CC BY
14
УДК 339.926; 339.5.018
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ФЕНОМЕНА ВНУТР1ШНЬОГАЛУЗЕВО1 ТОРГ1ВЛ1 ЯК ЧИННИКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 КРАЖИ В ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНИХ В1ДНОСИНАХ
© 2017 ДЕХТЯР Н. А.
УДК 339.926; 339.5.018
Дехтяр Н. А. Дослщження феномена внутрiшньогалузевоi' торгiвлi як чинника конкурентоспроможност кра'ни
в зовнiшньоекономiчних вiдносинах
Метою cmammi е визначення джерел конкурентоспроможностi нац/ональноi економ/ки Украни в рамках преференц/йних торг/вельних угод, а також з/ставлення теорПвнутр/шньогалузевоi торг/вл/ i3 сучасною трансформац/ею концепцИ м/жнародних економ/чних в/дносин. Наведено огляд основних методик розрахунку показник/в ефективностi зовн/шньоеконом/чних операщй крани та 'тдекав внутр/шньогалузевоi торг/вл/; вид/лено тдходи щодо визначення чинник/в конкурентних переваг крани в м/жнароднш торг/влi; об(рунтовано комплекс протир/ч функц/ону-вання глобального ринку, якi повинш бути вир/шенi на методолог/чному р/вн/ та якi провокують появу нов'ттх економ/чних теорш м/жнародноi торг/влi; роз'яснено деякi положення сучасних економ/чних теорш; надано приклад анал/тичноi оцнки структури торговельних операщй у межах макрорег/ональних нтеграцшних об'еднань; запропоновано використання переваг внутршньогалузевоi торг/влi у процес побудови стратеги експортноi д/яльностi Украни.
Ключов'! слова:внутр/шньогалузева торг/вля, теорнм/жнародноi торг/влi, iнтеграцшнiоб'еднання, експортна стратег/я, конкурентнiпереваги
у зовтшнш торг/влi.
Табл.: 2. Формул: 11. Ббл.: 23.
Дехтяр Надiя АнатолИвна - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри туризму, Харк/вський нац/ональний економ/чний ун/верситет iм. С. Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харк/в, 61166, Украша) E-mail: nadiya.dekhtyar@m.hneu.edu.ua
УДК 339.926; 339.5.018
Дехтярь Н. А. Исследование феномена внутриотраслевой торговли как фактора конкурентоспособности страны во внешнеэкономических отношениях
Целью статьи является определение источников конкурентоспособности национальной экономики Украины в рамках преференциальных торговых соглашений, а также сопоставление теории внутриотраслевой торговли с современной трансформацией концепции международных экономических отношений. Приведен обзор основных методик расчета показателей эффективности внешнеэкономических операций страны и индексов внутриотраслевой торговли; выделены подходы к определению факторов конкурентных преимуществ страны в международной торговле; обоснован комплекс противоречий функционирования глобального рынка, которые должны быть решены на методологическом уровне и которые стимулируют появление новейших экономических теорий международной торговли; разъяснены некоторые положения современных экономических теорий; приведен пример аналитической оценки структуры торговых операций в рамках макрорегиональных интеграционных объединений; предложено использование преимуществ внутриотраслевой торговли в процессе построения стратегии экспортной деятельности Украины. Ключевые слова: внутриотраслевая торговля, теории международной торговли, интеграционные объединения, экспортная стратегия, конкурентные преимущества во внешней торговле. Табл.: 2. Формул: 11. Библ.: 23.
Дехтярь Надежда Анатольевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры туризма, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: nadiya.dekhtyar@m.hneu.edu.ua
UDC339.926; 339.5.018 Dekhtyar N. A. Studying the Phenomenon of Intrasectoral Trade as a Factor of Competitiveness of Country in Foreign Economic Relations
The article aims to determine the sources of competitiveness of Ukraine's national economy within the framework of preferential trade agreements, as well as comparison of the intrasectoral trade theory with the contemporary transformation of the conception of international economic relations. A review of the basic methods of calculation of indicators of efficiency of the country's foreign economic operations and indices of the intrasectoral trade has been provided; the approaches to determination of factors of competitive advantages of the country in international trade have been allocated; the complex of contradictions of functioning of the global market which should be solved on the methodological level and which stimulate emergence of the newest economic theories of international trade has been substantiated; several provisions of modern economic theories have been clarified; an example of analytical assessing the structure of trading operations within the framework of macro integration associations has been provided; usage of advantages of intrasectoral trade in the process of elaborating an export activity strategy of Ukraine has been suggested.
Keywords: intrasectoral trade, international trade theories, integration associations, export strategy, competitive advantages in foreign trade. Tbl.: 2. Formulae: 11. Bibl.: 23.
Dekhtyar Nadiya A. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Tourism, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: nadiya.dekhtyar@m.hneu.edu.ua
Внутршньогалузева торпвля - це обмш товарами/ послугами, що випускаються шдприемствами од-ше! галузi промисловосй, мiж рiзними кра!нами. Практичну значущшть дослцження теори внутршньогалузево! торгiвлi почали набирати iз ратифжащею Угоди про асощащею мiж Украшою та 6С у 2014 р.; у 2016 р. розпочалося тимчасове застосування Глави IV Угоди в частиш поглиблено! та всеохоплюючо! зони вкьно! тор-гiвлi (ПВ ЗВТ). Одночасно завершив свою дш режим автономних торговельних преференцш 6С для Украши,
започаткований 03.04.2014 р., у рамках якого в одно-сторонньому порядку укра!нському експорту надавався доступ до ринку 6С на умовах ПВ ЗВТ [1; 2]. Порядок реалшаци угоди передбачае забезпечення двостороншх преференцш - для европейського iмпорту в УкраМ та укра!нського експорту в 6С. 11.07.2016 р. було шдписано Угоду про зону вкьно! торгiвлi мiж Украшою та Канадою, яка почала дшти з 01.08.2017 р. Осюльки сторони угоди мають усталеш ринки та структуру зовншньо! торгшл^ вказаш документи не шщшють кардинальш змши, а слу-
жать шструментом удосконалення стратеги сшвробггни-цтва у сферi 30BHimHb0eK0H0Mi4HMx вiдносин. Практичш рекомендаци щодо пошуку конкурентних переваг на на-сичених регiональних ринках вимагають iнmого подходу, анiж просто пошук лояльних споживачiв, що обумовлюе актуальнiсть пропонованого дослiдження.
