CC BY
86
8. Гунчак М.С, Яцик Р.М., Андрушк1в Ю.Е. Дугласiя зелена в УкраЫ. - 1вано-Фран-ювськ, 1998. - 122 с.
9. Гут Р.Т., Радченко М.В., Криницький Г.Т. Молекулярно-генетичш маркери та ix використання у люовому господарствi // Лiсiвництво i агролюомелюращя. - Харюв, 2003. -Вип. 104. - С. 58-67.
10. Дебринюк Ю.М., М'якуш I.I. Лiсовi культури рiвнинноi частини заxiдного репону Украши. - Львiв : Сит, 1993. - 294 с.
11. Калужский Н.И. Особенности создания лесных культур в западных областях УССР. - Львов, 1961. - 59 с.
12. Кацуляк Ю.Д. Особливосп культивування дубiв звичайного i скельного в Перед-карпатт // Науковий вюник HAY. - К. : Вид-во HAY, 2004. - Вип. 70. - С. 309-311.
13. Каплуновский П.С., Гербут Ф.Ф. Рекомендации по технологии создания и схемам смешения лесных культур на площадях, вышедших от рубки усохших дубовых насаждений Закарпатской области // Приложение к отчету по НИР № ХД-1211-76. Закарпатская ЛОС. -Мукачево, 1976. - 13 с.
14. Лавриненко Д.Д. Взаимодействие древесных пород в различных типах леса. - М. : Лесн. пром-сть, 1965. - 248 с.
15. Лавриненко Д.Д. Взаимодействие древесных пород и пути повышения продуктивности лесных культур в дубравах Украинской ССР // Современное состояние дубрав, перспективы выращивания и повышения их продуктивности. - Тростянец, 1964. - С. 39-43.
16. Олшник 1.Я. Дубовi культури з участю модрини японсько'1' на Заxодi Украши // Ук-рашський лю. - 1994. - №7. - С. 40-42.
17. Парпан В.И., Яцык Р.М., Ступар В.И. и др. Внедрение наиболее перспективных древесных интродуцентов в лесную практику Карпатского региона Украины // Нетрадиционное растениеводство, экология и здоровье : материалы 7-ой междунар. науч.-практ. конф. -Симферополь, 1998. - С. 227-228.
18. Сабан Я.А. Методика комплексных научных-исследовательских работ по лесной таксации. - Львов: ЛЛТИ, 1985. - 30 с.
19. Смаглюк К.К. Буковые леса Северной Буковины и основы хозяйства в них : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. с.-х. наук / УСХА. - Киев, 1964. - 18 с.
20. Хмшьовський В.М. Дуглаая зелена в рiвнинниx умовах Украши // Люове госпо-дарство, люова, паперова i деревообробна промисловють. - 1985. - № 2. - С. 10-11.
21. Шепотьев Ф.Л., Павленко Ф.А. Разведение быстрорастущих древесных пород. -М. : Лесн. пром-сть, 1982. - 81 с. _
УДК598.2:712.253(477.46) Доц. М.Ф. Коваль, канд. бюл. наук;
доц. О.М. Мктрюкова, канд. бюл. наук - Уманський ДПУ ím. Павла Тичини; проф. Ю.Ф. Терещенко, д-р с.-г. наук; доц. Т. С. Цьомра, канд. icmop. наук -Схiдноeвропейський ун-ет економки i менеджменту, м. Черкаси
ПТАХИ САД1В I ПАРК1В ЧЕРКАЩИНИ, ÏX ПРИВАБЛЮВАННЯ ТА ОХОРОНА
Йдеться про результати вивчення видового складу nraxiB, 1хню чисельшсть, структуру, захисне i естетичне значення, особливосп гшздування, приваблювання i охорони в зелених насадженнях Черкащини.
Assoc. prof. M.F. Koval; assoc. prof. O.M. Mistryukova - Umanskiy state pedagogical university named after Paul Tichini; prof. Yu.F. Tereshchenko;
assoc. prof. T.S. Tsyomra - East Europe university of economy
and management, Cherkasy
Birds of gardens and parks of Cherkasy region, their attraction
and protection
Birds are the main consist of landscape design and the integral component of bioge-ocenoz. Projects of landscape design must include the creation of good conditions for the
nest, of fodder resources of full value, of the calm- (ness), of the protection and of the defence in the stressful and extreme situations. Projects of landscape design must encure the constant development of each kind of birds and the successful execution of them aestheti-cal and protection functions.
1з здобуттям незалежност Укра1на вщроджуеться. Оновлюються та-кож 11 зелеш скарби та створюються HOBi садово-mpKOBi об'екти. Важливо пам'ятати, що сучасний дизайн ландшафту шд час 1х створення мае врахову-вати закономiрностi функщонування бiогеоценозу. У бiогеоценозi, як вщомо, гармонiйно спiвiснують i взаемодiють фггоценоз, зооценоз i географiчне се-редовище [1]. Вони, як i суб'екти в 1'хшх межах, зазнаючи взаемного впливу, змшюються i розвиваються зокрема i разом у просторi та чаЫ. Мiж ними i 1х-нiми суб'ектами встановлюеться злагоджене сшвюнування.
Птахи е iстотним компонентом зооценозу i невiд,емним складником ландшафтного дизайну [2].
Методика дослвджень. Дослiдження i спостереження виконували за загальноприйнятою в орштологи методикою маршрутного облiку [3]. Ми використали сучаснi науковi назви птахiв [4].
Результати дослвджень свiдчать, що на деревах i кущах Черкасько! областi гнiздяться 38 видiв птахiв, що майже на третину менше, нiж було 100 роюв тому з огляду на попршення умов [8]. У розрахунку на квадратний кшометр насаджень залежно вiд 1х вiку i густоти припадае вщ 160 до 1170 особин, або вщ 80 до 585 пар.
