CC BY
23
Шд час швенгаризацп деревних Л1ан на Личакшському цвинтар1 було ви-явлено 7 таксошв. Виявлеш ршюсш для озеленения Заходу УкраУни деревтн Л1ани - плющ колхщський та мигяценасшник даурський. Доош'джена територ1я е ушка-льним мгсцем, де виростають 115 кв1тучих екземпляр1в рел1ктового аборигенного виду - плюща звичайного. Даш швентаризащУ с основою для подальшнх досль джень деревяних .'пан на територп ¡сторико-культурного заповщника "Личаювсь-кий цвинтар".
Лггература
1. Деревья и кустарники, культивируемые п Украинской ССР. Покрытосеменные. Справочное пособие / Под ред. Кохпо Н.А. - Киев: 11аукова думка, 1986. - 720 с.
2. Лунш Г.И. Лммвськнй ¡сторико-культурний мучей-занечвдник "Личаетвськпй цвшпар": 1(упвпик. Льв1н: Каменяр, 1996. - 367 с.
P.A. Фыик- Природный заповедник "Розточчя"; В.Б. Рпун - Державный
природознавчий музей ПАИ Украиш
ЕНТОМОКОМПЛЕКСИ Р13НИХ ТИПШ Л1СУ IIX ЗНАЧЕНИЯ У ФУНКЦЮНУВАНН1 Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ
Безхребетгп - найбшып ргзномаштний за кшьмстю вид!в i найбшын чис-лепннн компонент будь-якого бюгеоценозу. Вони перебувають у TicnoMy зв'язку i взаемодшть як м1ж собою, так i з навколишньою живою природою (Падж, 1974). Це поспйна, одна з найбшыи впливових ланок в угрупованнях тварин i рослин. Осюльки, основна бюмаса тварин в екосистемах представлена безхребетними, Ух необхщно враховувати при оцшш вторинноУ продуктивность У зв'язку з цим, ва-жливого значения набирае вивчення взаемозв'язку безхребетних з шшими компонентами екосистеми, впливу безхребетних на рослинпе покриття й первинну про-дуктившеть. Взаемозв'язки компонеттв екосистеми иадзвичаГню багатограшп i зд1йснюються як безиосередньо через вплив на ф1тоценоз, так i через взасмодно з хребетними тваринами i мжрооргашзмами (Дылис, 1974). Для наочносп iiopißiw-gmo юльюсть вид1в комах з ¡ншими класами тварин. Фауна УкраУни (без найпрос-Timnx) нараховуе 33497 вид1в, з яких безхребетних 32733 (97,7 %), а комах -25000 (74,6 %) (Топачевський, 1985, цит. за Загороднюк, 1997).
У jiicoBOMy 6ioreoueno3i провщним компонентом виступае ф1тоценоз, як основа трофршоУ шрам ¡ли i умов середовища. Iinni компонента (включаючи зооценоз), пов'язаш з ним прямими й оберненими зв'язками, впливають на стшюсть Bcie'i системи бюгеоценозу та значпою Mi рою забезпечують и регуляцпо (Динамика численности лесных насекомых, 1984). ГПзнання природних процеав, що пропкатогь в бюгеоценозах, дасть людиш можливкть, при потребу керувати ними. Для цього дуже важливо знати, яку ж роль шди рае кожен з компоненте бюгеоценозу.
Роль комах у jiiconoMV 6ioi eoneiuvii визначаеться, насамперед, Ух троф1ч-ними зв'язками з кормовими рослинами, особливостями взаемодп з ф1тоценозом (Исаев, Хлебопрос, Кондаков, 1974). Отже, для розумпшя динамки л^сових бю-t eoneiioiiB важливо вивчити характер взаг.модн'Ух окремих компонент^ (Динамика численности лесных насекомых, 1984).
У люових екосистемах одним з основних чинниюв, який визначае ямеш i KuibKicui параметри ентомофауни, ТУ просторовий розподш е склад деревостану. Вщ
нього залежить видовий наб1р фшо- 1 ксилофап'в. Ф1тоопад \ р1зш його пропорцп визначають тип ! характер шдстилок 1 пов'язаних з ними комплекс ¡в органпмж 1 т.д. Не може бути сумнЫв у р1зному ход! процес!в нагромадження \ розкладу л1-совоТ П1дстилки, безсумшвна ¡стотна вщмшшсть у кшькосп 1 скла;п грунтових м!-кроб1в, а також у надземшй 1 особливо грунтов!й фауш р1зних титв л1су (Погреб-няк, 1993). У свою чергу, тваршше населения, I насамперед безхребетш, суттево впливають на стан рослинного покриття, первинну та вторинну продукгившсть, стжюсть та регулятивш процеси л1совоУ екосистеми.
У люах особливе значения вщ1грають дендроф!льш види комах та Гх енто-мофаги (у природному заповщнику "Розточчя" 92 % плоии займають л!си). Тут найб1лыиого значения набувають дв1 еколопчш групп комах - фито- \ ксилофаги, яю, за певних умов, своею д1яльшстю можуть докоршно змпповати тин бтгеоце-нозу (Исаев, Петренко, 1968; Дылис, 1974, та ¡п.). Така картина спостер'1гаеться при р!зкому зростанш чисельност1 ф|ло- та ксилофапв. Масове розмноження комах порушуе динам1чну стшюсть екосистеми, що призводить до зниження п про-дуктивносп, або нaвiть до змши типу бюгеоценозу (Исаев, Хлебопрос, Кондаков, 1974). При невисокш чисельност1 безхребетних, об'см ф1томаси, яка ними спожи-ваеться, вщновлюеться без порушення структури бюгеоценозу. Перефразовуючи Ю.М. Чорнобая (1998) зазначимо, що швентаризащя системйтичних \ еколопчних таксон ¡в безхребетних вкрай необхщна для позначення базових композицж 1 по-теншальних параметр1в екосистеми; тшьки теля такого ресурсного обстеженпя можиа передбачити ¡мов'фш фулкшональш взаемозамши груп оргашзм!в, а най-головшше - визначити еколопчну емшсть люовоУ екосистеми за р1зними ¡мов!р-ними сценар1ями змш та розвитку. Такий гндхщ сприятиме виявленню коршних ентомокомплекав, ступеня повночленност! р1зних титв л1су, прогнозу реакцп р|-зних груп орган5зм1в на антропогенне втручання (Чорнобай, 1996).
