CC BY
18
ДИСКУС1ИНИИ КЛУБ
- Сощально-еконолнчш проблеми Донбасу -
УДК 338.45:330.322 doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-189-216
0.1. Амоша, академ1к НАН Украгни,
В. П. Вишневський, академ1к НАН Украгни, В. I. Ляшенко, доктор економ!чних наук, Ю. М. Харазшвш^ доктор економ1чних наук,
1. Ю. Пщоричева, кандидат економ!чних наук, А. А. Мадих, кандидат економ1чних наук,
О. О. Охтень, кандидат економ!чних наук, А. Ф. Даав, кандидат економ1чних наук, О. М. Мшочкина, кандидат економ1чних наук,
1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
1НДУСТР1Я 4.0: НАПРЯМКИ ЗАЛУЧЕННЯ ШВЕСТИЩИ З УРАХУВАННЯМ 1НТЕРЕС1В В1ТЧИЗНЯНИХ ВИРОБНИК1В
Вступ. Сучасний стан свггово1 економiки ха-рактеризуеться масштабними трансформащями, якi проявляються у розвитку ключових технологiй Чет-верто! промислово! революцп 1, смарт-iндустрiалi-зацл, смарт-спещ^заци, пiдвищеннi iнтенсивностi мiжнародноl конкуренцп, пришвидшенш усiх про-цесiв, якi стають глобальними та бiльш вiдкритими. Поступово змiнюеться уявлення про взаемоввдно-сини мiж крашами та економiчними агентами: прин-ципово новим моментом стае поеднання конкурен-ци i кооперацп, ствробгтництва i суперництва.
Для того, щоб мати зиски вiд цих процеав, кра-!на мае бути спроможною «на рiвних» брати участь у системi свiтогосподарських зв 'язкiв, що залежить вiд 11 здатност опановувати новi шноващйно-техно-логiчнi орiентири розвитку. На даному етат Укра-!на значно програе в цьому плат.
Ввдсутнють прогресивних структурних зру-шень в економщ Украши практично впродовж усього перiоду незалежносп, консервування ввдста-лого типу виробничо! структури, характерного для бвдних кра!н, призвели до економiчного занепаду, хрошчно! «голландсько! хвороби» 2, деiндустрiалi-зацл та <анвестицшного голоду». Для того, щоб змь нити цю ситуащю потрiбно створити привабливi умови, якi позитивно вплинуть на iнвестицiйний
1 За ощнками Всесвггнього eK0H0Mi4H0r0 форуму, технолопями, що формуватимуть майбутне свггове сощ-anbHO-eKOHOMi4He середовище, е 12 ключових технологш четверто! iндустрiaльноl революцп: 1. Штучний iнтелект
i робототехнiкa. 2. Повсюдш мережевi пункти вщдале-
ного зв'язку. 3. Вiртуaльнi та розширенi реальности 4. Ви-робництво добавок. 5. Блокчейн та розподшеш бухгалтер-cbKi технологи. 6. Новi прогресивнi мaтерiaли та нанома-терiaли. 7. Накопичення, зберiгaння та передача енергл. 8. Новi обчислювaльнi технологи. 9. Бютехнологл. 10. Геоiнженерiя. 11. Нейротехнологiя. 12. Космiчнi технологи (Див.: The Readiness for the Future of Production Re-
ктмат i дозволять змшити траекторто руху краши у бш стойкого економiчного зростання, заснованого на шноващях.
Для кра!н, що розвиваються, до яких належить i Украша, шновацп набувають особливого значения, оскшьки вони лежать в основi iидустрiaлiзaцil, яка вiдiгрae ключову роль у диверсифшацп економiки та подоланн li структурно! слaбкостi. Нарощення об-сягiв промислового виробниитва в крашах, що розвиваються, е важливим фактором ix розвитку, але воно мае здшснюватися не за рахунок катталовкла-день, природних та енергетичних ресурсiв, як це ввд-буваеться нaрaзi, а шляхом пiдвищеиня продуктивности пращ, що передбачае впровадження трудо-i ресурсозберiгaючиx теxнологiй, aктивiзaцiю шно-ващйно! дiяльностi пiдприемств промисловост як ключових гравщв iнновaцiйииx процеив.
1. Четверта промислова революцiя як новий виклик для Украши. Економiчнa природа модер-шзацп в дiaлектичному вимiрi визначаеться прогре-сом суспшьства, змiною його мaтерiaльноl основи -техшчного, теxнологiчного, економiчного базису. Останшм часом модершзащя отримала досить ши-роке наукове визнання як сучасний шститут розв'я-зання структурно-теxнологiчниx проблем еконо-мiки. Проте його використання в прaктичнiй дiяль-
port 2018. URL: https://www3.weforum.org/docs/ FOP_ Readiness_Report_2018.pdf).
2 «Голландська хвороба» - термш, яким позначають негативний вплив на економжу будь-яких чинникiв, якi призводять до рiзкого притоку iноземноl валюти в кра^, нaйчaстiше ll пов'язують з виявленням i нaявнiстю великих родовищ корисних копалин, багатством краши на природнi ресурси. У таких умовах економжа стае залеж-ною вiд експорту природних ресуршв, що знижуе сти-мули для розвитку галузей переробноi промисловостi та впровадження шновацш.
ност потребуе поглиблення теоретичних основ вза-емозв'язку як iз загальними положеннями економiч-но! теорп, так i з конкретними завданнями промислово! полiтики.
Це пов'язано з тим, що промислова полiтика завжди виступала в двох шостасях. В практичнiй площинi як система поглядiв i конкретних дш ввд-носно розвитку промисловостi, окремих галузей i тдприемств, включаючи цш, завдання i методи до-сягнення. В теоретичному контекст - як економiчна категорiя, що визначае найважливiшi вiдносини влади, бiзнесу i суспшьства щодо забезпечення потреб суспшьства, формування ефективно! структури промислового устрою, зростання технологiчного рiвня, iнновацiйностi та конкурентоспроможност промислового виробництва, без впливу на конкретнi пiдприемства. В сучаснш науковiй практицi таке ду-алютичне трактування набуло визначення як вертикальна i горизонтальна промислова полгтика. Свро-пейська Комiсiя, як вищий орган виконавчо! влади СС, ввддае перевагу промисловiй полiтицi горизонтального типу, тобто шституцюнальним заходам розв'язання проблем, акцентуючи увагу на тому, що державне втручання в ринковий механiзм виправ-дано лише, коли мають мiсце суттевi провали ринку 1.
Модернiзацiя в цих умовах ввдбивае не тальки загальний характер змш - «оновлення», «вдоскона-лення», але i характер взаемодп суб'екпв господа-рювання та суспшьства в реалiзацi! промислово! по-лiтики, утворюючи своервдну iнституцiйну платформу комплексного розв'язання проблем iннова-цiйностi, ефективност i конкурентоспроможностi.
Це особливо стосуеться промислових регiонiв -д^^о^тров^^! обласп, частка яко! в загальному обсязi промислового виробництва сягае 19,2% (дат за 2015 р.), Донецько! (11,4% без врахування тимча-сово типу окупованих територiй), Запорiзько! (8,7%), Полтавсько1 (7,2%), Хар^сь^' областi (6,8%). Сюди тяжтоть також Ки1вська (4,6%) i Лу-ганська (1,7%) области, частка яких в загальному об-сязi промислового виробництва хоча i дещо нижча (в першому випадку через особливост реестраци бiзнесу, в другому - через анексто частини терито-ри), але лишаеться досить суттевою в загальнiй структурi iндустрiального комплексу Украши. Зага-лом визначенi регюни виробляють майже 2/3 (59,7%) промислово1 продукцл кра1ни.
Системна криза оголила суттв диспропорцл в структурному i технологiчному устро1 промислово-сп, як останнiм часом позначилися навiть як тен-денцiя деiндустрiалiзацл. В цих умовах основний акцент промислового регулювання почав змiщатися у бiк структурно-технолопчних змiн, що дозволяе
1 Перший етап модертзаци економжи Украти: до-
ceid та проблеми /О.М. Алимов, О.1. Амоша та ш; за заг. ред. В.1. Ляшенка; 1н-т економiки пром-CTi НАН Украши,
i модернiзацiю, як шструмент pеалiзацi! промислово! пол^ики також вважати проявом промислово! полiтики в !! дуалютичному pозyмiннi, елементами яко! можуть бути заходи як вертикально! дл (змша галузево! структури виробництва), так i горизонтального впливу - стимулювання, кредитування, опо-даткування. Таким чином, на окремих етапах реаль зацл промислово! полiтики модеpнiзацiя може мати piзнi форми системного визначення, виходячи з умов, стану i проблемних пpоявiв характеру промислового розвитку.
Щодо модертзаци економши промислових ре-гiонiв маемо враховувати, що !! виклики мають зага-льноекономiчне походження, але матеpiалiзyються на pегiональномy piвнi, суттево впливаючи на загальний стан як нацюнально!, так i pегiонально! еко-номiки.
Економiка промислових регюшв суттево де-формована, критичних ознак набули такi структурн пpотиpiччя, як: мала та навiть спадаюча частка ви-сокотехнологiчних видiв продукцл; порушення тех-нологiчних ланцюпв створення додано! вартост через скорочення обсягiв виробництва шнцевих видiв продукцл; посилення сировинно! та натвфабрикат-но! структури виробництва.
Економiчна природа структурних трансформа-цiй, як дiйовий важшь впливу на стан i якють еконо-мiчних пpоцесiв, отримала наукове тдгрунтя в роботах багатьох вчених-економю^в. Нобелiвський лауреат С. Кузнець вказував на те, що структурн змши е передумовою економiчного зростання i, розпочавшись, надалi формують, стримують або пiдтpимyють економiчний розвиток краши 2.
М.Д. Кондратьев на тдст^ сформульовано! ним теорл циклiв, видiлив три види порушення еко-номiчно! piвноваги, в основi яких лежать структурн змiни. Якщо коливання в стpyктypi виробництва не змiнюють загального спектру виробництва, а е лише проявом тимчасового уповшьнення або активiзацi! розвитку окремих галузей (видiв дiяльностi) нд впливом ринково! кон'юнктури, це е порушенням «першого порядку», часовий лаг яких ввдповвдае ко-роткостроковому бiзнес-циклy i складае 3-3,5 роки.
Коливання в обсягах i потоках капталу мiж га-лузями економiки i видами економiчно! дiяльностi, що формуються в межах середньострокового циклу, вiн вiдносив до порушень «другого порядку». 1х на-слвдками стають вiдповiднi змiни мiжгалyзевого по-питу i пропозицл, а стан piвноваги досягаеться вже на iншомy piвнi виробництва i споживання. Але на-вiть i за ще! форми порушення piвноваги, як вш вва-жав, обсяг продуктивних сил залишаеться незмш-ним.
Класичний приватний ушверситет. Запорiжжя: КПУ, 2014. 798 с.
2 Kuznets S. Model ekonomik Growth. Yale University Press, 1969. 456 p.
Найбiльш радикальнi змши в CTpyKTypi еконо-MiKH вш вiдносив до порушення рiвноваги «третього порядку», стверджуючи, що !! стимулятором е на-yково-технiчний прогрес, який впливае на Bei фак-тори виробництва i супроводжуеться вiдповiдними змшами в технологiчномy, ресурсному, оргашзацш-ному, iнфрастрyктyрномy i соцiальномy забезпе-ченш виробництва 1
Й. Шумпетер порушення «третього порядку» напряму пов'язував з шноващйними чинниками. Iнновацiя, за його визначенням, «це нова комбша-щя ... в економiцi, мистещш, наущ, життевiй прак-тицi» 2.
Побiчними, але не менш небезпечними наслвд-ками структурних проблем Укра!ни стало поси-лення сировинного профшю виробництв, зростання залежност регiонiв ввд кон'юнктури свiтового ринку, тдвищена енергомiсткiсть виробництва порiв-няно з европейськими кра!нами та обмежений еко-номiчний вплив промисловостi на економiчний роз-виток через малу ввдтворювальну фyнкцiю сировин-них виробництв щодо створення валово! додано! вартост (ВДВ).
Розвинеш кра!ни свiтy вже з останньо! чверт минулого столiття демонструють революцiйнi стрyктyрнi змiни, формуючи власну економiкy за iнновацiйним типом. Укра!на хоча i пiдкреслюе свою прихильшсть до радикальних структурних змiн, проте надае багато ознак протилежного змюту. Фактично вiдбyваеться деiндyстрiалiзацiя кра!ни. Частка промисловосп у створенн ВВП скоротилася з 34,4% у 2000 р. до 22,4% у 2010 р. i 19,8% у 2014 р. Обсяг промислово! продукци за 25 рошв економiч-но! трансформацi! впав майже на третину (28,7%). Чисельшсть найманих працiвникiв скоротилася на половину (на 44,12%), було вившьнено бшя 2 млн осiб. Втрачено цш галyзi, передyсiм iнновацiйного спектру дiяльностi, - електронну промисловiсть, приладобудування, верстатобудування, верстатош-струментальне виробництво сiльгосптехнiки, спещ-альн види машинобудування для прничорудно! промисловосп, хiмiчно! та металyргiйно! галузей.
За великим рахунком можна вважати, що Укра-гна майже втратила 1ндустр1альну платформу, на якш може розвиватися економгка тновацШного типу. Машинобудування, як основний продуцент iнновацiйних змш, у стрyктyрi переробно! промисловосп скоротилося до 10,2% (2015 р.), тодi як в економiчно розвинутих кра!нах свiтy його частка у 3-4 рази бшьша (Велика Бриташя - 29,8%, Iталiя -27, Шмеччина - 48,2, США - 32,1, Франщя - 27,9, Япошя - 44,4%). Частка машинобудування свiдчить
1 Кондратьев Н.Д. Большие цикли конъюктуры и теория предвидения: Изб. труды. Москва: Экономика, 2002. 767 с.
2 Шумпетер Й. Теория экономического развития.
Москва: Экономика, 1988. 324 с.
про стутнь розвитку промисловосп. В Укра!ш вона занадто низька i це створюе серйозну проблему, оскшьки iнновацi! мають десь визрiвати i застосову-ватися. У вiдривi вiд промислово! бази, ввд виробництва, а ввдповвдно i вiд квалiфiкованих кадрiв iнно-вацiй як таких бути не може.
Ця проблема торкнулася навгть розвинутих кра!н, як1 останн1м часом поступилися у темпах розвитку кра!нам, що розвиваються. Молодi «iн-дyстрiальнi тигри» перейнявши у розвинутих кра!н сучасн1 технологi! створили необхiднy iндyстрiа-льну базу для iнновацiйного розвитку, що i дозволило !м розвиватися випереджаючими темпами. Ук-ра!на нажаль запiзнилася iз запозиченням передових технологш i виробництв на умовах трансферу. Зараз цей процес може дещо ускладнитися, оск1льки роз-винут^ кра!ни, щоб не втрачати iндyстрiально! бази економiчного розвитку, почали повертати високо-технологiчнi виробництва на власну територто. Можна припустити, що вони не будуть дуже охоче роздавати не те що нов^ а й навiть проекти, що вже освоеш, але зберiгають лщерство на свiтових ринках. Проте це не повинно нас лякати, бо в умовах евроiнтеграцi! окремi европейсьш кра!ни будуть пiдказyвати i допомагати Укра!н1 знайти свою тех-нологiчнy нiшy в процесi модершзацп, оск1льки хтось такi мае «тягати каштани з вогню» для розви-нених економiк. Ця участь, нажаль, не обмине Украшу. Бажано лише, щоб таш «каштани» були бшьш високотехнолопчними, нiж iснyюча зараз сиро-винна спецiалiзацiя.
Сучасна криза, !! перша хвиля (2008-2009 рр.) i друга (2012-2015 рр.) е прямим проявом i ще однiм пiдтвердженням сировинно! хвороби Укра!ни. На-укова думка i господарська практика неодноразово, з кожною черговою хвилею кризового падiння, пов'язують економiчний пульс Укра!ни iз кон'юнк-турою свiтових ринк1в сировини. Свш професiйний погляд на цю проблему надае С. Кораблш в «Дзер-калi тижня» за 16 ачня 2016 року, стверджуючи, що «спад виробництва, виснаження державних фiнансiв i валютного ринку разом з триразовим знецiненням гривнi - прямий наслвдок нашо! сировинно! еконо-мiки^> 3. Це одне з головних протирiч укра!нсько! промисловост^, з яким пов'язаш низький рiвень тех-нологiчного устрою, розiрванiсть технологiчних процесiв з втратою найбiльш продуктивних стадiй -виробництво шнцевого продукту, i як наслвдок, гi-пертрофована залежнiсть вiд кон'юнктури зовшш-нього ринку.
Видiляють наступи сyчаснi тенденцй стану iн-дyстрiалiзацi! 4:
3 Кораблiн С. Держбюджет: криза за розкладом. Дзе-ркало тижня. 2016. № 1. С. 5.
4 Ляшенко В.1., Котов В.С. УкрагнаХХ1: неотдуст-р1альна держава або «крах проекту»?: монографiя; НАН Укра!ни, 1н-т економiки пром-стц Полтавський ун-т еко-номiки i торгiвлi. Ки!в, 2015. 196 с.
«традицшна iндустрiалiзацiя» з переважан-ням добувних галузей промисловосп, важкого та низькотехнологiчного машинобудування з техноло-гiями переважно 3-го та 4-го укладiв, якi намага-ються з метою пiдтримки конкурентоспроможностi модершзувати до ринкових викликiв сучасностi;
«некроiндустрiалiзацiя» - стан галузей промисловосп з технолопями 3-го та 4-го укладiв, якi пе-реживають процеси дешдустрiалiзацп, умовно ка-жучи, першого типу - скорочення виробничих по-тужностей внаслiдок !х фiзичного зносу та ввдсутно-ст ринкового попиту на продукцiю;
«посттдустр'1ал1защя» - перехвд до перева-жання технологiй 5-го укладу, який супроводжу-еться процесами дешдустрiалiзацп, умовно кажучи, другого типу - виводом за межi кра!ни низькотехно-
логiчних галузей (offshoring), введениям сучасних високотехнологiчних виробничих потужностей, орь ентованих на випуск продукцп з високою часткою додано! вартосп, шформатизащею сустльства, роз-витком сфери сучасних наукоемних послуг;
«нео'тдустр'1ал'1защя» - перехвд до технологiй 6-го укладу, випуску продукцi! з високою доданою вартютю, який характеризуеться iндивiдуалiзацiею, наномiнiатюризацiею, бютехнолопзащею, когшти-вiзацiею, розвитком 3Б-друку шляхом реiндустрiа-лiзацi! (reshoring), тобто збшьшення в нацiональнiй економiцi робочих мюць на базi цих технологiй переважно в сферi малого та середнього тдприемни-цтва.
Взаемодiя цих тенденцш наведена на рис. 1.
Рис. 1. Взаeмодiя сучасних тенденцш стану шдус^ального розвитку
Як вiдмiчае Ю. Кiндзерський: «Реструктуриза-цiя промислового виробництва потребуе ввдповвд-них взаемоузгоджених управлiнських рiшень, ре-сурсiв i часу. Тому вона мае здшснюватися на засадах державного стратепчного планування. Воно пе-редбачае розробку системи довго-, середньо- та короткострокових прогнозiв, визначення низки вза-емопов'язаних цшей соцiально-економiчного i розвитку першого, другого i третього порядку, розроб-лення довгострокових концепцiй, середньостроко-вих програм та iндикативних планiв, створення ш-ститутiв органiзацi! i виконання намiчених завдань, методiв контролю та механiзмiв вiдповiдальностi за досягнення намiчених результатов» 1.
Нинi новий технологiчний устрiй виходить з ембрюнально! стадi! розвитку у фазу зростання. Його розширення стримуеться як незначним масштабом i неопрацьованiстю ввдповвдних технологiй, так i неготовнiстю сощально-економiчного середо-вища до !х широкого застосування. Проте, незважа-ючи на кризу, витрати на освоення новгтшх техно-логiй i масштаб !х застосування зростають з темпом близько 20-35% на рш. Подальше розгортання кризи визначатиметься поеднанням двох процеав - руй-нування (замiни) структур колишнього технолопч-ного устрою i становлення структур нового. Сукуп-нють робiт по ланцюжку життевого циклу продукцп
1 Кiидзерський Ю.В. Промисловкть Украти: стра- монография / НАН Украши, ДУ «1н-т екон. та прогнозув. тегiя i полтика структурно-технологiчно'iмодертзаци: НАН Укра!ни». Ки!в, 2013. 536 с. (С. 532).