Чинники формування конкурентних переваг сфе-ри зовншньо! торгiвлi Украши вивчало багато вчених. З праць останнк рокiв вцзначимо такi, що розгляда-ють питання, найбкьш наближенi до тематики роботи. М. А. Андресен (Andresen, М. А.) [3] проводить грунтов-не дослцження генезису феномена внутршньогалузе-во! торгiвлi, починаючи з огляду емшричних описiв не-типово! (у рамках класичних теорiй) поведшки суб'ектiв ринку у 1960-х роках. Дж. Бiзебрьок (Biesebroeck, van J.)
[4] наводить еволющю моделей розрахунку показниюв внугршньогалузево1 торгiвлi на основi макроекономiч-но! статистики наприкiнцi ХХ - поч. ХХ1 ст. Х. Еггер, П. Еггер, i Д. Гршевей (Egger, H., Egger, P., Greenaway, D.)
[5] розглядають внутршньогалузеву торгiвлю в контек-стi дiяльностi мультинацiональних корпорацiй.
Серед робiт, присвячених практичним аспектам да-ного поля дослцжень, вiдзначимо такi: О. О. Коваленко
[6] наголошуе на дихотомiчностi геополiтичних iнтересiв Украши, пов'язано! з юторичними передумовами формування системи нацюнального господарства. Н. I. Черкас [7] проводить порiвняльний аналiз конкуренто-спроможностi в межах внутршньогалузево! торгiвлi де-ккькох краш Схцно! бвропи на ринках 6С-27 та СНД. Б. О. Тусташвський [8] дослцжуе внутрimньогалузеву торгiвлю мiж США та 6С у свiтлi штеграцшних проце-сiв. А. Анастасiос та А. 1оашс [9] розглядають стшюсть Чорноморського економiчного спiвробiтництва через показники взаемоди краш-учасниць у зовшшньоеко-номiчних операцiях. Г. М. Коломiець зi спiвавторами [10] вважають, що аналiз теоретичних дослiджень ви-явлення чинниюв конкурентних переваг мае бути допо-внений виявленням впливу неформальних шститупв, якi визначають кiнцеву структуру глобального ринку, а перелк конкурентних переваг варто встановлювати залежно вiд ступеня технолопчного укладу, на якому знаходиться чи якого бажае досягти краша.
Проте, незважаючи на надзвичайно широкий пе-релiк питань, якi розглядаються в наукових працях, присвячених окресленш проблематицi, феномен вну-тршньогалузево1 торгiвлi аналiзуеться вiдособлено вiд поступального розвитку економiчноl думки та теорiй, яю намагаються пояснити цiлiсне функцiонування свь тово! економiчноl системи. Тому одним iз завдань статтi е спроба пов'язати теорш внутршньогалузево1 торгiвлi iз трансформацiею концепци мiжнародних економiчних вцносин у другiй половинi ХХ - початку XXI ст.
П1д час аналiзу експортного потенцiалу краши показники внутршньогалузево1 торгiвлi часто розглядаються в сукупност з iнmими даними, яю характеризують структуру нащонально1 економiки та зовшшньо1 торгiвлi. Високий рiвень монополiзацil ринку в експортоорiентованих галузях одними дослц-никами сприймаеться як необхцна умова конкурен-
тоспроможностi нацiональних виробниюв, iншi ж вважають посилення процейв концентраци пiдприeмств навколо одного чи деккькох найпотужнiших з них не причиною, а наслцком успшност на свiтовому (макро-регюнальному) ринку. Але зрозумко, що конкурувати за великими обсягами продажiв можуть лише середш та великi пiдприeмства, малi приватнi виробники зазвичай е успшними в певнiй невеликiй нiшi.
Звичний порядок оцшки структури зовшшньо! торгiвлi включае деккька основних показникiв [11]:
1) Вцкритють торгiвлi (ТО) - розраховуеться як частка зовншньоторговельного обороту у ВВП:
ТО =
\Експорт + 1мпорт\
Х100%;
(1)
ВВП
2) 1ндекс виявлених порiвняльних переваг (RCA) -показуе, в яких товарах краша мае порiвняльнi переваги на зовншньому ринку:
Експорткт Експортк
RCA
-Х100%,
(2)
Експортст
Експортс
де ЕкспортКТ - експорт товару Т крашою К; ЕкспортК -загальний експорт краши К; ЕкспортСТ - обсяги свпо вого експорту товару Т; ЕкспортС - загальний свиовий експорт.
Краша мае виявлену порiвняльну перевагу, якщо значення iндексу перевищуе 1, та виявлену порiв-няльну невигоду, якщо значення шдексу менше 1. Замiсть показникiв свiтового експорту в розрахунках можна використовувати обсяги закордонно1 торгiвлi iз окремими макрорегюнами або групами краш.
3) 1ндекс регюнально1 орiентацil (RP) - показуе, чи орiентований експорт краши бкьше на певний регiон, анiж на шшк
RP
Експортрт Експортр
Х100%,
(3)
ЕкспорттI ЕкспортJ
де Експортрт - експорт товару Т крашою К до дослцжу-ваного регюну; Експортр - загальний експорт краши К до дослцжуваного регюну; Експортп - експорт товару Т крашою К у краши за межi дослцжуваного регюну; EKcmpmj - загальний експорт краши К за межi досль джуваного регюну.
Якщо значення шдексу бкьше за 1, то експорт краши мае тенденщю до порiвняно бкьшо1 орiентацil на цей регюн, анiж на krni краши за межами регюну. I навпаки, якщо значення шдексу менше за 1, то краша не мае переваг на користь даного регюну в експорт товару. У комбшаци з шдексом виявлених порiвняльних переваг шдекс регюнально1 орiентацil може показати, за якими групами можлива переорiентацiя торгiвлi. Якщо шдекс виявлених порiвняльних переваг менший 1, а ш-декс регюнально1 орiентацil перевищуе 1, то варто пере-глянути структуру зовшшньо1 торгiвлi [11].
4) 1ндекс схожостi експорту (ES) - показуе ступiнь схожост мiж експортними профкями одше1 краши та шшими крашами регiону:
Експортр r
ES = ЕКСПОртК X100%, Експортр к
Експорт к
(4)
де Експортт - експорт товару Трегюном R; Експортк -загальний експорт регюну R; ЕкспортТК - експорт товару Т крашою К; Експортк - загальний експорт краши К.
1ндекс приймае значення вц 0 (жодно'1 схожост в структурi експорту) до 1 (повна центичнють експорт-них профiлiв) [11].