Одшею з причин всихання дерев виступае р1вень заселения люосташв фшо-1 ксилофагами. Провщну роль гадпрае ступшь заселеносп та шшыпсть фшо- \ ксилофапв, тобто населения, а не видовий склад. Керуючись цим принципом Л. I. Гузш (1996) акцентував увагу на принципово новому пщход'] до вивчення зоокомплексу лку, який полягае у виявленш угруповань тварин на такому л1сотиполопчному р1в!Н 1 в побудош таких Тх класифжацж, яю б могли використовуватися в практичнш д\я-ЛЫЮСТ1 лю1вника. Таким чином, лювник-практик повинен звертати основну увагу на комплекси найбшьш числеиних вид^в, яга суттево впливають на саттариий стан л1-с1в та вид ¡в, здатних до масових розмножень. Такий шдхщ зобов'язуе спешал!сга во-лод1ти методиками кшьюсних облЫв потенцшних шкщниюв л ¡су. На тдстав1 результатов облшв можна планувати проведения конкретних заход1в, скерованих на оздоровления люу. В свою чергу, люшшк повинен знати бюлопю 1 еколопчш особ-ливосп шкщниюв л1су, досконало волод1ти методиками боротьби з ними. Цю спе-циф1ку необхщно враховувати при викладанш люовоУ ентомолопУ в систем! люогос-подарськоТ осв1ти.
Просторов! ряди титв лку (пгрогенш, трофогенн!, кл!матичш та ¡н.) фор-мують вщповщш ряди зоокомплекав (у т.ч. ентомокомплекс!в). Так само р!зним в1ковим категор1ям л!состашв, зумовлених л!согосподарською д!яльн!стю, вщпо-в!дають р1зн1 комплекси безхребетних. Вивчення ямсних ! юльюсних параметр!В, еколопчних ! територ!альних границь, встановлення функцюналышх зв'язюв -надзвичайно складна ! поки що недостатньо висв'1тлена у Л1с1вничш осв!т! проблема. IV вир!шення дозволить п!дшти до розум'тня функшонування л1сових еко-
систем як единого шлого. Не знаючи точно MexaitÍ3MÍB розпод!лу доступних ре-сурс!в м1ж членами сшльноти, неможливо noenicTio зрозум1ти ochobhí фактори, яю впливають па видову pÍ3noManÍTnicTb i Tí структуру (Пианка, 1981).
При проведенн! бюгеоценолопчних доопджень, поряд з вивченням грун-товоТ та наземно'Г фауни, потр1бно здшснювати i облж населения безхребетних рослинного пкриття. Пасамперед необхшю акцептупати увагу на вивчеши комплексе комах, як! своею життед!яльшстк> пов'язаш з в'щпов'шними типами рос-линност1 i окремими видами рослин, у першу чергу, з видами едифжаторами (в jtící з деревпими породами).
Починаючи з 1998 р. в природному заповщнику "Розточчя" та його околи-цях (JlbBÍBCbKa обл., Явор1вський р-н, Твано-Франювсьювський учлкокомбшат, НПП "Явор1вський") розпочато комплексне дослщжепня ентомофауни: птентари-зашя фауни, пивчення ентомокомгтлексж pi vmx thiiíb л1су, аиалп структури населения безхребетних. Актуальний стан вивченосп безхребетних тварин заповщника "Розточчя" був проаналвований Р.А. Фшиком (1999). Паралельно проводиться !н-вентаризащя деяких груп комах (Coleóptera, Lepidoptera) (Фшик, PÍ3yn, 1999).
Табл. I. Таксацшиа характеристика закладепих стацюнарЫ
Назва сташо-нару Micije закладки ¡ час фулкшоиування Склад наса-джения Тии умов MÍcne3poc-гання, 6io-топ Рельеф i положения Bík, 6oH¡TeT Нсег., м, liccp., СМ Повно-та
Л 3-к "Розточчя", Став-чанське л-во, кв. 40, вид. 4,13 га, 1998 р. - В;, болото осокове низове PiBHHiiimü, понижене - - -
В 3-к "Ротгоччя", Стая-чаиське л-во. кв. 41, вид. 2,44 га, 1999 р. 8Г>2С одОсВрб В4 сирий cyñip Ршнинний, понижене 30 IV 8 12 0.7
С 3-к "Ротгоччя", Став-чанське л-во, кв. 26, вид. 3,12 га, 1998 р. 7СЗД одЯлБк С2, св1жий сугруд PiBimmraü, гпдвишене 125 И С 29/44 Д28/40 0,7
D 3-к "Розточчя", Став-чанське л-во, кв. 20, вид. 2, 11.5 га. 19981999 рр. 8Д2С Д-порослевий Сл. воло-гий сугруд Хвилястий, серсднг 125 11 27 44 0.7
Н 3-к "Розточчя", Став-чаиське л-во. кв. 21, вид. 10, 2 га, 1999 р. 4Бк5Д1С+ЯвГ С2. св1жа субучинп Хвилястий, пщвищене 175 I - 0,6
F 1вано-Франк1Вський учлшкомбшат. Стра-дчанське л-во, кв. 42, вид. 5. 1 га, 1998-1999 рр. 3pvñ ocÍHh- '1997, К-ри 1998 7С1Кл2Д С2, св1жий Сугруд l'inniiniimí, шдвищене - - -
Починаючи з квпия 1998 р. закладеио 6 сташонар1в та 4 ентомолопчних маршрута в р1зних типах лку, на яких регулярно (подекадно) проводились облжи. Таксацшна характеристика стат'онар1в наведена в табл. I. Застосовувались методики: 1) грунтових пасток (пастки Бербера); 2) збору 1 облжу населения шдстилки (в1дб1р кшьюсних проб пщстилки); 3) косшня сачком; 4) обстеження населения ловчих юлець (пояав); 5) облЫв маршрутним методом; 6) ручний зб1р комах. Як грунтов! пастки використовувались стандартн! скляш банки об'емом 0,5 л ¡з вх1д-ним отвором д1аметром 72 мм, заповнетп на одну третину 4 %-им розчииом фор-малшу, закопати в грунт у лппю на вщсташ приблизно 10 м одна вщ одно?.
