CC BY
15
УДК 339.564(477)
ТЕНДЕНЦ1"" РОЗВИТКУ ЕКСПОРТУ УКРА1НИ В УМОВАХ еВРО1НТЕГРАЦИ"*
© 2017 МЕЛЬНИК Т. М., ПУГАЧЕВСЬКА К. С.
УДК 339.564(477)
Мельник Т. М., Пугачевська К. С. Тенденцп розвитку експорту УкраУни в умовах евроштеграци
Мета статтi полягае в оцщ1 тенденцй розвитку експорту Украни в умовах евроштеграци. На основi втчизняно! та заруб'жно! статистики проведено компаративний анал'в коеф^ента участ'> в мiжнародному подл прац1 коеф^ента ефективностi експорту Украни та основних // торговельних партнер'в. Проаналвовано 'тдикатори розвитку експорту товар'ю i послуг до кра/н £С. На основi статистики нацональних рахунт розраховано експортоор'кнтоватсть та 'тпортозалежшсть окремих вид'в економiчно'iд'тльности Здшснено порвняння обсягу нада-них УкраМ тарифних квот на експорт окремих товарних номенклатур в'дпов'дно до умов Угоди про Асо^ацт з фiзичними обсягами експорту аналогiчних товар'в до ЕС. Об(рунтовано, що для Украни в умовах дестабшзаци глобальних торговельних регулятор'в ефективний експорт-промоушн е механiзмом пiдвищення мiжнародноi конкурентоспроможностi, а отже, модертзацп нацональноi стратеги розвитку. Перспективами подальших дотджень у даному напрямi е визначення фактор'в, як найбльшою мiрою впливають на р'юень експортноi ор'кнтованостi вид'в економiчно'i д'тльности
Кпючов'1 слова: експорт, експорт-промоушн, Европейський Союз, експортоор'кнтоватсть, 'тпортозалежшсть, конкурентоспроможшсть. Рис.: 1. Табл.: 5. Ббл.: 11.
Мельник Тетяна Миколавна - доктор економ'мних наук, професор, зав'дувачка кафедри мiжнародних економiчних в'дносин, Ки/вський нацональ-ний торговельно-економiчний утверситет (вул. Кото, 19, Ки/в, 02156, Укра/на) E-mail: melnikknteu998@gmail.com
Пугачевська Катерина Сергивна - кандидат економiчних наук, старший викладач кафедри мiжнародних економ'нних в'дносин, Ки/вський нацо-нальний торговельно-економ'нний утверситет (вул. Кото, 19, Ки/в, 02156, Украна) E-mail: kpugachevska@gmail.com
УДК 339.564(477) Мельник Т. Н., Пугачевская Е. С. Тенденции развития экспорта Украины в условиях евроинтеграции
Цель статьи заключается в оценке тенденций развития экспорта Украины в условиях евроинтеграции. На основе отечественной и зарубежной статистики проведен компаративный анализ коэффициента участия в международном разделении труда, коэффициента эффективности экспорта Украины и основных её торговых партнеров. Проанализированы индикаторы развития экспорта товаров и услуг в страны ЕС. На основе статистики национальных счетов рассчитаны экспортоориентированность и импортозависимость отдельных видов экономической деятельности. Проведено сравнение объема предоставленных Украине тарифных квот на экспорт отдельных товарных номенклатур в соответствии с условиями Соглашения об Ассоциации с физическими объемами экспорта аналогичных товаров в ЕС. Обосновано, что для Украины в условиях дестабилизации глобальных торговых регуляторов эффективный экспорт-промоушн является механизмом повышения международной конкурентоспособности, а следовательно, модернизации национальной стратегии развития. Перспективами дальнейших исследований в данном направлении является определение факторов, которые в наибольшей степени влияют на уровень экспортной ориентированности видов экономической деятельности. Ключевые слова: экспорт, экспорт-промоушн, Европейский Союз, экс-портоориентированность, импортозависимость, конкурентоспособность.
Рис.: 1. Табл.: 5. Библ.: 11.
Мельник Татьяна Николаевна - доктор экономических наук, профессор, заведующая кафедрой международных экономических отношений, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: melnikknteu998@gmail.com
Пугачевская Екатерина Сергеевна - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры международных экономических отношений, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: kpugachevska@gmail.com
UDC 339.564(477) Melnyk T. M., Pugachevska K. S. The Tendencies in Ukraine's Exports Development in the Context of European Integration
The article is aimed at assessing the tendencies of development of Ukraine's exports in the context of European Integration. A comparative analysis of the participation rate as to the international division of labor, the export efficiency coefficient of Ukraine and its main trading partners was carried out on the basis of both national and foreign statistics. Indicators for the development of exports of goods and services to the EU Member States were analyzed. On the basis of the statistics of national accounts, export orientation and import dependence of the selected economic activities were calculated. A comparison has been made between the amount of tariff quotas granted to Ukraine for the export of individual trade items under the terms of the Association Agreement with the physical volumes of similar goods exported to the EU. It has been substantiated that for Ukraine, in the face of destabilization of the global trade regulators, an effective export-promotion is a mechanism for enhancing international competitiveness and thus for modernizing the national development strategy. Prospects for further research in this direction are determining the factors that have the greatest impact on the level of export orientation of the types of economic activities. Keywords: exports, export-promotion, European Union, export orientation, import dependence, competitiveness. Fig.: 1. Tbl.: 5. Bibl.: 11.
