CC BY
16
Клштна nefliaTpifl
УДК 616.233-002.193.281.035-053.2
ЛЕЖЕНКО Г.О., ПАШКОВА O.G. Зaпopiзький дер>швний медичний унверситет ПАНТЮШЕНЮ Л.1.
3anopi3bKa oблacнa lклiнiчнa дитячa лк^рня
TAKMKA AH^AKTEPiAAbHO'f TEPAïiÏ РЕЦИДИВ0ЮЧИХ ÁPOHXiTiB Y ÂiTEÉ
Резюме. У робоmi проведено аналiз ефектuвностi застосування перорального антиботика Цефутилу (цефуроксиму аксетил)у тераппрецидивуючих бронхiтiву дтей. Показано, що Цефутил е ефективним i безпечним препаратом та може бути рекомендований як препарат вибору в терапп рецидивуючого бронхту у дтей з ознаками бактерiальноi тфекцп. Ключовi слова: дти, рецидивуючий бронхт, оксид азоту, Цефутил.
Рецидивуючий бронхи (РБ) — одна з поширених форм патолога органв дихання у дией, що формуеться в ранньому та дошкльному вщ1, 1 частота його на сьо-годш не мае тенденци до зниження. Д1ти з рецидивую-чим бронхiтом становлять майже 30 % усх пащент1в 1з хворобами органв дихання. За частотою ця патолопя посщае друге м1сце тсля алерг1чних захворювань [4, 8]. Схильнють до розвитку повторного запалення слизово! оболонки бронх1в не випадкова, в ц основ1 лежить зниження мукоцил1арного кл1ренсу внаслщок ураження миготливого епиелда: пщвищена в'язк1сть слизу; змша даметра бронх1в; зб1льшення резистентност1 респра-торних шлях1в; порушення м1сцевого або загального протшнфекцшного захисту [7]. Вважаеться, що саме ш-фекцшний фактор е тригерним 1 сприяе персистуванню запалення, а також викликае дисбаланс в 1муннш систе-м1. Встановлено, що навпъ у пер1од ктычно! ремюи РБ збергаеться активн1сть запального процесу [1].
Основний принцип лжування дией з РБ, при всш гх р1зноман1тност1, полягае у пригн1ченш шфекцшного процесу та полтшены мукоцил1арно! функци бронх1в. Провщна роль при цьому належить антибютикотерапц. Адекватна антибютикотерашя дозволяе не т1льки нве-лювати симптоми гострого запалення, але 1 привести до ерадикацц збудника, зменшення частоти рецидив1в, зб1льшення 1нтервалу м1ж загостреннями, що зрештою покращуе яысть життя пащент1в [9].
Виб1р стартового препарату здйснюють емп1рично, з урахуванням в1рогщно1 етюлот1 чутливост1 перед-бачуваного збудника до антимжробних препарапв. У ддтей причиною загострення РБ частше е в1русно-бак-тер1альна флора. Серед бактерш, що викликають загострення РБ, приблизно з р1вною частотою виявляють пневмокок та гемофшьну паличку, а у школяр1в — м-коплазму 1 пневмокок [8].
Антибага^альними прeпаратами, що найчаcтiшe заcтоcовyютьcя в тeраmï РБ, е цeфалоcпорини — ан-тибiотики з широким cпeктром до, що мають y cвоeмy cкладi лактамнe кiльцe, а отжe, проявляють стабшь-нicть за наяв^ют бiльшоcтi бeга-лактамаз [2]. Згщно з даними лiтeратyри, прeпаратом ви6ору е цeфyрокcимy акceгил — прeдcтавник групи цeфалоcпоринiв II по-колшня, що викориcтовyeтьcя для тeрапiï загоcтрeння РБ, обyмовлeного бактeрiальним фактором.
