CC BY
19
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 597.6+598.1(234.421.1) Доц. Е.М. PÍ3yn, канд. с.-г. наук -НЛТУ Украми, м. Львiв; ст. наук. ствроб. В.Б. PÍ3yH, канд. бюл. наук - Державний
природознавчий музей НАН Украти, м. Львiв
ВПЛИВ РОПУХИ С1РО1 (BUFO BUFO L.) НА ГЫЬДП ГЕРПЕТОБ1ОНТНИХ ТВЕРДОКРИЛИХ
На прикладi троф1чно" дiяльностi Bufo bufo L. проаналiзовано i" вплив на гшьдп герпетобюнтних твердокрилих. Елiмiнацiя герпетобiонтних твердокрилих ропухою сiрою не перевищуе 1 % вщ "х абсолютно" чисельностi. Експериментально встанов-лено, що кiлькiсть "ж1, яка знаходиться в шлунку i кишювнику жаб приблизно вщпо-вщае "х добовому рацiону. Частка ж елiмiнованих ропухами протягом сезону герпетобюнтних твердокрилих, приблизно, становитиме менше шж 1 %. Зазвичай, вона буде змшюватися залежно вiд чисельност ропух у бiотопi, але у будь-якому випадку така змiна не буде ютотною.
Ключов1 слова: Bufo bufo, Amphibia, Coleoptera, еколопя.
ТвердокрилГ - одна Гз домшантних груп безхребетних у наземних 6í-оценозах. Жуки складали значну частину рацюну ропухи сíроi у долинí се-редньо" течи Сíверського Дíнця - 49 % [5], Побужжi - 68 % [1], Укра"нських Карпатах - 54 % [12]. Проте роль рiзних таксономiчних груп жуюв у живлен-нí ропухи Ыро" е рiзною, як i i" елiмiнуючий вплив на гiльдii герпетобюнтних твердокрилих. На прикладi угруповання волого" грабово-сосново" судiброви ми спробували з'ясувати зв'язок мiж чисельнiстю герпетобiонтних твердокрилих у бюценоз^ "х часткою у рацюш проживаючих (перебуваючих) тут осо-бин ропухи сiроi, а також оцшити елiмiнуючий вплив ропухи Ыро" на гiльдii герпетобiонтних твердокрилих.
Методика дослвдження. Матерiал зiбрано в 2003-2004 рр. у 130-рГч-нш вологiй грабово-сосновiй судiбровi в ПЗ "Розточчя" (25 км W м. Львiв) (пробна площа - F: координати N49°56'060" Б23045'551"; Ставчанське л-во, кв. 20, вид, 2 (11,5 га); склад насадження 8Дз2Сз; тип люу С3-г-сД; бонiтет II; повнота 0,7). Для збирання герпетобюнтних твердокрилих використовували грунтовГ пастки Барбера - скляш банки об'емом 0,5 л з отвором дiаметром 72 мм, фшсатор - 4 %-ий розчин формалшу, розмiщенi в лiнiю - 5 пасток що 10 м. Функцюнували пастки з квггня до жовтня, матерiал з них вибирали що-мiсячно. Загалом зiбрано 9541 екз. безхребетних наземно" мезофауни. Також здшснювали абсолютний кiлькiсний облiк безхребетних мезофауни, вщбира-ючи проби пiдстилки. Всього вщбрано 38 проб пiдстилки величиною 25^25 см у перюд з 1 квггня до 30 вересня. Зiбрано 1334 екз. безхребетних.
Живлення ропух дослщжували за вмютом шлунюв особин, як потрап-ляли у грунтовГ пастки, а також зГбраних у межах пробно" площг РозмГрш (вь ковГ) групи ропух визначали, вимГрюючи довжину тша (L - вщ кшчика мор-ди до анального отвору) кожно" особини. Дослщжено 41 особину ропухи ti-
ро!, iз шлункiв отримано 1912 екз. кормових об'екпв, серед яких - 127 екз. твердокрилих. Як гшьдда ми розглядаемо групу видiв, якi дшять один i той самий ресурс i тому пов,язанi вiдносинами найбшьшо! конкуренци [6], а як герпетобюш!в - органiзми, якi живуть серед рослинних або шших оргашч-них решток, на поверхнi грунту, наприклад у лiсовiй або лучнiй шдстилщ [8].
Результати дослiдження. Середня чисельшсть безхребетних наземно! мезофауни за даними з проб шдстилки становила 606 екз.
