CC BY
25
УДК339.137.2:630*742 Доц. О.В. Максимець, канд. екон. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
МЕТОДИЧН1 ЗАСАДИ ОЦ1НЮВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ Л1СОВО1 ТА ДЕРЕВООБРОБНО1 ГАЛУЗЕЙ У М1ЖНАРОДН1Й ТОРГ1ВЛ1 ДЕРЕВИННОЮ ПРОДУКЦИЮ
Розглянуто iснуючi методики оцiнки та аналiзу зовшшньо! торгiвлi галузi. Сис-тематизовано пiдходи до оцiнювання конкурентних i порiвняльних переваг галузi у мiжнароднiй торгiвлi. Представлено систему показниюв, якi доцiльно використову-вати для оцшювання та аналiзу конкурентних переваг галузевих пiдприeмств у м1ж-народнш торгiвлi деревинною продукцieю.
Ключовг слова: мiжнародна торгiвля, конкурентнi переваги, деревинна продук-цiя, лiсова та деревообробна галуз^
Актуальн1сть досл1дження. Оцшювання конкурентних переваг е ак-туальним для будь-яко! галуз^ зважаючи на жорстк умови функцюнування та боротьбу за фшансов1 ресурси. Дедал1 бшьше уваги надаеться вивченню конкурентних переваг не тшьки на р1вш окремого тдприемства, але й на р1в-ш регюну та кра!ни загалом. Найменш дослщженими залишаються проблеми конкурентних переваг галузей (особливо з погляду м1жнародно! торпвл^.
Методи досл1дження. Методолопчною основою виконаного досль дження стали класичш положення сучасно! економ1чно! теорп, теорш м1жна-родно! торпат, теорп конкурентно! переваги. Дослщження особливостей роз-витку та узагальнення теоретичних 1 методолопчних аспекпв конкурентос-проможносп галуз1 здшснювали 1з застосуванням д1алекгичного методу на-укового тзнання, метод1в систематизацп та узагальнення, анал1зу 1 синтезу.
Метою дослвдження е узагальнення теоретичних та методичних тд-ход1в до оцшювання конкурентних переваг галуз1 та формування системи по-казниюв, яю доцшьно використовувати для оцшювання та анал1зу конкурентних переваг галузевих тдприемств у м1жнародн1й торг1вл1 деревинною про-дукщею.
Постановка завдання. Для досягнення мети необхщно виршити таю завдання:
• узагальнити тдходи до визначення основних елеменгiв теорп конкурентних переваг;
• дослдати та уточнити понятшний апарат конкурентних переваг галузей з погляду мiжнародноl торгiвлi;
• систематизувати i доповнити показники для оцшювання конкурентних переваг галузевих тдприемств у мiжнароднiй торгшлг
Результати дослщження. Дослiджувана проблема е багатогранною, виршенню яко! присвячено науковi працi багатьох впчизняних i зарубiжних авторiв, фахiвцiв у сферi управлiння конкурентоспроможнiстю промислових тдприемств i галузей. Серед них вичизняш та зарубiжнi вченi: I. Ансофф, А. Аквшо, Г. Бапев, В. Базилевич, Б. Баллас, О. Бшорус, Т. Вольрас, П. Варр, Р. Вернон, А. Гальчинський, Б. Губський, I. Должанський, Т. Загорна, Ю. 1ва-нов, П. Кругман, П. Лшдерт, Д. Лук'яненко, П. Орлов, I. Шддубний, М. Портер, К. Прахалад, Ю. Продiус, Дж. Рiчардсон, Р. Солоу, Л. Стещв, О. Тищен-
ко, А. ФЫпенко, Г. Хемел, Дж. Хшс, Дж. Хшлопен, О. Царенко, Л. Шевченко, Б. Шлюсарчик, А. Юданов та iншi.
На сьогодш розроблено досить багато показникiв, яю вiддзеркалюють ефекти використання факторiв виробництва конкретно! галузi в окресленому перюд^ що формують 11 конкурентнi переваги. Ц ефекти визначаються ба-гатьма чинниками, яю свiдчать про конкурентоспроможнють галузi, зокрема обсягами i ефективнютю працi, обсягами i ефективнiстю речового (майново-го) капiталу, а також рiвнем й ефективнiстю використання знань. Використання показниюв цього типу дае змогу оцiнювати економiчний стан конкретно! галузi економiки.
