CC BY
19Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 1. С. 199-204.
УДК 343.132
ЗНЯТТЯ ШФОРМАЦП З ТРАНСПОРТНИХ ТЕЛЕКОМУН1КАЦ1ЙНИХ МЕРЕЖ ЯК Р1ЗНОВИД ВТРУЧАННЯ У ПРИВАТНЕ СП1ЛКУВАННЯ: СИСТЕМНО-СТРУКТУРНИЙ АНАЛ1З
Сськов С. В.
Луганський державный утверситет внутршНх справ шеш Е. О. Дiдоренка, м. Луганськ,
Украта
У статп досл1джуеться зняття шформацй з транспортних телекомунжацшних мереж як рiзновид втручання у приватне сшлкування шляхом визначення внутршньо! структури ще! негласно! сл1дчо! до. Пропонуеться розгляд зняття шформацй з транспортних телекомунжацшних через висвiтлення мети й завдань, об'екту, суб'ектв, внутршнього змгсту, результату. У висновках наводиться визначен-ня зазначених характеристик.
Ключовi слова: втручання у приватне сшлкування; зняття шформацй з транспортних телекомушкацшних мереж; негласш слщщ (розшуков1) дц; кримiнальне судочинство.
Набрання чинностi новим Кримiнальним процесуальним кодексом (далi -КПК) висувае перед втизняними правниками низку першочергових науково-дослiдних завдань, одним з яких може вважатися визначення сутност рiзновидiв втручання у приватне сшлкування, зокрема зняття шформацй з транспортних телекомушкацшних мереж. Саме цим пояснюеться актуальшсть обрано! теми, !! вщпо-вiднiсть вимогам сьогодення.
Значний внесок у дослщження рiзноманiтних аспекпв сучасного кримiнального процесуального законодавства зробили В.Д. Бринцев, В.1. Галаган, В.Г. Гончаренко, Ю.М. Грошевий, В.С. Зеленецький, О.В. Каплша, Н.С. Карпов, I.I. Когутич, В.Т. Маляренко, В.1. Маришв, Д.Й. Никифорчук, В.Т. Нор, Ю.Ю. Орлов, М.А. Погорецький, Д.Б. Сергеева, Н.В. Сибшьова, С.Д. Скулиш, Л.Д. Удалова, В.1. Фаринник, О.Г. Шило, М.С. Шумило та iншi автори. В той же час лише невелика кшьюсть проведених вiтчизняними вченими дослщжень торкалося саме рiзновидiв втручання у приватне сшлкування. Таким чином, навряд чи можна вести мову про те, що наявний рiвень наукового опрацювання цього питання е достатшм для потреб теорп та практики кримшального судочинства.
Метою статп виступатиме дослiдження зняття шформацй з транспортних телекомушкацшних мереж як рiзновиду втручання у приватне сшлкування через уяв-лення сукупностi визначальних ознак, рис та компонентiв, що дозволить визначити внутршню структуру ще! негласно! слщчо! ди.
Модернiзацiя системи слщчих (розшукових) дiй, яка вщбулася внаслiдок змiни парадигми кримiнального судочинства та оновлення порядку досудового розслщу-ваннязлочишв, вимагае застосування особливих методолопчних засобiв у досл>
199
дженш рiзновидiв втручання у приватне спшкування як нових елементiв ще! систе-ми. Значну користь у подiбних дослiдженнях може надати системно-структурний аналiз, оскiльки ракурс, що здобуваeтьсявнаслiдок його застосування, «дае можли-вiсть у процес вивчення об'екта аналiзувати його рiзнi аспекти й сторони, взае-мозв'язки мiж ними, а також формувати його цiлiсну картину» [1, с. 43].
