CC BY
29
УДК 338.45+330.34
технолопчна KOHKYPEHToenpoMOXHiOTb укрдТни в умовах ново! промислово! РЕВ0ЛЮЦ1Т i розвитку КонвЕРГЕНТНИХ TEXHOЛOГiЙ
® 2016 МАТЮШЕНКО I. Ю.
УДК 338.45+330.34
Матюшенко I. Ю.
Технологiчна конкурентоспроможнкть УкраТни в умовах новоТ промисловоТ революцп i розвитку конвергентних технолопй
У cmammi розглянуто проблему п:двищення технолог1чно1 конкурентоспроможностi укранських тдприемств в умовах новоi промисловоi революци на основi розвитку i впровадження передових конвергентних технологи. Наведено класифкацт промислових революцт, а саме шдустртльноi, тех-нологiчноi, iнформацiйноi та 1ндустрИ4.0, iвстановлено, що ключовим фактором останньо!'ешберф'вичш системи для впровадження оркнтованого на споживача «1нтернетуречей». Доведено, що становлення 1ндустрИ4.0в розвинених кранах буде тдбуватися через протдт виробнич технологи (ПВТ), основнимихарактеристиками яких е mехнологiчне замщення, автоматиза^я, касmомiзацiя, локал'ваф та економнна ефективтсть. Встановлено, що основними пр'юритетними ПВТ до 2020 р. будуть: системи контролю виробничих процеав; багатомрне моделювання складних виро-б'в; штелектуальш системи управлшня виробництвом i робототехшка; системи створення i перетворення (вирощування) матер'шльних об'ектв i 3D-друк; матер'шли, ефективн при створент перспективних виконавчих пристров (композицин й mi, що проявляють сво'(властивостi в мало-розмiрних структурах). Доведено що в'дбудова промисловостi Украни на старш шдустр'шльнш основ'1 неможлива, а створення новоiпромисловостi на базi ПВТ 1ндустрИ4.0 можливе у таких напрямках: 1КТ (перш за все, в галузi розробки програмного забезпечення); новi композицiйнi матер'шли 'в заданими властивостями; промислов наноботехнологи (перш за все, бомедицина i фарма^я, новi аграрн технологи); математичне моделювання для створення розумних виробничих систем; космiчнi дослдження i розробки (зокрема розробка перших ступеней важких ракет). Обфунтовано необ-хiднiсmь розробки в Украм державних програм розвитку конкурентоспроможностi на базi ПВТ, форсайтних дослджень технолог'тих прюритет'ю, стимулювання високоmехнологiчного експорту.
Кпючов'1 слова: технолог'нна конкурентоспроможнкть, промислова револю^я, передов виробнич технологи, конвергентн технологи, державнi
програми.
Табл.: 8. Ббл.: 34.
Матюшенко 1гор Юршович - кандидат техн'мних наук, професор, професор, Хармвський нацональний утверситет iм. В. Н. Карата (пл. Свободи, 4,
Харщ 61022, Украна)
E-mail: imatyushenko@karazin.ua
УДК 338.45+330.34
Матюшенко И. Ю. Технологическая конкурентоспособность Украины в условиях новой промышленной революции и развития конвергентных технологий
В статье рассмотрена проблема повышения технологической конкурентоспособности украинских предприятий в условиях новой промышленной революции на основе развития и внедрения передовых конвергентных технологий. Приведена классификация промышленных революций, а именно индустриальной, технологической, информационной и Индустрии 4.0, и установлено, что ключевым фактором последней являются киберфизические системы для внедрения ориентированного на потребителя «Интернета вещей». Доказано, что становление Индустрии 4.0 в развитых странах будет происходить через передовые производственные технологии (ППТ), основными характеристиками которых являются технологическое замещение, автоматизация, кастомизация, локализация и экономическая эффективность. Установлено, что основными приоритетными ППТ в 2020 г. будут: системы контроля производственных процессов; многомерное моделирование сложных изделий; интеллектуальные системы управления производством и робототехника; системы создания и преобразования (выращивания) материальных объектов и 3D-печать; материалы, эффективные при создании перспективных исполнительных устройств (композиционные и те, которые проявляют свои свойства в малоразмерных структурах). Доказано, что восстановление промышленности Украины на старой индустриальной основе невозможно, а создание новой промышленности на базе ППТИндустрии 4.0 возможно в следующих направлениях: ИКТ (прежде всего, в области разработки программного обеспечения); новые композиционные материалы с заданными свойствами; промышленные
UDC 338.45+330.34
Matyushenko I. Yu. Technological Competitiveness of Ukraine under Conditions of a New Industrial Revolution and Development of Convergent Technologies
The article considers the problem of increasing the technological competitiveness of Ukrainian enterprises under conditions of a new industrial revolution through the development and introduction of advanced converged technologies. The classification of industrial revolutions, namely, industrial, technological, information and Industry 4.0, is presented, and it has been determined that the key factor of the latter is cyber physical systems for introduction of the client-oriented "Internet of Things". It has been justified that the formation of Industry 4.0 in developed countries will occur through advanced production technologies (APT), which main characteristics are technological substitution, automation, customization, localization and economic efficiency. It has been found that in 2020 the main priority APT will be: systems of production process control; multidimensional modeling of complex products; intelligent production systems and robotics; systems of creation and transformation (growing) of material objects and 3D-printing; materials effective in creating perspective actuating devices (compositional and those that exhibit their properties in small-size structures). It has been proved that the recovery of Ukraine's industry is not possible on the old industrial base, and the creation of a new industry based on APT of Industry 4.0 is possible in the following areas: ICT (primarily in the field of software development); new composite materials with specified properties; industrial nanobiotechnologies (biomedicine and pharmacy, new agricultural technologies); mathematical modeling for creation of intelligent production systems; space research and development (in particular, development of the first stages of heavy missiles). The necessity of elaborating state programs of competitiveness development on the basis of APT, foresight research of
нанобиотехнологии (биомедицина и фармация, новые аграрные технологии); математическое моделирование для создания разумных производственных систем; космические исследования и разработки (в частности, разработка первых ступеней тяжелых ракет). Обоснована необходимость разработки в Украине государственных программ развития конкурентоспособности на базе ПВТ, форсайтных исследований технологических приоритетов, стимулирования высокотехнологичного экспорта.
Ключевые слова: технологическая конкурентоспособность, промышленная революция, передовые производственные технологии, конвергентные технологии, государственные программы. Табл.: 8. Библ.: 34.
Матюшенко Игорь Юрьевич - кандидат технических наук, профессор, профессор, Харьковский национальный университет им. В. Н. Ка-разина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: imatyushenko@karazin.ua
technology priorities, promoting high-tech exports in Ukraine has been substantiated.
Keywords: technological competitiveness, industrial revolution, advanced production technologies, converged technologies, government programs. Tabl.: 8. Bibl.: 34.
Matyushenko Igor Yu. - Candidate of Sciences (Engineering), Professor, Professor, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine)
E-mail: imatyushenko@karazin.ua
Шсля кризи 2008-2009 рр. практично ва розвинеш кра!ни переглядають сво! погляди щодо ролi промисловос-й, знову роблячи И основним шструментом для економiч-ного зростання, а з початку 2011 р. бкьш чггко формуеть-ся державна полiтика цих кра!н, спрямована на розвиток ключових факторiв третьо! промислово! революци. Як на-сл^ок, за умов посилення конкурентно! боротьби на зо-вншшх i внутршшх ринках збуту промислово! продукщ! пров^них кра!н свггу, суттево загострюеться проблема реалiзащ! проектш наукових досл^жень, спрямованих на пошук перспективних напрямiв пiдвищення шновацш-но! активностi суб'ектiв промислово! дiяльностi на осно-вi впровадження так званих «глобальних» конвергентних технологiй. Глобальнi технолог!! розповсюджуються не тiльки на економшу окремо взятих кра!н i континенпв, але й безпосередньо на населення багатьох кра!н свiту, i водночас вони е за сво!м походженням i змiстом шнова-цiйними технолопями, що стимулюють свiтову економь ку та процес глобалiзащ!, можуть привести до ушфшащ! когнiтивного потенцiалу людства, до стандартизащ! його свiдомостi.
Сьогодш практично всi розвиненi держави свггу (США, кра!ни бвросоюзу, Японiя, Пшденна Корея, Китай, 1н-дiя i Росiя) вбачають у конвергентних технолопях (нано- (Ы), бiо- (В), шфо- (I) та когнiтивних (С) технолопях або ЫВ1С-технологiях) чи не головний шструмент, за допомогою якого можна буде виршити в недалекому майбутньому основнi
глобальнi проблеми людства, а саме: депопулящя i старшня населення; нестача продовольства; екологiчнi проблеми та захист навколишнього середовища; вичерпання природних ресурсш i нова енергетика; перех^ до нового технологiчного укладу. Конвергенщя NBIC-технологiй е основою створення глобальних «проривних» iнновацiйних технологiй ХХ1 сто-лiття, що дають змогу значно прискорити розвиток сощаль-но! сфери i пiдняти !! на яисно новий ршень.
