Технологія вивчення технічних дисципаін з використанням інформаційних карток при підготовці фахівців інженерного напрямку Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

навчання. Вщповщно методи ¡нтефаци знань можуть використовувати весь арсенал дидактичных метод ¡в, проте з ¡ншими смисловими наголосами [15].

Впровадження ¡нтефативних метод1в навчання та ¡нтефаци зшсту знань вимагае розробки вщповщних форм навчання. Обфунтоване иоеднання ¡снуючих форм навчання на ¡нтегративнш основ! забезиечуе ¡нтефащю ¡снуючих форм навчання, яю передбачають створення нових форм на основ! ¡нтефативного гадходу. Вони Грунтуються на розробщ форм iHTerpauii знань, тобто засобах оформления результат iHTerpauii знань. Впровадження ¡нтефативних метод1в навчання та ¡нтефаци змсту знань вимагае розроблення системн профеайно[ тдготовки майбутшх ¡нженер1в-педагопв.

Л1ТЕРАТУРА

1. Дмитриев Г. Д. Основные направления разработки современного образования в развитых капиталистических странах: Автореф. дисс. ... канд. пед. наук. - М.,1988. -36 с.

2. Закон Укра'ши «Про освпу» № 1060-XII ¡з змшамн в1д 19 трудня 2006 р.

3. Шатковська Г. I. Реал1защя ¡нтегративного гадходу до навчання ф1зики i xiMi'i у ВНЗ I—II равшв акредитацп за модульно-рейтинговою технолопею // Зб1рник наукових праць. Педагопчш науки. -Бип. 46. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2007. - С. 369-376.

4. Чернилевский Д. В. Дидактические технологии в высшей школе: Учеб. пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. -437 с.

5. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: Контекстный подход. - М., 1991. - 207 с.

6. Безрукова В. С. Педагогика. Проективная педагогика. - Екатеринбург: Деловая книга, 1996. -344 с.

7. Беляева А. П. Интегративно-модульная педагогическая система профессионального образования. - СПб-Радом: РАО, 1997. -226 с.

8. Берулава М. Н. Теоретические основы интеграции образования. - М.: Совершенство, 1998. - 192 с.

9. Данилюк А. Я. Метаморфозы н перспективы интеграции в образовании // Педагогика. - 1998. -№ 2. - С. 8-12.

Ю.Образцов П. И. Психолого-педагогические аспекты разработки и применения в вузе информационных технологий обучения. - Орел: Изд-во ОрелГТУ, 2000. -145 с.

11. Повщайчик О. С. Дсяга аспекта тдготовки майбутнх согцальних прагцвниыв до попередження штернет-запежносп у мол одетому середовшщ // Шдготовка сощальних пращвниив до фермування здорового способу життя дггей та молод!. Зб1рник MaTepianiB Всеукрашсько! науково-практично! конференцп. - Черкаси: Вид-во ЧНУ ¡м. Б. Хмельницького, 2006. - С. 112-117.

12. Джамп Д. Програмирование AutoCad/Пер. с англ. -М.: Радио и связь, 1992.-336 с.

13. Дунаев В. Сценарии для Web-сайта. PHP и JavaScript. Самоучитель. - М.: BHV, 2006. -576 с.

14. KoMn'roTepHO-opieHTOBaHi сисгемн навчання: 36ipnin; наук, праць / Редкол. - К.: НПУ ¡м. М. П. Драгоманова, 2002. -Вип. 5. - С. 194-201.

15.1нтеграгця алемен™ 3Miciy оевпи: Матер1алиВсеукрашсько1науково1кснференгц1. - Полтава, 1994. -234 с.

Вжтор ДУГАНЕЦЬ

ТЕХНОАОГ1Я ВИВЧЕННЯ ТЕХН1ЧНИХ ДИСЦИПА1Н 3 ВИКОРИСТАНИЯМ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ КАРТОК ПРИ П1ДГОТОВЦ1 ФАХ1ВЦ1В 1НЖЕНЕРНОГО НАПРЯМКУ

У cmammi еиевтпеш методтш засади оргашзацй занять з використанням ¡нформащйних карток в аграрному еищому навчальному закладi.

