CC BY
34
УДК 338.33:330.341.42(477) Янша Ва^вна PoMyciK,
канд. екон. наук 1нститут економiки та прогнозування НАН Украши, Ки1в
ТЕХНОЛОГ1ЧНА СТРУКТУРА ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ В КОНТЕКСТ ЗБАЛАНСОВАНОСТ1 СТРУКТУРНИХ ПРОПОРЦ1Й ЕКОНОМ1КИ
Нер1вновага соц1ально-економ1чно1 системи, викликана як трансформацшними процесами в економщ, аномальною технолопчною багатоукладнютю
промислового комплексу кра1ни, так i розбалансуванням на зовнiшнiх ринках та шдвищеною чутливiстю економiки до зовшшшх впливiв, актуалiзують проблему збалансованосп структурних пропорцiй економiки, в тому чи^ 11 промислового комплексу, задля шдвищення стiйкостi вiтчизняно1' економiчно1' системи до негативних впливiв рiзного походження.
Дослiдженням збалансованостi
соцiально-економiчних систем займалися як представники неокласично1 теорп, так i представники кейнсiансько1 теорй. Вагомий внесок у дослщження теорi1 макроекономiчно1 рiвноваги та
збалансованостi вiдтворювальних процешв внесли працi вiдомих зарубiжних та втизняних вчених: Л. Вальраса, В. Парето,
A. Маршалла, Я. Тшбергена, Дж. Хiкса,
B. Ойкена, Л. Роббшса, Ф. Хайека, М. Кондратьева, С. Кузнеця, Ю. Яковця, Ю. Яременко, В. Гейця, Б. Кваснюка, Н. Горшково1, I. Крючково1 та iн. Однак досить актуальними залишаються питання збалансованосп структурних пропорцiй трансформацiйних економш, у тому числi вiтчизняного технолопчного базису, пiдвищення стiйкостi економiки до зовшшшх дестабшзацшних впливiв.
Метою статп е структурування промисловостi Укра1ни за технолопчними секторами на предмет визначення 11 якiсного вiдтворення, тобто наявност в експортi та реалiзацi1' промисловост продукцi1' високо1 технологi1' обробки; структурування швестицш в основний капiтал промисловосп кра1ни за технологiчними секторами та
надання рекомендацiй щодо покращення швестицшного стану промислового комплексу задля шдвищення яюсного рiвня та гармонiзацi1 вщтворювальних процесiв у промисловостi кра1ни.
Сучасний структурний розвиток укра-1нсько1 економiки, в тому числi 11 виробнича сфера, потребуе грунтовного аналiзу в контекстi збалансованостi структурних пропорцш та задiяння вiдповiдних механiзмiв регуляци задля сталого розвитку кра1ни, протистояння зовнiшнiм негативним дестабiлiзацiйним впливам, шдвищення конкурентносп промислового комплексу кра1ни на свгтовому ринку.
Технолог1чна структура реал1зованог промисловог продукцп кра1ни (табл. 1) вщ-творюе внесок рiвнiв технолопчносп вiтчизняно1' промисловостi в структуру реалiзацi1' внутрiшнього ринку. Визначено, що частка продукци високотехнологiчного та середньо-високотехнологiчного секторiв у структурi реалiзовано1 промислово1 продукци Укра1ни у 2011р. становила -27,9%, тобто в цшому частка продукци з низькою та середньо-низькою технологiею обробки становила бiльше % реалiзовано1 продукцi1 переробно1 промисловостi кра1ни. Аналогiчна картина щодо частки товарiв з високим та середньо-високим рiвнями технологi1' обробки у технолог^чнт структурi експорту товарiв промисловостi Укра1ни - в цiлому низькотехнологiчний та середньо-низькотехнолопчний експорт
становить бiльше % (70,6%) переробно! промисловостi кра1ни, що на 3,3% бшьше показника докризового 2007 р., тобто Укра1на втрачае зовшшш ринки продукцп високо1 технологи обробки.
Вищенаведеш розрахунки
технологiчно1' структури експорту товарiв
©Я.В. Ромус1к, 2011
промисловост та реатзаци промислово! наявшсть структурно! кризи в промисловосп продукци шдтверджують висновки про кра!ни.
