CC BY
29
УДК 332.1
ТЕХН1ЧНА ПОЛИТИКА - ОСНОВА РОЗВИТКУ ПОТЕНЦ1АЛУ
шдприемствА
Д.1. Шевченко
Одеський нацюнальний економ1чний унгверситет, Одеса, Украша
Шевченко Д.1. Класифжацгя еврореггошв та мгсце еврорегюну «Дшстер» в тй.
У статл розглянуто актуальну класифжащю еврорепошв. Визначено мiсце еврорегюну «Дшстер» та шших украïнських еврoрeгioнiв в класифжацп. Визначeнi проблеми функцioнування та класифжаци еврoрeгioнiв Украïни. Надано загальну шформащю про еврoрeгioн «Дшстер» та його проекти.
Ключовi слова: Сврорегюни, транскордонне ствробггнищво, еврoрeгioн «Дшстер», класифжащя еврoрeгioнiв
Шевченко Д.И. Классификация еврорегионов и место еврорегиона «Днестр» в ней.
В статье рассмотрена актуальная классификация еврорегионов. Определено место еврорегиона «Днестр» и других украинских еврорегионов в классификации. Определены проблемы функционирования и классификации еврорегионов Украины. Предоставлена общая информация о еврорегионе «Днестр» и его проектах.
Ключевые слова: Еврорегионы, трансграничное сотрудничество, еврорегион «Днестр», классификация еврорегионов
Shevchenko D.I. Classification of euroregions and place of the Euroregion "Dniester" in it.
The article deals with the actual classification of Euroregions. The place of the Euroregion "Dniester" and other Ukrainian Euroregions in classification is determined. The problems in the functioning and classification of Ukrainian Euroregions are identified. The general information about Euroregion "Dniester" and its projects is given.
Keywords: Euroregions, cross border cooperation, the Euroregion "Dniester", classification of euroregions
На даний час в £врош налiчуeться бшьше двохсот еврорепошв. Bei вони досить суттево вiдрiзняються один ввд одного, перш за все метою створення та рiвнем фшансування. В процеа штеграцп еврорепони вщграють роль перехщно! ланки мiж £С та li суадами, кандидатами до £С, асоцшованими членами. Головною метою юнування еврорепошв е усунення диспропорцш мiж репонами, вирь шення спшьних проблем, встановлення тiсних добросусiдських вщносин. Велика к1льк1сть та рiзноманiтнiсть форм юнування еврорегiонiв створюе необхiднiсть в ix класифжацп, мiсце в якш може одразу показати можливостi еврорегюну.
Анaлiз останшх дослiджень та публжацш
Дослiдженню питань мiжрегiонального сшвко-бiтництва, еврорегiонiв та ix класифжацп присвя-ченi працi таких вщомих науковцiв як Беленький П.Ю., Герасимчук З.В., Куйбiда B.C., Кушнiренко О.М., Лютак О.М., Мiкула Н.А., Погрибенник О.В., Cтуденнiков I.B., Федан Р. та шших.
Дослщженню транскордонного сшвробггницт-ва та транскордонних регiонiв присвячеш працi таких iноземниx авторiв, як Т. Возняк, В. Дентерс, В. Мальчус, П. Маскелл, Г. Торнкыст, М. Пер-кманн, С. Райх, Р. Ратп, С. Ребiш, Ч. Ик, I. Суль Закар, та багатьох шших провщних учених.
Метою emammi е формулювання сучасно1 класифшацп еврорегiонiв та визначення мюця еврорегюну «Дшстер» в нш.
Виклад основного мaтерiaлу дослiдження
Транскордонне спiвробiтництво у £врош почало активно розвиватися в 50-х роках, шсля II-i Свггово1 вiйни, коли представники багатьох прикордонних регiонiв почали зустрiчатися для обговорення можливосп л^щацп кордонних бар'ерiв та подальшого розвитку транскордонно1 сшвпраш Основою цьому перед усiм стали потреба покращення життевого рiвня населения, бажання стабiльного миру, усунення непотрiбниx обмежень, а також iншиx факторiв, як1 спри-чинили роз'еднання людей та оргашзацш в прикордонних репонах. Проте, в деяких захщно-европейських кра1нах, як Грецiя, Iспанiя та Португалiя транскордонна сшвпраця активь зувалася лише з 80 - тих рошв завдяки серйозним
полггичним змшам, введению демократично1 системи та членству в £вропейському Союзг В крашах Центрально1 та Схвдно1 £вропи под1бний процес розвитку сшвробггництва почав штенси-вно вщбуватися шсля 1989 року [2].