Фоновими видами у структурi населення птахiв регiону е горобщ польовий (14,2 %) i хатнiй (6,5 %), зяблик (12,0 %), славка сiра (7,80 %), си-ниця велика та iншi види синиць (7,60 %), шпак (6,56 %) i горлицi (6,25 %).
Менша вiдсоткова частка припадае на плиску бшу (4,40 %), вороновi (3,81 %), дятли (3,40 %), мухоловку сiру (2,00 %), сороку (1,96 %), соловейка (1,76 %), крутиголовку (1,75 %), кам'янку (1,02 %), лазорiвку (0,64 %), одуда (0,60 %) i горихвютку (0,60 %).
Це переважно декоративш, спiвучi i водночас кориснi комахощш за-хисники лiсу i саду, що висиджують по 2-3 виводки пташенят за лiто. У структурi 1'хшх кормiв 70-80 % займають шкiдливi комахи. Найбiльше шюд-ниюв у насадженнях знищують осiлi дуплогнiздi птахи синицi i дятли, що весь рш iз дня в день нишпорять по деревах i чагарниках, обстежуючи 1х на шдошчнш територп вщ основи стовбура до верх1вки кожно! гшочки.
Синиця велика та iHini види синиць пощають дорослих комах, личинок, лялечок i яйця на листi, гiлоч-ках, у трщинах кори, особливо сшвпрацюючи з дятлами як lхнiй супровщ, а також в опалому лисп. Одна сiм,я синицi велико! забезпечуе надшний захист вiд шкiдли-вих комах упродовж року в середньому 40 зрших дерев. З осеш до весни вони винищують шюдниюв, що схова-лись на зимiвлю у лiсовому настилi, трiщинах кори та навггь короlдiв захiд-ного непарного i заболонника. А коли настае зима i випадае сшг, вони 1дять також насiння дерев, чагарниюв i бур,янiв. Найважчими для них е перюди,
коли лежить глибокий сшг та настае ожеледь, а шюдники та насiння стають недоступними. Тодi вони наближаються до наших осель i стукають у шибки, дютаючи зi шпарин мух, нав^ь залiтають через вiдчиненi дверi або кватирки до кiмнат. Голод i холод змушують !х перебороти страх. Частше вони зашта-ють до кiмнат дитячих установ i багатодiтних сiмей, вiдчуваючи спiвчуття радюно! малечi. У таких випадках потрiбно спокiйно покинути кiмнату, кота i собаку забрати, а для пташки лишити розчавлене насiння соняшника або ш-ших олiйних культур. Якщо ж пташину намагаються пiймати, то вона може з розгону розбитися об шибку i загинути вiдразу або згодом.
Синичкам слiд завчасно встановити годiв-ничку, оскiльки в суворi зими !х виживае лише 20-25 %. Кормом може бути дрiбне насiння проса, чумизи, ршаку, гiрчицi, гречки, рижiю, смере-ки, сосни, товчене насiння соняшника, гарбузо-вих, кукурудзи, зерновiдходи з току, товчеш су-харi, макуха, шроти i не солонi вдаоди тваринно-го походження. Кращими е автогодiвницi рiзних конструкцiй у кшточках з прутикiв верболозу, вiдстань мiж якими 30-35 мм е прохщною для синичок. Коли морози сувор^ у цi клiточки можна давати також не солош кусочки сала або м'яса (рис.). А як тшьки погода нормалiзуеться, то вони аж до розпус-кання бруньок визбирують у кронах дерев рiзних шкiдникiв. Деякi автори вщносять синичок до ворогiв бджiл [9], оскшьки тi, рятуючись вiд голодно! смертi взимку, виманюють бджiлок з льотка поодинщ, стукаючи дзьобиком, i з'!дають !х. Але досвiдченi паЫчники пам'ятають народну мудрiсть, що ску-пий тричi переплачуе, а ледачий тричi переробляе. Тому льоток вони захища-ють приставною дощечкою, а синичкам iз вдячностi як саштарам, що весь рiк прибирають трупи уражених хворобами бджiл i личинок та захищають нектародайнi декоративнi i фруктовi дерева вiд шкiдникiв, виставляють у скрутш для них часи автогодiвнички.
Вигодовуючи за два виводки приблизно 20 пташеняток, батьки прино-сять !м !жу у середньому 260 разiв за день. У ращош синиць, залежно вiд року бувае до 78 видiв комах, зокрема травневий хрущ, садовий хрущик, хлiб-ний жук-кузька, дрiбнiшi жуки, метелики та гусiнь, зокрема волохата бшана жилкуватого, золотогузки, непарного шовкопряда i американського бiлого метелика, також плодожерки, яблунево! молi та саранових, яких синищ лов-лять у трав^ квiтко!ди i бруньковi довгоносики, а в опалому лист туруни, ко-валики, златки, вусаш, листогризи тощо.
Розмiр кормово! плошд синицi велико! за радiусом у лiсi становить 50-65 м, а в садах i парках у 3-4 рази бшьше, що залежить вiд умов року, породного складу, вжу та кiлькостi дерев.
Поселяються синищ в парках, садах, скверах, прибудинкових наса-дженнях, люосмугах i лiсах, вимощуючи теплi i ошатнi гнiздечка в дуплах i штучних синичниках (табл.), щiлинах поодиноких дерев i будинкiв, трубах тощо. Першого разу зносять яечка на початку кв^ня, а другого - на початку червня в шшому дупл^ щоб уникнути паразш!в.
Iншi види синиць (блакитна або лазорiвка, мала, чубата, га!чка, боло тяна) теж дуже красив^ гарно спiвають, корисш, подiбнi за бюлопею та зас луговують на увагу, охорону i приваблювання за допомогою синичникiв, го дiвничок i збагачення кормових ресурЫв у насадженнях.
