CC BY
67
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Антоштв М.С. Врахування психолог'!чних особливостей студент'в цифрового покол'ння шляхом органiзацi¡ змшаного навчання. Ф'зико-математична освта. 2018. Випуск 1(15). С. 128-131.
Antoshkiv M. Taking Account Of Psychological Features Of Digital Generation Students Over The Organization Of Blended Learning. Physical and Mathematical Education. 2018. Issue 1(15). Р. 128-131.
УДК 378.147: 004:159.9
М.С. Антошшв
Нацональний педагогiчний унверситет iMeHi М.П. Драгоманова, Украна
m. s. an toshkiv@npu. edu.ua DOI 10.31110/2413-1571-2018-015-1-022
ВРАХУВАННЯ ПСИХОЛОГ1ЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТУДЕНТ1В ЦИФРОВОГО ПОКОЛ1ННЯ ШЛЯХОМ ОРГАШЗАЦП ЗМ1ШАНОГО НАВЧАННЯ
Анота^я. У статт'1 наголошено на перспективах застосування технологи змшаного навчання для органiзацii навчання студент'!в цифрового покол'ння - молодих людей, як активно використовують 1Т у повсякденному житт'1. Згiдно з теорieю покол'нь (В. Штраус, Н. Хоув) цихлюдей також називають покол'тням Z. Унасл'док того, що розвиток когштивних проце^в, емо^йно-вольово¡' сфери та iнших псимчних та психолог'!чних особливостей представник'!в цього покол'ння в'дбуваеться пд впливом онлайн середовища, студенти цифрового покол'ння помтно в'др'!зняються вiд iнших типом мислення та способом сприйняття iнформацii.
Видлено когнiтивнi особливостi студент'!в цифрового поколiння, а саме: спроможшсть сприймати iнформацiю лише невеликими пор^ями та переважно в'зуально, схильнсть до публiчностi в онлайн середовищi, зац'кавлешсть в iнтерактивних методах навчання, низьку сформова^сть мехашзм'!в саморегуляцП' тощо. Зазначено, що дуже часто студент'в з такими особливостями складно навчати математичним дисципл'там. Акцентовано на необхдностi врахування рекоменда^й психолог'в стосовно органiзацi¡ навчання представник'!в цифрового покол'ння: впровадження та посилення iнституту кураторства, потреба в психолог'!чному супровод'1 навчання; розвиток навичок саморегуляцП, самоорганiзацi¡, тайм-менедженту та iнш'1. Висловлено гiпотезу про те, що розглянутi особливостi та рекомендацп можуть бути найбльш повно врахованi в умовах так званого змшаного навчання. Окреслено так можливост'1 зм'шаного навчання для врахування наявних психолог'!чних особливостей студент'в цифрового покол'ння як чтка детерм'товашсть завдань, розбиття матер'алу на невелик блоки, використання мобльних tаджетiв у навчальних цлях, наявшсть тьютора для психолого-педагог'чноi п/'дтримки навчання та багато iнших. Наголошено на в1'дкритих питаннях органiзацi¡ зм'шаного навчання: в'дсутшсть концепцПта науково обфунтованих методик, потреба пошуку шлях'!в розвитку комункативних навичок та анал'тичного мислення. Висловлено переконання стосовно актуальност'1 подальших досл'джень з обрано':'теми.
Кпючовi слова: цифрове поколiння, зм'шане навчання, «кл'пове» мислення, iнтерактивне навчання, 1КТ в навчанш.
Постановка проблеми. В результат розвитку та поширення комп'ютерних технологш (в 0CH0Bi яких лежить цифровий cnoci6 передачi сигналiв) чимало термЫв з рiзноманiтних сфер людсько!' дiяльностi набули характеристики «цифровий». Так, наприклад, у другш половин ХХ ст. заговорили про цифрову фiзику, у 1995 роц був запропонований термш «цифрова економта», а в останн роки все часпше вживаеться словосполучення «цифрова педагопка». Цифровi технта, зв'язок, валюта стали звичними поняттями для сучасно!' людини. Таким чином, поколшня дп^ей, народжених наприкшц 1990-х ро^в та тзыше, з раннього дитинства опинилися в умовах цифрового, комп'ютерно-орiентованого, мобтьного та переважно вiртуального середовища. Не дивно, що саме це поколшня теж дуже часто називають цифровим. А ще - поколшням Z, центеыалами, цифровими аборигенами та художниками.
