CC BY
34
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
УДК 631.962:502.36
(477.64.2) Article info Received 19.02.2017
ТАКСАЦШШ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА ЖИТТСВИИ СТАН ДЕРЕВНИХ РОСЛИН САШТАРНО-ЗАХИСНО1 ЗОНИ ПАТ "УКРАШСЬКИЙ ГРАФ1Т"
А. В. Скляренко, В. П. Бессонова
Днтропетровський державний аграрно-eKOHOMiHHUü ушверситет, м. Днтро, Украша
Наведено даш з видового складу насаджень саштарно-захисно'Т зони ПАТ "УкраТнський графгг", розподiл рослин за висотами, дiаметром та фггосаштарним станом. Деревш насадження поданi 29 вццами, що належать до 18 родин, серед яких найчисельнiшими виявились Fabaceae Lindl. та Ul-maceae Mirb. Зазначено, що найбшьшою е група рослин, висота яких змiнюeться ввд 18,1 до 20,0 м. Переважають рослини, дiаметр яких варiюе в межах 28,1-32 см та 100,1-104 см. Фггосаштар-ний стан насаджень задовшьний. Саштарно-захисна зона ПАТ "УкраТнський графи" потребуе пла-номiрноТ реконструкцп.
Kni040ei слова: ПАТ "УкраТнський графи", саштарно-захисна зона, деревш насадження, видо-вий склад, життевий стан.
Вступ. Наявшсть потужного промислового потен-щалу м. Запорiжжя неминуче призводить до значних обсягiв викид1в в атмосферу важких металiв, оксид1в сiрки, азоту, фенолiв, формальдегiдiв, сiрководню, сполук хлору тощо. Особливо це стосуеться райошв, розташованих поблизу промислових пiдприемств. Очисш споруди не в змозi остаточно позбавити ввд викидiв шкiдливих речовин. Серед допомiжних спо-собiв регуляци чистоти повiтря велике значения мае бюлопчний метод, а саме поглинання шкiдливих речовин та газiв рослинами, осаджування пилу (Barahte-nova, 1995; Bessonova, 1991; Vasfilov, 2013; Nikola-evskij, 1979; Sergejchik, 1984; Shparyk, & Parpan, 2004). Зелеш насадження сприяють полiпшенню мезо-i мiкроклiмату та санiтарно-гiгiенiчних умов: сповшь-нюють швидкiсть вiтру, зменшують силу звукових хвиль, зволожують повiтря, видшяють фiтонциди, якi впливають на покращення якiсного та кiлькiсного складу повггря, його iонiзацiю та бактерициднi влас-тивостi (Kucherjavyj, 2005; Masarovicova, Lunascova, & Kralova, 2002; Prasad, & Freitas, 2000). Але, викону-ючи важливi фiтомелiоративнi функци, рослини уш-коджуються iнгредiентами промислових викидiв (хлороз та некроз листюв, всихання гiлок, гальмування росту, генеративного розвитку тощо) (Bessonova, & Yusipiva, 2001; Gnativ, 2014; Ilkun, 1980; Kapeljush, 2011; Mihajlova, & Berezhnaja, 2000; Nikolaevskij, 1979; Parpan, & Mylenka, 2009). Це пов'язано з тим, що для рослин ГДК газоподiбних полютантав значно нижчi вiд установлених саштарно-гтешчних норм для людини (Nikolaevskij, 1981).
Для того, щоб санiтарно-захиснi зони здшснювали роль бар'ерiв вiд виробничого пилу, газ1в, шуму, асор-тимент повинен складатися зi стiйких видiв рослин до забруднювачiв, що викидае це шдприемство, !х комплексно! ди у конкретних клiматичних умовах певно-го регiону. З огляду на це, потрiбно здiйснювати дос-лiджения видового складу та життевого стану зелених насаджень санiтарно-захисних зон конкретних промислових шдприемств з подальшим використанням отриманих даних для !х реконструкций
Мета роботи - визначити таксономiчний склад i таксацшш характеристики, оцiнити фiтосанiтарний стан деревних рослин саштарно-захисно! зони ПАТ "Украшський графiт".