Таблиця 1
Технолог1чна структура реалгзовано! промисловог продукцИ та експорту moeapie переробног промисловост1 у зовтштй торг1вл1 Украгни у 2011 р., %
PiBeHb TexHonoriM TOBapiB, ^o peani3yroTbCa Реатзащя Експорт
BCboro peani3a^a npoMHCnoBoCTi, 100,0 100,0
y ToMy HHCni:
Hu3bKHM piBeHb TexHonorinHoCTi (low technology) 26,5 19,4
CepegHbo-HH3bKoTexHonorinHi (medium-low technology) 45,6 51,2
CepegHbo-BHCoKoTexHonorinHi (medium-high technology) 21,3 26,9
BuCoKoTexHonorinHi (high technology) 6,6 2,6
Розраховано за даними Держстату Украши; класифжовано за джерелом [1].
Розрахунки коефiцieнта покриття iмпорту експортом продукци високо- та середньо-високотехнолопчного рiвня
обробки за 2011р. (табл.2) дають пiдставу зробити таю висновки: у
високотехнолопчному секторi промисловосп
iмпорт покриваеться експортом менш шж на чверть (коефiцiент покриття = 0,23); у середньо-високотехнолопчному секторi промисловосп значно краща картина -iмпорт покриваеться експортом бiльш нiж на % (коефщент покриття = 0,75).
Таблиця 2
Коефщент покриття iмпорту експортом основних товарних груп продукцп високо- та середньо-високотехнологiчного рiвня обробки
CeKTopu 3a piBHeM TexHonorinHoCri 2011
BuCoKoTexHonorinHi (high technology): $apMa^BTHKa, MegHHHa xiMia Ta npenapaTH poCnHHHoro noxog^eHHa; внpo6ннцтвo o^iCHoro yCTaTKyBaHHa i KoMn'roTepiB; внpo6ннцтвo pagio, TeneBi3iMHoro i KoMymKa^HHoro yCTaTKyBaHHa; внpo6ннцтвo MegHHHHx, tohhhx Ta otcthhhhx iHCTpyMeHTiB, rogHHHHKiB; KoCMinHi Ta niTanbHi anapaTH 0,23
CepegHbo-BHCoKoTexHonorinHi (medium-high technology): xiMia Ta npogyKTH xiMinHoro внpo6ннцтвa (3a BHKnroneHHaM ^apMa^BTHKH, MegHHHoi xiMii Ta npenapaTiB poCnHHHoro noxog^eHHa); внpo6ннцтвo MamHH Ta yCTaTKyBaHHa; внpo6ннцтвo eneKTpHHHHx MamHH Ta anapariB; внpo6ннцтвo aBToMo6iniB, TpeMnepiB; iHme TpaHCnopTHe yCTaTKyBaHHa (3a BHKnroneHHaM 6ygiBHH^Ba Ta peMomy Kopa6niB Ta внpo6ннцтвa niTaKiB i kocmmhhx anapaTiB) 0,75
P03pax0BaH0 3a gaHHMH ,3,ep®CTaTy yKpai'HH.
TaKHH He36anaHCOBaHHH po3nogin np0MHcn0B0CTi Kpai'HH 3a TexHonorinHHMH ceKTopaMH i3 3HanHHM goMiHyBaHHaM npogyK^i 3 HH3bKHM Ta CepegHbo-HH3bKHM piBHaMH TexHonori! o6po6KH BnnHBaroTb Ha 3aranbHHH TexHonorinHHH piBeHb Kpai'HH, ^o Bigo6pa^aeTbca b noKa3HHKax npogyKTHBHOCTi пpaцi Kpai'HH. 3a peMTHHraMH IMD World Competitiveness Yearbook YKpama y 2011 p.
посша 53 мюце серед 59 кра!н за субфактором «Продуктивнють та ефективнють», що на п'ять позицiй вище рейтингу кра!ни у 2010 р. - 58 мюце [2]. Загалом по економщ Укра!ни продуктивнiсть працi, розрахована вщносно ВВП, ще не досягла рiвня 1990 р. (82,6%). З 2000 по 2007 р. ПП зросла в 1,6 раза, а за умов фшансово! кризи даний показник попршився до 1,5 раза (2009
вщносно 2000 р.), у 2010 р. показник становив 152,2 вщсотка (2010 до 2000 р.). Беззаперечно позитивним моментом е те, що найбшьше зростання продуктивносп працi, розраховано! на базi валово! додано! вартостi (ВДВ) (2010 у вщсотках до 2001), спостершаеться в реальному секторi економiки - промисловому комплекс кра!ни 171,2%.
