CC BY
64
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК634.017 Проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. Г.1. Музика, канд. бюл. наук; наук. ствроб. В.А. Вiтенко, канд. бюл. наук; iнж.-дослiдник Л.1. Марно - НДП Софивка " НД1НАН Украти
Б1ОМЕТРИЧН1 ПОКАЗНИКИ В1КОВИХ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН ДЕНДРОПАРКУ "СОФ11ВКА" ТА IX РОЗПОД1Л ЗА В1КОВИМИ
КАТЕГОР1ЯМИ
Проведено бiометричнi вимiри вшових деревних рослин Нацiонального ден-дропарку "Софивка" НАН Украши та розподш 'х за вiковими категорiями за запро-понованою нами шкалою. На основi ушфшовано'' шкали подано оцшку естетичного стан вiковиx рослин. Встановлено, що в дендропарку "Софивка" НАН Украши зрос-тае велика кшьюсть потенцiально-вiковиx, вiковиx та невелика кшьюсть багатовшо-вих дерев, що оцшеш нами пiд час оцiнювання ix естетичного стану 4 i 5 балами з вщповщними критерiями оцшки ix естетичних якостей, меxанiчниx пошкоджень рослин, фiтосанiтарного стану рослин та шших чинникiв.
Ключов1 слова: деревш рослини, вiковi категорп, оцiнка естетичного стану.
Вступ. Найбiльшоi виразност юторичним паркам надають вшов1 деревш рослини. Парков1 дшянки з куртинами та одинокими посадками цих рослин приваблюють турислв. Вщвщувач1 шби потрапляють в давш часи, де люди жили в гармони з природою, поклонялись ii величь Захоплюючись умь ло створеними композищями з деревних, чагарникових та грунтопокривних рослин, туристи природно оцшюють красу вжових дерев.
З метою збереження вжових дерев Нацюнального дендролопчного парку "Софивка", якому в 2011 р. виповнюеться 215 роюв, науков1 пращвни-ки вщдшу дендрологи, штродукци, паркобуд1вництва та екологи рослин в 2010 р. здшснили бюметричш вим1ри вжових деревних рослин парку та оць нили 'х загальний стан.
Мета дослiджень - оцшка естетичного стану вжових дерев на основ! визначення бюметричних показниюв у Нацюнальному дендропарку "Софивка" НАН Украши.
Методика дослвджень: тд час визначення бюметричних показниюв враховували так параметри: висота рослин; д1аметр стовбура на висот 1,3 м; д1аметр крони (захщ-схщ ^ швшч-швдень
Оцшку естетичного стану деревних рослин проводили за шкалою В.А. Фролово' [1], модифжованою шкалою В.П. Шлапака, Г.1. Музики, В. А. Вггенко, Л.1. Марно, Н.О. Гончар [2], а розподш деревних рослин за вь ковими категор1ями здшснювали за розробленою 3-бальною шкалою, та мо-дифжованою В.П. Шлапаком, Г.1. Музикою, В.А. Вггенко, Л.1. Марно [3] в 4-бальну, вв1вши категорда потенцшно-вжовь
Об'екти дослiджень - вшов1 деревш рослини Нацюнального дендропарку "Софивка".
Результати дослщжень. У Нащональному дендрологiчному парку "Софйвка" зростае велика кiлькiсть вiкових дерев, якi надають парку й окре-мим його дiлянкам особливо! привабливость Для визначення 1х естетичного стану ми виконали низку дослiджень, зокрема i бiометричних вимiрiв. Данi результат бiометричних вимiрiв наведено в табл. 1.
