CC BY
7
УДК 551.524.21
1.Й. Царик
Ыститут екологИ Карпат НАН Укра'ши
ТЕМНИ ДЕСТРУКЦП РОСЛИПНИХ РЕШТОК В ПЕРВИННИХ I АНТРОПОГЕННО ЗМ1НЕНИХ УГРУПОВАННЯХ Г IN US MUGO TURRA
Наведет даш щодо lanaciB та iineiiciiBiiocTi розкладу шлсшлкн у нсрвшшнх, трансформова-iiiix i вюришшх угрупованнях сосни муго. Подано склад rpyiiioBoi мезофауни.
Tsaiyk I.J.
The speed of destruction of the litter in the primary and the secondary communities of Pinus mugo Turra
Hie dala of the slock of litter in (lie different communities of Pinus mugo and the staff of soil niezofauna are given in the paper The intensity of destruction of the litter is shown.
Hiдстнлка, як i грунт, у межах ф1тогенного ноля автотрофного детермша-нта угруповання е елементом середовища його ¡снування |1]. 3 шдстилкою ricno пов'язаш р1зи1 групи сапротрофпих oprani3MiB, як! шд час розкладу мертвнх роелннних решток призводять до i'x подр1бнення та М1нерал1зац1|. Розрпняють дв1 групп сапротрофпих безхребетних: оргашзми, ям беруть участь у розклад1 й мinepanisauiV оргашчних речовин, багатих на азот (дощо-В1 черви, enxiTpe'ian, личинки двокрилих, колемболи) та оргашзми, як! роз-кладають безазотист1 речовипи (диплоиоди, личинки та ¡маго жуюв, молюс-ки) [3, 5]. Функшональне значения зводиться до деструкци мертво? оргашки ia зв1лы1сння BiiacjiijtOK цього мшералмшх елеменпв живлення та акумульо-вано! eneprii |2j. Звшьнеш з мертво! opraiiiKu елементи того ж року викорис-товуються для формування живоТ оргашчноУ маси, тобго в1дбудаеться елеме-нтарннй никл 6ioTH4iioro Kpyroo6iry.
Доапдження запаав шдстилки, темшв i"i деструкци, участ1 в цьому про-neci безхребетних oprauisMie проводили протягом 1993-1996 pp. у сосняку чорнииево-ргзнотравному (Mughetum myrtilloso-varioherbosum) — 1600 м н.р.м., сосняку чорницево-куничпиковому (М. myrlilloso-calamagroslidosum) — 1700 м п.р.м., сосняку сфагновому (Л/. sphagnosum) — 1300 м н.р.м., сосняку паскелыю-цетрар1евому (Л/, petrea-cetrariosum) — 1450 м н.р.м., а та-кож куннчнику чормицевому (Calamagrostidetum myrtillosum) — 1710м н.р.м. Останне угруповання належнть до вторинних i являе собою кшцеву стад|'ю Jinrpecii смерекового угруповання внаслццж його вирубування та вниасання. KpiM того, вивченпя шдстилки проводили також на 3py6i сосняка чорницево-куничникового. Вирубування сосни в цьому угруиованш було проведено в травш 1992 року сшвробппиками Карпатського нацшналыюго природного парку ni;t час прокладапня „еколопчно/стежки".
Угруповання po3Mimeni на твшчному MaKpocxiuii MopnoripcbKoro хребта в paiioni 6iojiori4iioro cTauionapy 1пституту еколо! ii' Карпат ПАИ Укра'ши i знаходяться в умовах зановишння, кр|'м угруповання куничника чорнииевого, яке спорадично снасаеться в1вцямк.
Резулыa hi оригшалышх дослщжещ, 249
Винчения запасу шдстилки проводили за методикою Л.В. МедведськоУ-Корнась [4], ¡нтенсившсть розкладу мертвих рослинмих решток протягом року — ваговим методом шляхом пор1вняння маси шдстилки, поммцено) в катт-poHoei м1шечки з д1аметром лунок 3-4 мм. У кожному угрупованш було за-кладено на початку дослиу 50 м1шечк1в з однаковою напажкою шдстилки; 30 з них, hkí були Bn6pani випадково, зважувалися у kíhuí Bel етацшного сезону того ж року, а решта — на початку наступного. Загальна втрата маси за кожей пер1од була подмена на шлькшть його дшв, то дало можливкть встано-вити iHTeiiCHBHÍCTb деструкцп рослинмих решток (г/день).