У Подшьському державному аграрно-техшчному ушверситеп частина студент старших KypciB, я Iii мають можлив1сть працевлаштування до заынчення терм1ну навчання, виконують навчальш плани за ¡ндивщуальними фафками. В зв 'язку з цим практикуеться ix навчання з використанням ¡нформащйних карток. Це зумовлено передуа м необхщшеть доступного доведения ¡нформаци до студент та посиленого Ii засвоення. Система обгрунтування методичних прийомв оргашзаци навчального процесу з використанням ¡нформащйних карток, яи е своерщними опорними сигналами, е актуальною i narpiÖHO з огляду на рацюнальне виршення проблем навчання в аграрному ВНЗ.

Питпнням впровадження pis них форм навчання, пошуку рацюнальних схем иобудови навчального процесу присвячеш науково-методичш роботи багатьох вшшзняних i заруСажних науковщв. Розвитку ппюващйпих npouecio у ВНЗ прнсвячеш пращ М. Г. Чоб1тко [2],

принципам формування осв пньо- кв ал ¡ф iKauiйних piEHiB i змсту фахово! шдгстовки -Т.Д. 1щенко, Ю.П. HaripHoro, I.M. Бендери [3], особливостям модульного навчання -Т.Д. 1щенко, С.М. Кравченко [4], технолопям навчання у вищш шко.щ - Д.В. Чернилевського, O.K. Фшатова [5], теорп та практищ дистанцшно! форми навчання - С.О. Сисоево! [6], оргашзаци самостшнсй' роботи студен-пв - В.А. Козакова, М.М. Солдатенка, [7; 8; 9; 10].

Апалгз наукових доонджень з оргашзаци навчального процесу у ВНЗ показуе наявшсть не до кшця внвченнх технолопй, педагопчних прийомв з надання ocBiraix послуг чфез нестандарты форми навчання, зокремачфез ¡ндивщуальш графпш навчання.

Метою статп е вироблення педагопчжм форми та методичних засад оргашзаци навчального процесу з використанням ¡нформацшних карток для студен-пв, яи працюють за спещальшстю та одночасно навчаються на деннш форм, проходять стажування на впчизняних шдприемствах чи за кордоном, перебувають на лжуванш, доглядають дггей або хворих батьюв, не можуть вщвщувати заняття через ¡нвалщшсть, приймають участь в спортивних заходах, художнш самод1яльносп та ¡нше.

При вивченш ¡нженфних дисциплш студентами аграрно-техшчних ВНЗ традицшно використовуеться усне пояснения профамного матер ¡алу з початку за технолопчними схемами, a noriM - на реальних машинах. Пропонуеться використання hoboi иередовоК педагопчно1 технологи опорних сигналш при вивченш основних фрагмента машин, в уз л ¡в чи окремих деталей. За основу взят1 технологи основних положень педагопчних розробок вчених-новатор1в В. Ф. Шаталова, В. М. Шфмана, А. М. XaiTa [11].

Суттю запропоновано1 технологи опорних сигнал1в при вивченш ¡нженфних дисциплш е те, що на машину або агрегат, яю вивчаються, розробляються ¡нформацшш картки, де сконцентровано основний матфкш, асаме: техшчна характфистика, ынематична, технолопчна чи пдравл1чна схеми, основш регулювання, контроль якосп роботи тощо.

Пфед пояснениям основного матф1алу студентам роздаються вказаш картки, яю захищеш вщ вологи та бруду лам1нованими матер1алами. Викладач опфативно за основними позищями ¡нформацшноГ картки (опорних сигнал1в - за термпюлопею В.Ф. Шаталова) дае пояснения технолопчно1 cyri машини, процесу ii роботи i техиолопчних регулювань. Як правило, вщсутшсть другорядно1 ¡нформаци значио спрошуе й одночасно покрагцуе процес первииного засвоення знань. Настуиним етапом вивчення е детальне ознайомлення з основними фрагментами (зашифрованими в опорних сигналах) безпосфедньо на машшн з персональнимвикористанням студентами ¡нформацшних карток.