/м2 (п=38) i, залеж-
но вiд сезону, змiнювалася вiд 224 екз./м2 до 2352 екз./м2. Твердокрилi стано-вили 12,92 %. За результатами ж зборiв грунтовими пастками Барбера, твер-докрилi були найпоширенiшою групою безхребетних (2003 р. - 44,39 %, 2004 р. - 36,01 %). В узагальненому ращош ропухи Ыро! жуки становили 6,62 %. Проте, 1х частка у рацiонах ропух рiзноl величини вiдрiзнялася. У ро-пух з величиною тiла 14-24 мм у ращош жуки становили 5,56 %, а з величиною тша 28-61 мм 1хня частка була бшьшою - 9,02 %. Отже, жуки е одним iз основних постшних об'екпв живлення ропухи Ыро!, проте не усi родини жу-кiв ропухи споживають однаково iнтенсивно.
В узагальненому ращош ропухи Ыро! серед жукiв переважали 81арЬуНшёае (42,52 %), Со1еор1ега тёй. (14,96 %), СапШапёае (11,81 %), Сиг-еиНотёае (8,66 %), СагаЫёае (7,09 %), БМепёае (6,30 %), СИгуБошеШае (5,51 %) (табл. 1, рис. 1). У ропух з величиною тша 14-24 мм у ращош переважали 81арЬуНшёае (47,30 %), СапШапёае (17,57 %), Со1еор1ега тёе1;. (14,86 %), СИгуБошеНёае (8,11 %), СагаЫёае (6,76 %), а у ропух з бшьшою величиною тша 28-61 мм до найпоширешших кормiв належали 81арЬуНшёае (35,85 %), СигеиНошёае (18,87 %), Со1еор1ега шёе! (15,09 %), БМепёае (13,21 %), СагаЫёае (7,55 %).
Середня чисельнiсть жукiв виявлених у шлунку одше! ропухи у осо-бин з величиною тша 28-61 мм була бшьш шж у два рази вищою (5,3 екз./ос.), шж у особин з величиною тша 14-24 мм (2,4 екз./ос.). Хоч за-гальна кiлькiсть жертв-безхребетних вiдрiзнялася не так значно у особин з величиною тша 28-61 мм - 58,7 екз./ос., а у особин з величиною тша 1424 мм - 42,74 екз./ос.
Табл. 1. Спiввiдношення родин твердокрилих у ращош Bu fo bu fo L.
Таксони L - 14-24 мм (n=31) L - 28-61 мм (n=10) L - 14-61 мм (n=41)
екз. % екз. % екз. %
Coleoptera indet. 11 14,86 8 15,09 19 14,96
Carabidae 5 6,76 4 7,55 9 7,09
Staphylinidae 35 47,30 19 35,85 54 42,52
Pselaphidae 1 1,35 0 0 1 0,79
Cantharidae 13 17,57 2 3,77 15 11,81
Elateridae 1 1,35 7 13,21 8 6,30
Lagriidae 0 0 1 1,89 1 0,79
Coccinellidae 0 0 1 1,89 1 0,79
Chrysomelidae 6 8,11 1 1,89 7 5,51
Curculionidae 1 1,35 10 18,87 11 8,66
Scolytinae 1 1,35 0 0 1 0,79
Всього 74 100,0 53 100,01 127 100,01
Ряд родин твердокрилих, як представленi у пробах шдстилки i у збо-рах грунтовими пастками, серед жертв ропух не були виявлеш (БПрЫёае, РБе-1арЫёае, Оео1;гар1ёае, 8еагаЬае1ёае, МогёеШёае, РуггосЬго1ёае, Сиси^ёае, Со-1уёиёае, СегашЬуЫёае, АИе1аЫёае). Представники частини iз цих родин (Бса-гаЬае1ёае, МогёеШёае, РуггосИго1ёае, Сисидёае, Со1уёиёае, СегашЬушёае, А1;-1е1аЫёае) не е герпетобiонтами, на поверхнi люово! пiдстилки трапляються рiдко i, очевидно тому, 1х дуже рiдко споживають ропухи. Iншi родини твердокрилих (БПрЫёае, РБе1арЫёае, Оео1;гар1ёае) - типовi герпетобiонти, а 1хня (особливо БПрЫёае, Оео1хир1ёае) вiдсутнiсть у рацiонi свщчить про уникання ропухами цих об'еклв. Хоч у нашому матерiалi з шших мiсць мертво1ди i Ое-о1;гар1ёае, хоч i рiдко, але траплялися серед кормових об,ектiв ропух.
