CC BY
20
значне послаблення деревостану, зменшились прирости дерев за висотою i дь аметром. Простежено тенденцш до зниження стiйкостi насадження до виник-нення осередкiв шюдниюв та хвороб лiсу. Однак ми схильш вважати, що кшь-юсть дерев без ознак ослаблення близько 2,2 тис шт./га дасть змогу вщновити в процесi розвитку життевий потенцiал насадження.
Аналiз первинних посттрогенних змiн надгрунтового вкриття пробно! пло-щ №2, зумовлений пiрогенним фактором, подтвердив послiдовнiсть змiн, якi влас-тивi св!жим борам зеленомоховим, що описан! для Житомирського Полюся [1].
Лггература
1. Андриенко Т.Л. Полесский государственный заповедник. Растительный мир / Ан-дриенко Т. Л., Попович С.Ю., Шеляг-Сосонко Ю.Р. - К. : Ви-дво "Наук. думка", 1986. - 208 с.
2. Гарибова Л.В. Водоросли, лишайники и мохообразные СССР / Л.В. Гарибова, Ю.К. Дундин, Т Ф. Коптяева, В.Р. Филин. - М. : Изд-во "Мысль", 1978. - 365 с.
3. Доброчаева Д.Н. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 548 с.
4. Матер1али лковпорядкування Шацького НПП. - 1рпшь, 2002. - 346 с.
Юрчук Л.П. Поспирогенные изменения лесных фитоценозов Шацкого национального природного Парка.
Отражены результаты исследований постпирогенных изменений в типичных лесорастительных сообществах Шацкого национального природного парка. Определен состав пионерных видов растений на гарях. Ведущую роль в восстановлении лесных фитоценозов играют зеленые мхи.
Ключевые слова: пирогенный фактор, поспирогенные изменения, лесные фи-тоценозы.
Yurchuk L.P. Changes of forest vegetation in Shatsk National Park were caused by forest fires.
The article reflects the results of studies concerning changes of forest vegetation on typical sites after fires in Shatsk National Park. The pioneer species composition in areas where forest fire took place was defined. It was concluded about leading role of green moss in restoring forest plant associations after fires.
Keywords: dynamics of forests vegetation, forest formation.
УДК 630*15+591.5 Доц. Е.М. Pi3yH, канд. с.-г. наук -НЛТУ Украти, м. Львiв
ДО ПИТАННЯ ПРО ЗВ'ЯЗОК М1Ж ЧИСЕЛЬН1СТЮ ДРОЗД1В ЧИКОТНЯ I ЧОРНОГО (TURDUS PILARIS L., TURDUS MERULA L.) ТА 1ХН1Х КОРМОВИХ ОБ'СКТЮ
Дослщжено яюсний i кшьюсний склад безхребетних мезофауни тдстилки i чи-сельшсть дрозд!в чикотня i чорного в примюьких i мюьких насадженнях м. Львова. Виявлено високу позитивну корелящю м!ж чисельшстю молюсюв та щшьшстю на-селення дрозда чорного у дослщжуваних насадженнях у гшздовий перiод.
Ключов1 слова: Turdus merula, Turduspilaris, мезофауна, тдстилка.
др!зд чорний i чикотень е звичайними гшздовими птахами в умовах комплексно! зелено! зони мюта (КЗЗМ) Львова. Основними кормовими об'ектами дрозд!в чикотня i чорного е дощов! черви та молюски, котрих вони добувають переважно у шдстилщ [2]. Остання, залежно вщ переважного типу опаду, а також вщ грунтово-кшматичних умов заселяють твариннi оргашзми, зокрема мезофауна, у р!зному яюсному i кшьюсному спiввiдношеннях.
Проблема виявлення зв'язюв i встановлення залежностей мiж чисель-нiстю комахо!дних видiв птахiв та 1'хшх кормових об'екпв залишаеться актуальною i недостатньо дослщженою.