Melnyk Tetyana M. - D. Sc. (Economics), Professor, Head of the Department of International Economic Relations, Kyiv National University of Trade and Economics (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: melnikknteu998@gmail.com
Pugachevska Kateryna S. - PhD (Economics), Senior Lecturer of the Department of International Economic Relations, Kyiv National University of Trade and Economics (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: kpugachevska@gmail.com
В умовах дестабшзаци глобальних торговельних ре-гулятор1в, посилення невизначеност зовншнього середовища, зростання конкуренцп на свггових ринках для нацюнальних економк набувае прюритетно-
б1жних ринках. Протягом останнк роив уряди багатьох краш не лише реал1зовують заходи з п1дтримки реального
* Роботу виконано в межах НДР «Експорт-промоушн Укра'ни в умовах дестабшзаци глобальних торговельних регулятс^в» (номер
си укршлення позицш вичизняних експортерш на зару- державно' реестрацп 0117U007173).
сектора економжи, а й актившують шдтримку нацюналь-них експортер1в з метою посилення !х конкурентних по-зицш на заруб1жних ринках. Дана проблематика особливо актуальна для Украши, р1вень зовшшньо! в1дкритост1 у сфер1 експорту яко! у 2016 р. становив 49%. За таких умов ефективний експорт-промоушн може стати мехашзмом п1двищення м1жнародно! конкурентоспроможност1, а от-же, модершзаци нацюнально! стратеги розвитку.
Розвиток зовншнього сектора перебувае шд впли-вом суттевого прогресу в м1жнародному подш прац1, революци у сфер1 1нформац1йних технолог1й та засоб1в телекомушкаци, л1берал1заци зовншньоторговельно! пол1тики у глобал1зованому простор1. Всупереч зусил-лям шститут1в багатосторонньо! торговельно! системи та регюнальних торговельних союз1в перел1к протекщ-он1стських бар'ер1в, що перешкоджають перемщенню товар1в, послуг, кап1талу та людей через нацюнальт кор-дони, збкьшуеться. П1дтвердженням цьому е практика використання традицшних мит 1 квот, техтчних обме-жень 1мпорту (шляхом впровадження норм безпеки чи стандарт1в, що в1др1зняються в1д тих, як1 практикують кра!ни-експортери), а також ф1скальних, законодавчих й адм1н1стративних бар'ер1в.
Експортний потенщал е 1ндикатором розвитку еко-ном1ки кра!ни та !! участ1 в м1жнародному подш прац1. За шдсумками 2016 р. пад1ння експорту то-вар1в 1 послуг становило 4,1% пор1вняно з 2015 р. при зростанш 1мпорту на 3,7% [1]. За роки свое! незалеж-ност1 Укра!на досягла незначного успгху в реформуванш економ1чно! пол1тики, продемонструвавши переважно незадовкьш результати, за винятком роив, яю харак-теризувались позитивною кон'юнктурою на товари -ключов1 позици укра!нського експорту.
Торговельна частина Угоди про асоц1ац1ю м1ж Укра!ною та 6С знайшла в1дображення у створены По-глиблено! та всеохоплюючо! зони вкьно! торг1вл1 з 6С -широкомасштабно! за змктом торговельно! угоди, що спрямована на зменшення та скасування тариф1в, як1 застосовуються сторонами щодо товар1в, л1берал1зац1ю доступу до ринку послуг, а також на приведення укра!н-ських правил 1 регламенпв у в1дпов1дн1сть до европей-ських. Угода повною м1рою буде впроваджена протягом семи роив [2].
Ключовою особлив1стю ЗВТ Укра!на - 6С е комплексна програма адаптацГ! секторальних законодавчих 1 нормативних акт1в Укра!ни (енергетика, послуги, скь-ське господарство, транспорт) до в1дпов1дних правил 1 вимог 6С, що значною м1рою забезпечуватиме усунення нетарифних (техн1чних) бар'ер1в у торг1вл1 м1ж Укра!ною та 6С, а значить, сприятиме розширеному доступу в1-тчизняних п1дприемств - суб'ект1в ЗЕД на внутршнш ринок 6С. Сл1д також вказати на необх1дн1сть подаль-шого зд1йснення заход1в щодо експорт-промоуш Укра!ни на европейських ринках, яю нин1 зд1йснюються Оф1сом з просування експорту, що е консультативно-дорадчим органом при Мш1стерств1 економ1чного розвитку 1 тор-г1вл1, який було створено як «едине в1кно» допомоги в1-тчизняним суб'ектам п1дприемницько! д1яльност1 у про-цес1 виходу на зовншш ринки.
Досл1дження динам1ки та структури зовншньо! торг1вл1 в контекст1 впливу на зростання економж в1д-критого типу знайшли в1дображення в працях багатьох заруб1жних учених, зокрема, Р. Вернон, М. Емерсона, П. Кругмана, Д. Родржа та ш. Питання щодо наслоив експортоор1ентованого розвитку для нацюнально! еко-ном1ки досл1джено в роботах I. Бураковського, В. Гейця, В. Мовчан, А. Мазараю, В. Оденка, Л. Шинкарук та ш. Однак потребують подальшого досл1дження питання, що стосуються 1дентиф1кац1! зм1н 1 прюритет1в експорту товар1в 1 послуг Укра!ни до 6С у контекст1 1мплементац1! Угоди про асоц1ац1ю.
Мета стати полягае в оц1нц1 тенденцш розвитку експорту Укра!ни в умовах евроштеграци.
Розвиток економ1ки Укра!ни супроводжуеться по-силенням деструктивних процейв, зокрема в основних експортоор1ентованих видах економ1ч-но! д1яльност1, через подальше використання кнуючих виробничих потужностей без !х модерн1зац1йно! пере-будови, що на фош технолог1чного прориву розвинених кра!н призводить до тотально низького р1вня конкурен-тоспроможност1 укра!нських товар1в на св1тових ринках та зведення до мшмуму експортного потенц1алу. Ця проблема особливо загострюватиметься в раз1 тривало! багатор1чно! окупацГ! сх1дних рег1он1в, що забезпечували вагомий внесок у структуру експорту. Економжа Укра!-ни е достатньо в1дкритою за показником в1дношення експорту товар1в 1 послуг до ВВП. Так, у 2016 р. воно становило 51,55%, що на 3,77 в. п., вище, шж у 2005 р. [1]. Для пор1вняння, у середньому по 6С наведений вище показник становить 44,38% [3]. Це св1дчить про високий р1вень залежност1 економжи Укра!ни в1д економ1чно! кон'юнктури на св1тових ринках, тенденцш розвитку св1тово! економ1ки.
