CC BY
7
УДК 339.5:339.9
СУНАСЖ ПОЗИЦ11 КНР в УМОВАХ СВ1ТОВО1 ГЛОБАЛ1ЗАЦ11
© 2017 ХОМУТЕНКО л. I., ТЕРЕЩЕНКО А. С.
УДК 339.5:339.9
Хомутенко Л. I., Терещенко А. С. Сучасн позицп КНР в умовах свгговоТ глобалiзацii'
Сучасна геополтична ситуац'я св1дчить про помтне посилення рол'> Китаю у CBimi. У cmammi охарактеризовано Китай як крану, що займае пров'дн позицИ у св'товш торгiвлi. Дослджено сучасний стан i перспективи розвитку економки Китаю в умовах глобал'вацшного розвитку. Описано яксний i кмь^сний характери сучасного р'юня економiчних нтеграцшних процеав Китаю зi свтовою економкою на основi анал'ву даних Ммстерства комерцИКНР. Проанал'вовано обсяги та масштаби руху ПИ Китаю; виявлено новi тенденцИу географИ руху китайських нвестицй до кран £С. Висвтлено сучасш тенденцИ розвитку економiчного cniвробiтництва Китаю з крашами свту, змщнення якого розглядаеться як результат зростаючоi конкурентоспроможност'> КНР. Розглянуто основт напрями ствробтництва, 1'х переваги та недол'ши, а такожможлив'> подальш'>перспективи. Встановлено, щозовншня торгвля й iнвеcтицiйна д'тльшстькрани будуть помiтнимиусвт через 1'хмасштабшсть та штенсившсть. Розкрито 'тструментизабезпечення економ'много впливуКитаю.
Кпючов'1 слова: Китай, китайська модель економки, прямi 'тоземт швестицн, КНР, торговельн зв'язки, iнвеcтицiйнi в'дносини, сценарИ розвитку, зовншня торгiвля, глобалiзацiя. Рис.: 7. Ббл.: 15.
Хомутенко Людмила iBaHiBHa - кандидат економiчних наук, доцент кафедри мiжнародноi економ'ши, Навчально-науковий 'нститут 6!зжс-технологш «УАБС» Сумського державного ушверситету (вул. Петропавл'юська, 57, Суми, 40030, Украна) E-mail: lyudmila_khomutenko@ukr.net
Терещенко Анастаая Сергпвна - студент, факультет банювських технологй, Навчально-науковий 'нститут бiзнеc-технологiй «УАБС» Сумського державного ушверситету (вул. Петропавлвська, 57, Суми, 40030, Украна) E-mail: tereschenkoanastasia16@gmail.com
УДК 339.5:339.9
Хомутенко Л. И., Терещенко А. С. Современные позиции КНР в условиях мировой глобализации
Современная геополитическая ситуация свидетельствует о заметном усилении роли Китая в мире. В статье Китай охарактеризован как страна, занимающая лидирующие позиции в мировой торговле. Исследованы современное состояние и перспективы развития экономики Китая в условиях глобализационного развития. Описаны качественный и количественный характеры современного уровня экономических интеграционных процессов Китая с мировой экономикой на основе анализа данных Министерства коммерции КНР. Проанализированы объемы и масштабы движения ПИИ Китая; выявлены новые тенденции в географии движения китайских инвестиций в страны ЕС. Освещены современные тенденции развития экономического сотрудничества Китая со странами мира, укрепление которого рассматривается как результат растущей конкурентоспособности КНР. Рассмотрены основные направления сотрудничества, их преимущества и недостатки, а также возможные дальнейшие перспективы. Установлено, что внешняя торговля и инвестиционная деятельность страны будут заметными в мире по причине их масштабности и интенсивности. Раскрыты инструменты обеспечения экономического влияния Китая.
Ключевые слова: Китай, китайская модель экономики, прямые иностранные инвестиции, КНР, торговые связи, инвестиционные отношения, сценарии развития, внешняя торговля, глобализация. Рис.: 7. Библ.: 15.
Хомутенко Людмила Ивановна - кандидат экономических наук, доцент кафедры международной экономики, Учебно-научный институт бизнес-технологий «УАБД» Сумского государственного университета (ул. Петропавловская, 57, Сумы, 40030, Украина) E-mail: lyudmila_khomutenko@ukr.net
Терещенко Анастасия Сергеевна - студент, факультет банковских технологий, Учебно-научный институт бизнес-технологий «УАБД» Сумского государственного университета (ул. Петропавловская, 57, Сумы, 40030, Украина) E-mail: tereschenkoanastasia16@gmail.com
UDC 339.5:339.9
Khomutenko L. I., Tereshchenko A. S.
