CC BY
7позитивш результата експериментального досль дження в ЕГ е сввдченням ефективносп визначених педагогiчних умов формування професшно! готов-ностi майбутнiх офiцерiв до застосування засобiв радiацiйно-хiмiчного захисту.
Висновки з проведеного дослiдження та пе-рспективи. Отриманi позитивнi результати експериментального дослщження в ЕГ е сввдченням ефе-ктивностi визначених педагопчних умов формування готовностi майбутшх офiцерiв до застосування засобiв радiацiйно-хiмiчного захисту та цiлеспрямованого впровадження педагопчних умов i авторсько! моделi формування тако! тдгото-вки. Подальшого дослщження та вивчення потре-бують так1 аспекти, як: вплив саморозвитку на про-фесiйну пiдготовку майбутнiх офiцерiв та методи-чнi засади такого формування. Заслуговуе на увагу питання практично! пiдготовки майбутнiх офiцерiв до учасп в гiбриднiй вiйнi i вивчення Г! особливос-тей.
Список лггератури:
1. Вища освiта Укра!ни i Болонський процес : навч. поаб. ; за ред. В. Г. Кременя. Т. : Богдан, 2004. 368 с.
2. Гальперин П. Я. Развитие исследования по формированию умственных действий. М. : Директ-Медиа, 2008. 94 с.
3. Дияк В. В. Оргашзацшно-педагопчш умови оптимшцц викладання соцiально-економiчних ди-сциплш у вищих вiйськових навчальних закладах : дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.; Нац. акад. Держ. прикордон. служби Укра!ни iM. Б. Хмельни-цького. Х., 2004. 251 с.
4. Двденко О. В. Педaгогiчнi умови професш-ного самовдосконалення мaйбутнiх офще-рiв : дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.04; Нац. акад. Держ. прикордон. служби Укра!ни iм. Б. Хме-льницького. Х., 2003. 206 с.
5. 1вашков Ю. Б. Формування дисциплшовано-стi як професшно! якостi мaйбутнiх офiцерiв державно! прикордонно! служби Укра!ни: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 ; Нац. акад. Держ. прикордон. служби Укра!ни iм. Б. Хмельницького. Хмельниць-кий, 2010. 196 с.
6. «Концепция вiйськово! освгги в Укра!ш». URL: http://zakon1 .rada.gov.ua/laws/show/1410-97-%d0%bf. (дата звернення 1.08.2018).
7. Царенко О. В. Педагопчш умови застосування навчально-нрового проектування у гумашга-рнiй пiдготовцi мaйбутнiх офiцерiв-прикордонни-к1в: дис. ... канд. пед. наук ; 13.00.04 ; Нац. акад. Держ. прикордон. служби Укра!ни iм. Б. Хмельницького. Хмельницький, 2010. 168 с.
8. Ягупов В. В. Педагопка : навч. поаб. / В. В. Ягупов. К. : Либадь, 2002. 560 с.
Ihab Makhouli
graduate student of the Department of Pedagogy and Psychology
Alfred Nobel University (Dnipro)
1хаб MaKxyni
астрант кафедри педагогжи та психологи Утверситет iменi Альфреда Нобеля (м. Днтро)
TECHNOLOGY OF READINESS FORMATION OF FUTURE TEACHERS TO WORK IN SCHOOLS OF NATIONAL MINORITIES
ТЕХНОЛОГ1Я ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ДО РОБОТИ В
ШКОЛАХ НАЦ1ОНАЛЬНИХ МЕНШИН
Annotation: The article deals with the problem of readiness formation of future teachers to work in schools of national minorities. Pedagogical technology has been developed as an interconnected set of forms, methods, means and resources of educational process. The technology is presented in the form of blocks such as target, theoretical and methodological, organizational and content, diagnostic and productive. The content of the academic disciplines was updated: History of Ukraine, Ethnopedagogics, Age and Pedagogical Psychology, Religious Studies, History of Pedagogy, Pedagogical Technologies, and Culturology in the context of studying folk pedagogy, literary works, regional ethnography and historical material, individual traditions, customs, etc. The activities of the university's Centers for the development of competences have been submitted. Optional discipline has been developed: "Polyethnic Educational Space" aimed at introducing future teachers to culture, art, religion, traditions, the existence of national minorities in Ukraine, and the formation of readiness for work in a multi-ethnic educational environment.
Key words: technology, formation of readiness, future teacher, schools of national minorities, polyethnic education.
