CC BY
55
ded. Experimental studies on autovegetative reproduction of Taxus baccata L typical form, 'Fastigiata' and 'Aurea' by winter and summer cuttings with using different rooting stimulants are undertaken. Methods used in the studies such as timing of harvesting cuttings and experiments, the types and concentrations of stimulants, the type of substrate, are described in detail. The results obtained are summarized, analyzed, and presented .
Keywords: Taxus baccata L., decorative form, root stimulator, graft.
УДК 712.253(477.63) Викл. О.А. Пономарьова, канд. бюл. наук;
проф. В.П. Бессонова, д-р бюл. наук; доц. О.€. 1ванченко, канд. бюл. наук -
Днтропетровський ДА У
ДЕНДРОФЛОРА ПАРКУ 1М. Ю. ГАГАР1НА У ДНШРОПЕТРОВСЬКУ
Дендрофлора парку ím. Ю. Гагарша представлена 29 видами дерев, 13 видами ча-гарниюв i 2 видами лiан, що належать до 24 родин. Переважна бiльшiсть видiв (62 %) е штродукованими. Bík бшьшост дерев сягае близько 50 роюв. Тшьки 35 % екземплярiв рослин мають добрий життевий стан. Це представники таких видiв, як Tilia platyphyllos Scop., Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, Juglans regia L., Ulmus parvifolia Jacq., Ulmus scabra Mill., Acer pseudoplatanus L., Populus alba L. Найбшьшу кшьюсть пошкоджень виявлено в екземплярiв таких видiв, як Robiniapseudoacacia L., Gleditsia triacanthos L., Aesculus hippocastanum L., Fraxinus excelsior L., Betula pendula Roth, Acer negundo L., Ulmus scabra Mill., Quercus robur L., якi становлять бiльше половини деревно! рослин-ност парку.
Ключовi слова: дендрофлора парку, життевий стан.
Вступ. Дендрофлора парив та crnepÍB урботехногенних територiй фор-муе систему зелених насаджень загального користування, яка е основою зелено!' зони мкт. Зеленi насадження серед забудови сприяють полiпшенню мезо- i шк-pоклiмату та санiтаpно-гiгiенiчних умов. У населених пунктах вони створюють природне пейзажне середовище, умови для масового вщпочинку населения серед природного оточення i оздоровлюють пов^яний басейн [3]. Вивчення стану та видового складу паркових насаджень такого великого промислового мс-та, як Дншропетровськ стае дедалi бшьше актуальнiшим у зв'язку з ростом ш-тенсивностi техногенного навантаження.
Дшпропетровський парк iменi Юpiя Гагаpiна - це теpитоpiя ушверси-тетського мктечка Днiпpопетpовського нацiонального университету iм. О. Гончара. Парк було засновано в 1964 р., його територ1я займае близько 13 га. У 1996 р. парк було введено до складу боташчного саду Дншропетровського нащ-онального унiвеpситету. Таким чином, зараз парк е об'ектом природно-заповвд-ного фонду загальнодержавного значення [8].
Зважаючи на те, що парк несе ктотне pекpеацiйне навантаження, а дерева мають немолодий вiк (за умов зростання в мкькому сеpедовищi), ми вва-жаемо актуальним проведення дослiдження видового складу дендрофлори парку, а також ощнку життевого стану деревно! рослинносп для подальшо! опти-мiзацií паркових насаджень.
Методи дослщжень. Облiк деревних та чагарникових рослин виконува-ли зпдно з "Iнстpукцiею з техшчно! iнвентаpизацií зелених насаджень у мктах та iнших населених пунктах Украши" № 226 вiд 24.12. 2001 р. [2]. Життевий стан встановлювали за трьохбальною шкалою [5].
