CC BY
11СОЦ1АЛЬНА ЗГУРТОВАН1СТЬ У КОНТЕКСТ ЩДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В
СОЦ1ОНОМ1ЧНИХ ПРОФЕС1Й
Опалюк Т.Л.
доктор педагоггчних наук, доцент кафедри сощальног педагогжи i сощальног роботи Кам'янець-Подшьського нацюнального утверситету iMeHi 1вана
м. Кам'янець-Подшьський, Украша
SOCIAL COHESION IN THE CONTEXT OF TRAINING FUTURE SPECIALISTS IN SOCIONOMIC
PROFESSIONS
Opalyuk T.
Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Social Pedagogy and Social Work of Kamianets-Podilskyi National University named after Ivan Ogienko,
Kamianets-Podilskyi. Ukraine
Анотащя
У статл представлеш результата дослвджень проблеми сощально! згуртованосл у розвитку сучасно! сощально, особислсно зорiентовано! системи компетентнiсно! освгга. Зокрема це стосуеться особливостей щдготовки майбутнiх фахiвцiв соцiономiчних професiй. Акцентуеться увага на вивченнi сощально! згуртованосл як чинника розвитку освггаьо! системи на засадах сощально! згуртованосл, а також оргашзацп навчально-виховного процесу студентiв у ll контекстi.
Abstract
The article presents the results of research on the problem of social cohesion in the development of a modern socially, personally oriented system of competency education. In particular, this applies to the training future specialists in socionomic professions. Emphasis is placed on the study of social cohesion as a factor of educational system's development on the basis of social cohesion, as well as organizating educational process of students in its context.
Ключов1 слова: сощальна згуртовашсть, компетентнють, компетентшсна освгга, соцiономiчнi про-фесп, штегращя.
Keywords: social cohesion, competence, competence education, socionomic professions, integration.
Державна стратепя регюнального розвитку на 2021-2027 роки визначае метою державно! репона-льно! полГтики «розвиток та еднiсть, орiентованi на людину, гiдне життя в згуртоватй, децентралГзова-нiй, конкурентоспроможнiй i демократичнш Укра-rni», «.. .формування згуртовано'1 держави в соща-льному, гуманiтарному, економiчному, еколопч-ному, безпековому та просторовому вишрах» [3].
Закономiрно, що вдеться про ва сфери дГяль-носл, з-помiж яких особливе значения мае освгга, система професшно! освгга зокрема. «У сучасних умовах заклади вищо! освГти вже не домшують у сферi виробництва знань, але вони продовжують грати важливу роль, поеднуючи знання та грома-дянство [4, с. 29].
У цьому контексл надзвичайно важливу фун-кщю реалГзуе система пГдготовка фахГвщв сощоно-мГчних професш, яш мають високий потенщал розвитку сощально! сфери держави, формування адекватного сощального середовища, забезпечення сощатзацй особистосл. Тому закономГрно, що гн-новацшш освгтш стандарти (2019) обумовлюють необхадшсть переосмислення вимог професшно! шдготовки майбутшх фахГвщв сощономГчних професш, дГялънють яких вщбуваеться у системГ «лю-дина -людина», посилюючи особислст, сощальш детермшанти. Це професи, пов'язаш з сощальними,
педагопчними, медичними, правовими видами дГя-льносл, вГдповГдними формами обслуговування та надання спещалГзовано! допомоги.
СпостерГгаеться, з одного боку, розширення сощального попиту на фахГвщв сощономГчних спе-щальностей, з шшого - посилення вимог до !х компетентности конкурентоспроможностГ на ринку пращ. Це, своею чергою, обумовлюе актуальшсть проблематики з формування здатносл майбутнього фахГвця адаптуватися до вимог сучасного ринку пращ, тобто долучатися до виршення складних проблем розвитку загальних сощальних процесГв, оптимГзаци взаемовГдносин особистосл i сощаль-ного середовища.
У цьому плаш важливо дослГджувати феномен сощально! згуртовашэсл в освт, яка е полГфункщ-ональною i характеризуеться високим рГвнем штег-ративносл, актуально! як для сучасних освгтшх практик, так i розвитку громадянського сустльс-тва, сощально зорГентованого середовища (освл-нього у його контексл).
Сощальна згуртовашсть визначаеться як одна з провГдних доктрин сощального розвитку, що ба-зуеться на оптимГзацп рГзного типу сощальних взаемовГдносин, зокрема взаемодп особистосл та сощально! стльноти/групи.
