CC BY
18
квасемицсвою (Abielo-Piceeto-Fagetum oxalidosum), чорницевою (А.-!'.- /•'. myrtillosuni), безщитниковою (А.-P.- F. athyriosum), зубницсвою (А.-Р.- F. dentariosum) та перел1СК(>вою (А.-P.- F. mercurialidosum) асощашями. 'Гак1 acoiiiauii досигь iiounipeiii у uepxie'i басейну piKu JliMinnii. Одпак вважагмо за дошльме видишгн щс одну acouianiio (A -P.-F. lunarosum), угруновамня яко1 тут зустр1чаеться. Таку cyfiacouianiio внд1ляють noju.ci.Ki B'iciii [9|, хоч нома у польських Ьескидах мае дуже обмежсмс поширенмя.
Враховуючи сучасш тенденцм нрогресуючого моширення бука в лкоста-нах Торгам, ели iiepeopirmyuaiii ведения господарства ма формуваипя змi-шаммх з участю бука, ялши та смерскм деревостамш.
JliTcparypa
1. Бончук i. J1 ic it всрх1в'я басейну р ■ к и JliMinmi у Горгаиах, ix викорнсгаипя i вщчворення // Пращ паукового товарисгва ¡м. Шевченка Еколопчний i6ipiiи к па ношану Airapia Созонтовича Лазаренка. — Львш: Паук. тов. ¡м Шевченка, 1999 — Том 111. — С. 139—152.
2. Герушннскмй 3. К). Определи гель типов леса Украинских Карнат (практические рекомендации). — Львов, 1988. — 164 с.
3. Геруишиськнй 3. IO. Тпполопя Jiicie Украшськнх Карнат. — Jlbeie: Шрам ¡да, 1996. — 208 с.
4. Голубец М.А. Ельники Украинских Крапаг. — К., 1978. — 254 с.
5. кторы Осмолодськш iiyiui / Бойчук I I., Гайдукевнч M l., Парнан B.I., I leipoea JIM, Тре-тяк П Р. / Пщ редакшоо Третяка II P. i Парнана В.1. —J1i>bib: Наук. тов. ¡м. Шевченка, 1998. — 146 с
6. Кульчнцькнй I., ТретякП. Cepeicua довщково-функцюнальна система „Ботажк" // Укран номовне программе забезпеченмя: Матер. 4-V та 5-1 КИжиар наук.-нракг. конф. „УКРСОФ'Г" (Льв1в, 1994, 1995) Каталог украшомовних нрограмних 3aco6iB. — Льв|в: СП „БаК", 1995.— С. 24—28
7. Стойко С.М. Карпатам зеленим вино. — Ужгород: Карнати, 1977. — 175 с.
8. Трсгик II.Р., Сндоровмч Я.М., Сснчмна li.lt. Методические рекомендации по подготовке и вводу информации ЭВМ лля ландшафшо-! еобоганических исследований. — Львов, 1986. -— 32 с.
9. Miclialik S., Szary A. Zbiorowiska leSne Bieszczadzkiego Parku Narodowego // Monogralle Bieszczadzkie. Т. I. — 175 s
10. Tretiak P., Bojczuk I. Antropogeniczne i naturalne ziniany lasow wGorganach // Roczniki Bieszczadzkie —1997. — T. 6. — Ustrzyki dolne, 1998 —S.
11. Trctjak P. R., Kul'chyckyj I. M. Informative analytical system „Ecology" for monitoring of reserved objects // ACANAP — 95, „Methods of monitirong of the nature in the Carpathian National Parks and Protected Areas". International Conference of the Assotiation of Carpathian National Parks and Protected Areas. Rachiv, Ukraine, October 1995. — Paxie: Карнатськнй бюсферннй зановшнпк, 1996 —С. 111—118.
УДК 502.7
У/. Л/. Петрова
Льв1вський нацюналышй ушверситет ш. I. Франка РОСЛИНШСТЬ ЛАНДШАФТНОГО ЗАКАЗНИКА „МОРШИНСЬКИЙ"
Йдеться про сдиний великий об'ект природно-заповшного фонду Львшпинн на Прикарпагп, в якому збереглись чипов! зоналын дубово грабово-дубов! I ялицево-дубов1 иасаджспня вжом по-над 100 рок1в, упжапын в масштаб! Свропи. Туг зосереджено 25 % видового багагства м|сцевого люо-чагарпикового флорокомплексу. Спостерн аеться природпа тендешия формування складиих деревосгажв пршнеового гнну за участю ялши у першому, дуба I бука у другому I граба у чретьо-му ярус! Запишки дубовнх Л1ав потребуючь суворо! охороии.