5) 1ндекс комплементарностi торгiвлi (TCI) - показуе мiру того, насюльки краши (або краша та регюни) е цеальними торговельними партнерами, тобто експорт одше'1 краши збiгаеться з iмпортом iншоï (попит однiеï краши в мiжнароднiй торгiвлi збiгаеться з пропозищею iншоï):
ТС1 = 1-
1мпортр р Експортрр ¡мпортр Експортр-
(5)
за-
де 1мпортРТ - iмпорт товару Т регюном Р; 1мпортР -гальний iмпорт регiону Р; ЕкспортКТ - експорт товару Т крашою К; Експортк - загальний експорт краши К.
1ндекс приймае значення вц 0 (вцсутшсть комп-лементарностi) до 1 (повна комплементарнють) [11].
6) 1ндекс П. Нiвена - показник ккьюсно'1 оцiнки процесу конвергенци (1К) - порiвняння частки товару в експорт з його часткою в iмпортi, що дае можливiсть виявити перевагу за роздками номенклатурно'1 складо-во'1 зовнiшньоï торгiвлi [12]:
К =
Xy
I
ту
2xk 2I.
mk
X100%,
(6)
де Xy - експорт товарiв за роздком y; £Xk - загальний обсяг експорту краши; 1ту - iмпорт товарiв за роздком y; IJmk - загальний обсяг iмпорту краши.
Чим ближче значення показника до 0, тим зба-лансованшою е зовнiшня торгiвля за даною товарною групою.
Безсонова О. [13] пропонуе роздкити всi галузi всерединi краши вкповкно до рiвня залученостi в зо-внiшню торгiвлю на 5 груп (табл. 1).
Як видно з наведено'1 класифжаци, високий рь вень внутрiшньогалузевоï торгiвлi не розглядаеться як чинник шдвищення обсягiв експортних чи iмпорт-них операцiй, а виступае як додаткова характеристика
структури ринку за галузями. Важлившими вважають-ся показники концентраци. У цкому, видкяються такi тенденци.
На нацюнальному рiвнi найбкьш концентрова-ними зазвичай е експортоорiентованi галузi, а найменш концентрованими - iмпортозамiннi. Рiвень монополь заци в галузях з високою часткою iмпорту вищий, нiж в шших iмпортозамiнних галузях, адже сильний конку-рентний тиск з боку iмпорту змушуе найменш ефектив-них виробникiв пiти з ринку в цих галузях, i тi шдпри-емства, яким вдаеться залишитися, виявляються досить великими. Висока конкуренцiя призводить до бкьш мо-нополiзованоl структури ринку в подальшому. Нетор-говаш галузi характеризуються найнижчими iндексами концентраци.
Бар'ери входу до глобального ринку в бкьшост галузей е достатньо високими, i часто склад голо-вних учасникiв не дозволяе новим п1дприемствам або кра'1нам приеднуватися iз зiставними обсягами опе-рацiй. Посилення ж внутршньогалузево! торгiвлi не сприймаеться як агресивний крок з боку конкуренпв, осккьки дотримуються певнi паритети в надходженнях i витратах шоземно! валюти. У межах сильно штегрованих макрорегiональних об'еднань (таких як 6С) внутршньо-галузевi операци у найбкьш «проблемних» галузях (на-приклад, скьському господарствi) - чи не единий спойб пiдтримки нацiональних виробникiв iз сукупно гiршими конкурентними перевагами. Зауважимо, що без пильно'1 уваги до структури торгiвлi мiж кра'1нами в межах евро-пейських iнтеграцiйних об'еднань у середин ХХ ст. вза-галi мгг би бути невиявленим феномен внутршньогалу-зево'1 торгiвлi (р1дше уживанi синонiми - двостороння, горизонтальна або перехресна торгшля) [14].
Розподк номенклатури продукци, яку «дозволя-еться» виробляти в межах об'еднання, е навггь бкьше полiтичною, нiж економiчною домовленiстю мiж нацю-нальними урядами, яка на практищ реалiзуеться в сис-темi квот. Таким чином, гравщ ринку iз самого початку обмежуються в потенцiалi розвитку найефективнших галузей, проте «поганi» (як сприймають це виробни-ки кожно'1 з краш-учасниць) умови е справедливими й однаковими для вси. Близькою до феномена внутрш-ньогалузево'1 торгiвлi е практика узгоджених мiжрегiо-нальних обмшв, вiдповiдно до умов яко'1 краши намага-ються привести до рiвноваги двостороннi обмiннi опе-
Таблиця 1
Класифшащя галузей за участю у зовнiшнiй торгiвлi
№ Група Частка експорту Частка ÎMnopTY 1ндекс внутршньо-галузевоТ торгiвлi
1 Експортсюркнтоваы понад 30% до 30% низький
2 1мпортозамшш до 30% понад 30% низький
3 1мпортозамшш з високою часткою iMnopTy до 30% понад 80% низький
4 З високим piBHeM внyтрiшньогалyзевоï тоpгiвлi будь-яка будь-яка понад 50%
5 Нeтоpгованi (non-traded) 0% або вкрай низька близько 0%
О О =П
Е?
CQ
о
о
Q_ <
<
О ш
рацГ! (у натуральному, продуктовому вимiрюваннi чи у валютних розрахунках) не окремо за кожною галуззю, а сумарно за певний перюд, обираючи так зваш компен-сацiйнi механiзми. Наприклад, краша - нетто-iмпортер у сферi послуг отримуе пiльговi умови в експорт матерГ-аломГстко! продукцГ!. За домовлешстю може бути збудо-вана комплексна система преференцш, яка не дозволяе ш Гмпортеру, нГ експортеру отримувати максимальний прибуток, проте оберГгае одну сторону вГд надмГрного збагачення за рахунок постшних надходжень шоземно! валюти чи чинникГв виробництва, а шшу - вГд швидкого зубожшня та щлковито! втрати конкурентних переваг бГльшктю галузей нацюнально! економГки.
Укласичнш економГчнГй теорГ! феномен внутрш-ньогалузево! торгГвлГ майже не розглядався. По-яснити це можна тим, що за часГв формування низки основоположних учень свГтовий, або мГжнарод-ний, ринок сприймався як теоретиками, так Г практиками як невичерпна за обсягами потенцшного споживан-ня та емшстю сукупшсть окремих ринюв (у межах краш чи щлих континентГв). Якщо нацГональний ринок ставав для завелико! юлькост учасникГв ткним, завжди Гснува-ла можливГсть розширити поле покупцГв за кордоном. ЗвГсно, це зумовлювало додатковГ ризики та витрати, проте насиченГсть традицГйних ринкГв не була фатальною. 1з середини ХХ ст. починають використовувати термш «глобальний ринок», «глобальна економГка», що е даниною не лише розвитку категорГального апарату та схильностГ до новацш, а й вГдображае усвГдомлення об-меженостГ, взаемопроникнення нацГональних економГк.
