CC BY
23внутренними слуховыми представлениями, на его теоретическое осознание, наконец - на его творческую переработку.
Самостоятельно -репродуктивное музицирование на сольфеджио осуществляется в таких формах, как: пение по нотам (в том числе - с листа) и наизусть одноголосия и многоголосия, а также их исполнения на инструменте; интонирование примеров гармонического и полифонического склада; вокально-инструментальное исполнение мелодий с аккомпанементом в сольфеджировании или с текстом; вокальное, инструментальное, вокально-инструментальное транспонирование; подбор по слуху одноголосия и мелодий с сопровождением.
Творческое музицирование реализуется в исполнительской и продуктивной формах в следующих заданиях: исполнительская интерпретация фрагмента произведения, мелодии; метроритмическое, ладовое, мелодическое, гармоническое варьирование; регламентированная импровизация; аранжировка (ритмическая, многоголосная, вокально-инструментальная); создание аккомпанемента; подбор по слуху аккомпанемента и варьирование фактуры и др.
Выбор комплекса задач по усвоению определенной темы и определение их последовательности диктуются своеобразием конкретного учебного материала, однако общая логика их усложнения отвечает охарактеризованным выше этапам: ознакомление, освоение, самостоятельное применение, творческое использование. При этом подготовительные упражнения обеспечивают ознакомление и первоначальное усвоение интонационного материала, а дальнейшие задания - его осознанное использование в репродуктивно-самостоятельных и творческих формах.
Построенный таким образом учебный процесс обеспечивает постоянный переход от формирования технических навыков к художественной форме
их воплощения, от репродуктивного к творческому музицированию. Связь технологической и содержательной сторон в процессе занятий способствует осознанию студентами практической целесообразности приобретаемых умений и навыков и оказывает положительное воздействие на всестороннее музыкальное развитие, овладение практическими формами музицирования, совершенствование художественно-музыкальной деятельности будущих учителей музыки.
Список литературы
1. Карасева М. Сольфеджио - психотехника развития музыкального слуха. Москва: Композитор. 2002, 376 с.
2. Кён Н. Г. Стилистическое сольфеджио. Методическое пособие для студентов музыкально-педагогических заведений. Одесса. 2006, 136 с.
3. Кьон Н. Г., Мажара Т. В. Функцп соль-феджю у формуванш навичок самоспйного му-зикування студенлв музично-педагопчного нав-чального закладу. Науковий вюник ПДПУ iм. К. Д. Ушинського. Спецвипуск. Мистецька освгга: су-часний стан i перспективи розвитку. Одеса, 2007. Ч. 2, с. 45-51
4. Назайкинский Е. В. Музыкальное восприятие как проблема музыкознания. Восприятие музыки. Москва: Музыка. 1980, 256 с.
5. Теплов Б. М. Психология музыкальных способностей. Москва-Ленинград, 1947, 334 с.
6. Шип С. В. Музична форма ввд звуку до стилю: Навчальний поабник. Ки!в: Заловт 1998, 368 с.
7. Nikolai, H., Lynenko, A., Koehn, N., & Boichenko, M. (2020). Interdisciplinary Coordination in Historical-Theoretical and Music-Performing Training of Future Musical Art Teachers. Journal of History Culture and Art Research, 9(1), 225-235. DOI: http://dx.doi.org/10.7596/taksad.v9i1.2434
СВОБОДА ЯК ТРЕНД СУЧАСНО1 1Т-ОСВ1ТИ
€ршов М.-О.
AcnipaHm
Житомирського державного yuieepcumemy iMemi 1.Я. Франка, Украша
https://orcid.org/0000-0002-6839-622X
FREEDOM AS A TREND OF MODERN IT-EDUCATION
Yershov M.
Pedagogic department PhD student, Zhytomyr Ivan Franko State University, Ukraine
Анотащя
Актуальнють дослвдження зумовлена юнуванням проблеми дефщиту ка^в для укра!нсько! 1Т-галуз^ необхщшстю аналiзу причин И виникнення та подолання. Анатз статистичних, аналггичних та наукових джерел засввдчуе значну увагу науково! стльноти Укра!ни до особливостей тдготовки фахiвцiв для 1Т-сфери та актуалiзуe доцшьшсть докорiнноi змiни парадигми пiдготовки 1Т-ка^в, в основу яко! мае бути покладено iдею виховання в№но!, креативно!, вщповщально!, автономно! i мобiльноi особистостг Це може бути досягнуто через: переосмислення сутносл IТ-освiти як сощально-педагопчного феномена, змiну пiдходiв до професшно! орiентацii населення, оновлення освiтнiх програм, удосконалення системи
переквалiфiкацii i перепадготовки фамвщв, реформування державно! освпибо! полiтики, тдвищения ака-демiчноi свободи закладiв освгга, креативностi, автономностi i мобiльностi здобувачiв освiти.