The Contemporary Positions of China in the Conditions of Globalization
The current geopolitical situation testifies to a noticeable strengthening of China's role in the world. The article describes China as the country that occupies a leading position in the world trade. The current status and prospects of development of economy of China in conditions of globalization development were researched. Both the qualitative and quantitative character of the current level of economic integration processes of China with the world economy are described on the basis of the data analysis by the Ministry of Commerce of China. The volume and extent of the China's FDI movement were analyzed; new trends in the geography of progress of Chinese investments in the EU Member States were identified. The article elucidates current tendencies of development of economic cooperation of China with the world countries, strengthening of which is considered as a result of increasing competitiveness of the PRC. The main directions of cooperation, their advantages and disadvantages, as well as possible future prospects were considered. It has been determined that foreign trade and investment activities of the country will be noticeable in the world because of their scale and intensity. The instruments for ensuring the economic influence of China have been disclosed. Keywords: China, Chinese model of economy, foreign direct investments, PRC, trade relations, investment relationships, development scenarios, external trade, globalization. Fig.: 7. Bibl.: 15.
Khomutenko Liudmyla I. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of International Economics, Scientific-Educational Institute of Business Technologies «UAB» of Sumy State University (57 Petropavlivska Str., Sumy, 40030, Ukraine) E-mail: lyudmila_khomutenko@ukr.net
Tereshchenko Anastasiia S. - Student, Faculty of Banking Technologies, Scientific-Educational Institute of Business Technologies «UAB» of Sumy State University (57 Petropavlivska Str., Sumy, 40030, Ukraine) E-mail: tereschenkoanastasia16@gmail.com
Сьогодш Китай позищонуе себе державою, яка може пдно конкурувати з наймогутшшими на-цiональними економiками свiту, впливати на характер i змiст мiжнародних вiдносин у глобальних масштабах. Посилення ролi кра!ни у свiтовiй економщ та глобальнiй полiтицi дедалi потужнше позначаються на перебiгу основних мiжнародних економiчних i полГ-тичних процесГв як в Азiатсько-Тихоокеанському реп-ош, так i на глобальному рiвнi. Осмислення зростаючо! ролi КНР у сучаснш системi мiжнародних вiдносин i пе-редумов впливу держави на свГговш аренi вГдбуваеть-ся не ткьки в сусГднгх iз Китаем кра!нах, якi формують його своерГдний «стратегiчний напрямок», але й на гео-графiчно несумiжних територiях. Досягнувши вражаю-чих показникiв економiчного зростання, Китай стае ль дером на свпових товарних ринках i здшснюе активний наступ на свiтовий ринок кашталу, невпинно вткюючи сво! правила гри, забезпечуючи власнi iнтереси. Тому актуальним стають дослiдження причин i факторiв, ре-зультатiв розвитку КНР, що здiйснюють безпосереднiй вплив на нащональш iнтереси iнших держав.
Надзвичайно важливi е цi питання i для Укра!ни. Сучасний стан розвитку укра!нсько-китайських вГдно-син зазнае певних випробувань, пов'язаних iз невираз-ною позицiею КНР на агресiю з боку РосГ! проти Укра-!ни. Водночас Укра!на мае вже достатньо напрацьовану нормативно-правову базу та високий рiвень сшвпращ з Китаем, що надае змогу й надалi розглядати обидвi кра-!ни як важливих стратегiчних партнерiв.
У перiод з 1980-х роив одним iз найсуперечливь ших питань, висвiтленню яких присвячено пращ бага-тьох вiдомих зарубiжних i вiтчизняних науковцiв i прак-тикiв, е питання, пов'язанi з дослГдженням ролi Китаю у свт як претендента на свiтову наддержаву. Серед зару-бiжних економiстiв, яю зробили помiтний внесок у до-слiдженi економiчного розвитку та полггичного впливу КНР, не iснуе однозначно! думки, зокрема, Б. Бьюзан, Ш. Яо, П. Ханна переконанi, що Китай дуже зрк за вйма напрямками, що дозволяе визнавати цю кра!ну як потен-цiйну наддержаву. 1ншГ, такi як Дж. ФрГдман, Дж. Мер-фi, С. Ширк, переконанi, що Китай - надто «тендина наддержава», i визнавати його як глобального лГдера -передчасно. ДослГдженню ролi КНР у свповш економiцi, 11 становленню, взаемодГ! з крашами свiту було присвячено багато робп г серед впчизняних науковцiв. Так, ю-тотний внесок зробили В. Юрчишина, А. Островський, А. Ангамова, К. ТяжельдГнова, О. Шенкара, М. Сухарьо-ва, О. Сшжко та Гн.
Мета статтГ' проаналГзувати економГчнГ позицГ! КНР у свт в умовах свито! глобалГзацГ!, дослГдити су-часнГ тенденцГ! розвитку економГчного спГвробГтництва Китаю з кра!нами свГту.
