CC BY
52
УДК 343.123.12:343.341
Л. Ф. Гула
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
д-р юрид. наук, доц., професор кафедри кримшального права i процесу
ВИКОРИСТАННЯ ТАКТИЧНИХ ПРИЙОМ1В У РОЗСЛ1ДУВАНН1 ЗЛОЧИН1В, ВЧИНЕНИХ ОРГАН1ЗОВАНИМИ ЗЛОЧИННИМИ УГРУПОВАННЯМИ
© Гула Л. Ф., 2016
Розглянуто змкт та поняття тактичних ирнйоммв п1д час здiйснення сл1дчих (розшукових) дiй. Визначено особливост якi необх1дно враховувати пщ час вибору тактичного прийому пщ час здiйснення сл1дчих (розшукових) дш у розслiдуваннi злочинiв, учинених оргашзованими злочинними угрупованнями. Окреслено основнi чинники, якi впливають на вибiр конкретного тактичного прийому з проведення слщчих (розшукових) дш у розслiдуваннi зазначених злочишв.
Ключовi слова: органiзована злочинна група, d^i (розшуковi) дй, тактика, тактичний прийом, розслщування, планування, допит, обшук.
Л. Ф. Гула
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ТАКТИЧЕСКИХ ПРИЕМОВ ПРИ РАССЛЕДОВАНИИ ПРЕСТУПЛЕНИЙ, СОВЕРШЕННЫХ ОРГАНИЗОВАННЫМИ ПРЕСТУПНЫМИ ГРУППИРОВКАМИ
Рассмотрено содержание и понятие тактических приемов при осуществлении следственных (розыскных) действий. Определены особенности, которые необходимо учитывать при выборе тактического приема при осуществлении следственных (розыскных) действий в расследовании преступлений, совершенных организованными преступными группировками. Очерчены основные факторы, которые влияют на выбор конкретного тактического приема из проведения следственных (розыскных) действий в расследовании отмеченных преступлений.
Ключевые слова: организованная преступная группировка, следственные (розыскные) действия, тактика, тактический прием, расследование, планирование, допрос, обыск.
L. F. Hula
USE OF TACTICAL RECEPTIONS IN INVESTIGATION OF CRIMES PERFECT BY THE ORGANIZED CRIMINAL GROUPS
In the article maintenance and concept of tactical receptions are considered at carried out inquisitional (search) actions. Features are certain that must be taken into account at the choice of tactical reception during realization of inquisitional (search actions in investigation of crimes accomplished by the organized criminal groups. Basic factors are outlined that
influence at choice concrete tactical reception from realization of inquisitional (search) actions in investigation of the marked crimes.
Key words: a criminal group, inquisitional (to the search) actions, tactics, tactical reception, investigation, planning, interrogation, search, is organized.
Постановка проблеми. У розслвдуваш злочишв, що вчиняються органiзованими злочинними угрупованнями, виникають труднощi, тому що ix дiяльнiсть мае замаскований характер, вони дтоть в умовах найсуворшо!' дисциплiни й конспiрацii та чинять протидй слiдству. Проведення слiдчих (розшукових) д1й потребуе ретельноi пiдготовки та визначення тактичних прийомiв з ix проведення.
Для оргашзацй розслiдування злочишв, що вчинет органiзованими злочинними угрупованнями, необхвдне знання ix виникнення та формування злочинних намiрiв, як постiйно удосконалю-ються. У той самий час визначення основних фцуранттв злочинноi групи з метою притягнення ix до кримiнальноi вiдповiдальностi, а також застосування слiдчиx (розшукових) дш вимагае ретельноi пiдготовки з проведення огляду, обшуку, допиту та шших слiдчиx (розшукових) д1й. У цих умовах дедалi актуальнiшою е проблема докоршного пiдвищення ефективностi розслiдування, що водночас потребуе й оновлення й методолопчних, теоретичних i тактичних засад.
Мета роботи - визначити особливоси, яю необxiдно враховувати щодо визначення тактичних прийомiв пiд час проведення окремих слвдчих (розшукових) д1й у розслвдуванш злочинiв, вчинених органiзованими злочинними трупами.
