив и розвитку е актуальним i важливим завданням.
На початку XXI ст. розвиток мiжнародноl торпв-лi товарами вiдбувався в умовах зростання светового товарообiгу, лiбералiзацil торговельно1 полiтики та по-силення позицiй краш, що розвиваються, на свиових товарних ринках. Однак сучасний 'й стан характеризу-еться яюсними змiнами, якi доцкьно розглядати у роз-рiзi динамiки, товарно1 i географiчноl структури й штен-сивност зовнiшньоторговельного обмiну.
Перiод 2012-2014 рр. визначаеться уповкьненням динамiки розвитку мiжнародноl торгiвлi товарами, що супроводжувалося низькими темпами приросту свь тового товарообороту. У 2015 та 2016 роках вцбулося скорочення варткних обсягiв товарного експорту на 2514,1 млрд дол. США (13,2 %) та 501,8 млрд дол. США (3,0 %) в1дпов1дно (рис. 1).
19001,975
Рис. 1. Динамка свггового товарного експорту протягом 1997-2016 рр., млрд дол. США Джерело: складено за [10].
Одшею з причин змши у динамщ мiжнародноl торгiвлi товарами е зменшення и фiзичного обсягу. Вод-ночас у свiтовiй економiцi спостеркаеться тенденц1я до скорочення розриву мiж темпами приросту фiзичного обсягу експорту та темпами приросту светового ВВП. Протягом усього шслявоенного розвитку св^ово! еко-номiки прирiст свiтового експорту в 1,5-2 рази пере-вищував прирiст валового свiтового продукту. Однак за 2011-2016 рр. темпи приросту фiзичного обсягу експорту знизилися з 16,4 % до 2,1 %, у той час як щорiчний приркт св^вого ВВП коливався у межах 2,3-2,5 %. По-слаблення ролi зовншньо1 торгiвлi товарами як рушш-но'1 сили свитого економiчного зростання е ознакою процесу деглобалшаци.
1ншою причиною уповкьнення динамiки мiжнарод-но'1 торгiвлi товарами е зменшення свиових цiн на сировинш товари. У перiод глобально: фшансово1 кризи 2008-2009 рр. рiвень щн на мiнеральну сировину, нафту, метали та деяю види скьськогосподарсько1 сиро-вини досяг свого iсторичного максимуму. Проте з друго1 половини 2011 року i до початку 2016 року свiтовi цiни на бкьшкть товарних груп рiзко знижувалися - щни на продовольчi товари скоротилися у 1,4 разу; на скьсько-господарську сировину - у 1,5; на мшерали й метали -у 1,8 та на сиру нафту - бкьш шж у два рази [1, с. 6].
У 2017 рощ рiвень щн енергоносив пiдвищився на 23,6 % за рахунок лжвцаци надлишково1 пропози-ци нафти та природного газу [7]. На рис. 2 воображено
0
%
140 120 100 80 60 40 20 0
V2
га
V,
2008
2009
2013
2014
2015
2010 2011 2012 IZZ1 енергоносп
I I стьськогосподарська сировина m кольоровi метали та мшерали (за вин. сиро'| нафти)
Рис. 2. Динамша свггових mîh на сировинш товари у 2008-2017 рр. (2010 р.=100) Джерело: складено за [11].
2016
2017 PiK
динам1ку св1тових щн на сировинш товари за останн1 10 роив.
Сл1д зазначити, що динамка м1жнародно'1 торг1вл1 товарами значною м1рою залежить в1д стану економ1ки Китаю. Переор1ентацш КНР з виробництва швестицш-них товар1в (з великим 1мпортним компонентом) на ви-робництво споживчих товар1в поряд з1 зниженням за-гального р1вня економ1чно'1 активност1 призвели до скорочення р1вня глобального попиту на сировину i метали. Це, своею чергою, сприяло падшню цiн на чорнi метали, м1дь, алюмiнiй, вугiлля i деякi iншi товари [1, с. 7].