Матерiали та методи дослвдження. Дослiдження проводили у деревному насадженш саштарно-захис-но! зони ПАТ "Украшський графи". Це - едине в Ук-раМ пiдприемсгво з виробництва графiгованих елек-грод1в для електросталеплавильних, рудногермiчних га iнших видiв елекгричних печей. Пiдприемсгво по-свдае шосге мiсце з п'ягнадцяги об'екпв, якi iсгогно змiнююгь склад атмосферного повггря шюдливими ексгалагами: диоксидами арки (Б02), оксидами азоту (N0, N02), чадним газом (СО) та твердими частинка-ми сажi, золи, пилу, що мктять токсичнi оксиди свин-цю, селену, цинку. Пiдприемство ПАТ "Украшський графи" належить до IV класу шкiдливостi.
Iнвентаризацiю проведено зпдно з iнструкцiею з техшчно! швентаризацп зелених насаджень у мiстах i селищах мiського типу Укра!ни, затвердженою Дер-жавним комiтетом буд1вництва архггектури та житло-во! полiтики № 226 ввд 24.12.2001 р. Оцшку стану рослин здiйснено за шкалою В. А. Алексеева (Alekse-еу, 1989) у модифшаци Х.Г. Якубова (УакиЬоу, 2005). Видовий склад дендрофлори визначено за визначни-ком (БоЬгоеЬаеуа, 1987) з використанням довiдкових видань (КоИпо е1; а1., 2002). 1ндекс життевого стану де-ревостану та його пошкодження розраховано за формулами (A1ekseev, 1989).
Результата дослщження. Площа насаджень санi-тарно-захисно1 зони становить 5,47 га, ширина в се-редньому - 80 м. Для досягнення ефективного ослаб-лення впливу шкiдливих фактор1в ширина саштарно-захисно! зони для цього типу шдприемства мае бути 100 м (БппсЬик, 2003). Вiдстань вiд шдприемства до забудов ввдповвдае нормам.
Саштарно-захисна зона ПАТ "Украшський графи" розташована з швшчно-захщно! сторони заводу в нап-рямку до населених пункпв мiста та належить до конструкцш фiльтрувального типу. Посадки такого типу е основними в захисних насадженнях, вони розмь щенi на вхщних територiях заводу, дiлянках шшохвд-них маршрут1в та мiсця короткочасного вщпочинку.
Зеленi насадження саштарно-захисно! зони подше-но на три частини. Перша частина захисно! лiсосмуги розташована лiворуч пiдприемства i обмежуеться за-лiзничними колiями та автотранспортними шляхами.
Citation APA: Sklyarenko, A., & Bessonova, V. (2017). Some Characteristics of Forest Inventory and Living Conditions of Woody Plants in the Sanitary Protection Zone of the "Ukrgrafit" PJSC. Scientific Bulletin of UNFU, 27(1), 83-87. Retrieved from http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/169
Науковий вкник НЛТУ Деревнi насадження розмщенн групами, перерива-ються на велик вiдстанi. Дiлянка мае занедбаний виг-ляд. Друга та третя дщянки роздiленi автотранспор-тним сполученням. Друга дшянка розташована нав-проти центрально! прохвдно! пiдприемства ПАТ "Ук-ра!нський графiт". Зеленi насадження ще! територп перебувають пiд наглядом працiвникiв. Третя дщянка саштарно-захисно! зони розташована праворуч вiд центрального управлiння пiдприемства та поряд з ДП "Запорiзький експрес-технчний центр". Дерева зрос-тають рядами, мiж деякими з них - значш промiжки (б1льше 6 м). Середня щiльнiсть насадження -208,4 шт./га. У цiй частинi догляд за рослинами ввд-сутнiй. Правильшсть ряд1в порушуе пiдрiст деревних порщ (Ailanthus altissima Mill., Morus alba L., Populus alba L., Robinia pseudoacacia L., Parthenocissus quin-quefolia Planch.). Висота пiдросту - вщ 0,1 до 1,5 м, його щщьшсть - 314 шт./га. Листковi пластинки деревних рослин у в«х частинах саштарно-захисно! зони вкрип товстим шаром пилу з металевим блиском.
Схема саштарно-захисних насаджень фщьтруваль-ного типу передбачае чергування закритих та ввдкри-тих простор1в, як вiдкритi простори можна розглядати автомобшьш та транспортнi сполучення. Коридори провiтрювання не мають бути спрямоваш в 6iK житло-вих забудов. За цими критерiями лкосмуга фшьтру-вального типу ПАТ "Укра!нського графiту" вiдповiдае нормам, але на межi зi житловою забудовою вщсутш смуги щщьно! конструкци, якi мають виконувати роль останнього бар'еру, як це передбачають правила озе-ленення санiтарно-захисних зон. Пiдприемство тери-торiально розташоване в районi, де здшснюеться ак-тивний рух автотранспорту, що збiльшуе навантажен-ня на зелеш насадження саштарно-захисно! зони.
