CC BY
90
The article deals with the role of the public sector in the production of public goods. The researchers evaluated the effect of its scale in indicators of social, economic and i institutional development. The study singled out performance criteria for public sector institutions and analyzed changes of vectors public choice in terms of globalization changes. It was revealed the impact of global institutional transformation and structural reforms in the public sector, in-depth conceptual basis of improving the efficiency of public sector functions.
Keywords: public sector, state sector municipal sector, "mixed" economy, concept, structure.
Referenses (in Latin): Translation/Transliteration/Transcription
1. Balatskyy, E. (2015). Rol' hosudarstvennoho sektora v postroenyy "novoy ekonomyky". Obshchestvo y ekonomyka , 9, 22-39.
2. Belousova, S.V. (2008). Podkhody k rassmotrenyyu obshchestvennoho sektora. Yzvestyya Yrkutskoy hosudarstvennoy ekonomycheskoy akademyy , 5, 5-8.
3. Hal'chyns'kyy, A. S. (2010). Ekonomichna metodolohiya. Lohika onovlennya: Kurs lektsiy. Kyiv: ADEF-Ukrayina, 572.
4. Helbreyt, Dzh. (2004J. Novoe yndustryal'noe obshchestvo. Moscow: AST; SPb.: Terra Fantastika, 620.
5. Dluhopol's'kyy, O.V. (2011). Suspil'nyy sektor ekonomiky i publichni finansy v epokhu hlobal'nykh transformatsiy (monohr). Ternopil': Ekon. dumka TNEU, 632.
6. Manakhova, Y.V. (2003). Ekonomyka obshchestvennoho sektora. Saratov: Lotos, 106.
7. Marshall, A. (1983). Pryntsypy polytycheskoy ekonomyy. Moscow: Prohress, 416.
8. Osets'kyy, V. L. (2013). Hospodars'kyy mentalitet yak chynnyk rozvytku instytutsiynoho seredovyshcha. Visnyk Kyyivs'koho natsional'noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ekonomika, 153, 75-79 http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2013/153-12/17
9. Serhyenko, N. V. (2006). Obshchestvennyy sektor kak otrazhenye smeshannoy ekonomyky . Rehyonal'naya ekonomyka y upravlenye, 3, 7th ser. Retrieved from hthp://region.mcnip.ru/modules.php?name=news&file=article&sid=103
10. Fedirko, N.V., Yefremov, D.P. (2014). Ekonomika suspil'noho sektoru. Kyiv: KNEU, Retrieved from hthp://feu.kneu.edu.ua/depts4/disciplines of bachelor level mdu/econom publ sector/.
11. Shturba, A.YU. (2016). Struktura suspil'noho sektoru ta vyznachenist' publichno-pryvatnoho partnerstva. Ekonomika i upravlinnya, 1, 16-22.
12. Yakobson, L.Y. (2000). Hosudarstvennyy sektor ekonomyky: ekonomycheskaya teoryya y praktyka. Moscow: HU VSHE, 368.
13. Riddle, D.I. (1986). Service-led growth. The role of the service sector in world development. N.Y.
14. Samuelson, P.A. (1969). The Pure Theory of Public Expenditures. Public Economics by Margolis and Y.Guitton. London.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 3(192): 15-18
УДК 35.088
JEL classification: J 290
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/192-3/3
О. ввтушевська, канд. екон. наук, асист.
КиТвський нацюнальнш ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв, УкраТна
ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ВИЯВ СВ1ТОГЛЯДУ СУЧАСНО1 ЛЮДИНИ
Досл/'джено основн/' причини поширеностi тайм-менеджменту в сучасних умовах, а саме виникнення динам'ч-но/ конкуренции iнтенсuфiкацiя споживання товар/в i послуг, високий рiвень бюрократизации непередбачуван'сть соцiально-економiчнuх процес'в. Висв/'тлено окрем/' принципи тайм-менеджменту. Розкрито переваги та недолi-ки зазначено/ системи.
Ключовi слова: тайм-менеджмент, сприйняття часу, суспльство зм'н, розпорядок дня.