Укра!на ще не змогла зайняти на европейському ринку власш над1йн1 нш1 реал1зац1! товар1в з доданою вартктю, а не сировини та низькотехнолопчно! про-дукц11. Переважна частина И найб1льших торговельних партнер1в з 6С за показниками ВВП та експорту на одну особу знаходяться на значно вищому р1вш (табл. 1).
Укра!на ктотно поступаеться за показниками ВВП на душу населення та експорту на душу населення европейським кра!нам. При цьому Укра!на бере досить активну участь у м1жнародному подш прац1 завдяки ви-щ1й експортнш квот1. Коефгц1ент м1жнародного под1лу пращ, розрахований як сшвв1дношення частки кра!ни у св1товому експорт1 до И частки у свгговому ВВП, пере-вищуе цей коеф1ц1ент ФранцГ!, Греци та 1тал1!, однак ця активна участь не супроводжуеться в1дпов1дним ргвнем ефективност1 експортно! д1яльност1. Про це св1дчить низький показник ефективност1 експорту, який у розвинених кра!н у 5 раз1в перевищуе середньосвиовий показник. Укра!на характеризуеться втрич1 нижчою в1д середньосв1тово! ефективн1стю експорту, що пов'язано, передусш, з його здеформованою товарною структурою, недолгками 1нституц1онального регулювання, занепадом науки та технолог!!, нев1дпов1дшстю метод1в орган1зацГ! й управл1ння в окремих галузях вимогам сучасност1.
ВВП та експорт на душу населення УкраУни основних торговельних napTHepiB з €С у 2010-2016 рр.
КраУна ВВП на душу населення, дол. США Експорт на душу населення, дол. США Коефщкнт участ кра'н у мiжнародному подш прац Коефщкнт ефективносп експорту
2010 2013 2016 2010 2013 2016 2010 2013 2016 2010 2013 2016
Австрiя 46498 50460 44884 2357 2696 2366 1,77 1,76 1,95 488,9 471,7 436,9
Франтя 40726 42606 36632 1090 1266 1111 0,94 0,98 1,12 428,2 398,3 356,6
Нiмеччина 42483 46577 42533 1792 2117 1976 1,48 1,50 1,72 446,6 435,4 414,1
Грецiя 26782 21697 17598 582 660 502 0,76 1,00 1,06 281,6 202,8 171,3
Угорщина 13007 13570 12593 1068 1168 1167 2,88 2,83 3,43 136,7 126,8 122,6
lталiя 35663 35644 30616 900 1029 929 0,88 0,95 1,12 374,9 333,2 298,0
Польща 12426 13574 12051 497 628 633 1,40 1,52 1,94 112,5 136,9 119,6
ес-28 33681 35561 32016 1303 1533 1422 1,35 1,42 1,64 135,2 136,3 138,9
УкраТна 3093 4218 1993 144 181 103 1,63 1,41 1,91 32,5 39,4 19,4
О О =П
Е? □□
о
о
Q_ <
Джерело: складено за [3].
Вгдносно високий piBeHb гнтегрованостг еконо-мгки Укра!ни зумовлюе необхгднгсть формування регу-ляторно! полiтики, адекватно! сучасним викликам гло-балiзацГi. I! основою повинен стати механiзм взаемодГ! мiж розвитком нацiонально! економiки й експортом як своергдний «канал» взаемодГ! кра!ни 3i свiтовим господарством, яка розглядаеться у вимiрi причинно-наслгдкового зв'язку мiж експортом та економiчним зростанням (export-led growth), а також експортом i динамкою й структурою ВВП [4].
Провгдною довгостроковою тенденцiею розвитку укра!нського експорту е зменшення частки кра!н СНД, починаючи з 2011 р. (з 38,27% у 2012 р. до 16,59% у 2016 р.) та одночасне зростання частки кра!н 6С, АзГ! та Африки (табл. 2). Натомгсть суттево зросла частка кра!н 6С -з 30,07% у 2005 р. до 37,12% у 2016 р.
ПереоргентацГя укра!нських зовнгшньоторговель-них зв'язкгв зумовлена загостренням торговельних i
пол1тичних суперечностей 1з Ройею та необх1дн1стю по-шуку нових ринк1в збуту продукцГ!.
Найбкьшу частку у географ1чнш структур! експорту в 6С у 2016 р. (табл. 3) пойдають 1тал1я -14,30% (зокрема, у структур! експорту у 2016 р. 49,4% займали чорш метали, 16,0% - зернов1 культури, 7,6% - жири та олш); Польща - 16,30% (17,9% - чорш метали, 14,1% - електричш машини, 11,0% - мшеральне паливо); Шмеччина - 10,55% (22,7% - електричш машини, 9,6% - текстильний одяг, 6,7% - мшеральне паливо, 6,1% - зернов1 культури); 1спашя - 7,44% (56,8% - зерно-в1 культури, 15,2% - жири та олш).
