CC BY
28
А.Ю. Ляшенко
ТЕНДЕНЦП М1ЖНАРОДНОГО ТЕХНОЛОГ1ЧНОГО ТРАНСФЕРУ В УКРА1Н1
Науково-технiчний потенцiал будь-яко! краши е пiдrрунтям И конкурентоспроможносп в мiжнародному просторi, рiвноправно! участ в iнновацiйних iнтеграцiйних процесах у рамках сучасно! глобалiзащ!. Основу стратеги розвитку економши будь-яко! краши становить розвиток науки та технологш, вщ ступеня розвитку яких бiльшою мiрою залежить економiчна i нацiональна безпека.
Питання трансферу шновацшних технологiй та знань розгля-даються такими вченими, як: Ю. Бажал, Л. Федулова, Д. Бутенко, I. Ткачук, А. Землянкш, В. Лимар, Р. Козаченко [1-9].
Тенденци розвитку науково-технiчного потенщалу Украши окремих регiонiв та репональних наукових центрiв дослiджують В. Ляшенко, С. Кацура, Н. Лепiхова [10]; регуляторш основи трансферу технологiй - О. Мрихша, Т. Мiркунова, А. Стоянов-ський; методологiчнi пiдходи до ощнки мiжнародного трансферу технологiй - О. Пешина; методологiю оцiнки мiжнародного трансферу технологiй - О. Сашхова [10-13].
Актуальнiсть даного дослщження зумовлена необхiднiстю модершзацп промисловостi Украши, збшьшення конкурентоспро-можностi продукци шляхом скорочення витрат на виробництво, тдвищення якостi продукци, полiпшення И техшчних характеристик, а також розширення експортних можливостей промислових пiдприемств.
Мета статтi - ощнити стан у сферi створення i трансферу но-вих технологш в Укра1ш, визначити ступiнь штенсивност науково-дослiдних i дослiдно-конструкторських робгг (НДДКР) в окремих галузях переробно! промисловостi, надати оцiнку iнтенсивностi мiжнародного трансферу технологiй, а також виявити наявшсть впливу iнновацiйноl дiяльностi промислових пiдприемств на екс-порт шновацшно! продукци з Украши.
Наразi ще не створено загальну методологiчну систему ана-лiзу й оцiнки ефективносп процесу трансферу технологiй. Це по-в'язано зi складнiстю у веденш повноцшно! статистики поширення технологiй, оскшьки сам процес е складним i багатогранним, най-
© А.Ю. Ляшенко, 2018
часнше складно вимiрюваним (наприклад, вимiр людського каш-талу). 1ншою проблемою розробки загально1 методологи е закри-тють окремих джерел шформаци та небажання розкриття ексклю-зивно! шформаци з огляду на захист вiд конкуренци. Свiтова спшь-нота визнае необхщшсть створення единих методологiчних стан-дарнв процесу трансферу технологiй.
Найбiльш розвиненою базою даних щодо активностi науково-технологiчних iнновацiй е статистика НДДКР), а основним документом зi статистики НДДКР е Керiвництво Фраскан «Пропоно-вана стандартна практика для обстежень, дослщжень i експеримен-тальних розробок» Оргашзаци з економiчного сшвроб^ництва 1 розвитку (ОЕСР) [14]. Однак для ощнки ефективностi трансферу технологш Керiвництво Фраскатi не е вичерпним джерелом даних. Бшьш iнформативним е Керiвництво Осло (ОЕСР) [15]. Викладена в Керiвництвi Осло iнформацiя може бути використана для ви-вчення деяких аспектiв процесiв трансферу технологш з розглядан-ням як шновацшно! активностi покупки знань у формi патентiв, ль цензiй, технiчних послуг (нематерiальних технологiй), а також при-дбання матерiальних технологiй, у тому чи^ iнновацiйних машин i устаткування, необхiдних для впровадження продуктових i про-цесних iнновацiй.
Методолопчш пiдходи до оцiнки ефективностi трансферу технологш, яю е найбiльш поширеними у свiтовiй практицi, наведено в табл. 1.
Використання результатiв, одержуваних у науково-технiчнiй сфер^ стiйко локалiзуеться в групi так званих високотехнологiчних галузей. Для сталого розвитку бшьшо! частини високотехнолопч-них виробництв пiдприемцям необхiдно iстотно шдвищити рiвень витрат на НДДКР. Це стало умовою введення в науковий оби по-няття «наукоемне виробництво».
У даний час використовуються три основних пiдходи до щентифшацл технолопчносн та наукоемностi: секторальний (за-снований на штенсивносп застосування сучасних технологш i розробок у промисловосп та сферi послуг), продуктовий (за кшцевим продуктом i його наукоемшстю), патентний — за високотехнолопч-ними патентами (заснований на Мiжнароднiй патентнш класифiка-
цН) [12].
Методологiя розрахунку штенсивносп НДДКР, розроблена Управлiнням з питань науки, технологш промисловосп ОЕСР, за-снована на секторальному тдходь У нiй використовуються три по-
Таблиця 1
Пщходи до аналiзу й оцшки процесу трансферу технологiй [12]
Загальноприйнят мiж-народш методологiчнi рекомендацп Рекомендацп в розробщ Методи для aнaлiзу iнших сфер науково-технiчних iнновaцiй
Активнiсть НДДКР (Frascati methodology) Статистика щодо вико-ристання провщних технологiй у виробни-щга (AMT), шформа-цiйних i комушкацш-них технологiй (ICT) Пaтентнi бази даних й вдикатори науково-технолопчно! дiяльно-стi
Кiлькiсть пaтентiв, iнновaцiй (Oslo methodology) Метод LBIO (literature-based innovation output indicators) Мiжнapоднi потоки об'еклв промислово! влaсностi та ноу-хау
Технолопчний плапж-ний баланс (TBP) Обсяг немaтеpiaльних швестицш Попит, пропозищя, ви-користання шформа-цшно-комушкацшних технологiй
Обсяг створюваних ви-сокотехнологiчних пpодуктiв (HT) i науко-мiсткi сектори послуг (KIS) Вимipювaння нетехно-логiчних iнновaцiй Кеpiвництво Богота, 1беро-американська мережа показниюв науки i технологш
1ндикатори розвитку людського потенщалу в науково-технолопч-них сферах (HRST -Canberra methodology) Анaлiз суспiльних вщ-носин i pозумiння но-вих наукових i техноло-гiчних розробок Кеpiвництво з еконо-мiчних шдекав глоба-лiзaцil (Handbook of Economic Globalization Indicators)
казники iнтенсивностi технологiй, що рiзною мiрою вiдображають аспекти «технолопя-виробник» i «технолопя-користувач»:
1) спiввiдношення витрат на НДДКР i додано! BapTOCTi;
2) сшввщношення витрат на НДДКР i обсягу вироблено! продукций
3) сшввщношення суми витрат на НДДКР i пpомiжного спо-живання (технологи, втшеш в пpомiжних товарах i товарах вироб-ничого призначення) i обсягiв виробництва [16].
Клaсифiкaцiю вцщв дiяльностi у пpомисловостi, засновану на штенсивносп НДДКР, наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Класифжащя вид1в дiяльностi в промисловостi,
заснована на iнтенсивностi НДДКР [1б]_
Bисoкoтexнoлoгiчнi Cepeдньo-висoкoтexнoлoгiчнi
Bиpoбництвo лiтaльниx i кoсмiч-ниx aпapaтiв; фapмaцeвтичнe виpoбництвo; виpoбництвo oфiснoгo, бyxгaл-тepськoгo та кoмп'ютepнoгo o6-ладнання; paAio, ТБ i кoмyнiкaцiйнe oблaд-нання; мeдичнi, тoчнi й om^rn rnCTpy-мeнти Eлeктpичнe мaшинoбyдyвaння i ви-poбництвo aпapaтiв, щo нe yвiйшлo в iншi кaтeгopiï; виpoбництвo тpaнспopтниx зaсoбiв, пpичeпiв i нaпiвпpичeпiв; xiмiчнa пpoмислoвiсть, кpiм фapмa-цeвтичнoï; виpoбництвo зaлiзничнoгo i тpaнс-пopтнoгo устаткування, яте нe увш-шлo дo iншиx кaтeгopiй; мaшинoбyдyвaння i виpoбництвo oблaднaння, якe нe yвiйшлo дo ш-шиx кaтeгopiй
Cepeдньo -низькoтexнoлoгiчнi Hизькoтexнoлoгiчнi
Бyдiвництвo та peмoнт сyдeн i чoвнiв; виpoбництвo гyмoвиx та пластма-сoвиx виpoбiв; кoкс, пpoдyкти пepepoбки нафти, ядepнoгo палива; iншi нeмeтaлeвi мiнepaльнi ^o-дукти; виpoбництвo oснoвниx мeтaлiв i мeтaлeвoï пpoдyкцiï Bиpoбництвo, яте нe yвiйшлo дo жoднoï з кaтeгopiй; пpoмислoвa пepepoбкa; виpoбни-^rao виpoбiв iз дepeвини, пaпepy, пaпepoвa пpoдyкцiя, дpyкapствo i видавнича с^ава; виpoбництвo пpoдyктiв xapчy-вання, нaпoïв, тютюнoвиx виpoбiв; виpoбництвo тканини, тeкстильниx виpoбiв, виpoбiв зi шкipи, виpoбни-цтвo взуття
Визначeння рiвня meхнологiчноï ÍHmeHcueHocmi галузeй nepepo6noï npoMucioeocmi Укрални Bиxoдячи з нaявниx стaтистичниx дaниx виявлeнo, щo imen-сивнiсть НДДКР y пpoмислoвoстi Укpaïни дopiвнювaлa в сepeд-ньoмy G,11% , а в nepepo6nrn пpoмислoвoстi цeй гоказник складав G,46% за 2G12-2G16 pp., щo за кpитepiями, встaнoвлeними ОЕСР, вщговщае низькoмy piвню тexнoлoгiчнoï iнтeнсивнoстi (табл. 3).