Якщо у проведених ранiше дослiдженнях [2, с. 273-275; 3, с. 31-32] системно-структурний тдхщ застосовувався з метою визначення сукупностi слiдчих (розшу-кових) дш, iерархi! !х груп i шдгруп, визначення рiзновидiв та системоутворюючих рис, то на шших рiвнях аналiзу вiн успiшно може застосовуватися для розгляду конкретно! слщчо! (розшуково!) ди як самостiйного об'екту пiзнання.Iнакше кажу-чи, системно-структурний пiдхiд у залежносп вiд масштабiв наближення здатен да-ти не одне, а принаймш два зображення будь-якого об'екта шзнання - об'екта як елемента системи й об'екта як системи елемен^в. На цю «багатозадачшсть» систе-мних дослщжень звертав увагу В.М. Садовський, стверджуючи, що факт потенцш-но! подiльностi елементiв певно! системи означае, що будь-якийелемент в свою черту може розглядатися як особлива система (шдсистема). З шшого боку, продовжуе автор, будь-яка система може виступати - для виршення вщповщних шзнавальних завдань - як елемент шшо!, бiльш масштабно! системи [4, с. 84]. Вважаемо, що тр> умфальна хода системно-структурного аналiзу в науковому середовищi й поясню-еться саме тiею гнучкiстю, з якою вiн може бути використаний для потреб шзнання тих або шших об'екпв.
Варто вщзначити, що в науковш лiтературi неодноразово здiйснювалися спроби представити слiдчi дi! чи оперативно-розшуковi заходи у виглядi сукупностi елеме-нтiв, що розкривають сутнiсть цшого. Найбiльш активно дискусiя з цього питання точилася у межах теори оперативно-розшуково! дiяльностi при визначеннi внутрш-ньо! структури оперативно-розшукового заходу. Вважаемо, що висловлеш пiд час ще! дискусi! аргументи варто взяти до уваги, адже можна, з певними застереження-ми, вести мову про наявнють еволюцiйного зв'язку мiж втручанням у приватне сш-лкування як рiзновидом негласних слiдчих (розшукових) дш i оперативно-розшуковими заходами. На цей зв'язок слушно звернув увагу С.Д. Скулиш: «ранiше порядок провадження досудового розслiдування злочинiв вiдбувався у таких оргаш-зацiйно-правових формах, де вказаш дi! мали статус оперативно-розшукових захо-дiв та могли проводитись лише уповноваженими на те оперативними шдроздшами» [5, с. 17].
Повертаючись до дискусi! з визначення структури оперативно-розшукового заходу зазначимо, що одним з перших до цього питання звернувся росшський юрист О.Ю. Шумшов, який i ввiв до наукового об^у словосполучення «склад оперативно-розшукового заходу», видшяючи при цьому об'ект, суб'ект, об'ективну i суб'ективну сторони [6, с. 94]. Прибiчником такого погляду на структуру оперативно-розшукового заходу можна вважати й В.В. Петрова, який вщокремлював об'ект, суб'ект, зовшшню (об'ективну) i внутршню (суб'ективну) сторону [7, с. 106]. Розгля-даючи будь-який оперативно-розшуковий захiд як рiзновид правомiрного вчинку, в якосп об'екту зазначенi автори розумдать суспiльнi вiдносини, захист яких вщбува-еться за допомогою проведення оперативно-розшукових заходiв. Суб'ектом опера-тивно-розшукового заходу, на думку вказаних авторiв, е оперативно-розшуковий пiдроздiл, його гласний або негласний пращвник. Об'ективна сторона полягае у ви-
200
явленому зовш суспшьно корисному вчинку (тобто оперативно-розшуковш дп), його наслiдках, мiсцi i часi його здiйснення. Суб'ективна сторона вщбивае психiчне ставлення суб'екта до вчинено! ди (заходу).
