CC BY
95
Науковий вкник НЛТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280203
Article received 19.03.2018 р. Article accepted 29.03.2018 р.
УДК 581.9:504.03(477.64-2)
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
p--<j Correspondence author S. O. Yakovlieva-Nosar' krokus17.zp@gmail.com
С. О. Яковлева-Носарь1, В. П. Бессонова 2
1 Запор1зький нацюнальний утверситет, м. Запорiжжя, Украша 2 Днтропетровський державний аграрно-економiчний утверситет, м. Днтро, Украша
ДЕНДРОФЛОРА БАЛКИ ШИРОКА (ОСТР1В ХОРТИЦЯ)
Байрачш лгси 3anopi3bKoï обл. вдаосять до байраюв порожистоï частини Дшпра. Вони мають важливе ктматичне та Грунтозахисне значення, у них трапляються представники лгсових, степових, лугових фгтоценозш, часто - рвдюст й енде-MÎ4HÎ види, а також мкцева фауна. Таю затонет балки характеризуються високою атракторною здатнiстю для рекреанлв, дiяльнiсть яких призводить до трансформаци рослинностi байрачно-лiсових фiтоценозiв. З огляду на це актуальною е шфор-мацiя про стан ïх дендрофлори для створення банку даних та оперативного мониторингу. Наведено данi про видовий склад дендрофлори балки Широка, розташованоï на о. Хортиця (зона рекреацiйноï дiяльностi туристiв та мешканщв м. Зат^ж-жя), де зареестровано 54 види деревних рослин, що належать до 43 родiв i 26 родин. Встановлено, що найбшьшим видовим насиченням характеризуеться родина Rosaceae Adans. У складi дендрофлори байрачного лiсу аборигеннi види становлять 48,1 %, iнтродукованi - 51,9 %. Найбiльша частка участi серед штродукованих видiв належить породам швшчноамери-канського походження (11 видiв, або 39,3 % ввд усiеï кiлькостi штродуценлв). 1нтродуценти представленi здебiльшого Amorpha fruticosa, Robinia pseudoacacia, Morus alba та Celtis occidentalis. Основними лiсотвiрними аборигенними породами насадження е Acer platanoides, Quercus robur, Ulmus scabra, A. tataricum. З'ясовано породний склад верхшх ярусiв деревоста-ну та шдтску, що зростають на територп рiзних морфологiчних частин балки. Байрачний лiс мае значний ресурсний потен-цiал, включаючи медоноснi та вгтамшш рослини. У складi насадження виявлено види з високою iнвазiйною здаттстю (Acer negundo, Amorpha fruticosa, Robinia pseudoacacia) та той, що визнано швазшним у списках близьких до Украши територiй (Parthenocissus quinquifolia).
Krnuoei слова: байрачний лгс; деревна рослиншсть; бк^зномашття; систематична структура флори.
Вступ. Байрачш люи 3anopi3bKoi' обл. вщносять до байрак1в порожисто! частини Дшпра. Вони е пiвденним форпостом цього типу рослинносп (Bel'gard, 1950, 1971). Як ввдомо, лiси мають важливе ктматичне (Crane, 1985), грунтозахисне та агротехшчне значення. Ок-рiм цього, байрачнi лiси - це своерщний рефугiум для фауни, в них трапляються представники люових, степових, лугових та iнших тишв фiтоценозiв, часто - рщюс-m й ендемiчнi види. Таю затснет балки мають високу атракторну властивють для населения великих промис-лових мют i виступають ареною його рекреацшно! ак-тивностi. Внаслiдок неконтрольованого антропогенного впливу байрачно-лiсова рослиннiсть деградуе, при цьому природнi фiтоценози насичуються антропофгга-ми й iнвазiйними видами.
Рослинний покрив байраюв о. Хортиця шддаеться впливу рекреанпв, зазнае трансформаци внаслщок ста-рiния насаджень, змши порiд тощо. З огляду на це, актуальною е шформашя про стан !х дендрофлори для створення банку даних. Це тдвищить ефективнiсть i оперативнiсть монiторингових заходiв i буде основою для розробки способiв збереження фiтоценозiв та цш-них дендрооб'ектiв (Bessonova, Zaitseva & Nemchenko,
2017).