Теоретичним аспектам визначення конкурентних переваг на рiзних рiвнях присвячено досить багато праць i ми погоджуемося з висновка-ми О.В. Царенко щодо того, що конкурентнi переваги галузi е сукупнiстю, з одного боку - вщносних характеристик галузi загалом i пiдприемств, якi 11 створюють, з iншого боку - зовшшшх факторiв, якi визначають здатнiсть га-лузi ефективнiше функцiонувати на зовшшньому, внутрiшньому i регюналь-них ринках кра!ни в певний перiод часу порiвняно з конкурентами [2].
Як справедливо зазначае Б. Шлюсарчик, аналiз мiжнародноl конкурентно! переваги галузi потрiбно проводити, використовуючи заходи i ре-зультати типу "кра!на - iншi кра!ни" з позицп окремих галузей, пiдгалузей, груп товарiв i продуктiв [3]. Також вважаемо за потрiбне погодитись з погля-ду О.В. Царенко, що "конкурентнi переваги галузi е категорiею вiдносною. Важливими е не самi показники, а те, як щ показники стввщносяться з дина-мiкою показникiв конкурента" [2]. З позицп мiжнародноl торгiвлi доцiльно дослiджувати як окремi показники, яю характеризують конкурентнi переваги галузi одше1 кра!ни, спiввiдносяться iз аналопчними показниками iнших кра-1н, репошв, а також у свiтових масштабах.
Незважаючи на значну кiлькiсть робгг з оцiнювання конкурентоспро-можностi та конкурентних переваг, переважна бшьшють з них стосуеться рiв-ня кра!ни або пiдприемства, натомiсть на галузевому рiвнi необхiднi подаль-шi дослщження. Також обмеженими е дослiдження, яю стосуються ощню-вання конкурентних переваг галузевих пiдприемств у мiжнароднiй торпвл^ На основi аналiзу робiт з ощнювання конкурентоспроможностi та виявлення конкурентних переваг було систематизовано показники для ощнки та аналiзу (табл. 1) [2, 3, 7, 8, 11, 12]. На нашу думку, показники, яю визначають порiв-няльш та конкурентш переваги галузi в мiжнароднiй торгiвлi, доцiльно роздь лити на двi групи.
До першо! групи, на наш розсуд, потрiбно вщнести показники, що да-ють змогу ощнити загальнi тенденцп у зовшшнш торгiвлi окремими видами галузево! продукцп та зробити попереднi висновки про 11 важливють та пер-спектившсть для кра1ни. До друго1 групи показниюв вже вщносимо тi, що да-ють змогу оцiнити конкурентш та порiвняльнi переваги галузi у мiжнароднiй торгiвлi.
Табл. 1. Система показнитв для оцтки та аналзу порiвняльних i конкурентних переваг у мiжнароднiй торгiвлi галузевих тдприемств
Види показникш та 'х характеристика
динамжа експорту / 1мпорту продукци галузг сальдо зовнiшньоi торпвл1 та зовшшньоторговельний оборот продукцii галузг частка експортуЛмпорту продукцii галуз1 у загальному обсяз1 експорту / iM-порту (свгтов^ загальноевропейсьга або пор1вняно з шшими регюнами); частка 1мпорту у споживанш продукци галузц частка експорту у виробнищта продукци галузц
¡ндекс стану балансу зовшшньо' торпвл1 (покриття 1мпорту експортом) про-дукщею галузц
вдекс умов торпвл1 продукщею галузц
вдекси гшотетичного експорту, 1мпорту i торговельного балансу._
пор1вняльш показники динамжи експорту / 1мпорту, яга вказують, на сгальки темпи приросту експорту / ¡мпорту Укра'ни вщр1зняються вщ аналопчного показника у свггових (загальноевропейських) масштабах; пор1вняльш показники динамжи експортних / 1мпортних цш з врахуванням аналопчного показника у св1тових (загальноевропейських) масштабах; сшввщношення цш на експорту продукщю галуз1 Укра'ни та свггових (евро-пейських) цш;
показники под1бност структур та структурних зрушень в експорт та 1мпорт продукци галузц
показники, яга Грунтуються на метод! постшно' частки на ринку (Constant Market Share Analysis), що дають змогу оцшити вплив окремих фактор1в на динамжу експорту продукци галузц
показник штенсивност внутршньогалузево' торпвл1 (Intra-Industry Trade - IIT); показники виявлених пор1вняльних переваг (Revealed Comparative Advantage - RCA);