Об'ектами дослiджень були примiськi та мюью насадження в межах КЗЗМ Львова. У першому еколого-фiтоценотичному пояс (ЕФП) розташова-нi: Страдчiвський навчально-виробничий лiсокомбiнат (НВЛК), лiсопарки Брюховичi та Винники. У другому ЕФП: люопарки Погулянка та Бшогорща, регiональний ландшафтний парк (РЛП) мЗнесiнням, парки Зашзна Вода i Стрийський. У третьому ЕФП: парки Горiховий гай i культури та вiдпочинку iм. Б. Хмельницького (ПКтаВ), сквер по вул. I. Франка, 119, дендрарш Наць онального лiсотехнiчного унiверситету Укра!ни (НЛТУУ) по вул. О. Коби-лянсько!, 1. Протягом 1999-2002 рр. на згаданих об'ектах проведено облiки чи-сельностi населення птахiв у гшздовий перiод, а також дослiджено яюсний i кiлькiсний склад мезофауни шдстилки. Облiк орнiтофауни виконували методом лшшних транссект [1]. Пiд час дослщження пiдстилок користувалися ме-тодичними рекомендацiями Ю.М. Чорнобая [3]. Збiр безхребетних наземно! мезофауни здiйснювали шляхом вщбору проб пiдстилки розмiром 25*25 см (6 проб на дослщжуваний об'ект) i вибору iз них ушх безхребетних у лабора-торних умовах. Зiбранi безхребетнi фiксували в 70 % спирт^
Вiдомо, що чисельнiсть окремих видiв птахiв у бюценозах може лiмiту-ватися багатьма чинниками. Встановити, як з них i у яких випадках вщгра-ють провiдну роль, не завжди просто. Зокрема, найвища чисельнiсть дроздiв чикотня i чорного в насадженнях КЗЗМ Львова спостер^али в об'ектах другого i третього ЕФП, а не в наближених до природних об'ектах першого ЕФП (табл. 1). Оскшьки дослiдження проводили саме в гшздовий перюд, ми припускаемо, що чисельнють основних кормових об'екпв визначае i щiльнiсть населення дослщжених видiв птахiв.
Табл. 1. Чисельшсть дроздiв чикотня i чорного в насадженнях КЗЗМ Львова
(пар/10 га)
Назва виду Страдч1вський НВЛК Лшопарк Брюхович1 Лшопарк Винники Лшопарк II Погулянка || а & Я ар о Ь £ § РЛП "Знесшня" Парк Зал1зна Вода Парк Стрийський Парк Гор1ховий гай ПКтаВ т. Б. Хмельницького Сквер, вул. II I. Франка, 119 || Дендрарш НЛТУУ
ТыЫш pilaris Ь. - - - 0,4 0,04 0,6 1,2 1,4 1,8 2,8 - -
ТыЫш шеги1а Ь. 2,0 1,8 2,0 3,2 0,08 2,6 3,2 9,6 1,3 4,5 1,6 0,5
За типом формування шдстилки дослщжених примюьких i мюьких на-саджень Львова подiляють на три групи: муль, модер i грубого перегною. Пщ-стилка типу муль формуеться в РЛП "Знесшня", Стрийському парку, парку мГорiховий гай", ПК та В iм. Б. Хмельницького та дендрари НЛТУУ по вул.
0. Кобилянсько!, 1; шдстилка типу модер - у Страдчiвському НВЛК, люопар-ках Брюховичi, Винники та Погулянка, парку Залiзна Вода та скверi по вул.
1. Франка, 119; шдстилка типу грубого перегною - лише в люопарку Бшогорща. Тип шдстилки, зокрема таю 11 характеристики, як склад, товщина, зчепле-
шсть i íh., вщграе визначальну роль у формуванш якiсного i кiлькiсного складу безхребетних, а також доступност ix як кормових об'екпв для nraxiB. Найдоступнiшою, з погляду добування корму дроздами, е пiдстилка типу муль, типу модер дещо менш доступна i типу грубого перегною е, у цьому ас-пекл, найгiршою.