^футии (цeфyрокcимy акceгил) виcокоактивний щодо грампозитивниx мiкроорганiзмiв, включаючи штами, cтiйкi до пeнiцилiнiв (за винятком штам1в, рeзиcтeнтниx до мeгицилiнy), Staphylococcus aureus, бeга-гeмолiтичниx cтрeптококiв (у тому чиcлi Streptococcus pyogenes), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus групи В (Streptococcus agalactiae), Streptococcus mitis (групи Viridans), Bordetella pertussis, б^ьшост! Clostridium spp.; грамнeгативниx мжрооргатзм1в: Escherichia coli, Klebsiella spp., Proteus mirabilis, Providencia spp., Proteus rettgeri, Haemophilius influenzae, Haemophilus parainfluenzae, включаючи штами, рeзиcтeнтнi до ампщилшу; Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Salmonella spp., Borrelia burgdorferi; грампозитивниx i грамнeгативниx анаeробiв: Pep-tococcus spp., Peptostreptococcus spp., Fusobacterium spp., Propionibacterium spp.
У травному траки цeфyрокcимy акceгил вcмоктy-ет^я як пролжи i лишe в подальшому пeрeтворюeть-cя на активний мeгаболiт — цeфyрокcим [2, 6]. фyрокcимy акceгил пicля вживання вcмоктyeтьcя зi шлунково-кишкового тракту i швидко гiдролiзyeтьcя нecпeцифiчними ecтeразами в cлизовiй оболонцi ки-шeчника й у кровi в цeфyрокcим, що розподiляeтьcя в eкcтрацeлюлярнiй рiдинi. Тeрапeвтичнi концeнтрацïï прeпаратy, що пeрeвищyють мiнiмальнy пригтчуючу
www.mif-ua.com
S1
Клтт'чна педтатр!я
7(42) • 2012
концентрацда для б1льшост1 поширених мжрооргатз-м1в, рееструються у плевральн1й рщиш, жовч1, мокрот1, мюкарде шк1р1 та м'яких тканинах.
Швидке й максимально повне всмоктування ак-тивних речовин у верхтх вщделах тонкого кишечника забезпечуе не т1льки швидкий прояв антибютичного ефекту, але 1 значне зменшення часу знаходження це-фуроксиму аксетилу в кишечнику, зводячи до мтмуму його негативний вплив на кишкову мiкрофлору [6].
Метою досЛдження була оцшка клшжо-лаборатор-но! ефективностi перорального антибiотика з групи це-фалоспоришв II поколiння Цефутил при лжувант РБ у детей.
Матер1али та методи досЛдження
Для досягнення поставлено! мети було проведено комплексне обстеження i лiкування 87 детей iз РБ вь ком вщ 5 до 16 ройв (середнш вж пацiентiв становив 10,4 ± 1,3 року). Дiагноз встановлювався на пiдставi деа-гностичних критерцв рецидивуючого бронхту згщно з Протоколом лiкування детей, хворих на рецидивуючий бронх1т (наказ МОЗ УкраМ № 18 вщ 13.01.2005 р.). Обов'язковий комплекс обстеження включав рентге-нографда оргатв грудно! клики, дослщження загаль-ного аналiзу кровi та сечi, бактерiологiчне дослщження харкотиння з визначенням чутливостi до антибютиюв, огляд лор-лжаря.
Крiм того, в сироватщ кровi детей, хворих на РБ, дослщжувався вмiст оксиду азоту та щдуцибельно! NO-синтази (iNOS). Визначення метаболiтiв оксиду азоту (N0) в кровi проводили спектрофотометричним методом iз попередньою депротетзащею сироватки та вщновленням N03 до N02 [3]. Рiвень iN0S визначався спектрофотометричним методом.
Показанням до призначення Цефутилу вважали клiнiчнi ознаки, що вказували на реактивацiю та бакте-рiальну природу запального процесу (слизово-гнiйний i гнiйний характер харкотиння) в сукупносп з проява-ми штоксикацц.
Контрольну групу становили 30 умовно здорових детей, репрезентативних за вжом та статтю.