Анотащя: У статп розглянуто проблему формування готовносп майбутшх учителiв до роботи в школах нацюнальних меншин. Розроблено педагопчну технолопю як взаемопов'язану сукупнють форм, ме-тодiв, засобiв i ресурав освггнього процесу. Технолопю представлено у виглядi блошв: шльового, теоре-тико-методолопчного, оргашзацшно-змютового та дiагностико-результативного. Оновлено змют навчальних дисциплш: «1сторгя Украши», «Етнопедагопка», «Вшэва та педагопчна психолопя», «Релшезнавство», «1сторгя педагопки», «Педагопчш технологи», «Культуролопя» у контексп вивчення
16 Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #7(35), 2018 народно! педагопки, художньо-лггературних TBopiB, краезнавчого юторичного матерiалу, окремих тради-цiй, звича!в тощо. Подано дiяльнiсть унiверситетських Центрiв розвитку компетентностей. Розроблено ди-сциплiну за вибором: «ПолОетшчний освiтнiй простр», метою яко! е ознайомлення майбутнiх учителiв з культурою, мистецтвом, релшею, традицiями, побутом нацюнальних меншин Укра!ни, формування гото-вностi до роботи в умовах полiетнiчного освiтнього середовища.
Ключовi слова: технологiя, формування готовностi, майбутнт учитель, школи нацюнальних меншин, полiетнiчна освта.
Постановка проблеми. Загальновщомо, що учш шшл нацiональних меншин - це перш за все представники полiетнiчного (полiкультурного, ба-гатонацiонального) сучасного середовища, що, без-сумнiвно, накладае чпта вимоги до вивчення та вшанування не лише iсторii, культури, традицш, ре-лли конкретного етносу, а ще й всiеi краiни. Поль культурна освiта спрямована на розвиток позитивного сприймання рiзноманiтностi сустльства як за-поруки прогресу всього людства та успiшноi самореалiзацii кожно! особистостi. Разом iз тим, як сводчать результати сучасних наукових дослщжень, подготовка майбутнiх учителiв до роботи в умовах полiетнiчного освiтнього простору здшснюеться недостатньо.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Останнiм часом науковщ дослiджували рiзнi напря-мки зазначено! проблеми: становления та розвиток освгги нацiональних меншин в Украiнi, у тому чи-слi iсторико-педагогiчнi дослщження за регюналь-ною ознакою (В. Курило, Л. Терських (Схiдна Ук-раiна), Л. Левицька, Л. Сливка (Захвдна Укра!на); дослодження освiти рiзних нацiональностей, особ-ливостей освiти нацюнальних меншин у багатона-цiональному суспiльствi (Н. Рудницька, Н. Кротiк,
0. Геркерова (евре!), М. Хайруддiнов (кримсьш та-тари), Н. Сейко, В. Фесенко (поляки), О. Шдгатець (турки-месхетинш), О. Костюк (нiмцi, чехи); юто-ричнi аспекти подготовки вчителiв до роботи в школах нацюнальних меншин (Л. Войналович, Н. Пет-рощук) та використання етнопедагогiки, нацюналь-ного виховання в освiтньому процеа (В. Кузь, Н. Побiрченко, М. Стельмахович, О. Ярошинська,
1. Хлистун, Н. Жмуд, Е. Ананьян, А. Лукановська); подготовка майбутнiх педагогiв до роботи в ДНЗ, ЗНЗ нацюнальних меншин у наш час (О. Гуренко, £. Бубнов, Т. Коваль, О. Хоружа, К. Юр'ева).
Видшення мевир1шемоТ рашше загальноТ частини проблеми. У названих вище роботах роз-крито сутшсть основних етнокультурних процеав, що вщбуваються в Украiнi, окреслено основш ком-петентносп учителОв, що дозволяють використову-вати в освиньому процеа широкий потеншал народно!' педагопки та етнокультурш традици виховання та Он. Разом Оз тим, наявний фонд наукових знань не дае принципово! вОдповщ на питання - як саме необхвдно здшснювати ушверситетську подготовку майбутшх учителОв, щоб випускники ЗВО ефективно працювали в умовах полОетшчного освь тнього простору.
Мета статтi - теоретично розробити педагоп-чну технологш формування готовносп майбутшх учителОв до роботи в школах нацюнальних меншин.
Викладення основного матерiалу. Зазна-
чимо, що вибiр технологii як проводного засобу формування готовносп майбутшх учителiв до роботи в школах нацюнальних меншин обумовлений тим, що технолопчшсть освинього процесу, на думку Н. Волково!, забезпечуе як1сть освоти, оск1льки на-магаеться вiдповiсти на запитання, яким чином краще здшснювати освiтню дiяльнiсть [1, с. 108].