Вказаною проблемою займаеться багато сучасних iноземних учених, таких як V. Дж. Хулл, Дж. Рiфкiн, С. Джобс, Т. Курфус, С. Глаз'ев, В. 1ноземцев, А. Акаев, Ю. Полтерович, В. Княгинин, И. Дежина, А. Пономарев, а серед укра!нських учених сл1д видкити роботи В. Гейця, В. Семшоженка, Б. Кваснюка, М. Кизима, В. Хаустово! та багатьох шших. У той же час проблеми розвитку техноло-гiчно! конкурентоспроможност в умовах третьо! промислово! революци потребують подальшого вивчення. Метою статт е вивчення основних тенденцш розвитку промис-лових революцiй у свт та стану технологiчно! конкурен-тоспроможностi Укра!ни, а також розробка рекомендацш щодо механiзмiв упровадження передових технологш.
1. Передовi технологи - фактор гехнолопчно! конкурентоспроможностi кра!н свггу в умовах сучасно! промислово! революци
В табл. 1 наведено узагальнеш характеристики про-мислових революцiй, яи прийнято у свiтовiй науковiй ль тературi [1-8].
Таблиця 1
Узагальнеш характеристики промислових революцш
Промислов1 революци Основы характеристики промислових революцш
1 2
Перша «lндустрiальна» (наприкшц XVIII столiття) Обумовлена необхiднiстю механiзацií текстильно! iндустрií у Великобритании появою парових двигунiв, як використовувалися для виробництва енергп i забезпечили бiльш гнучке та потужне джерело енергп для машин, що вже не знаходилися поблизу природних джерел енергп, таких як рiчка. Заснована на нно-ва^ях у виробництв чавуну, парових двигунах /' розвитку текстильно)' промисловост'1
Друга «Tехнологiчна» Обумовлена впровадженням бесемерiвського способу виплавки с^ i появою поточного виробництва i складально! лжи, найяскравшим прикладом яко! став конвевр Генрi Форда. У 1860-1870-х рр. охопила
Закшчення табл. 1
1 2
(з другоТ половини XIX - початок XX стол^тя) Захiдну Европу, США, Роаю i Японiю. Технолопчна революцiя була переважно заснована на наукових досягненнях, а не просто вдалих винаходах, i вщбувалася на базi виробництва високоягасно! сталi, поширенш залiзниць, електрики та хiмiкатiв. Стала наслiдком введення масового виробництва, заснованого на електричному привод/' /' подл прац
третя «1нформацшна» (з 1970-х роив) Обумовлена використанням комп'кл^в у виробництвi. Широке використання верста^в iз ЧПУ, комп'ютерно! обробки ягасноГ i лопстично! iнформацíГ, а також комп'ютериза^я широкого спектра руч-них завдань (таких як бухгалтерський облк, управлiння запасами та планування). Використання електронки та 1Т для досягнення подальшо) автоматизацп виробництва
Четверта «1ндус^я 4.0» (2011-2050 рр. XXI стол^тя) Рушшною силою стали штегроваш Ытелектуальш процеси та продукти, що генерують так зван великi данi, якi повыстю змiнюють ландшафт виробництва i створюють новi ринки. Ця революцiя вщбувавться не тiльки з використанням даних у процес виробництва, але й штеграцкю усiх даних з широкого спектра виробничих систем по всьому ланцюжку поставок. Заснована на широкому використанн кiберфiзичних систем для впровадження ор'1ентованого на споживача «1нтернету речей»
Складено за матерiалами [1-8]
Четверта промислова револющя, бкьш вкома як «1ндустр1я 4.0», отримала свою назву в1д шщативи 2011 р., очолювано'1 шмецькими б1знесменами, пол1тиками та вче-ними, яи визначили ii як зас1б тдвищення конкуренто-спроможност обробно'1 промисловост Шмеччини через посилену штегращю «к1берф1зичних систем» (або CPS) у виробнич1 процеси [3]. CPS - це по суп всеосяжний тер-мш, який використовуеться в розмовах про штегращю невеликих тдключених до 1нтернету машин i людсько'1 пращ. Керiвники пiдприемств не просто переосмислюють принцип складально'1 лши, а й активно створюють мережу машин, яи будуть не ткьки виробляти товари з меншою ккьистю помилок, але i зможуть автономно змшювати ви-робничi шаблони вкповкно до необхiдностi, залишаючись високоефективними.
Цю кею пiдтримуе i ряд американських авторiв i уря-дових структур, яи вважають, що в концепци «Iндустрiя 4.0» йдеться про аналiз i iнтеграцiю загального процесу виробництва i життевого циклу продукту, коли продукт i ^ент спккуються безпосередньо з виробничими системами та персоналом з метою, щоб кожен окремий кмент отримав саме той продукт, який вш бажае [4]. Це дозволяе постачальникам краще зрозумiти, як '1х продукщя i вироб-ничi операцп виконуються, i як потреби i бажання кментав змiнюються з плином часу. За тако'1 можливостi промисло-вкть може ефективно та швидко поставляти клентам продукт, який вкповкае iхнiм потребам, i точно прогнозувати, а також задовольняти глобальний попит ^ентш у мшли-вому свт.
1ншими словами, Iндустрiя 4.0 - виробництво, еквь валентне орiентованому на споживачiв «1нтернету речей», у якому предмети побуту, вк автомобiлiв до тостерш, будуть пiдключенi до 1нтернету. Нiмецький уряд пiдтримуе цю кею i приймае «високотехнологiчну стратеию» для тдготовки наци, але в цкому Iндустрiя 4.0 вже поступово захоплюе весь свiт, хочемо ми цього чи нь Так, США взяли приклад Шмеччини i створили некомерцшний консорцiум Industrial Internet в 2014 р., яким керують лкери промисло-востi на кшталт General Electric, AT & T, IBM i Intel [3; 4].
Водночас необхкно виокремити певш недолiки 1нду-стри 4.0:
1) Максимiзацiя плюсгв четверто'1 промислово'1 ре-волюци вимагае масивних кооперацiй, якi не об-межуеться корпоративними межами, особливо коли справа доходить до того, щоб ва машини говорили на однш мовi. Якщо незакшчений продукт прибуде на машину, яка не зможе зчитати його RFID-чiп, тому що той запрограмований на шшш частотi, виробничий процес перетвориться на хаос. Тобто визначення загальних платформ i мов, на яких вкьно спккуватимуться машини рiзних корпорацiй, залишаеться однiею з основних задач у поширенш кiберфiзичних систем;
2) Створення безпечних мереж - важке завдання, i iнтеграцiя фiзичних систем iз 1нтернетом робить '1х бкьш уразливими до кiбератак. 3i зростанням 1ндустри 4.0 виробничi процеси можна терори-зувати вiддалено, манiпулюючи протоколом ви-робництва або просто парамзуючи цей процес. У мiру того, як розумш заводи стають все бкьш поширеними, забезпечення 1хньо1 безпеки буде ставати все бкьш злободенним питанням;
3) Основне побоювання з приводу роботи в 1нду-стри 4.0 полягае в тому, що значне розширення можливих операцш не обов'язково буде вимагати створення нових робочих мкць для людей, що цкком може виявитися проблемою, осккьки за-гальна чисельнiсть населення (перш за все кра'н, що розвиваються) продовжуе зростати. Один iз основних стимулв просування четверто'1 промислово'1 революци полягае у бажаннi конкурувати з аутсорсингом виробництва у кра'нах, що розви-ваються. Широкомасштабне впровадження CPS в бврот i США може змiнити ситуацiю з розпо-дiлом робочо'1 сили, ефективно висмикнувши ки-лимок з-пiд кра'1н, що розвиваються, якi бкьшою мiрою покладаються на виробництво;
4) Головним стимулом iндустрiалiзацii е не сткьки вигоди споживачiв, скiльки потенцiйнi вигоди для ТНК, яи першими опанують Iндустрiю 4.0.
Крiм того, у 2011 р. низка американських учених, в тому чи^ з Масачусетського технолопчного шституту
(MIT), висунули концепцiю Третьо'1 промислово'1 револю-Ц11, один з авторш яко'1 - вiдомий учений, впливовий аме-риканський економiст i еколог Джеремi Рiфкiн також вва-жае, що на змiну традицiйним централiзованим моделям 6i3^cy в найближчi пiвстолiття мають прийти новi струк-тури. «Спадщина першо'1 та друго'1 промислових револю-цiй - ieрархiчна органiзацiя економiчноï i полiтичноï влади - неминуче поступиться мюцем горизонтальнiй взаемоди, коли сотш мкьйонш людей будуть генерувати власну зе-лену енергiю вдома, в офюах i на фабриках i дкитися нею один i3 одним в «енергетичному Iнтернетi» [5].
