CC BY
24
О. Евтушевская, канд. экон. наук, асист.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТ КАК ПРОЯВЛЕНИЕ МИРОВОЗЗРЕНИЯ СОВРЕМЕННОГО ЧЕЛОВЕКА
Исследованы основные причины распространенности тайм-менеджмента в современных условиях, а именно появление динамичной конкуренции, интенсификация потребления товаров и услуг, высокий уровень бюрократизации, непредсказуемость социально-экономических процессов. Освещены некоторые принципы тайм-менеджмента. Раскрыты преимущества и недостатки данной системы.
Ключевые слова: тайм-менеджмент, восприятие времени, общество изменений, распорядок дня.
O. Yevtushevska, PhD in Economics, Assistant
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
TIME MANAGEMENT AS A SHOW OF WORLD VIEW OF MODERN HUMAN
Planning of time always was an inalienable part of social and economic life. However, nowadays time management became so current because of essential changes in society development. Massive production, strict competition, secularization, modern cult of success caused sufficient changes in time perception. Workers, producers, agents, especially in developed countries involved into dynamic economic relations, which demand planning of time and strict daily routine. In our opinion, two main reasons of time management popularity are world-view changes, which make modern secular society radically transforms surroundings of existing and high competition between producers and workers. Time management has its positive advantages, namely it discipline peoples, rise their productivity, reduce wasting of time. However, time management can turn into end in itself.
Key words: time management; perception of time; society of changes; daily routine.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. Kolesov, O.S., Vatskivs'ka, A.V., (2011). Taim menedzhment - upravlinnya chasom [Time management - direction of time]. Available at: http://econjournal.vsau.org/files/pdfa/459.pdf
2. Chernenko, N.M., (2011). Taim menedzhment jak zasib vdoskonalennya profesiinoi dial'nosti derzhsluzhbovtsiv [Time management as a means of improvement of public servants professional activity]. Available at: www.dridu.dp.ua/zbirnik/2011-02(6)/11cnndds.pdf
3. Hessen, D., Eriksen, T., (2014). Bih na mistsi: paradoksy konkurentsii [Running in place: paradoxes of competition], K., Nika-Tsentr., 208 p. (in Ukr.)
4. Arhanhels'kyi, G., (2006). Taim-draiv [Time-drive], M., Mann, Ivanov i Ferber, 256 p. (in Rus.)
5. Maisura, O.M., (2010). Pro efectyvnist' vykorystannya osobystoho chasu [About effectiveness of personal time using (about time-management)]. Available at: www.eco-science.net/archiv2010/129--2104.html
6. Morozova, O.F., (2011). Taim menedzhment v sisteme sotsyalnoho upravleniya [Time management in system of social administration]. Available at: www.journals.tsu.ru/uploads/import/847/files/334-035.pdf
7. Krukevych N.M., Problemy stanovlennya ponyattya "taim menedzhment [Problems of time management formation]. Available at: www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi.../cgiirbis_64.exe
8. Kulakova S. Ju., Vprovadzhennya yevropeis'koi praktyky taim menedzhmentu na pidpryemstvah Ukrayiny [Implementation of European practice of time management in a companies of Ukraine]. Available at: HYPERLINK "http://www.economy.nayka.com.uarwww.economy.nayka.com.ua/pdf/1_2016/27.pdf
9. Grimov, O. (2016). Osnovni charakterystyky frilansu jak nestandartnoi formy zainyatosti [Main features of freelancing as a nonstandard form of employment]. Economic Annals - XXI. - no 157 (3-4(1)). - pp. 79 - 81. DOI: http://dx.doi.org/10.21003/ea.v157 - 0024
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 3(192): 18-24
УДК 330.34
JEL classification: Е2
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/192-3/4
I. Кичко, д-р екон. наук, доц., А. Холодницька, канд. екон. наук, доц.
Чержпвський нацюнальний технолопчний ужверситет, Черншв, УкраГна
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ШВЕСТИЦ1ЙНО1 ПОЛ1ТИКИ ДЕРЖАВИ ЯК 1НСТРУМЕНТУ СТРУКТУРНО! ПЕРЕБУДОВИ ЕКОНОМ1КИ
Досл/'джено концептуальн! niôxoôu до здйснення 'нвестиц'йноУ пол/тики в умовах структурноУ перебудови еконо-MiKu УкраУни. Проаналiзовано 3MiHu структурного сniввiдношення галузей економ/'чноУ дiяльностi, тенденц'У розвитку 'нвестиц'йних процес'в, окреслен! прюритетю напрями п'двищення 'нвестиц'йноУ прuваблuвостi УкраУни у контекстi економ/'чних трансформаций. Встановлено, що за перод 2010-2015 рр. найбiльшi структуры зрушення вiдбулuся в таких секторах економки, як сльське господарство, промисловсть, а також у фiнансовiй та страховй дiяльностi. З'ясовано, що до першочергових завдань структурноï перебудови украУнськоУ економ/'ки належать: задоволення потреб людей у повноц/'нних продуктах харчування, насичення ринку товарами iндuвiдуального споживання i послугами в потрiбному асортимент/' та високоУ якостi, реалiзацiя програми житлового буд/'вництва, пол'пшення охорони здоров'я, освти i культури, актuвiзацiя зусиль з охорони природного середовища, кардинального полпшення екологп у краУн!. На сучасному етап i сформована структура економки, УУ технiчнuй рiвень i зд/'йснювана 'нвестиц'йна политика не забезпечуе повноц/'нне впровадження ресурсозбер'гаючих технолог'й.
З метою полпшення умов для здйснення 'нвестиц'й в УкраУн! створено дiйовiшi механ'зми для спiвпрацi держави та терuторiальнuх громад (державн партнери), уведено мiжнародну практику шдготовки проектiв державно-приватного партнерства. П двищення платоспроможного попиту населення позитивно вплине не т льки на зрос-тання продуктuвностi працъ але зменшить соц'альну напругу в краУн!, актuвiзуe людський потенцал.
Зрушення у структур! виробництва, споживання електроенерги мають значення не тльки в сенс тдвищення ефектuвностi галуз!, а й надзвичайно важливi в умовах складно/ еколог'чноУ ситуац/'Уу краУн!, !снуе необх/дн/сть поси-лення природоохоронних заход/в. Пр/'оритетним напрямом сучасноУ нвестицЮноУ политики та структурноУ перебудови економки мае стати виконання програм, пов'язаних /'з безпосередн'м задоволенням потреб населення в житл!, продуктах харчування, промислових товарах i послугах. Розв'язанню цих завдань, у п'дсумку, п'дпорядкований розви-ток ус'х галузей економки.