Аналiз науково! лiтератури свадчить, шо по-няття «технолог1я» ранiше асоцшвалась виключно з виробничою сферою, але сьогодш його викорис-товують в уах наукових галузях житгедiяльностi та життетворчосп людини, зокрема, в педагопчних дослiдженнях («педагогiчна технолопя», «освiтня технолопя», «технологiя навчання та виховання» тощо.).
Сучасш науковцi розглядають поняття технологи як процес на фшософському, загальнонауко-вому та технiчному рiвнях; як впорядкованiсть опе-рацiй, процедур, дш; як систему прийомiв, форм i методiв та iн., що спрямоваш на полiпшення орга-шзаци та реалiзацii' освiтнього процесу. Причому С. Сисоева пропонуе педагогiчну технологш розг-лядати на загальнопедагогiчному (дидактичному), частково-методичному (предметному) та локальному рiвнях (методи, прийоми) [2, с. 129].
Розглядаючи педагогiчну технологш як основу процесу формування готовносп майбутшх учителiв до роботи в школах нацюнальних меншин, з'ясуемо логшу побудови педагопчноТ техноло-гй: мета, що розкриваеться в завданнях i базуеться на теоретико-методологiчних засадах; змют як основа педагопчно! технологи; форми, методи i за-соби як процесуальна основа педагопчно! технологи; рефлекая, корекцiя педагопчно! технологи на рiзних етапах !! реалiзацi!; дiагностика отриманих результатiв, що сшввщносяться iз метою.
Отже, у дослодженш пiд технологieю формування готовносп майбутнiх учителiв до роботи в школах нацюнальних меншин ми розумiемо вза-емопов'язану сукупнОсть форм, методiв, засобiв i ресурсiв освинього процесу, об'еднаних метою фу-нкцюнування та еднОстю реалОзацО!, що спрямоваш на формування готовностО майбутнОх учителОв до роботи в умовах полОетшчного освОтнього середо-вища.
СпецифОка педагогОчно! технологи полягае в тому, що !! структура може бути не лише само-стшно розроблена, але й вОдтворена, доповнена авторами, з огляду на специфОку дослщницько! роботи. Зазначену педагогОчну технологш предста-вимо у виглядО блоков: цiльового, теоретико-методологiчного, оргашзацшно-змктового та дiагностико-результативного. При цьому вва-жаемо за необходне звернути увагу на наступне:
взаемодш блоков технологи породжуе нов! штегра-цшш якосп, яких не мае жоден з окремо взятих блошв; штеграцшш якосп технологй' не е мехашч-ною сумою якостей блоков, що !! утворюють.
Заначимо, що педагопчна технолопя спрямо-вана на подолання низки труднощ1в професшно! подготовки студенпв: вщсутшсть спешально! лтге-ратури з питань багатонацюнального освгтнього се-редовища; водрив освгтнього процесу в ушверситеп вщ практично! дгяльносп вчителя; вщсутшсть до-статньо! тдтримки з боку науково-педагопчних пращвнишв у контекст подготовки студенпв до ро-боти в пол!етшчному освпньому середовищц роз-чарування в результат! проблем, що виникали в межах педагопчно! практики.
Розробляючи цшьовий блок педагопчно! технолог!!, вважаемо, що мета як наукове поняття е пе-редбаченням у сводомосп суб'екта результату, на досягнення якого спрямована д!яльн!сть [3]. У пе-дагопчнш технолог!!' мета - уявне, заздалепдь ви-значуване уявлення про результат педагопчного процесу, якост!, стан особистост!, що передбача-еться формувати. Вона визначае вимоги до педагопчного процесу та служить еталоном для оцшки ре-зультапв.
Загальною метою цього процесу визначено: формування готовносп майбутн!х учител!в до ро-боти в школах нацюнальних меншин. Вщповодно до мети нами визначено наступи завдання: визна-чити сукупн!сть форм i метод!в ун!верситетсько! подготовки студенпв; актуал!зувати потреби в са-мошзнанш й самовдосконаленн!; формувати внут-ршню мотивацию студент!в; розвивати суб'ект-об'ектш в!дносини, що передбачають наявн!сть ви-сокого р!вня активност! при реал!зацй' мети досл!-дження.
Педагог!чну технолог!ю характеризують р!в-нем досягнутих результат!в, яш, своею чергою, ввд-пов!дають поставленш мет!. Мета педагопчно! технолог!!' сшвводноситься з результатами, утворюючи замкнутий цикл. Отже, ступ!нь вщповодносп мети й результапв постае ор!ентиром ефективносп педа-гог!чного процесу, який вивчають.
Розробка технолог!! формування готовност! майбутшх учител!в до роботи в школах нацюнальних меншин базуеться на низки методолопчних пiдходiв (теоретико-методологiчний блок): сис-темний, особист!сно зор!ентований, компетентшс-ний, гуман!стичний, д!яльн!сний, культуролог!ч-ний.