У саштарно-захиснш зонi цього пiдприемства зростае 1140 рослин, як поданi чагарниками (17,37 % ввд загально! кшькосп рослин), лiанами та деревами -0,62 та 82,01 % ввдповщно (табл. 1).
Табл. 1. Видовий склад насадження саштарно-захисно'1 зони ПАТ "Украшський графгт"
Родина Вид Всього шт./%, вiд загаль-ного числа рослин
^naprnoBi Cupressaceae F. Neger Туя схщна (Thuja orientalis L.) 4/0,35
Ялiвець козацький (Juniperus sabina L.) б/0,53
Бiгнoнieвi Bignoniaceae Juss. Катальпа бЬношевидна (Catalpa bignonioides Walter) 1/0,09
Бoбoвi Fabaceae Lindl. РобМя псевдоакацiя (Robinia pseudoacacia L.) 3б5/32,02
Bep6oBi Salicacea Lindl. Верба бша (Salix alba L.) 2/0,17
Тополя бальзамiчна (Populus balsamifera L.) 4/0,35
Тополя бша (Populus alba L.) 70/б,14
Тополя шрамщальна (Populus pyramidalis Roz.) 1/0,09
Тополя чорна (Populus nigra L.) 3/0,2б
Винoгpaдoвi Vitaceae Lindl. Дiвочий виноград п'ятилисточковий (Parthenocissus quinquefolia Planch.) б/0,53
В'язoвi Ulmaceae Mirb. В'яз гладенький (Ulmus laevis Pall.) б1/5,35
В'яз граболистий (Ulmus carpinifolia Rupp.) 183/1б,05
ropixOBi Juglandaceae Lindl. Горiх грецький (Juglans regia L.) 9/0,79
Жимoлoстевi Caprifoliaceae Dill. Снгжнояпдник бiлий (Symphoricarpos albus Blake) 95/8,33
Клежш Aceraceae Lindl. Клен гостролистий (Acer platanoides L.) 13/1,14
Клен ясенелистий (Acer negundo L.) 2/0,17
KoHOrneBi Cannabaceae Martynov https://ru.wikipedia.org/wiki/Martynov Хмшь звичайний (Humulus lupulus L.) 1/0,09
Мaльвoвi Malvaceae Juss. Пбюк сирiйський (Hibiscus syriacus L.) 4/0,35
Липoвi Tiliaceae Juss. Липа широколиста (Tilia platyphyllos Scop.) 7/0,б1
Мaслинкoвi Elaeagnaceae Juss. Маслинка вузьколиста (Elaeagnus angustifolia L.) 1/0,09
Мaслинoвi Oleacea Link. Бузок звичайний (Syringa vulgaris L.) 4/0,35
Ясен ланцетолистий (Fraxinus lanceolata Borkh.) 37/3,25
P030Bi Rosaceae Juss. Вишня повстиста (Cerasus tomentosa (Thunb.) Wall.) 1/0,09
Груша звичайна (Pyrus communis L.) 1/0,09
Шипшина собача (Rosa canina L.) 1/0,09
Яблуня домашня (Malus domestica L.) 4/0,35
Симapубoвi Simarubaceae Lindl. Айлант найвищий (Ailanthus altissima Mill.) 53/4,б5
Тимелieвi Thymelaeceae Adans. Вовчеяпдник звичайний (Daphne mezereum L.) 85/7,45
!^>BKOBm;eBiMoraceae Lindl. Шовковиця бiла (Morus alba L.) 11б/10,18
Примiтка: чисельник - кшьшсть дерев, шт.; знаменник - % ввд числа рослин цього виду.