Заключним етапом, як правило, лабораторного заняття, е уточнения студентами спшьно з викладачем окремих фрагменпв карток з «прив'язкою» i'x до машини чи афегат. Головне в про Lie ci вивчення матер ¡алу досягти, щоб кожей студент детально роз1брався у Bcix позищях картки i при цьому не залишилося неиорозумшь.

Ще бшып ефективним е прийом складання студентами ¡нформацшно! картки з оиорними сигналами по конкретнш машиш чи афегату. За необхщносп використовуеться додатковий матер1ал, наприклад. техшчний паспорт та ¡нструкщя на машину.

Ж показуе досвщ, студента залюбки входять в педагопчну технолопю користування та складання опорних си гнал ¡в, оскшьки вона нагадуе i'M технолопю иопфеднього написания вщповщей на питания, з якими вони, як правило, знайомг

1нформацшна картка дозволяе студенту глибше роз1братися в матф1ал1, визначити основш питания, легше запам'ятати матф1ал, систематизувати отримаш знания, в1зуально сприйняти шформацш в концентрованому виглядь

Щодо викладача, то ¡нформацшна картка дае йому змогу наочно подати весь матф1ал студенту, сконцентрувати його увагу на найбшыи важливих аспектах, багаторазово повторите матер1ал, який вивчаеться, швидко провести д1агностику знань через тести.

Для студенпв пропонуеться засвоення поданого матф1алу у вигляд1 ¡нформацшних карток, що пфедбачае посилене його вивчення при вщпрацюванш лабораторного практикуму протягом тижия по 2-4 години. Для вивчення матф1алу в ¡нформацшнш картщ або так званих опорних сигналах мае подаватись назва або марка машини чи афегату, ix призначення, тип, марка двигуна та його потужшсть (наприклад: комбайн РСМ-10 «Дон-1500» самохщний, потужшсгь двигуна СМД-31А173 кВт., призначений дня збирання зфнових, зфнобобових, техшчних культур, трав). Вщповщно ше подаватися технолопчна схема з наведеними позищями та описаниям будови (рис. 1).

Призначений для збирання зернових, зернобобоштх, техшчних культур, трав

КОМБАЙН «Дои-1500» РСМ-10

Самохщний, потужшсть двигуна СМД-31А 173 кВт.

ТЕХНО Л ОПЧНА СХЕМА

iL 12

1 - мотовило; 2 -подшьник; 3 - шнек; 4 -бггер; 5 - транспортер похилий; 6 - бильний барабан 1 пщбара-бання; 7 - вщб1йний бггер; 8 -вентилятор; 9 - зерновий елеватор; 10 -соломотряс; 11 - грохот; 12 - решето; 13 - шнек зерновий; 14 - шнек коло совий; 15 - елеватор "коло совий; 16 -копнувач._

МОДИФ1КАЦП

1. «Дон-1200» - самохщний зернозбир альний для Нечорноземно1 зони Poci'i.

2. «Дон-1500»- самохщний зернозбир альний для Нечорноземно1 зони Poci'i.

3. «Дон-1200» - самохщний зернозбир альний круто схилий.

4. «Дон-1500» - самохщний зернозбир альний круто схилий.

5. «Дон-1200» - юпщевинсвбиральний самох1дний.

6. «Дон-1500» - самохщний рисозбир альний на гусеничному ходу.

Примпка: Вказаш комбайни можутъ випускатися з мехагачним приводом або з гщравл1чннм; з подр1бнювачсм або копнув ачем._

1. СИСТЕМИ КОМБАЙНА

2. Жатка (пщбирач).

3. Молотарка.

4. Копнувач (подр1бнювач).

5. TpaHCMicia

6. Двигун.

7. Основна гщросистема.

8. Гщросистема рульового упратшння.

9. Пдропривщ. Ю.Електрообладнания. П.Електронна система контролю якосп збирання.

12.Робоче Micqc комбайнера.

ТЕХШЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

:6м)..

КОМБАЙН

1. Габарита, мм:

- довжина (з жаткою)...

- ширина (з жаткою В1

- висота...................................

2. Maca комбайна, кг...........

3. База, мм.......................

4. Транспортний про.шт, мм.

5. Ко.тия, мм:

- ведучих колк..................