Результати дослщження та Тх обговорення
За результатами первинного клшжо-лабораторно-го обстеження, у бшьшосп хворих (36 детей — 52,9 %) до початку лжування спостерпався пщйом темпера-тури т1ла до субфебрильних цифр. У всх пащенпв мали мiсце тi або iншi прояви астенiчного синдрому: 54 (79,4 %) дитини скаржилися на загальну слабк1сть, у 56 (82,3 %) хворих спостеряалося зниження апетиту, у 43 (63,2 %) — порушення сну, 39 (57,3 %) пащенпв скаржилися на головний бшь. Ус хворi скаржилися на грубий наполегливий кашель. При аускультацц вщзначалися сухi та рiзнокалiбернi вологi хрипи. При рентгенолопчному дослщжент оргатв грудно! кштки спостерiгалося посилення легеневого рисунка та роз-ширення коренiв легень. При дослщжент загального аналiзу кровi у бiльшостi хворих (62 патента — 91,2 %) виявлялися жмрний лейкоцитоз iз зсувом лейкоци-
тарное формули btîbo, прискорення ШОЕ. Супутню лор-патологiю (хрон1чний тонзил1т, риносинусит, аде-нощт вегетац11 II—III ступеня, секреторний отит) мали 53 (77,9 %) хвор1 на РБ.
Результати проведенного бактерюлопчного досль дження харкотиння у 68 хворих показали, що осно-вним збудником загострення РБ була гемофшьна па-личка, що зустр1чалася у 35 (51,5 %) пащенпв. Серед виявлених штам1в збудника H.infuenzae зустр1чалася у 23 (33,8 %) пащенпв, H.haemolyticus — у 4 (5,9 %), H.parainfluenzae — у 3 (4,4 %) та H.parahaemolyticus — у 5 (7,4 %) хворих. У 14 (20,6 %) детей ви^ався S.pneumoniae, у 8 (11,8 %) — Klebsiella pneumonia, у 5 (7,4 %) — Enterococcusfaecalis. !нш1 збудники зустр1ча-лися значно рщше, тобто S.pyogenes був виявлений у 2 (2,9 %) детей, Klebsiella pneumonia — у 3 (4,4 %) i Proteus mirabilis — в 1 (1,5 %) хворого. У 7 (10,3 %) пащенпв мала мюце грибково-бага^альна асощащя. В усх ви-падках мжрооргатзми, що були видiленi, мали високу чутливють до цефалоспоринiв II поколiння, зокрема до щефуроксиму.
При дослщженш iNOS було встановлено, що у да-тей, хворих на РБ, ïï рiвень майже в 1,5 раза перевищу-вав показники контрольно! групи (0,48 ± 0,06 нмоль/мг бiлка/хв проти 0,31 ± 0,05 нмоль/мг бшка/хв вщповщ-но, р < 0,05). Результатом пщвищеного утворення iNOS була активащя синтезу метаболiтiв NO, рiвень яких у дiтей, хворих на РБ, становив 12,0 ± 1,36 мкмоль/л, у той час як у груш здорових детей умют метаболтв NO в сироватцi кровi не перевищував 8,98 ± 0,48 мкмоль/л (р < 0,05).
Вщомо, що молекула NO проявляе протизапальну активнiсть i образно розглядаеться як «караючий меч» iмунноï системи [5, 12]. Виделяючись з макрофапв, NO швидко проникае в бактерц, гриби, де iнгiбуе три житте-во важливi групи ферменпв: Н-електрон-транспортнi, щиклу Кребса i синтезу ДНК [5, 11, 14]. Проте, накопи-чуючись у клiтинi у великих кшькостях, NO мае й ушко-джувальний ефект [10]. Крiм того, акгивацiя синтезу NO сприяе уповiльненню капiлярного кровотоку вна-слщок дилатацiï артерiол, що призводить до збшьшення проникностi капiлярiв, виникнення локального набря-ку тканин та пщтримки запального прощесу [13, 15].