Актуальнiсть подiбного роду дослвджень очевидна з огляду на розроблення "Концепцп збереження та стало-го використання лiсових генетичних ресурав", що було представлено вперше в Укра!ш з метою забезпечення сталого функцюнування лiсових екосистем, збереження потеншалу лiсiв для майбутнiх поколiнь та вдоскона-лення наявних законодавчих докуменпв щодо шдтри-мання бiорiзноманiття в люах (Krynytskyi et а1., 2017).
Мета дослщження - вивчення видового складу i стану дендрофлори байрачного люу балки Широка.
Матер1ал 1 методи дослщження. Дослщження проводили в байрачному лiсi балки Широка на о. Хортиця, що входить до рекреацшно! сфери м. Запорiжжя. На схилi швденно-схщно! експозицi! розташований санато-рiй-профiлакторiй титано-магнieвого комбiнату (ЗТМК). Балка мае 23 вщроги, тому шша !! назва - Оле-нячий рiг.
Балка розташована в шдзош рiзнотравно-типчаково-ковилового степу.
Дослщження проводили маршрутним методом на основi бiогеоценотичного принципу (Sukachev, 1964, 1966). Зiбранi рослини гербаризували за загальноп-
1нформащя про aBTopiB:
Яковлева-Носарь Свiтлaнa Олегiвнa, канд. бiол. наук, доцент, доцент кафедри садово-паркового господарства та генетики.
Email: krokus17.zp@gmail.com Бессонова Валентина Петрiвнa, д-р бюл. наук, професор, завiдувач кафедри садово-паркового господарства. Email: spg.dsaeu@gmail.com
Цитування за ДСТУ: Яковлева-Носарь С. О., Бессонова В. П. Дендрофлора балки широка (ос^в Хортиця) . Науковий вкник НЛТУ
УкраТни. 2018, т. 28, № 2. С. 26-30. Citation APA: Yakovlieva-Nosar, S. O., & Bessonova, V. P. (2018). Dendroflora of the Shyroka Balka Ravine (Hortiza Island) . Scientific Bulletin of UNFU, 28(2), 26-30. https://doi.org/10.15421/40280203
рийнятою методикою (Skvortsov, 1977). Видовий склад дендрофлори визначали зпдно з "Визначником вищих рослин Украши" (Opredelytel, 1999), а також використо-вували довiдковi видання (Zaiachuk, 2008). Картосхему територп дослвдження зображено на рис.
Рис. Картосхема територп доолдження (https://www.goog-le.com.ua/maps/) (координати зазначених точок 47°49'23,Г' N 35°05'29,2' E; 47°49'04,Г6 N 35°05'00,24 E)
Результата дослiдження та ix обговорення. На територп балки Широка зростае 54 види деревних рослин, що належать до 26 родин (табл.). Ввддш Pinophyta представлено 2 видами, ввддш Magnoliophyta - 52 видами.
Г 2 3
21 Ribes aureum Pursh. Швшчна Aмeрикa
Hippocastanaceae Tarr. et Gray.
22 Aesculus hippocastanum L. прсью люи швдня Бал-канського швострова (Магедошя)
Hydrangaceae Endl.
23 Philadelphus coronarius L. Пiвдeннa Европа
Juglandaceae A. Richard ex Kunth.
24 Juglans regia L. ^игральна Aзiя
Moraceae Link
25 Morus alba L. Схiдний Китай
Oleaceae Hoffmgg. et Link
26 Fraxinus excelsior L. аб.
27 Ligustrum vulgare L. аб.
28 Syringa vulgaris L. Балканський mвocтрiв
Rhamnaceae Juss.
29 Rhamnus cathartica L. аб.
Rosaceae Adans.
30 Amygdalis nana L. аб.
31 Armeniaca vulgaris Lam. Прсью люи Тянь-Шаню
32 Cerasus fruticosa (Pall.) G. Woron. аб.
33 Cotoneaster melanocarpus Fisch. ex Blytt аб.
34 Crataegus monogyna Jacq. аб.
35 Malus domestica Borkh. Швденний Казахстан, Киргизiя (Передлр'я Алатау)
36 M. sylvestris (L.) Mill. [Malus praecox Borkh.] аб.
37 Prunus domestica L. Закавказзя, Мала Азiя
38 P. spinosa L. аб.
39 Pyrus communis L. аб.
40 Rosa canina L. аб.
41 Spiraea vanhouttei Zab. Культивують в Сврош, Середнш Азп, на Кав-казi та в Швшчнш Аме-рищ
42 S. hypericifolia L. аб.
Salicaceae Mirb.