(вiд фундаментальних дослщжень до ринку) вима-гае певного часу. Ринок завойовують т!, хто уше пройти цей шлях швидше i виробити продукт у бшьшому обсязi та кращо! якост! Чим швидше фь нaнсовi, господарсьш i полiтичнi iнститути перебу-дуються ввдповщно до потреб зростання нових тех-нологiй, тим рaнiше почнеться тдйом ново! довго! хвилi. При цьому змiниться не лише технологiчнa структура економiки, але i !! шститущональна система, а також склад лщируючих фiрм, кра!н i регю-нiв. Досягнуть успiху тi з них, хто швидше зможе вийти на траекторто зростання нового технолопч-ного устрою i вкластися в склaдовi його виробни-цтва на раншх стaдiях. I навпаки, вхвд для тих, що спiзнюються з кожним роком ставатиме все до-рожче i закриеться з досягненням фази зрiлостi.
Глобaлiзaцiя та новi технологи, що лежать в !! основi, переводять свiт до ново! фази розвитку -цифрово!, вiртуaльно!, персонально! та мобiльно! -фази, яка не лише позначаеться на системi комуш-кацш мiж економiчними агентами, урядами та окре-мими особами, а кардинально змiнюе сощальну, економiчну та полiтичну реaльнiсть.
Ц процеси у розвинутих кра!нах призвели до того, що окремi високотехнолопчш гaлузi вгтчизня-но! економiки поставлено тд загрозу знищення, на-приклад машинобудування й суднобудування, лгта-кобудування й космiчну галузь. Дiйсно, Сврот наша сучасна промисловiсть, нaвiть нaшi гaлузi з ви-сокою доданою вaртiстю, за великим рахунком, не потрiбнi, оскшьки вони не змогли стати вбудова-ними у ввдповвдш европейськi технологiчнi ланцюги та кластери.
Iсторiя поняття «1ндуст^я 4.0» бере свiй початок у 2011 р. з промислового ярмарку в Ганновера Саме там уперше публiчно заговорили про ширше поеднання сучасних iнформaцiйно-комунiкaцiйних технологш (1КТ) з промисловим виробництвом i за-стосували цей новий термш. Iндустрiя 4.0, подiбно до свое! «попереднищ» (третьо! промислово! революций, базуеться на 1КТ. Тому !! часом розглядають лише як наступний етап третьо! промислово! рево-люцл, впровадження яко! досi тривае у багатьох кра-!нах свiту (у тому чи^ в Укрa!нi). Однак, якщо 1н-дустрiя 3.0 передбачала лише звичайну комп'ютери-зaцiю та автоматизащю, то серед важливих елеме-HTiB нового типу виробництва - кiберфiзичнi си-стеми, big data, штучний iнтелект, ЭБ-друк тощо. Йдеться також про еволющю i самих моделей функщонування бiзнесу. Саме тому можна говорити про змiну парадигми у виробнищи та про нову про-мислову революцiю.
Iндустрiя 4.0 поступово може пiдвищити про-дуктивнють, гнучшсть i швидшсть виробництва, по-кращити якiсть товaрiв саме за рахунок викорис-тання сучасних технологш. Це сприятиме тдви-щенню конкурентоспроможносп виробникiв. Влас-не, необхiднiсть збереження конкурентоспроможно-
ст промисловост стимулювала шмецький уряд включити Iндустрiю 4.0 до Хай-тек стратеги 2020.
У ширшому контекст! застосовуеться термш «четверта промислова революцiя» як новий етап розвитку суспшьства та економiки. Iндустрiя 4.0 змiнювaтиме трaдицiйне розумiння працевлашту-вання, звичнi бiзнес-моделi. Змiни стосуються не лише технологш i виробництва, а й суспшьства, культури та низки iнших сфер. Вiдповiдно, успiх може бути гарантований для тих кра!н, якi першими зможуть пiдготувaтися до таких нових виклишв. Уп-родовж останшх к1лькох рокiв четверта промислова револющя е однiею з гарячих тем Всесвiтнього еко-номiчного форму. Головною темою останньо! що-рiчно! зустрiчi у Дaвосi (у ачш 2019-го) стала "Гло-балiзацiя 4.0: формування глобально!" архiтек-тури в епоху четвертоТ промислово'1 революцil". Фактично, для Укра!ни це слушне нагадування, що готовнiсть до 1ндустрГТ 4.0 е важливим аспектом безпечного майбутнього.
Четверта промислова револющя е новим викли-ком для вах кра!н свiту. Звичайно, е тaкi кра!ни-пер-шопрохiдцi, як Блмеччина, де вперше прозвучав термш «Iндустрiя 4.0» i було розроблено плани розвитку нового рiвня промисловост^, хоча окремi irn-цiaтиви з розвитку Iндустрi! 4.0 було започатковано лише в останш кшька рокiв. Бiльшiсть европейських кра!н, як i Укра!на, лише розпочинають працювати над розвитком Iндустрi! 4.0. Однак стартова точка Укра!ни вщстае вiд Свропи. За оц1нкою Всесвгт-нього економiчного форуму, Укра!на ще не дозрша до четверто! промислово! революцп.
Ще у 2015 р. €врокомiсiя презентувала Страте-гiю единого цифрового ринку для Свропи (A Digital Single Market Strategy for Europe), яка, зокрема, мае стимулювати використання нових технологш i пере-хiд до Iндустрi! 4.0. Окремi кра!ни СС запустили влaснi програми розвитку Iндустрi! 4.0 (табл. 1).
У СС перехщ до 1ндустрп 4.0 мае особливе значения в контекст! плашв реiндустрiaлiзaцi!. Вироб-ничий сектор СС забезпечуе понад 80% експорту i 80% приватних дослiджень та iнновaцiй. Зважаючи на зменшення внеску промисловостi в економiку, у 2012 р. Свропейська комгая поставила мету збiль-шити частку промислового виробництва у ВВП до 20% до 2020 р. Таке завдання е досить амбгтним, i СС поки що мало наблизився до його виконання. Однак потенцшно Iндустрiя 4.0 може допомогти на-близитися до встановлених цiлей i виконати !х у майбутньому. Досягти цього можна завдяки зрос-танню продуктивностi виробництва та пiдвищению конкурентоспроможност! у кра!нах (регiонaх) з дорогою робочою силою.
Проведений aнaлiз дав змогу зробити кшька спостережень, що вaжливi в контекст! дискусп про планування тдтримки держави для !! розвитку в Ук-рa!нi:
Програми 4.0 в окремих краТнах Свропейського Союзу
Таблиця 1
КраТна Назва проекту/стратеги PiK запуску Фшаксування Досягнут! результат«
Н|меччина Platform Industrie 4.0 (на основ! Хай-тек стратег!? 2020} 2011 200 млн евро держкошт1в; залучення п риватного фю а нсу ван ня у сп1ввщношенн1 вщ 2:1 до 5:1 Сьогодн1 у платформ! понад 300 учасник1в, майже 200 проект (у т.ч. 99 виробничих)
Франц1я Alliance pour Industrie du Futur (на основ! стратега «Нова промислова Франтя») 2015 10 млрд евро держкошПв; пщтримка приватного сектору Кредита для 800 компанГй; д1агностаха модерн1заци виробництва 3400 комган1й (станом на 2017 р.)
1тал;я Intelligent Factory Cluster (CFI) (у рамках Дорожньо! карта ¡нковацш) 2012 34млневродержкоштге \ 11 млн евро приватних Створеноплатформусп1впрац1, реализовано чотири прюритетн! дослщн) проекта
Нацюнальний план tndu stria 4.0 2017 1В млрд евро держкоштв на 2017-2020 рр. !нформац!я недоступна
AecTpiii Platform Industrie 4.0 (засновники — MirtcTepcreo транспорту, ¡нновацм i технологи Aecrpii та «(лька галузевих acouiauiw) 2015 300 тис. евро щороку вщ эасновниш + членськ! внески учасниш Платформи (за останн1миданими, 200 тис.евро) У 2015-2017 рр. роэширено мережу Платформи 1ндустр1я 4.0 [з 6 до 41 члена), розвиток сШвпрац1 м1ж б1энесом I наукою, 80 публкацм про промисловгстъ 4.0, створення баэи данихз вщповщкими стандартами та нормами
Угорщина 1н1ц1ативэ «1ндустр1Я 4.0. Натональна технологична платформа» (14.0 NTP) (наоснов1 страте rli peinflycrpiani3auii Irinyi Plan) 2016 Невщомо Волонтерська робота науковцш У Платформ! (яка эареестрована як аооц1ац!я) блиэько 70 член1в, Пщготовлено аналтчну роботу про майбутне 1ндустр1Т4.0 в Угорщин1 (станом на 2017 р.)
* Джерело: Digital transformation monitor.
1) програми (заходи) зазвичай включеш до ширших стратегiчних документов (у Нiмеччинi, Францп та Угорщин розвиток 4.0 - частина про-мислово! полiтики);
2) фокус програм переважно не залежить вiд певних секторiв чи сфер, хоча зазвичай головними бенефiцiарами е компанп з високим технологiчним рiвнем виробництва;
3) акцент на розвитку спiвпрацi мiж защкавле-ними сторонами. Наприклад, у Шмеччиш та Австрп було запущено платформи 1ндустр^ 4.0, що об'едну-ють органи державно! влади, науково-дослвдш установи та бiзнес;
4) шщативи передбачають залучення як дер-жавш, так i приватнi джерела фiнансування.
Дiяльнiсть у цьому напрямi вельми важлива для Укра!ни. Укра!ш потрiбна нова «розумна» iндустрiа-льна политика, орiентована на чiтко визначеш, у тому числi новi ринки, високо- та середньо високо-технолопчш сектори економiки, на модернiзацiю виробництва, а також розвиток прогресивних i кре-ативних послуг.
Динамiка основних соцiоекономiчних одиниць зборки економiчних систем рiзних рiвнiв наведена в табл. 2.
Основн соцiо-економiчнi одинищ зборки систем
Таблиця 2
Уклад PiBHi глобально!' економ1чно1 системи
Глобальний Макрорiвень Нанорiвень
III Колошальна супердержава Пiдприемство Робоче мюце як джерело мшмаль-ного доходу
IV Транснацiональна корпорация Промислове мономюто Робоче мюце як джерело середнього доходу
V Мiждержавнi союзи Регiон (промисловiсть перестае бути мюто утворюючим чинником) Людина як представник середнього класу
VI Глобальнi союзи кран (з чисельшстю понад 400 млн. населення) Регiон з чисельшстю населення 3-7 млн оиб (NUTS-1) Людина з особистим диференцшова-ним грошовим потоком
А
* Розроблено авторами.
Приведения структури економiки на ввдповвд-них рiвиях до вимог сучасних технолопчних укладiв дасть новi робочi мюця громадянам, новi надход-ження до бюджету, новi кошти для розвитку. При цьому стимулювати слiд передуам внутрший ри-нок i придшяти особливу увагу розвитку шфра-структурних проектов, як виводили iз глибоко! кризи i Сполучен Штати, i Нiмеччину, i навiть Ки-
тай. Безумовно, це хороший рецепт eK0H0Mi4H0r0 тднесеиня й для Укра!ни.
2. Причини слабкосп нащональноТ еконо-мжи. Серед комплексу економiчних, полiтичних, со-щальиих та iнших причин, ям обумовили нездатшсть вiтчизняно! економiки пдно протистояти викликам иишшньо!, та мабуть i наступних криз, без яких саме iснування ринково! економiки е неможливим, однieю
iз визначальних, е саме неввдповвднють якост тех-нолопчного розвитку Укра!ни остaннiх рошв сучас-ним свiтовим тенденщям.
Володiючи значними природними, людськими та мaтерiaльними ресурсами, за рiвнем сощально-економiчного й технолопчного розвитку Укра!на поступаеться уам европейським кра!нам. Обсяг ВВП на душу населення за ПКС станом на 2018 р. становив 9233,2 дол. США, що е менше в 5,9 раза, шж у Шмеччиш, в 3,5 раза - порiвняно з Польщею, в 2,9 раза - порiвняно з Румушею та в 2,3 раза - по-рiвияно з Болгaрiею 1 Наявна ситуащя е результатом слабких модернiзaцiйних процесiв та ввдсутш-стю прогресивних структурних зрушень в економщ практично упродовж усього перюду незaлежностi Укра!ни.
Структура виробництва Укра!ни е неефектив-ною та слабо диверсифшованою, в !! склaдi перева-жають галуз^ що слабо орiеитовaнi на iнновaцiйну дiяльнiсть. Так, у структурi обсягiв реaлiзовaно! промислово! продукщ! за видами економiчно! дiяль-ност у ачш-травш 2019 р. 49,9% ввд загального об-сягу реaлiзовaно! промислово! продукщ! припадало на виробництво харчових продуктов, напо!в i тютю-нових виробiв (20,1%), метaлургiйне виробництво (16,8%, з них 12,3% - на виробництво чавуну, сташ та феросплaвiв), виробництво, передачу та розподь лення електроенергi! (13,0%) 2. Ретроспективний aнaлiз даних щодо обсягiв реaлiзовaно! промислово! продукцп за 2014-2017 рр. показав тенденщю до зберiгaния тако! структури протягом остaннiх 5 рошв. Так, за цей перiод на частку вищезазначених ви-дiв економiчно! дiяльностi припадало вiд мшмаль-ного значения 52,0% у 2016 р. до максимального значення 53,7% у 2015 р.3
На зовшшшх ринках укра!нська промисловють представлена в основному продукщею сировинного походження з низьким ступенем технологiчно! об-робки. Так, у першу п'ятгрку експортованих продуктов Укра!ни за 4 мюящ 2019 р. увiйшли зерновi культури (19,9% загального обсягу товарного екс-порту), чорнi метали (19,4%), руди, шлак i зола
(6,8%), електричш машини (5,7%), залишки i ввд-ходи харчово! промисловост (3,3%) 4, що в сумi ста-новить 55,1%. Для порiвияния, у попередш роки на сумарну частку цих продуктiв без урахування елек-тричних машин припадало 46,2% (2016 р.) i 46,1% (2017 р.) товарного експорту Укра!ни, у 2013 р. цей показник був не набагато, але нижчим i становив 42,1% 5. На це значною мiрою вплинуло погiршения економiчних зв'язкiв з кра!нами Спiвдружностi Не-залежних Держав (СНД), насамперед, з Росшською Федеращею, як були найбшьшими iмпортерaми на-укоемно! укра!нсько! продукцп, у тому чи^ продукцп машинобудування (рис. 2). Вихiд укра!нських виробникiв з продукщею машинобудування на ри-нок СС стримуеться низьким технолопчним рiвнем його розвитку.
Експорт укра!нсько! високотехнологiчно! продукцп (у % до промислового експорту), починаючи з 2015 р., стрiмко знижуеться i станом на 2017 р. становив 4,9% (проти 7,3% у 2015 р.), що в 3-5 рaзiв менше середнього показника Свропейського Союзу (14,2%), кра!н ОЕСР (13,8%), кра!н Схiдно! Азi! i Тихого океану (24,2%) i свiту в цiлому (16,1%) 6.
Пiсля пiдписaння Угоди про асощащю Укра!ни з Свропейським Союзом i набрання чинностi з 1 ачня 2016 р. !! торговельно! частини конкуренщя на укра!нському ринку посилилася, однак все ж таки !! не можна порiвиювaти з рiвнем конкуренцi! на глобальному ринку. Домiиувaния на мiсцевих ринках обмежено! кiлькостi бiзнес-груп не сприяе тд-тримщ вiльно! та чесно! конкуренцл, забезпеченню рiвних умов дiяльностi для всiх учаснишв ринку, пе-редбачених главою 10 Угоди про асощащю Укра!ни з СС. Обмежувальним чинником виступае орiенто-ванють бiльшостi промислових пiдприемств на вцутршнш ринок, де вони, зазвичай, не стикаються з iнновaцiйною конкуренцiею, а тому мають слабку мотивaцiю до ризиковано! iнновaцiйно! дiяльностi, а, отже, iнвестують незнaчнi кошти в iнновaцi!. Так, за даними статистичних спостережень, шновацш-ною дiяльнiстю у промисловост займаеться лише кожне шосте тдприемство '.
1 GDP per capita, PPP (current international $) 2016. URL: https://data.worldbank.org/indicator/ NY.GDP.PCAP. PP.CD?locations=UA-DE&view=chart.
2 OGcar peani30BaH0i npoMHcnoBo! npogy^ii 3a bh-gaMH giantHOCTi y CiHHi-TpaBHi 2019 poKy. ,fl,am ^epxaBHoi cnyx6n CTaTHCTHKH yKpaiHH. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/.
3 06car peani30BaH0i npoMHcnoBoi npogy^ii 3a bh-gaMH giantHOCTi 3a nepiog 3 2014 no 2017 piK. ,fl,am ^epxa-BHoi cnyx6n CTaTHCTHKH yKpaiHH. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/.
4 ToBapHa CTpyKTypa 3oBmmHtoi TopriBni y Cinm-KBi-
THi 2019 p.. ,fl,am ^,epxaBHoi cnyx6u CTaTHCTHKH yKpaiHH.
URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
5 ToBapHa CTpyKTypa 3OBHimHtoi TopriBni y 2017 po^ Ta 2016 p. ,fl,am ^epxaBHoi Cnyx6u CTaTHCTHKH yKpaiHH. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
6 The World Bank. (2019). High-technology exports (% of manufactured exports). United Nations, Comtrade database through the WITS platform. Retrieved from https://data. worldbank.org/indicator/TX.VAL.TECH.MF.ZS?locations= UA&view=chart.
7 HayKoBa Ta iHHoBa^HHa giflntmCTt b yKpaiHi. 2017.
CTaTHCTHHHHH 36ipHHK. ^,epxaBHa Cnyx6a CTaTHCTHKH.
KuiB, 2018. 178 c. (C. 85).
KpaiHu CHfl KpaiHM-4^eHM £C
PHC. 2. ^HHaMiKa crpyKTypn 3oBHimHboi' TopriB^i TOBapaMH yKpaiHH 3 KpamaMH CH,3, i GC 3a nepioa 2013-2018 pp., m™ ao^. COA
no6ygoBaHo 3a: ^HHaMiKa reorpa^iiHHoi CTpyKTypH 3oBHimHboi TopriBni ToBapaMH. ,fl,am ,fl,epxaBHoi cnyx6u CTaTHC-thkh yKpaiHH. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
OgHiero 3 ronoBHHx nepemKog, aKi CToaTb Ha 3a-Bagi aKTHBi3auii' iHHoBauiHHoi' gianbHoCTi npoMucno-bhx nignpueMCTB yKpaiHH, e 6paK ^rnaHcoBHx pecyp-CiB aK TaKHx 1, i o6Me®eHe ix BHKopucTaHHa gna iHHo-BauiHHux uineH. HaBiTb iHBecTyronH b iHHoBauii', nig-npueMCTBa o6uparoTb HaHMeHm pH3HKoBaHi HanpaMH Ta o6Me®yTOTbCa, 3a3BmaH, 3aKyniBnero o6nagHaHHa. Ha ue BnnHBae MaH^e noBHa BigCyTHiCTb 3oBHimHix g^epen ^rnaHcyBaHHa: nuroMa Bara BnacHHx KomTiB nignpueMCTB y 3aranbHoMy o6Ca3i ^rnaHcyBaHHa iHHo-
BauiHHoi' gianbHoCTi npoTaroM 2015-2017 pp. KonHBa-naca y Me^ax 84,5-97,2% 2.
y po3BHHeHHx KpaiHax Hecrana ^rnaHcoBHx pe-CypCiB Ha peani3auiro iHHoBauiHHHx npoeKTiB KoMneH-CyeTbCa, y ToMy nucni KomTaMH BernypHux iHBecro-piB. B yKpaim ua ^opMa ^rnaHcyBaHHa e Manonomu-peHoro i He Mo^e po3rnagaraca aK CTiHKe nigrpyHTa gna CnpuaHHa iHHoBauiHHiH gianbHoCTi nignpueMCTB. TaK, Ha naCTKy BeH^ypHux KaniTanbHHx iHBecTuuiH b yKpaiHi npunagae nume 0,019% BBn, y toh nac aK y CepegHboMy b eBponeHcbKoMy Coro3i ueH noKa3HHK CTaHoBHTb 0,116% BBn, a b ,HroKceM6yp3i Ta .HaTBii BiH gopiBHroe BignoBigHo 0,352 i 0,285% BBn, ^o e HaH6inbmHMH 3HaneHHaMH Cepeg yCix KpaiH-nnemB
ec 3.