Виникае так звана глобальна взаемозалежнГсть, пов'язана з прискоренням еволюцГ! свГтових систем транспорту та зв'язку, що пришвидшуе поширення Гдей, товарГв, ГнформацГ!, капггалу та мГграцГ! робочо! сили. НавГть мГсцевГ змГни можуть привести до величезних глобальних наслГдкГв. СпещалГзацГя нацюнального виробництва зростае ще бГльше, однак не тГльки краши все частГше споживають ГмпортнГ товари, а й !хнГ власнГ виробничГ процеси суттево залежать вГд компонентГв, вироблених за кордоном [15].
ОкремГ ринки об'еднуються не у просту сукупшсть споживчих емностей та джерел чинникГв виробництва, а починають формувати единий глобальний просйр, про-никнутий мережею причинно-наслГдкових зв'язкГв, та, що гГрше, обмежений рГзними кордонами. Виробники остаточно усвГдомлюють, що корисш копалини е вичерп-ними, зниження вартостГ робочо! сили в найбГднГших крашах допомагае зменшувати собГварткть, проте про-вокуе низку негативних соцГальних явищ, вГдлуння яких Гз запГзненням, але досягне заможних краш, Г т. ш. За-вдяки бурхливому розвитку шновацш на початку ХХ1 ст. вимоги щодо невГдворотного вГдходу вГд усталених, Гнколи протягом декГлькох столГть, традицГйних тех-нологГй стають поштовхом для пошуку нестандартних ршень, а не етапом початку глобального економГчного занепаду, проте теорГя економГчно! науки, побудована на постулатГ зростаючого виробництва (розширене вГд-творення), потребуе значно бГльшо! трансформацГ!, нГж перебудова технолопчних циклГв галузей.
Сучасне пояснення парадоксу Леонтьева та феномена внутрГшньогалузево! та мГжфакторно! тор-гГвлГ пов'язано з розвитком неофакторних Г нео-технологГчних теорГй - наступним поколГнням теорГй мГжнародно! торгГвлГ. Основою неофакторних теорш е додавання таких чинникГв виробництва, як людський каштал, природш ресурси та швестици. Неотехнологiч-ш теори обгрунтовують появу порГвняльних переваг завдяки рГзницГ в рГвнГ використання технологГй ви-робництва Г споживання, у цкому - впливу науково-технологГчного прогресу на мГжнародш економГчнГ вГд-носини [16]. Причому праця як вираження людського кашталу розподкяеться за категорГями квалГфГковано! та неквалГфГковано!. ВГдтворювальнГ природнГ ресурси, а не ткьки наявнГсть корисних копалин, е додатковим джерелом конкурентних переваг разом Гз капГталом та робочою силою. Використання ГнновацГйних технологГй часто врГвноважуе структуру експорту та Гмпорту, коли традицшш важелГ впливу не справляють позитивного ефекту. ПрямГ ГноземнГ ГнвестицГ! не лише повертають чистий прибуток до кра!ни походження, а й сприяють розвитку продуктивних сил на мкщ !х споживання за-вдяки доступу до нових ресурсГв, оплатити яю було б неможливо без закордонних надходжень, хоча у чистому виглядГ теорГя недосконало! конкуренцГ! пояснюва-ла ткьки захисну функцГю Гноземного Гнвестування. КонцепцГя контролю, що складае основу дано! теорГ!, виходить з намагання захистити зарубГжний ринок, куди компанГя вже експортуе продукт, шляхом купГвлГ об'ектГв та технологГй, якими б теоретично могли ско-ристатися мГсцевГ пГдприемцГ.
ПодГбний пГдхГд використовувався Г щодо багатьох ГнновацГйних шдприемств Укра1ни, особливо на початку 90-х рр. ХХ ст. На тепершнш час частка кра!ни у свГто-вГй торгГвлГ високотехнологГчною продукцГею не досягае Г 1%, дой не прийнята едина стратет пГдвищення екс-портного потенцГалу високотехнологГчних галузей. ПГд час аналГзу значущостГ секторальних зв'язюв мГж Укра-!ною Г стратепчними партнерами необхГдно розглядати не лише прямГ, але й непрямГ ефекти, якГ вГдображають залучення у виробничий процес сушжних галузей еко-номГки. Також слГд аналГзувати розподГл ефектГв на рГз-них стадГях формування випуску кшцево! продукцГ! [6].
Р. ГриффГн [17], проте, стверджуе, що класичш теорГ! мГжнародно! торгГвлГ, такГ як теорГя абсолютних пере-ваг, можуть застосовуватися Г для аналГзу внутрГшньога-лузево! торгГвлГ мГж кра!нами. Причиною появи перших дослГджень у данш галузГ вГн називае перехГд до вивчення ролГ окремих компанГй, а не виключно держав як учас-никГв мГжнародних дГлових операцГй (пГзнГше було ви-окремлено вГдносно самостГйний напрям - теорГя транс-нацГональних корпорацГй; у 1980-х рр. П. Кругманом Г К. Ланкастером було запропоновано концепцш глобально! стратегГчно! конкуренцГ!, вГдповГдно до яко! стале до-мГнування багатонацГональних корпорацГй на свГтовому ринку пояснювалося такими конкурентними перевагами, як економГя вГд масштабу, економш вГд рГзноманГття, права на Гнтелектуальну власнГсть, ГнвестицГ! у НДДКР Г можлившть зниження витрат завдяки кривГй досвГду [16]). У багатьох сучасних теорГях базовою одиницею
анамзу виступають саме корпораци та враховуються так1 чинники, як як1сть товар1в, технолог1я ix виробництва, вп1знаван1сть TOproBoi марки i лояльн1сть споживач1в. Основою розробки дано'1 групи теорiй стало [17]:
f пiдвищення ролi багатонацiональниx корпора-
цiй в пiслявоeннiй мiжнароднiй економiцi; f нездатнiсть класичних теорш пояснити i перед-бачити кнування та розвиток внутршньогалу-зевоi торгiвлi мiж рiзними краiнами; f невдалi спроби емпiрично пiдтвердити теорiю порiвняльниx переваг Хекшера - Олiна (яка на-справдi працюе, але здебкьшого для краш, якi розвиваються [16]. М. Портер пропонував визначати силу тих чи ш-ших конкурентных переваг залежно вiд стади життевого циклу краши [18] (табл. 2).