Постановка проблеми. Актуальнють дослщження зумовлена необхщнютю бтьш виваженого сприйняття тайм-менеджменту, осктьки зазначене явище часто ототожнюеться iз плануванням часу винятково для досягнення со^ального й економiчного успiхiв. Тодi як насправдi тайм-менеджмент е шструментом оргашза-цп життя для реалiзацN широкого спектра свтоглядних цтей. Тайм-менеджмент набув широко! популярности в сучасних умовах, дослщження причин його розпо-всюдження допоможе зрозум^и окремi тенденци роз-витку сучасного сусптьства. Зазначена тема привер-тае до себе пильну увагу вчених, е немало дослщжень теоретичних i прикладних виявiв тайм-менеджменту. Проте свтоглядш аспекти ^е! проблеми потребують детальшшого розгляду. Надзвичайна популярнють тайм-менеджменту пов'язана зi змшами в економiчнiй сферi та iз трансформацiею цiннiсних орiентирiв сучасного суспiльства. Тайм-менеджмент - це не просто сукупнють практичних рекомендацш щодо управлiння часом, це вияв свтогляду сучасно! людини, для яко! планування часу стае засобом для досягнення устху та перемоги в конкурентна боротьбi.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Досль дженням розвитку тайм-менеджменту займаються такi зарубiжнi вченi: Г. Архангельський, О. Морозова, Д. Гессен, Т. Ерксен (останн два автори дослiджують конкуренцiю, яка е одшею з основних причин популярности тайм-менеджменту) та ш. Серед укра!нських нау-ковцiв зазначеною темою цiкавляться: О. Колесов, А. Воцьювська, Н. Черненко, 0. Майсюра, Н. Крукевич, С. Кулакова, О. ^мов та iн. Н. Черненко розглядае тайм-менеджмент як зааб удосконалення професшно!
дiяльностi державних службовцiв. О. Колесов та А. Ва-цьювська розкривають методи контролю й оргашзацп часового ресурсу. О. Майсюра цкавиться питанням ефективного використання особистого часу. Н. Круке-вич розкривае проблеми становлення поняття тайм-менеджменту [7]. С. Кулакова дослщжуе окремi аспекти впровадження европейсько! практики тайм-менеджменту у втизняних умовах [8]. Г. Архангельський на-дае практичнi рекомендацi! щодо планування часу для управлш^в, службов^в, пiдприемцiв i студентiв. О. Морозова аналiзуе фiлософськi аспекти сприйняття часу. О. ^мов дослiджуе окремi характеристики фрiлансу як нестандартно! форми зайнятост [9].
Методологiя дослiдження. Вщповщно до мети i предмета дослщження використано загальнi та спецiальнi наую^ методи. Для розкриття причин поширення тайм-менеджменту i висвiтлення його основних принцитв за-стосовуються загальнонаук^ методи абстракцi!, порiв-няння i синтезу. При дослiдженнi переваг i недолiкiв тайм-менеджменту використано метод абстракцп, синтез, метод безпосереднього спостереження. Джерельна база дослiдження - наук^ працi укра!нських i закордонних науков^в у сферi дослiдження тайм-менеджменту, моти-вацi! працi, фiлософських аспекпв планування часу.
Метою статтi е дослщження окремих аспекпв тайм-менеджменту для формування рекомендацш щодо планування часу в сучасних умовах. Завдання статт/ - визначення причин поширеност тайм-менеджменту, висвплення його основних принцитв, розкриття переваг i недолiкiв зазначено! системи.
Результати до^дження. Час е однiею з найскла-днiших фiлософських категорiй. Вiн уттюеться у плин-
© ввтушевська О., 2017
~ 16 ~
В I С Н И К Кивського нащонального унiверситету iMeHi Тараса Шевченка
ISSN 1728-3817
ностi, у змiнах й, очевидно, е об'ективною данiстю, про-те сприймаеться людьми суб'ективно. Залежно вщ об-ставин видаеться, що час йде повтьно або, навпаки, швидко. Для багатьох сучасних людей час летить дуже стрiмко. Постшш змiни, жорстка конкуренцiя, заклики поспшати та досягати успiху формують вщчуття плин-ностi часу. За таких умов набувае популярности тайм-менеджмент, тобто управлшня часом. Зазначений тер-мiн не е коректним, на думку деяких дослщнигав, оскть-ки людина не може управляти часом, вона може нама-гатися управляти собою. Впливати на час неможливо [1]. Мабуть, коректнiшим е термш планування часу. Не-даремно дедалi частiше серед фахiвцiв зустрiчаються заклики замЫювати поняття тайм-менеджмент понят-тям самоменеджмент, осгальки те, чого навчають тре-нери, ведучi семiнарiв, автори книг i науковцi - це, дшс-но, не робота iз часом, а робота над собою [2].