Аналiз актуальних дослщжень. Теорiя поколшь була розроблена американськими вченими В.Штраусом та Н. Хоувом та презентована широкому загалу у 1990-х роках [1]. Вщповщно до ще!' теорп, кожному поколшню притаманний певний свш тип поведшки i цшносп, як залежать вщ умов со^уму, в яких росла i виховувалась дитина. Встановлено, що модель поведшки поколшня повторюеться ци^чно: кожне п'яте поколшня за сво'ми цшностями та психолопчними особливостями в деякш мiрi схоже на перше. Усього видтяють 4 там моделi - «Пророк», «Мандрiвник», «Герой», «Художник». Представники поколшня Z - «художники», хоч i нагадують «художни^в» 1925-1942 рр. (так зване «мовчазне поколшня»), однак вiдрiзняються вщ них принципово новим типом мислення та способом сприйняття шформацп. Сучасн
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА (ФМО)
випуск 1(15), 2018
дти з раннiх рокiв занурюються в lнтернет-простiр. Якщо ранiше розвиток когытивних процесiв, емоцшно-вольово''' сфери та шших психiчних та психологiчних особливостей вщбувався через живе спiлкування, то тепер саме онлайн середовище мае переважний вплив на ц процеси. Тому традицшне навчання у школi та унiверситетi може давати невисок результати через iгнорування психологiчних особливостей цифрових студенев.
У данiй робот пiд «цифровим» поколiнням розумiтимемо саме тих молодих людей (народжених орiентовно тсля 1995 року), якi активно використовують 1Т у повсякденному житп.
За спостереженням психологiв [2] та зпдно з психодiагностичним дослiдженням особистост першокурсника (проведеного у 2011 роц на базi ПСПбГМУ iм. акад. I. Павлова, РФ) [3] центеыали:
■ краще сприймають iнформацiю, яка подана невеликими порцiями та з перервами («клтове мислення»);
■ не розум^ть складно представлений матерiал, не можуть засвоювати великi обсяги шформацп;
■ залюбки працюють iз шаблонами;
■ мають переважно вiзуальний тип сприйняття iнформацií;
■ гарно мотивуються через елементи гри у навчанн (на вiдмiну в^д попереднього поколшня, для якого прiоритетною була конкурен^я серед однолiткiв), швидко вiдволiкаються, якщо такого елементу немае;
■ мають слабк механiзми саморегуляцп (контроль, моделювання, оцiнка) та, як наслiдок, неспроможн самостiйно шукати рiшення, органiзовувати час для навчання, розподтяти часовi та психiчнi ресурси в процесi навчання;
■ вiдрiзняються низьким рiвнем вiдповiдальностi та високим рiвнем самовпевненостi;
■ мають нерозвинут комунiкативнi навички, не вм^ть говорити та виступати зi структурованими доповiдями;
■ е яскраво вираженими шдивщуалктами, мають значний iнтелектуальний потенщал;
■ легко орiентуються в шформацшних ресурсах;
■ багато часу витрачають на со^альы мережi, тому з ен^^азмом ставляться до можливостi публтувати результати власного навчання;
■ понад усе цшують моральний та фiзичний комфорт навчального середовища.
Таким чином, студенти цифрового поколшня мають унтальш когнiтивнi характеристики, якi обов'язково потрiбно враховувати п^д час органiзацií навчально-виховного процесу. В робот [3] наведено наступи рекомендаций
• впровадження та посилення шституту кураторства;
• необхщшсть психологiчного супроводу навчання;
• розвиток навичок саморегуляцп, самоорганiзацií, тайм-менедженту;
• впровадження технологш розвитку критичного мислення та елементв змагань;
• бтьш активне використання iнтерактивних методiв;
• впровадження структурованих завдань, працюючи над якими студент матиме можливкть самостшно виокремлювати цЫ, завдання, планувати 'хню реалiзацiю.