Табл. 2. Розподт безхребетних наземног мезофауни за типами лгсу природного _ _ зашшдника "Розточчя"
Таксони Стацюнари
А В С D|998 П|Ч9Ч Е Р|ЧЧ8
екз. екз. екз. екз. екз. екз. екз. екз.
l.umhricomorpha 88 50 56 46 44 42 50 40
Рseudoscorpionida - 3 1 9 7 4 5 3
Opilionida 90 200 52 57 73 161 14 14
Araneae 487 343 79 210 218 252 101 497
Isopoda 1417 6194 21 72 58 223 16 10
Chilopoda 15 58 ПО 97 182 131 29 88
Diplopoda 160 728 170 656 899 947 35 57
Dictyoptera - 2 2 5 4 - 3 4
Orthoptera 19 1 - 1 4 2 8 26
Dermapiera - 2 65 134 187 309 11 16
Psocoplera - - 1 - _ 7 - _
Hemiplera 46 29 - 7 5 4 14 95
Raphidioptera - - - 2 5 - - -
Neuropíera - - - 1 - - 2 1
Coleóptera
Carabidae 210 94 1031 1008 1050 1349 218 470
Dyíiscidae 1 1 - - - - - -
Histeridae - - - - - - 1 -
Silphidae 32 99 235 356 343 134 77 40
Staphylirtidae 189 82 225 239 451 533 35 108
Pselaphidae 1 - - - - - - -
Scaphidiidae - 2 - 1 - - _ _
Scarabaeidae 1 2 494 742 661 1641 24 37
Dermestidae - - - - - - - 1
Byrrhidae - - - - _ 1 4 11
Lampyridae 29 1 - - - - - -
Cantharidae 2 11 1 24 8 12 2 6
Plinidae - - - 1 - - -
Elateridae - 7 10 19 23 14 6 16
Rhizophagidae - - - - - - - 1
Coccineliidae - 1 2 2 - 3 2 5
Oedemeridae - - - - - - - 1
iMgriidae - 2 - 1 - - - -
Tenebrionidae - - 1 - 1 2 - 13
Ceramhycidae - - - - - 1 4 1
Chrysomelidae 4 11 - - 6 6 1 17
Curculionidae 2 1 6 18 7 12 318 55
Scolylidae - - - - - - 4 14
i'm. Coleóptera 43 158 82 186 363 249 5 5
Hymenoptera 2322 187 43 36 82 70 132 326
Mecoptera - 131 1 5 97 77 1 1
Siphonaptera - 1 - - 1 - 2 -
Díptera 31 12 46 71 41 32 2 3
Trichoptera 1 7 - - 1 1 - 7 ~
Lepidoptera 27 25 137 262 95 38 16
Stylommatophora 7 21 119 30 5 28 5 2
Всього ею.: 4840 8211 2768 3844 4923 6285 941 1992
5224 2990 4297 1147
Пастки функцюнували в 1998 poui з 15 kbíthh до 4 листопада, а в 1999 poui з 1 kbíthh до 30 вересня. Даш, отримаш за допомогою грунтових пасток, вщобра-
жають актившсть безхребетних на поверхш грунту, насамперед тдстилкових форм i, частково, жител1в грунту i трав'яного, чагарникового та деревного ярус1в. Результата збор1в пастками вщображае табл. 2. Проби шдстилки i гумусово-аку-мулятивного шару грунту розм1ром 50 х 50 см брались у рпних типах л1су i розби-рались вручну в лабораторних умовах у день взяття проби. Всього взято 9 проб. Косшня проводилось стандартним ентомолопчним сачком д1аметром 30 см. J1ob4¡ пояси було встановлено на стащонарах С i D на умовно здорових i ослаблених деревах сосни i дуба. Всього за перюд дослщжень 3¡6pano понад 40000 екз. безхребетних. Основна частина безхребетних визначалась до ряд1в i родин, Сага-bidae, Byrrhidae, Elateridae, Cerambycidae та деяю представники Oedemeridae, Curculionidae, Hymenoptera, Lepidoptera - до видш. Зауважимо, що надал1 при згадш у текст! стосовно збор1в грунтовими пастками, Raphidioptera, Mecoptera, Díptera, Lepidoptera мова йде, в основному, про личинкош стадп цих ряд1В комах. Метеоролопчш дат взято з метеостанцн природного заповщника "Розточчя".
