CC BY
18
УДК 339.9:338.439
СВ1ТОВ1 ВИКЛИКИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬСТВОМ ТА РОЛЬ УКРА1НИ В IX ПОДОЛАНН1
Дейнеко Л.В.
Предметом дослдження е науков та орган'зацшн'! пдходи щодо продовольчого забезпечення в свтовому масштаб, метою е висвтлення викликв щодо забезпечення продовольством та рол!' УкраУни в Ух подоланн. Використано загальнонауков, а також спецальн методи економiчного аналзу та узагальнення нформацй: статистичних пор!внянь, групування, структурно-функцонального аналiзу та н. Висв тлен ключов проблеми продовольчого забезпечення в св т та прийнят св товою сп льнотою базовi принципи i механiзми Ух подолання, розкрите мсце i роль УкраУни в с&товш продовольчш системi, визначенi можливост'! i ризики для продовольчого забезпечення свту та кра'Уни, що виникають внашдок лiбералiзацiУ мiжнародноУ торгiвлi продовольством. Робиться висновок про необхiднiсть формування i ефективного використання '¡нструмент'в та механ1'зм1в задля запобгання цим викликам, чи пом'якшення Ух негативного впливу на основ что визначених i узгоджених стратегiчних цлей, постшного монторингу Ух досягнення, врахування зазначених цтей при формуванн нацональноУ аграрно), торгвельно)' та нших релевантних полiтик задля посилення позицй УкраУни на свтовому продовольчому ринку та полiпшення продовольчого забезпечення, а також обфунтована необюднють врахування впливу правил м жнародно) торг вл на стан та функц онування нац онально) продовольчо) системи з метою мiнiмiзацiУризикв та максим!'зацУУ позитивних ефетв.
Ключов'1 слова: продовольча безпека, продовольче забезпечення, свтовий ринок продовольства, м'жнародна торг'тля, лiбералiзацiя торгiвлi
МИРОВЫЕ ВЫЗОВЫ ПО ОБЕСПЕЧЕНИЮ ПРОДОВОЛЬСТВИЕМ И РОЛЬ УКРАИНЫ В ИХ ПРЕОДОЛЕНИИ
Дейнеко Л.В.
Предметом исследования являются научные и организационные подходы к продовольственному обеспечению в мировом масштабе, целью является освещение вызовов по обеспечению продовольствием и роли Украины в их преодолении. Использованы общенаучные, а также специальные методы экономического анализа и обобщения информации: статистических сравнений, группировки, структурно-функционального анализа и др. Освещены ключевые проблемы продовольственного обеспечения в мире и принятые мировым сообществом базовые принципы и механизмы их преодоления, раскрыто место и роль Украины в мировой продовольственной системе, определены возможности и риски для продовольственного обеспечения мира и страны, возникающие вследствие либерализации международной торговли продовольствием. Делается вывод о необходимости формирования и эффективного использования инструментов и механизмов для предотвращения этих вызовов, или смягчения их негативного воздействия на основе четко определенных и согласованных стратегических целей, постоянного мониторинга их достижения, учета указанных целей при формировании национальной аграрной, торговой и других релевантных политик для усиления позиций Украины на мировом продовольственном рынке и улучшения продовольственного обеспечения, а также обоснована необходимость учета влияния правил международной торговли на состояние и функционирование национальной продовольственной системы с целью минимизации рисков и максимизации положительных эффектов.
Ключевые слова: продовольственная безопасность, продовольственное обеспечение, мировой рынок продовольствия, международная торговля, либерализация торговли
GLOBAL CHALLENGES OF FOOD SUPPLY AND THE PART OF UKRAINE IN DEALING WITH THEM
Deineko L.V.
Scientific and organizational approaches to food supply on global scale are researched in this paper, with the goal of highlighting the challenges of food supply and the the part of Ukraine in dealing with them. General and special scientific methods of economic analysis and data generalization are used: statistical comparison, grouping, structure-function analysis etc. Key problems of global food supply are highlighted, as well as basic principles and mechanisms of dealing with them, accepted by the global community. Ukraine's place and part in the global food system are shown. Possibilities and risks for the global and national food supply that appear as a result of food trade liberalization are determined. Conclusion is made about the necessity of formation and effective employment of the instruments and mechanisms for prevention or mitigation of such challenges, based on the clearly defied and coordinated goals, consolidation of the permanent monitoring of their accomplishment, taking into account these goals in developing national agrarian, trade and other relevant policies, so that the position of Ukraine could be strengthened in the global food market, and food supply could be improved. The necessity of taking into account the influence of the rules of international trade on the condition and functioning of the national food system for the minimization of risks and maximization of positive effects is justified.