43 Populus nigra L. аб.
44 P. alba L. аб.
45 Salix babylonica L. Китай
Sambucaceae Link.
46 Sambucus nigra L. аб.
Simaroubaceae DC.
47 Ailanthus altissima Mill. Швшчний Китай
Tamaricaceae Lindl.
48 Tamarix laxa Willd. Пiвдeннo-Сxiднa Европа, Кавказ, Сeрeдня Aзiя, 1ран, Мoнгoлiя
Tiliaceae Juss.
49 Tilia cordata Mill. аб.
Ulmaceae Mirb.
50 Celtis occidentalis L. Швшчна Aмeрикa
51 Ulmus laevis Pall. аб.
52 U. pumila L. [U. pinnato-ramosa Dieck. ex Koehne] Aзiя
53 U. scabra Mill. аб.
Vitaceae Lindl.
54 Parthenocissus quinquifolia (L.) Planch. Швшчна Aмeрикa
Примтка: аб. - мicцeвa рослина.
Найбiльшою кшькютю видiв представлено родини: Rosaceae Adans. (13); Aceraceae Lindl., Fabaceae Lindl. i Ulmaceae Mirb. (по 4 види); Oleaceae Hoffmgg. et Link i Salicaceae Mirb. (по 3 види). Двома видами представлено родини Caprifoliaceae Vent., Celastraceae R. Br. та Fagaceae Dum., i тшьки одним видом - родини Cupres-saceae S. F. Gray, Pinaceae Lindl., Anacardiaceae Lindl., Berberidaceae Torr. et Gray, Bignoniaceae Pers., Elaeag-
Табл. Таксоном1чний список дендрофлори балки Широка
№ з/п Вид Шрвинний aрeaл
1 2 3
PINOPHYTA
Cupressaceae S. F. Gray
1 Thuja orientalis L. [Biota orientalis (L.) Endl., Platycladus orientalis (L.) Franco] Швшчний Китай, Ко-рeя, Мaньчжyрiя, Дaлe-кий Cx^ Potiï
Pinaceae Lindl.
2 Pinus silvestris L. аб.
MAGNOLIOPHYTA
Aceraceae Lindl.
3 Acer negundo L. Швшчна Aмeрикa
4 A. platanoides L. аб.
5 A. tataricum L. аб.
6 А. saccharinum L. Швшчна Aмeрикa
Anacardiaceae Lindl.
7 Cotinus coggygria Scop. аб.
Berberidaceae Torr. et Gray
S Berberis vulgaris L. аб.
Bignoniaceae Pers.
9 Catalpa bignonioides Walt. Швшчна Aмeрикa
Caprifoliaceae Vent.
10 Lonicera tatarica L. Европа, Cxiдний Cибiр, Ceрeдня Aзiя
11 Symphoricarpos albus (L.) Blake Швшчна Aмeрикa
Celastraceae R. Br.
12 Еuonymus europaea L. аб.
13 E. verrucosa Scop. аб.
Elaeagnaceae Juss.
14 Elaeagnus angustifolia L. Ceрeдзeмнoмoр'я, Aзiя
Fabaceae Lindl.
15 Amorpha fruticosa L. Швшчна Aмeрикa
16 Caragana arborescens Lam. Cибiр, Кaзaxcтaн
17 Robinia pseudoacacia L. Швшчна Aмeрикa
18 Gleditsia triacanthos L. Швшчна Aмeрикa
Fagaceae Dum.
19 Quercus robur L. A6
20 Q. rubra Du Roi Швшчна Aмeрикa
Grossulariaceae DC.
naceae Juss., Grossulariaceae DC., Hippocastanaceae Tarr. et Gray., Hydrangaceae Endl., Juglandaceae A. Richard ex Kunth., Moraceae Link, Rhamnaceae Juss., Sambu-caceae Link., Simaroubaceae DC., Tamaricaceae Lindl., Tiliaceae Juss., Vitaceae Lindl.
