CC BY
98
Вышиванюк М.М. Подходы к формированию инвестиционной стратегии предприятия в индустрии туризма
Важным условием успешной работы любого предприятия в индустрии туризма является информационно-маркетинговая и методическая поддержка субъектов рынка, а также разработка маркетинговой стратегии. Создание устойчивой экономической модели развития предприятий индустрии туризма на основе использования эффективной инновационной стратегии является наиболее существенным рычагом, способным обеспечить динамичное развитие экономики Украины. Определена стратегия проникновения на рынок продукта с помощью матрицы "цена товара - затраты на продвижение". Выделены основные направления деятельности предприятия в индустрии туризма; определены главные задачи для разработки эффективной маркетинговой стратегии предприятия в индустрии туризма с учетом оценки рыночных возможностей. Показано, согласно основным методам конкурентной борьбы, виды стратегий конкуренции в индустрии туризма.
Ключевые слова: предприятия в индустрии туризма, рынок, продукт, потребители, прибыль, туристические услуги, маркетинговая стратегия, конкуренция, инновационная стратегия.
Vyshyvanyuk M.M. Some Approaches to the Formation of the Enterprise Investment Strategy in the Tourism Industry
An important condition for the successful performance of any enterprise in the tourism industry is information-marketing and methodological support of market subjects and the development of marketing strategy. Creating a sustainable economic development model of the tourism industry enterprises based on using an effective innovation strategy is the most important lever able to ensure the dynamic development of Ukraine's economy. The article outlines the strategy of market penetration of the product by a matrix "price of goods - cost of promotion". The main activities of the enterprise in the travel industry are highlighted; the main challenges for developing an effective marketing strategy for enterprise in the tourism industry based on an assessment of market opportunities are identified. According to the basic methods of competitive struggle, types of competition strategies in the tourism industry are given.
Key words: enterprises in the travel industry, market, product, customers, revenue, tourist services, marketing strategy, competition, innovation strategy.
УДК331.444 Асист. Н.Р. Возний; ст. викл. РД. Бала, канд. екон. наук -
НУ "Львiвська полтехшка"
ЕТИМОЛОГ1Я ТА РОЗВИТОК ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТУ ЯК
НЕВЩ'еМНО! СКЛАДОВО1 ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ
Дослщжено екош^чну сутшстъ поняття "тайм-менеджмент", зазначено переду-мови його виникнення. Увагу акцентовано на основних юторико-екош^чних шдходах щодо змюту тайм-менеджменту та еволюцшних етапах його розвитку. За результатами аналiзування наукових видань зпдно з тематикою, висв^лено характеры риси та озна-ки, шструменти та методи тайм-менеджменту в кожну епоху його становления. Охарактеризовано основш чинники зародження новинъо! епохи тайм-менеджменту, обгрунто-вано доцшъшстъ та наслщки його штегрування практично у ви сфери людсъко! дiялъ-носп.
Ключовi слова: тайм-менеджмент, делегування кергвництва, самоменеджмент, довгострокове планування, ефектившсть управлшня.
Постановка проблеми. Час е чи не единим ресурсом, який неможливо примножити, його можна тальки використати, швестувати з максимальною ефек-
тившстю. Фiлософiя тайм-менеджменту не передбачае виконання дед^ бшьшо-го обсягу роботи за коротший час. Тайм-менеджмент покликаний тдвищити продуктивнiсть шляхом усунення джерел втрат робочого та особистого часу.
Аналiз останнгх дослщжень та публiкацiй. Науково-теоретичну основу виконання дослiдження становлять пращ таких класиюв, як: Ф.У. Тейлор [2], Дж.Т. МакКей [3], П. Дракер [4], а також фаховi видання експертiв та консультантов в галузi практичного тайм-менеджменту, зокрема: А. Лейкен [5], С. Ковi [6], Б. Трейсi, [9] Д. Аллен [8], П. Бренс [1]. Треба зауважити, що працi останшх набули широко!' популярностi у бiзнес-середовищi та стали своерiдними поаб-никами-еталонами ефективного управлiння.
