CC BY
24
25. Vasilik, O. (1999). The budget mechanism of economic management. Finance of Ukraine, 9, pp.22-23.
26. Dornbush, R. (1997). Macroeconomics. 1st ed. Moscow: INFRA-M, p.784.
27. Petlenko, Y. (2015). Quasi-fiscal operations and the effectiveness of fiscal consolidation in Ukraine. In: Global trends and prospects of the financial system of Ukraine. Kyiv, pp.176-179.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 1(190): 35-41
УДК 338.242
JEL Classification: О 170
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/190-1/5
А. Ходжаян, д-р екон. наук, проф.
Кш'вський нацюнальний торговельно-економiчний ужверситет, Кш'в,
Б. Ганжа, асп.
Державний науково-дослщний iнститут iнформатизацiï та моделювання економiки, Кш'в ТЕНДЕНЦП ФУНКЦ1ОНУВАННЯ НЕФОРМАЛЬНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Визначено тенденцй' функцюнування неформального сектору економки на ocHoei запропонованого методичного пдходу шляхом поеднання методу неформальноï зайнятостi (за матерiалами Державноï служби статистики Укра'/ни) та методу доходiв, отриманих у неформальному секторi економ/'ки (за авторськими розрахунками з використанням експертного оцнювання). Проаналiзовано динамiку неформального сектору економки за ознаками мсця проживання, вкових характеристик та рiвня освти населення; кшьксш та яксн аспекти зайнятост/' населення у неформальному секторi економши. Об^рунтовано необх/'дн/'сть створення передумов для запобгання процесам росту неформального сектору економти.
Ключовi слова: неформальний сектор економти (НСЕ); формальний сектор економiки (ФСЕ); вибiркове обстежен-ня; неформальна зайнятсть; доходи населення.
Постановка проблеми. Актуальнють виявлення тенденций функцюнування неформального сектору еко-номки (надалi НСЕ) зумовлена необхщнютю виршення сукупност заходiв у контекст зниження рiвня тнзацп економки. Попри вщсутнють вимог щодо офщшноТ ре-естрацп дiяльностi i доходiв у неформальному сеюгр неформальна зайнятють супроводжуеться негативними наслiдками як для держави, так i для працвника. Для подолання негативних наслiдкiв зайнятого населення у НСЕ, значного зниження рiвня неформально'!' зайнятос-тi необхщно розробити та об^рунтувати заходи з леп-тимiзацiТ працюючих у НСЕ та доходiв, отриманих вiд неформально'' виробничоТ дiяльностi.
Наукове забезпечення цього процесу полягае у фор-муванн науково-методичного iнструментарiю виявлення чинникiв i масштабiв неформального сектору та незареес-трованих доходiв за допомогою синтезу рiзних пiдходiв.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй.Аналiз наслiдкiв iснування НСЕ, його впливу на стан нацюна-льноТ економiки представленi працями В. Бородюка [1], З. Варналiя [2], I. Мазур [3], О. ПанкратовоТ [4], Т. Приходько [1], Ю. Харазiшвiлi [5, 6], А. Ходжаян [7], Ф. Шнайдера [8] та iнших. Теоретико-практичнi аспекти вiдносин у НСЕ висвплюються у роботах Я. Кашуби [9], Е. ЛiбановоТ [10] та шших вчених.
Мета дослщження полягае у розробцi методичного пщходу до визначення масштабiв та, на цш основi, аналiзу тенденцiй функцюнування неформального сектору економки.
Методолопя дослiдження: метод анкетного опиту-вання за авторською методикою визначення масштабiв та структури неформального сектору економки за сукуп-нiстю ознак: мюцем проживання, статево-вiковим складом та рiвнем освiти зайнятого у ньому населення; ком-паративний аналiз отриманих даних на основi соцюлоп-чного опитування та Ыформацп за матерiалами методу неформальноТ зайнятостi ДержавноТ служби статистики УкраТни; методи логiчного узагальнення - для забезпечення послщовносл проведення наукового дослщження; економко-статистичний, порiвняння, табличний - для дослiдження та наочного вщображення тенденцiй у НСЕ; системно-структурний - для систематизацiТ результат опитування щодо неформальноТ дiяльностi. Джерела даних i емпiрична база дослщження: анкетне опиту-
вання респондентiв щодо факпв отримання доходу у неформальному секторi економiки; матерiали ДержавноТ служби статистики УкраТни. Структура дiапазону даних: залучення 450 оаб, яга представляли рiзнi верстви населення за такими ознаками: вк, стать, мюце проживання, освп"а.Опис методiв збору даних: опитування на основi змюту анкети проведено в трьох регюнах, а саме: м. Чернiгiв та ЧернИвська область, м. Львiв та Львiвська область, м. Вiнниця та ВЫницька область. Статистичну обробку отриманих результат проведено з використанням загальноприйнятих методiв.
Основнi результати дослiдження.
ТЫьову економiку слiд розглядати як економiчну дь яльнiсть, що не облковуеться офiцiйною статистикою, частково не потрапляе до валового внутршнього продукту i не оподатковуеться державою.
Неформальний сектор економки - це частина сектору домашшх господарств, некорпоративних пщпри-емств, тобто пiдприемств, яга належать окремим особам або домашшм господарствам, що здшснюють ви-робництво товарiв i послуг як для власного споживання, так i для продажу на ринку. Прикладом такоТ дiяльностi можуть бути: дрiбнi послуги викладачiв (репетиторство); неофщшна зайнятiсть у торгiвлi, у буфвниф^ та у сiльському господарствi [7].