Рис. Частка родин твердокрилих (Coleoptera) у рацюш Bufo bufo L.
nopÍB^HM частки провщних груп герпетобюнпв у пробах шдстилки, зборах грунтовими пастками i у рацюш ропухи показуе, що не bcí групи без-хребетних, якi мають високу чисельшсть або високу активнiсть/уловистiсть так само численно представлен у рацюш ропухи (табл. 2). Бачимо, що не споживають ропухи лише Díptera, Lithobiidae, Lumbricidae i Araneae. Личинки двокрилих, юстянки i дощовi черви провадять прихований спосiб життя у пiдстилцi i для ропух е не надто доступною поживою, а iмаго двокрилих i па-вуки, очевидно, занадто швидкi для ропух, щоб становити бiльшу частку у 1х рацiонi. Iншi групи найпоширешших безхребетних герпетобiю е i переважа-ють також у рацюш ропухи шро1\
Табл. 2. Спiввiдношення провiдних груп eepnemo6ioHmie у пробах шдстилки, зборах Грунтовими пастками Барбера i у рацюш ропухи cipo 'i
Таксони Проби шдстилки 25x25 см Пастки Барбера, 2003 р. Пастки Барбера, 2004 р. Bufo bufo L.
L=14-24 мм (n=31) L=28-61 мм (n=10)
% % % % %
Diptera 20,5 0,55 0,39 0,98 0,85
Lithobiidae 18,81 4,44 3,55 0,53 0,34
Coleoptera 12,92 44,39 36,01 5,56 9,02
Formicidae 11,76 2,82 7,23 1,36 59,11
Lumbricidae 9,9 0,59 0,50 0 0
Lepidoptera 5,83 11,94 7,55 0 2,04
Araneae 5,8 8,05 5,44 0,98 0,85
Glomeridae 4,1 14,38 27,12 0 3,58
Dermaptera 2,48 6,65 3,18 1,51 1,70
Acari* - - - 77,21 2,55
Tetrodontophora bielanensis (Waga) 0,46 0,24 0,09 1,13 12,44
Прим1тка: у пробах шдстилки i зборах грунтовими пастками обл1кували не ми.
За даними С. Л. Кузьмша [4], у бшьшост бютошв ропуха cipa не дуже численна, хоч ïhoaï на 100 м берега ставка можна виявити до 70 екз., а на су-шi - 16-200 екз./га; середня щшьшсть поселення цьогорiчок шсля метаморфозу сягае 16-134 екз. на 100 см . Дослщження у Дншропетровсьюй обл. показали, що на мiсцях нересту в сезон розмноження щшьшсть тварин стано-вить 2-4 ос./га, у тих мюцях, де живуть як доросл^ так i молодь - вщ 15 до 20 ос./га [7]. У люах ПЗ "Розточчя" у межах профiлю П'ясецького чисельшсть
±0 72
ропухи Ыро1' становила 1,3 ос./км, або 22,4 % населення [2], 1,30 ' ос./100 м маршруту [11], про що свщчить i найвища, порiвняно з шшими видами зем-новодних, смертшсть виду на вiдтинку автомобiльноï дороги, яка проходить поряд iз заповщником [9].
Експериментально встановлено, що кшьюсть 1Ш, яка знаходиться в шлунку i кишкiвнику жаб приблизно вщповщае ïx добовому рацiону [3]. Як-що спробувати оцiнити елiмiнуючий вплив ропух на популяцiï твердокрилих виходячи iз наших та л^ературних даних, виявиться, що одна ропуха величиною 14-24 мм загалом пощае за сезон, приблизно, 432 екз. жуюв, а ропуха величиною 28-61 мм - 954 екз. У перерахунку на гектар кшьюсть елiмiнова-них твердокрилих становитиме при чисельност ропух розмiром 14-24 мм 16200 екз./га - вщ 6912 до 86400 екз./га/сезон, що становитиме 0,11-1,42 %о вщ абсолютноï чисельностi герпетобiонтниx безхребетних, а за чисельност ропух величиною 28-61 мм 16-200 екз./га - вщ 15264 до 190800 екз./га/сезон, що становитиме 0,25-3,15 % вщ абсолютноï чисельност герпетобiонтниx безхребетних. Частка ж елiмiнованиx ропухами протягом сезону герпетобюн-тних твердокрилих, приблизно, становитиме менше шж 1 %. Звичайно, вона буде змшюватися залежно вщ чисельностi ропух в бiотопi, але у будь-якому випадку не буде ютотною.
Авторська оцiнка елiмiнуючоï ролi на безхребетних наземноï мезофауни особин жаби трав,яноï (Rana temporaria L.) - найчисленшшого виду земновод-них у лiсаx ПЗ "Розточчя" показала, що протягом мюяця жаби пощали вiд 24000 до 69000 екз./га безхребетних, а вшдання безхребетних становило вщ 2,4 до 17 % [10], вщповщно частка елiмiнованиx жуюв також була незначною.