Табл. 1. Бюметричш показники (середш) eixoeux деревнихрослин Нащонального дендрoлoгiчнoгo парку "Софйвка" НАН Украти
J5 со £ № кварталу Ha3Ba pocnHHH Бюметричш показники (середш) к и лв ок ро рр а • ^ m
дiаметр стов-бура на висот 1,3 м, см висота рослин, м и м, о « £ И и Я 1 § & 5 • ^ щ « 'Е
1 2 3 4 5 6 7
1 10 Abies alba Mill. 70 20 4x4 = 160
2 13; 26; 30 Larix decidua Mill. 48-50 20-25 9x8 100-160
3 17; 24; 26; 28; 30; 34 Picea abies L. 48-68 19-22 8x7 110-160
4 10; 19; 29; 32 Pinus palladiana D. Don 36-40 20-22 5x4 100-110
5 10; 19; 29; 30; 32 Pinus silvestris L. 30-56 15-20 3x5 110-130
6 10; 19 Pinus nigra Arn. 52-70 19-23 8x7 110-130
7 10; 26 Pinus strobus L. 75-96 21 10x9 =160
8 20 Taxodium distichum (L.) Rich. 54 18 7x7 100-110
9 19; 20; 24; 30; 26-28 Aesculus carnea Nayne. 44-68 17-19 8x6 100-110
10 30 Aesculus hippocastanum "Baumami" 102-104 19 7x7 100-110
11 19; 30 Aesculus hippocastanum "Pyramidalis" 36-40 16-18 6x5 100-110
12 30 Aesculus octandra Marsh. 76 18 7x6 100-110
13 30 Aesculus octandra Marsh. 76 18 7x6 100-110
14 19; 26; 27; 30 Acer platanoides L. 48-72 17-19 6x5 110-120
15 19; 30; 25-27 Acer campestre L. 30-34 15-19 6x6 110-120
16 30 Aesculus pavia L. 30 15 7x6 100-110
17 30 Acer platanoides "Schwedleri" 43-48 20-22 7x6 110-120
18 8 Alnus incana Moench. 40-46 17-19 6x5 110-120
19 18; 20; 33; 34 Alnus glutinosa Gaerth. 40-48 17-20 7x6 110-120
20 21; 30 Gymnocladus dioicus (L.) C. Koch. 100-104 20-23 7x6 100-120
21 12; 19; 20; 21 Carpinus betulus L. 29-44 12-18 4x3 100-110
22 21; 30 Celtis occidentalis L. 32-36 15-17 5x4 100-110
23 30 Corylus colurna L. 58-68 20-22 5x5 110-115
24 30 Corylus colurna "Nadia" 57 19-20 5x4 110-115
25 30 Fagus sylvatica L. 48 22 8x7 110-115
26 30 Fagus sylvatica "Rotundifolia" 40 20 7x6 110-115
27 30 Fagus sylvatica "Atropunicea" 49 21 7x7 110-115
28 17; 23;25 Fraxinus excelcior L. 48-108 17-21 7x6 100-115
29 28 Morus alba "Pendula" 40-47 3-5 6x4 130-140
1 2 3 4 5 6 7
30 12 Morus alba "Globosa" 38 5 5x4 110-120
31 18; 31 Populus alba L. 79-85 18-21 8x7 100-110
32 14 Populus alba "Nivea" 80-85 19-20 7x7 100-110
33 33; 38 Populus trémula L. 48-54 19 7x5 100-110
34 13 Quercus robur L. 107 21 20x17 > 300
34 22 Quercus robur L. 60-64 19 15x14 > 200
36 12; 16;17 Quercus robur L. 86-92 19-20 9x8 110-120
37 7; 31; 36-38 Salix alba L. 48-60 16-18 10x8; 8x5 100-120
44 30 Tilia europaea "Virifilia" 45 15 8x7 110-115
38 37-38 Salix fragilis L. 40-51 17-18 11x8 100-120
39 30 Tilia americana L. 48 15 7x5 110-115
40 29; 31; 36-38 Salix alba "Pendula" 42-50 15-16 9x8 100-120
41 30 Tilia europaea L. 52 15-17 9x7 110-115
42 19-21 Tilia cordata Mill. 48-76 15-18 9x8 110-115
43 10; 28 Ulmus laevis Pall. 40-60 16-19 7x6 100-110
44 30 Tilia europaea "Virifilia" 45 15 8x7 110-115
45 31 Tilia tomentosa Moench. 54 16 8x8 110-115
46 8 Ulmus clensa Litw. 91-19 19 10x8 100-110
47 29; 30 Ailanthus altissima(Mill.) Swingle 40-48 15-17 5x4 110-115
48 26 Liriodendron tulipifera L. 44 15 9x7 100
49 30; 33; 34 Robiniapseudoacacia L. 52-68 15-17 8x7 100
BpaxoByronn noTeH^HHi poc^HHH, rn,o Ha6.m^aroTbCfl go bíkoboí KaTero-pii, Ha ochobí 3anp0n0H0BaH0i 4-6anbHoi mKann, gra npaKTHHHoi 3pyHHocTi ko-pHCTyBaHHa i po3nogrny bíkobhx gepeBHHx poc^HH, BBa^aeMo 3a Heo6xigHe yHi-^ÍKyBaTH mKany TaKHM hhhom;
• 1 6an - noTeHUiHHO bíkobí (6nn3bKo 100 pokíb);
• 2 6an - bíkobí (Big 100 go 200 pokíb);
• 3 6ann - 6araToBÍKoBi (Big 200 go 1000 pokíb);
• 4 6ann - CTapogaBHi (Big 1000 i 6mbrne pokíb).