Як вважае Дж. Рiфкiн, «...велии економiчнi революци трапляються в ктори тодi, коли новi комушкацшш технологи зливаються воедино з новими енергетичними системами, тобто з конвергенщею технологш. Так, поеднання штернет-технологш i технологш вiдновлюваноï енерге-тики дозволяють сформувати потужну нову шфраструкту-ру для третьо'1 промислово'1 революци, яка змiнить свiт» [5, с. 12]. На думку Дж. Рiфкiна, у третьо'1 промислово'1 революци «.три фундаментальних джерела, три стовпи: широка експлуатащя вiдновлюваних джерел енергп, будшництво бyдiвель, якi самi виробляють енергiю, i перехiд до вико-ристання водню як акумулятора енергп. Третя промислова революцiя дозволить свггу yвiйти у стiйкy поствуглецеву еру до середини XXI столитя i запобiгти катастрофiчнiй змiнi кммату» [5, с. 16-17].
3i свого боку фахiвцi з М1Т вважають, що третя промислова револющя буде пов'язана з конвергенщею наук
про життя, фiзичних наук та шжишрингу [6]. Вчеш М1Т вважають, що сьогодш настала ера бiомедичноï революци, яка мае три етапи: перший - молекулярш та клгеинш технологи, другий - геномжа, третiй (поточний час) - конвер-генцiя NBIC-технологiй [6, с. 4-14].
Тобто, як ми бачимо, не кнуе одше'1-едино'1 концеп-ци щодо змiстy третьо'1 (четвертой промислово'1 революци, але можна видкити декiлька загальних тенденцiй створен-ня промисловостi майбутнього, що з'явилися тсля кризи 2008-2009 рр. Так, промислове виробництво розвинених краш у найближчi 10-20 роив буде змушене вирiшyвати цiлий пакет фундаментальних завдань, пов'язаних iз ви-черпанням ресyрсiв розвитку: застаркою сировинною базою (дефщит матерiалiв, к висока щна, обмеженi мож-ливостi в конструюванш потребують нових конструкцш-них i функщональних матерiалiв); зростаючою складшстю виробництва (ускладнення органiзацiï технологiчних лан-цюжкш, комплекснiсть продукци i зростаючi витрати на виробництво потребують яисного стрибку в iнжинiрингy та управлшш виробничими процесами в напрямку не-лiнiйностi); застарiлою iндyстрiальною iнфрастрyктyрою (дороговизна й негнучисть до радикальних шновацшних систем вимагае нових, бiльш гнучких i в^критих шфра-структур [7].
Подальший промисловий розвиток буде пов'язаний iз здшсненням трьох пов'язаних «революцш», що запус-кають наступний шновацшно-технолопчний цикл (змiна технологiчноï парадигми) до 2030 р., в табл. 2 [7; 10-18].
Таблиця 2
Основы «революцiинi» тренди у промисловому розвитку, пов'язаш i3 запуском наступного шновацшно-технолопчного циклу до 2030 р.
Револющя у проектуванн И оргашзацм' виробничих процес1в Сьогодн1 промислов1сть переживае тотальниИ технолог1чниИ i орган1зац1ИниИ решжишринг, заснованиИ на тотальнiИ дигiталiзацiï виробничих процесiв
Перехiд до нових матерiалiв ïx iнтеграцiя в автоматизован системи проектування i виробництва, сумщення виробництва матерiалiв i виробництва компонент / виробiв
Po3yMHi середовища Oчiкy£ться ïx масове впровадження на горизонт 2020-2030 рр. Боротьба за ринок розум-них мереж / шфраструктур у свт йде повним ходом, реалiзyються масштабнi регiональнi iнiцiативи
Складено за матерiалами [10-18]
За прогнозами до 2030 р. низки авторитетних свгго-вих шституцш (ОЕСР, Свгговий банк) 1 м1жнародних промислових асощацш 1 досл1дницьких компанш, запустити щ три революци у промисловому виробництв1 можна пльки через упровадження передовых виробничих технологш (ПВТ), яи також називають «шдривними» або «проривни-ми», шдкреслюючи гх револющошзуючий вплив на структуру виробництва [10-18].
ПВТ пов'язаш з нетрадицшними методами об-робки, новими шструментами контролю та управлшня виробничо-технолопчними процесами, а також викорис-танням нових матер1ал1в, автоматизованих та штелек-туальних систем контролю 1 управлшня обладнанням, виробничо-технолопчними процесами та системами. Щ технологй створюють нов1 ринки та галуз1, сприяють зростанню продуктивност пращ, шдвищенню конку-рентоспроможност окремих сектор1в 1 нащональних
економш. ПВТ пов'язуються, перш за все, з 3Б-друком, штернетом речей, новими матер1алами, робототехшкою [8-10].
Кр1м того, глобамзащя економжи, глобальш фшан-сов1 ринки, досконала лопстика привели до глобалiзацii сmандарmiв, прийняття единых методик менеджменту, а також «англшського техтчного» як м1жнародно'1 мови у сфер1 економжи та технологш. Це дозволило в оргашза-цп виробництва вийти за меж1 цеху 1 шдприемства, скорис-татися вс1ма доступними в економ1чнш систем1 ресурсами 1 залучити у виробництво вс1х зацжавлених ос1б, включаю-чи покупцш промислово'1 продукци [8; 9].
У 2015 р. авторитетна м1жнародна асощацш КРМС у щор1чнш публжаци шновацшних технологш «Змша ландшафту передових технологш» навела прогноз нових технологiчних тенденцш у глобальному масштабу який наведено в табл. 3 [16].
Таблиця 3
Передовi виробничi технологи, як будуть для мiжнародного 6i3Hecy найбiльш перспективними до 2020 р.
(% вiд ycix передових технологiй)
Конвергентш технологи' Св1т в ц1лому США Китай Япошя ASPAC (Аз1атсько-Тихоокеанський регюн) EMEA (€вропа -Близький Схщ -Африка)
XMapHi технологи 11 14 15 1Э 11 6
Mобiльнi платформи i застосування 9 9 Э 10 8 11
1нтернет речей 9 8 9 Э 9 9
Дан й аналiтика 9 14 Э 10 7 8
Бютехнологи / цифровi технологи лiкyвання / охорона здоров'я 8 15 Э Э 7 7
Эй-друк 7 2 4 Э 6 12
Kiбербезпека 6 5 8 10 7 7
Роботи 6 5 6 Э 6 8
Штучний штелект / когнiтивнi об-числення 5 4 15 10 8 2
Соцiальнi мережi / платформи для спiльноï роботи 5 4 4 Э 4 6
Цифровi валютнi платформи (на-приклад, bitcoin, платiжнi системи) 4 2 6 7 6 5
Нанотехнологи 4 Э 6 Э 4 4
Предмети шновацшного одягу 4 Э 6 Э 4 Э
Biртyальна реальнiсть / Доповнена реальшсть Э 4 2 Э Э Э
lншi 10 8 10 16 10 9
Всього 100 100 100 100 100 100
Складено за матерiалами [16]
У цьому виданш висвгглюються 1де*1 бкьш шж 800 пров^них фах!вщв у галуз1 шформацшних техноло-гш, починаючи в1д сершних тдприемщв до 100 л1дер1в хай-тек-шдустрп i венчурних каттамстш. Зокрема, наведено результати прогнозного анамзу щодо того, якi ПВТ мiжнародний бiзнес вважае найбкьш перспективними до 2020 р.
Узагальнене розумiння ПВТ охоплюе таке: (1) Техно-логiчне замщення, що веде до яисного вдосконалення на-явних або створення принципово нових продукпв; (2) Ав-томатизаця виробничого процесу, що ставить новi вимо-ги до квамфшацп фахшщв; (3) Кастомiзацiя виробництва як гнучка адаптащя до потреб замовника; (4) Локалiзацiя -зниження витрат за рахунок економп на лопстищ i геогра-фiчнiй близькостi до споживача (замовника); (5) Економiчна ефективтсть, пов'язана або зi зменшенням собшартосп порiвняно з масовим виробництвом, або з економiею ре-сурсiв, тдвищенням продуктивностi працi, iнвестицiйноï привабливостi i конкурентоспроможност [10-18].
В табл. 4 також наведено узагальнеш прюритети в областях ПВТ у крашах 6С, США, Кита!, Украïнi [10-18].
Фах1вщ М1Т виокремлюють такi прюритетт на-прямки ПВТ [10]: (1) Системи контролю виробничих про-цеав, включаючи датчики стану обладнання, параметрiв потоив сировини i стану (розмiр, склад тощо) створюва-
них (оброблюваних або таких, що вирощують) об'ектш; (2) Багатомiрне моделювання складних виробiв, що до-зволяе оптимiзувати рiзнi !хш параметри (мiцнiсть, термiн життя ! можливо, процес виробництва) i кастомiзувати об'ект, модифiкуючи його для шдив^уального або дрiб-носерiйного виробництва; (3) 1нтелектуальт системи управлшня виробництвом (оптимiзацiя зовншньо! i вну-трiшньо! лопстики, режими технологiчних процесiв), в тому чи^ в робототехнiцi i в област так званого «1нтер-нету речей»; (4) Системи створення i перетворення (ви-рощування) матерiальних об'eктiв, в тому чи^ 3Б-друк; шфузшш технолог!!, що набувають все бкьшого значення; перспективнi методи обробки поверхонь i роботи з термопластами (ключовими е ростовi технолог!! у широкому сенсО; (5) Матерiали, ефективт при створент перспек-тивних виконавчих пристроьв (перш за все, ростових технологш): композицшш, а також т! що проявляють сво! властивостi в малорозмiрних структурах.