Стан дослщження. Проблеми кримiналiстичноi тактики та використання тактичних прийо-мiв у розслiдуваннi злочинiв дослвджували такi вiдомi ученi, як О. Я. Баев, В. П. Бахш, Р. С. Белкш, I. С. Биховский, А. Н. Васшьев, А. I. Вшберг, В.1. Давидов, А. В. Дулов, Ю. М. Зархш, Л. М. Кар-неева, В. I. Комюаров, А. Ф. Кот, В. С. Коновалова, А. М. Ларш, Н. I. Порубов, А. Р. Ратшов, М. С. Строгович, Л. Б. Фшонов, В. Ю. Шештько, Н. А. Якубович, С. Ю. Якушiн та iн.
Термш "кримшальна тактика" увiв в науковий i полiцейський обiг Альберт Вейнгарт, позначивши нею свое керiвництво у розслвдуванш злочинiв. Вiн писав: "... в боротьбi iз злочиннiстю, як i на вiйнi - передусiм необxiдно дмти енергiйно, проявляти особисту шшдативу i швидкiсть. У той самий час, приступаючи до розслвдування з можливою поспiшнiстю, зовсiм не треба дмти необдумано i навмання. Розслвдування кожного злочину, а особливо у випадках досконалих злочишв - повинно вестися ввдповвдно до певного методу, систематично i за виробленим планом" [1, с. 5, 6],
Пвд час виконання слвдчих (розшукових) дш слвдчий використовуе певш тактичш прийоми з урахуванням слiдчоi ситуацй, що склалася. Як справедливо писав А. Ф. Кот, яким би вдосконаленим не був кримшальний процесуальний кодекс, регламентуючи порядок виконання слвдчих дш, вiн не може мiстити в собi настанови про використання прийомiв таких дш" [2, с. 409].
Професор В. В. Дубiчинський у сучасному тлумачному словнику украшсь^' прийом визначае як заxiд для досягнення певноi мети [3, с. 718].
А. I. Винберг писав, що кримшашстична тактика повинна розробляти тшьки таю науковi прийоми, як можуть бути використанi пвд час проведення огляду, обшуку, допиту та шших процесуальних слвдчих дш для того, щоб досягти максимального ефекту в отриманш фактичних даних про подда злочину. Проте, на його думку, "непереборноi' ст1ни м1ж процесуальними нормами i тактичними правилами немае", тому що "спiльнiсть мети, принципи законностi в дiяльностi орган1в, що ведуть розслiдування, е необxiднiсть охорони прав громадян i зумовлюють розробку кримiналiстичноi' тактики у повн1й ввдповвдносп з вимогами крим1нально-процесуального закону" [4, с. 79].
!нтерес до визначення поняття тактичного прийому виник у кшщ 50-х - початку 60-х роюв ХХ ст. Уперше найвдалше визначення дослiджуваного поняття подав А. Н. Васшьев, який розглядав його, як "...найбшьш доцшьний пiдxiд до практичноi органiзацii i активного, планомiрного, ц1леспрямованого виробництва слiдчоi дii на основi норм кримiнального процесу з можливим використанням засобiв кримiналiстичноi теxнiки". У 1969 р. А. Н. Васшьев удосконалив
поняття тактичного прийому i дав йому нове визначення, як "науковш рекомендаций заснованiй на спецiальних науках, розрахованш на творче 11 застосування i на можливiсть вибору того чи шшого прийому, найдоцiльнiшого в умовах дано! слiдчоi ситуаци" [5, с. 8].
У той самий час Р. С. Белкш тактичний прийом розглядував, як "... найбшьш ращональний i ефективний спосiб дii або найбшьш доцшьну в цих умовах лшто поведiнки слщчого". Як "лшто поведiнки слщчого" трактують тактичний прийом i деякi iншi кримiналiсти [6, с. 9].
Стосовно проведення допиту звинувачуваного Л. Б. Фшонов i В. I. Давидов тактичнi прийоми характеризують, як "способи дii на людину, що викликають певнi психолопчш змiни, за допомогою яких досягаеться бажаний результат" [7, с. 144].