Видовий склад лкосмуги саштарно-захисно! зони ПАТ "Укра!нський графiт" створюють 29 видiв, як1 належать до 18 родин. У насадженш, о^м дерев, росте два види лiан - Parthenocissus quinquefolia Planch. та Humulus lupulus L. (0,53 та 0,09 % ввдповвд-но вщ загально! юлькосп рослин у«х у насадженнi), чагарники - Juniperus sabina L., Symphoricarpos albus Blake, Hibiscus syriacus L., Syringa vulgaris L., Ce-rasus tomentosa (Thunb.) Wall., Rosa canina L. та Daphne mezereum L. У два ряди з лицево! частини до
заводу по обидва боки автомобшьно! дороги висадже-но таю з них: - Daphne mezereum L. та Symphoricarpos albus Blake. У насадженш росте тшьки по одному ек-земпляру Cerasus tomentosa (Thunb.) Wall. та Rosa canina L., 4 екземпляри (0,35 % ввд загально! кшькость рослин) Syringa vulgaris L. та 6 екземплярiв (0,53 % ввд загально! кшькосп рослин) Juniperus sabina L. Найчисельшшими серед чагарникових форм вияви-лись Daphne mezereum L. та Symphoricarpos albus Blake (7,45 та 8,33 % ввд загально! кiлькостi рослин). Де-
Науковий вкник НЛТУ рева Elaeagnus angustifolia L., Pyrus communis L., Malus domestica L. та Populus pyramidalis Roz. подаш т1льки по однш особинi, Salix alba L. та Acer negun-do L. - двома екземплярами. Найпоширенiшими серед деревних порiд виявилися Robinia pseudoacacia L., Ul-mus carpinifolia Rupp. та Morus alba L., ïx чисельшсть становить 32,02, 16,05 та 10,18 % вщ загально! юль-koctí рослин вiдповiдно.
Розподiл дерев за висотами наведено в табл. 2. Найчисельншою е група рослин, висота яких змь нюеться вщ 18,1 до 20,0 м (30,20 % вщ загально! кшь-косп екземпляр1в). Другою е група з величиною цього показника в межах 20,1-22,0 м - 186 екземпляр1в (19,85 %). Найменша кiлькiсть дерев входить до групи з висотою 12,1-14,0 м - 34 екземпляри (3,63 % вщ за-гально! кiлькостi дерев). Рослини заввишки до 4 м -переважно результат насшневого самоввдновлення (Ailanthus altissima Mill., Robinia pseudoacacia L., Morus alba L., Fraxinus lanceolata Borkh. тощо), iншi ви-ди - це шдсаджеш молодi рослини навпроти центрально! проxiдноï (Juglans regia L., Tilia platyphyllos Scop., Acerplatanoides L., Malus domestica L.).
Аналiз кшьюсного розпод1лу певних вид1в дерев за висотами свiдчить, що найбiльша кiлькiсть особин,
Укра'ши, 2017, т. 27, № 1 висота яких припадае на градащю 18,1 -20,0 м, це Robinia pseudoacacia L., Ulmus carpinifolia Rupp. та Morus alba L., на градащю 20,1-22,0 м - Robinia pseudoacacia L., Ulmus carpinifolia Rupp. та Populus alba L.
Даш з розподшу дерев за дiаметрами наведено на рис. Домшантною е група рослин, дiаметр яких змь нюеться ввд 28,1 до 32 см (7,04 % ввд загально! кшь-костi дерев), найчисельшшими у цiй групi виявилися Robinia pseudoacacia L. та Morus alba L. Майже стшь-ки ж дерев з дiаметрами 100,1-104 см. Це найстарiшi рослини - Populus alba L., Robinia pseudoacacia L., Ulmus carpinifolia Rupp. та Ulmus laevis Pall. Дещо мен-шими е групи з величиною цього показника в межах 16,1-20,0 та 8,1-12,0 см; 68,1-72,0 см (6,62, 5,55 та 5,34 % вщповщно ввд загального числа рослин у наса-дженш). Найменша кшьюсть рослин належить до групи з дiаметрами 88,1-92,0 (1,07 %), 92,1-96,0 (1,50 %) та 84,1-88,0 см (1,60 %), в яких переважають такi ви-ди: Ulmus laevis Pall., Ulmus carpinifolia Rupp., Populus alba L. та Robinia pseudoacacia L.
Розподш рослин саштарно-захисно! зони ПАТ "Украшський графи" за категорiями фiтосанiтарного стану подано у табл. 3.