Ha ochobí ^ei mKann bíkobí gepeBHi poc^HHH Ha^oHanbHoro geHgponapKy "Co-^iiBKa" po3grnem Ha noTeH^HHi, bíkobí Ta 6araToBÍKoBi KaTeropii (Ta6^. 2).
Ta6n. 2. Pomodm eiKoeux depeeiuxpocnuH Нацiона.Jbного deidponapKy " C()ffrii(u<a. " 3a KamezopinMU
Ha3Ba poonHHH £ 'a, m n 0 2 * <3 m £ «
№ 3/n № KBapTany HaTHHCbKa Ha3Ba YKpaiHCbKa Ha3Ba
1 2 3 4 5
1 10 Abies alba Mill. Xhh^ 6i.na B
2 13;26; 30 Larix decidua Mill. MogpHHa eBponeñcbKa B
3 17; 24; 26; 28; 30; 34 Picea abies L. XnHHa 3BHHañHa B
4 10; 19; 29; 32 Pinus pallaziana D. Don CocHa KpHMCbKa B
5 10; 19; 29; 32 Pinus silvestris L. CocHa 3BHHañHa B
6 19; 30 Pinus nigra Arn. CocHa nopHa B
1 2 3 4 З
7 10; 26 Pinus strobus L. Сосна Веймутова В
S 20 Taxodium distichum (L.) Rich. Болотний кшарис звичайний В
9 19; 20; 24; 26-2S; 30 Aesculus carnea Nayne. Пркокаштан звичайний В
10 30 Aesculus hippocastanum "Baumanii" Пркокаштан звичайний "Баумашв" В
11 19; 30 Aesculus hippocastanum "Pyramidalis" Пркокаштан звичайний "Шрамщальний" В
12 30 Aesculus pavia L. Пркокаштан пав1я В
13 19; 30 Aesculus hippocastanum "Pyramidalis" Пркокаштан звичайний "Шрамщальний" В
14 30 Aesculus octandra Marsh. Пркокаштан восьмитичинковий В
1З 10; 2З-27; 30 Acer campestre L. Клен польовий В
16 19; 26; 27; 30 Acer platanoides Клен гостролистий В
17 30 Acer platanoides "Schwedleri" Клен гостролистий "Шведлера" В
1S S Alnus incana Moench. Вшьха ара В
19 1S; 20; 33; 34 Alnus glutinosa Gaerth. Вшьха чорна В
20 21; 30 Gymnocladus dioicus (L.) C. Koch. Бундук дводомний або канадський В
21 12; 19-21 Carpinus betulus L. Граб звичайний В
22 21-30 Celtis occidentalis L. Каркас захщний В
23 30 Corylus colurna L. Лщина ведмежа В
24 30 Corylus colurna "Nadia" Лщина ведмежа "Над1я" В
2З 30 Fagus sylvatica L. Бук люовий або европейський В
26 30 Fagus sylvatica "Rotundifolia" Бук люовий "Круглолистий" В
27 30 Fagus sylvatica "Atropunicea" Бук люовий "Пурпуролистий" В
2S 17; 23; 2З Fraxinus excelcior L. Ясен звичайний В
29 2S Morus alba "Pendula" Шовковиця бша "Плакуча" В
30 9 Morus alba "Globosa" Шовковиця бша "Куляста" В
31 1S; 31 Populus alba L. Тополя бша В
32 14 Populus alba "Nivea" Тополя бша "Сшгова" В
33 33; 3S Populus tremula L. Осика В
34 13 Quercus robur L. Дуб звичайний Б
ЗЗ 12; 16; 17; 22 Quercus robur L. Дуб звичайний В
36 37-3S Salix_ fragilis L. Верба ламка В
36 7; 31; 36-3S Salix alba L. Верба бша В
37 30 Tilia americana L. Липа американська В
3S 29; 31; 34; 36-3S Salix alba "Pendula" Верба бша "Плакуча" В