Висновки
1. Середня чисельшсть безхребетних наземно1 мезофауни за даними з проб тдстилки, становила 606 екз./м2 i, залежно вщ сезону, змiнювалася вiд 224 екз./м2 до 2352 екз./м2.
2. За даними проб тдстилки Coleoptera становили 12,92 %, а за результатами зборiв Грунтовими пастками Барбера жуки були домшантною групою безхребетних (2003 р. - 44,39 %, 2004 р. - 36,01 %).
4. В узагальненому ращош Bufo bufo L. жуки становили 6,62 %. Частка твердокрилих у ращонах ропух рiзноï величини вiдрiзнялася. У ропух з величиною тша 14-24 мм жуки становили 5,56 %, а у ропух з бшьшою величиною тша 28-61 мм ïxня частка зростала до 9,02 %.
5. В узагальненому ращош ропухи сiроï серед жуюв переважали Staphylini-dae, Coleoptera indet., Cantharidae, Curculionidae, Carabidae, Elateridae, Chrysomelidae. У ропух з розмiрами тша 14-24 мм у ращош переважали Staphylinidae, Cantharidae, Coleoptera indet., Chrysomelidae, Carabidae, а у
ропух з розмiрами тiла 28-61 мм до основних kopmíb належали Staphyli-nidae, Curculionidae, Coleoptera indet., Elateridae, Carabidae.
6. Середня чисельшсть жуюв, виявлених у шлунку однieï ропухи у особин з величиною тша 28-61 мм була бшьш шж у два рази вищою (5,3 екз./ос.), тж у особин з величиною тша 14-24 мм (2,4 екз./ос.).
7. Основного елiмiнуючого впливу вщ ропухи сiроï зазнають твердокрилi з родин Staphylinidae, Cantharidae, Curculionidae, Carabidae, Elateridae, Chrysomelidae.
8. Елiмiнацiя герпетобюнтних твердокрилих ропухою сiрою не перевишуе 1 %. Роботу виконано за фiнансовоï шдтримки Державного фонду фунда-
ментальних дослiджень Украïни в межах реалiзацiï проекту Ф29.4/030.
Л1тература
1. Гончаренко Г.С. Земноводнi Побужжя / Г.С. Гончаренко. - К. : Вид-во "Науковий свiтм, 2002. - 219 с.
2. Гузш А.1. Фауна i населения наземних хребетних захiдного регiону Украши. Розточчя / A I. Гузш. - К. : Вид-во "Либвдь", 1997. - Т. 1. - 161 с.
3. Иноземцев А.А. Роль насекомоядных птиц в лесных биоценозах / A.A. Иноземцев. -Л. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1978. - 264 с.
4. Кузьмин С.Л. Земноводные бывшего СССР / С.Л. Кузьмин. - М. : Изд-во КМК, 1999. - 298 с.
5. Медведев С.И. Материалы к изучению пищи амфибий в районе среднего течения Северского Донца / С.И. Медведев // Вестник зоологии. - 1974. - № 1. - С. 50-59.
6. Миркин Б.М. Словарь понятий и терминов современной фитоценологии / Б.М. Мир-кин, Г.С. Розенберг, Л.Г. Наумова. - М. : Изд-во "Наука", 1989. - 223 с.
7. Писанець С. Земноводш Украши : поабник [для визначення амф1бш Украши та су-м1жних краш] / С. Писанець. - К. : Вид-во "Раевського", 2007. - 192 с.
8. Реймерс Н.Ф. Основные биологические понятия и термины / Н.Ф. Реймерс. - М. : Изд-во "Просвещение", 1988. - 319 с.
9. Решетило О. Проблема смертности земноводних на автошляхах i способи ïï вир1шен-ня / О. Решетило, Е. Р1зун, В. Р1зун // Вюник Льв1вського ушверситету. Сер. Бюлоггчна. -2006. - Вип. 42. - С. 70-78.
10. Р1зун Е.М. До питання про кормову базу земноводних у люах Розточчя (на приклад1 Rana temporaria L.) / Е.М. Р1зун, В.Б. Р1зун // Науковий вюник Ужгородського нащонального ушверситету. Сер. Бюлопя. - 2003. - № 12. - С. 82-88.
11. Федонюк О.В. Состояние популяций амфибий и рептилий в лесных экосистемах Львовской области (Западная Украина) / О.В. Федонюк // Актуальные проблемы герпетологии и токсикологии : сб. науч. тр. - Тольятти. - 2007. - Вып. 10. - С. 165-168.
