CC BY
24
Gozhan M.Ya., Guz M.M., Hrechanyk R.M. Peculiarities of ratio variety of Picea genus types
There has been presented review of literary sources due to ratio variety of Picea Di-etr. representatives. There has been represented the list of the most widespread botanic differences of investigated type. There has been indicated an introduction main spawns of type representatives on the territory of Ukraine.
Keywords: form (ratio), cultivar, selection, inventory, fir-tree.
УДК 630*580 Доц. М.€. Гайдукевич, канд. бюл. наук -
Прикарпатський НУ м Василя Стефаника
ДЕНДРОФЛОРА НАДВ1РНЯНСЬКОГО Л1СНИЦТВА
Дослщжено дендрофлору ф^оценстав Надвiрнянського люництва ДП "Надвiр-нянське ЛГ". Обстежено лiсовi насадження, складено конспект дендрофлори, проведено 11 аналiз, розглянуто заповiднi об'екти люництва, виявлено цшш та рiдкiснi i зникакга рослини флори, розроблено пропозици щодо 1х охорони та використання.
Ключовг слова: лiсовi насадження, деревостан, заказник, дендрофлора, життева форма.
Проблема охорони бюр1зномашття, рацюнального використання та вщновлення рослинних багатств в сучасних умовах дедал1 зростаючого техногенного 1 антропогенного впливу на довкшля вимагае глибокого вивчення сучасного стану природних рослинних угруповань. Сьогодш спостер1гаеться стшка тенденщя до зменшення чисельносп багатьох вид1в рослин природно1 флори, що е втратою не лише для науки, але 1 для сощуму загалом. Тому де-тальний анал1з мюцево1 флори, як елемента юнуючих природних екосистем та розроблення наукових основ 11 охорони, вщтворення 1 рацюнального використання е надзвичайно актуальними. Метою ще1 роботи було вивчити дендрофлору Надв1рнянського люництва, провести 11 анал1з та проанал1зувати флору люового заказника мюцевого значення "Потоки". Об'ектом дослщжен-ня були люов1 ф1тоценози люництва.
Дослщження проводили протягом 2009-2012 рр. Шд час проведення польових робгг застосовували маршрутний метод експедицшного дослщжен-ня шляхом закладання тимчасових профшьних лшш. При цьому першочерго-во визначали маршрут дослщжень, шзшше на плат люонасаджень проклада-ли умовш лшп, максимально приурочен до квартальних просж. Уздовж таких тимчасових профЫв складали список вид1в деревно-кущових рослин, вказували 1х життеву форму, вивчали ф1тоценотичш умови зростання. Рослини визначали за Визначником рослин Укра1ни [1]. Систематичш таксони (вид, рщ, родина) приймали за А.Л. Тахтаджаном [2]. Життев1 форми рослин (дерево, кущ, кущик) визначали за 1.Г. Серебряковим [3].
Люов1 масиви Надв1рнянського люництва Державного тдприемства "Надв1рнянське люове господарство" (ДП "Надв1рнянське ЛГ") знаходяться в межах Надв1рнянського району 1вано-Франювсько1 область За ф1зико-геогра-ф1чним районуванням, цей район належить до област Зовшшшх Карпат, т-добласп Скибових Карпат, району крайового низькопр'я [4]. За геоботашч-ним районуванням дослщжувана територ1я входить до складу Суходшьсько-
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.11
Яремчанського району ялицево-смереково-букових лiсiв та, частково, до Пе-редгорганського пiдрайону ялицево-букових лiсiв [5]. На територп лiсництва переважають фиоценози, в яких домiнантами виступають бук лiсовий (Fagus sylvatica L.), ялиця бiла (Abies alba Mill.) та ялина европейська (Picea abies (L.) Rarst.) i якi у певних природних умовах утворюють вщповщш формацп букових (Fageta), буково-ялицевих (Fageto-Abieta), буково-ялицево-ялинових (Fageto-Abieta-Piceeta), ялицево-ялинових (Abieta-Piceeta) та чисто ялинових (Piceeta) лiсiв. Цi природш формацп представленi вiдповiдними асощащями, як у геоботанiчному вiдношеннi рiзняться як за умовами мюцезростання, так i за флористичним складом.
