Літній аспект живлення крота Європейського (Talpa europaea L. ) у свіжих сугрудах Розточчя Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

тогазовидобувнi управлшня "Надвiрнанафтогаз" та "Долинанафтогаз", Бого-родчанське та Долинське лiнiйнi виробничi управлшня мапстральних газоп-роводiв, Богородчанське виробниче управлшня шдземного зберiгання газу i майже 200 тисяч одиниць автотранспорту.

З кожним роком зростае багатофункцюнальне значення лiсiв Ук-рашських Карпат, що необхiдно враховувати при веденш лiсового госпо-дарства. У цьому полягатиме основне завдання кожного наступного люовпо-рядкування, яке мае враховувати змши в люах за кожний ревiзiйний перiод.

Пiдсумовуючи пiдкреслимо: люовщновлення i лiсовирощування де-ревних насаджень в Украшських Карпатах мае бути спрямованим на вирощу-вання люосташв оптимального складу вiдповiдно до тишв лiсу i функцiонального призначення люових площ, iз врахуванням санiтарного стану зрубiв i негативного впливу промислових викидiв у навколишне середови-ще. Тому до проектiв люових культур обов'язково необхiдно додавати вщо-мостi облiку зараженостi лiсових площ кореневою губкою, а також обгрунту-вання визначення типу лiсу дшянки, що залiснюеться.

Лiтература

1. Трибун П. А. Крупномасштабное обследование почв гослесфонда Станиславского економрайона по повышению продуктивности и усилению защитных свойств карпатских лесов // Львовский лесотехнический институт. XIV научная конференция по итогам науч.-исслед. Работ за 1961 год. 3-9 апреля: Тез.докл. - Львов, 1962. - С.122-124.

УДК 630*15 Студ. В.П. Ходзтський1 - УкрДЛТУ;

В.Б. Pi3yH, канд. бюл. наук - ДПМНАН Украти

ЛГГНШ АСПЕКТ ЖИВЛЕННЯ КРОТА еВРОПЕЙСЬКОГО (TALPA EUROPAEA L.) У СВ1ЖИХ СУГРУДАХ РОЗТОЧЧЯ

У шлунках крота европейського (Talpa europaea L.) (n = 31) виявлено рештки 455 екз. безхребетних тварин. Проан^зовано особливосп л^нього живлення крота у свiжих сугрудах Розточчя. Встановлено динамшу споживання кротом основних об'екпв живлення протягом л^нього перюду. Висвгаено живлення крота щодо фаз розвитку окремих груп комах. Визнано крота за ютотний природний фактор зниження чисельнос-т ентомошкiдникiв (Lepidoptera, Scarabaeidae, Elateridae та ш.) в люах Розточчя.

V.P. Khodzinsky1 - USUFWT;

V.B. Rizun - State Museum of Natural History NAS of Ukraine

Feeding Of The Mole (Talpa Europaea L.) During Summer In Forests Of

Roztochchia

In the stomach of mole we have found 455 examples of spineless animals. Has been analyzed summer diet of mole in forests of Roztochchia. Was found the main objects of mole's dynamic of feeding during summer. Also we have investigated mole's feeding habits depending on different development stages of separate groups of insects. Was stated that mole is a very important natural factor of lowering the amount of pest insects (Lepidoptera, Scarabaeidae, Elateridae and others) in forests of Roztochchia.

1 ЛМГО "Студентське терюлопчне товариство" (LCSO "Student teriological organization")

Вступ

На P03T044Í KpiT европейський (Talpa europaea L.) e звичайним видом. Тут KpiT розповсюджений у шпильково-широколистяних лiсах, на лiсових га-лявинах, узлiссях, дiлянках бiля болгт, у долинах piчок та озер, на полях, луках, пасовищах, вигонах, у садах, парках míct.