Концепщя профес!йно! п!дготовки майбутн!х учител!в до роботи в школах нацюнальних меншин грунтуеться на 3aKOHOMipHOcrnx: корелящя змюту, форм, метод!в i засоб!в навчання з сошально-еконо-м!чними запитами та викликами сьогодення, здобу-тками нацюнально!' та св!тово! культури, мистец-тва, науки; культури; едшсть мети та результапв; едн!сть педагог!чних технолог!й освгтнього процесу завданням дослодження; взаемозв'язок обсягу та зм!сту ун!верситетсько!' тдготовки майбутн!х учител!в.
Наступним кроком роботи стало виокрем-лення примитив реалiзацi!' педагогiчно!' технологi!' як засобiв досягнення педагопчно! мети з урахуван-ням закономiрностей освiтнього процесу. Так принципи ми розглядаемо як системоутворювальнi чинники освiтнього процесу, що визначають напря-мок дiяльностi викладачiв, !х взаемоди зi студентами. Цi принципи розглядають у виглядi вимог i правил, водповодно з якими викладач вибудовуе власну траекторiю професiйно!' дiяльностi.
На загальнодидактичному рiвнi видiлимо наступи принципи: гумашзаци; гумаштаризацп; на-уковостi; доступностi i посильностi; безперервно-стi; iнтегративностi; наступностi та перспективности практично! (професшно!) спрямованостi; наочностц iнтеграцi!' навчально! та науково-дослод-но! дiяльностi студентiв; культуролопчно-пов'яза-ного навчання; свггоглядного взаеморозумiння; да-алогiчно!' взаемоди викладачiв i студентiв.
Окресленi нами щльовий i теоретико-методо-логiчнi блоки дозволили перейти до обгрунтування оргам1зацшмо-зм1стового блоку реал1заци технологй', зокрема, до доцшьного вибору змiсту, форм, методiв i засобiв унiверситетсько!' тдготовки майбутшх учителiв.
Ми маемо глибоке переконання, що серед най-важливших компонентiв педагогiчно!' технологi!' е змкт. Його побудова передбачае наявшсть конкре-тних засобiв (пiдстав, принцитв i правил), що визначають i спрямовують професiйну подготовку студенпв та забезпечують науково-обгрунтованi пiдходи до конструювання змiсту водповодно до сформульовано! мети дослодження.
Моделюючи змiст навчання ми спиралися на iде! про те, що завдяки реалiзацi! змюту однiе! навчально! дисциплiни, досягти мети дослiдження не-можливо. Вщтак, провiдна роль выводиться онов-ленню змiсту низки навчальних дисциплiн: «Iсторiя Укра!ни», «Етнопедагопка», «Вiкова та педагоп-чна психолопя», «Релтезнавство», «Iсторiя педа-гопки», «Педагогiчнi технологи», «Культуроло-пя».
Логiка вибору зазначених навчальних дисцип-лiн полягае в тому, що саме вони мають широк! мо-жливостi для формування готовностi майбутшх учителiв до роботи в школах нацюнальних меншин у контексп вивчення знань народно! педагогiки, у т. ч. художньо-лиературних творiв, краезнавчого юторичного матерiалу, окремих традицiй, звича!в тощо.
Зазначене твердження е результатом, який ми отримали в процесi проведения констатувального експерименту. Зазначимо також, що сучасний змют освгтнього процесу ЗСО не сшвводноситься з реаль ями сьогодення, у т. ч. з наявшстю в нашш кра!ш значно! кiлькостi дней нацiональних меншин. Установлено, що планування та реалiзацiя на-вчально-виховно! роботи переважно не враховуе нацiональну приналежнють школярiв, а усталений стиль мислення вчителiв не дозволяе !м використо-вувати новi методики, що враховують нацюнально -культурний склад учнiв.
У чому полягае оновлення змiсту навчальних
дисциплш? Модершзашя робочих навчальних про-грам полягае у 36ara4eHHi 3MicTy через: доповнення змюту теоретичними знаниями щодо фшософсько-методологiчних, соцiально-педагогiчних, психоло-гiчних й оргашзацшно-методичних знань засад по-теттчно1 освiти та здатностi до роботи в школах нацюнальних меншин. Фактично передбачаеться наявшсть теоретичних знань, умшь з фахових дис-циплiн, оргашзацп педагогiчноï дiяльностi студен-тiв, уявлення про логiкy й етапи педагогiчноï дОяль-ностi в багатонацiональномy освггньому середо-вищi.
