Природне поновлення смереки у вологому смерековому суборі Ґорґан Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

2. Сорока М. I. Сшпаксонокня рослmmocii природного заповшника „Розточчя" // llpaui иау-ккового товариства ím. Шевчеика. — Т. III. — Еколопчний зб|рник па пошану А.С.Лазаренка — Львш: ИТШ, 1999.

3. Третяк II. Р., Сидоровнч Я. М., Сеичниа В. В. Методические рекомендации по подготовке и вводу информации ЭВМ для ландшафтно-геобоганических исследований — Львов, 1986. — 32 с.

4. lzdebski К., Czarnecka В., Grqüzicl Г. i in. Zbiorowiska roélinne Roztoczanskiego Parku Narodowego na tie warunków siedliskowych. — Lublin: Wydawniclwo uniwersytelu Marii Cyrie-Sklodowskiej, 1992. — 268 s.

УДК 581.5

1.1. Козаровський

Украшськчй науково-досл1дний incmumym ¿¡рського яШвництва ш. П.С. Пастернака

ПРИ РОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ СМЕРЕКИ У ВОЛОГОМУ СМЕРЕКОВОМУ СУБОР1IOPI АН

Проведено облж та оц|нка природного ионовлення смерекн в Бологому смерековому cy6opi Горган на приклад! Осмолодського та Броиинвського дерзклicrocniв Подано узагальнений фпо-ценон флорнстнчних елеменпв /нсових угруповань даного типу jiicy.

Kozarovsky 11.

Natural renewal of spruce in wet spruce forest types in the Gorgany Mts.

On the example of Osmoloda and Broshniv Forest State Enterprise the inventory and assessment of natural renewal of spruce has been made in wet spruce forest types in the Gorgany Mts. Phytocoenon of floristic elements of forest communities for this forest type has been generalized.

У Горганах смереков1 л1си щлковито випов1дають тииово карпатськнм. Вони детально описаш у працях багатьох дослщшшв: С.Л. Шевчеика (1957), С.A. ГенЫрука (1957), Г.Л. Тишкевича (1962), М.А. Голубця (1978), Я.О. Сабана (1982), J. Kosina (1911) та in. У Горганах вище 1200 м н.р.м. вони утво-рюють сущльний висотний пояс, верхня межа якого сягае 1450—1600 м над pieiieM моря. Звичайно вона мае ностумовий характер переходу до прсько-соснового криволкся, але локально по вв1гнутих формах рельефу може бути сильно знижена (до висоти 1200—1000 м н.р.м.) шд д1ею cniroBnx лавин.

Локально природш смереков1 jticii можуть зростати на кам'янистих роз-сипах на иижчих висотннх рпжях (600—800 м). 1х називають л1тогенними смеречинами [6].

У межах висотного поясу прських смеречии (формашя — Piceetae abietea) у Горганах notunpeni досить ршюмашгш груитово-едафотошчш умови, що сформувались на переважно твердих грубошаруватих nicKOBHKax, що особливо характерш для суто горганського типу ландшафту. 11 а и б i л ыи поширен! тут волоп ол1готрофш чист1 смереков1 л1си, що представлен! мохо-вими, брусницево-чорницевими, чорницево-куничниковими, чорницево-моховоми асошащями. За лЫвничою типолопею — це переважно волоп чи-стоемерекош субори або iiepexwni тини з участю ялши i бука [4]. Гак! тини

112 Охороиа бшршюмашття: теорегмчш та прнкладш аспсктн

Науковий вкпик, 2000, вип. 10.3

л ¡су iioimipeiii у верхньому иояЫ ripci.Koï 101111 ff a biicotí 800-1500 м н.р.м. на випуклих схилах ncix екснозший круппною 20-30°.

Досл1джсння jiicoHHx угруноваиь у пологому чистосмерековому cyfíopi Торгам иропол»л1!с1., голиппим чином, у середпьошкопих та старшого niny дерепостапах на територп Осмололського (II пробных плот) га Кронпмпськпго (8 пробннх плот) держлкгосшв. Здшснювались пони на ландшафт но-тииолопчшй ociioni. Застосовувались методика ландшафтно-геобо'шпчпих доппджень та KOMii'ioTepiii засоби збереженпя i аналпу таких матсршлш („Воташк" та „Rko-лог"), як1 розроблеш колекгивом anropin тд кертпищвом д.б.н. II P Грегяка. [1, 2. 3. 7, 8|. Обл1к шдросту за породами та bíkobiimii грумами здшснювався за методикою М.М. Горптенша. Hin проводился на ди1япках розм1ром 2x2 м. Па одну пробну плоту закладали десять облшопнх д|'лямок. Сумярпий результат облшу природного ноновлення на 10 обл1ковнх лириках (40 м ) нерераховувапся ма плоту 1 га, тобто множпвся ма 250. Оншка ycniiiniocn природного ноновлення здШсиювалась за шкалою М.М. Горшешпа [5|.