80 Охорона бшрпномашття: теорстичш та нрнклалш аспектн
Petrova L.M.
Vegetation оГ landscape reserve „Morsliynshyj"
Unique large object of natural-reserved fund oitlic l.'viv region in Prc-carpathian llcic nrc protcctcd typical zone oak, liornbcam-oak and fir-oak forests. Such old woods are unique in scale of Hurope 25 % of vegetation local wood and shrubs of flora complex here is concentrated The natural tendency of formation complex foieststand with fir in the first lavel. oak and beech in the second lavel and hornbeam in the third lavel is observed
Рпномангппсть прнролпих умов Львтщипи зумовлена i'i географиннм положениям, геолопчною буловою i геоморфологию tioBcpxni. Па територГС облас-li ви;иляеться nijta низка ямспо вшмшннх ф1 знко-географпних нриродно-тсритор1алышх комилскЫв (ландшафпв за K.I Геренчуком, 1972). Серел них вн-р1зпяггься 11ередкарпаття, то лежить на меж1 ripct.Kiix i pintiiitiiiiix ландшафпв i наложить до так званого Псредкариатського передовою ирогнну. В булов1 його nonepxiti нереважаготь pinni jipennix i молодих тсрас Джстра та його притокш: Стрий, Стривмор, Cni'ia та in. 3 iiinno'ti i схолу Передкариаття межус з Ошллям i Моделям, а з ншдня — шшмчпо-схиишмп схиламн Укра'шськнх Карпат.
Юпмат 11ерсдкарпаття помфппй, пологий. Kijii.kicп, онад1в нсрспмщус величину винаровупання (600-800 мм за pin). 11ерсдкарнатськ1 ландшафт ха-рактеризуються низькою Jiicitciicno (10%). Зональними для Передкариаття с дубов1 jiicit. Иерепажають дубош, грабово-дубов1 i ялнцепо-лубош насаджен-ня. 3 наближенням до rip в с клал i л i с i в з'являггься бук, утворюючи «uteri i змimопi jticoni yt руповання ¡з зпачиою участю монтанних видт.
JlicoBi рослинш угруновання в межах Передкариаття охороняються в ланд-шафтиих заказниках Micttenoi o значения i зановишнх урочищах на плоии близь-ко 4135 га. то становить 1,1 % Tepirropii' природного району. Клизько 3/4 запо-вгдних ;iicin зосерсджеш на Tcptiiopii ландшафт його заказника Micnenoro значения „Моршннський", нлошею 3084,5 га.
Кл¡мат в околннях Моршина характсрнзугться сумами температур 2400-2600 град. За piK виналлг 700-800 мм otta;tiB, mo г дето Силымим, тж в середчьому на 11рнкариатп. 11ереважають дерново-тдзолисп середш.осу! jitttmcTi грунти на tti-щано-гальковому алювп. В умовах межир1ччя pi40K Сгича-Стрий грунтово-кл1-матпчш умовн енриятлшч для росту луба, ялиш, бука та in. евгрофних порЫ [4].
За даними л^овноряджения. на близько 80 % Tepirropii заказника Homnpeni полон rpa6oni ;иброви, 8 % — волоп дубово-грабов1 бучнни i 4 % — сирi чорно-nuibxoni груди. Иа незначних илотах зусгр1чаюп.ся полом Пукош ;ti6poBit. воло-I i буково-CMcpeKoni яличники та iiiini типи jiicy.
Майже половину Tepirropii заказника займають насалження bIkom меише 50 poKiB з перевагою луба звнчайного, т раба, бука i впи.хи чориоУ, а також культури з дубом червоним, ялнною, модриною тощо.
3 точки зору збережепня Giojiori'inoi о рпномангпя лкових рослинних утру попам». найбЫыну uimiicTi, становлять сформопам i насалження старшого niKy (cTiinii i nepecTifini). Ila TeptiTopii заказника ..Моршннський" TaKi насалження займають блнзько 22 % tuiomi. Серед них перепажають дубов! i буко-Bi насалження з рпнпм ступенем учасл едиф1катор1в лсрениого ярусу (блнзько 1 I i 6 % 1Пдпоп1дно). Ilium насалження ялиш представлен! на плоии всього 4,7 га.