Мета роботи. Визначити риси та ознаки тайм-менеджменту, характерш для кожного етапу його розвитку. Встановити передумови та наслiдки штегру-вання тайм-менеджменту у бiльшiсть сфер людсько' дiяльностi.
Виклад основного матерiалу. Сучасна свiтова модель бiзнесу вимагае вiд пiдприемства високого рiвня адаптивносп до зовнiшнього середовища, швидко' реакцп на змiни. Вчасна, адекватна та яккна реакц1я е запорукою ус-пiшноí дiяльностi на ринку. Спостеркаеться стрiмке зростання питомо' ваги не-матерiальних активш у конкурентоспроможностi оргашзацш. 1снуе потреба у делегуваннi пращвникам (пiдлеглим) ширших повноважень, прийняттi ними са-мостiйних рiшень, особистого планування та органiзацií свое!' роботи. На сьогодш вiдома ц1ла низка шструментш пiдвищення ефективностi роботи як конкретного пращвника, так i пiдприемства загалом. Одним iз таких шструмен-■пв е впровадження технологiй тайм-менеджменту, як елемента системи управ-лiння шдприемством.
Дослiвно "тайм-менеджмент" (англ. time-management) можна перекласти як "управлiння часом", однак така форма перекладу несе дещо абстрактне по-няття, що виходить за рамки загальноприйнятого трактування категорц "управ-лiння". На вiдмiну вiд решти об'ектiв управлiння, на mi можна впливати з метою змшити !'х стан або поведшку, впливати на час неможливо. Ми не можемо його аш зупинити, анi сповiльнити чи пришвидшити. Сдине, що пiдсильне лю-диш, незалежно вiд виду дiяльностi, займано!' посади та повноважень - продуктивно використовувати робочий час з метою максимiзащí особисто!' ефектив-носп на робочому мiсцi.
Американський науковець, фахiвець у галузi практичного тайм-менеджменту П. Бренс стверджуе, що першi шструменти тайм-менеджменту втiлив Бенджамш Франклiн. Так, один iз засновнитв США, у повсякденнiй роботi ке-рувався низкою принципiв (звичок), яких суворо дотримувався. У майбутньому щ принципи отримали назву "Метод Франклша". Серед таких звичок були: мь нiмiзацiя прiоритетiв (вибiр не бшьше двох завдань, що е найважливтими i планування часу з метою першочергового 'х виконання); абстрагування ввд всього, що не е прюритетним (не витрачати час на роботу, що е несумкна з власними ц1лями); пришвидшення виконання завдань, що повторюються (по-шук шлях1в зменшення часу на виконання однiеí i тiеí ж роботи); чiтке розме-жування цiлей на короткотермiновi i довготермiновi (е одним iз головних прин-ципiв сучасного тайм-менеджменту) [1].
Все ж таки, бшьшсть науковцiв пов'язують виникнення тайм-менеджменту з активною дiяльнiстю Ф.У. Тейлора - одного Í3 творцв менеджменту, засновника Школи наукового управлшня. У свош працi "Принципи наукового менеджменту" (Taylor F.W. The Principies of Scientific Management. N.Y. 1911) автор пропонуе цшу низку методав впливу керуючо!' системи на керовану з метою оптишзацп використання робочого часу. Тейлор вважав, що бiльшiсть пра-ц1вник1в (шдлеглих) схильнi систематично "працювати на вдашного", шука-ючи шляхи занижения темшв роботи, при тому залишатись в очах керiвника старанними працiвниками. Для подолання цiеï проблеми Тейлор рекомендуе усiм пiдприемцям звернути увагу на оргашзацда робочого часу та систему ви-нагороди своïх пiдлеглих. Автор переконаний, що вдало обрана форма зароби-но1 плати та чггко розпланований робочий день (тиждень, мкяць) пращвника мiнiмiзують втрати робочого часу та збшьшать ефективнiсть його роботи.