З точки зору рiвня продуктивностi пращ розрив мiж ПП у розвинених кра!нах i кра!нах, що розвиваються, скоротився за останнi два десятатття, але залишаеться значним: вироблення на одного працюючого в розвинених кра!нах та кра!нах GC було 72 900 дол. США в 2011 р., порiвняно в середньому з 13 600 дол. США в регюнах, що розвиваються, тобто з корегуванням на рiзницю в щнах у рiзних кра!нах середнiй робiтнику у кра!нах, що розвиваються, виробляе менш шж випуску середнього
робiтника в розвинених кра!нах. Кра!ни, що розвиваються, також не е однорщними i мають значнi розбiжностi в рiвнi продуктивностi та темпах !! зростання. Три регюни з найбiльш високим рiвнем ПП: Центральна i Ивденно-Схщна Свропа (не члени GC) та СНД (з випуском на одного роб^ника в еквiвалентi 35% вщ рiвня ПП розвинених кра!н у 2011 р.). Мiж 2011 та 2016 рр. лише регюн Центрально! та Ивденно-Схщно! Свропи (не члени GC) та СНД единий, де прогнозуеться скорочення розриву в продуктивносп вщносно розвинених економiк i кра!н GC, зростання продуктивностi становитиме 35-39% вщ рiвня продуктивностi розвинених кра!н [3]. У розвинених економшах та GC у кризовий 2009 р. знизилася як зайнятють, так i продуктивнiсть працi, хоча вплив на зайнятють був бшьш значним. У регюш Центрально! та Ивденно-Схщно! Свропи (не GC) та СНД зайнятють та продуктивнють працi теж скоротилися протягом кризового перiоду, однак вплив на продуктивнють пращ був бшьш значним [4], Укра!на в цьому плаш не е виключенням.
Розрахунки за даними Держстату Украши свщчать, що гнновацШний р1вень продукцп промисловост1 за кризовi 20082009 рр. зменшився i у 2009 р. був майже
тотожним показнику 2000 р. (0,99%), однак за тдсумком 2010 р. показник зрю до 1,59%. Разом з тим упродовж зазначеного перюду (2000-2010 рр.) науком1стюсть ВВП зменшилась в 1,3 раза, а скорочення питомог ваги реал1зованог тновацтног продукцп протягом 10 (2001-2010) становило 1,8 раза.
Аналiз структурно! частки шновацшно активних шдприемств та шдприемств, що впроваджували шноваци, виявив зменшення активностi пiдприемств щодо здшснення iнновацiйно!' дiяльностi у 2010 р. порiвняно з 2000 р. та докризовим 2007 р., однак збшьшення вщносно попереднього 2009 р. Освоення виробництва ново! техшки спостершалося лише на кожному 7-8 шдприемств^ а ново! продукци - на кожному 2 шдприемсга (2010 р.) вщ загально! кiлькостi iнновацiйно активних шдприемств, що поступаеться рiвню 2000 р. i е майже на рiвнi докризового 2007 р. Отже, кризовi явища вплинули на кiлькiсть iнновацiйно активних суб'екпв
господарювання та обсяги виконуваних ними робiт, що в тому чи^ було обумовлено скороченням платоспроможного попиту на продукцiю вищих технологiчних сходинок i вiдповiдне обмеження фiнансування.
Значний вплив на технолопчний рiвень кра!ни мае стан, забезпечення та ефективтсть використання основного катталу економши кра!ни. За розрахунками робимо висновок про перевищення амортизаци основного капiталу над введенням нових основних засобiв (ОЗ) у
2009 р. по всш економiцi та переважнш кiлькостi видiв економiчно! дiяльностi. Дане погiршення балансу ОЗ у 2009 р. було викликано кризовими явищами в економщ, тодi як у докризовий 2007 р. така диспропорцшнють проглядаеться лише у легкш промисловостi та у виробництвi й розподшенш електроенергi!, газу i води. У
2010 р. ситуащя змiнилася на краще -введення основних засобiв перевищило амортизащю основного капiталу як по всш економщ, так i по промисловостi кра!ни.
За даними Science and engineering indicators, що розраховуються National Science Foundation (USA), частка ВДВ високотехнолопчних галузей у ВДВ уше!
перероб-
но! промисловосп св^у становить 13,6% (2010р.). Тодi як в Укра1ш цей показник становив 6,8%, тобто був нижче загальносв^ового в 2 рази. Для порiвняння даний показник у 2010 р. у США становив 20,6%, ЕС - 12,0, Япони - 15,8, Кита! - 13,1, Росп - 4,3% [5].