Дослшжекпя та охорона л if cmnx ckociicicim 81
Методика. Hami доыпдження проводились у 1999 р. (травень, вересеиь) i були зосереджеш власне у иайб1лын ноширених тут лкових угрупованнях з перевагою в деревосташ дуба, ялиц1, граба, а також насадженнях ¡з значною учас-тю бука та берези повисло!. Застосовувались методи лапдшафгно-геоботашчних дошпджень П.Трегяка та in. [6]. Камеральна обробка MaTepiajiiB здшснена на ПЕОМ за допомогою системи програм „Еколог" та електропного довщника назв рослин Украши „Боташк", розроблених в Боташчному саду ЛДУ ím.I.Франка 1пд KepiBHHUTBOM докт. бкл. наук П.Третяка. Назви рослин цигувались зпдно з „Определителем высших растений Украины" [1].
Результат дослщжень. У типових jiícobhx угрупованнях ландшафтного заказника нами було виявлено 133 види вищих судинних рослин, як1 належать до 104 род1в i 48 родин. Представництво проюдних родин подано у таблищ 1. Таке p¡3-номанптя флористичних елеменпв шдтверджуе високу репрезентатившсть зано-Bifluoro об'екту, оскпп.ки частка його флоронаселення становить близько 25 % видового багатства лко-чагарникового флорокомилексу височин Прикариаггя [5|.
Флора заказника с не набагато {Ндшшою, шж флора Прикарнаття в цпю-му: десять провищих родин мктять 51,1 % видового спектру, для Прикарнаття цей показник flopiBHioe 54,6 %.
В деревному ярус1 типових лкових угруповань заказника вдапчено 15 вид1в деревних рослин (табл. 2).
В першому Hpyci насаджень заказника з високим класом iioctíhhoctí ви-ступають Quercus robur, Carpinus betulus, Betula péndula, Abies alba, Picea abies i Fagus sylvatica. 3 них найбшыш ценопопуляци утворюють Carpinus betulus, Abies alba i Quercus robur, a Betula péndula, Picea abies i Fagus sylvatica входять до складу угруновання як домпнка. Значно р1дше трапляють-ся насадження з перевагою Alnus glutinosa. До таких одноярусних деревосташв зазвичай домшусться Quercus robur.
Табл. 1. TaKconoMÍ4iie предсгавницгпо провщних родин флорнстнчних елемен пн
заказника „Моршинський"
Родина Кшькють Родина Кшьмсть
р0д1в dii;iíb род1в вид1в
Rosaceae 10 14 Polygonaceae 2 3
Poaceae 7 9 Caprifoliaceae 2 3
Asteraceae 9 9 Fagaceae 2 3
Lamiaceae 8 9 Pinaceae 3 3
Liliaceae 4 7 Fabaceae 2 3
Caryophyllaceae 3 5 Salicaceae 2 3
Aspidaceae 2 5 Cyperaceae 1 3
Apiaceae 4 4 Ranunculaceae 3 3
Juncaceae 2 3 Euphorbiaceae 2 2
Другий ярус утворюеться в деревостанах з иеревагою Abies alba i Quercus robur, а також в насадженнях за участю Fagus sylvatica. Тут в^ичено 6 деревних пор1д (табл. 3). Найбшьш видонасиченим е другий ярус в дубових насадженнях: переважае Picea abies. А найбшьш вираженнй, 3i значною участю Abies alba, другий ярус ялицевих деревосташв i з участю Fagus sylvatica.