Дiаметрально протилежну позицiю з цього питання займае С.1. Захарцев, вка-зуючи, що видшення зазначених суб'ективних i об'ективних елеменпв оперативно-розшукового заходу не розкривае його сутносп. Бiльш того, суб'ективна сторона, об'ект (суспшьш вщносини) i суб'ект (оперативний пiдроздiл чи особа, що сшвробь тничае з ним на конфщенцшнш основi) будуть для багатьох оперативно-розшукових заходiв однаковими [8, с. 32-36]. Погоджуючись з окремими критични-ми зауваженнями С.1. Захарцева, слiд звернути увагу на те, що цшком слушно спро-стовуючи теоретичну та прикладну цiннiсть пропозицiй О.Ю. Шумiлова та його по-слiдовникiв, автор дшшов до хибного загального висновку про недоцшьшсть засто-сування системно-структурного шдходу: «далеко не кожному предмету, питанню, дп, заходу доцiльно придiляти настшьки скрупульозну увагу, щоб ретельно опра-цьовувати його вiдмiннi ознаки» [9, с. 51].
1ншо! думки дотримуеться А.С. Чечетiн, який вказуе, що «структурний аналiз оперативно-розшукового заходу дозволяе найбшьш глибоко зрозумiти !х сутшсть та змiст, а також видшити в !х структурi обов'язковi та факультативш елементи» [10, с. 38]. Дослщжуючи це питання, автор вщносить до структури заходу такi елементи: оперативно-тактичне завдання, яке виршуеться за допомогою заходу; об'ект заходу; змютовну частину заходу; суб'ект проведення заходу; прийоми органiзацiйного характеру [10, с. 33].
Структура дiяльностi в !! кримiналiстичному аспектi висвiтлювалося також й у працях представниюв ще! галузi юридично! науки. Так, вiдомi росiйськi кримшалю-ти Л.Д. Самигш та Н.П. Яблоков вказують: «Кожний вид людсько! дiяльностi (практично! й теоретично!) поза всяким сумшвом е системою, осюльки являе собою су-купнiсть взаемопов'язаних елементiв, що мають таю системш властивостi, яю при-таманнi лише цiлому, яких немае в окремих елементiв» [11, с. 19]. Пояснюючи це положення на прикладi структури кримшалютично! дiяльностi з розслiдування зло-чинiв, автори характеризують таю компоненти як суб'ект, об'ект, мету й завдання, сл^^ ди у сукупносп з методами, прийомами, способами та засобами !х прова-дження, обстановка й результат [11, с. 29-32].
Мало мюце застосування системно-структурного шдходу й у дослщженнях процесуально! проблематики. В цьому розумшш певний iнтерес становить досл> дження, проведене О.К. Чернецьким щодо з'ясування визначальних структурних елементiв, яю дозволяють вiдрiзнити слiдчий експеримент вщ слiдчого огляду. Це призвело автора до висновку про те, що ютотними ознаками, яю пiдкреслюють са-мостiйний характер слiдчо! дi!, виступають: мета слщчо! дi!; !! завдання; джерела, з яких отримуеться шформащя; методи вилучення доказово! iнформацi! [12, с. 190].
Комплексне й усебiчне використання пiзнавальних ресурсiв системно-структурного шдходу можна спостертати у працях М.А. Погорецького та М.С. Шумили - науковщв, якi, вважаемо, найбшьш грунтовно пiдiйшли до висвiтлення внутршнього змiсту окремих процесуальних категорiй. Так, керуючись загальноте-оретичним визначенням категори «дiяльнiсть» та беручи до уваги !! визначення крiзь призму системних дослщжень, М.С. Шумилодiйшов висновку про потребу видшення таких структурних елеменпв розслщування: суб'ект, мета, засоби, ре-
201
зультат i сам процес [13, с. 25]. М.А. Погорецькийна n^craBi загальнонаукових по-ложень Teopiï дiяльноcтi видшяе такi ïï структурш елементи: об'ект, мета i завдання, ди, суб'ект i результат [14, с. 95].
Беручи до уваги напрацювання вчених, яю започаткували застосування системно-структурного шдходу в доcлiдженнях процесуально'' проблематики, спробуемо, керуючись ïx здобутками, дослщити зняття iнформацiï з транспортних телекомушкацтних мереж через висв^лення таких компоненпв цiеï неглаcноï cлiдчоï ди як: 1) мета й завдання; 2) об'ект; 3) суб'ект; 4) внутршнш змют ди; 5) результат.