Болото осокове иизове (А) - найпроспше рослинне угруповання, де представлений т1льки мохово-трав'янистий ярус, а чагарниковий i деревний вщсутш. Тут спостер1гаеться найменша pÍ3HOMaiiÍTincTb безхребетних. Грунтовими пастками у 1998 р. 3Í6pano 4840 екз. безхребетних, що належать до 23 таксоиом!чних груп (табл. 2). Уловислсть за pin становила 4,77 екз./пастко-добу. Провщними трупами (за даними грунтових пасток) були Formicidae, Isopoda, Araneae, Carabi-dae, Staphilinidae. Характерними виявилися Diplopoda, Orthoptera, Hemiptera, Lam-pyridae, Tipulidae, як] представлен!, в основному, спешагпзованими формами. В1д-cymi таю л!СОв1 фупи як Pseudoscorpionida, Dictyoptera, Dermaptera, Psocoptera, Raphidioptera, Neuroptera. Набагато нижча пор1вняно Í3 лковими стацюнарами, уловист1сть Chilopoda, Diplopoda, Silphidae, Scarabaeidae, Curculionidae i in.
Основною ланкою, яка забезпечуе розклад рослинних решток на pieni гру-нту-пщстилки в цьому рослинному угрупованш е Isopoda (табл. 3).
Табл. 3. Розпод'т провМних троф/чних груп наземных безхребетних осокового
низового болота (А) у 1998 р. (за даними грунтових пасток)
Ф1тофаги Сапрофаги Зоофаги
Hemiptera 0,88 % Isopoda 27,1 % 3,1 % Formicidae 44,3 %
Lepidoptera 0,52 % Diplopoda Araneae 9,3 %
Orthoptera 0,36 % Lumbricidae 1,7% Carabidae 4,0 %
Chrysomelidae 0.08 % Tipulidae 0,6 % Staphylinidae 3,6 %
i in. i íh. i in.
Тут виявлено 7 miflin пусачт (табл. 4). Бшьинсть - це види, як1 прилегли з прилеглих до болота Л1С1В для додаткового живлення на квотах. Лише один вид О. oculata L. розвиваеться у цьому бюценоз! на вербах. 3 фшофапв вдоичеш Dolycoris baccarum (Hemiptera, Pentatomidae), Tettigella viridis (L.) (Hemiptera), Gryllotalpa giyllotalpa L. (Orthoptera), Chiysochraon dispar Germ. (Orthoptera, Acrididae) та in.
Сирии cy6¡p (В) - е природиим продовженням осокового низового болота, стад1ею його заростатшя березово-совновим л1сом. Грунтовими пастками тут 31брано 8211 екз. безхребетних, що належать до 32 таксоном1чних груп (табл. 2). Уловистють за piK становила 9,02 екз./пастко-добу. PÍ3KO домшували Isopoda i Diplopopda. Формування чагарниково-деревного ярусу i шдстилки спричиняе май-
же повне зникнення ряду груп з комплексу безхребетних nopiBiwuo з попередшм стацюнаром, а саме Orthoptera, Lampyridae. Заслуговуе на увагу шлкопите зникнення шсляльодовикового pejiiicra - туруна Carabus menetriesi Faid., i суттеве змен-шення уловистост1 таких груп, як Hemiptera, Carabidae, StaphylInidae, Formicidae.
Табл. 4, Розподй! шаго жумв-вусачЫ (Coleóptera, Cerambycidae) за р im им и типами лку природного заповедника "Розточчя"
Ks Bn.an Типи nicy
A В с 1) Е F
Prioninae
1 Prionus coriarius L. - - - +
Cerambycinae
2 Cerambyx scopolii Fuessly - - - - - +
3 Hylotrupes bajulus (L.) - - - - +
4 Callidium violaceum L. - - - - - +
5 Phymatodes testaceus (L.) - - - + - -
6 Plagionolus detritus (L.) - - - - - +
7 Anaglyptus mysticus (L.) - - - + - -
Leplurinae
8 Oxymirus cursor (L.) - - - - + -
9 Rhagium inquisitor (L.) - - + - - +++
10 Rh. mordax (Dcg.) + - - + - +++
11 Rh. Sycophanta Schrnk. - - - + - ++
12 Acmaeops collaris (L.J ++ - - + - _
13 Allosterna tabacicolor Deg. - - ++ lili - -
14 Judolia cerambyciformis (Schrnk.) - - + ++ + -
15 Strangalia aethiops (Poda) + - ++ + - _
16 S. arcuata (ranz.) - - +++ +++ - -
17 S. macúlala (Poda) - - + +-f - -
18 S. melanura (L.) - - +++ ++ - -
19 S. quadrifasciata ([..) - - + - - -
20 S. revestita (L.) - - - -f - -
21 Leptura inexpectata ++ - + + - -
22 L maculicornis (Deg.) ++ - - - - -
23 L. rubra (L.) - - ++ + - -
24 L. sanguinolenta (L.) - - +++ ++ - -
25 L. sexguttata F. ++ - + + - _
Aseminae
26 Asemum striatum (L.) - - - - - +
27 Spondylis buprestoides (L.) - - + - - ++++
Lamiinae
28 Mesosa curculionoides (L.) - - - - - +
29 Pogonocherus decoratus (Fairm.) - - - - + -
30 Liopus nebulosus (L.) - - - + - -
31 Acanthocinus aedilis L. - - + - - +++
32 Agapanthia villosoviridescens (Deg.) - - - - - ++
33 Saperda scalaris L. - - - + - -
34 Oberea linearis L. - - - + + -
35 O. oculata L. + - - - - -
1 Bcfcoro: 7 0 14 19 4 13
Примпки: + - рщкгашй вид, траплявся одиничними екземплярами (1-10 ею.); ++ -звичайний вид (10-50 ею); +++- численний ввд (50-100 ею.); ++++ _ дуже численний вил (> 100 ею).