82 Охорона fí ¡ о phi miwai d ri n: leopeiipnri та iipiiiciia/ud аспект
ТяОл. 2. Узягяльпене предстяпшщтво цемопопуллшй у мгршому npyci пнюпих де-ревостяшв ляплшяфшого заказника „Моршмпсысим 1 "
11азва виду Разом Aa Do Cb Fs Qr
N Kl l'P II Ü N PP N PP N PP N PP N PP
Quercus robur 1, 14 5 15,6 24,3 46.4 3 8,3 2 23,0 5 16,2 4 15,5 3 45,0
Carpinus betulus 1,. II 4 22,5 17,5 21,5 2 3,0 2 25,0 6 36,7 4 13,0 2 15,0
Betula pendula Roth II 4 3,0 20.0 24,5 2 1,0 2 10,0 5 4,6 2 10,0 2 3,0
ihies alba Mili. 10 4 18,0 25,8 36,2 3 45,0 2 1,0 4 1,0 3 20,3 2 1.0
I'icea abies (L.) Karst. 8 3 1,5 18,5 22,0 2 1,0 1 1,0 1 1,0 1 1,0 2 3,0
Fagus sylvatica L. 7 3 7,6 26,0 33,9 3 2,3 1 15,0 2 8,0 4 12,5 1 5,0
Acer pseudopiatanus L. 3 1 1,0 19,3 33,3 1 1,0 3 1,0 1 1,0
Populus trémula L. 3 1 1,0 19.3 26,7 1 1,0 1 1,0 2 1,0
Alnus glutinosa (L.) Gaertn. 2 1 23,0 16,0 16,0
Quercus borealis Michx. 1 1 5.0 18,0 16,0 1 5,0
Cerasus avium (L.) Moench 1 1 1.0 10,0 14,0 1 1,0
Malus sylvestris (L.) Mili. 1 1 1,0 12,0 24,0
Salix caprea L. 1 1 1,0 8,0 12,0
Sorbas aucuparia L, 1 1 1,0 10,0 12,0 1 1,0 1 1,0 1 1,0
Tilia cordata Mili. 1 1 1,0 20,0 36,0 1 1,0
Табл. 3. Узягяльпене иредстявництво ценопоиуляцШ у другому ярус! типопих дерсвостяшв ландшафтного зякпзникя „Морнпшськпй"
Назва виду Разом Aa l'P Cb Ts Qr
N Kl PP II D N PP N N PP N PP N PP
Abies alba Mill. 2 1 13,0 7,5 8,0 1 25,0 1 25,0 1 1,0
l agus sylvatica L 2 1 3,0 5,5 7,0 1 5,0 1 5,0 1 1.0
Sorbits aucuparia L. 2 1 1,0 5,5 6,0 1 1,0 1 1,0 1 1,0
I'icea abies (L.) Karst. 1 1 5,0 6,0 8.0 1 5,0
Carpinus betulus L. 1 1 1,0 8,0 8,0 1 1,0
Malus sylvestris (L ) Mill. 1 1 1,0 6,0 8,0 1 1,0
В nUpocTi виявлено 17 biuiíb деревних пор1д (табл. 4). Пайкраще в умовах заказника поновлюпься Abies alba, нричому у i ворюг значш за нлотею ненонопу-ляцп незалсжно в1д стуненя ïï учасп в склад! панмншх ярус(в. У змiтамих яли-цевих насадженнях иортняио yciiiiimiiM г гакож ноновлснпя Псеа abies \ Fagus sylvatica. 11айбЬ|ыи впдонасиченим г iibtpicr в угрупованнях з перевагою Quercus rohur. В насадженнях з перевагою Л huts glutinosa в тлросп зр1дка транляються Quercus robar, Malus sylvestris, Padus avium, Salix caprea.
Mai арниковий ярус здсб1лыиого складсний Coryhts avellana, Etionymus europaea i Rubus idaeus (табл. 5). Rwibxoai угруновання характеризуются найбЫмним загальним проектипннм нокрнттям чагарник1в (близько 20 %).