Люи з участю бука люового, ялищ бшо1 та ялини европейсько1 зага-лом поширенi в лiсництвi на висотах 450-1150 м н.р.м. i вщзначаються двохя-русною будовою [4]. У першому ярусi домiнують бук люовий (Fagus sylvatica L.), ялиця бiла (Abies alba Mill.) та ялина европейська (Picea abies (L.) Rarst.). У другому ярус проростають клен-явiр (Acer pseudoplatanus L.), клен гостролистий (Acer platanoides L.), в'яз шорсткий (Ulmus scabra Mill.), граб звичайний (Carpinus betulus L.), поодиноко, лише внизу трапляеться дуб че-решковий (Quercus robur), осика (Populus tremula L.), береза бородавчаста (Betula verrucosa Ehrh.), ш. Зiмкненiсть ярусу становить 0,6-0,8. Ддлюок роз-рiджений, слабо розвинений або зовшм вiдсутнiй. Поодиноко ростуть лщина звичайна (Corylus avellana L.), бузина червона (Sambucus racemosa L.), жимолость чорна (Lonicera nigra L.), вовче лико (Daphne mezereum L.), верба попе-ляста (Salix cinerea L.), верба сiлезька (Salix silesiaca Willd.), верба козяча (Salix caprea L.), горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.), порiчки чорнi (Ribes nigrum L.) та колосист (Ribes spicatum Robson), таволга в'язолиста (Spiraea ulmifolia Scop.).
Щд час складання конспекту дендрофлори, назагал, на територп Над-вiрнянського лiсництва виявлено 56 видiв деревно-кущових рослин, якi нале-жить до 41 роду та 22 родин. Результати систематичного аналiзу дендрофлори люництва наведено в табл. 1.
Табл. 1. Систематичний аналз дендроф тори тсництва
№ Родини К-ть родш К-ть видiв
з/п шт. % шт. %
1 Соснов1 - Pinaceae 3 7,5 4 7,1
2 Кипарис(Ж - Cupressaceae 1 2,5 2 3,6
3 Барбарис(Ж - Berberidaceae 1 2,5 1 1,8
4 В'язов1 - Ulmaceae 1 2,5 1 1,8
5 Буков1 - Fagaceae 2 5,0 3 5,4
6 Берез(ж - Betulaceae 3 7,5 4 6,0
7 Лщинж - Corylaceae 2 5,0 2 3,6
8 Верб(Ж - Salicaceae 2 5,0 6 10,7
9 Вересков! - Ericaceae 1 2,5 1 1,8
10 Брусничш - Vacciniaceae 2 5,0 2 3,6
11 Липов1 - Tiliaceae 1 2,5 1 1,8
12 Тимел1ев1 - Thymelaceae 1 2,5 1 1,8
13 Агрус(Ж - Crossulariaceae 2 5,0 3 5,3
14 Розов1 - Rosaceae 8 20,0 13 23,2
15 Кленов1 - Aceraceae 1 2,5 2 3,6
16 Деренов1 - Cornaceae 1 2,5 1 1,8
17 Арал1ев1 - Araliaceae 1 2,5 1 1,8
18 Бруслинов1 - Celastraceae 1 2,5 1 1,8
19 Жостеров1 - Rhamnaceae 2 4,5 2 3,5
20 Маслинов1 - Oleaceae 2 4,0 2 3,0
21 Жимолостев1 - Caprifoliaceae 2 4,0 5 8,9
22 Калинов1 - Viburnaceae 1 2,5 1 1,7
Всього: 41 100 59 100
Як бачимо, найчисельшшою в дендрофлорi лiсництва е родина Розо-вих - 13 видiв (23 % дендрофлори), яю належать до 8 родiв (20 %). Чисельни-ми представниками дендрофлори е також рослини родини Вербових (Salica-ceae) - 6 видiв (11 % дендрофлори), Жимолостевих (Caprifoliaceae) - 5 видiв (9 %) та Соснових (Pinaceae) - 4 види (7 %). Решта родин представлен 12 видами рослин, як в сумi становлять 50 % дендрофлори.
Життевi форми деревних рослин люництва наведено в табл. 2.
Табл. 2. 'Житнив! форми деревних рослин лгсництва
№ з/п Родина Кшьюсть вид1в, шт.