3aranbHa BigCTaniCTb TexHonorinHoi' 6a3H Hauio-HanbHoi' eKoHoMiKH (Ta6n. 2) Ta Cna6KiCTb MexaHi3MiB ii iHHoBauiHHoro oHoBneHHa — BCe ue 3HanHo nocunroe Ta 6yge H y noganbmoMy nocunroBaTH HeraTHBHHH BnnHB Kpu3oBHx CHTyauiH y CBiTi Ha curyauiro b yKpa-
iHi Ta yCKnagHroBaTH npouecu nogonaHHa ix HeraTHBHux HaCnigKiB (Ta6n. 3).
Ta6mw 3
hactka texho.rorihhoro yk^aay
b eкoнoмiцi kpaihh*_
KpaiHa TexHonoriHHi yKiagn
III IV V VI
cma 10 20 60-65 5-7
Pocia 25-30 55-60 15-20 1,5
KuTaH 30-35 40-45 5-7 3
yKpaiHa 55-60 30-35 5-7 0,1
* EKCnepTHi ouiHKH.
CaMe HHHimHa cmyauia b eKoHoMiui yKpaiHH e CBigneHHaM Toro, ^o gaHa npo6neMa i Hagani 3anuma-THMeTbCa ogmero Cepeg HaH6inbm aKTyanbHux. npo-MHCnoBi perioHH aK ronoBHi Hocii' iHgyCTpianbHoro 6peHgy yKpaiHH, ycnagKyBanu oCHoBHi ii CTpyKTypHi npo6neMH, xona Ko^eH 3 hhx Mae BnaCHi oco6nHBocii CTpyKTypHo-TexHonorinHoro yCTporo i eKoHoMMHoro po3BHTKy, ^o b Ko^HoMy BunagKy Mae BH3HanaTH pe-rioHanbHHH xapaKTep CTpaTerii Mogepm3auii'.
3a rany3eBoro CTpyKTyporo npoMHCnoBi perioHH Mo^Ha noginHTH Ha gBi rpynu: nepma - flmnponeT-poBCbKa, floHeubKa, 3anopi3bKa i .HyraHCbKa o6naCTi -ue perioHH 3 nepeBa^Horo nacTKoro ripHHro-MeTanyp-riHHoro Bupo6HHUTBa. floMmaHTHHMH rany3aMH b hhx e go6yBHa i MeTanypriHHa npoMHCnoBiCTb (Ta6n. 4).
1 The Global Competitiveness Report 2017-2018. The World Economic Forum. URL: http://www3.weforum.org/ docs/GCR2017-2018/05FullReport/TheGlobalCompetitive ness Report 2017%E2%80%932018.pdf. (C. 296).
2 HayKoBa Ta iHHoBauiHHa gianbmcTb yKpaiHH y 2017
poui: CTaT. 36. Kh'b: ^epxaBHa cnyx6a CTaTHCTHKH yKpaiHH,
2018. 178 c. (C. 91); HayKoBa Ta iHHoBauiHHa gianbmcTb yKpaiHH y 2014 poui: CTaT. 36. Kh'b: ^epxaBHa cnyx6a CTaTH-cthkh yKpaiHH, 2015. 255 c. (C. 173).
3 Innovation Union Scoreboard 2018. European Com-mision. doi: 10.2873/447902. URL: https://ec.europa.eu/ docsroom/ documents/32503 (C. 89-90).
O.I. Амошa, B. П. Bишнeвcький, B. I. Ляшeнко, Ю. M. Xapaзiшвiлi тa rnmi
Структура промислово'1 продукцп регioнiв Украши за рiвнем наукоемкосл, %
Таблиця 4
Рiвeнь нaукоeмноcтi пpодукцiï
Укpaïнa
Permm
Ди^отет-pовcькa Дош-пьта Зaпоpiзь- га Полтaвcькa Xap^- Kиïвcькa Луган-
3 4 5 6 7 8 9
0,1 0,1 0,9 0,2 3,2 2,2 2,1
0,1 0,7 0,1 1,0 0,8 1,8
0,1 0,2 0,1 2,2 1,4 0,3
6,3 6,9 16,9 10,7 15,8 7,5 21,4
0,6 1,6 4,6 0,5 4,5 2,0 0,1
1,1 3,4 1,6 1,9 6,6 1,8 0,6
1,6 0,4 9,0 6,9 3,3 1,4 11,0
3,0 1,5 1,7 1,4 1,4 2,3 9,7
70,6 64,1 45,4 52,8 22,9 22,4 60,4
37,7 41,7 35,4 0,8 3,2 6,5 38,2
1,7 6,1 4,4 22,9 3,6 0,1 3,0
26,8 14,3 3,2 28,2 9,5 0,7 18,4
4,4 2,0 2,4 0,9 6,6 15,1 0,8
23,0 28,9 36,8 36,3 58,1 67,8 16,1
8,3 7,2 9,2 27,3 30,9 38,1 1,2
0,3 0,2 0,2 0,3 13 0,7 0,2
1,5 1,7 0,5 2,0 0,5 3,3 0,4 0,5 3,7 3,1 9,4 2,7 5,1 0,8
9,5 17,0 228 7,3 17,5 15,7 8,2
1,7 2,0 0,8 0,5 1,6 1,2 0,6
1
2
Високий
1,6
Bиpобництво комп'ютepiв, eлeкт-pонноï тa обчиcлювaноï тexиiки Bиpобництво оcновниx фapмaцeв-тичник пpодуктiв_
0,6 1,0
Сepeдиьовиcокий
10,1
Bиpобництво eлeктpичного уcтaт-кувaння
Bиpобництво мaшин i уcтaтку-вaння, нe вiднeceниx до iишиx угpупувaнь
Bиpобництво aвтотpaнcпоpтниx 3a-тобш
Bиpобництво xiмiчниx peчовин тa xiмiчноï пpодукцiï_
1,5
2,3 2,8 3,5
Середньонизький
35,2
Meтaлуpгiйнe виpобиицтво Bиpобництво кокcу тa пpодуктiв нaфтопepepоблeння Добувш пpомиcловicть тa po3po6-лeння rap'épis
Bиpобництво гумовиx тa ma^Ha-cовиx виpобiв тa iншоï нeмeтaлeвоï мiиepaльноï пpодукцiï_
16,6 3,3 10,8
4,5
Низький
53,1
Bиpобництво xapчовиx пpодуктiв, нaпоïв, тютюну
Тeкcтильнe виpобництво, в^обни-цтво одягу, шкipи тa iн. мaтepiaлiв Bиpобництво виpобiв з дepeвини, пaпepу, полiгpaфiчнa дiяльнicть Bиpобництво мeблiв, iн. пpодукцiï Поcтaчaння eлeктpоeнepгiï, ra3y, пapи тa повiтpя
Bодопоcтaчaння, кaнaлiзaцiя, пово-джeння з вiдxодaми_
21,2
0,8
3,1 2,1
24,6
1,3
Продовження табл. 4
Рeгiони
Рiвeнь нaукоeмноcтi пpодукцiï Льв1в- 4epra- Oдecькa Brnrn- Mиколa- Суи- Iвaно-Фpa- Kipово- Р1ВЖН-
нга гpaдcькa
1 10 11 12 13 14 15 16 17 18
Високий 2,2 4,0 1,8 1,3 1,8 0,8 0,1 0,4 0,5
Bиpобництво комп'ютepiв, eлeкт-pонноï тa обчиcлювaноï тexнiки 0,4 0,6 0,9 0,5 0,1 0,1 0,0
Bиpобництво оcновниx фapмaцeв-тичниx пpодуктiв 1,8 3,4 0,9 0,8 1,8 0,7 0,4 0,5
Сepeдньовиcокий 9,1 19,9 24,1 7,3 14,7 26,2 8,1 11,0 16,9
Bиpобництво eлeктpичного yCTa^ кувaння Bиpобництво мaшин i у^татку- 1,2 0,2 3,7 0,9 0,1 1,6 1,5
вaння , ж вiдиeceниx до lишиx
угpупувaнь Bиpобництво aвто-тpaнcпоpтниx зacобlв 0,7 4,7 1,1 1,6 2,2 2,2 1,5 0,2 14,4 12,6 3,2 0,7 0,7 9,2 0,7 0,1
Bиpобництво xiмiчниx peчовин тa xiмiчноï пpодукцiï 2,5 17,0 16,0 4,7 0,3 10,3 5,1 1,8 14,6
Середньонизький 17,8 4,4 10,2 7,2 21,7 36,2 22,5 20,2 19,7
Meтaлуpгiйнe виpобиицтво 4,0 1,0 4,8 3,0 16,8 5,4 0,9 12,7 2,0
О.I. Aмошa, В. П. Виштев^кий, В. I. Ляшeнко, Ю. M. Xapaзiшвiлi тa 1нш1
Продовження табл. 4
1 10 11 12 13 14 15 1б 17 18
Bиpобництво коксу тa пpодyктiБ
нaфтопepepоблeння 0,1 2,8 0,б
ДобyБнa пpомиcлоБicть тa pозpоб-
лeння кap'epiБ 5,2 0,7 1,8 0,7 25,1 12,1 5,0 5,1
Bиpобництво гумових тa плacтмa-
cоБиx БиpобiБ тa lншоï нeмeтaлeБоï
мlнepaльноï пpодyкцiï 8,5 2,7 5,4 2,4 4,2 2,9 8,9 2,5 12,б
Низький 70,9 71,7 б3,9 84,2 б1,8 3б,8 б9,3 б8,4 б2,9
Bиpобництво xapчоБиx пpодyктiБ,
нaпоïБ, ТЮТЮНУ 34,0 53,4 32,2 51,4 24,4 20,2 12,7 47,5 14,1
Te^m^me БиpобництБо, в^об^-
цтво одягу, шкipи тa 1н. мaтepiaлlБ 3,4 1,0 1,0 0,4 1,3 1,9 1,5 0,4 1,4
В^обнидтво БиpобlБ з дepeБини,
nanepy, полiгpaфiчнa д1яльн1сть 8,8 3,4 1,3 2,8 2,0 1,3 12,4 2,2 8,8
Bиpобництво мeблiБ, 1Н. пpодyкцiï 4,7 1,5 3,3 0,9 1,2 1,3 1,1 1,2 3,1
Поcтaчaння eлeктpоeнepгiï, гaзy,
пapи тa поБiтpя 18,3 11,5 23,3 28,4 31,7 11,2 40,б 15,б 34,4
Bодопоcтaчaння, кaнaлiзaцiя, пово-
джeння з Бiдxодaми 1,7 0,9 2,8 0,3 1,2 1,0 1,0 1,5 1,1
Зактчення табл. 4
Рeгiони
PiBem нayкоeмноcтi пpодyкцiï Xмeль- Жито- 4epm- Волин- Xepcон- Sampm^ Tepram- 4epm- KиïБ
ницькa миpcькa гiБcькa c№a cькa c№a льсьи Beu^a
1 19 20 21 22 23 24 25 2б 27
Виcокий 1,4 2,1 0,7 0,2 0,4 1б,0 1,5 2,1 3,8
Bиpобництво комп'ютepiв, eлeкт-
pонноï тa обчиcлюБaноï тexнiки 1,4 0,2 0,7 0,2 0,1 1б,0 0,б 2,1 0,7
Bиpобництво основних фapмaцeБ-
тичних ^оду^лв 1,9 0,3 0,9 3,1
СepeдньоБиcокий 9,2 7,0 3,8 28,4 8,б 34,0 14,3 б,б 3,9
Bиpобництво eлeктpичного y^a^
кyвaння б,2 0,2 0,7 3,2 3,3 3,5 0,2 0,4
Bиpобництво мaшин i усгатку-
вaння , нe Бiднeceниx до шших
yгpyпyБaнь 1,2 3,7 1,0 2,0 0,5 0,4 5,1 0,9
Bиpобництво aБто-тpaнcпоpтниx
зacобiБ 1,3 0,9 1,3 27,8 2,0 21,4 4,3 0,1 1,2
Bиpобництво х1м1чних peчоБин тa
xlMiчноï пpодyкцlï 0,5 2,2 0,8 0,б 1,4 8,8 б,1 1,2 1,4
Cepeдньонизький 23,5 27,1 15,7 8,б 13,1 4,1 13,3 14,0 б,3
Meтaлypгiйнe БиpобництБо 5,0 5,1 1,1 2,2 4,5 1,0 3,5 2,2 1,4
Bиpобництво коксу тa пpодyктiБ
нaфтопepepоблeння 2,9 5,1 0,4
ДобyБнa пpомиcловicть тa pозpоб-
лeння кap'eplБ 1,3 12,1 10,0 0,7 0,4 1,4 2,7 0,б 0,8
Bиpобництво гумових тa плacтмa-
сових Б^об1в тa lншоï нeмeтaлeБоï
мlнepaльноï пpодyкцiï 17,2 9,9 1,7 5,7 8,2 1,7 7,0 11,2 3,7
Низький б5,9 б3,8 79,8 б2,8 77,9 45,9 70,9 77,3 8б,0
Bиpобництво xapчоБиx пpодyктiБ,
m^ïB, тютюну 3б,2 29,3 50,7 31,0 40,0 10,1 44,3 22,5 21,б
Teкcтильнe БиpобництБо, в^юбни-
цтво одягу, шкipи тa 1н. мaтeplaлlв 2,3 5,0 2,б 1,3 0,2 б,2 1,8 5,7 0,5
Bиpобництво БиpобlБ з дepeБини,
nanepy, полiгpaфiчнa д1яльн1сть 1,9 12,4 10,5 15,3 8,3 5,7 2,1 5,1 2,б
Bиpобництво мeблiБ, 1н. npодyкцiï 2,7 2,8 0,9 1,5 1,3 б,5 2,5 3,2 1,8
Поcтaчaння eлeктpоeнepгiï, гaзy,
пapи тa nоБiтpя 25,3 12,7 13,8 13,2 25,4 15,9 18,5 38,2 58,7
Bодоnоcтaчaння, кaнaлiзaцlя, по-
Боджeння з Бiдxодaми 1,1 1,б 1,3 0,5 2,7 1,5 1,7 2,б 0,8
* Розpaxовaно зa gannHn Дepжcтaтy Укpaïни.
Друга група - Полтавська, Харшвська i Кшв-ська област - це регiони переробного профшю з до-мiнантою харчово! промисловост i машинобуду-вання. Профшьна орieнтацiя створюе !м бiльш спри-ятливi умови проведення модершзацп через можли-BicTb використання юнуточо! технолопчно! бази для розвитку, тодi як технолопчний склад виробництв першо! групп майже не дае перспектив для роз-витку, лишаючись консервативним саме через сиро-винний фактор. 1з сировинною хворобою ми пов'язуемо i технолопчну вiдсталiсть промислових регiонiв. 1х iндустрiальний уклад склався ще в сере-динi минулого столiття. За роки незалежност Украша так i не спромоглася провести хоча б яш-небудь якiснi змiни. На сьогодш структура промислового виробництва за технолопчним рiвнем виглядае гiрше, шж було на початку трансформащйних змiн. Майже в« промисловi регiони, формуючи в цшому загальний стан технологiчного устрою краши, на 9/10 складаються з технологш середньонизького i низь-кого рiвня.
Запорiзьку i Харкiвську област порiвняно з ш-шими регюнами можна вважати технологiчно бiльш розвиненими, оскiльки в !х складi найбшьша частка виробництв середньовисокого i високого техноло-гiчного рiвня - машинобудування i фармацевтична промисловiсть, як уособлюють V технолопчний уклад.
Структурна недосконалють i кризове падiння виробництва - це ланцюги одного сплетiння. З чого починати, формуючи стратегiю модершзацп. Украша, нажаль, вже не мае часу вибирати. В наших умо-вах слiд одночасно покращувати i структурний уст-рiй i здiйснювати антикризовi заходи.
Iнновацiйного поштовху потребують i тради-цiйнi виробництва Донбасу, зокрема, металурпйш i хiмiчнi пiдприемства. Серед змiстовних пропози-цш останнiх рошв щодо забезпечення шноващйно-ст i конкурентоспроможностi вичизняно! промисловост перiодично лунають заклики до налагоджен-ня державно-приватного партнерства. Безумовно, цей захщ заслуговуе на увагу.
Але тут не все так просто. Основу нишшньо! тдприемницько! елгти формують власники шдпри-емств, побудованих ще в минулому столiттi. По-сiвши сировиннi i напiвфабрикатнi нiшi глобального ринку, вони з використанням навiть застарiло! технологи отримують чималi прибутки. Ще М. Портер застер^ав, що «Фiрмам, якi вросли в стару техноло-гiю, важко зрозумгти значения ново! технологи, яка тшьки-но з'явилася, а вiдреагувати на не! - ще складшше» 1. Тому навряд чи можна розраховувати на ефективне державно-приватне партнерство з ними у сферi неоiидустрiальноl модершзацп. Вони навгть не придiляють уваги модершзацп сво!х шд-приемств. Понад 50% металопродукцп в Украш ви-
1 Портер М. Международная конкуренция: пер. с англ. Москва: Международные отношения. 1993. 968 с.
2 Реструктуризащя npoMurnoeocmi Украти у про-цеа посткризового вiдновленя:: аналгг. доп. / Собкевич
робляеться на обладнанш, яке вичерпало норматив-ний термш експлуатацп 2. Незважаючи на техноло-гiчне вiдставаиня, Укра!на входить до числа експор-терiв металопродукцп, конкуруючи з Япон1ею, Ро-сiею, Китаем. Але цей статус шдтримуеться досить своерщно - за рахунок зростання в структурi екс-порту продукцп з низькою доданою вартютю, тобто за рахунок експорту нап1вфабрикат^в, яш ще лиша-ються коикурентоспроможиими завдяки власнiй си-ровииi та дешевш робочiй силi.
Проте цiнова конкуренщя не надае стабiльиих переваг, особливо коли в свт е надлишок виробни-чих потужностей. За ощнками асоцiацil World Steel, вiн сягае 750 млн т, з них 450 млн т припадае на Китай. Який шлях мае вибрати Украша, щоб зберегти власну металургiю. Серед вчених i практишв досить активно обговорюються два шляхи. Перший - пере-орiеитуватися з експорту на внутршнш ринок, дру-гий - зробити металургiйиу продукщю бiльш конкурентною за рахунок модершзацп.
За великим рахунком щ двi стратегil доповню-ють одна одну i ми пiдтримуемо шею 1'х поеднання. Переваги саме такого шдходу демонструють такi провiдиi металурпйш компанп свiту, як Voest Alpine (Австрiя), Thyssen Krupp (Нiмеччина), Posco (Швденна Корея). Вони значно покращили сво! кон-курентн1 позиц^' за рахунок реалiзацil iнвестицiйних проектов у сегмент! високотехнолопчно! продукцп, з отриманням високояк1сного метала премiум-класу - спецсталей, автомобшьного листа, труб ви-сокого тиску тощо, попит на який тримаеться як на внутршньому, так i на зовн1шньому ринках.
