CC BY
14Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-2. С. 293-299.
УГОЛОВНЫЙ ПРОЦЕСС, КРИМИНАЛИСТИКА, СУДЕБНАЯ ЭКСПЕРТИЗА, ОПЕРАТИВНО-РОЗЫСКНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ
УДК 343.98
ТАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ НЕВЕРБАЛЬНО! ШФОРМАЦП ПРИ ПРОВЕДЕНН1 СЛ1ДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) Д1Й
Ващук О. П.
Нащональний ушверситет «Одеська юридична академя» м. Одеса, Украта
У статт розглядаеться тактика використання невербально! шформацп при ироведеиш слщчих (роз-шукових) дш. В робота дослщжуеться використання невербально! шформацй вiдносно проведення чо-тирьох взаемопов'язаних стадш вiдповiдно до еташв проведення сл1дчо! (розшуково!) дц. Особлива увага иридшяеться невербальним проявам, що передають справжнiй емоцшиий стан особи, яю вона намагаеться приховати.
Ключовi слова невербальна шформацш, слiдчi (розшуковi) дi!, тактика, орiентуюча шформацш, прийоми верифiкацi!.
Постановка проблеми. Питания використання невербально! шформацй при проведенш слщчих (розшукових) дш виникло одночасно з питаниям використання вер-бально! iиформацi!. Дослiджеио питання вщносно факторiв, що впливають на де-формацiю вербально! iиформацi! в кримшалютичиш лiтературi, i иадаиi практичш протидiйиi рекомеидацi!. А от дослщження невербально! iиформацi! вимагае до себе бшьш щiлъио! уваги. Тому е важливим аналiз тактики використаиия невербально! шформацп при проведенш слщчих (розшукових) дш.
Стан досл1дження. Науковому розгляду питань невербально! комушкацп в роз-слiдуваииi злочинiв присвятили сво! пращ вчеш Алфьоров Ю. А., Гетьманов О. Г., Горюнов В. С., Бегунова Л. А., Белкш Р. С., Булгаков В. Г., Васильев О. М., Сшкеева М. I., Комюсарова Я. В., Лаговський А. Ю., Образцов В. О., Ратинов О. Р., Селiванов М. О., Семенов В. В., Рзаев Т. Ю. та ш
В той же час мета г завдання статт1 полягае у тому, що, незважаючи на роз-ма!ття прийомiв та рекомендацш щодо шляхiв i способiв використання вербально! iнформацi! при проведення слщчих (розшукових) дiй, невербальш прояви людини вимагають до себе в цьому напрямку дослiдницъко! уваги. Сьогодш залишаеться недостатнiм дослiдження невербально! комушкацп в межах шших галузей науки, а варто цi знания узагальнити та синтезувати для практичного використання в розсл> дуванш злочишв.
Виклад основного матергалу. Слiдчi (розшуков^ ди одночасно е засобом виявлен-ня, збирання, фшсацп i перевiрки не тшьки доказово!, але й орiентуючо! шформаци, яку слiдчий отримуе вщ учасникiв кримiнального провадження за допомогою вер-бальних i невербальних засобiв комушкаци. Тактика проведення слiдчих (розшуко-вих) дiй змiнюеться залежно вщ характеру задiяних засобiв та прийомiв кримшал> стично! технiки [1, с. 133]. В свою чергу, кримшалютична тактика - це система наукових положень та розроблених на !х основi практичних рекомендацiй з оргашза-ци i планування досудового розслщування i судового провадження, направлених на збiр i дослiдження доказiв [2, с. 451].
Для детального та ефективного використання невербально! шформаци варто !! подiлити на чотири взаемопов'язанi стади вiдповiдно до етапiв проведення слщчо! (розшуково!) ди:
• використання невербально! шформаци на стади тдготовки до проведення слщ-чо! (розшуково!) ди;
• використання невербально! шформаци на робочш стадi! слiдчо! (розшуково!) ди;
• використання невербально! шформаци на завершальнш стадi! слiдчо! (розшуково!) ди;
• використання невербально! iнформацi! на стадi! оцiнки отриманих результатiв проведення слiдчо! (розшуково!) ди.