Планування часу не е чимось новим в iсторií. Окремi державнi дiячi, митцi, мислителi, торговц сприймали його як обмежений, цшний ресурс, дотри-мувалися розпорядку дня, визначали, сктьки прибли-зно часу знадобиться для ^е1' чи Ышо' дiяльностi. На думку О. Морозово', "без практичного облiку часу, контролю за дотриманням його ритмiв, людина не змог-ла б цтерацюнально органiзувати навiть примiтивне виробництво..." [6]. Проте все ж у докатталютичшй епосi суворий часовий розпорядок був характерним лише для вузьких прошаргав сусптьства й окремих непереачних особистостей. Праця переважно' бтьшо-ст населення визначалася природно-клiматичними умо-вами та вимогами рабовласнигав чи феодалiв. Рт^ч-нiсть працi вiдповiдала ритму природи, середовище юну-вання людини пiдштовхувало и до монотонно'', важко'', часто повiльноí, постiйно повторювано'' дiяльностi. Робо-ти було багато, але не треба було тримати в пам'ят без-лiч завдань, термУв, зобов'язань. За таких умов строге планування часу, найiмовiрнiше, було винятком, а не правилом. Важливу роль у такому становищi вiдiгравав позаекономiчний примус людини до працi. Праця для реалiзацií чужих iнтересiв, не пщкртлена позитивною мотивацiею не завжди належно плануеться.
З розвитком капiталiзму ситуацiя починае змшюва-тися. Пщ впливом науково-технiчноí революцп та Ыших чинникiв постае масове виробництво, а з ним з'явля-еться динамiчна, безпрецедентна конкуренцiя, яку мо-жна назвати одшею iз причин зростання популярности тайм-менеджменту. Безумовно, на той час не як науко-вого напряму, а як практично' дiяльностi. Конкурен^я е одним з основних рушив планування часу. Швидкють, робота на результат стають нормою для бтьшост на-йманих працiвникiв. У конкурентна боротьбi фактор часу в^фграе дуже важливу роль. За таких умов вироб-ники вчилися планувати час i створювали таку вироб-ничу систему, яка б оптимiзувала часовi витрати робп"-никiв. Ниш конкурен^я притаманна не лише ринку, а й мiжособистiсним вiдносинам, рiзним царинам життя. Разом з конкурен^ею активно розвиваеться культ успь ху, одшею з вимог якого е самооргашза^я людини. Людина прагне обшти не лише сво'х сучаснигав, а й попе-редникiв [3]. За таких умов доводиться "ущтьнювати-ся", розраховувати час i планувати свою дiяльнiсть не просто на день, але й на мюяць, твроку, рiк. Хоча зага-лом таке планування далеко не завжди ефективне, осктьки неможливо передбачити змЫу обставин, вини-кнення форс-мажорних подй перемiну мотиваци. По-ява науково' органiзацií працi, одним iз засновнигав яко' був Фредерiк Тейлор, "стиснула" час, до певно' мiри
перетворила роб^ника на виробничий гвинтик, хоча й ютотно пiдвищила продуктивнiсть працк
Причиною розвитку тайм-менеджменту, на нашу думку, також можна назвати масове споживання, хара-ктерне для розвинених кра'н. Людинi потрiбно не лише обмiркувати та реалiзувати певний обсяг робп", але й продумати, коли, що i де купити. У сучасних умовах частина товарiв стае додатковим джерелом споживання. Наприклад, кутвля автомобiля передбачае пода-льший ремонт, заправку, обслуговування транспортного засобу. Нерухомють е джерелом витрат на опалення, освплення, ремонтнi роботи тощо. Сучасш пристро' вимагають пщзарядки та поповнення рахункiв. Побуто-ва техшка також потребуе ремонту та перюдично''' замь ни. За таких умов особа змушена планувати свою дiя-льнiсть. Бюрократизация життя теж до певно' мiри ви-магае планування часу. Сучасна людина живе серед канцелярщини, рахунюв, документооб^у. Усе це пов'я-зано з виконанням певних процедур упродовж визначе-них термов. Зростання споживчих потреб призвело до збтьшення витрат часу, зокрема на кутвлю, на пошук необхiдних речей, 'хню експлуатацiю та навiть утилiза-цю. Новi можливостi породжують новi проблеми та змушують планувати власну дiяльнiсть.