2. Оцшка гехнолопчно! конкуренгоспроможносгi Украши у свiгових рейтингах 2014-2016 рр.
В 1ндека глобально! конкурентоспроможносп (1ГК) Всесвiгнього економiчного форуму (ВЕФ) серед 12 осно-вних факторiв слiд видкити фактори, що безпосередньо визначають технолопчну конкурентоспроможнiсть кра!ни: (5-й) Вища i професiйна освгта, тренiнг; (9-й) Технолопч-
Закшчення табл. 4
Таблиця 4
Прiоритети в передових виробничих технолопях €С, США i Китаю
€вропейський Союз США Китай УкраГна
■ новi виробничi процеси; ■ сенсори, вимiрювання i контроль ■ IKT-iндустрiя нового по- ■ 1КТ-шдус^я (насампе-
■ адаптивн i розумнi ви- процесiв; колiння; ред у галузi розробки
робничi системи; ■ сучасний дизайн матерiалiв, тех- ■ бiоiнженерiя; програмного забезпе-
■ цифрове, вiртуальне i нологи синтезу й обробки; ■ високопродуктивш тех- чення);
ресурсоефективне вироб- ■ технологи вiзуалiзацп, шформати- нологи i обладнання; ■ новi композицiйнi мате-
ництво; ка та цифрове виробництво; ■ сучасш матерiали; рiали iз заданими влас-
■ мобшьш i спроможнi коо- ■ стале (рацюнальне) виробництво; ■ «розумнi технологи» тивостями;
перуватися пщпривмства ■ промисловi нанотехнологп; ■ промисловi нанобю-
(мережеве виробництво ■ виробництво гнучкоТ електронiки; технологи (насамперед
та динамiчнi виробничi ■ виробничi бютехнологп i бiоiн- бiомедицина i фарма^я,
ланцюжки); форматика; новi аграрнi технологи);
■ «людиноцентричне» ви- ■ Эй-друк; ■ математичне моделю-
робництво; ■ сучасне виробництво й облад- вання для створення
■ виробництво, ор^нтоване нання для тестування (контроля розумних виробничих
на споживача якосп); систем;
■ промислова робототехнiка; ■ космiчнi дослiдження
■ сучасш технологи формоутворен- i розробки (зокрема
ня i з'вднання розробка важких ракет)
Складено за матерiалами [10-18]
на готовшсть (оснащешсть новими технолопями); (12-й) 1нновацц. За 2015 р. УкраГна у рейтингу глобально'1 конку-рентоспроможност ВЕФ втратила 3 позици 1 спустилася з 76-го (у 2014 р.) на 79-те мюце серед 140 кра'Гн св1ту 1 зна-ходиться м1ж Гватемалою та Таджикистаном [19-26].
Традицшно УкраГна в1дстае у рейтингах: за складови-ми якостi шституцш (у 2015 р., як 1 у 2014 р., УкраГна зна-ходиться на 130-му мкщ) 1 знаходиться тсля Мадагаскару 1 перед Парагваем; за показниками ефективностi ринку товарiв та послуг (106-те мкце) 1 знаходиться тсля Хорваты 1 перед Бутаном.
У той же час у 2015 р. УкраГна покращила своЧ позици у рейтингу ВЕФ i мае низку конкурентних переваг (конкурентною перевагою вважаеться фактор, за яким краГна пос1дае 50-те мкце 1 вище у рейтингу):
1) За вищою освтою i професшною тдготовкою УкраГна тднялась на 7 позицш 1 зайняла 34-те мюце з1 140 краГн свггу 1 знаходиться тсля Чил1 й перед Коста Ршою, тобто вища освгга поки ще залишаеться конкурентною перевагою УкраГни. УкраГна зайняла 14-те мкце у свт за ршнем охо-плення вищою осв1тою та 38-ме мюце - за яис-тю викладання математики та природничих наук. 44-те мкце - за доступом до 1нтернету в школах (плюс 23 позици). УкраГна також мае конкурентну перевагу у якост (45-те мкце серед 140 краГн) та охопленш початковою осв1тою (33-те);
2) За тноващями УкраГна за результатами 2015 р. також тднялась на 54-те мюце проти 81-го у 2014 р. 1 знаходиться тсля Кот Д'Вуару 1 перед Гондурасом. Тобто можна видкити деюлька конкурентних переваг, а саме: вона поска 29-те мюце (проти 48-го у 2014 р.) у рейтингу за наявшстю на-укових та шженерних кадр1в, 43-те (проти 67-го у 2014 р.) - за яистю науково-досл1дних заклад1в
та 50-те (проти 52-го у 2014 р.) - за ккьистю па-тенпв на винаходи. Але, щоб шновацп стали по-тенщалом для зростання економши, необх1дно: збкьшити державш закупшл1 високотехнолопч-но! продукцй (нараз1 УкраГна на 98-му мкщ) та вдосконалити спшпрацю уншерситетш 1 б1знесу у наущ та шноващях (74-те мкще).
Але за показниками технологiчноí готовностi (оснащешсть новими технологiями) УкраГна таких кон-курентних переваг не мае. У 2015 р. вона зайняла 86-те мкце пор1вняно з 85-м у 2014 р. (але це значно краще, шж 94-те у 2013 р.) 1 знаходиться тсля 1ндонезп 1 перед Нам1-б1ею. Дещо покращились позици за показником наявност новггшх технологш (96-те проти 113-го у 2014 р.), прям1 шоземш швестицп 1 передача технологш (117-те проти 127-го у 2014 р.) 1 стабкьно на протяз1 останшх 3 рокш за-лишаеться на 100-му мкщ за показником поглинання технологш на р1вш ф1рм. Попршилось мкце за показником передплатниив на мобкьний широкосмуговий штернет (121-ше проти 107-го у 2014 р.). Тобто уа позищ - вкрай невисои [27].
Таким чином, у 2015 р. конкурентоспроможшсть УкраГни визначали порiвняльнi факторт переваги тради-цшних галузей (дешева робоча сила та яисть, охоплення вищою освггою), а також шновацшш фактори: наявшсть наукових 1 шженерних кадрш, яисть науково-досл1дних заклад1в. Проблемними залишаються позици (хоча й дещо покращились) з наявност нов1тнк технологш, П11 1 пере-дач1 технологш, поглинання технологш на ршш ф1рм, дер-жавних закутвель високотехнолопчно1 продукцй, вдоско-налення спшпращ ушверситепв 1 б1знесу у наущ та шноващях, ккькост патенпв на винаходи.
Свгговий банк щор1чно складае рейтинг краГн за двома показниками - рейтинг краГн за показником витрат на науков1 досл1дження 1 розробки до ВВП, а також рейтинг
високотехнолопчного експорту у структурi промислового У табл. 5 наведено дат для деяких кра'н за показни-
експорту кра'ни, що висвiтлюють взаемозв'язок мiж ко- ком витрат на науковi дослiдження i розробки до ВВП за штами, яи витрачають кра'ни на науку, i сккьки вони за- 2006-2013 рр. [28]. робляють на результатах цих досл^жень.
Таблиця 5
Витрати на науковi дослщження i розробки до ВВП за 2006-2013 рр.,%
(за класифiкацi£ю Свггового банку)
КраУна Роки
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Св1т 2,0 2,0 2,0 2,1 2,1 2,1 2,2 н/д
Pеспублiка Корея 2,8 3,0 3,1 3,3 3,5 3,7 4,0 4,1
Японт 3,4 3,5 3,5 3,4 3,3 3,4 3,3 3,5
США 2,6 2,6 2,8 2,8 2,7 2,8 2,8 н/д
ее 1,8 1,8 1,8 1,9 1,9 2,0 2,0 2,0
Н1меччина 2,5 2,4 2,6 2,7 2,7 2,8 2,9 2,9
Польща 0,6 0,6 0,6 0,7 0,7 0,7 0,9 0,9
Китай 1,4 1,4 1,5 1,7 1,7 1,8 1,9 2,0
1ндт 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 н/д н/д
Рос1я 1,1 1,1 1,0 1,3 1,1 1,1 1,1 1,1
УкраТна 0,9 0,9 0,8 0,9 0,8 0,8 0,8 0,8
Б1лорусь 0,7 1,0 0,7 0,6 0,7 0,7 0,7 0,7
Казахстан 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2
н/д - немае даних Складено за матерiалами: [28]
1нтенсившсть дослiджень i розробок (дослiдження i розробки як вiдсоток ВВП) використовуеться як показ-ник вiдносноi мiри iнвестицiй у створення нових знань. За цим показником, зпдно з рейтингом Свпового банку, най-бкьше на науку та науковi розробки витрачае Швденна Корея (близько 4 % в^ ВВП), далi йдуть Японiя (3,2 %), США (2,8 % ) i кра'ни 6С (2,2 %). У Росп цей показник близько 1 % вЩ ВВП. Близько до цього ж ршня знаходяться Польща (0,9 %), Укра'на (0,8 %), 1нд1я (0,8 %) та Бiлорусь (0,7), тобто на ршш, коли не можна казати, що науку не фшансують зо-всiм, але це в 3 рази менше за розвинених кра'н, яи сьогод-ш е технологiчними лiдерами.