В об'ектах першого ЕФП, яю найбiльше наближенi до природних лiсiв регiону дослiджень, чисельнiсть безхребетних мезофауни становила: в Страд-чiвському НВЛК - вiд 384 до 768 екз./м2 (у сер. 603 екз./м2), за чисельнiстю пе-реважали дощовi черви (Lumbricomorpha), губоногi багатошжки (Lithobiidae) та жуки-стафiлiнiди (Staphylinidae); у люопарку Брюxовичi - вiд 464 до 1440 екз./м (у сер. 816 екз. /м2), за чисельшстю переважали губоногi багато-нiжки, вуховертки (Dermaptera) i дощовi черви, дещо меншою була чисель-нiсть павуюв (Araneae) та двоxвiсток (Diplura); у люопарку Винники - вщ 400 до 784 екз./м2 (у сер. 619 екз./м2), за чисельшстю переважали губоноп багатошжки, павуки, мокриц (Isopoda), двоxвiстки та вуховертки (табл. 2).
В об'ектах другого ЕФП, яю представлен насадженнями, сформовани-ми на мiсцi старих бучин (шсопарк Погулянка, парк Залiзна Вода), а також парками, в яких переважають iнтродукованi деревно-чагарниковi види (Стрийський парк, РЛП мЗнесiнням), чисельшсть безхребетних мезофауни становила: в люопарку Погулянка - вiд 336 до 896 екз./м (у сер. 579 екз. /м2), за чисельшстю переважали губоноп багатошжки, павуки, мокрищ та молюски (Mollusca); у люопарку Бшогорща - вщ 224 до 1344 екз./м2 (у сер. 536 екз. /м2), за чисельшстю переважали мурашки (Formicidae), губоноп багатошжки, жу-ки-стафшнщи, павуки та личинки жуюв-ковалиюв (Elateridae); у РЛП "Зне-сiнням - вщ 96 до 416 екз./м2 (у сер. 227 екз./м2), за чисельшстю переважали дощовi черви, молюски, павуки, жуки-довгоносики (Curculionidae), губоноп багатошжки та личинки двокрилих (Diptera); у парку Залiзна Вода - вщ 528 до 1536 екз./м2 (у сер. 880 екз./м ), за чисельшстю переважали мокрищ (Isopoda), губоноп багатошжки та вуховертки. Дещо меншою була чисельшсть мура-шок, молюсюв, павуюв та жуюв-стафшнщ; у Стрийському парку - вщ 160 до 2224 екз./м2 (у сер. 827 екз./м2), за чисельшстю переважали мокрищ, дощовi черви та молюски (табл. 2).В об'ектах третього ЕФП, яю вiдрiзняються за по-ходженням, вжом i площею чисельшсть безхребетних мезофауни становила: в парку "Горixовий гай" - вщ 96 до 432 екз./м2 (у сер. 187 екз. /м2), за чисельшстю переважали мурашки, мокрищ та павуки; у ПК та В iм. Б. Хмельницького -вщ 144 до 432 екз./м2 (у сер. 285 екз./м2), за чисельшстю переважали молюски, мокрищ, мурашки, павуки, жуки-стафшнщи та косарики (Opilionida); у скверi по вул. I. Франка, 119 - вщ 192 до 512 екз./м2 (у сер. 344 екз./м2), за чисельшстю переважали жуки-довгоносики, молюски, вуховертки, павуки та косарики; у дендрари НЛТУУ по вул. Кобилянсько', 1 - вщ 32 до 368 екз./м2 (у сер. 227 екз./м2), за чисельшстю переважали мурашки i молюски, дещо меншою була чисельшсть жуюв-стафшнщ i дощових червiв (табл. 2).
Далi ми проаналiзували чисельшсть дощових червiв i молюсюв, яю е основними кормовими об'ектами дроздiв чикотня i чорного, в насадженнях рiзного ступеня антропогенного впливу. Максимальних значень чисельшсть дощових червiв досягала у першому ЕФП (люопарк Брюхович^ Страдчiвський НВЛК) i з другого ЕФП лише у Стрийському парку. Проте доступшсть дощо-
вих червiв для птахiв у першому ЕФП е меншою через бiльшу товщину i зчеп-ленiсть пiдстилок (шдстилки типу модер). Значно сприятливiшi для добування наземних видiв корму е шдстилки типу муль, що позначаеться на шдвищенш чисельностi дроздiв в умовах другого ЕФП (рис.). Чисельшсть молюсюв була виразно вищою в умовах другого i третього ЕФП.