Сощальна згуртовашсть характеризуеться ная-внiстю спiльних цiлей дiяльностi, що мають об'ед-нуючий потенцiал, високим piBHeM взаемозалежно-стi суб'ектiв дiяльностi, вiдчуттям кожного свое! пpичeтностi до спшьно! справи та вiдповiдальностi за И результат.
Категор1я сощально! згуртованосл стала предметом системних наукових дослгджень, шщшова-них потребою осмислення сутностi концепци «Со-цiальна згуртовашсть», яка прийнята Радою £в-ропи яка визначаеться як свого роду доктрина стабГльносл розвитку суспiльства в умовах глоба-льних виклик1в. Вона включена в полличну страте-гш Ради £вропи на Другому самiтi глав держав i уpядiв в 1997 р. Цштстъ представляють досль дження, проведет у рамках освггаього проекту «Сощальна згуртовашсть в освт i врядуванш: £в-ропейськ1 студи» (2017-2020) на базi НПУ ш. М.П. Драгоманова. Акцентуеться особлива увага на реа-лГзаци принципу сощально! згуpтованостi в освт: «освгга на основi щнностей будуе позитивнi та широк! зв'язки мгж всiма суб'ектами освггаього простору. Це вiдбуваеться завдяки сшльним щлям та практикам у навчанш на основ! цiнностeй, що при-зводить до розвитку взаемного почуття поваги, до-вГри та безпеки; створюе та поширюе рГзноманлш можливосл для сшвпращ» [2].
Сощальна згуртовашсть актуальна саме для системи особистюно зорГентовано!, компетентшс-но! освли. Поступ до стандарлв компетентшсно! освгга, в основ! яко! - штегративш процеси, зако-номГрно програмуеться через цшеспрямування та упорядкування дГяльносл взаемозащкавлених та взаемозалежних систем, максимально гармошзу-ючи зовшшш та внутршш впливи (за типом взае-мозалежносл розвитку та саморозвитку: евросоюз-держава, держава-репон, репон-навчальний заклад, навчальний заклад-його шдроздш), надаючи прюритетшсть внутршшм. Лопка взаемодп буде однакова: сощальне гуртування найбшьш локального типу буде закономГрно прагнути до розвитку в зовшшнш по вщношенню до не! систем!, тобто яка складае зовшшнш контент И дГяльносл (освлнш прослр факультету розвиваеться через взаемодш з освгтшм простором ушверситету, тим самим спо-нукаючи до гуртування вах його суб'еклв). За таких умов ушверситет защкавлений у згуртуванш професшно-сощальних груп через налагодженш ш-теракци (англ. interaction, лат. inter - мш i actio д1я-льшсть) - взаемоди як головного шструмента фор-мування цшсносл на основ! згуртованосл та взае-мозащкавленого розвитку системи, узгоджуючи та гармошзуючи загальш штереси системи з локаль-ними.
Слд зазначити, що складшсть феномену, як динашчно! категори, обумовлюеться тим, що сощ-альна згуртовашсть у контекст! розвитку освлньо! системи можна розглядати i як цшь i як зааб одно-часно. Цшносл, пов'язаш з сощальною згуртоваш-стю, не були актуальш в освт, що функщонувала i розвивалася за знанневою, шформацшно-репроду-ктивною парадигмою (домшуючою i дотепер), згу-
ртовашсть, як соцiальна цiннiсть, соцiальний феномен радше декларувалася i була вщдана на вiдкуп сферi виховання, тобто практично не була штегро-вана в освiтнiй процес, осшльки !! результати не дь агностувалися, а вгдтак i не враховувалися при ви-значеннi рiвня освлшх досягнень студентiв. Це сто-суеться освiтнiх закладiв усiх типiв та рiвнiв.
Компетентнiсна освiта диктуе необхщшсть принципово шшо! моделi, яка спрямована на фор-мування комплексу компетентностей як фшального результату !! функщонування, в якому достатньо виразно представлена сощальна складова, що реа-лiзуеться не за рахунок додаткового знанневого сегменту, а центрована на формуванш особистостi фахiвця як сощально свiдомого та активного суб'екта. Британська Рада у партнерствi з Мшстер-ством освiти i науки Укра!ни працюе над реалГза-цiею проекту «Школа як осередок сощально! згуртованосл та стiйкостi в громадЬ) (2019), який спря-мований на шдтримку сучасних реформ в освт. Наприклад, прийнятий комплекс компетентностей для загальноосвлньо! школи (НУШ 2017) передба-чае громадянську, соцiальну, загальнокультурну, яш результують у модель випускника: особистють, патрiот, iнноватор. Цi фундаментальнi компетент-ностi е однаково актуальнi не лише для вах рiвнiв освгга, а i для розвитку особистосл у громадянсь-кому сусшльствГ в цшому.
