CC BY
12
Таким чином, основу ращону крота европейського в лiсах Розточчя i Захщного Подалля становили личинки Díptera, Lumbricidae, личинки твер-докрилих з родин Scarabaeidae, Carabidae, Elateridae i Geophylidae, котр за кшькктю разом становили майже 80 % його рiчного ращону.
Встановлено особливостi сезонного живлення крота. Зима - несприят-ливий перiод у живленнi крота, основними видами корму у цей час були Geophylidae, невизначеш iмаго твердокрилих i дощовi черви. Весною основу ращону становлять личинки Diptera i дощовi черви. У лггшй перiод при збере-женш основних весняних видiв корму до них додаються личинки твердокри-лих з родин Carabidae, Scarabaeidae, Elateridae.
Ряд груп численних наземних i грунтових безхребетних (Opilionida, Araneae, Isopoda, Lithobiomorpha, Glomeridae, Julidae, Silphidae, Staphylinidae, Mecoptera (l), Mollusca) у живленш крота не ввдграють поминого значения.
Доро^ особини крота подають бшьш рiзноманiтнiший корм, шж молодо, проте також надають перевагу дощовим червам та личинкам i iмаго Diptera, Scarabaeidae, Carabidae, Elateridae.
Лггература
1. Спиридонова К.А. Опыт рентгеновского исследования желудочно-кишечного тракта и физиологии пищеварения у крота - Talpa europaea L// Зоол. журнал. - 1949, т. 28, вып. 4. - C. 382-384.
2. (фичеико М. Живлення крота i його народногосподарське значения в УРСР// 36i-рник праць зоол. музею. - 1н-т зоол. АН УРСР. - 1941, № 24. - C. 97-139.
3. Фолитарек С. Распространение, биология и промысел крота (Talpa europaea brauneri Satun) на Украине// Бюлл. МОИП. - 1932, т. XLI, вып. 3-4. - C. 235-302.
УДК630*5 Ю.Й. Каганяк, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ, Г.В. Стрямець,
канд. с.-г. наук; Н.М. Ференц - ПЗ "Розточчя "
ЗВ'ЯЗОК ТАКСАЦ1ЙНОÏ СТРУКТУРИ СТИГЛИХ I ПЕРЕСТИГЛИХ БУКОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В РОЗТОЧЧЯ I3 СТУПЕНЕМ ÏX Р1ЗНОВ1КОВОСТ1
Подано результати спостереження у стиглих i перестиглих букових деревоста-нах Розточчя за ïx основними таксацiйними показниками. Проаналiзовано особли-востi розподiлу кiлькостi стовбурiв у вшових групах в межах 90-130 роюв. Вказано на iснування прямого зв'язку мiж ускладненням форми букового деревостану (по-явою нових поколшь бука) i збiльшенням вiку деревостану.
Ju. Kaganyak - USUFWT, G. Stryamec, N. Ferenc - "Roztochya "
Communication of taxacions structure of ripe and overripe beechen forest stands Roztochya with the degree of their different age
A result of supervision in ripe and overripe beechen forest stands Roztochya behind their basic biometrics parameters are submitted. Features of distribution of quantity of trunks in century groups in borders of 90-130 years are analyzed. Existence of a direct communication between complication of the form beechen to a forest stand and increase in a century to a forest stand is specified.
1. Л^ве та садoвo-паркoве гoспoдарствo
47
Вивчення характеру розподшу дiаметрiв деревостану та особливоси таксацiйних показникiв необхiдне для наукового обфунтування деяких прак-тичних задач. 1з попереднiх лiсо-таксацiйних дослiджень вiдомi результати узагальнено! iнформацií про буковi одновiковi та рiзновiковi деревостани [1].
Сучасна штерпретащя форми розподшу дiаметрiв одновiкових деревосташв бука описуеться моделлю з однieю модою, близькою до середнього значения, не залежно вiд величини середнього дiаметру. Для рiзновiкових бу-кових деревосташв форма розподшу дiаметрiв значно ускладнюеться, особливо з середшми диаметрами понад 32 см.