Аналп особливостей природного ноновлення та формування роелнпних утруповань злШсшовався ¡з застосуванпям популяпи'шо-еколог ¡чти о тдхо-ду. KpiM традшийпого методу иобудови пор1виялы1их /н'аграм, застосовував-ся метод побудови фпоиеношв, тобто узагллмкмшх таблиць, що характеризуют itenni рослинш угрупованпя. У них таблимях подасться усереднена характеристика фггонеиозу за ярусами (деревостан, тдркт, Kymi, чагарннчки, трав'яне вкрнття, мохово-лишайппковии нокрив) та видами рослин. Для кожного виду подагться частота зустргп, клас nocriiínocri, середнс значения рясност1 за шкалою Друдс, проективного иокриття, жигтгвосп та бюметрич-них показшшв (висота, д1аметр).

Клас nocrimiocTi вид1в визначався за н'ятпбальною системою: бал 5 — bí;uiobí;iac 100 % зустр^м виду у не i if множит спосгережень.

Усереднеш таксашйш дат показали, то в скла/и таких деревосташ'в смерека сягае середньоУ висотн 21 м га середнього д1аметру 28 см. Серед чагарннюв до-MÎnyr Pinns mugo Turra, проективне покрнття якоУ становить до 10 .%, серед чага-pnii4KÍB домшують Vaccinium myríillus !.. i Rlwdococcum vilis-idaea (L) Avror. (ироекттивне покрнття близько 10 %). Проективне иокриття трав'яного ярусу до 20 %. Переважають l.ycopodium clavalum I,.. Calamagroslis arundinacea (T.) Roth. Загальннй фон доповшоють Slreplopiis ample.rifolius (I,.) DC., Solidago virgaurea I,., Senecio nemorensis I,., Prenanihes purpurea I,.. Polygonatum verlici/lalum (L.) All.. I'hegopleris connectais (Miclix.) Wall, Oralis nce/osella I,., Majantliemum bifolium (L.) F.W. Schmidt, l.uzula sylvatica (Muds.) Gandin, Huperzia selago (L.) Hernli. ex Schrank et Mart, та imiii. Моховий та лишайииковни ярус добре розви-нутий. проективне иокриття в середпьому 30-50 %. Переважаюгь вили род1в Dicranum, Pohlrichum. Sphagnum. Узагальненин фпоненоп флорпстичннх еле-MciniB наведено у таблши I.

Фггопеиози таких утруповань Hoiinipeiii нереважио на темно-бурих riper,кол ¡сових середньо глибокнх, кам'яннстнх, брнлистих, змигнх супнцаних кнелих вологих грунтах. що залягають поверх твердих брилнетих iiíckobhkíb та конгломераттв.

За результатами облжу природного ноновлення в умовах вологою чнето-смерекового субору виявлена добра усппшйсть ноновлення смсреки. Середня K¡JH,KÍcrb шдросту смереки в перерахунку на 4-7 ртки стаповии.: в Осмололському держлкгос-ni — 6071 шт./га. а в Броиппвському -- 49701 шт./га. Ilvipicr добре розвииутий, сере-Дослшженмя тя охороля Jiicomtх ckociiciom 113

дня висота його становить 1,0 м, проективне покриття близько 20 %. Переважае в його склад1 Picea abies (L.) Karst, та Abies alba Mill., зрщка трапляються Sorbus aucuparia L. Betula pendula Roth, Fagus sylvatica L.

Усередпеш результате облжу та oniiiKa ycniuiiiocTi природного поновлення наведено у таблиц! 2.

Узагальнивши матертли bcíx облЫв, можна зробити висновок, що в ui-лому шд наметом nicy в умовах вологого смерекового субору в межах висот 900-1200 м н.р.м. переважае природне поновлення смереки, ялищ, а також незначиа млынсть в шдросп бука, горобини, берези, клена-явора.