В перше феномен внутршньогалузево'1 торгiвлi пояснив у 1961 р. С. Лшдер. Вш висунув гiпотезу про те, що мiжнародна торгiвля промисловими товарами вцбуваеться в результат подiбностi мiж уподо-баннями споживачiв з рiзниx краш, якi перебувають на одному i тому ж рiвнi економiчного розвитку. В1дпов1д-но до теори подiбностi краш («country similarity theory»), торгiвля промисловими товарами повинна в^буватися головним чином мiж крашами з приблизно однаковим доходом на душу населення; ^м того, внутршньогалу-зева торгiвля промисловими товарами стае загально-
прийнятою формою мГжнародно! торгГвлГ, особливо в процесГ торгГвлГ диференцшованою продукцГею [17].
СлГд зазначити, що для сфери послуг така диферен-щацГя споживання зростае сьогоднГ навпъ швидшими темпами, нГж внутрГшньогалузева торпвля в галузях ма-терГального виробництва. МГжнародш туристичнГ подо-рожГ, фшансовГ та банкГвськГ послуги, операцГ! на фондовому ринку, розробка програмного забезпечення, робота вГддалених довГдкових центрГв, створення масово! куль-тури все бГльше вГдзначаються двостороннГм характером потокГв - як тГльки ринок приймаючо! краши за шфра-структурною та доходною складовою стае подГбним до кра!ни-замовника, звГдки було винесено процес вироб-ництва. Щодо галузГ туризму, Н. К. ЛеГтао (ЬвИяо N. С.) [19] на прикладГ ПортугалГ! показуе, що внутрГшньогалузева торпвля допомагае вийти на мГжнародний ринок крашам Гз закритою економГкою, тобто може бути не тГльки наслГдком, але й етапом, що врешй-решт веде до вГдкриття нацГонального ринку. ВтГм, у данш роботГ до-слГджуються загальнГ агрегованГ показники, без ураху-вання вГдмшностей у якостГ туристичного продукту.
Серед сучасних форм внутрГшньогалузево! торгГв-лГ видГляють [18]:
+ вГдмГнностГ у виробленш продукцГ! (рГзнГ това-ри всерединГ однГе! групи: наприклад, автомо-бш, побутова технГка, виробниче обладнання); + транспортнГ витрати Г географГчне розташу-вання (для мешканцГв прикордонних територГй
Таблиця 2
Ступiнь впливу чиннимв конкурентних переваг на рiзних стэдях життевого циклу
Стадiя Особливост Ключовi чинники конкурентоздатност
Найпростiших чинниш виробництва Краши конкурують за рахунок використання дешево!' робочоТ сили та володшня бiльш родючою землею Створення i пiдтримання загальноТ' полiтично''' та макроекономiчно''' стабiльностi та досягнення верховенства закону, забезпечення високого рiвня фiзичноT iнфраструктури та загальноТ' освгги, вiдкриття ринкiв, створення умов для за-позичення технологiй свiтового класу i залучен-ня прямих шоземних iнвестицiй
lнвестицiй Конкурентоспроможнiсть економки базу£ться на iнвестицiйнiй активностi держави i нацiональних пiдпри£мств, при цьому здатысть мiсцевих виробни-кiв до адаптаци та вдосконалення зарубiжних техно-логiй £ вирiшальною; зростання обсягу швестицп приводить до створення нових передових чинниш i розвитку сучасно''' iнфраструктури 1нвестування в удосконалення фiзичноT Ыфра-структури та науково-дослiдницькi потужность сприяння розвитку кластерiв, створення умов для випередження зарубiжних технологiй i розширення потужностей по всьому ланцюжку цiнностей - вiд видобувних до обробних галузей
Нововведень Наявнiсть чинникiв конкурентоздатностi в широкому колi галузей, якi знаходяться в постшнш вза£модп, зроста£ рiзноманiтнiсть споживчого попиту у зв'язку з пщвищенням особистих доходiв, рiвня освiти i прагнення до комфорту, а також завдяки стимулюючш внутрiшнiй конкуренцп Подальше посилення розвитку клас^в, створення дослщних ресурсiв свггового класу, створення для нацiональних пщпривмств умов для розвитку унiкальних стратегш i свiтових iнновацiй
Добробуту Спад виробництва, рушiйною силою економки £ вже досягнутий достаток, кра'на i компанп починають поступатися пози^ями на мiжнародному ринку, велика увага придтя£ться збереженню сусптьно''' рiвноваги, пщпри£мства вважають за краще не активне швестування, а консервативнi стратеги, що базуються на пiдтримцi з боку оргаыв влади Ринкова стратепя й органiзацiйна структура пiдпри£мств повинн стати гнучкими настiльки, щоб вщповщати передумовам включення в мiж-народну торпвлю. Додатковим стимулом ста£ висока конкурен^я на внутрiшньому ринку. Слщ уникати штучного домiнування з допомо-гою державно!' пiдтримки, у тому чиш й лобiстських геополiтичних ршень
ближче i випдшше купувати за кордоном, шж в iнших регiонах краши);
+ економш вiд масштабу виробництва приводить до свого роду спещгшзаци в межах продуктово'1 групи;
+ ступшь агрегування при статистичнiй обробцi даних (чим бкьше категорiй товару включено, тим достовiрнiшi показники внутршньогалузе-во'1 торгiвлi);
+ диференцiацiя в розподш доходу всерединi кра'1ни.
Окрiм рiвня доходу населення та диференщаци продукци, прямий зв'язок iз масштабами внутршньога-лузево'1 торгiвлi мають ступiнь вккритост економiки i наявнiсть спкьних кордошв мiж кра'1нами.
Постiйно збкьшуеться питома вага торгiвлi мiж кра'1нами з однаково високим рiвнем доходiв i однаковою забезпеченiстю факторами виробництва [16]. На думку автора, у минуле поступово по-винш вцшти моделi «нерiвного» обмiну мiж крашами, якi засновувалися на перенесеннi виробництв у краши з дешевшою робочою силою, видобуток i закупiвля сиро-вини за наднизькими цiнами та подiбнi до них способи накопичення надлишкових прибуткiв без передачi хоча б частини шновацшних технологiй та змши моделей управлiння. У глобалiзованому просторi, де щiльнiсть взаемозв'язкiв мiж соцiально-економiчними процесами виявляеться на практищ ще тiснiшою, нiж можна було передбачити, штучне замикання кордонiв та намагання утримати конкуренты переваги за будь-яких умов при-зводить до значно суттевших втрат, як доводить поява у останш роки низки локальних конфлiктiв, та, як на-слiдок - нестримних мiграцiйних процейв, якi можна було б попередити хоча б частковим шдвищенням рiвня життя населення у кра'1нах, звцки протягом десятилiть вилучалися ресурси.