Табл. 1. TaKC0H0MÍ4Huü анал'и дендрофлори парку
№ Родина Вид Кшьюсть екземплярiв виду, шт
l Pináceae Picea pungens f. 'Glauca' 32
Platycladus orientalis 46
2 Cupressáceae Juniperus sabina 15
Juniperus squamata 15
Acer platanoides 223
3 Aceraceae Acer pseudoplatianus 20
Acer negundo 211
4 Ulmaceae Ulmus parvifolia 6
Ulmus scabra 33
s Celtidaceae Celtis occidentalis 2
Populus nigra 43
Populus alba 1S
6 Salicaceae Populus italica l
Populus simonii 31
Salix alba 11
l Fabaceae Robinia pseudoacacia 564
Gleditsia triacanthos 95
S Hippocastanaceae Aesculus hippocastanum 2S5
9 Fraxinus excelsior 6l
Oleaceae Syringa vulgaris 5
Ligustrum vulgare 62
lO Moraceae Morus alba 13
Tilia platyphyllos 5S
ll Tiliaceae Tilia cordata l
T. x europaea l
Spiraea media 1O
Armeniaca vulgaris 2
12 Rosaceae Sorbus aucuparia 4
Pyrus communis S
Rosa canina 1
Crataegus laevigata 1
l3 Betulaceae Betula pendula 49
l4 Simaroubaceae Ailanthus altissima 15
l5 Berberidaceae Berberis thubergii 6
l6 Tamaricaceae Tamarix tetrandra 5
ll Buxaceae Buxus sempervirens 1S
lS Caprifoliaceae Symphoricarpos albus 1
l9 Bignoniaceae Catalpa bignonioides 1
TO Fagaceae Quercus robur 15
21 Juglandaceae Juglans regia 1O
22 Cornaceae Swida sanguinea 1
23 Sambucaceae Sambucus nigra 22
24 Vitaceae Parthenocissus quinquefolia -
Parthenocissus tricuspidata -
Всього 24 44 2O45
Результати дослщжень. Аналiз видового складу засвщчив, що дендроф-лора парку ïm. Ю. rarapiHa представлена 44 видами дерев, чагарниюв та лiaн, якi належать до 24 родин (табл. 1). Водночас в однойменному парку в Житоми-pi (також заснованому в 1964 р.) piзномaнiття дендрофлори в декшька paзiв ви-ще, шж у Днiпpопетpовську [4]. Бiдний видовий склад дерев (близько 30 видiв) виявлений i в iнших парках нашого мiстa - ïm. Т. Г. Шевченко i Севастопольсь-кому [6, 7].
Переважна бшьшють пpедстaвникiв дендрофлори - покритонасшш, якi належать до 38 видiв (94,8 % вщ загально'1 кiлькостi екземпляpiв), серед голона-сiнних виявлено всього 4 види (5,2 %). 26 видiв (61,9 %) дерев i чaгapникiв у парку представлено штродукованими видами (Picea pungens, Platycladus orientais, Juniperus squamata, Acer pseudoplatanus, Acer negundo, Ulmus scabra, Celtis occidentalis, Populus italica, Populus simonii, Robinia pseudoacacia, Gleditsia tri-acanthos, Aesculus hippocastanum, Syringa vulgaris, Morus alba, Tilia platyphyllos, T.x europaea, Spiraea media, Armeniaca vulgaris, Ailanthus altissima, Berberis thunbergii, Tamarix tetrandra, Parthenocissus quinquefolia, Parthenocissus tricuspi-data, Buxus sempervirens, Symphoricarpos albus, Catalpa bignonioides, Juglans regia, Swida sanguinea) i тшьки 16 (38,1 %) аборигенними (Acer platanoides, Juniperus sabina, Ulmus parvifolia, Populus nigra, Populus alba, Salix alba, Fraxinus excelsior, Ligustrum vulgare, Tilia cordata, Sorbus aucuparia, Pyrus communis, Rosa canina, Crataegus laevigata, Betula pendula, Quercus robur, Sambucus nigra). Переважання штродукованих видiв деревних рослин - характерна риса Дншро-петровських парюв [1].