I Ла — лсрсвостанн з перевагою Abies alba; Bp — ¡3 значимо учаегю Betula pendula; Cb — з перевагою Carpinus betulus; l:s — ¡з значпою участю Pagiis sylvalica; Qr — з перевагою Quercus robur. N — KUibKicii. oiiiicír; Kl — клас nociitliiocri; PI' — прпсктмяис иокриня неиопопуляпи в %; II — внесла дерева п морах; D — дшмор сювбура na piniii ¡рудеП п спи iимс ipax Дослщжсиня тя oxopoiia Jiiconm ckiicitcicm 83
Табл. 4. Узагальнене представннцтво пщросту у тнмових деревосганах ландшафтного заказника „Моршинський"
Паша виду Разом Aa Bp Cb Fs Qr
N Kl PP H N PP N PP N PP N PP N PP
Picea abies (L.) Karst. 14 5 3,1 1,9 3 5,7 2 1,0 6 2,3 4 2,0 3 2,3
Sorbus aucuparia L. II 4 1,0 3 1,0 1 1,0 4 1,0 2 1,0 2 1,0
ibies alba Mill. 10 4 11,2 2,4 3 11,7 2 18,0 4 10,5 4 20,0 2 8.0
Carpinus belnius L. 8 3 1,5 2,4 2 1,0 1 1,0 4 2,0 3 1,0 2 1,0
Quercus robur L. 4 2 1,0 0,7 1 1,0
Fagus sylvahca L. 3 1 2,3 0,4 2 1,0 1 5,0
Quercus borealis Michx. 3 1 1,0 1,1 2 1,0 1 1,0
Belula pendula Roth 2 1 1,0 1,2 1 1,0
Malus sylvestris (L.) Mill. 2 1 1,0 0,6 1 1,0
Padus avium Mill. 2 1 1,0 2,5 1 1,0
Pyrus communis L. 2 1 1,0 0,9 1 1,0
Acerplatanoides L. 1 1 1,0 0,1 1 1,0 1 1,0 1 1,0
Acerpseudoplatanus I,. 1 1 1,0 0,3 - \_ 1,0
Cerasus avium (L.) Moencli 1 1 1,0 1,5 1 1,0
Populus tremula L. 1 1 1,0 1,0 1 1,0
Salix caprea L. 1 1 1,0 1,0
Табл. 5. Узагальнене представництво ценопопуляцШ чагарникш у тнповнх деревостанах ландшафтного заказника „Моршннський"
Пазва виду Разом Aa Bp Cb Fs
N Kl PP II N PP N PP N PP N PP N PP
Corylus avellana L. 12 4 10,7 2,8 3 1,0 1 15,0 2 8,0 3 1,0 3 5,7
Rubus idaeus L. 9 3 1,4 0,8 3 2,3 1 1,0 2 1,0 1 1,0 2 1,0
Sambucus racemosa L. 8 3 1,0 1,0 3 1,0 2 1,0 2 1,0 1 1,0
Rhamnus cathartica L. 6 2 1,0 1,8 1 1,0 3 1,0 1 2 1,0 1,0
Viburnum opulus L. 6 2 1,0 0,8 1 1,0 1 1,0 2 1,0 2 1,0
Frangula alnus Mill. 4 2 1,0 1,7 3 1,0 1 1,0 I 1,0
Euonymus europaea L. 2 1 3,0 2,7 1 1,0
Sambucus nigra L. 2 1 1,0 1,8 2 1,0
Rubus caesius L 1 1 1,0 1,5
Salix cinerea L. 1 1 1,0 2,0
Чагарничковий ярус з середшм нроективним нокриттям близько 20 % утворюють нереважно иизькоросл! ожини (табл. 6). Зр1дка траиляються невеликими куртинами Vaccinium myrtillus, Vinca minor i Daphne mezereum. Особливо виражений чагарничковий ярус у вип.хових насадженмях (>55 %).
У трав'яному ярус! тинових jiicounx угруповань проншентаризовано 96 вид1в вищих судинних рослин. Практично в ycix eapiaiiTax домшуе Carex brizoides. Ве-сняний аспект в угрупованнях ¡з значною участю бука i дубовнх насадженмях утворюе Anemone nemorosa. Високим класом iioctíííiioctí характеризуются 30 вид1в трав'янистих рослин (табл. 7).
Абсолютна бшышсть них внд1в належать до меморального i бореалыюго лкового флорокомплекав. Значка частка спорових рослин св1дчить про певцу збережешсть них л1сових угруповань.
