Аналіз інвестиційного клімату в Агро бізнесі української частини Карпатського євро регіону Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

EKOHOMIHHA EŒEKTHBfflCTB BHPOEHH^BA TA nEPEPOEKH nPO^YKTIB CMBCBKOrO TOCnO^APCTBA ECONOMIC EFFICIENCY OF PRODUCTION AND AGRICULTURAL PRODUCTS ALTERATION

Бенцак О. В., здобувач © Льв1вський нацюнальний аграрный утверситет

АНАЛ1З 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО КЛ1МАТУ В АГРО Б1ЗНЕС1 УКРА1НСЬКО1 ЧАСТИНИ КАРПАТСЬКОГО СВРО РЕГ1ОНУ

Розглянуто та проанал1зовано передумови для залучення та ефективного використання капталу нерезидент1в в Укратсьтй частит Карпатського еврорегюну. Конкретизовано цш та мехатзми подолання репресивност1 даного регюну, яК мають безпосередшй вплив на формування швестицтного кл1мату.

Ключовi слова: еврорегюн, м1жнародна економ1чна ¡нтегращя, ¡ноземне ¡нвестування, транскордонна ствпраця.

Постановка проблеми. Практика розвитку св^ового господарства свщчить, що економiчна штегращя е об'ективним процесом, який забезпечуе достатньо високий рiвень ефективност суспшьного виробництва. У зв'язку з масштабним розширенням СС на схiд, мiж Укра!ною та СС сформувався яккно новий кордон, тому спiвпраця цих держав, а також !х прикордонних регюшв розглядаеться на даний час у зовам шшому формaтi. Змша економiчних та полiтичних вiдносин в структурi СС мае безпосереднiй вплив на формування ново! системи зв'язюв мiж прикордонними регiонaми Укра!ни та регюнами кра!н нових членiв СС. Роль прикордонних територш набувае ключового значення, важливим е концептуальне обгрунтування головних цiлей, принципiв i мехaнiзмiв еврорегюнально! штеграци Укра!ни, а також визначення шструменив ефективного еврорегiонaльного ствроб^ництва [7].

Формування ефективного транскордонного середовища е основною стрaтегiчною цiллю зовнiшньоекономiчноl полiтики кра!ни, яка повинна сприяти ре^заци стрaтегiчних iнтересiв, спрямованих на штеграцш у свiтову економiку, збшьшення ступеню вiдкритостi нащонально! економiки, перебудову товарно! структури експортно-iмпортних оперaцiй та наближення И структурних сшввщношень до показниюв, притаманних розвинутим кра!нам [3 ст.149].

© Бенцак О. В., 2009 154

Новою важливою формою вщносин мiж сусщшми державами виступають еврорегюни, якi сприяють розвитку транскордонного сшвроб^ництва та налагодженню добросусiдських вщносин мiж жителями европейських кра!н.

I. Студеншков у "Практичних рекомендащях..." дае наступне визначення еврорепону. Gврорегiон - це форма транскордонного сшвроб^ництва мiж територiальними громадами або мiсцевими органами влади прикордонних регiонiв двох або бшьше держав, що мають спшьний кордон, яке спрямоване на координацш !х спiльних зусиль i здшснення узгоджених заходiв у рiзних сферах життедiяльностi вiдповiдно до нацiональних законодавств i норм мiжнародного права для виршення спiльних проблем i в штересах людей, що населяють його територш по обидвi сторони державного кордону [47, с.94-95].

Утворення еврорегюшв вiдбуваеться шляхом укладання угод про транскордонне сшвроб^ництво мiж органами мкцево! влади прикордонних територiй. Основним принципом формування еврорегюшв е рiвнi права уЫх сторiн, яке дае також можливкть створення оргашзацшно! структури та системи фшансування у формi мiжнародних мiжрегiональних асоцiацiй, об'еднань та консорцiумiв. Отже, еврорегiон можна розглядати як одну з оргашзацшних форм транскордонних вiдносин. Gврорегiони можуть створюватися як юридична або не юридична особа, мають свою оргашзацшну структуру та визначеш джерела фiнансування. Однак, створення еврорепону не призводить до виникнення нового адмiнiстративно-територiального утворення зi статусом юридично! особи; правове регулювання на територи кожного з членiв еврорепону здшснюеться вiдповiдно до чинного законодавства держави, у склад яко! вш входить. У полiтичному сенсi еврорегюни не дшть супроти нацiональних штереЫв держави; не е наднацiональним утворенням [5].