Про Китай як потенщйного претендента на лГдер-ство в свиовш економГцГ почали згадувати у шслявоен-ний перГод. ЗагальновГдомими е реформи Ден Сяотна, що бкьш вГдомГ як Китайське економГчне диво. Реформи були спрямоваш на розвиток скьського господар-ства, полшшення демографГчно! полГтики, вдоскона-лення освГтньо! програми, оновлення науково-технГчно! бази, полшшення податково! системи. У зовншньоеко-
ном1чн1и д1яльност1 вт1лювалася помтика «в1дкритих дверей». ВеликиИ успи мали економ1чн1 реформи. Запо-рукою вдалих 3MiH стало те, що кра!на створювала нове, не критикуючи минуле. yci змши були спрямованi на по-кращення життя населення.
Уже у другш половинi ХХ - на початку ХХ1 столп-тя Китай перетворився на другу економжу свiтy, поступившись лише США. Сучасний Китай е яскравим прикладом економiчноI системи змшаного типу. В. Величко зазначав, що змшана економiчна система - це баланс рiзних форм власност та засобiв регулювання економь ки в iнтересах усього суспкьства [1]. Китайська народна респyблiка демонструе свггу нову економiчнy модель, де стратепчний державний план гармонiИно штегро-ваний у свiтовиИ ринковий мехашзм. Сьогоднi уряд дiе за п'ятирiчним планом Китаю (ППК), головна мета яко-го - економiчниИ розвиток. Цей план спрямований на досягнення до 2020 року середнк i високих темпiв еко-номiчного зростання, прискорення процесу урбашзащ! i покращення життя людей шляхом побудови «суспкь-ства середнього достатку».
Сьогоднi Китаю вдалося перейти в1д трудомктко-го виробництва, важко1 промисловосп, орiентованоI на експорт, до економжи послуг. КНР вдало трансформу-валася у послyго-орiентованy економiкy з розвиненим ринком фшансових послуг. У 2016 рощ були представ-ленi 10 свиових лiдерiв у галyзi фшансових техноло-гiИ, 4 з яких були китайськими (Ant Financial, Lufax, JD Finance, Qufenqi) [15].
Але залишаеться низка проблем, серед яких: ко-рyпцiя, нерiвномiрнiсть економiчного розвитку реп-ошв КНР, перенаселення, незадоволення населенням застаркими та регресивними методами правлшня. Це дестабшзуе ситyацiю в краМ. Уряд, звичайно, приймае ршення i вживае вiдповiдних заходiв, але це приносить ткьки тимчасовий та обмежений результат.
На сьогодш Китай - це один з ключових гравщв у мiжнароднiй торгiвлi та займае першi мiсця за основними торговельними показниками у свт. У 2013 р. Китай вперше став лидером свито! торгiвлi, випередивши США. У 2016 рощ на Китай припадало 23,1 % - майже чверть уае! свито! торпвл^ що, без-сyмнiвно, вказуе на високу роль i вплив, який ця кра!на здiИснюе у сферi мiжнародноI торгiвлi [12]. При цьо-му частка зовшшньо! торгiвлi у ВВП Китаю становить 20,0 % [14].
Для бкьш детального аналiзy позищй i ролi Китаю слiд почати з розгляду динамки зовшшньоторговельно-го об^у за сферами торгiвлi останнк 11 рокiв (рис. 1).
Експорт Китаю становить 13,2% в^д свито! вартостi експорту, тодi як iмпорт -9,9 % вiд свiтовоI вартосп iмпортy. В списку провiдних кра!н свiтового iмпортy Китай Иде слцом за США, тодi як США по-ступаеться КНР по експорту товарiв. Китай активно спiвпрацюе з мiжнародними органiзацiями, з 2011 р. е членом СОТ, до того ж КНР шдписано Угоди про вкь-ну торпвлю з Австралш, Пiвденною Кореею, Швейца-рiею та Пакистаном.
Млрд дол. США 2500,00
2000,00 1500,00 1000,00 500,00 0,00
30_
Ж.
щ.
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 Ик КХЗ Експорт товарiв ЕЗИ 1мпорт товарiв ЕЛ-3 Експорт послуг Т77\ 1мпорт послуг
Рис. 1. Динамiка ЗТО за сферою торгiвлi Китаю в 2005-2016 рр., млрд дол. США Джерело: побудовано авторами на основi [11].