Професор В. Ю. Шепiтько надав таке сучасне визначення тактичного прийому: це спосiб здiйснення процесуальних дш, спрямований на досягнення й конкретно! мети, заснований на психолопчному механiзмi його реалiзацii i найбшьш ращональний, ефективний у певних ситуацмх. Далi вчений зазначае, що тактичнi прийоми за своею сутшстю мають сприяти тзнанню, переслiдувати мету ефективного проведення слщчих (розшукових) дш. Пiзнавальна функцм полягае у розробленнi таких прийомiв, якi, вiдповiдно до мети ди, сприяють виявленню iнформацiйного матерiалу та встановленню ютини у справi [8, с. 82].
Дослщники проблем крим^л^^но! тактики твердять, що 1й притаманш ознаки, в яких проявляеться дм закономiрностей, за якими розвиваеться кримшалютична наука загалом, а саме: а) вщповщшсть тактичних прийомiв кримiнальному процесуальному закону; б) зумовлетсть тактичних прийомiв потребам практики розслiдування злочинiв; в) акумулювання в розроблюваних тактичних прийомах позитивного досвщу розслiдування злочинiв; г) використання тд час розробки практичних рекомендацiй досягнень рiзних наук [9, с. 133].
Виклад основних положень. Удосконалення тактичних прийом]в розслщування злочинш, вчинених органiзованими злочинними групами, покликано постшним вдосконаленням 1хньо! злочинно! тактики та створенням пост1йних перешкод досудовому розслщуванню. Зростання р]вня органiзованоi злочинносп, зокрема й корисливо-насильницьких прояв]в, супроводжуеться збшьшенням кiлькостi випадюв застосування оргашзованими злочинними групами насильства пщ час вчинення злочин]в, зростанням р]вня жорстокосп в дкх злочинщв, пщвищенням консолщацй крим1нального середовища.
Проведеним дослiдженням установлено, що оргашзоваш злочиннi групи цшеспрямовано займаються розробленням заходiв захисту ввд викриття та притягнення 1х до кримiнальноi вiдповiдальностi, застосовуючи власну розвщку та контррозвiдку, використовуючи сучаснi техшчш засоби. Лiдери та органiзатори злочишв загальнокримшальног' спрямованостi у сферi економши та обiгу наркотикiв з метою уникнення викриття придшяють велику увагу одержанню вiдомостей про дiяльнiсть слщчих пщроздшв, чинять активну протидiю 1'м за допомогою прямих погроз, подкупу, шантажу. Вони також розробляють спроби схилити пращвниюв зазначених пiдроздiлiв до ствпращ зi злочинними структурами [10, с. 23].
Прийоми, методи i засоби протидii органам розслiдування оргашзованих злочинних груп можна подшити на двi групи. У першому випадку фактично йдеться про iснування захисного мехашзму ОЗГ вiд викриття. У другому - про протидто розслщуванню органiзованоi групи як колективного суб'екта.
Розслщування злочину, що вчинений оргашзованою злочинною групою, передбачае необхiднiсть його ретельного планування. У кримiналiстичнiй лiтературi зазначено, що планування розслiдування е основним методом органiзацiйно-управлiнськоi дiяльностi у кримшальних провадженнях. За сво'м змютом i функцмми планування - це складний процес з визначення шляхiв, способiв, засобiв, сил i термтв успiшного досягнення заздалегiдь поставленоi мети.
Р. С. Белкш вважае, що мета планування розслщування (школи й називають завданням планування) полягае у визначенш напряму i змiсту дмльносп слiдчого на усiх й етапах, забезпеченш й цiлеспрямованостi, повноти, об'ективносп, усебiчностi й швидкостi, економи часу, сил i засобiв, ефективного застосування прийомiв роботи з доказами [11, с. 496].
У планах розслвдування злочишв, вчинених оргашзованими злочинними трупами з метою ефективного застосування тактичних прийомiв з проведення слвдчих (розшукових) дш, необхвдно враховувати такi чинники про:
1) наявшсть органiзаторiв (лiдерiв), якi керували вчиненням злочишв;
2) наявшсть подшу обов'язюв мiж спшьниками пiд час вчинення злочину;
3) наявшсть усних або письмових правил протиправно!' поведшки, дотримання злодшських та iнших кримiнальних традицш;
4) використання збро!', технiчних засобiв пiд час вчинення злочинiв;
5) юнування та мiсцезнаходження загальногрупових матерiальних коштiв, механiзм 1'хнього використання i розподшу;
6) виявлення мiсць переховування викраденого майна та коштiв;
7) виявлення мюць переховування спiльникiв, як не затриманi;
8) наявнiсть корумпованих зв'язкiв у членiв групи.
