CC BY
9
20. Тышкевич Г.Л. Еловые леса Советских Карпат. - М.: Изд-во АН СССР, 1962. - 174 с.
21. Царик Й.В. Малиновський К.А. Мониторинг загасання пасторальних систем шд впливом заповiдання// Бiорiзноманiття Карпатського бiосферного заповедника. - Кив, 1997. -C. 426-442.
22. Чернобай Ю.Н., Марискевич О.Г. Диагностика антропогенних изменений детрита в бурых горно-лесных почвах Карпат// Деградация и восстановление лесных почв. - М.: Наука, 1991. - C. 163-174.
23. Шенников А.П. Введение в геоботанику. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1964. -
447 с.
24. Ярошенко П.Д., Грабарь В.А. Смены растительного покрова Закарпатья. - Л.: Наука, 1969. - 112 с.
25. Braun-Blanquet J. Pflancensoziologie, Grundzuge der Vegetationskunde. - Wien: Springer Verl. - 1951. - 631 s. _
УДК630*15 Доц. П.Б. Хоецький; студ. В.П. Ходзтський - УкрДЛТУ;
ст. наук. ствроб. В.Б. РЬун, канд. бюл. наук - ДПМНАН Украти, м. Львiв
ДО ПИТАННЯ ПРО ЖИВЛЕННЯ КРОТА СВРОПЕЙСЬКОГО В РОЗТОЧЧ1 I ЗАХ1ДНОМУ ПОД1ЛЛ1
На 0CH0Bi вмюту 28 шлунюв Talpa europaea L проаналiзовано живлення в умо-вах Розточчя i Захщного Подшля. У зимовий перюд у живленш крота основними видами корму були Geophylidae, невизначенi iмаго твердокрилих i дощовi черви. На-веснi основу рацiону становлять личинки Diptera i дощовi черви. У л^нш перiод при збереженнi основних весняних видiв корму до них додаються личинки твердокрилих з родин Carabidae, Scarabaeidae, Elateridae.
P.B. Khojetsky, V.P. Khodzinsky, V.B. Rizun
To the question of the feeding of Talpa europaea L. in Roztochchja and
Western Podillja
The feeding of Talpa europaea in conditions of Roztochchja and Western Podillja have been analyzed on the basis of thern stomach contents. In winter period for thern feeding the basis species are: Geophylidae, indefinite imago of well-wing species and rainy worms. In spring, the basis feeding are larva of Diptera and rainy worms. In summer period, with basis spring feeding, the larwa well-wing species of from Carabidae, Scarabaidae and Elateridae families are added.
Життедiяльнiсть крота европейського (Talpa europaea L.) в умовах Ук-раши вивчали ряд науковщв (Звiрозомб-Зубовський, 1915; Сокановський, 1924; Головянко, 1925; Шарлемань, 1929; Пщомчко, 1929; Кришталь, 1931; Фолгтарек, 1932; бфименком, 1941 та iH.). Бшьшкть дослщжень проведет у швшчних та центральних областях Украши. Значно менше вивчена бiологiя звiра, зокрема особливосп живлення, на Заходi Украши.
Тварина веде хижацький спосiб життя, полюючи на грунтових безхре-бетних. Видiлено активне та пасивне полювання. При активному полюваннi крiт вщшукуе в грунта тварин, пiдривае i пощае 1х, при пасивному - збирае дощових червiв та комах, що потрапили у пастки-ходи, яю приваблюють тварин кращими умовами пересування, аерацií, вищою температурою, мускус-ним запахом тощо.
Крит мае високоорганiзований травний тракт з потужною моторико-ева-куляторною функцею, призначений для перетравлювання i засвоення тваринних кормш. Особливоси життедаяльносп крота зумовлюють короткий перiод перетравлювання ж (4-5 годин). За один раз кргг з'вдае близько 20-22 г корму. Живиться 5-6 разш на добу. Голодною тваринна може бути не довше 14-18 годин.