Keywords: food security, food supply, global food market, international trade, trade liberalization
48
EK0H0Mi4H^ вюник ушверситету | Випуск № 34/1
© Дейнеко Л.В., 2017
Забезпечення продовольчоТ безпеки сьогодн визнане в якостi першочергового завдання для всього св^у. В першу чергу це пов'язано з тим, що забезпечення населення продовольством лежить в основi виршення оджеТ в головних глобальних проблем людства - голоду. Останж доступнi дат свщчать, що у 2014-2016 рр бтя 795 млн. людей, або кожен дев'ятий в свiтi, страждав вiд голоду.
На шляху подолання ^еТ проблеми свiтова спiльнота стикаеться з викликами, якi вимагають злагоджених системних дш, зокрема це швидке демографiчне зростання i урбанiзацiя, що породжують все бiльшу потребу в продовольс^ (за прогнозами ФАО у 2050 роц свiту треба буде нагодувати 9 млрд. населення, глобальний попит на продукти харчування на цей час мае збтьшитись принаймж на 60 вщсотмв вщ рiвня 2006 року), та клiматичнi змши, якi створюють численнi загрози для виробниш продовольства (загальне пiдвищення добовоТ температури, пiдвищена мiнливiсть температури, змши рiвнiв i частоти опадiв, збтьшення частоти сухих перiодiв i засух, зростання штенсивносп екстремальних погодних умов, ждвищення рiвня моря i засолення, скорочення запаав орних земель i прюноТ води) [1; 4].
Водночас юнуе ряд загроз, вирiшення яких можливе переважно в економiчнiй площиж i вимагае як вiд економiчноТ науки, так i вiд практиш управлiння та господарювання, формування i ефективного використання iнструментiв та механiзмiв задля запобiгання цим викликам, чи пом'якшення Тх негативного впливу. Серед загроз такого плану видтяють наступж:
• нерiвнiсть економiчного зростання в рiзних краТнах свiту (краТни, що розвиваються, якi мають високi показники економiчного зростання бiльш успiшно виршують проблеми голоду, тому сприяння економiчному розвитку краТн, якi мають низьк показники середньодушового розмiру ВВП та вщстають в його динамiцi е чинником, що спрямований на зменшення проблеми голоду в цих краТнах);
• значж коливання св^ових цш на продовольство (стрiмке зростання цш на продовольство робить його менш доступним для бiльшоТ частки населення св^у з низькими доходами, тодi як падiння цiн погiршуе становище виробниш продовольства, призводить до зростання бщносп в аграрних регiонах, провокуе скорочення фiзичних обсягiв виробництва продовольства, що зрештою також загострюе проблему голоду);
• нерiвнiсть розподiлу доходу в продовольчш сферi (ця проблема е актуальною для забезпечення продовольчоТ безпеки не ттьки краТн що розвиваються i мають проблеми з голодом, але й для розвинених краТн св^у. Як вщомо, левову частку доходу з виробництва продовольства отримують землевласники i трейдери, по™ переробники, тодi як на безпосереджх виробникiв продовольства, переважно лягають вс ризики, пов'язанi з цим процесом. Це виступае оджею з причин такоТ соцiальноТ проблеми як стьська бiднiсть i стримуе аграрний розвиток, i вiдповiдно знижуе ефективнiсть свтовоТ агропродовольчоТ системи).
Метою даноТ статп е висвiтлення свiтових викликiв щодо забезпечення продовольством, зокрема можливостей та ризиш для продовольчого забезпечення свп"у та краТни, що виникають внаслщок лiбералiзацiТ' мiжнародноТ' торгiвлi продовольством та розкриття мiсця i ролi УкраТни у свiтовiй продовольчiй системi.