Табл. 2. Розподш дерев за висотами у саштарно-захиснш 30HÍ ПАТ "Укра'шський графгг"
Вид до 4,0 4,1-б,0 б,1-8,0 8,1-10,0; 10,1-12,0 12,1-14,0 14,1- 1б,0 1б,1- 18,0 18,1-20,0 20,1-22
Acer negundo L. 1/50 1/50 - - - - - - - -
Acer platanoides L. 11/84,б2 1/7,б9 1/7,б9 - - - - - - -
Ailanthus altissima Mill. 5/9,44 1б/30,19 8/15,09 1528,30 1/1,89 1/1,89 2/3,77 2/3,77 1/1,89 2/3,77
Catalpa bignonioides Walter - - - - - - 1/100 - - -
Elaeagnus angustifolia L. 1/100 - - - - - - - - -
Fraxinus lanceolata Borkh. 21/5б,7б 3/8,11 1/2,70 1/2,70 3/8,11 - - 5/13,51 3/8,11 -
Juglans regia L. 7/77,78 2/22,22 - - - - - - - -
Malus domestica L. 4/100 - - - - - - - - -
Morus alba L. 7/б,03 9/7,7б 8/б,90 б/5,17 8/б,90 8/б,90 5/4,31 8/б,90 47/40,51 10/8,б2
Populus alba L. - - - - - - - 1/1,43 18/25,71 51/72,8б
Populus balsamifera L. - - - - - - - - - 4/100
Populus nigra L. - - - - - - - - - 3/100
Populus pyramidalis Roz. - - - - - - - - 1/100 -
Pyrus communis L. - 1/100 - - - - - - - -
Robinia pseudoacacia L. 20/5,48 1б/4,38 24/б,58 28/7,б7 195,21 1б/4,38 2б/7,12 27/7,40 133/3б,44 5б/15,34
Salix alba L. 1/50 - - - - - - - 1/50 -
Thuja orientalis L. 4/100 - - - - - - - - -
Tilia platyphyllos Scop. б/85,71 1/14,29 - - - - - - - -
Ulmus carpinifolia Rupp. 5/2,73 5/2,73 14/7,б5 14/7,б5 1б/8,74 7/3,83 4/2,19 13/7,10 5б/30,б0 49/2б,78
Ulmus laevis Pall. 4/б,5б 3/4,92 1/1,б4 б/9,83 2/3,28 7/11,48 4/б,5б 23/37,70 11/18,03
Всього, шт 97 58 5б б5 53 34 45 б0 283 18б
% ввд загально'1 кшькосл 10,35 б,19 5,98 б,94 5,бб 3,б3 4,80 б,40 30,20 19,85
екземплярт
Приштка: чисельник - кiлькiсть дерев, шт.; знаменник - % ввд числа рослин цього виду
Табл. 3. Розподш дерев саштарно-захисно'1 зони за фггосаштарним станом
Вид Категорiя стану дерев, шт.
0 I II III IV V VI
Acer negundo L. 2/100 - - - - - -
Acer platanoides L. 3/23,08 8/б1,54 1/7,б9 1/7,б9 - - -
Ailanthus altissima Mill. 17/32,07 31/58,49 1/1,89 - 4/7,55 - -
Catalpa bignonioides Walter 1/100 - - - - - -
Elaeagnus angustifolia L. - - 1/100 - - - -
Fraxinus lanceolata Borkh. 11/29,73 2б/70,27 - - - - -
Juglans regia L. 5/55,5б 4/44,44 - - - - -
Malus domestica L. - 4/100 - - - - -
Morus alba L. 7/б,03 3б/31,04 54/4б,55 19/1б,38 - - -
Populus alba L. - 4б/б5,71 9/12,8б 15/21,43 - - -
Populus balsamifera L. - - 3/75 1/25 - - -
Populus nigra L. - 2/бб,б7 1/33,33 - - - -
Populus pyramidalis Roz. - 1/100 - - - - -
Pyrus communis L. - 1/100 - - - - -
Robinia pseudoacacia L. 15/4,11 250/68,50 76/20,82 18/4,93 6/1,64 - -
Salix alba L. - 1/50 1/50 - - - -
Thuja orientalis L. 2/50 2/50 - - - - -
Tiliaplatyphyllos Scop. 2/28,57 5/71,43 - - - - -
Ulmus carpinifolia Rupp. 4/2,19 116/63,39 52/28,42 7/3,82 2/1,09 2/1,09 -
Ulmus laevis Pall. 2/3,28 42/68,85 14/22,95 3/4,92 - - -
Bctoro, mi 71 575 213 64 12 2 -
% Big 3arantHoi' KmtKOcri eraeMn^apiB 7,58 61,37 22,73 6,83 1,28 0,21 -
Примггка: чисельник - кiлькiсть дерев, шт.; знаменник - % вiд числа рослин цього виду
Без ознак ослабления (0 категорш) виявились 7,58 % дерев вщ загально'1 ïx кшькост у насадженнi. Пере-важну бiльшiсть рослин у цш категорй становлять Ailanthus altissima Mill. - 17 шт. (32,07 % вiд числа дерев цього виду), Robinia pseudoacacia L. - 15 шт. (4,11 %), Fraxinus lanceolata Borkh. - 11 екземплярш (29,73 %). До першо'1 категорй (помiрно ослабленi) вщнесено найбiльшу кiлькiсть дерев насадження -61,37 %, у яких до 25 % сухих плок, листя зелене, крона слабоажурна, приркт ослаблений порiвняно з нормальним, трапляються пошкодження гiлок та ме-xанiчнi ушкодження стовбура. Найчисельшшими у цiй категорй виявилися Robinia pseudoacacia L., Ul-mus carpinifolia Rupp., Ulmus laevis Pall. та Populus alba L.