У 2002 рощ Кабшетом Мiнiстрiв Укра!ни було затверджено Програму розвитку еврорегюшв . Укра!ною та И захщними сусiдами вздовж спшьних кордонiв були створенi такi евро регюни як "Карпатський" (1993 р.), "Буг" (1995 р.), "Нижнш Дунай" (1998 р.), "Верхнш Прут" (2000), "Дншро" (2003 р.), "Слобожанщина"(2003 р.), а також евро регюн "Донецький", створення якого розпочато в липш 2008 року [1 ст.59] .

Анал1з останн1х дослщжень 1 публжацш. В економiчнiй лiтературi багато уваги придшяеться вивченню та дослiдженню проблем евро регюшв. Вагомий вклад в дану тематику внесли таю втизняш та шоземш науковцi як О. Амоша, П. Беленький, Б.Буркiнський, З.Бройде, О.Вишняков, С.Гакман, М. Долiшнiй, I. 1лько, В. Свдокименко, G.Кiш, М.Лендьел, Н.Луцишин, П.Луцишин, Ю. Макогон, А. Мельник, Н. Мжула, А. Мокш, В.Пила, С. Писаренко, I.Студеннiков та

Постановка проблеми. Метою дано! статт е висвiтлення та аналiз iнвестицiйного клiмату в агробiзнесi Украшсько! частини Карпатського Gврорегiону.

155

Виклад основного матер1алу. Сшьське господарство належить до базових, життезабезпечуючих галузей кожно! кра!ни i його стан безпосередньо впливае на функщонування нащонально! економiки. Незважаючи на проведенш в останнi десятирiччя заходи з реформування аграрних вщносин, сшьське господарство Укра!нсько! частини Карпатського евро репону перебувае в не найкращому сташ. Його матерiально-технiчна база надмiрно зношена i це гальмуе розвиток транскордонно! спiвпрацi у цiй сфер1 1з вступом Укра!ни до СОТ, гостро постала проблема пiдвищення конкурентоспроможност аграрного сектору. Це стосуеться не лише Украшсько! частини Карпатського евро репону, але i цшо! кра!ни зокрема, а також збiльшуе можливост доступу iноземних виробникiв на внутршнш ринок Укра!ни i посилення конкуренци для вiтчизняних виробникiв.

Агробiзнес Украшсько! частини Карпатського евро репону мае досить великий експортний потенщал, хоча вщчуваеться дефщит ряду натуральних i високоякiсних продовольчих товарiв. Проте, через кризову ситуацш, яка склалася в державу останнiм часом спостерiгаеться значне скорочення продукци на експорт. Деяк галузi втратили ринки збуту свое! продукци, якi формувалися роками, i якi буде дуже важко повернути в майбутньому, зокрема через поширення мiжнародноl конкуренцi!.

Деякi вченi вважають, що для сучасного етапу соцiально-економiчного розвитку регiону в цiлому характерна правова, пол^ична та економiчна нестабшьшсть, непослiдовний характер реформування економiки, недосконала фiнансово-кредитна й податкова системи, вщсутшсть гарантiй, пов'язаних iз поверненням кошив, а також низький рiвень розвитку ринково! iнфраструктури [2ст.72]. Для покращення ситуацi!, регiон повинен випускати конкурентноспроможну продукцш на свiтовому ринку iз власно! сировини. Це можливо лише при створенш умов, необхiдних для залучення iноземних iнвестицiй в АПК Укра!нсько! частини Карпатського евро репону, а також вщ того, якою буде державна полiтика щодо захисту втизняного продовольчого ринку i стимулювання вiтчизняного виробника.

На жаль, сформоваш нинi аграрнi вiдносини не сприяють залученню iнвестицiй у сiльське господарство, так як у даному евро регюш вщсутш стратегiя та мехашзм !х залучення. Проте, саме завдяки швестищям зможе бути подолана репресившсть, яка на даний час мае мкце в аграрнiй сферi економжи Укра!нсько! частини Карпатського евро репону.

Проте, треба визнати, що в Укра!ш вже створено певш передумови для залучення та ефективного використання катталу нерезидент. Законом Укра!ни "Про режим шоземного швестування" на територи Укра!ни встановлюеться нацiональний режим швестицшно! та iншо! господарсько! дiяльностi. Створено декшька вiльних економiчних зон та територш прiоритетного розвитку, в яких встановлено пшьговий режим господарсько! та швестицшно! дiяльностi. Поки що обсяги надходжень iноземних iнвестицiй не можна визнати задовшьним, так як таю зони були нацшеш не на виршення проблем iнвестицiйного наповнення економжи, а на вирiшення внутрiшнiх

156

короткострокових завдань кризового перюду (наповнення мкцевого бюджету, подолання безробггтя, реашзацп сощальних програм тощо)[4 ст.12].