На oснoвi дaниx npo витpaти на НДДКР i oбсяг виpoбництвa пpoмислoвoï пpoдyкцiï в У^шт poзpaxoвaнo сepeдню mxe^™-нють НДДКР за гaлyзями пpoмислoвoстi та зд^с^ш гpyпyвaння видiв дiяльнoстi зг^то iз сeктopaльним пiдxoдoм мeтoдики ОЕСР (табл. 4-7).
Таблиця 3
1нтенсившсть НДДКР у промисловосп Украши за 2012-2016 рр., % 1
Вид промисловоï дiяльиостi Cередиe значення iитеисивиостi НДДКР Рiвень ш-тенсивно-CTÍ НДДКР
2012 2013 2014 2015 2016 20122016 2012-2016
Промисловкть 0,09 0,12 0,12 0,11 0,11 0,11 Низький
Добувна промисло-вiсть i розроблення кaр'eрiв 0,01 0,03 0,02 0,01 0,09 0,03 Низький
видобуток кам'яного та бурого вугшля 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 Низький
Переробна промисло-вiсть 0,48 0,63 0,57 0,50 0,15 0,46 Низький
Постачання електрое-иергiï, газу, пари та кондицшованого по-вiтря 0,00 0,00 0,00 0,00 0,06 0,01 Низький
Водопостачання; ка-иaлiзaцiя, пово-дження з выходами 0,00 0,00 0,00 0,01 0,01 0,00 Низький
1 Складено за даними джерел [17-21].
Порiвияно з розвиненими крашами i крашами, що розвива-ються, в Укрaïнi мae мюце низький рiвень витрат на НДДКР y бшь-шостi видiв дiяльностi, y тому числi y високотехнолопчних, таких як виробництво фармацевтичних препаранв, виробництво комп'ю-терiв, електронно1' та оптично1' продyкцiï (не бiльше 1,66% витрат вщ загального о6сягу реaлiзовaноï продyкцiï в 2016 рр.). Груш високотехнолопчних виробництв в Укрш'ш перебувала за рiвнем витрат на НДР фактично на середньо-низькому рiвнi: 0,66% для фар-мацевтичного виробництва та 0,98% для виробництва комп'ютерiв, електронно1' та оптично1' продукци вiд загального обсягу вироблено! цими галузями продукци (див. табл. 4).
Середньотехнолопчш гaлyзi високого рiвня, а саме хiмiчнa промисловiсть; виробництво автотранспортних зaсобiв, причетв. нaпiвпричепiв та шших транспортних зaсобiв; виробництво машин i устаткування, не вiднесених до шших групувань в Украш, мають технолопчну iнтенсивнiсть галузей середньо-низького рiвня зпдно
Вид д1яльносп Витрати на НДР (внугр1шш та зовн1шн1), тис. грн Частка НДДКР в обсяз1 виробництва, % Серед-не значения Р1вень ш-тенсивно-сп НДДКР
2012 2013 2014 2015 2016 2012 2013 2014 2015 2016 2012-2016 2012-2016
Переробна про-мисловють 1174880.6 1589364.6 1715932.7 2007354.6 1909171.4 0.48 0.63 0.57 0.50 0.15 0.46 Низький
Високотехнолопчш (штенсившсть НДДКР > 5%)
Виробництво основных фар-мацевтичних продукта 1 фармацевтич-них препарате 119450.2 219794.5 926625.4 432307.7 0.00 0.20 0.34 1.08 1.66 0.66 Середньо-низький
Виробництво комп"ютер1в, електронно! та оптично! про-дукц11 122263 110763,3 97074,8 101897,4 0,00 1,63 1,36 1,11 0,82 0,98 Середньо-низький
1 Складено за даними джерел [17-21].
1нтенсившсть НДДКР у переробнш промисловосп УкраТни
roll.
Вид д1яльносп Витрати на НДР (BHyrpiiiiHi та зовшшш), тис. грн Частка НДДКР в обсяз1 виробництва, % Серед-не значения Р1вень ¡н-тенсив- Hocii НДДКР
2012 2013 2014 2015 2016 2012 2013 2014 2015 2016 2012-2016 2012-го 16
Переробна промисло-BicTb 1174880.6 1589364.6 1715932.7 2007354.6 1909171.4 0.48 0.63 0.57 0.50 0.15 0.46 Низький
Середньотехнолопчш високого р1вня (1,5-5%)
Виробництво Х1]ШЧНИХ речовин i xiMi4H0i продукци 335735.4 10835.2 47407 60893.8 13102.6 3.21 0.09 0.32 0.30 0.02 0.79 Серед-ньо-ни-зький
Виробництво елек-тричного устаткування 125024.8 80567.6 69948.1 127120.6 163015.3 0.56 0.37 0.33 0.53 0.61 0.48 Низький
Виробництво авто-транспортних 3aco6iB, причешв i нашвприче-niB та шших транспортних засоб1в 146939.2 269529.2 537280.2 224526.8 324135.4 0.20 0.54 1.37 0.56 0.77 0.69 Серед-ньо-ни-зький
Виробництво машин i устаткування, не вщне-сених до ¡нших групу-вань 484490,7 740233,2 438810,7 440118 616825,0 1,29 2,13 1,31 1,05 1,23 1,4 Серед-ньо-ни-зький
Вид д1яльносп Витрати на НДР (внутр1шш та зовшшш), тис. грн 1нтенсившсть НДДКР: Доля НДЦКР в обсяз1 виробництва, % Середне значения Р1вень штенси-вносп НДДКР
2012 2013 2014 2015 2016 2012 2013 2014 2015 2016 2012-го 16 2012-2016
Переробна промисловють 1174880.6 1589364.6 1715932.7 2007354.6 1909171.4 0.48 0.63 0.57 0.50 0,15 0.46 Низь-кий
Середньотехнолопчш низького р1вня (0,5-1,5%)
Металургшне ви-робництво, вироб-ництво готових металевих виро-б1в, кр1м виробни-цтва машин 1 устаткування 20003.3 91396.3 56749 21231.1 172289.8 0.01 0.08 0.06 0.02 0.05 0.04 Низь-кий
Виробництво коксу та продукпв нафтопереробки 3516.7 5589.2 1436.9 955.4 2335.8 0.01 0.01 0.00 0.00 0.00 0.01 Низь-кий
Виробництво гу-мових 1 пластмасо-вих вироб1в, ШШ01 неметалево! мше-рально! продукци 2314,6 5165,6 3599,2 1527,2 54754,7 0,00 0,00 0,00 0,00 0,05 0,01 Низь-кий
1 Складено за даними джерел [17-21].
(Л
Вид д1яльносп Витрати на НДР (внутр1шш та зовшшш), тис. грн 1нтенсившсть НДДКР: Доля НДДКР в обсяз1 виробництва, % Серед-не значения Р1вень ш-тенсивносп НДДКР
2012 2013 2014 2015 2016 2012 2013 2014 2015 2016 2012-2016 2012-го 16
Переробна промисло-вють 1174880.6 1589364.6 1715932.7 2007354.6 1909171.4 0.48 0.63 0.57 0.50 0.15 0.46 Низький
Низькотехнолопчш (< 0,5%)
Виробництво харчових продукпв, напо1в 1 тю-тюнових вироб1в 27235.3 98682.1 160974.8 86320.6 12187.8 0.28 1.03 1.40 0.50 0.00 0.64 Серед-ньо-ни-зький
Текстильне виробництво, виробництво одя-гу, шюри, вироб1в з1 ЦШ-ри та ¡нших матер1ал1в 6714.7 5748 33553.1 9586.1 9751.5 0.02 0.02 0.08 0.02 0.05 0.04 Низький
Виготовлення вироб1в ¡з деревини, виробництво паперу та полшра<}ична д1яльшсть 823.8 15762.4 7517.1 3096 4594.4 0.00 0.03 0.02 0.01 0.01 0.01 Низький
Виробництво мебл1в, ш-шо1 продукци, ремонт 1 монтаж машин 1 устаткування 24143 28098,8 8278,8 1984,0 0,00 0,08 0,09 0,02 0,00 0,04 Низький
з критерiями ОЕСР (у середньому 0,84% за 2012-2016 рр.). Виробництво електричного устаткування перебувае на низькому piBHi технолопчно! iнтенсивностi (0,48% за 2012-2016 рр.). Найбшьший обсяг фшансування НДДКР за 2012-2016 рр. спостернаеться у ви-робництвi машин i устаткування, не вiднесених до шших груп, — 1,4% за перюд 2012-2016 рр. (2016 р. — 1,23%), що за класифiкацiею ОЕСР вщповщае середньо-низькiй технологiчнiй iнтенсивностi (див. табл. 5).
Середньотехнолопчш галузi низького рiвня, а саме металур-гшне виробництво, виробництво гумових та пластмасових виробiв. шшо! неметалево! мiнеральноi продукци, виробництво коксу та продуктiв нафтопереробки характеризуются низьким рiвнем ви-трат на НДР по вщношенню до обсяпв вироблено! продукци (0,02% за 2012-2016 рр.) (див. табл. 6).