Височина Розточчя знаходиться у захщнш частит Львiвськоl областi i тягнеться смугою пагоpбiв шириною 20-40 км. Цей район роздшяе Малопо-люьку piвнину i Надсянську долину. Кшмат Розточчя знаходиться пiд впли-вом Атлантичного океану. Тривалють вегетацiйного перюду 210-215 днiв. Кiлькiсть опадiв досягае 650-780 мм у рш. Середня вщносна вологiсть повгт-ря - 61,1 %. Сеpедньоpiчна температура повпря доpiвнюe 7,5°С, при абсолютному мiнiмумi -34°С i максимумi +36°С. Середня температура сiчня -4,1...-5°С, а червня +18,1...+18,3°С. Максимальна глибина промерзання грунту - 82 см. Сшговий покрив у лiсi мае потужшсть 3-50 см i появляеться в листопадi - гpуднi, сходить в березш - тpавнi. На Розточчi переважають дер-ново-пiдзолистi грунти, в умовах водоpоздiльних схилiв - сipi та свiтло-сipi опiдзоленi лiсовi грунти. У долинах piк i балок - деpновi та болотш грунти. Деpново-опiдзоленi грунти утворюються тд наметом лiсу, переважно на елювiальних i водно-льодовикових вiдкладах. За мехашчним складом сipi i свiтло сipi опiдзоленi грунти гpубопилувато-легкосуглинистi [2].

Особливост живлення крота вiдповiдно до стацш проживання, зокре-ма в окремих типах люорослинних умов, залишаються маловивченими. М. Сфименко [1], наводить вщмшност живлення крота в люах та на оброб-люваних землях швшчно! частини Укра1ни, проте живлення крота в люах розглянуто сумарно, оскшьки згаданий автор не володiв детальними даними про точнi мюця та екологiчнi умови вилову.

Матер1ал та методика

З метою вивчення особливостей лгтнього живлення крота у свiжих сугрудах Розточчя влiтку 2003 року проведено вщлов тварин. Крота вщлов-лювали в насадженнях Брюховицького лiсництва (Львiвський ЛПГ). Перева-жаючий тип лiсу - свiжий грабово - буково - сосновий сугруд (С2-г - бкС). Шсля вдаову поводився розтин тварини, визначалася стать, вщ травного тракту вiддiляли шлунок. Шлунок помiщали в чашку Петр^ де виймався його вмiст, який консервувався у 70° спиртовому розчиш i збер^ався у герметично закритш таpi до проведення визначення безхребетних. Всього за лгтнш пе-piод здобуто 31 особину крота (17 juv., 14 ad.), в шлунках виявлено рештки 455 екз. безхребетних тварин.

Результати

Зпдно отриманих результат, у лiтнiй пеpiод у свiжих сугрудах Розточчя в ращош крота за чисельнiстю переважали двокpилi (Díptera) (28,10 %), лускокpилi (Lepidoptera) (19,15 %), дощовi черви (Lumbricidae) (10,99 %), жуки-туруни (Carabidae) (10,11 %), однопаpноногi багатошжки-геофши (Geophilidae) (9,23 %), жуки-ковалики (Elateridae) (7,03 %), пластин-чатовусi жуки (Scarabaeidae) (5,72 %) (табл. 1). Загалом комахи ряду твер-докрилих (Coleoptera) становили (27,47 %). Незначну частку ращону крота влгтку становили пеpетинчастокpилi (Hymenoptera) (2,64 %), в т. ч. мурашки

(Formicidae) (1,32 %), а також жуки-листощи (Chrysomelidae) (0,88 %), жуки-довгоносики (Curculionidae) (0,22 %) та ш. У ращош крота молюски (Mollusca) та двопарноноп багатонiжки (Julidae) склали по 0,66 %.

За частотою трапляння в шлунках переважали лускокрилi (Lepidopte-ra) (87,10 %), дощовi черви (Lumbricidae) (77,42 %), однопарноноп багато-нiжки-геофiли (Geophilidae) (74,19 %), жуки-туруни (Carabidae) (67,74 %) та двокрилi (Diptera) (58,06 %). Жуки-ковалики (Elateridae) (29,03 %) та плас-тинчатовусi жуки (Scarabaeidae) (29,03 %) траплялися рiдше. Твердокрилi (Coleoptera) виявлеш у 96,77 % шлункiв тварини.