Вищою формою транскордонного сшвробгг-ництва стали еврорепони. Вони представляють собою оргашзацшну форму сшвробггництва адм1н1стративно-територ1альних одиниць евро-пейських держав, що здшснюеться вщповщно до дво- або багатостороншх угод про транскордонне сшвробггництво.
£врорегюни е досить гнучким шструментом трансграничного сшвробггництва. Вони можуть юнувати в досить р1зномаштних формах, що дозволяе враховувати особливосп прикордонних регюшв. Але з rnmoï сторони це стае причиною
Але шсля тдписання Угоди про асощащю з £С Украшою та Молдовою та неактуальною такою категор1ею, як «еврорепони м1ж постсо-шалютичними державами», доцшьно буде сфо-рмулювати класифжацш, яка складаеться з чотирьох груп:
I - еврорепони всередиш £С. В середиш краш-члешв диспропорцп мiж регюнами незначш, але вони юнують. Р1вень компетенцп оргашв влади дуже наближений, спшьне законодавство та р1вш умови для розвитку. До них, наприклад, можна вщнести так1 еврорепони як: Померашя (Польща, Шмеччина, Швешя), «Маас-Рейн» (Бельпя, Hi-меччина, Гoлландiя), «Силeзiя» (Чeхiя, Польща), та шшг
II - евpopeгioни за участю члeнiв £С. Це означае, що не ва сторони е членами £С. «Балтика» (Данiя, Швешя, Литва, Латвiя, Рoсiя, Польща), «ТриРена» (Германия, Франция, Швейцария) будуть вiднoситись до II групи. Також до ще1 групи вiднoситься половина еврорепошв Украши, наприклад, «Вepхнiй Прут» (Украша, Румунiя, Молдова).
III - еврорепони мiж асoцiйoваними членами £С. На даний момент до цього типу вщноситься лише один евро регюн «Днiстep» (Украша, Молдова). Необхщшсть видiлeния III групи ви-никае з того, що регюни за участю асоцшованих члeнiв £С мають доступ до бiльшoï кiлькoстi програм £С, е ор1ентованими на поступову
виникнення еврорепошв, як1 юнують лише на паперг Велика к1льк1сть форм юнування еврорепошв породжуе 1х розгалужену класи-фжацш [1].
Найбшьш розповсюдженою е класифжашя еврорепошв за трьома групами:
I - еврорепони всередиш £С (до цiеï' групи вщносяться евpopeгioни, як1 ствopeнi на внут-piшнiх кордонах краш-члешв £С);
II - евpopeгioни мiж кранами-членами £С i 1х сусiдами - не членами (до ще1 групи вщносяться евpopeгioни, ствopeнi на зовшшшх кордонах £С);
III - еврорепони мiж пoстсoцiалiстичними державами [2].
За шею класифiкацiею «Днiстep» вiднoситься до III групи (Таблиця 1).
европейську штеграцш, гаpмoнiзацiю законо-давства. Пopiвнюючи евpopeгioни «Днiстep» та «Днiпpo» було б доцшьним вiднeсти 1х до piзних груп.
IV - евpopeгioни, створеш без участi £С. До ще1 групи вiднoсяться «Днiпpo» (Украша, Роая, Бiлopусь), «Слобожанщина» (Украша, Рoсiя), «Ярославна» ( Украша, Роая), «Донбас» (Украша, Роая). Вщмшною рисою цих еврорепошв е ни-зький piвeнь компетентносп мiсцeвих opгaнiв влади.
На даний час на територп Украши дiе 10 еврорепошв. В Таблиц 2 представлена хронолопя створення евpopeгioнiв та 1х склад. Як бачимо, aдмiнiстpaтивнo-тepитopiaльнi oдиницi можуть водночас вiднoситись до piзних евpopeгioнiв. В Тaблицi 3 украшсьш евpopeгioни poзпoдiлeнi на групи. Найбшьша к1льк1сть вiднoситься до друго1 групи, а саме «£вpopeгioни за участю члешв £С».