Показник штенсивносн НДДКР у виробницга харчових про-дуктiв, напо!в, тютюнових виробiв у 2012-2016 рр. перевищуе кри-терiй 0,5%, встановлений для низькотехнолопчних галузей класи-фiкацii ОЕСР i дорiвнюе в середньому за 2012-2016 рр. 0,64% (мак-симальне значення становило 1,4% у 2014 р.). Частка витрат на НДДКР шших низькотехнолопчних галузей промисловост Укра-!ни (текстильне виробництво, виробництво одягу, шюри, виробiв зi шкiри та шших матерiалiв; виготовлення виробiв iз деревини, виробництво паперу та полiграфiчна дiяльнiсть; виробництво меблiв, ш-шо! продукци, ремонт i монтаж машин i устаткування) складае менше 0,1% (див. табл. 7).
Тенденщя до зниження питомо! ваги витрат на НДДКР у за-гальному обсязi виробництва зберiгаеться з 2012 р. до сьогодшш-нього часу у вшх видах промислово! дiяльностi.
Аналiз структури витрат на шноваци за розглянутий перiод свiдчить про скорочення питомо! ваги витрат на НДДКР (зовшшшх i внутрiшнiх) до 9% у 2016 р. i збшьшення таких витрат до 23% у 2017 р. [21].
У 2012- 2016 рр. вщзначаеться поступове зменшення питомо! ваги витрат на придбання машин, обладнання та програмного забез-печення в загальному обсязi витрат на iнновацii пiдприемств пере-робно! промисловостi Укра!ни з 86,8% у 2016 р. до 64,7% у 2017 р. (рис. 1).
Загальш витрати на шновацшну дiяльнiсть в Украш у 2017 р. порiвняно з 2016 р. значно зменшилися (з 1 до 0,3% ВВП) i склали 9117,54 млн грн [39, с. 28] (рис. 2). У цшому по кра!ш витрати на фшансування НДДКР скоротилися з 2,098 млн дол. (за ПКС) у
2015 р. до 1,7 млн дол. у 2016 р. [31]. Також вщзначаетъся щорiчне зниження витрат на НДДКР з 3,2 млн дол. (за ПКС) у 2007 р. до 1,4 млн дол. у 2016 р. (у цшах 2005 р.) [36].
Складено за даними джерел [17-22].
Рис. 1. Структура витрат на тновацп за напрямами тновацтног д1ялъност1 тдприемств переробног промисловост1 Украгни у 2012-2017рр., %
За джерелами фшансування НДДКР в Украт у 2016 р. 39% витрат припадало на державний сектор 36,8% - на 6i3^c, 22% -шоземш фонди. У 2016 р. порiвняно з 2015 р. на 3% скоротилася частка приватного сектору у фшансуванш НДДКР, шоземне фшансування збшьшилося на 4%. У розподш витрат за науковими сферами шженерш та техшчш науки у 2016 р. склали 65%, природ -ничi — 21% вщ загального обсягу витрат, 5% припало на сшьського-сподарсью науки, 3,2% — на суспшьш [23].
Подальше зниження витрат на НДДКР може негативно впли-нути на структуру виробництва i експорту, у якш наразi переважа-ють сировинш товари i продукщя з низьким ступенем переробки.
Рис. 2. Динамжа обсягу фiнансyвання iнновацiйноï àiялъностi nià-приемств переробног npoMU^oeo^i, тис. грн [17-22]
Також це с^ово^е вщплив квашфшованих кадpiв, защяних y сфеpi НДДКР до ^ат, якi pозpобляють пpовiднi методи виpобництва i технологiï.
Вплив Ыновацшно1 дiяльностi тдприемств nepepo6Hoï промис-ловостi Укрални на eKcnopm iнновацiйноï продукцй Пpодyктивнiсть компани та piшення пpо експоpт пpодyкцiï тiсно пов'язанi з ïï iнновацiйною дiяльнiстю. Iнновацiï можуть вщь гpавати бiльш важливy pоль y пpийняттi piшення пpо початок екс-поpтy, yспiшний експоpт пpодyкцiï може стимyлювати шновацш-ний пpоцес. Таким чином, зв'язок мiж експоpтом та шноващями е взаeмообyмовленим i може вiдбyватися в обох напpямах.
Аналiз дослiджень пpо iнновацiï та iнфоpмацiï пpо тоpгiвлю компанiй Словенiï в пеpiод 1996-2002 pp. дозволив виявити дво-спpямований пpичинний зв'язок мiж iнновацiями в компанiï та екс-поpтною активнiстю. «Ми не знаходимо доказiв гiпотези пpо те, яю саме — пpодyктовi або ^оцесш — iнновацiï збiльшyють iмовipнiсть для компани стати експоpтеpом, але е доказ, пiдтвеpджений звiтом пpо шноваци та звiтом пpо виpобничy дiяльнiсть, пpо те, що екс-поpтна дiяльнiсть веде до пiдвищення пpодyктивностi» [24]. Це,
швидше за все, мае вщношення до процесних iнновацiй, нiж до про-дуктових. Дослiдження було проведено тшьки для середнiх i великих експортерiв-початкiвцiв [24]. Це спостереження свiдчить на ко-ристь гшотези про навчання за допомогою експортування (learning by exporting), демонструючи, що навчальнi ефекти вiд експорту вь дбуваються за допомогою механiзму процесних шновацш, шдви-щуючи технiчну ефектившсть компанiï [25].
Дослiдження, проведене на основi емпiричних даних про дiя-льнiсть компанiй i3 33 краш, свiдчить, що компанiï-експортери ма-ють бiльш високу продуктивнiсть, нiж не експортери. Компанiï з ви-соким рiвнем продуктивностi самостiйно починають виходити на експортнi ринки, у той час як експортна дiяльнiсть не завжди сприяе пiдвищенню продуктивностi [25]. Таким чином, гшотеза про «навчання за допомогою експортування» е частково шдтвердженою. тому що не завжди вщбуваеться шдвищення продуктивностi пращ в компашях-експортерах [26].
Згiдно з шшими дослiдженнями статистично пiдтверджений той факт, що ршення про експорт приймае з бшьшою ймовiрнiстю компашя-шноватор, а експортери у 2-3 рази швидше, шж не-екс-портери, е шноваторами [25].
Разом з тим не юнуе емпiричних доказiв ендогенного зв'язку мiж iнновацiями, продуктивнiстю та експортом. Для деяких компа-нш вирiшальними для виходу на зовшшнш ринок е продуктов1 iнновацiï (переважно для малих тдприемств) [26; 27]. Згодом експорт може привести до додаткових шновацш i провокувати додат-кове шдвищення продуктивность Наприклад, процесш шноваци можуть вплинути на шдвищення продуктивност шляхом замь щення працi робiтникiв.
Таким чином, юнуе причинно-наслщковий зв'язок мiж шно-ващями, що спочатку впливають на ршення про експорт компанiï i зворотний зв'язок, який веде вщ експорту до подальших iнновацiй. При цьому слщ розрiзняти процеснi та продуктовi iнновацiï [25].
Розглянемо статистичнi даш за перiод 2012-2016 рр. про кшь-кiсть нових продуктiв, упроваджених на шдприемствах Украши за видами економiчноï дiяльностi. Ураховано тiльки новi для ринку продукти, впровадженi шдприемствами переробно1' промисловосп. та новi технолопчш процеси, впровадженi на виробництвi (табл. 8). У 2016 р. у переробнш промисловосп вiдзначаеться збiльшення кшькосп нових для ринку продуктiв i технолопчних процесiв, ви-роблених й упроваджених на шдприемствах переробно!' промис-
ловосп Украши пiсля перiоду скорочення ïx кiлькостi з 2012 по 2015 р.
Поступове зростання кшькосп нових продукпв i теxнологiй вiдзначаeться у сферi виробництва гумових та пластмасових виро-бiв, iншоï неметалевоï мiнеральноï продукцiï; виробництвi основ-них фармацевтичних продуктiв i фармпрепаратiв; текстильному ви-робництвi; виробництвi меблiв, ремонту та монтаж машин i устат-кування.
Найбшьшою мiрою кiлькiсть нових продуктiв збшьшилася в таких видах дiяльностi: виробництво харчових продуктiв, напо1'в тютюнових виробiв (кiлькiсть нових теxнологiчниx процесiв при цьому перебувае приблизно на рiвнi 2012 р.: 2012 р. — 268, 2016 р. — 275); виробництво коксу та продукпв нафтопереробки; металур-гшне виробництво.
Упровадження нових технолопчних процесiв iз найбiльшою штенсившстю вiдзначаеться у металургiйному виробництвi (1205 нових технолопчних процешв за 2012-2016 рр.); виготовленш виро-бiв iз деревини, виробництвi паперу та полiграфiчнiй дiяльностi; ви-робництвi меблiв та шшо1' продукцiï; виробництвi гумових i пластмасових виробiв та шшо1' неметалево1' мiнеральноï продукцiï; ви-робницга автотранспортних засобiв, причепiв, напiвпричепiв та ш-ших автотранспортних засобiв.
У машинобудуванш в 2016 р. не вдалося вщновити рiвень 2012 р. з виробництва нових продукпв. У 2016 р. у галузi спостерь гаеться спад активностi зi створення нових продуктiв у 1,6 раза i зниження кiлькостi нових технолопчних процешв у 1,8 раза по-рiвняно з 2012 р. З 2012 р. кшьюсть створених нових продукпв й упроваджених теxнологiчниx процешв щорiчно скорочувалася в таких видах дiяльностi: виробництво машин та устаткування, не вщ-несених до шших груп; виробництво електричного обладнання; виробництво комп'ютерiв, електронно1' та оптично1' продукцiï. Однак у деяких видах дiяльностi спостерiгаеться позитивна динамша щодо створення нових продуктiв й упровадження нових технолопчних процешв (виробництво автотранспортних засобiв, причепiв, напiв-причетв та iншиx транспортних засобiв).
