CC BY
53Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 1. С. 394-400.
УДК 343.14
СУЧАСН1 ПРОБЛЕМИ ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВП1ЗНАННЯ ТА КЛАСИФ1КАЦП ЙОГО ВИД1В
Коршиков М. В.
Донецький шститут внутрiшнiх справ
Розглядаються сучаст теоретичт й ирактичт питання тактики пред'явлення для втзнання. Проблеми, що тднята автором, стосуютьсявизначення впiзнання як ототожнення об'екта за його вдеальиим образом, класифжаци впiзнання за видами.
Ключовi слова: "досудове розслiдування", "слщча (розшукова) дш", "впiзнання", "об'екти втзнання", "доказування".
Встановлення фактичних обставин вчинення злочину й доведения причетносп до нього конкретних ос1б тд час кримiиальиого провадження здiйсиюeться за до-помогою доказування, одним iз засобiв якого е отримання доказiв з такого джерела, яким може бути протокол пред'явлення для втзнання. Порядок й тдстави прове-дення дано! слщчо! (розшуково!) ди докладно регламеитоваиi чинним кримшально-процесуальним закоиодавством. Проте ця обставииа ие виключае значно! кiлькостi помилок, котрi характеризують оргашзащю, пiдготовку й проведения пред'явлення для втзнання та використаиия його результат у кримшальному проваджеииi. Анатз слщчо! практики показуе, що при проведенш пред'явлення для впiзнання припускаються помилок як процесуального, так i тактичного характеру, що iнколи призводить до втрати доказiв, порушення прав i iнтересiв особи. Найчастiше таю порушення пов'язаш з прорахунками в оргашзацн його проведения, здiйсненнi комплексу шдготовчих заходiв та використанш кримiналiстичних засобiв, прийомiв та методiв пiд час проведения дано! слщчо! (розшуково!) ди.
Пред'явлення для втзнання, як зашб збирання кримшалютично! шформацп у практицi розкриття злочинiв, вщомий вже давно. Але до того, як набути теперш-нього вигляду, втзнання пройшло тривалий шлях визнання, оргатзацшного фор-мування,удосконалення та законодавчого визнання. Питання формування кримша-лютичних знань щодо здiйснення пред'явлення для втзнання глибоко дослщжет вiтчизняними та зарубiжними вченими в галузi кримшального процесу й кримшал> стами. Зокрема, цим проблемам на дисертацшному рiвнi придiлили свою увагу Н.Г.Бритвiч, Т.А.Вольська, А.Я.Пнзбург, М.О.Головецький, Л.М.1ванська, Г.1.Кочарова, Л.Д.Удалова, П.П.Цветков, I.В.Шевчук та iн.Окремi аспекти пред'явлення для втзнання висв^лювалися в працях О.Я.Баева, В.П.Бахiна, Р.С.Белкiна, О.М.Васильева, В.К.Гавло, В.Г.Гончаренка, Г.О.Зорiна, Л.М.Карнеево!,
B.А.Колесника, В.О.Коновалово!, В.С.Кузьмiчова, О.М.Ларiна, В.Г.Лукашевича,
C.Д.Лук'янчикова, М.В.Салтевського, З.Г.Самошино!, М.О.Селiванова, В.О.Снеткова, О.Г.Фшшова, К.О.Чаплинського, В.Ю.Шепiтька, Н.А.Якубович, Д.Ю.Яковлева та шших вчених, проте в них вщсутш комплекснi дослiдження, якi розглядали б методолопчш та методичнi напрями шформацшно! сутностi пред'явлення для втзнання, недостатньо розглядалися проблеми ситуацiйного шд-ходу до провадження дано! слщчо! ди. Деякi, переважно процесуальнi та психолоп-
394
чт аспекти проблеми втзнання отримали належне дослiдження та висвгглет в гру-нтовних працях вiтчизняних i зарубiжних науковцiв. Мiж тим тактико-кримiналiстичний аспект пред'явлення для впiзнання вимагае удосконалення i дода-ткового аналiзу пiд кутом зору сучасних змiн, що вщбуваються у сферi судочинства, нових mдходiв до формулювання окремих нормвiтчизняного кримшального проце-суального законодавства та сучасних потреб правоохоронно! практики. Рiзноманiт-шсть процесуальних i кримiналiстичних проблем втзнання особи та речей зумов-люе потребу подальших наукових пошукiв на цьому напрямi юридично! науки й правоохоронно! практики.