Слщ зазначити, що свiтова спiльнота досягла певних успiхiв у вирiшеннi проблем продовольчоТ безпеки завдяки наявност узгодженоТ стратеги, чiтко визначених цiлей i монiторингу Тх досягнення. Так, у 2000 р. св^овими лiдерами була прийнята Деклара^я Тисячолiття (Millennium Declaration) i викладеж Цiлi Тисячолiття щодо розвитку (Millennium Development Goals), де першою цтлю було зазначено скорочення вдвiчi голоду i крайньоТ бщносп до кiнця 2015 року. При цьому вщзначалось, що доступнiсть продовольства, в достатнш кiлькостi i для забезпечення рацюнального харчування, вносить свш внесок в розвиток людського потен^алу, допомагае людям усвiдомити Тх повний потен^ал i скористатися можливостями, що надае процес розвитку. За цей перюд 72 краТнам вдалося досягнути поставленоТ мети, при цьому 12 з цих краТн вдалося скоротити чисельнють хрожчно недоТдаючих до рiвня менше 5%, тобто до рiвня розвинених краТн.(див. табл.1).
Таблиця 1. Чисельшсть голодуючих у CBiTi (з 1990-1992 рр. по 2014-2016 рр.)
2000-2002 2005-2007 2010-2012 2014-2016*
млн % млн % млн % млн %
Всього у свт 929,6 14,9 942,3 14,3 820,7 11,8 794,6 10,9
Розвинеш краТни 21,2 <5,0 15,4 <5,0 15,7 <5,0 14,7 <5,0
КраТни, що розвиваються 908,4 18,2 926,9 17,3 805,0 14,1 779,9 12,9
Африка 210,2 25,4 213,0 22,7 218,5 20,7 232,5 20,0
Азiя 636,5 17,6 665,5 17,3 546,9 13,5 511,7 12,1
Латинська Америка 60,4 11,4 47,1 8,4 38,3 6,4 34,3 5,5
Океанiя 1,3 16,5 1,3 15,4 1,3 13,5 1,4 14,2
*Попередн ou,iHKu
Джерело: ФАО [1]
Основними чинниками, що забезпечували прогрес в досягнет ц^ фахiвцi називають[1; 2; 3; 4]:
- економiчне: зростання, яке не обмежуеться лише економiчним пiднесенням, а сприяе справедливому доступу до харчових продук^в, активiв i ресурсiв, особливо для бщних верств населення;
- зростання продуктивносп сiльського господарства (при цьому наголошуеться на ключовiй ролi сiмейного фермерства та дрiбнотоварного сiльського в зниженш злиднiв i голоду. З огляду на те, що за
даними OCED, 78% бщних в cbîtî в значнш Mipi залежать вiд сiльського господарства не ттьки як постачальника харчiв, але i для ïx засобiв до iснування, зростання продуктивностi стьського господарства i доxодiв, цьому чиннику надаеться особливе значення);
- мiжнародну торгiвлю (оскiльки державнi полiтики щодо експорту та iмпорту продовольства сприяють вирiвнюванню цiн, впливають на зароб^ну плату i доходи на внутршньому ринку та полегшують доступ до харчових продук^в для бiдниx верств населення);
- заходи со^ального захисту, як стали важливим iнструментом в боротьбi з голодом (це, зокрема, надання умовноТ або безумовноТ грошовоТ допомоги; програми, спрямованi на сприяння забезпеченню продовольчоТ безпеки, в т.ч. через системи розподту харчових продук^в; полiпшення життя i засобiв для юнування для бiдниx верств населення шляхом полегшення доступу до виробничих ресурав).
З 1 сiчня 2016 року вступили в силу новi 17 цтей, визначенi Органiзацiею Об'еднаних Нацш в царинi сталого розвитку. Кожна з цих цiлей мае свш блок цiлей, що уможливлюють досягнення основноТ мети (всього169). Загалом вони розрахован до 2030 року, але для деяких визначено i коротший термш.
Щодо проблеми забезпечення продовольством найбтьшу вагу мае друга мета - покшчити з голодом, досягти продовольчоТ безпеки i полтшити харчування. Водночас, досягнення цiеï цл тiсно пов'язано з iншими, зокрема тими, що стосуються подоланням бщносп, зростання продуктивностi i доxодiв, забезпечення стшкосл i сталостi, пiдтримкою б^зномаыття, зростання iнвестицiï, розвитку торгiвлi i товарних ринш.