Abstract
The relevance of the research is due to the problem of staff shortage of the Ukrainian IT industry, the need of analyzing the causes of its emergence and overcoming it. The analysis of statistical, analytical and scientific sources testifies the considerable attention of the scientific community of Ukraine to the peculiarities of training of specialists for the IT sphere and actualizes the expediency of radical change of the paradigm of IT training, which should be based on the idea of educating a free, creative, responsible, autonomous and mobile personality. It can be fulfilled by rethinking the essence of IT education as a socio-pedagogical phenomenon, changing approaches to vocational guidance of public, updating educational programs, improving the system of reclassification and retraining of specialists, reforming public education policy, increasing academic freedom of educational institutions, creativity, autonomy and mobility of students.
Ключовi слова: IT-освта, професшна орieнтацiя, переквалiфiкацiя фахiвцiв, академiчна свобода, ака-демiчна мобшьшсть, цифровий ринок пращ.
Keywords: IT education, vocational guidance, retraining of specialists, academic freedom, academic mobility, digital labor market.
Постановка проблеми. Основною проблемою вичизияного 1Т-ринку е дефщит фахiвцiв. За ви-сновками незалежного журналютського бiзнес-пор-талу MIND.ua, на 1Т-ринку попит перевищуе про-позицш на 30% [12]. Аналггика Центру економiч-но! стратеги (ЦЕС) констатуе, що кшьшсть вакансш в IТ-сферi бшьша кшькосп поданих резюме на 39%. За щдрахунками сайту пошуку роботи Djinni, попит на IT-фахiвцiв перевищуе пропозищю на 34% [16] За даними Асощаци IT Ukraine, на кожного працевлаштованого IТ-фахiвця у 2021 рощ припадае ввд 30 до 40 вакансш [3]. Очевидно, що статистика рiзних шституцш, попри певш розбiж-ностi, досить однозначно засвiдчуе юнувания дано! тенденцii вiтчизняного 1Т-ринку. Уточнимо, що така тенденцiя притаманна й шшим розвиненим кранам свiту, проте для Украши це становить до-даткову загрозу. Кращi фахiвцi галузi досить легко знаходять собi роботу за кордоном i поступово мп--рують до iнших кра!н на постшне проживания. Таким чином Украша втрачае не лише фахiвцiв та по-датки, але й освiчених громадян.
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй. Те-оретико-методологiчною основою для вивчения ос-новних тенденщй розвитку в Укрш'ш IТ-освiти та кадрового забезпечения украшсько1 IТ-галузi е пу-блiкацii, присвяченi: принципу свободи у педагоп-чнiй теорii i практицi (I. Бех, Б. Гершунський, О. Нiлл, К. Ушинський), проблемам оргашзацп цифрового суспiльства (Н. Вшер, Д. фон.Неймаи, А. Тьюршг, К. Шеннон), тенденцiям пiдготовки ка-дрiв для IТ-iндустрii в Украш та свiтi (М. Портер, Дж. Сакс; Л. Довгань, I. Малик), професшнш пвдго-товцi IT-спецiалiстiв у системi освiти Украши (В. Биков, О. Базелюк, О. Gфiменко, А. Кононенко, Л. Петренко, С. Семерков, О. Стрин, Д. Щедро-лосьев та ш.). У працях вггчизняних учених здебь льшого обгрунтовуються локальш науковi проблеми професiйноi щдготовки фахiвцiв для IT-галузi. Водночас залишаеться актуальним аиалiз причинно-наслщкових зв'язкiв мiж державною освiтньою политикою Украши, розвитком нацюна-льно! системи освгти та станом вiтчизияного IT-ринку.
З огляду на це, метою стати е з'ясування причин виникнення кадрового дефiциту в IТ-галузi Украши та способiв усунення дисбалансу на цифровому ринку пращ.
Для досягнення заявлено^' мети використовува-вся метод теоретичного аналiзу наукових публжа-цiй з питань профорiентацii, пiдготовки фахiвцiв для IT-сфери i цифрового суспiльства, аналггачних i статистичних матерiалiв (Державна служба зайня-тостi Украши, 1нститут освпньо! аиалiтики Украши, Мiнiстерство освгти i науки Украши, украш-сьш сайти пошуку роботи тощо).