На нашу думку, розглянут особливостi та рекомендацГ'' можуть бути найбтьш повно врахованi в умовах так званого змшаного навчання, пщ яким розумiють «цiлеспрямований процес здобування знань, умшь та навичок в умовах штеграцп аудиторно'' та позааудиторно' навчально'' дiяльностi суб'ектiв освiтнього процесу на основi використання i взаемного доповнення технологш традицшного, електронного, дистанцшного та мобiльного навчання при наявност самоконтролю студента за часом, мкцем, маршрутами та темпом навчання» [4].
Мета статл. Дослiдити можливостi змшаного навчання для врахування психологiчних особливостей студенев цифрового поколiння.
Виклад основного матерiалу. Проаналiзуемо переваги застосування технологи змшаного навчання для студентiв цифрового поколшня. В умовах змiшаного навчання:
1. Навчальний матерiал розбивають на блоки, для опрацювання кожного з них пропонуеться свш метод та техычний зааб. Так, наприклад, в ротацшнш моделi змiшаного навчання протягом аудиторного заняття один набiр завдань опрацьовуеться самостiйно, другий - за допомогою викладача, третiй - iз використанням комп'ютерно' технiки, четвертий - через роботу в мтрогрупах. Для центенiалiв, що сприймають iнформацiю короткими фрагментами, такий пщхщ е посильним та комфортним.
2. Викладач надае чгткий i детальний алгоритм дм, необхiдних для опанування теми. Замкть класичного завдання «опрацювати параграф», пропонуеться набiр елементарно простих крокiв (наприклад, виписати те чи шше визначення з конкретно'' сторшки, знайти приклади для тюстрацп в Iнтернетi, написати пост iз вiдповiддю на сво'й сторiнцi у вiртуальному клаа). Така строга детермшоваысть допомагае краще зрозумти кiнцеву мету та швидше впоратися iз завданням.
3. Передбачаеться достатньо активне застосування персональних Гаджетв, як для сучасного поколiння е невщ'емною частиною 'хнього «Я». Смартфон або планшет можна використати в тисячi рiзноманiтних способiв: для отримання чи надсилання завдання, роботи в спещально розроблених мобтьних додатках, зйомки власно' роботи на вiдео, пошуку вщомостей в Iнтернетi, створення iндивiдуальноí чи колективно'' карти знань, навчальних нотаток, перегляду електронного пщручника тощо. Це не лише урiзноманiтнюе навчальний процес, але й забезпечуе неперервний доступ до навчального контенту.
4. Викладач може також врахувати любов поколшня Ъ до публiчностi. Наприклад, запропонувати здати домашню роботу не в письмовому вигляд^ а знявши процес пояснення на вщео. Як показуе досвщ [5], таю шщативи сприймаються сучасними студентами вкрай позитивно.
5. Ефективно оргаызована самостшна робота сприяе розвитку в студенев механiзмiв саморегуляцп.
6. Змшюеться роль студенев у навчальному процеа, якi з пасивних користувачiв стають активними спiвавторами заняття. Така схема взаемозв'язку сприяе розвитку вщповщальност та вчить вщчувати себе частиною команди, устшно спiвпрацювати в колективк
7. Запроваджуеться шститут тьюторства (тьютор - особистий по/^чник у навчальному процесi), що задовольняе потребу центенiалiв у психолого-педагогiчнiй пiдтримцi навчального процесу.
8. З'являеться можливiсть активнее розвивати комунiкацiйнi навички та вмшня працювати в командi завдяки участ у проектнiй дiяльностi та групових завданнях.
9. Активно застосовуються штерактивы та геймiфiкованi форми навчання, що не лише мотивуе студентв навчатися краще, але й перемЩуе навчальний процес у звичну для центенiалiв площину, де вони можуть бтьш повно проявити себе.
10. Реалiзацiя принципу диференцiацiï навчального процесу за рахунок активного застосування групових форм
роботи.