Осшльки деяш види дендрофлори балки е декора-тивними, яких використовують для озеленения населе-них мюць, тому присутшсть таких рослин на дослвдже-нш територп зумовлена ïx роллю у композицшному оформленш санаторш-профшакторш. Територш цiеï установи, безпосередньо з центральним тальвегом балки, з'еднують сходи, уздовж яких висаджено декоратив-нi рослини (Thuja orientalis, Syringa vulgaris, Spiraea vanhouttei, Lonicera tatarica). У насадження цeнтральноï частини балки, яку часто вщвщують рекреанти, вкрап-лeнi рослини Thuja orientalis, Acer saccharinum та Phila-delphus coronaries.
Порiвняння багатства дендрофлори байраку Вшсь-ковий, який також належить до пiвдeнного гeографiч-ного варiанта, свiдчить про дещо менше його видове рiзноманiття. На тeриторiï цього байраку було виявлено 46 видiв деревних рослин, що належать до 31 роду i 21 родини. При цьому частка штродуценпв у склащ дендрофлори становила 34,8 % (Bessonova, Zaitseva & Nemchenko, 2017).
У склащ дендрофлори байрачного лiсу балки Широка аборигенш види становлять 48,1 %, тодi як штроду-кованi - 51,9 %. Найбшьша частка участi з числа !нтро-дукованих видiв належить пiвнiчноамeриканським (11 видiв, або 39,3 % вщ усiеï кiлькостi eкзотiв).
Найпоширeнiшими серед штродуцеипв е Amorpha fruticosa, Robinia pseudoacacia, Morus alba та Celtis occi-dentalis.
Основними люовими породами природних фггоце-нозiв дослвдженого байрачного люу е Acer platanoides, Quercus robur, Ulmus scabra, A. tataricum. У склащ де-ревостану присутня Robinia pseudoacacia, що м^увала у фпоценоз з оточуючих балку захисних насаджень, до складу яких входить також Gleditsia triacanthos. Ïï оди-ничш особини також поширились у насадження байраку. Переважаюча частина видiв деревостану байрачного лiсу е супутшми. Ïx к1льк1сна участь iстотно вщр!з-няеться. Позаярусна деревна рослиннiсть представлена одним видом (Parthenocissus quinquifolia).
З позицп розпод^ видiв дендрофлори за життевими формами, частка власне дерев становить 56,6 %, чагар-ник1в - 41,5 %, л1ан - 1,9 % вщ загально1' кiлькостi видiв.
Локалiзацiю дерев i чагарнишв у байрачному лга визначають лiсорослинними умовами сxилiв рiзниx ек-спозицiй i тальвегу балки. Так, деревостан насадження схилу швденно-схщно1' eкспозицiï здeбiльшого представлено Acer platanoides та A. tataricum. Присутш по-одинош гeнeративнi екземпляри Robinia pseudoacacia, Ulmus scabra, Pyrus communis, Morus nigra. Вщзначено природне поновлення Acer platanoides, A. tataricum, Celtis occidentalis, Robinia pseudoacacia. Пщисок цього фггоценозу сформований чагарниками Ligustrum vulgare, Crataegus monogyna, Euonymus europaea. У складi тдтску зрiдка трапляеться Berberis vulgaris. Узлiсся насадження формують рослини Amygdalis nana.
У тальвегу центрально!' частини балки видовий склад деревостану дещо вiдрiзняеться. Тут переважа-ють так! види, як Ulmus scabra, U. pumila, Quercus robur. У тдтску домшуе Sambucus nigra. Варто зазначи-
ти також наявшсть дерев Robinia pseudoacacia, ïï сухос-тiйних екземплярiв та особин Ulmus scabra, U. pumila i Acer platanoides 3i слгдами рубок CTOB6ypiB.
У тальвегу i гирлi центральноï частинi балки спосте-рiгаються ознаки активноï антропогенноï дiяльностi: кострища, слгди механiчноï дiï на деревш рослини, спо-радичнi дшянки розпушеного грунту. Саме на таких дь лянках трапляеться самосiв Quercus robur, а також ок-ремГ екземпляри пiдростy Aesculus hippocastanum.