Визначення мети й завдань доcлiджyваноï cлiдчоï дiï варто розпочати, на нашу думку, з висвгглення загальноï мети та завдань кримiнального провадження^ змю-ту ст. 14 КПК Украши не важко встановити, що метою кримшального провадження е: 1) притягнення до вщповщальносп кожного, хто вчинив кримшальне правопору-шення, в мiрy його вини; 2) недопущення обвинувачення або засудження невинува-тих оciб; 3) недопущення застосування необгрунтованого процесуального примусу; 4) застосування до кожного учасника кримшального провадження належноï право-воï процедури. Завданнями ж е захист особи, суспшьства та держави вщ кримшаль-них правопорушень,охорона прав,свобод та законних iнтереciв учасниюв кримiна-льного провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розcлiдyвання i судового розгляду. Звичайно, що для кожноï cлiдчоï дiï мету та завдання можна детатзувати. Вважаемо, що мета зняття шформацй з транспортних телекомушкацшних мереж полягае у встановленш обставин, яю мають значення для кримшального провадження (ч. 1 ст. 263 КПК Украши), шляхом отримання (зби-рання) доказiв або перевiрки вже отриманих доказiв (ч. 1 ст. 223 КПК Украши). За-вданням е одержання, перетворення i фшсащя рiзниx видiв cигналiв, якi передають-ся особою через канали зв'язку та змют яких мае значення для досудового розслщу-вання (ч. 3 ст. 263 КПК Украши).
Щодо об'екту зняття шформацй з транспортних телекомушкацшних мереж, то виходячи з яскраво вираженоï пiзнавальноï природи цiеï неглаcноï cлiдчоï ди, цей компонент можна визначити як фрагмент реальноï дшсносп, на вивчення якого спрямована дiяльнicть суб'екта.З урахуванням вищезазначених мети i завдань зняття шформацй з транспортних телекомушкацшних мереж, його об'ектом е, на нашу думку, приватне сшлкування у виглядi передання каналами зв'язку шформацй вщ од-нiеï особи до ^шо^ змют якоï мае значення для досудового розслщування.
Спроби визначення суб'екпв, задiяниx у прийняттi рiшень про проведення зняття шформацй з транспортних телекомушкацшних мереж та ix подальшш реат-зацн, призводять до необхщност розгляду цього процесу в його розвитку - вщ im-щювання питання щодо проведення цiеï неглаcноï cлiдчоï ди до безпосереднього виконання вщповщних рiшень. В цьому аспект е пiдcтави для видiлення суб'екпв-iнiцiаторiв, cyб'ектiв-виконавцiв та контролюючих суб'екпв. Так, iнiцiювати р> шення щодо проведення зняття шформацй з транспортних телекомушкацшних мереж мае право слщчий за погодженням з прокурором, прокурор (ч. 3 ст. 246, ч. 2 ст. 258 КПК Украши) або суд у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 333 КПК Украши. Ко-нтролюючим суб'ектом, вщ дозволу або вщмови в дозволi котрого врешт> рештзалежить проведення доcлiджyваноï cлiдчоï ди, е слщчий суддя, повноваження якого реалiзyютьcя головою чи за його визначенням шшим суддею Апеляцiйного суду Автономноï Республши Крим, апеляцiйного суду облаcтi, мют Киева та Севас-
202
тополя (ст. 247 КПК Украши). Безпосередшми виконавцями, з огляду на положення ч. 4 ст. 263 КПК Украши, виступають уповноважеш шдроздши органiв внутрiшнiх справ та оргашв безпеки.
З позицп внутрiшнього змiсту дослiджувана дiя полягае в отриманнi i3 застосу-ванням вiдповiдних технiчних засобiв доступу до змюту iнформацiï, яка передаеться особою каналами зв'язку та мае значення для досудового розслщування, а також подальшш фшсацп отриманих вiдомостей.