Виклад основного матерiалу дослiдження. У перюд карантину в компанiях IТ-галузi, як i в бага-тьох шших, вiдбулося рекордне для краши скоро-чения персоналу. Крiм того, в украшську IT-сферу влилася хвиля бшоруських IT-спецiалiстiв, що та-кож позначилося на зменшенш кiлькостi цифрових вакансш, хоча так i не усунуло проблеми з дефщи-том фамвщв для IT-галузi. У пiслякараитинний перюд кадрова криза знову загострилася. Нинi IT-ринок потребуе не лише вузькопрофшьних цифрових спещалюпв, але й мае гостру потребу в бага-тьох iнших фахiвцях, якi забезпечують повноцiнне функцiонуваиия як IT-галуз^ так i iнших сфер сус-пiльного життя. Це - спещалюти з системи безпеки, вiртуальних систем, вiльного програмного забезпе-чення та пiдбору постачальникiв, менеджери з пла-нувания пропускно1 спроможностi ресурав та за-безпечения послугами, мережш iнженери та адмшь стратори систем електронного медичного архiву тощо.
На IT-ринку дуже швидко змiнюеться змют традицiйних, потенцiйно актуальних та дифщитних напрямiв, що пояснюеться перш за все бурхливим розвитком шформацшних технологш i зростаючою боротьбою за ктеипв, що дуже стимулюе розвиток цифрового маркетингу (Digital Development), ви-значае попит на фамвщв, здатних розробляти дина-мiчнi 1нтернет-додатки (web-development), вщкри-вае реальнi перспективи для розвитку шших нових професш. Наприклад, все бшьшо1 популярностi на-бувае технолопя вiртуальноi реальностi, що корис-туеться особливим попитом у медицинi, обороннш промисловостi, будiвництвi, освiтi та сферi розваг.
Це зумовлюе запит на дизайнерiв вiртуальних свь тiв - IТ-архiтекторiв. Очiкуеться також зростання попиту на розробник1в нейроiнтерфейсiв - фахiвцiв iз розроблення програмного забезпечення для уп-равлiння «розумними домами» за допомогою нер-вових iмпульсiв, що потребуе здатностi не лише ро-збиратися у програмуваннi, але й у психологи, фГзь ологп, неврологи. Окреслюеться потреба у цифрових лшгвютах - спецiалiстах зi створення систем для розтзнавання мови й перекладу текспв, покликаних забезпечити ефектившсть i комфорт спiлкування, що, окрГм програмування, потребуе також знань у сферi лiнгвiстики, статистики, Dig Data тощо. Стрiмка цифровiзацiя всiх сфер сусшль-ного життя зумовлюе також зростання рiвня шбер-злочинностi. Тому уже в найближчi роки очГкуеться великий попит на кiбер-слiдчих - спещатспв з по-передження та розслщування протиправних дiй у Мереж1. З огляду на це, передбачаеться зростання попиту на консультанпв з Гндивщуально! безпеки в Iнтернетi, «дизайненрiв емоцш» (фахiвцiв з ви-вчення впливу рiзних способiв подачi шформаци на емоцiйний стан людини), 1Т-медишв. Перспектив-нiсть цих професiй засввдчуе, зокрема, i той факт, що вони вже включаються до прайав рекрутинго-вих агентств [10]. Таким чином, найбГльш перспек-тивними ниш е 1Т-спещальносп в галузi вГртуалГза-ци, обчислень, мережево! безпеки i соцiальних мереж.
За даними Державно! служби зайнятостi, у 2021 рощ 52% вГд офiцiйно зареестрованих безро-бiтних (346 тисяч оаб) мали вищу освiту [15]. Таким чином, на укра!нському ринку пращ юнуе дуже серйозний дисбаланс: з одного боку, - значний де-фщит фахiвцiв у галузi перспективних та високоо-плачуваних 1Т-технологш, а з iншого, - великий вь дсоток безробiтних фахiвцiв iз вищою освiтою, як1 могли б зайняти певнi нiшi в 1Т-шдустрп, якби мали вщповвдну компетентнiсну i психологiчну готов-нiсть.