У гирлi балки Широка влаштовано тщаний пляж для ввдиочивальнишв санаторiю-профiлакторiю i рекре-антiв. У безпосереднiй близькосп до води зростають ге-неративш рослини Populus nigra, що активно розмно-жуються вегетативним шляхом, а також рослини Amorpha fruticosa i Fraxinus excelsior; на деякш вадсташ вщ рiчки - U. laevis i шдрют Gleditsia triacanthos. На граштних вiдслоненнях, що межують з остепненими дь лянками, трапляеться Cotoneaster melanocarpus, а узлю-ся в цш частинi балки формують заросп Spiraea hyperi-cifolia - вид, що знаходиться в загасаючш частиш свого ареалу iснyвання.
На схилах пiвнiчно-захiдноï експозицiï центральноï частини балки превалюють Quercus robur та його су-пyтнi породи (Acer platanoides i A. tataricum). Разом iз тим, у цих природних фггоценозах вщзначаеться присутшсть генеративних екземплярiв, пiдростy i самоаву Robinia pseudoacacia. У цьому насадженш зростае дово-лi багато особин Celtis occidentalis рiзних вiкових ста-нiв. Пiдлiсок утворюють Sambucus nigra, Crataegus monogyna i, в меншому ступеш, - Cotinus coggygria. Тут же мае мюце штучне групове насадження Symphoricar-pos albus.
У вщрогах балки основною лiсовою породою е Q. robur з рiзними супутшми породами. На деяких дi-лянках деревостану переважае U. scabra.
Бшя вiдрогiв балки Широка, як1 розташоваш з тв-денно-схiдноï сторони вщносно центрального тальвегу, зростають насадження Juglans regia. Тому одиничш екземпляри meï породи вiдзначаються i у фггоценозах байрачного лГсу. Неподалiк вщ цих дГлянок балки та-кож знаходиться досить старий плодовий сад.
Деяш з вгдропв балки, що межують зГ сшьськогос-подарськими упддями, протягом 15-рГчного вивчення балки, з рГзних причин, неодноразово зазнавали дГ!' вог-ню. Зокрема страждали дорослГ дерева i природне по-новлення Quercus robur.
У наших публшашях вже висвилювали стан попу-ляцш Quercus robur i Acer platanoides балки Широка за умов рекреацшного навантаження (Tetelbaum, Bessonova & Yakovlieva-Nosar', 2005; Yakovlieva-Nosar', 2007 а, 2007 b), а також аналГзували стан степовоï рослинносп meï балки (Yakovlieva-Nosar', 2009; Bessonova, Zaitseva & Yakovlieva-Nosar', 2014).
Значною шльшстю екземплярГв у деревосташ балки представлен Acer platanoides, A. tataricum, Quercus robur, Ulmus scabra, Morus alba, Robinia pseudoacacia. У тдтску численш так! види, як: Sambucus nigra, Ligustrum vulgare, Crataegus monogyna. Зазначеш породи досить штенсивно поновлюються. Мюцями спостерь гаемо природне поновлення Pyrus communis, Ulmus pumila, Celtis occidentalis, Acer negundo. Ввдносно невеликою е чисельшсть генеративних екземплярГв Celtis occidentalis i Ulmus laevis. Виявлено поодинош екземпляри Tilia cordata, Fraxinus excelsior, Juglans regia, Aesculus
hippocastanum, Caragana arborescens, Gleditsia tri-acanthos, Ailanthus altissima, Populus nigra, P. alba.
Значна частина байрачно-люових видiв дослщжених фiтоценозiв мае господарську щншсть. До вiтамiнних рослин дендрофлори балки Широка належать Berberis vulgaris, Juglans regia, Morus alba, Rosa canina, Malus sylvestris, до медоносних - Acer tataricum, A. platano-ides, Robinia pseudoacacia, Quercus robur, Lonicera tata-rica, Caragana arborescens, Amorpha fruticosa, Crataegus monogyna, Malus domestica, Prunus spinosa, Pyrus com-munis, Tilia cordata, Cerasus fruticosa, а Cotinus coggygria е джерелом ташдно1 сировини.
Варто зазначити, що дослщженнями (Samsonova, 2015) встановлено найкращий бюресурсний потенщал Í3 медозбору району з великою шльшстю залiснених ярiв i байрак1в.