Результатом зняття iнформацiï з транспортних телекомушкацшних мереж, на нашу думку, виступають закршлеш у формi протоколу про проведення зазначеноï негласноï слiдчоï дп фактичнi данi, якi складають змют сигналiв, що передаються каналами зв'язку, отримаш внаслiдок застосування вiдповiдних техшчних засобiв, на пiдставi яких можна встановити наявшсть чи вiдсутнiсть факпв та обставин, що мають значення для кримшального провадження та тдлягають доказуванню. Наве-дене визначення враховуе як ознаки форми («закршленш у формi протоколу...»), так i ознаки змгсту («фактичш данi...») результату зняття шформацп з транспортних телекомушкацшних мереж.
На пiдставi проведеного у межах статтi дослiдження в якост висновку запропо-нуемо визначення компоненпв структури зняття iнформацiï з транспортних телекомушкацшних мереж наступним чином. Мета - встановлення обставин, яю мають значення для кримшального провадження, шляхом отримання (збирання) доказiв або перевiрки вже отриманих доказiв. Завдання - одержання, перетворення i фшса-цiя рiзних видiв сигналiв, якi передаються особою через канали зв'язку та змiст яких мае значення для досудового розслщування.Об'ект -приватне спшкування у виглядi передання каналами зв'язку шформацп вiд одша особи до iншоï, змiст яко1' мае значення для досудового розслщування. Суб'ект-тщатор - слiдчий (за погодженням з прокурором), прокурор або суд (у випадках, передбачених ч. 3 ст. 333 КПК Укра1-ни). Суб'ект-виконавець - уповноважеш шдроздши оргашв внутршшх справ та оргашв безпеки. Внутрiшнiй зм^т - отримання iз застосуванням вщповщних техшчних засобiв доступу до змiсту шформацп, яка передаеться особою каналами зв'язку та мае значення для досудового розслщування, а також подальша фшсащя отриманих ведомостей. Результат - закршлешу формi протоколу фактичнi даш, яю складають змiст сигналiв, що передаються каналами зв'язку, отримаш внаслщок застосування вщповщних технiчних засобiв, на пiдставi яких можна встановити на-явнють чи вiдсутнiсть фактiв та обставин, що мають значення для кримшального провадження та тдлягають доказуванню.
Список л^ератури:
1. Яголковский С.Р. Системно-структурный подход и его использование в анализе мыслительной деятельности субъекта / С.Р. Яголковский // Вопросы психологии. - 2009. - № 6. - С. 43-51.
2. YeskovS.V. Evolution of the system of investigative (search) actions in the new Criminal Procedural Code of Ukraine // European Science and Technology: materials of the III international research and practice conference, Vol. II, Munich, October 30th-31st, 2012 / publishing office Vela VerlagWaldkraiburg - Munich - Germany, 2012. - P. 273-275.
3. Еськов С.В. Система следственных (розыскных) действий согласно новому УПК Украины // Криминалистические чтения, посвященные памяти заслуженного юриста Республики Беларусь, доктора юридических наук, профессора Г.И. Грамовича: материалы Междунар. науч.-практ.конф. (Минск, 21 дек. 2012 г.) / М-во внутр. делРесп. Беларусь, учреждение образования «Акад. М-вавнутр. дел Респ. Беларусь»; редкол.: В.Б. Шабанов (отв. ред.) [идр.]. - Минск: Акад. МВД, 2012. - С. 31-32.
4. Садовский В.Н. Основанияобщейтеории систем. Логико-методологическийанализ / Садовский В.Н.; Отв. ред.: Уемов А.И. - М.: Наука, 1974. - 279 c.
5. Скулиш С.Д. Негласш rai^i ди за Крнмшально-процесуальним законодавством Украши / С. Д. Скулиш // Вюник Нацiональноï академи прокуратури Украши. - 2012. - № 2. - С. 15-23.