В OECD-FAO AGRICULTURAL OUTLOOK 2016-2025 було виокремлено зв'язок 15 з 17 цтей розвитку з аграрним виробництвом i продовольчим забезпеченням[2]:
1. Викоршення бщносп. Ця мета включае завдання щодо викоршення крайньоТ бщносп (доходи менше 1,25 доларiв США в день) i щонайменше 50% скорочення бiдностi до 2030 року i мае важливе значення для забезпечення продовольством, з огляду на збтьшення, завдяки цьому економiчноï доступносл продовольства та пщвищення доходносп його виробництва
2. Нульовий рiвень голоду. Охоплюе чисельнi релевантн цiлi, включаючи припинення голоду та недоТ'дання, подвоення продуктивностi аграрного сектору та доxодiв малих виробникiв продовольства; передбачае корекцш обмежень у мiжнароднiй торгiвлi; пiдвищення iнвестицiй у аграрн дослiдження, розширення послуг та технолога, iмплементацiю сталих систем та практик виробництва продовольства до 2030.
3. Гарне здоров'я та благополуччя. Включае у себе зменшення смертей та хвороб вщ небезпечних xiмiкатiв, забруднення i зараження пов^ря, води та землк Актуальне для продвиробництва з огляду на використання агроxiмiкатiв та гною.
4. Якюна освп~а. Релевантно для навчання у сферi аграрного виробництва та розвитку, що може дозволити фермерам запровадити сталi з точки зору навколишнього середовища фермерськ практики та збтьшити конкурентоздатнiсть.
5. Гендерна рiвнiсть. Включае винищення гендерноТ дискримiнацiï, у тому числi у володшш землею. Зменшення сучасного розриву мiж фермерами жiночоï та чоловiчоï статi у краТнах, що розвиваються, може збтьшити аграрне виробництво цих краш на 2,5-4%, тим самим зменшивши св^овий голод на 12-17%.
6. Чиста вода та санiтарiя. Вщноситься до ефективного використання води у аграрному виробництва покращення якост води через зменшення забруднень та захист екосистем, пов'язаних з водою. Фермерство споживае 70% води вщ загального споживання i вносить свш вклад у забруднення води через потрапляння добрив, пестицидiв та шших забруднювачiв.
7. Доступна та чиста енерпя. Включае ц^ зi значного пщвищення вщновлюваноТ енерги та подвоення св^овоТ енергоефективностi до 2030 року. Вщноситься до ефективносп використання енергетики та бюенерегетики.
8. Гiдна робота та економiчне зростання. включае релевантн цiлi зi сталого економiчного росту пщвищення ефективносп використання ресурсiв та доступу до фшансових послуг i страхування.
9. Промисловють, iнновацiï та шфраструктура. Релевантнi до аграрного сектору ц^ включають розвиток стало!' та стшкоТ iнфраструктури, пiдвищення доступу малих та середшх пiдприемств до фшансових послуг та ïx штегра^я у цiновi ланцюги, а також заохочення шновацш.
10.Зменшення нерiвностi. Цiль передбачае досягнення до 2030 сталого пщвищення доxодiв 40% населення з нижчими бтьш високими темпами, нiж в середньому по кран Релевантно через причини, зазначен у Цiлi 1.
11.Вщповщальж виробництво та споживання. Включае зменшення втрат продовольства i вiдxодiв виробництва, ефективне використання природних ресурав, еколопчний менеджмент xiмiкaтiв та вiдxодiв, зменшення субсидiй на використання палива, що базуеться на викопних джерелах, 10^чний фреймворк щодо сталого виробництва та споживання.
12.Ди у сферi ^мату. Вони нaцiленi на посилення стшкосп до небезпек, пов'язаних з Шматом, та забезпечують мобiлiзaцiю 100 млрд. дол. щорiчно, до 2020, задля забезпечення пом'якшення впливу на змшу ^мату краТнами, що розвиваються. Змши ^мату е надзвичайно релевантними для агросектору i, одночасно, впливають на нього i пщдаються впливу з його боку.
13.Життя пщ водою. Включае завдання з недопущення та значного зменшення до 2025 року морського забруднення, зокрема добривами; ефективне регулювання рибальства задля забезпечення сталих практик у рибальств^ заборону деяких субсидш у сферi рибальства до 2020 року.
14.Життя на землк Ця цiль спрямована на збереження та стале використання екосистем прюноТ води та пов'язаних з нею - напр., бол^ - до 2020, боротьбу за вщновлення виснажено''' землi до 2030, а також недопущення зменшення бiорiзноманiття. Оскiльки фермерство е формою дiяльностi людини, що займае бiльшу частину земель у багатьох кра'нах, сiльське господарство не лише значно впливае на бiорiзноманiття, але й залежить вщ нього.