Основною метою створення та дiяльнoстi £вpopeгioну «Дшстер» е здiйснeння програм комплексного гармошзованого розвитку тери-тopiй, прилеглих до piчки Днiстep.
2 лютого 2012 р. в meri Киевi шд час двосторонньо1 зустpiчi Пpeм'еp-мiнiстpa Украши М. Я. Азарова та Прем'ер-мшютра Рeспублiки Молдова В. Фiлaтa вщбулось пiдписaния стату-тних дoкумeнтiв £врорегюну «Днiстep», а саме, установчого договору. Зпдно з угодою до £врорегюну «Днiстep» вiд Украши ввiйшлa
Таблиця 1. Клaсифiкaцiя евpopeгioнiв
Групи еврорепошв I - еврорепони всередиш £С II - евpopeгioии мiж кpaïиaми-члeиaми £С i ïх сусiдaми - не членами III - еврорепони мiж пoстсoцiaлiстичиими державами
£врорегюни - Карпатський еврорегюн, £вpopeгioи «Буг», £врорегюн «Нижнш Дунай», £вpopeгioи «Верхнш Прут», Асощащя «Чорноморський еврорегюн» £врорегюн «Дширо», евpopeгioи «Слобожанщина», евpopeгioи «Ярославна», еврорегюн «Донбас», евpopeгioи «Диiстep»
Вшницька область, вщ Республiки Молдова райони: Сорока, Дондушень, Окниця, Резiна, Флорешть i Шолданешть. 28 лютого 2013 року до £врорегюну приеднався район Дубосари Респу-блiки Молдова. Спочатку планувалося, що евро-
регiон «Дшстер» також може бути розширений за рахунок Кам'янського та Рибницького райошв Приднiстров'я Республ^ Молдова, але ПМР вiдмовились вщ спiвробiтництва.
Таблиця 2. £врорегiони на територп Украши
Назва еврорегiону Дата створення Склад еврорегюну
1.Карпатський еврорегiон 14 лютого 1993 р. Льв1вська, 1вано-Франювська, Закарпатська, Чертвещка обласп (Укра!на), Шдкарпатське воеводство (Польща), Кошицький та Пряшiвський кра! (Словаччина), медье Боршод-Абауй-Земплен, Хайду^хар, Хевеш, Яс-Надькун-Сольнок та Сабольч-Сатмар-Берег (Угорщина); повiти Бiхор, Селаж, Сату-Маре, Марамуреш,Харпта, Сучава та Ботошань (Румунiя)
2.£врорегiон «Буг» 29 вересня 1995 р. Волинська область, Жовювський та Сокальський райони Л^всько! обласп (Укра!на), Люблiнське воеводство (Польща), Брестська область (Бшорусь)
3.£врорегiон «Нижнш Дунай» 14 серпня 1998р. Одеська область (Укра!на), райони Вулканешти, Кагул , Кантемiр (Молдова), повiт Бреша, Галац, Тульча (Румушя)
4.£врорегiон «Верхнiй Прут» 22 вересня 2000р. Чернiвецька та Iвано-Франкiвська обласп (Укра!на), Ботошанський та Сучавський повии (Румунiя), Фалештський, £динецький, Глоденський, Окницький, Ришканський та Бриченський ( Молдова).
5.£врорегюн «Дшпро» 29 квггня 2003р. Чертпвська область (Укра!на), Брянська область (Роая), Гомельська область (Бшорусь)
6.£врорегiон «Слобожанщина» 7 листопада 2003р. Харьювська область (Укра!на), Белгородська область (Роая)
7.£врорегiон «Ярославна» 24 кмтня 2007р. Сумська область (Укра!на), Курська область (Роая)
8.Асощащя «Чорноморський еврорегiон» 26 вересня 2008р. Азербайджан, Албашя, Болгарiя, Грещя, Грузiя, Молдова, Росiйська Федерацiя, Румушя, Сербiя, Туреччина, представленi на рiвнi мiст, областей, провiнцiй, кра!в, автономних республiк, Укра!на (Одеська, Микола!вська, Херсонська, Заж^зька, Донецька областi, Автономна Республжа Крим, а також мiсто Севастополь).