Зпдно з Конвенцiею з бiологiчного рiзноманiття (Convention on Biological Diversity, CBV, 1992; Kon-ventsiia, 2002), швази неаборигенних видiв оцiнюють як другу за значениям (тсля безпосереднього знищення мiсць iснувания) загрозу для бiорiзноманiття свiту. У складi насаджень балки Широка вщзначено наявнiсть iнвазiйних чужорщних рослин, що внесено до "чорного списку" £вропи (Acer negundo, Amorpha fruticosa, Robinia pseudoacacia), а також виду, який визнано шва-зiйним у списках близьких до Украни територiй (Parthenocissus quinquifolia). Як вщзначають деяк1 авто-ри (Abduloieva, Shevchyk & Karpenko, 2009; Abduloieva & Karpenko, 2013), зазначеш види ще називають тран-сформерами, осшльки вони проявляють широку еколо-пчну амплiтуду i значний адаптацiйний потенщал тд час розширення екологiчного ареалу. За характером впливу на екосистеми, зпдно з Abduloieva, Shevchyk & Karpenko, 2009, зазначеш вище швазшш рослини-тран-сформери подать на так! групи: гiперспоживачi ресур-сiв (Parthenocissus quinquifolia); донори обмежених ре-сурав, зокрема азоту (Robinia pseudoacacia, Amorpha fruticosa); закрiплювачi шсшв та берегiв (Amorpha fruticosa); ri, що сприяють iнтенсивному накопиченню тд-стилки та опаду (Acer negundo).
Чисельнiсть небезпечних iнвазiйних вид!в Acer negundo i Ailanthus altissima у склад! деревостану балки Широка е поки що незначною. Особини Robinia pseudoacacia розташоваш мозачно по всш територiï балки. Рослини Parthenocissus quinquifolia трапляються пере-важно у районi верхiвки балки та у центральнш ïï частит поблизу схилу пiвденно-схiдноï експозицп. Amorpha fruticosa локалiзуеться у гирл! балки, на березi р. Дширо. Висновки
1. Дендрофлора балки Широка представлена 54 видами деревних рослин, що належать до 43 род!в i 26 родин. Аборигенш види становлять 48,1 %, а штродуковаш -51,9 % вщ загально1 юлькост вид!в фггоценозу.
2. Основними люовими породами природних ф!тоценоз!в дослщженого байрачного л!су е Acer platanoides, Quercus robur, Ulmus scabra, A. tataricum. Серед штродуцен-тав найбшьш поширеними е Amorpha fruticosa, Robinia pseudoacacia, Morus alba та Celtis occidentalis.
3. Серед деревних порщ насадження балки виявлено ме-доносш (13 вид!в) i вггамшш (5 вид!в) рослини.
4. У склад! фггоценоз!в байраку зареестровано види з ви-сокою швазшною здатшстю (Acer negundo, Amorpha fruticosa, Robinia pseudoacacia) та той, що визнано ш-
вазшним (Parthenocissus quinquifolia), хоча чисельшсть 1х ще не велика, представники обох категорш можуть бути загрозою для бюлопчного рiзноманiтгя байрачного л^у.
Перспективним е докладне вивчення природного поновлення аборигенних та 1нтродукованих деревних порщ, що входять до складу насадження байрачного ль су, а також проведения подальшого мониторингу за по-ширенням на територп балки швазшних вид1в.
Перелiк використаних джерел
Abduloieva, O. S., Shevchyk, V. L., & Karpenko, N. I. (2009). Invazi-ini chuzhynni vydy vyshchykh roslyn u roslynnykh uhrupovanni-akh Kanivskoho pryrodnoho zapovidnyka. Zapovidna sprava v Uk-raini, 15(2), 31-36. [in Ukrainian]. Abduloieva, O., & Karpenko, N. (2013). Pokaznyky invaziinoho po-tentsialu chuzhynnykh roslyn yak osnova protsedury otsinky ryzyku. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu im. T. Shevchenka, 16, 51-53. [in Ukrainian]. Bel'gard, A. L. (1950). Lesnaya rastitel'nost' yugo-vostoka USSR.