¡ндекс вщносно' важливост продукци галуз1 (¡ндекс Мжаел1); показники вщносних експортно', ¡мпортно' i зовшшньоторговельно' переваг (Relative Trade Advantage - RTA; Relative Export Advantage - RXA; Relative Import Advantage - RMA);
¡ндекс вщносно' конкурентоспроможност (Relative Competitiveness - RC); вщносний показник обсяпв реал1заци на одного працюючого в галуз1, який дае можливють оцшити обсяги торпвл1 загалом та на зовшшшх ринках у роз-рахунку на одного пращвника пор1вняно з аналопчними показниками в свт, Сврош тощо._
Показники першо' групи переважно е загально вщомими. Бшьш детального розгляду потребують, з нашого погляду, лише показники гтоте-тичного експорту та iMnopmy. Ц показники запропонував А. Аквшо ще у 1978 р. для збалансування загального обсягу зовшшньо' торпвл1 з подаль-шим використанням для оцшки штенсивносп внутр1галузево' торпвль Показник штенсивносп внутршньогалузево' торпвл1, запропонований А. Аквь но, мав на мет удосконалити шдхщ, що використовувався у показнику Гру-беля-Ллойда. Детальшше кожен з показниюв буде розглянуто нижче. Отже, гшотетичний обсяг експорту та 1мпорту для галуз1 можна розрахувати за такими формулами [4]:
Z (X + M)
, i е m , (1)
Xe _ jem_
i_ 2' Z Xj
jem
M. E ( + M)
M- = M±.J^m-, i e m , (2)
' 2 E Mj y>
j^m
де: Xi - обсяг експортy i-го виду гaлyзевоï продукцп; Mt - обсяг iмпортy i-го виду гaлyзевоï продyкцiï.
Насамперед доцiльно проанатзувати, як вiдрiзняeться динaмiкa зов-нiшньоï торгiвлi гaлyзевоï продyкцieю Укрaïни вщ тенденцiй у свiтових (чи загальноевропейських) масштабах. Це можна здiйснити за допомогою nopie-няльних тдекЫв динамжи, яю визначаються як вiдношення темтв росту ек-спортy/iмпортy гaлyзевоï продукцп Укрaïни до темпiв росту експортуЛмпор-ту гaлyзевоï продyкцiï в свт (чи Сврот). Доцiльно темпи росту визначати стосовно обсяпв експортy/iмпортy, виражених у натуральних показниках. Значення показника бшьше одиницi свiдчитиме про те, що розвиток зов-нiшньоï торгiвлi галузевою продyкцieю Укрaïни вiдбyвaeться швидшими темпами, нiж у свiтi (Сврот), а значення показника менше одинищ, навпа-ки - означатиме повшьтший розвиток.
Показник, що дасть змoгy оцтити розвиток експортних та iмnop-тних щн на галузеву продукцю, порiвняно зi свиовими та европейськими тенденщями, визначатиметься як вiдношення темтв росту експортнихЛмпор-тних цiн на галузеву продукщю в Укрaïнi до темтв росту експортнихЛмпор-тних щн на галузеву продyкцiю в свт (чи Сврот). Вщповщно, значення показника бшьше одинищ свщчигиме, що експорпЛмпортт цiни на галузеву продукщю Украши зростаються швидше, нiж в свт (Сврот), i навпаки.
Представлений вище показник доцшьно розглядати разом iз оцiнкою сniввiднoшення цш на ексnopтy npoдyкцiю гaлyзi Украти та свтових (евро-пейських) цт. Тобто важливо дослщжувати не лише те, чи зовтшньоторго-вельт цiни на галузеву продукщю украшських пiдприeмств зростають швидше / повiльнiше вщ свiтових (европейських), але також те, чи щ цiни е бшь-шими / меншими за свiтовi (зaгaльноeвропейськi) цiни на aнaлогiчнy продукщю. Значення показника для експортних щн бшьше за одиницю свщчитиме про те, що yкрaïнськa продукщя продаеться на зовнiшнiх ринках за щнами вище за свiтовi (загальноевропейсью) i вiдповiдно може бути менш конку-рентоспроможною за цiною (за шших рiвних умов). I навпаки, якщо значення показника для експортних щн е меншим за одиницю, це означатиме, що ук-рашська продyкцiя продаеться на зовнiшнiх ринках за нижчими щнами i вщ-повщно може мати конкyрентнi переваги за щною. Щодо iмпортних щн, то при знaченнi показника бшьше одинищ, Украша буде у прогрaшi - адже ку-пуватиме продукщю за щнами, що е бшьшими вщ зaгaльносвiтових (европейських), однак, якщо показник буде меншим за одиницю це свщчитиме про бшьш випдне становище, оскiльки продyкцiя iмпортyвaтиметься за щна-ми, що е меншими вщ зaгaльносвiтових (европейських).