- ведених kojiíc.

.10915 ..6340 ...4000 .12800 ...3775 ....1370

6. Продуктившсть, т/год....................

7. Швидгастъ руху, км/год:

- з гщроприводом 1......................0.....

П.......................0.....

Ш.....................0.....

- з мехагачним гриводом 1...........0,81.

П......................1,89.

Ш.......................4,3...

IV....................10,5..

ЗХ...................1,89

8. Ширина жатки, м..........................

..2800 ..2900 ■ ДО И

...10 ...23

.1,89 ..4,50 ..10,5 .24,0

.5; 6; 7; 8,6.

ДВИГУН

1. Потужшсть, кВТ........................173

2. Частота обертання ко.шнчатого вала, хв......................................2000

3.Кшьгасть цил1ндр íb, штук...............6

4. Робочий об'ем цшпндш, л............9

5. Д1аметр цилшдра, мм.................120

6. Хщ поршня, мм..........................140

7. Ступшь стискання.....................14,5

8. Пигома иитрата палива,

г/кВт. год...................................231

9. Кут опередження вприску

палива, град..................................27

10. Витрата масла в % до витрати

палива.................................0,4... 0,5

• Пор ядок р об ота цнгиндр ¡в:

1-5-3-6-2-4

12. Система охолодження - пов1тряно-водяна.

13. Частота обертання вентилятора, хв.".........................2366

14. Maca, кг...................................850

Рис. 1. Зразок тформацШноХ шртки.

В ¡нформацшну картку також можна вносите граф1к узгодження технолопчних операцш роботи комбайна: скошування у валки, гадбирання валыв, пряме комбайнування для р1зних культур. Схематично ириводити способи руху комбайна: запнковий, з поворотами «закрита петля», з поворотом «задшм ходом», неправильно! конф1гурацп, човниковий споаб (рис. 2).

птта™„;„ Час збирання, д1б

2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Пшениия 1. Скошування у валки. + + + +

2. Пщбирання валив. 3. Пряме комбайнування. + + + + + + + + + + + +

Ячмшь.

1. Скошування у валки. + +

2. Пщбирання валив. + + + +

3. Пряме комбайнування. + +

а - запнксивий споаб; б - з поворотами «закрита петля»; в - з поворотом «задшм ходом»; г - неправильно! конф1гурацп; д - човниковий споаб._

Рис.2. Узгодження технологгчних операщй та схеми руху комбайна.

Кр1м того, можна подавата технолопчш, юнематачш схеми жатки та пщбирача, ¡х техшчи характеристики (рис. 3). Може бути приведена принципова схема основно! пдросистеми комбайна з наведениям основних иозицш та и техшчна характеристика, а також шрки робочих рщин, гцо заправляються в систему.

Для ощнювання якосп роботи при прямому \ роздшьному комбайнуванш приводиться нормативно-бальна таблиця, за допомогою яко! можна визначати втрати зерна при р он ому хлЮостш та за основними технолопчними показниками.

ТЕХНОЛОПЧНА СХЕМА ЖАТКИ

1 - мотовило; 2 - ргзальний апарат, 3 - шнек; 4 - промжний б1тер; 5 - похилий транспортер.

К1НЕМА ТИЧНА СХЕМА (вид зверху)

Ь

V

1 - вар1атор; 2 - мотовило; 3 - шнек.

ТЕХНОЛОПЧНА СХЕМА ПЩБИРАЧА 4 2 \ - 5 ^-777-777— 1 - опорш колеса; 2 - транспортф; 3 -гадтримував; 4 - шнек; 5 - пром1жний 6ÍTep; 6 - похилий транспортф. Л1БА СТОРОНА ЖАТКИ 1 - шив приводу мотовила (пщбирач); 2 - з1рочка приводу шнека; 3, 4 - пасовий вар1атор; 5 - пром1жний вал; 6 - вал приводу вщ транспортера.

ТЕХШЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА 1. Ширина захвату, м...................5; 6; 7;8,6 2. Висотаф1зу, мм.......................50...1130 3. Частотаобфтання, хв...................15...49 4. Пфемщення мотовила вщносно ргзалиюго апарата, см: - поздовжне.............................25............64 -вертикальне......................-15,0......+120 5. Крок сегмент ножа, мм.................76,2 6. Xifl ножа, мм...................................88 7. Частота коливань ножа (подвшний хщ захв.)...........................473 8. Частота обфтання шнека, хв.............189 9. Частота обфтання продажного б1тфа, хв........................................261 10. Швидисть руху, м/с......................3,2 11. Maca жатки, кг при шириш: -5м................2420; - 6м..................2530; -7м................2650; -8,6м...............2960. В СТАНОВЛЕНИЯ КОШЮВАЛЬНИХ БАШМАШВ 1 - косинка; 2 - важшь

Рис. 2. Схемм i технгчна характеристика жатки i тдбирача

До них можна вщнести: пряме або роздшьне комбайнування, втрати зерна при стоячому або полеглому xniSocroi; висота стсрш; piBHOMipHicTb складання валив за шириною i товгциною; наявшсть oqiixip,; су март втрати зерна та його подр1бнення; забруднешсть бункерного зерна та ¡н.

Для подання матер1алу студентам необхщно довести тему, мету та хщ виконання робота, а також оголосита завдання для звггу. Це проводиться в таий послщовностк

Тема: Будова i технолопчний процес робота зфнозбирального комбайна РСМ-10 «Дон-1500». Будова i регулювання жатки комбайна.

Мета роботи: Вивчити будову, процес робота та регулювання зернозбирального комбайна РСМ-10 «Дон-15 00», жатки комбайна. Хщ виконання роботи:

1. Призначення комбайна РСМ-10 «Дон-1500».

2. Будова комбайна РСМ-10 «Дон-1500» i жатки.

3. Техшчнахарактеристика комбайна РСМ-10 «Дон-1500» та його двигуна.

4. Гидросистема комбайна РСМ-10 «Дон-1500». Завдання для звггу:

1. Вивчити призначення та будову комбайна РСМ-10 «Дон-1500».

2. Навести технолопчну схему комбайна РСМ-10 «Дон-1500», жатки, та пщбирача.

3. Записата техшчну характеристику зфнозбирального комбайна та його двигуна.

4. Вивчити оцшку якосп роботи комбайна при скошуванш у валки та збиранш хл1бно!

маси.

5. Вивчити гщросистему комбайнаРСМ-10 «Дон-1500».

Пщ час проведения лабораторного заняття необхщно використовувати парну або ланкову оргашзащю робота студент, оскшьки при виконанш завдання вони мають контактувата один з одним i консультуватися. Краще, коли щ ланки створюються довшьно.

Разом ¡з там корисно пщвищити самоспйшсть кожного студента окремо, повшстю виключити формальне ифеиисування матф1алу один в одного.

Використовуючи систему ¡нформащйних карток. студента швидко запам'ятовують MaTcpian, який подаеться, тобто технолопчш, ынематичш схеми та умовш позначення. При вивченш профамного матер! ялу за такою схемою е необхщшсть проведения систематичного контролю знань з кожно! теми. Bei щ прийоми значно пщвищують вщиовщальшеть студент за результата навчально1 робота, атакож сприяють отриманню ними глибоких знань.

Система перешрки знань студенпв, атакож система ощнювання повинш стамулювати i'x роботу i в жодному pa3i не вщштовхувата вщ вивчення мaтфiaлy.

При вивченш матерiany за вказаною технолопею студент мае навчитася: правильно конспектувата матер1али ¡нформащйних карток; вести облж виршених завдань; оформляти завдання для звпу; використовувати питания для самоперев1рки; коисультувати один одного i справедливо ощнювата вщповцй; використовувати ¡нформащйш картки як план при вщповщк тобто в Mini на ко жну схему, кожний рисунок скласти невелику доповщь; активно ириймати участь у колектавному розв'язанш того чи ¡ншого завдання; вшьно висловлювата свою думку; правильно ощнювата результата ланки або фупи; правильно вщповщати при опитуванш; вислуховувати вщповщь викладача i на основ! цього ощнювата вщповщь свого колеги; швидко i ч1тко виконувата лабораторну роботу i за необхщносп завфшувати i'i дооформления в дома.