Ефективне управлiння, зокрема управлiння робочим часом пiдлеглих, на думку Тейлора, базуеться на постшному аналiзуваннi операцшно1 дiяльностi, хронометражi операцiй, оптимiзацiï способов виконання роботи, нормуваннi, застосуваннi показникш ефективностi роботи (з точки зору затрат часу) у систе-мi мотивацiï та оплати працi, коротко- та довготермшовому плануваннi [2].
Другу половину ХХ ст. можна iз впевнешстю називати епохою бурхли-вого розвитку тайм-менеджменту, який наприкшщ 60-х роюв сформувався у са-мостiйний напрям менеджменту, до того моменту його сприймали як виключно практичну дисциплiну, яку розвивали, здебшьшого, консультанти з управлiння, а не науковщ. Пiдвищения продуктивностi розумово!' пращ стае прюритетним завданням науки управлiння не тiльки в силу значущосп цiеï роботи, а й у силу поступового перетворення будь-яко1 роботи в розумову. Але конкретш методи самоменеджменту, щдиввдуально1 органiзацiï працi, в основному, перебували за рамками уваги теоретитв менеджменту.
У 1959 р. публкуеться чи не перше фахове видання пiд назвою "Управлшня часом" (McKay 1.Т. The Management of Time. N. J., 1959). Ïï автор, Дж.Т. МакКей характеризуе тайм-менеджмент як цшсну систему, що нероз-ривно пов'язана з функщями менеджменту. Книга здебiльшого розрахована на бiзнесменiв-управлiнцiв i мiстить низку практичних порад щодо самоменеджменту [3].
Значна частка устху стршкого розвитку тайм-менеджменту належить одному iз найвпливовших теоретикiв менеджменту П. Дракеру, на думку яко-го, час е найщншшим ресурсом, а рiшения, як його використовувати - е найбшьш стратепчним iз усiх. Вчений вважав не ращональним виключно цен-тралiзоване (вертикальне) управлiния без залучення самоспйно1 iнiцiативи шд-леглого i окреслив завдання пiдвищения ефективностi управлiнськоï i творчо1 роботи як ключове для сучасного менеджменту. Вш був переконаний, що го-ловна риса менеджера - ефектившсть, а перший споаб цього досягти - управлшня часом.
Друга глава книги "Ефективний управлiнець" (Drucker P.F. The Effective Executive. N. Y., 1967) присвячена проблемам управлшня часом. Дракер вважав систематизований тайм-менеджмент черговим етапом шдвищення ефективнос-
Ti роботи кер1вника. Автор запропонував iдею дiагностики робочого часу кер1в-ник1в з метою виявлення джерел втрат часу, яка реалiзуeться такими заходами:
1. Виявлення та усунення роботи, що не дае жодних результапв i поглинае час. Дракер рекомендуе в цьому випадку задати ^6i питання: "Що вщбу-деться, якщо бiльше я цього робити не буду?". У раз^ коли вщповщь: "Hi-чого не вiдбудеться", то цю роботу можна виключити.
2. Виявлення роботи, яку може виконувати не менш результативно хто-не-будь шший. Традицiйний змiст, вкладений у поняття "делегування" прав i повноважень, надае самому процесу невiрне забарвлення. Рацюнальний розподiл навантажень - це аж шяк не "делегування", не перекладання сво'1х функцiй на шших, а часткове вивiльнення свого часу для концентрування сил та уваги на найбшьш важливих д1лянках роботи i надання сво'1м коле-гам i пiдлеглим можливостi проявити сво'1 здiбностi.
3. Виявлення та усунення втрат часу шдлеглих керiвником. Дуже часто керiв-ник виконуе роботу, що поглинае час шдлеглих та не шдвищуе ix ефектив-шсть. Прикладом цього можуть бути систематичш наради iз залученням усiх шдлеглих, незалежно вiд теми i мети зборiв [4].