Що стосуеться експорту, то велика частина реалiзованоï iнно-вацiйноï продукцiï за межi Укра1'ни була вироблена тдприемствами машинобудування (42,8% вiд усiеï продукци переробно1' промисло-востi) в 2015 р. Значну частину займае металургшне виробництво (36,6%). Серед галузей машинобудування, що експортують шнова-
Таблпця 8
Кшыасть нових продуктов 1 технолопчних процепв, упроваджених на промислових _шдприемствах Укра'ши у 2012-2016 рр., од.1__
Кшыасть нових для ринку Кшькють нових технолопч-
Вид еконсишчно! д1яльносп продукпв них процесш
2012 2013 2014 2015 2016 2012 2013 2014 2015 2016
Промисловють 672 640 540 548 978 2188 1576 1743 1217 3489
Добувна промисловють 1 розроблення кар"ер1в 0 0 0 2 22 35 25 18 6 1541
видобугок кам'яного та бурого вуплля 0 0 0 2 - 27 12 1 0 1
Переробна промисловють 672 637 540 533 891 2096 1491 1518 1126 1804
виробництво харчових продукпв, напо1в 1 тютюнових вироб1в 71 100 113 68 191 268 219 231 116 275
текстильие виробництво, виробництво одягу, шюри, вироб1в з1 шюри та ¡нших матер1ал1в 15 28 30 15 33 57 54 59 45 62
виготовлення вироб1в ¡з деревини, виробництво паперу та пол1граф1чна д1яль-шсть 8 11 6 2 8 59 67 65 28 77
виробництво коксу та продукта нафтопереробки 11 7 6 2 113 3 0 0 1 23
виробництво х11шчних речовин 1 х1м1чно! продукци 56 35 11 15 29 122 56 88 35 56
виробництво основних фармацевтичних продукте 1 фармацевтичних препарата - 22 18 34 47 0 28 28 55 37
виробництво гумових 1 пластмасових вироб1в, шшо! неметалево! мшерально! продукци 34 25 21 28 68 72 93 71 56 135
металургшие виробництво, виробництво готових металевих вироб1в, кр1м ви-робництва машин 1 устаткування 21 49 33 37 77 153 221 320 122 389
Машинобудування 450 331 242 320 280 1247 692 590 593 678
виробництво комп"ютер1в, електронно! та оптично! продукци 80 48 65 37 55 50 54 39
виробництво елекгричного устаткування 203 80 73 68 43 22 61 69 38 25
виробництво машин 1 устаткування, не вщнесених до ¡нших групувань 179 101 82 130 100 950 254 358 308 353
виробництво автотранспортних засоб1в, причеп1в 1 нашвпричеп1в та ¡нших транспортних засоб1в 68 70 39 57 100 175 322 113 193 261
виробництво мебл1в, ¡ншо! продукци, ремонт 1 монтаж машин 1 устаткування - 29 60 12 45 0 61 66 75 72
Постачання електроенергп, газу, пари та кондицшованого повггря 0 1 0 12 63 57 51 196 63 42
Водопостачання; канал1зац1я, поводження з вщходами 0 2 0 1 2 0 9 11 22 102
Усього 2010 1917 1620 1631 2847 6384 4655 5005 3560 8783
1 Складено за джерелами [17-21].
щйну продукщю, слiд вiдзначити частку виробництва електричного обладнання (8,8%) i виробництва автотранспортник засобiв, приче-пiв, натвпричетв, iнших транспортних засобiв (9,1%) (рис. 3).
Виробництво автотранс-портних засоб1в,
причеЫв [ натвпричетв _ 9%
Виробництво машин! устаткування, не вщнесе-них до ¡нших групувань 24%
Виробництво електричного устаткування
9%
Виробництво
мебл1в, ¡ншоТ' продукцп 2%
Виробництво харчових продуклв, напоТв ! тютюнових вироб1в 7%
Виготовлення вироб1в ¡3 деревини, паперу 2%
Виробництво хЫмних ре-човин ! хЫчноУ продукцп
9%
Виробництво
гумових ! пластмасових вироб1в 1%
Виробництво комп'ютер1в, електронноТ та оптичноТ продукцп 1%
Металургшне виробництво 36%
Рис. 3. Структура експорту шновацтног продукцп тдприемств переробног промисловост/ в УкраЫ в 2015р. [20, с. 150]
У табл. 9 вщображено динамшу експорту шновацшно1 продукцп галузей промисловосп Украши за 2012-2015 рр.
Статистичш данi вказують на вщновлення вартiсних обсягiв експорту шновацшно1 продукцii рiвня 2012 р. i збiльшення експорту протягом 2012-2015 рр. у харчовш промисловостi, виробницт напоiв та тютюнових виробiв (у 1,8 раза в 2015 р. порiвняно з 2012 р.), виготовлеш виробiв iз деревини, виробництвi паперу, по-лiграфiчнiй дiяльностi (у 1,8 раза), виробнищв хiмiчних речовин та хiмiчноi продукцii (у 1,9 раза), металургшному виробництвi, ви-робництвi готових металевих виробiв (у 2,3 раза).
Таблиця 9
Експорт шновацшноТ промисловоТ продукци за меж1 УкраТни у 2012-2015 рр., тис. грн 1
Обcяг екcпортованоi продукци! за меж1 Украши, тис. грн.
2012 2013 2014 2015
Промисловють 13354903,20 16053359,70 7486442,70 10843801,40 --ч^.
Добувна промисловють i розроблення кар,eрiв 42675,70 14566,30 7302,80 19335,50
Переробна промисловiсть 13312227,50 16038793,40 7479139,90 10824465,90 --ч^.
виробництво харчових продуктв, напо1в i тютюнових вироб1в 390204,10 1155142,20 621340,10 731599,10 /V-
текстильне виробництво, виробництво одягу, шкiри, виробiв зi шкiри та шших матерiалiв 82033,20 16591,80 20423,70 1927,40
виготовлення вироб1в з деревини, виробництво паперу та полiграфiчна дiяльнiсть 118082,40 122291,90 195824,50 213935,50
виробництво коксу та продукта нафтоперероб-лення 43726,90 126847,70 74063,80 /X
виробництво хiмiчних ре-човин i хiмiчноi продукци 537749,60 588855,10 351162,10 1012988,80 _
виробництво основних фармацевтичних продуктв i фармацевтичних препаратв 28622,10 57182,60 32134,40
виробництво гумових i пластмасових виробiв, iншоi неметалевоi мiнеральноi продукци 294120,20 302207,70 210578,70 107565,30 А,
металургшне виробництво, виробництво готових металевих виробiв, крiм виробництва машин i устатковання 1709371,80 4787691,30 1508932,20 3928747,20 /V
Машинобудування 10001854,70 8715446,00 4249892,40 4632221,00
виробництво комп,ютерiв, електронноi та оптичноi продукци 2270744,60 517927,30 525705,20 143882,80
виробництво електричного устатковання 1089337,40 525705,20 950795,70
виробництво машин i устатковання, не вщнесе-них до шших угруповань 4196133,20 3192472,70 2509821,80 2552492,00
виробництво автотранс-портних засобiв, причетв i напiвпричепiв та шших транспортнихзасобiв 3534976,90 3915708,60 688660,20 985050,50
виробництво мебл1в, iншоi продукци, ремонт i монтаж машин i устатковання 195097,60 191498,00 163347,20
1 Складено за даними джерел [17-20].
Експopт пpoдyкцiï мaшинoбyдyвaння Укpaïни y 2015 p. no-piвнянo з 2012 p. скopoтився в сеpедньoмy yдвiчi. Осoбливo ця тен-денцiя roMiraa y виpoбництвi aвтoтpaнспopтниx зaсoбiв, ^тешв. нaпiвпpичепiв тa iншиx тpaнспopтниx зaсoбiв: вiдбyлoся œopo-чення вapтiснoгo oбсягy експopтy iннoвaцiйнoï пpoдyкцiï y 3,6 paзa. У виpoбництвi кoмп'ютеpiв, електpoннoï тa oптичнoï пpoдyкцiï зa 3 pom (2012-2015 pp.) експopт iннoвaцiйнoï пpoдyкцiï скopoтився y 15 paзiв. У виpoбництвi мaшин тa yстaткyвaння, не вiднесениx дo iншиx гpyпyвaнь, y 2015 p. пopiвнянo з 2012 p. тaкoж вiдбyлoся œo-poчення експopтy iннoвaцiйнoï пpoдyкцiï в 1,6 paзa.
У 2015 p. n^np^Mcraa, щo виpoбляли пpoдyкцiю iз cеpедньo-виcoкoю i cеpедньo-низькoю теxнoлoгiчнoю штенсившстю, зaймaли бiльшy чacткy (51,8 i 45% в^д^в^дта) в crpy^rypi екcпopтy y гpoшoвoмy виpaженнi пopiвнянo з пiдпpиeмcтвaми, щo виpoбля-ють й екcпopтyють низькoтеxнoлoгiчнy пpoдyкцiю (11%) (див. p^. 3). У той же чac гaлyзi виcoкoï тa cеpедньo-виcoкoï теxнoлoгiч-нoï iнтенcивнocтi пpoмиcлoвocтi в Укpaïнi нaйбiльше втpaтили в no-кaзникax oбcягiв екcпopтy iннoвaцiйнoï пpoдyкцiï зa 2012-2015 pp.