Живлення вивчалося на основi аналiзу вмiсту шлунюв добутих кроив у 2001-2002 рр. Вщлов звiркiв проводився дротяними кротоловками в насаджен-нях Львiвськоí та Тернопiльськоí областей. Бшьшкть особин (22) добуто у пе-рiоди високо!' риючо!' (весна - вщновлення та розширення системи ходш) та мiгруючоí (лiто - розселення молодих) активност! звiркiв. Взимку 2001-02 рр. добуто 6 особин. Вмкт шлуншв консервувався у спиртовому розчиш i зберь гався у герметично закритш тарi до проведения визначення безхребетних. Всь-ого проаналiзовано 28 шлунюв, в яких виявлено 349 екз. безхребетних i хре-бетних тварин, без врахування паразипв. Отримаш данi наведено в табл. 1.
Табл. 1. Вмкт шпунте (п=28) крота европейського в лках Розточчя i Захгдного Подтля
ТАКСОНИ екз. % Частота трапляння, %
ЬишЬпс1(1ае 74 21,2 85,7
Lumbricidae (яйцевi кокони) 2 0,6 3,6
ОеорИуШае 18 5,2 46,4
Lithobiidae 1 0,3 3,6
G1omeridae 1 0,3 3,6
Dermaptera 6 1,7 10,7
Co1eoptera indet. 6(0 1,7 17,8
Carabidae 4(^,16(1) 5,7 39,3
Staphу1inidae 6(0,2(1) 2,3 25,0
Cantharidae 10(1) 2,9 14,3
E1ateridae 22(1) 6,3 53,6
Scarabaeidae 1(0,22(1) 6,6 25,0
Chrysome1idae 1(0 0,3 3,6
Curcu1ionidae 1(1) 0,3 3,6
Hymenoptera 3(1),^) 1,1 10,7
Formicidae 7 2,0 10,7
Diptera 9(0,110(1) 34,1 64,3
Lepidoptera 3(1),2(p) 1,4 14,3
Insecta indet. 16С1, 1) 4,6 32,1
Mo11usca 4 1,1 7,1
Lacerta sp. 1 0,3 3,6
Всього екз. 349 100,0
Примггка: (1) - ¡маго, (1) - личинка, (р) - дядечка.
У шлунках кропв виявлено рослинш залишки, що потрапляють одно-часно !з поданням дощових черв!в або випадково у процес живлення без-хребетними. При линянш в травний тракт потрапляють волосинки. Рослинш рештки, частинки грунту, волосинки утворюють шлунков! кам!нщ, як! не роз-чиняються ! не виводяться з шлунку. Шлунков! камшщ (5 шт.) знайдено у 14,7 % шлунюв (п=4) розм!ром до 1,4x0,7x0,4 мм. Надшрна 1х кшьккть негативно впливае на ф!зюлогда переб!гу процесу травлення.
Серед кормДв крота основну роль вiдiграють личинки двокрилих (119 екз., 34,1 %) i дощовi черви (76 екз., 21,8 %), якi разом становлять 55,9 % його ращону. Важливим доповненням рацДону також виявилися Scarabaeidae (23 екз., 6,6 %), Elateridae (22 екз., 6,3 %), Carabidae (20 екз., 5,7 %) i Ge-ophylidae (18 екз., 5,2 %), котрД становлять 23,8 % ращону. ПерерахованД ви-ще групи безхребетних е основою рДчного рацДону. 1ншД таксономДчнД групи можна вважати додатковими видами корму.
Основу рацДону становлять переважно постшш жителД грунту - дощо-вД черви i Geophylidae, або личинки комах Diptera, якД розвиваються в ГрунтД i шдстилщ, i трьох родин твердокрилих Scarabaeidae, Elateridae, Carabidae. Твердокрилi загалом становлять 26,1 % ращону.