1ндекс внутршньогалузево1 торгг^ в найбкьш поширеному виглядi був представлений Р. Е. Фалвеем у 1981 р. Така формула використовуеться найчастше [18]:
X,- Ы,
I =1-
1
1
X
M
+
M M
(7)
чаеться як двостороннiй обмш товарами (послугами) мiж двома кра!нами [21]:
IIT.AB =
(X t +Mt)-X t -Mt\
X, +M t
X100%,
(8)
де 1ЩАВ - шдекс внутршньогалузево1 торгiвлi певним видом товару (послуги) i мiж двома крашами А i В; Х1 -обсяги експорту; М1 - обсяги iмпорту даного виду продукци.
1ндекс дорiвнюе нулю, коли у структур експорту та iмпорту не повторюеться клас продукци (вцповцно до кодифiкування номенклатури з метою облку зовшш-ньоекономiчноl дiяльностi) та досягае максимального значення у 100%, якщо увесь зовшшньоторговельний об1г здшснюеться в межах галузi (тобто Х1 дорiвнюе М).
Двостороннi iндекси внутршньогалузево! торгiв-лi в межах одного класу продукту мiж кра!ною А та вйма 'й торгiвельними партнерами отримуються як середньо-зважений показник двостороннк iндексiв 11Т.АВ для кожно! кра!ни-партнера (В та iнших), використовуючи як вагу частку торговельних операцш з кра1ною В у за-гальному обсязi операцiй кра1ни А. Двосторонш показники внутрiшньогалузевоl торгiвлi мiж кра1нами А i В для сукупносй галузей е середньозваженим показником 11Т1АВ для вс1х клайв виробiв (г) з вагою, що розрахову-еться як частка продукци класу i в загальному обсязi ви-роблено1 продукцй, що експортуеться / iмпортуеться:
хг +Ыг) - X -Ыг|х
IIT,
t .AB
= 1
X
(X t +M t)
1t (X t +M t)
X t +M t
X100%.
X
(9)
де Xt - обсяг експорту товарiв ¿-то! товарно! групи; X - загальний обсяг експорту кра!ни; Mi - обсяг iмпорту товарiв ¿-то! товарно! групи; М - загальний обсяг iмпор-ту кра!ни.
У робой [20] наводяться кторичний огляд розроб-ки iндексу внутрiшньогалузево! торгiвлi та приклади розрахункiв за уточненими формулами, загалом розгля-даеться понад 20 рiзних показникiв. Взагалi, у англомов-нiй лiтературi моделi внутршньогалузево! торгiвлi при-йнято розпод1ляти на статичт та маржинальт. Основою статистичних е шдекс Грубеля - Ллойда (Grubel -Lloyd), який був модифжований А. Аквшо (A. Aquino).
1ндекс Грубеля - Ллойда покладено в основу методики ощнювання штенсивносп внутрiшньогалузево! торгiвлi Оргашзаци економiчного спiвробiтництва та розвитку (OECD). Внутршньогалузева торгiвля визна-
Порiвняння та штерпретацш внутрiшньогалузевих iндексiв сл1д застосовувати ш обережнiстю, оск1льки значення показникiв сильно залежить в1д рiвня дезагрегацй, обраного для аналiзу (тобто використання укрупнених чи, навпаки, детальних класифiкацiйних ознак-рiвнiв продукцй). У сучасному контекст оцшки важливостi розподiлу виробничого процесу в рiзних кра!нах слц пам'ятати, що, як i мiжгалузева торгiвля промiжними продуктами на рiзних етапах виробництва, внутрiшньо-галузева торпвля здеб!льшого е обмiном подiбними, але часто високо диференцiйованими готовими виробами.
1ндекс Аквiно дозволив розрахувати динамку змш за два часовi перюди. Б. А. Баласса (B. Balassa) доповнив шдекс Аквшо розмежуванням продукци залежно вк стадИ обробки (на сировину та товари). Маржиналь-ш моделi в бiльшостi базуються на формулi А-iндексу М. Брюлхарта (M. Brülhart) i враховують вплив зовшш-н1х чинникiв на структуру мiжнародно! торгiвлi. Обсяги внутрiшньогалузевих операцiй коректуються з ураху-ванням того чи шшого чинника, наприклад просторово-го розмщення робочо! сили [20]. Зокрема, М. Брюлхарт [22] зазначае, що традицшний спосiб розрахунку iндексу унеможливлюе одночасний аналiз торгiвлi iз деккькома кра!нами, не враховуе галузевий та географiчний розпо-д!л витрат i ефект вiд спецiалiзацГ¿.
Р. Хаусманн, Дж. Хванг i Д. Родрк (R. Hausmann, J. Hwang, D. Rodrik) довели, що склад експортного ко-шика кра!ни мае важливе значення для eK0H0Mi4H0r0 зростання. Кра!ни з диверсифiкованим експортним кошиком, до складу якого входять високопродуктивш товари, демонструють вищi темпи зростання в майбут-ньому. Вiдповiдно, краши з досить простими, несклад-ними експортними кошиками зростають повiльнiше. Запропонований показник складност кожного продукту (PRODY) визначаеться як середньозважене значення ВВП на душу населення для краши, що експортуе цей продукт. Вагою виступають виявлеш порiвняльнi переваги кожно! краши в експорт конкретного товару. Товари, зазвичай експортоваш будними кра!нами, мають низький показник складностi, або PRODY, а т товари, котрi, як правило, експортуються багатими кра!нами, мають високий показник. Формула для розрахунку мае такий вигляд [23]:
xvali
PRODY,
Xc
xvali
-*Yc
(lO)
Xc
де хуа1, с ( - експорт товару I кра!ни с в рiк £; Хс - сукупний експорт кра!ни с; Ус - ВВП на душу населення краши с.
Показник складност на рiвнi продуктiв потiм ви-користовуеться, щоб вимiряти складнiсть експортного кошика кра!ни. Методика дозволяе розрахувати ВВП на душу населення, пов'язаний з експортним кошиком конкретно! краши - ЕХРУ, який е середньозваженою величиною РЮБУ, де як вага береться частка експорту кожного продукту в експортному кошику краши [23].