Пщ час проведення досудового розслiдування поширеною слiдчою (розшуко-вою) дiею, спрямованою на пошук та перевiрку доказiв, е пред'явлення для втзнання. Процесуальт, психолопчт й тактико-кримiналiстичнi проблеми впiзнання як окремо! слщчо! дп тривалий час перебувають у сферi уваги втизняних та зарубiж-них науковцiв, якими здшснено низку важливих в теоретичному й практичному ро-зумiннi дисертацшних дослiджень, наявнiсть яких сприяе реалiзацi! теоретичних положень кримiналiстики в практищ пiдготовки й проведення впiзнання та викори-стання його результатiв у розслщувант, що мало б ютотно пiдвищувати якiсть ще! слщчо! (розшуково!) ди. Проте поява за останнш час високоточних наукових засобiв щентифшаци людини за матерiальними слiдами-вiдображеннями показала низьку достовiрнiсть традицiйно використовуваних способiв впiзнання особи, застосування яких в багатьох випадках призводило до отримання недостовiрних результатiв i тягло за собою засудження невинних ошб, яких в наступному доводилося реабшггува-ти. Це викликало iнтерес вчених до причин помилкового втзнання i слугувало одним з чинниюв для продовження наукових пошукiв у цьому напрямi кримшалютич-но! тактики [1, с.500].
Проблемнi питання пред'явлення для втзнання мають широке висв^лення в низцi наукових праць, окремi з яких постають теоретичним шдгрунтям для здшсне-них i майбуттх наукових дослiджень. Водночас багатоаспектнiсть дано! проблеми, !! важливiсть для практики кримшального судочинства не дають можливост в якшсь однiй працi висв^лити усi питання, що мають як теоретичне, так i практичне значення. Чимало питань перед науковцями i практиками поставило введення в дда Кримiнального процесуального кодексу Укра!ни, в якому процесуальт норми, що встановлюють порядок шдготовки й проведення втзнання, а також визначають йо-го види, потребують свого тлумачення, а можливо й уточнення. Використання су-часних досягнень кримiналiстики, кримiнального процесу, психологи, експертоло-ги, судово! медицини та шших наук дае змогу значно тдвищити ефективнiсть пред'явлення для втзнання, використовуючи при цьому новацi! втизняного процесуального законодавства, бiльш повно оцшити його результати, своечасно вияви-ти i виправити допущенi помилки чи окремi недолiки. Сьогоднi, з урахуванням на-копиченого наукового й практичного досвщу, критичного осмислення наявних не-долiкiв потрiбно не лише переглянути традицшш питання пред'явлення для втзнання, але й розробити низку додаткових рекомендацш з проведення дано! слщчо! дi! в умовах нового кримшального процесуального законодавства Укра!ни. Все це зумовлюе потребу, доцшьтсть i актуальнiсть подальших наукових пошуюв в межах тактики окремо! слщчо! дi! - пред'явлення для втзнання.