У результат проведеного лiкування щефалоспори-ном II поколшня Цефутил уже з перших дтв терапИ спостерiгалася позитивна динамка клтчжй картини. На 2-гу — 3-тю добу прийому препарату вщбувалося полiпшення загального стану: зменшувалися симпто-ми iнтоксикацiï, полiпшувалися сон, настрш, апетит. На 3-тю добу прийому Цефутилу загальна слабкiсть вщзначалася тiльки у 3 (4,4 %) пащенпв, головний бшь турбував лише 1 (1,5 %) хворого. В уск хворих норма-лiзувалася температура пла. На тлi нормалiзацïï загального стану з 3-4-ï доби аускультативна картина в леге-нях характеризувалася зменшенням кiлькостi хрипiв у легенях iз повним ][х зникненням на 5-ту — 7-му добу терапц. Одночасно вiдбувалося зменшення штенсив-ностi та полегшення кашлю й покращення реологiчних характеристик харкотиння. На 7-й день лжування не-значний вологий кашель протягом дня турбував тльки
7(42) • 2012 - КлШчна пед!атр!я
Таблиця 1. Умст метаболтв оксиду азоту та iNOS у сироватц кров1 в дтей, хворих на рецидивуючий
бронхт
Показник Групи дослщження
XBopi на рецидивуючий бронхгг, n = 68 Контрольна група, n = 30
До лкування Шсля лтування
Оксид азоту, мкмоль/л 12,00 ± 1,36* 9,61 ± 0,33 8,98 ± 0,48
iNOS, нмоль/мг бтка/хв 0,48 ± 0,06* 0,39 ± 0,06 0,31 ± 0,05
Примтка: * — р < 0,05 порiвняно з аналопчними показниками контрольноi групи.
5 (7,3 %) хворих та у 7 (10,3 %) залишалося мшДмальне покашлювання пюля пробудження. На 10-ту добу терапп кашлю не було зовс1м у всДх хворих.
На 5-ту — 7-му добу терапп Цефутилом спостерпа-лася позитивна динамДка гематолог1чних показник1в 1з повною нормал1зац1ею гемограми на 8-му — 10-ту добу лкування. В уск хворих, як1 отримували Цефутил, при проведены контрольного мкробюлопчного дослД-дження п1сля зак1нчення курсу терапп патогенна флора в значущих концентращях не визначалася.
П1сля курсу лкування Цефутилом у хворих на РБ вщбувалася нормалДзацш р1вня метабол1т1в оксиду азоту та iNOS у сироватщ кров1, вм1ст яких майже не вщрДзнявся вщ к концентраций в груш здорових дiтей (табл. 1).
Слщ пщкреслити, що Цефутил добре переносився всДма хворими. Алергiчних та iнших побДчних реак-цiй унаслщок прийому препарату не було вщзначено в жодному випадку.
Висновки
1. У ддтей, хворих на рецидивуючий бронхи, вщбу-ваються змши окислювального метаболiзму, що прояв-ляеться зб1льшенням умДсту метаболтв оксиду азоту в сироватщ кровД на тл високо! активностi щдудибельно! NO-синтази, що можна розцiнювати як один Дз марке-рДв запального процесу в бронхолегеневш системД.
2. Застосування цефалоспорину II поколшня Цефутил у комплекснш терапп рецидивуючого бронхДту у ддтей показало високу ефективнДсть препарату та його безпечнДсть.
3. Цефалоспорин II поколшня Цефутил може бути рекомендований як препарат вибору в терапп рециди-
Аеженко Г.А., Пашкова Е.Е.
Запорожский государственный медицинский университет Пантюшенко А.И.
Запорожская областная клиническая детская больница
ТАКТИКА АНТИБАКТЕРИАЛЬНОЙ ТЕРАПИИ РЕЦИДИВИРУЮЩИХ БРОНХИТОВ У ДЕТЕЙ
Резюме. В работе проведен анализ эффективности применения перорального антибиотика Цефутил (цефурок-сима аксетил) в терапии рецидивирующих бронхитов у детей. Показано, что Цефутил является эффективным и безопасным препаратом и может быть рекомендован в качестве препарата выбора в терапии рецидивирующего бронхита у детей с признаками бактериальной инфекции.
Ключевые слова: дети, рецидивирующий бронхит, оксид азота, Цефутил.
вуючого бронхту у ддтей з ознаками бакгер1ально1 iH-фекцп
Список ллератури
1. Антипкин Ю.Г. Рецидивирующий бронхит у детей: дискуссионные вопросы / Ю.Г. Антипкин, Т.Р. Уманец // Здоров 'я Украши. — 2008. — № 18(1). — С. 19-21.
