CC BY
13
УДК:630*. 165.5
I.M. Пещура, II Г. Третяк Укра'шськпй державиий лкотехтчичй yiiieepcumem
БУКОШ Л1СИ И гоилплх
Пнродопж XX с г. в pciioni вшбулося приролне рошжрсипя плот Jiicin з исрспаюю бука TaKi jiicu пияпмлись fiaianiMii у флорисшчному вшиошсшп. 'За флорисшчпим складом не iinioni кмелм lipcbki бучими — l.uzulo nemorosae-Fagetum (Uu Riclz 1923) Markgr / 1932 cm Menzel 1937
I'nlswa I.M., Trelyak P R.
Hccch forests in (¡шепну (Region оГ Ukrainian Carpathian Mountains)
Poring XX centuries tlicre was a natural expansion of the forests area with prevalence beech in region. Such forests have appeared rather rich in the floral attitude By floral structure it is typical sour mountain bcech sites — l.uzulo-nemorosae-Fagehtm (!)u Rictz 1923) Mnrkgr 1932 em Meuzel 1937.
1Це на початку XX ст. заупажеио. mo n Горгонах бук шгспсипно ношнрюгться н ипж]мх частицах t ip до ппепти 1000 м и.р.м. |5|. У ;tpyi iii нолопнш столптя ця тсндстня пже зпаИшла воображения и нертдичних заксаншних Maicpiajtax [1, 10|. Приролне розширепня плот букопих деревостатв иродовжугться i сьогодш. Особлнпо не номпно на ;иляпках, то буян зрубаш у 50-60 роках. Пезважаючи па те, то гут були CTnopctii иереважно чисri смсрскош кульгурп, пасшпспе по-новлепня бука ностумопо сформувало значку ломпнку у склад! них монокультур. 3 часом, у другому клаа шку молоднякт, бук прнродною ноходження стап до-м1нук)чою породою у i'x складг Таким чипом, зараз молол! nicit з перевагою бука займають майжс нолонину територп басейну рikti Jliмirnui n Горгаиах. Иочинаю-чи ni;t передпр'я, пони майже сушльно нростягаюгься до шдшжжя inniiiMiinx ехшпв найпншнх горганських Macttnin. yniii'iamix першнпамн rip HiicokoT, Citnyjii, Каиусяка, Грофн, Молодо!'. 3иачui маенви таких Jiicin г i у nepxin't piK Aapin, Jli-MtiMni, Долго! Поляпи. Гут збереглнеь i окрсм1 tipajticoni лишнем (туковпх Jiicin.
Методика доелмжемь. Дошнлженпя л¡соппх угруиоиань з перепаюю бука проводились, головмим чином, у середньовжоних та старшого niKy дсревостанах па Tcpirropii' Осмолодською лержлгсгосиу. Здтсиювались пони па ландшафтно-ТНП0Л01 зчшй octioni. Застосопупалась методика ландтафгно-геоботашчних доап-джепь та викорнстовувалнсь коми'ютерш засоби збереження i анал1зу таких ма-Tepiajtin („Бшашк" та „Эколог"), розроблеш колекгивом auropin ni;t керпнпщгвом Л.б.п. П.РЛретяка. |6, 8, 11|. Облш шдросту за породами та ткопимм tрунами здшсшовався за методикою М.М.Горшсшна. Kin нроводився на дишжах po3Mi-ром 2x2 м. На одну пробну нлоту заклалалп лесягь облжових лишюк. Сумарний результат облшу природного иопопленпя на К) облжових дЬянках (40 м2) пере-раховувався па илоту I га, тобто множился на 250. Онпжа ycinMntocri природного поноплення здпЧсшовалась за шкалою М.М. fopiuenina (1959).
Анал1з особливостей природного поповлеппя та формування рослинних угру-попань злШснювався ¡з застосуванням популяшйио-еколопчного шлходу. KpiM тралицжпого метолу побудови иоршнялмшх /liai рам. застосовувався метол побуди в н фкоценошв, тобто узагальмспнх таблиць, що характеризую™ ttcBtii рос-jHtimi угруповання. У них таблинях нолагться усерелнсна характеристика фгго-ненозу за ярусами (деревосзан, nijtpicT, Kymi, чагарнички, трав'яне вкриття, мо-Дослшжеипп та охоропа Jiiconnv ckociicicm 75
хово-лишайниковий покрив) та видами рослин. Для кожного виду подап ься частота зустр!Ч1, клас постшносп, середне значения рясносп за шкалою Друде, проективного покриття, жигеt nocri та бтмечричних показниюв (высота, дитметр).