395
1нформацшною основою втзнання е ознаки об'екта (особи, реч^, який тдлягае пред'явленню для впiзнання, котрi сприймаються i особою, яка впiзнае, i слiдчим, i iншими учасниками слщчо! дп пiд час !! проведення. Шляхом видшення та порiв-няння найбiльш характерних ознак та особливостей образу в пам'ят та об'екта в натуральному виглядi вiдбуваеться встановлення тотожностi, подiбностi або вщмш-носп. Таким чином, на думку С.Д. Лук'янчикова, втзнання припустимо розглядати як кримшалютичну iдентифiкацiю, яка вiдбуваеться за щеальними вiдображеннями (слiдами пам'ятi) зовшшшх ознак об'ектiв. Пiд ознакою розумдать зовнiшне вщ-биття властивостей об'екта. Яюсть - це те, що внутршньо притаманне об'екту та характеризуе його. Сукупшсть властивостей об'екта робить його яюсно визначеним, iндивiдуальним. Протягом значного часу властивосп об'екта збертаються незмш-ними, мають добру сталють, а ознаки його можуть вщносно змiнюватися. Це повинно враховуватися при проведенш пред'явлення для втзнання. Специфша тако! iдентифiкацi! полягае у тому, що вона може здшснюватися лише тими особами, яю особисто сприймали об'ект; щентифшованим виступае образ пам'ят об'екта, який вiдбився у свщомосп особи, що впiзнае, та е недоступним для безпосереднього сприйняття шшими особами [2, с. 6], а про акт узнавання, що вщбувся, iншi особи, зокрема й слщчий, дiзнаються лише зi ^в тiе! особи, яка впiзнае.
Проведення втзнання особи та речей тд час проведення досудового розслщу-вання мае вiдповiдне наукове обгрунтування, що дае тдстави стверджувати про до-стовiрнiсть отримуваних результатiв. Проте о^м науково! обгрунтованостi, втз-нання як процесуальна дiя повинно мати належне процесуальне вираження та здшс-нюватися iз дотриманням процесуальних норм, тактико-кримшалютичних прийомiв i рекомендацiй, якi й забезпечують правомiрнiсть та достовiрнiсть отриманих результата, що можуть бути визнат як докази у кримшальному проваджент.
Специфiкадосудового розслiдування зумовлюеться обставинами вчинення зло-чину та конкретними умовами проведення слщчих (розшукових) дш. Загалом, обстановка, в якш тривае досудове розслiдування, мае специфiчний характер, оскiльки формуеться пiд впливом низки об'ективних та суб'ективних факторiв. Така обстановка впливае на ршення слiдчого, прокурора щодо потреби й можливосп проведення конкретно! слщчо! ди, вибору ним часу, мюця, тактичних прийомiв !! проведення. Це стосуеться й прийняття процесуального рiшення про доцiльнiсть та порядок проведення втзнання особи чи речей. До об'ективних факторiв, що впливають на прийняття слщчим ршення про проведення втзнання,можна вiднести мехашзм учинення кримiнального правопорушення, його слщову картину, наявнiсть доказiв, мiсце й час проведення досудового розслщування. Суб'ективними факторами ви-ступають рiвень професшно! пiдготовки слiдчого, прокурора, поведiнка учасниюв, якi беруть участь у кримшальному проваджент тощо.
Умiння правильно оргатзувати й провести слiдчу (розшукову) дда, правильно оцiнити отриманi результати вказуе на належний рiвень професiйно! пщготовки слi-дчого, прокурора. Пiд час досудового розслщування вся система тактико-кримшалютичних прийомiв,рекомендацiй, комбшацш, операцiй втшюеться за до-помогою слiдчих (розшукових) та негласних слiдчих (розшукових) дш, важливе значення серед яких надають проведенню впiзнання особи чи речей.
На сьогодт пред'явлення для втзнання мае вщповщну процесуальну урегульо-ватсть в Кримiнальному процесуальному кодексi Укра!ни i е доволi розповсюдже-
396
ною в практищ досудового розслщування слщчою (розшуковою) дieю, але в науко-вiй лiтературi вчеш до визначення поняття та розумшня сутностi пред'явлення для втзнання, тлумачення процесуальних вимог i правил, тактичних прийомiв його шд-готовки й проведеннята фшсування отриманих результат i ïx оцiнки все ще шдхо-дять по-рiзному.