Для достовiрного та адекватного моделювання розподiлу дiаметрiв рь зновiкових букових деревостанiв необхiдно врахувати як мшмум два вiковi поколшня деревно!' породи, а отже й еквшалентну кiлькiсть пiкiв (ступенiв товщини зi значною концентрацiею чисельностей).
На територп природного заповiдника "Розточчя" протягом тривалого часу проводяться монiторинговi спостереження за природними буковими де-ревостанами рiзного вiку та лiсорослинних умов.
На сьогодш стиглi та перестиглi буковi деревостани за площею займа-ють 132,3 тис. га (всього по буку 687,9 тис. га). Запас стиглих та перестиглих букових деревосташв в лковому фоидi Укра'ни становить 46,65 тис. м3 (всього по буку 191,49 тис. м3). Вщносно усiеí площi лкового фонду стиглi та пе-рестиглi буковi деревостани становлять 1,4 %. Запас стиглих та перестиглих букових деревосташв вщносно всього запасу лкового фонду становить 2,7 %. Незважаючи на незначнi вiдсотки за площею та запасом еколопчну функцию стиглих та перестиглих букових деревосташв важко переощнити.
Таким чином, для аналiзу вжово!' структури та форми розподшу дь аметрш стиглих та перестиглих букових деревосташв Розточчя, взято 4 стащ-онарш монiторинговi пробнi плошд з вiковим дiапазоном 90-130 ротв у свь жих або вологих грудах.
Метою аналiзу е щентифкувати за формою розподшу дiаметрiв та ш-ших таксацiйних показникiв вшову структуру без попереднього детального визначення вiку елементiв букового деревостану, тобто встановити прина-лежнiсть до одно- чи рiзновiкових категорiй.
Важливiсть виртення дано!' задачi зумовлюеться обмеженiстю рубан-ня модельних дерев на Розточчя особливо в тiй частинi, яка мае статус запо-вiдноí. Методику таксацп рiзновiкових деревосташв детально опрацю-вав Н.П. Анучiн [2]. Дерева рiзних вiкових поколiнь вiдрiзияються за висо-тою та дiаметром. Отже, додатково до аналiзу розподшу дiаметрiв необидно встановити вiдмiнностi за висотою у рiзних вiкових поколiнь бука.
Починаючи з 90-рiчних деревостанiв форма розподшу дiаметрiв бука одновершинна, хоча вже помиш деформацл в центральнш частинi. Пiсля 100-рiчного вiку помина поява чико виражених нових вшових поколiнь бука. Вони характеризуются меншими дiаметрами, якi призводять до усклад-нення форми розподiлу стовбурiв та в цiлому структури букового деревостану. Узагальнеш результати емшричних моделей стиглих та перестиглих букових деревосташв подано у табл. 1-4.
Табл. 1. Таксацшш показники букового деревостану природного заповiдника
ф N N0* ^ mi Ьв й
8 1 - 10,5 0,0 0,4 0,01 0,530
12 3 - 15,0 0,2 0,5 0,03 0,491
16 8 - 18,6 1,4 0,6 0,16 0,470
20 40 - 21,5 12,4 0,7 1,26 0,458
24 30 - 23,9 14,6 0,8 1,36 0,450
28 44 - 26,0 31,2 0,9 2,71 0,444
32 56 - 27,7 54,8 1,0 4,50 0,439
36 52 - 29,2 67,3 1,0 5,29 0,436
40 41 - 30,5 68,0 1,1 5,15 0,433
44 29 - 31,7 60,1 1,1 4,41 0,430
48 18 - 32,7 45,6 1,1 3,26 0,428
52 10 - 33,6 30,4 1,2 2,12 0,426
56 6 - 34,4 21,6 1,2 1,48 0,425
60 3 - 35,1 12,6 1,2 0,85 0,424
76 1 - 37,5 7,1 1,3 0,45 0,420
с
Примггки: ф - ступеш товщини, см; N - кшьюсть здорових стовбурiв, шт./га; - кiлькiсть сухих стовбурш, шт./га; Ь - висота ступеня, м; - запас ступеня деревостану, м3/га; Ьв - вщносна висота; gi - сума площ ступеня, м2/га; fi - видове число ступеня.