203
6. Шумилов А.Ю. В чем суть и практическое значение юридического состава оперативно-розыскного мероприятия? // Проблемы формирования уголовно-разыскного права (Право и сыск): Авторский сборник научных работ / Авт.-сост. д-р юрид. наук, проф.А.ЮШумилов. Вып.4. - М., 2001 -С.94-96.
7. Петров В.В. Структура (юридически значимое содержание) оперативно-разыскного мероприятия и его значение для юридической характеристики ОРМ // Проблемы формирования уголовно-розыскного права (десять лет российскому оперативно-розыскному закону): Вневедомственный сборник научных работ / Под ред. д-ра юрид. наук, проф. А.Ю.Шумилова. Вып.5. - М.: Издатель Шумилова И.И., 2002. - С. 106-108.
8. ЗахарцевС.И. Оперативно-розыскные мероприятия: Общие положения. - СПб.: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. - 259 с.
9. Захарцев С. И. Состав оперативно-розыскногомероприятия - реальностьили вымысел? // Следователь: федеральное издание. - 2009. - № 4 (132). - С. 51-55.
10. Чечетин А.Е. Структурныйанализоперативно-розыскныхмероприятий // Оперативник (сыщик): общероссийскоепериодическоевневедомственноенаучно-практическоеиздание. - 2006. - № 1. -С. 33-38.
11. Криминалистика. Учебник для вузов. Отв. ред. проф. Н.П. Яблоков. - М.: Издательство БЕК, 1995. - 708 с.
12. Чернецький О.К. Шзнавальна дшльшсть ^дчого експерименту та його ввдмшшсть ввд слвд-чого огляду / О.К. Чернецький // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Юридические науки». Том 25 (64). - 2012. - № 1. - С. 188-193.
13. Шумило М.£. Оперативно-розшуюж i rai^i ди: взаемозв'язок i розбiжнiсть (гносеолопчна i правова природа) // Становлення системи негласного розслщування у кримшально-процесуальному законодавствi Украши: матерiали круглого столу (Кигв, 7 жовтня 2011 р.). - К.: ФОПЛшкан О.С., 2011. - С. 24-29.
14. Погорецький М.А. Об'ект оперативно-розшуковоï дiяльностi // Методолопчш проблеми те-орп та практики оперативно-розшуковоï дiяльностi в сучасних умовах: Вгсник Луганськоï академiï МВС iм. 10-ти рiччя незалежносп Украïни. Спец. вип. № 3. Ч.1. - Луганськ: РВВЛАВС, 2004 - С. 95-99.
Еськов С. В. Снятие информации с транспортных телекоммуникационных сетей как разновидность вмешательства в частное общение: системно-структурный анализ / С. В. Еськов // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 1. - С. 199-204.
В статье исследуется снятие информации с транспортных телекоммуникационных сетей как разновидность вмешательства в частное общение путем определения внутренней структуры этого негласного следственного действия. Предлагается рассмотрение снятия информации с транспортных телекоммуникационных сетей через освещение целей и задач, объекта, субъектов, внутреннего содержания, результата. В заключении приводится определение указанных характеристик.
Ключевые слова: вмешательство в частное общение; снятие информации с транспортных телекоммуникационных сетей, негласныеследственные (розыскные) действия; уголовное судопроизводство.
Yeskov S.V. Interception of data from transport telecommunication networks as a form of interference in private communication: system-structural analysis / S.V. Yeskov // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2013. - Vol. 26 (65). № 1. - Р. 199-204.
The article examines the interception of data from transport telecommunication networks as a form of intervention in private communication by defining the internal structure of this covert investigative action. A consideration of interception of data from transport telecommunication networks through the coverage of aim and tasks, objects, subjects, internal content, result are proposed. In the conclusions definitions of these characteristics are provided.
Keywords: interference in private communication; interception of data from transport telecommunication networks; covert investigative (search) actions; criminal proceedings.
204