EXPYct =2,
xvali X c t
-XPRODY
i,t-
(ll)
Р. Хаусманн, Дж. Хванг i Д. Родрк показали, що кнуе висока ступшь кореляцГ! мiж доходом кра!ни вiд експорту та И ВВП на душу населення. Якщо кра!на сфор-мувала досить складну структуру експорту та ршень !! показника ЕХРУ вищий, шж ВВП на душу населення, то ця краша згодом буде демонструвати бкьш висою тем-пи зростання, осккьки ВВП на душу населення з плином часу буде наближатися до рiвня доходу в1д експорту. Шз-нiше Р. Хаусманн та Б. Клшгер (В. КИщег) розвинули цю методику, додавши показник вцсташ мiж продуктами. Процес структурно'' трансформацп краще починати з ви-робництва подiбних продуктiв. Для кожного виду про-дукцп потрiбнi специфiчнi фактори виробництва, такi як знання, фiзичнi активи, промiжнi товари, вимоги до подготовки робочо! сили, iнфраструктура, права штелек-туально! власностi, дкове середовище та ш. Iмовiрнiсть того, що краша розвине потенцiал, достатнiй для ефек-тивного виробництва схожих товарiв, незрiвнянно вище, нiж для продукци, яку необхiдно освоювати з нуля [23].
Розглянутi моделi оцiнки структури внутршньогалузево! торгiвлi можуть служити основою для аналь зу динамжи зовнiшньоекономiчних операцiй кра!ни та побудови прогнозiв i стратегiй мiжнародного спшробгг-ництва держави в умовах глобально! конкуренци. Особливо актуальним це е для Укра!ни, яка вимушена пере-будовувати структуру зовнiшньо! торгiвлi у несприятли-
вих геополiтичних умовах. Однак пошук нових ринкiв збуту для нацюнальних виробникiв TOBapiB i послуг можна значно спростити, якщо реалiзувати на практищ досвiд внутршньогалузево! торгiвлi рiзних штеграцш-них об'еднань.
ВИСНОВКИ
Таким чином, якщо ранше зусилля виробникiв спрямовувалися на забезпечення зростання, то тепер головним чинником сталостi е пiдтримання рiвноваги та рiвномiрного розподку. З одного боку, внутршньо-галузева торгiвля в теори мiжнародних економiчних в^дносин виступае окремим випадком, не притаманним переважнiй бкьшост дослiджуваних об'ектiв, з iншого -як передвкник нових механiзмiв регулювання сшвро-бiтництва в межах глобального ринку, яю довго не були затребуваш i тому грунтовно не вивчалися. Сплеск интересу до феномена внутршньогалузево! торгг^ та його систематичш дослiдження почалися вiдносно недавно (у кторичних масштабах становлення економiчноï думки), тому дослiдження дано! проблематики е достатньо перспективним напрямом як практично! роботи iз об-грунтування чинникiв конкурентоспроможностi нацю-нально! економiки, так i розв'язання протирiч трансфор-мацiйного етапу глобально! економiчноï системи. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Мастерство закордонних справ Укра'ши: офiцiйний сайт. URL: http://mfa.gov.ua/ua
2. Мастерство економ^чного розвитку i торгiвлi УкраТни: офщшний сайт. URL: http://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA
3. Andresen, М. А. Empiricalintra-industrytrade: what we know and what we need to know. University of British Columbia, Simon Fraser University (Canada), 2003. 57 р.
4. Biesebroeck, van J. Dissecting intra-industry trade. Economics Letters. 2011. No. 110. P. 71-75.
5. Egger, H., Egger, P., Greenaway, D. Intra-Industry Trade with Multinational Firms: Theory, Measurement and Determinants. European Economic Review. 2007. Vol. 51. Issue 8. P. 1959-1984.
6. Коваленко О. О. Технолопчна складова tc^^í м^ж Украиною та кражами - членами £ЕП. Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. 2014. Т. 2. С. 430-435.
7. Cherkas, N. I. International competitiveness of Eastern European countries: importance of trade orientation and eurointegration. Economic Processes Management. 2017. No. 1. URL: http:// epm.fem.sumdu.edu.ua/download/2017_1/epm2017_1_2.pdf
8. Тустажвський Б. О. Внутршньогалузева торпвля мiж США та £С як чинник трансатлантично! торговельно! штеграци. Вкник Чернтвського державного технолог'чного унверсите-ту. 2013. № 2. С. 44-48.
9. Анастасиос А., Иоанис А. Эффективность экспорта и внутриотраслевой торговли в экономиках стран Черноморского региона. Журнал европейской экономики. 2013. Т. 12. № 3. С. 330-344.
10. Коломкць Г. М., Меленцова О. В., КалМченко Ю. Д.
Актуальш чинники розвитку нацюнальних конкурентних пере-ваг. Бзнес 1нформ. 2017. № 1. С. 8-14.
11. Аврамченко К., Фшшчук В., Жолудь О., Мазярчук В.
Вплив створення зони втьно! TC^^i з £С на економту УкраТ-ни. КиТв: Мiжнародний центр перспективних дошджень, 2013. 197 с.
12. Гаращенко Е. А. Методические подходы к оценке динамики и эффективности экономической интеграции. Экономика и управление. 2016. № 1. С. 57-60.
13. Бессонова Е. Влияние внутренней конкуренции и иностранных инвестиций на эффективность российских промышленных предприятий. Прикладная эконометрика. 2010. № 1. С. 106-127.
14. Вовк В. А. Формування прюрите^в розвитку зовшш-ньоТ торгiвлi на основi оцшки стану внутршньогалузевого балансу УкраТ'ни. В'сник економiки транспорту i промисловост'1. 2011. № 34. С. 387-392.
15. Плющик I. А., Огородник Р. П., Дучинська Н. I. Гло-балiзацiйнi виклики та можливосп для краТ'н з перехщною еко-номкою. Економ'чш шноваци. 2015. Вип. 60. Т. II. С. 88-95.
16. Медведев А. Международный менеджмент. Стратегические решения в многонациональных компаниях. СПб.: Высшая школа менеджмента, 2014. 496 с.
17. Гриффин Р. Международный бизнес. СПб.: Питер, 2006. 1088 с.
18. Шипкова О. Т., Шатаева О. В., Мошкин А. С. Россия в мировом экономическом пространстве. Москва - Берлин: Directmedia Publishing GmbH, 2016. 333 с.
19. Leitáo N. C. Intra-Industry Trade in Tourism Services. Theoretical and Applied Economics. 2011. Vol. XVIII. No. 6. P. 55-62.
20. Hosein, R., Seecharan, R. IntraIndustry Trade Measurement: Then and Now - Towards а New Measure of Marginal IntraIndustry Trade. International Journal of Business and Social Science. 2013. Vol. 4. No. 8. Р. 290-307.