За результатами тaксономiчного aнaлiзу з'ясовано, що родини представлен piзною ктьюстю pодiв та видiв (рис. 1), при цьому видове piзномaнiття не завжди забезпечено великою шльюстю екземпляpiв.
Рис. 1. РозподЫ eudie деревно-чагарниковихрослин за ктьтстю екземпляр1в, %
Наприклад, серед Розових (Rosaceae) виявлено 6 pодiв (6 видiв), що ста-новлять всього 1,3 % (за кшьюстю екземпляpiв); Маслинових (Oleaceae) - 3 ро-
1. Лiсове та садово-паркове господарство 65
ди (3 види) - 6,5 %; Вербових (Salicaceae) - 2 роди (5 видiв) - 5,3 %. В той же час на частку Бобових (Fabaceae), яю представленi всього 2 родами (2 види), припадае 32,2 %; Кленових (Aceraceae) - 1 рiд (3 види) - 22,3 %; Пркокаштано-вих (Hippocastanaceae) - 1 рвд (1 вид) - 13,3 % (рис. 1).
На територц парку нараховуеться 11 родин, ят представлеш одинични-ми екземплярами: Каркасовi (Celtidaceae), Тутовi (Moraceae), Симарубовi (Si-maroubaceae), Барбарисовi (Berberidaceae), Тамариксовi (Tamaricaceae).
Вивчення життевого стану дерев показало, що у доброму i задовiльному станах перебувае 85,8 % екземплярiв (табл. 2). Найкращий стан можна вданачи-ти у таких видав, як Tiliaplatyphyllos, Acerplatanoides, Juglans regia, Ailanthus al-tissima, Picea pungens, Ulmus parvifolia. Незадовшьний стан ввдзначено у велико!' кшькосп екземплярiв Platycladus orientalis, Robinia pseudoacacia, Aesculus hippo-castanum, Betula pendula, Acer negundo, Populus pyramidalis. Великий вщсоток сухостою у парковому деревосташ вданачаеться серед представникш Platycladus orientalis, Betula pendula, Robinia pseudoacacia, Aesculus hippocastanum.
Табл. 2. Життевий стан дерев парку
№ Вид Добрий Задовшьний Незадовшьний Сухостш
шт % шт % шт % шт %
1 Picea pungens f. Glauca 21 65,6 8 25,0 3 9,4 - -
2 Platycladus orientalis 7 15,2 26 56,5 9 19,6 4 8,7
3 Aesculus hippocastanum 22 7,7 235 80,7 19 6,7 14 4,9
4 Fraxinus excelsior 36 53,7 26 38,8 4 6,0 1 1,5
s Morus alba 5 38,5 6 46,2 2 15,4 - -
6 Betula pendula 22 44,9 17 34,7 1 2,0 9 18,4
7 Ailanthus altissima 11 73,3 4 26,7 - - - -
8 Armeniaca vulgaris 1 50,0 1 50,0 - - - -
9 Sorbus aucuparia - - 1 25,0 3 75,0 - -
10 Tilia platyphyllos 48 82,8 7 12,1 2 3,4 1 1,7
11 Tilia cordata 2 28,6 5 71,4 - - - -
12 T. x europaea 5 71,4 2 28,6 - - - -
13 Robinia pseudoacacia 137 24,3 309 54,8 71 12,6 50 8,9
14 Gleditsia triacanthos 24 25,3 64 67,4 6 6,3 1 1,1
15 Acer platanoides 184 82,6 32 14,3 5 2,2 2 0,8
16 Acer pseudoplatanus 10 50,0 10 50,0 - - - -
17 Acernegundo 50 23,7 118 55,9 37 17,5 6 2,8
18 Catalpa bignonioides - - 1 100,0 - - - -
19 Ulmus parvifolia 4 67,7 2 32,3 - - - -
20 Ulmus scabra 6 18,2 22 66,7 5 15,2 - -
21 Celtis occidentalis 1 50,0 1 50,0 - - - -
22 Populus nigra 26 60,5 15 34,9 1 2,3 1 2,3
23 Populus simonii 6 19,3 23 74,2 1 3,2 1 3,2
24 Populus italica 2 28,6 1 14,3 3 42,9 1 14,3
25 Populus alba 11 61,1 5 27,8 1 5,6 1 5,6
26 Salix alba 5 45,5 3 27,3 3 27,3 - -
27 Quercus robur 4 26,7 11 73,3 - - - -