9.£врорегiон «Донбас» 29 жовтня 2010 р. Луганська область, Донецька область (Укра!на), Ростовська область (Росiя), Воронезька область(Роая)
10.£врорегiон «Днiстер» 2 лютого 2012 р. Вiнницькa область Укра!ни, Окницький, Дондушенський, Сорокський, Флорештський, Дубесарський, Шолданештський та Резшський райони Молдови
Таблиця 3. Класифжащя украшських еврорепошв
Групи еврорепошв I - еврорепони всередиш СС II - еврорепони за участю члешв СС III - еврорепони мiж асоцiйованими членами СС IV - еврорепони без учасп £С
Сврорегюни - Карпатський еврорегюн, Сврорегiон «Буг», Сврорегiон «Нижнш Дунай», Сврорегюн «Верхнiй Прут», Асошашя «Чорноморський еврорегiон» Сврорегюн «Дшстер» £врорегiон «Днiпро», еврорегюн «Слобожанщина», еврорегiон «Ярославна», еврорегiон «Донбас»
Територiя еврорегiону — 34218 км2. Населення - 2050 тис. чол. [5].
В залежносп ввд мети створення еврорегiони подiляються на однонаправленi та комплекснi. £врорепон «Дшстер» доцiльно вiднести до ком-плексних, адже сшвпраця мiж сторонами вщбу-ваеться у чотирьох напрямках: економiчному, культурному, соцiальному та еколопчному.
Згiдно з класифiкацiею з позицп рiвня суб'ек-тiв, як1 беруть участь в об'еднанш (однорiвневих або рiзнорiвневих) еврорегiон «Дшстер» належить до однорiвневих, так як в його статут прописано, що вiн е об'еднанням мiсцевих органiв влади адмiнiстративно-територiальних одиниць Украши та Республiки Молдова.
В залежносп вiд тривалостi кооперацп можна видiлити середньостроковi та довгостроковi евро-
peгioни. «Днiстep» - це асощащя, яка носить дов-гостроковий характер, адже ставить перед собою дoвгoстpoкoвi завдання:
— Оpгaнiзaцiя, кoopдинaцiя та поглиблення зв'яз-к1в в сфepi eкoнoмiки, науки, oсвiти, культури, туризму, спорту;
— Рeaлiзaцiя спiльних пpoeктiв з охорони навко-лишнього середовища, eкoлoгiчнoгo оздоро-влення басейну piки Днiстep;
— Участь в poзбудoвi м1жнародних транспортних кopидopiв;
— Рeaлiзaцiя peгioнaльних програм (пpoeктiв) з пи-тань скорочення piвня бeзpoбiття серед на-селення прикордонних paйoнiв;
— Забезпечення сталого та ефективного енерго-збереження, використовування альтернативних видiв eнepгiï, eнepгoзбepiгaючих технологш;
— Сшвпраця в oблaштувaннi пункпв пропуску через Украшо-Молдавський державний кордон мiждepжaвнoгo та мiсцeвoгo значення;
— Оргашзащя кoнтaктiв з м1жнародними оргаш-зaцiями, фондами, iнститутaми, aгeнцiями та шшими opгaнiзaцiями [3].
£вpopeгioн «Дшстер» мае низку довгостро-кових проекпв, таких як: будiвництвo мосту через Дшстер в Ямпол^ систем очищення стiчних вод в населених пунктах уздовж piчки Днiстep та мiжнapoднoгo аеропорту «Вiнниця».
За к1льк1стю суб'екпв «Днiстep» е двосторон-нiм, але статутом передбачаеться залучення iнших учаснишв та створення багатостороннього евро-репону [3].
Також можливо клaсифiкувaти еврорепони в зaлeжиoстi вiд того, чи е вони членами Асошацп европейських прикордонних peгioнiв.
Асoцiaцiя европейських прикордонних репошв (А£ПР) е нaйстapiшoю загальноевропейсько1 ор-гaнiзaцiею з питань репонально1 пoлiтики, спе-цiaлiзaцiя яко1 спрямована на сприяння розвитку прикордонних i транскордонних тepитopiй.