21. Measuring Globalisation: OECD Handbook on Economic Globalisation Indicators. Paris: OECD Publishing, 2005. 235 p.
22. Brülhart, M. Marginal Intra-Industry Trade: Measurement and Relevance for the Pattern of Industrial Adjustment. Weltwirtschaftliches Archiv. 1994. Bd. 130. H. 3. P. 600-613.
23. Баканова М., Фрейнкман Л., Сидоренко М. Показатели внешней торговли и конкурентоспособность. Аналитические записки по вопросам экономической политики Беларуси: Аналитическая записка № 2/Департамент по управлению экономикой и борьбе с бедностью, Регион Европы и Центральной Азии (Документ Всемирного банка: доклад; № 54371-BY), 2010. 49 c.
REFERENCES
Anastasios, A., and Ioanis, A. "Effektivnost eksporta i vnutri-otraslevoy torgovli v ekonomikakh stran Chernomorskogo regio-na" [Efficiency of exports and intra-industry trade in the economies of the Black Sea region]. Zhurnal evropeyskoy ekonomiki. Vol. 12, no. 3 (2013): 330-344.
Andresen, M. A. Empiricalintra-industrytrade: what we know and what we need to know. University of British Columbia, Simon Fraser University (Canada), 2003.
Avramchenko, K. et al. Vplyvstvorennia zony vilnoi torhivli z YeS na ekonomiku Ukrainy [Impact of establishing a free trade zone with the EU on the Ukrainian economy]. Kyiv: Mizhnarodnyi tsentr perspektyvnykh doslidzhen, 2013.
Bakanova, M., Freynkman, L., and Sidorenko, M. "Pokazateli vneshney torgovli i konkurentosposobnost. Analiticheskiye zapiski po voprosam ekonomicheskoy politiki Belarusi: Analiticheskaya zapiska no. 2" [Indicators of foreign trade and competitiveness. Analytical notes on the economic policy of Belarus: Policy Brief No. 2]. Dokument Vsemirnogo banka: doklad; no. 54371-BY, 2010.
Bessonova, Ye. "Vliyaniye vnutrenney konkurentsii i inos-trannykh investitsiy na effektivnost rossiyskikh promyshlennykh
predpriyatiy" [The impact of domestic competition and foreign investment on the efficiency of Russian industrial enterprises]. Prikladnaya ekonometrika, no. 1 (2010): 106-127.
Biesebroeck van, J. "Dissecting intra-industry trade". Economics Letters, no. 110 (2011): 71-75.
Brulhart, M. "Marginal Intra-Industry Trade: Measurement and Relevance for the Pattern of Industrial Adjustment". Weltwirtschaftliches Archiv. Vol. 130, no. 3 (1994): 600-613.
Cherkas, N. I. "International competitiveness of Eastern European countries: importance of trade orientation and eurointegration" Economic Processes Management. 2017. http://epm.fem. sumdu.edu.ua/download/2017_1/epm2017_1_2.pdf
Egger, H., Egger, P., and Greenaway, D. "Intra-Industry Trade with Multinational Firms: Theory, Measurement and Determinants". European Economic Review. Vol. 51, no. 8 (2007): 1959-1984.
Garashchenko, Ye. A. "Metodicheskiye podkhody k otsenke dinamiki i effektivnosti ekonomicheskoy integratsii" [Methodical approaches to assessing the dynamics and effectiveness of economic integration]. Ekonomikai upravleniye, no. 1 (2016): 57-60.
Griffin, R. Mezhdunarodnyy biznes [International Business]. St. Petersburg: Piter, 2006.
Hosein, R., and Seecharan, R. "IntraIndustry Trade Measurement: Then and Now - Towards a New Measure of Marginal IntraIndustry Trade". International Journal of Business and Social Science. Vol. 4, no. 8 (2013): 290-307.
Kolomiiets, H. M., Melentsova, O. V., and Kalinichenko, Yu. D. "Aktualni chynnyky rozvytku natsionalnykh konkurentnykh pere-vah" [Current factors of development of national competitive advantages]. Biznes Inform, no. 1 (2017): 8-14.
Kovalenko, O. O. "Tekhnolohichna skladova torhivli mizh Ukrainoiu ta krainamy - chlenamy IEEP" [Technological component of trade between Ukraine and SES member countries]. Problemy razvitiya vneshneekonomicheskikh svyazey i privlecheniya inostran-nykh investitsiy: regionalnyy aspekt. Vol. 2, no. 8 (2014): 430-435.
Leitao, N. C. "Intra-Industry Trade in Tourism Services". Theoretical and Applied Economics. Vol. 18, no. 6 (2011): 55-62.
Measuring Globalisation: OECD Handbook on Economic Globalisation Indicators. Paris: OECD Publishing, 2005.
Medvedev, A. Mezhdunarodnyy menedzhment. Strategiches-kiye resheniya v mnogonatsionalnykh kompaniyakh [International Management. Strategic solutions in multinational companies]. St. Petersburg: Vysshaya shkola menedzhmenta, 2014.
Ministerstvo ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy: ofitsiinyi sait. http://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA
Ministerstvo zakordonnykh sprav Ukrainy: ofitsiinyi sait. http://mfa.gov.ua/ua
Pliushchyk, I. A., Ohorodnyk, R. P., and Duchynska, N. I. "Hlo-balizatsiini vyklyky ta mozhlyvosti dlia krain z perekhidnoiu ekono-mikoiu" [Globalization Challenges and Opportunities for Countries in Transition]. Ekonomichni innovatsii. Vol. 2, no. 60 (2015): 88-95.
Shipkova, O. T., Shatayeva, O. V., and Moshkin, A. S. Rossiya v mirovom ekonomicheskom prostranstve [Russia in the world economic space]. Moscow; Berlin: Directmedia Publishing GmbH, 2016.
Tustanivskyi, B. O. "Vnutrishnyohaluzeva torhivlia mizh SShA ta YeS yak chynnyk transatlantychnoi torhovelnoi intehratsii" [In-tra-industry trade between the US and the EU as a factor in transatlantic trade integration]. Visnyk Chernihivskoho derzhavnoho tekh-nolohichnoho universytetu, no. 2 (2013): 44-48.
Vovk, V. A. "Formuvannia priorytetiv rozvytku zovnishnyoi torhivli na osnovi otsinky stanu vnutrishnyohaluzevoho balansu Ukrainy" [Formation of priorities of foreign trade development on the basis of assessment of the state of the intra-industry balance of Ukraine]. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti, no. 34 (2011): 387-392.