Ощнити, наскшьки товарна структура експорту чи iмпортy гaлyзi вщ-рiзняeться вщ свiтовоï (eвропейськоï) можна за допомогою кoефiцiентiв по-дiбнoстi стpyктyp та коефщента стpyктypних зpyшень К. Гатева.
Коефщент подiбностi (схожостi) структур експорту / iMnopTy галузi розраховуемо за формулою
к _ 1 Е wi.yKp — wiceim (3)
К подстр. _ 1 2 ' (3)
де: w^p - частка i-го сегмента в укра!нському експортi / iмпортi галузц Wi.cemi - частка i-го сегмента в свиовому експоpтi / iмпоpтi галyзi.
Також доцiльно дослщжувати подiбнiсть товарних структур експорту / iмпоpтy деревинно! продукцп Укра!ни та Свропи, для чого замiсть показни-ка wiceim у фоpмyлi (1) використати показник wieep (частка i-го сегмента в за-гальноевропейському експорт / iмпоpтi галyзi). Якщо структури однаков^ то Кпод.стр = 1; якщо абсолютно протилежш, то Кпод.стр = 0. Чим бшьш схожi структури, тим бiльше значення Кпод.стр.
Для ощнювання структурних pозбiжностей у динамщ можна використати також коефщент структурних зрушень (Kd) К. Гатева [1]
_ Im -v)2 (4)
Kd ik+vo2)' (4)
де V] i V0 - частки окремих сегментiв галyзi в експоpтi / вiдповiдно, у званому та базовому перюдах. Цей показник доpiвнюватиме нулю, якщо поpiвню-ванi структури залишились незмшними; вiн доpiвнюватиме одиницi, якщо щ структури повнiстю змiнилися.
Для того, щоб оцiнити вплив окремих фактоpiв на динамiкy експорту продукцп галуз^ використовують показники, ят Грунтуються на меmодi пос-miйноi частки на ринку (Constant Market Share Analysis). Методика CMS Грунтуеться на поpiвняннi фактичного експорту галузевих тдприемств Укра-!ни з ваpтiстю гiпотетичного експорту з припущенням, що частка на ринку окремо! кра!ни-партнера залишатиметься незмшною [8]. Рiзниця цих двох значень експорту асощюеться з ефектами структурних характеристик експорту галузево! продукцп Укра!ни. Цей структурний ефект може ще подiлятись на ефекти складу товарно! структури та ринкового призначення, а залишки представляють ефект шших фактоpiв конкypентоспpоможностi при пояснен-ш втрати або зростання ринково! частки [10]. У загальному вигл_вд формула для ощнки впливу окремих фактоpiв на основi методу постшно! частки на ринку може бути представлена таким чином [7]:
(5)
де: Х], Х2 - вартють експорту ушх видiв деревинно! продукцп з Укра!ни, вщ-повiдно у базовому та звггному пеpiодах; X\, X| - ваpтiсть експорту i-го виду деревинно! продукцп галyзi на ринок кра!ни j, вщповщно у базовому та звггаому пеpiодах; r - темп росту свггового експорту yсiх видiв деревинно! продукцп за дослщжуваний пеpiод; rij - темп росту свiтового експорту i-го виду деревинно! продукцп на ринок кра!ни j за дослщжуваний перюд.
Структурний ефект вiдображаe вплив складу товарно! структури та ринкового призначення на змши в обсягах експорту деревинно! продукцп з Укра!ни. Формулу (3) можна вщповщно представити таким чином [7]:
Ефект складу товарно! Ефеот ринкового Ефект конкурентоспроможноcii
де: X1 - вартiсть експорту i-го виду деревинно! продукцп галузi вiдповiдно у базовому перюдц ri - темп росту свiтового експорту i-го виду деревинно! продукцп за дослщжуваний перюд.