Також у зазначеному контексл варто бГльш глибоко проаналiзувати феномен сощально! згур-тованостi як з позищ! можливостей активiзацi! зна-чущого соцiального процесу, формування безконф-лГктного освггаього середовища, так i спещально! шдготовки фахiвцiв сощономГчних професiй, до яких вгдносяться фахiвцi соцiально!, корекцшно-педагогiчно! сфер. Це стосуеться реалГзацп вгдповь дних функцш сприяння сощальному гуртуванню в соцiальному, освлньому середовищг Мова йде про особливосл сощально! згуртованосл у структурГ освлньо! дГяльносл, системГ професшно! шдгото-вки фахГвця.
ОкрГм того, у системГ професшно! освли на-вчально-виховний процес е метою та засобом роз-витку сощально! компетентности готовносл до со-щального гуртування одночасно (майбутш соща-льш, корекцшш педагоги «вчаться вчити», «виховуються, щоб виховувати шших»). Це вказуе на бГфункщональшсть системи, вГдповГдно до яко! повинш бути закладенГ механГзми формування май-бутнього фах1вця як особистосл соцГального типу. НеодмГнно мае бути визначений адекватний Гнстру-ментарГй вимГрювання компетентностей (як «дина-мГчно! комбшацп знань, способГв мислення, погля-дГв, цГнностей, навичок, умГнь, Гнших особистих якостей, що визначае здатшсть особи усшшно про-вадити професГйну та/або подальшу навчальну дГя-льнГсть» (НУШ), що включають здатнГсть до соща-льного гуртування.
Тому стосовно професГйно! освГти, слгд зазначити, що проблема актуальна не лише для фахГвщв педагопчних спецГальностей, соцГальних педагогГв, для яких навчально-виховний процес е об'ектом професшного штересу, а практично всГх професш,
яш вщносяться до групи соцюлопчних, як1 прямо чи опосередковано пов'язаш з псих!чним, штелек-туальним, ф!зичним розвитком дитини, складними проблемами формування !х взаемовщносин з соць умом.
I тут потр1бш д1ев1 шструменти реал!заци фор-мули компетентшсно! освгга, а не 1мтащйт ди. Анатз сввдчить про те, що у масовш практищ ос-новний акцент у запровадженш системи компетентшсно! освгга зроблений на те, щоб чгтко виписати комплекси компетентностей для спещальностей, вщповвдно для кожно! окремо! дисциплши 1 вклю-чити !х у зм1ст навчання (значно важче з д1агности-кою). Це заведомо непродуктивний шдхвд, оск1льки вш тяж1е до свого роду реашмування (або повер-нення до) шформацшно-репродуктивно! модел1, вщповвдно до яко! змютов! компоненти розпод1ля-ються за навчальними дисциплшами, як1, як само-достатш складов!, в автономному режим! продуку-ють свою частку профес!йно ц!нних знань та ум!нь (включаючи соц!олог!ю, сощальну педагог!ку, со-ц!альну психолог1ю, соцюлшгвютику, соц!альну антрополог!ю та !н.).
Компетентшсна осв!та - це система, яка руй-нуе усталену традиц!йну модель взаемовщносин, схеми п!дпорядкування, в!дпов!дно управлшня цими складноструктурованими процесами. Переду-ам, вона передбачае моб!л!зац!ю вс!х суб'екпв осв!тньо! дгяльност! та !х цшеспрямування на реаль зац!ю комплексу стльних для вс!х !нтегративних ц!лей, що об'ективуються у шнцевий результат фу-нкц!онування системи - формування компетентного конкурентоспроможного спец!ал!ста.