Табл. 1. Влист шлуншв (n = 31) крота европейського i3 свiжих сугруЫв Розточчя

ТАКСОНИ Всього Частота трапляння

екз. % %

Lumbricidae (p) 9 1,98 9,68

Lumbricidae 41 9,01 77,42

X Lumbricidae 50 10,99 77,42

Geophilidae 42 9,23 74,19

Julidae 3 0,66 9,68

Dermaptera 1 0,22 3,22

Indet. Coleoptera (i) 1 0,22 3,22

Carabidae (l) 43 9,45 61,29

Carabidae (i) 3 0,66 9,68

X Carabidae 46 10,11 67,74

Staphylinidae (l) 11 2,42 29,03

Staphylinidae (i) 4 0,88 12,90

X Staphylinidae 15 3,30 38,71

Scarabaeidae (l) 11 2,42 29,03

Scarabaeidae (p) 7 1,54 9,68

Scarabaeidae (Serica brunnea) (i) 8 1,76 19,35

X Scarabaeidae 26 5,72 29,03

Elateridae (l) 29 6,37 25,81

Elateridae (i) 2 0,44 3,22

Elateridae (p) 1 0,22 3,22

X Elateridae 32 7,03 29,03

Chrysomelidae (i) 4 0,88 3,22

Curculionidae (l) 1 0,22 3,22

X Coleoptera 125 27,47 96,77

Diptera (l) 123 27,00 48,39

Diptera (p) 4 0,88 9,68

Diptera (i) 1 0,22 3,22

X Diptera 128 28,10 58,06

Hymenoptera (i) 2 0,44 6,45

Hymenoptera (p) 4 0,88 9,68

Formicidae (i) 6 1,32 12,90

X Hymenoptera 12 2,64 25,81

Lepidoptera (l) 59 13,00 70,97

Lepidoptera (p) 28 6,15 61,29

X Lepidoptera 87 19,15 87,10

indet. Insecta (l, i) 4 0,88 6,45

Mollusca 3 0,66 9,68

Всього 455 100

Примггка: (l) - личинка, (p) - лялечка, (i) - 1маго.

Такий розподiл основних кормових об'екпв крота свiдчить про те, що в лiтнiй перiод у свiжих сугрудах Розточчя KpiT споживае регулярно лускок-рилих, дощових червiв, багатошжок-геофшв та жукiв-турунiв, а двокрилi i таю родини твердокрилих, як жуки-ковалики та пластинчатовус трап-ляються йому спорадично, хоч часом i у велиюй юлькость Це зумовлено просторовим розподшом згаданих груп безхребетних у грунт i пiдстилцi. Влiтку лускокрил^ дощовi черви, багатонiжки-геофiли та жуки-туруни роз-подiленi у грунтi i шдстилщ бiльш-менш рiвномiрно i е постшним компонентом рацiону крота, личинки двокрилих, жуюв-ковалиюв та пластинчатовусих жуюв мають агреговане поширення i кр^ по1дае 1х лише принапдно, натра-пивши на 1'хш скупчення в грунть

До особливостей живлення крота у даних еколопчних умовах необ-хiдно вiднести досить висою частки в рацiонi жукiв-турунiв, зокрема 1'хтх личинок (43 екз., 9,45 %), серед яких переважали велию личинки роду Cara-bus (31 екз., 6,81 %), а також личинок i лялечок лускокрилих. У вщкритих бютопах цi групи комах не вадграють помггно! ролi у живленш тварини.

Таким чином, основними кормовими об'ектами лiтнього рацiону крота у свiжих сугрудах Розточчя необхщно визнати лускокрилих (Lepidoptera), дощових червiв (Lumbricidae), багатонiжок-геофiлiв (Geophilidae), жуюв-туру-нiв (Carabidae), двокрилих (Diptera), жуюв-ковалиюв (Elateridae) та пластинчатовусих жуюв (Scarabaeidae) (рис. 1).

Lumbricidae)

Рис. 1. Основш лШш кормовi об'екти (%) крота у свiжих сугрудах Розточчя

Представляе штерес i висвгглення живлення крота щодо фази розвит-ку окремих груп комах (табл. 2).