Стyпiнь змiстового складника навчальних дисциплш виражаеться через знання основних норма-тивних докуменпв, що регламентують здiйснення полiкyльтyрноï освгти та захист прав нацiональних меншин; знання основноï термiнологiï, психолого-педагогiчноï та методично1' л1тератури з проблем освгга нацiональних меншин; знання i прийняття загальнолюдських норм моралi та правил мОжосо-бистiсних взаемин, правил культури поведiнки та культури сшлкування в полiетнiчномy соцiyмi тощо. Зазначена робота реал1зуеться у бiблiотечних фондах, краезнавчих мiнi-музеях з тематичними ет-нографiчними експозицiями, фольклорних аудю,-вщеотеках, що сприяють пiдвищенню методично1' грамотности ознайомленнi з культурою, мовою, звичаями та традицiями рiзних народiв тощо.
Формування готовносп до роботи в школах нацюнальних меншин передбачае гармоншне поед-нання аудиторное самостшног та позааудиторног роботи, виробничо1 (педагогiчноi) практики студе-нтт. Основними видами навчальних занять е: лек-щя, семшарське, практичне, iндивiдyальне заняття, консультащя.
У процесi досл1дницько1' роботи ми пропону-емо настyпнi види лекцш:
• iнформацiйна лекцiя, под якою ми розумь емо вид лекцшного заняття, у процесi якого викла-дач пропонуе студентам iнформацiю з теоретичних питань навчально1' дисциплiни ввдповодно до навча-льного плану. Як приклад, лекця на тему: «Ви-вчення та розвиток iдей народно1' педагогiки в дос-лвдженнях украшських учених»;
• проблемна лекцiя, у процеа ïï проведення ми подаемо матерiал (на ввдмшу вОд традицшнш ле-кци) як неввдоме, що необходно «водкрити», досл1-дити (тема лекци «Урахування нацюнально-рель гОйно1' належносп дггей в робот дитячих оздоров-чих закладОв»);
• бонарна лекцоя - лекцоя шновацшно-ш-формацойного типу з використанням м1жпредмет-них зв'язшв, у процеа ïï реалiзацiï здшснюеться он-теграцоя рОзних навчальних дисциплш, наприклад, педагопки, психологи, iсторiï' тощо. Пропонуемо студентам лекцш на тему: «Мирне розв'язання конфлшпв у процеа мiжетнiчноï взаемоди»;
• тематична лекцоя (вступна або / та шдсум-кова), що окреслю тематику нaвчaльноï дисцип-л1ни, як приклад, лекця «ЕтноспецифОчш методи та засоби навчання та виховання школярОв»;
• лекцоя-конференцоя, що проводиться зазви-чай за моделлю науково-прaктичноï конференцiï. У
нашш робот ми використовуемо лекцш «Сучасна етнокультурна ситуащя в УкраМ та в свт»;
• лекцiя-вiзуалiзацiя як вид навчального за-ияття, на якому подаеться iнформацiя у вiзуальнiй формi, з використанням 1КТ технологш з демонст-рацiею слайдiв, фiльмiв, фотографiй. Ми пропонуемо лекцш на тему: «1з чого починаеться зовшшия О внутршия полОкультура дитини?» з демонстра-шею фрагментов фшьмОв «Мюто бога» (режисер -Фернандо Мейерлесс), «АвОатор» (Скорсезе) та Он.;
• лекщя-консультащя - вид заняття, на якому обговорюеться навчальний матерiал, що ви-кликае у студеипв труднощi, упроваджуемо лекци на теми: «Тенденцп виховання дней в кранах £С», «Роль родини у формуванш культури сшлкувания дитини з представниками рОзних нацюнальностей», «Як проявляти етшчну толераитшсть в школО?» та Он.