Ключовi слова: державна iнвестиц'йна политика, структурна перебудова економ/'ки, структурн! зм'ни, нвестици, iнвестиц'йна приваблив'сть, iнвестицйний кл'мат.
Постановка проблеми. Якюш змши у crpyKTypi еко-номки необхщно розглядати як найважлившу складову частину eK0H0MÎ4H0ï стратеги на сучасному етапк Будь-яка змша в характерi вщтворення знаходить свое вщо-
браження в його пропорциях. Незважаючи на свою вщ-носну стабтьнють, вони поспйно змшюються. Якщо необхщно змшити спрямованють i швидкють економiч-ного розвитку, як це вщбуваеться зараз, то необхщно
© Кичко I., Холодницька А., 2017
планомiрно змiнити й юнук^ пропорцií вiдтворення, сформувати таку структуру сусптьного виробництва, що здатна вивести економку на якiсно новий рiвень.
Аналiз останнiх дослiджень i публкацш. 1нвести-цiйна полiтика держави завжди перебувае в центрi уваги науков^в i практикiв, оскiльки вона е невщ'емною скла-довою структурних змш в економiцi. Концептуальнi пщ-ходи до побудови Ывестицмно' полiтики знайшли свое вiдображення у працях В. Гейця, О. Дудчик, Л. Гриценко, О. ЖелЫсько', А. Загороднього, М. Кондрашово', В. Ланового, В. Пшенично', Г. Харламово', О. ШевердЫо', А. Яценко та iн. Утм, ураховуючи стрiмкi змiни в еконо-мiцi, новi пiдходи до Ывестицмних процесiв вимагають наскрiзного вивчення цих змш з метою ефективно'' побудови Ывестицмно' складово' полiтики держави.
Мета дослщження - аналiз державно'' Ывестицмно' полiтики Укра'ни в контекст структурних трансформацiй економiки та розробка пропозицм щодо ''' полiпшення.
Методолопя дослiджень: при написаннi статтi була використана сукупнють загальнонаукових мето-дiв дослiдження, зокрема порiвняльного аналiзу (при оцшц динамiки обсягiв iнвестування), статистичного аналiзу (для вивчення тенденцiй структурних змш га-лузей нацiонального господарства), табличний i гра-фоаналiтичний методи (для бтьш систематизованого та вiзуалiзацiйного вiдображення результатiв досль джень), ппотетико-дедуктивний метод (для вивчення
тенденцiй структурних змш та швестицшного клiмату) та ш. Джерела даних й емтрична база дослщжен-
ня: данi Кабшету Мiнiстрiв Укра'ни та Державно'' слу-жби статистики Укра'ни.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Досль дження тенденцiй змiни показникiв структури нацюналь-но' економiки в динамiцi е важливим засобом вивчення структурних зрушень. Об'ективна необхiднiсть структурно'' перебудови економки закладена в самiй сутностi Ытенсивного розширеного вiдтворення, для якого, пщ впливом науково-технiчного прогресу, характернi дина-мiчнi змiни спiввiдношень мiж галузями, усередин галу-зей i виробництв. Народжуються новi та вiдмирають за-старiлi засоби працi i технолопчн процеси; в одних галу-зях техшчний прогрес iде вищими темпами, ыж в iнших; змiнюються стввщношення мiж основними факторами виробництва; один вид енергп замiнюе iнший, а новi види сировини приходять на змшу старим. Цi зрушення зна-ходять вiдбиток у структурi економки.
Оцiнку ефективностi структурних зрушень в Укра'ы проведемо за допомогою аналiзу динамiки кiлькiсних характеристик галузевих пропорцм структури економiки Укра'ни через показник структури валово' додано'' вар-тост (табл. 1).
Таблиця 1. Структура валовоТ додано! вартост1 за видами економ1чноТ д1яльност1 у 2010-2015 рр.
Види eK0H0Mi4H0i дiяльностi Структура валовоТ додано! вартосл, % Абсолютне вщхилення (+; -)
2010 р. 2014 р. 2015 р. 2014 р. до 2010 р. 2015 р. до 2014 р.
Сiльське, лiсове та рибне господарство 8,4 11,7 14,2 3,3 2,5
Промисловють 25,7 23,4 23,3 -1,4 -0,1
Будiвництво 3,7 2,7 2,3 -1,0 -0,4
Оптова та роздрiбна торгiвля, транспорт, тимчасове роз-мiщування й органiзацiя харчування 25,8 24,9 24,9 -0,9 -
1нформа^я та телекомунiкацií 3,5 3,8 4,3 0,3 0,5
Фiнансова та страхова дiяльнiсть 6,4 5,1 4,0 -1,3 -0,9
Операцií з нерухомим майном 6,1 7,2 7,3 1,1 0,1
Професшна, наукова та техычна дiяльнiсть, дiяльнiсть у сферi адмшютративного та допомiжного обслуговування 4,1 4,7 4,6 0,6 -0,1
Державне управлЫня й оборона, освiта, охорона здоров'я та надання со^ально' допомоги 14,8 14,6 13,5 -0,2 -1,1
!ншл послуги 1,5 1,9 1,6 0,4 -0,3
Джерело: складено авторами
За перюд 2010-2015 рр. (табл. 1) найбiльшi структуры зрушення вщбулися за такими видами економiч-но' дiяльностi, як сiльське господарство, промисло-вють, а також у фiнансовiй та страховм дiяльностi. Хоча питома вага кожного виду змшилася в межах 0,1-3,3 вщсоткових пунктiв, але все одно це пщтвер-джуе наявнють тенденцiй структурних зрушень, якi повинн враховуватися при формуваннi прiоритетiв розвитку економки кра'ни. Вiдмiчаеться збiльшення частки валово' додано'' вартостi сiльського, люового та рибного господарства, iнформацií та телекомушка-цií, операцiй iз нерухомим майном. Натомiсть спосте-рiгаеться суттеве зменшення вiдповiдного показника за такими видами дiяльностi, як промисловiсть, буфв-ництво, фiнансова та страхова дiяльнiсть, професiйна наукова та технiчна дiяльнiсть.
Серед першочергових завдань структурно'' перебудови укра'нсько'' економiки на сучасному етап е: задо-
волення потреб людей у повноцшних продуктах харчу-вання, насичення ринку товарами шдивщуального спо-живання i послугами в потрiбному асортиментi та висо-ко' якостi, реалiзацiя програми житлового буфвництва, полiпшення охорони здоров'я, освiти i культури. Також до першочергових завдань належать активiзацiя зусиль з охорони природного середовища, кардинального по-лтшення екологи у краíнi.