Необхвдно також зважати, що оргашзована злочинна група - це кримiнальне середовище. Як слушно зауважують В. С. Овчинський, В. Е. Смшов та Н. П. Яблоков, кримшальне середовище формуе злочинну iдеологiю з широким спектром сво!'х моральних, "правових", естетичних i навiть фшософських вдей, що не тшьки виправдовують злочиннiсть, а й становлять пвдгрунтя субкультури цього середовища. Ученi зазначають, що "...злочинне середовище можна визначити як доволi стiйку систему взаемин мiж рiзними категор]ями злочинцiв i органiзованих злочинних формувань, де дiють сво!' неписаш закони, субкультура спшкування, карнi традици, вiдбуваеться подш сфери злочинного бiзнесу за об'ектами посягання i територ]ями, здiйснюеться координацм i "управлшня" злочинною д]яльшстю" [12, с. 175].
Визначаючи тактичш прийоми щодо провадження слiдчих (розшукових) дш, спрямованих на розслiдування злочишв, вчинених оргашзованими злочинними угрупованнями, необхвдно: 1) вив-чити функцiональну й психолопчну структуру злочинно!' групи: мiжособистiснi взаемини; особистi якостi виявлених члешв; поведiнку пiдозрюваних у перiод розслвдування; 2) вжити заходiв щодо одержання додатково!' iнформацiï для побудови кримшалютично!' моделi особистостi лiдера (органiзатора) за допомогою: висування й перевiрки слвдчих версш; урахування iнформацiï, що ввдобразилася в композицiйних портретах, пошукових орiентуваннях, документах, що мiстять вiдомостi про члешв оргашзованих злочинних структур; 3) зiбрати докази для обвинувачення в оргашзаторськш дiяльностi, а саме: про оргашзаторсько-управлшсью функцiï; про пiдшуковування учасниюв, розподш ролей; про характер розпоряджень, вимог, порад пвд час пвдготовки до вчинення злочишв, розподш доходiв; про створення системи протидiï правоохоронним органам та ш.; 4) пвд час проведення слвдчих (розшукових) дш використовувати: суперечностi у свiдченнях сшвучасниюв; рiзний обсяг вiдомостей, що поввдомляються з приводу тих самих обставин; наявшсть у груш конфлшив для одержання правдивих сввдчень; прийом компрометаци органiзатора в очах членiв злочинноï групи тощо.
Тактика побудови прийомiв слiдчих (розшукових) д]й як пошуковоï iнформацiйноï моделi активного члена злочинноï групи насамперед повинна охоплювати з'ясування таких елементiв:
- даних особистого кримшального досвiду злочинця;
- ведомостей, що мiстяться у матерiалах оперативно-розшукових i кримшальних проваджень, де фкурувала ця особа, але залишилася без покарання;
- ведомостей, що мктяться у матерiалах нерозслiдуваних кримiнальних проваджень про аналопчш злочини.
Тому напрями пiзнавальноï дiяльностi визначаються, як правило, конкретною слвдчою ситуацiею, а також низкою чинниюв, до яких належать: наявшсть шформаци про членiв злочинноï групи; наявнiсть джерела невiдомоï шформаци; виявлеш взаемозв'язки особи лiдера (оргашзатора) з iншими учасниками його злочинноï дiяльностi.
Тактика розслiдування злочинiв, вчинених оргашзованими злочинними групами, грунтуеться на кримшалютичнш характеристицi i до уваги беруться такi обставини: у груш доступш такi способи вчинення злочишв, яю не може використати злочинець-одинак; члени органiзованоï групи психологiчно пвдтримують один одного, вiдтак кожен почувае себе у групi упевненiше, а це, своею
чергою, зумовлюе вiдомий феномен - ршення, що ухвалюеться колективно, вiдчайдушнiшi nopiB^HO з iндивiдуальними, бо вiдповiдальнiсть за наслвдки несе не одна людина - вона розподшяеться мiж ушма членами групи; злочинну дiяльнiсть групи може бути легко розширено i у часi (не обов'язково уш члени групи дiють одночасно), i у пpoстopi (члени групи мають мoжливiсть дмти самoстiйнo у piзних мiсцях); в opганiзoванiй гpупi зростае можливють приховувати вчиненi злочини та 1'хш слiди, захист ïï члетв вiд правоохоронних opганiв, а також надання допомоги за-арештованим ствучасникам i членам 1х сiмей.