У товарнш структурi мiжнародноï торгiвлi на су-часному етапi спостерiгаеться збкьшення питомо'1 ваги готово'1 продукци. Станом на 2016 рж частка готових виробiв у структурi свiтового експорту товарiв складае 73 %, зокрема продукци хiмiчноï промисловостi - 12 %, телекомушкацшного й офiсного обладнання - 11 %, ав-томобшв та приладь до них - 9 %, одягу та текстилю -5 %, залiза та сталi - 2 % [14, с. 30].
Збкьшення питомо'1 ваги готових виробiв у струк-турi мiжнародноï торгiвлi пояснюеться, по-перше, розвитком наукомктких галузей i зростанням попиту на високотехнолопчну продукдiю; по-друге, зниженням варткних обсягiв експорту окремих груп това-р1в. Зокрема, частка мшерально'1 продукци у структурi свiтового експорту товарiв скоротилася з 19,6 % до 9,3 % протягом 2012-2016 рр.
Географiчна структура мiжнародноï торгiвлi у 2016 рощ характеризувалася перевищенням част-ки розвинених краш у структурi свiтового експорту й iмпорту товарiв над часткою краш, що розвиваються (табл. 1). Проте останнiм вдалося суттево скоротити цей розрив у 2004 -2016 рр. завдяки високому рiвню еконо-мiчноï активностi у докризовий перюд та подальшому зростанню обсягiв зовнiшньоï торгiвлi.
На окрему увагу заслуговують позици Китаю та США у мiжнароднiй торгiвлi товарами. За даними
табл. 1 питома вага США у световому експорт товарiв станом на 2016 рж дорiвнювала 9,1 %, що лише на 0,3 вцсоткових пункти перевищуе рiвень 2004 року. Частка Китаю за аналоичний перiод збкьшилася вдвiчi, завдяки чому кра1на поска мiсце свiтового лiдера з експорту товарiв. У структурi свiтового iмпорту на США та КНР припадае майже 24 %. У сучасних умовах роль цих двох як найбкьших споживачiв i постачальникiв низки това-рiв робить '1х економши головним фактором, що утво-рюе кон'юнктуру, у багатьох напрямках розвитку свгто-во'1 торгiвлi товарами.
Визначною тенденцiею, яка характеризуе сучасний стан м1жнародно1 торгiвлi товарами, е зростання впливу нетарифних бар'ерiв на динамiку мiжнародноl торгiвлi товарами. Регулювання торгово-економiчних вiдносин у системi ГАТТ/СОТ прискори-ло процес лiбералiзацil, унаслiдок чого заходи митно-тарифно1 полiтики вiдiйшли на другий план. Натомкть застосування нетарифних обмежень стае усе бкьш роз-повсюдженим явищем.
На сьогодш ккьккш обмеження охоплюють близько 30 % продовольчих товарiв, 13 % палива i 10 % текстильних виробiв, що iмпортуються розвиненими крашами бвропи. Так, Нiмеччина встановлюе квоти на iмпорт вугкля, Франц1я - на нафту та нафтопродукти, Австр1я - на вино та м'ясш консерви, Фiнляндiя - на рослинш оли тощо. Глобальне квотування широко за-стосовують США, Канада, Мексика, Ыдш, Пiвденна Корея. Таким чином, основними засобами державного регулювання експорту товарiв практично в уск крашах з ринковою економiкою е адмшктративш iнструменти, прямi заборони й обмеження, а також лщензування [4, с. 200].