Розв'язання зазначених завдань структурних зрушень в економiцi можливо завдяки реалiзацií активно' державно'' швестицмно' полiтики. Внаслiдок уточнення поглядiв учених (табл. 2) ми трактуемо термш державна ¡нвестиц'йна пол/тика як систему заходiв, що здмс-нюються державою на основi використання економiч-них iнструментiв, важелiв i стимулiв для активiзацií ш-вестицшних процесiв, 'х регулювання з метою структурно'' перебудови та модершзацп виробництва, розподь лу та споживання сусптьних благ i послуг.
Таблиця 2. Тлумачення термша державна нвестицйна полтика
Автор, рш Визначення термша державна ¡нвестицйна полтика
Л. Гриценко, 2012 система заходiв, що визначають обсяг, структуру й основы напрями уах вкладень швестицшних ресурав рiзноí форми ^зичних, фiнансових, матерiальних, нематерiальних, штелектуальних) для забезпечення високих темпiв розвитку економки через концентрацiю iнвестицiй на тих швестицшних проектах, вщ яких залежать досягнення високих темпiв розвитку виробництва, збалансованють та ефективнiсть економки, одержання максимального приросту продукцií i доходу на одиницю витрат, а також для створення у краТж со^ального середовища, яке вiдповiдае вимогам сусптьства щодо необхiдноТ якостi життя, належного рiвня задоволення соцiальних стандарлв з урахуванням потреб майбутнiх поколшь [2]
А. Загороднш, 2007 загальнодержавнi принциповi рiшення та заходи, що визначають напрями використання каттальних вкладень у сферах i галузях економки з метою забезпечення ефективност та пропорцiйностi 17 розвитку, усунення мiжгалузевих i внутрiшньогалузевих диспропорцш, досягнення оптимальних спiввiдношень мiж розвитком матерiального виробництва i невиробничоТ сфери [4]
М. Кондрашова, 2008 складова економiчноТ полiтики, що здшснюеться державою у виглядi становлення структури та масшл^в iнвестицiй i напрямiв Тхнього використання [8]
В. Марцин, 2007 складова економiчноТ полiтики, що здiйснюеться державою у виглядi становлення структури та масшп^в iнвестицiй, напрямiв Тх використання, джерел отримання швестицшних ресурав [9]
В. Пшенична, 2011 мехаызм, який е складовою економiчноТ полiтики держави, що передбачае д^ економiчних iнструментiв, якi забезпечують вплив на швестицшний процес, у межах чинних нормативно-правових аклв краТни, з метою досягнення сощального й економiчного ефектiв, при урахуваннi ресурсних та шституцшних обмежень [10]
О. Шевердша, 2012 складова економiчноТ полiтики держави, що охоплюе комплекс правових, адмшютративних та економiчних заходiв, що провадиться з метою поширення та акт^за^ю iнвестицiйних процеав, а також регулювання капiталовкладень для контролю над структурною перебудовою виробництва, його техычного та техноло-пчного оновлення i модернiзацiТ [13]
Джерело: систематизовано авторами
В Украíнi нинi дють численнi iнвестицiйнi проекти за участ iноземних учасникiв, зокрема:
1. Програма транскордонного ствробггництва Украíна - Молдова - Румуыя на перiод 2014-2020 рр. з метою полтшення економiчноí, социально! та екологiчноí ситуацп в репоы, у контекстi безпечних кордоыв, за рахунок збь льшення контакту партнерiв з обох бокiв кордону.
2. Програма транскордонного ствроб^ництва Укра-|'на - Угорщина - Румушя - Словаччина на перiод 2014-2020 рр., яка мае на мет активiзувати i поглибити спiвпрацю еколопчно соцiально та економiчно стiйким способом мiж УкраТною на прилеглих районах, на як мають право Угорщина, Румушя i Словаччина.
3. Схщне партнерство територiальноí спiвпрацi: УкраТна, Бторусь, Молдова) (дiяв упродовж 20132016), полягае у змщненш транскордонних контакпв мiж мiсцевими органами влади, громадами й оргашза-цiями громадянського сусптьства, для спiльного врегу-лювання проблем соцiально-економiчного розвитку в регiонах на кордон УкраТни, Бiлорусi та Молдовк
4. Програма транскордонноí спiвпрацi; Польща - Бь лорусь - УкраТна на 2014-2020 рр., спрямована на по-лiпшення економiчноí, соцiальноí та еколопчноТ ситуацií в кражах, у межах безпечних кордошв за рахунок контакту по обидвi сторони кордону.
У™, це не повний перелк дiючих проектiв, що спря-мованi на полiпшення еколопчноТ ситуацп та пожвав-лення соцiально-економiчних процеав.
Соцiальне спрямування економiчного розвитку, збь льшення частки споживання в нацюнальному доходi повиннi стати основою структурно! та iнвестицiйноí по-лiтики, нарiжним каменем у формуваннi темпiв i пропо-рцiй економiки. Структурнi змши мають передбачати iстотне полiпшення ефективност виробництва та про-гресивнi змши в його структурi.
Варто зауважити, що сформована структура еконо-мки, и технiчний рiвень i здшснювана iнвестицiйна по-лiтика не забезпечуе повноцшного впровадження ре-сурсозберiгаючих технолога. У той час, як багато краТн пiшли у своему розвитку шляхом устякоТ економií ма-терiальних ресурсiв, широкого впровадження ресурсо-збер^аючих технологiй, наша красна переважно задо-вольняла потреби економiки в палив^ сировинi не за рахунок Тх економи, а шляхом Тх екстенсивного викори-стання. Це стримувало формування прогресивноТ стру-ктури економiки, переведення и на iнтенсивнi рейки.
Аналогiчна характеристика може бути дана й Ышим галузям - будiвництву, стьському господарству, транспорту i зв'язку, торпвлк У своему розвитку вони також не вщповщали сучасним вимогам.
Останшм часом в Украíнi створено дшовш механь зми для сшвпрац держави та територiальних громад (державы партнери), уведено мiжнародну практику пщ-готовки проектiв державно-приватного партнерства [3]. Станом на 1 ачня 2016 р. на засадах державно-приватного партнерства дiе 177 швестицшних проектв, iнформацiю про якi наведемо в табл. 3.