СпостерДгаеться вДдсутнДсть або незначна кшьккть серед кормДв таких груп безхребетних, якД чисельно представленi у шдстилщ i грунп, як Opili-onida, Araneae, Isopoda, Lithobiomorpha, Glomeridae, Julidae, Silphidae, Staphylinidae, Mecoptera (l). Одш з цих тварин, очевидно, надто рухливД (Opi-lionida, Araneae, Isopoda, Lithobiomorpha) i рДдко стають жертвами крота, а Дн-шД, скорДш за все, володДють засобами захисту - 1дка гемолДмфа тДла, рДзкий запах, слиз (Glomeridae, Julidae, Silphidae, Mollusca) i крДт 1х уникае.
АналДзуючи вмДст шлункДв кротДв, зловлених у рДзнД сезони року, вда-лося виявити деякД особливостД його рацДону (табл. 2).
Табл. 2. Особливостi сезонного ращону крота европейського в лках Розточчя i Захгдного Подтля
Кiлькiсть шлункiв Зима Весна Лио
—> 6 % 11 % 11 %
Lumbricidae 6 17,1 44 25,4 24 17,0
Lumbricidae яйц. кокони 2 5,7 - - - -
Geophylidae 7 20,0 6 3,5 5 3,5
Lithobiidae - - - - 1 0,7
Glomeridae - - - - 1 0,7
Dermaptera - - 6 3,5 - -
Coleoptera indet. i 4 11,4 - - 3 2,1
Carabidae i 1 2,9 - - 2 1,4
l 3 8,5 2 1,2 11 7,8
Staphylinidae i 2 5,7 - - 4 2,8
l - - - - 2 1,4
Cantharidae l 2 5,7 8 4,6 - -
Scarabaeidae 1 2,9 - - - -
l 1 2,9 1 0,6 20 14,2
Elateridae l 1 2,9 11 6,4 10 7,1
Chrysomelidae l - - - - 1 0,7
Curculionidae l - - - - 1 0,7
Hymenoptera l p - - - - 4 2,8
Formicidae i 1 2,9 1 0,6 5 3,5
Diptera i, l 3 8,5 83 47,9 33 23,4
Lepidoptera l, p - - - - 5 3,5
Insecta indet. - - 8 4,6 8 5,7
Mollusca - - 3 1,7 1 0,7
Lacerta sp. 1 2,9 - - - -
Всього 35 100 173 100 141 100
Примггка: (i) - iMaro, (l) - личинка, (p) - лялечка.
У шлунках кроив, з1браних у шзньоосшнш i зимовий перюд, виявле-но найменшу кiлькiсть кормових об'екив вщ 2 до 9 екз. (у середньому 5,8 екз.), серед яких за чисельнктю переважали Geophylidae, невизначенi iMa-го твердокрилих i дощовi черви. По1дае KpiT у цей час зимуючих ящiрок, про що свдаить знахвдка ii решток у шлунку крота, вшйманого 18 листопада. Су-дячи з яккного i кшьккного складу "зимових" шлунтв можна припустити, що у перiод дослвджень зимовий сезон був несприятливий у живленш крота.
Нaвеснi, особливо у квпш на перше мiсце у живленш крота виходять личинки двокрилих (47,9 %), якi у час шдвищено! вологостi пiдстилки масо-во розвиваються, i дощовi черви (25,4 %). Кiлькiсть кормових об'ектiв у шлунках зростае i змшюеться вiд 9 до 42 екз. (у середньому 18,8 екз.). Щкаво заз-начити, що 4,2 % ращону молодих i 11,1 % дорослих самок становили пред-ставники Mollusca.
У лпнш перiод у ращош значно зростае кiлькiсть личинок твердокри-лих Carabidae, Scarabaeidae, Elateridae, що пов'язане з особливостями сезон-них циклш 1хнього розвитку. Кшьккть жертв, виявлених у шлунках, змь нюеться вiд 4 до 36 екз. (у середньому 12,8 екз.). По1дае крп у цей час ляле-чок перетинчастокрилих i лускокрилих комах. Lumbricidae становили 17,0 % ращону.