Дятел великий строкатий та шпи види (малий строка-тий, сiрiйський, зелений, сивий) у люах, садах, парках та шших зелених насадженнях спецiалiзувались на захист дерев вiд ко-ро1дав, личинками яких живляться, особливо взимку. На 1'хнш стуют взимку злiтаються iншi птахи отримати роботу i корм там, де роздовбали кору або шишки. Взимку дятли по!дають також багато висококалоршного насшня хвойних порщ, пере-важно сосни i смереки, сприяючи також 1хньому розповсюдженню. Влггку 75 % 1хнього рацiону становлять шюдники, насамперед травневi хрущi, туру-ни, клопи, метелики i 1хня гусiнь та iншi.
Дятли вирiзняються чудовою декоративнiстю, оригiнальним прием-ним сшвом, цiкавою бiологiею i поведшкою, великими здiбностями i майстернiстю лжаря^рурга деревних насаджень, солiста i барабанщика^р-туоза пташиного лiсопаркового оркестру та ювелiрного будiвника дупел. Вони щорiчно виготовляють собi нове дупло, а старе благочинно залишають ш-шим птахам, сприяючи заселению ними зелених насаджень. Тому для приваблювання дятшв на зелеш територп потр1бно зберегти старi дуплистi дерева, заздалепдь подбати щоб вони були обвита л1анами та оточеш чагарниками та щоб було дос-татньо хвойних дерев з шишками.
Шпак звичайний е улюбленим ^ птахом Украши за його невтомний за-хист сад1в, зелених насаджень городшх { польових культур вщ небезпечних ппадниюв, декоратившсть { сшв. Вш першим серед перел1тних птах 1 в повертаеться навесш, радюно ствае, ¿м-ь провпуючи, а шод11м1туючи шших пта-х1в, { нав1ть людей, кот1 в та собак. Вiн швидко звикае до людей i охоче поселяеться с^зь, де е дуплист дерева, придатнi мiсця i шпаювш рiзних конструк-цiй та з рiзних матерiалiв (рис.), розмiщенi навггь на балконах. Вiн старанно мостить гшздо, використовуючи для захисту вщ паразитiв зелене листя полину, а за його вщсутносл - помщо-рiв, оскшьки пташенят виводить вдруге у тому ж гшздт
Живиться, наче на замовлення, комахами, вщшукуючи 1х пiд грудочками i листям та у травт У його ращош бувае по-над 70 видiв безхребетних, з них близько 82 % припадае на кравчиюв, турушв, довгоносикiв, жукiв i личинок ковалиюв (дротяникiв), саранових, травневого хруща, метелиюв i гусiнь яблунево! мол^ бiлана жилкуватого, золотогузки, совки ози-
мо1, плодожерки, капустянок, клотв, молюск1в, слимак1в тощо.
Треба пам'ятати, що шд кшець лиа шсля виведення пташенят другого поколшня, коли кшьюсть шюдниюв р1зко зменшуеться, шпаки вимушеш жи-витися також люовими юсточковими i япдними культурами. Тому доцшьно доповнювати зелеш насадження достатньою кiлькiстю черешнi люово!, че-ремшини, вишень повстисто1 i магалебсько1, шовковицi, аличi, терену, винограду декоративного, ожини, барбарису, смородини золотисто! тощо, а вщ фруктових садiв шпаюв потрiбно вiдлякувати.
У парках, люах, лiсосмугах, придорожнiх та шших насадженнях, де кiсточкових i япдних лiсових порiд, декоративного винограду та полину для шпаюв достатньо, вони захищають вщ шкiдникiв також овочевi та польовi сiльськогосподарськi поЫви. Шпакiвнi (див. табл. i рис.) потрiбно розмщува-ти навколо полiв, галявин, площ, у парках i скверах, за винятком юсточкових i япдних порщ та виноградниюв присадибних i дачних дшянок та спецгосшв.
Одуд звичайний - декоративний, екзотичний, дуже корисний перелiтний птах. В умовах Черкасько! областi вiн споживае 35 видiв комах, з яких 83 % е шюдливими. Це жуки i личинки травневого хруща, ковалиюв, турушв, хлiбних жуюв, клопiв, зокрема шкiдливих клопiв-черепашок, вусашв, довгоносикiв, капустянок, слимакiв, павукiв, саранових, мух, метелиюв i !хньо! гусеш, серед них i совки.
Одна слм'я за сезон знишуе понад 20 тис. шюдниюв, ви-ловлюючи 1х, особливо пiд час суцшьного i мiжрядного обробiткiв грунту, сшо-косу i жнив, пiд настилом, грудочками i камшчиками, у невисоюй травi та стернi i в повггрг
Гшздуеться вiн у дуплах i щшинах старих та сухостшних дерев, норах i щiлинах скелястих берепв, урочищ, купах камiння, iнодi в кущах на узлю-сях, у люосмугах, садах i парках, бшя галявин, лук, полiв навколо городiв. Любить вiн тишу i спокш, уникае людних мiсць. Для приваблювання одуда треба подбати за наявшсть дуплистих дерев та спокш у мюцях його поселен-ня. Слщ врахувати, що весь сезон одуди виконують тiльки корисну роботу на вЫх угiддях i сшьськогосподарських посiвах, не завдаючи жодно! шкоди. Тому доцiльно сприяти його вподобанням щодо тишi та спокою, щоб вiн нiколи не покидав обрано! територн, а прижився там назавжди.
Мухоловка cipa та iншi види (строката, бiлошийка) оселюються в люах, парках, iнших зелених насадженнях, садах i садибах, поблизу зоопарюв, тваринницьких примь щень i лигах тваринницьких таборiв, де е багато мух, ос-кiльки спецiалiзуються на !х знищеннi.