Ефект складу товарно! структури вказуе чи Укра!на експортуе пере-важно види продукцп, попит на яю зростае швидше або повшьшше, нiж в се-редньому у свiтi. Якщо значення ще! складово! е додатшм, то це означае, що Укра!на експортуе види деревинно! продукцп, темпи росту продажу яких е вищими, шж у середньому на свiтових ринках. I навпаки, якщо значення е вщ'емним, то це свщчить, що Укра!на експортуе продукщю з повiльнiшими темпами росту обсяпв продажу.
Ефект ринкового призначення вказуе чи Укра!на переважно експортуе до кра!н з темпами росту попиту на деревинну продукщю вищими, нiж в середньому у свт, чи нi. Вщповщно, значення цiе! частини е позитивним, якщо Укра!на експортуе до кра!н з темпами росту попиту на деревинну продукщю вищими, шж у середньому у свт.
Ефект конкурентоспроможност вказуе на рiзницю мiж фактичними i гiпотетичними обсягами експорту деревинно! продукцп з Укра!ни за умови, що ринкова частка укра!нського експорту деревинно! продукцп залишати-меться незмшною для кожного окремого виду деревинно! продукцп на кожному окремому ринку. Ця складова рiвняння вимiрюе, який обсяг експорту Укра!на набула чи втратила внаслщок змiни ринково! частки через конкурен-цiю з боку iнших експортерiв.
На наступному етапi оцiнювання конкурентних i порiвняльних пере-ваг ми визначаемо показники mmeHcuerncmi внутршньогалузево1 торгiвлi (Intra-Industry Trade - IIT). Зазначимо, що внутршньогалузева торгiвля (intra-industry trade - IIT) мае мюце при одночасних експортних та iмпортних потоках певного виду товару, що належить одному галузевому сектору. Вона асо-цiюеться iз зовшшньою торгiвлею диференцiйованих товарiв. Мiжгалузева торпвля (inter-industry trade) пов'язана iз обмшом товарами, що не належать одному сектору.
Розрахунок показниюв для ощнки внутрiшньогалузево! (мiжгалузево!) торгiвлi вiдображае наявшсть чи вiдсутнiсть вiдносно! переваги у зовшшнш торгiвлi кра!ни за умови, якщо щ показники розглядаються у контексп порiв-няння з шшими кра!нами та товарами (товарними групами). Вважаеться, що внутрiшньогалузева торгiвля створюе додатковi вигоди для кра!н порiвняно з мiжгалузевою торгiвлею у виглядi зростаючо! вiддачi вiд масштабу для швидшого економiчного розвитку i збшьшення прибутку для всiх учасникiв.
1 ElXt -M,\
Е (Xi + Mi)
•100, (7)
Mj 1 (8)
Стyпiнь iнтенсивностi внутршньогалузево! тоpгiвлi товарами можна вимipяти за допомогою iндексy Грубеля-Ллойда (G-L) [8]
_Е X + M)-Е\ Xi- Щ 1оо
Е (Xi + Mi)
де Х, Mi - вiдповiдно обсяги експорту та iмпоpтy сектору i дослщжувано! га-лузг Чим вищим е значення показника, тим бшьшою е частка внутршньога-лузево! тоpгiвлi. 1ндекс може набувати значення вщ 0, що означае повну вщ-сyтнiсть внутршньогалузево! торпвл^ до 100, що е свщченням повнiстю ш-тегровано! тоpгiвлi виробничою пpодyкцiею.
Емпipичнi дослiдження вказують на доцшьшсть запровадження обме-ження на piвнi 10 % для перекриття торговельних потоюв. Це означае, що як-що менший потiк (експорт чи iмпоpт) представляе щонайменше 10 % бшьшо-го потоку (експорт чи iмпоpт), таке перекриття вважаеться внутршньогалузе-вою тоpгiвлею. Нижче ще! межi, перекриття торговельних потокiв не може вважатись ютотним i вщтак такi потоки вважаються мiжгалyзевим обмшом.