Клас nocriiiiiocri нiijiiu визначався за п'ятибальною системою: бал 5 -— вшювщае 100 % 3ycTpi4i виду у Bcüi множит спостережень. Всього було узагальнено даш 136 ouiiciu. Огримапi аиалггичш магер1али дозволили дати о u i н к у стану рослинних угруновань, основних niiiiu Jiicy за домшантним i фггоценотичиим шдходами [4).
Результат» дослщжень. Jlicn з перевагою бука в ¡'органах зустр1чаються у межах нижнього та середиього ripcbKOJiicoBiix пояив (висота 700-1250 м н.р м.). Це нереважно 3iMKiieni середньо! иовноти високобоштепп деревостани, то утворюють высоко! ценогично! сформованостт фггоценози, ям iionmpeni на бу-рих та свгглобурих pianoi потужносм i скелетное™ (хрящуватих, щебенистых, i навкь кам'янистих), частппе легкосуглинистих, рише — сушщаних, рiзiiоV зми-TOCTi св1жих та вологих нейтралышх та слабокислих грунтах. Пони залягають поверх пухких др1бнокам'янистих в1дклад1в — продук^в вив1трювання м'яких гпсковимв та глиписто-шсковикового тонкоритм1ч1юго флпну. Там грунтово-геолопчш i пдролопчш умови властив1 випуклим формам рельефу на нереважно транзитных частинах середньо! крутизни (15-30") прських схилах будь-яко! екс-позицп, а також пригребеневим дилянкам невысоких прських масиuiв.
Зм1шан1 лки з перевагою бука е субдомшангними угрунованнями у прсько-му ландшафт! верх1в'я басейну piKU JliMiiimi. Деревостани умовно двоярусш. Перший, рикий ярус, высотою 25-40 м i иовиотою 0,1-0,2, творить ялиця. Дру-гий ярус, густий, висотою 21-22 (28) м при повнотт 0,5-0,7. У його склад! пере-важае бук (70 %), меншою Mipoio зустриаються смерена, яв1р, береза, осика, клен гостролистий, верба козяча (Salix caprea L ). Зр1дка па суглинистих волошх та сирих грунтах у склад1 деревостану зустр1чаеться в'яз прськин (Ulmus glabra Iluds.). Окрем1 дерева цього виду досягають висоти 20-30 м при д1аметр1 60-80 см, ироте досить часто всихають.
Бiльiniсть буковых деревосташв молод1 та середньовшов1, шо выникли на Micui вторииных смеречын, зрубаних у середиш XX ст., однак у Ризарнянсь-кому та ГПскавському лкныцтвах у межах нрыводод1льного низькопр'я на суглинистых щебенистых грунтах е окрем1 ди1янкы букових npajiicin на Bncoii 1100-1250 м н.р.м. Важливо вииначити, що бук тут (|юрмуе поверхиеву кореневу систему, у зв'язку з чим ino;ii зазнае вкровалу.
Природне поновлення звичайно невысоко! густоти. В його склад1 перева-жають бук i явф, рише — смерека та ялиця, горобына (табл. 1).
Чагарнички трапляються досить рщко. Це нереважно жимолость чорна (Lonicera nigra L.), ожина шорстка (Rubus hirtus Waldst. et Kit.), ожина зм1епод1-биа (Rubus serpens Weihe ex Lej. et Court.) та малина (Rubus idaeus L.).
Трав'яний покрив середньо! густоти, в пьому переважають лков! виды широко! еколопчно! спешалпацП' — Oxalis acetosella L., Dryopteris austriaca (Jacq.) Woynar ex Schinz et Thell., Dryopteris carthusiana (Vill.) II.!'. Fucks, Dryopteris ßlix-mas (L.), Athyrium Jilix-femina (L.) Roth, Senecio nemorensis L, Solidago virgaurea L., Calamagrostis arundinacea (L.) Roth, Carex sylvatica Iluds., а також рослини, характерш для коршних aconianrn букових jiiciß — Dryopteris cristata (L.) A.Gray, Galeobdolon luteum Iluds., Galium odoratum (L.) Scop., Polygonatum verticillatum (1,.) All., Anemone nemorosa L., Gymnocarpium robertianum (lloffm.)