2. Волосовец А.П. Цефалоспорины в практике современной педиатрии / А.П. Волосовец, С.П. Кривопустов. — Х.: Прапор, 2007. — 184с.
3. Голиков П.П. Метод определения нитрита/нитрата (NOx) в сыворотке крови / П.П. Голиков, Н.Ю. Николаева // Биомедицинская химия. — 2004. — Т. 50, № 1. — С. 79-85.
4. Кобец Т.В. Патогенетическая терапия острых бронхитов у детей // Medicus Amicus. — 2005. — № 5. [Электронныйресурс]/ Т. В. Кобец. — Режим доступа: http://www.drcobez.narod.ru/lek_ptgbr01.htm
5. Малышев И.Ю. Стресс, адаптация и оксид азота / И.Ю. Малышев, Е.Б. Манухин//Биохимия. — 1998. — Т. 63. — С. 992-1006.
6. Применение цефалоспоринового антибиотика цефутил у детей с заболеваниями органов дъаания / О.И. Ласица, КВ. Меллина, Е.Н. Охотникова [и др.] // Современная педиатрия. — 2006. — № 1. — С. 18-21.
7. Самсыгина Г.А.. Антибиотики в лечении острых бронхитов у детей / Г.А. Самсыгина //Лечащий врач. — 2001. — № 1.
8. Сенаторова А.С. Рецидивирующий бронхит у детей: тактика ведения пациентов на современном этапе/ А..С. Сенаторова, О.Л. Логвинова//Дитя-чий мкар. — 2009. — № 2. — С. 12-19.
9. Эффективностьроцефина (цефтриаксон) у детей и подростков с хроническими заболеваниями легких/И.К Волков, Л.К. Катосова, ИВ. Давыдова, Н.Ю. Щербакова // Concilium medicum (Прил. «Педиатрия»). — 2004. — № 2. — С. 38-40.
10. Alexander R.W. Nitric oxide and peroxinitrite / R.W. Alexander // Hypertension. — 1995. — Vol. 25. — P. 155-161.
11. Barnes P.J. Nitric oxide and airway disease / P.J. Barnes //Ann. Med. — 1995. — Vol. 27, № 3. — P. 389-393.
12. Immunohistochemistry in the identification of nitric oxide synthase isoenzymes in miocardial infarction / S.M. Wildhirt, R.R. Dudec, H. Suzuki е al.] // Cardiovasc. Res. — 1995Apr. — Vol. 29(4). — P. 526-531.
13. Nitric oxide mediates acute injury by modulation of inflammation / H. Tavaf-Motamen, T.J. Miner, B.W. Starnes [et al.] // J. Surg Res. — 1998. — Vol. 78, № 2. — P. 137-142.
14. The effect of nitric oxide and peroxynitrite on apoptosis in human polimorphonuclear leukocytes / M.G. Blaylock, B.H. Cuthberson, H.G. Galley [et al.]//Free Radical Biol. Med. — 1998. — Vol. 25, № 6. — P. 748-752.
15. Xie Q. W. Role of transcription factor NFkB in induction of nitric oxide synthase / Q.W. Xie, Y. Kashiwarbara, С. Nathan // J. Biol. Chem. — 1994. — Vol. 269. — P. 4705-4708.
Отримано 20.10.12 □
Lezhenko G.O., Pashkova O.Ye. Zaporizhya State Medical University Pantyushenko L.I.
Zaporizhya Regional Clinical Children's Hospital, Zaporizhya, Ukraine
TACTICS OF ANTIBACTERIAL TREATMENT OF THE RECURRENT BRONCHITIS IN CHILDREN
Summary. Analysis of efficiency of oral administration of Cefutil (cefuroximum axetil) antibiotic in treatment of reccurent bronchitis in children was carried out in this work. It is shown that Cefutil is an effective and safe medication and can be recommended as agent of choice in treatment of recurrent bronchitis in children with signs of bacterial infection.
Key words: children, reccurent bronchitis, nitric oxide, Cefutil.
www.mif-ua.com
53