Гшздуються вони в дуплах, у тiм числi штучних, шд-линах дерев, будинкiв i тишв з широким входом i накриттям та пiд стрiхами примщень. Iнодi вони мостять гнiздечко на землi пiд поваленим деревом, або купою хмизу, але не в ямщ, а на настилi та гшочках хмизу. Комах вони ловлять у повггр^ переважно мух, гедзiв, комарiв, мошок, метеликiв, особли-
во бшана жилкуватого, а шд вечiр - i нiчних метеликiв. У дощову погоду вони змушенi збирати гусшь, личинок, жукiв i павуюв у кронах дерев.
Вигодовуючи двое поколшь пташенят, мухоловки щодня приносять !м корм в середньому 375 разiв i самi по!дають 15 г комах. Вони дуже корисш для рослин, тварин i людей, а тому 1х потрiбно приваблювати, сприяти збшь-шенню 1х чисельност^ оберiгаючи 1'хт гнiзда, дуплист дерева i виготовля-ючи штучш гшзда (табл. { рис.).
Горобщ польовий 1 хатнш переважають шших птах1в чисельшстю { постшним перебуванням на територп. Вони життестшю { настирлив1, гшздуються повсюди, усшшно кон-курують з перел1тними птахами, першими захоплюючи 1хш дупла, шпаювш, синичники, а шод1 нав1ть гшзда ласт1вок. Вигодовуючи три виводки пташенят за лш), вони знищують на територп Черкасько! области 44 види ши длив их комах та ш-ших безхребетних, серед яких клопи-черепашки, шпп клопи, хлiбний жук-кузька, квггкощи, травневий хрущ, ковалики, бруньковi та iншi довгоносики i жуки, бшан жилкуватий, iншi метелики i 1хня гусiнь, капустян-ки i комарт Пiсля виведення пташенят у другш половинi лiта, коли кiлькiсть шюдниюв значно зменшуеться, вони по!дають велику юльюсть насiння бур,янiв. Але, готуючись до зими, вони зграями налггають на посiви зернових, особливо пшенищ, проса, соняшникiв, шовковицi, ягiдники тощо. У зв'язку з цим у Кита! в шiстдесятих роках, як вщомо, була хибна спроба винищити го-робцiв, яка обернулась великими втратами врожаю вiд розповсюдження шюдниюв. Тому не можна погодитися з пропозищями, вщнести горобцiв та де-яких iнших птахiв до чорного списку шюдливих i знищувати 1х у нашi днi. Адже нишшш поколiння черкащан е свщками того, що кiлькiсть птахiв зменшуеться, а небезпечних шюдливих комах - збшьшуеться. Так, слщом за коло-радським жуком з'явились американський бший метелик, картопляна мiль, ку-курудзяний жук, каштанова замiновувальна мшь та iншi види шкiдникiв.
В УкраУш горобщв цшують з давшх-да-вен, але знаючи 1хню всюдисупцсть, завжди вщ-лякують вщ злаюв, соняшниюв та шших культур традицшиими опудалами, чучелами, бубнами, та- д! рахкалами, р1зними шумами, петардами тощо [7].
Сприяти поширеиню описаних вище дуп- ' ^¡р^^ЩР^'^/{ логшздих птах1в можна за рахунок збереження ^4
старих i дуплистих дерев, озеленення 1х лiанами (плющем, хмелем, лимонником, видами винограду) та чагарниками. Коли таю дерева з рiзних причин з-
валяться, то 1х слiд розпиляти на частини з дуплами i розмiстити у безпечних мюцях, а також використати шд житла дуплавi пеньки (рис.).
Ц птахи охоче поселяються i в штучнi гнiзда, ви-готовленш з вiдходiв деревини, поролону, шиферу, житньо! соломи, лепехи, очерету, лози тощо (рис).
Гшзда мають бути без протяпв, не шлiфованими,
а шорсткими всерединi, щоб пташенята могли чшлятись лапками, не ковза-ючись, дах може бути односкатний, вкритий корою, тшр захисним стосовно мюця його розташування, а пiдлiт до гшзда прихованим у зеленi, за винятком шпака, який любить вщкритий тдлт
Розмiщувати 1х краще льотком на швденний схiд, по одному через 510 м., для синичок - по двое на дерево, для шпаюв, стрижiв, мухоловок i тря-сихвiсток - на передньому кра1, а для iнших птахiв - у глибинi насаджень.
Дублянки з розколеного полша 1 шпаювня з солом'яних { лепехових мат
На деревi 1х можна закршляти м'яким дротом, скотчем або mдвiшувати (рис). Про iншi деталi та застереження стосовно штучних гнiзд йдеться в таблищ.
Набагато складнiше вижити птахам, що гнiздуються вiдкрито в кронах дерев, у кущах, тд кущами чи у травг 1хш яйцекладки частiше зазнають впливу стихшних явищ (буревiю, зливи, граду), нападу хижих птахiв i звiрiв, бродячих собак i котiв. Значних втрат зазнають вони i вiд нашо! байдужостi та неадекватного ставлення. Тому доречно нагадати про давш добрi укра1нсь-кi традицн шани, любов^ побожного i турботливого ставлення до птахiв. Про це свiдчать народна мудрють, пiснi, казки, байки, приказки, при^в'я, загадки, повiр,я [7].
Назва птаха Внутршт розм1ри гтзда, см Ввдстань ввд краю льотка до стел1, см Розм1р (або дь аметр) льотка, см Ввдстань ввд гтзда до земл1, м
висота ширина вс1х стшок (або д1аметр)
Синиця мала, синиця чубата 20,0-22,0 8,0-9,0 3,0 3,0-3,2 1,0-3,0
Синиця велика 22,0-25,0 10,0-11,0 3,0 3,5 1,5-3,0
Шпак, повзик 25,0-30,0 13,0-15,0 5,0 5,0 3,0-8,0
Мухоловка с1ра, мухоловка мала, стриж 10,0 30,0 0 5,0-15,0 3,0-5,0
Плиска бша, плиска жовта 10,0 30,0 0 5,0-15,0 0,0-3,0
Одуд, шбчик, боривггер, галка 50,0 40,0 0 12,0x12,0 3,0-10,0
Лелеки були у кожному мют i селi як символи щасливих i багатодгг-них сiмей та радiсного дитинства (рис.). Вони гшздувались на хатах, клунях, шших будiвлях i стовбурах усохлих дерев, на яких гостинш господарi при-лаштовували старе колесо вщ воза або великий кошик (рис.). Вони обержали подвiр,я, садибу i город вiд плазунiв, земноводних, гризушв, слимакiв, капус-тянок, сарани, травневих хрушдв, хлiбних та шших жуюв, особливо пiд час обробггку грунту, сiнокосу i жнив. У наш час мало хто може похвалитись, що його дiти мають змогу щоденно спостерiгати за лелеками, !хшм життям, по-ведiнкою i корисною працею, радiсно зустрiчати !х весною i з сумом та на-дiею проводжати в далекий вирш восени.