84 Охорона бшршюмашття: теоретнчш та мрнклад|м асискти
Тябл. 6. Узагяльнене прсдгзашшщпо иенононулишн чягярнпчкш у тппопмх дсревостанях лянлшяфшого заказника „Моршинський"
Мазва вилу Разом Aa Up Cb Fs Qr
N Kl PP II N PP N PP N PP N PP N PP
Rubus lurtus Waldst. et Kit. 12 4 8,3 0,2 1 1,0 2 3,0 6 3,7 2 1.0 2 10,0
Rubus nessensis W.Hall 5 2 11,4 0.2 3 18,3 3 2,3 1 1.0
Rubus idaeus L. 2 1 1.0 0,5 1 1,0
Vaccinium myrtillus L. 2 1 1,0 0,2 1 1,0 1 1,0
Daphne mezereum L. 1 1 1.0 0,3 1 1,0
Rubus caesius L. 1 1 1,0 0,1
Rubus serpens Weihe ex Lej. et Court. 1 1 1.0 0,2 1 1,0
Vinca minor L. 1 1 1,0 0,2 1 1,0
Зршка пошiipcui Agrostis tenuis Sibth., Anlhriscus nitida (Walilenb.) Hazslinszky, Aposeris foetida (L.) Less., Aruncus vulgaris Rafin, Asarunt europaeum I.., Bidens tripartita L., Calamagrostis arundinacea (L.) Roth. Caltlw palustris L., Cardamine dentata Schult., Cardamine impatiens L., Carex pilnsa Scop., Chaerophyllum hirsutum I,.. Chamaerion angustifolium (1,.) Ilolub, Chrysosplenium alternifolium 1,., Cirsium ol-eraceum (L.) Scop., Dactylis glomerata L., Dipsacus sylvestris Huds., Dryopteris cristata (L.) A.Gray, Equisettim palustre I,., Equisetum sylvaticum L., Euphorbia amygdaloides L., Filipendula denudata (J. et C.I'resU Fritsch, Galeopsis tetrahit L., Galium intermedium Schult., Galium mollugo I,., Geranium phaeum Geum urbanum I,., Glvceria maxima (C. IlartmJ Ilolmb., Gymnocarpium dryopteris (L) Newnt., Hieracium umbellatum I,., Hypericum perforatum L., Hypoclioeris radicata L., Impatiens noli-tangere L., Impatiens parviflora DC., Juncus effusus L.. Lycopus europaeus I-., Lysimachia vulgaris L., Medicago procumbens Bess., Melandrium dioicum (L.) Coss. et Germ., Mercurialis perennis I,., Myosotis palustris (I,.) L., Pliegopteris connectilis (Michx.) Watt, Plantago major L, I'oa annua L., Poa nemoralis L., Poa trivialis L., Polygonatum latifolium Des Г., Polygonum aviculare L., Polygonum hydropiper L., Potentilla electa (I,.) Racusch.. Prenanthe's purpurea I,., Primula elatior (L.) Ilill, Prunella vulgaris I,., Pulmonaria obscura Dumort., Rhinanthus minor L., Rumex sylvestris (Lain.) Wallr., Salvia glutinosa I-., Sanicula europaea L., Scropbularia nodosa I,., Stachys sylvatica L., Stellaria media (1,.) Vill., Trifolium pratense L., Trifolium repens L., Urtica dioica L, Urtica urens L., Valeriana simplicifolia (Reichenb.) Kabatli, Veratrum lobelianum Bcrnlt.
Загалом в тииових лкопих угрунованиях з ломшуванням луба, бука, яли-tii, граба i шльхи на територи заказника в середньому иараховуеться в1д 30 ло 70 вид1в вшцих сулинних рослин.
Флорнстично пайбагатшнми виявилнея i рабово-дубово-ялннев1 i грабо-во-лубов1 насалжепня, вилове рпномант-я яких в леяких Bapiatrrax становн-ло б1лыие 60 BiutiB. Наймемте вид1в рослин заф1ксовано в склад! в1льховнх i буково-лубово-грабовнх з значною участю Retula pendula (ло 40 nimin).
TnHOBi лков! угруновання ландшафтного заказника „Моршинський" характеризуют!,ся значною полКнпстю видового складу, особливо ломшан-пв шллеглих яруав: Abies alba домшус в шлрост), Corylus avellana - в чагар-никовому, иредставннки ролу Rubus - в чагарничковому, a Care.т brizoides — в трав'яннстому ярусг Нлнзько 30 % вил1в з достатшм класом nocTittuoeri
Дослшжсння 1Я охорома Jiiconux екосисiсм Ü5
трапляються в у<мх обстежених насадженнях. Под1бшсть видового складу р1-зних лкових угруповань, значке поширеккя вид1в роду ИнЬия, розрщжешсть намету деревосташв та добра розвинуткть трав'яного покриву з участю рос-лнн-гелшфтв свичать про зкачкии розвиток антропогенно! деградацм л1со-вих екосистем (II стад1я дигресп) на територп заказника [2, 3].