Погляди та вде! П. Дракера щодо управлiння часом на практищ продов-жив розвивати американський бiзнес-консультант Алан Лейкен. Його послуга-ми користувались однi з найбшьшпх корпорацiй свiту, зокрема IBM, Bank of America та шш! А. Лейкен вперше iнтегрував вщомий принцип Парето у тайм-менеджмент та обгрунтував його дieвiсть у власшй книзi "Як досягнути контролю над Вашим часом та життям" (Lakein A. How to Get Control of Your Time and Your Life. N.Y. 1973). Автор переконаний, що тшьки 20 % виконаних завдань забезпечують 80 % усшху, таким чином, Лейкен запропонував подшити усi зав-дання на двi групи: група "А" i група "Б". До першо! групи доцiльно вiднести тiльки п'яту частину (найважливiшi завдання) i спрямувати свiй час та енергда на 1х позитивне вирiшення. Вiн переконаний, що паралельне виконання усiх завдань призведе до втрати часу i, як наслiдок, жодна робота не буде ефективно виконана [5].
У 1989 р. публжуеться книга "7 навитв надзвичайно ефективних людей" (The Seven Habits of Highly Effective People) шд авторством американського на-уковця i пiдприeмця Стiвена Ков1 Дуже швидко це видання стало бестселером (понад 15 млн проданих кошй), а у 2011 р. книга потрапила до списку 25 найвпливовтих бiзнес-книг за всю кторда (за версieю журналу "Time"). У нш автор описуе концепцiю досягнення особисто! ефективностi шляхом опану-вання семи навикiв, один iз яких - "Спочатку робiть те, що потрiбно робити спочатку". Опанування цього навику ототожнюеться з ефективним тайм-менеджментом. Погляди, ят сповiдував С. Ковi щодо управлiння часом i породили нову епоху тайм-менеджменту - сучасну.
Система тайм-менеджменту, запропонована Ков^ складаеться з двох роздшв: стратепчне довгострокове планування i тижневе короткострокове пла-нування. Довгострокове планування представлене наступними етапами: iндивi-дуальна мiсiя особистостi - ролi - цш. Короткострокове планування представлено таким чином: актуальш ролi - завдання - тижневий план - щоденне виконання плану i делегування. Взявши за основу "матрицю Ейзенхауера", як мето-
дику визначення прiоритетiв серед списку всiх поточних дiй, Ковi запропонував власну матрицю управлiння часом (рис.).
Термшов1 Не термшов1
Справи: Квадрат I Справи: КваДРатП
- критичш ситуацп; - планування;
- невщкладш проблемы; - вщновлення сил;
*3 - проекти, що потребують - пошук нових можливостей;
негайного виконання. - налагодження зв'язюв.
ч и Результати: Результати:
л М - стрес; - бачення, перспектива;
- управлшня в умовах кризи - баланс;
- "пожежа в робот1" та "в1чний бш". - дисцишпновашсть;
- контроль;
- мала кшыасть кризових ситуащй.
^ Квадрат III Справи: ^ Квадрат IV Справи:
- вщволкання, телефонш дзвшки; - др1бнищ, що вщбирають час;
- кореспонденщя, повщомлення; - кореспонденщя;
и - необов'язков1 наради; - дзвшки;
Ч И - розширеш види д1яльносп - даремна втрата часу;
И Результати: - дозвшьне часопроводження.
V - концентращя на короткостроковому; Результати:
н - управлшня в умовах кризи; - повна безвщповщальшсть;
- вщчуття везглуздосп цшей 1 плашв; - ризик бути звшьненим;
- вщчутгя себе жертвою, що не вол од ¡е собою; - залежшсть в основних питаниях
- слабю або рсшрваш вщносини. вщ шших о<лб чи оргашзацш.
Рис. Матриця управлшня часом С. Ковi [6]
С. Ковi вважае, що головним завданням iндивiдуального тайм-менеджменту повинна стати "боротьба за квадрат II". Саме характерш для квадрата II види активной (дiяльностi) дають змогу досягати максимально! ефективнос-тi використання часу. Ефективнi люди повиннi уникати виконання робiт, що належать до квадрапв III i IV, адже термiновi вони чи ш - вони не важливi. Перманентна дшльшсть у межах квадрату I насичена стресами, проблемами психо-логiчного характеру, адже присутнiй постшний тиск термiновостi та важливостi справ, що виконуе керiвник або тдлеглий.