1х легко приваблювати, готуючи новi мiсця для гшздування неподалiк вiд болота, рiчки чи шшого водоймища. Так, при в,!здi в село Носачiв з боку Черкас лелеки збудували гнiздо на електричному стовпi бiля дороги, а в селi Кочубпвка при в,lздi з Уманi - на водонашрнш баштi.
З року в рш лелеки повертаються у сво! гшзда, ремонтують i збшьшу-ють !х. Вони толерантно ставляться до дрiбних пташок, зокрема горобцiв, якi масово поселяються нижче, почуваючи себе захищеними.
Внаслiдок надмiрного захоплення хiмiзацiею, осушенням болгг, розо-рюванням берегiв та шших упдь вiд початку шютдесятих рокiв [5] лелеки пережили нелегк часи, бо майже повшстю зникли земноводнi i плазуни. Тод^ рятуючи себе i сво!х пташенят вщ голодно! смертi, лелека мж iнодi прихопи-ти чуже пташеня, або навпь курчатко. Але будьмо справедливими i виз-наймо, що винш в цьому ми сам^ так необачно порушивши екологiю. Нашi спостереження свiдчать, що вiдтодi як кшьюсть лелек значно зменшилась, поЫви озимих i багаторiчних трав на сотнях i тисячах гектарiв почали знищу-вати мишi та iншi гризуни, особливо у правобережних районах област^ де менше водойм.
Нинi охоронi природи органи влади i громадяни загалом придiляють бiльше уваги, а тому е надiя, що у кожному населеному пункп, де е рiчка або ставок, на в,!здi i ви!здi, як його вiзитна картка, знову з'явиться криниця iз живою джерельною водою i лелеками поряд. Народний досвщ свiдчить, що це зш-мае стреси i повертае душевну рiвновагу, мир, спокш i злагоду мiж людьми [7].
%
Без ластiвок, наших улюблениць, також неможливо уявити себе в Украшт Вони не тiльки любо щебечуть пiд вж-ном, але й захищають нас i бралв наших менших вiд кро-восисних комах, як водночас е переносниками небезпечних хвороб, а також рослини вщ безлiчi крилатих шкiдникiв з дос-в1тку до веч1ршх сутшюв. Щаслив1 д1ти, що мають нагоду ба-чити цi досконалi створiння, 1хню красу, будiвництво, полювання, любов до пташенят, спiлкування i поведiнку, слухати щебетання, чекати i радiти як принесуть вони весну та сумувати як вщлетять у невiдомi свгги восени. Досить лише посприяти 1м, пiдготувавши мiсця для гнiздування, так щоб уникнути будь-яко! небезпе-ки для них i незручностей для оточення (див. рис) та захистити при нагодт Тод1 кожно1 наступно! весни вони повернуться до нас як до СВ01Х добрих друз1в i будуть з нами у мюцях працi i вщ-починку, у садах, парках i на
пасовищах.
Жайворонок зранку до вечора тршоче крильця-ми у пiднебессi, i лунае його радiсна пiсня у безкрайому небi над полями та галявинами Черкащини. Найбiльшим патрiотом краю е жайворонок чубатий (посмггюха), що, на вщмшу вiд жайворонкiв перелггних (степового, шро-го, лiсового i малого), залишаеться зимувати. У теплий перюд вiн, як i вс iншi жайворонки, живиться на землi по Mi ж рослинами слимаками, клопами, травневими хрущами, чорнишами, довгоносиками, шшими жуками, метеликами i 1хньою гу-сiнню, а в холодну пору року насшням бур,янiв. Гнiздуеться вш на пустищах, неужитках, межових смугах, узбiччях дорiг, задернiлих мiжряддях садiв i на-саджень, по краях квартал!в i люосмуг. Гшздечко жайворонок мостить у ямщ серед густо! трави, вистеляючи тоненькими i м'якими стебельцями та корiнчиками, вовною i пухом.
Вщ весни i до виведення другого поколшня пташенят у кшщ липня ixHi гшзда на згаданих вище упддях« потребують захисту, що за сучасиих умов не легко« здшснити. Але наш моральний обов'язок подбати про! цю цшком корисиу пташку, що чудово сшвае i знищуе| велику кшьюсть небезпечних шюдниюв та насшня бур'яшв, щоб забезпечити 11 охороною i достатнiми кор-мовими угiддями.
Соловейко схвдний е неперевершеним сшваком* садiв i паркiв Черкащини. Всi ми, незалежно вiд вiку, хо-чемо ще й ще слухати i вдень i вноч1 його божественний|
ств. Вщ нього також, як i вщ жайворонка, маемо тiльки користь. Живиться вш переважно шкiдливими комахами: довгоносиками, листогризами, ковали-ками, турунами, шшими жуками, клопами, гусiнню яблунево! мол^ iнших метеликiв, волохатою гусiнню бшана жилкуватого, золотогузки, непарного та дубового шовкопрядiв, американського бiлого метелика, багатошжками, мухами, павуками, мурашками, а восени споживае також незначну кшьюсть ль сових ягiд i насшня декоративних рослин та бур,янiв.