дерева кущ1 кущики л1ани всього
1 Соснов1 - Pinaceae 3 1 4
2 Кипарисов1 - Сupressaceae 2 2
3 Барбарисов! - Berberidaceae 1 1
4 В'язов1 - Ulmaceae 1 1
5 Буков1 - Fagaceae 3 3
6 Березов1 - Betulaceae 3 1 4
7 Лщинов1 - Corylaceae 1 1 2
8 Вербов1 - Salicaceae 2 3 1 6
9 Вересков! - Ericaceae 1 1
10 Брусничш - Vacciniaceae 2 2
11 Липов1 - TШaceae 1 1
12 Тимел1ев1 - Thymelaceae 1 1
13 Агрусов1 - Crossulariaceae 3 3
14 Розов1 - Rosaceae 6 6 1 13
15 Кленов1 - Aceraceae 2 2
16 Деренов1 - Cornaceae 1 1
17 Арал1ев1 - Araliaceae 1 1
18 Бруслинов1 - Celastraceae 1 1
19 Жостеров1 - Rhamnaceae 2 2
20 Маслинов1 - Oleaceae 1 1 2
21 Жимолостев1 - Caprifoliaceae 5 5
22 Калинов1 - Viburnaceae 1 1
Всього, вид1в 23 29 6 1 59
Всього, % 37 50 11 2 100
За життевими формами деревно-кущовi рослини люництва розподши-лися так: дерев -37 % (23 види), кущiв - 50 % (29 видiв), кущиюв - 11 % (6 видiв), лiан - 2 % (1 вид). Загалом, можна стверджувати, що дендрофлора
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2012. - Вип. 22.11
люництва е типовою для Скибових Карпат i репрезентуе рослиннiсть се-редньогiрського поясу Украшських Карпат. Проте питання охорони i ращ-онального використання та вщновлення цiнних природних ресурсiв набувае в регюш особливоï актуальностi.
Карпатсью лiсiвники придiляють значну увагу збереженню дендроф-лори i розведенню в люових фiтоценозах цiнних рiдкiсних та зникаючих рос-лин. Найбiльш досконалою i повною формою охорони таких рослин е ство-рення заповщних територiй та об'ектiв. У Надвiрнянському лiсництвi видше-но заповiднi урочища мюцевого значення "Городище" та "Букове", а також лiсовий заказник мюцевого значення "Потоки" [6].
Заповвдне урочище "Городище". Розмщене на схилах пiвденноï ек-спозицiï в кварталах 2-4 на висотах 450-475 м н.р.м. Тут ростуть дубовi наса-дження вжом 55-85 рокiв. До ïх складу входять бук лiсовий (Fagus sylvati-ca L.), дуб звичайний (Quercus robur L.), рщше - дуб скельний (Quercus pet-raea Liebl.) [6].
Заповвдне урочище "Букове". Розмщене в кварталах 5 i 6. Це чист буковi та змшаш з грабом насадження вжом 90-100 роюв на висотах 525650 м н.р.м., як е базою для заготiвлi насiння бука. Вони вщзначаються доб-рим ростом; ïх вiдносять до еталонних [6].
Жсовий заказник м1сцевого значення "Потоки". Це резерват дуба звичайного. Вш представлений грабово-дубовими, буково-дубовими i буко-вими лiсами, вiком 60-110 роюв [6]. Ушкальною в ботанiчному вщношенш е флора цього заповiдного урочища, яке знаходиться на лiвобережжi р. Бистри-цi Надвiрнянськоï на висотах 450-700 м н.р.м. i займае схили пiвденноï та тв-денно-захiдноï експозицiï стрiмкiстю 5-300 площею 215,5 га.