Для визначення вiдносноl важливостi товару i у теpмiнах зовнiшньоl тоpгiвлi ним для кра!ни j застосовують тдекс Mirneni (Michaely index) [9]:
1 (_xjL_+_Mi -vEXj EMy
Значення шдексу перебувае в межах вщ 0 до 1 i, чим ближче набли-жаеться до одинищ, тим бiльш важливим е товар для зовшшньо! тоpгiвлi дос-лiджyваноl кра!ни. Навпаки, чим ближче показник наближаеться до нуля, тим менш вагомим е вплив товару на зовшшню тоpгiвлю кра!ни. Сума ушх показ-ник1в для анатзовано! кра!ни доpiвнюе одиницi (ЕMj _ 1).
Найбiльш поширеним iнстpyментом для емпipичного аналiзy зов-нiшньотоpговельноl спецiалiзацil кра!ни та оцшки переваг е тдекс виявлених порiвняльних переваг (Revealed Comparative Advantage), який називають ш-дексом Баласса [5, 6]:
B _ Xi''Xrr , (9)
Xis / Xrs
де: Xj - обсяг експорту товару (або товарно! групи) i кра!ни j; Xj - загальний обсяг експорту кра!ни j; Xis - обсяги експорту товару (або товарно! групи) i ушма кра!нами свiтy; Xrs - загальний обсяг свггового експорту. Цей шдекс вказуе на те, яким е стввщношення частки експорту дослщжувано! галyзi у загальному обсязi експорту аналiзованоl кра!ни до частки експорту галyзi в загальному обсязi свиового експорту (чи в об'еднаннi кра!н, наприклад GC, СНД тощо).
Якщо значення шдексу е бшьшим за 1, то тодi поpiвняльна перевага вважаеться виявленою, тобто сектор чи галузь загалом е вiдносно бшьш спе-цiалiзованою стосовно експорту. Дослщження показують, що згiдно з шдек-сом Баласса, поpiвняльнy перевагу кра!ни певному товаpiв (гpyпi товаpiв) можна подшити на чотири типи (табл. 2) [5].
Табл. 2. Трактування nopieH^bHoï пeрeвaги крати у продукци гaлузi за допомогою iHdeKcy Баласса
Знaчення iндекcy
Змют обмежень iндекcy
О < B < 1
Biдcyтнicть вiдноcноï пеpевaги в екcпоpтi пpодyкцiï гaлyзi
1 < B < 2
Cлaбкa поpiвняльнa пеpевaгa в екcпоpтi пpодyкцiï гaлyзi
2 < B < 4
Icтотнa поpiвняльнa пеpевaгa в екcпоpтi пpодyкцiï гaлyзi
4 < B
Cильнa поpiвняльнa пеpевaгa в екcпоpтi пpодyкцiï гaлyзi
B^rocra поpiвняльнa пеpевaгa може визнaчaтиcь як m глобaльномy piвнi, тaк i та pегiонaльномy чи cyбpегiонaльномy piвняx aбо ж обмежyвaтиcь лише aнaлiзом тоpгiвлi мiж двомa кpaïни
Для того, щоб визнaчити, чи e iндекc Бaлacca pепpезентaтивним i вщ-повiдно чи може вiн зacтоcовyвaтиcь для вивчення поpiвняльноï пеpевaги кpaïни y певномy товapi (товapнiй ipym) викоpиcтовyють iндекc Хiллмaнa [9]
l - XiJ
HI _ x л. (10)
XiJ I 1 - x¡f_
Цей iндекc вкaзye нa те, чи зpоcтaння piвня екcпоpтy певного товapy aнaлiзовaноï кpaïни пpизводять до вщповщного зpоcтaння iндекcy Бaлacca. Якщо iндекc Хiллмaнa e бiльшим зa одиницю, то iндекc Бaлacca може вико-pиcтовyвaтиcь як iндикaтоp поpiвняльноï пеpевaги кpaïни y певномy товapi (гpyпi товapiв).
Ще одним плодом, який pозкpивae бiльш детaльно вiдноcнi пеpевaги y тоpгiвлi певними видaми пpодyкцiï, e покaзники, зaпpопоновaнi Т. Bольpa-cом [11]. Biн зaпpопонyвaв pоздiляти вiдноcнy пеpевaги пpи екcпоpтi, вщно^ ну пеpевaгy (aбо ще ïï визнaчaютьcя як зaлежнicть) щ>и iмпоpтi, a тaкож вщ-но^ пеpевaги y зовнiшнiй тоpгiвлi y певниx видax товapiв (гpyпax товapiв).