На етапi пiдготовки до проведення слщчо! (розшуково!) дi!, в процес вивчення слiдчим даних щодо кримшального провадження, !! обставин, вiдомостей щодо учас-никiв, невербальна iнформацiя виконуе орiентуючу роль. В рамках попереднього вивчення зовшшшх i внутрiшнiх складових учасникiв кримiнального провадження, в тому чи^ завдяки постiйному аналiзу !х емоцiйного стану слiдчий отримуе вщо-мостi не тiльки про зовшшнш, уявний образ учасника (який вш охоче сам демон-струе), а й про його справжнш, внутршнш свiт, який не завжди легко розтзнати навiть професiйному верифiкатору.
Вщомосп про властивостi i стани учасниюв, отриманi слiдчим у ходi детального миттевого аналiзу !х вербальних i невербальних проявiв на робочiй стади слiдчо! (розшуково!) дi!, сприяють орiентуванню слiдчого в ситуацi! i вибору !м оптимально! лiнi! власно! поведшки для вирiшення окремих завдань.
На цш стадi! варто використовувати таю методи тзнання, як:
• спостереження;
• розмова;
• експеримент [3, с. 217-220].
Застосування цих методiв пiзнання сприяе точностi та своечасностi дiагностики шформацшного стану учасникiв слiдчо! (розшуково!) ди, полегшуе встановлення по-дальшого контакту з ними, допомагае виявити !х дiйсне вiдношення до обставин поди, створюе передумови для ранньо! дiагностики рiзних рiвнiв та напрямкiв протиди у встановленнi iстини, сприяе точност керуючого впливу слiдчого на псих^ i поведш-ку усiх учасниюв слiдчо! (розшуково!) дi!, незалежно вщ !х процесуального статусу.
Але не варто розраховувати на те, що внутршнш стан людини легко розтзнати i тим бiльше - дослщити. Отриманi данi пiд час слщчо! (розшуково!) дi! обумовлю-ються наступними факторами:
• здатшстю слщчого до своечасно! органiзацiï власно1 поведшки та ïï зовнiшньоï форми, постшного контролю процесу проведення слiдчоï (розшуково].') дiï;
• здатнiстю слiдчого до планомiрного, комплексного i цiлеспрямованого вивчення особистостей вшх учасникiв до початку проведення слщчо1' (розшуково1') дiï на стади пiдготовки;
• здатнiстю слщчого до планомiрного i цiлеспрямованого спостереження за всiма учасниками пiд час слщчо1' (розшуково1') дй' для збору, фшсацл i дослiдження поки не встановлених та не шдтверджених даних;
• здатнiстю слiдчого до оцшки та використання наявноï i встановленоï пiд час слiдчоï (розшуково1) ди даних щодо учасникiв.
Вивчення кримiналiстичноï лiтератури та аналiз слiдчоï практики дозволяють зро-бити висновок, що нерщко конфлiктна ситуацiя пiд час проведення слiдчоï (розшуково!) ди, супутня процесу розслiдування, обумовлена негативними причинами суб'ек-тивного характеру. З цього випливае рекомендащя щодо постiйноï уваги i контролю слiдчого до проявiв власноï поведiнки. Нормальнi взаемини слщчого з учасниками слiдчоï (розшуковоГ) дiï можуть скластися тiльки тсдо, коли останнi будуть бачити в слщчому психiчно врiвноваженого професiонала, який поважае iнтереси оточуючих.