Характерною ознакою сучасностi е високий рiвень непередбачуваностi суспiльного розвитку. 1нтенсифка^я мiждержавних, мiжгосподарських зв'язкiв, динамiчний науково-техшчний розвиток, серйознi екологiчнi проблеми, посшш змiни правил гри й iншi чинники роблять життя багатьох учаснигав ринку мало прогнозованим. Саме за таких умов планування, причому гнучке планування часу, стае актуальним. Навряд чи варто жорстко планувати життя та роботу в умовах невизначеност та можпивосл виникнення форс-мажорних обставин.
Тайм-менеджмент е частиною щеологп устху су-часно' людини. Трешнги, присвяченi данiй практицi не лише навчають планувати свм час, але надихають на новi устхи та звершення. При цьому особа мае ставити питання, для чого 'й потрiбний та чи потрiбний ус-пiх i досягнення. Люди по^зному сприймають необхщ-нють планування часу. Для декого - це природна потреба вщчувати кориснють прожитих днiв. Порушення плашв i невиконання передбачено' роботи викликае внутрiшнiй дискомфорт. Для iнших така практика дуже обтяжлива та гштюча. Загалом, планування часу необ-хщне не лише для пiдприемництва, але й для Ыших сфер дiяльностi. Зокрема, духовне життя, мистецтво, наука, господарство передбачають чпжий розпорядок. Деяк митцi та науковцi говорять про те, що вони не вiрять у натхнення, а вiрять у розклад дня та дисципль ну. Проте, як i в кожному випадку, не можна впадати у крайнощк Не варто марно гаяти час, але й не треба перетворювати пра^вника на виробничий гвинтик, який школи не розлучаеться з режимом дня i болюно реагуе на кожне порушення сво'х плашв.
Основними рекоменда^ями щодо планування часу можна назвати тага:
^самомотивацт або нагорода за зроблену вчасно роботу. Деяк дослщники говорять, що така практика е ефективною [4].
^встановлення для себе покарань за зашзнення, невиконання роботи, неорганiзованiсть;
^продумування наступного дня, пiдготовка необ-хщних для роботи речей звечора. Осгальки пошук потрiбного зранку найчастiше призводить до стреав i запiзнень, що по™ позначаеться на всьому дш;
^прорахунок можливих негативних чиннигав, яга мо-жуть вплинути на розпорядок дня (урахування часу на затори, затзнення колег, невчасне пщписання докумен^в тощо). Людина мае прораховувати рiзнi варiанти, щоб розумiти, як дiяти за рiзних обставин, хоча, очевидно, що всього передбачити неможливо;
^ведення щоденника 3i справами, яга слщ зробити, оскiльки тримати все в пам'ят подекуди просто неможливо;
^умовно розподiлити день на галька частин i вико-нувати завдання, запланован на ранок, обiд i вечiр.
При плануваннi часу необхщно враховувати органь зованiсть чи хаотичнють соцiальноï системи, у якiй пе-ребувае людина. Особа може бути оргашзованою та дисциплiнованою, проте якщо в нет немае автомобiля, а громадський транспорт рухаеться без ч^ко визначе-ного графiку, то пунктуальнють стае майже недосяж-ною. Людина може планувати свш день, але якщо в краТш iснують постшш перебоТ з електропостачанням, вчаснiсть подачi звiтiв чи публiкацiй буде досить склад-ним завданням.
На планування часу впливае сфера дiяльностi працiвника. Державна служба або робота в корпоративному сектгр оргашзовуе людину, iнколи без ïï особливих зусиль. У цих царинах час часто розподiляеться керiвною верхiвкою, персонал отримуе готовi графки роботи. При цьому частина пра^внигав дотримуеться розкладу, а реш-ту пiдштовхуе до цього колективний Ыстинкт.
У "втьних" професiях та пщприемниф^ планування часу залежить вiд особи. На думку деяких дослщнигав, "гнучкий робочий графк, мобiльнiсть, творчий характер прац i порiвняна незалежнiсть пра^внигав iз вiдсутнiстю прив'язки до робочого мюця...стають важ-ливiшими для людей" [9]. Проте для окремих оаб тага характеристики, радше, е недолками, оскiльки органiзувати себе для вчасного виконання завдань вони не у змозк Рiвень органiзованостi людини, справд^ багато в чому визначае устх ïï дiяльностi. Проте найскладншими проблемами тайм-менеджменту е внутрiшня мотива^я та дисциплiнованiсть людини. lсторiя знае приклади творчих осiб, якi не дотримували-ся чiткого розпорядку, проте працювали досить ефек-тивно. Можливо, що бiльш жорстким, конкурентним, бюрократизованим е середовище перебування людини, то бтьшою мiрою вона потребуе планування часу.