Результата дослГджень товарно! структури експор-ту засвГдчили, що в Кита! здГйснюеться розвиток перспективно! моделГ мГжнародно! спецГалГзацГ!, де основу експорту складають товари середнього та високого ступеня переробки. Основними товарними групами експорту Китаю е електротехшка, машинобу-дування, меблГ, текстиль, оптичнГ та фотографГчш ш-струменти тощо. Виробництво електроприладГв в Кита! стрГмко зростае. Ця галузь промисловостГ в краМ е най-бГльшою, це основа успшного китайського експорту. ЕкспортнГ товари галузГ охоплюють електроннГ пакети, друковаш плати, роз'еми та контакти, комп'ютерне об-ладнання та програмне забезпечення, телекомушкацГ! та рГзнГ електроннГ системи. Наявшсть у експортнГй структурГ високотехнолопчних товарГв, попит на якГ мае нижчий рГвень еластичностГ вГдносно шших товарГв, зменшуе чутливГсть експорту до коливань свГтово! кон'юнктури, що безперечно створюе конкуренты переваги китайсько! промисловостГ. Так, експорт елек-тричних машин та обладнання у вартГсному виразГ складае 553 млрд дол. США (рис. 2), що дорГвнюе 23,8 % свГтового експорту електрошки. Зростання на 3 % спо-стерГгалося в експортГ продажГв цього продукту в пе-
Млрд дол. США
рГод з 2012 р. по 2016 р., що обумовлене зростанням торпвлГ смартфонами, побутовою техшкою. Витрати на науково-дослГднГ роботи справили значний вплив на товарну структуру експорту, конкурентоспроможшсть продукцГ!, вГтчизняно! промисловостГ в мГжнародному масштабГ, що зумовлюеться здатшстю до ГнновацГйного прогресу та використання новГтньо! технГки та техно-логГй. ЗначнГ обсяги китайського експорту припадають на меблГ та текстиль. Варто зауважити, що експорт цих товарГв упродовж 2015-2016 рр. скоротився на 11 %, од-нак !х частка у свГтовому експортГ залишаеться вГдносно високою, вГдповГдно 37,7 % Г 34,2 %.
Щодо торгГвлГ послугами, то можна спостерГгати зворотну тенденцГю. 1мпорт послуг збкьшуеться, а рГвень !х експорту вГдносно не змГнюеться. На рис. 3 наведено товарну структуру експорту послуг, прюритетни-ми з яких е туристичш послуги, на яю припадае 24,5 %, а також транспорты послуги (17,9 %). Найбкьшу частку в «шших послугах» займають консалтинговГ послуги -19,3 %, комп'ютерш та шформацшш послуги - 7,3 %, бу-дГвництво - 5,1 %.
Сучасна географГчна структура експорту Китаю вГдображае ГнтеграцГйнГ прагнення кра!ни в регюналь-
600 500 400 300 200 100 ■ 0
"553"
"343"
87
74
Електронiка
Машини
Меблi
Текстиль Назва товарно!
групи
Рис. 2. Експорт Китаю за основними товарними групами в 2016 р., млрд дол. США Джерело: побудовано авторами на основi [9].
24,5 %
55,1 %
17,9 %
[XXI Туристичн послуги ^^ Транспорты послуги Ку| lншi послуги
Рис. 3. Експорт Китаю за основними групами послуг у 2016 р.
Джерело: побудовано авторами на основi [9].
ному та глобальному розвитку. Китай як кра'1на, яка досягла статусу глобального центру виробництва, здш-снюе експорт у всьому свт. Та все ж основними ринками китайсько'1 експортно'1 промисловост е США та кра-'1ни Азiатського регiону. За даними Мiнiстерства комер-ц11 КНР, обсяг китайського експорту до США складае 385 млрд. дол. США (18,4 % загального експорту Китаю) (рис. 4), найбкьша частка якого припадае на продукцш машинобудування. Друге мiсце в товарному експорт займае Гонконг, який споживае китайсько'1 продукцп на суму 287 млрд дол. США (13,7 %). Серед кра!н Ази значну частку в експортi мають Япон1я, Швденна Корея, 1нд1я. Серед кра!н европейського континенту найбкьшим тор-говельним партнером Китаю з експорту е Шмеччина.
3,1 %
4,5 %
6,2 %
18,4 %
13,7 %
ея сша
|==| Гонконг К\Ч Японiя
И Корея У/Х Ыммеччина
Рис. 4. Географiчна структура експортно! торгiвлi КНР у 2016 р, % Джерело: побудовано авторами на основi [9].
Щ
Китаю тов
й iнтегральнi схеми, мiнеральне паливо (сира нафта), машини, залiзна руда. Велику увагу привертае iмпортна стратегiя Китаю, яка спрямована на придбання сирови-ни для переробно! промисловостi, при цьому збертаю-чи сво'1 особистi запаси.
Млрд дол. США 450
400 350 300 250 200 150 100 50 0
412
-476-
147
94
'одо iмпорту Китай е другою за величиною крашою у свiтовому iмпортi, 'й частка у свгто-. вому iмпортi - 10 %. Вартксть iмпортованих до 'вар1в у 2016 роцi склала 1587 млрд дол. США. Основш товарнi групи iмпорту Китаю наведен на рис. 5. Найвищу частку в iмпортi становлять електротехнiка
Назва товарноТ групи
РУУ1 Електротехнiка I I Машини
У/Л МЫеральш палива Гу| Руди, шлаки та ясен
Рис. 5. 1мпорт Китаю за основними товарними групами в 2016 р., млрд дол. США Джерело: побудовано авторами на основi [9].