39 30 Tilia americana L. Липа американська В
40 30 Tilia europaea L. Липа европейська В
41 30 Tilia europaea "Virifilia" Липа европейська "Виноградолиста" В
42 19-21 Tilia cordata Mill. Липа серцевидна В
43 31 Tilia tomentosa Moench. Липа пухнаста В
44 31 Ulmus laevis Pall. Липа пухнаста В
4З 10; 2S Ulmus laevis Pall. В'яз гладкий В
46 S Ulmus clensa Litw. В'яз густий В
47 29; 30 Ailanthus altissima (Mill.) Swingle Айлант найвищий В
4S 26 Liriodendron tulipifera L. Л1рюдендрон тюльпановий В
49 30; 33; 34 Robinia pseudoacacia L. Робш1я звичайна (акащя бша) В
З0 4; З; 31-33 Corylus colurna L. Гор1х ведмежий ПВ
З1 S;31; 33 Juglans nigra L. Гор1х чорний ПВ
l. Л^ве тa caдoвo-пaркoвe гocпoдaрcтвo
11
1 2 3 4 5
52 8;31; 33 Juglans cinerea L. Горiх арий В
53 8; 31; 33 Juglans mandschurica Maxim. Горiх манжурський В
54 2; 8; 33 Quercus robur L. Дуб червоний В
55 8; 6; 23 Quercus rubra L. Дуб звичайний В
Прим1тка: В - вшовц Б - багатовшовц ПВ - потенцшно-вшовь
З даних табл. 2 видно, що BiKOBi насадження дендропарку можна умовно вщнести до таких вiкових категорiй: потенцшно вiковi, вiковi та бага-товшовь У насадженнях парку ми не виявили рослин, вж яких становив 1000 i бiльше рокiв (4 бали).
Пiд час оцiнювання естетичного стану вжових деревних рослин Нащ-онального дендропарку Софнвка" НАН Укра!ни використовувалась 4-бальна шкала В. А. Фролово! [1], унiфiкована нами в 6-бальну [2]:
1 бал - вiчнозеленi рослини, що зростають у чггко видiленому типi садово-паркових насаджень, де виконують сво! функцп. Пропорцшно розвиненi, проявляють естетичнi якостi, вщповщають !х виду i певнiй фенофаз^ Су-хi гiлки в крот вщсутт або трапляються в невеликш кшькосп, якi ви-никли внаслщок природних ростових процесiв. Механiчнi пошкодження стовбура i гiлок не завдають шкоди зовнiшньому вигляду рослин. Види-мi ознаки ураження хворобами вщсутт, а видимi пошкодження шкщни-ками не спричиняють негативних емоцiй у спостер^ача.
2 бали - рослини, яш зберiгають листя до весни, зростають у ч^ко сформо-ваному тит садово-паркових насаджень, де виконують сво! функцп. Вони е пропорцiйно розвиненi, естетично якiснi, вщповщають !х виду i пев-нш фенофазi, сухi гiлки в крот вщсутт або трапляються в невеликш кшькост^ як виникли внаслiдок природних ростових процеив. Мехатч-нi пошкодження стовбура i гiлок не завдають шкоди зовтшньому вигляду рослин. Видимi ознаки ураження хворобами вщсутт, а видимi пошкодження шюдниками не викликають негативних емоцiй у спостер^ача.