Очевидно, що юнуе цша низка причин цього явища. Серед них - низька ефектившсть профорГе-нтацiйно! дiяльностi в закладах загально! освiти, неконтрольоване зростання ушверситетсько! мереж! i перенасичення ринку незатребуваними фахь вцями, низький рiвень соцiогуманiтарно! освгга, що не дае змоги виховати в молод! якосп, необхвдш для адаптаци на ринках пращ цифрово! ери, домь нування декларативносп й показовосп у багатьох напрямах державно! освггаьо! политики та освиян-сько! практики, зокрема - в питання цифровГзаци освгга.
Нацюнальним шститутом стратепчних досль джень ще у 2014 р. було запропоновано низку захо-д!в з! змши державно! освггаьо! парадигми в галуз! подготовки фахГвщв для 1Т-сектору. Серед них: ви-значити чита вимоги до лщензування освгтшх пос-луг, пов'язаних Гз цифровими технолопями, та змь сту навчальних курав з 1Т-спещальностей; розро-бити стратепю розвитку стандарпв та освгтшх программ з тдготовки фах1вщв для 1Т-галузц збуду-вати штегральну трирГвневу систему 1Т-освгга, що
охоплюватиме загальноосвiтню, професшну (про-фесiйно-технiчну) та вищу освиу; поглиблювати зв'язки освiти з 1Т-бГзнесом шляхом створення кла-стерiв з провГдних унiверситетiв та великих 1Т-компанiй; розвивати академiчну мобiльнiсть здобу-вачiв освiти тощо [4, с. 6-7]. Однак, як показуе практика, бГльшють iз цих пропозицш i нинi не втратили свое! актуальностi. Водночас так само очевидною е також i важлива проблема вiтчизняноi освiтньоi си-стеми - велике тяжшня традицiйних пiдходiв до на-вчання й виховання особистостi, «класичний магнетизм» знаннево!' парадигми, який формальна освiта долае дуже повГльно. З огляду на визначеш проблеми, очевидною е головна задача сучасно! си-стеми освгга - створити нарештi реальнi умови для тдготовки фахiвця нового типу - ушверсально! особистосп цифрово! ери: вшьно!, креативно!, автономно!, мобшьно!.
Нова Укра!нська Школа (далi - НУШ), як клю-чова реформа освггаьо! галузi, передбачае створення автономно! й вадповадально! школи, спромо-жно! виховати iнноватора та громадянина, здатного самостiйно ухвалювати вiдповiдальнi ршення [11]. Iнформацiйно-комунiкацiйна та математична компетентности iнновацiйнiсть, компетентностi у га-лузГ природничих наук, технiки Г технологiй, тдп-риемливiсть та фшансова грамотнють - основш компетентносп НУШ, покликаш формувати вшьну особистють цифрово! ери. Важливими умовами ефективносп реформи було визнано автономш закладу освгга зГ сприятливим освпшм середовищем та автономш умотивованого вчителя.
У 2020 рощ 1нститутом освггаьо!' аналггаки було проведено серш мошторингових дослщжень ефективносп впровадження реформи НУШ [14]. Метою дослгджень були: виявлення готовносп пе-дагопчних пращвнишв Г керГвнишв закладГв освгга до впровадження реформи, стану професшно! орГе-нтацп учшв у закладах загально! середньо! освгга, потреб опорних закладГв тощо. ЦГ матерГали стано-влять штерес для з'ясування причин розбалансова-ностГ попиту Г пропозицп на вичизняному ринку пращ, зокрема - неготовносп молодГ скористатися значною пропозищею робочих мюць укрансько! 1Т-галузг
Результати мониторингу виявили низку проблем, що гальмують реформування освггаьо!' галузГ Г, зокрема, не сприяють формуванню й розвитку в молодГ компетентностей, необх1дних для забезпечення мобГльностГ в сучасних ринкових умовах.
Наприклад, майже 55% педагопв (вГд 26086 опитаних оаб,) не вГдчувають свободи в освггаьому процеа, визнаючи, що адмшютращя контролюе до-тримання ними принцитв НУШ, що суперечить принципам партнерства й автономи вчителя [5, с. 14]. Понад 60% учителГв переконаш в необхщно-сп передачГ учням всього масиву знань, якими вони сам володшть, що свГдчить про збереження великого впливу знаннево! парадигми на сввдомють су-часного вчителя. Попри те, що 85,5% вчителГв ви-знають важливють мюп формування критичного мислення учшв, лише 53,3% з них висловили впев-нешсть у спроможностГ досягати цього на практищ
[5, с. 15]. Найбгльш популярними методами форму-вання критичного мислення педагоги визнали: роботу в парах (85,2%), мозковий штурм (84,5%), мг-крофон (83,7%), асоцгативний кущ (81,3%), незакг-нченi речення (78,2%). Поргвняно незначна частка вчителiв готовi використовувати в освiтньому про-цесг теорiю розв'язання винахгдницьких завдань (23,7%) та ментальнг карти (28,5%), а 0,2% опита-них педагогiв взагалi не використовують штеракти-внi методи у свгй практицi [5, с. 21].