За класифжащею Свiтового банку до високотехно-лопчно! продукцп вiдносяться: (1) аерокосмiчна, (2) фар-мацевтична, (3) комп'ютери, (3) науковi прилади i (5) елек-тричне машинобудування - тобто продукщя з високою ш-тенсивнiстю науково-техшчних дослiджень (with high R&D intensity). СпшвЩношення високотехнологiчного експорту до промислового експорту показуе, сильки кра'ни заро-бляють на сво'й iнновацiйнiй продукцп i яку вiддачу мають швестицй в науковi дослiдження та шновацшш розробки. У табл. 6 наведено поршняння високотехнологiчного експорту у структурi промислового експорту для деяких кра'н за 2006-2013 рр. [29].
Найбкьший вiдсоток високотехнологiчного експорту мають Швденна Корея (~27 %), Китай (~27 %), Японiя (~18 %), США (~17 %), Нiмеччина (~16 %), 6С (~15 %), якi витрачають на науковi розробки вЩ 4,5 до 2 % вЩ ВВП.
Водночас кра!ни, що просто купують уже готовi розробки та патенти, мають теж достатньо високий высоток високотехнолопчного експорту - Казахстан (~36 %), Iндiя (~8 %), Польща (~7 %) i витрачають на власнi дослщження i розробки 0,2 %, 0,8 % i 0,9 % в^пов^но. Укра!на, витрачаючи на науку 0,8 % ВВП, експортуе всього ~5-6 % високотехно-логiчно! продукцп.
Таким чином, якщо Укра!на хоче збкьшити експорт високотехнологiчного обладнання, потрiбно спочатку зменшити витрату грошей на рiзнi псевдонауковi розробки, видиити технологiчнi прюритети вiдповiдно до свтових тенденцш i вкладати кошти тыьки у цих на-прямках, а сьогодн реально почати купувати вже готовi розробки та патенти i виробляти високотехнологiчну продукщю (як це роблять Китай i Казахстан). При цьому для покупки патенпв i створення нових виробництв по-трiбнi суттевi швестищ!.
Оргашзащя економiчного ствробггництва i роз-вигку (ОЕСР) Щентифжуе трохи iншi 5 науково зорiен-тованих галузей, виробництво продукцГ! яких пов'язане iз високим рiвнем штенсивносп НДДКР, а саме: (1) аерокос-мiчна, (2) фармацевтична, (3) офюне i комп'ютерне обладнання, (4) комуншацшне устаткування, а також (5) медичш, точнi й оптичнi шструменти.
У табл. 7 наведено розраховаш спiввiдношення об-сяг1в експорту високотехнолоично! продукцГ! до товарного експорту деяких кра!н за 2012-2014 рр. (за класифшащею ОЕСР) [30; 31]. Вказаш тенденцГ! пояснюються як падiнням
Таблиця 6
Сшвв^ношення високотехнологiчного експорту у структурi промислового експорту деяких кра'Гн за 2006-2013 рр., %
(за класифтацкю Свiтового банку)
Кража Роки
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Свит 20,8 17,5 16,7 18,2 17,6 16,5 17,0 17,0
Республта корея 32,1 30,5 27,6 28,7 29,5 25,7 26,2 27,1
Японiя 30,1 27,2 25,9 21,5 19,9 18,1 17,8 17,8
США 22,1 18,4 17,3 18,8 18,0 17,5 17,4 16,8
ее 18,5 14,0 13,6 15,2 15,4 15,0 15,4 14,3
Ымеччина 17,1 14,0 13,3 15,3 15,3 15,0 15,8 16,1
Польща 3,7 3,0 4,3 6,1 6,7 5,9 7,0 7,7
Китай 30,5 26,7 25,6 27,5 27,5 25,7 26,2 27,0
lндiя 6,1 6,4 6,8 9,1 7,2 6,9 6,6 8,1
Pосiя 7,8 6,9 6,5 9,2 9,1 8,0 8,4 10,0
УкраТна 3,4 3,7 3,3 5,6 4,3 4,4 6,3 5,9
Бiлорусь 2,8 2,8 2,4 3,1 3,0 2,6 2,9 4,4
Казахстан 20,9 21,4 21,9 29,9 34,2 24,7 30,0 36,9
Складено за матерiалами: [29]
Таблиця 7
Сшвв^ношення обсягiв експорту високотехнологiчноi' продукцГГ до товарного експорту деяких кра'Гн за 2012-2014
(за класифтацкю ОЕСР)
КраГна Експорт високотехнолопчноГ' продукцГГ, млрд дол. Експорт товар1в всього, млрд дол. Сшввщношення (%)
2012 2013 2014 2012 2013 2014 2012 2013 2014
Свит 3027,66 2872,30 3272,26 18077,48 18457,7 18663,72 16,75 15,56 17,53
Республта Корея 127,32 137,47 143,22 547,879 559,632 572,665 23,24 24,57 25,01
Япоыя 143,97 125,55 121,20 798,62 715,0972 683,8456 18,03 17,56 17,72
США 267,41 266,89 278,32 1545,6 1578 1622,7 17,30 16,91 17,15
ее 434,62 459,15 463,84 2251,6 2396,2 2337,4 19,30 19,16 19,84
Ымеччина 251,92 259,06 266,09 1408,37 1451,63 1505,47 17,89 17,85 17,67
Польща 18,14 21,37 24,45 179,6036 203,8479 214,4768 10,10 10,48 11,40
Китай 600,17 658,49 659,39 2048,94 2210,25 2343,19 29,29 29,79 28,14
lндiя 19,68 24,59 24,83 296,827 314,809 319,757 6,63 7,81 7,77
Роая 6,50 8,11 8,40 524,7664 527,2659 497,909 1,24 1,54 1,69
УкраТна 3,22 2,59 2,20 68,6945 63,3205 53,9133 4,69 4,09 4,07
Бторуая 0,78 0,63 0,73 46,0599 37,203 36,3894 1,70 1,70 2,01
Казахстан 0,69 0,57 1,02 92,2815 82,51 78,2367 0,75 0,69 1,30
Розраховано автором за матерiалами: [30; 31]
свггових цш на товари, що е основою украГнського експорту, так 1 подальшою деградащею товарноЧ структури експорту - тобто збкьшенням продажу сировини 1 зменшен-ням експорту обсягу товарш 1з доданою вартютю.
Даш Державно! служби статистики Укра!-ни св1дчать, що причиною такоТ низькоТ присутност
Украши на св1товому ринку високотехнолопчноТ продукцГГ 1 тенденци до ГГ подальшого скорочення е заста-р1ла структура виробництва, що е, у свою чергу, на-сл1дком низького р1вня витрат на НДДКР в УкраГш та зниженням шноващйно1 активност украГнських шд-приемств.
В табл. 8 наведено данi щодо науково! та iнновацiйно! дiяльностi в УкраМ за 2010-2014 рр.
З 2010 р. до 2014 р. кГльисть наукових оргашза-цiй скоротилась в 1,3 рази, ильисть наукових працГв-
Таблиця 8
Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Украiнi за 2010-2014 рр.
Показник Р1к
2010 2011 2012 2013 2014
Ктьисть органiзацiй, якi виконують науковi та науково-техшчы роботи 1303 1255 1208 1143 999
Kiлькiсть працiвникiв наукових оргашзацш, тис. осiб 141,1 134,7 129,9 123,2 109,6
Фiнансування наукових i науково-технiчних робiт з уах джерел у % ВВП* 0,82 0,74 0,75 0,77 0,66
Фшансування наукових i науково-технiчних робiт iз держбюджету у % ВВП* 0,34 0,30 0,33 0,33 0,26
Питома вага пiдпри£мств, що впроваджували шновацп, %* 11,5 12,8 13,6 13,6 12,1
Загальний обсяг витрат на шновацшну дiяльнiсть, млн грн 8045,5 14333,9 11480,6 9562,6 7695,9
Частка реалiзованоí iнновацiйноí продукцГ! у загальному обсязi промислово!, % 3,8 3,8 3,3 3,3 2,5
Частка реалiзованоí iнновацiйноí продукцГ! за межi Укра'Гни у загальному обсязi iнновацiйноí, % 29,8 36,9 36,9 44,8 29,2
*Складено за матерГалами: [32]
никiв - також у 1,3 рази, фшансування науки з усГхх дже-рел - в 1,25 рази i склало 0,66 % вiд ВВП, а фшансування з держбюджету - в 1,3 рази i склало у 2014 р. всього 0,26 % вГд ВВП, у той же час у розвинених кра!нах цей показник коливаеться на рГвш 2-4 % [32]. КрГм того, слГд зазначити практичну стагнащю i навГть скорочення питомо! ваги шд-приемств, що впроваджували iнновацi! в УкраМ, до 12,1 % у 2014 р. проти 13,6 % у 2013 р., також скорочення загально-го обсягу витрат на шновацшну дiяльнiсть в 1,25 раза до 7,7 млрд грн у 2014 р. проти 9,6 млрд грн у 2013 р. (Г це не-зважаючи на шфлящю).