1з сукупностi економiчних вiдносин особливий ште-рес викликають неформальнi економiчнi вiдносини, що виникають мiж домогосподарствами i державою, харак-терними рисами яких е вщсутнють вимог щодо офщшноТ реестрацп суб'ек^в господарювання та (чи) працюючих на них, дрiбний розмiр пiдприемств, використання особистоТ працi власника чи його родини тощо. Класи-фiкацiю складових НСЕ доцiльно провадити за такими критерiями: за розмiрами пiдприемств та ктьгастю працюючих на них; за наявнютю реестрацп; за потенцшною можливiстю перетворення неформальних вiдносин у формальш; за взаемообумовленiстю вiдносин iз iншими секторами економiки. Вiдповiдно до розмiру пщпри-емств та ктькютю працюючих на них до НСЕ вщнесено: дрiбнi пiдприемства за чисельнютю зайнятих (розмiр може визначатися за чисельнютю постшних найманих працiвникiв, або за загальною чисельнютю найманих пра^внигав, або за загальною чисельнютю пра^внигав, включаючи самого пiдприемця, партнерiв по бiзнесу та
членiв сiм'í, якi беруть участь у виробництвi, допомага-ють у власнiй справi). За критерieм "наявнють реестра-цп" до НСЕ вщносять: дрiбнi пiдприемства з вщсутньою реестрацiею, заниженням звiтних даних при зареестро-ванiй дiяльностi, непредставленням зв^ност тощо; найманих працiвникiв пiдприемства з вщсутньою реест-рацiею (вiдсутнiстю трудових угод, що передбачають сплату роботодавцем податгав та внескiв по со^ально-му страхуванню та захист з боку трудового законодав-ства). За потенцмною можливiстю перетворення нефо-рмальних вщносин у формальнi до нСе вiдносять: осiб, якi займаються неформальною дiяльнiстю нерегулярно (тимчасово), у незначних обсягах; суб'ек^в господарю-вання, яга не рееструють свою дiяльнiсть через надмiр-не оподаткування. При зниженн розмiрiв податкiв та зборiв можуть формалiзувати своí економiчнi вщноси-ни; оаб, якi за будь-яких умов не схильн перетворюва-ти сво'1' неформальнi економiчнi вiдносини у формальнк За взаемообумовленiстю вiдносин iз Ышими секторами економiки до НСЕ варто вщнести: установи державного сектору, яким притаманн дрiбнi порушення законодав-ства при наданн послуг, що не тягнуть за собою кримь
нально' чи адмiнiстративноí вiдповiдальностi; сектор домогосподарств - особи, яга працюють за власний рахунок при стьськогосподарському або шшому вироб-ництвi для власного ганцевого споживання та/або продажу на ринку; заняття репетиторством; чайовк [7].
ДомЫуючим методом визначення рiвня неформального сектору економiки, е метод неформально' зайнятос-тi. За даними Держстату у 2015 роц зайнятють у НСЕ становила 4303,3 тис. оаб, або 26,1% вщ всього зайня-того населення Укра'ни (у вiцi 15-70 рокiв), тодi як у 2011 роцi аналопчний показник становив 23,1% (табл. 1).
У НСЕ зайнятють 2015 року е найбтьшою за 20112015 роки. Спостер^аеться негативна тенденцiя на ринку трудових ресурав, яка проявляеться у перерозподь лi зайнятосл з формального сектору економiки (ФСЕ) на користь неформального сектору (НСЕ). Якщо у 2011 роц стввщношення працюючих у НСЕ до працю-ючих у формальному було 23,1% до 76,9%, то у 2015 воно склало 26,1% до 73,9 %. Зростання частки працюючих у неформальному секторi е одним iз проявiв деструктивних процесiв у економiцi Укра'ни.
Таблиця 1. Динамка зайнятостi населення за секторами економiки (формальним та неформальним)
2011 2012 2013 2014 2015
усього, тис. ос1б у вщсотках до пщсумку усього, тис. ос1б у вщсотках до пщсумку усього, тис. ос1б у вщсотках до пщсумку усього, тис. ос1б у вщсотках до пщсумку усього, тис. ос1б у вщсотках до пщсумку
Усього, тис. ос1б 20 324,2 100 20 354,3 100 20 404,1 100 18 073,3 100 16 443,2 100
працююч1 у НСЕ 4 704,9 23,1 4 651,6 22,9 4 805,9 23,6 4 540,9 25,1 4 303,3 26,1
працююч1 у ФСЕ 15619,3 76,9 15598,2 77,1 15598,2 1,0 13532,4 74,9 12139,9 73,9
Джерело: розраховано за даними [11, 12, 13, 14, 15]
Масштаб неформального сектору економки за мю-цем проживання, особливост вкового складу зайнятих у ньому, рiвень 'х освiти пропонуемо визначати за результатами вибiркового обстеження. Особлива увага придтяеться наступним складовим дослiдження: мЫь мальний об'ем вибiрки; репрезентативнiсть вибiрки; методи збору даних.