Варто иривчита студент до думки, що Bei виконаш завдання будуть обов'язково nepeßipeHi викладачем.

Подана технолопя вивчення ¡нженерних дисцигшн за допомогою iнфopмaцiйниx карток дозволяе студентам краще сприймата матер1ал, який подаеться для вивчення, глибше його засвоювата для подальшого використання.

Досвщ вивчення шженфно-техшчних диецшшн з використанням ¡нформащйних карток - опорних сигналт - показуе, що за Hincoi оргашзаци занять для студент можливе повне виконання навчальних ирофам за зшетом та обсягами i великим набуттям ¡нформащйного матер!ялу з високим засвоенням та використанням його у виробництв) теля здобугтя

ОСВтНСЬКОГО piBHH.

Приведет матер1али е робочими й апробоваш в Подшьському дфжавному афарно-техшчному ушвфситегп на протяз1 останшх роив.

Вважаемо за можливе i'x удосконалення залежно вщ специф1ки функщонування ВНЗ, пере.шку напрямв та сиещальностей, яю вимагають навчання студент за допомогою використання ¡нформащйних карток.

ЛИТЕРАТУРА

1. Болюбаш Я. Я. Оргатзагця навчального процесу у внщих закладах осени: Навч. поибник для слухач1в заклад1в гадвшцення кеащф1кацп системи вищо! осени. - К.: Колос, 1997. - 64 с.

2. Чоб1тко М. Г. Особис п сно ор1ентована взаемод1я «студент-викладач» у рамках навчально-виховного процесу вшцого навчального закладу // Розвнток ¡нновацшних процеав у навчально-виховннх закладах: SoipmiK наукових праць. Проблеми сучасносп: культура, мистецтво, педагопка. -Харюв: Стиль-Издат. 2003. - С. 165-175).

3. 1щенко Т. Д., Напрний Ю. П., Бендера I. М. Принципи формування оевпньо-кеaiiфжацШних piBHiB i 3Miciy фахово? гпдгоговки ¡нженерно-техшчних кадр1в. // Пращ Miжннродно1 науково-методично! конференцп «Ступенева система вищо! аграрной ocBim: концепщя. актуальш проблеми та мехашзащя впровадження». - К.: АПН Украши, 1997. - С. 56-59.

4. Принципи та шляхи штеграцп внщих навчальних заклад1в Мшктерства аграрное полттки Укра'^нн в Европейський npocTip вищо! оевгш: Науково-методичм MaiepiarniT / Ьценко Т. Д., Кравченко С. М., Демешкант М. А., Шинкарук В. Д., Ba6iH Т. I., Кравченко Ю. С., Бендера I. М., 3aBiproxa П. Д.; за ред. Кравченка С. М. -К.: Аграрна наука, 2006. -35 с.

5. Чернилевский Д. В., Филатов О. К. Технология обучения в высшей школе. Учеб. издание / Под ред. Д. В.Чернилевского. -М.: Экспедитор, 1996. -22В с.

6. Сисоева С. О. Педагопчш технологи творчого розвитку особистосп: проблеми i суперечносп // Творча особисисть у систем! неперервно! осени: Maiepiirn-i Мтжнародно! науково! конференцп 16-

_вивчасмо ДОСВ1Д_

17 травня 2000 р. / За ред. С. О.Сисоево!, О. Г. Романовського. -Харгав: ХДПУ, 2000. - С. 84-90.

7. Козаков В. А. Самостоятельная робота студентов н ее информационно-методическое обеспечение. - К.: Высшая школа, -1990. - С. 497.

8. Солдатенко М. М. Умови ¡ндиЕщуашзацп процесу навчаиня студента в в систем! безперервно'1 ocbíth // Матер1али конференцп. -Вшниця, 1994. - С. 73-75.

9. Бендера I. М. Оргамзащя самостайно! роботи студенпв агршнженерннх специальностей: Монограф!я. -К., 2007. -364 с.