Украша без модершзацп виробництва у мета-лурпйнш галузi може втратити не лише зовнiшиiй, а й внутршнш ринок. Так, станом на 2015 р. Украша iмпортувала недорогощнних металiв та виробiв з них, але бiльш високотехнологiчного асортименту шж власне виробнинтво, на 2 млрд дол., що стано-вить по ввдношенню до обсягу експорту металопродукцп 21,1%. Подiбна ситуацiя склалася в хiмiчнiй промисловост^. Прiоритет надаемо експортоорiен-тованому виробництву азотних добрив, сировиною для яких е природний газ, що закуповуеться за iм-портом. Водночас майже нiчого не робиться для розвитку таких важливих для економши i суспiль-ства хiмiчних матерiалiв, як органiчнi хiмiчиi спо-луки, фармацевтичнi препарати, дубильш екстракти та барвники, косметичнi препарати, полiмериi мате-рiали, хiмiчнi волокна та ш
Серед перспективних технологш, яш можуть iстотно п1дняти шновашйний рiвеиь традицiйиих виробництв вбачаемо електрометалурпю. Еконо-мiчиiсть, екологiчиiсть, технологiчнiсть - це далеко не повний перелш переваг електродугового методу виплавлення металу. В свiтi виробництво сталей цим методом неухильно зростае. В технолопчно
О.В., Сухоруков А.1., Савенко В.Г., Воробйов С.Л. та in Кшв: Н1СД, 2011. С.14, 25.
розвинених крашах на його частку припадае до 30% виробництва сталi. Украша iстотно вщстае, маючи десь 5%.
Поширення технологи електродугового виробництва металу дозволило б за рахунок прискорення технолопчного процесу i автоматизаци виробництва значно тдняти продуктившсть працi в галузг Кращою стала б еколопчна ситуацiя в промислових регiонах, оскшьки електродуговий метод в сотн ра-зiв зменшуе шкiдливi викиди в атмосферу порiвняно з мартенiвським i конверторним методами. Високi температури плавлення в електропечах дозволяють розширити технолопчш можливостi виробництва -виплавляти леговаш марки сталi, збiльшувати асор-тимент продукци, оперативно змiнювати хiмiчний склад металу вщповщно до потреб.
Украша iсторично мае базовi умови для роз-витку електрометалурги. Технологiя електрошлако-вого переплаву була розроблена в 1нституп електро-зварювання iм. С.О. Патона. Перша в свт плавка була виконана на заводi Дтпроспецсталь в Запо-рiжжi (1958 р.). Зараз за щею технологiею працюють електрометалургiйнi заводи в Донецьку i Курахово, Запорiзький «Дтпроспецсталь» i Краматорський «Енергомашспецсталь». Впровадження електрометалурги дозволяе мiнiмiзувати металургiйнi тдпри-емства, наблизити !х до споживачiв металу, зберь гати нормальн екологiчнi умови в мюцях виробництва, розширити асортимент металiв i сплавiв, що виготовляються, за рахунок використання хрому, титану, циркошю, замкнути технологiчнi ланцюж-ки, зокрема з виробництва титаново! губки, сплавiв, прокату. Вiтчизняний бiзнес починае звертати увагу на можливост електрометалургй, щоб прискорити процес треба надати 1м державну пiдтримку.
3. Тшьова економiка як невичерпний резерв модершзацп. Окремою проблемою Украши е висо-кий рiвень тОтзаци економiки, який за рiзними оцiнками складае ввд 46 до 62% ВВП 1. Тшьова еко-номiка - наслвдок i головний економiчний базис ко-рупци, з одного боку, а з iншого - якийсь компенсатор економiчних i фшансових шошв, особливо для
малого i середнього 6i3Hecy 2. Кожен новий уряд, що приходить до влади, шщюе програму детОтзаци економiки. Однак, як то кажуть, Bi3 i нинi там. Для того, щоб реформи детОтзащ! 6ули yспiшними, не-о6хiдно чiтко уявляти, як утворюеться тшьовий ВВП.
Не викликае сyмнiвiв, що тшьова економiка мае як негативш, так i позитивнi риси. Не можна також не погодитись з тим, що пньова та офщйна еконо-мiки не iснyють як двi паралельнi реальностi, тобто юнуе частина тшьового ВВП, яка е додатком до офь щйного, а також офщйний ВВП включае деяку частину ВВП, яка створена тшьовою економiчною дiяльнiстю. Сдиним методом, що може розрахову-вати ц1 частини ВВП, е метод «сощально! справед-ливосп»3, за яким запропонована iнтерпретацIя по-казника тшьово! економiки констатуе той факт, що юнують дв1 частини тшьового ВВП (ВДВ, ВРП) -перша, яка не враховуеться Держстатом Укра!ни та е додатком до офщйного ВВП через штучне збшь-шення пром^жного споживання (32,3% у 2018 р.); друга - створена -пньовою оплатою пращ та через мультиплшатор споживання е частиною оФ1ц1йного ВВП (39,4% у 2018 р.) 4
З ведомо! макроеконом!чно! тотожност1 випли-вае, що випуск (V) дорiвнюe cyMi промiжного споживання (ПС) та ВВП. Тобто кожного року випуск в економщ зумовлений юнуючими фшансовими, матер!альними та людськими ресурсами та дор!в-нюе двом сво!м складовим: пром1жному спожи-ванню i ВВП. Якщо обсяги пром1жного споживання штучно збшьшуються, то це автоматично зменшуе величину ВВП.
Власники великих пiдприемств (переважно промислових та буд!вельних), використовуючи фш-тивн статтi витрат i завищуючи реальн витрати через «фiрми-прокладш», а також використовуючи rnmi механiзми, домагаються пiдвищення тарифiв, що призводить до збшьшення со6iвартостi продук-ц1! (не доведена до покарання або незавершена справа «Свшарчушв» яскраво пiдтверджyе таку схему розкрадання державних кошт1в) (рис. 3).
Рис. 3. Функцшнальна схема збшьшення co6iBapTOcri виробництва
1 Schneider, F. (2012). The Shadow Economy and Work in the Shadow: What Do We (Not) Know? IZA Discussion Papers 6423. Institute for the Study of Labour. (IZA);
ХаразшвЫ, Ю. М. Свггло i тшь економжи Украши: резерви зростання та модернiзацii. Економжа Украти. 2017. № 4. С. 22-45.
2 Приходько А. После шторма: перспективы украин-
ской экономики в 2017 году URL: http://finance.liga.net/
economics/2016/12/28/opinion/51262.htm.
3 ХаразшвЫ Ю.М. Свггло i т1нь економiки Укра!ни: резерви зростання та модершзацп. Економжа Украти. 2017. № 4(665). С. 22-45.
4 ХаразшвЫ Ю.М. Системна безпека сталого роз-витку: тструментарш ощнки, резерви та стратегiчнi сценари реал1заци: монограф!я / НАН Укра!ни, 1н-т еко-номши пром-ст1. Ки!в, 2019. 304 с.
За iснуючою реальнютю виникае негативний кумулятивний ефект - дут тарифи пiдвищують со-бiвартiсть всiх iнших виробникiв в економщ, реально збiльшуючи !х статп витрат, при цьому, ви-
смоктуючи кошти, як могли б тти на пiдвищення зарплат, сощальне забезпечення i швестищ! в еконо-мшу, якi так необхiднi Укра!ш. Завдяки цьому забез-печуеться iснуючiй рiвень тшзащ! (рис. 4).
55
50
45
40
35
30
25
20 -| 1999
Рiвень лызацп економiки УкраТни, % ВВП
2001
2003
2005
2007
2009
2011
2013
2015
2017
2019
Загальний рiвень лшзацп ■Зовнiшнiй рiвень тЫзацп тсля сплати тшьових заробiтних плат Рiвень офщшного ВВП, створеного тшьовою оплатою праЦ
Рис. 4. Фактичнi |)1шм пшзаци економжи УкраТни: загальний, до сплати тшьових заробггних плат (крива 1); зовшшнш р1вемь ттзацп пiсля сплати тшьових заробiтмих плат (крива 2)
Приклад «Оборонпрому» засвiдчуе, що <^р-ми-прокладки» можуть збiльшувати собiвартiсть то-варiв в дешлька разiв (3-5). Таких <^рм-прокладок» може бути декiлька. Як правило, <^рми-про-кладки» створюються власниками виробникiв, а «за-робленi» грошi виводяться через офшори, або витра-чаються на розшш: колекцИ вин, картин, автомобь лiв, лiтакiв, човшв та iнше.
Якщо законодавчо заборонити пiдвищення щни постачальника товару для <^рм-прокладок» не бiльше, наприклад, 5-15% (не може така фiрма, що не мае шяких основних засобiв для перероблення продукцп та створення додано! вартостi, тдвищу-вати щну у рази), тобто забезпечити зовшшнш рь вень тiнiзацi! економiки на рiвнi до 15% ВВП, отри-маемо ощнку обсягiв та перевищення промiжного споживання за умов ввдповвдних обмежень (рис. 5).
6000
5000
4000
3000
2000
1000
Промiжне споживання, млрд грн
__О-1
1-■-1 1----- ,-л--
--л-*-и-¥ " у "
1999
2001
2003
2005
2007
2009
2011
2013
2015
2017
2019
Фактичне промiжне споживання Промiжне споживання пюля заходiв
Перевищення промiжного споживання Перевищення промiжного споживання пiсля заходiв
Рис. 5. Димамiка обсягiв та перевищення промiжного споживання до i пiсля вiдповiдмих заходiв
0
Хapaктepним iндикaтоpом пepeвищeння npо- ност1 виpобництБa (вiдношeння ВВП до випуску), м1жного cnоживaння тa, як нacлiдок, в1дпов1дного як1й зa 1снуючих peaлiй знaxодитьcя у дiaпaзонi зaнижeння оф1ц1йного ВВП e коeфiцieнт тexнологiч- 0,41-0,45 (pиc. б, Rpraa 1).
О,54
Коефiцieнт технологiчностi виробництва
О,52 О,5 О,48 О,46 О,44 О,42
О,4
2 1—ш —-
1
1999
2001
2ОО3
2005
2007
2009
2011
2013
2015
2017
2019
Фактичний
Пюля заходiв
Pиc. 6. Динaмiкa коeфiцieнтa тexнологiчноcтi виробництвa до ^prna 1) i пicля (крив:! 2) взд^в^н^ зaxодiв
У той жe чac для eкономiчно pозвинeниx кpaïн СС в1н cтaновить 0,5-0,б5, дe piBem тiнiзaцiï e^TO-м1ки нe nepeвищye 15%. Отжe, piзниця м1ж фaктич-ним nepeвищeнням тa nepeвищeнням п1сля в1дпо-в1дних зaxодiв npомiжного cnоживaння бyдe визш-
чaти додaтковий peзepв оф1ц1йного ВВП (табл. 5), який можe бути cпpямовaний нa iнвecтицiï, ^^a-льнe зaбeзпeчeння, niдвищeння зapобiтниx nлaт тa iншe.
Ефeкт вiд обмeжeнь iiauiiikii фipм-пpоклaдок по y^aïm
Таблщя 5
Р1к Фaктичний ВВП, млpд гpн ВВП поля зaxодlБ, млpд гpн Додaтковий ВВП, млpд гpн
2010 1079,35 12б9,21 189,8б
2011 1299,99 1540,23 240,24
2012 1404,б7 1б44,45 239,78
2013 14б5,10 1б8б,77 221,б7
2014 158б,91 1849,38 2б2,47
2015 1988,54 23бб,1б 377,б2
201б 2385,3б 2842,1б 45б,79
2017 2983,88 3513,82 529,94
2018 3558,71 4170,09 б11,39
2019 (npогноз) 4233,84 4980,27 74б,43
* Pозpaxyнок aБтоpiБ.
Aнaлогiчнi pозpaxyнки можта отpимaти зa ви-дaми eкономiчноï д1яльност1 (тaбл. б).
Пpовeдeнi pозpaxyнки iлюcтpyють pозnодiл т1-нiзaцiï eкономiки Укpaïни, як1й зacвiдчye лiдepcтБO зловживaнь nepeвaжно в npомиcловоcтi тa буд1вни-цтв1, що e нacлiдком пpинизливо низькою чacткою вaловоï додaноï вapтоcтi у випуску. Зanpовaджeння зaxодiв обмeжeння нaцiнки фipм-npоклaдок npиво-дить до знaчeнь коeфiцieнтa тexнологiчноcтi в^об-ran^Ba до piBra eкономiчно pозвинeниx ^aï™ СС з в1дпов1дним piвнeм тiнiзaцiï eкономiки. Зaгaльний eфeкт у 2018 p. зaпpовaджeння обмeжeнь нaцiнки cклaдae 74б млpд гpн.
4. Економiчнi модeлi iнновaцiйного зpоcтaння у cвiтi. В cyчacниx yмовax бyдь-якa дepжaвa, що дe-монcтpye npиxильнicть до cпpияння npомиcловiй конкypeнтоcnpоможноcтi тa mдвищeння добpобyтy гpомaдян в1дносить до пepeлiкy сво1'х npовiдниx ц1-лeй aктивiзaцiю iнновaцiйниx npоцeciв в eкономiцi. Полнита дepжaв у нayковiй i нayково-тexнiчнiй cфepi тa нaцiонaльнi cиcтeми iнновaцiй cтaють rap-шочepговою тypботою ^piB^^Ba кpaïн i високо-nоcaдовиx ос1б. A в кpaïнax, що зaзнaли cyттeвиx eкономiчниx nотpяciнь, cтимyлювaння пpиxовaного iнновaцiйного nотeнцiaлy pозглядaeтьcя в якост1 можливого кaтaлiзaтоpa вiдновлeння eкономiк. Зa
словами Мiкко Алкю, колишнього державного секретаря та радника прем'ер-мшютра Фiнляндi!, iнно-вацшна полiтика в умовах економiчного спаду може виступити трамплiном для нового зростання1. Ма-еться на уваз^ що подолання кризи насправдi збпа-еться iз завданнями iнновацiйного оновлення еконо-мiки: в умовах кризи створюються механiзми тя-жiння до економiчно! структури нових галузей, ак-тивiзуються процеси модершзацл та розвитку шно-
вацiйного сектора економiки. I, як свiдчить зару-бiжна практика, роль держави в цих процесах е не-заперечно важливою. Питання полягае лише в тому, наскшьки глибоким i активним мае бути державне втручання в iнновацiйну дiяльнiсть для того, щоб подолати збо! в робот ринку та одночасно з цим не загальмувати iнновацiйнi процеси через непроду-манi ди.
Ефект вiд обмежень нащнки фiрм-прокладок за видами eK0H0Mi4H0i дiяльмостi
Таблиця 6
ВЕД ВДВ млрд грн ПС млрд грн К-т технол. Тшь, % ВДВ млрд грн ПС млрд грн К-т технол. Тшь, % А ВДВ млрд грн
До 3axodie nirnn 3axodie
Промисловють 746,07 2497,7 0,23 87,4 1286,4 1957,4 0,3965 15 540,3
Добувна 213,26 196,85 0,52 39,5 265,4 144,91 0,6471 15 52,1
Переробна 409,86 1770,2 0,188 110 799,4 1380,7 0,3666 15 389,5
Газ.ел.вода 122,95 284,2 0,302 49,3 165,1 242,0 0,4055 15 42,1
Сшьське господарство 360,76 478,2 0,43 38,2 444,5 394,5 0,5298 15 83,7
Будiвництво 82,92 331,7 0,2 104,4 157,1 257,5 0,3787 15 74,1
Транспорт та зв'язок 225,99 267,4 0,458 34,3 269,6 223,8 0,5464 15 43,6
* Розрахунок aBTopib.
Пiдтвердженням цьому е безлiч прикладiв держав, як продемонстрували як наслвдки кризи мо-жуть надати цший ряд можливостей для посткризо-вого iнновацiйного зростання. Наочним е досввд Нiмеччини, Францп, Швецп, Японп, Ггалл, якi у складнi пiслявоеннi роки успiшно здiйснювали еко-номiчнi реформи, демонструючи феномен «еконо-мiчного дива»; досввд нових балканських держав, ям вiдновили економiку пiсля вiйни та економiчно! кризи, обумовлено! розпадом югославсько! федера-щ!2; досвiд КореТ та Фшляндп, що вийшли з фшан-сово! кризи 1990-х рокiв з бшьш продуктивними та конкурентоспроможними економшами3.
Так, корейська економiка перетворилася з ви-робника i експортера низько- i середньотехнолопч-них товарiв у високотехнолопчну iндустрiальну державу. Пiвденна Корея здобула свгтову популяр-нiсть завдяки електронiцi, мобiльним телефонам, монiторам, автомобшям i багатьом iншим техноло-пчним сферам. Ключову роль в юторн успiху кра!ни вiдiграла державна тдтримка сфери наукових до-слiджень i розробок, а також той факт, що iннова-щйна стратегiя була включена до загального плану ввдновлення та структурно! перебудови економiки. Досввд Пiвденно! Коре! е показовим прикладом в
1 Agapitova, Natalia; Thacker, Simon; Chamlou, Nadereh. 2011. Innovating through the crisis (English). MENA knowledge and learning quick notes series ; no. 41. Washington, DC: World Bank. 45 p.
2 Землянюн А.I., Пщоричева 1.Ю. Аналоги й Bi^m-ностi системних криз у колишнiй Югослaвii та нишшнш Укpaiнi. Bine. 2014. № 23. С. 2-8.
3 Agapitova, Natalia; Thacker, Simon; Chamlou,
Nadereh. 2011. Innovating through the crisis (English).
плат того, як мають створюватися загальш сприят-ливi умови для iнновaцiй за допомогою пpодумaноi'
• ^ • 4
iнновaщйноi полiтики4.
Успiх aнтициклiчноi' полiтики Фiнляндii' можна багато в чому пов'язати iз pозумiнням кеpiвниuтвом кра!ни важливосп iнновaцiй для забезпечення стойкого економiчного зростання. Завдяки цьому в кра-!нi було запроваджено ряд економiчних i полiтичних реформ з метою створення сприятливого для iнно-вaцiйно! дiяльностi середовища. Стpaтегiя уряду пе-редбачала розвиток ефективно! iнновaцiйноi сис-теми, у тому чи^ пiдтpимку iнновaцiй за рахунок державних зaкупiвель, венчурного фiнaнсувaння та iнтеpнaщонaлiзaщi послуг. Добре розвинена система iнтелектуaльноi власност^, у свою чергу, дозволила отримати ряд патентов в iндустpii мобiльних те-лефошв, - в якiй було сконцентровано iнновaцiйне економiчне зростання кpaiни5.
Тому складш часи, що переживае нapaзi Укра-i^a, не повиннi розглядатись як перешкода на шляху до структурних змш i слугувати виправданням для вiдсутностi iнновaцiйних перетворень. Навпаки, криза мае спонукати до змш i руху вперед.
Багато краш продемонстрували, що немае такого стану економши, який не можна було б полшшити за к1лька роюв.
MENA knowledge and learning quick notes series ; no. 41. Washington, DC: World Bank. 45 p. (С. 7, 9).
4 World Bank. Innovating Through the Crisis. Report of the High-Level Workshop. 9-10 June 2011. Dubrovnik, Croatia. 46 p. URL: http://wbi.worldbank.org/wbi/Data/ wbi/ wbicms/files/drupal-acquia/wbi/Workshop%20Report%20-%20Innovating%20Through%20the%20Crisis%20-%20Fin al%20Draft%200ct%202011.pdf (С. 13).
5 Там само. (С. 15).
Наприклад, у другш половин XX столiття той же 1зршль кожн 10 рокв приймав у себе по однiй великий вiйнi. Це не стало перешкодою для побу-дови держави з рiвнем ВВП у перерахунку на душу населения вище, нiж, наприклад, у Японп. Як говорила про це диво iзра!льський прем'ер-мшютр Голда Ме1р: «У нас була секретна зброя - ввдсутнють аль-тернативи».
У 1949 р. банкр з Детройта Джозеф Додж при-!хав в Японiю в якост спецiального радника з фь нансових питань. Йому казали: «Ну ти що, дурень? Ти хочеш побудувати в Японп ринкову економiку? Це неможливо. Люди кланяються один одному в пояс. Це феодальна кра!на». Тим не менш знадоби-лося зовам небагато часу, щоб острiвна економiка стала iнновацiйною, другою у свт за обсягом ВВП.
У 50-х роках ХХ ст. Гонконг став першою кра!ною Схвдно! Ази, яка залучила iноземиий каптал за рахунок дешево! ро6очо! сили i сприятливо! податково! полiтики - ввдсутшстю ПДВ, митних зборiв, податку на диввденди й соцiальиих внескв, низьким податком на прибуток. У 1970-1980-11 роки почався будiвельиий бум: транспортна шфраструк-тура, залiзницi, хмарочоси, житловi будинки. У пе-рюд з 1961 по 1997 р. ВВП Гонконгу збшьшився в 180 разiв, i кра!на стала однею з найбагатших у свiтi.