76 Охироия бк>|ш110машп»: теорепрпн тя мрпклялш acncinn
Ncwm.. Mercurialis pe re unis IPliegopteris connecfilis (Michx) Watle, l'renanlhes purpurea 1,., Stellaria nemorum I,., Symphvtum cordatum VVaklst., Aegopodium podagraria I,., Anemone ranunculoides I,., Dentaria hulbifera I... Dentaria glandtt-losa Waklst, cl Kit., Dryopteris expansa (C.l'resl) Fraser-Jcnkis et Jermy, Ettphorbia amvgdaloides L., Géranium roberlianum L., Gleclioma liederacea L., Majanthemum bijolium L., Mrcelis muralis (I,.) Dumort., Paris quadrifolia I.., Sanícula europaea I,.
Покрип Moxin, в шлому, незначний, у ньому намчпетнне зустрптгться i перепажас Polytrichum formosum lledw.
Табл. I. Узагальнепа kíjii.kícii. iimporiv голошшх jiicornipmix nopi/i шд памеюм Пукових дерспогташп n Осмолодському дсржлкгосш, iut./i а
Порода РозподЫ за BÍKOBiiMii трупами Разом
1 р i к 2-3 роки 4-7 роки >7 poKÍB
Смерека Ялиця 138,9 879,6 407,4 1481,4 287,0 4 16,6 379.6 74,0 1212,9 2851,6
Бук 15175,9 10657.4 3027,8 1351,8 30212,9
Клен-яп1р 9333,3 3768,5 1 148.1 425,9 14675,8
Клен юстролистий 268,5 4 1 6,6 111,1 27,7 823,9
Тополя 18,5 37,0 — — 55.5
Береза 9.2 — 9,2 — 18,4
Горобина 74,0 74.0 222,2 92,6 462,8
1льм — 18,5 9,2 27,8 55,5
ВСЬО! 0 — 50369,3
Узагальнений фтшемон jiiconux yi руиопань з иеревагого бука наведено в таблши 2.
Табл. 2. Узш альиеннй фпоценон jiicomix yi руиопань з нерсвагою бука (значения внеотн II i д!амс1ру I) nii/iin роелнн — ссредш)
Серёдж значения:
с "Ё 1 lama пилу g a § 4 о с Частота циту вання проективне покриття. % ■ M " M fi 4 5 2". я ° ^ £ i 1-х s .i E o h u ¡ °
1 2 3 4 5 6 7
ДКРКНОСШ! :
1. í'agtis sylvalica L., 11 - 22,98 м; D - 33 см. 5 31 55,3 6.3 4,9
2. Acer pseudoplatanus L , Il - 22,52 m.; D - 41 см. 5 23 0,8 2,5 4.9
3. Picea abies (L) Karst., H - 21,96 m.; D - 28 см. 5 28 3,6 3,3 4,1
' I — un, 2 -— sol, 3 — sp, 4 — сор 1,5 — сор2, 6 — сорЗ. 7 — soc. J I — BÚtMepfli залишкн, 2 — припнченпп розвиюк, 3 — не цвгге, 4 — не плодоносить, 5 — проходить новний цикл розни гку.