Табл. 2. Середня чисельшсть наземное мезофауни насаджень КЗЗМЛьвова _(екз./м2)_
ТАКСОНИ Страдч1вськнй НВЛК Лшопарк Брюхович1 Лшопарк Винники Лшопарк Погулянка а Рн Я с? о. ° й £ § РЛП "Знесшня" Парк Зал1зна Вода Парк Стрийський Парк Гор1ховий гай ПКтаВ м. Б. Хмельницького Сквер, вул. I. Франка, 119 Дендрарш НЛТУУ
Lumbricomorpha 85,3 117,3 8,0 26,7 29,3 32,0 37,3 101,3 - 16,0 16,0 18,7
Pseudoscorpionida 5,3 10,7 5,3 10,7 - - 10,7 - - - - -
Opilionida 8,0 5,3 21,3 21,3 18,7 8,0 37,3 32,0 2,7 24,0 34,7 8,0
Araneae 56,0 77,3 72,0 69,3 45,3 21,3 61,3 34,7 26,7 26,7 40,0 16,0
Isopoda 5,3 16,0 61,3 66,7 10,7 16,0 136,0 253,3 29,3 32,0 5,3 5,3
Geophilomorpha 16,0 13,3 21,3 13,3 16,0 8,0 10,7 21,3 8,0 - 5,3 -
Lithobiomorpha 69,3 157,3 170,7 98,7 88,0 18,7 98,7 21,3 2,7 8,0 10,7 5,3
Julidae 2,7 8,0 29,3 18,7 - 8,0 24,0 50,7 10,7 18,7 13,3 13,3
Polydesmidae - - 2,7 2,7 2,7 - 8,0 13,3 - - 8,0 -
Glomeridae 24,0
Diplura 34,7 56,0 50,7 45,3 - - - - - - - -
Tetrodontophora sp. 37,3 37,3 29,3 21,3 8,0 13,3 29,3 - - - - -
Dermaptera 21,3 146,7 42,7 16,0 24,0 5,3 98,7 13,3 - 16,0 48,0 -
Homoptera - - - - - - - - 5,3 - - -
Hemiptera 2,7 2,7 - 2,7 10,7 - 2,7 13,3 5,3 - 2,7 13,3
Mecoptera - - - - - 2,7 - - - - - 2,7
Raphidioptera - - - - 2,7 - - - - - - -
indet. Coleoptera 5,3 5,3 8,0 - - 2,7 24,0 5,3 - 8,0 - 8,0
Carabidae 5,3 10,7 8,0 - 13,3 2,7 16,0 10,7 2,7 8,0 2,7 5,3
Staphylinidae 64,0 42,7 34,7 26,7 48,0 13,3 53,3 45,3 18,7 26,7 13,3 21,3
Scydmaenidae - - - 10,7 - - 13,3 8,0 - - - -
Pselaphidae - - - 10,7 - - - - - 2,7 - -
Lampyridae - 2,7 2,7
Cantharidae - 8,0 - - - 2,7 5,3 - - 2,7 - -
Elateridae 5,3 8,0 5,3 5,3 37,3 - - - - - - -
Scarabaeidae - - - - - - - - 2,7 - - -
Pythidae 2,7
Coccinellidae - - - - - - - 5,3 - - - 2,7
Curculionidae 21,3 5,3 13,3 5,3 - 21,3 18,7 5,3 - - 56,0 5,3
Hymenoptera 13,3 18,7 16,0 8,0 5,3 - 13,3 21,3 18,7 - 2,7 2,7
Formicidae 10,7 26,7 5,3 - 144,0 5,3 72,0 37,3 34,7 29,3 24,0 50,7
Diptera 45,3 10,7 10,7 24,0 18,7 18,7 34,7 24,0 10,7 5,3 2,7 5,3
Lepidoptera 56,0 16,0 - 16,0 2,7 2,7 8,0 10,7 - - 2,7 -
Mollusca 8,0 13,3 - 58,7 10,7 24,0 66,7 98,7 8,0 61,3 56,0 40,0
Всього екз./м2 602,7 816,0 618,7 578,7 536,0 226,7 880,0 826,7 186,7 285,3 344,0 226,7
Рис. 1. Залежшсть 4ucenbHocmi dpoedie eid KmbKocmi безхребетних наземно'1
мезофауни в КЗЗМЛьвова
Для дослщжених об'екпв виявлено досить високу позитивну достовiр-ну (при P<0,05) кореляцiю мiж чисельшстю чорного дрозда i чисельнiстю мо-люскiв (г=0,76). Невисокий i недостовiрний рiвень позитивно! кореляци (P<0,05) виявлений мiж чисельнiстю дрозда чикотня i молюскiв (г=0,43), дрозда чорного i дощових червiв (г=0,43). М1ж чисельнiстю дрозда чикотня i дощо-вих червiв виявлено дуже незначну негативну та недостовiрну кореляцiю (г=-0,19; P<0,05). Якщо