Запаси шдстилки в дослшжуваних угрупованнях е такими: сосняк сфагновнй — 760,0±56,3 ц/га; зруб сосняка чорницево-куничникового - 490,0±48,1 ц/га; сосняк чорницево-куничниковий — 380,0±48,1 ц/га; сосняк чорницево-рЬнотравиий — 340,0±81,2 ц/га; вторинне угруповання куничника чорницевого, яке випикло lia mícuí первинного сосняка — 270,0±32,0 ц/га; сосняк насксльно-цетрар1евий — 160,0±27,5 ц/га. Найб1льший запас шдстилки накопичуеться в сосняку сфагновому, а найменший — в сосняку наскелыю-цетрар1свому.
Проведен! експерименти показали, що розклад мертвих рослиннпх решток найштенсившше в1дбуваеться в сосняку чорницево-рЬнотравному в черпш-вереснi (табл. I). Найнижч1 темпи розкладу виявлено в сосняку сфагновому. На 3py6i сосняка чорницево-куничникового, пор1вняно ¡з контролем, де сосну не вирубували, ¡нтенсившсть деструкцп зростае майже в два рази. Гака ж висока деструкшя (8,9 г/день за вегеташйний перюд) виявлена й у вторин-ному угрупованш куничника чорницевого. У пертд в1д жовтня до травня наступного року темпи розкладу шдстилки значно сповммповалпся, то можнп пояспити 3MÍiioio ÍHTencnBHocTÍ aií сапротрофних opranÍ3M¡B, зумовленото зниженням у цей час температури пов1тря ¡ грунту. Протягом холодних мкя-uíb найштенсившше вибуваеться розклад шдстилки в сосняку наскельпо-цетрарквому i сосняку чорницево-р1знотравному, а найменш штенсивно - у вторинному куничниковому угрупованш та сосняку сфагновому.
Табл. 1. Середня ¡нгенсивнкть деструкцу мергвих рослинмих решток в угрупованнях (г/м за добу)
Угруповання 1нтенсив)псть дест аукни в перюди:
червень-вересень жовтень-травень
Первинш угруповання
Сосняк сфагновий Сосняк наскелыю-цетрарквий Сосняк чорницево-рЬнотравний Сосняк чорницево-куничниковий 1,6 6,6 9,1 4,1 0,4 2.3 2,0 0,8
Грансформоване угруповання
Зруб сосняка чорницево-куничникового 8,3 1,3
Вторинне угруповання
Куничник чорницевий 8,9 0,7
У bcíx дослщжених уфупованнях таксоном1чний склад rpyirrono'í фауми. яка бере участь у розклад1 мертвих рослинних решток, нод1бний (табл. 2). Трапляються дшцош черви род1в Esenia i Dendrobaena, ковалики роду Athous (A. carpaticus i A. subfuscus) ra
250 Охорона бтрпноманптя: icopciii'ini тя приклялш аспект
ролу I'hyllobius, з пластинчастовусих - Aphodius alpinus, з двокрилих - личинки Tipulidae, а також Enchylraeidae i KJiimi, головним чином Oribatei. У сосняку сфагновому не внявлено предаавшдав Opilionidae, Elateridae i Carabidae, тод1 як в шших угруно-цаннях вони трапляються.
Табл. 2. Склад грунтово! мезофаунн угруповамь соснн муго (особин / м2)
Трупатварин Угруповання I
1 2 3 4 5
Enchylraeidae 230,0 280,0 160,0 200,0 120,0
I.umbricidae 7,0 4,0 5,0 5,0 2,0
Opilionidae 0,4 0,1 0,1 0,1
Elateridae —■ larvae 2,0 2,0 3,0 4,0 1,0
Scarabaeidae — larvae 15,0 5,0 2,0 3,0 _
Carabidae - larvae 0,2 0,4 0,3 0,5 _
Siaphylinidae 9,0 7,0 9,0 7,0 5,0
Curculionidae — larvae 0,1 1,0 0,2 0,1 0,4
Orthoptera — larvae 0,5 0,6 0,2 0,1 0,4
Dipiera — larvae 4,0 2,0 1,0 0,1 0,2
Formicidae 3,0 5,0 2,0 4,0 2,0
Diplopoda 2,0 2,0 1,0 3,0 _
Разом 273,0 309,1 181,8 226,9 133,5
Основна мльюсть грунтових безхребетних зосереджена в товщ1 грунту 0-10 см. Па глибиш I 1-20 см грунту трапляються лише поодинок1 особини дощових черни) та личинки представнимв Е1а1ег1Лае. В шдстилш в основному зосередже-1М Епс11уП-ае{иае, Еогт^Шае /' Staphylinidae. За зменшенням к1лькост1 тварин, як1 трапляються в пробах шдстилки та грунту, угрумовання можна розмштити в та-к|И иосл1довност1: сосняк наскелыю-цетрарквий, сосняк чорницево-р1знотрав-ний, зруб сосняка чорницево-куничникового, сосняк чорницево-куничниковий \ сосняк сфагновий. Найбмьшу к1льк1сть тварин у пробах шдстилки та грунту в сосняку наскельно-цетрар1евому можна пояснити особливостями едафотопу, яю зумовлюються накопиченням оргаш'чно)' маси в нилинах камшня та м1ж окреми-ми скунченнями камшня. Тут зосереджений значний запас оргашки I сформован! сприятлив1 для життедЫлыюсп гетеротрофних оргашзмш умови.