Незважаючи на те, що статистичш даш свцчать про зростання частки експорту товар1в на ринки 6С протягом 2012-2015 рр., у грошовому вираз1 у 2015 р. спостер1галося зменшення обсяпв експорту товар1в на 3,98 млрд дол. США, або на 23,5% (табл. 4). Частково
Таблиця 2
Географiчна структура експорту товарiв в Украi'нi, %
Рк СНД Свропа €С Азiя Африка Америка Австралiя й Океашя
2005 30,77 31,79 30,07 25,06 6,99 5,35 0,04
2006 32,19 32,91 31,71 22,01 6,19 6,65 0,05
2007 36,69 29,97 28,44 22,07 5,66 5,45 0,03
2008 34,59 29,47 27,28 23,72 5,83 6,19 0,10
2009 33,94 25,86 23,97 30,56 6,62 2,83 0,05
2010 36,46 26,90 25,46 26,68 5,87 3,89 0,06
2011 38,27 26,96 26,35 25,93 4,89 3,73 0,04
2012 36,78 25,31 24,88 25,69 8,19 3,79 0,07
2013 34,87 26,95 26,47 26,55 8,05 3,42 0,06
2014 27,61 31,77 31,54 28,48 9,46 2,55 0,04
2015 20,47 34,75 34,14 32,47 9,98 2,06 0,04
2016 16,59 37,92 37,12 32,44 10,63 2,02 0,05
<
ш
Джерело: складено за [1].
Географiчна структура експорту товарiв УкраУни до €С, %
Кража Р!к
2005 2009 2012 2013 2014 2015 2016
Австрт 3,10 3,27 3,05 3,31 3,12 2,67 2,68
Болгарт 5,31 6,10 3,33 3,53 3,24 3,22 3,10
Велика Бритаыя 1,34 1,87 3,23 3,27 3,47 2,83 2,35
!спант 18,49 16,06 9,01 5,89 6,86 8,02 7,44
1тал1я 2,12 2,49 14,52 14,07 14,52 15,21 14,30
Ктр 3,04 1,55 0,98 0,96 1,67 0,47 0,40
НЛдерланди 12,56 10,13 4,86 6,21 6,51 6,96 7,37
Нiмеччина 9,87 12,90 9,63 9,57 9,35 10,21 10,55
Польща 0,19 0,35 15,08 15,20 15,55 15,19 16,30
ПортуГал1я 4,78 3,70 2,01 1,59 1,83 2,46 1,69
Румун1я 4,96 5,02 3,23 3,33 3,44 4,38 5,31
Словаччина 0,32 0,15 3,94 4,49 3,94 3,60 3,49
Угорщина 6,73 7,54 8,84 9,29 8,88 6,99 7,80
Францт 1,95 2,83 3,21 4,12 3,13 3,83 3,36
Чехiя 3,68 3,70 4,14 4,92 4,54 4,16 4,15
lншi кра'ши 21,54 22,33 10,93 10,24 9,95 9,81 9,69
Джерело: складено за [1].
Таблиця 4
1ндикатори розвитку експорту товарiв i послуг УкраУни до €С
Показник Ик
2005 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Експорт товарiв у £С, млн дол. США 10233 18130 9499 13052 17970 17081 16759 17003 13015 13496
У вщсотках до попереднього року, % 92,9 130,3 52,4 137,4 137,7 95,1 97,8 102,6 76,5 103,7
Експорт послуг до £С, млн дол. США 1766 4066 3021 3117 3525 3745 4196 3992 2928 3005
У вщсотках до попереднього року, % 113,4 136,5 74,3 105,6 113,2 106,4 111,9 95,1 73,4 102,6
1мпорт товарiв i послуг в £С, млрд дол. США 4152 6224 4711 5325 6235 5864 5913 6032 5213 5373
Частка експорту товарiв i послуг Украши в загальному iмпортi £С, % 0,29 0,36 0,27 0,30 0,34 0,36 0,35 0,35 0,31 0,31
Джерело: складено за [1].
це пояснюеться призупиненням виробництва на окупо-ваних територiях, осккьки до початку збройного кон-флiкту Донецька та Луганська област забезпечували до 27% нацюнального експорту. 2014-2015 рр. характери-зувалися також зменшенням обсягiв експорту послуг у доларовому е^валентш на 4,9% i 26,6% вiдповiдно.
Однак уже у 2016 р. вцбулося пожвавлення в екс-портi до 6С на 3,7%. Цi процеси сл^д розглядати на фонi чинного скорочення експорту з Украши до решти кра-ш свiту (за винятком 6С) - на 8,9%. У структурi послуг до 6С у 2016 р. домiнують транспорты послуги - 34,0% (з них 13,0% - послуги повггряного транспорту, 8,0% -залiзничного транспорту, 7,0% - морського транспорту, 6,0% - автомобкьного транспорту), послуги з перероб-ки товарiв за кордоном - 22,0%, комп'ютерш послуги -14,0%, професшш та консалтинговi послуги - 7,0%.
Значущкть торгiвлi для одше! кра'1ни у двосторон-ни торговельних вiдносинах не обов'язково повинна бути такою, як i для и торговельного партнера. Наприклад, у разi торговельних вiдносин Украши з 6С значущiсть цих вцносин е значно бкьшою саме для Украши, шж для 6С. Для порiвняння значущостi експорту товарiв i послуг Украши для ринку 6С було роз-раховано частку експорту Украши у загальних обсягах iмпорту 6С. Отриманi показники в межах 0,27-0,36% свцчать про низький рiвень присутностi украшських товарiв i послуг у 6С i про очевидну "1х непрiоритетнiсть для европейського ринку [5, с. 11].
Структура експорту до 6С (табл. 5) змктилася в напрямку зростання обсяпв машин, транспортних засо-бш та устаткування, продовольчих товарiв i скьськогос-подарсько1 сировини, а також деревини та целюлозно-
паперових виробГв. У цкому укра!нський експорт характеризуемся пор1вняно меншою часткою промислово! продукцГ! високого р1вня переробки та вищою часткою металург1йно! продукцГ! (22,91%). Укра!на, зайнявши про-в1дш позицГ! на ринках скьськогосподарських товар1в, руд 1 метал1в (так званих «б1ржових» товарш, як1 харак-теризуються волатильшстю цГн), Гстотно п1ддаеться негативному впливу коливань свиово! кон'юнктури. Збкь-шення частки товарГв Гз високим р1внем переробки дозволить шдвищити стабкьшсть експортних надходжень.