Назва проекту Кiлькiсть дiючих nроектiв Питома вага, %
Переробка вiдходiв 112 63,2
Збiр, очищення та розподшення води 30 16,8
Будiвництво та/або експлуата^я автострад, дорiг, залiзниць, злтно-посадкових смуг на аеродромах, мослв, шляхових естакад, тунелiв i метрополтеыв, морських i рiчкових портiв та Тх шфраструктури 16 9,0
Виробництво, транспортування та постачання тепла 6 3,3
Виробництво, розподшення та постачання електричноТ енергп 5 2,8
Управлiння нерухомютю 2 1,1
Пошук, розвiдка родовищ корисних копалин та Тхне видобування 1 0,6
Туризм, вщпочинок, рекреацiя, культура та спорт 1 0,6
1ншл 4 2,6
Разом 177 100,0
Таблиця 3. Дiючi iнвестицiйнi проекти на засадах державно-приватного партнерства у 2016 р.
Джерело: систематизовано авторами за даними [3]
Як бачимо, найбiльше проекпв за пiдтримки держа-ви спрямован на забезпечення переробки вiдходiв та очищення води, у той час як енергоощадним напрямам придшено мало уваги. Проведений аналiз в^фв д^чих iнвестицiйних проектiв на засадах державного-приватного партнерства свщчить, що таю перспективы для економiчного зростання Украши види економiчноí дiяльностi як промисловють, сiльське господарство, наукова та техшчна дiяльнiсть не були профiнансованi на засадах державного-приватного партнерства. У зв'я-зку iз цим потребуе удосконалення мехашзм державного впливу на процес стимулювання швестицшно! дiяль-носд зокрема на засадах державно-приватного партнерства у розрiзi прiоритетних видiв дiяльностi. Насам-перед, необхiдно переглянути шституцшш засади державного-приватного партнерства в частит змши як фо-рмальних, так i неформальних шститупв з метою зме-ншення адмшютративних бар'ерiв, встановлення перь оду пшьгового оподаткування, надання iнформацiйноí пiдтримки учасника швестицшного процесу.
Резюмуючи, пiдкреслимо, що прогресивною можна назвати тiльки таку структуру економки, за яко! забез-печуеться максимальне задоволення потреб (сусптьс-тва, пiдприемства, особистостi) на основi зростання ефективностi виробництва.
Основою штенсифкацп виробництва е ефективнi за-соби виробництва на основi впровадження досягнень науково-техшчного прогресу. Новi та новп"ы засоби виробництва i технологи необхщно створити й упровадити, спираючись на досягнення укра'нсько! науки. Це, зви-чайно, не унеможливлюе мiжнародних форм спiвпрацi.
Здiйснюються заходи в напрямi розвитку швестицш-но!' шфраструктури, зокрема щодо державно! пiдтримки облаштування iндустрiальних паркiв. Уже 14 таких парив внесено до Реестру шдуст^альних паркiв. Ще 7 створено та перебувають у процесi подготовки.
Укра'на для iноземних iнвесторiв - приваблива кража. У свою чергу, надходження прямих шоземних шве-стицш може стати iмпульсом для пожвавлення и еко-номiки. Найбiльшими кра'нами iнвесторами е Кiпр, США, Нщерланди, Нiмеччина та Росiйська Федера^я. На першу десятку основних краíн-iнвесторiв припадае 83,5 % загального обсягу прямих швестицш [11].
Позитивним для Украши е те, що у 2016 р. вдалося досягти зростання обсяпв iнвестицiй на 2617 млн дол США, що дозволило подолати вщ'емне сальдо 20142015 рр. Це свщчить про позитивы структуры зрушення в економiцi та полшшення iнвестицiйного клiмату.
На рис. 1 розглянемо динамку прямих швестицм у розрахунку на одну особу за 2011-2016 рр.
Прямл Ывестицп у розрахунку на одну особу, дол.США
1400 1200 1000 800 600 400 200 0
1246,1 Ш/З
011,1
1134,3
1068 1016,3 Ю58
Г
г
«V
^ ^ ^ ^
ч*
Роки
Рис. 1. Динамка прямих iноземних iнвестицiй у розрахунку на одну особу населення Украши, дол США
Джерело: систематизовано авторами на основ! [6]
За перюд 2011-2014 рр. можемо спостер1гати по-ступове нарощування обсяпв 1нвестиц1й, ут1м у 2015 р. нестаб1льна пол1тична ситуац1я, негативн1 еко-ном1чн1 процеси, загострення военного конфл1кту демо-тивували швестор1в, внасл1док чого обсяг швестування пом1тно скоротився до 1016,3 дол на особу. Усе ж залу-чення фшансових ресурс1в в1д м1жнародних орган1зац1й та краТн-донор1в для пщтримки макроеконом1чноТ стабь льност1 та реал1заци 1нвестиц1йних проект1в дозволило зб1льшити обсяги швестування до 1058,0 дол на особу.
Зазвичай швестици спрямовують у вже розвинен сфери економ1чноТ д1яльност1. На промислових пщпри-емствах зосереджено 29,6 % загального обсягу прямих швестицм в УкраТну, також значн обсяги припадають на ф1нансову та страхову д1яльнють - 29,4 %.
На рис. 2 зобразимо обсяги прямих шоземних швес-тиц1й в УкраТну станом на 1 с1чня 2016 р.
Як бачимо, найприваблившими для 1ноземних шве-стор1в е промисловють, фшансова та страхова д1яль-н1сть, торг1вля, операцп з нерухомютю.
У 2017 р. за оцшками Каб1нету М1н1стр1в УкраТни оч1-куеться збшьшення чистого припливу прямих шоземних
швестицш до 4,5 млрд дол США. 1ноземн iнвестори в Давос висловили готовнсть вкладати кошти в укра'н-ську портову i залiзничну iнфраструктуру, енергетичний сектор, сiльське господарство та 1Т.
Утiм, у багатьох компашй, якi ведуть дiяльнiсть в Украшу основнi занепокоення щодо швестицшного та дiлового клiмату викликають недолги судово-правово! сфери, корупцiя, а також низька конкурентоспроможнють фiнансового сектора, продовження вмськового конфлк ту. За оцшками сБр, потреба Украши у фшансових ресурсах становить близько EUR100 млрд, однак такi трансферти на перебудову не можуть бути отриман за вiдсутностi економiчних та швестицшних реформ [1].
З метою пошуку дiевого механiзму залучення та нарощування шоземних швестицш в Украшу, пщтримки важливих iнвестицiйних проектiв, полтшення швести-цiйного клiмату, захисту прав швестг^в, налагодження ефективно! спiвпрацi iнвесторiв iз державними органами реалiзуються заходи зi створення Офiсу iз залучення iнвестицiй i супроводження швестгрв.