Як наслГдок, вГдбулося скорочення частки реалГзова-но! шновацшно! продукцГ! у загальному обсязi промислово! продукцГ! у 1,3 раза - до 2,5 % у 2014 р. проти 3,3 % у 2013 р., а також частки реалiзовано! шновацшно! продукцГ! за межi Укра!ни у загальному обсязi шновацшно! у 1,53 раза - до 29,2 % у 2014 р. проти 44,8 % у 2013 р.
Це свГдчить, що економша Укра!ни розвиваеться практично без використання втчизняних наукових роз-робок, i це за умови того, що в розвинутих кра!нах до 90 % приросту ВВП досягаеться за рахунок застосування результатов науково-техшчно! та шновацшно! дiяльностi.
Виходячи iз визначених тенденцш розвитку техно-лопчно! конкурентоспроможностi Укра!ни, а також врахо-вуючи !! выверту вiдсталiсть, постае необхiднiсть у визна-ченнi причин наявного становища i прiоритетних напрямiв державно! пiдтримки зростання виробництва високотех-нологiчно! продукцГ! в Укра!ш з урахуванням включення в мiжнароднi iнтеграцiйнi процеси як у рамках асощацГ! з 6С, так i пошуку нових ринкГв.
3. Причини наявного стану технолопчно! конку-рентоспроможностi Украши
По-перше, теоретичний аспект. В Украш дотепер в основу визначення напрямкГв конкурентно! полiтики
була покладена класична лiберальна концепщя iдеальноí конкуренщ, яка не враховуе еволюцшш змши у конкурентна боротьбГ, якi вiдбулися у свiтовiй економщ пiд впли-вом науково-технiчного прогресу i глобалiзацi! ринкГв, що привело до створення ТНК i мiждержавних союзГв. Як наслiдок, подолання високого рГвня монополiзацi! укра!н-ського виробництва та тдвищення його конкурентоспро-можносп пiшло шляхом роздiлу великих шдприемств, лж-вiдацi! мiцних виробничих i науково-технiчних комплексов i створення замкть них розрiзнених малих пiдприемств, зростання трансакцшних витрат, що вiдповiдне зростанню собГвартосп продукцГ! i збитковостi виробництва. ВихГд на мiжнароднi ринки вГдбувався не за рахунок розвитку влас-них НДДКР i iнновацiйного виробництва, а за рахунок екс-порту сировини та нашвфабрикатГв, залучення шоземних iнвесторiв для розпорядження нацiональними ресурсами, дешево! робочо! сили [33].
Кра!на, що розвиваеться (яка була достатньо шду-стрiально розвиненою), в сучасних умовах може мати змо-гу здшснити економiчний прорив i приеднатися до пулу розвинених кра!н тГльки шляхом комплексно! («штегро-вано!») модершзацГ!, яка передбачае: по-перше, реалiзацiю стратегИ наздоганяючого розвитку з широким запози-ченням високопродуктивних технологiй, методгв оргаш-зацi! виробництва г систем управлшня з метою глибоко! модернiзацi!, перш за все, обробних Г традицшних галузей (або первинно! модернГзацГ!) кра!ни; по-друге, здшснення iнновацiйно-технологiчного прориву (або вторинно! модернГзацГ!) через самостшне випереджальне освоення най-новГших технологш на базГ власного унГкального науково-технологГчного задГлу. Як наслГдок, державна полГгака повинна еволюцГонувати: вГд ГмпортозамГщення до експорт-но! орГентацГ!, вГд управлГння тарифами до неселективно! полГтики регулювання реального валютного курсу, вГд за-
позичень до шновацш, в1д створення великих ф1рм до тд-тримки малого 1 середнього б1знесу.
По-друге, в1дсутня стратегiя тдвищення конкурен-тоспроможностi нащональноЧ економки I суб'ектш гос-подарювання, а також мехашзм причинно-насл1дкових зв'язив ц1еГ стратегй з шновацшною моделлю розвит-ку. 1нновацшно-швестицшний процес, що поеднуеться 1 синхрошзуеться з розвитком штеграцшних 1 сощальних перетворень, повинен стати рушшною силою тдвищення конкурентоспроможносп, спрямування 1 тдтримки наро-щування високотехнолопчного експорту.
По-трете, в УкраТш дотепер не визначет нашваж-ливш стратегiчнi чинники формування конкурентних переваг, \ насамперед не використовуються шновацшт чинники зростання: не створеш умови для в1дпов1дного фшансування розвитку науки й осв1ти, стимулювання ш-вестицш у технолопчш шновацп. При цьому конкуренто-спроможшсть УкраГни 1 сьогодш визначають традицшними галузями, конкурентоспроможшсть яких базуеться на по-р1вняльних факторних перевагах [33; 34]. Зпдно з рейтингом УкраГни в 1ндекс1 глобально: конкурентоспроможносп та його складових виявлеш основш чинники, що негативно впливають на технолопчну конкурентоспроможшсть УкраГни: (1) Низька яисть державного регулювання економжи та ршень нормативно-правовоТ бази, у тому числ1 у сфер1 шновацш; (2) Низька шновацшна готовшсть тдприемств (б1льшкть украГнських компанш надають перевагу котю-ванню нововведень, шж проведенню ризикованих 1 висо-ковитратних розробок); (3) Низький р1вень сп1впрац1 у до-сл1дн1й д1яльност1 м1ж ун1верситетами та промислов1стю;
(4) Слабке ресурсне забезпечення шновацшно1 д1яльност1 (зокрема, венчурний кап1тал практично не функцюнуе);
(5) Низька к1льк1сть патенпв 1 статей у науково-техн1чних журналах; (6) В1дсутшсть ефективно функц1онуючих клас-терних структур.
По-четверте, розвиток нацюнально'Ч шновацшноЧ системи гальмуеться: (1) В1дсутшстю ч1тко'Г концепци науково-техшчних i шновацшних нащональних прюри-тетiв, системного управлшня шновацшними процесами з боку держави, незадовкьним шститущональним забез-печенням 1нновац1йних перетворень, нестабкьшстю та суперечлив1стю нормативно-правовоТ бази шновацшно1 д1яльност1; (2) Невикористанням 1нновац1йного потенща-лу украТнськоТ науки та осв1ти (пост1йне скорочення част-ки виконаних наукових 1 науково-техшчних роб1т у ВВП);
(3) Незадовкьним ф1нансуванням науковоТ та науково-техн1чноТ д1яльност1 (скорочення у 2014 р. бюджетного фь нансування до 0,26 % в1д ВВП, а з ус1х джерел - до 0,66 %);
(4) Низькою шновацшною актившстю украГнського б1зне-су (у 2014 р. частка тдприемств, що впроваджують 1ннова-цп, скоротилася до 12,1 %; частка реамзовано1 1нновац1йноТ продукцй у загальному обсяз1 промисловоТ скоротилася у 1,3 раза; частка реамзованоТ 1нновац1йноТ продукцп за меж1 УкраГни у загальному обсяз1 1нновац1йноТ - у 1,53 раза поршняно з 2013 р.).
По-п'яте, наявш суперечностi шновацшного забезпечення конкурентоспроможностк (1) Безсистемшсть про-цес1в 1нновац1йноТ активност1 1 в1дсутшсть ст1йкоТ тенден-цй до ГГ розвитку на фон1 глобальноТ експансп нововведень;
(2) В1дсутн1сть зв'язку мгж традиц1йними (ц1новими) кон-курентними перевагами украГнських тдприемств 1 шновацшною базою Тхнього формування; (3) Неекв1валентшсть 1 нер1вноправшсть участ1 УкраГни в м1жнароднш м1грацй 1нновац1й; (4) Низький мгжнародний конкурентний р1вень в1тчизняних розробок, яи класиф1куються як 1нновацй; (5) Суперечливе в1дношення до малого б1знесу як дже-рела 1нновац1й; (6) Нерозвинешсть 1нновац1йноТ 1нфра-структури (б1знес-шкубаторш, технопарк1в, технопол1с1в); (7) Недосконала система отримання, використання 1 захис-ту прав штелектуальноТ власност1 [33; 34].
I, насамкшець, в1дсутня стратегiя прогнозування технологiчного розвитку на середньо- i довгостроковиш перюд, яка надае змогу планувати та системно управляти витратами на розробку нових «проривних» технолопчних ршень 1 шновацш для промисловость Саме «проривш 1н-новацй» («передовЬ технологй) створюють основн1 «хвил1 росту» в окремих галузях, яи забезпечують тдприемству, що зд1йснило прорив, та його раншм посл1довникам при-скорене зростання.