На основi розробленого протоколу анкетування та змюту анкети було проведено птотне дослiдження респондент м. Чернiгова з метою визначення мiр варiа-бельностi результатiв опитування в групах за вком, освтою, статтю та мiсцем проживання. Результати пь лотного дослiдження представляють собою 10%-ве вибiркове обстеження методом випадкового безповто-рного вiдбору. З метою визначення меж цензових скла-дових дослщження, якi б забезпечували достовiрнiсть отриманих результатiв, за середнiми значеннями та показниками варiацií ознак птотного дослiдження були визначенi iз ймовiрнiстю Р=0,910(або значущiстю а=1-Р=0,090) довiрчi iнтервали, в яких знаходяться середн значення ознак "вк" (В) та '^вень доходiв" (РД) респондент в генеральнiй сукупностi:
Дв = t
Д|
РД
= 1,7.
5,269 120
= 0,357 роюв;
1,7
123886,5
120
59,84 грн (1)
де а|, ард дисперсií ознак "вк" та '^вень доходiв" вщ-
повiдно, п-об'ем вибiрки пiлотного опитування, t - кое-фiцiент довiри для заданого рiвня ймовiрностi Р.
Таким чином з ймовiрнiстю 0,910 можна стверджу-вати, що середне значення вку опитаних в генеральшй сукупностi буде знаходитись в межах 44,7+0,357 рокiв, тобто вiд 44,34 до 45,06 рогав. Аналогiчно при цьому середне значення рiвня доходiв опитаних в генеральнiй
сукупностi буде знаходитись в межах 2853+59,84 грн., тобто вщ 2793 до 2912 грн. При цьому у вказаних межах буде знаходитись 910 опитаних iз кожно1 1000.
Необхщна чисельнють вибiрки пiлотного дослщжен-ня для ознак дослщження становить:
Пв =-
2
t ак
1,72 х5,269
ПРД
t2а 2 t аРД
Дрд2
0,3572
1,72 х 123886,5 59,842
119,47 » 120 осiб ;
119,27 »120 осiб
(2)
Необхщна чисельнють вибiрки пiлотного дослiдження при пщвищены рiвня значущостi на 40% буде становити:
^а2
1,72 х5,269
(Д(1- 0,4))2 (0,357(1 - 0,4))2
= 331,9 » 332 оаб;
t2а2
пРД
1,72 х 123886,5
(Д(1- 0,4))2 (59,84(1- 0,4))2
277,7 » 278 осiб (3)
Як видно з проведеного птотного дослщження, для досягнення заданого рiвня достг^рносп отриманих результа^в кiлькiсть респондентiв, яга будуть забезпе-чувати репрезентативнiсть вибiрки становить
п =
N • t2 • р • д N • а2 +12 • р • д
(4)
де п - обсяг вибiрки; N - обсяг генерально! вибiрки; р, д - iмовiрнiсть здмснення (нездiйснення) поди вщ-повiдно; «-гранична похибка вибiрки.
При рiвнi значущост а = 0,05 критичне значення розподту Стьюдента становить t = 1,96; ймовiрнiсть здiйснення i нездмснення поди рiвноможливi р = д = 0,5 i
Д
В
п
В
за заданих умов дослщження обсяг в^рки, яка буде репрезентативною, повинен бути не менше ыж:
42765000 -1,962 -0,25 42765000 - 0,052 +1,962 - 0,25
= 399,99 » 400.
Таким чином можна вважати, що результати досль дження будуть достг^рними з ймовiрнiстю 95%.
Для участ в опитування усього було залучено 450 оаб, яга представляли рiзнi верстви населення за такими ознаками: вк, стать, мюце проживання, освп"а. Опитування проведено в трьох репонах, а саме: м. Чернпв та Чернпвська область, м. Львiв та Львiвсь-ка область, м. Вшниця та Вiнницька область.
Таблиця 2. Зайнялсть населення УкраТни у НСЕ (за статтю та м^цем проживання) у 2011-2015 роках
n
2011 2012 2013 2014 2015
усього, тис. ос1б у вщсотках до загально! к1лькост1 зайнятих в економ1ц1 усього, тис. ос1б у вщсотках до загально! к1лькост1 зайнятих усього, тис. ос1б у вщсотках до загально! к1лькост1 зайнятих усього, тис. ос1б у вщсотках до загально!' к1лькост1 зайнятих усього, тис. ос1б у вщсотках до загально!' к1лькост1 зайнятих
Усе населення 4 704,9 23,1 4 651,6 22,9 4 805,9 23,6 4 540,9 25,1 4 303,3 26,1
Ж1нки 2 193,3 22,2 2 131,6 21,6 2 172,8 22,1 1 920,6 22,0 1 772,2 22,5
Чоловки 2 511,6 24,1 2 520,0 24,0 2 633,1 24,9 2 620,3 28,0 2 531,1 29,5
М1ськ1 поселення 1 589,6 11,5 1 622,9 11,6 1 684,6 12,0 2 243,0 12,4 2 118,3 18,7
Стьська м1сцев1сть 3 115,3 48,3 3 028,7 47,5 3 121,3 48,7 2 297,9 43,4 2 185,0 42,6
Джерело: розраховано за даними [11, 12, 13, 14, 15]
При аналiзi динамки зайнятост населення УкраТни у 2011-2015 роках варто зазначити, що бтьше 40 %, за-йнятих у НСЕ - це стьсьга жителi (таблиця 2). Цей по-казник у 2011 роц становив 48,3%, у 2012 - 47,5, а у 2015 - 42,6%. Причинами особливого поширення не-формальних вщносин на селi е зменшення працюючих у сiльському господарст^ через змiну оргаызацшно-правових форм пщприемств у сiльськiй мiсцевостi, лк-вiдацiю колективних форм господарювання. Наявнють потужних, сучасних засобiв працi у рослинниф^ та тваринництвi сприяе вивтьненню додатковоТ кiлькостi
Таблиця 3. Зайнят1сть населення у НСЕ
працюючих, тому сферою використання працi стала нелегальна робота в рiзних галузях, робота на приса-дибних дiлянках та робота у фермерських господарст-вах, що е нелегальною або незареестрованою.