Рекомендацiя слщчому з приводу контролю за проявами власноï поведiнки, не-зважаючи на ïï очевиднють i поверхневу яснють i простоту, досить складна в плат реалiзацiï пiд час слiдчоï (розшуковоï) дiï. Будь-яка людина практично не мае зворот-ного зв'язку з невербальними проявами свого тша, тобто вш може тiльки уявити себе з боку, своï рухи тша, жести, мiмiку обличчя.
Однак це не означае, що слщчий завжди повинен прагнути до абсолютного при-душення будь-яких своïх невербальних проявiв. Слiдчий, враховуючи оточуючу обстановку, одночасно адекватно реагуе на вш подразники з тактичним використанням всього спектра засобiв невербального спшкування: мiмiки обличчя, жестикуляцiï, пози, мiзансцени, артикуляцiï, що буде сприяти пщтриманню результативного спш-кування.
Також використання i розробка прийомiв пiдстроювання, що уявляеться у своерщ-ному кошюванш, приведення у вiдповiднiсть швидкостi, гучност i тону вербальних i невербальних сигналiв надають слiдчому можливiсть своечасного налагодження контакту з iншими учасниками кримшального провадження. Демонстрацiя «кошю-вання» виявляеться не тiльки ознакою тюного взаемного контакту, але й засобом його встановлення i подальшоï шдтримки, що е ознакою позитивного налагодженого контакту у формi подiбностi сигналiв спiлкування.
Звiдси випливае, що будь-якш слiдчiй (розшуковiй) дiï повинна передувати бесща слiдчого з учасниками на рiзнi теми, тактичною метою якоï i е встановлення психо-логiчного контакту, виявлення та вивчення буденноï поведiнки, особливостей вер-бальноï та невербальноï комунiкацiï, емоцiйних проявiв при розмовах на буденнi теми, що не стосуються безпосередньо предмета та мети слiдчоï (розшуковоï) ди. Тривалiсть i тематика таких бесщ визначаються суто iндивiдуально i залежать вщ на-ступних факторiв: кримшального провадження; виду слiдчоï (розшуковоï) ди; мети проведення слiдчоï (розшуковоï) ди; предмета дослiдження слiдчоï (розшуковоï) ди; кола учасникiв слiдчоï (розшуковоï) дiï; ступеня iнтелектуального розвитку слiдчого;
емоцшного стану слщчого; дослiдження слiдчим особистост учасника слiдчоï (розшуково!) ди; ступеня штелектуального розвитку учасника слiдчоï (розшуковоï) дiï; емоцiйного стану учасника слiдчоï (розшуковоï) дiï; психологiчного контакту мiж слiдчим i учасником слщчо1' (розшуково1) дiï; окремо емоцiйного контакту мiж слщ-чим та учасником слщчо1' (розшуково!) дiï; процесуального стану учасника слщчо1' (розшуково!) дiï та його вщношення до злочину; шше.
У той же час варто видшити i розробити найбiльш raroBi iнформативнi теми по-переднiх бесщ з врахуванням вищеперелiчених факторiв. Саме це викликае неабия-кий штерес з боку науковцiв у ïx розробцi, тестуваннi та використаннi у практичш дiяльностi при розслiдуваннi злочишв.
На стадiï пiдготовки до проведення слщчо1' (розшуково1') дiï необх1дно шдготувати до використання додатковi засоби фшсаци: аудiозапис, вiдеозапис тощо [4, с. 68-82].
На робочш стади слщчо1' (розшуково1') дiï необxiдно застосовувати техшку веден-ня д^', що складаеться з врахування псиxологiчноï закономiрностi при мимовшьно-му несвiдомому наслiдуваннi вшм змiнам пози i загального стану учасниюв дiï. На цiй стади слщчий повинен дiяти по стратепчному алгоритму, розробленому ним на шдготовчш стадiï, дотримання якого забезпечить встановлення та тдтримання пси-xологiчного контакту в будь-яких ситуацiяx. Даний стратепчний алгоритм носить рiзноманiтний, iндивiдуальний i ситуативний комплекс психолопчних i тактичних умов, причин i впливiв, цен^в ïx перетину, i вимагае проведення шдготовчих ор-ганiзацiйниx робiт. Складовими алгоритму е: психолопчш методи; психолопчш ре-комендацiï; псиxологiчнi прийоми; психолопчш правила; тактичш методи; тактичнi рекомендаций тактичнi прийоми; тактичнi правила.