Таким чином, можна дшти таких висновмв щодо можливих напрямк1в роботи урядових структур 1з пи-тань тдвищення технолопчноТ конкурентоспроможност1 УкраГни.
З метою розвитку передових промислових техноло-г1й в УкраТш на довгострокову перспективу до 2030 р. необ-х1дно:
1) Розробити «Державну програму проведення форсаштних дошджень i середньо- та довго-строкового прогнозування науково-техшчних i технологiчних прiоритетiв до 2030 р.», основ-ними умовами якоТ мають бути регуляршсть тд-готовки прогноз1в (наприклад, раз на 3 роки), а також обов'язковкть урахування Тх результапв п1д час п1дготовки державних програм з розвитку науково-техшчних досл1джень та шновацшних розробок на п'ятир1чний термш;
2) Розробити «Державну програму тдвищення конку-рентоспроможностi украшськоЧ промисловостi на основi комплексноЧ («штегрованоч») модерт-заци i впровадження передових виробничих тех-нологш до 2030 р.», яка, зокрема, передбачатиме:
а) Реал1защю стратеги наздоганяючого розвитку (або первинноТ модершзацп), перш за все, для об-робних 1 традицшних галузей на основ1 прискоре-ного ¡мпортування й адаптування до украТнськоТ Тндустрй зрких технолог1й нового 1нжин1рингу. Для цього необх1дно якнайширше використову-вати можливосп зон в1льноТ торг1вл1 з краТнами св1ту (наприклад, з1 США, Канадою, Туреччиною тощо) 1 угоди про асощащю з 6С;
б) Здшснення iнновацшно-технологiчного прориву (або вторинноТ модершзацп) на баз1 власного ун1-кального науково-технолог1чного зад1лу у визна-чених технолопчних прюритетах:
■ найактивн1ша участь науки та промисловосп УкраТни в переход! свгговоТ ТндустрЦ на нов1 (про-ектован1) матер1али 1з заданими властивостями, що буде в1дбуватися в найближч1 10-15 рок1в;
■ участь у дослiдженнях iз математичного моделю-вання для «розумних» виробничих систем, реалiза-цiя великих пкотних проектов i входження до подь бного роду проектов, якi мають глобальне значення для розвитку ново'1 промисловостi й економiки;
■ участь у реалiзацii пiлотних проектов в 1КТ-iндустрii (перш за все, в галузi розробки програм-ного забезпечення), а також створення промисло-вих нанобютехнологш (перш за все, у бюмедициш i фармаци, створеннi нових аграрних технологiй);
■ проведення космiчних дослiджень i розробок i рамках проекпв бвропейського космiчного агентства (зокрема в розробщ важких ракет для виведення на орбогу фрагментiв мiжнародних космiчних станцiй);
3) Розробити «Державну програму стимулювання й тдтримки експорту до 2030 р.», де одним iз основних роздшв мае стати перелж профшансо-ваних заходов iз розвитку високотехнологiчного експорту.
Л1ТЕРАТУРА
1. Smil V. Creating the Twentieth Century: Technical Innovations of 1867-1914 and Their Lasting Impact / V. Smil. - Oxford ; New York : Oxford University Press, 2005.
2. Hull J. The Second Industrial Revolution: The History of a Concept / J. Hull // Storia Della Storiografia. - 1999. - Issue 36. -P. 81-90.
3. Securing the future of German manufacturing industry. Recommendations for implementing the strategic initiative INDUSTRIE 4.0. Final report / The Industrie 4.0 Working Group; National Academy of Science and Engineering; German Research Center for Artificial Intelligence. - 2011. - 80 p. [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.acatech.de/fileadmin/user_upload/ Baumstruktur_nach_Website/Acatech/root/de/Material_fuer_
Sonderseiten/Industrie_4.0/Final_report_Industrie_4.0_acces-
sible.pdf
4. Kurfuss Th. Industry 4.0: Manufacturing in the United States / Th. Kurfuss // Bridges. - 2014. - 42 p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ostaustria.org/bridges-magazine/ item/8310-industry-4-0
5. Рифкин Дж. Третья промышленная революция : Как горизонтальные взаимодействия меняют энергетику, экономику и мир в целом / Джереми Рифкин ; [пер. с англ.]. - М. : Альпина нон-фикшн, 2014. - 410 с.
6. The Third Revolution : The Convergence of the Life Sciences, Physical Sciences and Engineering, 2011. - January. -40 p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://dc.mit. edu/sites/dc.mit.edu/files/MIT%20White%20Paper%20on%20 Convergence.pdf
7. Княгинин В. H. Основные тренды в новом поколении производственных технологий [Електронний ресурс] / В. H. Княгинин // Материалы к выступлению на расширенном заседании рабочей группы Экономического совета при Президенте РФ по направлению «Отраслевая и инфраструктурная политика». - М. : Фонд «Центр стратегических разработок «Северо-Запад». -10.06.2013. - Режим доступу : http://tboil.ru/tboilevents/files/ eventfiles/51 /Лекция%20Княгинина.pdf
8. Дежина И. Перспективные производственные технологии: новые акценты в развитии промышленности [Електрон-
ний ресурс] / И. Дежина, А. Пономарев // Форсайт. - 2014. - Т. 8, № 2. - С. 16-29. - Режим доступу : https://foresight-journal.hse. ru/2014-8-2/127318614.html
9. Публичный аналитический доклад по развитию новых производственных технологий [Електронний ресурс] / Сколковский институт науки и технологий. - 22.10.2014. -203 с. - Режим доступу : http://isicad.ru/ru/pdf/ReportSkolkovo 2014.pdf
10. 2013 Emerging Trends Report [Електронний ресурс] / MIT Technology Review, Special Issue. - 2013. - 91 p. - Режим доступу : http://oneglobalonline.eom/k/docs/MIT_Technology_ Review_2013.pdf
11. Emerging trends in global manufacturing industries [Електронний ресурс] / UNIDO. - 2013. - 81 p. - Режим доступу : https://www.unido.org/fileadmin/user_media/Services/PSD/ Emerging_Trends_UNID0_2013.PDF
12. Emerging Global Trends in Advanced Manufacturing [Електронний ресурс] / Institute for Defense Analyses. -2012. - 248 p. - Режим доступу : https://www.wilsoncenter. org/sites/default/files/Emerging_Global_Trends_in_Advanced_ Manufacturing.pdf
13. The global manufacturing sector: current issues [Електронний ресурс] / Chartered Institute of Management Accountants. - 2010. - 10 p. - Режим доступу : http://www. cimaglobal.com/Documents/Thought_leadership_docs/Global_ manufacturing_report.pdf
14. Manufacturing the Future: The next era of global growth and innovation [Електронний ресурс] / The McKinsey Global Institute. - 2012. - 172 p. - Режим доступу : http://www.nist.gov/ mep/data/upload/Manufacturing-the-Future.pdf
15. The Future of Manufacturing: Driving Capabilities, Enabling Investments [Електронний ресурс] / Global Agenda Council on the Future of Manufacturing; UNIDO. - 2014. - 38 p. - Режим доступу : http://www3.weforum.org/docs/Media/GAC14/Future_ of_Manufacturing_Driving_Capabilities.pdf
16. Global Manufacturing Outlook. Preparing for battle: Manufacturers get ready for transformation [Електронний ресурс] / KPMG. - 2015. - 34 p. - Режим доступу : https://www.kpmg.com/ CN/en/IssuesAndInsights/ArticlesPublications/Documents/Glob-al-Manufacturing-0utlook-0-201506.pdf
17. The next production revolution [Електронний ресурс] / OECD. - 2015. - 24 p. - Режим доступу : https://www.evm.dk/.../15-05-18-the-next-production-revolution
18. Report to the President: Accelerated U.S. advanced manufacturing [Електронний ресурс] / Executive Office of the President President's Council of Advisors on Science and Technology. - 2014. - 94 p. - Режим доступу : https://www.whitehouse. gov/sites/default/files/microsites/ostp/PCAST/amp20_report_fi-nal.pdf
19. The Global Competitiveness Report 2008-2009 [Електронний ресурс] / World Economic Forum, 2008. - 513 p. -Режим доступу : http://www3.weforum.org/docs/WEF_ GlobalCompetitivenessReport_2008-09.pdf
20. The Global Competitiveness Report 2009-2010 [Елек-тронний ресурс] / World Economic Forum, 2009. - 492 p. -Режим доступу : http://www3.weforum.org/docs/WEF_Global CompetitivenessReport_2009-10.pdf
21. The Global Competitiveness Report 2010-2011 [Електронний ресурс] / World Economic Forum, 2010. - 516 p. -Режим доступу : http://www3.weforum.org/docs/WEF_ GlobalCompetitivenessReport_2010-11.pdf
22. The Global Competitiveness Report 2011-2012 [Електронний ресурс] / World Economic Forum, 2011. - 544 p. -
Режим доступу : http://www3.weforum.org/docs/WEF_GCR_ Report_2011-12.pdf
23. The Global Competitiveness Report 2012-2013 [Елек-тронний ресурс]/ World Economic Forum, 2012. - 545 p. -Режим доступу : http://www3.weforum.org/docs/WEF_ GlobalCompetitivenessReport_2012-13.pdf
24. The Global Competitiveness Report 2013-2014 [Елек-тронний ресурс] / World Economic Forum, 2013. - 569 p. -Режим доступу : http://www3.weforum.org/docs/WEF_ GlobalCompetitivenessReport_2013-14.pdf
25. The Global Competitiveness Report 2014-2015 [Елек-тронний ресурс] / World Economic Forum, 2014. - 565 p. -Режим доступу : http://www3.weforum.org/docs/WEF_Global-CompetitivenessReport_2014-15.pdf
26. The Global Competitiveness Report 2015-2016 [Елек-тронний ресурс] / World Economic Forum, 2015. - 403 p. - Режим доступу : http://www3.weforum.org/docs/gcr/2015-2016/Global_ Competitiveness_Report_2015-2016.pdf
27. УкраТна у рейтингу глобально! конкурентоспромож-носп 2015 [Електронний ресурс] / Г. Чухай, В. Страхова, П. 1ванов ; Проектний офк Нацюнально! ради реформ. - 01.10.2015. - Режим доступу : http://reforms.in.ua/ua/news/ukrayina-u-reytyngu-globalnoyi-konkurentospromozhnosti-2015
28. Research and development expenditure (% of GDP) [Електронний ресурс] / Data. The World bank. - Режим доступу : http://data.worldbank.org/indicator/GB.XPD.RSDV.GD.ZS.