За результатами ввдлову встановлено, що сшввщношення статей у по-пуляцл виду на Захода Украши становить 1:1 (самки - 52,4 %, сaмцi -47,6 %). Спостерiгaеться переважання дорослих особин над молодими, якi становили понад 60 % добутих звiркiв. Результати aнaлiзу вмiсту шлункiв за-лежно вiд вiку та стаи добутих особин подано в табл. 3. Кормовий ращон молодих самщв складають дощовi черви Lumbricidae i личинки Diptera (34,1 %), личинки та 1маго Scarabaeidae, Elateridae, Coleoptera (27,3 %). Реш-та 38,6 % ращону становлять Carabidae, Cantharidae та mmi. Видова рiзномa-штнкть кормових безхребетних молодих самок менша, 83,1 % ращону при-падае на червiв i двокрилих. Частота трапляння дощових червiв в шлунках дорослих самок становить 100 %, двокрилих - 75 %, проте кiлькiсно на 8,3 % переважали Diptera. Твердокрилих з родин Scarabaeidae, Elateridae, Carabidae штенсившше по1дають доро^ сaмцi (55,4 %) i самки (21,5 %), молодi вiдповiдно - 16,9 i 6,2 %.
Поршнюючи результати наших дослщжень iз складом кормiв крота на Полка i в Лiсостепу центрально-схщно! Украши бачимо подiбнiсть у склaдi рaцiонiв. Основу рaцiону крота, за даними М. Сфименко (1941), становили, як i в наших дослвдженнях, дощовi черви, личинки двокрилих, а серед комах личинки твердокрилих з родин Scarabaeidae, Elateridae, Carabidae. На вiдмi-ну ввд наших зборiв у Полiссi i Лiсостепу до основних кормових об'ектш крота додаються губоноп бaгaтонiжки Chilopoda, Curculionidae, Cantharidae, Le-pidoptera (в основному гусенищ i лялечки Noctuidae) i мурашки Formicidae. Вщсутнкть або незначна кшьккть серед жертв крота вiдмiчених вище груп безхребетних, якi численно представлен у пiдстилцi i грунта, шдтвер-джуеться i результатами отриманими М. 6ф1менко (1941).
Ta6ji. 3. Hkíchuü ma KÜibKicHuü pomodin eMicmy ¡ujiyunie 3a síkom ma cmammto doóymux meapuu
TAKCOHH juv. s 6 oco6hh ad. S 9oco6hh juv.$ 5 oco6hh ad. 8 oco6hh
LLIT. % n % IHT. % n % iht. % n % iht. % n %
Lumbricidae 9 20,5 5 83,3 19 13,2 7 77,8 24 33,8 4 80,0 22 24,4 8 100,0
Lumbricidae AHijeBi kokohh 2 4,5 2 33,3
Geophylidae 4 9,1 2 33,3 6 4,2 5 55,6 3 4,2 2 40,0 5 5,6 4 50,0
Lithobiidae - — - 1 0,7 1 11,1 — - - — — - -
Glomeridae - - — 1 0,7 1 11,1 — - - — — — —
Dermaptera - - - — - - - 6 6.7 3 37,5
Coleóptera indet. 4 9,1 3 50,0 1 0,7 1 11,1 - - 1 1,1 1 12,5
Carabidae 3 6,8 2 33,3 9 6,3 4 44,4 1 1,4 1 20,0 7 7,8 3 37,5
Staphylinidae 1 2,3 1 16,7 5 3,5 4 44,4 — - - — 2 2,2 2 25,0
Cantharidae 2 4,5 1 16,7 2 1,4 1 11,1 - _ - - 6 6,7 2 25,0
Scarabaeidae 4 9,1 1 16,7 17 11,8 4 44,4 - - 2 2,2 2 25,0
Elateridae 4 9,1 4 66,7 10 6,9 5 55,6 3 4,2 2 40.0 5 5,6 4 50,0
Chrysomelidae - - - - 1 0,7 1 11,1 - - - - — - -
Curculionidae - - 1 0,7 1 11,1 — - — — — —
Hymenoptera I 2,3 1 16,7 3 2,0 2 22,2 — - — -
Formicidae 1 2,3 1 16,7 5 3,5 1 11,1 — — - 1 1,1 1 12,5
Díptera 6 13,6 3 50,0 54 37,5 6 66,7 35 49,3 3 60,0 24 26,6 6 75,0
Lepidoptera 1 2,3 1 16,7 3 2,0 2 22,2 1 1,1 1 12,5
Insecta indet. 2 4,5 1 16,7 5 3,5 2 22,2 2 2.9 2 40,0 7 7,8 4 50,0
Mollusca - - - - - - 3 4,2 1 20,0 1 1,1 1 12,5
Lacerta sp. - - 1 0,7 1 11,1 - — — —
Bcboro 44 100 144 100 71 100 90 100
Таким чином, основу ращону крота европейського в лДсах Розточчя i ЗахДдного ПодДлля становили личинки Diptera, Lumbricidae, личинки твер-докрилих з родин Scarabaeidae, Carabidae, Elateridae i Geophylidae, котрД за кшькктю разом становили майже 80 % його рДчного ращону.