Тайм-менеджмент е неоднозначним явищем, що мае сво'1 переваги та недолги. Перевагами тайм-менеджменту вважають те, що вн
- дозволяе досягти встановлених цiлей на основi повсякденного розв'язання основних завдань, ^i -делегувати пiдлеглим або ствробп"никам;
- дае можливiсть визначити прюритети, при виконан-нi всiх видiв робiт рацiонально використовувати свiй час;
- допомагае розвивати в собi бтьш гнучке та спо-гайне ставлення до змiн за рахунок оперативного коре-гування плану дм [5];
- тайм-менеджмент може в^гравати роль своерщ-но'1' психотерапп у складш етапи життя, осгальки Ытен-сивна робота та чiткий розпорядок не дозволяють кон-центруватися на негативних думках i невдачах.
Недолками тайм-менеджменту, на нашу думку, можна назвати тага:
- у зазначешй практик питання "як встигнути?" пре-валюе над питанням "для чого це робити?". Незважаю-чи на те, що першим етапом тайм-менеджменту е цте-покладання, часто пюля тривалого перiоду жорсткого планування часу та виконання безлiчi завдань первинш цiлi вiдходять на заднй план. Сам процес планування часу, дотримання розпорядку стае важлившим, шж
початкова мета. Планування часу перетворюеться на самоцннють. Частина людей при цьому стае ловцями часу, а не ловцями сенсу;
- жорстке планування часу перешкоджае саморе-флексп, людина може перестати осмислювати свое життя, аналiзувати поведiнку, слова та вчинки. Хоча це, радше, е не так проблемою планування часу, як проблемою надмiрноï ктькосл обов'язгав, що в бть-шостi випадгав робить людину суетною, поверхневою та знервованою.
Висновки. У сучасних умовах тайм-менеджмент асо^юеться з розвитком особистосп, досягненням ус-пiху, постiйною конкуренцiею, гонитвою за економiчни-ми та соцiальними результатами. З одного боку, попу-лярнють тайм-менеджменту е наслiдком секуляризацiï свщомосл сучасно'1' людини з ïï орiентованiстю на успь шний результат роботи та самореалiзацiю через со^а-льно-економiчнi наслiдки свое!' дiяльностi. У секулярно-му суспiльствi тайм-менеджмент часто перетворюеться на гарячкову гонитву за часом. Тодi як для життя необ-хщне осмислене, бережливе ставлення до часового ресурсу. 1з другого боку, тайм-менеджмент - це не бь льше нiж iнструмент для досягнення власних цтей. Цей iнструмент може бути використаний не лише у ка-р'ерному зростанш, у бiзнесi, на державнiй службi чи в корпораци. Його можна застосувати в духовному житт (i його використовували, хоча й не називали це тайм-менеджментом); мистефв (деяга митц встановлювали обсяг роботи на кожен день i мали чпжий розпорядок часу); наущ вихованнi тощо.
ДискуЫя. Тайм-менеджмент, як i переважна бть-шiсть соцiально-економiчних процесiв, характеризуеть-ся неоднозначнютю, що сприяе появi як прихильнигав, так i противникiв ^еТ практики. Дискусiйними е питання використання тайм-менеджменту в окремих сферах дiяльностi та в деяких колективах. Наприклад, насгаль-ки доцiльною така практика може бути у творчих об'ед-наннях. Дискусшним е питання вивчення основ тайм-менеджменту в закладах професшноТ освiти.
Список використаних джерел
1. Колесов О. С. Тайм-менеджмент - управлшня часом [Електро-нний ресурс] / О.С.Колесов, А. В. Вацьювська. - Режим доступу : http://econjournal.vsau.org/files/pdfa/459.pdf.
2. Черненко Н. М. Тайм-менеджмент як заЫб удосконалення професшноТ д1яльност1 держслужбовц1в [Електронний ресурс] / Н. М. Черненко. - Режим доступу : www.dridu.dp.ua/zbirnik/2011-02(6)/11cnndds.pdf.
3. Гессен Д. Б1г на м1сц1: парадокси конкуренцп' / Д. Гессен, Т. Ерксен. - К., 2014.