Ta^M чинoм, пpocтежyeтьcя тенденцiя дo змши cтpyктypи екcпopтy iннoвaцiйнoï пpoдyкцiï Укpaïни, щo xapaктеpизyeтьcя зменшенням чacтки екcпopтy пpoдyкцiï виpoбництв виcoкoгo тa се-pедньo-виcoкoгo piвнiв теxнoлoгiчнoï iнтенcивнocтi, збшьшенням темпiв зpocтaння екcпopтy низькoтеxнoлoгiчнoï пpoдyкцiï тa npo-дyкцiï cеpедньo-низькoï теxнoлoгiчнoï iнтенcивнocтi (xapчoвoï, тю-тюнoвoï; деpевooбpoбнoï; метaлypгiйнoï). Виключення cтaнoвить виpoбництвo xiмiчниx pечoвин тa xiмiчнoï пpoдyкцiï, вщнесене дo cеpедньoтеxнoлoгiчниx гaлyзей виcoкoгo piвня зa метoдикoю ОЕСР; y гaлyзi cпocтеpiгaeтьcя двoкpaтне збiльшення екcпopтy iннoвaцiйнoï пpoдyкцiï в 2012-2015 pp.
Пopiвнюючи дaнi npo cтpyктypy екcпopтy iннoвaцiйнoï npo-дyкцiï з дaними npo впpoвaдження нoвиx теxнoлoгiчниx пpoцеciв i cтвopення нoвиx пpoдyктiв зa видaми дiяльнocтi в пеpеpoбнiй npo-миcлoвocтi, мoжнa дiйти виcнoвкy npo те, щo зв'язoк мiж iннoвaцiй-шю aктивнicтю пiдпpиeмcтв i екcпopтoм iннoвaцiйнoï пpoдyкцiï не зaвжди пiдтвеpджyeтьcя cтaтиcтичнo.
У гaлyзяx низькoï тa cеpедньo-низькoï теxнoлoгiчнoï штен-cивнocтi (вигoтoвлення виpoбiв iз деpевини, виpoбництвo пaпеpy тa пoлiгpaфiчнa дiяльнicть, метaлypгiйне виpoбництвo) пpocтежyeтьcя пpямий зв'язoк мiж кiлькicтю poзpoблениx нoвиx пpoдyктiв, теxнo-лoгiчниx npo^^ тa екcпopтoм iннoвaцiйнoï пpoдyкцiï зa 20122015 pp. (див. тaбл. 8).
У мaшинoбyдyвaннi, a caме виpoбництвi aвтoтpaнcпopтниx зacoбiв, yпpoвaдження нoвиx пpoдyктiв незшчшю мipoю впливae нa пiдвищення екcпopтy пpoдyкцiï. Для iншиx гaлyзей cеpедньoви-coкoï теxнoлoгiчнoï iнтенcивнocтi зpocтaння екcпopтy не пoв'язaне з iннoвaцiйнoю aктивнicтю пiдпpиeмcтв (нaпpиклaд, в xiмiчнiй npo-миcлoвocтi, виpoбництвi ocнoвниx фapмaцевтичниx пpoдyктiв i фapмпpепapaтiв).
Зaгaлoм чистий екcпopт виcoкoтеxнoлoгiчнoï пpoдyкцiï з Ук-païm згiднo з pейтингoм Global Innovation Index 2018 сктав y 2017 p. 3,1% вщ зaгaльнoгo oбcягy тopгiвлi (2015 p. - 2,9%; 2016 p. - 3,1%). 3a цим ^газнитом Укpaïнa пociлa 45 мюце cеpед 128 кpaïн свггу [28, с. 294; 29, с. 303; 30, с. 335]. Лiдеpaми з екcпopтy вишто-теxнoлoгiчнoï пpoдyкцiï в 2017 p. згiднo з GII 2018 стали Пiвденнa ^ея (24,6%), Сiнгaпyp (28,6%), Китaй (28,7%), Мaлaйзiя (33,3%), В'eтнaм (29, 9%) [30, с. 375; 29, с. 384].
4acro для oцiнки piвня теxнoлoгiчнocтi piзниx гaлyзей, кpiм ^газни^в витpaт нa дocлiдження i poзpoбки no вiднoшенню дo дo-дaнoï вapтocтi, oбcягy випyщенoï пpoдyкцiï, викopиcтoвyютьcя no-кaзники пaтентнoï aктивнocтi та чacтки дocлiдникiв y зaгaльнiй чи-cельнocтi зaйнятиx, якi бiльшoю мipoю вiдoбpaжaють здaтнicть дo iннoвaцiй.
Дaнi npo cтpyктypy нaдxoджень зaявoк m винaxoди тa rnp^ cнi мoделi y 2017 p. в Укpaïнi cвiдчaть npo пеpевaжнy бiльшicть ви-нaxoдiв, зapеecтpoвaниx y cфеpi ocвiти (64%), знaчнo менше - y rn-yкoвiй, пpoфеciйнiй i теxнiчнiй дiяльнocтi - 27, y cфеpi виpoбниц-твa - лише 3% фис. 4).
Щoдo пaтентнoï aRra^ocn y cфеpi пpoмиcлoвoгo виpoбни-u^ba, тo в Укpaïнi вiдзнaчaeтьcя зниження кiлькocтi зapеecтpoвaниx пaтентiв пpoмиcлoвиx гад^иемс^ y вcix видax дiяльнocтi пpoтя-гoм 2010-2016 pp. зa виняттом виpoбництвa ocнoвниx фapмaцевти-чниx пpoдyктiв i фapмaцевтичниx пpепapaтiв. Нaйбiльшa кшьюсть пaтентiв y 2016 p. зapеecтpoвaнa y фapмaцевтичнiй пpoмиcлoвocтi. cфеpi виpoбництвa мaшин тa ycтaткyвaння, a татож y метaлypгiй-нoмy виpoбництвi.
3a кшьюстю пaтентiв, зapеecтpoвaниx зa мiжнapoднoю систе-мoю Patent Cooperation Treaty (PCT), y 2017-2018 pp. Укpaïнa зaли-шaeтьcя нa 52 rncuj [31].
3a iншими пoкaзникaми iннoвaцiй згiднo з pейтингoм Звiтy npo глoбaльнy кoнкypентocпpoмoжнicть 2017-2018 pp. Укpaïнa y 2016 p. пopiвнянo з 2013 p. пoлiпшилa тaкi пoкaзники: здaтнicть дo
Рис. 4. Розподш заявок на винаходи г корист модели за видами еко-ном1чно1 д1ялъност1 заявниюв у 2017р. [31, с. 28]
шновацш ^з 100 мюця рейтингу до 51); на 9 пункпв рейтингу шд-нялася за якютю наукових дослiдницьких iнститутiв; витрати ком-панiй на НДДКР (з 112 до 76 мюця в 2016 р.); ствпраця ушверси-тетiв i промисловостi (пiдвищилася на 4 пункти); державне забезпе-чення технологiчно просунутими продуктами (з 118 до 96 мюця); наявнють iнженерiв та вчених (з 46 до 25 мюця) [32].
Мiжнародний трансфер технологш в Укралт У той час як показник передачi технологш через придбання машин i обладнання е високим, лише невелика кшькють тдпри-емств в Укра1ш залучено до нематерiального процесу передачi тех-нологiй, наприклад, за допомогою укладання лiцензiйних угод з шо-земними компанiями.
Придбання обладнання передбачае передачу технолопчних вщомостей, супутнiх придбанню або орендi обладнання та машин i е елементом стратеги запозичення технологiй, яка, на думку бага-тьох учених, для менш розвинених кра1н е бшьш прийнятною, нiж стратегiя «проривного розвитку», заснована на розробцi та ство-реннi технологiй. Основнi аргументи, що наводяться на користь стратеги запозичення, е такими: «новi технологи «виробляються» за допомогою вже освоених»; «запозичення дешевше i менш ризико-ване, шж створення принципово нового) [33, с. 60].
Кушвля шоземних лiцензiй може принести значш вигоди компанiям через навчання i запозичення ноу-хау. Цi вигоди можуть посилитися, якщо компанiя мае внутршш потужност у сферi НДДКР [34].
Анатз статистики пiдтверджуе, що серед форм трансферу технологш в Укра1ш переважають матерiальнi технологи: прид-бання обладнання - 46,4% у 2017 р. Частка результат дослiджень i розробок у 2015 р. становила 35% вщ загального обсягу переданих (отриманих) технологш, у 2017 р. — 36,7% ; меншу частку станов-лять права на патенти, лщензи та використання винаходiв, промис-лових зразкiв, корисних моделей (1,2% отриманих технологш у 2017 р.), а також перехщ (прийом) на роботу квалiфiкованих фах1в-цiв (1,4% у 2017 р.) (рис. 5).
□ Права на патенти, лщензи та використання винаход1в, промислових зразмв, корисних моделей
ВРезультати дослщжень та розробок
ВНоу-хау, угоди на придбання (передачу) технолопй
□ Придбання (продаж) устаткування
ОЦтеспрямований прийом (перехщ) на роботу квалфкованих фах1вц1в
□ 1нш[
1,2%
Рис. 5. Структура придбання технологий в Украш та за и межами за формами придбання у 2017р. [35, с. 67]
1з Украши в 2017 р. технологи передано переважно у формi прав на патенти, лщензп та використання винаходiв, промислових зразюв, корисних моделей (50,8% технологш), частка результапв дослiдження та розробок становить 26,2%, iншi форми - 11,5% (рис. 6).