10. Дуганець В. I., Бендера I. М., Рудь А. В., Янковськин В. А., Шовдра О. М. Оргашзащя наскр1зно5 практично! niдготовки студенпв ¡з сиегцальносп «Мехашзагця ольського господарства». Наука i методика: 36ipHHK иауково-методичных праць / Редколепя: А. Ф. Бойчук (гол. ред.). та ¡и. - К.: Аграрна 0CBÍTa, 2007. - Вип. 9. - С. 65-74.

11. Опорные конспекты иео кинематике и динамике: Книга для учителя. Из опыта работы / В. Ф. Шаталов, В. М. Шейман, А. М. Хаит. - М.: Просвещение, 1989. - 143 с.

12. Сшьськогосподарсьш та мелюратнвш машннн: Шдручник / Д. Г.Войтюк, В. О.Дубровш, Т. Д. Ьценко та ¡и.; за ред. Д. Г. Войтюка. - К: Вшца осв1та, 2004. - 544 с.

13. Комаристов В. Ю., ПетренкоМ. М., Kocíhob М. М. Стьськогосподарсьй машини. -К.: Урожай, 1996.

14. Войтюк Д. Г., ГаврилюкГ. Р. Ольсько господ ар сью машини. - К.: Урожай, 1994. -448 с.

Людмила РОМАНОВСЬКА

СП1ВПРАЦЯ МАЙБУГН1Х СОЦ1АЛЬНИХ ПЕДАГОГ1В 3 дитячими ГРОМАДСЬКИМИ ОБ'бДНАННЯМИ якчинник гхнього ПРОФЕС1ЙНОГО СТАНОВЛЕНИЯ

V cmammi розгпядасться проблема професШноI подготовки сощальних педагогов до роботи. з дитячими громаде ькими об'еднаннями, зокрема, особлива увага npudi/шсться напагодженню dieeol ствпращ з шдерами зазначених об'еднань, а також анатзу напряшв ствробтнщтва сощальних педагогов з дитячими громадськшш об 'еднаннями.

Наявшсть у сучаснш УкраГш кшькох десятюв всеукрашських дитячих фомадських об'еднань, а також сотень дитячих оргашзацш, яи дшть в репонах та областях, дають гадстави для сфйозного пфеосмислення ¡снуючоГ системи сусгального виховання. Вагомароль у цьому про Lie ci повинна належати сощальним педагогам. Вщповщно все бшын актуальною постае проблема пщготовки кадр1в для роботи з дитячими фомадськими об'еднаннями.

Hhhí тривае активний ироцес науково-теоретичного обфунтування основних складов их професпгно1 д1яльносп сощального педагога, визначення обсягу знань, умшь та навичок, яю необхщш фах1вцю для ycniuiHoí роботи у со ni ал ьно - пс д aro пчн i й сфер i, гцо пщтверджуе актуальшетъ нашого доондження. Отже, метою статт1 е необхщшеть розкрити мехашзм ствпращ майбугшх сощальних педагопв з членами дитячих фомадських об'еднань, вщзначити важлив1сть застосування р1зноманггаих форм, напрямв i метод ¡в сощально-педагопчно1 роботи у контекст i оргашзаци ефективного сощального виховання i;ie¡ категорй' loiiemÍB.

Анал1зуючи проблему ствпращ майбутшх сощальних педагопв з лщфами дитячих епшок ¡враховуючи квал1ф1кацшш характфистики сощального педагога, Л.Пундик називае наступш напрямки його д1яльносп в дитячш оргашзаци:

• здшенення комплексу заходщ i р1зних вид ib д1яльносп для виховання, ocbíth, розвитку i сощального захисту особистосп в дитячому фомадському об'еднанш;

• вивчення психолого-педагопчних особливостей члешв оргатзаци та oci6, що готов i до ствпращ;

• виявлення ¡нтереов та потреб, трудноицв i проблем, вщхилень у иоведшщ суб'екпв i своечасне надання ím сощальжи допомоги i шдтримки;

• посфедництво mí ж особиспстю й колективом дитячо! стлки;

• визначення завдань, форм, метод ¡в сощально-педагопчно1 роботи в дитячому фомадському об'еднанш, засоб1в виршення особистах i сощальних проблем;

• використання зм1стовного сгалкування для налагодження ефективного сощального виховання члешв дитячих фомадських об'еднань;