CC BY
33
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
УДК 712.[2+42]: 791(477.63) Article info Received 16.02.2017
СТАН ДЕРЕВНО-ЧАГАРНИКОВИХ НАСАДЖЕНЬ ТЕРИТОР1Й ОБМЕЖЕНОГО КОРИСТУВАННЯ ПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ М1СТА КРИВИЙ Р1Г
Т. Ф. Чипиляк, О. М. Лещенюк, М. Ю. Мазура
Донецький боташчний сад НАН Украши, м. Кривий PÍ2, Украша Наведено результата швентаризаци TaKC0H0MÍ4H0r0 складу, бюморфолопчноТ структури та життевого стану деревно-чагарникових насаджень об'eктiв обмеженого користування Тернiвського району Кривого Рогу. Визначено провщш родини за кiлькiстю таксошв: Rosaceae Juss., Salicaceae Mirb. i Aceraceae Juss. Найбшьшим тaксономiчним рiзномaнiттям вiдзнaчaються територiТ лку-вальних зaклaдiв - 69 тaксонiв. Найвища життездатнють (стан вiдмiнний, дерева без ознак ослабления) характерна для рослин: Acer platanoides L., A. pseudoplatanus L., Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, Juglans regia L. та Tilia cordata Mill., вком 30-40 рошв.
Ключовi слова: урбанодендрофлора, тaксономiчнa структура, вiк дерев, життевий стан.
Вступ. Ошишзащя довк1лля, збереження та збага-чення видового рiзноманiття зелених насаджень е надзвичайно актуальною проблемою у великих шро-мислових мктах та рекреацiйних зонах густонаселе-них i шромислово розвинених регiонiв, де рослинний свгг зазнав надмiрноl трансформаций Одним iз шляхiв вирiшення ще! шроблеми е збiльшення шлощ та швдви-щення якостi зелених насаджень, як виконують саш-тарну, еколопчну та естетичну функци (О^епко й а1., 1985; Ьеуоп, & Кщщесоу, 2006; Nefedov, 2002). 1х створення та утримання в надежному стат е обов'яз-ковою умовою еколопчного благошолуччя мiста та його архггектурно-художньо! виразностi. Одним iз визначальних шляхiв шолiшшення стану озеленения мiста е як збереження наявного бiорiзноманiття ден-дроресурс1в, так i !х оштишзащя завдяки використан-ню нових декоративних, толерантних до антрошоген-ного впливу видiв, форм та культиварiв рослин з ура-хуванням вiдшовiдностi !х еколого-бюлопчних влас-тивостей умовам мiсцезростания (Kuznecov е1 а1., 1998; ТагаЬпп, 1980; Тегшепа, 2009). Для вирiшення цих шитань актуальним е дослiджения таксономiчноl структури, бiоморфи, життевостi дендрофлори на шро-мислових територiях в умовах стешово! зони Украши. Це, своею чергою, дасть змогу шiдвищити ефектив-нiсть !х використання та сшриятиме залученню нових, шерсшективних для озеленення вид1в.
Мета дослщження - визначити сучасну таксоно-мiчну структуру та ощнити р1вень життевостi урбано-дендрофлори одного з райотв Кривого Рогу для ош-тишзаци наявних та створення стшких декоративних культур фггоценоз1в.
Матер1али та методика дослвдження. Дослвджу-вали деревно-чагарниковi рослини територш обмеженого користування одного з великих адмМстративних районiв Кривого Рогу. Мкто розташоване на ш1вден-ному заходi Дшшрошетровсько1 обл. у стешовш зонi i шротяжнiсть якого з шiвночi на шiвдень становить шо-над 100 км. Криворiжжя належить до шосушливих районiв Украши, кшьюсть атмосферних ошадiв становить 400-450 мм/рж (з максимумом на шочатку лiта). За останнi 60 роюв шосушливими е кожнi 3-4 роки на одне десятишття, а сильш шосухи бувають раз на 5-
10 рок1в, коли за вегетацшний перюд випадае усього 100-150 мм опад1в (Kazakov, Paranko, & Smetana, 2005). Зимовий перюд характеризуеться досить склад-ними кл1матичними умовами, коли звичайним яви-щем е ожеледь (у середньому 15 дшв), застш води на поверхш грунту, ввдлиги, шсля яких, зазвичай, бувають короткочасш, але велик ввд'емш температури.