Табл. 2. Таксацшт показники букового деревостану природного заповiдника "Розточчя " на ЛПП-12-в-8 (100 рошв, Бс=38,9 см, Нс=29,6 м, Р2)
Ф N N0* ^ mi Ьв й
16 2 - 16,6 0,3 0,6 0,04 0,471
20 10 3 20,7 3,0 0,7 0,31 0,458
24 14 - 23,7 6,8 0,8 0,63 0,450
28 32 1 26,0 22,7 0,9 1,97 0,444
32 32 - 27,6 31,2 0,9 2,57 0,439
36 30 - 28,9 38,4 1,0 3,05 0,436
40 32 - 29,8 51,9 1,0 4,02 0,433
44 31 1 30,5 61,9 1,0 4,71 0,430
48 19 2 31,1 45,8 3,44 0,428
52 12 - 31,5 34,3 1, 1 2,55 0,427
56 8 - 31,9 26,7 1, 1 1,97 0,425
60 4 - 32,1 15,4 1, 1 1,13 0,424
64 2 1 32,4 8,8 1,1 0,64 0,423
Опираючись на наведет результати, можна стверджувати, що ступiнь рiзновiковостi в букових деревостанах мае ткний зв'язок з ускладненням фо-рми розподшу чисельностей за дiаметрами (рис. 1).
З наближенням до бюлопчно! стиглосп (перестиглi деревостани) бук к-тотно змiнюе товарну, а отже i сортиментну структуру розподалу запасу. Це по-в'язано з перерозподшом кшькосп стовбурш у варiацiйному ряда дааметрш, що наочно показано у табл. 4. Поява нових поколшь бука збагачуе товарно-сорти-ментну структуру тонкомiрною деревиною, що розширюе економiчну базу. Проте середнi дааметри та висоти деревостану бука в цшому зменшуються. Реально подальшi дослщження рiзновiкових складних деревостанiв бука дозволять удосконалювати та корегувати складеш моделi таксацií з урахуванням нових сощально-еконошчних вимог та переходi до вибiркового господарства.
1. Лкове та садово-паркове господарство
49
Табл. 3. Таксацшш показники букового деревостану природного заповiдника "Розточчя" наЛПП-8-в-16 (100 роюв, !)с=39,3 см, Нс=28,6м, Р3)
ф N N0* ^ Ш; ьв &
12 1 - 15,4 0,1 0,5 0,01 0,491
16 1 - 18,7 0,2 0,7 0,02 0,470
20 17 - 21,3 5,2 0,7 0,53 0,458
24 24 1 23,4 11,4 0,8 1,09 0,450
28 24 2 25,1 16,5 0,9 1,48 0,444
32 38 2 26,5 35,6 0,9 3,06 0,439
36 48 4 27,7 59,0 1,0 4,89 0,436
40 30 2 28,7 46,9 1,0 3,77 0,433
44 44 - 29,6 85,3 1,0 6,69 0,430
48 20 - 30,4 47,1 1,1 3,62 0,428
52 18 2 31,1 50,7 1,1 3,82 0,427
56 8 - 31,7 26,6 1,1 1,97 0,425
60 5 - 32,3 19,3 1,1 1,41 0,424
64 5 - 32,7 22,3 1,1 1,61 0,423
80 1 - 34,3 7,2 1,2 0,50 0,419
Табл. 4. Таксацшт показники букового деревостану природного заповiдника "Розточчя" намс-1-с-23 (130роюв, Бс=21,7см, Нс=22,0м, Р2)
а, N N0* Ш, Ьв & *
2 39 - 1,9 0,0 0,1 0,01 0,859
4 17 - 4,8 0,1 0,2 0,02 0,643
6 18 - 7,6 0,2 0,3 0,05 0,568
8 38 - 10,1 1,0 0,5 0,19 0,530
12 58 - 14,5 4,7 0,7 0,66 0,491
16 30 - 18,0 5,1 0,8 0,60 0,471
20 22 - 20,9 6,6 1,0 0,69 0,458
24 24 - 23,4 11,4 1,1 1,09 0,450
28 6 - 25,4 4,2 1,2 0,37 0,444
32 2 - 27,2 1,9 1,2 0,16 0,439
36 3 - 28,7 3,8 1,3 0,31 0,436
40 2 - 30,0 3,3 1,4 0,25 0,433
48 2 - 32,2 5,0 1,5 0,36 0,428
52 2 - 33,2 6,0 1,5 0,42 0,426
56 3 - 34,0 10,7 1,5 0,74 0,425
64 3 - 35,4 14,5 1,6 0,97 0,423
68 2 - 36,1 11,0 1,6 0,73 0,422
72 3 - 36,6 18,8 1,7 1,22 0,421
76 3 - 37,2 21,2 1,7 1,36 0,420
ступеш товщини, см
Рис. 1. РозподЫ чисельностей по ступенях дiаметрiв
Лггература
1. Нормативно-справочные материала: для таксации лесов Украины и Молдавии. -К.: "Урожай", 1987. - С. 560.