Слщчий на робочш стади слiдчоï (розшуково1) дiï мае можливiсть оцiнити ситуа-цiю, що склалася i обирати за власним бажанням необxiднi та ефективш для даного етапу методи, прийоми, правила.
В залежносп вщ ситуацiï, що складаеться (конфлiктна, безконфл^на) [5, с. 51-60; 6, с. 301-303] одним з обов'язкових правил успiшноï роботи слiдчого е дiяльнiсть по дiагностуванню iнформацiйного стану учасниюв слiдчоï (розшуково1) дiï щодо поди злочину, самого себе, оточуючого. В процес верифiкацiï даних, отриманих при про-веденнi слiдчоï (розшуково1) ди слiдчий постiйно вирiшуе питання про достовiрнiсть або недостовiрнiсть показань учасниюв д^, про знання або незнання ними для провадження даних. Все це в подальшому визначае характер слiдчоï активностi, впливае на загальну орiентацiю слiдчого в конкретнш ситуацiï розслiдування, формуе оцiнку рiвня ïï визначеностi або, навпаки невизначеносп.
При цьому невизначенiсть ситуацiï сприяе збшьшенню ступеня ризику в робот слiдчого, що е фактором негативного характеру, оскшьки збiльшуе ймовiрнiсть прий-няття хибних рiшень, вчинення слщчим помилкових дiй, i як результат, настання нес-приятливих наслiдкiв. Тому виникае закономiрна необxiднiсть дотримання рекомен-дацiй щодо проведення оцiнки шформацшного стану на основi аналiзу зовшшшх вербальних i невербальних проявiв ушх учасникiв слiдчоï (розшуково1) дiï.
Одна з закономiрностей невербального прояву сигналiв iнформацiйного стану людини обумовлена тим, що в ситуаци коли особа приховуе свiй справжнiй шфор-мацшний стан, вигадавши для цього певну юторда, змiнюючи наявнi у нього даш,
вона змушена постшно контролювати своï емоци, не даючи 1м себе викрити. В цьому випадку йде не сшвпадшня того, що особа повщомляе тому, що вона знае, що i вщо-бражаеться через його емоцшний стан.
Отже, аналiзу та синтезу повинш пiдлягати не тшьки поточний i звичайний стан особи, а i вщповщшсть його вербальних i невербальних сигналiв оточуючому, тому характерною ознакою обману з боку особи е неузгоджешсть, дисгармошя, некоге-рентнiсть вербальноï щодо невербальноï складовоï iнформацiйного спiлкування. Це зумовлено внутршньою боротьбою, напругою, зосередженiстю людини з приводу конструювання та передачi ним неправдивих даних i його нездатнютю у зв'язку з цим контролювати вш прояви своеï поведiнки.
Вибiр та застосування конкретних тактичних прийомiв виявлення неправдивих показань при проведенш слщчих (розшукових) дiй залежить вщ: кримiнального провадження; предмета посягання; особи злочинця; особи потерпiлого; кола обставин, що шдлягають встановленню у кримшальному провадженнi; слiдчоï ситуацiï.
Прийоми виявлення неправдивих показань про проведенш слщчих (розшукових) дш спрямованi на отримання правдивих даних, недопущення неправди, викриття не-правди, усунення наслщюв надання неправдивих даних.
Отже, доцшьно використання при проведеннi слiдчих (розшукових) дш для ве-рифiкацiï отриманих даних наступних прийомiв:
1. Психолопчний вплив на учасника слiдчоï (розшуковох) д^, мета якого полягае в подоланш його внутрiшнiх i зовшшшх захисних бар'ерiв.