Kyiv: Izd-vo KGU. 263 р. [in Russian]. Bel'gard, A. L. (1971). Stepnoe lesovedenie. Moscow: Izd-vo Lesn.
prom-st'. 336 р. [in Russian]. Bessonova, V. P., Zaitseva, I. A., & Nemchenko, M. V. (2017). Dendroflora urochishcha "Voiskovaуa balka" (Dnepropetrovskaуa oblast'). Fitoraznoobrazie Vostochnoi Evropy, XI(2), 70-77. [in Russian].
Bessonova, V. P., Zaitseva, I. A., & Yakovlieva-Nosar', S. O. (2014). Vplyv rekreatsii na stan stepovykh dilianok balky Shyrokoi o. Khortytsia. Scientific Bulletin of UNFU, 24(9), 109-114. [in Ukrainian].
Crane, A. J. (1985). Possible effect of rising CO2 on climate. Plant cell environment, 8(6), 371-379.
https://doi.org/10.1111/j.1365- 3040.1985.tb01672.x Konventsiia. (2002). Konventsiia pro okhoronu bioriznomanittia (m. Rio-de-Zhaneiro, 5 chervnia 1992 roku) Zbirnyk mizhnarodno-pra-vovykh aktiv u sferi okhorony dovkillia, (pp. 329-342). (2nd ed.). Lviv: Norma. [in Ukrainian]. Krynytskyi, H. T., Hayda, Yu. I., Yatsyk, R. M., Parpan, V. I., & Los, S. A. (2017). Concept for the conservation and sustainable use of forest genetic resources in Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 27(8), 37-44. https://doi.org/10.15421/40270805 Opredelitel'. (1999). Opredelitel' vysshikh rastenii Ukrainy. Kyiv: Fi-
tosotsiotsentr. 548 р. [in Russian]. Samsonova, I. D. (2015). Otsenka medon«^^ resursov na zemfy-akh lesnogo fonda Rostovskoi oblasti. Lesnoi zhurnal, 1, 45-53. [in Russian]. https://doi.org/10.17238/issn0536-1036.2015.1.45 Skvortsov, A. K. (1977). Gerbarii. Posobie po metodike i tekhnike.
Moscow: Nauka. 199 р. [in Russian]. Sukachev, V. N. (1964). Osnovnуe ponуatiуa lesnoi biogeotsenologii. Osnovy lesnoi biogeotsenologii, (pp. 5-49). Moscow: Nauka. [in Russian].
Sukachev, V. N. (1966). Osnovnye ponyatiya o biogeotsenozakh i obshchee napravlenie ikh izucheniya. Programma i metodika bi-ogeotsenoticheskikh issledovanii, (pp. 12-50). Moscow: Nauka. [in Russian].
Tetelbaum, Yu. V., Bessonova, V. P., & Yakovlieva-Nosar', S. O. (2005). Stan tsenopopuliatsii Quercus robur L. bairakiv porozhystoi chastyny Dnipra za umov rekreatsii. Visnyk Zaporizkoho natsional-noho universytetu. Seriia: Biolohichni nauky, 1, 180-187. Zapo-rizhzhia: ZNU [in Ukrainian]. Yakovlieva-Nosar', S. O. (2007 b). Stan tsenopopuliatsii Quercus ro-bur L. balky Shyrokoi za umov rekreatsiinoho navantazhennia. Pytannia bioindykatsii ta ekolohii. Period. nauk. vyd., 12(1), 10-24. Zaporizhzhia: ZNU. [in Ukrainian]. Yakovlieva-Nosar', S. O. (2007 а). Stan tsenopopuliatsii Acer platano-ides L. balky Shyrokoi za umov rekreatsiinoho navantazhennia. Visnyk Donetskoho universytetu. Ser. A.: Pryrodnychi nauky, 2, 286-291. [in Ukrainian].
Yakovlieva-Nosar', S. O. (2009). Florystychna struktura trav'ianoi Zaiachuk, V. Ya. (2008). Dendrolohiia. Lviv: Apriori. 656 р. [in Uk-roslynnosti balky Shyrokoi o. Khortytsia. Pytannia bioindykatsii ta rainian]. ekolohii. Period. nauk. vyd., 14(2), 112-121. Zaporizhzhia: ZNU. [in Ukrainian].