12. Щербак Н.Н. Земноводные и пресмыкающиеся Украинских Карпат / Н.Н. Щербак, М.И. Щербань. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1980. - 268 с.
Ризун Е.М., Ризун В.Б. Влияние жабы серой (Bufo Bufo L.) на гильдии герпетобионтних твердокрилых
На примере трофической деятельности Bufo bufo L. проанализировано ее влияние на гильдии герпетобионтных твердокрилых. Элиминация герпетобионтных твердокрылых жабой серой не превышает 1 % от их абсолютной численности. Экспериментально установлено, что количество еды, которая находится у желудка и кишечнике лягушек приблизительно отвечает их суточному рациону. Частка же ели-минованих жабами в течение сезона герпетобионтних твердокрилих, приблизительно будет составлять меньше чем 1 %. Обычно, она будет изменяться в зависимости от численности жаб в биотопи, но в любом случае такое изменение не будет существенным.
Ключевые слова: Bufo bufo, Amphibia, Coleoptera, экология.
Rizun E.M., Rizun V.B. Grey toad (Bufo Bufo L.) influence on guilds of her-petobiontic beetles
On example of trophic activity of the grey toad its influence upon guilds of herpeto-biontic beetles were analized. Elimination of the herpetobiontic beetles by the grey toad does not exceed 1 % from their absolute number. It is experimentally set that amount of meal which a stomach and kishkivniku frogs has approximately answers them to day's ration. Particle by eliminovanikh toads during the season of gerpetobiontnikh tverdokrilikh, approximately, will make less than 1 %. Usually, it will change depending on the quantity of toads in biotopi, but in any case such change will not be substantial.
Keywords. Bufo bufo, Amphibia, Coleoptera, ecology.
УДК 630*27 Д-р габ. М. Пбчиньска1; Г. Хури1; acnip. М. Романовсм1;
Г. Юргель-Малецка1 ; магктр Й. Папротна1; доц. У.Б. Башуцька2, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. iïbeie
ВМ1СТ МАКРОКОМПОНЕНТ1В У ТРАВ1 FESTULOLIUM BRAUNII СОРТУ ФЕЛОПА, ВИРОЩЕНОÏ НА СУБСТРАТАХ 13 PIAKOÏ ЗОЛИ КАМ'ЯНОГО ВУГ1ЛЛЯ, ОСАДУ СТ1ЧНИХ ВОД,
СОЛОМ1 ТА ПРЕПАРАТУ ЕМ-1
Метою дослщжень була оцшка фггомелюрацп рщко" золи кам'яного вугшля у поеднанш з осадами спчних вод, соломою i препаратом активних MiKpoopraHi3MiB (ЕМ-1). Базуючись на результатах дворiчного експерименту з Festulolium braunii var. Felopa, проаналiзовано ïï врожайшсть та вмют кал^, кальшю, магшю, натр^ в тра-Bi. Застосування активiзуючих речовин, тобто препарату активних мiкроорганiзмiв (ЕМ-1) та керамiчного пилу (EM-X), не мало ютотного впливу на обсяг врожайносп трави у перший рш експерименту i незначно знизило врожайшсть сухо'1' маси трави наступного року. Протягом усього вегетацшного перюду першого i другого роюв Festulolium braunii var. Felopa була придатною до зростання на золi самостiйно. По-еднання рщко'1" золи з осадами i соломою збшьшило кiлькiсть калiю у Festulolium braunii var. Felopa. Вмют магшю в Festulolium braunii var. Felopa збшьшився на субстратах, складених золою i оргашкою, а також препаратом ЕМ-1 i становив близько 4 г Mg кг-1 у сухш маа.
Ключов1 слова: Festulolium Braunii var. Felopa, врожайшсть, макроелементи
Introduction. Festulolium braunii is a breeding cross between festucas (meadow fescue) and lolium (Italian ryegrass), which in Polish nomenclature has been given species name festulolium. It is a high grass forming loose tufts, with extensive root system. At present, there are four varieties of festulolium in the Register of Cultivars: var. Felopa and var. Sulino, var. Rekopan and var. Agula [Staniak, 2007]. Typical feature of this plant is a high percentage of leaves in green mass compared to generative shoots. This is a perennial aggressive species, resistant to summer drought.
Fluid burning is the most effective and at the same time cheapest method to decrease nitrogen oxide emission by reducing burning temperature to 850°C. Such technological operations change chemical and phasal composition of waste material remaining in the process of thermal and electric power production. Since fluidal furnaces can burn low-quality fuel, produced ash, often considered as waste, differs significantly from "standard" one. Fluidal ash is a fine-grain dust composed mainly of spherical glass grains, obtained in the process of burning black coal, ha-