11. Можлив^ь комбшувати найбiльш ефективн освiтнi технологи у межах змшаного навчання.
Змiшане навчання в Укра'н лише набувае активного поширення, тому дос вiдкритим залишаеться ряд актуальних питань. Вщ вiдповiдi на них залежить ефективысть змiшаного навчання, можливкть врахувати психологiчнi особливостi студентiв цифрового поколшня. До таких питань, зокрема, можна вщнести наступнк
1. Вщсутысть концепцп змiшаного навчання: часом, коли йде мова про впровадження змшаного навчання, мало хто може пояснити суть та чiтко висв™ити змкт технологи.
2. Вiдсутнiсть науково обГрунтованих методик змiшаного навчання: дана технолопя, дiйсно, е перспективною для навчання студентв цифрового поколiння. Однак реалiзувати всi ïi можливостi можна лише за умов правильного використання шструментв, продуманого й виваженого планування навчального процесу. Неефективне використання шструментв може призвести до марних витрат ресурав.
3. Неприпустимкть зменшення обсягiв оффлайн комунтацп. Тому необхiдно збагачувати змшане навчання командними формами роботи та «живим» спткуванням, розвиваючи комунiкативнi навички та вмшня плщно спiвпрацювати в колективк
4. Потреба дослiдити можливост змiшаного навчання для формування здатност сприймати великi обсяги iнформацiï, працювати не лише з короткими текстовими фрагментами, але й з так званими «лонгрщами» навчального змкту.
5. Питання розвитку критичного мислення у студентв цифрового поколшня, вмшня аналiзувати великий обсяг шформаци.
6. Вщсутнкть досвщу розробки iнструментiв змiшаного навчання у значно'| частини педагогiв, складысть створення вiзуальних форм навчального контенту (наприклад, шфографта, яка сприймаеться сучасними студентами набагато краще, ыж звичайний текст).
7. Необхщысть органiзацiйноï перебудови традицшного навчального процесу та законодавче унормування технологи змшаного навчання.
Висновки. Отже, сьогоденн студенти у когытивнш сферi суттево вiдрiзняються в^д представникв старших поколiнь. Вони мають переважно «клтове» та образне мислення, вщдають перевагу вiзуальним джерелам iнформацiï, захоплюються комп'ютерними iграми, звикли до вiртуальноï публiчностi. З iншого боку, сучасним студентам складно спткуватися «вживу», вони е шдивщуалктами, вiдчувають труднощi з самоконтролем. Пщ час органiзацiï навчально-виховного процесу слiд неодмiнно зважати на вс цi особливостi. Так, наприклад, дуже складно навчати студентв iз погано сформованим аналiтичним мисленням математичним дисциплшам. Крiм того, студентам iз «клiповим» сприйняттям iнформацiï важко розбирати велик за обсягом математичн тексти, виконувати операци аналiзу, синтезу, абстрагування, засвоювати матерiал без вiзуального супроводу.
Врахувати психологiчнi потреби студентв цифрового поколiння можливо, зокрема, за допомогою технологи змiшаного навчання: подавати навчальний матерiал у сприйнятливому для центенiалiв форматi, розвивати навички самооргаызаци та командно' роботи, пiдвищувати мотивацю Вiдкритими е питання про оптимальну частку 1КТ у такому навчаны, пошук засобiв для розвитку вмшь «живого» спiлкування. З огляду на вказан можливостi змiшаного навчання для врахування психолопчних особливостей студентiв цифрового поколшня можна смтиво наголошувати на перспективности подальших дослiджень цiеï теми.
Список використаних джерел
1. Исаева М. А. Поколение кризиса и подъема в теории В. Штрауса и Н. Хоува URL: https://cyberleninka.rU/article/n/pokoleniya-krizisa-i-podema-v-teorii-v-shtrausa-i-n-houva (дата звернення 28.02.2018).
2. Як вчителям порозумп^ися з «цифровим» поколшням дп^ей URL: https://osvitoria.media/opinions/yak-vchytelyam-porozumitysya-z-tsyfrovym-pokolinnyam-ditej-porady-psyhologa/ (дата звернення 28.02.2018).