Табл. 7. Узагальнене представництво ценопопуляцш трав у тмпових деревостанах ландшафтною заказника „Моршинськнн"
Назва виду Разом Aa Bp Cb Fs Qr
N Kl PP H N PP N PP N PP N PP N PP
Carex brizoides 1. 14 5 11,9 0,2 3 9,0 2 3,0 5 3,4 4 1,0 3 7,0
Alhyrium filix-femina (1.) Roth 13 5 1,0 0,4 3 1,0 2 1,0 6 1,0 3 1,0 2 1,0
Dryopleris austriaca (Jacq.) Woynar ex Schinz ct Tliell. 13 5 1,0 0,3 3 1,0 1 1,0 5 1,0 2 1,0 2 1,0
Gentiana asclepiadea L. 13 5 1,0 0,4 2 1,0 1 1,0 4 1,0 3 1,0 3 1,0
Majanthemum bifoltum (L.) F. W. Schmidt 13 5 1,0 0,1 3 1,0 2 1,0 5 1,0 4 1,0 3 1,0
Stellaria holostea L. II 4 1,4 0,2 1 5,0 2 1,0 5 1,0 3 1,0 2 1,0
Galeobdolon luteum lluds. 11 4 1,0 0,1 1 1,0 2 1,0 5 1,0 3 1,0 3 1,0
Anemone nemorosa L. 10 4 3,8 0,2 3 1,0 1 1,0 1 1,0 4 4,5 2 15,0
Luzula pilosa (L.) Willd. 10 4 1,0 0,3 3 1,0 1 1,0 1 1,0 4 1,0 2 1,0
Oxalis acetosella L 10 4 1,0 0,1 3 1,0 1 1,0 4 1,0 2 1.0 1 1,0
Stellaria nemorum L 9 3 1,4 0,2 2 1,0 3 1,0 1 1,0
Ajuga reptans L. 9 3 1,0 0,1 2 1,0 I 1,0 5 1,0 2 1,0 1 1,0
Milium effusum L. 9 3 1,0 0,5 2 1,0 1 1,0 4 1,0 3 1,0 1 1,0
Galeopsis speciosa Mill. 8 3 1,0 0,4 1 1,0 5 1,0 1 1,0
Luzula sylvatica (Huds.) Gaudin 8 3 1,0 0,2 2 1,0 1 1,0 4 1,0 2 1,0 1 1,0
Doronicum austriacum Jacq 7 3 1,0 0,4 3 1,0 1 1,0 3 1,0 1 1,0
Polygonatum odoratum (Mill.) Druce 7 3 1,0 0,3 1 1,0 1 1,0 3 1,0 1 1,0 3 1,0
Deschampsia caespitosa (L.) Beauv. 5 2 3,8 1,0 1 l.o 2 1,0 1 1,0
Glechoma hederacea L. 5 2 1,0 0,1 3 1,0
Paris quadrifolia L. 5 2 1,0 0,2 2 1,0 4 1,0 2 1,0 2 1,0
Ranunculus repens L. 5 2 1,0 0,2 1 1,0 1 1,0 1 1,0
Senecio nemorensis L. 5 2 1,0 0,5 1 1,0 2 1,0 1 1,0 1 1,0
Carex sylvatica Huds. 4 2 2,0 0,3 4 2,0
Pteridium aquilinum (L.) Kuhn 4 2 2,0 0,7 2 1,0 2 1,0
Aegopodium podagraria L. 4 2 1,0 0,3 3 1,0
Dryopleris carthusiana (Vill.) H.P.Fucks 4 2 1,0 0,2 2 1,0 1 1,0
Dryoplerisfiiix-mas (L.) Schott 4 2 1,0 0,3 2 1,0 2 1,0 1 1,0
Polygonatum multiflorum (L.) All. 4 2 1,0 0,6 2 1,0 1 1,0
Polygonatum verticillatum (1. ) All. 4 2 1,0 0,6 1 1,0 3 1,0 1 1,0
Solidago virgaurea L. 4 2 1,0 0,5 1 1,0 1 1,0 2 l.o 1 1,0
Висновки. Заказник „Моршинський" единий великий об'ект природно-запов1дного фонду на Прикарпагп Льв1вщинм, у якому збереглись типов1 зо-налын дубов1, грабово-дубов1 I ялицево-дубов1 касаджеккя в!ком понад 100 ромв. Тут зосереджено 25 % видового багатства л1со-чагарникового флоро-комнлексу височик Прикарнаття. 'Гам лкостани с сьогодш ушкалышми не ттькм на Заход! УкраТни, але й в Сврош, оскип.ки там масово гике ялиця, а дубов1 ирал1си давно вирубаш. В результата ¡нтенсивкого догляду за л1сом, 86 Охорона бшрпиомашття: теоретнчш та прнкладш аснекгн