Захист внутршнього ринку за допомогою нетарифних обмежень е ознакою переходу краш свгту в1д полижи лiбералiзму до так званого «неопротекщошзму». Тим не менш, показники iнтенсивностi м1жнародно1 тор-
Таблиця 1
Географiчна структура свiтового експорту й iмпорту товарiв, у %
Група краж Експорт 1мпорт
2004 2010 2016 2004 2010 2016
Розвинеш краши, у тому чиш: 63,1 53,9 53,5 67,3 58,0 56,9
НПмеччина 9,9 8,2 8,4 7,6 6,8 6,5
США 8,8 8,4 9,1 16,1 12,8 13,9
Японiя 6,1 5,0 4,0 4,8 4,5 3,8
Франтя 4,9 3,4 3,1 5,0 4,0 3,5
Великобританiя 3,8 2,7 2,6 5,0 3,8 3,9
КраТни, що розвиваються, у тому чиш: 36,9 46,1 46,5 32,7 42,0 43,1
Китай 6,4 10,3 13,1 5,9 9,1 9,8
найменш розвинеы краТни 0,7 1,1 0,9 0,7 1,1 1,4
Свiт 100 100 100 100 100 100
Джерело: складено за [10].
гiвлi товарами свiдчать про високий ступшь вцкритос-тi нацiональних економiк. Одним iз таких показникiв е експортна квота, яка розраховуеться як сшввцношення
вартксного обсягу товарного експорту до ВВП у поточ-них щнах. Табл. 2 мiстить данi щодо динамiки експорт-но! квоти в окремих кра!нах за перiод 2005-2016 рр.
Таблиця 2
Динамка експортно! квоти у кра1нах свiту, у%
О
О <
Ик КраТна
США Жмеччина Франтя Япошя Китай Роая УкраТна
2005 6,8 33,9 21,0 12,5 33,0 31,9 38,4
2006 7,4 36,9 21,3 14,3 34,9 30,7 34,3
2007 7,9 38,4 21,0 15,8 34,2 27,3 33,1
2008 8,7 38,5 21,0 15,5 31,1 28,4 35,6
2009 7,3 32,8 18,0 11,1 23,5 24,8 32,7
2010 8,5 36,8 19,7 13,5 26,0 26,3 37,8
2011 9,5 39,2 20,8 13,4 25,2 25,7 42,0
2012 9,5 39,5 21,2 12,9 23,9 24,4 39,0
2013 9,4 38,5 20,6 13,9 22,9 23,4 35,1
2014 9,2 38,4 20,3 14,2 22,2 24,8 40,6
2015 8,2 39,3 20,7 14,3 20,3 25,7 41,6
2016 7,8 38,5 20,3 13,1 18,7 22,6 39,0
о
<
о
о_
<
3
Ё О X
8 ш
Джерело: розраховано та складено за [10].
Нацюнальна економжа вважаеться вiдкритою, якщо значення експортно! квоти перевищуе 10 %. Як бачимо з табл. 1, лише економжа США характеризуеться невисокою експортною квотою, не-зважаючи на високий ступшь залученост кра!ни до свиогосподарських зв'язкiв. Це пояснюеться великими обсягами ВВП кра!ни, а також наявшстю широкого вну-трiшнього ринку. Подiбна ситуацiя властива майже усiм розвиненим кра!нам, за винятком кра!н-учасниць 6С, у яких бiльша частина товарного експорту припадае на внутршньорегюнальну торпвлю.
Слiд зазначити, що протягом 2005-2016 рр. експортна квота Китаю знизилася з 33,0 % до 18,7 %. З 2011 року темпи зростання ВВП краши значно перевищу-
ють темпи зростання товарного експорту. Скорочення обсяпв експорту товарiв, яке спостертаеться у 20152016 рр., е ознакою уповкьнення економжи Китаю. Ця тенденцiя сформувалася внаслцок змiни державно! еко-номiчно! полггики - якщо ранiше провiдним сектором вважалося промислове виробництво, то в останш роки уряд Китаю робить акцент на розвиток сфери послуг i внутршнього споживання. У РосГ! змiна напряму зо-внiшньоторговельно! полижи також призвела до уповкьнення динамiки мiжнародно! торгiвлi, а отже, посла-блення конкурентних позицiй кра!ни як свiтового екс-портера товарiв. Зокрема, у 2015 роцi товарний експорт скоротився на 31,3 %, а у 2016 рощ - на 17,5 %. Таким чином, динамжа й штенсившсть зовншньоторговель-
ного обмшу корелюють iз реалiзацieю геополiтичних iнтересiв держав.