28 Juglans regia 8 80,0 2 20,0 - - - -
29 Pyrus communis 2 25,0 5 62,5 1 12,5 - -
Всього дерев, шт./% 662 35,0 960 50,8 177 9,4 92 4,8
Вшова структура бшьшосп дерев вiдповiдаe термiнам закладання парку i сягае близько 50 ротв. Значний вiк дерев i зростання в урбогенному середови-шд негативно позначаеться на фiтосанiтарному сташ деревно! рослинностi. Серед пошкоджень деревно-чагарниково! рослинностi найбiльш поширенi: розрь дження крони, механiчнi ураження, всихання скелетних гшок, морозобiйнi трь щини (табл. 3). Наявнкть велико!' кзлькосп механiчних пошкоджень свiдчить про високе рекреацшне навантаження в парку, який за роки експлуатацп жод-ного разу не шдлягав реконструкцií.
Табл. 3. Характер пошкодження дерев в парку, % вiд загальноИ кiлькостi
екземплярiв даного виду (станом на друг у половину вересня)
Вид Всихання скелетних гшок Ураження грибами стовбура л т о 'х р в о х ^ и Дупла Розрiджена крона Некроз листюв (хво'1) Рак Морозобоши * g х ок ек S 3 о п Фаут
1 Picea pungens f. Glauca 9,4 б,3 3,1
2 Platycladus orientalis 13,1
3 Aesculus hippocastanum 16,S 1,4 2,1 2,8 100 9,S 1,4 0,7
4 Fraxinus excelsior 19,4 1,S 3,0 б,0 1,S
S Morus alba 1S,4 7,7 7,7
б Betula pendula б,1 2,0 б,1 2,0
7 Ailanthus altissima 10,0 б,7 б,7 13,S
s Sorbus aucuparia S0,0 2S,0 2S,0
9 Tilia platyphyllos 8,б 1,7 S,2 3,4
1С Tilia cordata 28,б 42,8 14,3 42,8
11 T. x europaea 14,3 14,3 1,б 14,3
12 Robinia pseudoacacia 11,3 0,2 2,3 2,S 1,4 1,б 8,0 0,4
13 Gleditsia triacanthos 23,2 2,1 S,3 2,1 2,1 S,3
14 Acer platanoides 8,1 0,9 0,S 0,9 3,1 0,S 8,S 0,S 0,S
1S Acer pseudoplatianus 2S,C S,0 S,0 S,0
1б Acer negundo 7,б S,2 4,7 0,9 0,9 б,2 3,8 б,б
17 Ulmus parvifolia 1б,7 1б,7
18 Ulmus scabra 1S,2 3,0 3,0
19 Populus nigra 14,0 2,3 7,0 2,3 4,б 2,3
20 Populus simonii 1б,3 4,7 2,3 4,7
21 Populus italica 71,4 14,3
22 Populus alba S,6 S,6 S,6 S,6
23 Salix alba 9,1 18,2 9,1 9,1
24 Quércus róbur 13,3 33,3 13,3 б,7
2S Juglans regia 20,0
2б Pyrus communis 12,S
Найбшьшу кшьшсть пошкоджень стовбура та крони виявлено у пред-ставнишв таких видш, як Fraxinus excelsior, Acer negundo, Sorbus aucuparia, Robinia pseudoacacia, Gleditsia triacanthos, Populus simonii, Populus italica, Quercus robur, Aesculus hippocastanum, ят становлять бшьше половини деревно! рослин-носп парку. Це можна пояснити тим, що представники цих видiв зростають у
зонах високого рекреацшного навантаження (вздовж дорiжок, бшя майданчи-kíb). Незадовшьний стан робши, гiркокаштану та клена ясенелистого зафжсова-но i в iншжх парках Дшпропетровська [6, 7]. Найбшьш спйкими видами до пош-коджень в парку ím. Ю. Гагарiна виявилися Tilia platyphyllos, Ailanthus altissima, Juglans regia, Ulmus parvifolia, Ulmus scabra, Acerpseudoplatanus, Populus alba. Висновки:
1. Дендрофлора парку ím. Ю. Гагарша представлена 29 видами дерев, 13 видами чагарниыв i 2 видами лiан, якi належать до 24 родин. Тшьки третина ек-земплярiв мае добрий життевий стан.