Як показуе слвдча практика, допит е основним засобом отримання дoказoвoï шформаци. Питома вага допиту до числа шших слiдчих (розшукових) д1й дае змогу зупинитися на питаннях допустимосл використання тактичних пpийoмiв пiд час його провадження.
Кpiм того, збшьшення кiлькoстi обвинувачених та епiзoдiв 1х злoчиннoï дiяльнoстi об'ективно призводить до зростання обсягу iншoï слiдчoï роботи, зокрема вивчення особистосп кожного iз спiвучасникiв (а також свiдкiв) злочину, здшснення великoï кiлькoстi пеpевipoк тощо.
Пiд час допиту лiдеpiв i члетв оргатзованих злочинних угруповань виникають переважно двi типoвi ситуацiï: 1) ввдмова вiд дачi показань; 2) поввдомлення неправдивих вiдoмoстей. Зокрема, типoвi piзнoвиди пoведiнки затриманих, пiдoзpюваних, обвинувачених часто зводяться до ввдмови ввд дачi показань, непереконливого заперечення свoеï вини. Така позицм пояснюеться прагненням, дiзнатися за допомогою кoнтактiв у мкцях утримання пiд вартою, через захисниюв та iнших можливих спoсoбiв, суть дoказiв, наявних у слвдчого, i з урахуванням цього скоригувати свою пoзицiю пiд час завершення poзслiдування.
Слiдча практика доводить, що оргашзатори, лiдеpи i найактивнiшi члени opганiзoванoï злoчиннoï групи вiдмoвляються давати показання без адвоката, з його ж приходом посилаються на ст. 63 Конституци Украши (шуттет сввдка).
Участь захисника вносить певнi тpуднoщi та oсoбливoстi у проведення усiх слiдчих д1й, а особливо у тактику допиту члетв злочинних груп та 1'х лiдеpiв. Захисник добре знае умови, механiзм i можливосл poзслiдування. Саме з урахуванням цих особливостей вш здiйснюе захист iнтеpесiв злочинно!' групи. Для допитуваних захисник е величезною тдтримкою, оскшьки пвд час допиту вiн намагаеться зopiентувати членiв злочинних груп у необхвдному напрямку, виконуючи доручення лiдеpiв оргатзованих злочинних груп. Перебуваючи у матеpiальнiй залежнoстi, вони е заiнтеpесoваними у результат справи, демонструють сoлiдаpнiсть з пвдзахисними i вживають захoдiв щодо дискpедитацiï слiдчoгo та вiдшукування прогалин i помилок, допущених пiд час розслвдування. При цьому забезпечуеться необхвдний психoлoгiчний настpiй членiв злочинних груп, оскшьки, одержавши сoлiдний гонорар, вони намагаються саме на допитах або очних ставках "ввдпрацювати" отриман гpoшi [13, с. 885].
Неoбхiднo ввдзначити, що окрема група тактичних пpийoмiв допиту належить до слiдчих хитpoщiв, у той самий час навряд чи можна це вважати правильним визначенням. Тут присутнш тактичний прийом допиту, в якому домшуе психолопчний аспект. Найчастше до таких пpийoмiв зараховують "використання чинника неспoдiванoстi", "непрямий допит", "створення у допитува-ного перебшьшеного уявлення про oбiзнанiсть слвдчого".