Дослдакеиня тя пхоропя Jiiconnx скосмпсм 77
Продолжения таблиц! 2
1 2 3 4 5 6 7
4 Abies alba Mill., H - 25,73 м.; D - 43 см. 4 22 2,9 2,7 4,4
5. Belula pendula Roth, H - 17,34 м.; I) - 25 см. 3 16 0,6 2,5 5,0
6. Acer plalanoides L., 11 - 20,22 м ; D - 31 см. 2 9 0,0 2,0 5,0
7. Populus Iremula I.., 11 - 20,03 м; D - 33 см. 2 7 0,0 2,3 5,0
8 Salix capreal,., II- 12,75 M.;D- 18см. 2 8 0,0 2,4 4,0
111ДГ1СГ ДЕРЕВ:
1 Fagus sylvalica L, H - 0,52 м. 5 28 1,0 3,4 3,1
2. Acerpseudoplalanus L., II - 0,89 м. 4 22 0,4 3,2 3,0
3. Picea abies (L.) Karst., II - 1,23 м. 4 17 2,3 2,4 2,7
4. Abies alba Mill., Il - 0,26 м. 3 16 0,9 2,5 3,1
5. Sorbus aucuparia L, 11 - 0,29 м. 3 13 0,0 2,2 3,1
6. A cer platanoides L., 11 - 0,16 м. 2 8 0,0 2,7 3,0
ЧАГАР1ШК11:
1. Rubus idaeus L., H — 0,57 m. 2 6 0,0 2,2 3,0
2. Sambucus racemosa !.. II - 0,44 m. 2 8 0,0 2,0 3,1
ЧАГАРПИЧКИ:
1 Rubus hirlus Waldst. et Kit., II - 0,20 m. 3 14 0,0 2,2 3,3
2. Rubus idaeus L., Il - 0,39 m. 2 9 0,0 2,2 3,0
3. Rubus serpens Weihe ex 1 .ej. et Court., 11 - 0,23 m. 2 11 0,4 2,5 3,7
ТРАПП :
1. Dryopleris crislala (L.) A.Gray, 11 - 0,27 m. 5 26 0,0 2,3 5,0
2. Galeobdolon luteum lluds., Il - 0,10 m. 5 26 1,2 2,8 4,7
3. Galium odoratum (L.) Scop., H - 0,16 m. 5 23 0,2 2,9 5,0
4. Polygonatum verticillatum (L. ) All., Il - 0,20 m. 5 23 0,0 2,3 4,6
5. Dryopleris austriaca (Jacq.) Woynar ex Scliinz et Thell. 11-0,24 m. 4 21 0,0 2,2 5,0
6. Dryopleris expansa (C.I'resl) Fraser-Jenkis et Jermy, 11-0,24 m. 4 18 0,2 2,2 5,0
7. Dryopleris filix-mas (L.) Schott, H - 0,50 m. 4 22 0,4 2,5 5,0
8. Mercurialisperennis L., II - 0,23 m. 4 18 0,5 2,8 5,0
9. Prenanlhespurpurea L., H - 0,39 m. 4 21 0,0 2,1 4,7
10. Senecio nemorensis L., II - 0,44 m. 4 20 0,0 2,4 4,6
11 Symphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd, H - 0,11 m. 4 19 0,0 2,5 5,0
12. Alhyrium filix-femina (L.) Roth, I I - 0,39 m. 3 12 0,8 2,8 5,0
13. Calamagrostis arundinacea (L.) Roth, 11-0,41 m. 3 13 0,0 2,4 4,6
14. Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P.Fucks, 11-0,17 m. 3 12 0,0 2,0 5,0
15. Euphorbia amygdaloides L., H - 0,23 m. 3 15 0,0 2,0 4,6
16. Impatiens noli-tangere L., 11 - 0,21 m. 3 12 0,0 2,5 4,5
17. Phegopteris connectilis (Michx.) Watt, H - 0,16 m. 3 16 0,0 2,4 5,0
18. Solidago virgaurea L., Il - 0,22 m. 3 13 0,0 2,1 4,2
19. Stellaria nemorum L., 11-0,18 m. 3 15 0,0 2,5 5,0
20. Actaea spicala I.., 11 - 0,23 m. 2 7 0,0 2,0 3,6
21. Aegopodiumpodagraria I., Il - 0,28 m 2 7 0,0 2,0 4,4
22. Anemone nemorosa L., II - 0,10 m. 2 9 0,0 2,1 4,7
78 Охорона GiopiinoMaiiiпн: теорегмчш та прнкладм! аспект
Продолжения таблицi 2
1 2 3 4 5 6 7
23. Anemone rammculoides L., 11 - 0,09 m. 2 8 0,0 2,1 5,0
24. Athyrium distentifolium Tausch ex Opiz, 11 - 0,29 m. 2 10 0,0 2,8 4,8
25. Carex sylvatica 1 luds., 11 - 0,46 m. 2 7 0,7 2,3 4,7
26. Cicerbita alpina (L. ) Wallr., 11 - 0,41 m. 2 9 0.0 2,3 4,7
27. Dentaria bulbtfera L., 11 - 0,24 m. 2 11 0,0 2,0 5,0
28. Dentaria glandulosa Waldst. et Kit., 11 - 0,16 m. 2 10 0.0 2,4 5,0
29. Festuca altissima All., 11 - 0,98 m. 2 6 0,0 2,1 5.0