У моделях «життевого циклу продукту» визначаеть-ся, що технолопчно розвинен1 кра!ни диверсифь кують св1й експорт шляхом шновацш, а в1дстал1 економ1ки - 1м1тацш. За Гнтенсивного зростання розши-рюеться експорт нових товар1в на нов1 географ1чн1 ринки, тод1 як за екстенсивного - зростае експорт тради-цшних товар1в на освоених ринках. В УкраМ переважае екстенсивний шлях зростання експорту та 1м1тацшна його диверсифкацш. Нин1 в УкраМ сформувалися ряд сфер 1 галузей, як1 характеризуються в1дносно ст1йкими
Таблиця 5
Товарна структура експорту товарiв Укра1ни до €С, %
УКТЗЕД Найменування товарiв Рiк
2007 2010 2012 2014 2015 2016
1-24 Продовольчi товари та стьськогосподарська сировина 11,95 14,91 28,83 28,03 31,11 30,54
25-27 Мшеральш продукти 17,01 18,68 17,05 16,24 11,35 10,77
28-40 Продущя хiмiчноl' промисловосп та пов'язаних з нею галузей 9,61 5,89 5,45 4,52 3,92 3,41
41-43 Шфяна сировина, хутро i вироби з них 2,65 1,15 0,68 0,83 0,82 0,85
44-49 Деревина i целюлозно-паперовi вироби 4,83 4,50 3,71 4,71 5,95 6,51
50-67 Текстиль, текстильнi вироби, взуття 6,40 5,43 3,91 4,36 4,82 5,16
72-83 Недорогоцшы метали i вироби з них 33,01 33,19 23,58 25,95 23,54 22,91
84-90 Машини, транспортнi засоби та устаткування 12,02 13,90 14,70 12,89 15,03 15,57
68-70, 71, 90-99 lншi товари 2,51 2,35 2,09 2,46 3,45 4,28
Джерело: складено за [1].
Переважання в експорт традицшних для Укра!ни вид1в економ1чно! д1яльност1 не можна однозначно ощ-нити негативно, адже свого часу вони були сформован та розвинеш в Укра!н1 з огляду на наявш пор1вняльн1 переваги. Однак протягом тривалого часу не забезпечено ефектившсть в1тчизняно! економ1ки через диверсифь ковашсть пропонованих на зовшшнГх ринках товар1в, яка зменшуе Г! залежн1сть в1д шок1в попиту на обмежену групу товар1в. За пер1од реформування економки Укра-!ни не в1дбулося необх1дного оновлення та перебудови основних галузей - ключових експортер1в, а ступшь зносу основних засоб1в у промисловост у 2015 р. ста-новив 76,9%, зокрема у переробнш - 75,8%, а в цкому по економщ1 - 60,1%. Як в1домо, виробництво на ф1зично та морально застаркому обладнанн1 нових високотех-нолопчних вид1в продукцГ! неможливе.
Нестабкьшсть експорту Укра!ни зумовлена, перш за все, нестшюстю попиту на зовн1шн1х ринках. Кра!ни, що залежать в1д виробництва в1дносно вузького кошика експортних товар1в (або в1д вузького кола зовшшньо-торговельних партнер1в), стикаються з нестабкьшстю обсяг1в експорту 1, як насл1док, низька диверсиф1кац1я експорту е важлим обмеженням економ1чного зростання. I навпаки, зростання диверсифкацГ! експорту значно швелюе негативний ефект нестабкьностГ знижуе вола-тильн1сть умов торг1вл1, зокрема товарами для пром1ж-ного споживання, та стабшзуе валютн1 надходження в довгостроковому перюд1 [6].
позицшми у свгтовш економщ1 та можуть надал1 стати основою посл1довного економ1чного прискорення. Це, насамперед, сфери аграрного виробництва та вшського озброення, яю можуть певною м1рою зам1стити стр1мку втрату металургГ! й машинобудування. Безумовно, необ-х1дною умовою !х розвитку повинно стати розширення швестицшного сп1вроб1тництва та сприяння, що може бути забезпечено за разунок впровадження шформацш-них технолог1й у традиц1йн1 технолог1чн1 ланцюги.
АналГз експортно! ор1ентованост1 економ1ки пока-зуе, що в середньому близько 23,3% вироблених в Укра!-ш товар1в та послуг спрямовуеться на експорт (рис. 1). НайбГльш експортоор1ентованими е металург1йне виробництво (72,8%), виробництво електричного устатку-вання (68,3%), виробництво автотранспортних засоб1в, причеп1в 1 нашвпричешв (61,7%), добування металевих руд (55,8%), х1м1чна промислов1сть (50,7%), текстильне виробництво (48,4%). Найнижчим р1внем експортно! спрямованост1 характеризуеться виробництво фарма-цевтичних продукт1в (16,9%), виробництво коксу та кок-сопродукт1в (7,0%), добування сиро! нафти та природного газу (4,1%).
Кр1м того, для виробництва експортно! продукцГ! Укра!на потребуе значних обсяпв товар1в для пром1ж-ного споживання. Так, у 2015 р. майже 70% товар1в для пром1жного споживання постачалися на ринок з шших кра!н, що на фош низького р1вня вертикально! спец1а-лГзацГ! та фрагментацГ! виробництва вказуе на нерозви-
Виробництво автотранспортних засобк Виробництво електричного устаткування Виробництво комп'ютерт Виробництво готових металевих виробт
Металургшне виробництво Виробництво ¡ншоТ неметалевоТ мшеральноТ продукцп Виробництво гумових ¡ пластмасових вироб¡в Фармацевтична промисловкть Виробництво х¡м¡чних речовин Виробництво продуктт нафтоперероблення Виробництво коксу та коксопродуктт Деревопереробна промислов¡сть Текстильне виробництво Харчова промислов¡сть Добування металевих руд Добування сироТ' нафти та природного газу Добування кам'яного та бурого вугтля Стьське, л¡сове та рибне господарство
0,0
20,0
40,0
60,0
80,0
100,0
■ 1мпортозалежшсть, %
■ Експортна ор^нтованкть, %
Рис. 1. 1мпортозалежшсть та експортна оркнтованкть окремих видiв економiчноi' дiяльностi Укра'ни у 2015 р. Джерело: розраховано I побудовано за [1].