Варто звернути увагу на те, що лише 0,3% опи-таних учителiв користуються самостiйно створе-ними освiтнiми програмами [7, с. 52]. Тобто, пере-важна бгльшгсть педагогiв не готовi до самостгй-ного педагогiчного пошуку i здебгльшого працюють лише за типовими програмами, викорис-товуючи традицiйнi форми й методи роботи. По суп, надання права на академiчну свободу не спри-чинило iнновацiйного педагогiчного прориву, оскг-льки здатнiсть користуватися свободою педагоггч-ного вибору потребуе не лише юридичного «права», але й внутргшньо! свободи педагога. За ви-сновками 1нституту освгтньо! аналiтики, середньо-статистичний учитель - це особа вгком в1д 41 до 50 рокгв [5, с. 38], директор школи - 51-60 рок1в [6, с. 31]. Тобто бгльшгсть педагоггчних працiвникiв i керiвникiв закладiв освгти - е вихованцями радян-сько! освгтньо! системи, що впроваджувала культ знань i вториннiсть особистгсно! свободи.
Як показало базове монгторингове дослг-дження, в якому взяли участь 1696 закладiв загаль-но! середньо! освiти [2, с. 36-37], в закладах загаль-но! середньо! освгги найбгльш очевидною е проблема низького ргвня оргашзаци профоргентацгйно! роботи. У бгльшостг шкгл для ознайомлення учнгв з майбутнгми професгями обмежуються використан-ням шформацшних стендгв (83,5%) та ознайомчо-роздатковими матергалами (82%). З'ясовано, що тгльки п'ята частина закладгв освгти (20,09%) вико-ристовуе у профоргентацшнш роботг можливостг сучасних шформацшних технологгй, створюючи на сво!х сайтах вгдповгднг сторгнки. Левова частина (90,6%) охоплених монгторинговим дослгдженням закладгв освгти не мають сучасних комп'ютерних програм профоргентацгйного змгсту. У багатьох закладах (51,5%) профоргентацшш заходи вгдбува-ються лише илька разгв на ргк, а у 18,0% закладгв -не проводяться взагалг. У бгльшостг шкгл (80,6%) вгдсутнг Центри кар'ери, а там, де вони е, профорг-ентацгя проходить здебгльшого у формг зустргчей з представниками центргв зайнятостг.
Таким чином, застарш форми профоргентацгй-но! роботи, вгдсутнгсть належного комп'ютерного г програмного забезпечення, низький ргвень викори-стання шформацшних технологгй - свгдчать про си-стемне вгдставання профоргентацгйно! роботи вгд потреб сучасного ринку пращ. Тому очевидно, що за такого шдходу учнг виявляються нездатними зробити правильний професгйний вибгр, поповню-ючи спочатку престижнг, на !х власну думку, унг-верситети, а потгм - ряди безробгтних.
Для 8,3% закладiв освiти (з 990 шшл-учаснишв монiторингового дослгдження) [6, с. 31], прюритет-ною потребою залишаеться забезпечення швидшс-ного доступу до мереж1 1нтернет, для 28,7% - заку-пiвля комп'ютерно! технiки i для 26,2% - оргашза-ц^ дистанцшного та змiшаного навчання. В цшому це знижуе як1сть освiтнього середовища закладiв освiти, значно вiддаляючи тисячi учнiв вiд перспектив вчасного ознайомлення з перевагами шформацшних технологiй. Така ж ситуацiя зберГгаеться i в закладах формально! освгги iнших рiвнiв, що свщ-чить про спшьшсть проблем подготовки молодГ до використання iнформацiйних технологiй та готов-носп молодГ до побудови професшно! кар'ери у за-требуванш часом та перспективнiй IТ-галузi.