Зважаючи на важливiсть швестицш для потреб розвитку сiльськогосподарського сектора економжи в Укрш'ш, Державною цшьовою програмою розвитку украшського села на перюд до 2015 року намiчено поступове 1х збiльшення. Хоча, на сьогодшшнш день, найбiльшi iнвестицiйнi ресурси направляються у сфери дiяльностi, яю менш ризикованi та забезпечують швидку вiддачу капiтальних вкладень. В той же час акумулювання капiтальних вкладень для потреб вщтворення земельних ресурЫв регiону залишаеться невисокою. На думку Шурик М. В., для виходу регюну з затяжно! економiчноl кризи необхщно залучати вiтчизнянi та шоземш швестицп для розвитку та запровадження рацiонального землеустрою, формування оптимальних розмiрiв площ сiльськогосподарських угiдь i створення сучасних сшьськогосподарських пiдприемств, охорону, збереження, полiпшення всього земельного фонду сшьськогосподарського сектора економiки Укра1нсько! частини Карпатського евро регюну. [6 ст.8]

Висновки

Перспективними напрямами щодо змiцнення позицiй АПК Укра1нсько! частини Карпатського евро регюну у зовнiшньоекономiчних зв'язках на сучасному еташ мають стати:

- тдвищення ефективностi виробництва на основi реалiзацil iнновацiйноl моделi розвитку агро бiзнесу регiону;

- прiоритетний розвиток таких галузей АПК, що мають порiвняльнi та конкурентнi переваги на Свропейському ринку, продукцiя яких може стати джерелом постшних валютних надходжень;

- прискорений розвиток галузей, що випускають фасувальне та пакувальне обладнання для харчово1 промисловостi;

- адаптащя сiльськогосподарських пiдприемств регiону до умов ринково1 трансформацil;

- створення нових конкурентноспроможних виробництв з випуску високорентабельних видiв продукцп, розроблення та реалiзацiя мiжрегiональних проектiв та взаемопоставок;

- забезпечення регюнальних потреб та розвиток експорту готово1 продукцil з високими споживчими якостями;

- виршення питання про митш пiльги при обмiнi сiльгосптехнiкою, технолопями, кормами та iншою продукцiею, що використовуеться в сшьському господарствi;

- створення спшьних пiдприемств з обробки, збереження, пакування, фасування та транспортування сшьськогосподарсько1 сировини та готово1 продукцп;

- удосконалення спiвробiтництва мiж науково-дослщними установами, якi залученнi у спшьних швестицшних програмах у рiзних галузях АПК регiону;

157

- корекщя швестицшно! привабливост репону та зростання обсяпв виробництва конкурентноспроможно! сшьськогосподарсько! продукци та залучення шоземних iнвестицiй кра!н-партнерiв.

Л1тература

1. Будкiн В. Сутнiснi характеристики та форми транскордонного економiчного ствробггництва // Економiка Украши - 2008.- №.12.- С.52-62.

2. Бурковський I. Д., 1ртищева I. О. 1нвестицшне забезпечення економiчного розвитку аграрного виробництва // Економжа АПК. - 2005. -№12. - С. 71-73.

3. Дацюв Р.М. Транскордонне ствроб^ництво та геоекономiчнi iнтереси Украши // Соцiально-економiчнi дослiдження в перехiдний перюд. Ринкова iнфраструктура i зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть регiонiв (Щорiчник наукових праць). Випуск V / Пiд редакцieю МХДолшнього. - Львiв: НАН Украши, 1нститут регiональних дослiджень, 1998.

4. Остапенко О. I. Проблема ефективност залучення шоземних швестицш у пiдприeмства харчово! промисловостi // ^вестици: практика та досвщ. - Ки!в, 2008. - №24.- С.11-12.

5. Студеннiков I. Транскордонне ствроб^ництво як крок до визначення концепци регiональноl полiтики. // На шляху до Свропи. Украшський досвiд eврорегiонiв/За ред. Максименка С. та Студеншкова I.- К.: Логос, 2000. - 224 с.

6. Шурик М. В. Передумови та джерела швестування земельних ресурЫв Карпатського макрорепону // ^вестици: практика та досвщ. - Кшв, 2008. - №10.- С.6-9.

7. http ://www.uspishnaukraina.com.ua/

Summary

Bentsak O.

ANALYSIS OF FOREIGN INVESTMENT IN AGRIBUSINESS IN UKRAINIAN PART OF CARPATHIAN EURO REGION

The problems of cross-border cooperation and specifics offoreign investment in agribusiness in Ukrainian part of Carpathian Euro region were investigated and analyzed in this article.

Key words: Euro region, international economic integration, foreign investment, cross-border cooperation

Стаття надшшла до редакцИ 31.03.2009

158