Встановлено особливостД сезонного живлення крота. Зима - несприят-ливий перДод у живленнД крота, основними видами корму у цей час були Geophylidae, невизначеш Дмаго твердокрилих i дощовД черви. Весною основу ращону становлять личинки Diptera i дощовД черви. У лггшй перДод при збере-женнД основних весняних видДв корму до них додаються личинки твердокри-лих з родин Carabidae, Scarabaeidae, Elateridae.
Ряд груп численних наземних i грунтових безхребетних (Opilionida, Araneae, Isopoda, Lithobiomorpha, Glomeridae, Julidae, Silphidae, Staphylinidae, Mecoptera (l), Mollusca) у живленнД крота не вДдДграють помДтного значения.
ДорослД особини крота подають бДльш рДзномаштшший корм, нДж молода, проте також надають перевагу дощовим червам та личинкам i Дмаго Diptera, Scarabaeidae, Carabidae, Elateridae.
Лггература
1. Спиридонова К.А. Опыт рентгеновского исследования желудочно-кишечного тракта и физиологии пищеварения у крота - Talpa europaea LH Зоол. журнал. - 1949, т. 28, вып. 4. - C. 382-384.
2. (фичеико М. Живлення крота i його народногосподарське значення в УРСР// 36i-рник праць зоол. музею. - 1н-т зоол. АН УРСР. - 1941, № 24. - C. 97-139.
3. Фолитарек С. Распространение, биология и промысел крота (Talpa europaea braunen Satun) на Украине// Бюлл. МОИП. - 1932, т. XLI, вып. 3-4. - C. 235-302.
УДК630*5 Ю.Й. Каганяк, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ, Г.В. Стрямець,
канд. с.-г. наук; Н.М. Ференц - ПЗ "Розточчя "
ЗВ'ЯЗОК ТАКСАЦ1ЙНО1 СТРУКТУРИ СТИГЛИХ I ПЕРЕСТИГЛИХ БУКОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В РОЗТОЧЧЯ I3 СТУПЕНЕМ IX Р1ЗНОВ1КОВОСТ1
Подано результати спостереження у стиглих i перестиглих букових деревоста-нах Розточчя за i'x основними таксацшннми показниками. Проаналiзовано особли-востi розподiлу кшькост стовбурiв у вiкових групах в межах 90-130 роюв. Вказано на юнування прямого зв'язку мiж ускладненням форми букового деревостану (по-явою нових поколiнь бука) i збшьшенням вiку деревостану.
Ju. Kaganyak - USUFWT, G. Stryamec, N. Ferenc - "Roztochya "
Communication of taxacions structure of ripe and overripe beechen forest stands Roztochya with the degree of their different age
A result of supervision in ripe and overripe beechen forest stands Roztochya behind their basic biometrics parameters are submitted. Features of distribution of quantity of trunks in century groups in borders of 90-130 years are analyzed. Existence of a direct communication between complication of the form beechen to a forest stand and increase in a century to a forest stand is specified.