Однак пандемiя i зумовлений нею тривалий карантин детермiнували значний прорив у розвитку дистанцiйно! форми здобуття освгга. Так, у 2019/2020 навчальному рощ 99,1% опитаних 1нсти-тутом освггаьо! аналiтики 1973 учителiв зазначили, що використовували в освгтньому процес технолога дистанцiйного навчання. Серед них найбшьш активно застосовувалися: Viber (46,6%), Zoom (18,2%), Google classroom (12,3%), платформа «на урок» (6,3%), сайти закладiв освгга (2,8%) [5, с. 21]. Заклади фахово! передвищо! i вищо! освгга також устшно перейшли в цей перюд на дистанцiйну форму роботи. Значно зросла шформацшна культура педагопв, покликаних готувати нове поколшня до життя в сучасних iнформацiйних умовах [8, с. 176]. 1нтенсивна цифровiзацiя освгга е позитивним фактором не лише у шдготовщ молодГ до обрано! про-фесп, але й у формуванш компетентностей, важли-вих для забезпечення мобГльносп випускнишв в ди-намiчних умовах сучасного ринку пращ
Справжшм 1нтернет-вибухом стала промова англiйського педагога, вченого, почесного доктора низки европейських унiверситетiв, сткера й консультанта з питань розвитку творчого мислення -Кена Робiнсона, який заявив, що традицiйна амери-канська школа вбивае творчють, заохочуе конфор-мГзм i стандартизацiю. Освгту вчений називав орга-шчною, а не мехашчною системою, а усшшшсть школи вважав результатом сприятливого освгт-нього i психолопчного середовища, а не керГвниц-тва i контролю. Ознайомлення з його щеями та !х екстраполяцiя у досвщ вичизняно! системи освгга змушують визнати, що, попри щеально сформульо-ванi цш НУШ та певнi заходи з !х реалГзацп, у вгт-чизнянш загальноосвггаш школ й надалi вгдсутш умови для формування креативно! особистостг ЙмовГрно, що масова школа апрюрГ не може !х створити через «масовють» i жорстку регламента-щю освгтнього процесу. Тому все бГльшо! популяр-носп набувають приватш школи, де виховання по-колГння ново! укра!нсько! Гнтелектуально! елГти, вГ-льних креативних особистостей з новим мисленням та спроможнютю впливати на свое довк1лля, кра!ну та глобальний свГт - не лише декларуеться як мГсГя закладу освгга, але й органГзацГя освггаього процесу та освГтне середовище в них помГтно вГдрГзня-ються вщ державних, i в першу чергу - в питання стимулювання розвитку цифрово! культури всГх
суб'екпв освггаьо-виховного процесу. На жаль, приватна освгга е дорогою Г недоступною для бшь-шосп укранських имей. У приватних закладах освпи навчаеться приблизно один Гз двох сотень учшв, тобто 0,6% вГд загального числа школярГв.
Проте навиъ незначна к1льк1сть шновацшних шк1л та педагопв-шноваторГв, здатних виходити за меж1 класичних педагопчних шаблошв, за три-дцять рок1в незалежносп дала змогу накопичити серйозний досвГд розкршачення свщомосп дитини, виховання духовно! та штелектуально! свободи -якостей, так необхвдних для виршення кадрових проблем сучасно! 1Т-галузг По суп, сучаснш 1Т-сферГ та шновацшнш школГ притаманна одна й та сама тенденщя - штегрування штелектуальних сфер.
Як 1Т-професи майбутнього потребують штег-рацп навичок Гз математичних, фГзичних, медич-них, психолопчних та шших наук, так Г практичш навички учшвсько! молодГ мають формуватися на основГ штеграцп рГзних видГв дГяльностГ, для чого найбшьше тдходить проектна д1яльшсть. Напри-клад, як у авторськ1й школГ Миколи Гузика [1], де учш з рГзними талантами об'еднуються в групи для роботи над проектами: фГзик, художник Г майбутнш литератор - для створення газети про закони всесвь тнього тяж1ння; скрипалька разом Гз учнем-х1мжом - для вираження х1мГчних реакцш через музику [9].
Отже, освгтшм трендом сучасносп мае стати свобода вибору - шдиввдуально! освиньо! траекто-ри, змГсту, часу Г темпу навчання. Досягти таку свободу неможливо без належно! цифровГзацп освпи. Цьому мають допомагати МООС курси, змшане Г дистанцшне навчання E-leaming, мережеве, вГртуа-льне, мультимедшне, мобГльне.