□ Права на патенти, лщензи та використання винаходгё, промислових зразшв, корисних моделей
ИРезультати дослщжень та розробок
ИНоу-хау, угоди на придбання (передачу) технологш
□ Придбання (продаж) устаткування
□ Цтеспрямований прийом (перехщ) на роботу квал^кованих фахгёцгё
□ 1нш|
Рис. 6. Структура передачг технологий в УкраЫ та за П меж за формами передач7 у 2017р. [35, с. 68]
Щодо галузево! структури мiжнародного трансферу, то най-бiльшу кiлькiсть зарубiжних технологiй у 2012-2017 рр. було передано у сферу машинобудування (154), а саме у виробництво машин та устаткування, не вщнесених до шших груп, а також автомобше-будування. Закушвлю технологiй за кордоном здшснювали шдпри-емства харчово! промисловостi, деревообробш, металургiйнi шд-приемства. При цьому загалом за галузями переробно! промислово-стi у 2012-2017 рр. кшьюсть iмпортованих технологiй скорочува-лася щорiчно: поступове зниження кiлькостi зарубiжних технологш спостерiгалося починаючи з 2011 р. i в 2015 р. досягло свого мш> муму (66 технологш), шсля чого в 2017 р. було закуплено 129 технологш
Даш про придбання i передачу технологш наведено в табл. 10
i 11.
Серед шдприемств, що придбали новi технологи, найбiльшу частку мають пiдприемства низькотехнологiчного сектору (43%) (рис. 7). Це вщбулося за рахунок шдприемств з: виробництва хар-чових продукпв, напо!в, тютюнових виробiв (15,9%); постачання електроенергп, газу, пари та кондицшованого повiтря, водопоста-чання; каналiзацil, поводження з вiдходами (5,3%); обробки дере-
11,5%
26,2% 50,8%
^ Таблпця 10
Даш про придбання технолопй в Укра'ни та за и межами у 2012-2017 рр., од.
Вид д1яльносп Придбання нових технолопй Усього придбання 2012-2017
В Укра1ш За межами
2012 2013 2014 2015 2017 Усього 2012 2013 2014 2015 2017 Усього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Промисловють 571 512 426 1131 703 3343 168 139 117 66 129 619 7305
Добувна промисловють 1 розроблення кар"ер1в 24 19 73 35 151 4 1 5 307
добування кам'яного та бурого вугшля 21 10 5 1 37 - 2 - - 2 76
добування корисних копалин, кр1м па-ливно-енергетичних 3 3 0 6
Переробна промисловють 529 468 327 1039 2363 162 128 112 66 468 5194
виробництво харчових продукпв, на-по1в 1 тютюнових вироб1в 113 92 36 85 326 43 18 25 6 92 744
текстильне виробництво, виробництво одягу, шюри, вироб1в з1 шюри та шших матер1ал1в 16 8 1 74 99 9 2 6 8 25 223
виготовлення вироб1в ¡з деревини, виробництво паперу та пол1граф1чна д1я-льн1сть 21 29 30 7 87 9 15 13 4 41 215
виробництво коксу та продукпв нафто-переробки 2 2 0 4
виробництво х1]шчнихречовин 1 х1м1ч-но1 продукци 105 24 21 80 230 17 6 2 13 38 498
виробництво основних фармацевтич-них продукпв 1 фармацевтичних препа-рат!в 44 32 41 117 11 11 245
виробництво гумових 1 пластмасових вироб1в, шшо1 неметалево! м1нерально! продукц11 8 31 11 26 76 10 7 1 2 20 172
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
металургшне виробництво, виробни-цтво готових металевих вироб1в, кр1м виробництва машин 1 устаткування 43 34 22 207 306 15 31 8 9 63 675
Машинобудування 219 187 155 408 969 54 45 43 12 154 2092
виробництво комп'ютер1в, елекгронио! та оптично! продукци 17 16 6 107 146 11 3 14 306
виробництво електричного устаткування 20 12 43 75 6 2 8 158
виробництво машин 1 устаткування, не вщнесених до шших угруповань 151 129 110 135 525 34 20 7 9 70 1120
виробництво автотранспортних засо-б1в, причешв 1 нашвпричешв та шших транспортних засоб1в 51 22 27 123 223 9 16 36 1 62 508
виробництво мебл1в, ¡ншо! продукщ!, ремонт 1 монтаж машин 1 устаткування 19 19 109 147 4 3 12 19 313
Постачання електроенергп, газу, пари та кондицшованого повггря 18 18 25 40 101 6 6 4 16 218
Водопостачання; канал1защя, пово-дження з в1дходами 7 1 17 25 1 1 51
1иш1 галуз1 4 - - - 4 5 - - - 5 13
1 Складено за даними джерел [17-22].
и)
Таблпця 11
Даш про передачу технологш в УкраУш та за п меяа в 2012-2017 рр., од.1 _
Вид д1яльносп Передача нових технологш Усього передача 2012-2017
В Укра1ш За меяа
2012 2013 2014 2015 2017 Усього 2012-2017 2012 2013 2014 2015 2017 Усього 2012-2017
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Промисловють 22 25 28 98 59 232 7 8 8 20 2 45 503
Добувна промисловють 1 розроблення кар"ер1в 0 0 0
добування кам'яного та бурого вуплля - - - - 0 - - - - 0 0
добування корисних копалии, кр1м паливно-енергетичних 0 0 0
Переробиа промисловють 22 25 28 91 166 7 8 8 20 43 375
виробництво харчових продукпв, напо1в 1 тютюнових вироб1в 0 2 2 2
текстильне виробництво, виробництво одягу, шюри, вироб1в з1 ппари та шших ма-тер1ал1в 0 0 0
виготовлення вироб1в з деревини, виробництво паперу та пол1граф1чна д1яльшсть 5 3 7 6 21 6 4 2 12 54
виробництво коксу та продукпв нафтопере-робки 0 0 0
виробництво х11шчних речовин 1 Х1М1ЧН01 продукци 14 14 1 1 29
виробництво основних фармацевтичних продукпв 1 фармацевтичних препарата 20 20 7 47 0 94
виробництво гумових 1 пластмасових виро-б1в, ¡ншо! неметалево! м1нерально! продук- Щ1 0 0 0
металурпйне виробництво, виробництво го-тових металевих вироб1в, кр1м виробництва машин 1 устаткування 19 19 18 1 19 56
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Машинобудування 3 1 1 58 63 6 2 2 - 10 136
виробництво комп'ютер1в, електронно! та оптично! продукци 57 57 1 1 2 115
виробництво елекгричного устаткування - - - - 0 - - - - 0 0
виробництво машин 1 устаткування, не вщ-несених до шших утруповань 1 1 3 3 5
виробництво автотранспортних засоб1в, причешв 1 нашвпричешв та шших транспортних засоб1в 3 1 1 5 3 2 1 6 16
виробництво мебл1в, ¡ншо! продущи, ремонт 1 монтаж машин 1 устаткування 1 1 2 0 4
Постачання електроенергп газу, пари та кондицшованого повггря 7 7 0 14
Водопостачання; канал1зац1я, поводження з вщходами 0 0 0
1нш1 галуз1 - - - - 0 - - - - 0 0
1 Складено за даними джерел [17-22].
(Л
ЕЗНизькотехнолопчне виробництво
□ Середньонизькотехнолопчне виробництво
0 Середньовисокотехнолопчне виробництво
В Високотехнолопчне виробництво
Рис. 7. Розподш промислових тдприемств Украгни, що придбали нов1 технолог^, за технолог1чними секторами у 2017р. [22, с. 69]
вини та виготовлення виробiв з деревини та корка, крiм меблiв; ви-готовлення виробiв iз соломки та рослинних матерiалiв для пле-тшня, виробництва паперу та паперових виробiв (4,7%); виробни-цтва меблiв та шшо! продукци (4,7%) [22, с. 69] (рис. 8).
Дуже низьким е показник передачi технологш за межi Украши. У 2012-2017 рр. з Украши передано 45 технологш переважно металургшного виробництва, машинобудування. Усi цi показники свiдчать про низьку штенсившсть мiжнародного трансферу технологш, а також про переважання iмпорту технологiй над експортом.
У 2016 р. за основними стратепчними напрямами шновацш-но! дiяльностi1, встановленими Законом Украши «Про прюритетш
1 Стаття 4. Стратепчш прiоритетнi напрями шновацшно! дiяльностi на 2011-2021 роки
Стратепчними прюритетними напрямами на 2011-2021 роки е:
1) освоення нових технологш транспортування енергп, впрова-дження енергоефективних, ресурсозберпаючих технологiй, освоення аль-тернативних джерел енергil;
2) освоення нових технологш високотехнолопчного розвитку транс-портно! системи, ракетно-космiчноl галузi, авiа- i суднобудування, озбро-ення та вшськово! технiки;
3) освоення нових технологш виробництва матерiалiв, !х оброблення i з'еднання, створення iндустрil наноматерiалiв та нанотехнологiй;
4) технолог1чне оновлення i розвиток агропромислового комплексу;
напрями шновацшно1 дiяльностi в Укрш'ш» (ст. 4) [36] за бюджетш кошти було створено та передано 1074 технологи, на зовшшньому ринку передано 10 одиниць за двома формами «лщензи, лщензшш договори на використання винаходiв, промислових зразкiв, корис-них моделей» та «ноу-хау, угод на придбання (передання) технологш». На зовшшньому ринку у 2016 р. передавалися технологи прин-ципово новi та лише за такими стратепчними прюритетами: осво-ення нових технологш транспортування енергiï, упровадження енергоефективних, ресурсозбериаючих технологiй, освоення аль-тернативних джерел енерги (2 технологiï на суму 1272,2 тис. грн); освоення нових технологш виробництва матерiалiв, ïx оброблення i з'еднання, створення iндустрiï наноматерiалiв та нанотеxнологiй (7 теxнологiй на суму 2591,29 тис. грн.); технолопчне оновлення та розвиток агропромислового комплексу (1 технолопя на суму 19,7 тис. грн) [35, с. 73-75]. Y 2017 р. 170 шдприемств купували технологи в Украш та за ïï межами, iмпортували технологи 50 шдприемств. Кшьюсть придбаних за кордоном теxнологiй у 2017 р. становить 129 од., в Украш — 703. Найактившшими у придбанш теxнологiй були пiдприемства з виробництва харчових продуктiв (11,2% вщ загальноï кiлькостi пiдприемств), виробництва машин i устаткування (10,6%), виробництва основних фармацевтичних продукпв i фармацевтичних препарапв (10,6%) [22, с. 67].