Biдноcнa зовнiшньотоpговельнa пеpевaгa гaлyзi тaким чином може бути виpaженa як piзниця вiдноcноï екcпоpтноï тa iмпоpтноï пеpевaг [11]:
RTA _ RXA - RMA. (11)
Biдповiдно вiдноcнa екcпоpтнa пеpевaгa гaлyзi визнaчaeтьcя подiбно до iндекcy Бaлacca, однaк пpопонye пiдxiд до уникнення подвiйного вpaxy-вaння обcягiв екcпоpтy пpодyкцiï гaлyзi тa доcлiджyвaноï кpaïни [11]:
RXA _ XiJ / XrJ _ XiJ •( Xrs - XrJ ) . (12)
(Xis - XiJ ) / (Xrs - XrJ ) XrJ • (Xis - XiJ )
Biдноcнy iмпоpтнy зaлежнicть pозpaxовyeмо тaк [11]:
RMA _M)_,_ Mr(s -Mr), (13)
(is - Mj ) / (rs - MrJ ) MrJ ■(s - MiJ )
де: MiJ - обcяг iмпоpтy i-oï пpодyкцiï гaлyзi кpaïни J; Mj - зaгaльний обcяг iм-поpтy кpaïни J; Mis - обcяги iмпоpтy i-oï пpодyкцiï yciмa кpaïнaми cвiтy; Mrs -зaгaльний обcяг cвiтового iмпоpтy.
Отpимaнi pезyльтaти pозpaxyнкiв необxiдно поpiвнювaти з одиницею: якщо iндекc e бiльшим зa одиницю, то кpaïнa мae вiдноcнi пеpевaги щодо ек-
спорту Импорту) продукцп OKpeMOï галузi i навпаки, якщо показник е мен-шим за одиницю, то краïна не мае переваг щодо експорту Импорту).
KpaïHa матиме вiдноснi переваги у зовшшнш торгiвлi продукщею га-луз^ якщо значення RTA буде позитивним, тобто бшьшим нуля; i навпаки, негативне значення показника буде свщченням вщсутносп переваг у зовшшнш торгiвлi для краïни продукцiею галузг
Для кращоï порiвнянностi та узгодженосп результатiв розрахункiв запропонованих iндексiв, показники вiдносноï експортноï переваги та !мпор-тноï переваги логарифмують [12]:
Xj -(Xrs - Xj )
_ Xrj '{Mis - Xj )
ln RXA = ln
ln RMA = ln
(14)
(15)
Mij ■(Mrs - Mj ) Mrj -(Mis - Mij)
Логарифмоваш показники вiдносних експортноï та iмпортноï переваг використовують для розрахунку показника вiдносноï конкурентоспромож-носп краïни при торгiвлi певним видом товару (товарноï групи) [12]
ln RCA = ln RXA - ln RMA. (16)
Аналопчно, до показника вiдносноï зовнiшньоторговельноï переваги, значення шдексу вiдносноï конкурентоспроможностi може бути бшьшим або меншим нуля. Логарифмування необхiдне також у подальшiй ощнщ впливу рiзних факторiв iз використанням пiдходiв регресiйного аналiзу.
Висновки. Отже, вивчено шдходи до оцiнювання конкурсних i пор!в-няльних переваг у зовшшнш торгiвлi та запропоновано систему показниюв для оцiнювання ïx на галузевому рiвнi. Виявлено, що традицшне розумiння пор!в-няльноï переваги дедалi бiльше поступаеться конкурентнiй перевазi. Пор!в-няльна перевага е результатом здатносл галузi конкретноï краïни створювати окреслений продукт бшьш ефективно, нiж галуз^ що функцiонують в iншиx крашах, результатом чого е певнi напрями експортноï й iмпортноï спецiалiзацiï.
Водночас, конкурентна перевага е ефектом кращоï компетенцп у сферi дослiдження ринюв. Вона дае змогу поставити питання про те, коли i як пра-цювати в тiй чи шшш краïнi, або на яких фазах процесу виробництва i обшу тдприемства галузi повиннi сконцентрувати своï ресурси, щоб досягти оптимального прибутку в конкурентнiй боротьбi.
Застосування представлених пiдxодiв до оцiнювання переваг у м!жю-роднiй торгiвлi деревинною продукцiею уможливить виявлення прiоритетниx секторiв i дасть змогу краще управляти зовшшньоторговельною дiяльнiстю галузевих пiдприемств.