15.Партнерство для досягнення цтей. Включае цiлi, пов'язанi з агросектором у сферi мiжнародноl торгiвлi, включаючи просування вщкритоТ, недискримшацшно''' та рiвноправноl торговельно' системи та звершення Дохiйського раунду переговорiв СОТ.
Враховуючi активiзацiю штеграцшних процесiв Укра'ни в свiтовий продовольчий проспр та амбiтнi бажання Укра'ни посiсти в цьому просторi мюце, яке вiдповiдало б наявному потен^алу кра'ни, наша держава мае узгоджувати вiдповiднi полiтики з зазначеними цтями i завданнями.
Варто вiдзначити, що завдяки активнш i наполегливiй дiяльностi Уряду Укра'ни, зокрема Мiнiстерства аграрно''' полiтики Укра'ни, протягом останнiх ромв були здiйсненi помiтнi кроки в змщненж позицiй Укра'ни на св^овому ринку продовольства, нарощуваннi обсягiв, товарнш та географiчнiй диверсифкацп експорту.
Рисунок 1. Динамка виявлених порiвняльних переваг експорту продовольства в Укра!ш (свгг=1) [6]
Рисунок 2. Динамiка експорту продовольства в Укра!ш порiвняно зi свiтом,% [6]
Рисунок 3. Динамiка частки експорту продовольства в структурi експорту в Укра!ш порiвняно зi свiтом,% [6]
УкраТна на сьогодн входить до десятки лiдерiв в свт з виробництва та експорту ряду продовольчих товарiв. Так, за результатами 2015/2016 маркетингового року УкраТна посщала: перше мiсце в свт за обсягами виробництва соняшника i соняшниковоТ олiТ та експорту соняшниковоТ олп; друге мiсце - за експортом зерна та горiхiв; трете - за виробництвом та експортом ячменю та експортом ртаку; четверте - за експортом кукурудзи, виробництвом меду та горiхiв; п'яте за експортом пшениц^ сьоме - за виробництвом кукурудзи, пшениц та експортом соТ; восьме - за виробництвом соТ та експортом курятини.
Як видно з даних, наведених на рис.1-3. Порiвняльнi переваги УкраТни в експорт продовольства вiдносно свiтового рiвня мають досить стiйку тенденцiю до зростання. За перюд з 2000 р. до 2014 р. Тх рiвень зрiс майже втричi, при цьому динамка частки експорту продовольства в структурi експорту в УкраТш починаючи з 2011 р. с^мко зростала i за результатами 2016 року частка продукци АПК та харчовоТ промисловостi в структурi в^чизняного експорту досягла 42%, при цьому аналопчний показник також мав невелику тенденцш до зростання, але лишався в межах 7-8%.
Рисунок 4. Динамка виявлених порiвняльних переваг експорту продукцГ|' тваринництва з Укра'ни (свгг=1) [6]
Рисунок 5. Динамiка виявлених порiвняльних переваг експорту продукцм рослинництва з Укра'ни (свiт=1) [6]
Рисунок 6. Динамка виявлених порiвняльних переваг експорту харчових продуклв з Укра'ни (свiт=1) [6]
Водночас данi рис. 4-6 демонструють деякi тривожнi факти. Так, волатильнють динамiки експорту продовольства УкраТни помiтно вища нiж св^ова (рис.2), що враховуючи питому вагу продовольчого експорту в в^чизняному експорту свiдчить про наявнiсть високих потенцшних загроз з цього боку не ттьки нацiональнiй продовольчiй системi, але й нацюнальнш безпецi в цтому. При цьому, без задiяння запобiжних заходiв цi загрози тiльки зростатимуть при подальшому зростаннi продовольчого експорту i збiльшеннi його частки в структурi експорту краТни.
Данi рис 4-6 свщчать про те, що висок показники порiвняльних переваг УкраТни в експортi продовольства забезпечуються головним чином за рахунок рослинництва, тобто сировинноТ складовоТ продовольчого експорту, тодi як показник порiвняльних переваг в експорт переробленоТ продукци значно нижчий ( 8,5 проти 1,8 у 2015 р.) Що ж до експорту продукци тваринництва, то пюля 2005 року вони були фактично втрачеш, хоча в у 2015 р. бачимо слабку тенденцш до вщновлення позицш, хоча показник порiвняльних переваг лишився вiд'eмним (-0,75).