3. Исаева Е.Р. Новое поколение студентов: психологические особенности, учебная мотивация и трудности в процессе обучения первого курса URL: http://medpsy.ru/mprj/archiv_global/2012_4_15/nomer/nomer20.php (дата звернення 28.02.2018).
4. Триус Ю.В., Герасименко 1.В. Комбшоване навчання як шновацшна освпшя технолопя у вищш школГ Теорiя та методика електронного навчання: збiрник наукових праць. Випуск Ill. Кривий Pin Видавничий вщдт НметАУ. 2012. С. 299-308.
5. Антошкв М. С. З досвщу проведення командного турыру вщеопроектв з алгебри i теори чисел. Матерiали мiжнародноï науково-методично'| конференци «Проблеми математично'| освiти ПМ0-2017», 26-28 жовтня 2017 р., Черкаси, Украша. Ч.: ФОП Гордiенко £. I., 2017. С. 150-151.
References
1. Isaeva, M. A. Generation of the Crisis and the Rise by the Strauss, V. & Houw, N. Theory (in Russian). https://cyberleninka.ru/article/n/pokoleniya-krizisa-i-podema-v-teorii-v-shtrausa-i-n-houva
W3MK0-MATEMATMHHA OCBITA ($MO)
BunycK 1(15), 2018
2. How do teachers communicate with the "digital" generations of children (in Ukrainian). https://osvitoria.media/opinions/yak-vchytelyam-porozumitysya-z-tsyfrovym-pokolinnyam-ditej-porady-psyhologa/
3. Isaeva, E.R. New Generation of Students: Psychological Features, Learning Motivation and Difficulties in the First-Year Learning Process (in Russian). http://medpsy.ru/mprj/archiv_global/2012_4_15/nomer/nomer20.php
4. Tryus, Yu. V. (2012). Blended Learning as an Innovative Educational Technology in Higher Education. Theory and Methods of e-Learning, 3, 299-308 (in Ukrainian).
5. Antoshkiv, M. S. (2017). On the Experience of Organizing the Team Tournament of Video Projects in Algebra and Number Theory. Problems of Mathematical Education PME-2017, 150-151 (in Ukrainian).
TAKING ACCOUNT OF PSYCHOLOGICAL FEATURES OF DIGITAL GENERATION STUDENTS OVER THE ORGANIZATION
OF BLENDED LEARNING Mariia Antoshkiv
National Pedagogical Dragomanov University, Ukraine Abstract. The article highlights the prospects of blended learning technology for training of digital generation students -young people who use IT actively. According to the theory of generations (V. Strauss, N. Hove) these people are also called Z generation. As the development of cognitive processes, emotional-volitional spheres and other mental and psychological characteristics of representatives of this generation is influenced by the online environment, students of the digital generation differ markedly from the others by types of thinking and the way of perceiving information.
The cognitive features of the students of the digital generation are highlighted, namely: the ability to perceive information only in small portions and mainly visually, the tendency to publicity in the online environment, interest in interactive teaching methods, low self-regulation mechanisms etc. It is noted that it is often difficult to teach such students mathematical disciplines. The emphasis is placed on the need to take into account the recommendations of psychologists regarding the training of representatives of the digital generation: the introduction and strengthening of the institute of curatorship, the need for psychological support of training; development of skills of self-regulation, self-organization, time-manager and others. The hypothesis that the considered features and recommendations can be most fully taken into account in conditions of so-called blended learning is expressed. The following features of blended learning are considered in order to take into account existing psychological peculiarities of digital generation students as a precise determinism of tasks, breaking down material into small blocks, using mobile gadgets for educational purposes, having a tutor for psychological and pedagogical support of teaching, and many others. The open issues of the organization of blended learning are emphasized: the lack of a concept and scientifically grounded methods, the need to find ways to develop communicative skills and analytical thinking. A conviction is expressed regarding the relevance of further research on the chosen topic.
Key words: digital generation, blended learning, "clip" thinking, interactive learning, ICTin learning.