Дослвджуваний Тершвський район, загальною площею 7,75 тис. га та кшьюстю населения 79,1 тис. ос1б, розташований на швноч1 Кривого Рогу. Найбшьшим шдприемством району е ПАТ "Швшчний Прни-чо-збагачувальний комбшат" (Швшчний ГЗК), до складу якого входять два потужш зал1зорудш кар'ери, три дробильш, три збагачувальш фабрики, чотири за-л1зничш та автотранспортний цехи та хвостосховище, яке е крайньою точкою Кривого Рогу. Зпдно з1 зв1том Державно!' еколопчно!' шспекцц у Дншропетровськш обл. за формою 2-ТП (повггря) викиди шдприемством забруднювальних речовин становили 17557,36 т/рж (Bagrij et al., 2000; Lysyj, Artjuh, & Ryzhenko, 2002).
У райош вивчали дендрофлору чотирьох найбшь-ших сел1тебних територш (мшрорайошв), у кожному з яких визначили ршноцшш об'екти - територи поб-лизу шдприемств (загальною площею 0,88 га), закла-ди охорони здоров'я (29,6 га), загальноосв1тш школи (8,4 га), дитяч1 заклади (4 га), ирибудинков1 територи (1,07 га) (Instrukcija z tehnichnogo inventaryzacii ze-lenyh nasadzhen u mistah ta selyshchah miskogo typu Ukrainy, 2002). !нвентаризащю насаджень здшснюва-ли методом маршрутних обстежень. За результатами вивчення насаджень проведено попереднш анал1з життездатносп деревних порщ, кущ1в та хвойних рослин (Kuznecov et al., 1998; Luchnik, 1988; Yar-mishko, 2002).
Результати дослвдження. Визначено, що дендроф-лора району представлена 26 родинами, 49 родами, 84 таксонами, з яких 77 вид1в та 15 форм. Проввдними родинами за таксоном1чною р1зномаштшстю е: Rosaceae, Salicaceae, Aceraceae, Pinaceae Lindl., Cupresa-ceae Bartl., Oleaceae Hoffmanns et Link (Grozdova, Nek-rasov, & Globa-Mihajlenko, 1986; Tahtadzhjan, 1987; Grudzinskaja, & Geltman, 2004; Chepik, 1985). За системою життевих форм I. Г. Серебрякова, серед дослщжу-
Citation APA: Chipilyak, T., Leshcheniuk, E., & Mazura, M. (2017). The State of Tree and Shrub Plantings in the Restricted use Zones of the Industrial District of Kryvyi Rih City. Scientific Bulletin of UNFU, 27(1), 97-100. Retrieved from http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/172
Науковий вкник НЛТУ вано! дендрофлори переважають дерева - 5979 зразюв, як подaнi 55 видами та 7 формами (Serebrjakov, 1962). Кущi нараховують 2340 особин, яких презентують 22 види. Голонaсiнних представляють 3 родини, 6 ро-дiв, 13 таксотв (10 видiв та 3 форми). Покритонасшт презентовaнi 71 таксоном (67 видiв, 4 форми), 43 родами, як належать до 23 родин.
За aнaлiзом отриманих даних встановлено, що нaйпоширенiшими серед деревних порiд е: Betula pendula Roth. (13,2 % ввд загально! кiлькостi дерев), Aesculus hippocastanum L. (12,8 %), Tilia cordata (9 %) та Robinia pseudoacacia L. (7,4 %) (рис. 1). Породи - Acer negundo L., A. campestre L., A. pseudoplatanus f. purpureum (Loudon) Rehder, Cersis canadensis L., Padus se-rotine (Ehrh.) Agardth., Quercus rubra L., Sorbus intermedia (Ehrh.) Pers., Ulmus glabra Huds. -трапляються у кшькосл вiд 3 до 10 особин. Поодинокими екземпля-рами подат: Acer platanoides L. f. purpurea, A. rubrum L., Morus nigra L., Platanus x acerifolia (Aiton) Willd, Populus nigra L. var. piramidalis, Quercus ro-bur L., Q. rubra L.
na 76
zzn
zzzaioo
113 ii6
133
Ezzzzai54
213 3 253 □ 258 чл зоо zza ззб
4>)>f>tA 445 ZZZZZZZZZZ3 536
Armeniaca vulgaris Lam. Populus deltoides Marsch.
