CC BY
22
3. ЕКОНОМ1КА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
УДК 338.[58+14]:504
ТЕХНОГЕННИЙ ПОДАТОК - НОВИЙ 1НСТРУМЕНТ РЕГУЛЮВАННЯ ЗБИТК1В У ПРИРОДООХОРОННОМУ МЕХАН1ЗМ1
М.1. Бублик1
Дослщжено основнi шструменти регулювання у природоохоронному механiзмi Украши. З метою зменшення викидiв, скидiв та утворення вiдходiв, чи впливу фiзичних i бiологiчних факторiв на реципieнтiв обгрунтовано доцiльнiсть введення до !х складу техногенного страхування та утилiзацiйного збору. Розроблено метод вибору характеру инструменту регулювання господарсько! дшдьносй, характер якого вiдповiдаe рiвню техногенного впливу. На основi запропоновано! матрицi "ршень-шструмент" обгрунтовано доцшьшсть введення техногенного податку як нового виду еколопчного податку в природоохоронному мехашзм^
Ключовi слова: мехашзми природокористування, техногеннi збитки, техногенний податок, шструменти та методи регулювання, техногенне страхування, утидiзацiйний збiр.
Постановка проблеми. Посилення проблем природокористування зумо-вило потребу в дослiдженнi шструментш регулювання зростаючого деструктивного впливу господарсько! дiяльностi на довкiлля. Наслдаами такого впливу е кнування збитюв вiд постiйного та аварiйного забруднення довкiлля (викидш, скидш, вiдходiв), вичерпування невiдновних природних ресурсiв, iстотне попр-шення стану вiдновлюваних ресурсiв, нагромадження небезпечних вiдходiв то-що, яке прийнято описувати поняттям техногенних збитшв. Це зумовлюе потребу в пошуку ефективних iнструментiв, спрямованих на зменшення обсялв тех-ногенно! шкоди. З огляду на зазначене, розроблення рекомендацiй щодо шстру-ментiв регулювання техногенних збиттв е актуальним i своечасним завданням.
Аналiз останнiх публшацш. Теоретичнi аспекти у галузi екологп, де важливо гармонiзувати взаемозв'язки мiж людиною i природою, вивчало багато вчених i дослiдникiв з уах кра'н свiту: О. Алимов, О. Балацький, Б. Буркинсь-кий, Л. Гришв, С. 1лляшенко, Р. Коуз, С. Кузнець, О. Кузьмш, В. Леонтьев, Д. Медоуз, Л. Мельник, В. Микитенко, А. Шгу, Ю. Туниця, Н. Хумарова, А. Яковлев та ш. Однак сьогоднi залишаеться невирiшеною проблема форму-вання шструменпв регулювання техногенних збиткiв, якi охоплювали б весь комплекс звичайно! i надзвичайно! дiяльностi пiдприемств.
Формування цшей. Мета цього дослiдження - обгрунтування науково-методологiчних засад та розроблення практичних рекомендацiй щодо вибору шструменпв зменшення техногенних збиткiв унаслiдок зниження обсягiв !х утворення до мшшально можливих, що зумовило таю завдання: 1) узагальнити iснуючi шструменти та методи регулювання техногенних збиттв у природоохоронному мехашзмц 2) розробити метод вибору ршня регулювання господарсько!' д1яльносп вiдповiдно до ршня техногенних збитюв; 3) запропонувати склад iнструментiв регулювання техногенних збиттв.