один вид мурах не зукпв пристосуватися до того, щоб гнпдитися пщ густим шатром Л1су в помфтй зот; вЫ вони, за невеликими винятками, змушеш за-кладати своТ пизда на просвках, яким травоУдт ссавц1 не дають зарости, або ж 100 До 125-рНчя УкрДЛТУ
там, де CTapi дерева в1дмерли i повалилися (Бранен, 1986). Натомють з'являються ж шел i гпдстилки Pseiidoscorpionida, Dermaptera, Mecoptera, а також зростае уло-виспсть Opilionida, Isopoda, Chilopoda, Diplopoda. На цьому CTauionapi вусач1в не було виявлено, що, очевидно, пов'язане з особливостями даноК стадп рослиниоТ сукцесн (густий 20-30-р1чний березово-сосновий молодняк i вщсутшсть квпучо"1 трав'яноУ рослинноеп). Роль ксилофапв тут, напевно, шдп рають imiii групи комах, зокрема Scolytidae та in. 3 фшофапв вщм1чеш Dolopius marginatus (L.) (Elateridae), Macrothylacia rubí (L.) (Lasiocampidae), Noctua ftmbriata (Schreb.) (Noctuidae), Deilephila elpenor (L.) (Sphingidae).
Сшжий сосново-дубовий сугруд (С). Грунтовими пастками 3¡6pano 2768 екз. безхребетних з 25 таксоном1чних груп (табл. 2). Уловистють за pÏK становила 2,74 екз./пастко-добу.
Основними трупами мезофауни, як i на CTauionapi (D) були Coleóptera, Diplopoda, Lepidoptera, Stylommatophora, Chilopoda (табл. 5). Але ïxhc кшьюсне стпввщношення дещо зм'ппослься. Ochobhí групи твердокрилих (на pieni родин) i показники ïxuboï уловистост1 близьк! до волопя грабово-сосновоУ суд!бропи. Спо-стер1гаються bíamíhhoctí в уловистост! туру ni в на видовому pieni.
Уловиспсть личинок лускокрилих, nopÍBHflHO 3Í стацюнаром (D), була мен-шою вдв™, а диплопод - втричк Особлив1Стю цього типу Л1су виявилася шдпише-на уловистють молюсюв, в основному за рахунок слизня А г ion subfuscus (Drap.). Зниження уловистост1 фггофапв Lepidoptera, а також фто-сапрофапв Glomeridae, Díptera (larvae) вщображае зменшення кшькосп дерев дуба в лкосташ. Вища уловистють молюсюв, на наш погляд, е свщченням переваги грибного типу розкладу шдстилки (особливо хвойно'О. Осюльки в XBOÏ сосни, як i в листяному onafli бука, високий bmíct дубильних речовин, зокрема TaniiiiB i розклад такого типу опаду здшснюеться переважно мжрофлорою i грунтовими грибами (Стриганова, 1980). До pe4Í, за даними вище згаданого автора, житель хвойних jtícíb, шдстилкопий мо-люск А г ion subfuscus (Drap.) напежить до переважних мкофапв.
Церамбщидокомплекс цього типу л i су нараховуе 14 вид in (табл. 4), серед яких домшували S. arcuata (Panz.), S. melanura (L.), L. sanguinolenta (L.). 3 фпофа-tíb виявлен! Lophopteryx capucina (L.) (Notodontidae), Ardía caja (L.) (Arctidae).
Tañ í. 5. Ptrmndiji npoeiduux трофтних груп наземных безхребетних свгжого грабово-дубового сугруду (С) в 1998 poui (за даними грунтовых пасток)
Фпофаги
Санрофаги
Зоофаги
lepidoptera
4,84 %
Scarabaeidae
16,52%
Carabidae
34,48 %
Curciilionidae
0,20 %
Silphidae
7.86 %
Slaphylinidae
7,52 %
Diplopoda
5,68 %
Chilopoda
3,68 %
Stylommatophora
3,98 %
Arancae
2,64 %
Вщсутшсть у зборах грунтовими пасками Orthoptera i Hemiptera свщчить про слабо виражений трав'яний ярус внаслщок розвиненого густого тдупску.
Волога соснова суд|бровя (D|WS, |W). Грунтовими пастками у 1998 р. 3Í-браио 3844 екз. бузхребетних з 29 таксоном1чних груп; уловисткть за р!к становила 3,79 екз./пастко-добу; в 1999 р. забрано 4923 екз. безхребетних з 30 таксоно-М1чних груп (табл. 2); уловистють за p¡k становила 5,4 екз./пастко-добу. Провщ-ними трупами мезофауни тут були Coleóptera, Diplopoda (Glomeridae), Lepidop-
lera, Áraneae, Forflculidae (Dermaptera) (табл. 6). Комплекс характеризуе значну ¡нтенсившсть npoueciB кругооб!гу. Блок ф1тофапв представлений личинками лус-кокрилих, яю хоч i не е жителями пщстилки, але потрапляють у пастки шд час mí-rpauií в грунт для заляльковування. 1хня пщвищена уловистють у грунтових паст-ках свщчить про вищу чиселымсть в кронах деревного ярусу. Вщсоток ф1тофапв з ряд i в Orthoptera, Hemiptera на crauionapi (D) помтго менший, шж на осоковому болот1.1хня присутшсть у зборах промовляс про силыпиту виражешсть трав'яного ярусу nopÍBHRHO 3Í стащонаром (С). Сапрофаги представлен! Glomeridae (Diplo-podá), Díptera (larvae) i Isopoda. Основними утшпзаторами грабового i дубового опаду виступають Glomeridae. Дещо шдвищена уловистють Isopoda свщчить про вологий тип люу.