Populus nigra L. Juglans regia L. Ulmus caprinifolia Rupr. Ex Suckow Sorbus aucuparia L. Populus Simonii Carr. Populus pyramidalis Roz. Ulmus laevis Pall. Acer platanoides L. Platycladus orientalis (L.) Franco Populus Bolleana Lauche Robinia pseudoacacia L. Tilia cordata Mill. Aesculus hippocastanum L. Betula pendula Roth.
Рис. 1. Представництво деревних пор1д у дендрофлор1 Тер-твського району Кривого Рогу (кшьюсть, шт.)
У чагарниюв найбiльше представництво в наса-дженнях мають: Spirea х vanhouttei (Briot) Zabel (27,5 % вщ кiлькостi кущових рослин), Lonicera tatari-ca L. (22,8 %), Swida alba (L.) Opiz (17,6 %). Серед хвойних порiд переважають зразки Picea abies (L.) Karst, яК бшьше нiж у два рази перевищують кшь-кiсть Pinus pallasiana D. Don та P. pungens f. glauca (Regel) Beissn. (рис. 2).
Juniperus sabina L.
35
ШШъ 4
mzzzzm¡
mzzzzzzzm^
7ZZZZZZZZZZZAW
Thuja occidentals L. Taxus baccata L. Picea pungens f. glauca (Regel) Beissn.
Pmus pallasiana D. Don Picea abies (L.) Karst
Рис. 2. Представництво хвойних пор1д у дендрофлор1 Тер-н1вського району Кривого Рогу (кшьккть, шт.)
За результатами аналiзу TaKC0H0MÍ4H0r0 складу дендрофлори на об'ектах визначеного функщонально-го призначення з'ясовано, що найбшьшим таксономiч-ним рiзноманiття вiдзначаються територп лiкувальних закладiв - 69 таксотв (66 видiв та 3 форми), як належать до 45 родiв та 24 родин. Найменше рiзноманiття
Укра'ши, 2017, т. 27, № 1 таксотв визначено поблизу шдприемств - 15 родин, 21 рвд, 28 таксотв, що у 2,5 раза менше, тж на територп лiкарень. Серед життевих форм у насадженнях лшувальних закладiв переважають дерева, тодi як поблизу шдприемств - чагарники. Також об'екти рiз-ного призначення вiдрiзнялися i за кiлькiстю рослин на одиницю площi.
Найвищими показниками ввдзначилися прибудин-ковi територп (574,77 шт./га), що пояснюють активною участю мешканцiв будинкiв у озелененнi сво'1х осель. Серед громадських закладiв найбшьш "щшьно" засадженi територп дитячих садочюв - 287,75 шт./га. Найнижчi показники визначено для територш, прина-лежних до шдприемств (101,42 шт./га), що частково пояснюе i найменшу таксономiчну рiзноманiтнiсть дендрофлори на цих об'ектах.
Виходячи з того, що вж рослин е важливим показ-ником стану i декоративносп насаджень, визначали i вiкову структуру деревно-чагарниково!" рослинносп району. Встановлено, що насадження подаш деревами вiком вiд 10 до 80-90 роюв, але найбiльша кшькють рослин перебувае у вiцi 30-40 роюв (40,3 % вiд загаль-но'1 кiлькостi рослин). Дерева цього вжу здебшьшого поданi такими породами: Aesculus hippocastanum, Betula pendula, Acer platanoides, Robinia pseudoacacia, Fraxinus lanceolata, Picea abies та Platycladus orientalis. Вщ 0,5 % до 1,4 % вщ загально! кшькосп дерев мають рослини, вш яких менше 10 та бшьше 70 роюв (рис. 3). Такий розподш за вжовими групами можна пояснити тим, що значна частка насаджень на досль джуваних територ1ях створювалася вiдповiдно до часу забудов мпсрорайошв - у 70-80-х роках XX ст.