Поселяеться соловейко переважно в садах з пониженим рельефом та вологим грунтом, де е багато кущдв, у насадженнях i люосмугах з густим шд-люком та дачних дшянках садiвникiв, де немае небезпеки бродячих собак i котiв. Гнiздуеться вш у густих заростях пiд деревами i кущами поверх хмизу i сухого листя поблизу водойм, гнiздечко вимощуе з тонких сухих стебелець i корiнчикiв трави, вовни i пуху. Соловейко потребуе тишi i захисту вiд бiлок, куниць, !жаюв, плазунiв, котiв, собак, вiдвiдувачiв, збирачiв ягiд i грибiв, ко-сарiв, випасання худоби, виконання лiсотехнiчних робгг впродовж травня, червня й липня. Для цього треба вщвести, огородити сггкою i охороняти хоча б невеличку дшянку, вкриту густим чагарником на березi чи острiвцi, де б за-лишались зваленi дерева, хмиз, люовий настил i достатньо корму (полуниця, ожина, черемшина, бузина, малина, барбарис, аморфа, акащя жовта, липа, ди-восил, мишачий горошок тощо).
Дрiзд сшвочий посiдае трете мюце серед улюбле-них пернатих сшваюв садiв i паркiв Черкащини, а за ним - i його побратими дрiзд чикотень, дрiзд омелюх (деряба), дрiзд бiлобровий i дрiзд гiрський. Гшздуеться вiн переважно на смереках, соснах, тополях, глод^ лоховi, малинi, шипшинi, дубах, в'язових, кленах, липах, яблунях, бузиш, деренi, лiщинi та iнших мiж галузками дерев i кущiв переважно на висот вiд 3-5 до 10 м., а в безпечних мiсцях iнодi навiть на купах хмизу або у високш гус-тiй травi. Пташенят висиджуе двiчi. Самцi хоробро охороняють самок на гшздг Однак у перiод яйцекладок i висиджування пташенят вони дуже обережнi i як-що !х турбувати, то можуть назавжди покинути гшздо. Тому в садах, парках та шших озеленених територiях потрiбно дбати про !хнiй спокiй i тишу.
Живиться дрiзд у весняно-лггнш перiод, особливо годуючи пташенят, комахами i !хнiми личинками на деревах i лiсовому настилi, а в другш поло-винi лiта i до вильоту у вереснi та жовтнi також плодами i ягодами бузини, черемшини, шовковищ, дерену, яблуш ягiдно!, глоду, маслини, шипшини, ка-лини, облiпихи, винограду декоративного, шраканти, кизильника, дерези, би-рючини тощо. Наявшсть цих кормiв приваблюе дроздiв гнiздуватися там пос-тiйно i стримуе вiд пошукiв !х в садках i ягiдниках.
Зяблик приваблюе сшвом, декоративнiстю, смiливою поведiнкою та довiрою. Вiн е одним iз ос-новних спiвакiв озеленених територш Черкащини. Поселяеться в лiсах, парках, люосмугах, iнших зеле-них насадженнях i садибах мiст i сш. Гнiздо будуе на високих густокронних деревах (смереках, соснах, ду-
бах, в'язевих, кленах та iнших) мiж стовбуром, товстими розгалудженнями i зеленню навколо, так що його важко помггити. Вигодовуе два виводки пташенят. Живиться комахами, переважно шюдниками, а рано навесш та восени також насшням бур'яшв.
Серед iнших птахiв зяблик вiдзначаеться життестiйкiстю, здатнiстю адаптуватися до сучасних умов, навиь у людних i гамiрних мiсцях. Тому в Черкаськш областi за кшьюстю в популяцi! (12,02 %) вш поступаеться лише горобцю польовому (14,15 %). Однак за дефщиту насшня через випалюван-ня, неврожай, скорочення площд природних угiдь, глибокий сшг, суворi зими, розмноження хижакiв, особливо бшок, чисельнiсть зябликiв значно змен-шуеться. Тому потрiбно вчасно надавати допомогу цш чудовiй пташинi. Щоб допомогти йому, потрiбно щирицю, лободу, мишш, грицики та iншi бур'яни краще не спалювати i не громадити купами, а розкладати пучками у роз-галузинах дерев i кущiв.
Щиглик вiдзначаеться унiкальною декоратившс-тю, невибагливiстю i гарним сшвом. Поселяеться в парках, рщколюсях i садах, зокрема фруктових, по однш або кiлька пар на дерев^ особливо на каштанах i фруктових деревах (рис.). Гнiздо будуе дуже старанно на розлогих гшках на висотi 4-6 метрiв. Вигодовуе двое поколшь пташенят винятково комахами, також, на вщмшу вщ iнших птахiв, вправно по!дае також попелиць, як дуже пригнiчують i позбавляють декоративностi калину, бузину, виноград, акащю, яблуню, грушу, черешню, жимолость та iншi рослини. Восени i взимку кочуе зграями на швдень садами, узлiссями i полями у пошуках корму, по!даючи багато насшня бур'яшв, переважно реп'яхiв, щавлю кшського, дивосилу, татарника та шших високих рослин. Потребуе тишi i спокою навколо, захисту вiд бшок i котiв. Для його приваблювання, як i для зяблика, потрiбно розмiщувати на узлiссях i навколо галявин м1ж галузками дерев { купцв снопики бур'яшв з дозршим насшням.
1волга звичайна - винятково декоративна пташина, навпъ на фош зеленi. I! спокiйний спiв подiбний до звучання флейти, а в разi небезпеки вона галасуе як люова кiшка. Поселяеться iволга у рщколюш, парках, по берегах рiчок i водойм, також у люосмугах i населених пунктах, менше - у фруктових садах i завжди лише на високих дубах, соснах, акащях, березах, ясенах, осокорах i шовко-вицях. Гнiздо будуе надшно, закрiплюючи як корзину до мщних тонких гiлок на висотi 6-10 метрiв, i вiдчайдушно захищае.