На думку Ковi, квадрат II - це "серце" ефективного персонального та корпоративного управлшня. Вiн пов'язаний зi справами, що не е термшовими, але е важливими. Сюди можна вщнести такi види дiяльностi, як побудова дшо-вих вщносин, довготермiнове планування, бiзнес-тренування та бiзнес-профi-лактика - всi тi справи, яю, безсумнiвно, е важливими, але як рiдко виконують-ся заздалепдь, оскiльки вони не е термшовими.
О^м цього, новаторство Ковi полягае у представленш делегування як найдiевiшого iнструменту тайм-менеджменту. Все, що робить менеджер, вщбу-ваеться через делегування - або своему власному часу, або тдлеглим. Автор подшяе делегування на два види: делегування виконання i делегування керiв-ництва. I саме останне е запорукою ефективного управлшня. Делегування ке-рiвництва фокусуеться на результатах, а не на методах. Такий спосiб делегування надае змогу тдлеглим самотужки обирати методи i робить !х вщповщальни-
ми за результати. Делегування кер1вництва передбачае чггке, ввдкрите взаемо-розумшня i сшльш обов'язки сторш, сприяе росту як окремих oci6, так i шд-приемства загалом [6].
Одним iз найавторитетнiших фахiвцiв у галузi практичного тайм-менеджменту XXI ст. вважають американського експерта Девiда Аллена. Створена i запропонована ним методика управлшня часом набула широко!' популярностi у бiзнес-середовищi. Цю методику описано у rami "Впоратись iз справами: Мис-тецтво продуктивностi без стресу" (Allen D. Getting Things Done: The Art of Stress-Free Productivity. N.Y. 2001). Видання отримало нагороду "Краща бiзнес-книга десятилiття" за вераею журналу "Time".
У тайм-менеджментi прюритети, зазвичай, вiдiграють головну роль. На противагу цьому, Аллен пропонуе два шших елементи - контроль i бачення, ре-алiзацiю яких забезпечують три базовi моделi: управлiння робочими потоками, 6-рiвнева модель перевiрки роботи, природний метод планування [8].
Канадський бiзнес-консультант Б. Трейсi виокремив сш основних спосо-бiв тайм-менеджменту, яю забезпечують максимальну продуктивнiсть дшово!' та персонально!' активности Di способи отримали загальну назву "7 R" (назва кожного з них на англшськш мовi починаеться з цiеí лггери). До них належать: реакцiя, вторинний перегляд ситуацл, реорганiзацiя, реструктуризацiя, решжи-нiринг, переосмислення, вiдновлення контролю [9].
Висновки. Як i будь-яка наука, галузь чи сфера дiяльностi, тайм-менеджмент пройшов певнi етапи розвитку. Пiд впливом змiн технжи i технологи, принципiв управлiння, змшювались погляди щодо управлiння особистим i ро-бочим часом. Тайм-менеджмент сьогодш набув абсолютно нових, не звщаних ранiше форм та ознак, вш став невiд'емною частиною ефективного управлшня шдприемства загалом та особистостi зокрема. Сучасному тайм-менеджменту притаманнi такi риси: "гумашзащя" - прiоритетнiсть iндивiдуального тайм-менеджменту, пов'язаного з особистим розвитком та удосконаленням, самоменеджментом; "комп'ютеризацiя" - сучасний р1вень технiки та програмного забез-печення зумовив появу цiлоí низки нових метод1в тайм-менеджменту, що мак-сишзують ефективнiсть виконання роботи та управлiння; "диференцiацiя" - ш-теграцiя шструменпв тайм-менеджменту практично в усi сфери життя, i як нас-лщок, поява велико!' кiлькостi рiзноманiтних фахових видань (книги, практичнi рекомендацй', дiловi курси), що спецiалiзуються на конкретних видах дiяльностi людини, як особистих, так i корпоративних.
Лiтература
1. Brans P. Twelve Time Management Habits to Master in 2013 / P. Brans // Forbes.com - 2013. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.forbes.com/sites/patbrans/2013/01/01/twelve-time-management-habits-to-master-in-2013/
2. Taylor F.W. The Principles of Scientific Management / F.W. Taylor. - N.Y. : Harper Bros., 1911. - 111 p.
3. Калинин С.И. Тайм-менеджмент : практикум по управлению временем / С.И. Калинин. -СПб. : Изд-во "Речь", 2006. - 371 с.