нешсть та незалучешсть промисловост Укра"1ни до мiж-народних iнтегрованих структур [6, с. 30]. Для розвитку експортного виробництва доцкьним е полегшення доступу до товарiв промiжного споживання через усунен-ня чи зниження iмпортних тарифiв, створення системи вiдшкодування iмпортного мита тощо.
У результатi шдписання Угоди про Асоцiацiю Украша отримала тарифнi квоти на ряд товарiв, основну частку з яких становить продукцш АПК. Досвiд Украши з використання тарифних квот протягом 2014-2015 рр. вказуе на неспроможшсть використання власного по-тенцiалу з метою експорту. Зокрема, у 2015 р. було ви-користано 9 iз 36 квот (для порiвняння, у 2014 р. лише 6) за такими товарними групами, як натуральний мед, кру-пи, томатний, виноградний та яблучний соки, пшениця, кукурудза, овес, цукор i м'ясо птищ) [7, с. 44]. Основш причини неспроможност використання тарифних квот повною мiрою - це проблеми з дотриманням правил безпеки харчових продуктш, недотримання стандартiв у сферi СФЗ, недостатне внутршне виробництво, оршн-тацiя на контрагентiв з кра'ш - не члешв 6С, низький рiвень попиту на товари украшського виробництва, вц-сутнiсть торговельних партнерiв з 6С [5, с. 14].
Украша отримала право експортувати до 6С без сплати мита до 12 тис. т яловичини, 20 тис. т свинини, 1,5 тис. т баранини, 250 тис. т ячменю, 8 т молока, вершив, згущеного молока, 1,5 т вершкового масла, однак за шдсумками 2015 р. цими квотами вона не скористалася. Бкьше того, експорт зазначених вище товарних позицш до 6С, за даними бвропейсько! статистики, у 2015 р. був
взагалi вцсутнш, осккьки п1дпадали пiд тарифне квоту-вання значною мiрою тi товари, експорт яких неможли-вий з огляду на "1х низьку яюсть та високi вимоги щодо безпечност товарiв при доступi на европейський ринок [2; 8]. Натомкть шша ситуацiя склалася з такими товарами, як кукурудза, мед, овес, де обсяг тарифно"" квоти сут-тево менший за обсяг експорту до 6С у 2015 р. В УкраМ виробляеться значно бкьше продукцп АПК, шж цього потребуе внутршнш ринок (при виробництвi 60,1 млн т зернових i зернобобових культур фактичне споживання становить 25,2 млн т), а отже, експорт - це единий спойб збуту продукцш За таких умов географнна диверсифка-цш експорту дозволяе зробити тарифш квоти 6С менш обтяжливими. Наприклад, пшениця та кукурудза активно експортуються до кра"1н Ази та Африки.
Фактично в УкраМ складаеться ситуацiя, за яко"1 лише окремi експортери матимуть можливiсть отримати додатковi прибутки за рахунок вцпо-вiдностi "1х продукцй европейським стандартам. Авто-матичне скасування мит i введення безмитних квот для продукци АПК не забезпечить безперешкодний доступ вкчизняних товарiв на ринок 6С, оск1льки високi стан-дарти все ще залишаються однiею iз ключових проблем-них ланок при виходi на зарубiжнi ринки.
З огляду на те, що митнi тарифи мiж Укра"1ною та 6С будуть скасоваш майже повнiстю, нетарифнi бар'ери стануть основною перешкодою для розвитку торпвлЬ Щоб "1х подолати, Украша стала на тривалий i складний, але необхiдний шлях гармонiзацil законодавства 6С,
який включае транспонування стандартгв 6С, скасуван-ня застарглих радянських норм, змгцнення гнститущо-нального потенцгалу та гн. У серпнг 2016 р. було схвале-но Стратеггю розвитку технгчного регулювання до 2020 року, мета яко! полягае в усуненнг технгчних бар'ергв у торггвлг мгж Укра!ною та 6С, а очгкуваним ефектом е експорт укра!нських товаргв на ринок 6С без прохо-дження додаткового випробування та процедур оцгнки вгдповгдностг.
Укра!на значною мгрою пришвидшила реформи у сферг технгчних регламентгв пгсля вступу до СОТ. За цей час було прийнято понад 40 технгчних регламентгв, у основг яких лежать директиви 6С. Станом на кгнець 2016 р. прийнято 49 технгчних регламентгв. Паралельно з узгодженням секторального законодавства з директивами 6С уряд скасовуе гншг законодавчг норми, зокрема сангтарнг норми та норми щодо безпеки пращ, якг ду-блюють вимоги технгчних регламентгв. У сгчнг 2017 р. набрали чинностг акти щодо скасування низки норм, прийнятих до 1991 р.
Станом на 1 сгчня 2016 р. фонд нацгональних стандартгв становив 17 889 документгв (на 40% менше, нгж у 2014 р.), з них 61,3% гармонгзовано з мгжнародними та европейськими нормами (на 24% бгльше, нгж у 2013 р.).
Зменшення загально! кглькостг нацгональних стан-дартгв було досягнуто за рахунок скасування Мгнгс-терством економгчного розвитку г торггвлг застарглих стандартгв ГОСТ, якг були прийнятг до 1992 р. У 2015 р. скасовано понад 14 тис. таких стандартгв.