29. High-technology exports (% of manufactured exports) [Електронний ресурс] / Data. The World bank. - Режим доступу : http://data.worldbank.org/indicator /TX.VAL.TECH.MF.ZS/coun-tries.
30. National Science Board [Електронний ресурс] / Science and Engineering Indicators 2016. - Режим доступу : http://www. nsf.gov/statistics/2016/nsb20161/#/data/appendix
31. United Nations Commodity Trade Statistics Database [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://comtrade.un.org/ db/mr/rfCommoditiesList.aspx?px=S4&cc=
32. Офщшний сайт Державно! служби статистики Укра!-ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat. gov.ua
33. Мельникова В. I. Пщвищення конкурентоспромож-носп як основа виходу УкраТни з економiчноТ кризи [Електронний ресурс] / В. I. Мельникова, О. П. Мельникова // Фшансово-кредитна дiяльнiсть: проблеми теорп та практики. - 2014. -№ 5. - С. 82-89. - Режим доступу : http://fkd.org.ua/article/ view/29696/26557
34. Гармашова О. П. 1нновацшна спроможысть еконо-мти УкраТни [Електронний ресурс] / О. П. Гармашова // Вкник СевНТУ. Серiя «Економта i фшанси». - 2013. - Вип. 138. - С. 37-46. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN /Vsntue_ 2013_138_8.
REFERENCES
Chukhai, H., Strakhova, V., and Ivanov, P. "Ukraina u reityn-hu hlobalnoi konkurentospromozhnosti 2015" [Ukraine in the ranking of global competitiveness 2015]. http://reforms.in.ua/ ua/news/ukrayina-u-reytyngu-globalnoyi-konkurentospromozh-nosti-2015
Dezhina, I., and Ponomarev, A. "Perspektivnyye proizvodst-vennyye tekhnologii: novyye aktsenty v razvitii promyshlennosti"
[Advanced production technology: the new emphasis on the development of industry]. https://foresight-journal.hse.ru/2014-8-2/127318614.html
"2013 Emerging Trends Report" http://oneglobalonline. com/k/docs/MIT_Technology_Review_2013.pdf
"Emerging trends in global manufacturing industries" https://www.unido.org/fileadmin/user_media/Services/PSD/ Emerging_Trends_UNID0_2013.PDF
"Emerging Global Trends in Advanced Manufacturing / Institute for Defense Analyses" https://www.wilsoncenter.org/sites/ default/files/Emerging_Global_Trends_in_Advanced_Manufac-turing.pdf
"Global Manufacturing Outlook. Preparing for battle: Manufacturers get ready for transformation" https://www.kpmg.com/ CN/en/IssuesAndInsights/ArticlesPublications/Documents/Glob-al-Manufacturing-0utlook-0-201506.pdf
Hull, J. "The Second Industrial Revolution: The History of a Concept"Storia Delia Storiografia, no. 36 (1999): 81-90.
"High-technology exports (% of manufactured exports)" http://data.worldbank.org/indicator/TX.VAL.TECH.MF.ZS/countries Harmashova, 0. P. "Innovatsiina spromozhnist ekonomiky Ukrainy" [The innovative capacity of the economy of Ukraine]. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsntue_2013_138_8
Kurfuss, Th. "Industry 4. 0: Manufacturing in the United States" http://ostaustria.org/bridges-magazine/item/8310-indus-try-4-0
Knyaginin, V. N. "Osnovnyye trendy v novom pokolenii proizvodstvennykh tekhnologiy" [The main trends in the new generation of manufacturing technology]. http://tboil.ru/tboilevents/ files/eventfiles/51/ne^ufl°/o20KHfl™HMHa.pdf
"Manufacturing the Future: The next era of global growth and innovation" http://www.nist.gov/mep/data/upload/Manufac-turing-the-Future.pdf
Melnykova, V. I., and Melnykova, 0. P. "Pidvyshchennia konkurentospromozhnosti yak osnova vykhodu Ukrainy z ekono-michnoi kryzy" [Improving the competitiveness of Ukraine as a basis for the exit from the economic crisis]. http://fkd.org.ua/article>/ view/29696/26557
"NationalScienceBoard"http://www.nsf.gov/statistics/2016/ nsb20161/#/data/appendix
0fitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. http:// www.ukrstat.gov.ua
"Publichnyy analiticheskiy doklad po razvitiyu novykh proizvodstvennykh tekhnologiy" [Public analytical report on the development of new production technologies]. http://isicad.ru/ru/ pdf/ReportSkolkovo2014.pdf
"Report to the President: Accelerated U. S. advanced manufacturing" https://www.whitehouse.gov/sites/default/files/micro-sites/ostp/PCAST/amp20_report_final.pdf
"Research and development expenditure (% of GDP)" http:// data.worldbank.org/indicator/GB.XPD.RSDV.GD.ZS
Rifkin, Dzh. Tretya promyshlennaya revolyutsiya: Kak gorizon-talnyye vzaimodeystviya menyayut energetiku, ekonomiku i mir v tsel-om [The Third Industrial Revolution: How to change the horizontal interaction energy, the economy and the world at large]. Moscow: Alpina non-fikshn, 2014.
Smil, V. Creating the Twentieth Century: Technical Innovations of 1867-1914 and Their Lasting Impact0xford; New York: 0xford University Press, 2005.
"Securing the future of German manufacturing industry. Recommendations for implementing the strategic initiative INDUSTRIE 4.0. Final report" http://www.acatech.de/fileadmin/user_
upload/Baumstruktur_nach_Website/Acatech/root/de/Material_
fuer_Sonderseiten/Industrie_4.0/Final_report_Industrie_4.0_ac-
cessible.pdf
"The Global Competitiveness Report 2011-2012" http:// www3.weforum.org/docs/WEF_GCR_Report_2011-12.pdf
"The Global Competitiveness Report 2012-2013" http:// www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_
2012-13.pdf
"The Global Competitiveness Report 2013-2014" http:// www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_
2013-14.pdf
"The Global Competitiveness Report 2014-2015" http:// www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_
2014-15.pdf
"The Global Competitiveness Report 2015-2016" http:// www3.weforum.org/docs/gcr/2015-2016/Global_Competitive-ness_Report_2015-2016.pdf
"The Global Competitiveness Report 2009-2010" http:// www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_ 2009-10.pdf
"The next production revolution" https://www.evm. dk/.../15-05-18-the-next-production-revolution
"The Global Competitiveness Report 2010-2011" http:// www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_ 2010-11.pdf
"The Global Competitiveness Report 2008-2009" http:// www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_ 2008-09.pdf
"The Future of Manufacturing: Driving Capabilities, Enabling Investments" http://www3.weforum.org/docs/Media/GAC14/Fu-ture_of_Manufacturing_Driving_Capabilities.pdf
"The global manufacturing sector: current issues" http:// www.cimaglobal.com/Documents/Thought_leadership_docs/ Global_manufacturing_report.pdf
"The Third Revolution : The Convergence of the Life Sciences, Physical Sciences and Engineering, 2011" http://dc.mit.edu/ sites/dc.mit.edu/files/MIT%20White%20Paper%20on%20Conver-gence.pdf
"United Nations CommodityTrade Statistics Database"http:// comtrade.un.org/db/mr/rfCommoditiesList.aspx?px=S4&cc=
120
npoöneMU eKOHOMiKM № 1, 2016