108Д- 112
1 2 3 4 5 Рис. Розподiл дерев за дiаметрами CTOB6ypiB у саштарно-за-хиснiй зош ПАТ "Укрш'нський графи", %
До II категорй стану (середньо ослаблеш), для яко'1 характеры такi ознаки як дрiбне або бшьш освiтлене листя, що передчасно опадае, наявнiсть сухих гiлок (25-50 %), зрiджена крона, належить 213 дерев, що становить 22,73 % вщ загально'1 кiлькостi екземплярш. До що групи входить бшьше половини рослин Morus alba L. та 20-30 % Ulmus carpinifolia Rupp., Ulmus laevis Pall., Robinia pseudoacacia L. Всього 1,28 % дерев вщнесено до IV категорй, та 2 екземпляри Ulmus carpinifolia Rupp. - до V (свiжий сухостш). Сухостш ми-нулих рокв (VI категорiя) вщсутнш. Варто зазначити, що попршення стану значно'1 кiлькостi рослин можна пояснити не тшьки негативною дiею iнгредiеитiв про-мислового забруднення, але й значним вiком насадження, бiльше 50 роюв. Деякi дерева мають нахил стовбурiв на 20-30° вiд вертикально!' оа, зламанi вер-xiвки, капи.
Отже, найбшьшу частку дерев насадження вщнесено до I категоpi'í стану - noMip^ ослаблеш, а разом з деревами без ознак ослабления це становить 68,75 %, сильно ослаблених рослин та всихаючих вщ-носно мало - 1,49 %. Показник життевого стану дере-востану Ln = 51,35, що ощнюють як ослаблений. Мipа пошкодження деревостану Dn = 30,88 свщчить, що вiн ушкоджений.
Висновки:
1. Насадження саштарно-захисно!' зони ПАТ "Украшсь-кий графгг" представлене 29 видами деревних рослин у юлькосп 1140 шт. Домшантною за к1льк1стю екзем-пляр1в € родина Бобов1. До не1 належать 365 екзем-пляр1в Robinia pseudoacacia L. (32,02 % вщ загально1 к1лькост1 рослин).
2. Найчисельшшою € група дерев, висота яких змь ню€ться в1д 18,1 до 20,0 м (30,20 % вщ загально'1 юль-кост1 екземпляр1в). Це - Robinia pseudoacacia L., Ulmus carpinifolia Rupp. та Morus alba L. Найменша юльюсть дерев входить до групи з висотою 12,114,0 м - 34 екземпляри (3,63 % вщ загально'1 к1лькост1 дерев). Превалю€ група рослин, д1аметр яких змь ню€ться в1д 28,1 до 32 см i в1д 100,1 до 104 см (7,04 та 6,62 % вщ загально'1 кiлькостi дерев).
3. Без ознак ослаблення виявилось 7,58 % дерев вщ загально'1 юлькосп рослин дослщно1 дiлянки. Ознаки помiрного ослаблення мають 61,37 % дерев. За розра-хованим шдексом житт€вий стан деревостану - ослаблений (Ln = 51,35), iндекс пошкодження деревостану визначено як ушкоджений (Dn = 30,88).