Eкономiка Украши характеризуемся високим сту-пенем вiдкритостi протягом усього перюду, що аналiзуеться (табл. 2). Тим не менш, шдвищення експортно! квоти у 2014-2016 рр. вцбулося на тлi змен-шення ВВП краши майже у два рази, що поряд iз шшими економiчними та полiтичними чинниками свцчить про наявнiсть несприятливих умов для розвитку експорту товарiв. На сучасному еташ важливим напрямом шдви-щення iнтенсивностi зовншньо! торгiвлi Украши е ди-
версифiкацiя географiчноí структури експорту й iмпор-ту товарiв, а також закршлення конкурентних позицiй вггчизняно! продукци на ринках розвинених краш.
З огляду на сучасний стан мiжнародноí торгiвлi товарами можна дшти певних висновкiв щодо перспектив 11 подальшого розвитку. По-перше, найближчими роками прогнозуеться зростання варткних i фiзичних об-сягiв светового товарного експорту. За оцiнками ООН, варткть експорту зросте на 4,2 % у 2018 рощ та на 6,4 % у 2019 рощ, в той час як його фiзичний обсяг збкьшу-ватиметься на 3,5-3,7 % щорiчно. Очжуваш темпи приросту цих показниюв до 2019 року наведено у табл. 3.
Таблиця 3
Темпи приросту варткного та фiзичного обсяпв свiтового експорту товарiв у 2014-2019 рр.
(у % до попереднього перюду)
Показники 2014 2015 2016 2017* 2018 2019
Варжть експорту 1,6 -11,0 -0,1 4,3 4,2 6,4
Фiзичний обсяг експорту 3,6 2,5 2,1 3,7 3,5 3,7
Джерело: складено за [12].
По-друге, очкуеться зростання свггових щн на сировинну продукцiю. Як бачимо з табл. 3, темпи приросту вартост експорту перевищуватимуть темпи приросту його фiзичного обсягу. На практищ така ситуацiя
iмовiрна за умови пiдвищення свiтових щн експерпв Свiтового банку, протягом 2018-буватиметься пiдвищення цiнового рiвня сировинних товарiв (табл. 4).
. За ощнками -2020 рр. вц-на бкьшкть
Таблиця 4
1ндекси свiтових ц1н на сировинш товари (2010 р. = 100)
Група товарiв 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Енергоноси 109,5 66,5 58,7 71,8 72,8 74,4 74,0
Неенергетичы, у тому чиш: 97,0 82,4 80,3 84,3 84,8 85,5 86,6
стьськогосподарська продущя 102,7 89,3 89,1 88,5 89,6 90,7 91,8
напоТ 101,8 93,5 91,0 83,4 84,0 84,6 85,2
продукти харчування 107,4 90,9 92,3 92,2 93,3 94,4 95,5
зерновi 103,9 88,8 82,0 81,8 83,4 85,0 86,6
олiя та борошно 109,0 85,2 89,6 89,1 90,6 92,1 93,6
добрива 100,5 95,4 75,3 72,2 72,1 74,1 76,2
деревина 104,9 96,1 89,6 85,7 87,9 90,1 92,4
метали i мiнерали 84,8 66,9 63,0 77,1 76,5 76,2 77,0
дорогоцiннi метали 101,1 90,6 97,5 97,3 96,5 95,7 95,0
Джерело: складено за [7, с. 24].