Основн особливост економiчно! моделi Гонконгу:
1. Сильна полтична влада. Держава iз сильною владою бере на себе роль послвдовного проввдника ринково! политики. Функцi! держави щодо бiзнес-сектору: громадський порядок; мiнiмальне втру-чання в приватн справи; створення правового сере-довища, яке сприяе тдприемницькш дiяльностi.
2. Державне невтручання в економгку. Гонконг посвдае першу позищю в рейтингу економiчно! сво-боди, що забезпечено невтручанням держави в рин-ковi процеси, за винятком таких ситуацш тенденцiя до монополiзацi! галузi; утворення природних моно-полiй; створення сусшльних благ.
3. Експортооргентовангсть. Експортоорiенто-ванють Гонконгу була досягнута шляхом залучення iноземного капталу та прискорено! iндустрiалiзацi!. Поява iноземних дочiрнiх компанiй i фiлiй вiдкрила доступ до швестищйного ресурсу, а також стимулю-вала гонконгських виробникв впроваджувати мiж-народн стандарти. Це уможливило завойовування мiжнародних ринкiв. Експортну стратегiю Гонконгу характеризують такi аспекти: спочатку освоення ринив свого регiону, а потiм вихвд на ринки про-мислово розвинених кра!н.
Сiнгапур в 1965 р. тльки вийшов з вшни з Ма-лайзiею, мав проблеми iз засиллям китайського на-селення i був кинутий британцями без природних ресурсiв, навiть без доступу до будiвельного пiску. Батько сiнгапурського дива прем'ер-мiнiстр Лi Куан Ю точно описав подi! в сво!й кра!ш в назвi мемуарiв «З третього свiту у перший. Iсторiя Сiнгапуру». Те-пер цю працю цитують навiть укра!нсьш политики як посiбник «Капiталiзм для чайникв». Як i в Гонконзi,
у Сiнгапурi бурхливе економiчне зростання ознаме-нувалося розвитком бiзнесу. Сьогоднi Сшгапур -один iз провiдних економiчних, фiнансових i торго-вих цетрв свiту. Своiм успiшним розвитком Снга-пур зобов'язаний iнiцiатору загальнодержавних реформ Лi Куан Ю. Головн особливост^ сiнгапур-ського «економiчного дива» так:
1. Полтична влада. Основним завданням уряду Сiнгапуру було становлення успiшноi держави, що було неможливим без жорсткоi державноi влади -диктатури. Першим кроком до устху було ухва-лення довгостроковоi стратеги економiчного роз-витку, яка виршувала три завдання: iндустрiалiза-цiю, залучення шоземних iнвестицiй, розвиток транспортно!' шфраструктури.
2. Боротьба з корупщею. Лi Куан Ю створив спецiальний антикорупцшний орган. Щоб запобiгти появi корупцшних схем, а також позбутися багато-значностi законiв. У Сiнгапурi було максимально спрощено всi закони, особливо податковг Бiльшiсть видiв лiцензiй i дозволiв було скасовано. Зарплати державних службовц1в прирiвнювалися до зарплат у великих компашях.
3. Податкова полтика. В умовах конкурентно" боротьби Сшгапур сфокусувався на формуванн конкурентоспроможностi шляхом стимулювання залучення iноземного капталу. Основним iнструмен-том стала податкова политика, а саме звiльнення ввд сплати мита i податку на прибуток для шдприемств нафтопереробноi i легкоi промисловостi, суднобу-дування, електронки та високих технологiй.
4. Транспортна тфраструктура за рахунок внутрШтх коштiв. Цю стратепю дозволили реаль зувати два механзми. Перший - сувора полтика уряду i ефективне управлшня бюджетними кош-тами. Другий - уряд зобов'язав пращвнишв i робо-тодавц1в формувати заощадження, вiдсоток ввд яких направляти в Центральний резервний фонд (Central Providence Fund).
Чан Кайш^ засновник незалежноi держави Тайвань, i його партия Гомiньдан у Китаi програ-вали всi битви протягом 14 рок1в. Але потм вони сiли на кораблi i дременули з Пiднебесноi на острiв Формозу (Тайвань). 3 млн лузерiв i 4 млн непись-менних селян-остров'ян - що з цього може вийти? Ввдреклися вiд соцiалiзму. Спростили податки, ста-бiлiзували валюту i так даль Тепер 23-мiльйоний Тайвань - одна з найбагатших краш свiту. Тайвань процвгтав упродовж 40 рокiв, попри складн вiдно-сини з материковим Китаем. Серед азiйських тигрiв Тайвань не найбагатший, але вiн показав сутв темпи зростання економiки. Перевтшення Тайваню з аграрноi краiни на iнноващйну вiдбувалося посту-пово. Перша реформа, яка дала поштовх розвитку малого бiзнесу, - земельна. Поява ринку земл спри-яло появi малих приватних фермерських госпо-дарств, а каптал, залучений у результат купвл^ продажу землi, iнвестувався в промисловють i тор-гiвлю.
Наступним кроком був розвиток середньо- i ви-сокотехнологiчноi промисловост-i. Для цього було
створено спещальш економiчнi, iндустpiaльнi зони, де сьогоднi зосереджеш великi коpпоpaцii. Ввдмш-ними рисами економiчноi модеpнiзaцii були посту-повють, ненасильницький характер конкретних за-ходiв, урахування нaцiонaльних тpaдицiй. Чинни-ками тайванського економiчного дива стали: еконо-мiчнa стpaтегiя i пpiоpитети розвитку, домiнувaння малого й середнього бiзнесу, пpофесiйнa пiдготовкa населення, сприятливий бiзнес-клiмaт.
Протягом 1960-х pокiв ВВП на душу населення ШвденноТ Коре"! був подiбний до нaйбiднiших кра!н Африки й Азп. Однак у наступи десятилiття Шв-денна Корея почала переходити вiд aгpapноi еконо-мши до iндустpiaльноi та iнновaцiйноi, включаючи розвиток pобототехнiки та шформацшно-комп'ю-терних технологiй. У пеpiод з 1962 по 1995 р. еконо-мша Пiвденноi Коpеi зростала в середньому на 10% щоpiчно, що дозволило !й стати aзiйським тигром. У 1961 р. до влади прийшов Пак Чон Xi i став «бать-ком» пiвденнокоpейського «економiчного дива». За його пpaвлiння було введено планову економiку. Метою першо! п'ятиpiчки стали побудова ефектив-но! промислово! системи, а також розвиток електро-енергетики, хiмiчноi, нaфтохiмiчноi та цементно! промисловосп. Успiх корейських реформ полягае в залученш iноземного кaпiтaлу, в основному - безпо-воротно! допомоги США та Японл. Головними особливостями реформ Пак Чон Xi були:
1. Диктатура i планова економжа. Держава здшснювала жорстке втручання в економiку i тд-приемницьку дiяльнiсть.
2. Масштабна нацiоналiзацiя. Зокрема вся бан-швська система перейшла тд контроль держави. Також збер^ався контроль над транспортною шфра-структурою, енергетикою та водопостачанням.
3. Стимулювання малого й середнього 6i3mcy, об'еднання малих тдприемств у велит промиcловi групи (чeболi). Виробники готово! продукцп отри-мували вiд держави субсидп й замовлення, податки для бiзнесу знижувалися. Пpефеpенцii надавалися тальки найустшшшим пiдпpиемствaм - таким чином у Коре! стимулювали конкуpенцiю. Так вини-кали пpомисловi об'еднання i групи - чеболi. Напри-клад, Samsung, LG, Hyundai, Daewoo.
4. Екcпортоорieнтованicть. Кредитування i субсидування корейських експоpтеpiв. Кредитували експоpтеpiв як держава, так i iноземнi банки тд дер-жaвнi гарант.
У 1970-х 1рландш за !! нещасний вигляд нази-вали «хвора людина Свропи». Приблизно тодi ж влада зробили ставку на освiту, яшсно покращити людський кaпiтaл. Для залучення шоземних iнвес-тицiй в Ipлaндii з'явився спещальний орган - Агентство з iндустpiaльного розвитку, що надае гранти та фiнaнсовi пiльги компашям, що розвивають бiзнес в кра!ш. Тепер ця кра!на з 4,5 мшьйонним населен-ням, поpiвнянним з Донецькою, Дшпропетровською областями або з Киевом i Ки!вською областю, ви-робляе товapiв i послуг на $256 млрд. За даними Центрального статистичного упpaвлiння Ipлaндii, в
2015 р. економша кра!ни за рш зросла на 26,3%. Це свгтовий рекорд.
Словаччина i Чехiя у 1993 р. роз'!халися, як бвдш родичi. Майно дiлили за курсом 1 до 2. З про-мислових активiв Чехi! дiсталося все, решта - Сло-ваччинi. Дшили навiть хокей. Чехiя завоювала ва трофе!. Словаччина змушена була починати з тре-тьо! лiги (С). Через кшька рошв словаки увiйшли в найвищу свiтову хокейну л^у, в 2002 р. стали чем-пiонами свiту. Нинi 5 млн словаков, як нiколи не мали потужно! промисловосп, виробляють ВВП вище, нiж у 45-мiльйонно! Укра!ни.
Польща - iкона сучасного стилю. Ключовий етап !! перебудови - стрiмка приватизащя. За два перших роки в руках корпоративного сектору ви-явилося 45% в«е! промисловостi. Жодних ваучерiв або закритих копiйчаних продажiв за прописаним пiд одного покупця умовами. Тшьки кеш. Один з перших закошв польського уряду - закон про шо-земнi iнвестицi!. Цей документ скасовував обме-ження на частку акцюнерного капiталу для шозем-щв, встановлюючи податковi пiльги для шоземних iнвесторiв, усував усi обмеження на вивiз прибутку та розмiр ^естицш У 1999 р. Польща провела пенсшну реформу. Один з !! аспектов вимагав вiд кожного працюючого поляка у вiцi понад 30 роив платити 12,2% в державний пенсiйний фонд (ПФ), а 7,3% - перераховувати на особистий накопичуваль-ний рахунок в недержавний ПФ (НПФ). За першi чо-тири роки реформ у Польщi було створено 16 неуря-дових ПФ, яш керували близько 45 млрд злотих (по-над €10 млрд). Вже до 2006 р. ця грошова маса зросла до €29,5 млрд, а до 2011-го - перевищила €50 млрд. Щ приватш кошти брали участь у великш i ма-лiй приватизацИ.
В епоху Четверто! промислово! революцi! циф-ровiзацiя стала головним трендом формування нових секторiв економiки. Естошя - перша i едина по-страдянська республiка, яка створила цифрову iн-фраструктуру для введення електронного уряду. Першi кроки з розвитку сектору шформащйно-ко-мунiкацiйних технологiй було зроблено в середиш 1990-х рошв за допомогою державно! програми за-гально! комп'ютеризацИ «Стрибок тигра» (1996). Уже в 2002 р. було введено обов'язковi Ш-карти, якi е цифровим ключем i електронним тдписом грома-дян Естонi!. А в 2007 р. було проведено першi елек-троннi вибори, де 3,4% виборщв проголосували онлайн. Попри швидкий розвиток 1Т-сектору, пiсля вступу в СС Естонiя стикнулася з проблемою емь грацi! населення. Одним iз рiшень цiе! проблеми стало надання електронного громадянства нерезидентам кра!ни 2014 р. У 2018 р. заявки на електронне громадянство щотижня подавали близько 40 тис. оаб.
Крiм цього, iноземнi громадяни перемiщують свiй бiзнес в Естошю або створюють новi пiдприем-ства в кра!ш. Громадяни Укра!ни е лвдерами зi ство-рення нових тдприемств в Естонп як е-резиденти (550 компанiй).
Ефект для економши Ectohîï вiд упровадження електронного резидентства шоземних громадян - це сплачен податки, якi залишаються в крашг Отже, електронний уряд в Естонп - це 99% ycix державних послуг у режимi онлайн. Це спростило взаeмодiю держави, громадян, бiзнесy. У перiод з 2014 по 2017 р. кшькють чиновников знизилася з 29 471 до 26 812. Також, за словами екс-вще-канцлера Мшю-терства економiки та комушкацш Естонiï, щорiчно кожен житель краши економить цiлий робочий тиж-день, тобто близько 2% ВВП. За оцшками Свроко-мiсiï, поряд iз Фiнляндieю й Дашею, Естоня посвдае лiдирyючy позицiю з надання електронних державних послуг. Пiсля введення електронного громадян-ства для нерезидентов Естонiя пiднялася на десяту позищю в рейтингу Doing Business (з 22-го 2014 р. на 12-те мюце 2018 р.), за 1ндексом сприйняття ко-рyпцiï — на 5 пунктов (з 26-го на 21-е мюце).
Звичайно, це далеко не повний перелiк стрм-ких пiдйомiв. Але достатнiй, щоб прийняти формулу Кахи Бендyкiдзе: «У свт немае проклятих краш». I ось ще сказане ним в 2010 роц: «В Украïни е вс шанси або залишитися найбшьшою нерозвине-ною крашою Свропи, або стати одшею з найбагатших европейських краш». Так, змiни неминуч, такi умови мiнливого свiтy, переходу на новий техноло-гiчний уклад. Але це мае бути еволюця завдовжки в поколiння, а не катастрофiчне цyнамi на догоду не-гайним потребам.
5. Катастрофiчний стан економжи Донбасу та шляхи виходу з нього шляхом модершзацп та смарт-спещатзацп. Сучасний стан економiки Дон-басу можна визначити як катастрофу: «Катастрофа - подiя, викликана рyйнiвними силами природи або людською дiяльнiстю чи бездiяльнiстю, що сер-йозно загрожуе та (або) завдае шкоди людському життю, здоров'ю, майну та (або) навколишньому се-редовищу». Ця катастрофа мае соцiальний, еконо-мiчний, екологiчний та науково-технчний вишри.
Соцiальний вимiр: 1) фiнансове зубожшня, вiдтiк населення, вiдсyтнiсть довiри та несприй-няття дiяльностi центральних органв влади; 2) ни-зький рiвень розвитку соцiальноï iнфрастрyктyри (лiкарнi, школи, дитсадки, закладiв позашкльного виховання тощо); 3) падiння якостi життя та варто-ст «сошального капiталy» працездатного населення регiонy; 4) стагнацiя розвитку дуально!' освiти, ква-лiфiкацiйного та креативного рiвня населення; 5) де-мографiчна криза (падiння народжуваност та зростання смертност) особливо на територiях прилег-лих до зони проведення ООС; 6) несприйняття дер-жавно1' полiтики в сферi мови, освiти, iсторичноï пам'ят; 7) вiдсyтнiсть iнститyцiй зрiлого громадян-ського сустльства.
Економiчний вимiр: 1) падшня ВРП регiонy (21 мюце - Донецька, 25 - Луганська на душу насе-лення); 2) швидке зниження конкурентоспроможно-ст економiки регюну; 3) занепад промислового по-тендiалy схiдних регiонiв Украши; 4) стагнаця i вiдсyтнiсть регiональноï кооперацп великого, серед-
нього i малого бiзнесу; 5) вiдсутнiсть стратегiчно ви-значених прiоритетiв п1дтримки потендiйних швес-торiв стосовно податкового, кредитного i митного навантаження; 6) в цшому вiдсутнiсть притаманного всiм регiонам Укра!ни розумiння необхiдностi ввд-ходу ввд ресурсозалежних виробництв до iнновацiй-них проектiв в усiх перспективних галузях.
Екологiчний вимiр: 1) ризики виходу на по-верхню та падтоплення шахтними водами пiдземних горизонтов з питною водою i цокольних примщень житлового сектору; 2) збiльшення випадкв потрап-ляння до житлових примщень шахтного метану i наявна загроза витоку радiацi!; 3) пдвищене за-бруднення повiтря та зовн1шнього середовища пд-приемствами ГМК i ТЕС; 4) ввдсутнють системи мониторингу екологiчних ризишв особливо на захопле-них територiях у зонах проведення ООС: 5) низький рiвень розвитку системи рекреацп та туризму; 6) вщсутнють дiездатних програм монтгорингу i пд-вищення екологiчно! освiченостi населення; 7) ввд-сутнiсть державно! стратеги в зменшенн залежностi енергетики ввд вугiлля та вуглецевого палива зага-лом.
Науково-техшчний вимiр: 1) нерозвиненiсть шновацшно! iнфраструктури (iнкубатори, науковi парки i технопарки i т.д.), а також шституцшного за-безпечення (органiзацiйно-законодавчих заходiв) !! сталого розвитку; 2) деградащя i занепад «приклад-них» ланцюпв (СКТБ, ПКТ1 i т.д.) циклу «дослвд-ження - виробництво» у цившьних секторах про-мисловост, охорон здоров'я i освiти; 3) ввдсутнють державно! i регiонально! п1дтримки «анновашйного лiфта» (системи п1дтримки iнновацiй ввд школи до комерцiйного впровадження на внутршньому та зовнiшньому ринках); 4) наявний дефiцит децентра-лiзованих джерел фiнансування прикладних розро-бок, зокрема енергозбер^аючих технологiй у ви-робничш сферi i комунальному господарствi; 5) ввд-сутнють мотивацi! бiзнесу загалом до фiнансування iнновацiй i зокрема великих пвдприемств до впровадження iнновацiй вiтчизняних фахiвцiв i винахвдни-кiв з малого i середнього бiзнесу.
Перезавантаження економiки регiону можливо органзувати в 2 етапи. Перший - в сучасних умовах на п1дконтрольн1й територi!, а другий - пюля вста-новлення миру - на всш територi! регiону.
Пропонуеться вже в найближчий час органзу-вати для залучення коштiв шоземних державних та приватних донорiв постйно дiючу щорiчну або що-дворiчну Мiжнародну конференцiю «Катастрофа Донбасу: мiжнародна спiвпраця в локатзацп та лжвщацп наслiдкiв шляхом модершзацп та смарт-спещатзацн» (один рiк на територi! Донець-ко! област, другий - на територн Лугансько!), метою яко! повинно стати утворення Мiжнародного фонду «Перезавантаження Донбасу - 4.0», який би передбачав створення вщповвдних галузевих ввд-дiлень:
екологiчного — з фшансування проектов лшвща-цi! наслвдшв закриття та затоплення шахт та !х шкодливого впливу на довкшля;
сощального - з фшансування проектов в сферi освгти (загально!, професiйно!, вищо!), сприяння тдприемиицьким унiверситетам (в тому числi реа-лiзацi! проекту «1ииовацшного лiфта «ввд школи -до Свропи»), розвитку кооперативного руху на селi та в ОТГ, охорош здоров'я, модертзаци житлово-комунального господарства, рекреацi!, шклюзив-ного розвитку, туризму;
нео'тдустр'шльноЧ модертзаци - з фшансування проектов смарт-спецiалiзацi! та «1идустри 4.0», створення мережi iндустрiальних парив, орга-нiзацi! сучасних високотехнологiчних виробництв, шляхом приеднання до високотехнологiчних евро-пейських та свiтових кластерiв та ш;
наукового та 'тновацшного - з метою розбу-дови регюнально! iнновацiйно! системи шляхом фь нансування проектiв розбудови iнновацiйно! шфра-структури (бiзнес-iнкубаторiв, наукових паркiв, технопарков, хабiв - транспортних, медичних та ш), сектору IТ-iндустрi!, НДДКР з прюритетних серед-ньострокових науково-технiчних напрямiв розвитку регютв.
Для реалiзацi! цих проектов на законодавчому рiвнi в регют потрiбно створити спецiальний режим шновацшно-швестицшноТ дiяльностi (по аналогi! з досввдом Iрландi! та Фiнляндi! вш може бути названий «1нновацшиим офшором»), який буде передбачати стимулюючi умови у сферi опо-даткування, кредитування, митно! полiтики для устаткування та особливий режим валютного курсу для реалiзацi! цих проектiв.