Зпдно з вiдомчими таксацшними матерiалами та проведеними нами маршрутними обстеженнями, деревостани урочища сформованi буком люо-вим (Fagus sylvatica L.), ялицею бiлою (Abies alba Mill.), грабом звичайним (Carpinus betulus L.); ïх склад змiнюеться вщ 9Бк1Год.Яц до 8Бк1Г1Яц. Вiк дерев 70-120 роюв, висота 16-27 м, дiаметр 16-30 см, боштет I, зiмкненiсть крон 0,6-0,8. Природне вщновлення задовiльне (на 1 га - до 6 тис. шт. тдрос-ту), у його складi переважае бук. Шдлюок рiдкий, не зiмкнений, поодиноко трапляються лiщина звичайна (Corulus avellana), бузина червона (Sambucus racemosa), калина звичайна (Viburnum opulus). В урочищi поширеш такi асо-щацп: бучина грабово-ялицево-маренкова, грабово-ялицево-живокостева, грабово-ялицево-зубницева та грабово-ялицево-перелюкова, а також рiдкiснi для цього регюну - бучини: грабово-ялицево-ведмежоцибулева та грабово-ялицево-плющева. У трав'яному покривi переважають такi види рослин, як маренка запашна, перелiска багаторiчна, перестрiч гайовий, живокiст серце-видний, зубниця бульбиста, шавлiя клейка, зшт гiрський, герань Роберта, пе-чшочниця звичайна, копитняк европейський. Ранньовеснянi синузп форму-ють так! види: бшоцвгг весняний, пролiска дволиста, зубниця залозиста, жов-тяниця черговолиста, р!вноплщник рутвицелистий, анемона д!6ровю [7].
Варто зазначити, що в асоцiацiях урочища з покриттям 1 -5 %% виявле-но таю рщюсш види з родини орхщних, як Венеринi черевички (Cypripedium calceolus), булатка великоквикова, довголиста i пурпурова (Cephalanthera da-
masonium, C. longifolia, C. rubra), гнiздiвка звичайна (Neottia nidus-avis), зозу-линець пурпуровий (Orchis purpurea), корячка широколиста (Epipactis helle-borine), любка зеленоцвиа (Platanthera chlorantha), з родини цибулевих рщ-кiсний вид - цибуля ведмежа (Allium ursium), яка дом!нуе у названш асощ-ацп; з родини лiлiйних трапляються лiлiя лiсова (Lilium martagon), а з капус-тяних дуже рiдко лунарiя оживаюча (Lanaria rediviva).
Цiннiсть заказника "Потоки" полягае в тому, що тут збереглась невелика дшянка дуба скельного, де разом з дубом i буком зростае дуже рщкюна для Прикарпаття порода - берека промiжна (Sorbus torminalis L.). Це единий фиоценоз в регюш Передкарпаття, де зареестровано 11 мюцезростання в при-родних умовах i тому тут органiзовано резерват береки "Потоки" площею 1 га. Берека поширена в свiжiй дубово-буковiй субучиш, яка сформувалася на дуже крутому твденно-схщному схилi, що примикае до долини р. Бистри-цi Надв!рнянсько1. Зазначимо, що цей фiтоценоз з участю береки характери-зуеться ще й своерiдним складом трав'яного покриву, в якому переважають термофiльнi види люостепового характеру: наперстянка великоквiткова, очиток юпанський, оман мозолистий, астрагал солодколистий, ластовень ль карський, кадило карпатське. Ствдом!нують у цьому фiтоценозi так! рiдкiснi види, як лЫя лiсова, венеринi черевички та булатка довголиста, як зроста-ють тут невеликими куртинами по 6-8 особин.
Проведет дослщження показали, що флора урочища нараховуе 144 види вищих судинних рослин, як! належать до 50 родин та 114 род!в. Вивчення таксоном!чно! структури флори показало, що багатородових родин у 11 склад! пор!вняно мало. Це так! родини: Айстров! - 11 род!в; Орхщш, Розов! та Губоцвт - по 7 род!в; Жовтцев! та Ранников! - по 6 род!в; Лшшш - 5; Капуснятш, Зонтичш i Злаков! - по 4 роди. До складу вшх шших родин входить всього по 1-3 роди. Вс назван! багатородов! родини мають i пор!вняно велике число вид!в: Айстров! - 13; Розов! - 11; Орхщш - 9; Жовтецев! - 8; Лшшш - 6. В!шм родин нараховують по 3-5 вид!в, а 37 родин мають тшьки по 1-2 види. Bd роди в кшьюсному вщношенш дуже бщш. 1з 114 род!в тшь-ки 5 мають по 3 види, 23 роди - по 2 види, а вс шш! роди представлен! тшьки одним видом [7].