4. Drucker P. The Effective Executive / P. Drucker. - Butterworth-Heinemann., 2007. - 167 p.
5. Lakein A. How to Get Control of Your Time and Your Life / A. Lakein. - Signet., 1989. - 160 p.
6. Covey S.R. The 7 Habits of Highly Effective People: Powerful Lessons in Personal Change / S.R. Covey. - Free Press., 2004. - 384 p.
7. Covert J. The 100 Best Business Books of All Time: What They Say, Why They Matter, and How They Can Help You / J. Covert, T. Sattersten. Portfolio Trade., 2011. - 368 p.
8. Allen D. Getting Things Done: The Art of Stress-Free Productivity / D. Allen. - Penguin Putnam., 2001. - 288 p.
9. Tracy B. TurboStrategy: 21 Powerful Ways to Transform Your Business and Boost Your Profits Quickly / B. Tracy. - AMACOM., 2003. - 160 p.
Возный Н.Р., Бала Р.Д. Этимология и развитие тайм-менеджмента как неотъемлемой составляющей эффективного управления
Исследована экономическая сущность понятия "тайм-менеджмент", указаны предпосылки его возникновения. Внимание акцентировано на основных историко-эко-номических подходах относительно содержания тайм-менеджмента и эволюционных этапах его развития. По результатам анализа научных изданий по тематике, освещены характерные черты и признаки, инструменты и методы тайм-менеджмента в каждую эпоху его становления. Охарактеризованы основные факторы зарождения новой эпохи тайм-менеджмента, обоснована целесообразность и последствия его интегрирования практически во все сферы человеческой деятельности.
Ключевые слова: тайм-менеджмент, делегирование руководства, самоменеджмент, долгосрочное планирование, эффективность управления.
Voznyy N.R., Bala R.D. The Etymology and Development of Time Management as an Integral Part of the Effective Management
The economic essence of the concept of time management is proposed. Some preconditions for its occurrence are stated. The major historical and economic approaches regarding the content of time-management and evolutionary stages of its development are focused on. According to the analysis of the scientific publications on the subject, main characteristics and features, tools and techniques of time management are highlighted in every epoch of its formation. The main factors of the new era of time management, expediency and consequences of its integration in virtually all spheres of human activity, are described.
Key words: time management, stewardship delegation, self-management, long-term planning, management efficiency.
УДК430.43 Пошукувач О.З. Прська;
проф. Г.Г. Цегелик, д-р фЬ.-мат. наук - Львiвський НУ т. 1вана Франка
АНАЛ1З ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ОБСЯПВ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ДО БЮДЖЕТУ УКРА1НИ В1Д
шдприемницькО'1 дшльносп
Проаналiзовано ефектившсть податково! системи Украши за останш декшька роюв. Дослщжено динамшу чисельност фiзичних оаб-тдириемщв i динамжу податкових над-ходжень вщ фiзичних оаб-тдприемщв за допомогою методш математичного моделю-вання, невiдомi параметри яких обчислено методом найменших квадрапв. Застосовано регресшний аналiз для прогнозування та дослiдження податкових надходжень до державного бюджету та чисельност фiзичних оаб-тдприемщв. Розглянуто питання станов-лення та розвитку механiзму оподаткування тдириемнинько! дiяльностi в Украiнi.
Ключовi слова: аналiз, математичне моделювання, регресшний аналiз.
В умовах перебудови економжи Украши, створення нових соцiальних та економiчних вiдносин у суспiльствi, розбудови нашо! держави як незалежно! та самостшно!, важлива роль вiдводиться податковш системi [1-3]. Одним iз пер-шочергових завдань ринково! реформи в УкраМ е створення ефективно! подат-ково! системи, яка забезпечувала б розвиток господарського комплексу краши, ввдповвдним чином регулювала б економiчнi вщносини.