4. Конструкщя лкосмуги не повнiстю вщповща€ нормам, ма€ меншу ширину, а також вщсутш смуги щшьно'1 конструкцп з боку житлово'1 забудови. Саш-тарно-захисна зона ПАТ "Украшський графгг" потре-бу€ планомiрноl реконструкцп зелених насаджень з метою пщвищення 1х еколопчно!' ролi в регуляци чистоти атмосферного повiтря та архггектурно-есте-тичного значення.
Перел1к використаних джерел
Alekseev, V. A. (1989). Diagnostika zhiznennogo sostojanija dere-
vev i drevostoja. Lesovodstvo, 4, pp. 51-57. [In Russian]. Barahtenova, L. A. (1995). Vozdushnye polljutanty i obmen sery u sosny obyknovennoj, porogovye koncentracii, jeffekty zashhity. Sibirskijjekologicheskijzhurnal, 6, pp. 478^94. [In Russian]. Bessonova, V. P. (1991). Morfofunkcionalnye isledovanija rastenij v uslovijah zagrjaznenija sredy tjazhelymii metalami: Doctoral thesis. Dnepropetrovsk, Ukraine. [In Ukrainian]. Bessonova, V. P., Yusipiva, T. I. (2001). Semenoe vozobnovlenie drevesnyh rastenij i promyshlenye poleljutanty (SO2 i NO2). Za-porozhe: ZGU, p. 230. [In Russian]. Brinchuk, M. M. (2003). Ekologichne pravo (2nd ed). Moscow: MAUP. p. 280. [In Russian].
Dobrochaeva, D. N., Kotov, M. I., Prokudin, Yu. M. et al. (1987). Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy. Kyiv: Nauk. dumka, p. 420. [In Russian].
Gnativ, P. S. (2014). Funkcionalna diagnostyka v dendrologii. Lviv: Kamula. [In Ukrainian].
Ilkun, G. M. (1980). Zagrjazniteli atmosfery i rastenija. Kyiv: Nauk. dumka. [In Russian].
Kapeljush, N. V. (2011). Vplyv aerotehnogennogo zabrudnennja dovkillja na reproduktyvnyj rozvytok predstavnykiv rodu Plata-nus L. Problemy ekologii ta ohorony pryrody tehnogennogo regi-onu, 7(11), pp. 66-72. [In Ukrainian].
Kohno, M. A., Parhomenko, L. I., Zarubenko, A. U. et al. (2002). Dendroflora Ukrainy. Dykorosli j kulturni dereva i kushhi. Pokrytonasinni (Part I. Dovidnyk). Kyiv: Fitosociocentr. [In Ukrainian].
Kucherjavyj, V. P. (2005). Ozelenennja navelenyh misc. Lviv: Svit. [In Ukrainian].
Masarovicova, E., Lunascova, L., & Kralova, K. (2002). Actualne problemy vpiyvu na rastliny. Biol. Listy, 67(4), pp. 253-268. [In Ukrainian].
Mihajlova, T. A., & Berezhnaja, N. S. (2000). Ocenka sostojanija sosnovyh lesov pri dlitelnom vozdejstvii vybrosov alljuminievo-go zavoda. Geografija iprirodnye resursy, 1, pp. 43-50. [In Russian].
Nikolaevskij, N. S. (1979). Biologicheskie osnovy gazoustojchivosti rastenij. Novosibirsk: Nauka. [In Russian].
Nikolaevskij, V. S. (1981). Biomonitoring, ego znachenie i rol v sisteme jekologicheskogo monitoringa i ohrane okruzhajushhej sredy (pp. 341-354). In Metodologicheskie i filosofskie problemy biologi. Norilsk: Nauka. [In Russian].
Parpan, V. I., & Mylenka, M. M. (2009). Morfofiziologichni osoblyvosti Populus pyramidalis Ros. v umovah urbotehnogen-nogo zabrudnennja seredovyshcha. Ekologija ta noosferologija, 20(3-4), pp. 84-90. [In Ukrainian].
Parpan, V. I., & Yuhimchuk, G. V. (1984). Nakoplenie hlora listja-mi drevesnyh i kustarnikovyh porod v Prikarpati. Lesovodstvo i agrolesomelioracija, 68, pp. 3б-38. [In Russian].
Prasad, M., & Freitas, H. (2000). Removal of toxic metals from solution by leaf, stem and root phytomass of Quercus ilex L. (holly oak). Environmental Pollution, 110(2), 277-283. doi:10.1016/s0269-7491(99)00306-1
Sergejchik, S. A. (1984). Drevesnie rastenija i promyshlenaja sre-da. Minsk: Nauka i tehnika, p. 320. [In Russian].