Усшшне природне поновлення створюе нотенцшш можливосп для фор-мування змпманнх деревосташв з участю смереки та ялиц1 з доммикою бука та клена-явора до висоти 1200 м н.р.м. та чистих смерекових деревосташв вигце 1200 м.

Табл. 1. Узагальненнй фггоценон флористичннх елемеипв jiícobiix угрупованнь

Середш значения:

s s « x °. я >•

Назва виду m « ■ i u X fe 'в я

о s CQ 'H 8 1 e-l = о 4 к a a g o fc ° 2 b o fi°

1 2 3 4 5 6

Деревоетан:

Picea abies (L.) Karst. 21,2 28,2 4,1 5,4 4,8

Betula pendula Roth 15,8 14,3 0,5 2,8 4,3

Abies alba Mill. 35,3 31,3 0,0 2,3 5,0

Acer pseudoplaianus L. 18,0 23,3 0,0 2,0 5,0

Fagus sylvatica L. 28,0 24,0 0,0 2,0 5,0

HwpiCT дерев:

Picea abies (L.) Karst. 1,1 0,0 0,9 3,7 2,9

Sorbus aucuparia L. 0,9 0,0 0,0 2,1 2,9

Abies alba Mill. 1,0 0,0 0,2 2,5 2,9

Betula pendula Roth 0,6 0,0 0,0 2,5 3,0

Fagus sylvatica L. 1,0 0,0 0,0 1,7 3,0

Чагарникн:

Pinus mugo Turra 2,5 0,0 7,3 6,3 5,0

Lonicera nigra L. 0,6 0,0 0,0 2,0 3,0

Rubus idaeus L. 0,9 0,0 0,0 2,3 5,0

Salix cinerea L. 1.0 0,0 0,0 2,0 5,0

Sambucus nigra L. 1,0 0,0 0,0 2,0 5,0

Чагарпички:

Vaccinium myrtillus L. 0,3 0,0 3,7 4,8 5,0

Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avror. 0,2 0,0 0,0 3,0 4,7

Rubus hirtus Waldst. Et Kit. 0,2 0,0 0,0 2,8 5,0

' 1 - un, 2 - sol, 3 - sp, 4 - сор 1, 5 - сор2, 6 - сорЗ, 7 - soc

2 1 - вщмерл1 залншкн, 2 - iipiuiii'iciiiií) розвиток, 3 - не цвгге, 4 - не плодоносить, 5 -проходить поении цикл розвитку

114 Охороия 6iopÍ3iioMaiiÍTTH: теоретнчш та ирикладш асискти

haykobhh bíciiiik, 2000, bun. 10.3

¡lpodoa.vcemm mañmttfi

2 3 4 5 6

1pnnii:

Lycopodium clavatum 1. 7,3 0,0 l.l 3.9 5.0

Calamagrostis arundinacea (1.) Roth 0/, 0,0 1.8 4.3 4.5

Alhyrium distentifoliiim l ausch ex Opiz. 0.4 0,0 0.0 2.0 4.5

Athyrium filix-femina (I. ) Roth 0,4 0,0 0.0 2,3 5,0

Blechmtm spicant (1. ) Roth 0.2 0.0 0,0 2.3 5.0

Calamagrostis villosa (Chaix ) .1. IGmcl 0,8 0.0 0,0 2.0 5.0

Homogyne alpina (L.) Cass. 0,1 0.0 0.0 2.4 5.0

Oxalis acetosilla L. 0,1 0.0 0.0 2.4 5,0

Dryopteris austriaca (Jacq.) Woynar ex Sellin? et 1 hell. 0,2 0,0 0,0 3,0 5,0

Dryopteris carthusiana (Vill) II I'.Flicks 0.2 0.0 0.0 2.0 5.0

Drynpleris cristata (1,) A.Gray 0.4 0.0 0,0 3.0 5.0

Eriophorum vaginatum L 0,7 0.0 0.0 3.0 5.0

Gentiann asclepiadea L. 0.9 0.0 0.0 2,0 5,0

Huperzia selago (1..) Bemli cx Schrank et Marl. 0.1 0,0 0,0 2.5 5.0

Jiincus effusus 1.. 0.9 0,0 0,0 2.0 5.0

I.uzula campestris (1. ) [)C. 0.3 0,0 0,0 2.0 5.0

I.uzula pilosa (L) Willd 0.3 0.0 0.0 2.0 5.0

I.uzula sylvatica (1 luds.) Gaudin 0.2 0.0 0.0 2.0 5.0

l.ycopodium annotinum L 0,1 0.0 0.0 2.5 5.0

Majanthemum bifoliwn (1..) F.W. Schmidt 0.1 0,0 0,0 2.0 5.0

Melampynnn nemorosum L. 0,2 0.0 0,0 1.5 5.0

Oreopteris limhosperma (All.) Iloluh 0.2 0.0 0,0 2,0 5.0

I'liegopteris conneclilis (Michx.) Walt 0,2 0,0 0,0 2,0 5,0

Polygonatum verticillatum (L) All. 0,3 0,0 0.0 2.0 5,0

I'renanlhes purpurea L 0,6 0,0 0.0 2.0 5.0

Uumex sylvestris (1 .am.) Wallr. 1.0 0.0 0.0 3.0 5,0

Senecio nemorensis L. 0,6 0.0 0,0 2.0 5,0

Solidago virgaurea 1.. 0.3 0.0 0.0 2.3 5.0

Streptopus amplexifolius (L) DC. 0,2 0,0 0,0 2,0 5,0

Moxn la jiiiiiiaiiiiMKii:

Dicramtm scoparium Hcdw. 0.0 0.0 1,4 4.1 5,0

Plewozium schreiten (Brid.) Mitt. 0,0 0.0 O.fi 3.6 5,0

I'ogiis sylvatica 1.. 1.0 0.0 0.0 1.7 3,0

Polytrichiait formosum 1 ledw 0.1 0.0 0,5 3.4 5,0

Hylocomium splendens (lledw.) H „S et (i. 0.1 0,0 0.6 3.5 5.0

Sphagnum girgensohnii Russ. 0,1 0.0 2.3 4.3 5,0

Rhizomnium punetatum (1 ledw ) T Kop. 0,0 0,0 0,0 2,0 5.0

Sphagnum quinquefarium (Lindb. ex Hraitlnv.) 0.1 0,0 8,0

Warnst 7,0 5,0

Dicranodontitmi denudatum (Brid.) Dritt. 0.0 0,0 2,0 3.7 5.0

Dicranum bonjeanii De Not 0.0 0,0 1.7 3.7 5.0

Sphagnum magellanictim Brid. 0.1 0.0 1.0 4.0 5.0

PolytrichiaIi commune 1 ledw. 0.1 0.0 0.5 3.0 5,0

Leucohnvm glaueum (I ledw.) Aongstr 0,0 0.0 0.0 2.5 5,0

Plagiothecium laetum B.,S. et G. 0,0 0,0 0,0 3,0 5,0

Jlocjii/dkcinin va oxopona jiicomix ckociictcm 11

Табл. 2. Середнн küii,K'iciь шдросту лкоутворюючих деревнпх видт за типами лку в перерахунку на 4-7 pi'iKii, шт./га

I ип лку Деревна порода

смерека | ялнця | бук | береза | горобина | клен-яв^р

Осмолодський держлкгосн (висота над piuiicM моря 1000—1500 м)

В3См 6097' | 13 И | 754 | 9684 | I481J | —

Броцнпвськнй держл1сгоси (висота над рншсм моря 800— 1100 м.)

В3См 49704' | 50322 | 424 | 504 | 1144J | 284

Успишисть поновления: 'добра, 'задов^льна, 'недосгатня, 'неэадовшьна

Табл. 3. Юльккть самосшу та шдросту лкоутворюючих порш в умовах — В3См (Броппнвським ДЛГ), шт./га

11орода KijibKicTb на 1 га за в1ковими трупами Разом

1 piK 2-3 роки 4-7 роки > 7 рок1в

Смерека 406,25 3625 9312,5 25437,5 38781,25

Япния 156,25 406,25 968,75 2531,25 4062,5

Бук 31,25 62,5 — — 93,75

Клен-яв1р 62,5 31,25 — — 93,75

Береза — 31,25 31,25 — 62,5

Горобина — 31,25 93,75 687,5 812,5

Всього — 43906,25

Табл. 4. Кшьккть caMociuy та шдросту лкоутворюючих порш в умовах — В3См (Осмолодський ДЛГ), шт./га

Порода Кшьюсть на 1 га за вшовими гру нами Разом

1 рк 2-3 роки 4-7 роки > 7 рок1в

Смерека 438 1250 1062 2813 5563

Ялиця — 63 — 63 126

Бук — 125 — — 125

Береза 125 438 312 250 1125

Горобина 438 188 688 1314

Всього 8253

Л1тература

1. Ьийчук ]. I. AiiTponoreiiiii та 1)рпроди1 змпш в jiicax Горган, у Bepxie'i басейну р. JliMiiniii // Науковий BiciiiiK: Проблем» ia псрспектнви розвнтку nicoeoro господарства. — Львт, 1998 — Вип. 9.2, —С. 23—28.