Оскiльки для проведения те! роботи та !! на-уково-методичного супроводу, потенщалу обласних i мiсцевих оргаиiв управлiния явно недостатиьо, пропоиуеться створити з залучениям коштгв проектов мiжнародно! техиiчно! допомоги «Центр страте-гування та оргпроектування «Майбутне Дон-басу» (головний офю - у Киевi на базi 1нституту еко-номiки промисловостi НАН Укра!ии, Донецьке ввд-дiления - у м. Краматорську або Слов'янську, Лу-ганське вiддiлеиня - у м. Северодонецьку) як непри-буткову громадську спiлку за участю експертно! спiльноти (Академiя економiчних наук Укра!ни), пiдприемцiв регiоиу, Донецько! та Лугансько! тор-гово-промислових палат, та Агенцш регiонального та мiсцевого розвитку. Цей центр у тюнш спiвпрацi з Донецьким регiональним центром НАН Укра!ни i МОН Укра!ии та ЛОНКР, може стати «мозковим центром» мотториигу та координацi! мiсцевих стратегiй та програм вiдновлеиня та «розумно! нео-iндустрiально! спецiалiзацi!» Донбасу.
З метою об'еднання зусиль промисловщв, тд-приемщв, науково-освiтиьо! експертно! спiльноти, представнишв державного управлшня та мiсцевого самоврядуваиня в справi вiдновления економiчного потенщалу та неошдуст^вльного вiдроджеиня Дон-басу пропонуеться засиувати Громадянську платформу «1ндус^я Донбасу - 4.0». Як шщатори такого руху могли б виступити Академiя економiчних наук Укра!ни, Агеици регiонального розвитку, тор-гово-промисловi палати, а також Краматорська
мюька рада директорiв промислових пiдприeмств, Донецький науковий центр НАН Укра!ни i МОН Ук-ра!ни, Донецьке ввддшення УСПП та iншi.
Донецький науковий центр НАН УкраТни i МОН УкраТни може стати пiлотним проектом 3i створення регiональноТ iнновацiйноТ системи як своервдне ядро, навколо якого буде формуватися су-часна регюнальна iнновацiйна iнфраструктура. На цiй основi може бути започатковане формування ме-режi корпорацш в'дновлювального (випереджа-ючого) розвитку - ввд окремих ОТГ до Донецького економiчного району (у складi Донецько! та Лугансько! областей). Ц корпораци можуть утворювати вiдповiднi Фонди, зокрема:
Фонд розвитку виробництва - для фшансування проекпв iнновацiйно! iнфраструктури iндуст-рiальних паркiв, формування «точок зростання 1н-дустри 4.0», кластерiв, розвитку фшансово! шфра-структури (лiзингу).
Фонд шновацш та науково-техтчного розвитку — для фшансування проекпв бiзнес-iнкуба-торiв, наукових парив, технопарпв, сектору ГГ-ш-дустрi!, НДДКР з прiоритетних середньострокових науково-технiчних напрямiв розвитку регiонiв.
Фонд сощального розвитку - для фшансування проектов в сферi освгги (загально!, професш-но!, вищо!), сприяння тдприемницьким утверсите-там, охоронi здоров'я, модертзаци житлово-кому-нального господарства, рекреаци, туризму.
Алгоритм «шновацшного лiфта» для по-глиблення iнтеграцiТ унiверситетськоТ та акаде-мiчноТ науки з бiзнесом та виходом в европей-ський науково-освггнш простiр та ринок:
1) створення Фш! або лабораторi! головного по проблемi iнституту НАН Укра!ни при вiдповiднiй кафедрi укра!нського утверситету-партнера;
2) укладання Угоди про ствпрацю з европей-ським (iноземним) утверситетом-партнером та стльна участь в европейських науково-освiтнiх грантових програмах для отримання фiнансування;
3) забезпечення структурних тдроздшв, що займаються дослiдженнями у сферi розвитку висо-ких технологiй (зокрема, наприклад, нано- та бю-технологш) взаемодоповнюючим обладнанням;
4) забезпечення кадрами, стажування, науковi обмiни (студентами, астрантами, докторантами, на-уковцями, викладачами);
5) забезпечення додаткового фшансування шляхом залучення коштгв европейських, нащональ-них та регюнальних програм, мiсцевих бiзнес-структур або через систему рiзноманiтних фондiв;
6) тдготовка пропозицiй до вироблення нащо-нальних та регiональних стратегш <«таЛ-спеталь заци» та диверсифiкацi! традицшних галузей спець алiзацi! регiонiв i мiст кра!н-партнерiв;
7) введения на фiзичних та бiологiчних спеща-льностях уиiверситетiв-партнерiв спецкурав «Ос-нови економши та тдприемницько! дiяльностi», «Економша нанотехнологш», «Економша бютехно-логiй»;
8) зaбeзneчeння бiзнec-iнкyбyвaння мaлиx шд-npиeмcтв i тиpaжyвaння нaно- i бiоpозpобок нa бaзi мicцeвиx iнкyбaтоpiв, нayковиx тa тexнопapковиx cтpyктyp yнiвepcитeтiв-napтнepiв, у тому числ1 з ви-коpиcтaнням cxeми фpaнчaйзингy.
Mодepнiзaцiя тaкож мae зaбeзneчити кapдинa-льн зм1ни тexнологiчного npофiлю Донбacy. До-цiльно pозpобити Нaцiонaльний Пpоeкт, який би pозвинув iнтeлeктуaльний, н:уковий, виpобни-чий i кaдpовий потeнцiaл peгiону, пepeдбaчив до-cягнeння ви^к^ якicниx cтaндapтiв виpобни-цтв:, пepeтвоpивши Донбac iз вceукpaïнcькоï кузнi в «Нaцiонaльний iнновaцiйний тexнопapк».
Унiкaльнicть icTOpiï npомиcлового pозвиткy, кyльтypи, життeвого cepeдовищa нa Донбaci, a тa-кож «Haцiонaльний модepнiзaцiйний Пpоeкт» мa-ють стши д1йовим фaктоpом зaлyчeння людeй, ш-вecтицiй, cyчacниx тexнологiй для зaбeзпeчeння ди-нaмiчного pозвиткy.
Конкypeнтнi nepeвaги Донeцького peгiонy мо-жуть бути сутгево n1двищeнi зaвдяки виг1дному гeогpaфiчномy nоложeнню - nоpяд з pозвинeними в1тчизняними peгiонaми i eкономiкaми 1нших кpaïн, тpeбa лишe ara^^nme pозвивaти мiжpeгiонaльнi i тpaнcгpaничнi культурш, нayковi i виpобничi в1д-носини, cnpияти зpоcтaнню якост1 життя людського кaniтaлy.
У той жe чac сл1д мiнiмiзyвaти pизики, що ускгаднюють конкypeнтний pозвиток peгiонy, тaкi як:
моноcтpyктypнa оpгaнiзaцiя i cиpовиннa с^я-мовaнicть виpобниuтвa (мeтaл, вуг1лля);
nоpyшeння iнфpacтpyктypниx зв'язк1в чepeз в1йськов1 ди, що обмeжye можливост1 pyxy людeй, ^пиитв, npодyкцiï тa iнфоpмaцiï;
eкологiчнa cитyaцiя, нaближaeтьcя до ^mra-но", усктаднюючи умови життя i виpобиицгвa;
втpaтa тpyдовиx pecypciB, особливо iигeлeктya-льного кamтaлy чepeз nоpyшeиия умов життя.
^му виpiшeиия cтpaтeгiчниx зaвдaиь OTpy^ тypно-тexнологiчноï модepиiзaцiï Донбacy вимaгae yвaжного cтaвлeния до оnгимiзaцiï виpобничоï cтpyктypи npомиcлового комnлeкcy, npiоpигeтiв тexнологiчного зpоcтaиия, визнaчeиия кpитepiïв eкономiчноcтi i eкологiчноcтi виpобииuгв, eфeктив-ного викоpиcтaния тepитоpiï.
Донбac мae nepeтвоpитиcя 1з вyгiльно-мeтaлyp-г1йного peгiоиy з тpaдицiйно тexнологiчно низькою cтpyктypою виpобииuгвa (III тexнологiчиий yклaд) в peгiон кpeaтивноï eкономiки, в основ1 якоï будуть з^ння, нов1 модeлi pозвиткy, нов1 типи cоцiaльииx в1дносин, новa кyльтypнa пapaдигмa.
Стpaтeгiчнe мaйбyтнe Донбacy вбaчaeгьcя як peгiон виcокоï тexнологiчноï кyльтypи. В1н мae збe-peгги зa собою pоль iидycтpiaльного цeнтpy кpaïии, arne поняття iндycтpiï мae бути збaгaчeно шошдуст-piaльиим зм1стом нa основ1 вnpовaджeиия в1тчизня-них i св1тових доcягнeиь нayки т1 тexиiки. Heзвaжa-ючи нa нeeфeктивиy мeтaло-вyгiльиy домiнaигy ви-pобниuгвa, cтpaтeгiя cтpyктypно-тexнологiчноï мо-дepиiзaцiï нe nepeдбaчae в1дмови в1д тpaдицiйниx
виpобництв, aлe ïx pозвиток в nодaльшомy мae зд1й-cиювaния виключно зa paxyнок влacииx pecypciB.
Ha дepжaвиy n1дтpимкy можуть pозpaxовyвaти лишe нов1 виcокотexнологiчиi виpобииuгвa, пpо-дукц1я яких бyдe оpieнтовaнa m iмпоpтозaмiщeиия, зaдоволeния виyтpiшиього попиту i pозвиток ero-nоpтного nотeицiaлy. TaRrä cцeнapiй Гpyигyeтьcя нa кpитичиiй ощнщ модeлi фоpмyвaиия товapниx pecypciB пpомиcловоï npодyкцiï, що cклaлacя в До-нeцькiй облacтi. Лишe тpeтинa товapииx pecypciB фоpмyeтьcя зa paxyнок влacного виpобиицтвa, 1ншу чacткy компeнcye iмnоpт, що вимaгae знaчниx Ba-лютних кошт1в. Зa нaшою ощнкою в 2015 p. обсяг iмnоpтy npомиcловиx вид1в npодyкцiï в Дошцькш тa Лyгaнcький облacтяx cклaдe 2,5 млpд дол. СШA.
Iмnоpт пpeвaлюe у зaдоволeииi nотpeб peгiоиy в х1м1чшй npодyкцiï виcокотexнологiчного a^pra-мeнтy (б4,7% в1д обсягу влacного виpобиицтвa), по-лiмepниx мaтepiaлiв (80,8%), тeкcтильниx мaтepia-л1в (180,7%), npодyкцiï мaшинобyдyвaиня (13б,8%). Te, що зaгaльиий бaлaнc зовиiшньоï тоpгiвлi peгiоиy npомиcловими товapaми лишaeгьcя позитивним, зa-бeзneчyeтьcя поки що eкcпоpтом мeтaлоnpодyкцiï. Пpотe юнують досить вaгомi npичини очiкyвaти в подaльшомy ycклaднeиня бaлaнcовиx npоnоpцiй зовиiшньоï тоpгiвлi. Зa 2011-2014 pp. eкcпоpт шдо-pогоцiнииx мeтaлiв з Укpaïии cкоpотивcя нa 2б,7%.
Пepcпeктиви пpомиcлового вiдpоджeння Донбacу вбaчaeмо пepeдуciм в pозвитку м:шино-6удув:ння, xiмiчноï пpомиcловоcтi i полiмepiв -цe як зaгaльиi оpieнтиpи iидycтpiaльного pозвиткy. Arne iнновaщйнicть тa виcокотexнологiчнicть мaють бути зaбeзпeчeнi зa paxyнок оcвоeния нових тexно-лог1й, зокpeмa:
виpобиицтвa piдкозeмeльииx eлeмeигiв, cnиpa-ючись нa Brnacny cиpовиниy бaзy у вигляд1 в1дход1в вyгiльноï, гipиичо-мeтaлypгiйноï npомиcловоcтi;
pозвиток i викоpиcтaния тexнологiï нa основ1 св1тлового npомeию - фотон1ки - як одного 1з nepc-neктивниx нaпpямiв нaнотexнологiй. Bикоpиcтaиия фотон1ки дозволяe ютотно п1дняти eфeктивнicть npaцi у тpaдищйниx для peгiоиy видax д1яльност1 -мeтaлypгiя, мaшинобyдyвaния, зокpeмa в опepaщяx piзки, звapки, тepмообpобки, nолipyвaиня дeтaлeй;
оcвоeния вiтpогeнepaцiï, чому cnpияють як iip№ pодиi умови - вiтpовa aктивнicть peгiоиy, тaк i ^о-гpecивнi зм1ни в cтpyктypi eлeктpогeнepaцiï - cкоpо-чeиия nотyжноcтeй тeпловоï eлeктpогeнгepaцiï чe-peз нecтaчy вугшля (aнтpaцигy). Maшинобyдyвaния peгiоиy отpимaло б виcокотexнологiчиy н1шу 1з зa-бeзпeчeния вiтpоeнepгeтики нeобxiдиим ycтaткy-вaниям - вeжaми, eлeктpогeнepaтоpaми i pозnодiль-чою aпapaтypою;
pозвиток тexнологiй i ycтaткyвaиня з п1дви-щeния eфeктивноcтi викоpиcтaиия eнepгiï i pecypciB в бaзовиx гaлyзяx npомиcловоcтi, як ключового та-npямкy cтaновлeиня eнepгоощaдноï i бeзвiдxодноï eкономiки. Bикоpиcтaния «зeлeниx» тexнологiй сут-тeво niднiмe тexнологiчний piвeиь eкономiки peгi-ону, cтвоpить основу для мiжнapодного cniвpобiт-ииuгвa
6. Оцiнка рiвня смартизацп промисловостi УкраТни (за рiвнем смартизацп окремих пщпри-емств). Як основний фактор для аналiзу рГвия смартизацп обрано вартють комп'ютерного програмного забезпечеиия i баз даних (КПЗ i БД) в !! ствввдно-шеииях з доданою вартютю i вартiстю машин та устаткувания. Рiвеиь смартизацп в переробнiй про-мисловост можна ощиити по ствввдношенню вар-тостi КПЗ i БД (,) i вартост машин та обладнаиня (К): Ь/к. Вартють КПЗ i БД корелюе зi складшстю i рiзноманiтиiстю вирiшуваиих завдаиь, а тому цей показник в динамщ вiдображае зростания складности виконуваних завдаиь на одииицю обладнания, що використовуеться, зокрема, iнтелектуалiзацiю машин, що використовуються. Крiм того, такий показник е порiвняним для рiзних економiк i вироб-иицтв, який можна порiвияти в динамiцi, його можна використовувати на мiкрорiвнi для ощнки смартизацп окремих тдприемств. Однак цьому показ-нику властивий один iстотиий недолiк - вш не вра-ховуе рiвень технологiчно! озброеностi виробиицтва i, ввдповвдно, !! вплив на створеиня додано! вартосп, тому якщо вплив фактора «машини та обладнання» на додаиу вартiсть мшмальний, то як! б не були висок! показники к,к, говорити про смарт-промисло-вост неможливо.
Щоб обшти проблему зв'язку показиика смартизацп капгталу к,/к з рГвнем смартизацп виробни-цтва/економши, необхвдно враховувати капгтало-мюткють. У тих виробництвах, де катталомюткгсть
висока, рГвень смартизацп капгталу к,к в тш чи ш-шш мГрГ буде ввдображати Г смартизащю виробиицтва; в шшому випадку однозначиих висновшв зро-бити не можна. Тому в якост основного показиика смартизацп запропоновано використовувати Гите-гральний показник смартизацп виробиицтва, що враховуе смартоозброенють (к./к) Г смартоемнють
(Ь/т) виробиицтва: к, =
к ■ к
"у / к "у / т
. Чи-
1 + к, / к (к, / т - 1) сельник показуе рГвень смартизацп виробиицтва з урахуваиням смартизацп капгталу й участ капгталу в створени додано! вартостц знамеииик вносить ви-правления, необхвдне в першу чергу для забезпечеиия адекватности значеиь фуикцп при наближени аргументов до сво!х екстремальиих значеиь; квадра-тний корГиь служить для лшеаризацп отриманих значеиь. В Укра!и повнютю реалГзувати запропоно-ваиий тдхвд до ощнки смартизацп переробно! про-мисловост не представляеться можливим через ввд-сутнють статистичиих даних - Державна служба статистики Укра!ни не збирае Г не розмГщуе на своему сайт! або в збГрниках статистику за показником вартост КПЗ Г БД. З показнишв, як в тш чи Гишш мГрГ мають вщношения до необхщиих, можна ввд-значити «Каттальш швестици в програмне забезпечеиия Г бази даних» (доступно по економщ в щ-лому, але не в розрГзГ видГв економГчно! дГяльност -табл. 7).
Таблиця 7
Деяк показники каттальних iнвестицiй по економвд Укра'ши в цiлому *
Р!к Валова додаиа вартють, мли гри Каттальш швестици, мли гри Каштальш швестици в машиии, обладнаиия та швентар, мли гри Каиггальш швестици в програмие забезпечеиия Г бази даних, млн грн
2001 180490 - - -
2002 201194 - - -
2003 240217 - - -
2004 313046 - - -
2005 388601 - - -
2006 474123 - - -
2007 634794 - - -
2008 824176 - - -
2009 796481 - - -
2010 954472 180575,5 54059,2 2802,4
2011 1122558 241286,0 71771,4 3254,0
2012 1213069 273256,0 77015,4 3409,1
2013 1283812 249873,4 79032,9 3477,6
2014 1382719 219419,9 68948,8 3207,3
2015 1689387 273116,4 84423,2 4908,4
2016 2023228 359216,1 123133,3 6315,5
2017 2519561 448461,5 154721,7 8196,4
2018 - 526341,8 174156,2 10719,9
* Розраховано за даними Державно! служби статистики Украши.
На основ! наявних даиих можна розрахувати певш показники, яш не е безпосередньою реалГза-щею розробленого тдходу, проте дозволяють зро-бити певш висновки щодо темтв смарт-шдустрГаль зацп (табл. 8).
Безумовно, наявнють показнишв тальки з швес-тицш не дозволяе ощиити поточиий рГвень смарт-шдустрГалГзацп економГки Укра!ии, проте стввщ-ношеиня швестищй дозволяють ощиити теидеицп: очевидно, що з плином часу, в мГру вибуття иишш-шх основних засобГв та !х замщеиня новими (що
вiдобpaжaeгьcя в здшсшнш iнБecтицiй), сп1вв1дно-шeння aктивiв будуть npaгнyти до нишшшх сп1вв1д-ношeнь iнБecтицiй.
Aнaлiз дaниx тaбл. 8 дозволяe зpобиги тaкi висновки: cтpyктypa iнБecтицiй в контeкcтi оц1нки cмapт-iндycтpiaлiзaцiï з 2010 по 2017 p. ш зaзнaлa 1стотних зм1н: чacткa iнБecтицiй в КПЗ i БД в Ram-тaльниx iнБecтицiяx коливaлacя в мeжax 1,5%; чacт-га iнвecтицiй в мaшини, облaднaння тa iнБeнгap в кan1тaльниx iнБecтицiяx коливaлacя близько 32%, a cniввiдношeння iнвecтищй в КПЗ i БД тa iнБecтицiй в мaшини, облaднaння тa iнвeнтap - в мeжax 5%; cmввiдношeння iнБecтицiй в КПЗ i БД тa iнБecтицiй в мaшини, облaднaння тa iнвeнтap (гpaфa 4 тaбл. 8) нe зм1нилося з 2010 p i коливaeтьcя в мeжax 5%. Якщо nоpiвнювaти з1 cмapтоозбpоeнicтю мaшин
i ycтaткyвaння в pозглянyтиx вищe кpalнax, то ця Be-личинa nоcтynaeтьcя лишe Hiмeччинi (pиc. 7). Од-нaк щe paз n1дкpecлимо, що цe для Укpaïни nотeн-ц1йно можливe cmввiдношeння витpaт фaктоpiв ви-pобництвa в мaйбyтньомy, у мipy повного зaмi-щeння мaшин i облaднaння. Динaмiкa сшвввдно-шeння iнБecтицiй св1дчить пpо тe, що npидбaння мa-шин тa облaднaння нe cynpоводжyeтьcя зpоcтaнням чacтки КПЗ, що дозволяло б викоpиcтовyвaти цe об-лaднaння в1дпов1дно до napaдигми cмapт-iндycтpia-лiзaцiï (Iнтepнeт peчeй, вeликi дaнi, aвтомaтизовaнe пpийняття piшeнь, штучний iнтeлeкт). Mожнa ^и-пустити, що у б1льшост1 випaдкiв цe облaднaння нe e пepeдовим, оскшьки нe вимaгae napaлeльноï зaкy-п1вл1 КПЗ i БД, що дозволяють об'eднyвaти тaкe об-лaднaння в мepeжi Iнгepнeтy peчeй aбо кepyвaти ним нa основ1 aнaлiзy вeликиx дaниx.