Так, сьогодш, на думку однieï групи вчених, пред'явлення для впiзнання - це самостшна слiдча (процесуальна) дiя, яка проводиться з метою встановлення тото-жностi, подiбностi або вiдмiнностi наданих для ознайомлення декiлькоx предметiв або окремих ошб з тими, яю очевидець (свiдок, потерпiлий, пiдозрюваний) сприй-мав за певних обставин розслiдуваноï подiï [3, с.48; 4, с.447;5, с.450; 6, с.171]. У таких визначеннях автори вказують на самостшне значення впiзнання i називають суб'eктiв впiзнання - свiдка, потертлого, пiдозрюваного та обвинуваченого.
Iншi вчеш пред'явлення для впiзнання визначають як слщчу дiю, що полягае у пред'явленш свiдковi чи iншiй особi об'ектiв, якi вони спостерiгали рашше, з метою встановлення ïx тотожносп або груповоï належностi [7, с.314; 8, с.147]. Суб'ектами впiзнання у цьому визначенш видiляють лише свщка та iншиx осiб, не конкретизу-ючи ïx процесуальний статус i ставлячи за завдання окрiм встановлення тотожносп, також визначення групово1' належносп об'екта впiзнання, не даючи перелшу таких об'ектiв.
На думку шших науковщв, пред'явлення для впiзнання - це слщча дiя, яка полягае в пред'явленш особ^ яка рашше була допитана, будь-якого об'екта (в чи^ однорiдниx) з метою його ототожнення або встановлення групово1' належностi з об'ектом, якiй рашше спостер^ався у зв'язку з обставинами, що мають значення для розслщувано1' справи [9, с.43]. Автори цього визначення, спираючись на думки шших науковщв, вказують також i на обов'язковють проведення попереднього до-питу особи, котра мае втзнавати, та пред'явлення об'екпв впiзнання у чи^ одно-рiдниx, що загалом не змшюе розумiння сутностi впiзнання.
Втзнання не належить до слiдчиx (розшукових) дiй, проведення яких, вщпов> дно до кримшального процесуального закону, е обов'язковим. Необхщшсть у про-веденш цiеï дiï кожного разу визначаеться особою, яка проводить досудове розст-дування, вщповщно до слiдчоï ситуаци, що склалася на певному його еташ.Загальна мета пред'явлення для втзнання полягае в отриманш доказiв, яю являють собою висновок одного з учасниюв процесу, про результати проведено1' ним iдентифiкацiï - тотожнiсть, схожють або вiдмiннiсть особи чи речей, представлених для ознайомлення, з ознаками таких об'екпв, що збереглися в його пам'ятьПред'явлення для втзнання, як самостшна слщча (розшукова) дiя, е важливим засобом збирання до-казово1' iнформацiï, а також дозволяе перевiрити показання осiб, яю допитанi (поте-рпiлого, свiдка, шдозрюваного),висунути й перевiрити слiдчi верси, отримати новi та перевiрити iснуючi докази у кримшальному провадженш.
Сьогоднi в нашш краïнi процесуальний порядок проведення втзнання регламе-нтуеться нормами чинного кримшального процесуального законодавства -ст.ст. 228-232 КПК Украши, а тдстави для його проведення випливають не iз змюту чи букви, а iз духу закону, а також iз сутносп та завдань конкретного кримшального провадження.
К.О.Чаплинський слушно пiдкреслюе те, що пред'явлення для втзнання проводиться за наявност юридичних та фактичних тдстав, зокрема, при наявнос-
397
тк суб'екта втзнання; протоколу його допиту, в якому зафшсовано показання про прикмети та особливосп об'екта, та про обставини, за яких вш його сприй-мав; об'екта, який шдлягае вшзнанню; декiлькох схожих об'екпв, якi пред'являються разом з об'ектом вшзнання.Пщ фактичними пiдставами вш розумiе наявнiсть у слiдчого даних процесуального та непроцесуального характеру, як до-зволяють зробити висновок про необхщшсть (доцiльнiсть) та можливiсть проведення дано! слщчо! дi! [10, с.333-334]. Цi думки були висловлеш К.О.Чаплинським з урахуванням процесуальних норм, як дiяли до прийняття нового Кримшального процесуального кодексу, але вони не втратили свого значення й з урахуванням су-часних реалiй кримiнального процесу, оскшьки вiдповiдають як теорi! кримшально! процесуально! науки, так i кримшалютичним положенням тактики пiдготовки й проведення втзнання як окремо! слщчо! (розшуково!) дi!.