Кшьюсть переданих теxнологiй у 2017 р. становила 61 од., iз них за межi Yкраïни передано 2 технологи [22, с. 68]. Новi технологи було передано за двома напрямами: металургшне виробництво та виробництво комп'ютерiв, електронноï та оптичноï продукцiï [22, с. 68]. Y 2015 р. за межi Украши було передано 20 технологш.
Одним iз показникiв iнновацiйноï спроможност часто визна-чають людський каштал у сферi НДДКР, який може оцшюватися як питома вага пращвниюв, зайнятих у сферi НДДКР, у загальнш чи-сельностi зайнятих. В Украш даний показник на кшець 2017 р. склав 0,55%, у тому чи^ дослiдникiв — 0,35% (рис. 8).
5) упровадження нових технологш та обладнання для яюсного ме-дичного обслуговування, лшування, фармацевтики;
6) широке застосування теxнологiй бшьш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища;
7) розвиток сучасних шформацшних, комунiкацiйниx теxнологiй, ро-бототехшки.
□ Ктьжстьперсоналу в сфер1 НДДКР, тис.чол —А— з них дослщники, тис.чол.
Рис. 8. Динам1ка млъкост1 ствробШниюв у сфер1 НДДКР у 2009-2017рр. в УкраЫ [17-21; 38]
За даними OECP у 2015 р. у Дани на 1000 зайнятих припадало 15 дослщниюв, у Фшляндп - 15,02, Норвеги - 11,13, Нидерландах -7,89, Словени - 8,39, Польщi - 5, Туреччиш - 3,57, в Укра!ш у 2016 р. - 3,9 [37].
Динамка змши чисельносп персоналу у сферi НДДКР Укра-!ни свiдчить про поступове щорiчне скорочення кiлькостi квалiфi-кованих кадрiв, у тому чи^ дослiдникiв, технiкiв i допомiжно-го персоналу. Чисельнiсть дослщниюв у 2017 р. скоротилася на 4,4 тис. чол. порiвняно з попередшм роком.
У кра!нах СС-28 у 2015 р. порiвняно з 2005 р. кшьюсть пра-щвниюв у сферi НДДКР збiльшилася на 32,2%. Майже вдвiчi чи-сельшсть персоналу НДДКР збiльшилася в Португали, 1рланди та Греци. У Кита! кшьюсть працiвникiв сфери НДДКР у 2016 р. склала 3,87 млн чол., що на 120 тис чол. бшьше порiвняно з 2015 р. [37; 39].
За даними Звпу про глобальну конкурентоспроможнiсть ВЕФ 2017-2018 рр. (The Global Competitiveness Report WEF 2017-2018) Укра!на посщае 81 мюце у свiтi за субшдексом «технологiчноi готовности», який включае такi показники: доступнiсть передових те-хнологiй (107 мiсце), абсорбцшна спроможнiсть на рiвнi фiрми (84 мюце), П11 та трансфер технологш (118 мiсце), кiлькiсть штер-
нет-користувачiв (81 мюце), дротовий широкосмуговий штернет-доступ (63 мiсце), пропускна здатнють iнтернету (54 мiсце), мобшь-ний широкосмуговий штернет (115 мiсце) [32].
У методолопчнш частинi Звiту пояснюеться, що здатнiсть до пiдвищення продуктивност не залежить вiд того, чи була технолопя розроблена в краш або за ïï межами. Ключовим моментом е те, що компани, якi дiють у межах краши, потребують доступу до пе-редових продуктiв, ïx проектiв (зразюв) та здатностi сприймати щ технологи та використовувати ïx [32]. Для менш технолопчно роз-винених краш серед iншиx джерел iноземниx технологш ключову роль вiдiграе пряме шоземне iнвестування.
Аналiз результатiв у сферi знань i теxнологiй дозволяе вщзна-чити сильну позицiю Yкраïни у процес створення знань i слабю по-казники щодо застосування i поширення знань, що вiдображаються в таких шдикаторах: доxiд вiд штелектуально].' власностi (43 мiсце у свт), чистий експорт високотеxнологiчноï продукцiï (46 мюце у свт у 2016 р.).
Оцшка результатiв у сферi мiжнародного трансферу техноло-гiй дозволяе стверджувати про переважання iмпорту технологш над експортом. Слщ вiдзначити слабку позищю Yкраïни у сферi пе-редачi теxнологiй за межi краши. За останш 5 рокiв вщбуваеться незначна активiзацiя iмпорту теxнологiй переважно в низькотехно-логiчнi галузi промисловосн та стрiмке зниження активностi у сферi передачi теxнологiй за межi краïни.
Висновки. Оцiнка рiвня теxнологiчноï iнтенсивностi перероб-ноï промисловостi Украши за методикою ОЕСР дозволила виявити низький рiвень витрат на НДДКР у бшьшосн видiв дiяльностi у промисловосн, у тому чи^ високотехнолопчних. Загалом iнтенсив-нiсть НДДКР переробноï промисловостi Yкраïни у 2012-2016 рр. перебувае на рiвнi 0,46%, що вщповщае низькому ступеню техно-логiчноï iнтенсивностi. Найбiльший обсяг фшансування НДДКР у розглянутий перiод мае виробництво машин i устаткування, не вщ-несених до iншиx групувань, — 1,4%, що за класифшащею ОЕСР в> дповiдае середньо-низькiй технолопчнш iнтенсивностi. 1нтенсив-нiсть НДДКР за рядом високотехнолопчних галузей в Украш фак-тично перебувае на низькому або середньо-низькому рiвнi, що свщчить про недостатне фiнансування сфери НДДКР, вщсутнють стимулiв для НДДКР. Це е наслщком вiдсутностi ефективноï та щ-леспрямованоï державноï полiтики у сферi iнновацiй та трансферу технологш
Що стосуеться iнновацiйноï дiяльностi переробноï промисло-востi, то майже у вшх галузях щорiчно скорочувався випуск нових продукпв й упровадження нових технолопчних процесiв з 2012 по 2015 р. Y 2016 р. спостерпалося збшьшення кiлькостi нових продукпв i теxнологiчниx процесiв у сферi виробництва автотранспорт-них засобiв, причетв i напiвпричепiв та iншиx транспортних засо-бiв, а також у деяких низькотеxнологiчниx та середньо-низькотех-нолопчних галузях переробноï промисловостi (виробництво харчо-вих продуктiв, напоïв тютюнових виробiв; виробництво коксу i продукпв нафтопереробки; текстильне виробництво, металургiя, виробництво гумових та пластмасових виробiв та iншоï неметалевоï мiнеральноï продукци).
При цьому зв'язок, який вказував би на залежшсть експорту iнновацiйноï продукци вщ випуску нових продукпв i впровадження нових теxнологiчниx процешв у галузi, простежуеться переважно в низькотехнолопчних i середньо-низькотеxнологiчниx галузях, а саме у виготовленш виробiв з деревини, виробницга паперу та по-лiграфiчнiй дiяльностi. Активнiсть щодо створення нових продуктiв
1 теxнологiй шдприемств середньо-високоï теxнологiчноï штенсив-ностi в Украш, що реалiзують iнновацiйну продукщю на експорт, не пiдтверджуеться статистично.
Щодо трансферу технологш, то кшьюсть придбаних нових теxнологiй (в Украш та за ïï межами) у переробнш промисловостi значно перевищуе кшьюсть переданих теxнологiй. За 2017 р. прид-бано 832 од., iз них вiтчизняниx — 703, передано — 61 од., iз них лише
2 технологи за меж краши. Незважаючи на те що статистика кшь-косн переданих та отриманих нових технологш за 2012-2017 рр. свщчить про повшьну штенсифшащю процесу трансферу, показ-ники залишаються надзвичайно низькими. Особливо це стосуеться передачi та придбання зарубiжниx технологш. Протягом 20102017 рр. промисловютю Yкраïни було отримано 619 шоземних нових теxнологiй i передано за кордон лише 45 нових технологш.
Скорочення в Украм чисельносн персоналу у сферi НДДКР
3 2009 по 2017 р. у 1,6 раза свщчить про зниження здатносн краïни до сприйняття нових знань, ïx застосування i розповсюдження для комерцшного використання, тобто про зниження «абсорбцiйноï спроможносн», яка впливае на ефектившсть мiжнародного трансферу технологш.
Характерним для трансферу технологш в Украш е те, що ма-терiальнi форми передачi технологш переважають над нематерiаль-ними, i ïx частка Импорт високотеxнологiчного обладнання) мае
тенденщю до зростання, у той час як придбання прав на викорис-тання патентiв, лiцензiй, ноу-хау становить значно меншу частину. Пояснюеться це вщсутшстю механiзмiв комерцiалiзацii нових знань i слабкою законодавчою базою у сферi захисту прав штелек-туально! власностi.