Структуризащя ШвестицШ в основний каттал промисловосп краши за технолопчними секторами (табл. 3)
доводить, що структура технолопчних iнвестицiй не е збалансованою для кардинального покращення структури промисловостi щодо пiдвищення частки продукци вищих технолопчних сходинок (швестици в сектори з низьким та середньо-низьким рiвнем технологiй становили 58,9% у 2010 р.), хоча спостертаеться значне полiпшення структурного розподшу протягом зазначеного перiоду.
Таблиця 3
Технологiчна структура ШвестицШ в основний каптал Украгни, %
PiBeHb TexHonoriM ToBapiB, ^o peani3yroTbCa Роки
2006 2010
BCboro peani3a^a npoMHCnoBoCTi 100,0 100,0
y ToMy HHCni:
Hu3bKHM piBeHb TexHonorinHoCri (low technology) 37,2 15,5
CepegHbo-HH3bKoTexHonorinHi (medium-low technology) 45,8 43,4
CepegHbo-BHCoKoTexHonorinHi (medium-high technology) 13,9 35,2
BuCoKoTexHonorinHi (high technology) 3,2 5,9
Розраховано за статистичними зб1рниками Держстату Укра1ни "Каштальш швестици" за 2009, 2010 рр.
За перюд 1996-2010 рр. частка ШвестицШ в основний каптал у ВВП коливалася нерiвномiрно вщ 15,4 до 26,2%, зокрема, протягом 1997-2004 рр. та 20052007 рр. вщбувалося зростання даного
вщсотка з 13,3 до 21,9 та з 21,1 до 26,2%
%
30,0
вщповщно. За перюди 2004-2005 рр. та 20082010 рр. вщбулося падiння показника, в тому чи^ за роки кризи (2008-2009) показник упав до рiвня 2002 р., а у 2010 р. знизився ще на 1%
(див. рисунок).
25,0 -20,0 15,0 10,0 5,0 -0,0
19.1
21-9 21Л 23.0
26,2 24.6
16.5
15.4
16.0
16.6
15,6
13.3
13.6 13.5
13.9
1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Рисунок. 1нвестицИ в основний каптал, % до ВВП
Ан^з iнвecтицiйноï дiяльноcтi виявив, що вiдношення iнвесmицiй в основний кaпimaл до основних зaсобiв (2010 p.) ст^новило 5,5% зa вciмa видaми пpомиcловоï дiяльноcтi (докpизовий 2007 p. - 10%), ^и цьому y добувнш пpомиcловоcтi тa зa 5 видaми дiяльноcтi пepepобноï пpомиcловоcтi дaний потазник пepeвищyвaв нa момeнт 2010 p. cepeднiй piвeнь по пpомиcловоcтi,
зокpeмa: виpобництво хapчових пpодyктiв, нaпоïв тa тютюнових виpобiв - 10%, лeгкa ^ом^лов^^ - 7%, обpоблeння дepeвини тa виpобництво виpобiв з дepeвини, ^м мeблiв - 23,0%, хiмiчнa тa нaфтохiмiчнa пpомиcловicть - 8,2%, в^обництео iншоï нeмeтaлeвоï мiнepaльноï пpодyкцiï - 9,2% ^бл. 4).
Тaблиця 4
Вiдношення твестицШ в основний кaпimaл до основних зaсобiв
Види пpомиcловоï дiяльноcтi 2001 2003 2005 2007 2009 2010
Пpомиcловicть - вcього 4,5 9,5 7,7 10,0 5,9 5,5
Добyвнa ^ом^лов^^ 7,1 9,5 10,1 12,9 10,9 12,0
добyвaння пaливно-eнepгeтичних коpиcних копaлин 9,0 11,5 11,3 13,3 12,7 12,7
добyвaння коpиcних копглин, кpiм тливно-eнepгeтичних 3,4 5,9 7,8 11,9 7,8 10,8
Пepepобнa пpомиcловicть 4,2 8,7 9,1 12,7 5,7 5,0
виpобництво хapчових ^одукпв, нaпоïв тa тютюнових виpобiв 10,3 18,0 14,7 20,7 13,0 10,0
лeгкa пpомиcловicть 2,9 7,5 9,8 8,7 5,5 7,0
обpоблeння дepeвини тa в^обництео виpобiв з дepeвини, кpiм мeблiв 8,1 16,7 19,4 22,2 17,7 23,0
цeлюлозно-пaпepовe виpобництво; видaвничa дiяльнicть 9,8 14,7 10,7 16,9 8,7 4,6
в^обництео кокcy, пpодyктiв нaфтопepepоблeння 10,7 15,2 17,2 13,8 4,0 4,2
хiмiчнa !a нaфтохiмiчнa пpомиcловicть 2,4 5,2 6,5 5,8 4,3 8,2
виpобництво iншоï нeмeтaлeвоï мiнepaльноï пpодyкцiï 2,9 10,4 11,1 29,5 13,6 9,2
мeтaлypгiйнe виpобництво !a виpобництво готових мeтaлeвих виpобiв 4,0 8,1 9,2 14,0 5,0 3,7
мaшинобyдyвaння 1,7 4,1 3,8 6,0 1,8 1,9
Bиpобництво тa pозподiлeння eлeктpоeнepгiï, газу !a води 3,1 5,0 3,5 3,7 3,7 3,6
Pозpaховaно зa дяними Дepжcтaтy Укpaïни.