1з табл. 2 ч^ко видно, що крiт переважно по1дае преiмагiнальнi стади комах i, в основному, личинок: Diptera (96,09 %), Carabidae (95,56 %), Elate-ridae (90,62 %), Lepidoptera (67,82 %), Scarabaeidae (42,31 %). На стади лялечки i iмаго вщчутну частку становлять лише Lepidoptera (1 - 32,18 %), Sca-rabaeidae (1 - 26,92 %, 1 - 30,77 %). Щодо iмаго пластинчатовусих жуюв, то у даному випадку мова йде про молодих жуюв Serica brunnea Ь., яю ще не вийшли з грунту. У люах Розточчя пiк виходу жукiв цього виду з лялечок за багаторiчними даними зборiв грунтовими пастками припадае на першу половину липня, а у вщкритих бютопах - починаючи з юнця червня. Молодi ж жуки Serica Ьгиппеа Ь. виявленi нами у шлунках кротiв зiбраних у перюд з 25 червня до 9 липня.

Табл. 2. Розподт комах виявлениху шлунках крота за фазами Ихрозвитку у

льтшй перюд

Переважаюч1 групи комах Фази розвитку

яйце личинка лялечка 1маго X

Б1р1ега тт. - 123 4 1 128

% - 96,09 3,13 0,78 100,00

Ьер1ёор1ега тт. - 59 28 - 87

% - 67,82 32,18 - 100,00

СагаЫёае тт. - 43 - 2 45

% - 95,56 - 4,44 100,00

БЫепёае тт. - 29 1 2 32

% - 90,62 3,13 6,25 100,00

8еагаЬае1ёае тт. - 11 7 8 26

% - 42,31 26,92 30,77 100,00

81арЬуНшёае тт. - 11 - 4 15

% - 73,33 - 26,67 100,00

Богтюёае тт. 3 - - 6 9

% 33,33 - - 66,67 100,00

1нт1 тт. - 6 4 4 14

% - 42,86 28,57 28,57 100,00

Всього шт. 3 282 44 27 356

% 0,85 79,21 12,36 7,58 100,00

Комахи проходять ряд фаз (стадш) розвитку. По1дання комах вщпо-вщно до фази 1х розвитку кротом европейським протягом лггнього перiоду подано на рис. 2.

12%

8% 0%

I

1яице I личинка Iлялечка

15%

Червень 0%

80% 11%

11маго

5% 2%

15%

Липень

70%

I

Серпень

82%

Рис. 2. Споживання комах вьдповьдно до фази Хрозвитку кротом европейським у

свьжих сугрудах Розточчя

Протягом лггшх мюящв безхребетш ^ зокрема, комахи у рiзному сту-пеш представлеш в рацюш крота. Особливостi цього аспекту живлення Та1ра еигораеа L. у свiжих сугрудах Розточчя шюструе рис. 3.

Помiтно, що протягом червня - серпня частка лускокрилих, жуюв-ту-рушв у рацiонi крота зменшуеться, частка двокрилих, жукiв-коваликiв - зрос-тае, багатонiжок-геофiлiв - залишаеться, приблизно, на однаковому рiвнi, а шк споживання пластинчатовусих жукiв припадае на липень. Наведеш данi корелюють з циклами розвитку перерахованих груп комах i 1хньою максимальною концентращею або активнiстю в грунт i пiдстилцi. При ростi чи-

сельностi популяцiй грунтових комах влiтку, роль дощових червiв у рацiонi крота в липш дещо зменшилась. У серпш частка дощових червiв поступово починае збiльшуватись.

100 90 80 70 60 Н 50 40 30 20 10 0

■ Lepidoptera

□ Díptera

■ Elateridae

■ Scarabaeidae

■ Carabidae

□ Geophilidae

■ Lumbricidae

VI

VII

VIII Мюящ

Рис. 3. Динамжа споживання основних об'eктiв живлення кротом европейським у свiжих сугрудах Розточчя у лШнш перюд

Протягом л^а середня кшьюсть безхребетних на один шлунок крота коливалася вщ 1 до 112 екз/ос. (у середньому 14,68 екз/ос.) i зростала протягом лггшх мюящв: червень - 1-17 екз/ос. (сер. 10,11 екз/ос.); липень - 1922 екз/ос. (сер. 20,5 екз/ос.); серпень - 3-112 екз/ос. (сер. 21,22 екз/ос.). Як вже вказувалося [4] у шлунках кротв зiбраних у захщному репош Украши у шзньоосшнш i зимовий перiод виявлено найменшу кiлькiсть кормових об,ектiв вщ 2 до 9 екз/ос. (сер. 5,8 екз/ос.), весною у квггш кшьюсть жертв у шлунках зростала i коливалася вщ 9 до 42 екз/ос. (сер. 18,8 екз/ос.) (рис. 4).