При характеристицi зайнятого населення у НСЕ (за статусами) простежуеться така тенден^я: в мютах та селах переважають працюючi не за наймом (до них належать роботодавщ само зайняД члени сiм'ï, якi працюють безкоштовно). У 2011 роцi у мютах останн складали 43,0 %, у сiльськiй мiсцевостi - 96,3 % (таблиця 3). У 2015 роц ситуа^я практично не змЫилась.
(за статусами зайнятостi) у 2011-2015 рр.
PiK 1№сце проживання Усього, тис. оаб У % до загально!' кшькосп зайнятих У тому чи^
працююч1 за наймом, тис. ос1б працююч1 за наймом, % працююч1 не за наймом, тис. ос1б працююч1 не за наймом, %
2011 мюто 1589,6 11,5 1063,9 8,4 525,7 43,0
село 3115,3 48,3 522,9 13,9 2592,8 96,3
2012 мюто 1622,9 11,6 1076,0 8,4 546,9 44,8
село 3028,7 47,5 528,2 14,0 2500,5 96,2
2013 мюто 1684,6 12,0 1105,9 8,7 578,7 47,6
село 3121,3 48,7 543,0 14,6 2578,3 96,0
2014 мюто 2243,0 17,6 1801,1 15,4 441,9 40,2
село 2297,9 43,4 653,9 18,5 1644,0 93,0
2015 мюто 2118,3 18,7 1697,8 16,5 420,5 42,1
село 2185,0 42,6 687,4 19,6 1497.6 92,3
Джерело: розраховано за даними [11, 12, 13, 14, 15]
Також спостер^аеться висока частка оаб, яга працюють не за наймом: у мютах - 42,1%, а у стьсьгай мюцевост - 92,3%. Причиною е масове безроб^я на селi у зв'язку з вщсутнютю промислових, переробних, со^альних об'егапв.
Хоча, НСЕ е домЫуючим мюцем прикладання прац зайнятих стьських мешканцiв, ситуацiя зi стввщно-шенням працюючих у НСЕ мiських та стьських жителiв за останнi роки змЫилася.
При проведеннi власного дослщження рiвня НСЕ за мiсцем проживання до середнього значення рiвня до-ходiв у неформальному секторi при аналiзi за ознакою "мюце проживання" був застосований алгоритм групу-вання за параметром '^вень доходiв у неформальному секторГ'. Основнi етапи алгоритму та отриман результати: основний групувальний параметр - '^вень дохо-дiв у неформальному секторГ; гальгасть груп розбивки
за формулою Стерджесат = 1 + 3.3221д(п), де п=450 становить т=9 груп; ширина iнтервалiв розбивки маси-ву становить
, RРД тахРД, % - minРД,% 85 - 5 0 по
П =-=-=-= 8,93 ,
т т 9
де Rpд - розмах варiацiТ рiвня доходiв вiд неформального сектору; тахРДтлпРД - максимальне та мЫь мальне значення рiвня доходiв вiд неформального сектору вщповщно. Результати групування приведенi на рисунку 1.
За результатами дослщження встановлено, що максимальна питома вага опитаних мае рiвень доходiв вщ неформального сектору у межах 23-32%, що характерно як для респондент з стьськоТ мюцевост (30,39%) так i опитаних жителiв мют (21,57%). Для цiеТ групи респондент (204 особи та 245 оаб для стьськоТ мюце-
вост та MicT вщповщно) характерним е достатньо тю-ний кореляцмний зв'язок i3 bîkom опитуваних
(r
СЕЛО
: 0,356; r
М1СТО
-0,326).
ТД/В1К ' ' ТД/В1К Бiля 20% опитаних в ciльcькiй мюцевост мають pi-вень доходiв вiд неформального сектору у межах 1423% та 32-40%. Кореляцмна залeжнicть piвня Ух дохо-
дiв у неформальному ceктоpi опитаних у стьсьгай Mic-
цeвоcтi i вку становить ( r СЕЛО = 0,201 ).
ТД/В1К
На вiдмiну, серед житeлiв мicт значна доля piвня доходiв вiд неформального сектору приходиться на 3240% (16,7% опитаних) та 40-49% (13,7% опитаних).
35 30 25 20 15 10 5
штервальы значення рiвня доходiв у неформальному сектор^%
0
□ село Омюто
Рис. 1. Структура отриманих доходiв за мiсцем проживання респондентiв у неформальному eaKTopi економiки
Джерело: розраховано за результатами власного дослщження
Для опитаних житeлiв мют характерний бтьш тю-ний коpeляцiйний зв'язок piвня доходiв вiд неформального сектору з вком опитаних, який становить
М1СТО П0.0 М1СТО noo7 г—■— = -0,346 та r—■— = -0,387 для вщповщних груп.
ТДВ1К ТДВ1К
Для iнших груп доходiв характерним е як мала доля опитаних (на piвнi 1-5% так i статистична не-значущicть кореляцшних зв'язкiв piвня доходiв у НСЕ та вку опитуваних.
Базою для визначення числа груп розбивки за формулою Стерджеса е оцЫка кiлькоcтi подiй з piзними ймовipноcтями в cхeмi випробувань Бepнулi тpивалicтю етап за додатковими умовами апроксимацп значень випадковоТ величини.