Рис. 3. Вкова структура дерев у насадженнях об'ектш обме-женого користування Терн1вського району Кривого Рогу (шт.): I - менше 10 роюв, II - 11-20 роюв, III - 21-30 роюв, IV - 31-40 роюв, V - 41-50 роюв, VI - 51-60 роюв, VII - 6170 рок1в, VIII - бшьше 70 рок1в
За результатами вивчення насаджень на територ1ях обмеженого користування Тертвського району Кривого Рогу проведено попереднш аналiз життездатнос-тi деревних рослин. З'ясовано, що найвища життездат-нiсть (5 балiв - стан вiдмiнний, дерева без ознак ос-лаблення) характерна для рослин таких видiв: Acer platanoides, A. pseudoplatanus, Ailanthus altissima, Juglans regia та Tilia cordata, вшом 30-40 ромв. Треба зазначити, що високий бал життездатносп також от-римали деякi екземпляри Populus bolleana i P. nigra, вшом до 70 ромв та Fraxinus lanceolata Borkh, вiком
до 80 роюв (4 бали - стан добрий, дерева дещо ослаб-ленi). Зауважимо, що бiльше шж 50 % рослин Betula pendula перебувають у вщ 30-40 рок1в, але ïx життeвiсть оцiнено у 3 i 4 бали, що характеризуе рос-лини як "ослабленi" i "сильно ослаблеш". Натомiсть, 12 % вщ дослiджениx рослин Betula pendula у вщ 5565 рок1в, ощнено як "здоровi" без ознак ослабления. Рослини Sorbus aucuparia та Ulmus laevis здебиьшого (45,6 % особин) е "всихаючими". Майже 50 % дерев Populus pyramidalis перебувають у критичному сташ ('хню життездатнiсть ощнено в 1-2 бали). У такому ж життевому сташ перебувають в основнш мас i 60-70-рiчнi особини Populus Simonii.
За шкалою життевого стану хвойних дерев Picea pungens f. glauca та Pinus pallasiana у вщ 40-50 роюв характеризуються як "здорове дерево", тодi як третя частина рослин Picea abies ввдзначаеться слабкою життездатнiстю. Життевiсть значно' бшьшосп чагар-никових рослин Ligustrum vulgare, Lonicera tatarica та Spireaxvanhouttei, вшом 20-25 роюв, попередньо оць нено як помiрна. Висновки:
1. Дендрофлора великого адмшстративного району Кривого Рогу у насадженнях обмеженого користу-вання презентована 26 родинами, 49 родами, 84 таксонами, з яких представниками покритонасшних е 71 таксон. Провщними родинами за таксономiчною рiзноманiтнiстю е: Rosaceae, Salicaceae i Aceraceae.
2. Найбшьшою кшьюстю рослин подаш породи: Betula pendula, Aesculus hippocastanum, Tilia cordata, Picea abies, Swida alba, Lonicera tatarica та Spirea x vanho-uttei. За таксономiчним рiзноманiттямвiдзначаються територп лiкувальних закладiв - 69 таксонiв. Бшь-шкть особин Acer platanoides, Aesculus hippocastanum, Betula pendula, Robinia pseudoacacia, Fraxinus lanceolata, Picea abies та Platycladus orientalis перебувають у вщ 30-40 роюв.
3. Результати анатзу життевого стану деревно-чагарни-ково'1 рослинност засвщчили, що насадження зага-лом характеризуються добрим станом життевостг Найвища життездатнiсть характерна для представни-юв роду Acer L. Проте значний вж деяких дерев ви-явлених порiд, наявнiсть фiтопатогенiв та шших пошкоджень потребують постiйного здшснення саш-тарно-оздоровчих та профiлактичних заходiв на дос-лiджених об'ектах. Основну роль у створеннi нових стшких насаджень мае вiдiгравати науково обгрунто-ваний пiдбiр асортименту, який вщповщав би як при-родно-клiматичним i едафiчним умовам, так i ступе-ню антропогенних навантажень кожного конкретного об'екта озеленення.
nepe^iK BHKopHCTaHHX g^epe.n
Bagrij, I. D., Bilous, A. M., Vylkul, Yu. G. et al. (2000). Dosvid kompleksnoi ocinky ta kartografuvannja faktoriv tehnogennogo vplyvu na pryrodne seredovyshhe mist Kryvogo Rogu ta Dnip-rodzerzhynska. vidp. red. V. M. Palij. Kyiv: Feniks, p. 400.