На практищ iнкoли використання цiеï групи тактичних пpийoмiв для досягнення мети здшснюеться обманним шляхом. Проте, ощнюючи дoпустимiсть цих пpийoмiв, необхвдно враховувати ту обставину, що слвдча дiяльнiсть вiдpiзняеться творчим характером, i доказування у кpимiнальнoму пpoвадженнi нервдко здiйснюеться в умовах кoнфлiкту, особливо в протиди членам opганiзoваних злочинних груп та 1х оточенню. Слвдчий при цьому стикаеться з необхвдтстю здолати таку пpoтидiю. Але допущет в iнтеpесах справи вiдступи ввд норм закону i мopалi можуть запoдiяти великoï шкоди престижу правосуддю, який не можна виправдовувати устхом poзслiдування тяжкого чи особливо тяжкого злочину. В той самий час не можна допустити, щоб учасник opганiзoванoï злoчиннoï групи зловживав гумантстю слiдчих opганiв. На швидкiсть i повноту розслщування злочину впливае екoнoмiчнiсть пpoцесуальнoï дiяльнoстi, яка пропонуе досягнення мети on^oï (розшуково1) дiï з мтмальними витратами сили i часу. У зв'язку з цим важливе значення мае обрання пвд час допиту найбшьш вiдпoвiднoï до тiеï чи iншoï слiдчoï ситуацiï лши пoведiнки слiдчoгo i конкретних тактичних пpийoмiв.
Тактика допиту тдозрюваних (обвинувачених) у розслвдуванш злочишв, що вчиняють органiзованi злочинш групи, вiдрiзняеться i особливостями, i використанням специфiчних тактичних прийомiв. Важливим тактичним прийомом е пошук у ланцюзi обвинувачених (пiдозрюваних) "слабкоï ланки". У кримшашстичнш лiтературi зазначено, що це можуть бути особи, яю мають у групi незначне, пвдпорядковане становище, потрапили в банду через безвольшсть, матерiальну залежнiсть вiд лвдера, компромат. Цих осiб необхiдно допитувати якнайперше, бо вiд них можна одержати найправдив™ показання. Якщо на цих осiб мають вплив лвдери групи або вони бояться, потрiбно спробувати роз'яснити непорядну роль лвдера щодо втягування допитуваного у групу, прагненням лiдера уникнути покарання через перекладення вини, використовувати наявнi внутрiшньогруповi конфлiкти [14, с. 178].
Представляються принципово допустимими пвд час здшснення допиттв тактичних прийомiв, застосування яких грунтуеться на використаннi чинника несподiваностi, непiдготовленостi обвинуваченого до брехнi.
У розслвдуванш злочишв, як вчиняють оргашзоваш злочиннi групи, важливе мiсце посвдае обшук, що сприяе виявленню доказовоï та орiентувальноï iнформацiï. У процесi обшуку тривае пошук схованих об'екпв (знарядь злочину, речових доказiв, трушв та iн.). Вiдповiдно до ст. 234 КПК Украши, обшук здшснюеться у випадках, коли е достатш пiдстави вважати, що знаряддя злочину, речi й цiнностi, здобутi злочинним шляхом, а також iншi предмети та документи, якi мають значення для встановлення ютини у провадженш чи забезпеченнi цивильного позову, знаходяться у певному примщенш або мгсщ чи в конкретноï особи.
Так, наприклад, тактичнi прийоми i рекомендаци покликанi забезпечити якнайповнiше i найефектившше застосування у процесi розслiдування кримшальних проваджень прийомiв i засобiв кримiналiстичноï технiки.
Наприклад, Р. С. Белюн зазначае, що черговiсть слвдчого огляду об'екпв на мiсцi подiï повинна забезпечувати застосування технiчних засоб]в фжсаци обстановки i слвдв; такий тактичний прийом слвдчого експерименту, як розчленовування зд1йснюваних дослвдв на етапи, як покликанi забезпечити якнайповн1ше використання можливостей фото-, к1но- i ввдеозйомки пвд час здшснення цiеï слiдчоï до. Окремi тактичнi прийоми i уся тактика проведення тiеï чи iншоï процесуальноï до зм1нюються залежно ввд характеру використовуваних пвд час ïï проведення засоб]в i прийом]в кримiналiстичноï техн1ки. Окремi тактичнi прийоми i уся тактика проведення тiеï чи iншоï процесуальноï до зм1нюються залежно ввд характеру використовуваних пвд час ïï застосування засоб]в i прийом]в кримiналiстичноï' техн1ки. Прикладом тому може бути тактика обшуку, на яку гстотно впливають використання пошукових прилад]в i сам характер цих прилад]в i правил поводження з ними [11, с. 198].