У товарнш структурi китайського iмпорту левову частку займае електротехнiка, iмпорт яко'1 у 2016 р. склав 412 млрд дол. США. Китай iмпортуе предмети електро-нно'1 технiки для його реекспорту та експорту шсля того, як вони пройшли подальшу переробку. Китай закуповуе мiнеральне паливо, що також мiстять мiнеральнi масла та продукти !х перегонки. У 2016 р. обсяг ще'1 продукци склав 176 млрд дол. США, що менше на 20 % порiвняно з 2012 р.
Вектори товарних потокiв розвиненi з Швденною Кореею, Японiею, Тайбеем, США та Шмеччиною. Вартiсть товарiв, iмпортованих до КНР з Коре'1, становила 158 млрд дол. США, або це 10 % в1д китайського iмпорту (див. рис. 6). Це таю товари, як: електронш штегральш схеми, рiдкокристалiчнi пристро'1, телефоннi апарати, цикмчш вуглеводнi, нафтовi масла. Японський експорт до Китаю протягом 2016 р. доршнював 145 млрд дол. США, або це 9,2 % загального iмпорту.
Як видно з наведених даних, велику роль вщграе торгiвля з Азiатсько-Тихоокеанським регiоном, однак частка Япони як звичного партнера зменшилася. Китай намагаеться поширити свш торговельний вплив на кра-!ни Африки та Латинсько'1 Америки.
Отже, Китай дшсно е одним iз головних гравцiв у сучаснiй мiжнароднiй торгiвлi. Кра'1на мае надзвичай-но висою обсяги торгiвлi, в якш залишаеться позитивне торговельне сальдо, проте динамка зовншньоторго-вельного обiгу мае тенденцш до спаду. Але Китай ви-явився одним iз небагатьох, кому вдалося зберегти сво'1 темпи розвитку навггь при глобальнiй фшансовш кризi завдяки сво'1й торговельнiй експанси та зовншньоторго-
5,4 %
8,5 %
1,0 %
8,7 %
Egxl Корея |=| Японiя KVl Тайбей
9,2 %
И США K//I Ыммеччина
Рис. 6. Географiчна структура iMnopTHoi торгiвлi КНР у 2016 р., % Джерело: побудовано авторами на 0CH0Bi [9].
Млрд дол. США 350000,00
300000,00 250000,00 200000,00 150000,00 100000,00 50000,00
вельнш дшльностГ з кра!нами АТЕС, АСЕАН. При цьо-му незаперечним е той факт, що уникненню кризового провалля Китай завдячуе усшшнш реалГзаци ефектив-но! економГчно! та структурно-швестицшно! полГтики у попереднГ роки - темпи економГчного розвитку суттево перевищували показники розвинутих кра!н свГту. Тому завдяки зазначенГй полГтицГ КНР мае шанси вГддграва-ти значну роль не ткьки на азшському, але й на свГто-вому ринку, хоча у краМ Г залишилася низка серйозних проблем, зокрема, спостерГгаеться перевиробництво в окремих галузях, нестабкьною е ситуацш на ринку нерухомостГ тощо.
Китай е тГею кра!ною, яка привертае значнГ шозем-нГ швестищ! Г, своею чергою, активно швестуе капГтал за кордон. Розглянемо динамку прямих Гноземних ш-вестицГй у кра!ну за останш 20 рокГв (рис. 7). Упродовж дослГджуваного перГоду мае мГсце негативна тенденцш приросту П11 у кра!ну. Однак з 2017 року позитивна динамка зростання притоку швестицш з-за кордону вГд-
0,00
1996 1
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016
PiK
- Чистий вщтк ПП --Чистий приплив ПП
Рис. 7. Динамка руху прямих шоземних швестицп Китаю протягом 1996-2017 рр., млн дол. США
новлюеться. За даними Мшстерства торгiвлi кра!ни, П11 в економку Китаю у вереснi склали 20,71 млрд дол. США, що на 17,3 % бкьше порiвняно з аналогiчним пе-рiодом попереднього року [10].
Аналiз зворотного руху кашталу демонструе нам протилежнi до попереднк результати щодо динамiки обсяпв прямих iноземних iнвестицiИ. Як бачимо, в1д-тiк iнвестицiИ з Китаю з 2015 р. по 2016 р. мае зрос-таючу позитивну тенденцш, яка поим почала рiзко спадати.
Китайсью швестици у 2016 р. в iншi кра!ни шдви-щилися на 44 % i досягли 217 млрд дол. США, що дозволило КНР зайняти друге мкце, випередивши Шдер-ланди (174 млрд дол. США, зростання на 26 %) i Японш (145 млрд дол. США, тдйом на 12 %) [2].