4. Архангельский Г. Тайм драйв / Г. Архангельский. - М., 2006.
5. Майсюра О. М. Про ефективнють використання особистого часу (до питання тайм-менеджменту) [Електронний ресурс] / О. М. Майсюра. - Режим доступу : www.eco-science.net/archiv2010/129--2104.html.
6. Морозова О.Ф. Тайм-менеджмент в системе социального управления [Электронный ресурс] / О. Ф. Морозова. - Режим доступа : www.journals.tsu.ru/uploads/import/847/files/334-035.pdf.
7. Крукевич Н. М. Проблеми становлення поняття "тайм-менеджмент" [Електронний ресурс] / Н.М. Крукевич. - Режим доступу : www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi.../cgiirbis_64.exe.
8. Кулакова С. Ю. Впровадження европейськоТ практики тайм-менеджменту на пщприемствах УкраТни [Електронний ресурс] / С. Ю. Кулакова. - Режим доступу : www.economy.nayka.com.ua/ pdf/1_2016/27.pdf.
9. Грмов О. О. Основы характеристики фртансу як нестандартно!' форми зайнятост1 [Електронний ресурс] / О. О. Гр1мов // Економ1чний часопис - ХХ1. - 2016. - № 157 (3-4(1)). - С. 79-81. - Режим доступу : DOI: http://dx.doi.org/10.21003/ea.v157-0024.
Надшшла до редколегп 13.02.17 Date of editorial approval 04.04.17
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
~ 18 ~
B I C H И К Кивського нащонального унiверситету iMeHi Tapaca Шевченка
ISSN 1728-3817
О. Евтушевская, канд. экон. наук, асист.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТ КАК ПРОЯВЛЕНИЕ МИРОВОЗЗРЕНИЯ СОВРЕМЕННОГО ЧЕЛОВЕКА
Исследованы основные причины распространенности тайм-менеджмента в современных условиях, а именно появление динамичной конкуренции, интенсификация потребления товаров и услуг, высокий уровень бюрократизации, непредсказуемость социально-экономических процессов. Освещены некоторые принципы тайм-менеджмента. Раскрыты преимущества и недостатки данной системы.
Ключевые слова: тайм-менеджмент, восприятие времени, общество изменений, распорядок дня.
O. Yevtushevska, PhD in Economics, Assistant
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
TIME MANAGEMENT AS A SHOW OF WORLD VIEW OF MODERN HUMAN
Planning of time always was an inalienable part of social and economic life. However, nowadays time management became so current because of essential changes in society development. Massive production, strict competition, secularization, modern cult of success caused sufficient changes in time perception. Workers, producers, agents, especially in developed countries involved into dynamic economic relations, which demand planning of time and strict daily routine. In our opinion, two main reasons of time management popularity are world-view changes, which make modern secular society radically transforms surroundings of existing and high competition between producers and workers. Time management has its positive advantages, namely it discipline peoples, rise their productivity, reduce wasting of time. However, time management can turn into end in itself.
Key words: time management; perception of time; society of changes; daily routine.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. Kolesov, O.S., Vatskivs'ka, A.V., (2011). Taim menedzhment - upravlinnya chasom [Time management - direction of time]. Available at: http://econjournal.vsau.org/files/pdfa/459.pdf
2. Chernenko, N.M., (2011). Taim menedzhment jak zasib vdoskonalennya profesiinoi dial'nosti derzhsluzhbovtsiv [Time management as a means of improvement of public servants professional activity]. Available at: www.dridu.dp.ua/zbirnik/2011-02(6)/11cnndds.pdf
3. Hessen, D., Eriksen, T., (2014). Bih na mistsi: paradoksy konkurentsii [Running in place: paradoxes of competition], K., Nika-Tsentr., 208 p. (in Ukr.)