С. О. Яковлева-Носарь1, В. П. Бессонова2
1 Запорожский национальный университет, г. Запорожье, Украина 2 Днепропетровский государственный аграрно-экономический университет, г. Днепр, Украина
ДЕНДРОФЛОРА БАЛКИ ШИРОКАЯ (ОСТРОВ ХОРТИЦА)
Байрачные леса Запорожской обл. относят к байракам порожистой части Днепра. Они имеют важное климатическое и почвозащитное значение, в них концентрируются представители лесных, степных, луговых фитоценозов, часто - редкие и эндемичные виды, а также местная фауна. Такие лесистые балки характеризуются высокой аттракторной способностью для рекреантов, деятельность которых приводит к трансформации растительности байрачнолесных фитоценозов. В связи с этим актуальной является информация о состоянии их дендрофлоры для создания банка данных и оперативного мониторинга. Приведены данные о видовом составе дендрофлоры балки Широкая, расположенной на о. Хортица (зона рекреационной деятельности туристов и жителей г. Запорожье), где зарегистрировано 54 вида древесных растений, относящихся к 43 родам и 26 семействам. Установлено, что наибольшим видовым насыщением характеризуется семейство Rosaceae Adans. В составе дендрофлоры байрачного леса аборигенные виды составляют 48,1 %, интродуцированные - 51,9 %. Наибольшая доля участия среди интродуцированных видов принадлежит породам североамериканского происхождения (11 видов или 39,3 % от всего количества интродуцентов). Интродуценты представлены, в основном, Amorpha fruticosa, Robinia pseudoacacia, Morus alba и Celtis occidentals. Основными лесообразующими аборигенными породами насаждения являются Acer platanoides, Qu-ercus robur, Ulmus scabra, A. tataricum. Установлен породный состав верхних ярусов древостоя и подлеска, произрастающих на территории различных морфологических частей балки. Байрачный лес имеет значительный ресурсный потенциал, включая медоносные и витаминные растения. В составе насаждения обнаружены виды с высокой инвазионной способностью (Acer negundo, Amorpha fruticosa, Robinia pseudoacacia) и признанный инвазионным в списках близких к Украине территорий (Parthenornssus quinquifolia).
Ключевые слова: байрачный лес; древесная растительность; биоразнообразие; систематическая структура флоры.
S. O. Yakovlieva-Nosar"1, V. P. Bessonova2
1 Zaporizhzhia National University, Zaporizhzhya, Ukraine 2 Dnipropetrovsk State Agrarian and Economic University, Dnipro, Ukraine
DENDROFLORA OF THE SHYROKA BALKA RAVINE (HORTIZA ISLAND)
Ravine forests are samples of intrazonal vegetation where numerous representatives of the fauna live, as well as plants of forest, steppe, meadow and other types of phytocoenosis, many of which are rare and endemic species. Consequently, the study of the taxo-nomic structure of their flora and the impact of recreational activities on the biodiversity of these natural forests is relevant. The route method based on the biogeocenotical principle for the defining of the species composition of the dendroflora represents the research technique. The research provides data on the species composition of the dendroflora of ravine Shyroka ravine, Khortytsya (recreational area of tourists and residents of Zaporizhzhia), where 54 species of woody plants belonging to 43 genera and 26 families grow. As a result, the study reviled that the Rosaceae Adans family is characterized by the highest species diversity. In the composition of the dendroflora of the birch forest, 48.1 % are native species, 51.9 % are introduced. The largest share of the introduced species belongs to the species of North American origin (11 species, or 39.3 % of the total number of alien species). Amorpha fruticosa, Robinia pseudoacacia, Morus alba and Celtis occidentalis represent the introductants. The main forest-forming aboriginal species of the plantation are Acer platanoides, Quercusrobur, Ulmusscabra, A. tataricum. The study demonstrates the pedigree composition of the overstorey and undergrowth on the territory of various morphological parts of the ravine. Ravine forest has a significant resource potential, including honey and vitamin plants. Species with high invasive capacity (Acer negundo, Amorpha fruticosa, Robinia pseudoacacia) and those recognized as invasive (Parthenocissus quinquifolia) occur in the plantation. Consequently, the directions for future research is a detailed study of the natural renewal of native and introduced tree species, which are part of the plantation of the ravine forest, as well as further monitoring of the distribution of invasive species on the territory of the ravine.
Keywords: ravine forest; arboreal vegetation; biodiversity; systematic structure of flora.