Очкуеться, що у 2018 рощ щни на нафту стано-витимуть 56 дол. США за барель порiвняно з 53 дол. США у 2017 рощ. Це обумовлено зростан-ням попиту та стабшзащею обсяпв видобутку сланце-во'1 нафти у США. Слц зазначити, що вiдновлення цiн на енергоноси значною мiрою залежить в1д рiшення на-фтовидобувних кра'1н щодо продовження угоди про ско-рочення обсягiв видобутку нафти. У короткостроковш перспективi також очiкуеться стабiлiзацiя щн на метали. Згiдно з прогнозом у 2018 рощ вцбудеться зниження щн на залiзну руду на 10 %, проте в умовах низько'1 про-позици шдвищаться цiни на базовi метали (свинець, ш-кель i цинк). Проте кнуе ризик зниження цiн на метали, пов'язаний зi зменшенням попиту в Кита'1, який на сьо-
годнi залишаеться свiтовим лiдером з iмпорту сировинних товарiв. Що стосуеться щн на скьськогосподарську сировину, у наступш деккька рокiв прогнозуеться 1х зростання, обумовлене скороченням обсяпв поставок.
По-трете, найбкьш iмовiрно, що подальший роз-виток мiжнародноl торгiвлi товарами вiдбуватиметься в умовах поглиблення торговельно'1 штеграци на мегаре-гюнальному рiвнi. Головним iнструментом економiчноl пол^ики у цьому аспектi е мегарегюнальш торговi угоди (МРТУ), тобто глибою iнтеграцiйнi партнерства мiж крашами або регiонами, що володiють великою вагою у мiжнароднiй торгiвлi i прямих iноземних iнвестицiях. У рамках МРТУ два або бкьше учасниюв займають по-зицiю лiдера. ^м доступу на ринки, акцент у такш ште-
граци зроблений на досягненш регуляторно! сумкносп та зведеннi правил, нацкених на згладжування в1дмш-ностей в швестицшному та пiдприeмницькому клiматi [9, с. 6].
До числа вже сформованих МРТУ вцносять Тран-сатлантичне торговельне та швестицшне партнерство США-6С (ТТ1П), Транстихоокеанське партнерство (ТТП) за участю 12 краш (Австралiя, Бруней, В'етнам, Канада, Малайзiя, Мексика, Нова Зеландш, Перу, Сш-гапур, США, Чил^ Японiя), а також Всеосяжне регю-нальне економiчне партнерство (ВРЕП) за участю 10 держав - члешв АСЕАН i 6 краш, що мають чиннi угоди про вкьну торгiвлю з АСЕАН (Австралiя, Iндiя, Китай, Нова Зеландiя, Республiка Корея, Японiя).
Потенцiал впливу МРТУ на свггову економiку та мiжнародну торговельну систему визначаеть-ся iхнiм внеском у ключовi загальносвiтовi по-казники. У сумi на учасникiв трьох ТТП, ТТ1П, ВРЕП сьогоднi припадае (без повторного облжу краш, що входять одночасно у два МРТУС) 62 % населення Зем-л^ 72 % глобального ВВП за ПКС, 76 % свиового екс-порту i 77 % свиового iмпорту. Вже зараз наявнi МРТУ володшть свого роду контрольним пакетом акцш свь тового господарства. МРТУ мають ктотний потенцiал для впливу на тенденци розвитку мiжнародноi торгiвлi товарами та процес глобалiзацii у цкому. Це, в першу чергу, стосуеться МРТУ за участю США, а саме ТТП i ТТ1П, яю е близькими за змктом, iдеологiею та об-сягом зобов'язань щодо зближення та гармонiзацii регу-ляторних систем в економiцi. Фактично за США закрь плюеться роль светового лiдера, який контролюе майже половину глобального ВВП. В умовах поглиблення ме-гарегюнально! iнтеграцii мiжнародна торгiвля товарами сприятиме прискоренню трансформаци свiтового торгово-економiчного ландшафту [3, с. 17-18].