3 бали - рослини, як зростають у чiтко видшеному типi садово-паркових насаджень, де виконують сво! функцп. Пропорцiйно розвиненi, проявляють естетичт якостi, вiдповiдають !х виду i певнiй фенофазi. Сухi гiлки в кронi вiдсутнi, або трапляються в невеликш кшькосп, як виникли внаслiдок природних ростових процеив. Механiчнi пошкодження стовбура i гiлок не завдають шкоди зовтшньому вигляду рослин. Видимi ознаки пошкодження хворобами вщсутт, а видимi пошкодження шкщни-ками не спричиняють негативних емоцш у спостерiгача.
4 бали - рослини надшет якостями високодекоративних рослин, але вже
спостер^аються видимi першi ознаки зниження !х естетичних якостей. Поблизу рослин вщзначаеться наявнiсть факторiв, як здатнi негативно вплинути на !х естетичний стан упродовж найближчих 1-3 рокiв.
5 балiв - рослини, якi не виконують сво!х функцiй як у насадженнях, так i в
садово-паркових композищях, тип садово-паркових насаджень не прог-лядаеться. G вiдхилення в розвитку: нахил стовбура, асиметричнiсть кро-ни, кшьюсть сухих гiлок бшьше нiж 30 %, механiчнi пошкодження стовбура i крони, видимi слiди ураження хворобами i пошкоджуеться шюд-никами.
6 балiв - рослини, як повнiстю втрачають сво! естетичт якосп, лiкування яких неможливе.
Даш ощнки естетичного стану вжових рослин наведено в табл. 3.
Табл. 3. Оцтка (середня) eixoeux деревнихрослини Национального дендропарку _"Софивка" НАН Украгни станом на 10.06.2010року_
№ з/п № кварталу Назва рослини Ощнка стану рослин, бали
.narHHCbKa украшська
1 2 3 4 5
1 10 Abies alba Mill. Ялиця бша 1
2 13; 26; 30 Larix decidua Mill. Модрина европейська 3
3 17; 24; 30; 26; 28; 34 Picea abies L. Ялина звичайна 1
4 10; 19; 29; 32 Pinus pallaziana D. Don Сосна кримська 1
5 10; 19; 29; 30; 32 Pinus silvestris L. Сосна звичайна 3
6 19; 30; Pinus nigra Arn. Сосна чорна 3
7 10; 26 Pinus strobus L. Сосна Веймутова 3
8 20 Taxodium distichum (L.) Rich. Болотний кшарис звичайний 3
9 19; 20; 24; 26-28; 30 Aesculus carnea Nayne. Пркокаштан звичайний 4
10 30 Aesculus hippocastanum "Baumanii" Пркокаштан звичайний "Баумашв" 4
11 30 Aesculus octandra Marsh. Пркокаштан восьмитичинковий 4
12 19; 30 Aesculus hippocastanum "Pyramidalis" Пркокаштан звичайний "Шрамщальний" 4
13 10; 25-27; 29; 30 Acer campestre L. Клен польовий 4
14 30 Aesculus pavia L. Пркокаштан пав1я 4
15 19; 26; 27; 30 Acer platanoides L. Клен гостролистий
16 30 Acer platanoides "Schwedleri" Клен гостролистий "Шведлерiв" 3
17 18; 20; 33; 34 Alnus glutinosa Gaerth. Вшьха чорна 3
18 8 Alnus incana Moench. Вшьха ара 3
19 21; 30 Gymnocladus dioicus (L.) C. Koch. Бундук дводомний або ка-надський 3
20 12; 19; 20; 21; Carpinus betulus L. Граб звичайний 4
21 21; 30 Celtis occidentalis L. Каркас захщний 4
22 30 Corylus colurna L. Лщина ведмежа 3
23 30 Corylus colurna "Nadia" Лщина ведмежа "Надiя" 4
24 30 Fagus sylvatica L. Бук люовий або европейський 3
25 30 Fagus sylvatica "Rotundifolia" Бук люовий "Круглолистий" 3
26 30 Fagus sylvatica "Atropunicea" Бук люовий "Пурпуролистий" 3
27 17; 23; 25 Fraxinus excelcior L. Ясен звичайний 4
28 28 Morus alba "Pendula" Шовковиця бша "Плакуча" 3
29 12 Morus alba "Globosa" Шовковиця бша "Куляста" 3
30 18; 31 Populus alba L. Тополя бша 3
31 14 Populus alba "Nivea" Тополя бша "Сшгова" 3
32 13 Quercus robur L. Дуб звичайний 3