Законом!рно, що в основ! тако! модел! лежать штеграцшш процеси, упорядкування та цшеспрямування яких можливо лише в умовах формування цшсного осв!тнього простору. Цшсшсть може фо-рмуватися виключно за умови наявност! колектив-ного суб'екта, який визначае концепц!ю розвитку у рамках свого осв!тнього простору (ор!ентуючись на прост!р вищого за статусом р!вня та враховуючи реал!! та потенцшш можливост! власного), мобшзуе та об'еднуе зусилля учаснишв осв!тньо! д!яльност!, спрямовуючи !х на отримання «колективного продукту», закладеного у його ц!льов!й компонент!.
У цьому контекст! важливим е програмування розвитку профес!йно-соц!ально! згуртованост! за лопкою природнього п!дпорядкування ц!льових пр!оритет!в. Згуртування навколо сп!льних профе-с!йних цшей - формування компетентност! спеща-люта як ц!л!сност!, е законом!рною ! зрозум!лою вс!м учасникам осв!тнього процесу, ор!ентованих на як!сть осв!тн!х послуг, що, у свою чергу, визна-чають статус навчального закладу, окремого праць вника з ввдповщною матер!альною п!дтримкою. Спрямован!сть на колективний продукт актуатзуе потребу вибудовування конструктивних взаемовщ-носин м!ж учасниками осв!тньо! д!яльност!, акти-вуе головний механ!зм - !х профес!йну комушка-ц!ю, що штегрально сприяе забезпеченню цшеспря-мованосл функц!онування системи, формування ц!л!сного освггнього простору.
За таких умов сощальна згуртован!сть стае на-сл!дком професшно!, осв!тньо-профес!йно! як сис-темотв!рно! у цьому контекст! через:
- формування системи професшних, а ввдтак ! м!жособист!сних (соц!ально детерм!нованих) вза-емовщносин;
- згуртован!сть навколо сп!льних сощально значущих ц!лей (осв!та як чинник сощального розвитку держави, репону, умова безпеки);
- посилення ввдчуття причетност!, а в!дтак ! спшьно! ввдповщальност! за результати колепаль-но! осв!тньо! д!яльност!;
- культивування принцишв демократизац!! в систем! суб'ект-суб'ектно! системи взаемовщно-син, сп!впрац! у процес орган!зац!! д!яльност!.
У такий споаб в!дбуваеться формування соць ального середовища, сприятливого для самореаль зац!! кожного, в його основ! - продуктивш форми взаемодп та сп!впрац!, як! забезпечуе професшно-соц!альна згуртован!сть як сощальний контент осв!тньо! д!яльност!.
Означимо штегральш критер!! соц!ально! згуртованост! в освт, як! можна застосувати для вс!х р!вн!в:
- штегровашсть у систему вищого порядку, конструктившсть взаемов!дносин р!зних за статусом сощально-професшних груп;
- програмування розвитку освггаьо! сис-теми/п!дсистеми, актив!зуючи ди з формування ко-лективного суб'екта;
- наявшсть сп!льних ц!лей та концепцп розвитку осв!тньо! системи та р!вень !х прийняття вама суб'ектами в!дпов!дно! осв!тньо! сп!льноти/групи;
- дом!нуючий характер взаемов!дносин у груп! (суб'ект-об'ектний чи суб'ект-суб'ектний);
- програмування роботи над удосконаленням форм та метод!в стльно! д!яльност! (профес!йно!, науково!, соц!ально!), що сприяе п!двищенню р!вня згуртованост! групи, п!дгруп у !! контекст!;
- д!агностика р!вня згуртованост! групи, вщс-л!дковування динам!ки !! розвитку (наск!льки ця проблема е предметом спещального досл!дження);
- наявшсть умов для професшно!, особиспс-но! самореал!зац!! кожного суб'екта професшно-со-щально! групи (гармон!зац!я соц!ального та особи-ст!сного);
- сформован!сть сприятливого психолопч-ного м!крокл!мату у колектив!, комфортшсть само-почуття кожного.
Сл!д в!дм!тити, що вс ц! критер!! мають висо-кий р!вень взаемозалежност!, а тому д!агностичш досл!дження можуть стосуватися лише окремих з них, !х результати дадуть певну !нформац!ю ! щодо реатзацп !нших. Загалом комплекс критер!!в повинен формуватися не дов!льно (шакше в!н буде сприйнятий як добр! нам!ри, а не д!евий чинник розвитку освггаьо! системи, забезпечення !! конкурен-тоспроможност!), а ввдповщно до концепц!! розвитку конкретно! освггаьо! системи, вичленяючи по-казники соц!ально! згуртованост!.