Вгдповгдно до прийнятого Закону Укра!ни «Про стандартизацгю» виконання функцгй, пов'язаних зг стан-дартизацгею, передано незалежному неурядовому нацг-ональному органу з питань стандартизацг! (ДП «Укра-!нський науково-дослгдний г навчальний центр проблем стандартизацг!, сертифгкацг! та якостг»), який уже отри-мав пгдтвердження свого членства в Мгжнароднгй орга-нгзацг! зг стандартизацг! (ISO) та Мгжнароднгй електро-технгчнгй комгсг!, що е аналогом CENELEC.
У 2014 р. приведено у вгдповгднгсть до европей-ських г мгжнародних норм систему метрологг! шляхом прийняття Закону Укра!ни «Про метрологгю та метро-логгчну дгяльнгсть», який Грунтуеться на нормах г прак-тицг Мгжнародно! органгзацг! законодавчо! метрологг! (OIML), 6С, СОТ г який набув чинностг 1 сгчня 2016 р.
Як свгдчить свгтовий досвгд, потенцгйнг позитивнг економгчнг ефекти глобалгзацг! не можуть реа-лгзовуватись автоматично. Ключовими переду-мовами успгху на свгтових ринках нинг е проактивна позицгя бгзнесу та адекватна державна полгтика. Нинг спроможнгсть вгтчизняних виробникгв утримувати сво! позицг! на свгтових ринках, диверсифгкувати експорт у товарному г географгчному вимграх визначаеться якгстю нацгонального дглового клгмату в цглому та системи ло-ггстики зокрема. Прискорена модернгзацгя нацгонально! економгки, гнтеграцгя нацгональних виробникгв у гло-бальнг ланцюги вартостг потребуе надгйного та ефек-тивного функцгонування каналгв гмпорту товаргв про-мгжного споживання. Радикальне покращення дглового клгмату повинно включати гармонгзацгю нацгонального
регуляторного режиму з регуляторним режимом 6С, концентращю зусиль на розв'язання обмежено! кглькос-tí «експортних» проблем i техшчне регулювання [9].
Нацiональна зовнiшньоекономiчна полiтика Укра!-ни повинна формулюватися з урахуванням iснуючих викликiв глобалГзаци на основi адекватного розумiння можливостей i ризиюв, пов'язаних з високим рiвнем вгд-критостi нащонально! економжи у сферi експорту [10, с. 81]. За таких умов одшею з ключових передумов успш-ност краши на свiтовому ринку е проактивна позицiя бiзнесу, яка полягае в участ пiдприемств-експортерiв та профгльних асоцiацiй в обговореннi законодавчих i нормативних актiв, iнiцiйованих як Украшою, так i 6С i мiжнародними органiзацiями.
Укiнцевому пiдсумку конкурентоспроможнiсть на зовнгшньому ринку в цглому та европейському зокрема визначаеться спроможшстю вггчизняних пiдприемств виготовляти товари прийнятно! для закор-донних споживачiв якостi та за прийнятною цiною. Тому забезпечення вцповцносп товарiв i послуг вимогам i стандартам 6С е необхгдною компонентою виробничо-комерцшно! дiяльностi будь-якого суб'екта експортно! дiяльностi, а вцповцш витрати - свого роду швестищ-ею в пгдвищення власно! конкурентоспроможносп [11, с. 496]. Реалiзацiя стратеги розвитку експорту потребуе формування цгло! низки передумов полпичного, еконо-мiчного та iнституцiонального характеру, без дотриман-ня яких селективнi заходи торговельно! полiтики можуть не забезпечити очжуваного економiчного ефекту. Регу-ляторна полiтика у сферi експорту повинна враховувати необхгдшсть зменшення внутршнгх процедурних пере-пон для оргашзаци експортних операцш, якi е суттевим бар'ером для виходу на европейськi ринки, зокрема для шдприемств малого i середнього бiзнесу [9].
Консультацiйно-iнформацiйна пiдтримка як скла-дова експорт-промоуш Украши на европейських ринках покладено на Офкс з просування експорту, який генеруе аналiтичнi матерiали щодо профiлiв краш, системи !х тарифного i нетарифного регулювання в розрiзi окремих товарних позицiй. Безумовно позитивним кроком на шляху до спрощення виходу вггчизняних шдприемств-експортерiв на зовншш ринки е ратифiкацiя Верховною Радою Украши у лютому 2017 р. програми 6С «Конку-рентоспроможнiсть шдприемств малого та середнього бГзнесу 2014-2020» (COSME), що вгдкрило УкраМ доступ до бюджету програми в розмГрГ 900 млн евро, якг надаватимуться у формг грантово! пгдтримки та фгнан-сування проектгв розвитку малого i середнього бгзнесу. Практичною складовою застосування вказано! вище програми стало вгдкриття доступу вГтчизняних вироб-ниюв до одного з проекпв COSME - бвропейсько! ме-режГ шдприемщв (EEN), що являе собою шформацшну мережу понад 50 тис. шдприемств з краш 6С. Слгд за-значити, що Украша стала восьмою крашою за межами 6С, яка приедналася до програми COSME. Дещо ранше членами програми стали ЧорногорГя, МакедонГя, Молдова, Туреччина, АлбанГя, СербГя i ВГрменГя. У цглому програма COSME шдтримуе проекти рГзно! тематики, включаючи шдтримку виходу на зовншш ринки, сприяе
покращенню умов для розвитку конкуренцй, формуван-ня культури ведення бiзнесу, зниження адмшстратив-ного тиску i захист прав штелектуально! власностi.
Крiм того, сл1д вказати i на функцюнування Пред-ставництва Украши при 6С, метою якого е надання шдтримки украшським експортерам, якi вже присут-нi або ж планують вихц на внутрiшнiй ринок 6С. До його ключових завдань слiд вцнести пiдтримку робо-чих контактiв з ключовими iнституцiями 6С з питань функцюнування його внутршнього ринку та здшснення торговельно! полiтики, що дае змогу отримувати вц них фахову допомогу, зокрема в частиш консультацш при роботi iз зацiкавленими украшськими виробниками.