Представимо дал види практичних занять, яш ми використовуемо в процеа впровадження педагопчно! технологи в практику ушверситетсько! освгга:
• мiждисциплiнарний семiнар, що оргашзу-еться та проводиться рiзними викладачами з метою реалiзацil мiждисциплiнарних зв'язк1в. Як приклад, представимо семшар «Методи сучасних етнопеда-гопчних дослоджень»;
• семiнар-конференцiя або круглий стш - заняття, на якому студенти виступають з доповщдю й обговорюють !!, наприклад, семшар «Ксенофоб1я -реальносп сьогодення»;
• семiнар-дискусiя як вид семшарського за-няття, на якому використовуеться активний метод навчання - дискусiя, у нашш практиш застосову-емо семшар «Толераитшсть до проявОв шокультур-носп»;
• пошуковий семiнар або семшар-до-слiджения, що передбачае в межах дослщницького навчання роботу в групах, колективний пошук розв'язання професiйних завдань О проблем, представляемо семшар «Проблеми впровадження основних нормативних документов, що регламентують здшснення полОкультурно! освгти в Укрш'ш»;
• дшова гра як вид семiнарського заняття, на якому здшснюеться моделювання реально! дiяль-ностi у спецiально створенш проблемнiй ситуацii, з метою застосування теоретичних знань та отри-мання в педагопчному процесi певних накреслених результапв за рахунок вiдпрацювания на семiнарi вмiнь використовувати сукупнiсть психолого-педа-гопчних методiв. Ми пропонуемо наступи дшовО при: «У гостях у сусщв», «Урок в музе!», «Подо-рож по нашому краю»;
• аналггачний семiнар, що спрямований на ввдпрацювання аналОзу професiйних ситуацiй. Ми розглядаемо семшар, у межах якого студенти ана-лiзують запропоновану професшно-педагопчну си-туацш й пропонують варiанти !! вирiшения, наприклад, в межах проведения семшару «Цшносп культурного розмаитя сусшльства: минуле та сьогодення».
Особливе мюце в процес ушверситетсько!' тдготовки выводиться iндивiдуальнiй po6oTi студенпв. Як слушно зазначае Т. Дерека [4], така робота передбачае створення умов для реалiзацiï творчих можливостей студентiв через шдивщуальноспря-мований розвиток здiбностей, науково-дослiдну роботу, творчу дiяльнiсть та проведения консульта-цiй.
Навчальнi консультацiï проводяться з метою кращого засвоення нових знань та вироблення на-вичок культури навчальноï працi. У межах нашого дослодження здiйснено консультацiï на теми: «Дружба народiв: проблеми та ршення», «Подолання конфлшпв в умовах полiетнiчного освгтнього сере-довища», «Нацюнальна та конфесшна толерантность в освггньому середовищЬ>, «Толерантшсть -важлива риса укралнцш», «Етшчш стереотипи».
Особлива увага придшялася проектнш дОяль-носп. Наведемо приклад органiзацiï та реалОзацп етнокультурного проекту «Мш рОдний край», метою якого е ознайомлення студенпв специфшою етнокультурного оточення, розвиток тзнавального штересу до культур i традицш рОзних нацюнально-стей, формування навичок взаемоди та сшвробгтни-цтва. Етапи реалОзацп даного проекту детально буде подано в наступному пвдроздш дисертацшно!' роботи.
У навчанш студенпв перевага надаеться акти-вним та штерактивним формам занять. Одразу за-значимо, тд формами ми розумОемо спещально ор-гашзовану стльну дОяльнють викладачОв i студенпв, що вОдбуваеться за встановленим порядком, режимом [3]. У контексп виршення завдань досль дження ми використовуемо наступи форми: тре-ншговО методики: «Нацюнальшсть не обирають», «Життя в полОетшчному регюш», дшовО при: «Кухня народОв свпу», «Шсш i танщ народОв свиу», ев-ристичш беади, дискусй' «Подолання етшчних сте-реотитв», кейс-вправи «Роль в утвердженш загальнолюдсько1' моралЬ», проектна робота тощо на засадах партнерсько1' взаемоди, що сприяе фор-муванню навичок критичного мислення, активно!' шзнавально!' д!яльносп, загальних i спещальних (фахових, предметних) компетентностей.
ДалО представимо основш методи, яш ми використовуемо в робоп. Под методами ми розумОемо сукупнють способОв, засобОв i прийомОв наукового тзнання, що дозволяють досягати поставлено!' мети та завдань науково-дослщно!' д1яльносп й освгтнього процесу [3]. Окреслимо основш методи: оргашзацп та реалОзацп освгтньо!' д1яльностц стиму-лювання та мотивацп; контролю; творчо!' активно-стц штерактивний. Використання методОв задля формування готовносп майбутшх учителОв до роботи в школах нацюнальних меншин обумовлюеться свгтоглядною позишею викладачОв i студенпв, 1'х-нОми поглядами на сутнОсть предмета дослОдження, орОенташею на застосування рОзних форм реалОзацп освОтнього процесу. Визначним фактором вибору зазначених методОв стала оргашзашя освгтньо!' дОя-льносп студенпв задля формування 1'х готовносп до роботО в школах нацОональних меншин, а також виявленО пОд час констатувального експерименту
iндивiдуальнi особливостi.
Як слушно зазначае I. Щдласий [5], форми i методи навчання безпосередньо перебувають у взае-мозв'язку iз засобами навчання - рiзноманiтними матерiалами, знаряддями та iнструментами освот-нього процесу, за допомогою яких успiшно досяга-еться мета навчання. Основнi засоби навчання, яш ми використовували в нашш роботi - методики з да-агностики, цифровi технологií, розроблений на-вчально-методичний комплекс та ш.