Розподт величин, якi при цьому отримують (розпо-дiл Бepнулi) апроксимуеться при достатньо великих значеннях нормальним розподтом згщно теореми Му-авра-Лапласа, що дае пщстави при припущены про близьгасть pозподiлу величини, яка дослщжуеться, до нормального i, вщповщно, до апроксимуючого до нього бiномiального, використовувати оцiнку кiлькоcтi Ытер-валiв розбивки вiдповiдно кiлькоcтi дискретних значень, яга очкуються, для pозподiлу Бернул^ що приводить до правила Стерджеса.
При аналiзi динамiки зайнятого населення за даними Держстату за мюцем проживання варто вщм^ити зменшення частки ciльcького населення, зайнятого у НСЕ. Якщо у 2011 роц цей показник становив 48,3%, то
у 2015 роц - 42,6%. Частка ж мюького населення, яке зайняте у НСЕ, за аналопчний перюд зросла з 11,5% до 18,7%. Результати авторського дослщження свщ-чать, що у Micri у 2015 роц piвeнь неформального сектору становив 21,57% (проти 18,7% за офщшними даними), а в стьських поселеннях - 30,4% (проти 42,6% за офщмними даними). Результати власного досль дження пщтверджують той факт, що розрив за piвнeм неформально!' зайнятосл у мюьких та стьських поселеннях е, але не насттьки великий як свщчать дан Держстату. Якщо ранше у мicтах неформальна зайнятють не набувала значного поширення у зв'язку з мож-ливостями працевлаштування у формальному ceктоpi економки, то у 2011-2015 роках зменшення стьського населення за рахунок смертности та мiгpацiï, деструкти-внi процеси, що вщбулися у пpомиcловоcтi Украши у зв'язку з военними дiями, спричинили зростання бiльш швидкими темпами зайнятост у НСЕ мicт [11-14].
При здмсненш якicноï характеристики неформально!' зайнятосл населення, варто в^^тити, що у pозpiзi вiкових груп найбтьш високий ïï piвeнь у 2015 роц вщ-мiчавcя серед оаб у вiцi 15-24 роки (36,1% ) та у вiцi 60-70 рогав (37,2%). Це пояснюеться низьким piвнeм cоцiального захисту оаб цих вiкових груп [9]. Один iз найвищих piвнiв неформальних вщносин спостер^аеть-ся у наймолодшiй вковм гpупi населення (вiд 15 до 24 рогав). Це е свщченням наявност об'ективних i су-б'ективних чиннигав, якi перешкоджають працевлашту-
ванню молодi у формальному секторi економки. Якщо у 2011 р. особи вком 15 - 24 рогав були учасниками неформальних вiдносин на 32,6 %, то у 2012 - 2013 роках цей показник зрю до 36,1% (таблиця 4).
Ускладнення щодо працевлаштування молодi у 2014 та 2015 роках позначилось на зростанн зайнятос-т осiб це! вково! групи у неформальному секторi до 33,2% та 36,1% вщповщно. Як наслiдок зростаючого безроб^я та зниження рiвня реальних доходiв активь зуеться участь у НСЕ населення у найбтьш продуктив-
ному вц (40-49 рокiв) з 18,6 % у 2011 до 24 % у 2015роцк Негативна динамка ктькост зайнятих у НСЕ спостерiгаеться лише у групi населення пенайного вiку, про що свщчить зниження показника зайнятостi у НСЕ за 2011-2015 роки з 59,2 % до 37,2 %. Доведено, що у вах вкових групах рiвень неформальних доходiв ста-новить бтя третини. Найвищий рiвень (36%) мае поте-нцiйно найбiльш активна, мобтьна та продуктивна вь кова група - 35-39 рогав.
Таблиця 4. Зайнялсть населення у НСЕ (за вшовими групами) у 2011-2015 роках (у вщсотках до зайнятого населення вщповщно! вшово'Г групи)
Усього у тому чи^ за вiковими групами За даними Держстату За власним дослщженням
2011 2012 2013 2014 2015 2015
15-24 32,6 31,3 31,1 33,2 36,1 31
25-29 19,8 20,0 20,3 25,4 26,8 32
30-34 18,4 18,1 18,8 23,1 24,5 34
35-39 18,4 18,9 19,7 23,9 25,6 36
40-49 18,6 18,5 19,2 23,3 24,0 31
50-59 22,1 22,3 23,6 23,0 24 33
60-70 59,2 56,0 58,7 41,0 37,2 28
Джерело: розраховано за даними [11, 12, 13, 14, 15] та за результатами власного дослщження
При проведены власного дослщження результати щодо вково! структури працюючих у НСЕ дещо в^з-няються вщ показнигав офщшно! статистики. Основы розбiжностi продемонстровано за двома вковими групами (15-24 рогав та 60-70 рогав). За результатами опитування населення цих вкових груп отримано нижчi показники (таблиця 4), за рештою вкових груп - вищi.
На неформальну зайнятють суттевий вплив мае осв^а: чим нижчий рiвень освiти, тим нижчi доходи i
потреба отримання додаткового доходу у неформальному секторк Але на фон велико! частки оаб, занятих у НСЕ, з повною загальною середньо! осв^ою (у 2015 роцi - 67,5%), намiтилась досить неоднозначна тенденцiя зростання чисельност зайнятих з повною вищою освплю. З 2011 по 2015 рк частка таких осiб зросла з 7,2% до 12,2 %.