Chepik, F. A. (1985). Opredelitel derevev i kustarnikov. Moscow: Agropromizdat, p. 280.
Grozdova, N. B., Nekrasov, V. I., & Globa-Mihajlenko, D. A. (1986). Derevja i kustarniki i liany: Spravochnoe posobie. Moscow: Lesn. Prom-st, p. 430.
Grudzinskaja, I. A., & Geltman, D. V. (2004). Flora VostochnojEv-ropy. Pokrytosemennye. Dvudolnye. pod red. N. N. Cveleva. Sankt-Peterburgs: Sankt-Peterburgskyj gos. himiko-farmacev. akad, 11, pp. 31-36.
Guzenko, T. G., Ganzha, M. G., Kotova, I. Yu. et al. (1985). Deko-rativnoe sadovodstvo i sadovo-parkovoe stroitelstvo. Kyiv: Bu-divjelnyk, p. 250.
Instrukcija z tehnichnogo inventaryzacii zelenyh nasadzhen u mis-tah ta selyshchah miskogo typu Ukrainy. (2002). Nakaz Derzhko-mitetu budivnyctva, arhitektury ta zhytlovoi polityky Ukrainy, No 226 vid 24.12.2001. Kyiv: Min. Agr. Polit, p. 320.
Kazakov, V. L., Paranko, I. S., & Smetana, M. G. (2005). Pryrodnycha geografija Kryvbasu. Kryvyj Rig: KDPU, p. 262.
Kuznecov, S. I., Levon, F. M., & Pylypchuk, V. F., & Shumyk, M. I. (1998). Ekologichni peredumovy optymizacii vulychnyh nasadzhen Kyjeva. Pytannja bioindykacii ta ekologii, 3, pp. 57-64.
Levon, F. M., & Kuznjecov, S. I. (2006). Konceptualni aspekty for-muvannja miskyh zelenyh nasadzhen u suchasnyh umovah. Introdukcija roslyn, 4, pp. 53-57.
Luchnik, Z. I. (1988). Dekorativnaja dolgovechnost kustarnikov. Novosibirsk: Nauka, p. 360.
Lysyj, A. E., Artjuh, V. M., & Ryzhenko, S. A. (2002). Jekologija Krivbassa: socialno-gigienicheskie problemy i perspektivy ozdo-rovlenija. Krivoj Rog: Krivbassavtomatika pljus, p. 422.
Nefedov, V. A. (2002). Landshaftnyj dizajn i ustojchivost sredy. Sankt-Peterburg: Poligrafist, p. 254.
Serebrjakov, I. G. (1962). Jekologicheskaja morfologija rastenij. Zhiznennye formy pokrytosemennyh i hvojnyh. Moscow: Vyssh. shk., p. 334.
Tahtadzhjan, A. L. (1987). Sistema magnoliofitov. Leningrad: Nau-ka, p. 240.
Tarabrin, V. P. (1980). Ustojchivost rastenij k promyshlennomu zagrjazneniju okruzhajushhej sredy. Promyshlennaja botanika. Kyiv: Nauk. dumka, pp. 152-180.
Termena, B. K. (2009). Znachennja fenotypichnoi minlyvosti v as-pekti adaptacijnoi zdatnosti roslyn. Introdukcija roslyn, 1, pp. 2932.
Yarmishko, V. T. (2002). Diagnostika povrezhdenij i ocenka zhiz-nennogo sostojanija derevev i drevostoev v uslovijah promyshlennogo atmosfernogo zagrjaznenija. Metody izuchenija lesnyh soobshhestv. Sankt-Peterburg: NII himii SPbGU, pp. 154165.