30. (Jeranium robertiamim L., 11 - 0,18 m. 2 10 0,0 2,1 5,0
31. Glechoma hederacea L , 11 - 0,12 m. 2 6 0,8 3,0 4.6
32. Gyntnocarpium robeitianwn (I loflin.) Ncwnv, 11 - 0,21 m. 2 8 0,0 2,8 5,0
33. Luzulasylvatica (Iluds.) üaudin, II - 0,28 m. 2 6 0.0 2,5 5,0
34. Militan effusum L.. 11 - 0,87 m. 2 6 0,0 2,0 5,0
35. París quadrifolia L., II - 0.15 m. 2 11 0.0 2.0 4,4
36. Sanícula europaea L, 11 - 0,22 m. 2 9 0,0 2,2 4,7
мохптл лпшлпннкн :
1. Polytrichwnformosum Iledw., 11 - 0,04 м. 3 15 0,0 2,80 5,00
2. Bracliytlieciimi rutabulum (1 ledw.) B.,S. et U., 11 - 0,02 м. 2 7 0,0 2.71 5,00
3. ¡Jicramim scoparium I ledw., 11 - 0,03 м. 2 6 0,0 2,50 5,00
4. Ilypnum cupressiforme llcdw. 11 - 0,02 м. 2 9 0,0 2,78 5,00
Вар го зазмачпти, то зараз па »¡пленному схилi гори Овул (1600 м п.р.м.) бук у склад! смерекового flicy шдшмагп.ся до писогп 1300-1350 м п.р.м. В недалекому мипулому оеобини бука, дшметром Gijii.mc 1 м на абсолюпмй biicotí 1200 м не були. очевидно, рщккним япнщем, оскии.кн с i api nui таких дерев па такш ви-cori зустр1чаються i в iiiiinix частицах Осмолодського дсржлкгосну.
Впснопкп. Змпнаш jiicii з перевагою бука ппяпились найбмып флористи-чио багатимн. У ix склад1 пиявлено 153 пндн пишнх рослпп 3Í 127 po;tin i 50 родин. 3 вили — Huperzia selago (I,.) Beruh, ex. Schrank et Marl., f.ycopodium amiotinum I,. i Lunaria rediviva 1,.— шдлягаюп. oxoponi.
Ылышсть bh;iíb, то пходяп. до складу буковпх jiiciit Copean г иеморально-мош а ни им и, борсальио-нсморалыт-мон i an ним и, мотан ним и, неморалыш-мн та мулм нзопалышми сколог¡чнимн елсмснтамн.
За флористичпим складом iaK¡ лки cjií;i nijiнесгн до тнпових кнелих ripci.Kiix бучин — l.uzulo nemorosae-Fagelum (Du Rietz 1923) Markgr. 1932 ein Menzel 1937 |9|. cyöaconiann з куничником волохагнм — l.uzulo nemorosae-Fagetum calamagroslielosum, а також до багатих кариатських бучин — Dentario glandulosae-Fagetum Klika 1927 cm Mal. 1964, до cy6aconianií Dentario glandulosae-Fagetum typicum 3 зубшшею залознстою, Dentario glandulosae-Fagetum lunarietosum з луна-pino оживаючою та in.
Зпдно з пггчизняною <|)iгоценоло!ччпою класифiKanirio. ix можпа витнести до формаим букопих jiícíb (Fageta silvaticae). субформацп смсрекопо-ялниепих Jiicin (Piceeto-Abieto-Fagetum). За 3.1 ерушипським —- до tihiíb jlicy св1жих смерекових субучин, пологих ялицевих та ялипево-смсрековнх субучип [2, 3|.
За С.М.Стойком |7|, ni угрунопаипя сл1д n i ли ест и ло ipyn tiiiiíb ялннево-букових ia смереково-ялицево-буковнх i ялицсво-смерсково-буковнх jiicin з
Дпслщжстшя ir охорона лковпх екосмсгсм 79
кыасепицсыою (Abielo-Piceeto-Fagetum oxalidosum), чорницевою (А.-!'.- /•'. myrtillosuni), безщитниковою (А.-P.- F. athyriosum), зубницсвою (Л.-P.- F. dentariosum) та nepeaicK0B0i0 (Л.-P.- F. mercurialidosum) асощашями. TaKi acoitianii досить nounipeiii у Bepxie'i басейиу piKu JliMinnii. Одпак вважасмо за дошльне uiuiiлиги щс одну aconianiio (A -P.-F. lunarosum), yi руновання яко'1 тут зустр1чаеться. Таку cyfiacouianiio вид1ляють мольськ! B4ciii [9|, хоч вона у польських Ьескидах мае луже обмежене пошнрення.