Puc. 2. npnMi iH03eMHi iHBecTM^T 3a BMgaMU eK0H0MiMH0T flmnbHOCTi b eKOHOMiKy YKpaTHu
Ha 1 ciMHA 2016 p., MAH flon CWA
1 411,2—, 69,8
□ CmbCbKE, flCOBE TA PH EHE rOCnOflA PCTBO
□ nPOMHCflOBCTb
□ EYfllBHH UTBO
□ OnTOBA TA PO3flPlEHA TOPriBM; PEMOHT ABTOTPAHCnOPTHHX 3ACOEIB l MOTOUHKfllB
■ TPAHCnOPT, CKflAflCbKE rOCnOflAPCTBO, nOWTOBA TA KYPCPCbKA fllflflbHCTb
□ THM4ACOBEPO3MIiyYBAHHfl H OPrAHBAUlfl XAPHYBAHHfl
□ H№OPMAL(fl TA TEflEKOMYHlKAUji
□ «HAHCOBA TA CTPAXOBA fllflflbHCTb
□ OnEPAUll 3 HEFYXOMH MMAH HOM
■ nPOTEClH HA, HAYKOBA TA TEXHHHA fllflflbHCTb
□ fllflflbHCTb Y C®EPl AflMHlCTPATH BHOrO TA flünOMl» HOrO OECflYrOBYBAHHfl
□ OCBlTA
□ OXOPOHA 3flOPOB'fl TA HAflAHHfl COUJAflbHOT flünOMO™
■ MHCTEUTBO, CnOPT, FO3BAfH TA BlflnOWHOK
135,1
396,5
1 418,0
flxepeno: cKnageHo aBTopaMM Ha 0CH0Bi [6]
3BiflCM BunnMBae, ^o KopiHHa CTpyKTypHa nepe6yfloBa eKOHOMiKM, nepeBefleHHa ii Ha peMKM iHTeHcMBHoro po3BM-TKy i nepexifl flo hoboI aKocTi 3pocTaHHa HeMoxnMBi 6e3 BiflnoBiflHoi iHBecTMqiMHoi noniTMKM.
no-nepwe, iHBecTMqii HMHi noBMHHi nepeflyciM cnpa-MOByBaTMca Ha HOBe 6yfliBHMLTBo, MoflepHi3aL(iro flironux niflnpMeMcTB. flocMTb cKa3aTM, ^o Biflflana KaniTanbHMx BKnafleHb y TexHMHe nepeo36poeHHa i peKoHcrpyKLiro npu6nu3Ho BflBHi BM^a, Hix y HoBe 6yfliBHML(TBo.
no-flpyre, noBMHHi icToTHo 3MiHMTMca cniBBiflHoweHHa Mix KaniTanbHMMM BKnageHHaMM b pecypcoflo6yBHi, nepe-po6Hi Ta cnoxMBarowi rany3i. ronoBHMM KpMTepieM iHBec-TMLiMHoi noniTMKM Mae cTaTM pecypco36epexeHHa.
no-TpeTe, icToTHo noBMHHa 6yru 36inbweHa HacTKa Kani-Ta^oBKnafleHb y po3bmtok MiKpoeneKTpoHiKM, o6HMcnroBanb-hoi TexHiKM i npunaflo6yflyBaHHa, iHflycTpii iH^iopMaTMKM.
no-neTBepTe, KaniTanbHi BKnafleHHa noBMHHi KoHqeHT-pyBaTMca Ha BMpiwanbHMx flinaHKax, ^o 3a6e3neHyroTb mBMflKe flocameHHa eKoHoMiHHoro e^eKTy.
no-n'aTe, nepcneKTMBHMM e cTBopeHHa MexaHi3My TpaHc^opMaqii 3ao^aflxeHb HaceneHHa b iHBecTMqiM-hmm pecypc.
TaKMM hmhom, mm 6aHMMo, ^o KopiHHa nepe6yfloBa cTpyKTypu eKoHoMiKM Hawoi KpaiHM BMMarae 3HaHHoro nepepo3nofliny pecypciB cycninbcTBa Ha Lini cTpaTeriHHo-ro po3BMTKy.
nporpecMBHi cTpyKTypHi 3MiHM b eKoHoMiqi, HacaMnepefl 3a paxyHoK po3BMTKy rany3eM, ^o 3a6e3neHyroTb HayKoBo-TexHiHHMM nporpec b eKoHoMiqi, TaKMX, aK MawMHo6yflyBaH-Ha, xiMia to^o. HacuneHHa Bcix rany3eM eKoHoMiKM Heo6-xiflHoro TexHiKoro He TinbKM 3a6e3neHMTb 36inbweHHa o6ca-riB BMpo6HMLTBa, ane i flo3BonMTb floMormca eKoHoMii Bcix BMfliB pecypciB, ^o, y cBoro Hepry, npuBefle flo 3HMxeHHa noTpe6u b MeTani, eneKTpoeHeprii, 6yfliBenbHMx MaTepia-nax i b po6oHiM cuni npu 36inbmeHHi HaqioHanbHoro floxo-fly. Yci Li cTpyKTypHi 3pyweHHA xapaKTepM3yroTb HoBy AKicTb 3pocTaHHA, AKe nonarae y mBMflmoMy Hapo^yBaHHi KiHqeBMx pe3ynbTaTiB 3a cTa6ini3aLii a6o HaBiTb 3MeHmeHHi o6cariB BMpo6HMLTBa rany3eM, ^o BMpo6naroTb npoMixHMM npoflyKT, - BMflo6yBHMx, MeTanypriMHMx.
floKopiHHa 3MiHa cTpyKTypu cycninbHoro BMpo6HMLTBa noTpe6ye cTBopeHHa hobmx HayKoMicTKMx rany3eM i BMpo-6hmltb, mBMflmoro po3BMTKy rany3eM, aKi 3a6e3nenyroTb
nomupeHHa flocarHeHb HayKoBo-TexHiHHoro nporpecy b eKoHoMiqi, BenMKMx BKnafleHb y TexHHHy peKoHcTpyKqiro TpaflMqiMHMx, oco6nMBo BMgo6yBHMx rany3eM i Bcboro na-nMBHo-eHepreTMHHoro KoMnneKcy, aKicHo HoBoro po3BMTKy bmpo6hmhoi ¡H^pacrpyKTypM HeBMpo6HMHoi c^epu. lHmMMM cnoBaMM, cTpyKTypHa noniTMKa Mae 6yTM niflKpinneHa Bifl-noBiflHoro iHBecTMLiMHoro noniTMKoro, 6o 6e3 BMflineHHa BiflnoBiflHMx o6cariB KaniTanbHMx BKnafleHb, 6e3 noTyxHoro 6yfliBenbHoro KoMnneKcy, HaMHeHi 3MiHM cTpyKTypu eKoHoMiKM He 3MoxyTb BTinMTMca b xmtta.