Таблиця 2. Експорт продукци АПК та харчово! промисловостi в Укра!ш та свiтi, млн дол. США
Товари Укра'ша Свгг Частка Укра!ни в свт, %
2000 2015 2000 2015 2000 2015
Рослинна продук^я 608,0 11288,1 163831,4 504646,7 0,37 2,24
Тваринна продущя 366,3 821,3 130242,0 308089,4 0,28 0,27
Харчовi продукти 403,1 2468,4 193061,9 508337,5 0,21 0,49
Продовольство 1338,8 14435,4 463617,3 1260805,0 0,29 1,14
Джерело: Свiтовий банк [6]
З даних табл. 2 також видно, що хоча обсяги експорту продовольства УкраТни зросли майже в 11 разiв, тодi як в свтовий показник зрю за зазначений перюд лише в 2б7 рази, проте його частка УкраТни в свтовому експорт сьогодш ледь перевищуе 1%.
То ж, маемо визнати, що УкраТна на сьогодш не спроможна вщчутно впливати на ситуацш на свтовому продовольчому ринку, де на поточний перюд i на перспективу до 2025 р. (рис.7) прогнозуеться висока концентра^я експорту основних продовольчих товарiв, коли на топ-5 краТн експортерiв (в жодну з них УкраТна не входить) припадае 70%-95%, а по деяким товарам 40 % припадае лише на одну краТну виробника, як то вершкове масло( Нова Зеландiя), м'ясо овець (Австралiя) цукор i соевi боби (Бразилiя), коренеплоди (ТаТланд) та iн., що е одним з чинниш, як роблять продовольчий ринок вразливим до рiзного роду шокiв: виробничих пол^ичних, клiматичних тощо.
CJE.fi е»рЗг1нг □ 41Ьр1рог1вг »Згс1 ахройег Я Зг*1 нкраНЬг ■ ?Я1 нкраг1вг + КГ 3-1 5 !пр 5
%
ОО -
Рисунок 7. Частка експорту топ-5 експортерiв у 2025 роц за видом товару [2]
Однак посилення позицш УкраТни на св^овому ринку могло б зробити св^овий продовольчий ринок бтьш диверсифкованим i таким чином сприяти його стаб^заци.
Таким чином, слщ зазначити, що УкраТна, хоча i мае за статистикою ФАО, менше 5 вiдсоткiв голодуючого населення на рiвнi з розвиненими краТнами свiту, та виробляе значн обсяги продовольства, це не зшмае актуальностi проблем продовольчого забезпечення i продовольчоТ безпеки для самоТ краТни. В УкраТ'ш сьогоднi значна ктькють населення витрачае на харчування бтьше половини свого доходу, структура харчування не е рацюнальною, загострюеться проблема сировинного забезпечення переробних пщприемств, попршуеться стан природно-ресурсного потенцiалу продовольчого комплексу, потребуе вдосконалення система контролю за якютю та безпечнютю продукцiТ та ш. Поряд з цим, нарощування УкраТною експорту продовольства разом iз все бiльшою вiдкритiстю нацiонального ринку для його iмпорту не може не позначитись на стаж внутршнього ринку продовольства i ситуаци з продовольчим забезпеченням. Тому важливо дослщити вплив цих процесiв на рiзнi аспекти розвитку продовольчоТ
системи краши передбачити можл^ наслiдки цих процесiв задля макс^заци позитивних ефектiв i MiHiMi3a^ï чи запобiгання негативним впливам.
Взагалi вплив мiжнародноï торгiвлi та наслщки ïï лiбералiзацN' для продовольчоГ безпеки та продовольчого суверештету краш е тим питанням, яке постiйно пщшмаеться при обговореннi правил мiжнародноï торгiвлi в рамках СОТ, що мае виршуватись поряд з постiйною дилемою мiж пiдтримкою високих цiн, щоб допомогти з доступнiстю продовольства, i потребою зниженн цiни, щоб сприяти доступу до продовольства споживачам з низьким рiвнем доходу. То ж нижче наведемо перелк можливих негативних i позитивних ефеклв, якi згадуються найчастiше, зазначивши, що майже вс вони в тiй чи шшш мiрi можуть проявити себе i щодо продовольчо'' системи Укра'ни [3; 5].