1 доц. М.1. Бублик, д-р екон. наук - НУ " Львгвська полггехнка"
Науковий шсппк НЛТУ Украши. - 2G16. - Вип. 26.2
Виклад основних результата. Ключовим економiчиим iнстpyментом дослiджyвaного меxaнiзмy e деpжaвнa иiдтpимкa (швестицшна, iнновaцiйнa, Дн-фоpмaцiйнa, фiнaнсовa тощо) зaxодiв, спpямовaииx на впpовaджения мало- та безвiдxодниx теxнологiй, на пiдтpимaння i pозвиток енеpго- та pесypсоощaдииx виpобництв, а також пpогpaм та пpоектiв з pозвиткy нayкомiсткиx i високотеxно-логiчниx видав економiчноï даяльностД. Дieвими iнстpyментaми цього меxaиiзмy e ноpмyвaння та стaндapтизyвaиия госиодapськоï даяльностД, pегyлювaния pозтa-шyвaния иотенцiйно небезтечник иiдпpиeмств, пpоведения екологiчноï та шш^ ексиеpтиз циx об'eктiв, иеpегляд дозвДльного иоpядкy госиодapськоï дiяльностi, що сyпpоводжyeться викидами, скидами й вiдxодaми y довкшля, встановлення сaнiтapно-зaxисииx зон довкола пiдпpиeмств, що e джеpелaми понaдноpмaтив-ниx впливiв на довшлля та населення, а також облiк та монiтоpинг якост! довкш-ля та здайснення контpолю за ним. Систему економiчииx зaсобiв, iнстpyментiв та важелДв меxaнiзмy деpжaвного pегyлювaния теxиогенииx збиткДв пpоиоиyeмо доиовнити такими, як теxиогенне стpaxyвaиия й yтилiзaцiйний збip. Цд iнстpy-менти paзом Дз еколопчними иодатками, вiдшкодyвaниям теxиогенниx збитыв, загод^н^^ внаслДдок иоpyшеиня законодавства пpо оxоpонy довкДлля, ш^афа-ми, наданням mдпpиeмствaм иодaтковиx, кpедитииx та iншиx шльг y pasi в^о-вадження ними мaловiдxодниx, енеpго- та pесypсоощaдииx теxнологiй чи здiйснения iншиx пpиpодооxоpоиииx зaxодiв, що мають на метД зменшення вики-дДв, скидав та yтвоpення вiдxодiв, чи зменшення piвиiв виливу фiзичииx та бДоло-гiчниx фаю^^е на pеципieнтiв, фiнaнсyвaния з деpжaвного бюджетy екологДч-rax зaxодiе, пpогpaм i пpоектiе, фоpмyють стpyктypy цього меxaиiзмy.
Однак зазначеш iнстpyмеити неиовною мipою pегyлюють пpиpодооxо-pоииy й пpиpодокоpистyвaцькy даяльностД, бо не вpaxовyють збиткДв мaйбyтнix иоколДнь, куди вxодять втpaти людського та пpиpодного кашталДв. ДослДджен-ня, пpоведенi у попеpеднix pоботax [1-7], дали шдстави ствеpджyвaти, що межД мДж видами теxногенниx збиткДв дуже умовш, що зyмовлюe введення новиx iнстpyментiе вищого piвня, а саме теxиогенноï pефлексiï, сощально!' вДдиовД-дальностД, гомолопзащя освДти тощо.
АналДз свДтового досвДду pегyлювaния теxногенниx збиткДв свДдчить, що piеень такого pегyлювaння не може обмежуватися тДльки фДскальними, грошо-во-кpедитними, бюджетними та соцДальними iнстpyментaми. За усшшним пpиклaдом Яионп, де сфоpмовaно екологДчно жиггездатне суспДльство (Junkan Gata Society), деpжaвa иовинна цiлеспpямовaно пpоводити економДчну, еколо-гДчну, Днновац^йну, iиеестицiйиy, наукову, освДтню иолДтики у всix сфеpax деp-жавного yпpaвлiния.
У иоиеpеднiй pоботi [8] дослДджено та систематизовано iнстpyмеиги, що застосовують в Укpaïнi з метою pегyлювaння теxногенниx збиткДв, сеpед якиx ключову pоль вiдiгpae екологДчний иодаток, а також встановлено, що в стpyктy-pi екологiчниx иодаткДв жодним чином не вpaxовaно непpямi (оиосеpедковaнi) збитки чеpез зниження якостД тpyдового pесypсy та витpaти на його вДдновлен-ня i чеpез його втpaтy, оскДльки еколопчш иодатки стягуються за теxногеннy шкоду, спpичиненy иiдпpиeмствaми довкДллю, що становить тДльки меншу час-тину вДд зaгaльноï теxиогенноï шкоди.
Запропонований метод вибору податкових iнструментiв вiдповiдно до встановленого ршня регулювання техногенних збиттв у межах територiально-адмiнiстративних одиниць детально розглянуто в роботi [5]. Запропонований метод полягае у структуруванш iнструментiв за факторами деструктивного впливу, сприйняття та економiчного оцiнювання розвитку економжи методом нечiтких С-середнiх, результати якого наведено у табл. 1.
Табл. 1. Матрица "рiвень-iнструмент" для вибору тструменту регулювання
Х-р шструменпв
Рiвень регулювання
середши
критичнии
СтимулятивниИ
Пщтримувальний
СтримувальниИ
РеорганiзацiИниИ
+
+
+
+
* Авторська розробка.
Рекомендуемо здшснювати вибiр шструменлв залежно вiд рiвнiв регулювання техногенних збитюв вiдповiдно до запропоновано'' матрицi "р1вень-iнструмент" (див. табл. 1). Виходячи iз особливостей отриманих кластерiв, рекомендуемо застосовувати стимулятивний характер iнструментiв для об'ектiв, що належать до кластера з низьким рiвнем регулювання, пiдтримувальний -для кластера зi середнiм р1внем, стримувальний - для кластера з високим рiв-нем i реорганiзацiйний - для кластера з критичним ршнем регулювання.