He3BaxaKWM Ha Te, ^o ocTaHHiM nacoM npu 3fliMcHeHHi flepxaBHMx iHBecTuqiM noMiTHMM aKqeHT cTaBMTbca Ha 3ob-HimHix iHBecTMLiMHMx flxepenax, floqinbHo nepernaHyTM niflxoflM flo BMKopucTaHHa BHyTpimHix, 3oKpeMa 3ao^a-flxeHHa HaceneHHa. l3 qiero MeToro Heo6xiflHo: BiflHoBMTM floBipy HaceneHHa flo 0iHaHcoBo-KpeflMTHoi cucTeMM YKpaiHM y nacTMHi II cTa6inbHocTi Ta nepefl6anyBaHocTi, 3MeH-lumtm piBeHb onoflaTKyBaHHa floxofliB Bifl iHBecTuqiM to^o.
BuflineHHa Benune3HMx KaniTanoBKnafleHb Ha Lini cTpaTeriHHoro po3BMTKy npu3Befle Ha nepmoMy eTani flo fleaKoro ynoBinbHeHHa 3pocTaHHa noToHHoro cnoxuBaHHa, ane noTiM BMKnune Moro icToTHe KinbKicHe, a ronoBHe -aKicHe 36inbmeHHa.
Cnifl ypaxoByBaTM, ^o B3aTMM Kypc Ha npiopuTeTHMM po3bmtok rany3eM, ^o BMnycKaroTb KiHqeBy npoflyKqiro (Ma-lmhm, o6naflHaHHa), nopiBHaHo 3 rany3aMM, ^o po6naTb eneMeHTM npoMixHoro npoflyKTy (nanuBo, cupoBMHa, Ha-niB0a6pMKaTM to^o), Mae Ha MeTi He TinbKM 3pocTaHHa e^eKTMBHocTi BMpo6HMLTBa, a M 3MiHy xapaKTepy M yMoB npaqi. nepexifl flo pecypco36epiraronux TexHonoriM cKopo-Hye noTpe6u b floflaTKoBMx KaniTanbHMx BKnafleHHax y ra-ny3i, ^o BMpo6naroTb cupoBMHy, nanuBo Ta iHwi npoflyKTM.
CTpyKTypHi 3MiHM b eKoHoMiqi YKpaiHM cynpoBoflxyroTb-ca a6conroTHMM cKoponeHHaM HMcenbHocTi 3aMHaTMx, ^o BMMarae nepeKBani^iKaqii Ta nepeniflroToBKM KaflpiB. Orxe, BHacnifloK peKoHcTpyKLii Ta niKBiflaLii niflnpueMcTB Bifl6y-BaeTbca a6conroTHe BMBinbHeHHa TpyfloBMx pecypciB. He-o6xiflHo ctbopmtm yMoBM He TinbKM flna nepeniflroToBKM KaflpiB, ane i nepepo3noflinaTM ix b iHwi c^epu 3aMHaTocTi.
3a oqiHKaMM eKcnepTiB BM3HananbHMMM HanpaMaMM 3po-cTaHHa eKoHoMiKM YKpaiHM 2017 p. craHe 36inbweHHa cno-xMBaHHa Ta iHBecTMLii b ochobhmm KaniTan. EKcnepTM oqi-HroroTb 3pocraHHa BBn YKpaiHM 3a niflcyMKaMM 2016 p. b
розмiрi 1,5-1,6%, а 2017 р. прогнозують економiчне зрос-тання на 2,3 %. Очiкують, що головним драйвером еконо-мiки 2017 р. стане зростання внутршнього попиту, який забезпечуватиметься шляхом утримання питомо! ваги державних витрат на рiвнi 30 % щодо ВВП i зростанням iнвестицiй в основний капггал.
Внутрiшнiй попит забезпечуватиметься внутрiшньою пропози^ею товарiв або послуг. Крiм того, слщ очкува-ти вiдновлення кутвельно! спроможностi домогоспо-дарств. Це сприятиме розвитку будiвельноí, машинобу-дiвноí галузей та сумiжних ним сегментiв. На вщнов-лення купiвельноí спроможностi домогосподарств вплине передбачене бюджетом-2017 збiльшення мшь мальноí зарплати [7].
Пiдвищення платоспроможного попиту населення матиме позитивний вплив не тшьки на зростання продуктивности прац безпосередньо в економiчнiй сферi, але зменшить соцiальну напругу в кра1ш, активiзуе людський фактор.
Зрушення у структурi виробництва, споживання еле-ктроенергií мають значення не тшьки в сена пщвищен-ня ефективносп гaлузi, а й надзвичайно важливi в умо-вах складно1 екологiчноí ситуaцií у крaíнi, юнуе необхщ-нiсть посилення природоохоронних зaходiв.
Висновки. Структурнi перетворення в економщ^ як уже пiдкреслювaлося, здiйснюються через швестицшну полiтику, головним провiдником яко1 е сiльське госпо-дарство, операцп з нерухомим майном, iнформaцiя та телекомушкацп. Доцiльним е збiльшення обсягв внут-рiшнiх та зовнiшнiх швестицш у будiвництво, оскiльки цей вид економiчноí дiяльностi стимулюе розвиток ш-ших галузей, е бюджетонаповнюючим. Поряд iз розвит-ком ключових галузей, що безпосередньо забезпечують прискорення науково-техшчного прогресу, велика увага мае придшятися зростанню i розвитку виробничоí та со^ально1 iнфрaструктури.
Одним з основних завдань сучасно1 iнвестицiйноí полiтики i цiлей структурноí перебудови економiки е виконання програм, пов'язаних iз безпосередшм задо-воленням потреб населення в житгм, продуктах харчу-вання, промислових товарах i послугах. Розв'язанню цих завдань, у пщсумку, пiдпорядковaний розвиток уах галузей економiки.
Дискус1я. Незважаючи на вагомий науковий доробок вп"чизняних науков^в i прaктикiв дискусiйними залиша-ються питання щодо прiоритетних нaпрямiв швестуван-
ня, спрощення iнвестицiйних процедур з урахуванням млжнародноТ практики, пошуку iHBecTopiB та подолання перешкод, що Тх демотивують, перспектив структурних зрушень в економiцi в напрямi збшьшення обсягiв виробництва в галузях i3 високою часткою доданоТ вартостк
Список використаних джерел
1. Геець В. Внутршш проблеми економ1ки УкраТни [Електронний ресурс] / В. Геець. - Режим доступу : https://www.business.ua/ politics/ekonom_ka_ukra_ni_2016_roku-282704.