40 и 35-К 30 25 % 20 15-К 10 5-К 0
20-24
50-59
вшова група опитаних
□ частка опитаних
□ рiвень доходiв у неформальному секторi
Рис. 2. Структура неформального сектору економти УкраТни за вшовими групами респондентiв
Джерело: розраховано за результатами власного дослщження
При проведены власного дослщження частки неформально! зайнятост населення економки за ознакою рiвня освiти сформован масиви даних за рiвнями освь
ти "середня", "неповна вища", "вища". Загальна структура отриманих доходiв у неформальному секторi респондент за рiвнем !х освiти приведена таблиц 5.
Таблиця 5. Освггнш рiвень зайнятого населення у НСЕ (у % вщ загально'Г чисельнoстi зайнятого населення у НСЕ)
Рiвнi освгги 2015
За даними Держстату [15] За результатами власного дослщження
Неповна вища та вища 27,5 30,41
Неповна загальна середня, базова загальна середня 72,5 69,36
Джерело: авторське групування
За результатами власного дослщження у найбтьш однорщшй та статистично значущм грут НСЕ з piвнeм доходу вiд неформального сектору в межах на 2-го, 3-го та 4-го iнтepвалiв розбивки piвня доходiв вiд неформального сектору (25-29%, 30-34%, 35-39%) частка оаб iз середньою оcвiтою становить 69,36% вщ опитаних, iз неповною вищою та вищою оcвiтою становить сумарно 30,41%. Таким чином, результати власного дослщження пщтверджують висновки офщмно1 статистики щодо переважання участ у неформальних видах дiяльноcтi оаб з неповною середньою та базовою се-редня освплю. Рiвeнь зайнятоcтi оаб з вищою освплю у НСЕ за власним дослщженням е дещо вищий, нж показники офiцiйноï статистики - 30,41 проти 27,5 %.
У якост важливих напpямiв пщтримки переходу су-б'ектiв iз неформального сектора економк у формаль-ний е формування сприятливого для цього eкономiчного, Ыституцмного та iнфpаcтpуктуpного середовища, об^ру-нтування cуcпiльноï доцiльноcтi та необхщносп цього процесу та вщповщна пропаганда серед населення.
Висновки. Запропонований методичний пщхщ щодо поеднання методу неформально1 зайнятоcтi Держстату та методу неформальних доходiв iз застосуванням експертних оцiнок дозволить бтьш точно визначати масштаб НСЕ та динамку притаманних йому пропор-цй вщстежувати динамiку тiньовоï зайнятоcтi з метою оцЫювання дiевоcтi заходiв державно1 полiтики щодо дeтiнiзацiï eкономiки.
Дискусшним, а також таким, що потребуе подаль-шого наукового доcлiджeння i об^рунтування е: питання визначення суД характерних рис неформального сектору економки та напpямiв його детУзаци; формування науково-методичного iнcтpумeнтаpiю виявлення ма-cштабiв i чинникiв неформального сектору.
Список використаних джерел
1. Бородюк В. Оцшка масштаб1в тЫьовоТ економ1ки та ïï вплив на динамку макроеконом1чних показник1в / Бородюк В., Турчинов О., Приходьмо Т. // Економка Украши. - 1996. - №11. - С. 19-23.
2. Варналм З. Шляхи детшвацп економ1ки Украши та ïï особливост / З. Варнапм // Баншська справа. - 2007. - № 2. - C. 56 - 67.
3. Мазур I. I. Дет1н1зац1я економки як прюритет нацiональноï безпеки [Текст] / I. I. Мазур //Стратепчш пpiоpитeти. - 2008. - №3(8). -С. 76-83.
4. Панкратова Е. Н. Роль теневого сектора в национальной экономике Украины [Текст] / Е. Н. Панкратова // Вестник Нац. тех. университета "ХПИ" Сб. научных трудов. Тематический вып.: Технический прогресс и эффективность производства.- Харьков, НТИ "ХПИ". - 2011.
- №7. - С. 66-72.
5. Харазшвл Ю. М. Методичний пщхщ до оцшювання тшьово1' зайнятосл в Укра1ш / Харазшвл Ю. М., Дмитренко Н. М. // Економка Украшк - 2010. - № 12. - С. 16-28.
6. Харазшвл Ю. М. Класична модель функцп су^но^ пропози^^ в контекст ^н^ансьт^ тeоpiï / Хаpазiшвiлi Ю. М.// Статистика Украши.
- 2006. - №1. - С. 42-48.
7. Ходжаян А., Шиптенко Т. Тшьова економка як eкономiчна катeгоpiя та об'ект оцiнювання [Текст] / А. Ходжаян, Т. Шиптенко //Вюник Кшвського нацiонального унiвepcитeту iмeнi Тараса Шевченка. - 2014. -№11. - С. 74-80. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2014/164-11/13
8. Schneider, Friedrich (2005): Shadow Economies around the World: What do we really know? // HYPERLINK "http://econpapers.repec.org/ article/eeepoleco/" European Journal of Political Economy, 2005, vol. 21, issue 3, pages 598-642.
9. Кашуба Я. М. Тенденцп зайнятосл у неформальному ceKropi економки Украши [Текст] / Я. М. Кашуба // Ефективна економка. -2015. - № 8. - С. 28-36.