Подальшi дослiдження в цьому напрямi передбачають ви-вчення i вироблення рекомендацiй щодо розробки полпики у сфер1 мiжнародного трансферу технологш з урахуванням вищенаведених науково-технологiчних та економiчних тенденцiй в Украiнi та обу-мовленi необхiднiстю мiжнародноi науково-техшчно! та виробни-чо! кооперацii впчизняних промислових пiдприемств.
Лiтература
1. Бажал Ю.М. Мiжнародний трансфер технологiй як фактор економiчного розвитку. Економ1чний розвиток i державна полтика: практикум. Вип.6: Мiжнародна економiка. Торгiвельна полiтика; за заг. ред. Ю. Сханурова, I. Розпутенка; Укр. акад. держ. упр. при Президентовi Украiни, 1н-т шдвищення квалiфiкацii керiв-них кадрiв. К.: К.1.С., 2001. Ч.1. Розд.1.4. С. 20-29.
2. Федулова Л.1. Економжазнанъ. К.: 1н-т економiки i прогно-зування НАН Украiни, 2010. 600 с.
3. Бутенко Д.С., Ткачук I.I. Трансфер шновацшних технологш: сутшсть i значення для су^асно^' економiки Украiни. Глобалът та нащоналът проблеми економжи. 2015. № 3. С. 232- 235.
4. Hoekman B. M., Maskus K.E., Saggi K. Transfer of technology to developing countries: Unilateral and multilateral policy options. World Development. October 2005. Vol. 33, № 10. P. 1587-1602.
5. Jones R.W., Ruffin R. The Technology Transfer Paradox. Journal of International Economics. 2008. № 75. Р. 321-328.
6. Розвиток мiжнародного трансферу знанъ в економц Украши: монографiя / A.I. Землянкш, С.М. Кацура, Л.М. Саломатша та ш; НАН Украши, 1н-т економши пром-CTi. Донецьк, 2012. 232 с.
7. Интеграция научно-технической сферы Украины в мировую экономическую систему: монография / Ю.В. Макогон, С.Н. Кацура, М.И. Кравченко, В.В. Ходыкина; НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; МОН Украины. Донецкий нац. ун-т. Донецк, 2003. 236 с.
8. Лимар В. В. Проблеми регулювання мiжнародного трансферу знань в економщ Украши. Управлтня економтою: теорiя та практика. 2012. № 2012. С. 200-209. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Ue 2012 2012 15.
9. Козаченко Р. П. Мiжнародний трансфер технологш в забез-печенш конкурентного розвитку кра!н: дис. ... канд. екон. наук. Кшв, 2016. 245 с.
10. Кацура С.Н., Ляшенко В.И., Лепихова Н.А. Исследование тенденций развития научно-технического потенциала Украины. BicnuK економ1чног науки Украгни. 2014. № 2. С. 31-38.
11. Мрихша О.Б., Мiркунова Т.1., Стояновський А.Р. Норма-тивно-методолопчш засади трансферу технологш. Проблеми еко-HOMiKU. 2015. № 1. С. 126-132.
12. Пешина Э.В., Авдеев П.А. Методические подходы к идентификации высокотехнологичности и наукоёмкости продукции (товаров, услуг). Известия УрГУ. 2013. № 2 (46). С. 11-23.
13. Салiхова О.Б. Удосконалення методики статистичного аналiзу мiжнародного трансферу технологш в Укра!ш: автореф. дис. ... канд. екон. наук . Кшв, 2003. 23 с.
14. Frascati Manual 2015: Guidelines for Collecting and Reporting Data on Research and Experimental Development, OECD Publishing, Paris, 2015. 402 p.
15. Руководство Осло: рекомендации по сбору и анализу данных по инновациям; 3-е изд. ОЭСР, Евростат, Париж, 2010. 107 с.
16. ISIC REV. 3 Technology intensity definition: Classification of manufacturing industries into categories based on R&D intensities / OECD Directorate for Science, Technology and Industry/ Economic Analysis and Statistics Division, 7 July, 2011. 6 p. URL: https: //www.oecd.org/sti/ind/48350231.pdf.
17. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!ш 2012 рш: стат. зб. Державна служба статистики Украши. Кшв, 2013. 287 с.
18. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!ш 2013 рш: стат. зб. Державна служба статистики Украши. Кшв, 2014. 314 с.
19. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!ш 2014 рш: стат. зб. Державна служба статистики Украши. Кшв, 2015. 255 с.
20. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!ш 2015 рш: стат. зб. Державна служба статистики Украши. Кшв, 2016. 257 c.
21. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!ш 2016 рш: стат. зб. Державна служба статистики Украши. Кшв, 2017. 141 c.
22. Стан шновацшно! дiяльностi та дiяльностi у сферi трансферу технологш в Укра!ш у 2017 рощ: аналогична довщка / Т.В. Пи-саренко, Т.К. Кваша та ш. К.: УкрИТЕ1, 2018. 98 с. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/innovatsii-transfer-tehnologiy/ monitoring-prioritet/stan-id-2017-f.pdf.
23. Science, technology and innovation: Expenditure on R&D / Country profile: Ukraine. URL: http://uis.unesco.org/en/country/ua? theme=science-technology-and-innovation.
24. Damijan J.P., Kostevc Cr., Polanec S. From Innovation to Exporting or Vice Versa? Causal Link between Innovation Activity and Exporting in Slovenian Microdata. 2008. 31 р. URL: http://www.ec. unipg .it/DEFS/uploads/damij an-kostevc.pdf.
25. Wagner J. (2007). Exports and Productivity: A Survey of the Evidence from Firm Level Data. HWWA Discussion Paper, No. 319, 13 p. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=7402 52.
26. Cassiman B., Golovko E. Innovation and export-productivity link IESE Business School. 2007. № 688. 28 p. URL: https://pa-pers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract id=1003366.
27. Cassiman B., Martinez-Ros E. Product Innovation and Exports Evidence from Spanish Manufacturing. IESE Business School. 2007. URL: https://www.researchgate.net/ profile/ Ester Martinez-Ros/publi-cation/255435821_Product_Innovation_and_Exports/links/02e7e53b50 7d983482000000.pdf.
28. The Global Innovation Index 2016. URL: http://www.wipo. int/ edocs/pubdocs/en/wipo pub gii 2016.pdf.
29. The Global Innovation Index 2017 URL: http://www.wipo. int/edocs/pubdocs/en/wipo pub gii 2017.pdf.
30. The Global Innovation Index 2018. URL: www.wipo.int/ edocs/pubdocs/en/wipo pub gii 2018.pdf.
31. Промислова власшсть у цифрах: показники дiяльностi Мшютерства економiчного розвитку i торгiвлi Украши та ДП «Ук-рашський шститут iнтелектуальноi власносп» за 9 мюящв 2017 року. Ки!в, 2017. 41 с.
32. The Global competitiveness report WEF 2017-2018. URL: http://www3.weforum.org/docs/GCR2017-2018/05FullReport/TheG-lobalCompetitivenessReport2017%E2%80%932018.pdf.
33. Полтерович В. Стратегии модернизации, институты и коалиции. MPRA Paper. 2010. No. 22072. 22 c.
34. OECD (2016), OECD Reviews of Innovation Policy: Lithuania 2016, OECD Publishing, Paris. 174 p. URL: http://dx.doi.org/10. 1787/ 9789264259089-en.
35. Стан iнновацiйноi дiяльностi та дiяльностi у сферi трансферу технологш в Украш в 2016 рощ: аналпична довщка. Ки!в : Mi-шстерство освгги та науки Украши, УкрИТЕ!, 2017. 130 с. URL:
https://mon.gov.ua/storage/app/media/innovatsii-transfer-tehnologiy/ stan2.pdf.
36. Закон Украши «Про прюритетш напрями шновацшно! д> яльност в Укра1ш». BidoMOcmi Верховног Ради Украгни. 2012. № 1920. С. 166. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3715-17.
37. R&D personnel: Eurostat statistics explained. URL: http://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php/R %26_D_ personnel# Researchers_and_R.C2.A0.26.C2.A0D_personnel.
38. Кiлькiсть працiвникiв, задiяних у виконаннi наукових до-слщжень i розробок за категорiями в 2010-2017 рр. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/ni/kpno_kp/kpno_kp _u.htm.
39. Science, technology and innovation: Total R&D personnel by sector of employment and sex (FTE and HC) 2011-2017. URL: http://data.uis.unesco.org/index.aspx?queryid=63/
Надшшла до редакцП 29.08.2018 р.
О.Ю. 1вченкова, к.е.н., О.А. Будакова
АНАЛ1З Ф1НАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТ1В БАНК1ВСЬКОГО СЕКТОРУ УКРАШИ
Важливу роль в ефективному управлшш банкiвською дiяль-шстю вiдiграe аналiз функцiонування банювсько! установи, завдяки якому виробляють стратегiю i тактику розвитку, обгрунтовують плани й управлшсью рiшення, здiйснюють контроль, виявляють ре-зерви пiдвищення ефективностi проведення активних i пасивних операцiй, ощнюють результати дiяльностi банку. Надiйнiсть i ста-бiльнiсть банкiвськоl системи залежить вщ точно!, прораховано!, вивiреноl та проаналiзованоl аналiтичноl роботи, яка дае реальну оцiнку результатам дiяльностi банюв та дозволяе визначити шляхи виршення проблем, запобiгти виникненню можливих збитюв. Фi-нансовий результат виступае своерщним iндикатором i критерiем успiшностi управлшня банком.
© О.Ю. 1вченкова, О.А. Будакова, 2018