Bиcновок з aнaлiзy iнвecтицiйноï a^ тивноcтi - покaзники iнвecтyвaння в оcновний кaпiтaл e нeвиcокими як y ^изовий, тaк i в докpизовий пepiоди для якicного покpaщeння cтaнy тa cтpyктypи оcновного кaпiтaлy кpaïни, зокpeмa, нeобхiдно, щоб тeмпи пpиpоcтy i^eci^m в оcновний кaпiтaл пepeвищyвaли тeмпи пpиpоcтy ВВП кpaïни (тaбл. 5). Задля цього
потpiбно aктивiзyвaти попит та iнновaцiйнi зacоби виpобництвa зa допомогою фiнaнcового зaохочeння, зокpeмa подaткових пiльг: вивeдeння з-пiд оподaткyвaння ^ибутку, що iнвecтyeтьcя нa aмоpтизовaнe мaйно тa позбaвлeння вiдповiдних подaткових пшьг, якщо iнвecтyeтьcя нe зa пpизнaчeнням.
Тaблиця 5
Ствставлення темтв приросту гнвестицШ в ОК та темтв приросту ВВП крати
У % до попереднього року 2010 2009 2008 2007 2006 2005
Темпи приросту швестицш в ОК промисловосп -9,5 -32,4 -5,3 27,0 15,3 4,1
Темпи приросту ВВП (у пост. цшах 2007 р.) 4,2 -14,4 2,9 8,6 8,1 3,5
Незначна частина прямих шоземних швестицш в Украшу перетворюеться на швестици в основний каттал промислового комплексу кра!ни. За умов кризових явищ в економiцi доцiльними е заходи протекщошзму нацiонального капiталу вiдносно шоземного, продиктованi заходами нащонально! безпеки стосовно виведення кашталу iноземними iнвесторами, зокрема при проведенш державних закупiвель надавати переваги втизняним виробникам.
Висновки. В умовах нестабшьносп в свiтi, викликано! проблемами на фiнансових ринках, значними борговими зобов'язаннями кра!н, зменшенням споживчого попиту внаслiдок проблем з кредитуванням збiльшиться значення секторiв, призначених гарантувати нащональну безпеку кра!ни та сощальну стабiльнiсть. Тому витрати на модершзацшш цiлi потрiбно спрямовувати в и напрямки, де вони дадуть найбшьший економiчний ефект одразу в багатьох галузях економши кра!ни. Важливою е частина високотехнолопчного сектору, пов'язана з альтернативною енергетикою та пошуком нових джерел енерги, як така, що зменшуе енергозалежнiсть та енерговитрати кра!ни. Беззаперечно важливим залишаеться згладжування аномально! технологiчно! багатоукладностi вiдтворювально!