Аля Китаю 2016 р. був рекордним за обсягами ш-вестицшних ресyрсiв у кра'ши 6С, !х значення були yдвiчi вищими за попереднiИ рк i сягнули д дол. США, що св^чить про !х збкьшення на 77 % у рiчномy вираженнi. Китай натомiсть отримав П11 з 6С у сyмi 8 млрд дол. США [5], при цьому значна ккь-юсть галузей китайсько! економiки до сьогоднi е взагалi
закритими для П11. I хоча потоки П11 до 6С складають менше нiж 10 %, у крашах-рецишентах виникае неабияке занепокоення щодо швестицшних потокiв з КНР. Причиною сyмнiвiв е спрямування швестицш на стратепчно важливi «точки зростання» економки 6С. Серед дже-рел фiнансyвання китайськими П11 найбкьше вид1ля-ються такi галyзi, як hi-tech, транспорт, шфраструктурш проекти, енергетика, у тому чи^ АЕС [4]. Керiвництво бвропейського Союзу у 2017 р. серйозно замислилося щодо введення обмежень для одше! з ключових евро-пейських свобод - свободи руху кашталу.
^м того, в розробщ КНР знаходиться новий все-осяжний iнфрастрyктyрниИ проект «Один пояс, один шлях». Успи проекту гарантуе Китаю мкце ключового центру сили у сучасному свiтi, сприяе полегшенню тор-гiвлi та iнвестицiИноI дшльносп, а також полiпшенню валютного ствробпництва. У рамках проекту було подписано 1862 контракти з 61 крашою свiтy. 1х вартiсть до-сягла 31,85 млрд дол. США, що становило 51,5 % загаль-ного обсягу контрактiв Китаю вц контрактних проектiв минулого року. Цей проект е шструментом поширення економiчних i геополiтичних iнтересiв КНР на суйдш кра'1ни Пiвденно-СхiдноI АзИ.
Варто зазначити, що для залучення швестицш у крашу значну роль вщграе розвиток банкiвського сектора. Китай е крашою з дворiвневою банкiвською системою (1-й рiвень - ЦБ, 2 -й рiвень - спещалiзо-ваш державнi банки та мережа комерцшних банкiв). Структура банкiвського сектора Китаю видкяе чотири найкрупнiших державних банки, яи займаються лкер-ськi позици, а саме: Банк Китаю - Bank of China (BC), Китайський будiвельний банк - China Construction Bank (ССВ), Промислово-комерцшний банк Китаю -Industrial & Commercial Bank of China (ICBC) та Скь-ськогосподарський банк Китаю - Agricultural Bank of China (ABC) [8]. Щ пганти створюють «шдгрунтя» бан-кiвськоï системи КНР. Загальна частка депозипв i кре-дитiв в обсязi близько 70-80 % припадае на зазначеш банки. На инець 2016 року сукупнi активи банив Китаю сягнули суми близько 33 трлн дол. США, а це на 2 трлн дол. США бкьше, шж активи европейських банив. Ки-тайсьи банки входять у четвiрку лiдерiв у рейтингу най-крупнiших кредитних органiзацiй у свт.
Oцiнивши зовнiшньоторговельнi, iнвестицiйнi показники дiяльностi Китаю, доречно зазначити той факт, що роль Китаю посилюеться найбкьше в економiчнiй сферi з метою власного еко-номiчного зростання. До торговельно-економiчних ш-струментiв, що сприяють посиленню ролi краши у свт, належать:
1. Податковi iнструменти. Для експортерiв вводиться ряд заходiв iз метою '1х пiдтримки та стимулю-вання до ЗЕД. Так, з 1985 р. виробник повертае собi ПДВ за експортований товар. А з 2008 р. для малих i середнк шдприемств було знижено податкове навантаження.
2. Митш шструменти. У краïнi постiйно знижу-ються ставки на ввiзнi комплектуючi вироби, що ви-користовуються у нацюнальному виробництвi й далi йдуть на експорт. Ряд преференцш (зниження митних бар'ерiв тощо) надаеться суйдшм крашам у зонi вкьно'1 торпвлЬ
3. Кредитнi iнструменти. У краш дiе Експортно-iмпортний банк для фшансування «молодих» екс-портерiв. Для постачання ресурйв до Китаю дiе система «кредити в обмш на ресурси». Схема дiе таким чином: наприклад, Венесуела поставляе до КНР на-фту в довгостроковш перспективi, в обмш на це Дер-жавний банк розвитку Китаю надае кредит в сумi 20 млрд дол. США.
4. Фiнансовi шструменти. Китай активно залу-чае до швестицшно'1 дiяльностi китайську дiаспору за кордоном (хуацяо). Вони володшть ТНК у Швденно-Cхiднiй Ази, сума акцш яких становить 5 млрд дол. США. 1х частка в швестици до китайсько'1 економiки до-рiвнюе 2/3 вiд загального обсягу швестицш.