У флор! урочища з життевих форм за кшьюстю вид!в переважають ба-гатор!чш трави (полжаршки), як! становлять 118 вид!в або 82, 0 % флори. Пе-реважання полжаршчних форм рослин, як зазначае Ю.Р. Шеляг-Сосонко, ха-рактерне i для флори Укра1ни загалом [8]. Друге мюце серед життевих форм за кшьюстю вид!в займають дерева, як! становлять 9 % дослщжувано! флори. Кущ!в нараховуеться 9 вид!в, тобто 6,0 % флори (4 види з них належать до родини Жимолостевих). Найменшу юльюсть вид!в у флор! дослщжуваних фь тоценоз!в мають кущики i л!ани (один вид - л!ановий чагарничок Hedera helix L., який трапляеться у св!жих i вологих грабово-ялицевих бучинах на тв-денних i твденно-схщних схилах).
Пом!рний кшмат територп визначае переважання мезофтв у склад! флори урочища. До ще! групи належить 115 вид!в, як! становлять 79 % флори. У перезволожених люових екотипах та по берегах прських потоков поши-реш представники групи мезопгрофтв. Ця група охоплюе 20 вид!в, тобто
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.11
10 % флори. До групи ксеромезофтв належить 9 видiв (всього 5 %) флори (астрагал солодколистий - Astragalus glycyphyllos L., наперстянка великоквгт-кова - Digitalis grandiflora Mill., яблуня люова - Malus sylvestris Mill., оман мечолистий - Inula ensifolia L., дуб скельний - Quercus petraca Liebl., маруна щиткова - Pyretrum corymbosum Scop., очиток юпанський - Sedum hispani-cum L., берека промiжна - Sorbus torminalis (L.) Grantz., ластовень лжарсь-кий - Vincetoxicum hirundinaria Medik).
Проведений аналiз показуе, що флора урочища е типовою для флори помiрного поясу i репрезентативною загалом для середньопрського поясу Украшських Карпат, а деяю ii вiдмiнностi вiдображають регюнальну специ-фiку видiленоi конкретноi флори.
Рщюсш, зникаюч1 та ц1нн1 господарсью рослини урочища. Флора заказника "Потоки" представлена багатьма цшними лiкарськими, медоносни-ми, декоративними та рiдкiсними рослинами.
Бшьшють рослин урочища - це щнш деревнi породи, якi широко ви-користовуються в народному господарст краiни. Господарсько цiнi породи - це, насамперед лiсовi деревш види (бук, ялина, ялиця, сосна, клени, ясен тощо). Варто зазначити, що в урочищi багато лжарських (копитняк евро-пейський - Asarum pseudoplatanoides L., золототисячник малий - Centaurium minus Moenh., чорниця - Vaccinium myrtilus L., живокiст лжарський -Symphytum officinale L., подорожник великий - Plantago major L., дзвоники ялицевi - C. abictina Crised., ш.); медодайних (клен-явiр - Acer pseudoplata-nus L., клен гостролистий - A. platanoides L., горобина звичайна - Sorbus au-cuparia L., шипшина звичайна - Rosa canina L., малина люова - Rubus ida-eus L., ожина сиза - R. caesius L., жовтозiлля дiбровне - S. nemorum L., чеб-рець повзучий - Thumus serpillum L., ш.) та декоративних (береза бородавчас-та - Betula verrucosa Ehrh., вовче лико - Daphne mezereum L., волошка луч-на - Centaurea jacea L., жабрiй гарний - Gallopsis speciosum Mill., герань Роберта - Geranium robertianum L., ш.) рослин.
Унжальшсть та наукова щншсть урочища полягае в тому, що тут росте чимало рослин, занесених до Червоноi книги Украши. Це - булатка черво-на, довголиста та великоквiткова, билинець комариний, корячка широколиста, любка зеленоцвгга, лiлiя лiсова, лунарiя оживаюча, цибуля ведмежа. Також тут трапляються термофiльнi види лiсостеповоi флори, як е рiдкiсними для цього регюну: наперстянка великоквiткова, очиток юпанський, оман бри-танський, маруна щиткова, ластовень лжарський, кадило мелiсолисте [7].