Можливi позитивнi ефекти:
• макроекономiчнi вигоди вiд в^кри^ торпвл^ на кшталт росту експорту та притоку прямих шоземних iнвестицiй, пщтримки росту зайнятостi, що, у свою чергу, пщвищуе доходи тощо;
• завдяки розширенню можливостей для експорту в конкурентних на свтовому ринку секторах можна прогнозувати пщвищення доходiв;
• необхiднiсть застосування мiжнародних стандарлв експортерами та розвитку нацiональноï системи контролю сприятиме зростанню якостi та безпечност продовольства;
• лiбералiзацiя торгiвлi пiдвищуе iмпорт та збiльшуе ктькють i спектр доступного продовольства;
• ширший спектр доступних харчових продуклв задовольнятиме рiзнi уподобання й смаки та забезпечуватиме бтьш збалансований рацюн харчування;
• збiльшення конкуренцiï через зростання iмпорту може спонукати до пщвищення ефективност i продуктивностi виробництва, зокрема через збтьшення iнвестування, нагромадження технологш, науковi розробки;
• зi зменшенням захисних заходiв для краш - iмпортерiв продовольства, цiни на продовольство зазвичай знижуються;
• iмпорт зменшуе сезонний ефект на доступнють продовольства та споживчi цiни.
Можливi негативнi ефекти:
• для краш-великих експортерiв продовольства, вищi цiни на мiжнародних ринках можуть зменшити доступнють для внутршнього ринку тих товарiв, якi вироблятимуться на експорт;
• для краш-великих експортерiв продовольства, внутршш цiни на експортованi продукти можуть пщвищитися;
• орiентацiя експорту сировини може призвести до бтьш штенсивного використання i виснаження землi та шших ресурсiв;
• за низькоГ конкурентоспроможностi при зростаннi iмпорту нацюнальш виробники скорочуватимуть виробництво, зменшуючи внутршню пропозицiю що може призвести до негативних мультиплкацшних ефектiв в агропродовольчш сферi;
• сектори на бтьш раншх стадiях розвитку можуть стати бтьш вразливими до цшових шош та iмпортних хвиль;
• зайнятють та доходи у чутливих, конкуруючих з iмпортом галузях, можуть знизитися;
• залежнють вiд iмпортованого продовольства пов'язують з пiдвищенням споживання дешевих висококалорiйних i малопоживних харчових продуклв;
• для краш-великих iмпортерiв, так само як i для краш зi значною питомою вагою експорту лiбералiзацiя торгiвлi зменшуе простiр маневрування для боротьби з шоками.
Таким чином, можемо бачити, що торпвля як така не е загрозою, ан панацеею для розвитку продовольчого сектору краши, а вiдповiдь на питання, як позначиться розвиток мiжнародноï торгiвлi на станi продовольчого забезпечення i продовольчоГ безпеки в УкраМ, залежить вiд того, наскiльки ретельно будуть оцшеш можливостi та ризики, пов'язан з вiдкритiстю торгiвлi i насктьки ефективно буде вибудуваний мехашзм Гх використання чи реагування на них.
В цьому контекст важливо звернути увагу на те, що хоча Украша вступила до СОТ ще майже дев'ять рош тому, набiр iнструментiв торговельноï полiтики, як використовуе наша красна для захисту власних штереав лишаеться досить вузьким, а ïï участь у формуванн правил торгiвлi мало помiтною.
В якост позитивного прикладу вiдстоювання штереав слщ навести приклад lндiï та ряду шших краш, дм яких позначились на позици краïн що розвиваються в свп"овш торгiвлi продовольством. ^ крайни (так звана Група 33, що об'еднуе краши з швидкозростаючою економкою) запропонувала на дев'ятш Мiнiстерськоï конференцiï на Балi встановити, що закутвля запасiв зерна крашами, що розвиваються з метою пщтримки виробниш, якi мають низький дохщ або якi вiдчувають нестачу ресурав, не повинна враховуватися в загальнш величинi внутрiшньоï пiдтримки. Водночас, розвинеш крайни, в першу чергу США, Канада та GC, наполягали на тому, що закушвля урядом запаав продовольства у селян за цшами вище свiтових стимулюе фермерiв виробляти бтьше, нiж необхiдно, що спотворюе цiни на свiтовому ринку i негативно впливае на мiжнародну торпвлю, тому такi заходи пiдтримки не повины перевищувати встановленого 10%-го порогового значення, в шшому випадку, е пщстави для звернення до Органу з врегулювання суперечок СОТ з позовом проти краши, яка порушила своГ зобов'язання. Завдяки аргументованш i наполегливш позици 1ндп, питання було вир^ено на користь краïн, що розвиваються.