ВИСНОВКИ
Результати дослiдження дали змогу дшти висно-вку, що серед ключових проблем у зовшшньоторговель-нш сферi з крашами 6С, зокрема в частинi 'й експорт-но"1 компоненти, е переважно сировинна спрямовашсть укра'1нського експорту за одночасного iмпорту товарiв з високим ступенем обробки ^ як наслiдок, неефективна структура зовшшньо! торгiвлi; недостатня штегрова-нiсть Укра'ни в систему мiжнародноl технолопчно1 коо-перацй; залежнiсть експортного виробництва вц iмпор-ту товарiв для промiжного споживання; низький рiвень пiдтримки малого i середнього бiзнесу у сферi зовшш-ньоекономiчноl дшльностц недостатнiй рiвень експорт-промоушн Украши на европейських ринках.
Незважаючи на досягнутий прогрес в ушфжацй вкчизняного законодавства до европейських вимог, по-требуе забезпечення належне запровадження змш, якi були прийнятi в результат пiдписання низки законо-давчих акйв. Крiм того, потребуе iдентифiкацй потен-цiал установ, якi беруть участь у процей стандартизацй, оцiнки в1дпов1дносп та ринкового нагляду, а також фор-мування вiдповiдного iнфраструктурного забезпечення. Таким чином, до прюритейв стимулювання експорту сл1д вiднести:
+ забезпечення доступу на мiжнароднi ринки (скасування та/або зменшення тарифних i не-тарифних бар'ерiв); + сприяння експорту в частиш зменшення пов'язаних з експортом витрат (полiтика спро-щення правил та процедур торгiвлi); + iнформацiйно-рекламна пiдтримка експортерiв як важлива складова експорт-промоушн укра-шських товарiв на зарубiжних ринках; + дiалог мiж урядом i громадянським суспкь-
ством iз питань мiжнародноl торпвлц + iнституцiональне забезпечення полiтики спри-
яння експорту; + монiторинг та оцiнка ефективностi полiтики сприяння експорту.
Окремi з перерахованих заходiв знайшли вт1лення в Експортнiй стратегй Украши на 2017-2021 рр. ■
2. Угода про Асо^а^ю УкраТною та £С вiд 27.06.2014 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/984_011
3. Комная ООН з rop^i i розвитку. URL: http://unctad. org/en/Pages/Statistics.aspx
4. Бта книга. Як pеалiзовувати експортний потен^ал УкраТни за умов глобалiзацíl7за ред.: I. Бураковський, В. Мовчан та ш. Кшв, 2016. URL: http://www.ier.com.ua/files/publications/ Books/2016/White_book_export_UKR_2016.pdf
5. Мельник Т. М., Пугачевська К. С. Потенцiал ринку £С для украТнських експоpтеpiв. Зовншня торг'вля: економка, ф'1-нанси, право. 2017. № 2. С. 5-18.
6. Пугачевська К. С. 1мпортозалежшсть внутршнього ринку Украши. Зовншня торг'юля: економка, фнанси, право. 2016. № 5. С. 27-40.
7. Поглиблення вщносин мiж Украшою та £С/М. Емерсон, В. Мовчан та ш./ Центр ввроп. пол. досл., 1н-т екон. досл. та полгг. консульт. КиТв, 2016. 255 с.
8. European Commission. Statistics. URL : http://exporthelp. europa.eu/thdapp/display.htm?page=st%2fst_Statistics
9. Бураковський I. Украшський експорт: пiдсумки 2016 року та погляд в майбутнв. URL: http://www.ier.com.ua/ua/ publications/articles?pid=5503
10. Стpуктуpнi змши та економiчний розвиток УкраТни/ В. М. Гевць, Л. В. Шинкарук, Т. I. Артьомова та ш. КиТв, 2011. 696 с
11. Моделi iдентифiкацiï макpоекономiчних дисбалансiв в УкраТш: кол. моногр./за ред. М. I. Скрипниченко. КиТв, 2015. 544 с.
REFERENCES
"Bila knyha. Yak realizovuvaty eksportnyi potentsial Ukrainy za umov hlobalizatsii" [White book. How to realize the export potential of Ukraine in the conditions of globalization]. http://www. ier.com.ua/files/publications/Books/2016/White_book_export_ UKR_2016.pdf
Burakovskyi, I. "Ukrainskyi eksport: pidsumky 2016 roku ta pohliad v maibutnie" [Ukrainian exports: the results of 2016 and a vision to the future]. http://www.ier.com.ua/ua/publications/ articles?pid=5503
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.
gov.ua
Emerson, M. et al. Pohlyblennia vidnosyn mizh Ukrainoiu ta YeS [Deepening of relations between Ukraine and the EU]. Kyiv, 2016.
"European Commission. Statistics". http://exporthelp.eu-ropa.eu/thdapp/display.htm?page=st%2fst_Statistics
Heiets, V. M. et al. Strukturni zminy ta ekonomichnyi rozvy-tok Ukrainy [Structural changes and economic development of Ukraine]. Kyiv, 2011.
"Komisiia OON z torhivli i rozvytku" [UN Commission on Trade and Development]. http://unctad.org/en/Pages/Statistics.aspx
[Legal Act of Ukraine] (2014). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/984_011
Melnyk, T. M., and Puhachevska, K. S. "Potentsial rynku YeS dlia ukrainskykh eksporteriv" [The potential of the EU market for Ukrainian exporters]. Zovnishnia torhivlia: ekonomika, finansy, pravo, no. 2 (2017): 5-18.
Puhachevska, K. S. "Importozalezhnist vnutrishnyoho rynku Ukrainy" [Import dependence of the domestic market of Ukraine]. Zovnishnia torhivlia: ekonomika, finansy, pravo, no. 5 (2016): 27-40.
Л1ТЕРАТУРА
1. Державна служба статистики Украши. URL: http://www. ukrstat.gov.ua