2. Органiзацiя мюцерозташування учасникiв слiдчоï (розшуковох) д^, яка грун-туеться на врахуваннi просторовоï близькостi (мiзансцена).
3. Реалiзацiя прийому вторгнення в чужу психологiчну зону.
4. Прийоми перевiрки одержаних даних (шзнавальна дiяльнiсть при застосуваннi прийомiв якого професiйний рiвень слiдчого i усшх у веденнi дiалогу грунтуеться на знаннях кримiналiстики, психологiï, природничих, технiчних i iнших наук, в залеж-ностi вiд рiзних факторiв в перевiрцi iстинностi наданих даних).
5. Прийом демонстраци учасникам слiдчоï (розшуковох) дiï матерiалiв вщеозапи-су проведених дш з пiдкресленням ix доказового значення для ходу слiдства.
6. Прийом експериментального отримання, перевiрки або пiдтвердження даних щодо поди злочину, шших обставин.
7. Прийом вщволшання уваги вiд предмету слiдчоï (розшуковоï) ди на стороннi теми.
8. Прийом участ у слщчш (розшуковiй) дiй двох або бшьше слiдчиx, якi грають ролi «добрих» та «злих».
9. Прийом подшу слiдчоï (розшуковоï) д^ на певш перiоди з врахуванням психо-лопчного стану учасникiв.
На завершальнiй стади слiдчоï (розшуковоï) д^ використання невербальноï iнфор-мац^ набувае характеру формування доказового значення одержаноï iнформацiï, що виявлена, сприйнята, зафiксована, впорядкована, вщображена мовними i немовними засобами, тобто вербально i невербально, з використанням техшчних засобiв i при-стосувань, з метою встановлення ютини, викриття i притягнення до вiдповiдальностi винних.
Отже, прюритетним е дiяльнiсть не тшьки по виявленню доказiв, а i по вiрному ïx фiксуванню у вщповщних процесуальних документах. Фiксацiя доказовоï шформаци е важливою ланкою збору доказiв. Належне закрiплення i збереження даних, отриманих пiд час слiдчоï (розшуковоï) д^, дае можливiсть використовувати ïx для обгрунтування висновкiв по провадженню як самим слiдчим, так i шшими учасника-ми провадження. Виконання вшх процесуальних вимог щодо фшсацл даних, одержа-них тд час слiдчоï (розшуковоï) дiï являе собою стратепчну необxiднiсть у ефектив-ностi витрачених зусиль.
З урахуванням значущостi показань для встановлення ютини по провадженню важливе значення набувають повнота, достовiрнiсть вiдображення в процесуально-му документi - iнформацiï, що надходить вiд учасникiв у xодi слiдчиx (розшукових) дiй. У рядi випадкiв спотворення iнформацiï, що надходить вщ учасникiв процесуальних дш, пов'язана зi складним меxанiзмом отримання ïï слiдчим. Даний меxанiзм мае багатоланковий характер (сприйняття - обробка - запам'ятовування - передача -сприйняття - обробка - фшсащя). Помилки в кожному елементi структури меxанiзму фiксацiï iнформацiï призводять до ютотних спотворень iнформацiï. Нерiдко i слщчий е ïx джерелом.
Дослщження проблем фшсаци невербальноï iнформацiï актуалiзуеться також процесом вдосконалення кримiнального процесуального законодавства, що вносить певнi корективи в питання закрiплення доказiв. Актуальшсть фiксацiï невербальноï iнформацiï обумовлюеться також бурхливим розвитком техшки, що застосовуеться в кримiнальному провадженнi та ïï сучасними можливостями.
На стади оцшки отриманих результапв проведення слiдчоï (розшуковоï) дiï вивчення вербальноï i невербальноï iнформацiï - це процес цiлеспрямованого оволодш-ня, правильноï штерпретаци i тактично грамотного використання ïï в подальшому в розслiдуваннi злочину.