Враховуючн сучасш тенденцп прогресуючого поширення бука в лкоста-нах Горган, ели iiepeopirmyuaiii ведения господарства на формуванпя зм!-шаних з участю бука, ялши та смерекн деревосташи.
Л!тсрлгура
1. Бончук I. J1 ic it всрх1в'я басейну р ■ к и JliMinmi у Горгапах, ix внкорнстаппя i вщчворення // Пращ паукового товариства ¡м. Шевченка Еколопчний i6ipiiи к па ношану Airapia Созонтовича Лазаренка. — Льв!в: Паук. тов. ¡м Шевченка, 1999 — Том 111. — С. 139—152.
2. Герушннскмй 3. К). Определитель типов леса Украинских Карпат (практические рекомендации). — Львов, 1988. — 164 с.
3. Геруишиськнй 3. IO. Типолопя Jiicie Украшських Карпат. — Jlbeie: Шрам ¡да, 1996. — 208 с.
4. Голубец М.А. Ельники Украинских Крапаг. — К., 1978. — 254 с.
5. кторы Осмолодськш nyiiii / Бойчук II, Гайдукевнч M l., Парнан B.I., I leipoea JIM, Тре-тяк П Р. / Пщ редакшоо Третяка II P. i Парнана В.1. —J1i>bib: Наук. тов. ¡м. Шевченка, 1998. — 146 с
6. Кульчицькнй I., Тре ти к II. Cepeicua довщково-фуикцюнальна система „Ботажк" // Укра!-номовне программе забезиеченмя: Матер. 4-i та 5-1 КИжпар наук.-практ. конф. „УКРСОФ'Г" (Льв1в, 1994, 1995) Каталог укра'шомовних нрограмнкх засоб1в. — Льв1в: СП „БаК", 1995.— С. 24—28
7. Стойко С.М. Карпатам зелсшти в!чно. — Ужгород: Карнати, 1977. — 175 с.
8. Третик II.Р., Сндоровмч Я.М., Сснчипа li.lt. Методические рекомендации по подготовке и вводу информации ЭВМ для лапдшафшо-! собатанических исследований. — Львов, 1986. -— 32 с.
9. Michatik S., Szary A. Zbiorowiska leSne Bieszczadzkiego Parku Narodowego // Monogralle Bieszczadzkie. Т. I. — 175 s
10. Tretiak P., Bojczuk I. Antropogeniczne i naturalne ziniany lasow wGorganach // Roczniki Bieszczadzkie —1997. — T. 6. — Ustrzyk! dolne, 1998 —S.
11. Tretjak P. R., Kul'chyckyj I. M. Informative analytical system „Ecology" for monitoring of reserved objects // ACANAP — 95, „Methods of monitirong of the nature in the Carpathian National Parks and Protected Areas". International Conference of the Assotiation of Carpathian National Parks and Protected Areas. Rachiv, Ukraine, October 1995. — Paxie: Карпатськнй бюсфериий зановшник, 1996 —С. 111—118.
УДК 502.7
У/. Л/. Петрова
Льв1вський нацюналышй ушверситет ш. I. Франка РОСЛИНШСТЬ ЛАНДШАФТНОГО ЗАКАЗНИКА „МОРШИНСЬКИЙ"
Ндеться про сдиний великий об'ект нриродно-заповшного фонду Львшцини на Прикариатп, в якому збереглись чипов! зоналмн дубовь грабово-дубов11 ялицево-дубов1 пасаджспня в!ком по-над 100 рошв, ушкапын в масш таб! Свроии. Туг зосереджено 25 % видового багатства м!сневого л!со-чагарникового флорокомплексу. Сиостерн аеться прпродна тендешня формування складних деревостажв пршнеового тину за участю ялши у нершому, дуба ! бука у другому ! граба у зрегьо-му ярус! Залишки дубових люв пофебуючь суворо! охороии.
80 Охорона бшрппомашття: теоретичп1 та приклалш аспекти