2. Воробьев В. Д. Методика лесо!миологических исследований. — 2-е изд. — К.: Урожаи, 1967 —388 с.

3. Гаврусевнч Л. М., Кяилуновский I). С., Молотковя II. II., Молотков U.U., Пастернак П.С., Чубатый О. В. Типы горных лесов — Ужгород, 1961. — 80 с.

4. Герушнискмй 3. IO. Определитель типов леса Украинских Карпат (практические рекомендации).— Львов, 1988.— 164с.

5. Горшенин II. М., КрнпицькиЛ Г Г., Савич II. II. Цлияние травяного покрова вырубок на возобновление бука европейского и методы определения жизненности подроста // Лесоведение. — 1972,—№4 —С. 41—50.

116 Охорона бшрппомяшття: теоретичш та прикладш аспект и

Науковий вкник, 2000, вип. 10.3

6. Мнлкння Л. II. Коренные леса северо-восточною макросклона Украинских Карпат (фню цеиотнчсская структура, расиросiранение, экологические основы восстановления и охраны): An торгф. дне... докг. биол наук. — К . 1988. — 40 с

7. Трешк II. Г., Сидороппч Я. М., Сгнчния Н. В. Мсюднчсскис рекомендации но нолю too ке и вводу информации ЭИМ для ландшафте—теобо1аннчсских исследовании. — Львов, 198ft — 32 с.

8. Tretjak P.U., Kul'chyekyj I.M. Informative analytical system „Ecology" for monitoring о reserved objects // ACANAP — 95, „Methods of monilirong of the nature in the Carpathian Nationa Parks and Protectad Areas". International Conference of the Assotiation of Carpathian National Paik: and Protected Areas. Rachiv, Ukraine, October 1995. — Paxie: КарнагськиП бюсфсрниП заиовглннк 1996.—С. 111 — 118.

УДК 630*56

¡0.1. Чернеет, BonexiacbKw'i л ¡совий техткум, ММ. Король, Л.М. Коват Укра'тський держшпий nicomexui'imm yiiiaepcumem

ВИЛИ И ЗЛСТОСУВАННЯ Р13НИХ СИСТЕМ головною Л1СОКОРИСТУВЛННЯ ИЛ ИРОЦЕСИ Л1СОВ1ДИОВЛЕННЯ в БОЛЕХ1ВСЫШМУ ДЕРЖЛ1СГОСИ1

Розкрнго питания природного ионовлення толопннх jiicoyiBopioio4nx иорш при piiniix системах рубань Наведена оиптка нриродною ионовлення тпд наметом дсрсвостаиу i тнеля проведения рубання. Дано пн.плп технологи толопною рубання. охарактеризован! виграш, як1 здШсшоються на створення jhcobiix культур.

Chemevyj J.I., КогоГ L.M., Koval' LM

Influence of application of different systems main forest exploitation, oil processes of natural reforestation in Bolecliiv Forest Stale Enterprise

flic given article concideres the problem of the main wood spccics natural reforestation after different systems falling. Natural reforestation under the crown of the forest stand has been estimated, thai is before and afler carrying out the main railings. The main falling technology analysis is shown and costs for artificial stands planting are characterized.

Jlicit низькопр'я Кескпл мають важливе сировннне, середовищетв1рне та ландшафтозахиене значения.

Останшм часом, у друпИ половши XX ст.. в Карпатах досить штененппи-ми стали рубки головного користунанпя. Переважно зпстосовусться суцитьно-Jiicoci'nia форма рубання у Bcix дерсвостаиах. Це привело ло норушення ni-К0В01 структури лiсiв та природного балансу в peiioni. Про це евтдчать не-сприятлнш cTHxinni явнтца, зокрема noneiii. яki в1дбулися 1998 poni на Закар-narri та в Карпатах.

Це було зумовлено високим попитом па деревину, як на внутрппиьому так i на зовншшьому ринках, ocKijn.KH основним доходом лковнх юсподарств став нрибуток в1д пролажу дмовот деревнпн. Н 6uibiiiocTi винадюв лк рубали

Доелшжсшш га oxopona Jiiconnx скоспетем 117