Фауна вусач1в цього сташонару - найр!зномаштшша (19 пил'в) (табл. 4), дом i ну вал и A. tabacicolor Deg., S. arcuata (Panz.). 3 фпофапв тут виявлеш Те t г ix sp., Himacerus apterus (F.) (Hemiptera, Nabidae), Forfícula auricularia L. (Dermaptera0, Chelidurella acanthopygia Gene (Dermaptera), Ectobius sylvestris Poda (Blattei-lidaé), Sérica brunnea L. (Scarabaeidae), Phigaliapedaria (F.) (Geometridae), Erarmis defoliaria (Clerck.) (Geometridae), Lycia hirtaria (Clerck.) (Geometridae), Dasychira podibunda (L.) (Lymantriidae), Euproctis similis (Fuessly) (Lymantriidae), Lymantria dispar (L.) (Lymantriidae), Griposia aprilina (L.) (Noctuidae), Eupsilia transversa (Hufnagel) (Noctuidae).
Табл. 6. Розподт npoeidnux трофпних груп наземних безхребетниху вологш
сосновш cydiöpoei (D) (за даними грунтових пасток)
Ф1тофаги 1998 p. 1999 p. Сапрофаги 1998 p. 1999 p. Зоофаги 1998 p. 1999 p.
Lepidoptera 6.10% 1,93% Scarabaeidae 17,27 % 13,43% Carabidae 23,46 % 21,33 %
Curculionidae 0,42 % 0,14% Diplopoda 15,27% 18,26 % Staphylinidae 5,56 % 9,16%
Hemiptera 0,16% 1,10% Silphidae 8,28 % 6,96 % Araneae 4,89 % 4,43 %
Orthoptera 0,02 % 0,08 % Isopoda 1,67% 1,18% Chilopoda 2,26 % 3,70 %
i ¡11. i íh. i íh.
В цшому, комплекс наземних безхребетних у 1999 р залишився приблизно таким самим, як i у 1998 р. Уловисткть таких груп як Araneae, Isopoda, Diplopoda, Carabidae, Scarabaeidae, Silphidae практично не змшилася. У Chilopoda, Dermaptera, Staphylinidae, Formicidae була дещо бшыною, а у Lepidoptera, Díptera, Stylommatophora трохи меншою, шж у 1998 р. Що ми пов'язуемо, з одного боку, з бшыи теплим i сухим 1999 р, а зменшення уловистост1 Lepidoptera - ¡з шзшми ве-сняними заморозками 6-8 травня, яю викликали масове всихання молодих пагошв дуба i, очевидно, загибель значноУ частини личинок лускокрилих, зокрема з роди-ни Tortricidae.
Ceixca субучина (Е). Грунтовими пастками 3Í6pano 6285 екз. безхребетних з 30 таксоном!чних груп (табл. 2), уловисткть за p¡k становила 6,9 екз./пастко-добу. Даний стацюнар пор1вняно з ¡ншими лковими стацюнарами, характеризу-вався найвищою як загальною уловист1стю безхребетних, так i таких груп, як Diplopoda, Dermaptera, Carabidae, Staphylinidae, Scarabaeidae (табл. 7).
Видовий склад вусач!в був небагатий (4 види), але О. cursor (L.), Р. decoratus (Fairm.) виявилися характерними для цього сташонару (табл. 4). 1з фь лофапв виявлеш Tetrix sp., Sérica brunnea (Scarabaeidae), Rhynchaenus fagi (L.) (Curculionidae), Aglia tau (L.) (Saturniidae).
Табл. 7. Розподт npoeiduux mpotjii'iuttx груп наземних безхребетних св'шсо! субучини
OiroAai и Санрофаги Зоофаги
Lcpidoptcra 0,60 % Scarahaeidae _26,11 % ('arahidae 21,46%
Curculionidae 0,19% Diplopoda 15.07% Staphylinidae 8,48 %
Isopoda 3.55 % Araneae 4,01 %
Silphidae 2,13% Chilopoda 2,08 %
i in. i in. i ¡H.
Зруб - осшь 1997 року; ]псов! культури з 1998 р. (Р|д98 1999). Грунтовими па-стками у 1998 р. з1брано 941 екз. безхребетних ¡з 32 таксонор.<пчних груп, уловис-•псть за рж становила 1,41 екз./пастко-добу; а у 1999 р. - 1992 екз. безхребетних з 33 таксоном1чних груп, уловиспсть за рп< становила 2,19 екз./пастко-добу. Мезо-фауна цього стацюнару виявилася найбшып р'пномаштною (табл. 2). Тут ще не зникли представники л'юмюУ бюти 1 вже почали оселятися представники вщкритого ландшафту. Результата наших чборт шострують перший етаи вторииноУ сукнесп (на р1В1п фауни безхребетних). Па зруб1 р1зко знижуеться уловиспсть л1сових 1нд-стилкових груп мезофауни. З'являються жител1 вщкритого ландшафту, трав'яного та чагарникового ярус!в. 1 Псля сушлыюго рубання змша властивостей фунту ста-б'ип.на у чаек водно-ф1зичш властивост1 1 родючють не вщновлюються у повнш м1-р| протягом 30-40 роюв (Рожков, Козак, 1989).