По!дае небезпечну для декоративних рослин волохату гусшь бiлана жилкуватого, золотогузки, непарного i малого шовкопрядiв, костехвота, стршьчатки, американського бiлого метелика та шших, а також жуюв, клопiв, метелиюв, мух, комарiв тощо. Пiсля виведення пташенят у кшщ лiта, коли чисельшсть шкiдникiв зменшуеться, iволга живиться також плодами i ягодами. Тому для приваблювання !! потрiбно подбати, щоб на озеленених територiях були суницi, ожина, малина, виноград декоративний, бузина, барбарис, калина, горобина, глщ, маслина, облшиха, вишш магалебська i пов-
стиста, черешня люова, шовковиця, черемшина, яблунi япдна i лiсова, груша лiсова, айва, дерен, шипшина, аронiя чорноплода, терен, алича, смородина золотиста, пiраканта, кизильник, дереза, ялiвець та iншi. У таю насадження iволга повертатиметься i в наступнi роки.
Ремез - ушкальний рщюсний { единий в УкраУш та свт вид, занесений до Червоно! книги Укра!ни та шших кра!н [6], пе-рел^ний, комахо!дний. Приваблюе вiн декоративнiстю, сшвом i дивовижним гнiздечком (рис). На жаль, здавна цьому загадково-му гшздечку приписуеться магiчна сила, а тому й тепер на нього тривае хижацьке полювання i кшьюсть виду скорочуеться. Гшз-дуеться ремез над водою, переважно у верболозт Вш потребуе спокою, тишi, захисту i порятунку на рiвнi мюцевих громад i органiв влади. Його найближчим добрим сусщом е соловейко. У мюцях !х гнiздування недопустимо влаштовувати пiкнiки, розваги, зiбрання на машинах i мотоциклах, з вогнищами, петардами i салютами. За це мають подбати також органи правопорядку i природоохорони. 1накше нам, щоб побачити i почути голоси цих райських шж!в, доведеться !хати у далекi свiти.
Ниш вщроджуеться побожне ставлення до природи, зокрема i до чу-дового i невiд,емного 11 складника - птахiв. Споконвiку в Укра!ш дщи i прадь
ди, матер1 { батьки навчали любу малечу: "Не убий { не скривдь, бо це ^х перед Богом i людьми" [7]. На жаль, у наш час iнодi бачимо зруйноваш гшзда ластiвок тiльки тому, що для захисту вшон чи перехожих вiд послiду пташе-нят не спромоглися прилаштувати тд гнiздечком захисно-го лоточка (рис). Також { на деревах обаб1ч шшохщних дор1жок, де е гшзда з пташенята-ми iнших видiв, потрiбно влаштовувати захиснi пристосування зусиллями вщповщних територiальних установ i суб'екпв.
Домашнi птахи, а тим бшьше коти, кiмнатнi собаки i птахи та шш^ як вiдомо, також завдають немало прикрошдв i проблем, однак !х утримують, годують i дбають про них. А щоб вшьш птахи за вiдсутностi комах та шшо! фауни, рятуючись вщ голодно! смертi, не полювали за яечками i пташенятами iнших видiв та домашньо! птицi, як було з лелеками за надмiрного за-хоплення хiмiзацiею та освоення болгг [5], мусимо дбати за еко-логiю i, приваблюючи !х, враховувати кормовi ресурси.
Так само за дефщиту лiсових ягiд i плодiв у лiсах, парках, на шших озеленених територiях i природних упддях у дру-гiй половит лта та на початку осеш, коли комах дуже мало, бо вони вже не розмножуються, сади, япдники i виноградники заз-нають нападу голодних зграй птахiв. Також за нестачi насiння деревних, чагарникових i трав'яних рослин, як було через розо-ранiсть угiдь на 90 % i бiльше [5], нападiв зголоднiлих птахiв зазнаватимуть поЫви зернових, олiйних та iнших культур. Тому озеленеш територi! мають бути самодостатшми бiогеоценозами i мати доволi повноцiнних кормiв для птахiв у вш пори року.
Нашi спостереження свдаать, що за нестачi кормiв птахи осiлi мiсця покидають i вони без захисту зазнають збиткiв вiд шкiдникiв. А зголоднiлi i виснаженi птахи у пошуках цшющих кормiв зграями нападають на дачш i присадибнi дiлянки, посiви зернових, олшних та iнших культур, завдаючи значних збиткiв. Таке бувае не тшьки у перiод дозрiвання плодiв i насiння. Якщо людина, як "цар природи", не дбае за не! i птахiв зокрема, то зголоднш i виснаженi, вони поправляють свое здоров'я також, по!даючи цшюще пророс-ле насiння, щойно вишяне в грунт, багате вiтамiнами, ферментами, гормонами та шшими фiзiологiчно активними речовинами. Завдаючи при цьому поЫвам непоправно! шкоди, особливо пiзнiм озимим культурам i весняним просап-ним, птахи i самi можуть загинути вiдразу або згодом. Адже насшня у бшь-шостi випадкiв протруене небезпечними отрутохiмiкатами. У таких випадках поЫви слiд охороняти вiд зрщження птахами i заодно птахiв вщ отруення.