У табл. 2 наведено склад шструменлв, де до шструменлв, якi мають стимулятивний характер, запропоновано додатково ввести податковi тльги (ви-лучення з-пiд оподаткування об'ектiв оподаткування або 1'х частин, звшьнення суб'ектав оподаткування вiд сплати податкiв, зниження податково'' ставки, по-датковий кредит, повернення податкiв тощо); до складу шдтримувальних iнструментiв - зеленi тарифи на електроенергда, вироблену екологiчно безпеч-ним чином (альтернативна енергетика), надбавки до ддачого тарифу на елек-тро- та теплоенергда тощо; до складу стримувальних iнструментiв - збшьшеш ставки екологiчних податкiв (або коефщенти збiльшення екоподатку), новi еко-лопчш податки на продукщю, 11 виробництво чи споживання: збiр (надбавка до щни) за продукщю, плата (податок) за продукщю, яка не вдаовщае нащональ-ним екологiчним стандартам, плата за продукщю з використанням хлорфтор-вуглецю тощо; до складу реоргашзацшних iнструментiв - новий податок за не-безпечнiсть продукцií для здоров'я населения, шд назвою "техногенний податок" , податок за невiдповiднiсть продукцц чи 11 виробництва мiжнародним еко-логiчним стандартам, утилiзацiйний збiр на iмпортованi товари для споживання тощо (див. табл. 2).
Запропоновано визначити базою оподаткування для надання податкових шльг фонди охорони довкшля, доброчиннi внески на захист довкшля, а також шдприемства, якi: 1) формують власну iнфраструктуру роздiльного сортування, збирання, утилiзацiя та перероблення вiдходiв; 2) виробляють продукцiю iз вто-ринно'' сировини; 3) використовують повторно свою тару та упаковку з еколо-пчно безпечних матерiалiв; 4) дотримуються на вах стад1ях життевого циклу
Науковий шспик НЛТУ Украши. - 2016. - Вип. 26.2
продукцií еколопчних засад i норм, затверджених мiжнародними стандартами; 5) iнвестують кошти у впровадження маловiдходних, ресурсо- та енергозберта-ючi технологií, а також у розвиток "чистих" й органiчних виробництв, а також виробляють "екологiчно безпечну продукцiю" на всiх стадиях ц життевого циклу; 6) впроваджують новiтнi технологií для повнiшого видобування сировини в процесi розробки родовищ корисних копалин тощо.
Табл. 2. Види додаткових iнструментiв та ¡х база оподатку вання
к ч> § & о .3 ч к в Стимулятивний Шдтримувальний Стриму-вальний Реоргатзацшний
Податковi пшьги (вилучен- ня з-пiд оподаткування об'екпв оподаткування (!х частини), звшьнення вщ сплати суб'ект1в оподаткування, зниження податково! ставки, податковий кредит, повернення податюв) Зеленi тарифи на альтернативну енергетику, надбавки до ддачого тарифу на елек-тро- та тепло-енергiю тощо Збiльшенi ставки еко-логiчного податку, новi еколо-гiчнi по-датки Техногенний податок*, податок за невщповщ-нiсть продукцп чи 11 ви-робництва мiжнарод-ним екологiчним стандартам, утилiзацiйний збiр на iмпортоваm то-вари для споживання
§ я Е? Й ч о к о й 3 1-0 Фонди охорони довкiлля, доброчинш внески на еко-логiчнi потреби та тд-приемства й оргатзацп Пiдприемства й оргатзацп, ФОП, що виробляють енерпю Прибуток щд- приемств-забрудню-вачiв Прибуток шдприемств iз сотнi найбiльших забруднювачiв в Украш
Проекти, спрямованi на впровадження еко-логiчно безпечних технологiй, будiвництво очисних споруд, запровадження безвщход-них виробництв, виробництв iз низькою тех-ногенною збиткоемнiстю (ресурсоемнiсть, енергоемнiстю тощо)
* Авторська розробка.
Запропоновано до складу реоргашзацшних iнструментiв додатково ввести новий техногенний податок, як податок за небезпечнкть продукцп для здо-ров'я населения, який стосуватиметься тальки шдприемств, що входять до пере-лжу сотнi найбiльших забруднювач1в в УкраЫ та вiдповiдного рейтингу в кож-нiй областi. Характерною рисою реоргашзацшних шструменлв е змiна як суб'ектав, так i об'ектiв оподаткування, тому потрiбно додатково оподатковува-ти дохвд пiдприемств, а не тiльки обсяги викидiв чи скид1в, як встановлено в Податковому кодексi Украши. Розмiр техногенного податку потрiбно визнача-ти за результатами економiчного оцiнювания непрямих техногенних збиткiв, встановлених за рiвнями техногенно! захворюваностi та смертностi.