Hинi членами А£ПР е 181 европейських прикордонних репошв (еврорепошв) £вропи. З украшських евpopeгioнiв членами А£ПР е таш: «Буг», «Ярославна», «Слобожанщина», «Донбас», «Hижиiй Дунай» та «Карпатський». £врорепон «Днiстep» на даний момент не е членом А£ПР [4].
Висновки
На даний момент на територп £вропи нaлiчуеться бiльшe 200 еврорепошв. 10 з них зна-ходяться на тepитopiï Украши. Метою створення еврорепошв е зменшення диспpoпopцiй у розвитку репошв, виршення спшьних проблем в piзнo-мaнiтних сферах, обмш дoсвiдoм та iнфopмaцiею, створення спшьних проекпв, залучення шве-стицш, налагодження дoбpoсусiдських вiднoсин та шше. Для кран, як1 не е членами £С, але бажають приеднатись - це мoжливiсть поступово1 ште-гpaцiï.
Дiяльнiсть бiльшoстi украшських еврорепошв псно пов'язана з £С. В запропонованш класи-фiкaцiï вони вщносяться до II i III тишв. Важливо зазначити що приставка «евро-» не означае учасп £С в житп peгioну. Деяк1 евpopeгioни Схщно1 Укpaïни були ствopeнi та функцюнують без посередництва £С. Це зменшуе 1х мoжливoстi до розвитку, обмежуе фiнaнсувaния.
Тому виходом може бути встановлення не лише вертикальних зв'язк1в ^ж peгioнaми piзних кpaïн), а й горизонтальних - тобто мiж евро-peгioнaми, як1 дiють на територп Украши. Обмiн iнфopмaцiею, позитивним досвщом та здiйснeния спiльних пpoeктiв також сприятиме iнтeнсифiкaцiï процесу iнтeгpaцiï та гармошзаци розвитку мiж peгioнaми i всередиш Укpaïни.
Запропонована в статп клaсифiкaцiя е бiльш актуальною та враховуе участь асоцшованих члeнiв в створенш, функцioнувaннi евpopeгioнiв. На даний момент в груш «еврорепони мiж асоцшованими членами £С» знаходиться лише один еврорепон «Днiстep». Але £вропейський союз пoстiйнo розширюеться i передбачаеться виникнення таких евpopeгioнiв в Схщнш £вpoпi та Балканах. Видiлeния групи «евpopeгioни мiж пoстсoцiaлiстичними державами» не е актуаль-ним, адже ш кpaïни вже бiльшe 20 рошв iснують в ринковому сepeдoвищi.
£врорепон «Днiстep» е перспективним та довготривалим, показуе динaмiчний розвиток. За 1,5 роки йому вдалося отримати 2,5 млн. грн. грантових кoштiв, вщкрити oфiс у Бpюссeлi та встановити псш зв'язки з iнституцiями £С та мiжиapoдними opгaнiзaцiями. £вpopeгioн «Днш-ро» не змiг цього досягти за 10 рок1в. Лoгiчнo вщнести 1х до piзних груп в класифжацп евро-peгioнiв.
Список л^ератури:
1. Крутов О. А. Классификация еврорегионов с российско-украинским участием / О. А. Крутов. // журнал «Российское предпринимательство» №8(206). - 2012. - С. 156-160.
2. Мжула Н. А. £врорепони: досвщ та перспективи / Н. А. М^ла. - Львiв, 2003. - 222 с. -(¡РД НАН). - (ISBN 966-02-2880-5).
3. Статут еврорепону «Днiстep» [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://dni ester.eu/447.
4. Офщшний сайт Асощацд европейських прикордонних регiонiв [Електронний ресурс] -Режим доступу до ресурсу: http://www.aebr.eu/en/profile/history.php
5. Бюлетень Еврорегиона «Днестр» - [Електронний ресурс] - Режим доступу: Офщшний сайт еврорегюну «Дшстер» http://dniester.eu/
Надано до редакцп 06.01.2015
Шевченко Денис 1горович / Denys I. Shevchenko
lshevadinl@gmail com
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Шевченко Д.1. Класифжащя еврорегютв та мюце еврорегюну «Дтстер» в тй [Електронний ресурс] / Д.1. Шевченко //Економiкa: реалН часу. Науковий журнал. — 2015. — № 2 (18). — С. 41-45. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2015/n2. html