Найбiльшi розбiжностi у кримшальнш процесуальнiй та кримiналiстичнiй кла-сифшаци видiв впiзнання ми спостерiгаемо саме за ознакою об'екпв пред'явлення для втзнання. За об'ектами, якi можуть пред'являтися для впiзнання вiдповiдно до чинного КПК Укра!ни, розрiзняють тактику пред'явлення для втзнання особи (ст. 228 КПК), пред'явлення для втзнання трупа (ст. 230 КПК) та речей (ст. 229 КПК). Проте, з кримшалютично! точки зору, встановлення лише такого пе-релшу об'екпв втзнання е явно не достаттм з огляду на фактичну практику та потреби досудового розслщування й судового розгляду матерiалiв кримшальних про-ваджень. Водночас варто зазначити, що як саме матерiальнi об'екти слщ вiдносити до речей, законодавець на сьогодт не визначае взагаль Так само не прописано в процесуальнш нормi чiткого розумiння тих обставин, що пред'явлення для втзнання трупа завжди пов'язуеться iз впiзнанням особи, яку той, хто втзнае, знае чи просто бачив за !! життя, а не трупа як окремого об'екта iз властивими йому ознаками.
Дослщження слщчо! практики дае пiдстави дшти висновкiв, що на досудовому слiдствi пред'являються для впiзнання рiзноманiтнi об'екти, зокрема, й т1, котрi прямо не вказаш в процесуальнiй нормi i котрi не можуть повшстю вiдповiдати ро-зумiнню нi особи, т предметiв, як це було вказано в процесуальних нормах КПК Укра!ни 1961 р., ш речей, як це вказано в чинному втизняному КПК. Такими об'ектами можуть виступати окремi примiщення, споруди, окремi дiлянки мюцевос-тi, транспортнi засоби, тварини чи !х трупи та ш. Вiдсутнiсть у процесуальному за-конi визначеного перелiку об'ектiв, як пiдлягають пред'явленню для впiзнання, ви-кликае серед вчених процесуалiстiв i кримiналiстiв та практикiв рiзноманiтнiсть думок стосовно цього.
Так, одш автори до кола об'екпв, як можуть бути пред'явлеш для втзнання, включають: живих осiб; трупи людей та !х частини; предмети i документи; тварин та !х трупи; дшянки мiсцевостi, примiщення i споруди [11, с.226; 12, с.378]. Деяю автори, наприклад, Ю.М.Корухов, М.В.Жогiн, поруч з рашше зазначеними, вiдно-сять до числа об'екпв, яю можуть бути пред'явлеш для втзнання, рукописи текспв [13, с.7; 14, с. 410].Iншi науковцi, автори пiдручникiв з кримшалютики, до об'ектiв впiзнання вщносять маски з обличчя, що виготовлет пiсля смертi особи, злiпки окремих частин тша [15, с.301], хоча вiрогiднiсть та значущiсть для практики втзнання саме таких об'екпв викликае значт сумтви.
Правомiрним процесуально, зважаючи на головну iдею законодавця, i тактично обгрунтованим може бути проведення втзнання не лише особи чи речей, а й шших
398
об'екпв (тварин, примщень, будiвель, дiлянок мiсцевостi та ш.) за фотографiями або вiдеографiчними зображеннями.