Висновки. Наведенi в роботi науковi результати та пропозицл щодо ви-бору шструментш регулювання деструктивним техногенним впливом госпо-дарсько! дiяльностi на довкшля полягають у такому:
1. Iснуючi природоохороннi iнструменти в господарському механiзмi слабо-ефективнi, тому розроблено метод вибору шструменлв регулювання вщпо-вщно до рiвня техногенних збиткiв на основi методiв нечiткого кластеризу-вання.
2. Рекомендовано застосовувати стимулятивш iнструменти для об'ектав, що належать до кластера з низькими рiвнями факторiв формування техноген-
них збитыв, пiдтримувальнi - для кластера 3i середшми, стримувальнi -для кластера з високими i реорганiзацiйнi - для кластера i3 критичними piB-нями фактоpiв.
3. Запропоновано внести змши до ключових iнстpументiв у дослвджуванш сфеpi - екологiчний податок - вщповвдно до характеру техногенного впли-ву на довылля, ввiвши техногенний податок для критичного piвня фактоpiв.
Лiтература
1. Mechanismus der nachhaltigen entwicklung des wirtschafts systems formation. - Nurnberg, Deutschland : Verlag SWG imex GmbH. - 2014. - Vol. 1. - 232 р.
2. Методы решения экологических проблем : монография / под ред. д-ра экон. наук, проф. Л.Г. Мельника, канд. экон. наук, доц. О.А. Лукаш. - Сумы : Изд-во СумГУ. - 2014. - Вып. 4. -1084 c.
3. Сощальна вщповщальшсть влади, 6i3^cy громадян : монографш. - У 2-х т. / за заг. ред. Г.Г. Швняка; МОН Украши. - Дншропетровськ : Вид-во НГУ. - 2014. - Т. 2. - 372 с.
4. Прюритетш напрями регионально! полiтики в економiчнiй сферi (розвиток галузей та ре-гiонального виробництва, бюджетне регулювання та фшансування) : монографш. - У 2-х т.; за заг. ред. Т.О. Журавльово!. - Павлоград : Вид-во АРТ Синтез-Т. - 2014. - Т. 1. - 363 с.
5. Формування мехашзму стшкого розвитку економши: теорiя та практика : монографш. -Дншропетровськ : Вид-во "ФОШ Дробязко С.1.", 2014. - 438 с.
6. Економжа природокористування та управлшня природоохоронною дiяльнiстю : монографш / за наук. ред. д-ра екон. наук С.В. Князя. - Львш : Вид-во Льв]всько'1 полгтехнши, 2014. - 372 с.
7. Zarzadzanie organizacja w warunkach niepewnosci - teoria i praktyka : monografia / Red. nauk. Agnieszka Strzelecka. - Chestochowa : Politechnika Chestochowska, Wydzial Zarzadania, 2013. - 226 p.
8. Кузьмш O.G. Дослiдження бюджетно-податково! политики у сферi державного регулювання техногенних збиткiв в нацiональному господарствi / O.G. Кузьмш, М.1. Бублик // Вюник Нацiонального унiверситету "Львшська полiтехнiка". - Сер.: Менеджмент та шдприемництво в Украiнi: етапи становлення i проблеми розвитку. - Л^в : Вид-во НУ "Львiвська полгтехшка". -2014. - № 797. - С. 447-460.
Надшшло до редакцп 22.03.2016 р.
Бублык М.И. Техногенный налог - новый инструмент регулирования ущерба в природоохранном механизме
Исследованы основные инструменты регулирования в природоохранном механизме Украины. С целью уменьшения выбросов, сбросов и образования отходов, или влияния физических и биологических факторов на реципиентов обоснована целесообразность включения в их состав техногенного страхования и утилизационного сбора. Разработан метод выбора характера инструмента регулирования хозяйственной деятельности, характер которого соответствует уровню техногенного воздействия. На основе предложенной матрицы "уровень-инструмент" обоснована целесообразность введения техногенного налога как нового вида экологического налога в природоохранном механизме.
Ключевые слова: природопользование, техногенный ущерб, техногенный налог, инструменты и методы регулирования, техногенное страхование, утилизационный сбор.
Bublyk M.I. Industrial Tax as the New Tool for Regulating Man Made Damage in Environmental Protection Mechanism
Basic tools and methods of regulating a man-made environmental damage mechanism in Ukraine have been investigated. The successful resolution of the issues of efficiency of existing environmental mechanisms has been proposed by improving the composition of their instruments. Some amendments to the instruments in the study area of environmental tax are proposed according to the nature of anthropogenic impact on the environment, introducing man-made tribute to critical level factors.
Keywords: protection of nature, man-made damages, industrial tax, instruments and methods of regulation, technogenic safety.