10. ЛЛбанова Е. М.Неформальний сектор ринку працк визначення та методи оцшки [Текст] / Е. М. ЛЛбанова, А. Л. Баланда // Зайнятють та ринок прац : Мiжвiдомчий наук. зб. - Вип. 6. - К. : РВПС Украши НАНУ, 1998. - С. 245-246.
11. Економiчна активнють населення Украши 2011. Статистичний збipник. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/kat_u/2012/07_2012/zb_ean_2011 .zip
12. Економiчна активнють населення Украши 2012. Статистичний збipник. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/kat_u/2013/ sb/07_13/sb_ean_2012.zip
13. Економiчна активнють населення Украши 2013. Статистичний збipник. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/kat_u/2014/zb/07/zb_ean_2013.zip
14. Економiчна активнють населення Украши 2014. Статистичний збipник. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/kat_u/2015/zb/07/zb_ean_2014.zip
15. Економiчна активнicть населення Украши 2015. Статистичний збipник. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/kat_u/2016/zb/07/zb_ean_2015pdf.zip
Над1йшла до редколегп 06.01.17 Date of editorial approval 20.01.17
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
А. Ходжаян, д-р экон. наук, проф.
Киевский национальный торгово-экономический университет, Киев, Украина, Б. Ганжа, асп.
Государственный научно-исследовательский институт информатизации и моделирования экономики, Киев, Украина
ТЕНДЕНЦИИ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ НЕФОРМАЛЬНОГО СЕКТОРА ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ
Определены тенденции функционирования неформального сектора экономики на основе предложенного методического подхода путем объединения метода неформальной занятости (по материалам Государственной службы статистики Украины) и метода доходов, полученных в неформальном секторе экономики (по собственным расчетам с использованием экспертных оценок). Проанализирована динамика неформального сектора экономики по признакам места проживания, возрастных характеристик и уровня образования населения. Исследованы количественные и качественные аспекты занятости населения в неформальном секторе экономики. Обоснована необходимость создания предпосылок для предотвращения процессов роста неформального сектора экономики.
Ключевые слова: неформальный сектор экономики; формальний сектор економики; выборочное обследование; неформальная занятость; доходы населения.
A. Khodzhaian, Doctor of Science (Economics), Professor Kyiv National University of Trade and Economics, Kyiv, Ukraine,
B. Ganzha, PhD Student
State Scientific Research Institute for Information and Economic Modeling, Kyiv, Ukraine
TRENDS OF FUNCTIONING OF THE INFORMAL SECTOR OF THE UKRAINE ECONOMY
Abstract. Defined the tendencies of functioning of the informal economy on the basis of the proposed methodological approach by combining the method of informal employment (according to the materials of the State statistics service of Ukraine) and the method of income earned in the informal sector (own calculations with the use of expert evaluation). Analyzed the dynamics of the informal economy by signs of place of residence, age characteristics and education level of the population. Investigated the quantitative and qualitative aspects of employment in the informal sector of the economy, and grounded the necessity of creating preconditions for the prevention of processes of growth of the informal sector of the economy.
Key words: informal sector of the economy; formal sector of the economy; sample survey; informal employment; income of the population.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription
1. Borodyuk, V., Turchinov, O., Prihodko, T. (1996). Otsinka masshtabiv tinovoyi ekonomiki ta yiyi vpliv na dinamiku makro ekonomichnih pokaznikiv. Ekonomika Ukrayini, 11, 19-23.
2. Varnaliy, Z. (2007). Shlyahi detinizatsiyi ekonomiki Ukrayini tay iyi osoblivosti. Bankivska sprava, 2, 56 - 67.
3. Mazur, I. I. (2008). Detinizatsiya ekonomikiy ak prioritet natsionalnoyi bezpeki. Strategichniprioriteti, 3(8), 76-83.
4. Pankratova, E. N. (2011). Rol tenevogo sektora v natsionalnoy ekonomike Ukrainy. Vestnik Nats. teh. universiteta "HPI", 7.Sb. nauchnyh trudov. Tematicheskiy vyp.: Tehnicheskiy progress i effektivnost proizvodstva. (ss. 66-72).
5. Harazishvili, Yu. M., Dmitrenko, N. M. (2010). Metodichniy pidhid do otsinyuvannya tinovoyi zaynyatosti v Ukrayini. Ekonomika Ukrayini, 12, 16-28.
6. Harazishvili Yu. M. (2006) Klasichna model funktsiyi sukupnoyi propozitsiyi v konteksti keynsianskoyi teoriyi. Statistika Ukrayini, 1, 42-48.
7. Hodzhayan, A., Shiptenko, T. Tinova ekonomika yak ekonomichna kategoriya ta ob'ekt otsinyuvannya. Visnik Kiyivskogo natsionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka, 11, 74-80. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2014/164-11/13
8. Schneider, Friedrich (2005) Shadow Economies around the World: What do were ally know? European Journal of Political Economy, vol. 21, issue 3, 598-642. DOI: http://dx.doi.org/10.1016Zj.ejpoleco.2004.10.002
9. Kashuba, Ya. M. (2015). Tendentsiyi zaynyatosti u neformalnomu sektori ekonomiki Ukrayini. Efektivna ekonomika, 8, 28-36.
10. Libanova, E. M., Balanda, A. L. (1998) Neformalniy sector rinku pratsi: viznachennya ta metodi. Zaynyatist ta rinok pratsi: Mizhvidomchiy nauk. zb, 6, 245-246.
11. Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini. (2011). Ekonomichna http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/ 2012/07_2012/zb_ean_2011.zip
12. Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini. (2012). Ekonomichna http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2013/ sb/07_13/sb_ean_2012.zip
13. Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini. (2013). Ekonomichna http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2014/ zb/07/zb_ean_2013.zip
14. Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini. (2014). Ekonomichna http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2015/ zb/07/zb_ean_2014.zip
15. Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini. (2015). Ekonomichna http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2016/ zb/07/zb_ean_2015pdf.zip
aktivnist naselennya Ukrayini 2011. Statistichniy zbirnik. Retrieved from
aktivnist naselennya Ukrayini 2012. Statistichniy zbirnik. Retrieved from
aktivnist naselennya Ukrayini 2013. Statistichniy zbirnik. Retrieved from
aktivnist naselennya Ukrayini 2014. Statistichniy zbirnik. Retrieved from
aktivnist naselennya Ukrayini 2015. Statistichniy zbirnik. Retrieved from
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 1(190): 41-46 УДК 331.108.2:331.101.32 JEL Classification: J21; L14
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/190-1/6
С. Цимбалюк, д-р екон. наук, доц. ДВНЗ "КиТвський нацюнальний економiчний ужверситет iMeHi Вадима Гетьмана", КиТв
АНАЛ1З ФАКТОР1В ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО БРЕНДУ РОБОТОДАВЦЯ СЕРЕД ВНУТР1ШНЬО1 Ц1ЛЬОВО1 АУДИТОРП
Сформульовано концептуальн положения, як розкривають сутнсть поняття "бренд роботодавця". Установлено наявнсть зв'язку мiж брендом роботодавця та рiвнем задоволення працвникв компенсацшним пакетом, умовами працъ наявнстю умов для професшного i кар'ерного зростання та ставленням керiвництва компанп до працвникв. За результатами до^дження побудовано регресйну модель залежностi бренду роботодавця вiд факторних ознак.
Ключовi слова: iмiдж; бренд роботодавця; цшьова аудиторiя; внутрiшня цшьова аудиторiя..
Вступ. Для здобуття пщприемством конкурентних переваг важливе значення мае формування позитивного iмiджу як у бiзнес-середовищi, так i на ринку прац. Для характеристики iмiджу пщприемства на ринку прац використовуеться поняття "бренд роботодавця". Бренд роботодавця характеризуе набiр переваг (матерiальних i нематерiальних), яга можуть одержати найман пра^в-ники вщ пщприемства, з яким вони перебувають у тру-дових вщносинах.
Пщприемства, яга не дбають про бренд роботодавця, не придтяють уваги формуванню привабливих пропозицш для персоналу, не ттьки не можуть залучи-ти компетентних, мотивованих пра^внигав, здатних результативно працювати та продукувати Ыноваци, а й ризикують втратити наявних власнигав людського капь талу, що негативно впливатиме на результативнють дiяльностi та конкурентоспроможнiсть пiдприемства на ринку товарiв (послуг). У зв'язку з цим формування позитивного бренду роботодавця стае одним iз ключових завдань менеджменту багатьох провщних компашй. Зростання значущостi бренду роботодавця для залу-чення та закртлення на пiдприемствi компетентних i квалiфiкованих працiвникiв, а також посилення ТхньоТ лояльностi до роботодавця та мотивацп обумовлюе необхiднiсть опрацювання концептуальних засад, яга розкривають сутнють поняття "бренд роботодавця", виявлення факторiв, що впливають на його формування, та розроблення шструментарю формування позитивного iмiджу пiдприемства на ринку працк
Аналiз останнiх дослiджень та публкацш. Чимало iноземних науковцiв займалися дослiдженням теоретич-
них i прикладних аспекпв формування позитивного бренду роботодавця. З-помiж таких науковцiв треба виокре-мити працi С. Берроу [1; 2], М. Едвардса [3], Т. Емблера [1], Г. МартЫа [4], Б. МЫчЫгтона [5], Р. Мо^ [2], Л. Сартейна [6], С. Хетрк [4], М. Шуманна [6] та Ы.
Т. Емблер та С. Берроу [1] вперше запропонували використовувати методи бренд-менеджменту у сферi управлЫня людськими ресурсами. У прац [2] С. Берроу та Р. Мо^ описують переваги розвитку компашями свого бренду роботодавця, особливостi формування цЫнюних пропозицiй для персоналу та Ыструменти посилення лояльностi пра^внигав. Г. Мартiн i С. Хетрк [4] обГрунтовують взаемозв'язок мiж корпоративним брендом, репута^ею компанiТ i брендом роботодавця. У працi [5] Б. МшчЫгтона розкрито роль лiдерiв у форму-ваннi бренду роботодавця, прикладн аспекти пщготов-ки стратепчного плану роботи над брендом роботодавця, а також методичн засади оцЫювання рентабельно-стi iнвестицiй у його формування. Л. Сартейн i М. Шу-манн [6] описують зв'язок мiж брендом роботодавця та задоволенютю споживачiв товарiв i послуг через посилення лояльности та мотиваци персоналу.
Разом з тим залишаються малодослiдженими причини виникнення та поширення в теорiТ та практик поняття "бренд роботодавця", вщсутне належне обГрун-тування доцтьност iнвестування пiдприемствами кош-тiв у його формування. Бракуе системних дослщжень практики формування позитивного бренду роботодавця на в^чизняних пщприемствах, впливу бренду роботодавця на iмiдж пщприемства на товарному ринку та визначення найбтьш значущих фаюгрв, якi сприяють
© Цимбалюк С., 2017