В.I.Комiсаров вказуе на те, що з кримшалютично1' точки зору втзнання доцшь-но подiляти (класифiкувати) на таю види: 1 - за суб'ектом втзнання - свщок, поте-рпший (зокрема i малолiтнiй), шдозрюваний, обвинувачений; 2 - за об'ектами втзнання - живi особи, предмети (документи), трупи, тварини; 3 - за особливостями вщображення ознак об'екпв у навколишньому середовищi - за усним мовленням i ходою, за фотографiчним зображенням, за "моделями", частинами шуканого об'екта; 4 - за умовами оргатзаци провадження слщчо1' ди - повторне впiзнання, "зус^чне" впiзнання та iншi; 5 - за органолептичними ознаками сприйняття i втзнання об'екта - зорове, слухове, тактильне (слшими особами); 6 - за шшими учас-никами слiдчоï дiï - з участю педагога, перекладача, спецiалiста, захисника та шших ошб; 7 - за слщчими ситуацiями i обстановкою втзнання - конфлштне i безконфль ктне, в морз^ в лiкарнi, в мюцях тимчасового тримання пiд вартою тощо [16, с.120]. Така класифшащя видiв впiзнання за кримiналiстичними ознаками варта на увагу, претендуе на деяку повноту, проте не позбавлена й недолшв. Так, не зовшм зрозу-мiлим е таке: чому серед суб'екпв виокремлюють впiзнання, що проводиться з ма-лолiтнiм лише потерпшим, а не називають малол^нього свiдка, чому за об'ектами документи дорiвнюють до предметiв, а серед об'екпв називають живих осiб i трупи людей, проте тварин називають лише як живих, а не вказат трупи тварин? Фотог-рафiчне зображення - це не особливють вщображення об'екта у навколишньому середовищ^ а особливiсть способу фiксацiï зображення об'екта i чому в такому ви-падку не називаеться вiдеографiчне зображення, котре бiльш повно передае збере-женi властивостi об'екта, до того ж у супроводi звуковоï iнформацiï. Сьогоднi роз-робленi таю новггт способи фiксацiï як голографiчнi та 3Б-зображення, якi не мож-на вiднести нi до фотографiчниx, нi до вiдеографiчниx.Також немае пояснень тим позищям, чому серед органолептичних ознак не враховаш смаковi, а проведення тактильного втзнання передбачаеться тшьки для слiпиx, хоча тактильнi властивост мають й iншi люди, а деяю слiпi, навпаки, мають надзвичайно низькi тактильнi вщ-чуття. Навряд чи доцшьно тактичнi ситуацiï втзнання конфлштт та безконфлiктнi (а е ще й сприятлив^ як тдстави для класифшаци слiдчиx дiй ставити в один ряд iз визначенням ïx за мiсцем проведення - морг, лшарня, до того ж вказiвка у перелiку класифiкацiï на "та шшГ' розширюе класифiкацiйний ряд ввдю вп1знання до безмеж^)ст1.
Як висновок можна сформулювати ту тезу, що вщмштсть пiдxодiв до кримша-лiстичноï класифiкацiï видiв впiзнання тдкреслюе рiзноманiтнiсть об'ектiв, якi мо-жуть i повинш бути пред'явленими для втзнання тд час досудового розслщування. Розроблення тактичних прийомiв i рекомендацш для проведення впiзнання як слщ-чоï (розшуково1) дiï потребуе додаткового глибокого вивчення та нових кроюв у реалiзацiï в практику роботи оргашв досудового розслiдування. Водночас така рiз-номанiтнiсть видiв впiзнання, яю потребують свого тактико-кримiналiстичного за-безпечення, вказуе й на те, що кримшально-процесуальна i кримшалютична класи-фшащя видiв впiзнання завжди матимуть певш розбiжностi. В процесуальних нормах передбачити вш об'екти впiзнання i встановити для них правила проведення слiдчоï (розшуково1) дiï неможливо, а тому кримшалютична класифшащя видiв втзнання завжди буде ширшою але такою, яка враховуе загальт процесуальт припи-си щодо проведення цiеï процесуальноï
399
Список використаних джерел:
1. Солодов И.А. Проблемы обеспечения достоверности опознания человека при расследовании / И.А.Солодов // Вестник Воронежского гос. ун-та. Серия Право. 2010. - №1. - С.499-505.