33 33; 38 Populus tremula L. Осика 4
34 22 Quercus robur L. Дуб звичайний 3
35 12; 16; 17 Quercus robur L. Дуб звичайний 3
36 7; 31; 36; 37; 38 Salix alba L. Верба бша 4
37 37-38 Salix_ fragilis L. Верба ламка 4
38 29; 31; 34; 36-38 Salix alba "Pendula" Верба бша "Плакуча" 4
39 30 Tilia americana L. Липа американська 4
40 30 Tilia europaea L. Липа европейська 4
1 2 3 4 5
41 30 Tilia europaea "Virifilia " Липа европейська "Виноградолиста" 4
42 19-21 Tilia cordata Mill. Липа серцевидна 4
43 31 Tilia tomentosa Moench. Липа пухнаста 4
44 10; 28 Ulmus laevis Pall. В'яз гладкий 4
45 29; 30 Ailanthus altissima (Mill.) Swingle Айлант найвищий 3
46 8 Ulmus clensa Litw. В'яз густий 4
47 26 Liriodendron tulipifera L. Лiрiодендрон тюльпановий 3
48 30; 33; 34 Robinia pseudoacacia L. Робтя звичайна (акащя бша) 4
*Прим^ка: Í3 загально'1' кiлькостi вiкових рослин того чи шшого виду визначав-
ся середнш бал ix естетичного стану, що наведений в 5 колонщ табл. 3.
З даних табл. 3 видно, що в дендропарку "Софнвка" НАН Украiни зрос-тае велика кшьюсть потенщально-вжових, вжових та невелика кшьюсть бага-товжових дерев, що оцшет нами шд час ощнювання ix естетичного стану 4 i 5 балами з вщповщними критерiями оцiнки ix естетичних якостей, мехашчних пошкоджень рослин, фiтосанiтарного стану рослин та шших чинникiв. Висновки.
1. Встановлено висоту, дiаметр стовбура на висотi 1,3 м, проекщю крони вiковиx дерев, як зростають в дендропарку "Софнвка".
2. Утфшовано запропоновану нами 3-бальну шкалу в 4-бальну та розподь лено вiковi деревнi рослини за такими вшовими категорiями: потен-цiйно-вiковi, вiковi, багатовшовь
3. Дано оцiнку естетичного стану вшових деревних рослин за утфшованою нами 6-бальною шкалою.
Лiтература
1. Фролова В.А. Оценка эстетических достоинств природных ландшафтов / В. А. Фролова // Вестник МГУ. - Сер.: 5. - География, 1994. - № 2. - С. 27-33.
2. Шлапак В.П. Методи оцшки естетичного стану вшових деревних насаджень юторич-но'1' частини Нацюнального дендропарку "Софнвка" НАН Украiни / В.П. Шлапак, Г.1. Музика, В.А. Вггенко, Л.1. Марно, Н.О. Гончар // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20. 6. - С. 8-13.
3. Шлапак В.П. Вiковi деревш рослини Нацюнального дендропарку "Софивка" НАН Украши та шляхи ix збереження / В.П. Шлапак, Г.1. Музика, В.А. В1тенко, Л.1. Марно // 1сто-р1я запор1зького козацтва: в пам'ятках та музейнш практиц1 : матер. IV М1жнар. наук.-практ. конф. - Запор1жжя : Вид-во "Хортиця", 2010. - С. 364-366.
Шлапак В.П., Музыка Г.И., Витенко В.А., Марно Л.И. Биометрические показатели вековых древесных растений дендропарка "Софиев-ка" и распределения их по вековым категориям
Проведено биометрическое измерение древесных растений Национального дендропарка "Софиевка" НАН Украины и распределения их по вековым категориям по предложенной нами шкале. Дана оценка эстетического состояния этих растений на основе унифицированной нами шкалы. Установлено, что в дендропарку "Софиев-ка" НАН Украины растет большое количество потенциально вековых, вековых и небольшое количество многовековых деревьев, которые оценены нами во время оценивания их эстетичного состояния 4 и 5 баллами с соответствующими критериями оценки их эстетичных качеств, механических повреждений растений, фитосанитар-ного состояния растений и других факторов.