Дeякi вiдноcнi показники кaпiтaльниx iнвecтицiй з eкономiки У^аТни в цiлому
Таблиця S
Р1к Чacткa 1нБecтицiй в КПЗ i БД в кamтaльниx 1нБecтиц1яx, % Чacткa 1нБecтицiй в мaшини, об-лaднaння тa 1нБeнтap в кamтaль-них 1нБecтиц1яx, % Сmввiдношeння ime^^rn в КПЗ i БД тa iнБecтицiй в мaшини, облaднaння тa iнБeнтap,%
1 2 3 4
2010 1,55 29,94 5,18
2011 1,35 29,75 4,53
2012 1,25 28,18 4,43
2013 1,39 31,б3 4,40
2014 1,4б 31,42 4,б5
2015 1,80 30,91 5,81
201б 1,7б 34,28 5,13
2017 1,83 34,50 5,30
* Pозpaxовaно aБгоpaми.
11,00% 10,00% 9,00% 8,00% 7,00% б,00% 5,00% 4,00% 3,00% 2,00% 1,00% 0,00%
Hiмeччинa Чexiя AБcгpaлiя Укpalнa
сч m lo чо оо о сч m lo чо
с ■> о о О о о о о о о
С ■> о о о о о о о о о о о о о о о о С ■>
гч сч сч сч сч сч сч сч сч сч сч сч сч сч сч сч сч гч
Рис 7. Мквд У^аши в динaмiцi вiдношeння вapтоcтi КПЗ i БД до вapтоcтi машин та обладнання
^зм^^сть cn1ввiдношeнь дозволяe зpобиги нenpямий, пpотe досить обгpyнговaний висновок: якщо зa оcтaннi 10 pокiв cтpyктypa iнвecтищй зaли-шaлacя бeз зм1н, то i cтpyктypa aктивiв тaкож зaли-шилacя тaкою, тобто нa в1дм1ну в1д pозглянyтиx вищe б1льш пpомиcлово pозвинeниx кpaïн, cмapто-озбpоeнicть мaшин i облaднaння в eкономiцi Укpa-ïни нe зpоcтae.
Оскшьки зanpоnоновaний п1дх1д до оц1нки piB-ня cмapтизaцiï виpобництвa iнБapiaнгний до мacш-тaбiв виpобниuгвa, можнa nоpaxyвaти дaнi погаз-ники по окpeмиx пpовiдниx npомиcловиx mдnpиeм-cтвax Укpaïни. Ц поб1чно тaкож можe бути ощнкою piBKH cмapтизaцiï гaлyзi. Pозглянeмо в якост тaкого niдnpиeмcтвa ПpAT «Hовокpaмaтоpcький мaшино-буд1вний зaвод» (HКMЗ) - один з шйбшьших в Ук-
* Розраховано за джерелами: РГчна шформащя емгтента щнних паперГв ПАТ «НКМЗ» за 2016 рж. НКМЗ, 2019. иКЬ: http://www.nkmz.com/fileadmin/services/actioners/godovoy_otchet_2016.pdf; РГчна шформащя емгтента цшних па-перГв ПрАТ «НКМЗ» за 2017 рж. НКМЗ, 2019. ЦКЬ: http://nkmz.com/fileadmin/services/actioners/godovoy_ otchet_2017.pdf.
ра!и та в свт заводГв важкого машинобудування. Статистику витрат дослГджуваних факторГв вироб-иицтва за останш роки представлено в табл. 9.
Розрахунки за даними табл. 9 показують, що рь вень смартоозброеност машин Г устаткувания к,к
складав в 2015-2017 рр.: 0,148, 0,145 Г 0,134% вадпо-ввдно. Якщо додати цей показник на рис. 7, отрима-емо наочне мюце Укра!ни в ряду розвинених кра!н за рГвнем використания «розумних» машин.
Витрати факторт виробництва на НКМЗ
Таблиця 9
Рк Випуск продукци за ргк, МатерГальш витрати, Вартасть машии Г устатку- Вартгсть КПЗ Г БД,
тис. грн тис. гри ваиия, тис. гри тис. гри
2015 2465593,4 1322233 3097953 4580
2016 2579574,4 1673574 3151449 4578
2017 3577994,9 2365039 3329997 4458
*
З урахуванням того, що НКМЗ - тдприемство важкого машинобудування, що мае об'ективно значно вищий рГвень катталоемност виробництва, шж середиьоевропейський по переробнш промисло-восп, застосовувати такий тдхвд до порГвияния рГвия смартизащ! виробництва не зовам коректно.
Таким чином, на 2017 р. рГвеиь ввдповвдносп критерГям смарт-ГидустрГалГзацп иiдириемства НКМЗ, як проввдного представиика галузГ важкого машинобудування в Укра!ш, був в 13 разГв менше, шж у переробнш промисловост Австралп, в 20 разГв меише Чехи Г в 36 разГв меише НГмеччиии. Хоча по трьох точках не можна судити про динамГку, проте шяких передумов щодо радикального иолiишения ще! ситуацп з отримаиих даиих не спостерГгаеться. Загальний висновок полягае в тому, що, судячи з по-казиишв каттальиих Гивестицш в цшому в еконо-мщ Укра!ии та показнишв дГяльност лвдера важкого машинобудування Укра!ни, смарт-ГидустрГаль защя за останш роки не спостерГгалася, тому вести мову про побудову сучасно! економши не доводиться. При реалГзащ! завдания розвитку смарт-еко-
Саме тому запропоновано Гиший показиик к,, врахо-вуе факт катталоемностг Так, смартоемшсть виробництва НКМЗ в 2015-2017 рр. (к,/т) склала: 0,4%, 0,51% Г 0,37%. ДинамГку ввдповвдного Гитегрального показника смартизацп виробництва к,, (складову значення 0,0024; 0,0027; 0,0022) представлено на рис. 8.
номГки буде спостершатися збшьшения частки шве-стицш в КПЗ Г БД в каттальиих Гивестищях, а також збшьшеиня ствввдношення Гивестицш в КПЗ Г БД та швестицш в машини, обладнання, чого на даний момент не спостерГгаеться.
Бшьш грунтови висновки щодо поточно! ситу-ащ! можна було б зробити при використаии роз-робленого тдходу до ощнки смартизащ!, чому пе-решкоджае ввдсутшсть необхщно! статистично! ш-формацп.
Висновки та рекомендации 1. Головна системна проблема Укра!ни полягае у технолопчнш рГзно-укладносп економГки, наявносп рГзних техиоеконо-мГчних секторГв, ринкових Г галузевих сегментов. Мюце Укра!ни у мГжнародному подш пращ, стан розвиненост економши та !! промислового сектору,
0,0800 0,0700 0,0600 0,0500 0,0400 0,0300 0,0200 0,0100 0,0000
НГмеччина
Чеххя
Австралия Укра!на
<O<O<O<O<O<O<O<O<O<O<O<O<O<O<O<O<O<O
Рис. 8. Динамжа iнтегрального показника смартизацп виробництва в переробнш промисловост розвинених краш за 2000-2017 рр. i НКМЗ, як представника галум важкого машинобудування Украши за 2015-2017 рр.
який зaлишaeгьcя cлaбо cnpиятливим до cyчacниx доcягнeнь евгтово! нayки тa iнновaцiй, e нeдоcтaт-н1ми для зaбeзneчeння cтaлого випepeджaючого iнновaцiйного pозвиткy кpaïни тa досягтання eвpо-neйcькиx cтaндapтiв життя yкpaïнcькиx гpомaдян.
2. Bpaxовyючи високий piBern тiнiзaцiï eraro-м1ки Укpaïни, npоnонyeмо вnpовaдити тaкi зaxоди:
зaтвepдиги зaконодaвчe обмeжeння нaцiнки для будь-яких фipм-пpоклaдок нa piвнi 5-15% зa-лeжно в1д обсягу nepepоблeння (5% пpи в1дсутност1 будь-якого nepepоблeння; б-15% зaлeжно в1д обсягу nepepоблeння тa таявшей основних зacобiв);
кшькють фipм-npоклaдок можe бути нeобмeжe-ною, aлe pозnодiл ïxнього npибyткy nовинeн д1ли-тиея в зaдaниx мeжax (5-15 %) нeзaлeжно в1д ïx к1ль-коет;
нe виключeно, що npомиcловi виpобники caмо-ет1йно aбо чepeз фipми-пpоклaдки буду домовля-тиея з поcтaчaльником о зaвищeннi вiдnycкноï ц1ни з шетупним «вiдкaтом», тому тpeбa пepeдбaчити me-peBipRH зaвищeння ц1н у поcтaчaльникa nоpiвняно з1 ев1товими щтами.
3. Оскшьки однieю з ключових тeндeнцiй еу-чacного eтany pозвиткy npомиcловоcтi e n1двищeння pолi цифpовиx iнфоpмaцiйниx тexнологiй у Bcix ac-neктax виpобничоï д1яльноет1 (cмapтизaцiя), то об-rpyнгyвaння ynpaвлiнcькиx piшeнь у дaнiй cфepi ви-мaгae ощнки кpигepiïв в1дпов1дноет1 як окpeмиx шд-npиeмcтв, тaк i ц1лих гaлyзeй i нaвiть кpaïн Rprne-piям cмapтизaцiï, що вимaгae викоpиcтaння в1дпо-в1дних nокaзникiв, npичомy в дaний чac тaкиx по-кaзникiв зanpоnоновaно нe було. У дaнiй pоботi як оеновний фaктоp для aнaлiзy piBra cмapтизaцiï було обpaно Bap'ric^ комn'ютepного npогpaмного зaбeз-neчeння i дaниx в ïï cmввiдношeнняx з додaною вapтicтю i вapтicтю мaшин i ycтaткyвaння.
Звaжaючи та в1деутн1еть в yкpaïнcькiй статие-тищ ключових nокaзникiв, нeобxiдниx для вико-нaння pозpaxyнкiв зa зanpоnоновaним пдходом, було pозpaxовaно 1нш1 nокaзники, що xapa^eproy-ють cмapт-iндycтpiaлiзaцiю eкономiки Укpaïни. Зо-кpeмa, нeзмiннicть (нa piBrn 5%) cniввiдношeння ш-вecтицiй в пpогpaмнe зaбeзneчeння i бaзи дaниx тa iнвecтицiй в мaшини, облaднaння тa iнвeнгap зa оcтaннi 10 pокiв ев1дчить npо тe, що Укpaïнa зaли-шилacя оcтоpонь в1д cмapт-iндycтpiaлiзaцiï, якa pоз-гоpнyлacя в pозвинeниx кpaïнax Зaxодy i Сходу: ш-вecтицiï в мaшини i облaднaння нe cynpоводжy-ютьея iнвecтицiями в cтвоpeння npогpaмного cepe-довищa cмapт-npомиcловоcтi.
Оек1льки зanpоnоновaний nокaзник в1дпов1д-ноет1 eкономiки кpитepiям cмapт-iндycтpiaлiзaцiï ш-вapiaнтний до мacштaбiв виpобниuгвa, ощнити pi-вeнь «cмapтизaцiï» npомиcловоcтi Укpaïни можнa поб1чно зa piвнeм «cмapтизaцiï» окpeмиx пд^и-eмcтв - пpeдcтaвникiв neвноï гaлyзi. Taк, cтaн вaж-кого мaшинобyдyвaння Укpaïни ц1лком aдeквaтно можнa оц1нити по piвню «cмapтизaцiï» npовiдного npeдcтaвникa цieï гaлyзi - ^AT «Hовокpaмaтоp-еький мaшинобyдiвний зaвод». Ha 2017 p. piвeнь в1дпов1дноет1 HКMЗ кpитepiям cмapт-iндycтpiaлiзa-
ци B^CTae в1д nepepобноï npомиcловоcтi Aвcтpaлiï в 13 paeiB, Чexiï - в 20 paeiB, Hiмeччини - в 3б paeiB. Пpи цьому будь-яга nозигивнa динaмiкa pозвиткy в1деутня, i вд вiдcтaвaння з чacом бyдe т1льки зpоc-тaти.
4. Для отpимaння вceбiчниx i б1льш об^ктивних виеновшв npо cтaн pозвигкy cмapт-пpомиcловоcтi Укpaïни доц1льно peкомeндyвaти Дepжaвнiй елужб1 cтaтиcтики Укpaïни додaти до meperni^ вpaxовaниx nокaзникiв додaтковий nокaзник «Bapтicть npо-гpaмного зaбeзneчeння i бaз дaниx» (aнaлогiчно тому, як вдй nокaзник вpaxовyeтьcя в cтaтиcтицi Оp-гaнiзaцiï eкономiчного cmвpобiтиищ•вa тa pозвиг-ку). Пepcneктивним нanpямком доcлiджeння, з ypa-xyвaнням нaявноcтi зaзнaчeноï cтaтиcтичноï iнфоp-мaцiï по Укpaïнi, e о^нта piBM cмapт-iндycтpiaлiзa-цл пpомиcловоcтi кpaïни в pозpiзi гaлyзeй з мeтою визнaчeння npiоpигeтниx нanpямiв i^ec^Ban^ для pозвиткy cмapтизaцiï.
5. В Укpaïнi в1деутн1 чинн1 cтpaтeгiчнi доку-мeнти, як1 б визнaчaли пдходи до npомиcловоï по-л1тики. У^одовж оcтaннix к1лькох pокiв npийнятгя пpомиcловоï cтpaтeгiï поет1йно зaлишaлоcя (npи-тайм^ фоpмaльно) cepeд основних зaвдaнь ypядy (у його щоpiчииx nлaнax ^^pmera^ д1й у 201б-2018 pp.). Одшк cтвоpeиия i npийиятгя в1дпов1дного докyмeигy фaктично зaвиcло в пови^. У кв1тн1 2018 p. уряд опpилюдиив для обговоpeиия npоeкт Стpaтeгiï pозвиткy npомиcлового комnлeкcy Укpa-!ни до 2025 p., aлe ïï дое1 нe npийиято.
6. Pозnоpяджeиням в1д 10 липня 2019 p. № 526-p ypяд cxвaлив Стpaтeгiю iнновaцiйного pозвигкy Ук-païии m rep^ до 2030 p. Одтак докyмeнт нe м1е-тить жодно! згaдки npо чeтвepтy npомиcловy peво-люц1ю, xочa i обговоpювaвcя mзиiшe зa npомиcловy cтpaтeгiю. Цe вiдобpaжae бpaк кооpдинaцiï в cтpaтe-г1чному nлaиyвaниi. У е1чн1 2018 p. зaтвepджeно Коицenдiю pозвигкy цифpовоï eкономiки тa еу-cn1льcтвa Укpaïии та 2018-2020 pp. Фaктично цe eдииий чинний cтpaтeгiчиий докyмeнт, що визнaчae neвнi зaxоди для nepexодy до Iидycтpiï 4.0. Heзвaжa-ючи та вузький фокус (нa дигiтaлiзaцiю eкономiки), втiлeиия коицenдiï вaжливe для mдвищeиня готовности кpaïни до чeтвepтоï npомиcловоï peволюцiï. Окpeмi зaxоди mдтpимки iииовaцiй (нanpиклaд, 1н-фоpмyвaния пpо npогpaми СС, aктивiзaцiя тpaнc-фepy тexиологiй тa 1н.) включeиi тaкож до Стpaтeгiï pозвиткy MСП. Taким чином, у чинних i зaпpоeкто-вaииx cтpaтeгiчииx докyмeнтax лишe cnоpaдично npиcyтиi зaxоди, що можуть е^ияти pозвигкy Iндy-cтpiï 4.0.
Bвaжaeмо, що bcí ц1 cтpaтeгiï та додaток з Eкc-nоpтною cтpaтeгieю Укpaïии ел1д об'eднaти в eди-ний докyмeиг «Стpaтeгiю Iндycтpiï - 4.0» тa озбpо-ïти ним Miнicтepcтво npомиcловоï пол1тики тa зов-иiшньоï тоpгiвлi, як цe було в mcлявоeннiй ЯпонИ.
7. Taкож бaжaно було б cтвоpити у mдпоpядкy-вaннi цьому мiнicтepcтвy та зacaдax дepжaвно-npи-вaтного napтнepcтвa мepeжi eкcnоpтно-iмnоpтниx об'eднaнь типу «Aгpоiмneкc», «Meтaллоiмпeкc»,
«EHeproiMneKC», «Судноiмепекс», «Важмаш1мпекс» та iнших.
8. Заснувати та шдтримати громадянський «Рух "1ндустря 4.0 в Укра1т"» як в центр^ так i на мiстах. Можливо в тих регiонах, де ввдсутш осередки цього руху, треба виступити !х iнiцiаторами та засновни-ками.
9. Назрша необхiднiсть за европейськими аналогами у створенн1 постйно дточо! Групи високого рiвня у складi представникв держави, великого, се-реднього та малого бiзнесу, науковцiв та представ-никв громадянського суспiльства з координацп основних стратегiчних напрямкв розвитку впчизня-но! промисловост. Робочим апаратом тако! групи мiг би стати 1нститут економiки промисловостi НАН Укра!ни iз залученням i активютв громад-ських органiзацiй.
10. Розробка i реалiзацiя сценарпв структурно-технолопчно! модерн1зацй промислових регiонiв Укра!ни мае здшснюватися в рамках довгостроково! стратеги економiчного розвитку кра!ни, де промис-лова полiтика мае зайняти проввдне мiсце в усуненн1 структурних диспропорцш, стимулюванн1 модернь зацп, створенн1 нових високотехнологiчних секто-рiв виробництва. Крiм офiцiйного визнання стратега' промислового розвитку i модернiзацi! потрiбно i законодавчо закрiпити iдеологiю промислового розвитку як на державному, так i на регюнальному рiвнi, що в умовах децентралiзацi! створить сприят-ливi нормативно-правовi умови для суб'екпв госпо-дарювання i мюцево! влади у здшсненн1 модернза-цiйних заходiв. З шею метою доцiльно розробити i прийняти Закон Укра!ни «Про модернзащю промислових регiонiв» з визначенням ролi i обов'язкв мюцево! влади в iндустрiальному розвитку власних територш.
Чим Укра!на торгуватиме зi свггем?1 Укра!на посiла трете мiсце за обсягом експорту агросиро-вини до Свросоюзу. Цей «здобуток» насправдi по-глибив кризу у зовнiшнiй торгiвлi та укра!нськш промисловост, зумовив трудову мiграцiю та потребу у нових валютних запозиченнях. Час визнати, що зовшшньоторговельний сектор Укра!ни трива-лий час перебувае у стан глибоко! кризи, що мае де-структивний вплив на макроекономiчну рiвновагу.
По-перше, обсяги iмпорту хронiчно перевищу-ють обсяги експорту. Так, у 2015 р. iмпорт товарiв перевищив експорт на 3,4 млрд дол. США, у 2016-му - на 6,9 млрд, у 2017-му - на 9,7 млрд, у 2018 р. -на 12,6 млрд дол. Унаслвдок тако! системно! диспро-порцп шоземна вшьноконвертована валюта вимива-еться з економiки, а нацюнальна грошова одиниця зазнае перманентного девальвашйного тиску.
Бiльш того, для покриття валютних витрат за iмпортом, що хрончно перевищують валютнi над-ходження вiд експорту, уряд Гройсмана i тодiшнiй президент Порошенко штовхали кра!ну на додатковi валютн запозичення. Сумарний обсяг держборгу на
1 Гужва I. Вал зерна i вал проблем. Дзеркало тижня. 2019. №27. С. 10.