5. Шдрядш роботи. Багато китайських корпора-цiй виконують шдрядш роботи за кордоном за рахунок кредипв наданих китайськими банками та урядом [3]. Китайсьи компани регулярно входять у Топ-250 най-бкьших мiжнародних пiдрядних органiзацiй, зокре-ма це China Communications Construction Group Ltd (3 мкце в рейтингу), Power Construction Corp. оf China
(10 мкце), China State Construction Engineering Corp. Ltd (11 мкце) [7].
6. Валютнi iнструменти. З 2008 р. Китай почав здшснювати успшш кроки в напрямку штернацюнал!-зац!! юаня. З 2016 р. МВФ включив китайську валюту до кошика СПЗ. Це важлива подш у процес! iнтеграцii китайсько! економки в мiжнародну фiнансову систему, а також це засв!дчуе той факт, що краша посилюе свою роль у мiжнароднiй торгiвлi. А у квггш 2017 р. Китай-ська народна республка та Росiйська Федерацш пого-дилися використовувати в торговому оборой юань як розрахункову валюту. Кр!м того, Китай з 2015 р. мае власну банивську систему мiжнародних банивських переказiв - CIPS (China International Payment System), як альтернатива SWIFT [6]. У цкому валютна полiтика мае помiтне значення для св!тових фiнансових ринкiв i глобально! економiки. Уряд КНР поступово послаблюе контроль за курсом юаня, осильки раптове вкьне пла-вання може спричинити свиову нестабiльнiсть на ринку. Так було у серпш 2015 р., коли Народний Банк Китаю (НБК) оголосив про ринковий шдхк до курсоутворен-ня юаня, що призвело до рiзкого знецшення валюти в 2016 р. на 6 %. Але в цкому НБК слккуе за курсом валюти та не допускае серйозних коливань, у 2017 р. курс юаня вирк на 1 % [13].
Що ж стосуеться прогнозу економiчного розвитку Китаю, то МВФ на основi доповщ ICP та ряд шших аналiтичних оргашзацш, зокрема IHS, висувають власш прогнози для краши. Так, учен! прогнозують три осно-внi сценарш
Перший сценарш: Китай стане першим у свт, а бiзнес остаточно займе домiнуючi позици. Китайська нацюнальна валюта на початку 2030-х роив стане штер-нацюнальною, але не глобальною. 1снуе велика ймов!р-шсть того, що юань стане св!товою резервною валютою, але пальму першост у долара навряд чи забере.
Другий сценарш такий: Китай фактично перетвориться на союз самостшних провшцш, тому що ослабне роль правлячо! парт!!.
Третш сценарш - передркае розпад Китаю вна-сл!док селянських повстань, етшчних конфлкпв. Але щоб не передркали вчеш, майбутне тако! величезно! краши важко передбачити. Безперечним залишаеть-ся той факт, що КНР досить ефективно й комплексно адаптуеться до процейв глобгшзаци. Бкьш того, краша чинить вплив на щ процеси, на !х змкст i форми. Гло-бал!зацшш процеси дали шанс Китаю штегруватися до св!тово! економки. Китайська влада мае позитивне ставлення до глобал!заци, адже сво!ми економ!чними успками краша зобов'язана саме глобалшаци та роз-витку ТНК.
ВИСНОВКИ
Вплив Китаю на св!тову економку в останш де-сятилитя був досить значним. У м!ру того, як сам Китай ставав все впевнешшим на м!жнароднш арен!, тим бкьше зростала зацкавлешсть шших учасниив. Чим глибше занурювалися в економ!чну кризу европейсьи краши та США, тим пильнше вони звертали сво! погляди на Cхiд.
ПровГвши дослГдження, ми побачили, що роз-виток зовнГшньо! торгГвлГ посприяв процесу модершзацГ! в Кита! Г перетворив кра!ну на вГд-критий економГчний суб'ект. Китай повноцГнно бере участь у мГжнародному подш працГ Г мГжнароднш кон-куренцГ!. Китайська промисловГсть мае значний потен-цГал удосконалення, а також наявнГсть хороших можли-востей для реалГзацГ! Гнфраструктурних швестицшних проектГв.
Очевидним е той факт, що в найближче десяти-лГття розклад сил у свт значно, а то й радикально змГ-ниться. Роль США та Заходу буде зменшуватися, а роль кра!н, що розвиваються, - зростати. I саме сучасна гло-балГзацш зробила цю тенденцш неминучою. Цей процес поклав початок тому, що дистанцш мГж розвиненими кра!нами та кра!нами, що розвиваються, почала скоро-чуватися. З само! сутГ глобалГзацГ! виходить, що останнГ повиннГ рухатися швидше за перш1 ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Величко В. В. «Градуалiзм» як особливiсть полiтики перехщно! економки Китаю. Економка i прогнозування. 2015. № 4. С. 133-140.