Певннй штерес викликае висока чисельшсть тварин грунтово! фауни на зруб| сосняка чорницево-куничникового, нор1вняно ¡з заиовмшнм сосняком чорницево-куничниковим. Вщсутшсть надходження до шдстилки св1жого опаду хво1 сосни, внаслшок ТУ в!дчуження, а також вища шсолящя грунту у з в1 я з к у з в1дсутшстю затшення кронами дерев, е тими факторами, ям сирия-тливо дпоть на життедклыпсть Enchytraeidae, Lumbricidae, Formicidae та шших труп тварин. Одночасно встановлено, що вирубування сосни не при-зводить до змши систематичного складу Грунтових безхребетних, принайми! нротягом трьох рок1в.
' Цифрами иозначено: 1 - сосняк чоршшево-рпнтравниП; 2 - сосняк наскелыю-цетрарквнй; 3 -сосняк чорницево-куничниковий; 4 - зруб сосняка чорницево-куничникового; 5 - сосняк сфагновий.
Результатн орнгпшлышх дослщжень 251
Лггерятура
1. Голубець М.А., ЧорнобаП IO.M. Консоршя якелементарнаеколопчнасмсгема//Укр. бог жури — 1983, —40, —№6, —С. 23—28.
2. Злотин Р.И. Изучение деструкинонных процессов в связи с исследованиями биологического круговорота в наземных экосистемах // Доклады МОИМ, 1971 —1972 гг , 1974
— С. 256—267.
3. Козловская JI.H. Беспозвоночные различных ярусов болотных биогеоценозов // Комплексная оценка болот и заболоченных лесов в связи с их мелиорацией. — Новосибирск: Наука 1973
— С. 195—208.
4. Медведска-Корнась A.B. Метод? учета и накопления подстилки паземн?мн макрофитами //Бот. жури.— 1970.— 35, —№2, —С. 167—178.
5. Работнов Т.А. Фитоценология. — М.: Изд-во МГУ, 1992. — 350 с.
УДК580. 47(477.82)
И Т. Ященко
¡нститут екологИ Карпат ПАН Укра'ши
HOBI ЛОКАЛ1ТЕТИ Р1ДК1СНИХ ВИД1В ФЛОРИ НА ЗАХ1ДНОМУ ПОЛ1СС1
Втображено причини змш у флор1 Захщного Полкся, охарактеризовано окрем1 pijiKicni види та Ух Hoei локапп-ети. Обгрунювано потребу досл1дження та охорони внявлених мкць ношнрення р1ЛК1сних вид1в у Захщному Полки, що осташнми роками звужуються.
Yashchenko Р. Т.
The new localities of rare species of flora on the Western Polissya
The causes for change in flora of Western Polissya were reflected, individual rare species of llora and they new localities were characterised.
Характеризуючи раритетний ф1тогенофонд Захшного Полкся, сл1д, перш за все, розглянути його хоролого-созолопчну структуру та иередумови формувап-ня. В цьому acneKTi всю сукупшсть раритетних вид1в можна роздшпи на дв1 пе-лик1 групи, piiiKiciiicTb яких зумовлена природними (едафо-юнматнчними, ¡сторичними, географ1чнимн), або антропогенними факторами. Внди nepmoi групи с справжшми раритетами — як географ1чш pwocTi, що зростають у perioni на меж1 ареалу, або ж е ¡сторичними релктами, ендемами чи видами з складною бшлопею розвитку (як, наприклад, плауни чи opxUni, або комахоУдш рослини); це група первинно р1дк1сних вид1в. До другоТ групи включено види, на сьогодш також вже малопоширеш, але числешпсть яких скоротилася шд впли-вом антропогенних факторт; це види вторинно pmKicni.
Законом1рно, що посилення антропогенного пресу на природне середовише супроводжусться значною трансформацию корпшого рослинного иокриву, шви-дкою втратою його специф1чних pcrioiiajibimx рис. зб1лыненням KnibKocTi ршюсних таксо1пв та синтаксошв. На Захиному Полка так1 змши в1дбулися в два етапи i иов'язаш. в першу чергу, з великими об'емами рубань та jiicoBifliioBHiix (лкокультурних) po6iT на суходолах у повоешп роки; швидка ж
252 Охорона бюрппомятггя: теорегичш та прикладки аспект