Висновки. Поняття тактичного прийому у розслвдуванш злочишв, що вчинеш оргашзованими злочинними угрупованнями виступае у трьох напрямках: лшм поведшки слвдчого у процеш здiйснення конкретних слiдчих (розшукових) дш; спосiб впливу слiдчого на учасниюв слiдчих (розшукових) дш; як наукова рекомендацм щодо розслiдування конкретного виду злочишв.
Тактичш прийоми у здшсненш такоï слiдчоï (^шутово]) ди, як допит члешв оргашзованих злочинних угруповань, мають здiйснюватися слiдчим за ретельно складеним (на основi кримiналiстичноï характеристики злочишв, вчинених ОЗГ) планом.
Особливосп проведення слвдчих (розшукових) дш полягають у визначеннi тактичних прийом]в щодо подолання протидiï' сл^дству, здiйснюваноï' адвокатами, яю мають явний корупц1йний характер.
1. Уголовная тактика: Руководство к расследованию преступлений; пер. с нем. / А. Вейнгарт; под ред., с прим. В. И. Лебедева. - С.-Петербург, издание "Вестника полиции", 1912. - 293 с. 2. Кони А. Ф. Собр. соч. - Т. 1: Из записок судебного деятеля. Т. 1/ А. Ф. Кони. - М.: Тип. Т-ва И. Д. Сытина, 1914. -659 с. 3. Сучасний тлумачний словникукратсъко'г мови: 100 000 сл1в /зазаг. ред. д-ра фшол. наук, проф. В. В. Дубiчинсъкого. - Х.: ВД "ШКОЛА", 2009. - 1008 с. 4. ВинбергА. И. О научных основах криминалистической тактики // Правоведение. - 1965. - № 3. - С. 78-82. 5. Васильев А. Н. Проблемы криминалистики. (Тезисы докладов). - Х.: Харьковский юридический институт, 1969. - С. 7-11.
6. Белкин Р. С. Предмет, система, задачи и методы советской криминалистики // В сб.: Криминалистическая экспертиза. - М.: ВШ МООП РСФСР. - 1966. - Вып. 1.— 168 с. 7. Давыдов В. И. Психологические приемы допроса обвиняемого. - М.: Вопросы психологии, 1966. - № 6. - С. 112-115. 8. Настшьна книга слгдчого /М. П. Панов, В. М. Шептько, В. О. Коновалова та 1н. - 3-те вид., перероб. i доп. - К.: Вид. Дт. "1н Юре", 2011. - 736 с. 9. Советская криминалистика. Теоретические проблемы. -М.: Юрид. лит., 1978. - 192 с. 10. Гула Л. Ф. Органiзацiйно-правовi та тактичт основи дiяльностi пiдроздiлiв ОВСу протиди злочинам, що вчиняються органiзованими злочинними групами: автореф. ... д-ра юрид. наук: спец. 12.00.09 "Кримтальний процес та кримталктика; судова експертиза; оперативно-розшукова дiяльнiсть" / Л. Ф. Гула. - К.: НАВС, 2014. - 37 с. 11. Белкин Р. С. Криминалистическое учение о фиксации доказательственной информации / Р. С. Белкин //Курс криминалистики : учеб. пособ. для вузов. - 3-е изд., доп. - М.: Юнити-Дана, 2001. - 837 с. 12. Основи боротьби з органiзованою злочинтстю : моногр. / тд ред. В. С. Овчинського, В. Е. Емнова, Н. П. Яблокова. - М.: 1НФРА-М, 1996. - 400 с. 13. Мхжнародна полщейська енциклопедiя: у 10 т. /вiдп. ред.: С. М. Мокеев, В. Я. Тащй, Ю. С. Шемшученко. - К.: Атта, 2009. - Т. V: Кримнально-процесуальна та кримта-лктична дiяльнiсть полщейських оргашзацш. - 1008 с. 14. Гула Л. Ф. Особливостi розслiдування зло-читв, учинених оргашзованими злочинними групами // Науковий вюник Львiвського державного утверситету внутршнх справ. Серiя юридична /Л. Ф. Гула; гол. ред. В. В. Середа. - Львiв: ЛьвДУВС, 2015.- Вип. 3.-170-180.