Очевидно, що в цифрову еру виршальне зна-чення матиме готовшсть впчизняно!' системи освпи створити умови, необхвдш для формування в молодГ автономносп, вадповадальносп, критичного та креативного мислення, що е основними якос-тями, затребуваними численними спещальностями 1Т-галузГ. У цьому контексп важливе значення мае прийнята у 2020 р. Концепщя розвитку природ-ничо-математично! освпи (STEM-освiти) [13], покликана сприяти розвитку нацюнально!' економГки, зокрема через виробництво «цифрових» продуклв. Для цього перед освпою ставиться завдання щодо генерування нових щей Г знань, створення шновацшних технологш, впровадження проблемного навчання для розвитку навичок самоменеджменту й готовносл навчатися впродовж життя. ОчГкуеться, що природничо-математична освпа (STEM-освiта) мае стати одним Гз прюритепв розвитку освиньо!' сфери, важливим складником державно! полпики з шдвищення конкурентоспроможносп нацюнально! економГки, розвитку людського капиалу, активГза-ци шновацшно! освиньо!' дГяльносп, поеднання в навчанш природничих наук, технологш, Гнженерп Г математики, максимальному наближення освпи до запипв поспндустрГально! економши Г потреб цифрового суспшьства.
Висновки 1 перспективи подальших досль джень. Анатз наукових публжацш та офщшних
аналiтичних i статистичних джерел з питань подготовки в Укра!'ш фах1вщв для 1Т-галузо засввдчуе ic-нування проблеми дефщиту 1Т-кадр0в, що зумов-люе доцшьшсть докоршно!' змши парадигми !х подготовки й переподготовки в Укра!ш. Цьому може сприяти: переосмислення сутносп 1Т-освии як со-щально-педагопчного феномена (подготовка спець алюпв безпосередньо для 1Т^ндустри та цифрових професш в шших галузях економоки; виховання освочених користувачов цифрових продуктов о ком-петентних громадян цифрового суспшьства з висо-ким ровнем цифрово! культури); оновлення осви-ньо-професойних та освотньо-наукових освотнох програм; змону подходов до професшно!' ороентацп населення; удосконаленням системи переквалофь кацй' о переподготовки фах1вщв для 1Т-сектору; спрямування державно! освиньо! полпики на гар-мошзацш мереж закладов освпи розних ровшв; створення у вотчизняной системо освоти умов для подвищення академочно! свободи закладов освоти, зростання готовносто педагогов до самостойно! тво-рчо! дояльносто, забезпечення реально! особистосно! свободи здобувачов освоти, формування у них креа-тивносто, автономносто, мобольносто та онших рис о якостей, необходних для досягнення професойного устху на ринках пращ цифрово! ери. Вивчення досвщу неформально! та шформально!' освпи з ро-звитку в сучасно! молодо здатносто долати стерео-типне шаблонне мислення, готовносто навчатися впродовж життя о будувати професшну кар'ери в 1Т-галузо Укра!ни - е перспективою подальших до-слоджень.
Список лiтератури
1. Авторська школа М.П. Гузика, 2021 [Елек-тронний ресурс]. URL: https://ugzosh-gudz.odessaedu.net/uk/site/our-school.html (дата зве-рнення: 31.07.21).
2. Базове монпорингове дослщження щодо професшно! ороентацп учшв у закладах ЗСО: шфо-рмацшш матероали, 2020 [Електронний ресурс]. URL: https://iea.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Zvit_Proforientatsiya_2020_ sajt.pdf (дата звернення: 31.07.21).
3. Вичизняний 1Т-сектор зпкнувся з гострою нестачею фаховцов, що призвело до небувалого зро-стання зарплат у цш сферо та виснажливого полю-вання за досввдченими кадрами [Електронний ресурс] // НВ. Бознес: сайт [2021]. URL: https://biz.nv.ua/ukr/tech/it-robota-ye-lyudey-ne-vistachaye-skilki-budut-rosti-zarplati-v-ukrajini-eksperti-50172994.html (дата звернення: 31.07.21).
4. Довгань Л.£., Малик 1.П. Тенденцп та проблеми розвитку сфери шформацшних технологой в Укра!но: кадрово аспекти // Економочний восник На-цюнального техночного уноверситету Укра!ни «Ки-!вський полотехночний онститут». - 2017. - № 14. URL:
file:///C:/Users/Deluxe/Downloads/TENDENCII_TA_
PROBLEMI_ROZVITKU_SFERI_INFORMACIJNI
H.pdf
5. Дослгдження щодо готовносп педагопч-них пращвнишв до реалГзацп Концепцп Ново! ук-ра!нсько! школи: аналггачний звгт, 2020 // 1нститут освггаьо! аналггаки Мшстерство освгти i науки Ук-ра!ни [Електронний ресурс]. URL: https://iea.gov.ua/wp-content/uploads/2020/10/13.-Teachers_Report_2020.pdf (дата звернення: 31.07.21).