2. Грищенко Л. Л. Державна Ывестицшна пол1тика: сутн1сть, цл та завдання [Електронний ресурс] / Л. Л. Грищенко. - Режим доступу : http://www.kntu.kr.ua/doc/zb_22(2)_ekon/stat_20_1/15.pdf.
3. Довдка щодо стану здмснення державно-приватного партнерства / МУстерство економ1чного розвитку i торг1вл1 УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b08c354-a6fd-4ace-8c57-41829defda5c&title=DovidkaSchodo StanuZdiisnennia.
4. Загородни А. Г. Ф1нансово-економ1чний словник / А. Г. Заго-родн1й, Г. Л. Вознюк. - К., 2007.
5. Жилнська О. 1нвестицшне посередництво та його вплив на шновацшну д1яльн1сть [Електронний ресурс] / О. Жил1нська, А. Букало // Вюник КиТвського нац. ун-ту 1м. Т. Шевченка. - 2012. - № 136. - С. 812. - Режим доступу : http://bulletin-econom.univ.kiev.ua/archives/3325.
6. Ывестицп зовн1шньоеконом1чноТ д1яльност1 УкраТни у с1чн1 -вересш 2016 року : статистичний бюлетень / вщп. за вип. I. С. Петренко. - К., 2016.
7. Камбин дал прогноз по прямым инвестициям в Украину на 2017 год [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.segodnya.ua/ economics/enews/kambin-dal-prognoz-po-pryamym-investiciyam-v-ukrainu-na-2017-god-791204.html.
8. Кондрашова М. В. Теоретичш основи формування державноТ швестицшноТ по-л1тики на р1вн1 репону / М. В. Кондрашова // Держава та регюни. Сер1я: Державне управл1ння. - 2008. - № 2. - С. 118-121.
9. Марцин В. Удосконалення державного регулювання Ыве-стицшноТ д1яльност1 в економц УкраТни / В. Марцин // Актуальш проблеми економ1ки. - 2007. - № 5 (71). - С. 52-53.
10. Пшенична В. П. Розвиток мехашзму реал1зацп державноТ ЫвестицмноТ пол1тики УкраТни : дис. ...канд. екон. наук : спец. 08.00.03 "Економка та управлшня нацюнальним господарством" / В. П. Пшенична. - Донецьк, 2011.
11. Рейтинг швестицмноТ привабливостк УкраТна котиться вниз [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://forbes.net.ua/ua/ opinions/1421796-rejting-investicijnoyi-privablivosti-ukrayina-kotitsya-vniz.
12. Kharlamova G. Investment security of industries: rating assessment (case of Ukraine) / G. Kharlamova // Procedia Economics and Finance. - 16 (2014). - 657-668 doi:10.1016/s2212-5671(14)00854-5.
13. Шевердна О. 1нвестиц1йна полггика украТни як об'ект державноТ економ1чноТ пол1тики / О. Шеверд1на [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/putp/2012-4/doc/2/08.pdf.
Надшшла до редколегп 10.02.17 Date of editorial approval 03.04.17
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
И. Кичко, д-р экон. наук, доц., А. Холодницкая, канд. экон. наук, доц.
Черниговский национальный технологический университет, Чернигов, Украина
ПЕРСПЕКТИВЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ИНВЕСТИЦИОННОЙ ПОЛИТИКИ ГОСУДАРСТВА КАК ИНСТРУМЕНТА СТРУКТУРНОЙ ПЕРЕСТРОЙКИ ЭКОНОМИКИ
Исследуются концептуальные подходы по осуществлению инвестиционной политики в условиях структурной перестройки экономики Украины. Детализируются перспективы использования инвестиционных проектов с участием иностранных партнеров. Проанализированы изменения структурного соотношения отраслей экономической деятельности, тенденции развития инвестиционных процессов. Аргументируется необходимость структурных изменений с целью решения социальных проблем экономического развития, увеличения доли отраслей с высоким содержанием добавленной стоимости. Обозначены приоритетные направления повышения инвестиционной привлекательности Украины в контексте экономических трансформаций.
Ключевые слова: государственная инвестиционная политика, структурная перестройка экономики, структурные изменения, инвестиции, инвестиционная привлекательность, инвестиционный климат.
I. Kychko, Doctor of Sciences (Economics), Associate Professor, A. Holodnytska, PhD in Economics, Associate Professor Chernihiv National Technological University, Chernihiv, Ukraine
PERSPECTIVES OF INVESTMENT POLICY STATE AS AN INSTRUMENT ECONOMIC RESTRUCTURING
The article deals with conceptual approaches to the investment policy in the restructuring of the economy of Ukraine. Detailing the prospects of investment projects with foreign partners. The analysis of structural changes value sectors of economic activity, trends in investment processes. Argued the need for structural changes to address the social problems of economic development, increasing the share of industries with high added value content. Outlined priority areas of increasing investment attractiveness of Ukraine in the context of economic transformation.
Keywords: state investment policy, economic restructuring, structural changes, investments, investment attractiveness, investment climate.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. Heiets, V. (2016). Vnutrishni problemy ekonomiky Ukrainy, available at: https://www.business.ua/politics/ekonom_ka_ukra_ni_2016_roku-282704/
2. Hryshchenko, L. L. Derzhavna investytsiina polityka: sutnist, tsili ta zavdannia, available at: http://www.kntu.kr.ua/doc/zb_22(2)_ekon/stat_20_1/15.pdf
3. Dovidka shchodo stanu zdiisnennia derzhavno-pryvatnoho partnerstva (2016). Ministerstvo ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy available at: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b08c354-a6fd-4ace-8c57-41829defda5c&title=DovidkaSchodoStanuZdiisnennia
4. Zahorodnii, A. H. (2007). Finansovo-ekonomichnyi slovnyk, K. : Znannia, 1072 p.
5. Zhylinska, O., Bukalo, A. (2012). Investytsiine poserednytstvo ta yoho vplyv na innovatsiinu diialnist, Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu im. T. Shevchenka, no.136, pp. 8-12. http://bulletin-econom.univ.kiev.ua/archives/3325
6. Investytsii zovnishnoekonomichnoi diialnosti Ukrainy u sichni - veresni 2016 roku : statystychnyi biuleten/ vidpov. za vypusk I.S. Petrenko. - K.:, Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2016, 155 p.