3020-

10-

0 X-II IV VI VII VIII

■ сер. екз ./ос. 5,8 18,8 10,11 20,5 21,22

М1сящ

Рис. 4. Сезонна динамка споживання кормових об'ектiв кротом европейським у

Розточчi

Молодi особини крота споживали у середньому менше безхребетних на одну тварину - 10,19 екз/ос. (якщо вщкинути особину iз 112 екз. безхре-бетними у шлунку), а доро^ бiльше - 12,86 екз/ос.

Серед безхребетних, яю пощаються кротом влiтку в люах Розточчя частину можна вiднести до ентомошюдниюв сiльського i лiсового госпо-дарств. Це зокрема Scarabaeidae, Elateridae, СИгу8отеШав, Curculionidae, Ьв-pidoptera. Серед них кр^ найактившше пощае Lвpidoptвra, Scarabaвidaв та Elatвridaв. Пластинчатовусих жуюв вш пощае на личинковiй стади, а також

на стади лялечки та молодих iMaro, яю ще не встигли вийти з грунту. У кова-ликiв це, в основному, личинки, а в лускокрилих - гусениц i лялечки метели-юв, якi живуть або заляльковуються у грунтi i тдстилщ.

У середньому за лiтo на один шлунок припадало нaйбiльше лускокрилих Lepidoptera (2,81 екз/ос.), жуюв-ковалиюв Elateridae (1,03 екз/ос.), плас-тинчатовусих жуюв Scarabaeidae (0,84 екз/ос.). Особливост життедiяльнoстi крота обумовлюють короткий перюд перетравлювання 1ж1, який тривае 45 годин [3], а живиться тварина 5-6 рaзiв на добу. Виходячи iз наших даних i наведених цифр, можемо припустити, що за добу одна особина крота з'щае вщ 14 до 17 екз. личинок i лялечок лускокрилих, вщ 5 до 6 екз. личинок жу-юв-ковалиюв i вщ 4 до 5 екз. личинок пластинчатовусих жуюв. Тобто, крота европейського необхщно визнати за ютотний природний фактор зниження чисельност згаданих груп комах-фггофапв у лiсaх Розточчя.

Висновки

Основними кормовими об'ектами лiтньoгo рацюну крота у свiжих суг-рудах Розточчя були лускoкрилi (Lepidoptera), дoщoвi черви (Lumbricidae), бaгaтoнiжки-геoфiли (Geophilidae), жуки-туруни (Carabidae), двoкрилi (Diptera), жуки-ковалики (Elateridae) та плaстинчaтoвусi жуки (Scarabaeidae).

Особливютю живлення крота в люах вважаемо досить висoкi частки в рацют жукiв-турунiв, зокрема ïхнiх личинок, серед яких переважали личинки роду Carabus, а також личинок i лялечок лускокрилих.

Переважну бшьшють кормових об'еклв (комах) кргг споживае на преiмaгiнaльних стaдiях: личинок: Dipt era, Carabidae, Elateridae, Scarabaeidae, Lepidoptera. На стади лялечки i iмaгo вщчутну частку становлять лише Lepidoptera та Scarabaeidae.

Спостершаеться змша сшввщношення основних кормових oб,ектiв крота протягом л^шх мiсяцiв. Вiд червня до серпня частка лускокрилих, жу-юв-турушв у рaцioнi крота зменшуеться, частка двокрилих, жуюв-ковалиюв - зростае, багатошжок-геофшв - залишаеться, приблизно, на однаковому рiв-нi, а шк споживання пластинчатовусих жуюв припадае на липень. 1з зростан-ням у лггньому рaцioнi крота частки комах, роль дощових червiв у живленш тварини в липнi дещо знижуеться, проте вже у серпш вона збшьшилась.