сьогодн вже наближаеться до номшального обсягу ВВП Укра!ни, а зобов'язання за ним фактично поз-бавили кра!ну права на власну промислову полiтику.
По-друге, вкрай неефективною залишаеться структура торговельних потоков, бо двi третини укра!нського експорту становить сировинна про-дукця (зерновi культури, залiзна руда) i товари пер-винно! обробки (чорн метали, соняшникова олiя), забезпечуючи учать Укра!ни лише в первинно-сиро-винних ланках глобальних ланцюгiв додано! варто-ст. Водночас у структурi iмпорту понад 50% - це готова продукця, причому у багатьох випадках ви-роблена з укра!нсько! сировини.
Таким чином, на свiтовiй арен за Укра!ною за-крiплюеться роль сировинного придатка, який за-безпечуе iнmовацiйний розвиток i створення робо-чих мiсць в iнших кра!нах свiту, а потм iмпортуе з цих кра!н продукцю концевого споживання замiсть модерн1зац1! власно! економiки та забезпечення глибоко! переробки нацюнальних сировинних ресурсiв.
Ситуашя парадоксальна. Бшьшють кра!н свiту iмпортують або те, чого не можуть виробити чи ви-добути самостийно (критичний iмпорт), або те, що виробляти !м значно дорожче, н1ж традишйним ви-робникам. Натомiсть в Укра!н1 значну частину iм-порту становлять товари, mi цшком могли б вироб-лятися всередин кра!ни, з якютю та цнами, порiв-нянними з шоземними аналогами, але досi ввозяться з кра!н зi значно дорожчими трудовими ресурсами й нижчим рiвнем безробiття.
По-трете, Укра!на на належному рiвнi не ви-користовуе наявного потенцалу для активiзацi! зов-нiшньо! торгiвлi з рядом кра!н i регiонiв свiту. Вгт-чизняний експорт сконцентровано на кра!нах СС i найближчих кра!нах-сусiдах, тодi як ринки бшьшо-ст кра!н Азп, Близького Сходу, Африки та Латин-сько! Америки надалi залишаються практично не-охопленими вiтчизняними товаровиробниками.
Без активiзацi! внутрiшнього виробництва кон-курентоспроможно! продукцп iмпортозамiщення та збiльшення в структурi експорту частки товарiв з високою доданою вартютю е неможливими. Навпъ якщо весь свiт (теоретично) надасть Укра!н1 абсо-лютний доступ до власних ринкв. Торгiвля е похвд-ною вiд промисловостi, тому проблема мае розгля-датися в контекст розвитку виробничо-експортного потенцалу.
В той час, як ряд кра!н - азшських тигрiв, а та-кож найближчi сусiди Укра!ни - Туреччина та Польща виходили на передовi позицп за темпами соцiально-економiчного розвитку завдяки розши-ренню промислово! бази, а високорозвиненi кра!ни переходили до постiндустрiально! стадп розвитку через стрiмку автоматизацто виробництва й перене-сення його в iншi кра!ни, Укра!на потерпала вiд руй-наци iндустрiального сектору, стрiмко втрачаючи фундамент для виготовлення ункально! високотех-нологiчно! продукцп, у тому числi й на експорт.
ЫдустрГалГзащя нацюнально! економГки на сьогодш для нашо! кра!ни е панацеею для подолания бвдносп та трудово! мГграци. У цьому контекст Ук-ра!на та Туреччина е яскравими прикладами. В Ук-ра!ш скорочения переробно! промисловостг з 20,9 млрд дол. (1992) до 13,8 млрд дол. (2017) супро-воджувалося змеишениям чисельносп населения в кра!ш з 52,2 млн (1992) до 44,8 млн (2017). Водночас у Туреччиш спостерГгалася протилежна ситуащя. Наряду Гз нарощенням переробно! промисловосп з 54,6 млрд дол. (1992) до 198,6 млрд дол. (2017) ди-намГчно зростала чисельшсть населения з 55,7 млн (1992) до 80,7 млн (2017). З кушвельною спромож-шстю населения ситуащя аналопчна: Гз збтьшен-ням частки промисловост в структур! ВВП прямо пропорщйно зростали доходи на душу населения.
На сьогодш ГидустрГалГзащя економГки Укра!ни потребуе застосуваиня низки невщкладних заходГв промислово! политики, для чого необхвдна перш за все полгтична воля новообраного президента Зелен-ського, зокрема для запровадження податкових Г митних стимулГв розвитку ГидустрГальних паршв, запуску галузевих програм розвитку машинобуду-вання, розбудови системи державного замовлення в щлях формувания попиту на товари вгтчизияного виробництва, запроваджеиня багатофакторно! мо-делГ ощики теидериих пропозицш у рамках держав-них закутвель, забезпечения безоплатного приед-наиня до Гиженериих мереж, ввдновлеиня Мшстер-ства промислово! политики тощо.
Так, ГидустрГальш парки вже могли б стати одним з основних каталГзаторГв структурних зрушень у вгтчизияному виробиицтш та зовшшиш торпвлг За експертними оцшками, запроваджения податко-вих Г митних стимулГв для резидеипв шдустрГаль-них парив на рГвш тих, що дтоть у Туреччиш або Коре!, може забезпечити створення понад 100 ш-дустрГальиих парив Г залучення близько 200 млрд дол. Гивестицш
Проте урядом Гройсмана та експрезидентом Порошеиком фактично позбавлено кра!ну тако! можливост через системне блокуванням у Верхов-нгй РадГ законопроектов №2554 а-д Г 2555 а-д.
Доцшьним е внесения новообраним президентом до парламенту як неввдкладного пакета зазначе-них законопроектов з метою стимулювати Гивести-щйиу та виробничу дГяльнють. Наприклад, передба-чивши звшьнения на п'ять або бшьше роив ввд по-датку на прибуток, звшьнения ввд ввГзного мита на обладнания та устаткувания для облаштування та здшснеиня дГяльносп в межах шдустрГального парку, розстрочку на п'ять роив або повне скасування Гмпортного ПДВ на таке обладнания чи устаткувания тощо.
Не менш важливим питанням порядку денного майбутнього парламенту та новообраного президента мало б стати впровадження нового алгоритму для безоплатного тд'еднання промислових об'екпв до Гиженерних мереж через ухвалення Г введения в дГю закону Укра!ни «Про внесения змш до деяких законодавчих актОв Укра!ни щодо сприяння роз-
витку промисловосп Гивестищйно! дГяльносп, за-хисту та гарантування прав Г закониих штереав су-б'екпв иiдприемницько! дгяльносп», який, до речГ, також системно блокувався попередньою владою. РеалГзащя цього заходу забезпечить встановлення справедливих ринкових ввдносин мГж замовииками будГвиицтва Гиженериих мереж Г суб'ектами при-родних монополш з урахуванням найкращого свпо-вого досввду з метою залучеиня масштабних швес-тицш Г розвитку реального сектору економГки.
Також до неввдкладиих заходГв варто ввднести Ыщативу щодо запроваджеиня багатофакторно! моделГ ощики тендериих пропозицш у публГчних за-кутвлях через ухвалення Г введения в дто закону «Купуй укра!нське - плати укра!нцям». Основною метою остаииього е скорочення частки Гмпорту у структур! державних закутвель. В Укра!ш рГвеиь проиикиеиня Гмпорту в сектор державних закутвель найвищий у свт - 38%, тодГ як у кра!нах СС, США цей показник не перевищуе 5-7%.
КрГм того, сучасш тендеицп державного управ-лшня фактично призвели до того, що в практичному аспект! в Укра!ш на сьогодш бшьш вигвдно та «зручно» займатись Гмпортом готово! продукцп та експортом сировини, на ввдмГиу ввд розвитку Гиио-вацш Г запуску промислового виробництва. А по-одиноп випадки усшшного запуску промислового виробництва стали можливими не завдяки, а всупе-реч дГям влади. Водночас через ввдсутшсть шстру-ментОв Г мехашзмГв шдтримки експорту блокуеться вихвд на зовшшш риики високотехиолопчних това-рГв, а вгтчизияш товаровиробники та експортери несуть надшрш фшансовГ та часов! витрати на митне оформления, кредитування, страхуваиня та ГишГ по-слуги порГвияно з шоземними конкурентами.
Оскшьки зовшшиьоторговельна полпики е по-хвдною ввд промислово! полгтки, перегляд зовшш-ньоторговельно! политики створить передумови для лГквГдацГ! проблем у сфер! вгтчизияно! промислово-стО. При цьому запроваджеиня заходГв зГ стимулю-ваиня експорту сприятиме активнш експансГ! на мГжнародиих рииках.
Для цього необхвдно, серед Гншого, неввд-кладно ГнГц1ювати аудит та оцшку ефективностГ дГ-ючих зовиГшньоторговельиих угод, перезаванта-жити наш! вГдносиии з основними партнерами та ГиГцГювати перегляд митно-тарифних зобов'язаиь Укра!ни.
Аби стимулювати високотехнолопчний екс-порт, варто повномасштабно запустити Експортно-кредитне агентство та створити мереж! торгових представництв Укра!ни за кордоном. А для шдви-щения спроможностГ нашо! кра!ии щодо врегулю-ваиня торгових спорГв слГд посилити оргаиГзацГйиГ та ГнституцГйиГ можливостГ оргашв державно! влади та Гмплемеитувати угоди СОТ про спрощення процедур.
НарештО варто розпочати продуктивний дГалог з вгтчизняними виробииками товарГв Г послуг щодо посилеиня ГнституцГйно! спроможностГ оргашв державно! влади, вдосконалення законодавчо! та нор-
мативно-правово].' бази регулювання зовтшньоеко-HOMÎ4HOÏ та iнвестицiйноï дiяльностi. Зокрема, для iнтенсифiкацiï та диверсифшацй' зовнiшньоï торгiвлi необхiднi:
- лiбералiзацiя доступу до зовнiшнiх ринкв;
- оргатзацшна та фiнансова пiдтримка вистав-ковоï дiяльностi;
- формування баз знань щодо експортних мож-ливостей краïни на нацiональному, галузевому та регюнальному рiвнях нацiональноï економiки, а та-кож iснуючих i потенщйних можливостей на зов-нiшнiх ринках;
- оргашзащя та проведення закордонних торго-вих мiсiй.
Реалiзацiя зазначених заходiв неможлива без пiдготовки якюних кадрiв у сферi мiжнародноï тор-гiвлi. Саме тому принципово важливим е ввднов-лення Украïнськоï академп зовнiшньоï торгiвлi - су-часного науково-трешнгового центру компетенцiй у сферi мiжнародноï торгiвлi для забезпечення спец-алiзованоï пiдготовки кадрiв та шформацшно-аналь тичноï пiдтримки рiшень у сферi зовнiшньоï тор-гiвлi. Особливiстю навчання мае стати задоволення реальних потреб у фахiвцях commercial attaché Ук-раïни, тому важливою е не кшькють (достатньо 100150 фахiвцiв на рiк), а якiсть - професшне володiння iнструментарiем Свiтовоï оргашзацп торгiвлi, практикою ведення мiжнародних переговорiв, здатнють до економiко-правового аналiзу тощо. Забезпечення такоï шдготовки та перетдготовки мае вiдбуватися у тюшй спiвпрацi з профiльними органами держав-ноï влади та бiзнес-структурами з використанням сучасних технологiй шдготовки кадрiв та органза-ujï науковоï роботи.
Насамшнець варто зазначити, що для Украши за наявносп унiкальноï ресурсноï бази, промисловоï iнфраструктури та, головне, досв^ в авiакосмiчнiй, оборонно-промисловiй, енергетичнш, машинобу-дiвнiй i багатьох iнших галузях говорити, що «ми агарна держава», i пишатися третям мюцем серед експортерiв до €С агросировини - найвищий рiвень прояву комплексу меншовартост та консервацiя економiчного розвитку краши на довгi роки.
Амоша О. I., Вишневський В. П., Ляшенко В. I., ХаразшвШ Ю. М., П1доричева I. Ю., Мадих А. А., Охтень О. О., Дайв А. Ф., Мiночкина О. М. 1ндус^я 4.0: напрямки залучення швестицш з ура-хуванням штеремв вiтчизняних виробникш
Сучасний свiт швидко змiнюеться, вiдбуваеться конвергенцiя процесiв глобалiзацiï i локалiзацiï, поед-нання конкуренци i коопераци, спiвробiтництва i су-перництва у взаемоввдносинах економiчних агенпв. Новим викликом для всiх кран свiту стае Iндустрiя 4.0, в основi якоï' лежать так1 важл^ елементи сучасного типу виробництва, як шбер^зичш системи, big data, штучний iнтелект, 3Б-друк, як1 здатш пiдвищити про-дуктивнiсть, швидк1сть й гнучкють виробництва, по-кращити якють товарiв та, як результат, забезпечити конкурентоспроможнють промисловостi.
Для Украши готовнють до Iндустрiï' 4.0 е важливим аспектом ïï безпечного майбутнього. Встановлено,
що Украша майже втратила iндустрiальну платформу, на якiй може розвиватися економша iнновацiйного типу, а промисловi регiони успадкували основнi И структурнi проблеми. Iнновацiйного поштовху потре-бують i традицiйнi виробництва Донбасу, сучасний стан економши якого визначено як катастрофу. Об-грунтовано, що ця катастрофа мае соцiальний, еконо-мiчний, екологiчний та науково-технiчний вимiри. Розроблено етапи та систему заходiв з перезаванта-ження економiки Донбасу i перетворення його з ву-гiльно-металургiйного регiону в регiон креативно! еко-номiки, в основi яко! будуть знания, новi моделi розвитку, новi типи соцiальних ввдносин, нова культурна парадигма. Запропоновано вiзiю стратегiчного майбутнього Донбасу як регюну високо! технологiчноi культури, який мае зберегти за собою роль тискального центру Украши, але поняття iндустрii' мае бути збагачено неоiндустрiальним змiстом на основi впро-вадження вiтчизияних i свiтових досягнень науки та техшки. Окрему увагу в статтi придiлено проблемi ви-сокого рiвия птзацн економiки, яка заважае реалiзацн структурно-технологiчних перетворень в промислових регiонах i в Донбас, зокрема. Проведено оцiнку рiвия смартизацп впчизняно!' промисловостi, встановлено, що Украша суттево вiдстае вiд процесiв смарг-ндуст-рiалiзацii, що розгорнулися в розвинених крашах Заходу i Сходу, оскшьки швестицп в машини i облад-наиия не супроводжуються адекватними iнвестицiями у створення програмного середовища смарт-промисло-востi. Запропоновано законодавчо закршити iдеологiю промислового розвитку на державному та регюнальному рiвнi шляхом розробки та прийняття Закону Украши «Про модертзащю промислових регютв», що створить сприятливi нормативно-правовi умови для суб'екпв господарювання i мюцево! влади у здшснент заходiв структурно-технолопчно! модернiзацii еконо-мiки та ii промислового сектору.
Ключовi слова: 1ндуст^я 4.0, смарт-промисло-вiсть, iнновацiйна економжа, модернiзацiя, промис-ловi регiони, Донбас, катастрофа, тшьова економiка, неоiндустрiоналiзм, промисловий розвиток, Украша.
Амоша А. И., Вишневский В. П., Ляшенко В. И., Харазишвили Ю. М., Пидоричева И. Ю., Ма-дых А. А., Охтень А. А., Дасив А. Ф., Миночкина О. М. Индустрия 4.0: направления привлечения инвестиций с учетом интересов отечественных производителей
Современный мир быстро меняется, происходит конвергенция процессов глобализации и локализации, сочетание конкуренции и кооперации, сотрудничества и соперничества во взаимоотношениях экономических агентов. Новым вызовом для всех стран мира становится Индустрия 4.0, в основе которой лежат такие важные элементы современного типа производства, как кибер-физические системы, big data, искусственный интеллект, 3Б-печать, которые способны повысить производительность, скорость и гибкость производства, улучшить качество товаров и, как результат, обеспечить конкурентоспособность промышленности.
Для Украины готовность к Индустрии 4.0 является важным аспектом ее безопасного будущего. Определено, что Украина почти потеряла индустриальную платформу, на которой может развиваться экономика
инновационного типа, а промышленные регионы унаследовали основные ее структурные проблемы. Инновационного толчка требуют и традиционные производства Донбасса, современное состояние экономики которого определено как катастрофа. Обосновано, что данная катастрофа имеет социальное, экономическое, экологическое и научно-техническое измерения. Разработаны этапы и система мер по перезагрузке экономики Донбасса и превращению его из угольно-металлургического региона в регион креативной экономики, в основе которой будут знания, новые модели развития, новые типы социальных отношений, новая культурная парадигма. Предложено видение стратегического будущего Донбасса как региона высокой технологической культуры, который должен сохранить за собой роль индустриального центра Украины, но понятие индустрии должно быть обогащено неоиндустриальным содержанием на основе внедрения отечественных и мировых достижений науки и техники. Особое внимание в статье уделено проблеме высокого уровня тенизации экономики Украины, что препятствует реализации структурно-технологических преобразований в промышленных регионах и в Донбассе, в частности. Проведена оценка уровня смартизации отечественной промышленности, установлено, что Украина существенно отстает от процессов смарт-индустриализа-ции, развернувшихся в развитых странах Запада и Востока, поскольку инвестиции в машины и оборудование не сопровождаются адекватными инвестициями в создание программной среды смарт-индустрии. Предложено законодательно закрепить идеологию промышленного развития на государственном и региональном уровне путем разработки и принятия Закона Украины «Про модернизацию промышленных регионов», что создаст благоприятные нормативно-право-вые условия для субъектов хозяйствования и власти в осуществлении мер структурно-технологической модернизации экономики и ее промышленного сектора.
Ключевые слова: Индустрия 4.0, смарт-промыш-ленность, инновационная экономика, модернизация, промышленные регионы, Донбасс, катастрофа, теневая экономика, неоиндустрионализм, промышленное развитие, Украина.
Amosha A., Vishnevsky V., Lyashenko V., Kha-razishvili Yu., Pidorycheva L, Madykh A., Okhten A., Dasiv A., Minochkina O. Industry 4.0: the directions for attracting investment from the perspective of the interests of domestic producers
The modern world is changing rapidly, the convergence of globalization and localization processes, a combi-
nation of competition and cooperation, interaction and rivalry in the relations of economic agents are taking place. A new challenge for all countries of the world is becoming Industry 4.0, based on such important elements of the modern type of production as cyber-physical systems, big data, artificial intelligence, 3D printing, which can increase productivity, speed and flexibility of production, improve the quality of goods and, as a result, ensure industry competitiveness.
For Ukraine, readiness for Industry 4.0 is an important aspect of its secure future. It is defined, that Ukraine has almost lost an industrial platform upon which an innovative economy can develop, and industrial regions have inherited its basic structural problems. The traditional production of Donbass also requires an innovative push, the current economic situation of which is defined as a disaster. It is proved that this catastrophe has social, economic, environmental and scientific-technical dimensions. The stages and system of measures for reloading the economy of Donbass and turning it from coal and metallurgical region into a region of a creative economy have been developed. It would be based on knowledge, new development models, new types of social relations, a new cultural paradigm. A vision of the strategic future of Donbass as a region of high technological culture, which should retain the role of the industrial center of Ukraine, is proposed. In doing so, the concept of the industry should be enriched with neo-industrial content based on the introduction of domestic and world achievements in science and technology. Special attention has been devoted to the problem of a high level of Ukraine's illicit economy, which hampers the realization of structural and technological transformations in industrial regions and in the Donbass, in particular. It was evaluated the level of smartization of the domestic industry. It is established that Ukraine remains considerably behind the processes of smart industrialization that ensued in developed Western and Eastern countries because investment in machinery and equipment is not accompanied by adequate investment in creating a software environment for the smart industry. It is suggested to legislate on the ideology of industrial development at the state and regional level by developing and adopting the Law of Ukraine «On the modernization of industrial regions» which will create a favorable regulatory conditions for business entities and authorities in the implementation of structural and technological modernization of the economy and its industrial sector.
Keywords: Industry 4.0, smart industry, innovative economy, modernization, industrial regions, Donbass, catastrophe, illicit economy, neo-industrialism, industrial development, Ukraine.
Orarra Hagiñmra go pegaKmi' 29.07.2019
npHHHHTO go gpyKy 10.09.2019