Ключевые слова: древесные растения, вековые категории, оценка эстетического состояния.
Shlapak V.P., Muzyka G.I., Vitenko V.A., Marno L.I. The biometric characteristics of fage-long woody plants in the Dendrological Park "Sofiyivka" end category distribution of them
The authors took biometric measurements of age-long woody plants in the National Dendrological Park "Sofiyivka" NAS of Ukraine and categorized them by the suggested scale of age. Aesthetic state of the age-long plants is evaluated on basis of unified scale. It is set that in geHgponapKy "Sofiivka" of NAN of Ukraine grows generous amount potentially age-old, age-old and two-bit of centuries-old trees, which are appraised by us during the evaluation of them the aesthetically beautiful state 4 and by 5 marks with the proper criteria of estimation them aesthetically beautiful qualities, mechanical damages of plants, $iTocamTapHoro state of plants and other factors.
Keywords: woody plants, scale of age, aesthetic state evaluation.
УДК 630*228.0 Ст. наук. ствроб. О.Г. Василевський, канд. с.-г. наук -
ДП "Втницька лкова науково-доШдна станцш " УкрНД1ЛГА
ОСОБЛИВОСТ1 ВЗАСМОВПЛИВУ ДУБА ТА ЯЛИНИ У СКЛАД1 Л1СОВИХ КУЛЬТУР ПОД1ЛЛЯ
Наведено результати дослщжень взаемовпливу дуба та ялини у люових культурах. Виявлено особливосп росту та розвитку дуба та ялини на рiзних вшових стадiях. Встановлено, що ялина европейська в умовах свiжих грабових дiбров Подшля характеризуемся бшьш штенсивним ростом та розвитком. У ранньому вщ (до 10 роюв) мо-жуть вщзначатися переважання за висотою як ялини, так i дуба. Проте переважання дуба спостер^аеться лише на раншх етапах росту. У вщ 10-15 роюв забезпечуеться домiнування ялини за висотою. Таю тенденцп збер^аються до 40^чного вшу.
Ключов1 слова: дуб звичайний, ялина европейська, лiсовi культури.
Л1сов1 культури змшаного типу, до якого належать дубово-ялинов1 на-садження у св1жих грабових д1бровах Под1лля представлеш деревними породами, для яких характеры вщмшт бюлого-еколопчш особливость У зв'язку 1з цим розвиток таких люосташв вщбуваеться внаслщок м1жвидово! конкуренцп. Варто зазначити, що поряд 1з характерними деревними породами - дубом та ялиною - часто до складу таких культур входить граб, клен, ясен, осика та ш-ш1 супутш деревш породи. Конкуренщя м1ж деревними породами, зокрема м1ж дубом та ялиною, найбшьш штенсивно вщбуваеться у молодняках на ста-ди жердняку [6, 7, 10, 13]. У насадженнях 50-60-р1чного вшу конкуренщя ю-тотно знижуеться за домшування т1е! чи шшо! породи. Проте особливосп взаемодп м1ж деревними породами, як входять у склад дубово-ялинових культур Под1лля, на р1зних вжових стад1ях ще до кшця не з'ясоваш [5, 6, 8].
Особливосп взаемодп дуба та ялини дослщжували на основ1 пор1в-няння, особливостей 1х росту та розвитку за сумюного зростання. При цьому шдбирали модельш пари дуба та ялини та вивчали особливост ходу росту на основ! зрубаних моделей. Лшвничо-таксацшну характеристику 17-104-р1ч-них дослщжених насаджень у ДП "Гайсинське люове господарство" Вшниць-кого ОУЛМГ наведено у табл. 1.
Обстежеш дубово-ялинов1 культури характеризуються р1зномаштним складом та участю деревних порщ у склад1 насаджень, проте у бшьшост ви-падюв домшуе ялина (частка ялини у склад1 становить 3-6 одиниць). Частка