2. Анучин. Н.П. Таксация и устройство разновозрастных лесов. - М.: "Лесная промышленность", 1969. - С. 64.
УДК 630 * 231.3 + 582. 632.2 + 582. 6/9 + 599. 323. 3 Acnip. Н.В. Антонець1 -
Дтироесько-Ортьський природний sanoeidmK
ОСОБЛИВОСТ1 НАС1ННОГО ПОНОВЛЕННЯ ДУБУ ТА ЙОГО СУПУТНИК1В П1Д ВПЛИВОМ СЕРЕДОУТВОРЮЮЧО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ДИКИХ КОПИТНИХ ТВАРИН У Д1БРОВАХ Л1СОСТЕПОВО1 I СТЕПОВО1 ЗОН
Представлеш результати дослщжень особливостей поновлення дуба (Quercus ro-bur L.) i його супутниюв пiд впливом середоутворюючо! дiяльностi диких копитних тварин (кабан, олень, лось) в заплавних дiбровах люостепово! i степово! зон; !х роль у дiбровних бiогеоценозах i доля участi в бiогеоценотичних процесах поновлення дубу.
N. V. Antonets - Dnipro-Orel's Natural Reserve
The renewal features of oak (Quercus robur L.) and its setellites under influence of the boar's (Sus scrofa L.), deer (Cervus nippon Nemm.) and elk (Alces alces L.) digger activity as ecological factor in the forest-steppe and
steppe zones situation
The results of researches of features of restoration of an oak (Quercus robur L.) and its companions under influence of some animals in oak woods are submitted
Дослщження проводились у дiбровах лкостепово! зони в Хоперському (1983-1987 рр.) i степово! зони у Дшировсько-Оршьському (1991- 2002 рр.) за-повiдниках та Присамарському бюсферному стацiонарi Комплексно!' експеди-цц дншропетровського унiверситету (1991-1995 рр.).
Короткозаилавш дiброви паросткового походження займають 5526,6 га (63,4 %) вкрито! лком площi Хоперського заповiдника [Лесоустройство, 1981; 24, 5]. У заплавi середнього Днiпра (Днiпровсько-Орiльський заповiдник) свь жi i вологi дiброви вкривають поршняно невелику площу - 241,2 га (6,4 %) та розташованi куртинами на гривах у виглад лкосмуги [Лесоустройство, 1992; 5, 6]. Природш даброви Присамарського бiосферного стацiонару КЕДУ займають 816,4 га (24,5 %): 686,2 га - заилавш i 130,2 га - пристшш) [Лесоустройство, 1989].
Заповiдний режим вплинув на особливостi динамiки чисельносп копитних тварин [28]. На територц багатьох заповiдникiв щiльнiсть населения копитних була настшьки велика, що створюеться небезпека руйнування бюге-оценозш [17, 19, 12, 15]. Щшьнкть населення плямистого оленя в Хоперському заповеднику становила - 172, 202, 115 i 129; кабана - 80, 111, 85 i 124; лося - 14, 17, 17 i 4 ос. на 1000 га лковкрито! плош у 1983-1986 рр.; у Дншровсько-
1 Наук. кергвник: доц. А.1. Гузш, канд. с.-г. наук - НАУ
1. Лiсове та садово-паркове господарство
51