Рiшення 9 Мшютерсько'Т конференци дозволяе цим кра'Тнам за певних умов перевищувати сво'Т зобов'язання щодо заходiв внутрiшньоТ' пiдтримки, що належать до «жовтого кошику», в порушення Угоди про сiльське господарство. У проект пщсумково'Т декларацп говориться, що сторони домовилися продовжити переговори з питання продовольчоТ' безпеки i остаточно прийняти рiшення на 11-й Мшютерськш конференци СОТ у груды 2017. У цей перюд члени СОТ утримаються вiд подачi позовiв щодо кра'Тн, що розвиваються, як надають таку пiдтримку. Ухвалення Балшського пакету вважаеться найзначнiшою угодою з чаав заснування СОТ. Без сумшву, успiшне вiдстоювання сво'Тх позицiй додае кра'Тнам, що розвиваються, бiльше впевненост в подальших переговорах в рамках СОТ.
Таким чином устшна роль УкраТ'ни в забезпеченнi свiтовоТ' власно продовольчоТ' безпеки вимагае крiм дiевих заходiв стимулювання експорту, в чому вже досягнут помпж успiхи, формування i ефективного використання iнструментiв та механiзмiв задля реагування на наявн виклики, на основi чiтко визначених i узгоджених зi свiтовими пщходами стратегiчних цiлей, а також врахування цих цiлей при формуваннi нацюнально'Т аграрно'Т, торговельноТ' та iнших релевантних пол^ик. Посилення позицiй УкраТ'ни на св^овому продовольчому ринку та полтшення продовольчого забезпечення, також вимагае врахування впливу правил мiжнародноТ торгiвлi на стан та функцюнування нацiональноТ продовольчоТ системи з метою мiнiмiзацiТ ризиш та максимiзацiТ позитивних ефектiв та бтьш активно'' позицiТ УкраТ'ни у вщстоюванш нацiональних iнтересiв на мiжнародних площадках.
Список використаних джерел / References
1. The State of Food Insecurity in the World Meeting the 2015 international hunger targets:taking stock of uneven progress http://www.fao.org/3/a-i4646e.pdf
2. OECD/FAO (2016), OECD-FAO Agricultural Outlook 2016-2025, OECD Publishing, Paris. http://dx. doi.org/10.1787/agr_outlook-2016-en
3. Melendez-Ortiz, Ricardo. April 22, 2016. Food security and nutrition in the 2016 globalized economy https://www.ifpri.org/blog/food-security-and-nutrition-2016-globalized-economy/
4. Fan, Shenggen. May 2016. A new global food system for achieving the Sustainable Development Goals http://e15initiative.org/blogs/new-global-food-system-achieving-sustainable-development-goals/
5. Diaz-Bonilla, Eugenio. December 2013. Agricultural Trade and Food Security: Some Thoughts about a Continuous Debate http://e15initiative.org/publications/agricultural-trade-and-food-security-some-thoughts-about-a-continuous-debate/
6. WITS. 2016. World Integrated Trade Solution. Washington, DC: World Bank. http://wits.worldbank.org/default.aspx.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Дейнеко Людмила BiKTopiBHa, доктор економiчних наук, професор,
завщувач вщдту промислово'Т пол^ики
ДУ «1нститут економки та прогнозування НАН УкраТ'ни»
вул. Панаса Мирного, 26, м. КиТ'в, 01011, Укра'Тна
e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Дейнеко Людмила Викторовна, доктор экономических наук, профессор, заведующий отделом промышленной политики ГУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины» ул. Панаса Мирного, 26, г.. Киев, 01011, Украина e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Deineko Liudmyla Viktorivna, Doctor of Economics, professor,
Head of the Department of Industrial Policy
Institute for Economics and Forecasting of NAS of Ukraine
26, Panasa Myrnoho str.Kyiv, 01011 Ukraine
e-mail: [email protected]