Л1тература
1. Ефимова М.Р. Социальная статистика : учебн. пособ. / М.Р. Ефимова, С.Г. Бычкова / под ред. М.Р. Ефимовой. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2005. - 560 с.
2. Царенко О.В. Методолопчш аспекти формування конкурентних переваг галуз1 / О. Царенко // 1нвестици: практика та досвщ. - 2009. - № 3. - С. 40-44.
3. Шлюсарчик Б. Конкурентш переваги на основ! пропозици в теори м1жнародно1 тор-пвл1 / Б. Шлюсарчик // Академ1чний огляд. - 2002. - N° 1. - С. 10-16.
4. Aquino A. Intra-industry trade and inter-industry specialisation as concurrent sources of international trade in manufactures / A. Aquino // Review of World Economics (Weltwirtschaftliches Archiv). - 1978. - Vol. 114. - Issue 2. - P. 275-296.
5. Balassa, B. Trade Liberalization and 'Revealed Comparative Advantage / B. Balassa // The Manchester School. - 1965. - No. 33. - P. 99-123.
6. Balassa B. Intra-industry specialisation in a multi-country and multi-industry framework / B. Balassa, L. Bauwens // Economic Journal. - 1987. - Vol. 97. - P. 923-939.
7. Bowen H. US export competitiveness: 1962. - Vol. 77 / H. Bowen, J. Pelzman // Applied economics. - 1984. - No. 16. - P. 461-473.
8. Grimwade N. International Trade: New Patterns of Trade, Production & Investment / N. Grimwade. - London : Routledge, 2000. - 424 р.
9. Hinloopen, J. On the Empirical Distribution of the Balassa Index / J. Hinloopen, C. Van Marrewijk // Review of World Economics (Weltwirtschaftliches Archiv). - 2001. - Vol. 137. - Issue 1. - P. 1-35.
10. Richardson, J.D. Constant-market-shares analysis of export growth / J.D. Richardson // Journal of International Economics. - 1971. - No. 1. - P. 227-39.
11. Vollrath T. A. Theoretical Evaluation of Alternative Trade Intensity Measures of Revealed Comparative Advantage / T. Vollrath // Review of World Economics (Weltwirtschaftliches Archiv). - 1991. - Vol. 127. - Issue 2. - P. 265-279.
12. Warr, P. Comparative and Competitive Advantage / P. Warr // Asia-Pacific Economic Literature. - 1994. - Vol. 8. - Issue 2. - P. 1-14.
Максимец Е.В. Методические основы оценки конкурентных преимуществ лесной и деревообрабатывающей отраслей в международной торговле древесной продукцией
Рассмотрены существующие методики оценки и анализа внешней торговли отрасли. Систематизированы подходы для оценки конкурентных и сравнительных преимуществ отрасли в международной торговле. Представлена система показателей, которые целесообразно использовать для оценки и анализа конкурентных преимуществ отраслевых предприятий в международной торговле древесной продукцией.
Ключевые слова: международная торговля, конкурентные преимущества, древесинная продукция, лесная и деревообрабатывающая отрасли.
Maksymets O. V. Methodical approaches for assessment of competitive advantage of forestry and wood-working industry in international trade in wood products
The existing methodical to assessment and analysis of international trade in wood-related industry products are examined. The approaches to evaluation of competitive and comparative advantages are systematized. The system of indexes for evaluation and analysis of competitive advantages of branch enterprises in foreign trade in wood products is proposed.
Keywords: international trade, competitive edges, wood products, forest and woodworking industries.
УДК332.72(477) Доц. О.М. Мартин1, канд. екон. наук;
асист. М.Г. Москва2, канд. екон. наук
ФУНКЦ1ОНУВАННЯ РИНКУ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ I МОРАТОР1Й НА IX КУП1ВЛЮ-ПРОДАЖ
Подано головш результати дослщження впровадження ринку землi в Укра1ш, його проблеми. ОбГрунтовано необхщшсть мораторто на кушвлю-продаж сшьсько-господарських земель у сучасних умовах в Украшг
Ключовi слова: ринок земл^ мораторш, кушвля, продаж, оренда.
1 Л^вський ДУ безпеки життедояльност!;
2 Львiвський нацюнальний ушверситет ветеринарно! медицини та бютехнолопй iм. С.З. Гжицького