Проведення крошткого аналiзу дозволяе зробити висновок про прюритети до-слщження властивостей i станiв учасникiв кримшального провадження на рiзниx етапах проведення слiдчоï (розшуковоï) д^, що сприятиме миттевому орiентуванню слiдчого в ситуаци i вибору 1м оптимальноï лши власноï поведiнки для досягнення загальноï мети слiдчоï (розшуковоï) дiï i виршення окремих та промiжниx завдань розслщування.
Список лiтератури:
1. Кримшалгстика : тдручник / [В. Ю. Шеттько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель та in.] ; за ред. проф. В. Ю. Шеттька. - [4-те вид.]. - Х. : Право, 2010. - 464 с.
2. Криминалистика : учебник [для вузов] / [Т. В.Аверьянова, Р. С. Белкин, Ю. Г. Корухов, Е. Р. Российская] ; под ред. Р. С. Белкина. - М. : Издательство НОРМА, 2002. - 990 с.
3. Российская Е. Р. Криминалистика. Вопросы и ответы : учеб. пособие [для вузов] / Е. Р. Российская. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 351 с.
4. Кримшалютика. Академ1чний курс : тдручник / [Т. В. Варфоломеева, В. Г. Гончаренко, В. I. Боя-ров та ш.]. - К. : Юршком 1нтер, 2011. - 504 с.
5. Криминалистика / под ред. В. А. Образцовой. - М. : Юрист, 1995. - 592 с.
6. Салтевський М. В. Кримшалгстика (у сучасному виклад1) : тдручник / М. В. Салтевський. - К. : Кондор, 2006. - 588 с.
Ващук О. П. Тактика использования невербальной информации при проведении следственных (розыскных) действий / О. П. Ващук // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 2-2. - С. 293-299.
В статье рассматривается тактика использования невербальной информации при проведении следственных (розыскных) действий. В работе исследуется использование невербальной информации относительно проведения четырех взаимосвязанных стадий в соответствии с этапами проведения следственного (розыскного) действия. Особое внимание уделяется невербальным проявлениям, которые передают настоящее эмоциональное состояние личности, которые она пытается скрыть.
Ключевые слова: невербальная информация, следственные (розыскные) действия, тактика, ориентирующая информация, приемы верификации.
TACTICS USING NON-VERBAL INFORMATION DURING THE INVESTIGATIVE (DETECTIVE) ACTION
Vaschuk O. P.
National university «Odessa law academy», Odessa, Ukraine
In the article the tactic of using nonverbal information during the investigative (detective) action. This paper examines the use of non-verbal information in relation to the conduct of four interrelated stages according to the stages of the investigation (investigation) of action. Particular attention is paid to non-verbal expressions that convey the true emotional state of the person who is trying to hide. The use of non-verbal information during the investigative (detective) action arose simultaneously with the use of verbal information. The problem with respect to the factors influencing the deformation of verbal information in the forensic literature and provided practical recommendations. But the study of nonverbal information demands the attention of more dense. There fore, an important tactic analysis using nonverbal information during the investigative (detective) action. Despite the variety of techniques and recommendations on ways and means of using verbal information during the investigation (investigation) of action, non-verbal expressions of man should be treated in this line of research attention. Today is insufficient study of nonverbal communication within other branches of science, and these should summarize and synthesize knowledge for practical use in the investigation of crimes. Holding analysis suggests priorities for research properties and states of participants in criminal proceedings in various stages of investigation (investigation) actions that promote instant orienteering investigating the situation and choosing their optimal line their own behavior in order to achieve the overall goal of the investigation (investigation) of action and resolution individual and intermediate objectives of the investigation.
Key words: non-verbal information, investigative (detective) actions, tactics, directing information, verification techniques.