Характерною особлив1стю першого року теля вирубування виявилася зна-чна уловистють СигсиНотс1ае (в основному ПуЬЫи.ч аЫеН.ч) (табл. 8), Сегат-ЬусНае, 8со1увс1ае, яю не траплялися на шших досшдних площах. Ухня нрисутшсть \ шдвишена уловисткть, враховуючи еколопчш особливост1 згаданих грУп твердо-крилих, евщчить про порушення люового масиву. Поява у перший же рж теля знищення л ¡су ОпИор/ега, Непнр1ега деяких пидш СагаЫс!ае шюструе швидюсть реакшУ безхребетних на змнту еколопчних умов. Вщбуваеться заселения звгльне-них еколопчних шш та перебудова угруповання безхребетних.
Табл. 8. Розподт пров!дних трофпших груп наземных безхребетних суцЫъного зрубу
I «Ытофаги 1998 p. 1999 p. Санрофаги 1998 p. 1999 p. Зоофаги 1998 p. 1999 p.
1 Curculionidae 27,72 % 2,76 % Silphidae 6,71 % 2,01 % Carabidae 19,01 % 23.59%
1 l.epidoptera 1,39% 0.35 % l.umbricidae Diplopoda Scarabaeidae 4.36 % 2,01 % Formicidae 11,07% 16.26%
1 Uemiptera 1.22% 4.77 % 3,05 % 2,09 % 2,86% 1,86% Araneae Staphyiinidae 8,8 % 3,05 % 24,95 % 5,42 %
| Orthoptera 0,7 % 1,30%
i in. i iH. i iH.
Багатою i специф1чною була фауна вусач1в зрубу (10 вид1в) (табл. 4). Кормовою базою для них служили cocnoei i одиничш дубов1 i 6yKoei nni, а кв1туча 3i-лляста рослшписть у 1998 р. була ще вщеутня. Портняно бщнппий видовий склад пусачш цього CTauionapy контрастував ¡з досить високою Ухпьою чиселыпстю. Домшували ¡маго S. buprestoides (L.), Rh. inquisitor (L.), Rh. mordax (Deg.), A. ae-dilis L. Заселешсть окремих шпв личинками згаданих чотирьох вид1в становила 26 екз. та бшыне.
На другий piK (Р|999)загальна уловислсть безхребетних зросла, зокрема таких груп, як Araneae, Chilopoda, Diplopoda, Orthoptera, Uemiptera, Carabidae, Staphylinidae, Elateridae, Formicidae, Chrysomelidae, Byrrhidae. Проте знизилася
уловистють Curculionidae (очевидно cochobí nui другого року не таю приваблив! для ¡маго великого соснового довгоносика. Початок виходу молодих ¡маго з яець вщкладених у 1998 р. в1дм1чено з першоУдекади липня.)
3 фгео-ксилофапв виявлеш Tetrix tenuicornis Sahib. (Teírigidae), Coreits marginatus (L.), Dolopius marginatus L. (Elateridae), Elater balteatus L. (Elateridae), Cytilus sericeus (Byrrhidae), Morychus aenewt (Byrrhidae), Byrrhus pitilla (Byrrhidae), Calopus senaticornis L. (Oedemeridae), Amphimallon solstitia/is (Scarabaeidae), Hylobius abietis (Curculionidae), Acantholyda hieroglyphica (Christ.) (Tenthredinidae), Croesus septentrionalis L. (Tenthredinidae), Scolionewa betuleti Kl. (Tenthredinidae). На увагу заслуговують досить численш пошкодження сосни личинками одиночного пильщика ткача A. hieroglyphica (Christ.), мюцями було уражено до 30-40 % са-джанщв. У 1998 р. всохло до 5 % саджанщв сосни внаслщок пошкодження коршня личинками xpyuiin. У 1999 р. молод1 деревня (самоав) берези пошкоджували личинки пильщик!в С. septentrionalis L., 5. betuleti Kl.
Досл'щжеш б'юценози можна под'!лити на люов'| (В, С, D, Е) i нел1сов1 (Л, F). Для комплексу наземних безхребетних перших характерно значне переважан-ня троф1чних груп сапрофапв i зоофапв над ф1тофагами (табл. 3, 5, 6, 7, 8). При-чому сшввщношення сапрофапв до зоофапв, при зборах грунтовими пастками, приблизно однакове 1:1,4 (С), 1:0,9 (D|998), 1:0,9 (D1999), 1:0:8 (É). Щодо ф1тофапв, то íxniíí вщсоток залежить вщ чиселыюст1 в кронах деревного ярусу, а також пщ складу деревостану.
Комплекс наземних безхребетних зрубу (F) е нестабщьний i перебувае в npoueci перебудови. Поршняно з л1совими стащонарами тут, уже в перший p¡k ni-сля рубання, зменшився вщсоток сапрофапв (16,2 %), bíii зменшився i на наступ-ний pite (8,1 %). Люова шдстилка, яка протягом першого року мюцями тут ще збе-р1галася, на другий piK теля суцшыюго рубання зникла. Загапьний вщеоток групи фггофапв зменшився з 31 % у 1998 р. до 9 % у 1999 р., але лише за рахунок Curculionidae (табл. 2), у той час, як показники уловистост1 деяких ¡нших груп ф1то-фап в (Orthoptera, Hemiptera, Byrrhudae, Elateridae, Chrysomelidae) зб^лыпилися.
Значно зросла на 3py6i представленють зоофапв, яка у перший pi к теля рубання залишалася на píbhí, близькому до люових ueiio3¡b. На другий pi к збшь-шився у зборах вщеоток предстапниюв Araneae, Carabidae, Formicidae.