Концепц!я розвитку освггаьо! системи (сегмент, що вщповвдае за соц!альну згуртован!сть), як
i показники та дiагностичний шструментарш, по-виннi бути iмплементованi у кожну наступну шдси-стему («зшмаючи» можливi конфлiкти систем через неузгодженють позицiй), забезпечуючи гармо-нiзацiю загального та конкретного.
Висновки. Отож, компетентнiсна система освiти е особистiсно та соцiально орieнтованою, вона особливо актуальна для подготовки фахiвцiв соцiономiчних професiй, що базуються на взаемо-вiдносинах «людина-людина». Системотвiрним чинником освпи цього рiвня е згуртовашсть внут-рiшня та зовнiшня, узгоджуючи зусилля всiх, хто мае безпосередне чи опосередковане ввдношення до освии у рамках вiдповiдного соцiального сере-довища (вщдаленого, близького, безпосереднього оточення).
При дiагностицi рiвня професiйно-соцiальноï згуртованосл суб'ектiв освiтньоï системи/тдсис-теми, здатносп майбутнього фахiвця до сощаль-ного гуртування необхвдно орiентуватися не сть льки на згуртованiсть як самодостатнш феномен, ск1льки на згуртованiсть як чинник розвитку освгт-ньо1 системи, пвдвищення професiйноï компетент-ностi студента: а) наявнють базових професшно-со-щальних цiнностей з 1'х системотвiрним потенща-лом; б) активацiю механiзмiв штеграцп, iнтеракцiï, iнклюзiï в органiзацiï колективноï дiяльностi, об'ед-нання зусиль щодо розвитку освiтньоï системи; в) вщслщковування якостi функцiонування та розвитку освиньо1' системи у комплексi вах взаемозале-жних складових.
Формуеться ситуащя, вГдповГдно до яко! поси-люеться взаемна защкавлешсть освинього закладу та його суб'екпв у забезпеченш компетентшсно! освии, осшльки компетентносп - це не лише знания та вмшня !х використовувати, а i якосл, пов'язаш з особиспсними характеристиками, що визначають здатшсть до взаемодп з людьми, соща-льним середовищем (сощально-полп'ичним, куль-турним, шформацшним та ш.).
Список л^ератури
1. Колот А. М. Сощальна згуртовашсть суст-льства як доктрина: основш засади, причини актуа-лГзацп, складов! розвитку. ЕкономГчна теор1я. 2010. № 1. С. 18-28.
2. Нестерова М. 1мплементащя европейських цшностей для розвитку сощально! згуртованосп в освт. [Електронний ресурс]. URL: https://www.sceges.npu.edu.ua/images/news/conferen ce12_12_2019/Tezy_12_12_19.pdf
3. Постанова Кабшету МшстрГв Укра!ни «Про затвердження Державно! стратеги репональ-ного розвитку на 2021-2027 роки» вщ 5 серпня 2020 р. № 695. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-п#Text
4. Delanty G. The University and Cosmopolitan citizenship / Gerard Delanty // Higher Education: New Challenges and Emerging Roles for Human and Social Development. Global University Network for innovation. - N. Y., 2008. - 374 p.
РАЗВИТИЕ ПРОИЗВОЛЬНОГО ВНИМАНИЯ У ДОШКОЛЬНИКОВ С ОБЩИМ
НЕДОРАЗВИТИЕМ РЕЧИ
Алпатова Н.С.
НОУ ВО «Московский социально-педагогический институт», г. Москва, доцент кафедры «Дошкольной дефектологии и логопедии», кандидат социологических наук, старший научный сотрудник
Попова Л.В.
МДОУ «Детский сад № 107 «Искорка», г. Волжский,
учитель-логопед Харчук М.В.
МДОУ «Детский сад №109 «Колокольчик», г. Волжский,
учитель-логопед
THE DEVELOPMENT OF VOLUNTARY ATTENTION IN PRESCHOOLERS WITH GENERAL
SPEECH UNDERDEVELOPMENT
Alpatova N.
NOU VO «Moscow socially-pedagogical institute», Moscow, associate professor of the department «Preschool defectology and speech therapy», candidate of sociological sciences, senior researcher Popova L.
MDOU «Kindergarten No. 107» Spark, Volzhsky, teacher speech therapist
Kharchuk M.
MDOU «Kindergarten No. 109» Bell, Volzhsky, teacher speech therapist