Особливу роль в реалiзацi! нашо! педагогiчноí технологií мають унiверситетськi Центри розвитку компетентностей. Ми маемо глибоке переконання, що органiзацiя освiтнього процесу для студенпв мае мати практико зорiентований характер та орга-шзовуватися вiдповiдно до алгоритму «аудиторiя -центри компетентностей - бази практик». Це пов'язано iз тим, що модершзащя змiсту освiти, за-провадження у практику дiяльностi закладiв вищих освоти iнновацiйних освiтнiх технологiй спрямо-ваш на формування соцiально активно!, творчо! особистостi.
Дiяльнiсть студентiв у Центрах спрямована на отримання вмiнь i практичних навичок при форму-ванш, розширення та поглибленнi спецiальних (фахових i предметних) компетентностей, необхщних для майбутнiх учителiв.
Зазначимо також, що творча робота майбутнiх учителiв у Центрах компетентностей характеризу-еться через розумшня ними творчого характеру пращ вчителя; бажання вирiшувати нестандартно завдання; сприяння iнновацiям; оригiнальнiсть розв'язання педагогiчних завдань; наявнiсть творчого потенщалу; прагнення творчо застосовувати в освггаш дiяльностi прогресивнi надбання народно! педагопки рiзних етносiв тощо.
Зазначимо також, що дояльшсть студентiв у Центрах компетентностей спрямована на подолання труднощiв, зафiксованих нами в процеа реа-лiзацi! констатувального експерименту: формалiзм в органiзацi! освiтнього процесу; недостатшсть часу до спецiально! подготовки студенпв; недоста-тнiсть стимулОв, штересу, зацiкавленостi; слабка особистiсна спрямованОсть процесу подготовки вчителя у вищш школц перевага серед навчальних завдань тих, що орОентоваш на звичайну школу.
Особлива роль выведена розроблено! нами ди-сции. шм за вибором: «ПолОетшчний освОтнОй про-спр». Метою дисциплОни е ознайомлення майбутшх учителОв з культурою, мистецтвом, релтею, традицОями, побутом нацОональних меншин Укра-!ни, формування готовностО до роботи в умовах по-лОетшчного освОтнього середовища.
ВидОлимо основнО завдання навчально! дисциплОни: поглибити знання студенпв про полОетшчне освОтне середовище; ознайомити з концептуаль-ними засадами полОкультурно! освОти; розширити знання про особливосп виховання в сОм'ях рОзного етнОчного складу; сформувати уявлення про можку-льтурнО комунОкацО!, етнОчну картину свиу, культуру, сутнОсть етнОчних конфлОктОв та шляхОв !х по-долання.
Зазначимо, що змют навчально! дисципл1ни спрямований на виршення проблем, як1 були порушен шд час констатувального експерименту: влив особливостей амей нацюнальних меншин на про-цес навчання та виховання учшв; розроблення форм i методОв взаемодй' школи з батьками учшв нацюнальних меншин, у т. ч. використовуючи по-зитивний зарубОжний досвщ; подолання нетолерантного ставлення певно1 шлькосп учшв до предста-вник1в низки нацюнальних меншин (ромОв, арабОв, азербайджаншв, туркмешв та Он.) через наявшсть сталих негативних стереотитв про зазначеш мен-шини.
ОрОентиром для розроблення зазначено1' нав-чально1 дисциплши е результати дослОдження Т. Коваль [6], яка говорить про значущють для су-часного вчителя знань про етносошальне та етноку-льтурне розмaïттям Украши, регюну; основн причини розмщення рОзних народОв на територн дер-жави, регюну; етшчний склад населення, про рОвнозначнють, рОвноправшсть рОзних етшчних груп тощо. Дшсно, отримавши так1 знання, учитель може враховувати специфшу кожного етносу, ефе-ктивно сшвпрацювати з представниками рОзних ет-нОчних груп тощо.
Програма дисципл1ни розрахована на 90 годин, з яких: лекцн - 14 годин, практичш заняття -14 годин, модульш контрольно роботи - 4 години, самостшна робота - 58 годин.
Дiагностико-оцiнний блок технологи передбачае здшснення рефлексп через включення майбутшх учителОв в аналиико-оцшну, пошуково-прак-тичну дОяльшсть, що сприяе формуванню стшких уявлень про специфшу роботи в багатонацюналь-ному освпньому середовищО, ïï основш проблеми та недолши з позици суб'екпв та об'екпв освп-нього процесу, прюритети розвитку пол1етшчного освинього процесу в Укрaïнi.