Давнi традицiйнi народнi заходи вдаякування птахiв вiд пошкодження фруктових, городшх, зернових, олiйних та шших культур [7] застосовуються ниш переважно на присадибних i дачних дшянках та у фермерських господар-ствах. До них додають також сучасш безпечнi методи вiдлякування та охоро-ни i мiжнародний досвiд. Настав час в Укра!ш, на нашш, на сво!й i Богом не забутш землi подбати за комфортш умови для себе i вЫх суб'ектiв ландшаф-тних бiогеоценозiв, зокрема птахiв. Адже за життя поколшня дiтей вiйни рщ-кiсними у Черкаськш област стали фазани, лебедьшипуни, курiпки сiрi, пере-пiлки, гуси Ыр^ кулик болотний, голуб дикий, ремез, все менше стае солов'!в. Так, неприпустимим е спалювання сухо! трави, листя, очерету, лепехи, осоки i хмизу в природних упддях будь-коли, а не тшьки в перюд гшздування птахiв. Бо згорае !хне захисне середовище, пiдлiсок, чагарники, шдгорають стовбури дерев, гине корисна фауна, катастрофiчних довготривалих збиткiв зазнае кор-мова база птахiв i можуть виникнути лiсовi пожежi.
За кормову базу шж^в, як основу !хнього приваблювання i виживан-ня, треба дбати завчасно i планово, збагачуючи рiзноманiття життестiйких, здатних до самовщновлення листяних i хвойних дерев, кущдв, лiан i трав'яних рослин, цшющд плоди i насiння яких е кормом для птахiв також i взимку. Од-нак коли випадае глибокий сшг, а на стовбурах i гiлках дерев тривалий час тримаеться ожеледь, то без нашо! допомоги птахи можуть загинути вщ голоду. Улюбленою справою шкшьно! молодi в Укра!нi за шдтримки дорослих мае бути, як i завжди була, пiдгодiвля птахiв у скрутнi для них часи взимку, а тому вмшо виготовлеш годiвнички мають бути напоготовi (рис).
Однак коли настае нормальна погода або вщлига, i угiддя звшьняють-ся вiд снiгу, ними не слщ зловживати. Бо птахи, як i коти, що в достатку байдужшть до мишей, також послаблять боротьбу зi шкiдниками. Птахи пам'ятають доброту, особливо дiтей, чекають !х, довiрливо i близько пiдлiтають до сво!х благод^йник1в у мiсцях зус^ч^ а часом беруть корм прямо з !хшх до-лоньок. За це вони назавжди залишаться в тих мюцях, вдячно спiватимуть i ста-ранно захистять зеленi насадження та присадибнi дiлянки.
I все ж приваблювання у сади, парки i природне середовище та охоро-на птахiв нинi е проблемою складшшою. Ось цiе! зими насшня та плодiв для
rnaxiB е бiльше, нiж досить (на ясенах, кленах, грабах, липах, березах, в'язо-вих, акацiях, шпилькових, трав'яних рослинах, горобиш, калинi, бузинi, бирю-чиш, шипшинi, маслинi, облiписi та ш.), а птахiв, що мали б 1х споживати, не-мае. З багатьох розглянемо лише одну причину. Бо у травi i чагарниках, де гшздуеться значна кiлькiсть видiв птахiв, постiйно нишпорять згра! бездом-них i здичавiлих котiв та собак, а також лисиць i бшок у неврегульованих кiлькостях. Вже не поодинок випадки, коли лис по дворах вшьно вибирае со-бi найкращу домашню птицю, а бшка, спустошивши пташинi гнiзда, ласуе яйцями по курниках. Навиь з висотних будинюв i горобцi та iншi птахи нав-коло, налякаш постiйними шаленими нiчними салютами, повтжали свiт заочi.
А може нам взагал не до птахiв? Адже i люди залишають рiднi кра! також через безлад i беззаконня партш, фракцiй, кланiв, конфесiй i сект, що пожирають однi одних, втрачаючи образ людський...
Але, слава Богу, Украша вiдроджуеться. Настае благословенний час примирення, любов^ злагоди i спасiння. Тож буде Син, i буде Мати, i будуть люди з улюбленими птахами на землi черкаськш.
Висновок. Для забезпечення сталого розвитку птахiв, успiшного ви-конання ними естетичних i захисних функцш у парках та на шших озелене-них територiях проекти ландшафтного дизайну мають передбачати створення для кожного бюлопчного виду птахiв, як компонента бюгеоценозу, комфор-тних умов гшздування, достатньо! кiлькостi повноцiнних кормiв, спокою, охорони i захисту у стресових та екстремальних ситуацiях.
Лггература
1. Основы лесной биогеоценологии. - М., 1964. - С. 518-565.
2. Фауна мира: Птицы : справочник/ Галушин В.М., Дроздов Н.Н., Ильичев В.Д. и др. / под ред. В. Д. Ильичева. - М. : Агропромиздат, 1991. - С. 49-300.
3. Гузий А.И. Методы учета птиц в лесах // Облши птах1в: тдходи, методики, результата. - Льшв-Ктв, 1997. - С. 18-48.
4. Фесенко Г.В., Бокотей А.А. Птахи фауни Украши. - К., 2002. - 416 с.
5. Сайко В.Ф. Землеробство на шляху до ринку. - К. : 1н-т землеробства УААН, 1997. -С. 5-22.
6. Червона книга УкраТни. Тваринний свгг. - К. : Укр. енцикл. 1м. М.П. Бажана, 1994. -
464 с.
7. УкраТнськ1 традицн. - Харюв : Фолю, 2004. - С. 553-570.
8. Бесараб М.Н., Левицька Ю.О., Мельник Ю.М. Еколопчний атлас Уманщини. -Умань. - 2008. - 96 с.
9. Рут А.И., Рут Э.Р., Рут Х.Х., Дейелл М. Дж., Рут Дж.А. Враги Пчёл. Птицы / Энциклопедия пчеловодства : пер. с англ. - М. : Колос, 1964. - С. 53-54.
УДК 630*165:181 Доц. Ю.А. Мельник, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. А.С. Мельник - НЛТУ Украти, м. Rbeie
СТАН ДЕНДРОФЛОРИ ЛЕВАНД1ВСЬКОГО ПАРКУ
М1СТА ЛЬВОВА
Дослвджено стан дендрофлори Леванд1вського парку м. Львова. Наведено так-соном1чний склад дендрофлори парку, його кшьюсну характеристику. Виявлено ввд-