7. Kambyn dal prohnoz po priambim ynvestytsyiam v Ukraynu na 2017 hod (2017). available at: http://www.segodnya.ua/economics/enews/kambin-dalprognoz-po-pryamym-investiciyam-v-ukrainu-na-2017-god-791204.html
8. Forbes (2017). Reitynh investytsiinoi pryvablyvosti: Ukraina kotytsia vnyz (2016), available at: http://forbes.net.ua/ua/opinions/1421796-rejtinginvesticijnoyi-privablivosti-ukrayina-kotitsya-vniz
9. Martsyn, V. (2007). Udoskonalennia derzhavnoho rehuliuvannia investytsiinoi diialnosti v ekonomitsi Ukrainy, Aktualni problemy ekonomiky, no. 5 (71), pp. 52-53.
10. Pshenychna, V. P. (2011). Rozvytok mekhanizmu realizatsii derzhavnoi investytsiinoi poli-tyky Ukrainy: dys. na zdobuttia nauk. stupenia kandydata ekon. nauk za spetsialnistiu 08.00.03 - ekonomika ta upravlinnia natsionalnym hospodarstvom, Donetsk: Don. derzh. un-tet upravlinnia, 205 p.
11. Reitynh investytsiinoi pryvablyvosti: Ukraina kotytsia vnyz, available at: http://forbes.net.ua/ua/opinions/1421796-rejting-investicijnoyi-privablivostiukrayina-kotitsya-vniz
12. Kharlamova, G. (2014). Investment security of industries: rating assessment (case of Ukraine). Procedia Economics and Finance 16, 657 - 668 doi:10.1016/s2212-5671(14)00854-5
13. Sheverdina, O. (2012). Investytsiina polityka Ukrainy yak obiekt derzhavnoi ekonomichnoi polityky, available at: http://www.kbuapa.kharkov.ua /e-book/putp/2012-4/doc/2/08.pdf
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 3(192): 24-30
УДК 658.14/.17:005.934:336.02
JEL classification: M 210
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/192-3Z5
В. Кузьомко, канд. екон. наук, доц., М. Михайлюк, асп.
ДВНЗ "КиТвський нацюнальний економiчний ужверситет iMeHi Вадима Гетьмана", КиТв, УкраТна
ЗАСТОСУВАННЯ МОДИФ1КОВАНО1 МЕТОДИКИ ДЕВ'ЯТИКОМПОНЕНТНОГО ПОКАЗНИКА ДЛЯ Д1АГНОСТИКИ Р1ВНЯ Ф1НАНСОВО1 СТ1ЙКОСТ1 ШДПРИСМСТВА
Здйснено модифкацю методики розрахунку дев'ятикомпонентного показника фнансово! ст йкост i в KOHmeKcmi введения показниюв, що оцнюють кредиторську заборговансть та запаси. Апробацю запропонованоi методики фнансовоi дiагностики виконано за матерiалами ПАТ "Яготинський маслозавод".
Ключовi слова: фiнансова безпека, фнансова стiйкiсть, дев'ятикомпонентний показник фнансовоi стiйкостi, шстнадцятикомпонентний показник фнансовоi стшкость
Вступ. Забезпечення належного функцюнування пщприемства неможливе без пщтримки належного piB-ня його фЫансовоТ безпеки. Сутнють фшансовоТ безпе-ки бiзнесу вiдобpажаeться через можливостi пщприемс-тва: забезпечувати оптимальне залучення та результа-тивне використання фЫансових pесуpсiв компани; пщ-тримувати фiнансову стiйкiсть, платоспроможнють, лк вiднiсть ы достатню фЫансову незалежнiсть у довготе-pмiновому перюд^ iдентифiкувати небезпеки i загрози фЫансового стану суб'екта господарювання та розроб-ляти заходи для Тх вчасного усунення тощо. Початко-вим i, найголовнiшим, етапом процесу оцiнювання фь нансовоТ безпеки пiдпpиeмства е дiагностика його фь нансовоТ стiйкостi.
На думку М. Я. Коробова, фЫансова стмкють пщ-приемства - це розмщення фiнансових pесуpсiв компани, а також вiдповiднiсть паpаметpiв дiяльностi пщ-приемств iндикатоpам позитивно' характеристики фь нансового стану. О. Н. Волкова i В. В. Ковальов ствер-джують, що найважливiшою характеристикою фшансо-вого стану будь-якоТ компани е стабтьнють ТТ дiяльностi у довготермЫовм пеpспективi, що пов'язана iз загаль-ною фiнансовою структурою суб'екта господарювання, а також ступенем його залежност вщ iнвестоpiв i кре-дитоpiв. На думку В. М. РодюновоТ, фiнансова стiйкiсть - це наявнють власних оборотних коштiв, Тх збережен-ня, спiввiдношення мiж власними i позиковими об^ови-ми коштами, якi характеризують ступiнь фiнансовоТ спйкост компанiТ, ТТ становище на фЫансовому ринку,
можливостi додатковоТ мобiлiзацiT фЫансових ресурсiв за допомогою випуску цшних паперiв [1, с. 92]. З огляду на вищезазначене, для фшансовоТ стмкосл характерне спiввiдношення власних i позикових коштiв.
У сучасному свт iснуe велика кiлькiсть методик оць нки аналiзу фiнансовоT стiйкостi, важливим завданням для пiдприeмства е визначення найдоцшьншоТ з них, адже вщ правильностi розрахункiв стану фiнансовоT стшкост компани залежить ТТ майбутне функцюнування.
Метою дослщження е модифiкацiя методики розрахунку дев'ятикомпонентного показника фшансовоТ стшкост А. Д. Шеремета i Р. С. Сайфулiна та демонст-рацiя переваг удосконаленого варiанту методики на прикладi ПАТ "Яготинський молокозавод".
Об'ектом дослiдження е процес забезпечення ефек-тивного фiнансово-господарського стану на рiвнi пiдприемства. Предмет дослiдження - сукупнють тео-ретичних i методичних аспектв оцiнювання фiнансовоT стiйкостi пщприемства.
Для реалiзацiT зазначеноТ мети необхщно поставити та розв'язати низку завдань:
^здшснити порiвняльний аналiз методик оцшюван-ня фiнансовоT стiйкостi пiдприемства;
^¡дентифкувати найбiльш прийнятнi методики оць нювання фiнансовоT стiйкостi компанiT;
^адаптувати юнук^ методики оцiнювання фшансо-воТ стмкост до потреб вiтчизняного пiдприемства;
^оцшити фiнансову стiйкiсть ПАТ "Яготинський маслозавод".
© Кузьомко В., Михайлюк М., 2017