РефлексОя впливае на внутршш стимули розвитку потреби майбутнього учителя до самоосвии, пов'язана з усвдомленням себе в цш позицiï та оць нкою ефективноси своеï дОяльносп.
Передбачено також дОагностику та самодОагно-стику. Отримаш поточн результати дають можли-вють здшснювати корегуючО дО1' в контексп завдань нашого досл1дження.
Результатом реал1зацп технологiï' е сформова-шсть мотивацшного, когниивного, операцшного, рефлексивного та творчого складников готовносп майбутшх учител1в до роботи в школах нацюналь-них меншин.
Висновки та ироиозицп.
1. Розроблено технолопею формування готовносп майбутшх учител1в до роботи в школах наць ональних меншин як взаемопов'язану сукупшсть форм, методОв, засобОв i ресурав освинього процесу, об'еднаних метою фyнкцiонyвaния та едшстю реал1зацп, що спрямован на формування готовносп майбутшх учителОв до роботи в умовах полОетш-чного освинього середовища. Зазначену технологш подано у виглядО блоков: шльового, теоретико-методолопчного, оргашзацшно-змютового та дОаг-ностико-результативного.
2. Розроблення технологiï здшснено, врахову-ючи низку методолопчних пОдходОв (системний,
особиспсно зорОентований, компетентшсний, гума-шстичний, дОяльшсний, культуролопчний), принципов (гумашзацп, гyмaнiтaризaцiï, науковосп, до-ступносп i посильносп, безперервносп, штеграти-вносп, наступносп та перспективности прaктичноï спрямованосп, наочносп, iнтегрaцiï нaвчaльноï та нayково-дослiдноï дОяльносп студенпв, культуро-лопчно-пов'язаного навчання, свиоглядного взае-морозумшня, дiaлогiчноï взaемодiï' викладачОв i сту-денпв).
3. Вивчення особливостей реaлiзaцiï полОетш-чного освинього процесу дозволило здшснити роз-робку змютового компонента педaгогiчноï техноло-riï. Оновлено змют навчальних дисципл1н: «1сторОя Украши», «Етнопедагопка», «Шкова та педагоп-чна психолопя», «Релтезнавство», «1сторОя педагопки», «Педагопчш технологи», «Культуролопя» у контексп вивчення знань нaродноï' педагопки, у т. ч. художньо-лпературних творОв, краезнавчого юторичного матерОалу, окремих традицш, звичaïв тощо. Подано дОяльшсть ушверситетських ЦентрОв розвитку компетентностей, що спрямована на пОд-вищення якосп професiйноï подготовки на основО компетентнОсного шдходу, навчання заснованого на практичнОй дОяльноси та дослОдженнях.
Розроблено дисциплОну за вибором: «Пол1етш-чний освОтнОй просир», метою якоï е ознайомлення майбутшх учителОв з культурою, мистецтвом, рел1-гОею, традицОями, побутом нацОональних меншин Украши, формування готовностО до роботи в умовах пол1етнОчного освинього середовища.
Загалом, наукове обгрyнтyвaиия та змютова характеристика розробленоï техиологiï дозволили перейти до експериментального етапу досль дження.
Список лiтератури:
1. Волкова Н. П. Моделювання професiйноï' дОяльносп у викладаннО навчальних дисциплОн у ви-шах : монографОя / Н. П. Волкова, О. Б. Тарнополь-ський. - ДнОпропетровськ : Дншропетровський унО-верситет ОменО Альфреда Нобеля, 2013. - 228 с.
2. Сисоева С. О. Педагопчш технологи: коротка характеристика сутшсних ознак / С. О. Сисоева // Педагопчний процес: теорОя та практика. - 2006.
- № 2. - С. 127 - 131.
3. Украшський тлумачний словник [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу : http://language.br.com.ua/.
4. Дерека Т. Г. Неперервна професшна подготовка фахОвшв фОзичного виховання: акмеолопчш засади: [монографОя] / Т. Г. Дерека; за ред. С. О. Си-соевог - Киïв : Видавництво ВП «Едельвейс», 2016.
- 528 с.
5. Щдласий I. П. Практична педагопка або три технологи. 1нтерактивний пОдручник для педа-гопв ринковоï системи освОти / I. П. Шдласий. - К. : Видавничий Ддм «Слово», 2004. - 616 с.
6. Коваль Т. В. Формування готовноси майбутшх учител1в школи першого ступеня до роботи з батьками в полОетичному середовищО : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Т. В. Коваль ; Нацюнальний педагопчний ушверситет Омеш М. П. Драгоманова. - К., 2015. - 21 с.