Пропозици щодо охорони та використання лкового заказника "Потоки". Охорона люового заказника мiсцевого значення "Потоки" полягае в стабЫзацп умов природного середовища з метою збереження природних, наукових, культурно-освп'шх i естетичних функцiй урочища. Заподгяна до певноi мiри природному середовищу урочища антропогенна шкода i, як нас-лiдок, окремi змши у фiтоценозi не е поки-що загрозливими. Природне сере-довище заказника тдлягае вiдтворенню. Але для цього необхщно насамперед зменшити рекреацшне навантаження на цю дiлянку, зокрема, необхщно розробити i науково обгрунтувати органiзацiю господарськоi дiяльностi та посилити контроль за охороною навколишнього середовища урочища.
Люовий заказник "Потоки" е щнним природним комплексом Карпат, тому становить певний науковий штерес, а наявнють багатьох рщкюних, ль карських, медодайних та декоративних рослин робить його значною м!рою i ушкальним. Тому в майбутньому варто зайнятися поглибленим вивченням флори та рослинносп цього урочища.
Висновки. Проведений анатз показуе, що дендрофлора люництва е типовою для флори пом!рного поясу i репрезентативною для середньопрсь-кого поясу Укра1нських Карпат. Л!швники Надв!рнянщини придшяють знач-ну увагу вщтворенню цшних природних об'екпв та збереженню у фггоцено-зах рщкюних i зникаючих рослин. У люнищга видшеш заповщш урочища мюцевого значення "Городище" та "Букове", а також люовий заказник мюце-вого значення "Потоки". З метою збереження природних, наукових, культур-но-освишх i естетичних функцш видшених заповщних об'екпв необхвдно максимально стабтзувати умови природного середовища, звести до мшму-му антропогенний вплив на ц дшянки та посилити контроль за охороною навколишнього середовища.
Л1тература
1. Определитель высших растений Украины / под ред. Ю.Н. Прокудина. - К. : Изд-во Ин-та ботаники им. Н.Г. Холодного, 1987. - 545 с.
2. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов / А.Л. Тахтаджян. - Л. : Изд-во "Наука", 1987. - 439 с.
3. Серебряков 1.Г. Життев1 форми рослин / 1.Г. Серебряков, Н.М. Чернова, О.М. Билова // Еколопя. - К. : Вид-во "Л1бра", 1986. - С. 94-103.
4. Природа 1вано-Франгавсько1 обласп / за ред. К.1. Геренчука. - Льв1в : Вид-во "Вища шк.", 1972. - 160 с.
5. Геоботашчне районування УРСР / Г. Бшик, С. Брадю, М. Голубець та ш. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. - 302 с.
6. Природно-заповщш територп та об'екти 1вано-Франювщини / за ред. М.М. Приходько та В.1. Парпана. - 1вано-Франгавськ : Вид-во "Таля", 2000. - 271 с.
7. Буняк В.1. Фрагменти штразонально! рослинносп в люовому урочищ! "Потоки" / В.1. Буняк, М.С. Гайдукевич // Синантрошзащя рослинного покриву Укра!ни : матер. наук. конф. - 27-28.04.2006. - Ки!в-Переяслав-Хмельницький, 2006. - С. 29-31.
8. Шеляг-Сосонко Ю.Р. География растительного покрова Украины / Ю.Р. Шеляг-Со-сонко, В.В. Осичнюк, Т.Л. Андриенко. - К. : Вид-во "Л1бра", 1980. - 254 с.
Гайдукевич М.Е. Дендрофлора Надворнянского лесничества
Изучена дендрофлора фитоценозов Надворнянского лесничества ГП "Надвор-нянское лесное хозяйство". Исследованы лесные насаждения, составлен конспект дендрофлоры, проведен ее анализ, рассмотрены заповедные объекты лесничества, выявлены ценные, редкие и исчезающие растения флоры, разработаны предложения по их охране и использованию.
Ключевые слова: лесные насаждения, древостой, заказник, дендрофлора, жизненная форма.
Haydukevych M.Y. Dendroflora of Nadvirna Forestry
The article is dedicated to research of phytocenosis dendroflora of Nadvirna Forestry of State Enterprise "Nadvirna Forest District". It studies afforestation, summarizes dendroflora, analyzes it, includes protected objects of forestry, demonstrates valuable, rare and threatened plants of flora, gives proposals concerning their protection and usage.
Keywords: afforestation, stand of trees, wildlife preserve, dendroflora, life form.