2. Лук'янчиков £.Д. Пред'явлення для втзнання : навч. поабник / £. Д. Лук'янчиков, О.М.Могсеев. - Макйвка : Графт, 1998. - 104 с.
3. Криминалистика : краткая энциклопедия / Автор-составитель Р.С.Белкин. - М. : Большая Российская энциклопедия, 1993. - 111 с.
4. Ищенко Е.П. Криминалистика : учебник / Е.П.Ищенко, А.А.Топорков; под ред. Е.П.Ищенко. -М. : Юр. фирма "КОНТРАКТ": ИНФРА-М, 2005. - 748 с.
5. Когутич I.I. Кримшалютика : курс лекцш / Ы.Когутич. - К. : Атжа, 2008. - 888с.
6. Гора 1.В. Кримшалютика : поиб. для тдготовки до юпипв / 1.В.Гора, А.В.1щенко, В .А. Колесник. - 3 вид. - К. : Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. - 236 с.
7. Кримшалютика : тдруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освiти / за ред. В.Ю.Шеттька. - 2-ге вид., переробл. i допов. - К. : Концерн "Видавничий Дiм 1н Юре", 2004. - 728 с.
8. Настшьна книга сл1дчого : [наук.-практ. видання для слiдчих i дiзнавачiв] / Панов М.1., Шешть-ко В.Ю., Коновалова В.О. та ш. - К. : Видавничий Дiм "1н Юре", 2003. - 720 с.
9. Бшенчук П. Д. Основи кримшалгстично! тактики: курс лекцш / П.Д.Бшенчук, А.П.Гель. - Вш-ниця : Вшницька ф1л1я МАУП, 2001. - 116 с.
10. Чаплинський К.О. Тактичш основи забезпечення досудового розсл!дування : дис. докт. юрид. наук : спец. 12.00.09 / К.О.Чаплинський. - Дшпропетровськ, 2011. - 570 с.
11. Кузьм!чов В.С. Кримшалютика : навч.поиб. / В.С.Кузьм1чов, Г.1. Прокопенко. - К. : Юршком 1нтер, 2001. - 368 с.
12. Салтевський М.В. Кримiналiстика (у сучасному викладi) : п1друч. / М.В.Салтевський. - К. : Кондор, 2005. - 588 с.
13. Корухов Ю.М. Предъявление для опознания на предварительном следствии и в суде / Ю.М.Корухов. - М. : Юрид. лит., 1969. - 135 с.
14. Руководство для следователей / Отв. ред. Н.В.Жогин. - М. : Юрид.лит., 1971. - 752 с.
15. Криминалистика : учебник / Отв. ред. Н.П.Яблоков. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Юристъ, 2001. - 718 с.
16. Тактика следственных действий : учебное пособие / Под ред. В.И.Комиссарова. - Саратов : СГАП, 2000. - 202 с.
Коршиков М. В. Современные проблемы предъявления для опознания и класификация его видов / М. В. Коршиков // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 1. - С. 394-400.
Рассматриваются современные теоретические и практические вопросы тактики предъявления для опознания. Поднятые автором проблемы касаютсяопределения опознания как отождествления объекта по его идеальному образу, классификации опознания по видам.
Ключевые слова: "досудебное расследование", "следственное (розыскное) действие", "опознание", "объекты опознания", "доказывание".
Korshikov M. V. Sovremennye problems of producing for identification and класификация of his kinds / M. V. Korshikov // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2013. - Vol. 26 (65). № 1. - Р. 394-400.
The modern theoretical and practical questions of tactics of producing are examined for recognition. Problems that heaved up by an author touch determination of recognition as equation of object after his ideal character, classifications of recognition on kinds.
Keywords: "pre-trial investigation", "inquisitional(of criminal investigation) action", "recognition", "objects of recognition", "finishing" telling.
400