Кр^ европейський е суттевим природним фактором зниження чи-сельност кoмaх-фiтoфaгiв у лiсaх Розточчя. За добу одна особина крота може з'щати вщ 14 до 17 екз. личинок i лялечок лускокрилих, вщ 5 до 6 екз. личинок жуюв-ковалиюв i вщ 4 до 5 екз. личинок пластинчатовусих жуюв.

Лггература

1. Сф1менко М. Живлення крота i його народногосподарське значення в УРСР// Зб1рник праць Зоолопчного музею. 1н-тут зоологи АН УРСР. - 1941, вип. 24. - С. 97-141.

2. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии. Под ред. Генсирука С. А. - К.: Наук. думка, 1981. - 460 с.

3. Спиридонова К.А. Опыт рентгеновского исследования желудочно-кишечного тракта и физиологии пищеварения у крота - Talpa europaea L// Зоол. журнал. - 1949. - 28, вып. 4. - С. 382-384.

4. Хоецький П.Б., Ходз1нський В.П., Р1зун В.Б. До питания про живлення крота европейського в P03T044i i Захiдному Подiллi// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.8. - С. 42-47._

УДК630x228.81:630x182.47/48[477/41] Доц. С.1. Шабарова, канд. бюл.

наук; доц. 1.М. Верхогляд, канд. бюл. наук -НАУ

АНАЛ1З СИСТЕМАТИЧНО! СТРУКТУРИ СУЧАСНО1 ФЛОРИ ТРАВ'ЯНИСТОГО ПОКРИВУ СУД1БРОВ I Д1БРОВ ГОЛОСПВСЬКОГО Л1СУ

Наведено видовий склад та таксономiчна структура сучасно! флори Годосив-ського лiсу, а також штерпретащя тенденци ii антропогенно! трансформаци.

Ключов1 слова: флора, антропогенна трансформащя, таксономiчна структура.

Doc. S. Schabarova, doc. I. Verkhoglyad-NAU Analysis Of Modern Flora Of Golosievsky Forest

There have been given the species composition of modern flora of Golosievsky forest, the analysis of its taxonomic structure and the interpretation of the antropogenious transformation tendencies.

Key words: flora, antropogenious transformation, taxonomic structure.

Розвиток науково-техшчно! революци прив1в до значного зростання впливу на природш екосистеми техногенного та антропогенного фактор1в. У зв'язку з господарською д1яльшстю, порушуються природш фггоценози, в них змшюеться кшьюсть та сшввщношення вид1в рослин [2, 4].

У сучасних умовах надзвичайно актуальним е питання вивчення i збе-реження природних екосистем як банюв генетичних ресурЫв в Украшь

Л1сов1 природш екосистеми в Укра!ш значною м1рою видозмшеш, або ж зруйноваш тд впливом антропогенного тиску [9], тому питання вивчення динамжи !х змш i розробка природоохоронних заход1в по !х збереженню, на-бувае особливого значення.

Голосивський лю розташований на швденно-схщнш околиц м. Киева i займае площу близько 200 га. Коршними типами люу е св1ж1, волоп та сир1 суд1брови з невеликими за площею острiвцями свiжих дiбров [5].

У зв'язку з могутшм впливом антропогенного фактору на рослинний покрив люу, флористичний склад трав'яного покриву змшюеться, спостерь гаеться формування синантропно! групи видiв, якi особливо пом^ш в мiсцях постiйного рекреацiйного навантаження. Значно збшьшуеться кiлькiсть одно-рiчних рослин порiвняно з багаторiчними [2, 4].

Дикоросла флора Украши в цшому за своею систематичною структурою i флористичними пропорцiями типова для Голарктичного царства (Hola-retis), бореального пiдцарства, схiдноевропейськоi провiнцii [7, 8, 10], тому найбшьша кшьюсть видiв вiдноситься до вiддiлу покритонасшних, вищi спо-ровi рослини представлеш незначною кiлькiстю таксонiв.

Метою даного дослщження було не тiльки встановлення видового складу трав'янистих рослин, що утворюють надгрунтовий покрив судiбров i