розглянути чисельшсть згаданих видiв дроздiв i безхребетних наземно! мезофауни, без найбшьш антропогенiзованих i невеликих за пло-щею об'екпв (парк Горiховий гай, сквер по вул. I. Франка, 119 та дендрарш НЛТУУ по вул. О. Кобилянсько!, 1), то достовiрна позитивна корелящя мiж чисельшстю чорного дрозда i чисельнiстю молюсюв стае ще вищою (г=0,86; P<0,05), а позитивна кореляцiя мiж чисельшстю дрозда чикотня i молюсюв стае високою i достовiрною (г=0,71; P<0,05).
Таким чином, виявлено високу позитивну достовiрну кореляцiю мiж чисельнiстю основних кормових об,ектiв дроздiв чикотня i чорного та щшьшс-тю населення цих видiв птахiв у мюьких лiсопарках i парках КЗЗМ Львова в гшздовий перiод.
Якiсний i кiлькiсний склад безхребетних (основних кормових об'екпв птахiв) в об'ектах рiзного ступеню антропогенiзацi! може бути одним iз визна-чальних факторiв чисельност птахiв у гнiздовий перiод. Осюльки якiсний i кiлькiсний склад, структура i вiк насадження вiдiграють виршальну роль у формуваннi типу шдстилки, вони ж можуть визначати, хоч i не безпосередньо, яюсний i кiлькiсний склад орнiтонаселення бiоценозу.
Лггература
1. Гузий А.И. Методы учетов птиц в лесах / А.И. Гузий. // Матер1али школи по утфшаци метод1в облшв птах1в у заповщниках Укра!ни "Облши птах1в: тдходи, методики, результата". - Льв1в. - К., 1997. - С. 18-48.
2. Иноземцев А.А. Роль насекомоядных птиц в лесных биоценозах / А. А. Иноземцев. -Л. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1978. - 264 с.
3. Чорнобай Ю.М. Вивчення та морфометрично-функцюнальне визначення пщстилок у природних екосистемах / Ю.М. Чорнобай / Методичш вказ1вки. - Льв1в, 1995. - 50 с.
Ризун Е.М. К вопросу о связи между численностью дроздов чикотня и черного (Turduspilaris L., Turdus merula L.) и их кормовых объектов
Исследовано качественный и количественный состав беспозвоночных мезофа-уны подстилки и численность дроздов чикотня и черного в пригородных и городских насаждениях м. Львова. Обнаружена высокая позитивная корреляция между численностью моллюсков и плотностью населения дрозда черного в исследуемых насаждениях в гнездовой период.
Ключевые слова: Turdus merula, Turdus pilaris, мезофауна, подстилка.
Rizun E.M. On the relationship between the Fieldfare and Common Blackbird (Turdus pilaris L., Turdus merula L.) number and number of their feeding objects.
Qualitative and quantitative composition of litter's invertebrate mesofauna and the number of Fieldfare and Common Blackbird in suburban and town tree plantings of the Lviv town have been investigated. The high positive correlation between the number of Molluscs and the bird populations density during the nesting period in the investigated tree plantings were noted.
Keywords: Turdus merula, Turdus pilaris, mesofauna, wood laying.