2. Частка iнтродукованих видiв становить 62 %. Найбiльше пошкоджених ек-земплярiв припадае саме на частку таких рослин.
3. Бшьша частина дерев потребуе замши або саштарного чи омолоджувально-го обрiзування. Найбiльш доцiльно пiд час реконструкцп висаджувати такi види, як Picea pungens, Tilia platyphyllos, Acer pseudoplatanus, Thuja occidentals, Juniperus sabina та Juniperus squamata.
Лггература
1. Бессонова В.П. 1нвентаризащя та оцшка стану деревних насаджень парку ím. Л.В. Шсар-жевського м. Дншропетровськ / В.П. Бессонова, O.G. 1ванченко // Международные чтения, посвященные 110-летию со дня рождения Л.И. Рубцова. - К., 2012. - С. 259-263.
2. 1нструкщя з техшчно! швентаризаци зелених насаджень у мютах i селищах мюького типу, затверджена Наказом Державного комитету бущвництва, архiтектури та житлово! полiтики Украхни вiд 24.12.2001 року // Офщшний вiсник Украхни. - 2002. - № 10. - С. 223.
3. Кучерявий В.П. Озеленення населених мiсць / В.П. Кучерявий. - Львгв : Вид-во "Свгт", 2005. - 358 с.
4. Орлов О.О. Дендрофлора парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва ím. Ю. Гагарина (м. Житомир) / О.О. Орлов, В.Т. Харчишин // Жсгвництво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харкíв : Вид-во УкрНДШГА. - 2011. - Вип. 119. - С. 112-118.
5. Практикум по лесоводству. - Минск : Изд-во "Высш. шк.", 1989. - 311 с.
6. Ситнж С.А. Дендрофлора парку ím. Т.Г. Шевченко м. Дншропетровськ / С.А. Ситнж,
B.П. Бессонова // Науковий вюник национального аграрного университету. - 2010. - Вип. 152.1. -
C. 159-165.
7. Ситнж С.А. Дендрофлора Севастопольського парку мюта Дншропетровськ / С.А. Ситнж, В.М. Ловинська, I.A. Зайцева, О.О. Вербицька // Питання бюшдпкацп та екологи. - 2010. -Вип. 15.1. - С. 80-87.
8. История создания и развития Ботанического сада. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://botsad.dsu.dp.ua/.
Пономарева О.А., Бессонова В.П., Иванченко О.Е. Дендрофлора парка им. Ю. Гагарина в Днепропетровске
Дендрофлора парка им. Ю. Гагарина представлена 29 видами деревьев, 13 видами кустарников и 2 видами лиан, относящихся к 24 семействам. Преобладающее количество видов (62 %) являются интродуцированными. Возраст большинства деревьев составляет около 50 лет. Только 35 % растений имеют хорошее жизненное состояние. Это представители таких видов, как Tilia platyphyllos Scop., Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, Juglans regia L., Ulmus parvifolia Jacq., Ulmus scabra Mill., Acer pseudoplatanus L., Populus alba L. Наибольшее количество повреждений обнаружено у представителей таких видов, как Robinia pseudoacacia L., Gleditsia triacanthos L., Aesculus hippo-castanum L., Fraxinus excelsior L., Betula pendula Roth, Acer negundo L, Ulmus scabra Mill., Quercus robur L., которые составляют более половины древесной растительности парка.