Т. Ф. Чипиляк, Е. Н. Лещенюк, М. Ю. Мазура
СОСТОЯНИЕ ДРЕВЕСНО-КУСТАРНИКОВЫХ НАСАЖДЕНИЙ ТЕРРИТОРИЙ ОГРАНИЧЕННОГО
ПОЛЬЗОВАНИЯ ПРОМЫШЛЕННОГО РАЙОНА ГОРОДА КРИВОЙ РОГ
Приведены результаты инвентаризации таксономической, биоморфологической структуры и жизненного состояния дре-весно-кустарниковых насаждений объектов ограниченного пользования Терновского района Кривого Рога. Ведущими семействами по количеству таксонов являются Rosaceae Juss., Salicaceae Mirb. и Aceraceae Juss. Таксономическим разнообразием отличаются территории лечебных учреждений - определено 69 таксонов. Самая высокая жизнеспособность (состояние отличное, деревья без признаков ослабления) характерна для растений Acer platanoides L., A. pseudoplatanus L., Ailanthus al-tissima (Mill.) Swingle, Juglans regia L. и Tilia cordata Mill. в возрасте 30-40 лет.
Ключевые слова: урбанодендрофлора, таксономическая структура, возрастное состояние, жизненное состояние.
T. F. Chipilyak, E. N. Leshcheniuk, M. Yu. Mazura
THE STATE OF TREE AND SHRUB PLANTINGS IN THE RESTRICTED USE ZONES
OF THE INDUSTRIAL DISTRICT OF KRYVYI RIH CITY
Increasing the size and improving the quality of green spaces that perform health, environmental and aesthetic functions are vital for solving the problem of environment optimization in the major cities of industrialized regions. Greening of the city means optimization of the species composition of stands adapted to suit their ecological and biological properties of the habitat conditions. Consequently, the purpose of the study is to explore a current state and to assess the level of vitality of urban dendroflora of one of the districts of Kryvyi Rih city to optimize existing and create a stable and decorative crop plant communities. In the course of the research we have studied the tree and shrub plantings of the restricted use zones of the districts. The study has determined that the dendroflora of the district consists of 26 families, 49 genera and 84 taxa containing 77 species and 15 forms. The leading families by taxonomic diversity are as follows: Rosaceae., Salicaceae, Aceraceae, Pinaceae Lindl., Cupresaceae Bartl., Oleaceae Hoffmanns et Link. Among the study of the dendroflora the trees dominating are 5979 samples, which are represented by 55 species and forms 7. Betula pendula Roth., Aesculus hippocastanum L., Tilia cordata Mill. and Robiniapseudoacacia L. are the most common among the trees. Shrubs have the largest representation in the plantings of Spiraea x vanhouttei (Briot) Zabel, Lonicera tatarica L., and Swida alba (L.) Opiz. The conifers dominate by samples of Picea abies (L.) Karst, which is more than twice the number of Pinuspallasiana D. Don and P. pungens f. glauca (Regel) Beissn. Secondly, we have established that the planting of trees ranging in age from 10 to 80 years, but the vast number of plants is at the age of 30-40 years. Trees of this age are mostly represented by the following species: Aesculus hippocastanum, Betula pendula, Acer platanoides, Robinia pseudoacacia, Fraxinus lanceolata, Picea abies and Platycla-dus orientalis. The results of the analysis have shown that in general plantations are characterized by a good state of vitality, however, the considerable age of some trees, presence of pathogens and other damages require the continuous implementation of sanitary-improving and preventive measures on the studied objects, a scientifically sound selection being the key criteria. Keywords: urban dendroflora; taxonomic structure; age structure; biotic state; tree and shrub plantation.
1нформащя про aBTopiB:
Т. Ф. Чипиляк, канд. бюл. наук, наук. сшвробггник, Донецький боташчний сад НАН УкраТни, м. Кривий Pir, УкраТна. E-mail: chipiljak@i.ua
О. М. Лещенюк, пров. iнженер, Донецький боташчний сад НАН УкраТни, м. Кривий Pir, УкраТна. М. Ю. Мазура, шженер I кат. Донецький боташчний сад НАН УкраТни, м. Кривий Pir, УкраТна.