Shparyk, Y., & Parpan, V. (2004). Heavy metal pollution and forest health in the Ukrainian Carpathians. Environmental Pollution, 130(1), pp. 55-б3. doi:10.1016/j.envpol.2003.10.030
Vasfilov, S. P. (2013). Dinamika soderzhanija sery v listjah berezy v hode vegetacii v uslovijah zagrjaznenija vozduha. Vestnik Tju-menskogo gosudarstvennogo universiteta, 12, pp. 103-111. [In Russian].
Yakubov, H. G. (2005). Jekologicheskij monitoring zelenyh na-sazhdenij vMoskve. Moscow: OOO Stagirit-N. [In Russian].
А. В. Скляренко, В. П. Бессонова
ТАКСАЦИОННЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ И ЖИЗНЕННОЕ СОСТОЯНИЕ ДРЕВЕСНЫХ НАСАЖДЕНИЙ САНИТАРНО-ЗАЩИТНОЙ ЗОНЫ ПАО "УКРАИНСКИЙ ГРАФИТ"
Представлены данные о видовом составе насаждений санитарно-защитной зоны ПАО "Украинский графит", а также о распределении растений по высотам, диаметру и фитосанитарному состоянию. Древесные насаждения представлены 29 видами, которые относятся к 18 семействам, среди которых доминантными оказались Fabaceae Lindl. и Ulmaceae Mirb. Отмечено, что наибольшей является группа растений, высота которых колеблется от 18,1 до 20,0 м. Преобладают растения, диаметр которых варьирует в пределах 28,1-32 см и 100,1-104 см. Фитосанитарное состояние насаждений удовлетворительное. Санитарно-защитная зона ПАО "Украинский графит" требует планомерной реконструкции.
Ключевые слова: ПАО "Украинский графит", санитарно-защитная зона, древесные насаждения, видовой состав, жизненное состояние.
A. V. Sklyarenko, V. P. Bessonova
SOME CHARACTERISTICS OF FOREST INVENTORY AND LIVING CONDITIONS OF WOODY PLANTS IN THE SANITARY PROTECTION ZONE OF THE "UKRGRAFIT" PJSC
The research of species composition and life conditions of green spaces on the plantations of the sanitary protection zones, distribution of plants by height, diameter and the phytosanitary conditions is important to solve the existing environmental problems. It is necessary to conduct an inventory of green plantations using the data, which might help with the process of bringing them up to date. We conducted the research at the cite of a tree plantation inside the sanitary protection zone of the "Ukrainian Graphite" PJSC. The inventory was conducted in accordance with the instruction of technical inventory of green planting in the cities and urban villages of Ukraine. Assessment of the of plants' condition was carried out using a scale by H.G. Yakubov (2005). The index of living conditions of a tree stand and its damage was calculated using Alekseev formulas. In the course of study we have found out that Plantations of trees are comprised of 29 species in total, belonging to 18 different families, the most numerous of which are Fabaceae Lindl. And Ulmaceae Mirb. The most numerous is the group of plants the height of which ranges from 18.1 to 20.0 meters. Plants with a diameter that varies between 28.1 - 32 cm and 100.1 - 104 cm appear to be dominant. No signs of weakening were observed in a 7.58 % of the total number of plants in the research plot. Symptoms of moderate weakening (category I) were observed in a 61.37% of the total amount of trees. The most numerous in this category were plants of such species as Robinia pseudoacacia L. and Ulmus carpinifolia Rupp. Phytosanitary condition of plantations is satisfactory. Thus, we may conclude that the sanitary protection zone of the "Ukrainian Graphite" PJSC is in dire need of systematic reconstruction of the green plantations with the aim to boost its ecological impact on air purity, but also for the sake of its architectural and aesthetic value.
Keywords: "Ukrainian Graphite" PJSC; sanitary protection zone; tree plantations; species composition; life conditions.
1нформащя про aBTopiB:
A. В. Скляренко, здобувач, Дншропетровський державний аграрно-економiчний ушверситет, м. Дншро, УкраТна
E-mail: nastya666kornienko@bk.ru
B. П. Бессонова, д-р бюл. наук, професор, Дншропетровський державний аграрно-економiчний ушверситет, м. Дншро,
УкраТна