4. Arhanhels'kyi, G., (2006). Taim-draiv [Time-drive], M., Mann, Ivanov i Ferber, 256 p. (in Rus.)
5. Maisura, O.M., (2010). Pro efectyvnist' vykorystannya osobystoho chasu [About effectiveness of personal time using (about time-management)]. Available at: www.eco-science.net/archiv2010/129--2104.html
6. Morozova, O.F., (2011). Taim menedzhment v sisteme sotsyalnoho upravleniya [Time management in system of social administration]. Available at: www.journals.tsu.ru/uploads/import/847/files/334-035.pdf
7. Krukevych N.M., Problemy stanovlennya ponyattya "taim menedzhment [Problems of time management formation]. Available at: www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi.../cgiirbis_64.exe
8. Kulakova S. Ju., Vprovadzhennya yevropeis'koi praktyky taim menedzhmentu na pidpryemstvah Ukrayiny [Implementation of European practice of time management in a companies of Ukraine]. Available at: HYPERLINK "http://www.economy.nayka.com.uarwww.economy.nayka.com.ua/pdf/1_2016/27.pdf
9. Grimov, O. (2016). Osnovni charakterystyky frilansu jak nestandartnoi formy zainyatosti [Main features of freelancing as a nonstandard form of employment]. Economic Annals - XXI. - no 157 (3-4(1)). - pp. 79 - 81. DOI: http://dx.doi.org/10.21003/ea.v157 - 0024
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 3(192): 18-24
УДК 330.34
JEL classification: Е2
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/192-3/4
I. Кичко, д-р екон. наук, доц., А. Холодницька, канд. екон. наук, доц.
Чержпвський нацюнальний технолопчний ужверситет, Черншв, Укра'Гна
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ШВЕСТИЦ1ЙНО1 ПОЛ1ТИКИ ДЕРЖАВИ ЯК 1НСТРУМЕНТУ СТРУКТУРНО! ПЕРЕБУДОВИ ЕКОНОМ1КИ
Досл1джено концептуальн niôxoôu до здйснення нвестицйноУ полтики в умовах структурноУ перебудови еконо-MiKu УкраУни. Проаналiзовано 3MiHu структурного сniввiдношення галузей економ1чноУ дiяльностi, тенденци розвитку нвестицйних процесв, окреслен прюритетю напрями пдвищення швестицшноУ прuваблuвостi УкраУни у контекстi економ/'чних трансформаций. Встановлено, що за перод 2010-2015 рр. найбiльшi структуры зрушення вiдбулuся в таких секторах економки, як сльське господарство, промисловсть, а також у фiнансовiй та страховй дiяльностi. З'ясовано, що до першочергових завдань структурноï перебудови украУнськоУ економки належать: задоволення потреб людей у повноцнних продуктах харчування, насичення ринку товарами iндuвiдуального споживання i послугами в потрiбному асортимент/' та високоУ якостi, реалiзацiя програми житлового буд/'вництва, полпшення охорони здоров'я, освти i культури, актuвiзацiя зусиль з охорони природного середовища, кардинального полпшення екологп у кра/нь На сучасному етап i сформована структура економки, УУ технiчнuй рiвень i здйснювана ^вести^йна политика не забезпечуе повноцнне впровадження ресурсозбергаючих технологй.
З метою полпшення умов для здйснення швестицй в УкраУш створено дiйовiшi механзми для спiвпрацi держави та терuторiальнuх громад (державн партнери), уведено мiжнародну практику шдготовки проектiв державно-приватного партнерства. П двищення платоспроможного попиту населення позитивно вплине не т льки на зрос-тання продуктuвностi працъ але зменшить соцальну напругу в краУнi, актuвiзуe людський потенцал.
Зрушення у сшрукшур' виробництва, споживання електроенергУ мають значення не тльки в сенс тдвищення ефектuвностi галузi, а й надзвичайно важлuвi в умовах складноУ екологiчноУ ситуацп у краУнi, снуе необх1дн1сть поси-лення природоохоронних заход1в. Пр1оритетним напрямом сучасноУ ^вести^йно/ политики та структурноУ перебудови економки мае стати виконання програм, пов'язаних iз безпосереднм задоволенням потреб населення в житлi, продуктах харчування, промислових товарах i послугах. Розв'язанню цих завдань, у п'0сумку, пiдпорядкованuй розви-ток у&х галузей економки.
Ключовi слова: державна iнвестuцiйна политика, структурна перебудова економки, структурн змни, нвестици, ^вести^йна привабливсть, 1нвестицЮний кл1мат.
nocm^B^ прoблeми. Якюш змши y стрyктyрi еко-номки необхщно розглядати як найважлившу складову частинy економiчноï стратеги на сyчасномy етапк Будь-яка змша в характерi вщтворення знаходить своe вщо-
браження в його пропор^ях. Незважаючи на свою вщ-носну стабтьнють, вони поспйно змшюються. Якщо необхщно змшити спрямованють i швидкють економiч-ного розвитку, як це вiдбyваeться зараз, то необхщно
© Кичке I., Хслсдницька А., 2017