REFERENCES
1. Ugolovnaya taktika: Rukovodstvo k rassledovaniyuprestuplenii: Perevod s nemetskogo / Veingart A.; Per. pod red., s prim.: V. I. Lebedev. [The criminal tactics: A guide to the investigation of crimes: Translated from the German]. Sankt-Peterburg, "Vestnik politsii" Publ. 1912. 293 p. 2. Koni A. F. Sobr. soch., t. 1. Iz zapisok sudebnogo deyatelya. T. 1 [Collected Works T. 1 From the notes of the court figure]. Maskva, Tip. T-va I. D. SytinaPubl. 1914. 659p. 3. Suchasnyy tlumachnyy slovnykukrayins'koyi movy: 100 000 sliv /Zazah. red. dok-ra filol. nauk prof. V. V. Dubichyns'koho.[ Modern Ukrainian Language Dictionary 100 000 words]. Kharkiv."ShKOLA" Publ. 2009. 1008 p. 4. VinbergA.I. O nauchnykh osnovakh kriminalisticheskoi taktiki. [About the scientific basis of forensic tactics]. Pravovedenie. 1965. vol. 3.pp. 78-82. 5. Vasil'evA. N. Problemy kriminalistiki. (Tezisy dokladov). [Problems of Criminalistics. (Abstracts).]. Kharkov. Khar'kovskii yuridicheskii institute. 1969. pp. 7-11. 6. Belkin R. S. Predmet, sistema, zadachi i metody sovetskoi kriminalistiki. - Vsb. Kriminalisticheskaya ekspertiza.[The subject,system, objectives and methods of the Soviet criminology]. Maskva. VSh MOOP RSFSR Publ. vol. 1. 1966. 168p. 7. Davydov V. I. Psikhologicheskie priemy doprosa obvinyaemogo. [Psychological methods of interrogation of the accused]. Maskva. Voprosy psikhologii Publ. 1966. Vol. 6. pp.112-115. 8. Nastil'na knyha slidchoho /M. P. Panov, V. M. Shepit'ko, V. O. Konovalova (ta in.) [Investigation Handbook]. Kyiv. Vyd. Dim. "In Yure" Publ. 2011. 736p. 9. Sovetskaya kriminalistika. Teoreticheskie problemy. [Soviet criminology. Theoretical problems.] Maskva. Yurid. lit. Publ. 1978. 192 p. 10. Hula L. F. Orhanizatsiyno-pravovi ta taktychni osnovy diyal'nosti pidrozdiliv OVS u protydiyi zlochynam, shcho vchynyayut'sya orhanizovanymy zlochynnymy hrupamy. avtoref na zdobuttya nauk. stupenya dok. yuryd. nauk: spets. 12.00.09. "Kryminal'nyy protses ta kryminalistyka; sudova ekspertyza; operatyvno-rozshukova diyal'nist'"[The organizational and tactical framework for police units in combating crimes committed by organized criminal groups]. Kyiv. NAVS Publ. 2014. 37 p. 11. Belkin R. S. Kriminalisticheskoe uchenie o fiksatsii dokazatel'stvennoi informatsii. Kurs kriminalistiki: ucheb. posob. dlya vuzov.[Criminalistic doctrine of evidentiary information fixation]. Maskva. Yuniti-Dana Publ. 2001. Vol. 3. 837 p. 12. Osnovy borot'by z orhanizovanoyu zlochynnistyu : monohrafiya / pid red. V. S. Ovchyns 'koho, V. E. Eminova, N. P. Yablokova [Fundamentals fight against organized crime]. Moskva. INFRA-M Publ. 1996. 400 p. 13. Mizhnarodna politseys'ka entsyklopediya: u 10 t. vidp. red.: Ye. M. Moisyeyev, V. Ya. Tatsiy, Yu. S. Shemshuchenko [International police encyclopedia] Kyiv. Atika Publ. 2009. - T. V. Kryminal'no-protsesual'na ta kryminalistychna diyal'nist' politseys'kykh orhanizatsiy. - 1008 p. 14. Hula L. F. Osoblyvosti rozsliduvannya zlochyniv, uchynenykh orhanizovanymy zlochynnymy hrupamy. Naukovyy visnyk L'vivs'koho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh . Seriya yurydychna / holovnyy redaktor V. V. Sereda. [Features of investigation of crimes committed by organized criminal groups]. L 'viv. L 'vDUVS Publ. 2015. Vol. 3. pp. 170-180.