6. Дослгдження щодо потреб опорних закла-дГв освгти: оперативна шформащя, 2020 [Електронний ресурс]. URL: https://iea.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/Operational_information_Re search_on_the_hub_schools-_needs_2020.pdf (дата звернення: 31.07.21).
7. Загальнодержавне мошторингове досль дження впровадження реформи НУШ: аналГтична довщка, 2020 // Мшстерство освети i науки Укра-!ни. 1нститут осветньо! аналетики. [Електронний ресурс]. URL: https://iea.gov.ua/wp-content/uploads/2020/10/Uprovadzhennya-NUSH_2020.pdf (дата звернення: 31.07.21).
8. Кошелева, О. Особливосп формування ш-формацшно! культури студенпв ЗВО в умовах пан-деми COVID-19 // Scientific practice: modern and classical research methods. - 2021. - № 3. - С. 175178.
9. Кузьма Н. П'ять фшософських трендГв в освт [Електронний ресурс] // Укра!нська правда: сайт [2016]. URL: https://life.pravda.com.ua/society/2016/08/25/217102/ (дата звернення: 31.07.21).
10. Майбутне 1Т-Гндустрп [Електронний ресурс] // AboutHR: сайт [2021]. URL: https://abouthr.com.ua/blog/majbutnye-it-industriyi/ (дата звернення: 31.07.21).
ПУТИ РАЗВИТИЯ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫХ СПОСОБНОСТЕЙ ПРЕПОДАВАТЕЛЕЙ МАТЕМАТИКИ С ПОМОЩЬЮ WEB-ТЕХНОЛОГИЙ
Забиева К.К.
Докторант
Жетысуского университета имени И. Жансугурова,
г. Талдыкорган, Казахстан Ермекова Н.С.
м.п.н.
Жетысуского университета имени И. Жансугурова,
г. Талдыкорган, Казахстан
WAYS TO DEVELOP THE INTELLECTUAL ABILITIES OF MATHEMATICS TEACHERS USING
WEB TECHNOLOGIES
Zabiyeva K.,
doctoral student, Zhetysu University named after I. Zhansugurov,
Taldykorgan, Kazakhstan Ermekova N.
m.p.s., Zhetysu University named after I. Zhansugurov,
Taldykorgan, Kazakhstan
11. Нова Укра!нська школа. Концептуальш засади реформування середньо! школи, 2016 [Елект-ронний ресурс] URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20sere dnya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf (дата звернення: 31.07.21]
12. Щдгайна £. IT-ринок пращ в цифрах: на-скшьки зросли зарплати й попит на фахiвцiв [Електронний ресурс] // MIND.ua: сайт [2020]. URL: https ://mind.ua/publications/20219594-it-rinok-praci-v-cifrah-naskilki-zrosli-zarplati-j-popit-na-fahivciv (дата звернення: 05.07.21).
13. Про схвалення Концепци розвитку приро-дничо-математичноi освети (STEM-освети). Розпо-рядження Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни № 960-р. вiд 5 серпня 2020 р. [Електронний ресурс]. URL: https ://zakon. rada. gov.ua/laws/show/960-2020-%D1%80#Text (дата звернення: 31.07.21).
14. Результати монiторингових дослвджень, 2020 // Мшстерство освiти i науки Укра!ни. 1нсти-тут освiтньоi аналiтики [Електронний ресурс] URL: https://iea.gov.ua/naukovo-analitichna-diyalnist/analitika/rezultati-monitoringovih-doslidzhen/ [дата звернення: 31.07.21]
15. Ситуащя на ринку пращ та дiяльнiсть Державно! служби зайиятостi у сiчнi-червнi 2021 року [Електронний ресурс] // Державна служба зайнято-сп: сайт [2021] URL: file:///C:/Users/Deluxe/Downloads/06_sytuaciya_na_r p_ta_diyalnist_dsz.pdf (дата звернення: 02.08.21].
16. Open Data in Ukrainian NOW, 2021 [Елект-ронний ресурс]. URL: https://www.facebook.com/Opendatabot/posts/115267 0585145122 (дата звернення: 31.07.21).