По-четверте, прогнозуеться збкьшення ккькост учасникiв мiжнародноi торгiвлi товарами завдяки по-дальшому поширенню електронно'1 комерци у крашах, що розвиваються. За 2010-2016 рр. вартiснi обсяги електронно'1 торгiвлi у секторi В2С збкьшилися майже у три рази. Станом на 2017 рж цей показник дорiвнюе 1,84 трлн дол. США [8, с. 26].
Електронна комерцiя е важливим чинником, який
сприяе розширенню можливостей мiкро-, малих
та середнк пiдприемств (ММСП) для участ в мiж-народнiй торгiвлi товарами. Усе бкьше число штернет-платформ створюють умови для виходу ММСП чи на-вiть окремих продавцiв, таких як фрiлансери або ди-зайнери, на зовнiшнiй ринок. Наприклад, через Etsy, iнтернет-ринок для ремкниюв i дрiбних виробникiв, у 2014 р. було реалiзовано продукцш на суму 2 млрд дол. США, причому понад третину цього обсягу становили мiжнароднi продажi. Деякi вiдомi роздрiбнi платформи, такi як Amazon, eBay, PayPal, тепер надають допомiжнi послуги та впроваджують плапжш системи для полег-шення експорту навiть для «невеликих» продавщв. Такi онлайн-ринки можуть запропонувати ММСП безпечш платiжнi системи та матерiально-технiчну пiдтримку
[13, с. 50]. Таким чином, зовншньоторговельний обмш стае вигiдним для ycix суб'екпв, що е важливою переду-мовою для пiдвищення його ефективностi.
ВИСНОВКИ
На сучасному еташ розвиток мiжнародноí торпв-лi товарами характеризуеться скороченням ll фiзичних i вартiсних обсяпв. Стрyктyрнi змiни у свiтовiй торгiвлi вказують на уповкьнення процесу глобалiзацil та пе-рехiд кра'1н свпу до полiтики неопроекцiонiзмy. Однак у короткостроковш перспективi очiкyеться зростання обсяпв зовншньоторговельного обмiнy товарами та вцновлення кон'юнктури свiтового ринку. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Дюмулен И. И. Международная торговля в послекри-зисные годы (2010-2015 гг.) - новые тенденции и некоторые проблемы. Российский внешнеэкономический вестник. 2016. № 7. С. 3-12.
2. Кокушкина И. В., Подоба З. С. Тенденции развития международной торговли в условиях глобализации. Экономика и предпринимательство. 2014. № 3. С. 33-38.
3. Саламатов В. Межрегиональные торговые соглашения. Мировая экономика и международные отношения. 2016. № 9. С. 17-27.
4. Скворцова Е. В. Роль и место нетарифных мер в регулировании внешней торговли // Наука, образование и инновации : сб. ст. Междунар. науч.-практ. конф. Уфа, 2016. С. 199-201.
5. Фролова Н. С. Современные тенденции развития международной торговли в условиях глобализации. Науковедение : интернет-журнал. 2017. № 3. С. 1-9.
6. Шуйский В. П. Новые тенденции в международной торговле товарами в посткризисные годы. Российский внешнеэкономический вестник. 2015. № 9. С. 40-55.