Ключевые слова: дендрофлора парка, жизненное состояние.
Ponomariova O.A., Bessonova V.P., Ivanchenko O.E. Dendroflora of Dnipropetrovsk Yu. Gagarin Park
Dendroflora of Yu. Gagarin Park is represented by 29 tree species, 13 shrub species, and 2 types of liana, which belong to 24 families. The overwhelming number of species (62 %) are of introduced. The age of most of the trees is about 50 years. Only 35 % of plants are in a good vegetate state. They are representatives of species such as Tilia platyphyllos Scop., Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, Juglans regia L., Ulmus parvifolia Jacq., Ulmus scabra Mill., Acer pseudoplatanus L., Populus alba L. The greatest amount of damage is found in such species as representatives of Robinia pseudoacacia L., Gleditsia triacanthos L., Aesculus hippocastanum L., Fraxinus excelsior L., Betula pendula Roth, Acer negundo L., Ulmus scabra Mill., Quercus robur L., which account for more than half of the woody vegetation of the park.
Keywords: park, dendroflora, vegetate state, species, vegetation, tree, shrub, liana.
УДК 630 *[5+174.754] Доц. Т.В. Юськевич, канд. с.-г. наук;
доц. Р.Р. Вицега, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 ТАКСАЦН ЗАПАСУ ДЕРЕВОСТАН1В СОСНИ ВЕЙМУТОВА В УМОВАХ ЗАХ1ДНОГО РЕПОНУ УКРАШИ
Узагальнено вщомост щодо розповсюдження сосни Веймутова в люових наса-дженнях Захщного регюну Украши. Уточнено методику оцшювання запасу бюгруп. Наведено статистики рящв розподшу дерев за дiаметром та висотою. Визначено основ-ш лю1вничо-таксацшш показники деревостанiв та окремих бiогруп. Виконано розраху-нок запасу модальних пристигаючих, стиглих та перестшних деревостанiв та запаси 6i-огруп сосни Веймутова в умовах Захщного регiону Украши. Встановлено, що наса-дження сосни Веймутова е високопродуктивними. При цьому спостерiгаeться збшь-шення стовбурового запасу в окремо сформованих бiогрупах.
Ключовi слова: сосна Веймутова, запас, лiсовi насадження, бiогрупи, Захщний ре-гiон Украши.
Вступ. На територп Захiдного perioHy Украши зростають високопродук-тивнi чистi та мшаш деревостани, у склад яких здебшьшого переважають ко-piHHi породи (сосна, бук, дуб, ялина, ялиця тощо). Проте аналiз лiсового фонду вказуе, що тут зростають також високопродуктивш деревостани за участю ш-тродукованих видав, зокрема сосни Веймутова. Так, за даними Державного агентства лкових ресурсш Украши (актyалiзована база даних "Лiсовий фонд Украши" станом на 2011 р.), у вкьмох обласних yправлiннях лiсового та мис-ливського господарства (далi - ОУЛМГ1) Захщного регiонy Украши кiлькiсть таксацiйних видшв, у складi яких е сосна Веймутова, становить 298 шт. Нато-мкть площа таких насаджень становить 770,1 га. Частку площ та кшьккть видь лiв за участю сосни Веймутова в розрiзi ОУЛМГ зображено на рис. 1.
Найбшьша частка видшв та площ за участю сосни Веймутова зосере-джена у Львiвськомy (ввдповщно 45,6 % та 36,0 %) та !вано-Франювському (вiдповiдно 19,5 % та 29,6 %) ОУЛМГ. Дещо менше таксацiйних видiлiв з сосною Веймутова зосереджено в Рiвненськомy та Терношльському ОУЛМГ. Час-
1 Дослiдження виконано на територп Волинського, Закарпатського, 1вано-Франк1вського, Львгвського, Ргвненського, Терноп1льського, Хмельницького та Чернгвенького обласних управлшь лiсового та мисливського господарства Державного агентства лкових ресурсгв Украши.