2. Звгг Конференцп ООН з rop^i та розвитку про роботу Ii 14 сесп: UNCTAD. 2016. URL: http://unctad.org/meetings/en/ SessionalDocuments/td519_ru.pdf
3. Рудый К. Инструменты усиления влияния Китая в мире. Банковский вестник. 2010. № 12. С. 41-45.
4. Сколов C., Шольтес Б. У тУ Китаю: Берлш посилив контроль за шоземними швести^ями // DeutscheWelle. 2017. URL: http://p.dw.com/p/2gSoY
5. China: Export of goods from 2005 to 2015// Statista. 2016. URL: https://www.statista. com/statistics/263661/export-of-goods-from-china/
6. CIPS - China's Hybrid Net Settlement Clearing System by David Blair. URL: https://www.treasury-management.com/ article/1/355/2929/cips-chinas-hybrid-net-settlement-clearing-system.html
7. ENR's 2017 Top 250 International Contractors 1-100. URL: https://www.enr.com/toplists/2017-Top-250-International-Con-tractors-1
8. Turner G., Tan N., Sadeghian D. The Chinese Banking System: Reserve Bank of Australia 2014. URL: https://www.rba.gov. au/publications/bulletin/2014/sep/pdf/bu-0912-7.pdf
9. Ministry of Commerce People's Republic oOf China. URL: http://english.mofcom.gov.cn/
10. News Release of National Assimilation of FDI from January to September 2017 // Foreign Investment Department of the Ministry of Commerce. URL: http://www.fdi.gov.cn/180000 0121_49_46 36_0_7.html
11. Trade Profiles 2016 // World Trade Organization. URL: https://www.wto.org/english/res_e/booksp_e/trade_profiles16_e. pdf
12. Trade Profiles: China Trade Policy // World Trade Organization. URL: http://stat.wto.org/CountryProfile/WSDBCountryP-FView.aspx?Country=CN
13. Wind Information Co. URL: http://www.wind.com.cn/en/ aboutus.html
14. World Trade Statistical Review 2016 // World Trade Organization. URL: https://www.wto.org/english/res_e/statis_e/ wts2016_e/wts2016_e.pdf
15. Yu. Z. China's Economic Reform: Experience and Implications [Text] // Routlege. 2017. 164 p.
REFERENCES
"China: Export of goods from 2005 to 2015" Statista. 2016. https://www.statista.com/statistics/263661/export-of-goods-from-china/
"CIPS - China's Hybrid Net Settlement Clearing System by David Blair". https://www.treasury-management.com/ article/1/355/2929/cips-chinas-hybrid-net-settlement-clearing-system.html
"ENR's 2017 Top 250 International Contractors 1-100". https:// www.enr.com/toplists/2017-Top-250-International-Contractors-1
Ministry of Commerce People's Republic Of China. http:// english.mofcom.gov.cn/
"News Release of National Assimilation of FDI from January to September 2017" Foreign Investment Department of the Ministry of Commerce. http://www.fdi.gov.cn/1800000121_49_4636_0_7.html Rudyy, K. "Instrumenty usileniya vliyaniya Kitaya v mire" [Tools to strengthen China's influence in the world]. Bankovskiy vestnik, no. 12 (2010): 41-45.
Skolov, C., and Sholtes, B. "U tini Kytaiu: Berlin posylyv kon-trol za inozemnymy investytsiiamy" [In the shadow of China: Berlin has tightened control over foreign investment]. DeutscheWelle. 2017. http://p.dw.com/p/2gSoY
"Trade Profiles 2016" World Trade Organization. https:// www.wto.org/english/res_e/booksp_e/trade_profiles16_e.pdf
"Trade Profiles: Shina Trade Policy" World Trade Organization. http://stat.wto.org/CountryProfile/WSDBCountryPFView. aspx?Country=CN
Turner, G., Tan, N., and Sadeghian, D. "The Chinese Banking System: Reserve Bank of Australia 2014". https://www.rba.gov.au/ publications/bulletin/2014/sep/pdf/bu-0912-7.pdf
Velychko, V. V. "«Hradualizm» yak osoblyvist polityky per-ekhidnoi ekonomiky Kytaiu" ["Gradualism" as a feature of China's transitional economy policy]. Ekonomika i prohnozuvannia, no. 4 (2015): 133-140.
Wind Information Co. http://www.wind.com.cn/en/abou-tus.html
"World Trade Statistical Review 2016". World Trade Organization. https://www.wto.org/english/res_e/statis_e/wts2016_e/ wts2016_e.pdf
Yu, Z. "China's Economic Reform: Experience and Implications". In Routlege, 2017.164 p.
"Zvit Konferentsii OON z torhivli ta rozvytku pro robotu yii 14 sesii" [Report of the UN Conference on Trade and Development on its 14th session]. UNCTAD. 2016. http://unctad.org/meetings/ en/SessionalDocuments/td519_ru.pdf