7. Commodity Markets Outlook, October 2017. URL: http:// pubdocs.worldbank.org/en/743431507927822505/CMO-October-2017-Full-Report.pdf
8. Global Ecommerce Report, 2017. URL: http://mazarsusa. com/wp-content/uploads/2017/11/Global-Report-2017-1.pdf
9. Mega-regional Trade Agreements. Game-Changers or Costly Distractions for the World Trading System? Davos, World Economic Forum, Global Agenda Council on Trade & Foreign Direct Investment. July 2014. 49 р. URL: http://www3.weforum.org/docs/ GAC/2014/WEF_GAC_TradeFDI_MegaRegionalTradeAgreements_ Report_2014.pdf
10. UNCTADstat Data Center. URL: http://unctadstat.unctad. org/wds/ReportFolders/reportFolders.aspx?sCS_ChosenLang=en
11. World Bank. URL: http://www.worldbank.org/
12. World Economic Situation and Prospects, 2018. URL: https://www.un.org/development/desa/dpad/wp-content/ uploads/sites/45/publication/WESP2018_Full_Web-1.pdf_
13. World Trade Report, 2016: Levelling the trading field for SMEs. URL: https://www.wto.org/english/res_e/booksp_e/world_ trade_report16_e.pdf
14. World Trade Statistical Review, 2017. URL: https://www. wto.org/english/res_e/statis_e/wts2017_e/wts2017_e.pdf
Науковий керiвник - Дуна Н. Г.,
кандидат економiчних наук, доцент кафедри мiжнародноl' економти та свггового господарства Харгавського нацюнального уыверситету iменi В. Н. Каразн
REFERENCES
"Commodity Markets Outlook, October 2017" http://pub-docs.worldbank.org/en/743431507927822505/CMO-October-2017-Full-Report.pdf
Dyumulen, I. I. "Mezhdunarodnaya torgovlya v poslekrizis-nyye gody (2010-2015 gg.) - novyye tendentsii i nekotoryye prob-lemy" [International trade in post-crisis years (2010-2015) - new trends and some problems]. Rossiyskiy vneshneekonomicheskiy vestnik, no. 7 (2016): 3-12.
Frolova, N. S. "Sovremennyye tendentsii razvitiya mezhdun-arodnoy torgovli v usloviyakh globalizatsii" [Modern trends in the development of international trade in the context of globalization]. Naukovedeniye: internet-zhurnal, no. 3 (2017): 1-9.
"Global Ecommerce Report, 2017" http://mazarsusa.com/ wp-content/uploads/2017/11/Global-Report-2017-1.pdf
Kokushkina, I. V., and Podoba, Z. S. "Tendentsii razvitiya me-zhdunarodnoy torgovli v usloviyakh globalizatsii" [Trends in the development of international trade in the context of globalization]. Ekonomika ipredprinimatelstvo, no. 3 (2014): 33-38.
"Mega-regional Trade Agreements. Game-Changers or Costly Distractions for the World Trading System? Davos, World Economic Forum, Global Agenda Council on Trade & Foreign Direct Investment. July 2014. 49 r." http://www3.weforum.org/docs/
GAC/2014/WEF_GAC_TradeFDI_MegaRegionalTradeAgreements_ Report_2014.pdf
Salamatov, V. "Megaregionalnyye torgovyye soglasheniya" [Mega-regional trade agreements]. Mirovaya ekonomika i mezh-dunarodnyye otnosheniya, no. 9 (2016): 17-27.
Shuyskiy, V. P. "Novyye tendentsii v mezhdunarodnoy tor-govle tovarami v postkrizisnyye gody" [New trends in international trade in goods in post-crisis years]. Rossiyskiy vneshneekonomiches-kiy vestnik, no. 9 (2015): 40-55.
Skvortsova, Ye. V. "Rol i mesto netarifnykh mer v reguliro-vanii vneshney torgovli" [The role and place of non-tariff measures in the regulation of foreign trade]. Nauka, obrazovaniyeiinnovatsii. Ufa, 2016. 199-201.
"UNCTADstat Data Center" http://unctadstat.unctad.org/ wds/ReportFolders/reportFolders.aspx?sCS_ChosenLang=en
"World Economic Situation and Prospects, 2018" https:// www.un.org/development/desa/dpad/wp-content/uploads/ sites/45/publication/WESP2018_Full_Web-1.pdf
"World Trade Report, 2016: Levelling the trading field for SMEs" https://www.wto.org/english/res_e/booksp_e/world_ trade_report16_e.pdf
"World Trade Statistical Review, 2017" https://www.wto.org/ english/res_e/statis_e/wts2017_e/wts2017_e.pdf World Bank. http://www.worldbank.org/
O
O <
GQ
O
< O
CL <
S
IH
s 0 I
s 111