нсреважиа б1лт>нмстт> деревосташв старшого вку имзькоповиопп, з густм^ чагарниковнми заростями лишит. Мояпа внродовж остантпх лесятир1ч чис ленного шлросту ялшн високоУ жигтгвот та значка участь 11 у нершому т! другому ярус! деревосташв свшчить про теиденшю майбутньоУ природно змпмт структурн лкосташв. Иогенцшно можлнпе формування складних дере восташв иралкового типу за участю ялиш у нершому, луба I бука у другом} \ граба у третьому ярус1 деревосташв. Цьому сприяють як юпмато-едафрш умовп м1сневос1т, так I бшеколопчш особливост1 згаданих дсревних вид1в Тому залишки дубових Л1С1П у заказнику потребуют!. сувороУ охорони. Л1со I осподарськ1 заходи повинш бути спрямоваш на сприянпя проникненню яли Ш з шлросту у намет деревостану I вихолу окремих особип у перший ярус. > штучних насалженнях з перепагою граба, луба черпоного, модрини евроней ськоУ, смереки сл1д створювати умови для розширеппя ценонопуляшй дуб! звнчайного \ ялиш.
Лтгерятуря
1. ДоПрочягпа Д.М., Котов М.Н., Нрокудпн К).А. Определитель высших растений Украи мы. — К.: Паук думка, 1987. — 548 с.
2. Сябяи Я.Д. Экология торных лесов. — М.: Леем, мром-сп., 1982. — 169 с.
3. Сорока М.1. Л1еова роелнншеть Украптського Розточчя // Матер, конф. „Рол{ охорошованнх нрнродннх тернторШ у збережеши бюр1зпомя1нття. — Кяшп, 1998. — С. I I 1 — 113
4. Стойко СМ., Митктма Л.1., Солодкппя Т.1. та ¡н. Охорома мрмродм Укра'шських Карпа! та ирмлеглпх тернторШ. — К.: Паук, думка, 1980. — 263 с.
5. Ткачнк В.И. Флора Прикариапя. — Львт: НИМ, 2000 — 253 с.
6. Трстяк II.Р., Спдорппич Я.М„ Сспчпнз К,II. Методические рекомендации мг подготовке н вводу информации ЭВМ для ландшафшо-гсоботанмческнх исследований. — Львов, 1986. — 32 с.
УДК 630*524
С.1. Цурик
Укра'Ыський державный лкотехтчний ушверситет
СПЕЦИФ1КД СТРУКТУР» ТА ДИНАМ1КИ БУКОПИХ 11РАЛ1С1Н КАРПАТ
Розгляиуто особлнвост1 морфолопчнот структурн, в1дповлення та формування бу-кових пралшв у св1жнх чнетмх Пучинах (асошаци Fage^tlm ахрегиШит г Г.е/ешаг/олит). У лосл1джуваннх лерспостанах рпко виражена диферетйяшя дерев за уама чаксашйнпми ознакамн вмасл1док Ух рпновтовосп. Иереважае куртинне пшюплення бука у „в1киах". формування мср1пиом1рмо1 густоти тндросту та кон-тапозний тип розмнцення дерев у пралкях. Нрононусгься застосуваммя синтетнчних метол1в таксами таких деревосташв шляхом горизонтальною розчленування тх на ло-статньо одиоршй в еколого-фггоцеиотичиому гнлиошешп видит — елементарш лтлянкн (при лтеожвентарнзани) або бюгеоценотнчш парнелн (при леталытих науко-внх лосл1дженнях).
Дослщження тя охоропа лкппнх екоснстсм 87