1 хоч отримаш даш не вщображають усього спектру тишв л'юу природного заповедника "Розточчя", проте можна зробити деяю попередт висновки. У назем-Hiñ мезофаут св1жих i вологих титв люу переважають троф1чш групи сапрофапв i зоофапв. Вщеоток цих двох функц!ональних груп у зборах грунтовими пастками коливаеться коло 80%, а сшввщношення - приблизно pi пне. Уловистють сапрофапв вища у весняний i осшшй, а зоофапв - у л1тнш перюд. У листяних типах ль су основними деструкторами листяного опаду е багатошжки (Diplopoda). 1з 361-льшенням у насадженнях участ1 сосни, серед сапрофапв мезофауни зростае вщсоток мжофапв, зокрема Stylommatophora.
Висновки
Комплекси безхребетних (у т.ч. ентомокомплекси) р1зних тип! в л i су eiflpi-зняються як у яюсному, так i у кшьккному аспектах. Для кожного ентомокомпле-ксу характерний Ha6ip провщних таксошв pÍ3HHX троф1чних pieiiiß, через яю проходить основний пот1к енерпУ в 6ioreoueno3Í.
I аксоном шипи склад провщних груп ентомофауни ртзних тишв Л1су вщо-бражае ocnoeni закономфносл розподшу i стану enepropecypciß i дозволяе накре-слити ocnoBiii зв'язки м1ж р1зними фупкшопальними блоками екосистеми.
Змши, нав!ть на перший погляд незпачш, абютичних та бютичних факто-pis (волопсть, температура, склад, в1к та ослаблешсть деревостану i т. д.) спричи-няготь швидю зм1ни у структур! ентомокомплекав, як1 мають шдикаторну шн-
HicTb.
Лггература
1. Бранен М. Общественные насекомые: Экология и поведение. — М.: Мир, 1986. -400 с.
2. Гузтй Л. I. Методология i проблеми внклааання зоолопчних дисциплш у систем! лгсого-сноларсько! ocbith // Науковий bichiik: jiiciBiimiMci дослщження в Укратш. - Львт: УкрДЛТУ. -1996. -Вип. 5. - С.73-79.
3. Динамика численности лесных насекомых. - Новосибирск: Наука, 1984. - 224 с.
4. Дылис II. В. Программа и методика биогеоценологических исследований. - М.: Наука, 1974.-401 с.
5. Загороднюк I. Фауна Схшних Карпат: таксоном1чне багатство та дослщницьга ¡мпера-тиви // Бюр13Номатття Карпатського бюсферного заповедника. — К: 1нтерекоиентр, 1997. — С.242-244.
6. Исаев А. С., Петренко Е. С. Биогеоценологаческие особенности динамики численности стволовых вредителей // Лесоведение. - 1968. - №3. - С.56-65.
7. Исаев А. С., Хлебопрос Р. Г. Анализ динамики численности лесных насекомых на основе принципа стабильности подвижных екологических систем // Журнал общей биологии. - 1974.
- 35, №5. - С.737-745.
8. Исаев А. С., Хлсбопрос Р. Г., Конлаков К). П. Закономерности динамики численности лесных насекомых // Лесоведение. - 1974. - №3. - С.27-42.
9. Kpiiima.il. О. П. Матер1али до вивчення ентомофауни лолини середнього Дтппра. - К.: Вид-во КиТвськото ДУ ¡м. Т.Г. Шевченка, 1949. - 249 с.
10. Мякутко В. К., Вольвач Ф. В., Плюта II. Г. Экология сосновых лесов. - К.: Урожай, 1989.-248 с.
П. IIa/tili М. М. Jliconaстгшмолог ¡я. - К.: Виша школа, 1974.-228 с.
12. Пианка Э. Эволюционная экология. - М.: Мир, 1981.-400 с.
13. Погрсйняк П. С. Про форми пзагмодн м1ж л!сом i його середовищем // Л|Сова еколопя i типолопя Jiicin. - Кш'в: Наукова думка, 1993. - С. 186-199.
14. Рожков А. А., Козак В. Т. Устойчивость лесов. - М.: Агропромиздат, 1989. - 239 с.
15. Cipiirannnn В. Р. Питание почвенных санрофагов. - М.: Наука. 1980. - 244 с.
16. Фьшк Р. А. До ¡стори вивчення безхрсбстних 1'озточчя // Науковий bichiik: Проблеми та перспективи розвитку лкового господарства. - Льв1в. У крДШУ. 1998. - Вип. 9.2. - С.219-221.
17. Фшнк Р. А., l'ijyn В. В. Дослщження безхребепшх в природному заповщнику "Роз-то'пя" //11ауковий iuchuk: Дослщження, охорона та збагачеиня бюр1зномашття. - Львт: УкрДЛТУ.
- 1999. - Вип. 9.9. - С. 268-273.
18. Чорнобай IO. М. Детрит як функшональний чинник öiopecypcie грунту // Науков1 записки Державного нриродознавчого музею I IAH Украши. - Лынв, 1996. — 12. — С. 3-31.
19. Чорнобай К). М. Фактор грунтCBoi 6ioTti у станому розвизку нриродпих екосистем Карпат // Кариатський рет ¡он i проблеми сталого розвшку. - PaxiB, 1998. - 2. - С. 305-308.
УДК 634.0.181.32:631.4.41 В.О. Рибак, к с.-г.н. - Боярська НДС, Кшвська обл. РОЛЬ П1ДЛ1СКУ Л1ЩИНИ ЗВИЧАЙНО! В П1ДВИЩЕНШ РОДЮЧОСТ1 ГРУИТ1В I ПРОДУКТИВНОСТ1 СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ ПОЛ1ССЯ
Встановленин позитивний вплив лнцини на покращення ф!зико-х1м!чних властивос-тей дерново-пщзолистих груттв i пщвишення продуктивное™ соснових насаджень.