втизняно! системи, що гальмуе динамiчний розвиток продуктивних сил кра!ни та шдвищення якостi економiчного зростання, демонструе неспроможшсть вiтчизняно! ви-робничо! бази до впровадження новiтнiх технологiчних розробок. Одним з прюритетних напрямiв державно! пол^ики модернiзацi! виробничо! сфери мае стати розробка комплексу шновацшно-iнвестицiйних програм,
у тому числi на базi державно-приватного партнерства, що мають згладити технологiчну неоднорiднiсть та шдвищити технологiчну конкурентоспроможнiсть
кра!ни. Актуальним е застосування кластерного пiдходу до структурування виробничо! сфери кра!ни, що дозволить розглядати розвиток певно! галузi вщповщно до конкретно! територi! в довгостроковому перюдь
Для активiзацi! iнвестицiйних процешв задля пришвидшення структурно-технолопч-но! модершзацп виробничо! сфери доцiльним е:
прийняти закон „Про засади стратегiчного планування розвитку промисловосп", де визначити ключовi напрями розвитку промислового комплексу в довгостроковiй перспективi та можливостi оперативного корегування розвитку залежно вщ змiни зовнiшнього середовища або кон'юнктури внутрiшнього ринку;
у Програмi розвитку швестицшно! та iнновацiйно! дiяльностi прописати прозорi механiзми гарантування довгострокових швестицшних вкладень для суб'ектiв господарювання, в тому чи^ недержавного сектору, що здшснюють iнвестування у високотехнологiчнi сектори та створюють замкненi виробничi цикли на територи кра!ни;
збiльшити частку швестицшних вкладень в основний каттал секторiв з високим та середньо-високим рiвнями технолопчност;
розвивати механiзми державно-приватного партнерства в стратегiчно важливих галузях i проектах;
стимулювати виробничо-технолопчну кооперацiю з кра!нами - св^овими технологiчними лiдерами;
запровадити ефективний мехашзм регулювання iнвестицiйно! дiяльностi на засадах комплексного оцшювання iнвестицiйно! привабливостi регюшв та створення iнвестицiйних кластерiв;
створити стимули для акумулювання швестицшних ресуршв через визначення
cepegHbopinHoro iH^na^HHoro opieHTHpy Ha piBHi MeHme 10% Ta goBrocTpoKoBoro opieHTHpy Ha piBHi 36anaHcoBaHHx phhkobhx eKoHoMiK - 3%.
HanpaMKaMH iMnneMem^ii
^iHaHcoBoro noTeH^any iHBecra^HHoi gianbHocri b YKpaiHi 3 ypaxyBaHHaM Mi^HapogHoro gocBigy e:
1) nporpaMHo-^nboBa opiem-a^a, CTpaTerinHa B3aeMogia Mm HayKoBHM i npoMHcnoBHM ceKTopaMH;
2) ypaxyBaHHa KpHTepiiB nigTpHMKH go-CTaTHboro piBHa ^rnaHcoBoi 6e3neKH y пpoцeci 3anyneHHa 3oBHimHix ^rnaHcoBHx pecypciB;
3) ycyHeHHa perioHanbHHx guc6anaHciB 3
BHKopucTaHHaM MexaHi3My TexHonapKiB;
4) cnpuaHHa po3BHTKy iH^pacTpyKTypHHx npoeKTiB Ta iHTerpauji b rno6anbHHH iH^pacTpyKTypHHH npocTip nepe3 MexaHi3M gep^aBHo-npHBaraoro napTHepcTBa, ^o Mae cnpuaTH nigBH^eHHro e^eKTHBHocri eKoHoMiKH b ^noMy i e oco6nHBo aKTyanbHHM b yMoBax HepiBHoBa^Horo po3BHTKy Ta KpH3oBHX aBH^;
5) 3a6e3neneHHa e^eKTHBHocTi Ta
CKoopgHHoBaHocTi gep^aBHHx ycTaHoB Ta rncTHTy^H 3i cTHMynroBaHHa 3anyneHHa iHBecTH^M i onTHManbHoro BHKopHcTaHHa noTeH^HHHx ^rnaHcoBHx Mo^nHBocTeH.
^iTepaTypa
1. Science, technology and innovation in Europe 2010 edition / European Commission. -P.134 [Electronic resource]. - Access mode: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFF PUB/KS-32-10-225/EN/KS-32-10-225-EN.PDF.
2. IMD World Competitiveness Yearbook 2011 [Electronic resource]: IMD, 2012. - P. 284. Access mode: http://www.worldcompetiti-
veness. com/Respondents/<S,tart2/. %5 Cpdf%5 CCountryProfile%5CUA.pdf
3. Global employment trends 2012 Preventing a deeper jobs crisis / International Labour Office. - Geneva : ILO, 2012. - P.39-40.
4. Global employment trends 2011 Preventing a deeper jobs crisis / International Labour Office. - Geneva: ILO, 2011. -P.17.
5. Science and engineering indicators 2012 appendix tables: National Science Foundation (USA) [Electronic resource]. -Access mode:
http://www.nsf.gov/statistics/seind12/ap-pendix.htm.
